Продати чи не продати?

Рік тому було ухвалено нове законодавство у сфері приватизації, але приватизаційний процес зрушити з місця не вдалося.

Серед центральних органів влади є орган особливий, зі спеціяльним статусом. Це Фонд державного майна (ФДМ).

Чим же обґрунтований цей його "спеціяльний статус"? Цей орган влади має подвійне підпорядкування: він несе відповідальність перед президентом, а скеровується та координується Кабміном. Існує й особлива процедура призначення/звільнення його голови — тільки президентом за згодою Верховної Ради. Проте тільки з 19 травня 2015 р. по 13 квітня 2017 р. ФДМ керував погоджений із ВРУ голова — Ігор Білоус, звільнений за згодою законодавчого органу після гострої критики В.Гройсмана, викликаної провалом приватизації низки великих підприємств. В інші рази повноваження вносити до парламенту кандидатуру голови Фонду держмайна попередній президент ігнорував. Ініціятиву перехопив Кабінет міністрів і "вірус довгострокових виконувачів обов'язків" проник і до ФДМ.

До речі, інститут виконувачів обов'язків керівників центральних органів в Україні став масовим явищем. Це свідчить про латентний конфлікт між урядом і парламентом, коли кандидатури, потрібні прем'єру, з великою часткою ймовірности не будуть підтримані депутатами, а погоджених депутатами не готовий прийняти прем'єр. Хоча в Україні, як парламентсько-президентській республіці, діє принцип саме парламентської інвеститури. І якщо уряд втрачає підтримку й довіру в парламенті, то він має йти у відставку.

Особливий статус також пов'язаний з тим, що саме цьому держоргану законом надано право виступати від імени держави стороною договорів, предметом яких є державне майно (продаж, оренда, участь у спільних підприємствах із часткою держави).

Це означає вимушену двоїстість, адже в одних випадках це орган влади з серйозними владними повноваженнями регулятора, а в інших — сторона договору, тобто рівний партнер бізнесу. У першому випадку Фонд потрібно "поважати", виконувати його рекомендації та вимоги. А в другому — розглядати його як рівного партнера, розраховуючи на співпрацю в досягненні цілей, визначених відповідним договором.

На практиці дуже непросто розділяти ці функції, не допускати конфлікту інтересів. Надто велика спокуса "переплутати" функції і виступати партнером бізнесу під час реалізації владних повноважень (чого зволите?), а будучи стороною договірних відносин, навпаки, діяти як регулятор і нав'язувати свої умови.

Саме це призводить до непрозорої, неконкурентної приватизації в інтересах окремих осіб, до майже непереборних перешкод у питаннях оренди держмайна, надуманих конфліктів під час контролю інвестиційних зобов'язань тощо. Явний конфлікт інтересів закладено у процедурі рецензування оцінки своєї ж (державної) власности, коли через оцінювача покупцеві або орендареві чиновник нав'язує своє бачення вартости. А як же бути з принципом незалежности оцінювання?

Що робити? Рецепт простий — чітко виконувати вимоги Закону. Один з попередніх керівників Фонду якось сказав: "Немає нічого простішого, ніж продати об'єкт правильно, за законом. А ось продати кому треба і як треба — велике мистецтво!"

Та чи можна нині говорити про дотримання Фондом букви Закону, якщо навіть легітимність керівництва Фонду викликає сумнів? Адже призначення виконувача обов'язків керівника Фонду відбулося з явним порушенням, при цьому призначена особа вже третій рік є виконувачем обов'язків, хоча не може бути ним понад півроку. До того ж при призначенні пан Трубаров обіймав посаду, яка не дозволяла призначити його в.о. Призначення його заступником заднім числом навряд чи можна вважати легітимацією. Комусь потрібна була саме ця людина? Чи не тим, хто запровадить потім корупційну схему на оцінці нерухомого майна (про що нижче)? Кількість його заступників на даний момент перевищує встановлену Законом. Замість передбачених Законом двох (і за рішенням президента для виконання окремих завдань іще одного) — їх сьогодні шість! Тобто хтось із них "зайвий", і ми чомусь платимо йому з наших податків? Чи "дуже потрібен"?

Чи варто тоді дивуватися непрофесійним діям, які, по суті, інакше як саботажем приватизації й не назвеш. Чиновники про всяк випадок вважають за краще нічого не продавати, щоб не потрапити під можливе "звинувачення" в заниженні вартости та завдаванні збитків. А активно діяти починають, тільки отримавши вказівку зверху або прохання "зі сторони". При цьому вказівки й прохання можуть бути як "продати", так і навпаки — "не продавати". Відомо ж, що контроль над державним об'єктом можна отримати як шляхом приватизації самого об'єкта, так і "приватизацією" його менеджменту (поставивши своїх людей). Другий спосіб набагато дешевший, тут достатньо лише "адмінресурсу".

