ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 травня 2019

Лесная бесхозяйственность: обновление лесного законодательства может добить промышленность и природу



Существующий Лесной кодекс — худший за всю историю России, но менять его все равно нельзя

В России собираются создавать новый Лесной кодекс. Поручил заняться этим премьер-министр Дмитрий Медведев еще в феврале 2019 года, и к 20 мая должны появиться первые предложения от Минприроды, Минюста, Минфина и Минэкономразвития. Экологи и специалисты в области лесного хозяйства бьют тревогу: новый кодекс может парализовать отрасль и сильно навредить лесам.

Менять не переменять

К нынешнему Лесному кодексу претензий множество, основная — в лесу нет хозяина. Полномочия по управлению лесами в основном в руках регионов, там же и имущество, и какой-никакой бюджет. А у главного надзорного органа — Рослесхоза — практически нет полномочий и актуальной статистики. В этом признался глава ведомства Иван Валентик.

«В 2006 году у Рослесхоза была практически полная информация о лесном фонде, а сейчас есть только 15% данных о его количественных и качественных характеристиках», — рассказал Валентик.

Для решения этого вопроса глава Рослесхоза предлагает создать госкорпорацию. В аренде у бизнеса сейчас находится всего 70-80 миллионов гектаров леса, а всего его в России 1,2 миллиарда гектаров. По задумке Валентика, госкорпорация сможет зарабатывать на «бесхозном» лесе миллиарды, при минимальных затратах на ее создание. Защитники природы сразу увидели в инициативе прямую угрозу лесу.

Иван Валентик
Фото: © GLOBAL LOOK press / Federation Council of Russia

«Если эта корпорация займется освоением нерентабельных лесов и будет использовать средства налогоплательщиков для строительства дорог и прочей инфраструктуры, это может привести к проблеме с освоением и разрушением оставшихся еще в Сибири девственных, нетронутых лесов. Но это непредсказуемо, твердо утверждать что-либо нельзя, пока реформа не завершилась», — пояснил Daily Storm директор FSC России (лесного попечительского совета, сертифицирующего лесозаготовки) Николай Шматков.

Переживают из-за грядущих изменений лесопромышленники. Когда в 2006-2007 годах принимали действующий Лесной кодекс, отрасль просто впала в ступор из-за изменившихся в одночасье правил. В этот раз из-за непрозрачной системы принятия решений может произойти то же самое.

«Высок риск наломать еще больше дров при нынешней культуре разработки нормативно-правовой базы, когда редки примеры широкого обсуждения законопроектов, привлечения и учета мнения широкого круга экспертов, научного сообщества. Вообще бизнес, включая ответственных, сертифицированных лесопромышленников, очень сдержанно относится к идее нового кодекса», — делится своими опасениями Шматков.

Разделяет его пессимизм и представитель нижней палаты парламента, председатель комитета Госдумы по природным ресурсам, собственности и земельным отношениям Николай Николаев. По его мнению, введение нового Лесного кодекса может стать настоящим потрясением для отрасли.

«Сначала нам надо перечислить проблемы, которые нужно решать, а потом понять, сможем ли мы их решить в старом тексте или нужно менять систему», — подчеркнул депутат.

При этом остается неясным, зачем вообще менять Лесной кодекс и почему нельзя обойтись реформированием старого. В действующий документ за 12 лет его существования было внесено 47 наборов поправок, каждая из которых была отдельным законом.

Николай ШматковФото: wwf.ru

Маркировка не спасет

При внесении инициативы по реновации Лесного кодекса Дмитрий Медведев упомянул о необходимости маркировать каждое бревно, срубленное в России.

«Мы сейчас внедряем систему маркировки поставки лесных товаров. Если мы это все введем, это будет работать как система ЕГАИС (система учета спирта и алкогольной продукции), условно говоря, в отношении алкогольной продукции. <…> Это изменит ситуацию радикально, потому что мы будем понимать, откуда кто каждое бревно привез, кто его и когда срезал», — сказал он.

