ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 липня 2019

Зеленский заявил о продолжении приватизации в 2019 году



Президент Украины Владимир Зеленский в Торонто провел встречу с вице-президентом Всемирного банка по вопросам Европы и Центральной Азии Сирилом Мюллером, где обозначил, что Украина продолжит реформы, в частности, приватизации госпредприятий.

Об этом сообщает администрация президента.

Президент подчеркнул, что Украина достигла макроэкономической стабильности и готова продолжить реализацию реформ после избрания новой Верховной Рады.

Владимир Зеленский отметил, что отменено более 160 указов, которые создавали давление на бизнес, и сообщил о подготовке большой приватизации.

«Мы видим проведение этой приватизации уже в 2019 году», — констатировал глава государства.

По словам Зеленского, для Украины является важным привлечение Всемирного банка к реализации инфраструктурных проектов.

Источник фото: Администрация президента
Украина Сегодня, 10:01 1129 

День без поліетилену: лісівники на Волині організували ЕКОфлешмоб (фото)



Сьогодні, 3 липня, світ відзначає Міжнародний день відмови від поліетилену. Із цього приводу волинські лісники закликали людей обмежити його використання.

Цього року таку ініціативу активно підтримали волинські лісівники. Спільно із державними лісогосподарськими підприємствами, вихованцями шкільних лісництв ми закликаємо волинян принаймні скоротити використання поліетилену до мінімуму. Розуміючи, що в сучасному світі від цього неможливо стовідсотково відмовитися.

Про це повідомдяє Волинське обласне управління лісового та мисливського господарств.

Шановні громадяни! Особливо пам’ятайте про це, коли йдете у ліс. Не залишайте сміття на природі! Особливо поліетилен, адже він розкладається сотні років та завдає значної шкоди навколишньому середовищу.

Яким був флешмоб, дивіться на сторінках державних лісогосподарських підприємств у мережі Фейсбук:

Державне підприємство “Цуманське лісове господарство”

Державне підприємство “Горохівське лісомисливське господарство”

Державне підприємство “Прибузьке лісове господарство”

Флешмоб "Ми за ліс без пластику разом із лісівниками Волині!". Ролик до Всесвітнього дня без поліетилену від учнів Нудижинського шкільного лісництва. #День_без_поліетилену


Державне підприємство “Старовижівське лісове господарство”






Довідково:

щорічно у світі виготовляють понад 13 мільярдів пластикових пакетів, тобто 300 штук на кожного дорослого. У природному середовищі поліетилен розкладається більше, ніж двісті років, а пластик – майже 450 років.








Середа, 03 липня 2019, 23:25

Минрегион урегулировал высадку деревьев в саду на границе с участком соседа



В новой редакции государственных строительных норм по градостроительству установлено минимальное расстояние от края земельного участка, смежного с соседским, на котором разрешено высаживать деревья или кусты.

Об этом сообщил заместитель министра регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Лев Парцхаладзе, передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу Минрегиона.

По словам чиновника, норма касается только новой усадебной и дачной застройки и вступает в действие с 1 октября этого года.

"Важный вопрос, который предлагает решить новые градостроительные ГСН "Планирование и застройка территорий" – конфликты и недоразумения между владельцами соседних участков, особенно, что касается высадки деревьев на смежной стороне", – отметил замминистра.

"Чтобы не повторять сюжета "Кайдашевой семьи", новыми нормами установлено минимальное расстояние, на котором разрешено высаживать деревья и кусты на смежной стороне земельного участка, чтобы не загораживать соседей. На другие стороны, например, граничащие с улицей, эти нормы не распространяются. Новые ГСН опубликовано и вступают в силу уже 1 октября", – сказал Парцхаладзе.

Согласно новым ГСН, расстояние от границы смежного земельного участка до высаженных кустов должно составлять 1 м, до стволов деревьев – от 4 до 6 м в зависимости от кроны, но не менее половины ее диаметра. Например, если крона дерева составляет в среднем 9 метров, то расстояние от границы соседнего участка должна составлять не менее 4,5 метра, чтобы его ветви не заходили на соседнюю территорию.