У нас останнім часом якось непомітно поширилося (майже як масове захворювання на кір) загальне ігнорування процедур і регламентів у роботі органів влади, починаючи з головного законодавця — Верховної Ради. Пояснення поточною або політичною доцільністю не рятує. Навіть щодо деяких законів ми маємо практику їх скасування через процедурні порушення. Що вже казати про "вправність" досвідчених адвокатів, готових "причепитися" до навіть дрібних процедурних порушень і поставити під сумнів або повністю скасувати будь-яку господарську угоду. Серед таких "дрібниць" може бути й нелегітимність особи, яка поставила підпис.

У результаті чиновники не обов'язково будуть покарані, а от інвестор зазнає конкретних збитків. Тому в процесі приватизації не має бути "дрібниць".

Що ж маємо на практиці? Велику приватизацію заблоковано. У Фонді винними в цьому називають "ображених" учасників конкурсу з відбору радників. Прем'єр-міністр — суди, які заважають залучати інвестиції в державні підприємства. А може, насправді причина в "дрібницях" — порушеннях процедури організації та проведення конкурсного відбору радників, передбачених законом про приватизацію? Не факт, що ці порушення вплинули на результат, але вони МОГЛИ на нього вплинути.

А тим часом значна сума доходів від приватизації котрий рік закладається в ЗУ "Про бюджет". Варто наголосити, що це ЗАКОН, який обов'язково підлягає виконанню, і невиконання (тобто порушення!) його має каратися. Але план приватизації регулярно "провалюється", що завдає прямої шкоди державі. Адже заплановані доходи бюджету компенсуються дорогим запозиченням. Тільки за 2018 р. запозичення за рахунок продажу ОДВП становили 18,5 млрд грн під 20,5% річних.

Традиційними є останнім часом "ігри в реформування" шляхом зміни законів. Не став винятком і ФДМ. На думку "реформаторів", як у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), так і в ФДМ саме недосконалість законів, що регулюють приватизацію, "заважає" реалізації масштабних завдань із реформування державної власности. При цьому складається враження, що чиновники — ініціятори нового закону — просто не дочитали того, який діяв раніше, назвавши його "надто складним, важким для розуміння".

Значні зусилля були витрачені на розробку й ухвалення нового закону про приватизацію, який мав спростити й прискорити процес приватизації держмайна. При цьому автора проєкту знайти непросто: у МЕРТ кивають на Фонд, а у Фонді навпаки — на міністерство. А на засіданні профільного комітету ВРУ головні зусилля депутатів були витрачені на пошуки формулювання, як не допустити "інвесторів-агресорів", і набагато менше — на пропозиції експертів (деякі з них навіть не встигли прочитати). За фактом, новий закон виявився провальним для країни й інвесторів. І якщо за 2017 р., коли діяли "старі" погані закони, надходження становили хоча б 3,5 млрд грн (із закладених у бюджет 17 млрд грн), то за новим Законом за 2018 р. надходження скоротилися до 202,9 млн грн із запланованих 17 млрд грн.

Оце і є результат "спрощення" законодавства, виключення оцінки з приватизаційних процедур, спроби продавати підприємства без "очищення" їх від боргів, штучно створених "червоними директорами", депутатами, суддями, силовиками і т.п.?

Напевно, слід нагадати горе-реформаторам історію з життя великого скрипаля Нікколо Паганіні, який зміг зіграти й на одній струні, коли інші йому підпиляли недоброзичливці. То, може, перш ніж грати/реформувати, спочатку треба навчитися це робити?

Не врятувала ситуації й "паличка-виручалочка" у руках МЕРТ — ProZorro. Реалізація об'єктів через цю систему призвела до втрати державних активів за нереально низькими (навіть за нинішніх умов!) цінами. Адже об'єкти малої приватизації (вартість активів менша ніж 250 млн грн) на продаж виставлялися за номінальною вартістю акцій. А це в окремих випадках у десятки разів менше за справедливу вартість активів. Підготовку об'єктів із відповідними оцінювальними процедурами в новому законі реформували (спростили) до повної відсутности. Воно, звісно, чиновникам роботи менше, але навіть такі нині популярні інвестиційні менеджери знають, скільки часу витрачається на підготовку до продажу акцій підприємства, якщо їх хочуть добре продати: тут і аудит, і оцінка, і очищення від непотрібних активів, заборгованостей тощо. А ми ось усе спростимо й шапками закидаємо. Ну й закидали…

