Реальний стан справ з вирубкою українських лісів вивчав РБК-Україна.
Пости у Фейсбуці про вирубку лісів не показують справжніх серйозних проблем і схем, які є у цій сфері, нагадує еколог Оксана Станкевич
Часто в інтернеті можна натрапити на вражаючі відео масштабного знищення лісів у Карпатах, на Закарпатті та в інших регіонах України. Еколог, кандидат біологічних наук та президент РМЕО “Екосфера” Оксана Станкевич у коментарі для Styler розповіла, що більшість таких відео – це відверта маніпуляція, яка не показує справжніх проблем у цій сфері.
“Коли кажуть про катастрофічне знищення лісів на Закарпатті, це кліше, яке досить часто використовують. Треба розуміти, що рубки проводяться у лісах промислового призначення або у експлуатаційних лісах. Це їхнє спеціальне призначення. Для них визначається розрахункова лісосіка, яка затверджується Міністерством екології. Цей затверджений об’єм деревини має вирубати кожен лісгосп. Фактично я не знаю випадків перевищення ось цієї розрахункової лісосіки лісгоспами”, – пояснює вона.
“Державна екологічна служба контролю практично знищена”
В той же час існують й інші види рубки. Зокрема, санітарна. Її проводять з метою оздоровлення дерев.
“Тут вже ми можемо бачити іншу картину. Справа у тому, що такі вирубки не лімітуються законодавством. Говорити про те, відбувається рубка правомірно чи ні, навряд чи можна. Це треба перевіряти і надавати реальні докази. Проте тут можливі різні зловживання. Приміром, призначення санітарної рубки у абсолютно здоровому лісі. Але проконтролювати це практично неможливо! Бо коли ліс вже зрубаний, його вивезли, то надзвичайно важко визначити правомірність або неправомірність цього факту”, – коментує Оксана Станкевич.
В Україні діє державна екологічна інспекція, проте державна екологічна служба контролю практично знищена, вважає еколог.
Фото: Часто з маніпулятивних фото чи відео вирубки лісів не видно, де саме були зняті кадри, вважає еколог (pixabay.com)
“У цієї інспекції мало повноважень, мало інспекторів. Таких випадків, коли б люди ходили і перевіряли все за лісорубними квитками, я взагалі не знаю. Коли вже хтось із місцевих чи небайдужих виявив вирубку, то тільки тоді викликають інспекторів, які реагують на конкретні скарги. Але і це не означає, що інспектори доведуть незаконність цієї вирубки. Як правило, вони інспектують одне-два чи п’ять зрубаних дерев – те, що списується на браконьєрство”, – продовжує експерт.
Ефективного державного екологічного контролю за рубками у нас немає, впевнена вона. Але коли деревина дійсно вивозиться незаконно? Оксана Станкевич пояснює: незаконно деревина вивозиться, коли на неї немає взагалі ніяких документів: немає лісорубного квитка, ніяких інших відомостей.
“Але у нас такого практично немає, бо на кожному дереві, як правило, є лісорубний квиток, є чіп. Тут лише можна причепитися до правомірності або неправомірності призначення рубки того чи іншого виду, і все. Але перевірити це, схопити когось за руку і звинуватити – надзвичайно важко. Проте на таку деревину зазвичай є документи, тому вона не може вважатись нелегально заготовленою і незаконно вивезеною”, – пояснює вона.
“Ці фото дуже часто взагалі не з Закарпаття”
В той же час часто в соцмережах та на різних сайтах поширюють відео “вражаючої вирубки” лісів. Оксана Станкевич вважає, що це найбільша маніпуляція, яка тільки може бути.
“По-перше, ці фото дуже часто взагалі насправді не з Закарпаття. Я таких фото і відео бачила дуже багато, і це були або фотографії вітровалу у Словаччині, або вітровалу на кордоні з Румунією та Україною з румунського боку. Там є свої проблеми: ліси пороздавали у приватну власність і “косять” все, що є. На таких фото або відео ми не бачимо, що це за масив, не бачимо GPS-координатів – нічого. Дуже часто це не є правдою”, – підкреслює еколог.
Фото: “Потрібні глибинні дослідження, щоб розкрити ті схеми, які насправді існують” – Оксана Станкевич (РБК–Україна)
Коли інформація про вирубку лісів дійсно правдива?“
Коли ми бачимо санітарну рубку, яка займає великі площі. При цьому дуже важко судити про відсоток рубки дерев, що є довкола тих територій. Наприклад, ви стоїте на схилі і фотографуєте голий схил. З одного ракурсу дуже важко судити, який відсоток займає ця рубка в усьому лісфонді даного лісгоспу. Я розцінюю подібну інформацію як відверту маніпуляцію”, – каже вона.
“Існуючі схеми – не такі прості, як видно з Фейсбуку”
Тим часом із лісом в Україні зловживання є, переконана Станкевич.
“Є безліч різних схем, але цими постами у соцмережах вони не відкриваються. Подібного роду інформація взагалі не зачіпає справжніх проблем: те, що публікується у Фейсбуці, взагалі виїденого яйця не коштує! Із цього можна лише посміятись. Потрібні глибинні дослідження, щоб розкрити ті схеми, які насправді існують. Наприклад, є схеми і маніпуляції у призначенні санітарних рубок. Це схеми заниження сортності деревини. Маніпуляції з аукціонами. Наприклад, з нашого боку продаються дрова, а виявляється, що з іншої сторони кордону купили круглий ліс або іншу деревину. Існуючі схеми насправді не такі прості, як видно з Фейсбуку”, – підкреслює вона.
В той же час багато українських знаменитостей виступають за захист українського лісу саме після тог, як побачили масштабні вирубки лісів, а політики використовують екологічну тематику у власних цілях.
