ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 серпня 2019

Самшит на Прикарпатті потерпає від небезпечного шкідника



За інформацією управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби Івано-Франківщини, насадженням самшиту (декоративні вічнозелені кущі, які широко використовуються для озеленення у парках, скверах, у якості живих огорож ) значної шкоди завдає самшитова вогнівка.

Ця шкідлива комаха (батьківщиною якої є країни Східної Азії) разом із посадковим матеріалом була завезена у Європу, а звідти – в Україну. Шкодять саме жовтувато-зелені гусениці вогнівки, які обгризають листки, інформує Головне управління Держпродспоживслужби.

Гусениці дуже ненажерливі, за 4 години вони спроможні знищити кущ самшиту середніх розмірів. Тому проведення боротьби з шкідником потребує оперативності.

Зимує шкідник у стадії лялечки у коконі, закріпленому в густій павутині між листками. Навесні метелики відкладають яйця на нижній бік листків, гусениці живляться біля 3-4 тижнів. Шкідник за сезон дає 3-4 покоління і в наших широтах невідомі його природні вороги.

Кущі, заселені самшитовою вогнівкою покриваються павутиною, на листках рослини з’являються скупчення шкурок від личинок, екскременти; на гілках, листках, найчастіше у скупченнях павутини наявна велика кількість гусениць, що створюють специфічний «аромат». Продукти життєдіяльності гусениць нерідко наявні на землі під кущами. Самшит може висохнути за лічені дні.

Заходи захисту: для боротьби із шкідником застосовують інсектициди: Актелік, Децис Профі, Карате Зеон, Фастак, Наповал, та ін.. препарати, які включені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» і дозволяються для роздрібного продажу населенню.

Обробляти кущі слід ретельно, також і з внутрішньої сторони, оскільки гусениці ховаються в гущі листків, павутині.

Забороняється застосування пестицидів для захисту зелених насаджень на територіях лікувально-профілактичних і дитячих установ, спортивних майданчиків, підприємств харчової промисловості а також усередині густонаселених житлових кварталів. При роботі з пестицидами необхідно суворо дотримуватись регламентів їх застосування, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.

В Гомеле короед напал на Лещинский лес

Специалисты проводят санитарную вырубку больных деревьев, есть надежда, что это убережет лесопарк вдоль улицы Барыкина от дальнейшего заражения вредителем.



Работники КЖРЭУП «Советское» получили задание свалить 28 деревьев, которые уже поражены короедом. Больное дерево уничтожается под корень, в противном случае паразит заражает остальной зеленый массив.

В черте города больших вспышек не выявлено. Но в прошлом году из-за короеда уже приходилось рубить больные деревья в районе Центра радиационной медицины и экологии человека.

Специалисты «Красной гвоздики» просят горожан сообщать им о пораженных деревьях. Распознать их легко: это усохшая без видимой причины сосна, ствол которой испещрен ходами личинок. Это дерево уже никак спасти не получится, зато уцелеют другие.

Ліквідація Мінагрополітики призведе до негативних наслідків



Знищення профільного міністерства галузі, на якій тримається 18% ВВП та 40% експорту країни, негативно відобразиться не лише на економіці, торговому балансі, а і, взагалі, на біобезпеці та продовольчій безпеці України.Про це заявила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар, передає прес-служба АТУ.

Зараз в експертних колах обговорюється думка, що в команді Президента Володимира Зеленського вже прийнято рішення про ліквідацію кількох міністерств, в тому числі Міністерства аграрної політики і продовольства України. Звичайно, можна було б вважати, що все це чутки, аби не заяви деяких посадовців у Facebook, де вони також підтверджують, що в команді Президента є такі думки.

До чого може ж призвести такий крок, і які наслідки матиме для розвитку аграрної галузі?
Ірина Паламар вважає, що такі дії досить необачні: ліквідація Мінагрополітики може призвести до цілої низки негативних наслідків для галузі й економіки країни в цілому.
«Я, як фахівець галузі , що очолює профільну асоціацію, бачу дуже багато глобальних проблем, які одразу ж з’являться в Україні, – заявила Ірина Паламар. – Країна, в якій галузь сільського господарства формує 18% ВВП України, а доля експорту сільськогосподарської продукції складає майже 40% від усього експорту країни, не може залишитися без профільного органу виконавчої влади.
По-перше, ми підписали Угоду про Асоціацію з ЄС, де є ціла низка зобов’язань, які стосуються саме реформування МінАПК. Тобто, виходить, ми ліквідуємо орган, який відповідає за імплементацію частини Угоди з ЄС з питань сільського господарства. Як на це подивляться у Євросоюзі? Також у міністерстві функціонують Директорати, які були створені за кошти ЄС, кожен із яких має свої повноваження, функції і завдання, які вони мають виконати на вимогу ЄС, і про які вони мають відзвітуватися.

