ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 серпня 2019

В ліс по гриби: що потрібно знати недосвідченому грибнику

Якщо ви зібралися по гриби, незайвим буде вивчити інформацію, як виглядають їстівні та неїстівні гриби.



Друга половина літа — традиційний початок сезону тихого полювання, як люблять називати свої походи по гриби завзяті грибники. У цьому проведенні часу на лоні природи немає негативних моментів, але є одне велике АЛЕ. У лікарнях фіксується значне почастішання випадків отруєння грибами. Відбувається це тому, що недосвідчені грибники, перш ніж відправитися в ліс по гриби, не задаються питанням безпеки збору грибів та їх подальшого приготування. Причому цікаво те, що отруєнь отруйними грибами куди менше, ніж їстівними, інформує Ukr.Media.

Тому, якщо ви зібралися по гриби, незайвим буде вивчити інформацію, як виглядають їстівні та неїстівні гриби, а також ті, які можна назвати умовно їстівними. Їх вживання буде безпечним тільки в тому випадку, якщо дотримуватися суворої технології приготування. Але найкращим виходом буде йти по гриби в компанії людини, яка розбирається в сортах грибів і зможе підказати, чи варто вам брати той чи інший гриб чи ні.

Найбільш грибні місяці

Перші гриби в лісах починають з'являтися вже в кінці квітня або початку травня. Але, якщо досвіду у вас немає, варто почекати до літа. Адже в кінці весни в лісі можна зустріти хіба що рядовки і зморшки. Ці гриби лише умовно можна вважати їстівними. А ось в червні вже можна вирушати в ліс по гриби опеньки. Це справжні їстівні гриби. Головне при зборі бути уважними і не переплутати їх з поганками. У липні можна зібрати солідний урожай маслюків та сироїжок. А з серпня з'являються рижики, боровики і грузді, а також всіма улюблені польські гриби та маслюки. Триває грибний сезон аж до жовтня.









Що взяти з собою, збираючись по гриби?

Щоб збір грибів приносив вам задоволення, до нього варто правильно підготуватися. Краще всього буде надіти зручний закритий одяг з трикотажу і гумові чоботи. Це позбавить від небезпеки укусу кліща та інших комах. А також можна використовувати репелент. З собою у грибника повинна бути аптечка з препаратами для першої допомоги при травмах і порізах, зручний, легкий і не надто громіздкий кошик, складний ніж або ножиці, їжа і вода, а також смартфон з навігатором.

Як відрізняти їстівні гриби від отруйних?

Для грибника з невеликим досвідом це може здатися непростим завданням. Для більшої впевненості, вирушаючи в ліс по гриби, придбайте докладний довідник з фотографіями грибів та їх описами. У спірному випадку він вам допоможе. Але взагалі вас має насторожити зовнішній вигляд гриба. Особливо якщо він має надмірно яскраве забарвлення капелюшка, нехарактерний для грибів запах, колір поверхні відрізняється від кольору на зрізі, гриб сочиться або виділяє клейкий слиз на поверхні.



Якщо ж говорити про конкретні випадки, то бліду поганку видає облямівка в нижній частині ніжки. А сатанинський гриб можна сплутати з білим, якщо не звернути уваги на ворсисту поверхню капелюшка, «цибулевий» запах і фіолетовий відтінок на зрізі. Але найбільшу небезпеку для початківців грибників представляють гриби-двійники. Це несправжні лисички та опеньки, а також отруйні перцеві гриби, які можна прийняти за маслюки. Відрізнити їх все ж таки можливо, якщо придивитися до червонуватого відтінку губчастого шару під капелюшком перцевого гриба; відсутності білої облямівки у помилкових опеньків (справжні опеньки на відміну від помилкових майже завжди ростуть групами); надмірно яскравого кольору отруйних лисичок і короткому губчастому шару (у справжніх він тягнеться майже по всій ніжці).

04-08-2019 10:45

В Каховском районе благодаря местной пожарной охране удалось спасти лес



Вечером 3 августа спасателей Каховского района Херсонщины вызвали тушить пожар за Богдановкой.

Работали с местной пожарной охраной. Без ее помощи пожар был бы гораздо масштабней.

Как сообщают «Рятувальники Каховщини» в соцсети, горела высокая сухая трава на большой площади, огонь угрожал лесопосадкам.