“Особливо вражає, коли діячі шоу-бізнесу ходять по лісу, де пройшов сильний вітровал, показують на вивернуті пні і кажуть, що в цьому винні лісники. Я, як людина, яка займається охороною природи вже двадцять років, дивлюся на це і розумію, наскільки сама охорони природи опускається нижче плінтуса. Бо це саме відео дивиться лісник і не може зрозуміти. Кожен вірить в те, у що хоче вірити у міру своєї освіченості, свого досвіду і так далі”, – каже Оксана Станкевич.
На Кіровоградщині триває профілактична робота щодо дотримання громадянами правил пожежної безпеки у лісах. Рейдові перевірки, організовані рятувальниками, спільно з представниками обласного управління лісового та мисливського господарства, ГУ Нацполіції та органів місцевого самоврядування, мають на меті попередити можливість масштабного вогняного лиха у лісах, поінформувати громадян про необхідність бережливого ставлення до лісів та застерегти порушників від необережних вчинків. 23 травня така рейдова перевірка відбулася на території лісового масиву Новгородківського району.
Учасники рейдової перевірки здійснили обхід окремих територій лісового масиву, звернули увагу на наявність застережних табличок, стан мінералізованих смуг, наявність шлагбаумів, що обмежують в’їзд до лісу у період найвищої пожежної небезпеки. Під час спілкування з громадянами працівники обласного Управління ДСНС пояснили, що наслідки необережного поводження з вогнем у лісах надзвичайно тяжкі – нищаться цінні породи дерев і рослин, гинуть тварини, птахи, комахи, а на відновлення лісового фонду буде необхідно десятки років. Наголосили, що забороняється розпалювати багаття за межами рекреаційних зон. На спеціально відведених територіях дозволяється розкладати вогнище, але місце треба ретельно розчистити від сухої рослинності, огородити та ретельно залити водою, залишаючи ліс. Незначну за обсягом пожежу в лісі можна загасити підручними засобами, якщо спроба була невдалою, необхідно одразу телефонувати за номером «101». Спілкуючись з громадянами, працівники поліції нагадали, що порушникам правил пожежної безпеки може загрожувати адміністративне покарання.
Надавши застережні листівки, рятувальники закликали відпочивальників свідомо ставитися до безпеки своєї та всього живого, а також пам’ятати, що пожежа починається з необачності.
В грибах много белка и витаминов, зато в них нет жиров, по пищевой ценности их можно приравнять к мясу, но есть их можно в очень умеренных дозах. По пищевой ценности грибы иногда приравнивают к мясу. Но и противопоказаний у них немало. Собрав все "за" и "против" Sputnik попытался разобраться – полезны ли грибы, или лучше их избегать.
Справка Sputnik. Грибы обладают как свойствами растений, так и животных. Поэтому их и выделяют в отдельное царство. Они питаются органикой, которую добывают из почвы. Для этого они выделяют в нее специальные ферменты и потом поглощают готовые питательные вещества.
Слишком грубая клетчатка
Грибы богаты витаминами, по содержанию белка сопоставимы с мясом, в них много микроэлементов. Но диетологи все же не рекомендуют слишком увлекаться этим продуктом даже совершенно здоровым людям.
CC0 / PIXABAY / BARBROFORSBERG Грибы пошли: в Беларуси начался сезон лисичек Дело в том, что грибная клетчатка – хитин, слишком грубая для человеческого пищеварения. Это вещество придает жесткость клеточной оболочке грибов и панцирям насекомых, содержимое пищеварительного тракта человека не в силах полностью расщепить его. Поэтом белка из состава грибов используется не так много, как хотелось бы – организм человека способен усвоить не более трети от его содержания. Тем же, кто имеет проблемы с желудочно-кишечным трактом вообще не рекомендуется есть грибы ни в каком виде – это слишком травмирующая для ЖКТ пища. Отказаться от грибов рекомендуется тем у кого гастриты, язвенная болезнь, колиты, панкреатит, почечная и печеночная недостаточность. Есть ли безопасная доза Здоровым людям можно съедать не более 150 граммов грибов в день, такое мнение высказала кандидат медицинских наук, диетолог Елена Ливанцова РИА Новости. Специалист отметила, что помимо источника белка грибы богаты витаминами групп В и С, никотиновой и фолиевой кислотой, кальцием, фосфором, калием и железом. Они положительно влияют на работу сердечно-сосудистой и центральной нервной системы, укрепляют костную ткань, оказывают антиоксидантное влияние на организм, а также благотворно воздействуют на кроветворение.
Грибы обладают уникальным свойством впитывать все вредные элементы, которые встречаются в той местности, где они растут. В их составе могут оказаться токсины, тяжелые металлы. Поэтому никогда не стоит собирать их возле автотрасс. И уж тем более – покупать с рук у людей на дороге. Ведь неизвестно, где они были собраны. Грибы, растущие на деревьях, например опята, считаются более безопасными, чем те, что растут на грунте. Они питаются, разлагая древесину, и вредных веществ в них намного меньше. Безопаснее всего употреблять те грибы, которые выращены в фермерских и агрокультурных хозяйствах. Чаще всего это вешенки и шампиньоны. Если же вы не можете отказать себе в удовольствии поесть лесных грибов, то покупайте их только удостоверившись, что они прошли радиационный контроль. Грибы нельзя употреблять в сыром виде. А наиболее щадящей термообработкой считается жарка без масла или приготовление на гриле. С какого возраста можно есть грибы Многие педиатры единодушны в том, что для детей это слишком тяжелая пища и лучше момент знакомства ребенка с дарами леса отложить лет до 12. Даже если грибы прошли радиационный контроль, содержание токсинов в них может слишком высоким. К тому же у детей еще несовершенна выработка фермента трегалазы, который расщепляет углеводы грибов. Читайте также:
Специалисты федерального технического университета Цюриха (ETH Zurich) предложили бороться с изменением климата Земли при помощи создания новых гигантских лесных массивов, и ключевую роль в этом они отводят России. Ученые подсчитали, что если высадить деревья в разных районах планеты на общей площади 0,9 млрд гектаров, это позволит очистить атмосферу от значительной части вызывающего парниковый эффект углекислого газа, попавшего туда вследствие хозяйственной деятельности человека. Результаты исследования опубликованы в американском научном журнале Science.
