ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 липня 2019

Почему Сибирь горит сильнее Канады



КОЛОНКА

Георгий Бовт

Пожар тушить — только деньги палить.

Полстраны горит, но никто ее не тушит — примерно такими паническими записями полнятся соцсети и многие СМИ. Пожарами по состоянию на конец июля охвачено более 3 миллионов гектаров леса на востоке России, всего в этот весенне-летний сезон уже горело 11 миллионов гектаров. Были годы и хуже, но, по прогнозам, все рекорды к осени будут побиты. Люди пишут коллективные обращения к властям с требованием принять меры. Однако на самом деле надо готовиться к худшему уже в ближайшие годы. Все гораздо серьезнее, чем мы думали

Уже сейчас площадь российских пожаров сравнивают с площадью Бельгии. А к осени у нас «сгорит» целая Португалия. Подобные катастрофы случаются ежегодно, площади, охваченные пожарами, в последнее время растут, увеличившись за три года в 3,2 раза (без учета нынешнего года): 2,7 миллиона гектаров в 2016-м, 4,5 миллиона гектаров в 2017-м и 8,5 миллиона гектаров в 2018 году. В этом году ситуация усугубилась тем, что ветер относит дым и гарь не на север, а на юг и восток. И жители Иркутска, Красноярска, Омска, Новосибирска и других сибирских городов публикуют «апокалиптические» снимки окутанных дымом населенных пунктов.

При этом многие обвиняют власти в бездействии и подписывают петиции с требованием принять меры. Дело в том, что более 90 процентов пожаров находится в так называемых зонах контроля. Если в переводе на нормальный язык, их не тушат, а наблюдают за ними до тех пор, пока огонь (но не дым) начинает представлять непосредственную опасность для населенных пунктов или объектов инфраструктуры. Такая норма была введена в 2015 году: считается, что пожар можно не тушить, пока ущерб от него не превысит стоимость пожаротушения. Региональные власти используют эту норму как предлог для экономии средств. Тем более что этих средств мало, как и техники, которая находится в распоряжении федеральных структур. О цинизме «бухгалтерского подхода» можно рассуждать долго. Но разве у нас в других отраслях не так? Так что получается, что «тушить страну — только деньги палить». К тому же экология вообще штука затратная. Деньги быстро «не отбиваются». А как же будущие поколения? А как же цивилизационная миссия?

Фото: Vladimir Melnikov/Adobe Stock

Да и как подсчитать истинный ущерб от лесных пожаров? Ведь оценивают, как правило, только стоимость сгоревшей древесины, по минимальным расценкам. И хотя леса сгорает в несколько раз больше, чем его вырубают (а вырубают в год примерно 1 миллион гектаров), в том числе самыми варварскими способами, упущенная выгода в данном случае тоже не учитывается. И никто не берет на себя труд, не считает даже нужным подсчитать ущерб здоровью людей, неделями живущих в густом облаке смога. В том числе ущерб детям, а также еще не родившимся. Почем встанет потом лечение? Например, до сих пор не подсчитан такой ущерб здоровью, нанесенный жителям Москвы появлением смога летом 2010 года. Скольким людям это укоротило жизнь, сколько детей родилось в тот год с врожденными нарушениями и даже патологиями именно по этой причине? Если такая статистика есть, то она засекречена. Многие ученые считают, что вред здоровью, полученный за день пребывания в дыме от лесных пожаров, эквивалентен ущербу от выкуривания 10–15 сигарет — и то, и другое скажется на работе дыхательной и сердечно-сосудистой систем.

Сейчас власти сибирских городов и населенных пунктов ограничиваются, как правило, скупой информацией относительно того, превышена ли предельно допустимая норма концентрации вредных веществ в воздухе. Однако, учитывая традиционный настрой любых наших властей на то, чтобы не «поднимать панику» и скрывать правду, если она «не позитив», а также ответное недоверие населения ко всему, что говорят чиновники, можно ли верить таким официальным сообщениям, не занижены ли они?