4 Августа, 11:02

Как считается и от чего зависит официальный ущерб от лесных пожаров

Счетная палата Российской Федерации сообщила, что она "по поручению Президента Российской Федерации проводит постоянный мониторинг ситуации с лесными пожарами", и что "за первые шесть месяцев 2019 года возникло 7,6 тысяч лесных пожаров, стоимость ущерба от которых составила 2,4 миллиарда рублей" (ссылка).

Понятно, что это пока лишь предварительные данные, и они не отражают ущерб, причиненный большинством недавних катастрофических пожаров в Сибири и на Дальнем Востоке (самая большая площадь была пройдена ими в июле - седьмом месяце). Но все-таки и за первое полугодие лесными пожарами была пройдена немалая площадь - согласно сводкам ФБУ "Авиалесоохрана", 2,3 млн. га из 7,2 млн. га, пройденных огнем к настоящему времени.

2,4 миллиарда рублей ущерба, о которых сообщает Счетная палата - это сущие копейки даже по российским меркам. Для сравнения: общий бюджет Рослесхоза в 2019 году (включая лесные субвенции субъектам РФ) составляет 39,0 миллиардов рублей - согласно действующей редакции закона о федеральном бюджете.


В связи с этим возникает вопрос: как считается этот официальный ущерб от лесных пожаров, от чего он зависит и что в реальности отражает?


Самое интересное, что единой для всех случаев методики определения ущерба, причиняемого лесными пожарами, в нашей стране нет. Ущерб сейчас считается тремя разными способами в зависимости от ситуации.

1. Если пожар возник по причине подтвержденного органами дознания и следствия нарушения лесного законодательства - то ущерб рассчитывается в соответствии с постановлением Правительства РФ от 29 декабря 2018 года № 1730, с использованием всех повышающих коэффициентов и условий расчета. Это значит, в частности, что в эксплуатационных лесах ущерб от каждого уничтоженного дерева считается как 50-кратная таксовая стоимость его древесины, в защитных лесах - как 100-кратная, а в лесах особо охраняемых природных территорий - как 250-кратная.

2. Если пожар возник от молнии, или по неустановленной причине, или просто органами дознания и следствия не было подтверждено нарушение лесного законодательства, приведшее к этому пожару - то ущерб рассчитывается просто по таксовой стоимости уничтоженных им деревьев в соответствии с постановлением Правительства РФ от 22 мая 2007 года № 310. А эта самая таксовая стоимость (ставки платы) у нас, как известна, самая низкая среди всех стран со сколько-нибудь значительными лесными ресурсами, а в самых далеких от основных транспортных коммуникаций лесах она и вовсе символическая.

3. Если пожар случился в лесах, пожары в которых по действующему законодательству не считаются лесными пожарами (например, в лесах на землях сельскохозяйственного назначения или землях запаса) - то ущерб от лесного пожара вообще не считается. Раз по закону лесного пожара нет (хотя лес на землях сельхозназначения или запаса может быть точно таким же, как, например, соседний лес на землях лесного фонда) - то нет и ущерба от лесного пожара. А таких "незаконных" лесов в нашей стране - примерно 10-11%, и горят они гораздо чаще, чем леса на землях лесного фонда, поскольку находятся обычно ближе всего к людям, да и в действующем законодательстве есть положения, которые мотивируют собственников земель к поджогам таких лесов.

Единственное, что действует одинаково во всех трех случаях - это то, что ущерб, причиняемый другим компонентам лесных экосистем и ландшафтов и окружающей среде в целом, вообще никак не рассчитывается и в официальные оценки ущерба, причиняемого лесными пожарами, не входит.

Таким образом, получается, что примерно на одной десятой части российских лесов, причем той, которая в среднем горит чаще других, ущерб от лесных пожаров не считается в принципе - официально он будет равен нулю, даже если эти леса полностью сгорят.

На остальных девяти десятых частях российских лесов ущерб считается или как просто таксовая стоимость древесины погибших или поврежденных до степени прекращения роста деревьев (если не установлено, что к возникновению пожара привело нарушение действующего законодательства), или как 50 - 250-кратная ее таксовая стоимость, в зависимости от категории леса, если это установлено. Фактически это означает, что чем хуже работают органы дознания и следствия (и органы управления лесами с подведомственными организациями, без которых дознание и следствие в лесу мало что может сделать) - тем в меньшей доле случаев удается устанвить наличие виновников конкретных пожаров, и тем, соответственно, меньшим оказывается ущерб. Достаточно списать на молнию пожар, возникший по причине чьего-то разгильдяйства - и в обычных эксплуатационных лесах ущерб от этого пожара автоматически сократится в 50 раз, а на особо охраняемой природной территории - в 250.