Парцхаладзе отметил, что во избежание и провокации дополнительных конфликтных ситуаций владельцы смежных усадебных участков должны принимать необходимые меры. Например, подрезать ветви деревьев, чтобы те не мешали и не переходили на соседний земельный участок и тому подобное.

Новые ГСН Б.2.2-12: 2019 "Планирование и застройка территорий" разработан Украинским государственным научно-исследовательским институтом проектирования городов "Гипроград" имени Ю. Белоконя, уже опубликованы и официально они вступают в силу 1 октября.

Українці допомогли загасити масштабну лісову пожежу в Польщі

Найбільш вірогідною причиною пожежі є загоряння під час сільськогосподарських робіт.



Українці у Польщі допомогли загасити пожежу поблизу села Белч-Ґурни у Нижньосілезькому воєводстві – завдяки їхнім діям вдалося врятувати ліс.

Про це повідомляє 1NEWS.

Перш ніж на місце займання прибули пожежники, вогонь намагались зупинити кілька українців – в руках у них були тільки лопати та гілки.

“Найважливішими були перші пів години, за допомогою лопат, піску та гілок вдалося погасити понад 500-700 метрів лінії вогню. Якби не героїчне ставлення і зусилля українських громадян, ліс міг згоріти, а вогонь міг навіть досягти домівок”, – написала Анна Сауц у коментарі до відео гасіння пожежі, розміщеного на Facebook-сторінці “Катаклізми у Польщі та у світі”.

Те, що зусилля українців були вирішальними у гасінні пожежі, підтвердив і речник районного штабу Державної протипожежної служби в Гурі Марцін Клефас.

“Ставлення цих людей заслуговує на повагу і визнання, вони, безумовно, запобігли розповсюдженню вогню в глибину лісу”, – сказав Клефас.

При цьому не повідомляється, чим займалися та як потрапили на місце пожежі українські громадяни.

Як повідомив речник пожежної бригади, в результаті пожежі згоріли 13 засіяних зерном гектарів землі та 1,5 гектара лісу. Збитки оцінили у 66 тисяч злотих.

Найбільш вірогідною причиною пожежі є загоряння під час сільськогосподарських робіт.

Джерело: Європейська правда
03 Липня 2019 23:39

На Рівненському Поліссі чорничні жнива

У Рівненській області чорничний сезон.



З дитинства пам’ятаю, який це важкий труд збирати чорниці. Коли була на літніх канікулах у бабці на Житомирщині, майже щодня удосвіта з нею ходили по ягоди. Відтак ніколи не торгуюсь за ціну на чорниці.

На ринку «Андріївський» у Рівному, що розташований по сусідству з центральним автовокзалом, у рядах торгують чорницями. Продає їх і пенсіонерка Віра Миколаївна з Корецького району. Спілкуємось.

— На цей ринок привезла, бо зручно: зійшла з маршрутки і вже на ринку, — розповідає жінка. — Сьогодні ціна на чорниці трохи впала — до 45 гривень за літр, бо навезли багато — конкуренція. Але нічого, це все одно дорожче, ніж у райцентрі, де літр ягід продають по тридцять гривень. Та й це хоч якийсь заробіток, адже все дорожчає. Як не економлю, а пенсії у 1900 гривень не вистачає на життя. На канікули приїхали онуки, то вони й по ягоди ходять. Добре, що живу неподалік лісу. А я продаю ягоди у Рівному. Такий ось у нас розподіл обов’язків.

Чорниці не почавлені, синенькі. Видно, що збирали вручну, а не гребінками. Жінка перехоплює мій погляд і підтверджує:

— Я не дозволяю гребінками користуватись, бо пошкоджується ягідник і наступного року може не вродити. Але цього року дуже важко в лісі через велику кількість комарів. Я пошила із старої тюлі дітям чохли на голови — у них вони нагадують бджолярів, а ще вдягають дощовики, на руки — резинові рукавички, взувають резинові чоботи і гайда по чорниці. Так рятуються, хоча у такому обладунку важко у спеку. Зате онуки вже знають ціну копійці. І виручені кошти просять тільки на найнеобхідніше. Ми з ними, звичайно ж, ділимося.