Не можна плутати інструмент, яким є ProZorro, з необхідністю застосування складних, але все-таки важливих попередніх процедур. Не виходить тут шашкою махати, надто тонка штука приватизація. Не схотіли подумати законодавці й про проблему штучного розподілу об'єктів нерухомого майна (одним з видів якого є й підприємства як єдині майнові комплекси) на земельну ділянку й земельні поліпшення. У результаті в нас можуть бути поліпшення і земельна ділянка в різних власників. Це в одних випадках призводить до безоплатної втрати державного активу (права користування ділянкою), а в інших — до подвійної оплати, коли інвестора змушують окремо купувати або брати в оренду фактично оплачену разом із поліпшеннями відповідну земельну ділянку.

За прикладом далеко ходити не треба. "Криворіжсталь", продана за шаленою ціною, змушена була додатково оформити права на землю й платити так, ніби ці права не входили до вартости підприємства. Наші чиновники при цьому міркують так: "Багаті — нехай платять". Ущербність цієї логіки призводить, безперечно, до скорочення іноземних інвестицій: хто ж із нами співпрацюватиме при такому законодавстві?

Реалізується у Фонді й "структурна реформа". Йдеться про "оптимізацію системи регіональних відділень". Нібито цілком логічне укрупнення обласних відділень шляхом створення кущового центру з підпорядкуванням йому на правах структурних підрозділів кількох у минулому самостійних юридичних осіб. Але ж при цьому знову ж таки не дотримується передбачена законом процедура реорганізації (попереднє погодження з відповідними органами), і на місцях з'являються "нові керівники", які не мали раніше жодного стосунку до роботи органів приватизації. У результаті можемо отримати нелегітимні міжтериторіяльні відділення й "потрібні" обличчя на місцях.

Наведенню порядку могли і мали б сприяти Спеціяльна контрольна комісія ВРУ з питань приватизації (до повноважень якої входить контроль діяльности Фонду держмайна) та обов'язкова для всіх центральних органів влади Громадська рада. Але спецкомісія ось уже скоро два роки як не провела жодного результативного засідання через хронічну відсутність кворуму, а створення Громадської ради штучно (чи вправно?) блокується керівництвом Фонду. А неодноразові звернення громадськости і до КМУ, і до ВРУ залишаються без реагування (якщо не рахувати формальних відписок).

То що ж заважає? Струн мало чи майстерности бракує? А може, просто задекларовані цілі не відповідають істинним?

Лише малою частиною всієї цієї дуже дивної роботи з результатами, які не відповідають задекларованим цілям, є запровадження корупційної схеми реєстрації звітів про оцінку нерухомого майна. Про схему була безліч публікацій. Але віз і нині там. Досі при укладенні угод купівлі-продажу потрібно сплатити за реєстрацію звіту про оцінку нерухомого майна якимсь "майданчикам" чималу суму — понад 2 тис. грн з кожної угоди — непоганий фонд для чергового проходження в Раду автора схеми, добре відомого всім у минулому "батька Тендерної палати".

Щоправда, ледь не від самого початку, із серпня 2018-го року, у боротьбу зі схемою вступив Антимонопольний комітет. І виявилося, що "майданчиків" він не може знайти днем із вогнем — це якісь віртуальні структури, які живуть у всесвітньому павутинні. У реальному житті їх знайти не вдалося. Ні, гроші вони збирають реальні, і без них провести операцію з нерухомим майном неможливо. Однак немає їх НІДЕ, тільки ФДМ їх якось примудряється знаходити й авторизовувати, тобто давати їм право збирати гроші. Тобто "майданчики" приносять документи у ФДМ, але на запити АМКУ не відповідають. У зв'язку із чим спочатку було накладено штрафи за ненадання інформації, а тепер уже й за змову ("Ві Ай Пі Департамент" — на 10,331 млн грн, "Акцепт онлайн" — 0,34 млн грн, "Про закупівлі" — 1,324 млн грн, "Інформаційно-консалтинговий центр АСБОУ" — 1,993 млн грн). Дехто вважає, що це для них мізерна сума, особливо беручи до уваги щоденне обдирання громадян у розмірі до 2 млн грн.

При цьому Фонд мовчки спостерігав цю битву АМКУ з "віртуальними" структурами. Тому наступним кроком АМКУ готується притягти до відповідальности й сам Фонд за участь в антиконкурентних діях. Зрозуміло, що на держструктуру накласти штраф неможливо, але, можливо, НАБУ нарешті зацікавиться цією справою? Що ще має зробити АМКУ для того, щоб привернути його увагу?