Проблема, между тем, гораздо серьезнее, чем кажется даже в дыму пожаров, который уже дошел чуть ли не до Поволжья. И она носит глобальный характер. В это лето также горят леса в Канаде и на Аляске. Причем везде горят с гораздо большей интенсивностью, чем ранее. 15 лет назад в среднем в день в арктических лесах фиксировалось 50–60 очагов возгорания в сутки летом. В этом году их число составляет в среднем 250. Раньше пожары в Арктике гасли сами собой или после дождей через несколько дней — в этом сезоне горение идет неделями, а то и месяцами. И речь не только о России. Все это результат глобального изменения климата. Как и невиданные ранее наводнения в той же Иркутской области, например.

Из-за пожаров в Северном полушарии в этом сезоне в атмосферу было выброшено 120 миллионов тонн углекислого газа, что превышает годовой промышленный «выхлоп» в большинстве индустриально развитых стран. Сажа от пожаров оседает на арктических льдах, и они начинают таять еще быстрее. Глобальное потепление еще сильнее ускоряется, пожаров будет еще больше.

Смог над КрасноярскомФото: Андрей Самсонов/ТАСС

Фотографии задымленных городов, аналогичные тем, которые публикуют жители Красноярска и Иркутска, выкладывают в сеть жители и ведущие СМИ канадского Калгари, Анкориджа и Фэрбенкса на Аляске. В Канаде, прежде всего в провинциях Альберта и Британская Колумбия, интенсивность и площадь пожаров по сравнению с 1970-ми годами выросла более чем в 10 раз, достигнув и даже превысив в последние годы 3–3,5 миллиона гектаров в год. Это меньше российских показателей последних лет. При этом по площади, а также по климатическим условиям Канада примерно равна нашей Сибири. По численности населения, кстати, тоже. Но если посмотреть сейчас на снимки Земли из космоса (например, на fire.ru), легко заметить, что площадь канадских пожаров в несколько раз меньше того «Армагеддона», который творится на востоке России.

В Канаде также существует практика не тушить отдаленные от населенных пунктов и объектов инфраструктуры пожары. Лесные пожары вообще считаются естественным явлением, а многие виды растений северных лесов «запрограммированы» на размножение посредством пожаров, так что лес относительно быстро восстанавливается. Другое дело, что природа северных регионов не рассчитана на столь быстрое глобальное потепление, которое носит во многом антропогенный характер.

Тактика тушения, а главное, профилактики пожаров в Канаде более гибкая, чем у нас. Размер ассигнований на эти цели все время растет, достигнув десятков миллионов долларов, увеличившись во много раз (в сопоставимых ценах) по сравнению с концом прошлого века. Скажем, там не практикуется такой способ «зачистки» леса, как сжигание порубочных остатков после вырубки. У нас оно сплошь и рядом становится причиной пожаров, причем в относительной близости от жилья. Иногда это, как гласит народная молва, становится средством сокрытия незаконных вырубок. Помимо этого, канадцы проводят такие профилактические мероприятия, как прореживание леса в наиболее пожароопасных (и населенных) местах. В зону начинающегося пожара, пока он не приобрел верховой характер (с таким пожаром наиболее трудно бороться) высаживается десант, который ведет борьбу с огнем на земле. Практикуется и «встречный поджог». «Зона контроля» в канадском понимании этого термина означает именно активное контролирование ситуации, а не просто «не тушение пожара», как в нашем случае. Все эти методы известны и нашему МЧС, они применяются. Однако, в силу вечной нехватки и тем более сокращения финансирования, как видим, недостаточно. Разница в масштабах — в разы — пожаров в Сибири и Канаде в этом сезоне говорит сама за себя.