Правда, как именно маркировать лес, которого, по данным на 2018 год, срублено 115,4 миллиона кубометров, остается загадкой. Также неясно, будет это чипирование или нанесение особого знака качества на бревна.

«Маркировать и чипировать побревенно ценную древесину — бук, ясень, клен — еще целесообразно, а ель или сосну совершенно не выгодно. Сами метки обойдутся в цену бревна», — критикует инициативу Шматков.

В России уже действуют системы сертификации древесины, но пока на добровольных началах. Ответственные производители могут обращаться, например, в FSC и получать знак качества на свою продукцию. Ориентироваться на эти сертификаты, также добровольно, могут и потребители леса. В Европе эта система действует уже много лет и эффективно защищает леса. У нас пока успехи весьма скромные, по сути, только производители офисной бумаги и пакетов тетрапак сертифицируют свою продукцию.

По мнению руководителя лесного отдела Greenpeace Алексея Ярошенко, существующие системы сертификации — это фикция, не имеющая отношения к сохранению лесов вообще.

«К сожалению, любая сертификация — это не про улучшение состояния лесов, а про финансы. Сертификация — это такой инструмент обмана честного и неравнодушного потребителя, которому выдают любую древесину за экологичную, срубленную с соблюдением всех норм и правил. И это достаточно неплохой источник денег», — считает эксперт.

Алексей ЯрошенкоФото: © Гринпис


Во многом такое положение дел связано, в том числе, со слабым лесным законодательством. В любой стране мира, где существует бесхозяйственность, подобная российской, лесные ресурсы тают на глазах. В первую очередь это заметно в экваториальных странах.

Государственное — значит ничье

Бесхозяйственность в лесу тянет за собой целый шлейф из опилок, пней и пожаров. Лесопромышленники — те, кто валит лес, — не заинтересованы в его восстановлении, это долго и дорого. Гораздо легче и выгоднее распилить все что можно на арендуемом участке и забросить его.

«У лесозаготовителей горизонт планирования очень короткий: выжать из леса максимум до щепки быстренько и уйти в другую отрасль или область, где еще лес есть. Тех, кто планирует хозяйство на десятки лет вперед, очень мало, они не делают погоды», — рассказал Daily Storm Ярошенко.

По закону, наши лесопользователи должны за собой убирать и восстанавливать вырубленное. Но зачем тратиться на дорогие саженцы и семена, когда в правилах лесовосстановления есть пункты «содействие естественному возобновлению леса» и «естественное лесовосстановление вследствие природных процессов». Суммарно, по данным Greenpeace, на эти два способа восстановления лесов приходится 80% всего лесовосстановления. В итоге большая часть вырубленных лесных территорий так и остаются невосстановленными.

«Если лес специально не выращивать и не охранять от разнообразных потерь, то он довольно быстро заканчивается. И у нас в стране уже в ближайшие 10-15 лет настанет кризис в лесной отрасти, многие крупные предприятия, зависящие от леса, будут умирать», — предостерегает Алексей Ярошенко.
Пока нет даже прообраза нового Лесного кодекса, лесопромышленники и экологи замерли в ожидании предложений от профильных министерств. Последняя масштабная реформа не принесла отрасли ничего, кроме потери тысяч гектаров леса. А ведь, по последним оценкам Минприроды, запасы древесины в России тянут на 5,5 триллиона рублей, это всего в два раза меньше, чем стоимость всего природного газа. Ее оценивают в 11,3 триллиона.

Новости МирТесен

В Житомирському лісгоспі майже 100 порід розмножують зеленим живцюванням


На базовому розсаднику Житомирського лісгоспу тривають роботи з весняного живцювання декоративних дерев та кущів. 

Адже саме зараз – найсприятливіший період для проведення такого способу розмноження хвойних порід та самшиту. Трохи пізніше, в червні-липні живцюватимуть і листяні.
На вкорінення використовують приріст поточного року з маточних дерев і кущів: відрізки пагонів, що почали дерев’яніти, довжиною 5 – 7 см висаджують у теплиці, де створюються умови з відповідним температурним режимом та рівнем вологості повітря.