При таком подходе к определению ущерба, причиняемого лесными пожарами, неудивительно, что он оказывается в масштабах страны совершенно несущественным, и в реальности совсем ничего не отражает. Более того - если подход к определению ущерба от лесных пожаров не изменится, то чем хуже будут охраняться леса и чем хуже будут работать органы дознания и следствия по установлению причин и виновников лесных пожаров, тем меньшим будет официальный размер ущерба, причиняемого этими пожарами.


Ссылки на некоторые предыдущие сообщения по этой теме:

Рослесхоз разъяснил свой подход к определению ущерба, причиненного лесными пожарами

Почему данные Рослесхоза о снижении ущерба от лесных пожаров ни о чем хорошем не свидетельствуют

8 января вступает в силу новый порядок исчисления вреда, причиненного лесам вследствие нарушения лесного законодательства


На Херсонщине лесной пожар сопровождался исчезновением детей


Вчера, 2 августа, в селе Новая Збурьевка Голористанского района Херсонщины прямо со двора своего дома пропали двое детей - 11-ти летний подросток и его 2-ух летний братик.

Сперва мать сочла, что дети гуляют где-то поблизости. Но когда они не явились и к обеду, побежала их искать. Когда поняла, что сама не справится, позвонила в местное отделение Национальной полиции.

Там её тревогу разделили: ведь неподалеку бушевал крупный лесной пожар. И если братья пошли в лес, то там они могли сгореть заживо. Правоохранители оперативно подключились к их поискам, но ребята никому не попадались на глаза. Общая тревога нарастала...

Как вдруг около 8-ми вечера того же дня сотрудники полицейской службы ювенальной превенции обнаружили "потеряшек", когда те беспечно шагали по улице на окраине села. Дети рассказали, что отправились купаться на полюбившийся им днепровский пляж у соседнего села Старая Збурьевка. И так заигрались у воды, что не заметили как наступил вечер.

Полицейские проводили юных любителей пляжных забав домой. Где мать уже подготовила им "торжественную встречу".

Сергей ЯНОВСКИЙ
Херсонцы
ЛЕНТА / UKRNET / Происшествия
Вчера, 21:11

Обласні лісничі навчались на базі Шепетівського лісгоспу



На базі ДП «Шепетівський лісгосп» під головуванням першого заступника начальника управління Золотого П.С. відбулося виїзний семінар-навчання головних лісничих Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Збір учасників відбувся на території лісокомплексу підприємства де директор ДП «Шепетівський лісгосп» Сасюк В.М. ознайомив присутніх з діяльністю підприємства.

Основна частина семінару пройшла на території Романівського лісництва. Де гості мали змогу оглянути лісові культури різних років створення, ознайомилися з проведенням рубок догляду в молодняках та з процесом розробки лісосік головного користування.

Жваве обговорення викликало проведення догляду за лісовими культурами за допомогою рубщика коридорів (РКР-1,7) на базі МТЗ-82. Не менш цікаво було подивитися на проведення рубок догляду - освітлень, прочищень та проріджувань проведених у 2019 році та в попередніх роках.

Кожний присутній мав змогу висловити своє бачення в проведені даних заходів з догляду за лісом та поділитися власним досвідом.

Прес-служба ДП "Шепетівський лісгосп"

Детальніше тут: https://shepetivka.com.ua/novyny/biznes/5730-oblasni-lisnychi-navchalys-na-bazi-shepetivskoho-lishospu.html

03 серпня 2019

В гостях у сказки

"Более 450 тысяч гектаров лесных пожаров затушено авиацией Минобороны России в Красноярском крае и Иркутской области" за период с 1 ио 3 августа 2019 года - говорится в сообщении на официальном сайте министерства. "Применение самолетов и вертолетов Минобороны России для тушения пожаров позволило в пять раз снизить скорость распространения огня и ликвидировать задымление воздуха в городах и населенных пунктах Красноярского края, улучшить общую экологическую обстановку в регионе" (ссылка).