Допоки ми будемо констатувати, що держава замість надходження очікуваних приватизаційних мільярдів до скарбниці знову змушена позичати кошти під високий відсоток? Розплачуватися за таку "приватизацію" будуть майбутні покоління.

https://dt.ua/business/prodati-chi-ne-prodati-316576_.html/

Далі...

"Три кити" захисту німецьких лісів

Якісний моніторинг, належне фінансування та швидка реакція лісівників - який із цих принципів запозичить Україна?

Якщо німці у вас асоціюються з виваженістю та прискіпли­вістю, доведеться розвінчати ваші уявлення на прикладі ведення лісового господарства. Тут на перше місце німецькі управлінці ставлять швидкість. І ось чому: чим раніше стане відомо про певну небезпеку д ля лісів, тим швидше ці ризики усунуть. Це правило застосовується скрізь, у тому числі, у боротьбі з короїдами, що надзвичайно актуально остан­нім часом для України. Ці шкідники не знають меж та кордонів. Через сприятливі для них кліматичні умови короїди стали топ-загрозою для лісо­вих насаджень, зокрема соснових, не лише в Україні, а й усій Європі.

У «Природі та суспільстві» вже розповідалося про надзвичайно важливу зустріч учених з України, Білорусі, Польщі, Австрії та Ні­меччини у рамках міжнародної на­уково-практичної конференції «Со­снові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення». Представники різних країн ділилися досвідом про найефективніші ме­тоди боротьби з короїдом та ради­ли Україні, яким шляхом рухатися далі. Досить детально про захист соснових лісів від короїдів у Ні­меччині розповів керівник проекту «Німецько-український політичний діалог» — доктор Фолькер Зассе.

Досконале управління - напрацьоване століттями

У своїй доповіді він озвучив про­блеми у Федеральній Землі «Сак­сонія». Із 520 тисяч гектарів лісів тут 220 тисяч — це державні ліси. З них 52% засаджені ялиною, 18% — сосною, решта — листяні породи. У 2014—2016 роках були зафіксо­вані температури вищі за середній рівень, опади нижчі від середнього рівня, а ще — часті і сильні гради. У 2017—2018 роках до цих абіотичних чинників додалися вітровали та за­суха. Відповідно, створилися спри­ятливі умови для короїдів. Якщо до 2014 року у Саксонії фіксували до 20 тисяч куб. м, уражених короїда­ми, то у 2018 році — аж 180 тисяч куб. м.

Щоб зрозуміти масштаб про­блеми на рівні Німеччини, вар­то уточнити, як працює система управління за лісами у цій країні. Загалом, 30% від усієї території цієї країни займають ліси. Лісовий закон був прийнятий ще у 1975 році, останні правки до нього вно­силися два роки тому. Закон визна­чає загальні правила користування лісами, враховує локальні особли­вості федеральних земель та най­важливіше — дає повну свободу у прийнятті рішень для власників лісових угідь щодо їхніх територій. Зауважмо, у Німеччині практику­ється державна та приватна форма власності на ліси.

Свого часу у Німеччині наро­били чимало помилок в управлінні лісами. У часи Середньовіччя ви­рубали всі ліси природного по­ходження, через що з XIX ст. у країні почалася широкомасштабна кампанія з лісовідновлення. По­тім допустили ще одну помилку: замість дуба та бука, які раніше вважалися лісотвірними порода­ми, почали саджати хвойні дере­ва. Приміром, із трьох дерев двоє були обов’язково хвойними. Тепер німецькі лісівники ставлять перед собою інше завдання — збільшити кількість листяних порід до 50% площ. Заодно — уберегти їх від на­шестя короїдів та інших шкідників. Приміром, за прогнозами німець­ких учених у 2022—2023 роках їхні соснові ліси атакуватиме шовко- пряд-монашка.

Якісний аналіз дає точний прогноз

Німецькі вчені фіксують, що ак­тивність шкідників збільшується з ростом температури повітря. При­міром, у час, коли відбувалася зга­дана конференція, Фолькер Зассе розповідав про свіжоотримані по- годні дані з Німеччини, що в теплі сонячні фази спостерігався інтен­сивний політ жуків. Це показував номер уловів у феромонних пастках у залежності від конкретної дати ви­порожнення шкідників і висоти міс­ця моніторингу.

Ви все вірно прочитали. Німець­кі лісівники вивчають та аналізують усе, що тільки можна. Серед поши­рених методів контролю та бороть­би з короїдами, про які зазначав у своїй доповіді Фолькер Зассе, — по­шук яєць короїдів, контроль розкле­юванням пасток, контроль личинок, моніторинг екскрементів, феромон- ні пастки та обстеження стовбурів, моніторинг порожніх лялечок, окрім цього всього — авіатехнічні заходи.