Через рік укорінені живці висаджуються у відкритий грунт або в горщики. Щоправда, спеціалісти оглядатимуть та оцінюватимуть їх «здатність до життя» - нерідко окремі «ніжні» породи, такі як ялина канадська, залишають на дорощування ще на рік.

«Щороку на базовому розсаднику Житомирського лісгоспу укорінюють близько 12 тисяч живців, 10 тисяч – хвойних, решта – листяні, - ділиться інженер з лісових культур підприємства Олена Воробйова.

В Житомирському лісгоспі майже 100 порід розмножують зеленим живцюванням

– Варто зазначити, що цей спосіб розмноження – досить клопіткий та потребує постійної уваги. Однак, за такого методу найкраще зберігаються всі спадкові властивості рослини. До прикладу, якщо ялину сріблясту виростити з насіння – через деякий час вона може втратити блакитний колір хвої і буде більш схожою на звичайну ялинку. Якщо ж зростити її з пагона – вона точно буде сизою».

Із хвойних порід в лісгоспі живцюють ялини різних форм, ялівець, кипарисовик, тис, тую західну різних форм та ін. В період літнього живцювання – вейгелу, перстач, спіреї різних форм, гібіскус, магнолію, магонію падуболисту, бересклет, звіробій, жимолость тощо.

Наталія Горай, прес-служба Житомирського ОУЛМГ

Сьогодні, 13:45
https://zhitomir-online.com/podiyi/82603-v-zhytomyrskomu-lisgospi-mayzhe-100-porid-rozmnozhuyut-zelenym-zhyvcyuvannyam.html

Десять лет спустя: незаконно выделенный и уже проданный лес вернули государству



Харьковский районный суд области удовлетворил исковые требования прокурора о возвращении в собственность лесхоза незаконно отчужденных земель.

Как рассказал руководитель Харьковской местной прокуратуры № 6 Андрей Яковлев, речь идет о 8 га земель лесного фонда на территории Будянской поселкового совета.

Указанные территории в 2008 году. Харьковская райгосадминистрация выделила как земли запаса в собственность 4 граждан для ведения личного крестьянского хозяйства. Однако выделение участков произошло вопреки требованиям законодательства, поскольку они длительное время находились в постоянном пользовании ГП «Октябрьский лесхоз» и на них расположен многолетний лиственных лес.

Сразу после получения земель новые владельцы продали свои участки гражданину другого государства. За 8 га леса человек заплатил 320 тыс. грн.

Чтобы вернуть лесные угодья государству, прокуратура обратилась в суд с иском о признании незаконными и отмене распоряжений райадминистрации о выделении земель, признании недействительными госактов на право собственности, истребовании и возвращении участков, отмены их государственной регистрации. Сейчас исковые требования прокурора удовлетворены в полном объеме. Продолжается время апелляционного обжалования судебного решения.

Кроме того, по факту незаконного выделения леса в частные руки пока продолжается досудебное расследование.

ГОРОДСКОЙ ДОЗОР

У ДП «Прибузьке ЛГ встановили нову пожежну станцію з сучасною системою відеоспостереження





У справі збереження лісу від вогню найважливіше навіть не локалізувати, а вчасно попередити. Тому головні зусилля державної лісової та пожежної охорони лісгоспів зосереджені в напрямку профілактичних заходів.

Нещодавно державним підприємством «Прибузьке лісове господарством» (Любомльський р-н) було закуплено відеокамери та створено лісову пожежну станцію з необхідним відеоспостереженням. З допомогою цього обладнання можна завчасно дізнатися та передбачити лісову пожежу. Причому – без виїзду у лісові масиви. Адже зображення подається на екран монітора, встановленого у лісгоспі. Таким чином, у випадку виникнення навіть найменшого загоряння реакція лісівників – що найважливіше – буде вчасною.



Не задумуючись, можна впевнено говорити: лісова пожежа – вбивця лісу. Вогонь знищує все на своєму шляху.

На жаль, досі головною причиною його виникнення залишається безвідповідальне ставлення громадян.