Для истории - графическая копия этого сообщения:



***

В километры горящие еще надо как-то попасть - с большой высоты и при сильном задымлении, да еще и, скорее всего, при отсутствии наземных служб, работающих на этих пожарах. В сообщении Минобороны говорится: "из 1 млн 100 тысяч общей площади зоны неконтролируемого распространения огня". Точно неизвестно, что конкретно они имели в виду, но такой площади лесных пожаров, на тушении которых кто-либо работал на земле, в Красноярском крае и Иркутской области просто не было (по состоянию на 1 августа пожаров, которые тушили, было на землях лесного фонда 83 832 га в Иркутской области и 24 328 га в Красноярском крае, плюс еще чуть больше трех тысяч гектаров на землях ООПТ по обоим регионам). Получается, что такую площадь пожаров могли тушить только в "зонах контроля", на пожарах-отказниках. Так что воду, скорее всего, просто лили с большой высоты в дым - на глазок или вовсе по координатам пожаров. При такой ситуации литры на гектар - может быть даже более адекватный показатель, чем литры на километр кромки.

Алексей Ярошенко, руководитель лесного отдела Гринпис

Просто для сравнения: по данным Авиалесоохраны, "в период с 1 июля по 1 августа на территории Красноярского края, Иркутской области и Республики Саха (Якутия) благодаря профессионализму, выносливости и стойкости духа лесопожарных сил и привлеченных лиц в результате активного тушения ликвидировано около 550 пожаров на площади около 340 тысяч га" (ссылка).

То есть лучшие профессионалы по тушению лесных пожаров, которых удалось собрать в этих трех регионах (примерно до четырех тысяч человек, в том числе около шестисот человек из федерального резерва), за месяц работы потушили 340 тысяч гектаров лесных пожаров - а тут вдруг откуда ни возьмись появилось Минобороны, и за три дня потушило 450 тысяч гектаров. Ну не чудо ли?

Видимо, на будущее руководителям нашего государства надо принять за правило: как только пожары начинают разгораться в зонах контроля - сразу привлекать к их тушению Минобороны. И пусть тушит по полтораста тысяч гектаров в день, раз умеет. Может быть, даже вообще возложить на Минобороны ответственность за тушение лесных пожаров в зонах контроля - почему бы и нет?

БРОННИКОВ
Откуда:Кировская область, образование : СЛТ; УГЛТА.

Не знаю... Тушат то не гектары сгоревшие, а километры горящие. Считать не охота.
Ну Шойговские всегда умели "правильно" считать пожары. Когда спрашиваешь: сколько сегодня горит? - отвечают "площадь активного горения 8 га".
А вечером спросишь: сколько сегодня потушили? - отвечают "350 га".
То есть нам то с вами понятно что в "потушенную" площадь включается вся площадь пройденная пожаром за месяц нетушения (там давно все сгорело что может гореть). И так же нам понятно что ведром воды гектар леса не потушишь (и тысячей ведер не потушишь).
Но простому народу и чиновникам всегда "считать не охота". Зато заголовки красивые и всем нравятся.

Эфиопия установила новый мировой рекорд, посадив более 350 млн деревьев за один день



Большой день для страны, которая вознамерилась восстановить свой ландшафт, наступил, когда люди по всей стране собрались на тысяче разных площадок с целью посадить 200 млн саженцев

Цель уже сама по себе была амбициозной, но к концу дня официальные лица заявили, что на самом деле удалось посадить более 350 млн саженцев, что почти вдвое превысило первоначальный план.

Министр инноваций и технологий Эфиопии Гетахун Мекурия опубликовал твит, в котором говорится, что людям, принявшим участие в этой инициативе, удалось посадить поразительное количество деревьев — 353.633.660 — за 12 часов. Это настоящий подвиг для всех — от гуманистов до студентов, от государственных чиновников до экологов.

И хотя рекорд еще не был подтвержден официально, огромное количество посаженных деревьев все равно легко побьет нынешний рекорд в 50 млн деревьев, посаженных за 24 часа в индийском штате Уттар-Прадеш в 2016 году.

Но ведь и дело-то вовсе не в рекордах, правда?

В этом году правительство Эфиопии планирует посадить в общей сложности 4 млрд деревьев, и, по заявлениям представителей сельского хозяйства, в стране уже посажено 2,6 млрд деревьев.