Авіацію застосовують тоді, коли треби зафіксувати з неба межі ді­лянки, ураженої короїдом, зокре­ма, коли хвоя стала рудого кольору. При цьому ці ділянки не вирубують. А починають ретельно обстежува­ти сусідні дерева, на які міг пере­кинутися короїд. Загалом німецькі лісівники намагаються уникати су­цільних рубок, це допустимо тільки у разі природних катаклізмів.

Як додав Фолькер Зассе, крім цього, німецькі лісівники ретельно вивчають грунти, зокрема, підстил­ку та мінеральний Грунт на глибині до 3 см у стадії зимівлі комах-шкід- ників сосни. До речі, перші спалахи короїдів у Німеччині фіксувалися у 1994—2001 роках. А вже з 2004 року у країні почали працювати над загальнодержавною системою моніторингу. Приміром, щоб визначити щільність популяції шкідника, час вильоту та послідовність поколінь використовується одночасно близько 200 феромонних пасток. Результати моніторингу, інформація про погодні умови, ступінь ризику для конкретних територій тощо зводяться на спеціальну карту. Актуальна інформація щотижня публікується у відкритому доступі. Таким чином власники лісів можуть оперативно оцінювати ступінь ризику для своїх володінь. А для того, щоб виявити свіжозаселені дерева, проводяться польові роботи.

Поради Україні

«Пошкодження короїдами призводить до економічних втрат на рівні лісогосподарських підприємств та шкодить лісовим ресурсам як національному багатству, — доповідав Фолькер Зассе. — У Німеччині велику увагу приділяють, щоб якомога швидше доглядати за пошкодженими насадженнями, що знаходяться у зоні відповідальності однієї організації. Наш підхід відрізняється від вашого підходу: якщо є спалахи шкідників, то проблеми вирішуються дуже швид­ко. По-перше, у нас ведеться дуже інтенсивний моніторинг, по-друге, є належне фінансування, якщо треба запобігти якійсь небезпеці. Кошти на такі заходи ідуть на рівні підпри­ємства в обсягах, що залежать від того, наскільки інтенсивні пошко­дження. Якщо масштаби великі, то з’являється спеціальний фонд збору коштів. Якщо щось відбувається на якомусь підприємстві, складається прогноз, як це може розвиватися та які можуть бути наслідки. А лісове державне підприємство має всі не­обхідні інструменти для дій, не треба нікого запитувати, ні Мінприроди, ні інші агентства. Як тільки дізнаються про імовірні збитки, відразу застосо­вують необхідні заходи своїми влас­ними силами».

Зважаючи на це, Фолькер Зассе запитує українську владу — чи до­статньо в Україні методів прогно­зування та моніторингу за станом лісів? «Нинішнє адміністративне регулювання у цій сфері в Україні призводить до значних втрат, — до­дав він. — Тому необхідно аналі­зувати втрати в лісогосподарських підприємствах і лісових ресурсів усіх видів користування; впрова­джувати більш ефективні структури управління з вибірковим контролем за санітарними рубками. Найлег­ший вихід із ситуації для України — спрощення управлінської ланки: від моніторингу до санітарних рубок. Найефективніший спосіб — швидко знаходити місця ураження та швид­ко проводити санітарні рубки».

Зауважмо, за підсумками конфе­ренції була ухвалена резолюція, яка включила низку рекомендацій для уряду в організаційній, законодавчій та управлінській сфері, аби дійсно покращити систему порятунку лісів у таких випадках, як нашестя короїдів. Адже на вагу золота — кожен день.

Інна ПОГОРІЛА

Лісова газета / Природа і суспільство

https://ekoinform.com.ua/

Далі...

Зміст газети “Природа і суспільство” № 25-2019

Побачив світ черговий номер газети «Природа і суспільство»

У «Природі і суспільстві» № 24-2019 пишуть про таке:

1 стор. Тоді їм було 19
На Волині до Дня молоді нагородили наймолодших учасників АТО.

2 стор. Досвід турецький
Українські лісівники у Туреччині пройшли навчання з гасіння лісових пожеж

3 стор. «Три кити» захисту німецьких лісів
Керівник проекту «Німецько-український політичний діалог» доктор Фолькер Зассе детально розповів про захист соснових лісів від короїдів у Німеччині.

4 стор. 22 кілометри пішки до роботи
Кандидат у народні депутати Віктор Мельник пройшов шлях від робочого на складі лісозаготівлі до директора лісгоспу.