Нашу розмову перебиває покупець, який бере одразу три літри чорниці:

— Я родом з Полісся, то з дитинства дуже люблю цю ягоду. І вареники варимо, і так їмо, бо маю цукровий діабет, а при ньому вживати чорниці корисно. Як трохи подешевшають ягоди, зробимо запаси на зиму — заморозимо.

Щодо Полісся, де в основному ці ягоди ростуть у лісах, телефоную у Великоозерянську сільську раду Дубровицького району. Сільський голова Михайло Рябий прояснив ситуацію із чорничними жнивами:

— Усі більш-менш працездатні мешканці села зараз у лісі на чорницях, бо і собі хочуть припасти її, і заробити копійку. До нас навіть із Старого Села сусіднього Рокитнівського району приїздять за чорницею, бо у них нещодавно були лісові пожежі і, мабуть, якщо вірити людям, знищили ягідники. Хвилює те, що у цьому сезоні багато нелегальних заготівельників. Вони не мають ні лісових квитків, ні відповідних документів, при наявності яких поповнювалися б місцеві бюджети, і мали б зиск лісгоспи. Складається враження, що нікому до цього немає діла. Ось таку байдужість на всі сто відсотків використовують заготівельники: наживаються на людях, платячи їм за кілограм чорниць по 25 гривень, а деякі, більш совісні, — по 30.

Ці знімки зробив у ягіднику в Сарненському районі фотокореспондент Василь Сосюк. Діти з батьками збирали чорниці. Розповіли, що у такий спосіб хочуть заробити гроші на підготовку до школи, бо і спортивні костюми потрібно купити, і кросівки, і рюкзаки та ще багато дечого. Діти з батьками збирали чорниці. Розповіли, що у такий спосіб хочуть заробити гроші на підготовку до школи, бо і спортивні костюми потрібно купити, і кросівки, і рюкзаки та ще багато дечого.

Фото Василя СОСЮКА.

Поблизу Станиці Луганської горить замінований ліс, від вибуху поранено людину



КИЇВ. 4 липня. УНН. У середу поблизу с. Колесниківка Станично-Луганського району на території Піщаного лісництва виникло загорання лісової підстилки двома осередками на загальній площі близько 20 га. Гасіння не проводиться у зв’язку з тим, що дана територія замінована. Про це повідомляє УНН з посиланням на ДСНС.

Під час оборювання місця пожежі стався вибух, внаслідок чого отримав контузію та поранення руки тракторист лісового господарства. Піротехнічним підрозділом ДСНС проводяться роботи по розмінуванню місцевості.

Станом на 7:00 4 липня до місця пожежі направлено 110 чол. та 25 од. техніки, з них від ДСНС 86 чол. о/с та 20 од. техніки, у тому числі піротехнічна група у складі 10 чол. та 3 од. техніки.

Нагадаємо, не дивлячись на домовленості про розведення армійських сил у Станиці Луганській, всі правоохоронці системи МВС продовжують нести службу в цьому місті та пильнувати порядок. Крім того, посилено окремі підрозділи.

За інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України, у районі населеного пункту Станиця Луганська, на території, з якої, за заявами противника, виведені його війська, продовжують перебувати групивійськовослужбовців російсько-окупаційних військ.

Джерело: УНН

Ситуация с вырубкой лесов в Украине находится на грани катастрофы, - эколох

Директор Киевского эколого-культурного центра Владимир Борейко сообщил, что ситуация с вырубкой лесов в Украине катастрофическая — за последние 10 лет было уничтожено площадь леса, равную Черновицкой области.



В Украине катастрофическая ситуация с сокращением площадей леса – масштабные вырубки со стороны браконьеров значительно вредят экологии страны. Об этом сообщил директор Киевского эколого-культурного центра Владимир Борейко.

Чиновник отметил, что вырубают леса в основном в центральной части страны, причем страдают государственные посадки – там дерево добывают под видом «санитарной рубки». «Ситуация в Украине катастрофическая — за последние 10 лет у нас было уничтожено площадь леса, равную Черновицкой области. Принято считать, что больше всего страдают Карпаты. Но мы работаем со спутниковыми снимками и видим — гораздо больше вырубают леса в Житомирской, Ровенской и Волынской областях. Причем это не браконьерские, а государственные, когда под видом санитарных рубок огромные массивы леса продаются за границу», — заявил он.