Как сообщил ETH Zurich на своем сайте, ученые «впервые продемонстрировали, где в мире могли бы расти новые деревья и сколько углерода они способны хранить». Ведущий автор исследования Жан-Франсуа Бастэн в этой связи пояснил, что «города и сельскохозяйственные угодья были исключены из числа потенциальных районов восстановления лесов, поскольку они нужны для жизни людей».
Эксперты подсчитали, что при нынешних климатических условиях лес на Земле может произрастать на 4,4 млрд гектаров. Это на 1,8 млрд больше, чем площадь лесов сейчас (2,6 млрд га). Ученые установили, что на планете имеются территории площадью 0,9 млрд гектаров, которые в случае высадки на них леса, не будут затронуты хозяйственной деятельностью человека и смогут таким образом выполнить роль «хранилища» углерода, извлеченного из атмосферы. Это примерно равно размеру территории США. Когда новые леса достигнут «зрелого» возраста, они смогут аккумулировать в себе 205 млрд тонн углерода — то есть более чем две трети от 300 млрд тонн углерода, которые оказались в атмосфере в результате деятельности людей в индустриальную эпоху.
Ученые пришли к выводу, что лучше всего для масштабной высадки лесов подходит Россия, где они обнаружили потенциально подходящие для этого территории площадью 151 млн гектаров. На втором месте — США (103 млн). Далее следуют Канада (78,4 млн), Австралия (58 млн), Бразилия (49,7 млн) и Китай (40,2 млн).
Исследование показало ошибочность бытующих в научной среде предположений, согласно которым повышение температуры на планете само собой приведет к расширению площади лесов. Увеличения покрытых деревьями и кустарником территорий, отмечают эксперты, можно ожидать в Сибири, однако плотность лесов там ниже, чем в тропиках, поэтому уменьшение в результате потепления климата площади тропических лесных массивов не будет компенсировано аналогичным увеличением площади сибирских лесов.
В научном сообществе исследование ETH Zurich вызвало неоднозначную реакцию. Швейцарская вещательная компания RTS приводит мнение профессора Оксфордского университета Майлза Аллена, заявившего, что «героическое восстановление лесов может оказаться полезным», однако «нужно прекратить утверждать, что существует природное решение проблемы использования ископаемого топлива». В свою очередь, профессор Университетского колледжа Лондона Саймон Льюис подчеркнул, что «единственный способ стабилизировать климат — это свести к нулю выбросы парниковых газов».
Чи збережеться ліс на схилах Карпат, або ж вони невдовзі стануть лисими? Чому лісівники вже не здатні впоратись з слідами суцільно санітарних рубок і кому вигідно занижувати якість ділової деревини? І головне питання: чи буде що там рубати за 10-15 років? Відповіді на всі ці важливі питання - глибоко в горах та в мовчанні лісових чиновників.
Ліс годував закарпатців завжди. Промислове освоєння тут почалось ще в далекому 1775 році, коли австрійська імператриця Марія-Терезія переселила лісозаготівельників з Верхньої Австрії в долину річки Мокрянки освоювати західні схили Карпат.
За радянських часів лісова і деревообробна галузі, через доступну сировину, були лідерами промисловості і давали до половини ВВП області. Працювали лісопильні і деревообробні заводи, лісхімкомбінати, меблеві та паркетні комбінати.
«Сьогодні невпинно зменшується сировинна база. Що би сьогодні в засобах масової інформації не писали, що ліси вирубують, обсяги рубок за радянських часів були набагато більші, ніж зараз. Просто ніхто не бачив лісовози на дорогах, бо ліс звозили вузькоколійкою», - згадує Ірина Мацепура, директор меблевої фабрики ВГСМ.
В середині XX століття ліси займали 47 % території області, а загальна їх площа складала 562,2 тис гектарів. Через майже 70 років потому ліси вкривають 52% території Закарпаття, а їх площа збільшилась до 695,8 тис. га.
75% з чистого прибутку – державі
Сьогодні ліс і все, що з ним пов’язане відіграють важливу соціальну і економічну роль в області. Гірські негазифіковані села Закарпаття, де немає іншого виду заробітку, ніж в лісі і «на лісі», повністю залежать від цього ресурсу. Дрова школам, подарунки для дітей, допомога селу чи подаяння духовним закладам – ось неповний перелік того, з чим звертаються до лісгоспів чи «лісових» підприємців.
«Перепрошую, затримався. Знов приходили до мене ті, у рясах. Ходять до нас перед святами просити на монастир. Скільки вже їх є тут… А ми що? Мусимо допомагати, чим можемо», - каже під час зустрічі директор одного з лісгоспів краю.
Лісове господарство дає вагомі наповнення в бюджети всіх рівнів. Окрім 18% ПДВ, ще 75% від чистого прибутку лісгоспи донедавна сплачували державі у вигляді дивідендів. 24 квітня цього року уряд знизив цю цифру до 50%.
Як інформують самі лісівники, за минулий рік до зведеного бюджету вони сплатили 363,7 млн гривень.
Сума податків, сплачених структурою підприємств Закарпатського обласного управління лісомисливського господарства у 2016-2018 роках
Держпідприємствам, які не отримають з держбюджету жодної гривні, на розвиток лишають 10%.
«Нам легше взяти техніку в оренду і закласти ціну на послуги у витратну частину, ніж купити нову. ЇЇ покупка обійдеться для лісгоспу в додаткові дивіденди державі», - пояснює мільйонні витрати свого підприємства на оренду техніки директор Брустурянського лісгоспу Михайло Бігун.