При этом канадские власти придерживаются совершенно иной информационной политики в создавшейся ситуации, чем наши. Прежде всего это подробное и по возможности честное информирование о том, что происходит. Так, на сайте National Wildland Fire Situation Report публикуется ежедневный подробный мониторинг ситуации с лесными пожарами по всей стране. Дается площадь и число пожаров (разбивка по провинциям), из них указано, какое число носит неконтролируемый характер, какое находится под контролем, какое «сдерживается» и какое находится под воздействием смешанных мер — тушения и сдерживания. Так, по состоянию на конец июля в стране было 113 неконтролируемых пожаров, 39 «сдерживались», 61 находился под контролем, активная борьба велась со 105. Как видим, соотношение иное, чем у нас (не тушится, напомним, 90 процентов пожаров). Отдельное внимание (priority fires) уделено пожарам, которые происходят вблизи каких-либо населенных пунктов. Таковых в настоящий момент три — в 12, 30 и 40 километрах от населенных пунктов, из них два на 29 июля находились в состоянии «неконтролируемости»). Общая площадь пожаров с начала сезона в Канаде, включая погасшие и потушенные, составила 1,7 миллиона гектаров (это примерно столько, сколько сейчас горит в одной только Сибири). Также указано, какие и сколько средств (люди, техника, авиация) задействованы в данный конкретный день, дается прогноз на ближайшее время. Между канадскими провинциями существует солидарность: они перебрасывают имеющиеся средства и технику друг другу, если она не задействована у себя. Расходы возмещает пострадавшая от пожара провинция. Есть ли у нас такая координация на межрегиональном уровне? Вопрос риторический. У нас в таких случаях все делается через федеральный центр, при этом каждый регион тушит пожары за счет своего бюджета (отсюда экономия).

Фото: Федеральная Авиалесоохрана/ВКонтакте

Было бы правильно, если бы российские власти проявили бо́льшую открытость в аналогичной ситуации. Не надо бояться паники, надо давать правдивую информацию — сводку «боевых действий». Неведение же порождает только страхи и слухи. То же самое касается информации о проводимых профилактических работах. Помимо призывов не разжигать в лесу костров, это еще и рассказ о том, что делается в плане противопожарной безопасности, как пресекаются (если пресекаются) поджоги порубочного материала. Нелишними будут советы, как себя вести в условия многодневного смога. Раздача так называемых медицинских масок (самых простых), которую начали практиковать власти некоторых населенных пунктов, наиболее страдающих от задымления, на самом деле бесполезна, такие маски не спасают от продуктов горения. Нужны другие, а также противогазы. В конце концов мы так давно и долго готовились ко всяким войнам, что уж противогазы-то должны быть где-то на складах? И поскольку такая ситуация пребудет с нами на годы вперед, причем с нарастающей интенсивностью, надо готовиться к новой долгой войне. Но у нас многие так сильно смеялись над теориями о глобальном потеплении, что к очередной войне мы как раз оказались опять не готовы.


31 ИЮЛЬ 2019 12:30

Російська влада відмовляється гасити пожежі в Сибіру: за справу беруться шамани

Шамани в Росії збираються викликати дощ, щоб загасити масштабні лісові пожежі / фото david baxendale.com
Близько 40 шаманів з Бурятії, Забайкалля і Іркутської області зберуться 4 серпня на байкальскому острові Ольхон, щоб зробити обряди, які, на їхню думку, допоможуть пролити дощі на палаючу тайгу в Сибіру.

Про це в середу повідомив голова правління міжрегіональної організації шаманів "Тенгері" Баїр Цирендоржиєв, передає ТАСС.

Читайте також
 У 5 регіонах Росії запроваджено режим НС через масштабні лісові пожежі, дим може дійти до Москви

За даними ФДМ "Авіалісохорона" на ранок середи, в Росії гасять 147 лісових пожеж на загальній площі понад 100 тисяч га. При цьому значні площі лісу охоплені вогнем у віддаленій місцевості, де загоряння не гасять. Більшість пожеж зареєстровано в Сибіру - на території Іркутської області і Красноярського краю.