Владимир Борейко также пояснил, каким именно образом вырубка лесов вредит природе. По его утверждениям, деятельность браконьеров может привести к частым и систематическим пожарам в лесах, которые повлекут за собой экологическую катастрофу.

«Из-за вырубки исчезают болота, маленькие лесные реки, колодцы усыхают, за неимением влаги происходит огромное усыхание сосновых лесов, а короеды и другие вредители их добивают — и это приводит к огромному уничтожению лесов. Это уже не лес, а пороховой склад – маленькая спичка или молния, и все это начинает гореть. На территории этих областей нет больших рек, как в Иркутской области РФ, поэтому быстрых катастроф не будет. Но это будет происходить систематически, и через 10 лет три области Украины окажутся в зоне экологического бедствия. Нельзя будет заниматься сельским хозяйством, а сосновые леса, которые занимают в тех областях 70-80% от общей площади, будут массово усыхать — возникнет замкнутый круг», — рассказал эколог.

03 липня 2019

Смарагдове царство заказників



АКТУАЛЬНО

Лісівники ділом доводять, як люблять і бережуть скарби природи

Багато хто вважає, що за часів СРСР у країні масово створювали заповідники, а нині екологічними і природоохоронними проблемами переймаються лише активісти, мало не силою змушуючи неповороткі і байдужі державні служби хоч якось турбуватися про захист довкілля. Однак приклад Житомирщини засвідчує, що це далеко не так.

На Житомирському Поліссі ще не перевелися місця, де ясні зорі і чисті води — повсякденна буденність, а не лише красива метафора. Фото надав автор


На тобі, небоже, що мені не гоже

Перший і донині єдиний на території області природний заповідник заснували 1968 року, відвівши йому понад 20 тисяч гектарів малоцінних для лісового господарства переважно заболочених земель на території Олевського і Овруцького районів. Одним махом і нібито про природу потурбувалися, і значних економічних втрат не зазнали, вчинивши за принципом на тобі, небоже, що мені не гоже.

На цьому тлі справді царським подарунком було створення 1974 року двох перших в області заказників загальнодержавного значення. На території Новоград-Волинського району охоронний статус отримали 352 гектари лісу із збереженою в природному стані азалією понтійською — рослиною, що є реліктом третинної флори, та 245 гектарів елітних дубових лісів насіннєвого походження. Отож уже йшлося як про поступку захисникам природи, так і про створення вкрай необхідного резервату генетично цінних дерев.

Наступне свято небаченої щедрості настало аж 1980 року, коли в області додалося аж сім заказників загальнодержавного значення. Переважно це гідрологічні об’єкти, якими на Житомирщині є великі заболочені території. Науковцям ціною неймовірних зусиль вдалося довести, що витоки хоча б кількох найбільших місцевих річок потрібно врятувати від тотальної меліорації, яка на Поліссі зводилася до осушення величезних площ.

Остання поступка компартійного керівництва захисникам природи на Житомирщині датована 1983 роком, коли аж 922 гектари сфагнових боліт на Овруччині з поселеннями бобрів, ондатр, глухарів, тетеруків стали загальнозоологічним заказником «Кутне», який отримав статус об’єкта загальнодержавного значення.

У ботанічних заказниках Житомирщини дбайливо охороняють десятки цінних рослин


Цінніше за золото

На відміну від численних загонів лжеактивістів, які, звично проїдаючи іноземні гранти, готові натомість протестувати проти будь-чого і звинувачувати у смертних гріхах усіх, лісівники Житомирщини за роки незалежності України здійснили малопомітну на перший погляд, але титанічну за значимістю роботу. Красномовний факт, що на час розпаду СРСР в області було 55 заказників (зокрема 10 загальнодержавного значення) загальною площею 14 151,1 га. Нині їх кількість зросла до 135, а територія — до 91 436,8 га, тобто майже в 6,5 раза!