Окрім того, багаті на ліс області ще й матеріально підтримують своїх «бідніших» колег зі сходу та півдня країни. У 2018 році Закарпаття перерахувало лісгоспам в Одеської, Херсонської та Донецької областей 11,3 млн гривень.
Але є й інший бік медалі: лісова галузь пронизана природоохоронними та іншими порушеннями й корупційними схемами.
Експерти впевнені, що головні причини порушень слід шукати саме в суцільних санітарних рубках та недосконалому законодавстві, коли через навмисне завищення заявлених розмірів санітарних рубок «офіційна» деревина йде на продаж через аукціони, а отриманий «надлишок» реалізується на чорному ринку і відправляється за кордон. Минулого року британська неурядова організація Earthsight опублікувала своє дворічне розслідування проблеми лісозаготівель в країні, в якому розкрила весь ланцюжок від незаконного вирубування лісу до кінцевого споживача продукції в країнах ЄС.
Чи справді хворий ліс?
«Координати ділянок вам дамо, але в гори не відведемо - не хочемо щоб нас разом бачили, бо будемо мати проблеми», - кажуть жителі одного з сіл, де господарює Мокрянський лісгосп.
Ділянки, про які говорить селянин – сотні гектарів суцільних санітарних рубок минулих років в Брадульському та Комсомольському лісництвах Мокрянського лісгоспу. Там, починаючи з 2018 року, під суцільну санітарну рубку відвели 261,7 га. Найбільше в Брадульському і Комсомольському лісництвах – 102,4 та 65,2 га.
Суцільні санітарні рубки в Брадульському лісництві Мокрянського держлісгоспу
Суцільні санітарні рубки в Комсомольському лісництві Мокрянського держлісгоспу
Директор Мокрянському лісгоспу Володимир Куцин каже: ліс всихає. І розповідає, що дерева почали хворіти років 15 тому:
«В одному лише Брадулському лісництві є 1015 га, з яких 70% лісу вже висохло. Далі – 20 га суцільних вітровалів. Чи Ви хочете, аби ми як зогниє ліс, та тоді його рубали?», - розводить руками Володимир Куцин. – Ми рубаємо головне користування, лишаємо ряд примикання. Через рік все всохне. По правилах, можемо зрізати через чотири роки. А поки вони пройдуть – воно вже всохне повністю. І що з того? Неправильно так…»
Здорові-«хворі» дерева і навіщо лісгоспи занижують якість ділової деревини
«Ви не побачите правди в їхній статистиці. Виявити здорові дерева при суцільно санітарних рубках і те, що справжня сортність лісу суперечить тій, яка є в документах – можна лише прямо на місці, - розповідають ті ж місцеві співрозмовники.
Згідно офіційної статистики лісівників на Закарпатті за період з 2014 по 2018 років зрубали ліс на понад 121 тис. гектарах, з них суцільно санітарними рубками – біля 9 тисяч гектарів. Із загальної площі зрубаного лісу це не так і багато - лише 7,4%.
При тому, що за останні 5 років площа суцільно санітарних рубок скоротилась вдвічі, помітною є інша тенденція: вихід ділової деревини в результаті суцільних санітарних рубок майже такий самий, як і від рубок промислових (рубок головного користування) - 40-50 %.
Це значно нижче, ніж в «Нормативно-довідкових матеріалах для таксації лісів України та Молдови» від 1987 року, де ділова деревина від рубок головного користування у смерекових насадженнях повинна становити 80-90 %, а у букових – 70-80 %.
Вихід ділової деревини з рубок головного користування та суцільних санітарних рубок у 2014-2018 роках
Вихід ділової деревини з рубок головного користування та суцільних санітарних рубок у Мокрянському лісгоспі в 2014-2018 роках
Вихід ділової деревини з рубок головного користування та суцільних санітарних рубок у Брустурянському лісгоспі в 2014-2018 роках
Відносно високий вихід ділової деревини від суцільно санітарних рубок пояснюється тим, що під зруб на уражених ділянках підпадає не мала частка і здорових дерев. Таким чином і лісівники, і підприємці «рятують» частину прибутку, якого суцільно хворий ліс не дасть.
Минулого року Мокрянський лісгосп через такі ігри зі “здоровими-хворими” деревами позбавили міжнародного лісового сертифіката FSC: громадські інспектори по свіжозрубаним пням виявили, що відсоток хворих дерев значно нижчий ніж той, що був зазначений у документації.
“Але чому помітно низьким є вихід ділової деревини від промислових рубок, коли рубається технічно стиглий ліс? В чому криється проблема? Чи справді тут має місце корупційна складова та штучне заниження сортності деревини?”, - розмірковує еколог Оксана Станкевич-Волосянчук. - Я не маю однозначної відповіді на ці питання. Ситуація потребує більш глибокого аналізу”.
Натомість місцеві у махінаціях із заниженням якості лісу сумніваються менше і кажуть прямо: це робиться спеціально.
«Ми добре знаємо, який у нас росте ліс. Лісівникам в цьому допомагають таксатори, а вигідно всім – і лісгоспам, і підприємцям. Останнім тому, що чим нижча сортність, тим нижча ціна. Інакше працювати, тим паче в гірських умовах, не вигідно. До речі дровами наші не займаються, їх можна купити лише у двох-трьох підприємців», - пояснюють місцеві.
В лісгоспах області сорт А хвойних порід коштує в середньому 1900 гривень, В – 1800, С – 1720, Д – 1000 гривень. Ціна на дрова для підприємців 600 гривень.
Купуючи на аукціонах ліс найвищої якості, ті підприємці-деревообробники, які самі собі й розробляють лісосіки, ризикують стати збитковими. Саме тому вони або бойкотують лісові аукціони, вимагаючи зниження ціни (у чому лісгоспи йдуть їм на поступки), або прямо зацікавлені у заниженні якості й маси деревини.