Эфиопия потеряла большую часть своих лесов в прошлом веке. Еще в начале XX века треть страны была покрыта лесом, однако к 2000 году лесной массив сократился до 4%.

Сьогодні, 21:01
boredpanda.com
Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/scotch/foto/efiopiya-ustanovila-novyy-mirovoy-rekord-posadiv-bolee-350-millionov-derevev-za-odin-den-614768.html

Минобороны похвастало успехами в тушении лесных пожаров



Штаб Минобороны по тушению пожаров в Красноярском крае

Минобороны России объявило, что силами авиации удалось затушить лесные пожары в Красноярском крае и Иркутской области на территории в 450 тысяч гектаров. Об этом в субботу, 3 августа, сообщается на сайте ведомства.

Общая площадь возгораний в этих двух регионах оценивалась в 1,1 миллиона гектаров леса. Таким образом, охваченными пожарами остаются 650 тысяч гектаров. По утверждению пресс-службы министерства, за три дня авиация ликвидировала 116 крупных лесных пожаров.

«На охваченные огнем лесные массивы за три дня сброшено более 3586 тонн воды. Самолетами Ил-76 военно-транспортной авиации ВКС России совершено 58 вылетов, вертолетами Ми-8 армейской авиации ЦВО и ВВО — 102 вылета на тушение пожаров», — заявили в Минобороны.

Кроме того, утверждается, что использование самолетов Минобороны позволило сократить скорость распространения огня в пять раз.

По состоянию на 2 августа общая площадь лесных пожаров в России составляла три миллиона гектаров. В пяти регионах действует режим ЧС. Ранее Счетная палата оценила ущерб от бедствия за первое полугодие 2019-го в 2,4 миллиарда рублей. Потери за 2018 год оценили в 20 миллиардов рублей.

Фото: Алексей Ерешко / РИА Новости
https://searchnews.info/russia/753255-minoborony-pohvastalo-uspehami-v-tushenii-lesnyh-pozharov.html

***


Авиация Минобороны РФ потушила почти половину лесных пожаров в Сибири

03 авг. 2019, 19:07

Апостроф

Авиация Министерства обороны России потушила почти половину лесных пожаров в Красноярском крае и Иркутской области.

Об этом сообщает сайт военного ведомства РФ.

Огонь охватил территорию площадью 1 млн 100 тыс. га. На сегодняшний день потушено более 450 тыс. га.
"В Красноярском крае и Иркутской области группировкой Минобороны России ликвидировано 116 крупных лесных пожаров», - говорится в сообщении"
Известно, что за три дня авиация страны сбросила на охваченные пожаром территории более 3586 тонн воды. Самолеты Ил-76 совершили 58 вылетов, а вертолеты Ми-8 провели 102 вылета на тушение пожаров.

Более того, дым от пожаров в сибирской тайге распространился на Аляску и некоторые части западного побережья Канады. Отмечается, что дикие леса горят непосредственно и на самой Аляске.

Напомним, президент США Дональд Трамп позвонил президенту РФ Владимиру Путину и предложил помощь в борьбе с распространившимися лесными пожарами.

На Полтавщині розпочинається сезон полювання на пернату дичину


Від завтра на Полтавщині розпочинається сезон полювання на пернату дичину. Він стартує о 18 годині. І триватиме до кінця року, розповів представник відділу обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Сватенко. Робити це, каже, можна тричі на тиждень – на вихідних та в середу.



UA: Полтава
Опубликовано: 2 авг. 2019 г.

***

Сезон полювання: заборони та штрафи

“Як будуть гроші, не буде шароварщини”. На що чекають від указу Зеленського про Карпати (ФОТО)

Минулого тижня президент видав указ «Про розвиток регіону українських Карпат». Він зобов’язав Кабмін за два місяці затвердити держпрограму розвитку Карпатського регіону на 2020-2022 роки. Потім уряд має передбачити у наступному держбюджеті гроші на цю програму. Такого наказу «згори» ще не було.

Часу обмаль, а ще треба врахувати, що зараз відбувається зміна влади. Втім, надій на указ покладають багато. «Репортер» розпитав тих, кого указ безпосередньо стосується, що ж треба робити в першу чергу.