Цієї весни ситуація із підпалами торішньої трави набувала критичних масштабів. Порятунок усього живого у траві та в лісі, доки свої корективи не внесла дощова погода, не в останню чергу став можливим завдяки цілодобовій роботі лісівників, рятувальників та небайдужості окремих громадян.

Попереду – теплі весняні вихідні. Лісівники не втомлюються повторювати і закликають усіх волинян дотримуватися правил пожежної безпеки під час відпочинку на природі. У волинському лісі, де в повітрі – свіжість та насолода.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ

На Рівненщині понад 22 тисячі га пошкоджених лісів та майже 10 га знищили лісові пожежі



Рівненське обласне управління одне із перших забило на сполох через всихання лісів. Тоді на базі Сарненського лісгоспу організували виїзну нараду, куди був запрошений заступник міністра екології, спеціалісти із Білорусії, Польщі, майже всі начальники лісових управлінь України. Присутні обговорювали питання всихання лісових насаджень, дійшли до висновку, що потрібно змінювати законодавчу базу для того, аби пришвидшувати процес зрізання хворих дерев, аби хвороби не розповсюджувати. Потім за прикладом Рівненщини почали працювати на Житомирщині, Київщині тощо.

«У нас в області це більше стосується північного регіону, де є хвойні насадження. Станом на 1 січня 2019 року загальна площа, яка залишилася з минулого року (всохли лісів – авт.) була 10 952 га. З початку цього року було обстежено ще 10 903 га лісових насаджень. Загальна площа складала 22 тисячі 230 га, по кубомасі - 665 тис кубів, - розповів начальник Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович. - Розроблено (зрізали, - авт.) було 6 628 га. це, орієнтовно, 30% від усього пошкодженого лісу з початку цього року. Вже оформлено 855 лісорубних квитків на площу 8 114 га. Коли настане тепло, будемо дообстежувати і вивчати це питання, його динаміку. У цьому році ми теж активно будемо займатися цим питанням, аби забрати пошкоджені насадження, працюватимемо над створенням нових культур, аби відтворити пошкоджені насадження. Проблема є, ми нею займаємося, і науковці, але методу іншого, ніж вирізання і створення нових культур на сьогоднішній день – немає. Ця проблема є і в наших сусідів – Білорусі та Польщі. З цієї деревини 70 % йде на дрова».

На фото - Віталій Сухович

Щодо лісових пожеж, то серед населенням проводять роз’яснювальні заходи, однак, як зазначають в управлінні, левова частка пожеж, які виникають, через людський фактор.


«Якби ми не хотіли про це говорити, але таких випадків дуже багато. Один із нещодавніх – пожежа в природному заповіднику на нашому Поліссі. Багато питань до людей, які самі підпалюють, а потім розказують, що це з Білорусії прийшло, знімають на відео тощо. Цим більше повинні займатися правоохоронні органи. Я хочу подякувати місцевим мешканцям, які вчасно відгукнулися на прохання допомогти загасити пожежу, і надзвичайникам, і всім дотичним лісгоспам, які межують із природним заповідником, за те, що допомогли приборкати пожежу ту страшну масштабну пожежу. Ситуація була дуже складна. Ще поки нічого не порахували», - додав Віталій Сухович.

Якщо звернутися до статистики лісових пожеж, то в 2016 зафіксували 15 випадків, 2017 – 10, 2018 – 4 випадки, з початку 2019 – 12 випадків лісових пожеж. Цьогоріч площа згорілих лісів - 9,8 га. Що стосується засобів, то в області є 17 лісових пожежних станцій, 90 пожежних автомобілів, 56 лісопожежних модулів, 168 тракторів, 237 мотопомп і 883 ранцевих лісових вогнегасники. До слова, у 2016 році було придбано 19 мотоциклів, у 2018 - 62, у 2019 – вже 59 за чотири місяці. Придбали одну пожежно-спостережну вежу, дві телевізійні станції, 9 лісопожежних модулів.

 
Автор:Олеся БОРОВЕЦЬ

Лісівники провели відкритий урок у маневицькій школі

Лісівники державного підприємства «Поліське лісове господарство» провели відкритий урок у Маневицькій загальноосвітній школі 1-3 ступенів №1 імені Героя України Андрія Снітка.