«Ніхто їх не контролює, скільки саме вони зрубали і чи не вийшли за межі ділянки. Тому, умовно, лісорубний квиток може бути виданий на 1000 кубометрів, а зріжуть вони 1200-1300», - каже співрозмовник з Мокри.
За документами - «дрова»: експортний скандал з фірмами росіян на чеськїй реєстрації
Мокрянський і Брустурянський лісгоспи, а також Довжанський, Свалявський і Великоберезнянський у 2016 році були імпортерами дров для Wood Source, s.r.o. - російсько-української компанії з Чехії.
Фірма-експортер, яка займається пиломатеріалами та деревними волокнами, належить росіянам Дмитру Реброву, Олександру Петухову і Максиму Діцкому, а також українцю Євгенію Дерев’янко. Діцкій і Дерев’янко мають також громадянство Чехії.
Окрім того, вони значаться власниками зареєстрованого в Ужгороді ТОВ «Укрліскомплекс», яке постачало для Wood Source, s.r.o. український ліс для подальшого його продажу замовникам в інші країни Європи.
Обидві компанії стали фігурантами експортного скандалу 2016 року, коли на території залізничної станції «Чоп» на україно-угорському кордоні активісти виявили 28 вагонів ділової деревини, яка згідно товарно-транспортних документів їхала до Європи у вигляді дров з Львівської області.
Під час слідства в розслідуванні фігурували вже згадані лісгоспи, а також Перечинський лісгосп, Ужгородське військове лісництво, ПП «Клевер ЛТД». Всіх їх суд зобов’язав надати доступ до банківських документів.
У вересні 2018 року Верховний суд України відкрив касаційне провадження на скаргу Закарпатської митниці на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі 28-ми вагонів ймовірної контрабанди лісу (https://youcontrol.com.ua/ru/judgedoc/?documentId=76307040&cid=6219073).
В підсумку цей експортний міжнародний лісовий скандал призвів до двомісячного блокування 182 вагонів з деревиною через розбіжності в деклараціях та вазі, а також початку низки закордонних розслідувань про контрабанду українського лісу до країн ЄС під виглядом дров.
Природне поновлення як принцип “дешево і сердито”
Смереки, які постійно масово саджають в Карпатах і які ростуть нижче своєї природної зони, стають вразливими до стихійних лих і хвороб. Тому, за переконанням фахівців, тут слід формувати стійкі до цих викликів природні ліси з кількох різних порід.
Екологи також радять застосовувати для цього рубки переформування - спеціальний вид рубок, при якому забирається кілька дерев одного віку і на їх місце саджаються нові.
В Брустурянському лісгоспі кажуть, що колись пробували їх практикувати, але через складну технологію лісозаготівлі та нерентабельність від цієї практики у лісгоспі відмовились.
«Такі рубки однозначно будуть дотаційними. Технологія, крутизна схилів і вартість заготовленого кубометра не вартують ціни, яку коштуватиме сухостійна, низькосортна деревина. Сьогодні, коли немає державного фінансування, ми не можемо собі дозволити йти у збиткові заготівлі», - говорить директор Михайло Бігун.
Природоохоронці погоджуються з тим, що рубки переформування є більш вартісними, але наголошують, що саме ці рубки працюють на випередження проблеми.
«Більше того, саме ці рубки можна проводити з використанням коней. Це значно дешевше й менш шкідливо, ніж важка гусенична техніка. Переформувати деревостани можна й після суцільно-санітарних рубок, які ведуться в наших лісгоспах», - стверджує еколог Оксана Станкевич-Волосянчук.
На всіх ділянках після суцільно санітарних рубок в Брустурянському, Мокрянському і Ясінянському лісгоспах, де ми побували, готуючи цей матеріал, існує виключно природне поновлення з самозасіяної смереки з незначними вкрапленнями бука.
Природне поновлення – це добре, але не у цьому конкретному випадку. Можна було більше насадити бука, додати ялицю, клен-явір, ще кілька широколистяних порід. Мішаний ліс буде значно стійкішим і до хвороб, і до природних стихійних явищ. Тобто, виглядає так, що і у сфері лісовідтворення також домінує принцип «дешево і сердито». Ліс на зрубі, звісно, буде рости. Але Карпатам потрібні ліси, здатні у всій повноті виконувати свої екологічні та господарські функції, - підсумовує експерт.
Суцільно санітарні рубки в Кедринському лісництві Брустурянського лісгоспу
Ліс “в законі”: як відпускають деревину в Турбаті
«Для аукціонів рубають молодняк, а зрілий ліс продають за прямими угодами чи підробленими документами», - розповідають місцеві селяни.
За словами чоловіка, кубометр лісу без документів коштує 1200-1600 гривень: «На машину вміщується до 25 кубів. З причепом – всі 40 кубів. От і рахуйте, виходить в середньому 35-56 тис. гривень».
У травні 2018 року СБУ та прокуратура області викрили в Брустурянському лісгоспі майстра лісу Турбацького лісництва Івана Сойму. Слідство довело, що чоловік отримав 125 тис гривень хабара за відпуск 72 кубометрів необлікованої деревини. В результаті слідства майстра лісу було звільнено з посади, а потім знову прийнято на роботу. Зараз чоловік працює в лісгоспі простим робітником – лісорубом.
Через цей корупційний випадок, а також ряд інших лісопорушень лісгосп був позбавлений міжнародного сертифікату стандартів ведення лісового господарства FSC.
Директор Брустурянського лісгоспу Михайло Бігун каже, що звільнити рядового працівника з держпідприємства насправді складно і, навіть за таких порушень, через деякий час вони їх знову приймають на роботу:
«У нас хороші стабільні зарплати і соцпакет, за які вони нас потім по судам затягають. До того ж, знайти хорошого лісоруба не так і просто. Люди, які роками працюють у господарстві, добре знають свою справу. Тому ми і приймаємо їх назад - щоправда, вже не як посадовців».