5 стор. Україна починається з малого села
Олександр Матусевич : «Готовий слухати своїх виборців та відстоювати їхні інтереси у парламенті».

6 стор. Тополя край поля
Про перспективні види дерев при створенні нових лісів – у статті М. Пуговиці.

7 стор. Переробка виходить із кризи
Лісове господарство Словенії.

8 стор. Тварини-«палії»
Нещасні випадки чи навмисні дії?

Читайте це та багато іншого на сторінках друкованого видання – газети «Природа і суспільство».

УВАГА! Продовжується передплата на 2019 рік.

Передплатний індекс через Укрпошту – 49734.

Друковану версію можна передплатити он-лайн.

Детальніше про газету можна дізнатись на її е-сторінці.

Статті з номера і не тільки можна знайти на сторінці «Публікації» на сайті ekoinform.com.ua

https://ekoinform.com.ua/?p=3006

Далі...

Знайдено спосіб, як зупинити глобальне потепління

Для цього знадобляться дерева. Точніше, трильйон дерев.

До 2050 року людство може зникнути з лиця Землі через глобальне потепління. Рівень Світового океану піднімається, вчені фіксують температурні рекорди у багатьох країнах. Загроза вимирання ніколи ще не була настільки реальною.

Та чи є розв'язання цієї проблеми? Зменшити викиди від фабрик і транспорту - так. Перейти на альтернативні джерела енергії - так. Утилізувати відходи - теж так.

Але ефективності від цього не так багато, стверджують швейцарські експерти. За їх словами, єдиний дієвий спосіб протистояти глобальному потеплінню - це висаджувати зелені зони по всьому світу. Особливо у місцях, де фіксують високий рівень забруднення повітря, пише BBC.

За підрахунками вчених, людству доведеться висадити не менше трильйона дерев, щоб зменшити викиди вуглецю в атмосферу. Це стосується як і зон без флори, так і тих, де ліси систематично вирубували.

Фото: мапа з потенційними місцями для повторного озеленення / CROWTHER

Швейцарці підкреслюють, що запобігти наслідкам глобального потепління можна, використавши всі можливі методи боротьби. Але більшість з них - важкоздійсненні у багатьох країнах світу через їх політику або економічну ситуацію. А висадка дерев - той крок, який вимагає менше витрат і зусиль, тому більш реальний для виконання.

Фото: Aaron Burden / Unsplash

Віка Степаненко
5 лип 2019 р., 13:40

Далі...

Тварини-«палії»

■ ФЛОРА І ФАУНА

Нещасні випадки чи навмисні дії?

Довгий час розповіді про тва­рин, які «створювали» поже­жі, сприймалися, як легенди. ; виявилось, реальність інша. Зазвичай, для будівель гнізд, птахи використовують те, що вони знахо­дять найближче. Матеріал повинен бути функціональним, довговічним і легким.

Чи можуть птахи та інші тварини зчиняти пожежу? Давайте перевіри­мо це на кількох прикладах.

Нещодавно голуб став головним підозрюваним у підпалі горища лон­донського будинку. Розслідування довело, що джерело пожежі зна­ходилось у місці розташування пта­шиних гнізд, а джерелом загорання були сигарети, розташовані в цих гніздах. Питання в тому, чому люд­ські відходи потрапляють у гнізда до
цього птаха? Після численних спо­стережень з'ясувалося, що міські птахи, будуючи свої «будинки», на­вмисно вплітають при будівництві недопалки. Целюлоза, що міститься у папері, зігріває гніздо, а ацетат целюлози, що міститься у фільтрах, діє як репелент від паразитів птахів. Тому, принесення до гнізда недо­палків можна розглядати як нещас­ний випадок і водночас адаптацію птахів до життя у містах.

Інший приклад — лелека. Саме завдяки його діяльності гніздо і бу­дівля, на якому було встановлено пташине спорудження, були обвуг­лені. Лелека розширював свій бу­динок щороку, використовуючи все, що у нього було поблизу. Гілки, мох, солома, пір’я, пух, старі ганчірки, поліетиленові пакети, струни, па­пір (сліди цивілізації) і ... металеві стрижні. Саме стрижень став дже­релом пожежі. Як? Під час польоту залізяка випала з дзьоба прямо на
високовольтну лінію, іскри летіли прямо на гніздо, підпаливши його і сусідню будівлю.

Деякі гризуни встановлюють зимову комору навколо вихлопних труб автомобілів, припаркованих у кемпінгу. Власники автомобілів будуть дуже довго згадувати, як рап­тово, під час подорожі сухими сте­пами, загорілось їхнє авто, а разом з ним і кілька гектарів землі.