Із вступним словом перед учнями 6-8 класів виступив головний лісничий Анатолій Іщик, який розповів про усі переваги лісів.
«Ліси нас годують і вдягають, допомагають вчитися і навіть лікують. Вони – джерело цінних ресурсів, виділяють кисень і поглинають вуглекислий газ, домівка для багатьох рідкісних видів рослин та тварин. З лісу, зазвичай, люди повертаються не з порожніми руками, а з ягодами, грибами, горіхами, цілющими травами», – зазначив лісничий.

Також розповів у чому полягає професія лісівника (лісовідновлення, вирощування садивного матеріалу, рубки формування та оздоровлення лісів, у тому числі рубки догляду в молодняках, рубки головного користування) та яким важливим є лісгосп для громади.

Далі із промовою виступила інженер лісових культур Наталія Падалюк, яка розповіла шість основних фактів про те, навіщо нам багато лісу, а саме:
  • Ліси протидіють ерозіям та зсувам ґрунту.
  • Запобігають посухам.
  • Запобігають повеням.
  • Ліси ведуть запеклу боротьбу із шкідниками.
  • Очищують повітря і допомагають у боротьбі із збудниками хвороб.
  • Ліси охолоджують міста.

Також у формі діалогу поговорили про те, з чим у дітей асоціюється слово ліс (кисень, зелень, радість, квіти, гриби, відпочинок). Також обговорили яку шкоду завдають люди своїми вчинками та діями для лісу. В першу чергу це розведення багаття у непризначених для цього місцях, випалювання сухої рослинності та засмічення лісових масивів через несанкціоноване вивезення сміття та утворення, в результаті, стихійних сміттєзвалищ.

Читайте також: Школярі Маневиччини взяли участь в акції «Чистий ліс».

У вигляді презентації, розповіли дітям про роботу, яку лісівники Поліського лісгоспу активно проводять із молоддю, щоб виховати у них любов до природи рідного краю. А саме, про шкільні лісництва, що функціонують на базі лісгоспу, участь школярів та активістів у акціях «Майбутнє лісу у твоїх руках» та «Чистий ліс», спільно організовані свята, наприклад, «Свято зустрічі птахів», допомога сільським радам та ОТГ, про спеціально облаштовані лісівниками рекреаційні пункти.

Читайте також: Як зустрічали та що робили для птахів у Великій Яблунці.

Розповіли як ліквідовують пожежі на землях сільськогосподарського призначення та сміттєзвалищах (13 випадків загоряння з початку року), усунення проблем несанкціонованих сміттєзвалищ поблизу сіл та лісових масивів, та небезпечні знахідки, які можуть трапитися у лісі та як поводити себе у таких ситуаціях (знайдені снаряди часів Другої світової війни).



Лісівники провели відкритий урок у школі Маневиччини




Лісівники провели відкритий урок у школі Маневиччини




Лісівники провели відкритий урок у школі Маневиччини




Лісівники провели відкритий урок у школі Маневиччини




Лісівники провели відкритий урок у школі Маневиччини

АЧС в Україні: реальні сценарії поширення



Боротися з АЧС в Україні, коли майже половину свиней утримують у присадибних господарствах, надзвичайно складно. Тому важливою складовою стратегії ерадикації цього захворювання є робота з приватним сектором. Веде цей напрям в рамках проекту технічної допомоги «Підвищення обізнаності щодо АЧС в Україні: ІІ етап» Олександр Рєвнівцев, експерт із комунікацій із громадами Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Провівши лише цьогоріч понад 180 зустрічей «на місцях», йому вдалося не тільки донести інформацію про ризики АЧС, але й дізнатися та ділитися з учасниками реальними сценаріями поширення захворювання, які не знайдеш в протоколах епізоотичних розслідувань!