Також, на мою думку, постраждають і зовнішні торговельні зв’язки, тому що саме на рівні міністрів і замміністрів ведуться перемовини щодо налагодження експорту, інвестицій у галузь, вирішуються проблемні питання, пов’язані з якістю продукції, сертифікацією, експортом та імпортом, відкриттям нових ринків для продукції садівництва, рослинництва, тваринництва. У підпорядкуванні Мінагрополітики і Держпродспоживслужба, яка, взагалі, контролює всю епізоотичну ситуацію України – не допускає до країни небезпечні захворювання, бореться із наявними всередині країни, контролює ситуацію з АЧС, яка є сьогодні вкрай гострою.
До того ж, на рівні урядових делегацій в багатьох країнах міністри не зустрічаються з нижчими за рангом урядовцями, тобто – замміністрами чи керівниками департаменту. Відсутність посадовців із відповідним статусом стане величезною проблемою.

Як бачимо, Мінагрополітики займається надважливими питаннями державного значення, їх дуже багато, тож ліквідувати профільний орган не можна».
Ірина Паламар вважає, що профільне міністерство має бути збережене й обов’язково реформоване.
«Звичайно, треба уважно переглянути функціонал працівників Мінагрополітики, їх ефективність, та залишити мінімальну кількість (адже технології йдуть вперед, і сьогодні багато операцій вже виконуються в автоматичному режимі, на діджитал-платформах, а необхідність у людській праці зникає), переглянути ефективність розподілу та виконання програм держпідтримки. Не можна, аби один агрохолдинг отримував з бюджету фактично всі дотації, а дрібний та середній бізнес залишався без допомоги, як це маємо сьогодні.
Натомість, треба посилити Держпродспоживслужбу – збільшити кількість професіоналів, відновити ветеринарну поліцію, збільшити фінансування на вакцинацію проти небезпечних хвороб тварин, відновити функціонування санепідемстанції, яка сьогодні фактично не працює (всім відомі численні випадки масових отруєнь у дитячих таборах та школах). Від цього залежить не просто доля галузі, а життя кожного українця!

Тобто, реформ потребує кожна ланка. Проте саму профільну структуру – Міністерство агрополітики – необхідно зберегти!».

https://agronews.ua/node/138363

В Україні презентували стратегію розвитку агросектору до 2030 року



Експерти Українського інституту майбутнього (UIF) та Latifundist Media презентували стратегію розвитку агросектору України до 2030 року «Україна — світовий супермаркет екологічних продуктів». Про це повідомляє кореспондент AgroPolit.com з місця подій.

Текст стратегії викладено на сайті UIF.

Про роль АПК у загальному прогнозі до 2030 року та наслідки для економіки, сектору та українців розповів директор економічних програм Українського інституту майбутнього (UIF) Анатолій Амелін: «Роль аграрного сектору дуже важлива у стратегії розвитку України-2030, бо протягом наступних 10років ми станемо свідками подій, які матимуть наслідки для кожного з нас. Так, населення планети збільшиться на 1 млрд. Відповідно цей 1 млрд «ротів» потрібно буде годувати».



“За нашими розрахунками, частка АПК у загальній структурі ВВП (на 2030 рік він становитиме $1 трильйон) зросте з теперішніх $20 млрд до $175 млрд, у виробничій структурі переважатиме продукція з доданою вартістю (зараз ситуація зворотня). Загальний експорт галузі збільшиться у 5 разів – до $100 млрд, що значно посилить валютні тили гривні. Економіка країни додатково отримає від посилення агросектору $46 млрд інвестицій, а також за 10 років наросте додаткових $80 млрд ВВП і бюджет отримає $15 млрд податків Українці більше споживатимуть екологічно чистих продуктів, а загальна вартість виробленої продукції буде меншою (у порівнянні з імпортними)”, — деталізує він.

Про дві основні мети стратегії для агросектору України-2030 розповіла СЕО Latifundist Media Тетяна Приходько.