Крім того, не варто забувати, що саме за ініціативи лісівників 7 березня 1991 року, коли до розпаду СРСР лишалися лічені місяці, на Житомирщині додалося відразу 11 заказників місцевого значення загальною площею 1 359,9 га. Це були місця гніздування тетеруків і проживання червонокнижних звірів, ділянки унікального лісу, зокрема 226 га дубів заввишки в середньому 27 метрів та 2 га рідкісного для Полісся бука. Так само як їх попередники у 1970-х роках рятували від тотальної меліорації болота, лісівники 1990-х надали охоронний статус об’єктам, де партійні чинуші полюбляли постріляти в царську птицю та вже накидали оком на безцінну деревину.

Нині в області на територіях, якими опікуються держлісгоспи Житомирщини, частка заказних і заповідних земель становить 14%. Варто зауважити: ініціаторами збільшення площ, на яких заборонено будь-яку господарську діяльність, були і є патріоти-лісівники. Вони як ніхто інший усвідомлюють, що уряди і президенти, так само як керівники лісової галузі, змінюються, а вічні цінності, до яких належать скарби природи, незмінні. До того ж на відміну від найгеніальнішої музики, ні заростей реліктової азалії понтійської, ні рідкісного для наших лісів еритронію собачий зуб, ні місць гніздування глухарів із тетеруками, ні сотень гектарів понад сторічних велетенських дубів середнім діаметром понад півметра за жодними записами і нотами ніколи не відновити.

Уже немає сумніву: настане час, коли наші діти і внуки подякують навіть за десятки гектарів первоцвітів-підсніжників і нібито банальних конвалій та чорниць, на яких завдяки статусу заповідних земель мінімізовано присутність людей. Колись іронізували над диваками-лісівниками, які переконували в доцільності збереження віддалених від населених пунктів ділянок лісу, де ще є незаймані природні зарості нібито аж ніяк не червонокнижних рослин, а нині не обдерті совками горе-збирачів ягід еталонні гектари чорничників можна побачити лише в заказниках.




Важко любити ліс до глибини власних кишень

Страшно навіть уявити ситуацію, в якій опинилися б лісові землі Житомирщини за байдужості чи користолюбства кількох поколінь лісівників, силами яких множились і приростали багатствами заказники так званого місцевого значення. Ідеться не стільки про сотні гектарів болотистих територій із красномовними назвами «Вовчі острови», «Страхів», «Відьма», «Чорний мох», скільки про десятки гектарів високоліквідних за нинішніми мірками справді елітних дубів, вже мало ким бачених у наших лісах велетенських сосен зі стовбурами в обхват людини, 150-річних модрин діаметром понад 65 см, уже згадуваних унікальних насаджень бука і граба.

Зрозуміло, що для природи болотні масиви так само цінні, як діброви і сосняки, де мимоволі віриш, що саме ці дерева-велетні тримають на своїх могутніх кронах самісіньке небо. Однак визнаймо, що, на відміну від не цікавих «мисливцям на зелень» трясовин, особливо цінні ліси потребують надійного захисту, який гарантує лише статус місцевих заказників.

Цілком закономірно, що найбільше таких площ у малонаселених північних районах Житомирщини, де рівень заповідності лісових земель становить чверть усіх територій, а в особливо постраждалому від чорнобильської біди Народицькому районі — навіть сягає 40%. До речі, тут частина заказника «Древлянський» на завершальному етапі передачі до природного заповідника з аналогічною назвою, підпорядкованого Мінприроди.

Натомість у південних лісостепових районах області набагато важче відшукати об’єкти, що заслуговують особливої уваги. Тим приємніше відзначити, що за роки незалежності України у держлісгоспах Житомирщини відбулося багатократне збільшення площ заказників.

Не став винятком навіть фактично приміський Житомирський держлісгосп. За часів СРСР тут було тільки два заказники загальною площею 113,5 га, а нині вже п’ять на 225,3 га. Причому перші заповідні території із промовистою назвою «Тетеревиний тік» та «Діброва лісничого Воронського» отримали охоронний статус у березні 1991 року під «завісу» компартійного правління.