 

Олександр Рєвнівцев, експерт із комунікацій із громадами Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН


Чому Україною шириться АЧС? Тому що не всі власники свиней та промислові виробники повідомляють про підозру на хворобу: трупи закопують або викидають у лісопосадки, а потенційно інфікованих тварин розпродують або ж забивають та «ховають у морозилки й банки». Це м’ясо та сало перетворюється на «бомбу сповільненої дії», яка «чекає» на свята, «мандрує» до родичів у сусідні села та різні куточки України. А тоді вибухає… Тому карта спалахів АЧС в Україні і виглядає, як обличчя дитини, хворої на вітряну віспу, — ніколи не знаєш і не спрогнозуєш, де з’явиться черговий пухирець.

Кейс №1. Нечесна угода

Рівненщина, містечко Тараканів. У господарстві почали гинути свині. Фермер, розуміючи, що у своєму регіоні тварин не збуде, продав їх перекупнику із Любара (Житомирська область). Всього 48 голів. Розрахувалися готівкою. Дорогою на Житомирщину 10 свиней загинуло. Заготівельник вирішив повернути гроші. Проте фермер йому відмовив. Хоча перекласти проблему на чужі плечі не вдалося — реалізована партія (свині, що вижили, та трупи) до нього все ж повернулася — заготівельник вивантажив їх під воротами господарства.

Кейс №2. Нелегальні перевезення

Волинь, кілька років тому. Перекуп нелегально придбав молодняк у Білорусі. У себе в подвір’ї вимив авто, яким перевозив тварин. Поросят реалізував в населеному пункті за 130 км. У результаті спалахи АЧС зафіксували у його присадибному господарстві, його сусіда (куди стекла вода від миття авта) та пункті, де реалізував свиней.

Кейс №3. Виною кохання…

На Сумщині у кількох сусідніх селах майже одночасно зафіксували випадки АЧС. З’ясували, що причиною розповсюдження захворювання стала … любов! Постраждали свині у дворі власника та його коханок, яким допомагав поратися з тваринами.

Коли через декілька днів після ліквідації повідомили про ще один спалах за 100 км, дивувалися силі кохання. Проте цього разу ситуація була прозаїчною. Селяни із населених пунктів, де ліквідували поголів’я через АЧС, сховали поросят, яких тоді вивезли і продали … разом з АЧС.

Кейс №4. Фактор ризику — далекобійники

Ситуація, тривіальна для України — країною курсують далекобійники, які проїжджають по кілька областей за добу. Полтавщина… стихійний ринок… бабуся продає сало. Водій придбав домашню солонину. Він не знає, що в цьому регіоні нещодавно був спалах АЧС. Прямуючи маршрутом, далекобійник зупиняється у придорожньому кафе на Сумщині, пригощає колег салом. Недоїдки зі столу згодували свиням у підсобному господарстві закусочної. Через кілька днів — новий спалах.

Кейс №5. Неусвідомлена небезпека

У 2018-му на Одещині майже одночасно зафіксували кілька спалахів «африканки» у тих населених пунктах, де й минулоріч. Чому так? Щоб не віддавати свиней у зонах захисту, селяни поспіхом їх забивали та морозили м’ясо. Вони й не здогадувалися, що вірус АЧС низьких температур не боїться. Згодом спожили контаміновану продукцію, рештки згодували свиням, яких завели, коли всі карантинні обмеження було знято. Цикл відбувся!

Кейс № 6. АЧС через недбалість

У селянина захворіла свиня. Висока температура. Ліки не діють. Через кілька днів тварина загинула. За нею схожі клінічні ознаки проявилися в іншої у цьому ж присадибному господарстві. Намагаючись з’ясувати, що з тваринами, власник пішов до сусідки. Зайшов у її свинарник, глянути на її свиней. Взуття, зрозуміло, не змінював, не перевдягався, дезкилимку не було …

Аби не копати яму, позичив в іншої сусідки тачку, щоб вивезти трупи на звалище. Та, у свою чергу, вирощувала свиней на продаж. У результаті, «африканка» знищила три присадибні господарства.