Сьогодні в Брустурянському лісгоспі працює понад 350 робітників, а загалом – понад 4 тисячі працівників.
Мільйони на оренду техніки від кума
Лісник Турбацького лісництва Чуса Дмитро, чийого підлеглого затримало СБУ, за останні три роки декларує понад 1,7 млн. гривень доходів від здачі в оренду вантажівок та лісозаготівельної техніки Брустурянському лісгоспу.
У власності дружини лісника ЗІЛ-131 та два трактори ТДТ 55А трактор ТДТ 55А. У 2018 році жінка придбала ще одну вантажівку: КРАЗ 65055 за 75 тис. грн. Підприємницькою діяльністю вона не займається.
В Кедринському лісництві цього ж лісгоспу лісничим працює кум начальника облуправління лісомисливського господарства Валерія Мурги - Василь Золотар. В Брустурах його називають «генералом». Він сам, не без задоволення, це підтверджує:
«Ви чули хто такий «генерал»? – це я. Спитайте, мене всі знають»
За останні три роки чоловік декларує майже 2,3 млн гривень прибутку від надання в оренду техніки лісгоспу, в якому працює.
Дружина і дочка Василя Золотаря мають у власності ЗІЛ-131, два гусеничні трактори ТДТ-55А (заборонені до використання в Карпатах постановою Кабмінуі два колісні трактори Т-150К. Дружина лісничого зареєстрована як ФОП, проте КВЕДів на здачу техніки в оренду не має.
Директор лісгоспу Михайло Бігун пояснює, що на 14-15 бригад лісорубів ні лісозаготівельної, ні вантажної техніки у підприємства не вистачає.
«Ціна на Форвард Харвестер (трактор для лісозаготівлі – ред.), який нам може дозволити Агенство (Держлісагенство – ред.), розпочинається від 1 млн. Євро. У нас немає можливості це зробити з того, що лишається на розвиток підприємства після всіх податків», - пояснює директор.
Єдиний вихід для підприємства продовжувати лісозаготівлю – це брати техніку в оренду, витрати на яку вони можуть закласти у витратну частину. Оренда одного потужного екскаватора обходиться лісгоспу в 700 гривень за годину плюс пальне, а заготівля одного кубометра лісу коштує близько 100 гривень. Тож всі поточні витрати як цього, так і інших лісгоспів області покриває сам ліс.
Норми законодавства: чому лісгоспам їх так важко виконувати?
Трелювання (одна з операцій лісозаготівлі - ред.) деревини водотоками, через що руйнуються екосистеми гірських потічків; залишки бензину і мазуту, що потрапляють до струмків; використання забороненої трелювальної техніки, яка руйнує верхній, і без того бідний на родючість, шар лісового ґрунту; розробка санітарних лісосік у так званий «період тиші» (сезон масового розмноження диких тварин - ред.) - всі ці екологічні проблеми можна зустріти на лісосіках Брустурянського, Мокрянського і Ясінянського лісгоспів. Ніхто з лісівників на це не зважає.
Найбільше зауважень природозахисники мають до способу і технологій лісозаготівлі.
Трелювання водотоками в Комсомольському лісництві Мокрянського лісгоспу
Залишки паливно-мастильних матеріалів у Турбатському лісництві Брустурянського лісгоспу
Заборонений до використання в Карпатах трактор ТДТ-55 в Комсомольському лісництві Мокрянського лісгоспу
«Ну а коли рубати, якщо сніг лежить? З грудня лише на початку квітня зійшов, і ми одразу почали. Через тиждень – знову сніг. Самі бачите. Зійде – продовжимо. А ці трактори (ТДТ 55 - ред.) - єдиний спосіб трелювати звідси ліс. Або кіньми. Інше (техніка) сюди на доїде», - кажуть працівники Ясінянського лісгоспу.
Мова йде про гусеничний трактор ТДТ-55, який використовується лісгоспами та підприємцями при лісозаготівлі, хоч і заборонений до використання в Карпатах ще з 2005 року. Замінити ці трактори, які лісгоспи використовували десятки років у складних лісових умовах, можуть або дороговартісні сучасні технології, або коні. На перше на підприємствах немає грошей, а друге - затратне по часу.
“Чим менша вартість заготівлі і її невизначеність, тим гірша техніка працює в лісах, і нема смислу говорити про повітряно трелювальні установки і інші природозберігаючі речі. Трелювальна установка коштує 200 тисяч євро, її треба привезти в ліс, а це до 40 т ваги. Якою дорогою? І коли вона окупиться?”, - риторично запитує деревообробник Ірина Мацепура.
Лісозаготівля впирається у кошти. Про цьому природоохоронні заходи є чи не найбільш вартісними.
В той же час лісове господарство фінансово обмежене самою ж державою: для лісгоспів закриті зовнішні ринки, на яких вони раніше отримували більші прибутки; лісгоспи позбавлені державного фінансування, хоча й досі відіграють важливу соціально-економічну роль у сільській місцевості лісових районів країни, формуючи місцевий бюджет; лісгоспи, як державні підприємства, сплачують найвищі ставки оподаткування і дивіденди, формуючи, також, державний бюджет.
«Така споживацька позиція держави стосовно лісгоспів обертається проти власне лісу, з якого всі беруть, але віддають по мінімуму», - переконана Оксана Станкевич-Волосянчук.
“Оцінка впливу на довкілля” - закон, який не працює
Оцінка впливу на довкілля (ОВД) є нормою однойменного закону з грудня 2017 року, і вона обов’язкова для усіх суцільних санітарних рубок площею понад 1 гектара.
На сьогоднішній день жоден лісгосп Закарпаття не проводив жодного ОВД на жодну лісосіку. Процедура, яку б дала змогу попередити екологічні проблеми під час лісозаготівлі, свідомо нехтується.