"На Ольхоні 4 серпня зберуться близько 40 шаманів з Бурятії, Забайкалля і Іркутської області. Вони здійснять обряди, щоб викликати дощі на лісові пожежі. Зараз ми уточнюємо місцевості, де горять ліси", - сказав Цирендоржиєв.

У вівторок буддійські священнослужителі-лами також заявили, що готові зробити обряди виклику дощів на палаючу тайгу, але відзначили, що для цього їм потрібні "точні координати пожеж", повідомляє видання.

Як повідомляв УНІАН, в Росії заявили, що вартість гасіння пожеж перевищує розмір можливого збитку. Тому загоряння гаситься лише в разі загрози населеним пунктам або об’єктам інфраструктури.

  Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/russianworld/10636167-rosiyska-vlada-vidmovlyayetsya-gasiti-pozhezhi-v-sibiru-za-spravu-berutsya-shamani.html

***

Шамани Сибіру проведуть спільне камлання, щоб загасити мільйони гектарів тайги



Сьогодні, 12:03
Якщо держава не може впоратися з лісовими пожежами, до справи вирішили взятися окультисти
/ Фото: AFP
Близько чотирьох десятків російських шаманів проведуть окультний ритуал, щоб закликати дощ, який зможе загасити масштабні лісові пожежі в Сибіру.
Як повідомили в організації шаманів "Тенгері", з цією метою 4 серпня на байкальському острові Ольхон зберуться шамани з трьох регіонів Росії.
"На Ольхоні 4 серпня зберуться майже 40 шаманів з Бурятії, Забайкалля та Іркутської області. Вони здійснять обряди, щоб викликати дощі на лісові пожежі. Зараз ми уточнюємо місцевості, де горять ліси", – сказав голова правління "Тенгері" Баїр Цирендоржієв.
Варто відзначити, що за офіційними даними 31 липня в лісах Росії було зафіксовано понад 300 осередків загорянь. Загальна площа загоряння – майже 3 млн гектарів, але гасять лише трохи більше 100 тис. га. Більшість пожеж зареєстровано в Сибіру – на території Іркутської області і Красноярського краю.
Як стверджують в російській "Авіалісоохороні" на гасінні лісових пожеж задіяно 2 720 осіб, 390 одиниць техніки, а також 28 повітряних суден.
0:00 / 2:03
Нагадаємо, що дим від пожеж вже досяг навіть Казахстану, де метеорологи повідомили про перевищення гранично-допустимої концентрації шкідливих речовин в повітрі в деяких регіонах країни.

https://ukr.segodnya.ua/world/russia/shamany-sibiri-provedut-obshchee-kamlanie-chtoby-potushit-milliony-gektarov-taygi-1310144.html

На Черкащині горів ліс (ФОТО)



У селі Яснозір’я, Черкаського району, в районі вулиці Івана Сльоти, на відкритій території, сталося загорання сухої трави.

Про це повідомляє пресслужба управління ДСНС України в Черкаській області.

Вогонь, що встиг поширитися на територію у 2 гектари, було ліквідовано силами чергових відділень місцевої пожежної команди із села Яснозір’я та пожежної команди Черкаського держлісгоспу, які оперативно прибули до місця події.

Дискусія на тему: «Мораторій на експорт необробленого лісу: що далі?»



Час: 31 липня (середа), 11-00 – 12-30

Місце: прес-центр Українського кризового медіа-центру (Хрещатик 2, «Український дім»).

Більш як 4 роки тому Верховна Рада України прийняла закон, який забороняє експорт необробленого лісу. Цей крок викликав хвилю критики торгівельних партнерів України, у тому числі ЄС. Прихильники мораторію стверджують, що це рятує українські ліси від вирубки і чорного експорту, а також захищає вітчизняну деревообробну галузь. Опоненти мораторію кажуть, що насправді він нічого не змінив. І, крім того, загрожує угоді про Зону вільної торгівлі з ЄС – він вже спричинив перший спір з ЄС у рамках Угоди про асоціацію. Минулого тижня в Офісі президента України заявили, що ініціюватимуть перегляд мораторію.