Отож варто віддати належне лісівникам, які навіть у стоптаних житомирцями лісах, куди люди щороку масово вирушають по ягоди і гриби, та у фактично рукотворних лісових масивах знаходять унікальні об’єкти. Одним із них став ландшафтний заказник «Пилипівка» із 54,9 га пристигаючих грабово-дубових і соснових насаджень. Це відбулось уже за ринкових умов, коли, перефразовуючи крилатий вислів, напрочуд легко любити ліс до глибини власного серця, а не власних кишень.

Ідеться не лише про втрату доходів, які могли дати рубки деревини на територіях, що стали заказниками. На відміну від Поліського державного заповідника, на фінансування якого нинішнього року в держбюджеті закладено 1,6 млн грн, заказники охороняють виключно за кошти, зароблені власною господарською діяльністю держлісгоспів. Оскільки загальна площа заказників у 4,5 раза більша, ніж територія заповідника, затрати на їхню охорону навіть за скупими державними нормами сягають щонайменше 7,2 млн грн. Та насправді вони істотно вищі, бо є велика різниця між малонаселеним і болотистим закутком Полісся, де кожна людина перед очима, і прилеглими до великих міст та жвавих автодоріг лісовими масивами.

Фактично утримання заказників місцевого і навіть загальнодержавного значення, так само як роботи з лісовідновлення й охорони лісів зі звичайним статусом, уже давно стали одним із видів «самооподаткування» держлісгоспів, працівників яких замість подяки вже звично і зазвичай безпідставно звинувачують у нищенні лісів. Та ситуація із смарагдовими багатствами Житомирщини, де найбільші за площею і запасами деревостанів лісові масиви в Україні, засвідчує, що лісівники не лише професіонали, а й щирі патріоти країни та переважно фанати збереження і примноження її зелених скарбів.

Віктор ШПАК

https://ukurier.gov.ua

01 липня 2019

В турецкой провинции Анталья горят леса


БАКУ /Trend/ - В турецкой провинции Анталья в районе Серик горят леса, сообщает Trend в понедельник со ссылкой на турецкие СМИ.

Сообщается, что для тушения лесного пожара направлены бригады пожарных, задействованы четыре вертолета. Пожаром охвачена территория общей площадью около пяти гектаров. О причинах пожара не сообщается.

Отметим, что в связи с лесным пожаром в турецкой провинции Измир сегодня эвакуированы туристы из двух отелей

Напомним, что леса занимают 27,6 процента территории Турции. Практически все они находятся в собственности государства.

Начиная с 1937 года, в стране было зафиксировано свыше 68 тысяч случаев лесных пожаров, 24 тысячи из них приходятся на последние 10 лет.


(Автор: Руфиз Хафизоглу. Редактор: Ровшан Гусейнов. Редактор: Хазар Ахундов)

1 июля 2019 14:18 (UTC+04:00)

На Херсонщине больше двух суток тушили свалку с лесом


Мы сообщали, что днем 28 июня начался пожар на несанкционированной свалке за Голопристанским городским кладбищем.

Противопожарных разрывов не было, сильный ветер разнес огонь по сухостою и дикорастущей акации, и дальше по сосновому лесу.

По мнению спасателей, пожар спровоцировала оборванная высоковольтная линия.

15 ед. техники и 44 человека в 20:00 пожар локализовали, защитив от него лес. Всего сгорело около 5 га, из которых 1,5 га насаждения горсовета и 0,5 га - лесхоза.

После локализации пожара на месте происшествия продолжили работать 4 ед. техники ГСЧС и 17 спасателей (проливали тлеющий мусор). Полностью потушили возгорание 30 июня в 19:00.

1 Июля, 11:20




В воскресенье на Херсонщине сгорело почти полтора гектара травы с отходами


1 Июля, 13:08



30 июня спасателей Херсонщины 9 раз вызывали тушить пожары в экосистемах.

Как сообщает пресс-служба облУМЧС, сгорело 1,4 га сухостоя с мусором.

Пожары тушили в Великолепетихском, Голопристанском, Белозерском, Геническом, Скадовском, Нововоронцовском районах и Суворовском и Днепровском районах Херсона.

С начала года в экосистемах ликвидировано 562 пожара на площади 339,8 га.