Стерв'ятник, який не поміщався між лініями високої напруги, був наступним птахом «палієм», який спалив кілька гектарів лісу.

Великі лісові пожежі в Канаді, ймовірно, були викликані ведмедя­ми, які замість дерев почали підні­матись на високовольтні опори. Такі «досягнення» рідко закінчувалися щасливим фіналом, і розриви дротів під вагою косолапих іскрилися, ви­кликаючи загорання.

Наостанок кілька прикладів з Польщі. Перший, на жаль, з трагіч­
ним фіналом. Гусаки під час зльо­ту не помітили, що високовольтна лінія тягнеться трохи вище води. Трагічний кінець полягав у тому, що птахи загинули, а ліс вздовж річки згорів.

Бобри — це тварини, які не тіль­ки затоплюють ліс, а можуть його і спалити. Цим будівельникам вдало­ся «викурити» кілька гектарів лісу завдяки зваленому дереву, що впало на лінії високої напруги. Випадко­вість? Не думаємо.

Такі приклади можна наводити довго. Тварини не ізольовані й, крім того, тісно пов'язані з людиною і його діяльністю. На жаль, не тільки люди не дуже обережні у викорис­танні вогню. Тварини, хоча і несві­домо, теж можуть стати «паліями», але також і жертвами цивілізації.

Аліша ФРУЗІНСЬКА,

на основі спостережень і щоквартального «Echa lesne»

Лісова газета / Природа і суспільство
https://ekoinform.com.ua/?p=3006

	І

 

Далі...

Чернігівські лісівники вчилися боротися з пожежами в турецьких колег

Відомо, що лісові пожежі – лихо, яке завдає непоправної шкоди лісовим масивам багатьох держав світу. І лише там, де такому лихові навчилися запобігати, боротися з ним на рівні сучасних технологій з допомогою новітньої техніки, вдається оперативно приборкати нищівний вогонь. Саме на такому високому рівні організовано боротьбу з лісовими пожежами в Туреччині.

І тому з 23 по 29 червня українська делегація у складі п’ятнадцятьох працівників лісової галузі України перебувала в цій країні, щоб навчитися в Міжнародному лісовому навчальному центрі гасінню пожеж на сучасному рівні.

Від чернігівських лісівників на навчанні побували заступник начальника Чернігівського ОУЛМГ Володимир Єленич та головний лісничий ДП «Остерське лісове господарство» Юрій Бійчук.

Довідалися, що лісівники Туреччини борються з пожежами не лише в лісових масивах, а й на сільськогосподарських угіддях та в інших місцях. До речі, всі лісові масиви Туреччини перебувають у державній формі власності і, відтак, їхні лісогосподарські підприємства мають достатнє державне фінансування, сучасну техніку та обладнання для гасіння пожеж. Тому й ведеться воно на рівні новітнього світового досвіду і останніх наукових розробок.

Так, на чергуванні в підпорядкуванні Головного управління лісового господарства, яке, до речі, входить до складу міністерства сільського господарства Туреччини, перебуває 1076 пожежних автомобілів, 270 танкерів-водовозів, 600 малих пожежних модулів, 182 бульдозери, 40 гелікоптерів, та один пожежний літак.

Для гасіння пожеж також використовується більше трьох тисяч пожежних водойм. У Головному управлінні лісового господарства Туреччини сформовано 1173 команди першочергової допомоги, які здатні завдяки їхній оптимальній дислокації вже через 15 хвилин прибути на пожежу.

Виявляється, в Туреччині найбільше пожеж виникає в лісах на узбережжі Середземного та Егейського морів. Зокрема, торік там було пошкоджено 5840 гектарів лісів.

Під час навчання українські лісівники взяли участь у моделюванні лісових пожеж, грунтовно відпрацьовували спільні тактичні та стратегічні дії щодо ліквідації лісових пожеж.

Слід відзначити і якісну роботу тамтешньої метеорологічної служби, яка також підпорядкована міністерству сільського господарства. Вона миттєво інформує вогнеборців про напрям і силу вітру, що значно допомагає у боротьбі з лісовими пожежами.

Після тижневого навчання всім учасникам були вручені дипломи.


Володимир Єленич заступник начальника, головний лісничий Чернігівського ОУЛМГ



http://chernigivlis.gov.ua/novini/chernigivski-lisivniki-vchilisya-borotisya-z-pozhezhami-v-tureckix-koleg/

Далі...