“Наші розрахунки з UIF показують, що агросектор за 10 років дуже зміниться: Україна 2030-го — центр продовольчої безпеки світу. За 10 років ми вирішили два важливих завдання: перше – зберегли й розвинули свою позиції як світового лідера-постачальник зернових та олійних культур, а також м’яса птиці та яєць. Друге – стали світовим супермаркетом екологічно чистих продуктів харчування, тобто почали працювати у секторі преміальної продукції… Сьогодні Україна експортує в ЄС продукції на $5,9 млрд в рік, тоді як загальний експорт — $19 млрд, сума сплачених податків 43 млрд грн, рентабельність — 30-150% і так далі. Це добре, але не достатньо”, — пояснює вона.

Аналітики UIF та Latifundist Media виділили 5 KPI для агросектору України на кінець 2030 року.



«За 10 років 40 аграрних товарних позицій України увійдуть в ТОП-10 світу за виробництвом і експортом. Ми можемо бути №1 виробник і експортер соняшникової олії, кукурудзи, органічного пивоварного ячменю, батату і технічних конопель; в ТОП-3 — по пшениці, ячменю, борошні та м’яса птиці, в ТОП-5 — з виробництва сирів. Крім того, Україна увійде в трійку виробників і постачальників органічної продукції в Європі і п’ятірку найбільш відвідуваних країн світу в категорії агротуризму», — підсумувала Приходько.

Чи можливо це досягнути, цих показників?

“На старті своєї історії John Deere випускав 5 тисяч тракторів у рік: один коштував $600. У 2018 році компанія випустила майже 30 тисяч тракторів вартістю $200 тис. Загальний revenue (виручка) компанії — $37 млрд, що вдвічі більше за частку АПК в ВВП України. Це виручка однієї компанії! Якщо вона змогла поставити таку амбіційну ціль, то наша країна та сектор і ми всі маємо також ставити собі такі амбітні цілі і досягати їх», — завершила вона.



Як зміниться АПК до 2030 року? Про експертні розрахунки з Інститутом розповіла редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова.

–Перше, у структурі виробництва переважатиме продукція з доданою вартістю (70%), а не сировина(30%).

–Друге, Україна закріпить та розвине існуючу модель внутрішнього агроринку: 20% — великий агробізнес, 40% — середній, 40% — малий. Сьогодні багато дискусій на тему потрібні чи ні країні агрохолдинги. Ми вважаємо, що однозначно потрібні, бо саме такі потужні компанії, як МХП, Кернел, Ukrlandfarming та інші є драйверами інноваційних змін та задають тон прогресивних перетворень на ринку.

–Третє, вільний ринок землі (його формат і всіх «запобіжники» — питання окремої дискусії) відкриє вікно інвестиційних можливостей для галузі. Як результат загальна сума інвестицій в АПК складе близько $46-50 млрд, із них — $15 млрд, внутрішні — $31 млрд.

–Четверте, з’являться нові бізнес-моделі, нові форми кооперації та співробітництва.

–П’яте, нові технології та AgTech за 10 років призведуть до появи в секторі аграрного штучного інтелекту.

–Шосте, створення по країні системи профільних R&D центрів в ідеалі має завершитися створенням в Україні «аграрної долини», де виростатиме нові цікаві перспективі стартапи та інновації. Як результат, зросте продуктивність: у с/г зросте в 7 разів — з $4 тис. до $27 тис., а в переробці в 6 разів — з $25 тис. до $150 тис. Кількість задіяних в АПК працівників зменшилась, але їх кваліфікація та оплата праці збільшилися», — пояснює Наталія Білоусова.



За її словами, загалом синергія агробізнесу та IT-розробок дозволило увійти Україні до ТОП-5 країн світу за використанням систем точного землеробства. «За 10 років хотілося б бачити Україну центром продовольчої безпеки світу та міжнародним хабом-organiс», — говорить Білоусова.



Своє бачення про дану стратегію розвитку агросектора до 2030 року і пропозиції ви можете висилати на пошту press@latifundistmedia.com з поміткою «АгроСтратегія 2030».

В Украине с начала года произошло не менее 596 лесных пожаров



КИЕВ. 4 августа. УНН. С начала года в Украине зафиксировано 596 лесных пожаров в лесах, находящихся в пользовании предприятий Гослесагентства. Об этом УНН сообщили в пресс-службе Гослесагентства в ответ на запрос.