“Більшість закарпатських лісгоспів є сертифікованими, але оцінки впливу на довкілля лісогосподарських заходів не проводять. А це - звична світова практика, яка вимагається, зокрема, стандартом ведення лісового господарства FSC.
Причиною наших найбільших претензій в екологічному блоці питань є те, що відсутня оцінка впливу на довкілля будь-яких лісогосподарських заходів, які проводяться і лісі”, - пояснює еколог Оксана Станкевич-Волосянчук.
З інформації на сайті Держлісагенства за період з 3 січня 2018 до 10 квітня 2019 року, тобто з початку дії закону про оцінку ОВД, лісгоспи видали лісорубні квитки для суцільно санітарних рубок на 1539 ділянках. З них на 651 ділянку - більше 1 га. Це ті самі ділянки, які підпадають під законодавчу процедуру.
Тобто в лісгоспах мали провести вже більше півтисячі оцінок впливу на довкілля, що дало б змогу лісівникам вчасно реагувати не тільки на наявні екологічні порушення, а і попередити невидимі для них наслідки.
Кількість виданих лісорубних квитків на суцільні санітарні рубки, в тому числі на ділянки від 1 га, по відношенню до площ суцільно санітарних рубок за 2016-І кв. 2019 років
“Для вітровалу процедура була не потрібна”, - директор Ясінянського лісгоспу
Найбільші площі під суцільно санітарні рубки видані в Станіславському лісництві Ясінянського лісгоспу – це ділянки по 4, 7 і 9 га у Станіславському лісництві. А загалом тут 114 гектарів ділянок, більше 1 га. Оцінки впливу цих рубок, як і всіх інших, в лісгоспі не робили.
В лісгоспі кажуть, що всі ці ділянки - наслідки вітровалу, який пронісся областю ще у вересні 2017 року. За офіційними даними, тоді стихія пошкодила 1895,2 га лісового фонду, з яких 570 га суцільно. В ОДА наслідки 17-18 вересня визнали надзвичайною ситуацією регіонального рівня.
“У нас повалило 70 тис. кубометрів. Є ділянка, де 40 га суцільного вітровалу. Надзвичайна ситуація була погоджена комісійно, і це дало нам можливість обійти закон про оцінку впливу на довкілля”, - пояснює директор Василь Теличук.
Суцільні санітарні рубки в Чорнотисянськомі лісництві Ясінянського лісгоспу
Вітровальні дерева в Чорнотисянському лісництві
Вітровальні дерева в Чорнотисянському лісництві (квартал 16, виділ 42 і 44)
Однак юристи-природоохоронці переконані, що в постанові Кабміну, яка дозволяє при певних надзвичайних ситуаціях не проходити оцінки впливу на довкілля, лісових вітровалів та буреломів немає.
“Тому тут можна зробити висновок, що вітровальні ділянки, які відводять під суцільну санітарну рубку, мають проходити оцінку впливу на довкілля”, - пояснює юрист МО “Екологія-Право-Людина” Софія Шутяк.
Що стосується вітровальних ділянок в Ясінянському лісгоспі, то, хоч згаданий закон і не має зворотної дії, рішення про розробку 85,3 га лісу приймалось у 2018 році, а тому, за переконанням фахівців, процедура ОВД мала відбутись.
“Ми говоримо про невірне трактування закону і ймовірне перевищення повноважень посадовця, який видав лісорубні квитки на ці ділянки. Є підстави говорити про порушення, тому зараз ми з колегами вивчаємо це питання”, - коментує випадок Софія Шутяк.
За оцінкою юристів такі дії лісівників, а саме санітарна вирубка дерев на площі більше 1 гектара без здійснення процедури Оцінки впливу на довкілля порушують статтю 16 Закону “Про оцінку впливу на довкілля”, статтю 56 КУпАП і статтю 236 ККУ.
КИЇВ. 8 липня. УНН. Більше 300 пожежників борються з пожежею, яка виникла в незайманому лісі на території автономного району Внутрішня Монголія, Північний Китай. Про це повідомляє УНН з посиланням на Сіньхуа.
Приблизно о 11:00 за місцевим часом 7 липня були виявлені два вогнища спалаху в лісгоспі Сікоуцзи, розташованому в північній частині гір Великий Хінган, де знаходиться найбільша зона незайманих лісів Китаю.
Місцевий лісовий масив в основному складається з монгольських сосен і даурских модрин. Площу загоряння ще належить оцінити.
Пожежні повідомили, що цього разу місце пожежі прибули додаткові пожежні бригади, проте густі зарості перешкоджають доступу до вогнища пожежі.
Нагадаємо, це вже не перша пожежа в регіоні за це літо. Загоряння зафіксували в автономному регіоні Внутрішня Монголія на півночі Китаю ще 19 червня.
Під час колегії Державного агентства лісових ресурсів України, яка відбулася 27 червня, нагороджено переможців Всеукраїнського конкурсу на краще лісництва України. Організатором конкурсу було Товариство лісівників України. За призові місця, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток лісового господарства, активну лісівничо-просвітницьку роботу, лісництва отримали грошові винагороди і дипломи.
Лісничим кращих лісництв заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар вручив грамоти за високий професіоналізм і особистий внесок у розвиток лісового господарства, а Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук – наручні годинники в горіховій оправі з логотипом ТЛУ і посвідчення до них.
Нагадаємо, нещодавно були оголошені результати Всеукраїнського конкурсу на краще лісництво. Непросто було визначити переможців. Але цього року матеріали на конкурс подали не так багато лісництв – всього 11.
У результаті:
Перше місце зайняло Смілянське лісництво ДП «Смілянське лісове господарство» Черкаського ОУЛМГ (лісничий – Олексій Островський).