Приватизований ліс. ВІДЕО

Три сотні Оленів, 350 кабанів, дві сотні козуль, десятки бобрів живуть у заповідному лісі на межі Київщини та Черкащини на території резиденції “Білоозерська”. Ще дві тисячі дев'ятого року тут мав постати Національний природний парк, проте добрі наміри так і залишилися на папері. До лісу на полювання приїздять віп-мисливці, а колишню президентську хатину окупував анонімний власник. То що ж нині відбувається у заповідному лісі – бачив Олександр Панченко.

4 КАНАЛ

Published on Jul 4, 2019

Далі...

На Львівщині тривають XXI обласні змагання вальників лісу

Сьогодні, 5 липня, на базі ДП «Буське ЛГ» в Ожидівському лісництві стартували XXI обласні змагання вальників лісу.

Участь у заході взяв заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Роман Филипів.

"Лісництво - надзвичайно потрібна і важлива галузь не лише для Львівщини, але й усієї країни. Цінність галузі полягає у трьох площинах. Перша із них - екологічна. Варто згадати, що на Львівщині функціонує насіннєвий центр, аналогів якому немає в Україні. Друга роль - соціальна, зокрема, у плані оздоровлення, рекреації та допоми мешканцям Львівщини, про яких ви дбаєте. А також економічна функція. Майже 10% промисловості Львівщини - деревообробна галузь та меблеве виробництво. Ви, як ніхто, забезпечуєте сировину для того, щоб опісля, вона йшла в подальшу переробку та трансформувалась у готову продукцію і давала відповідну додану вартість для економіки Львівщини. Дякую вам за вашу працю", - зазначив він.

Захід має на меті підвищити професійний рівень робітників на заготівлі лісу, вивчити прийоми праці кращих майстрів лісозаготівельної справи, пропагувати і розповсюдити їх передовий виробничий досвід.

Вальники міряються силами у п’яти конкурсних змаганнях: заміні пилкового ланцюга бензопили, комбінованому і точному розпилюванні колод, обрізуванні гілок та звалюванні дерев.

У цьому році в змаганнях вальників лісу взяли участь 16 лісгоспів з Львівської області. Відтак, переможець обласних змагань візьме участь у Всеукраїнських.

Організатор заходу - Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства.




https://loda.gov.ua/news?id=46031

Далі...

Держлісагентство на шляху до діджиталізації

Державне агентство лісових ресурсів України працює в напрямку діджиталізації та повністю підтримує пропозиції Європейської Бізнес Асоціації стосовно концепції держави у смартфоні.

Детальніше про це тут: https://bit.ly/2FRBi0E.

Зокрема, щодо запровадження загальнодержавного електронного реєстру лісорубних квитків та загальнодержавної системи електронного обліку деревини, обов’язкової для ведення всіма постійними лісокористувачами. Це сприятиме відкритості інформації, пов’язаної з лісовим господарством та зменшенню обігу незаконно заготовленої деревини.

Що вже зроблено Держлісагентством?

1. Повністю введена система електронного обліку деревини у лісогосподарських підприємствах, які входять до сфери управління відомства. А це 73% лісів України.

Однак, ще залишається «чорна діра» у 27%, де не відбувається биркування деревини.

2. На сайті Держлісагентства https://bit.ly/2S3RbbI оприлюднюються не лише лісорубні квитки на заготівлю деревини, а й можна:

- дізнатися про відтворення лісів;

- перевірити легальність лісопродукції;

- переглянути перелік виданих сертифікатів про походження лісо- та пиломатеріалів;

- слідкувати за перебігом міжнародної сертифікації лісів.

«Це перший крок до діджиталізації. Звичайно ще роботи багато. Держлісагентство працює у цьому напрямку разом з державним підприємством «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр». Для масштабної діджиталізації нам необхідна підтримка держави», - зазначив заступник Голови відомства Володимир Бондар.

Прес-служба Держлісагентства

Опубліковано 05 липня 2019 року, 10:49

https://minagro.gov.ua/ua/news/derzhlisagentstvo-na-shlyahu-do-didzhitalizaciyi

Далі...

У Луганській області горить замінований ліс

У селі Колесниківка Станично-Луганського району Луганської області загорівся ліс. За даними рятувальників, займання лісової підстилки виникло на території Піщаного лісництва. Гасіння пожежі не проводиться через те, що територія лісу замінована. Відзначається, що під час оборювання місця пожежі стався вибух, в результаті чого отримав контузію і поранення руки тракторист лісового господарства. На місце пожежі направили рятувальників і групу піротехніків. Розпочаті роботи з розмінування території.

4 липня 2019 року
Луганська обл.

За матеріалами: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/luganska-oblast-gorit-zaminovaniy-lis-50030269.html

https://nubip.edu.ua/node/62522

Далі...