В постоянном пользовании государственных лесохозяйственных предприятий Гослесагентства находится 7,6 млн га лесов, а это 73% лесов Украины.

"С начала года (по состоянию на 24.07.2019) в лесах Гослесагентства произошло 596 пожаров на общей площади 619,2 гектаров", - сообщили в ответе.

Наибольшее количество лесных пожаров произошло в Херсонской и Черниговской областях.

Как сообщал УНН, в начале августа в Херсонской горело пять гектаров леса.
Источник: УНН
Воскресенье, 4 августа 2019, 13:17 • Мария Мамаева

В ліс по гриби: що потрібно знати недосвідченому грибнику

Якщо ви зібралися по гриби, незайвим буде вивчити інформацію, як виглядають їстівні та неїстівні гриби.



Друга половина літа — традиційний початок сезону тихого полювання, як люблять називати свої походи по гриби завзяті грибники. У цьому проведенні часу на лоні природи немає негативних моментів, але є одне велике АЛЕ. У лікарнях фіксується значне почастішання випадків отруєння грибами. Відбувається це тому, що недосвідчені грибники, перш ніж відправитися в ліс по гриби, не задаються питанням безпеки збору грибів та їх подальшого приготування. Причому цікаво те, що отруєнь отруйними грибами куди менше, ніж їстівними, інформує Ukr.Media.

Тому, якщо ви зібралися по гриби, незайвим буде вивчити інформацію, як виглядають їстівні та неїстівні гриби, а також ті, які можна назвати умовно їстівними. Їх вживання буде безпечним тільки в тому випадку, якщо дотримуватися суворої технології приготування. Але найкращим виходом буде йти по гриби в компанії людини, яка розбирається в сортах грибів і зможе підказати, чи варто вам брати той чи інший гриб чи ні.

Найбільш грибні місяці

Перші гриби в лісах починають з'являтися вже в кінці квітня або початку травня. Але, якщо досвіду у вас немає, варто почекати до літа. Адже в кінці весни в лісі можна зустріти хіба що рядовки і зморшки. Ці гриби лише умовно можна вважати їстівними. А ось в червні вже можна вирушати в ліс по гриби опеньки. Це справжні їстівні гриби. Головне при зборі бути уважними і не переплутати їх з поганками. У липні можна зібрати солідний урожай маслюків та сироїжок. А з серпня з'являються рижики, боровики і грузді, а також всіма улюблені польські гриби та маслюки. Триває грибний сезон аж до жовтня.









Що взяти з собою, збираючись по гриби?

Щоб збір грибів приносив вам задоволення, до нього варто правильно підготуватися. Краще всього буде надіти зручний закритий одяг з трикотажу і гумові чоботи. Це позбавить від небезпеки укусу кліща та інших комах. А також можна використовувати репелент. З собою у грибника повинна бути аптечка з препаратами для першої допомоги при травмах і порізах, зручний, легкий і не надто громіздкий кошик, складний ніж або ножиці, їжа і вода, а також смартфон з навігатором.

Як відрізняти їстівні гриби від отруйних?

Для грибника з невеликим досвідом це може здатися непростим завданням. Для більшої впевненості, вирушаючи в ліс по гриби, придбайте докладний довідник з фотографіями грибів та їх описами. У спірному випадку він вам допоможе. Але взагалі вас має насторожити зовнішній вигляд гриба. Особливо якщо він має надмірно яскраве забарвлення капелюшка, нехарактерний для грибів запах, колір поверхні відрізняється від кольору на зрізі, гриб сочиться або виділяє клейкий слиз на поверхні.



Якщо ж говорити про конкретні випадки, то бліду поганку видає облямівка в нижній частині ніжки. А сатанинський гриб можна сплутати з білим, якщо не звернути уваги на ворсисту поверхню капелюшка, «цибулевий» запах і фіолетовий відтінок на зрізі. Але найбільшу небезпеку для початківців грибників представляють гриби-двійники. Це несправжні лисички та опеньки, а також отруйні перцеві гриби, які можна прийняти за маслюки. Відрізнити їх все ж таки можливо, якщо придивитися до червонуватого відтінку губчастого шару під капелюшком перцевого гриба; відсутності білої облямівки у помилкових опеньків (справжні опеньки на відміну від помилкових майже завжди ростуть групами); надмірно яскравого кольору отруйних лисичок і короткому губчастому шару (у справжніх він тягнеться майже по всій ніжці).