Перед початком роботи нової Верховної Ради та Кабінету Міністрів, ми запрошуємо експертів розповісти про:

1) Підсумки мораторію:
Чи змінив мораторій ситуацію з незаконними рубками та чи стала сировина доступнішою для українських деревообробників?
Які наслідки може мати мораторій для відносин України і міжнародних партнерів?

2) Порядок денний для нової влади: що мають зробити нові парламент і уряд, аби справді захистити ліси?

Учасники:

  • Остап Єднак, народний депутат України
  • Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
  • Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»
  • Європейська асоціація бізнесу (ТВС)

Реєстрація ЗМІ на місці за редакційними посвідченнями. Відбуватиметься пряма трансляція події.

Опубліковано 31 лип. 2019 р.



Дискусія на тему: «Мораторій vs реформи: що мають зробити нова Верховна Рада і уряд, щоб захистити українські ліси?» Остап Єднак, народний депутат України Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Петро Тєстов, аналітик Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина»


Государственное управление делами Президента Украины воровало деньги из Госбюджета Украины, прикрываясь не созданными национальными парками - БОРЕЙКО

Владимир Борейко, КЭКЦ

Начиная с 2014 г, Государственное управление делами Администрации Президента Украины ( ДУСя) незаконным способом использовало деньги, отпущенные из государственного бюджета Украины . В это можно убедиться, ознакомившись с письмом Государственного управления делами народному депутату О.Еднаку ( копия от 26.12.2014 г. прилагается). В нем начальник Государственного управления делами С.Березенко сообщает о том, что Законом Украины « Про державний бюджет Украины на 2014 г» за бюджетной программой Государственного управления делами « Збереження природно-заповдіного фонду в національних парках та заповідниках» было выделено для Государственного управления делами более 35 тыс. гривен. Далее Березенко пишет о том, что Державная организация « Резиденция Залесье» получило 13 235 твс. гривен, Державная организация « Резиденция Синегора» получила 11518 тыс. гривен, а Державная организация « Лесное хозяйство Белоозерское» получило 4 538 тыс. гривен.

Однако выше перечисленные организации не являются национальными парками или заповедниками, однако получали и получают в течении прошедших 5 лет целевое финансирование из госбюджета по статье «Збереження природно-заповідного фонду в національних парках та заповідниках», что является нецелевым использованием средств, а точнее сказать –воровством из госбюджета с признаками коррупции.

Можно также ознакомиться с рас печатками из Державного бюджета Украины за 2014 и за 2015 годы, из которых видно, что Государственное управление делами каждый год получало деньги по статье «Збереження природно-заповідного фонду в національних парках та заповідниках» ( копия прилагается). И каждый год, начиная с 2014 г. по 2019 г. эти средства использовались не по назначению. Так, на 2019 г. Государственное управление делами получило из госбюджета по данной статье 82 млн. гривен, которые также расходуются не по назначению.

Связи с тем, что руководители Государственного управления делами Президента Украины относятся к категории « А», так как « керівники державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України» ; мы обратились в Государственное бюро расследований, Национальное антикоррупционное бюро и Генпрокуратуру Украины, согласно ст. 216 Криминально-процессуального кодекса Украины, возбудить против них , начиная с С.Березенко, уголовные дела за нецелевое использование средств.



На фото-

= ответ руководителя ДУСи С.Березенко о фининсировании депутату О.Еднаку

= сканы из Госбюджета Украины по финансированию ДУСИ за 2014 г. и за 2015 г.