Друге місце посіло Оникіївське лісництво ДП «Оникіївське лісове господарство» Кіровоградського ОУЛМГ (лісничий – Дмитро Осадчук)
Третє місце – Литовське лісництво ДП «Тростянецьке лісове господарство» Сумського ОУЛМГ (лісничий – Володимир Гашута)
Четверте (заохочувальне) місце розділили між собою Білківське лісництво ДП «Радомишльське лісомисливське господарство» Житомирського ОУЛМГ (лісничий – Сергій Онофрійчук) і Віньковецьке лісництво ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» Хмельницького ОУЛМГ (лісничий – Анатолій Любинецький).
Ми складними зусиллями, але все ж таки передбачили кошти, які б давали нам можливість розпочати роботу з інвентаризації лісів. Але поки що вони досі не виділені. Про це повідомив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар під час чергового засідання Міжвідомчої робочої групи з питань підготовки Національної інвентаризації лісів.
Захід відбувся за підтримки Німецько-українського агрополітичного діалогу.
Він також наголосив на тому, що таку роботу можуть проводити, у першу чергу, фахівці лісової галузі. «Інвентаризацію лісів мають проводити люди, які мають відповідний фах, і які знають відповідний європейський досвід. У нас є такі фахівці. Вони є в Укрдержліспроекті», - сказав Володимир Бондар.
За його словами, без надійної та повної інформації щодо основних характеристик лісів та їх стану неможливе планування та здійснення лісогосподарської діяльності на засадах збалансованого розвитку.
Поряд з традиційним обліком лісів протягом останніх десяти років Держлісагентством вже були зроблені кроки щодо впровадження інвентаризації лісів з використанням статистичних методів.
Також заступник Голови Держлісагентства підкреслив, що сьогодні в Україні є розуміння необхідності національної інвентаризації, є спеціалісти, що мають досвід її проведення.
«У 2018 році за підтримки Уряду Німеччини були проведені предпроектніроботи. Є проект порядку проведення національної інвентаризації лісів», - сказав Володимир Бондар.
У заході взяли участь представники Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства екології та природних ресурсів, екологічного Комітету Верховної Ради України, Тюнен-Інституту ФРН та інші. Довідково.
Національна інвентаризація лісів України – це система регулярних вибіркових обстежень для отримання статистично обґрунтованої інформації про кількісні та якісні показники стану і динаміки лісів держави, їх ресурсного потенціалу для потреб державного управління, стратегічного планування ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу довкілля, міжнародної звітності про ліси.
Декларуючи бажання боротись із зловживаннями у лісовій сфері, незаконними порубками лісів і корупцією, певні посадовці, як показує практика, докладають багато зусиль аби приховати ті чи інші протиправні дії.
Про це повідомила прес-служба прокуратури Закарпатської області.
В тому числі, із залученням громадськості та преси, очевидно забуваючи, що цей процес регулюється виключно діючим КПК. Щодо підозри та неспростовного факту її вручення посадовцям лісомисливського господарства ми вже писали: вона об’єктивна та обґрунтована зібраними доказами, а сам факт її вручення посадовцям Закарпатського ОУЛМГ є беззаперечним.
Так, один із заступників керівника Закарпатського ОУЛМГ та директор одного з місцевих лісових господарств підозрюються у тому, що в період 2016 року, зловживаючи службовим становищем допустили незаконні порубки деревини на території природньо-заповідного фонду «Ужгородського ЛГ» (ч.2 ст.364 КК України). Розслідування у даному кримінальному провадженні триває, і, як показує практика у будь – якому кримінальному провадженні, підозрювані всіляко намагаються перешкодити цьому.
На даний час, уже звертаючись до перших осіб країни, звинувачуючи журналістів чи, що й не дивно – самих правоохоронців.
Наголошуємо, що досудове розслідування триває з чітким дотримання як строків, так і порядку проведення, що встановлені чинним КПК, навіть якщо це комусь не подобається.
Від Західної Африки й до Мексиканської затоки спостерігається найбільша у світі плаваюча маса морських водоростей.
Станом на червень 2018-го, пояс в Атлантичному океані простягнувся на 8850 км і вміщує понад 20 млн тон біомаси, передає ВВС.
Американські вчені вважають- бум водоростей в Атлантичному океані та Карибському морі може стати звичним явищем. Одними з факторів, які провокують зростання водоростей, є вирубування лісів і використання добрив.
Доктор Чуанмін Ху з Коледжу морської науки Університету Південної Флориди, зазначив, що цвітіння вийшли з-під контролю і це може бути пов'язане зі зміною хімії океану.
Дослідники використовували запис супутникових даних для вивчення Sargassum (рід бурих водоростей), який розквітав щороку з 2011-го по 2018-го. Вчені зазначають, що 2011-й виявився переломним – тоді водорості прибули на берег. Це пов'язане зі зміною клімату, оскільки вони впливають на опади й циркуляцію океану та навіть на діяльність людини. Спеціалісти також зазначили, що цвітіння не відбуваються через підвищену температуру води.
Співдослідник доктор Меньцю Ванзазначив, що деякі види Sargassum – групи водоростей, які живуть на поверхні океану, приваблюють риб, птахів і черепах. У відкритому океані вид дає велику екологічну цінність, слугує місцем проживання і притулком для різних морських тварин.
Але їх надлишок може задушити корали і морські трави. Цього року з такою проблемою зіткнулися близько 1000 кілометрів мексиканських пляжів.
За словами вчених, видалення водоростей є трудомістким, дорогим і не завжди ефективним.
Домівки колишніх мешканців Чорнобиля поросли деревами, травою та мохом. А замість них вулицями ходять дикі тварини. Після аварії на Чорнобильській АЕС природа стала поглинати бетонні конструкції, все більше опановуючи заражені радіацією території. Показали, як Чорнобиль виглядає нині.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
Фото: Часто з маніпулятивних фото чи відео вирубки лісів не видно, де саме були зняті кадри, вважає еколог (pixabay.com)
Фото: “Потрібні глибинні дослідження, щоб розкрити ті схеми, які насправді існують” – Оксана Станкевич (РБК–Україна)