04-08-2019 10:45

В Каховском районе благодаря местной пожарной охране удалось спасти лес



Вечером 3 августа спасателей Каховского района Херсонщины вызвали тушить пожар за Богдановкой.

Работали с местной пожарной охраной. Без ее помощи пожар был бы гораздо масштабней.

Как сообщают «Рятувальники Каховщини» в соцсети, горела высокая сухая трава на большой площади, огонь угрожал лесопосадкам.


4 Августа, 11:02

Как считается и от чего зависит официальный ущерб от лесных пожаров

Счетная палата Российской Федерации сообщила, что она "по поручению Президента Российской Федерации проводит постоянный мониторинг ситуации с лесными пожарами", и что "за первые шесть месяцев 2019 года возникло 7,6 тысяч лесных пожаров, стоимость ущерба от которых составила 2,4 миллиарда рублей" (ссылка).

Понятно, что это пока лишь предварительные данные, и они не отражают ущерб, причиненный большинством недавних катастрофических пожаров в Сибири и на Дальнем Востоке (самая большая площадь была пройдена ими в июле - седьмом месяце). Но все-таки и за первое полугодие лесными пожарами была пройдена немалая площадь - согласно сводкам ФБУ "Авиалесоохрана", 2,3 млн. га из 7,2 млн. га, пройденных огнем к настоящему времени.

2,4 миллиарда рублей ущерба, о которых сообщает Счетная палата - это сущие копейки даже по российским меркам. Для сравнения: общий бюджет Рослесхоза в 2019 году (включая лесные субвенции субъектам РФ) составляет 39,0 миллиардов рублей - согласно действующей редакции закона о федеральном бюджете.


В связи с этим возникает вопрос: как считается этот официальный ущерб от лесных пожаров, от чего он зависит и что в реальности отражает?


Самое интересное, что единой для всех случаев методики определения ущерба, причиняемого лесными пожарами, в нашей стране нет. Ущерб сейчас считается тремя разными способами в зависимости от ситуации.

1. Если пожар возник по причине подтвержденного органами дознания и следствия нарушения лесного законодательства - то ущерб рассчитывается в соответствии с постановлением Правительства РФ от 29 декабря 2018 года № 1730, с использованием всех повышающих коэффициентов и условий расчета. Это значит, в частности, что в эксплуатационных лесах ущерб от каждого уничтоженного дерева считается как 50-кратная таксовая стоимость его древесины, в защитных лесах - как 100-кратная, а в лесах особо охраняемых природных территорий - как 250-кратная.

2. Если пожар возник от молнии, или по неустановленной причине, или просто органами дознания и следствия не было подтверждено нарушение лесного законодательства, приведшее к этому пожару - то ущерб рассчитывается просто по таксовой стоимости уничтоженных им деревьев в соответствии с постановлением Правительства РФ от 22 мая 2007 года № 310. А эта самая таксовая стоимость (ставки платы) у нас, как известна, самая низкая среди всех стран со сколько-нибудь значительными лесными ресурсами, а в самых далеких от основных транспортных коммуникаций лесах она и вовсе символическая.

3. Если пожар случился в лесах, пожары в которых по действующему законодательству не считаются лесными пожарами (например, в лесах на землях сельскохозяйственного назначения или землях запаса) - то ущерб от лесного пожара вообще не считается. Раз по закону лесного пожара нет (хотя лес на землях сельхозназначения или запаса может быть точно таким же, как, например, соседний лес на землях лесного фонда) - то нет и ущерба от лесного пожара. А таких "незаконных" лесов в нашей стране - примерно 10-11%, и горят они гораздо чаще, чем леса на землях лесного фонда, поскольку находятся обычно ближе всего к людям, да и в действующем законодательстве есть положения, которые мотивируют собственников земель к поджогам таких лесов.

Единственное, что действует одинаково во всех трех случаях - это то, что ущерб, причиняемый другим компонентам лесных экосистем и ландшафтов и окружающей среде в целом, вообще никак не рассчитывается и в официальные оценки ущерба, причиняемого лесными пожарами, не входит.

Таким образом, получается, что примерно на одной десятой части российских лесов, причем той, которая в среднем горит чаще других, ущерб от лесных пожаров не считается в принципе - официально он будет равен нулю, даже если эти леса полностью сгорят.