Держ.управління справами- 1

Держ.управління справами- 2

DOC_20190729152821

DOC_20190729153143

Ботанічний сад у Харкові потерпає від нашестя короїдів. ВІДЕО


Тільки за останні два роки жук знищив там близько двох сотень хвойних дерев. Уражені ялини треба прибрати, аби шкідники не дістались інших насаджень. Та зробити це працівники ботсаду не можуть уже рік. Це проблема не лише у Харкові. Масштаби всихання лісів в Україні сягають рівня екологічної катастрофи. Детальніше дивіться у сюжеті телеканалу "2+2"


Проблема реалізації низькосортної деревини - виїзна колегія Держлісагентства на Рівненщині


З проблемою реалізації низькотоварної деревини зіткнулися державні лісогосподарські підприємства всієї України. У першу чергу заготівля проводиться у пошкоджених хворобами і шкідниками насадженнях, через необхідність проведення там санітарних заходів. На жаль, на сьогодні санітарні рубки – це єдиний ефективний безальтернативний захід боротьби з хворобами соснового лісу, який змушені застосовувати також і в сусідніх європейських країнах. Відтак, внутрішній ринок нині має надлишок низькосортної деревини, яку самостійно освоїти не в змозі. Тому лісівники Рівненщини почали активно розвивати власну переробку, будувати і реконструювати цехи. Сюжет телеканалу "Сфера-ТВ. Рівне"



Навчання з гасіння лісових пожеж у Херсонській області


У ДСНС України у Херсонській області

Проблеми зі збутом деревини підривають економіку лісової галузі. ВІДЕО


Вітаємо на каналі "Сфера-ТВ.Луцьк". Дякуємо за увагу до нашої роботи. Запрошуємо підписатись, аби отримувати новини першими.



Sfera-TV Lutsk
Опубліковано 30 лип. 2019 р.

Захист автошляхів: вирубувати чи висаджувати?


АКТУАЛЬНО


На належне утримання придорожніх зелених насаджень не вистачає ні коштів, ні узаконених можливостей

Ми вже звикли, як щозими навіть міжнародні транспортні коридори на українській території періодично блокують замети. Боротися зі стихією справді важко, однак не лише вона робить непроїзними наші шляхи. Нормативні документи, якими керуються у роботі дорожники, цілком обґрунтовано стверджують, що «снігозахисні насадження — одні з основних економічних видів захисту автодоріг від снігових заносів». Однак на півдні країни дерева обабіч шляхів безкарно нищать чорні лісоруби, і навіть у лісистих регіонах на належне утримання придорожніх зелених насаджень не вистачає ні коштів, ні узаконених можливостей.


Ще як були ми чумаками…


На Житомирщині, половина території якої — Полісся, а південні райони — Лісостеп, можна наочно побачити різні типи звичних для України придорожніх посадок. Це і величні пірамідальні тополі, й плодові дерева, і швидкоростучі та невибагливі осокори, і листяні, змішані та хвойні лісові масиви, прорізані шляхами різних категорій і значення.

На більшості автодоріг (за винятком міжнародних) зелені насадження ростуть відразу за узбіччям. У підсумку гілля не лише затіняє дорожнє полотно, а й на деяких ділянках тісно змикається, утворюючи аналоги знаменитого тунелю Кохання. Та на відміну від Рівненщини, куди їдуть туристи з усього світу, дорожники Житомирщини не радіють, що область може похвалитись власним дивом природи, точніше, техногенного впливу на неї.

На відміну від відомого всім чотирикілометрового відрізку залізниці, яким неквапно тягне вагони з деревиною маневровий тепловоз, тунелями на автодорогах територіального і регіонального значення на високій швидкості пролітають багатотонні фури. Отож навіть незначне опускання гілок від поривів вітру чи їхнє обважніння під час зливи або обледеніння загрожує дорожньо-транспортною пригодою з вини дорожників.