Кейс № 7. Фактор ризику — мисливці

Полювання — особливий ритуал, який обов’язково супроводжується трапезою: чи то спільним сніданком, чи то «поливанням першої крові», чи то святкуванням успішного завершення. Рештками м’ясних наїдків, що недбало залишають у лісі, ласують дикі свині. Така підгодівля — результат вимирання популяції через АЧС.

Бійтеся українців!

Як не прикро, та українці увійшли до переліку громадян, яких за настановою ВООЗт* особливо ретельно перевіряють при перетині державного кордону. Зокрема тому, що часто наші співвітчизники провозять у багажі харчові продукти, насамперед домашні ковбаси та сало (адже закордоном такого не купиш!). Крім нас у списку ще росіяни, в’єтнамці та азербайджанці.

*ВООЗт — Всесвітня організація з охорони здоров`я тварин. міжурядова організація, відповідальна за здоров'я тварин. Штаб-квартира організації розташована в Парижі, Франція.

Анекдот із життя

Зазвичай ліквідація свиней у населення в зонах захисту асоціюється з опором і вилами. Проте не завжди….

Було таке, що під час ліквідації спалаху голова сільради перепитала в одного з ветеринарів, як АЧС проявляється у людей. Той пожартував, що так само, як сифіліс… Не треба було навіть питати, чи є в дворі свині. Люди ставали в чергу, аби пошвидше їх позбутися.

З одного боку, добре, що жарт спрацював, а з іншого — це ще одне свідчення низької обізнаності людей. Якби розуміли суть проблеми, не мали б в України описаних вище випадків…

PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №6 (48), грудень 2018 р.
Середа, 8 травня 2019

На Рівненщині планують рекультивувати майже 4 гектари лісу після бурштинокопачів


Про це на прес-конференції журналістам повідомив начальник Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович.

Станом на травень 2019 року у Рівненській області через діяльність бурштинокопачів знищено 3816 гектарів лісових масивів - підрахували у обласному управлінні лісового та мисливського господарства. За останній рік ця площа зменшилась на 10 га, якщо проводити аналогію з 2018 роком. У відомстві звітують - лісівники співпрацюють з поліцією, встановлюють обмежувачі заїзду до урочищ і вже з початку року надіслали правоохоронцям 285 повідомлень про діяльність старателів у північних районах області.

На сьогодні вже складено перелік лісових земель, які потребують рекультивації після видобутку бурштину. Це 4 300 га площ у лісгоспах Зарічненського, Рокитнівського, Березнівського, Дубровицького, Сарненського та Володимирецького районів. Зокрема, законодавчо ці процеси нині врегульовують два підприємства - ДП "Бурштин України" та дочірнє підприємство "Укрбурштин" ДАК "Українські поліметали", які хочуть проводити ці роботи.

"Складені та відпрацьовані графіки роботи патрулів лісівників, здійснюються спільні патрулювання лісових площ з працівниками ГУ Нацполіції України в Рівненській області щодо недопущення фактів протиправного видобутку бурштину. Робимо багато профілактичних заходів, перекопуємо дороги, шлагбауми встановлюємо, висвітлюємо дану проблематику у ЗМІ. Станом на 2019 рік ми маємо порушених земель - 5 816 га. Динаміка зібльшення дійсно була. В 2014 році було пошкоджено 642 га, а в 2019 - 5816 га, в 2018- 5825 га. Тому порівняно з минулим роком на 10 га площа зменшилась," - повідомив Віталій Сухович.



http://rivne1.tv/news/na-rivnenshchini-planuyut-rekultivuvati-mayzhe-4-hektari-lisu-pislya-burshtinokopachiv

Навесні лісгоспи Вінниччини висадили більше 6 млн. майбутніх дерев на площі 1045 га



Завершився один із головних етапів лісокультурного циклу – відновлення лісів на місцях минулорічних суцільних зрубів. Під час весняної лісокультурної кампанії лісівниками держпідприємств Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства проведено відтворення лісів на площі 1076 га: це лісовідновлення 1006 га, лісорозведення 39 га. Також виконали заходи зі сприяння природному поновленню на площі 31 га. Провели доповнення лісових культур на землях держлісфонду та в нових лісах на площі 261 га.