На остальных девяти десятых частях российских лесов ущерб считается или как просто таксовая стоимость древесины погибших или поврежденных до степени прекращения роста деревьев (если не установлено, что к возникновению пожара привело нарушение действующего законодательства), или как 50 - 250-кратная ее таксовая стоимость, в зависимости от категории леса, если это установлено. Фактически это означает, что чем хуже работают органы дознания и следствия (и органы управления лесами с подведомственными организациями, без которых дознание и следствие в лесу мало что может сделать) - тем в меньшей доле случаев удается устанвить наличие виновников конкретных пожаров, и тем, соответственно, меньшим оказывается ущерб. Достаточно списать на молнию пожар, возникший по причине чьего-то разгильдяйства - и в обычных эксплуатационных лесах ущерб от этого пожара автоматически сократится в 50 раз, а на особо охраняемой природной территории - в 250.

При таком подходе к определению ущерба, причиняемого лесными пожарами, неудивительно, что он оказывается в масштабах страны совершенно несущественным, и в реальности совсем ничего не отражает. Более того - если подход к определению ущерба от лесных пожаров не изменится, то чем хуже будут охраняться леса и чем хуже будут работать органы дознания и следствия по установлению причин и виновников лесных пожаров, тем меньшим будет официальный размер ущерба, причиняемого этими пожарами.


Ссылки на некоторые предыдущие сообщения по этой теме:

Рослесхоз разъяснил свой подход к определению ущерба, причиненного лесными пожарами

Почему данные Рослесхоза о снижении ущерба от лесных пожаров ни о чем хорошем не свидетельствуют

8 января вступает в силу новый порядок исчисления вреда, причиненного лесам вследствие нарушения лесного законодательства


На Херсонщине лесной пожар сопровождался исчезновением детей


Вчера, 2 августа, в селе Новая Збурьевка Голористанского района Херсонщины прямо со двора своего дома пропали двое детей - 11-ти летний подросток и его 2-ух летний братик.

Сперва мать сочла, что дети гуляют где-то поблизости. Но когда они не явились и к обеду, побежала их искать. Когда поняла, что сама не справится, позвонила в местное отделение Национальной полиции.

Там её тревогу разделили: ведь неподалеку бушевал крупный лесной пожар. И если братья пошли в лес, то там они могли сгореть заживо. Правоохранители оперативно подключились к их поискам, но ребята никому не попадались на глаза. Общая тревога нарастала...

Как вдруг около 8-ми вечера того же дня сотрудники полицейской службы ювенальной превенции обнаружили "потеряшек", когда те беспечно шагали по улице на окраине села. Дети рассказали, что отправились купаться на полюбившийся им днепровский пляж у соседнего села Старая Збурьевка. И так заигрались у воды, что не заметили как наступил вечер.

Полицейские проводили юных любителей пляжных забав домой. Где мать уже подготовила им "торжественную встречу".

Сергей ЯНОВСКИЙ
Херсонцы
ЛЕНТА / UKRNET / Происшествия
Вчера, 21:11

Обласні лісничі навчались на базі Шепетівського лісгоспу



На базі ДП «Шепетівський лісгосп» під головуванням першого заступника начальника управління Золотого П.С. відбулося виїзний семінар-навчання головних лісничих Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Збір учасників відбувся на території лісокомплексу підприємства де директор ДП «Шепетівський лісгосп» Сасюк В.М. ознайомив присутніх з діяльністю підприємства.

Основна частина семінару пройшла на території Романівського лісництва. Де гості мали змогу оглянути лісові культури різних років створення, ознайомилися з проведенням рубок догляду в молодняках та з процесом розробки лісосік головного користування.

Жваве обговорення викликало проведення догляду за лісовими культурами за допомогою рубщика коридорів (РКР-1,7) на базі МТЗ-82. Не менш цікаво було подивитися на проведення рубок догляду - освітлень, прочищень та проріджувань проведених у 2019 році та в попередніх роках.

Кожний присутній мав змогу висловити своє бачення в проведені даних заходів з догляду за лісом та поділитися власним досвідом.

Прес-служба ДП "Шепетівський лісгосп"

Детальніше тут: https://shepetivka.com.ua/novyny/biznes/5730-oblasni-lisnychi-navchalys-na-bazi-shepetivskoho-lishospu.html