Якщо перейти від романтики до суворих реалій, то будь-яке гілля над проїзною частиною становить потенційну загрозу, і його не має бути. Однак ще кілька років тому їзда багатьма дорогами державного значення на території Житомирщини нагадувала гру в російську рулетку. Велетенські вже всохлі гілки осокорів нависали над шляхами, загрожуючи щомиті навіть без пориву вітру чи інших сторонніх причин обвалитися додолу.

Нині стараннями дорожників із цією небезпекою покінчено, але обабіч ще багатьох доріг місцевого значення бовваніють напівусохлі й дуплисті пірамідальні тополі заввишки 10 метрів. Ці дерева не придатні навіть на дрова, а ось наробити біди можуть щомиті.

Зрозуміло, що ці зелені насадження з’явилися ще у 1960-х, коли нинішні шосе і навіть ґрунтовки масово покривали асфальтом. Висаджені обабіч них пірамідальні тополі були даниною ще чумацькій народній пам’яті, коли ці височенні й невибагливі дерева слугували маяками, з великої віддалі вказуючи, де серед полів чи одноманітної снігової рівнини пролягає дорога.

Зелені насадження на близькій відстані від асфальтівки рятували її влітку від перегрівання. За тодішньої інтенсивності й швидкості автомобільного руху особливо не переймалися загрозою, що легковик вріжеться у стовбур, а вирощені біля дороги яблука й черешні акумулюватимуть важкі метали.

Звільнити кілька додаткових метрів уздовж такої дороги, як вимагають Державні будівельні норми, — це знищити велику площу лісу. Фото Володимира ЗАЇКИ


Правила, написані кров’ю


Нині вже чинні кардинально інші державні стандарти облаштування автошляхів, у прямому значенні слова написані кров’ю постраждалих у ДТП. Навіть у населених пунктах відстань від краю проїзної частини вулиці до найближчого стовбура дерева має бути не меншою ніж 4 метри, а до крони — 0,5 м.

Ще жорсткіші ці вимоги на дорогах за межами міст і сіл. Однак навіть фахівці не можуть чітко сказати, на якій саме відстані мають бути придорожні зелені насадження. Державний стандарт України ДСТУ 3587-97 (Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану), затверджений у 1997 році, встановлює цю відстань залежно від категорій доріг: не менш ніж 14 метрів для шляхів І категорії; 11,25 м — ІІ; 9,5 м — ІІІ; 9 м — IV; 8,25 м — V.

Державні будівельні норми України ДБН В.2.3-4: 2015. Автомобільні дороги, затверджені у 2015 році, внормовують відстань від «краю проїзної частини до зелених насаджень» уже залежно від значення автодоріг: не менш ніж 10 м до стовбура дерева на міжнародних трасах, 9 м — на національних і регіональних, 7 м — на територіальних, обласних, районних.

Однак заковика в тому, що, наприклад, міжнародна автодорога Київ — Чоп, яка проходить територією Житомирщини, на різних ділянках у межах області залежно від кількості смуг і пропускної здатності є трасою І і ІІ категорій. Отож на ній можливі аж три варіанти допустимих відстаней до перших дерев у зелених придорожніх насадженнях: не менш як 10, 14, 11,25 метра.

Зрозуміло, що існує соломонове рішення, яке відповідатиме всім трьом вимогам: не менш як найбільший норматив 14 метрів. Однак зайве пояснювати, що земля — це гроші, а кілька додаткових метрів уздовж двох сторін дороги, що перетинає пів України, — це вже велетенські площі сільгоспугідь, лісів тощо, які мають змінити цільове призначення.

У ситуації, коли більшість дерев обабіч доріг досягли старості й через загрозу падіння підлягають вирубуванню, часу на роздуми вже немає. Фото з сайту Gorod.lv


Знищити дерева — не вихід


Мимоволі напрошується нібито найпростіший вихід: відмовитися від проблемних зелених насаджень. Надто що більшість із них за розміщенням і навіть видовим складом дерев уже не відповідає чинним державним стандартам і будівельним нормам, а для створення нових немає ні коштів, ні земель.