Найбільшу площу цього року заліснили Іллінецький лісгосп (133 га), Могилів-Подільський лісгосп (132 га) та Гайсинський лісгосп (129 га). А тульчинські лісівники у цьому році перевиконали плани лісокультурної кампанії, виконавши 118 % робіт.

ДП «Чечельницький лісгосп», долаючи усі труднощі процедури передачі малопродуктивних деградованих земель під заліснення, у цьому році створив 15 га нових лісів на прийнятих землях.

Загалом під час весняної лісокультурної кампанії було висаджено приблизно 6 мільйонів майбутніх дерев способом посіву, посадкою садивного матеріалу, у тому числі із закритою кореневою системою. Якщо порахувати кількість нових дерев у розрахунку на населення Вінниччини (1,6 млн осіб станом на 2018 рік), то лісівники подарували кожному подолянину майже по 4 нових майбутніх дерева! Адже, як завжди наголошує начальник Вінницького ОУЛМГ Анатолій Бондар, для людини ліс, у першу, чергу виконує екологічну функцію.
Проте завдання сучасного лісівника – не просто посадити ліс, який вироблятиме кисень, а створити високопродуктивні лісові насадження, враховуючи вимоги часу, економіки і природніх змін. Тому лісівники Вінниччини успішно використовують передові технології лісовідновлення та формування біологічно стійких насаджень, вводять у склад лісових культур цінні породи.

Звісно, головною породою при створенні лісових культур залишається традиційний для подільських дібров дуб звичайний – цього року висадили на площі 872 га, що становить майже 87 % від загальної кількості. Також створювались лісові культури з головною породою горіха чорного (38 га), сосни звичайної (29 га), дуба червоного (29 га), модрини європейської (22 га), дугласії (9 га), вільхи чорної (7 га).

Щороку у рамках проведення Всеукраїнської акції "Майбутнє лісу – в твоїх руках" протягом березня та квітня у посадці молодого лісу беруть участь усі бажаючі. Цього року успільних заходах зі створення лісів взяли участь більше 5000 представників влади, громадських організацій, журналістів, членів учнівських лісництв, студентів. Разом створено 156 га лісів, проведено 200 лісівничо-просвітницьких заходів.

На часі у лісівників – проведення ручних та механізованих доглядів за молодими культурами, заходів захисту лісу від шкідників та хвороб, заходи догляду за лісом(освітлення, прочищення, проріджування, прохідні рубки), робота у теплично-парниковому господарстві для забезпечення достатньої кількості садивного матеріалу на наступну лісокультурну кампанію та для реалізації.



КУДИ зникають Карпатські ліси? "Дякуйте" нардепу-крадію Максиму Бурбаку!



Запам'ятайте цю задоволену морду ліца... Це - Максим Бурбак. Глава Фракції "Народний Фронт". Тіньовий експорт лісу зробив его мультимільйонером! Але збіднив Україну на тисячі дерев та кубометри свіжого повітря!...

Максим Юрійович не просто багатий.

Він Мультимільйонер! У Бурбака безліч квартир і квартир, цілий автопарк вантажних і легкових автомобілів, кілька величезних Земельних ділянок і будинків.

А також Мільйони гривень готівкою і на банківських рахунках.
Ще Максим Юрійович дуже любить Карпатські Ліси ... У вигляді Деревини ...
Адже Тіньовий Експорт лісу приносить просто Колосальний прибуток!

Мільйони Доларів, щомісяця осідають його кишені. І кишенях його наближених!

Ну а проблеми Екології, Потопи і Зсуви пов'язані з вирубкою Ліси, цих хлопців абсолютно не хвилюють. Суто бізнес!

Адже з такими Величезними Грошима, вони можуть собі дозволити купити Нерухомість в будь-якій точці світу. А тиху старість десь на березі чужого океану, Максим Юрійович собі вже давно забезпечив ...

А що йому Україна? Чи її мешканці? ...

Народ, побачите цю крису - ви ЗНАЄТЕ, ЩО з ТАКИМИ робити...