На користь саме такого кардинального розв’язання проблеми є ще кілька додаткових аргументів. Нині вже не чумацькі часи, коли доводилося позначати ґрунтову дорогу в полі височенними тополями, а сучасне щебенево-мастикове асфальтобетонне покриття, на відміну від уже морально застарілого чорнощебеневого, значно стійкіше до зовнішніх впливів із температурним включно.

Стосовно захисних функцій придорожніх зелених насаджень, що мінімізують шумове забруднення довкілля, у Європі й навіть на дорозі Київ — Чоп уже нікого не дивують спеціальні сітки — компактна за розміром та економна в експлуатації заміна дерев і кущів. Снігозахисні функції цілком здатні виконувати спеціальні огородження і щити, які дорожники Житомирщини щозими встановлюють обабіч об’їзної ділянки дороги Київ — Чоп довкола Коростишева й на інших ділянках імовірних снігових переметів.

Однак за ефективністю й економічністю це не найкраща заміна снігозахисних зелених насаджень, для висадження яких обабіч проблемних ділянок банально немає потрібних для цього відводів землі. Отож економлячи на одному, держава, точніше, всі ми, втрачаємо на іншому. Щозими велетенські матеріально-фінансові ресурси витрачають на розчищення доріг від снігових заметів, що, однак, не рятує від гігантських заторів на автошляхах, де йдуть за вітром втрачені перевізниками кошти від простою транспорту і вантажів.

Зрозуміло, що виникає спокуса повернутися до старої практики, коли снігозахисні зелені насадження були поряд з автошляхами. Однак пункт 9.5.3 «Технічних правил ремонту та утримання автодоріг» від 2009 року стверджує, що «наближення дороги до існуючих насаджень викликає різке зниження захисної ролі насаджень, тому що завітряний шлейф снігового валу навіть при невеликому обсязі снігоприносу лягає на дорогу, якщо віддалення від бровки земляного полотна стає менш ніж 10 м».

Катастрофічний стан багатьох придорожніх зелених насаджень найчіткіше видно в період, коли дерева ще без листя. Фото надано автором


Часу на роздуми вже немає


На території Житомирщини із 1625 км доріг державного значення 852,7 км, або 52,5%, мають придорожні насадження, а із 6941,5 км доріг місцевого значення — 2822,8 км, або 40,7%. На перший погляд, на обох видах автошляхів ситуація нібито майже однакова.

Проте цього не скажеш, аналізуючи розподіл придорожніх зелених насаджень за функціональним призначенням. На автошляхах державного значення, якими опікується Служба автомобільних доріг у Житомирській області, 69,1% насаджень снігозахисні й лише 30,9% — декоративні. На переданих у січні 2018 року під егіду Житомирської облдержадміністрації дорогах місцевого значення все до навпаки: 35,6% зелених насаджень снігозахисні й аж 64,4% — декоративні.

У ситуації, коли більшість дерев обабіч доріг досягли віку старості й через загрозу падіння підлягають вирубуванню, часу на роздуми вже немає. Нові зелені насадження слід висаджувати або на передбачених нормативними документами відстанях від доріг, або вже не відновлювати.

Отож місцеві дороги в області, як, імовірно, загалом в Україні, опинилися перед загрозою тотального знищення обабіч них дерев нібито декоративного призначення. Однак може виявитися, що чимало з них насправді виконували снігозахисну функцію, що неминуче позначиться взимку на прохідності місцевих доріг.

Не менш проблемним може стати оновлення зелених насаджень на автошляхах державного значення. Тут ніхто не дозволить витрачати кошти на висаджування дерев на забороненій відстані до дорожнього полотна, а перешкодою для дотримання встановлених державними стандартами норм стане брак земельних відводів достатньої ширини.

Віктор ШПАК