Віталій Передерко, начальник відділу туризму та міжнародної технічної допомоги ІФ ОДА:

Карпати в нас неоднорідні. Є перевантажені інфраструктурою локації, як на Яремчанщині, а є недоторкана природа – і на кожну пропозицію є свій покупець. Коли з’являється інфраструктура, то збільшується дохід до місцевих бюджетів, але виникає навантаження на природні ресурси. От у Верховинському районі нема такої інфраструктури, як у Яремчі, але туризм розвивається, особливо зелений.

Якщо говорити про Бойківщину, то у неї є потенціал стати другою Яремчанщиною: тут є пам’ятки природи, гірський масив Горган, але доїхати важко. Сподіваюся, що буде капітальний ремонт ділянки Франківськ-Калуш-Долина і це збільшить туристичні потоки.



Цей указ дуже важливий, тому що у ньому чітко вказано передбачити гроші в бюджеті на розвиток Карпат. Бо якщо йде мова про великі інфраструктурні проєкти, наприклад, новий гірськолижний або музейний комплекс, то обласний бюджет це потягнути не може. А так мають бути реальні кошти, які зможуть отримати громади. В указі йдеться і про інфраструктуру, я сподіваюся, що будуть залучені кошти на ремонт доріг, під’їзних шляхів до пам’яток і музеїв, наприклад, на Скелі Довбуша чи Писаний камінь. Це буде для місцевої громади стимулом розвивати свій бізнес. Бо сільський зелений туризм – це одна з причин залишитися працювати в Україні.



На Прикарпаття варто приваблювати іноземців, тому що вони витрачають більше коштів, ніж українські туристи. Це при тому, що наш іноземець – це не німець і не француз, а поляк, білорус, молдаванин. Але іноземний турист – вибагливіший, він платить більші гроші, але хоче більшого комфорту. Все починається з наших доріг: якщо він приїде одного разу, то потім уже, скоріш за все, не повернеться. До іноземного туриста треба бути готовим.

У квітні цього року затвердили Концепцію розвитку гірських територій. Минулого тижня ми розробили проєкт постанови, заходи з якої включимо в цю програму. У ній багато пунктів з ремонту доріг, дошкільних закладів, але й не менше тих, що стосуються туризму.



Зокрема, це будівництво культурно-мистецького центру «Дзбан» у селі Старий Косів – двоповерхового інтерактивного візит-центру, на подобі музею Писанки. Там має бути музей, лекторій, кінозал, майстерні.

Також плануємо повністю реконструювати Центр карпатської культури у Косові. Ще серед проєктів – візит-центр на Торунському перевалі, гірськолижний комплекс у селі Город Косівського району, будівництво бюветів лікувальних вод на Яремчанщині, музей Пнівська криївка у Надвірнянському районі.
Наталія Кульчицька, господиня приватного гостьового будинку «Анастасія» у Татарові:

Зарає є проблема витіснення малого бізнесу великим, тому що інфраструктуру, яку може забезпечити великий бізнес, ніколи не потягне малий. Тепер у клієнтів дуже високі вимоги. Потрібні спеціальні кредитні лінії для розвитку туризму. Бо як будуть гроші, то люди робитимуть гарні котеджі, а не «шароварщину».

Особливо потрібні програми для забезпечення приватних садиб біоочистками, адже екологія у горах жахлива, немає центральних каналізацій. Наприклад у Польщі пані в глухому селі приймає туристів, і в неї стоїть біоочистка. Каже, що не знає, скільки коштує, пішла до місцевої влади і написала заяву. Легше дати людям біоочистки, ніж потім рятувати природу.

Інфраструктура, дороги – це теж важливо. Дорогу в нас зробили, але немає тротуарів. Який розвиток туризму в селі, де немає жодного тротуару? Є прокати велосипедів, є маршрути, а велосипедних доріжок немає.

Що стосується саме Татарова, то тут потрібно створити гідрологічний курорт. Якщо б заклали якусь програму дослід­ження води, якби в нас зробили бювети, щоб розвинути туризм… Ми давно про це говорили з підприємцями, навіть вкладали б свою частку в роботу. От є курорти Моршин, Трускавець, Хмільник – у нас теж вода з сірководнем.

Мало пішохідних маршрутів, особливо локальних, малих, щоб могла піти і мама з дитиною. А ще – розвиток рекреаційних зон.



Також треба ресурси на навчання працівників зі сфери обслуговування. Наприклад, в приватну садибу мені не потрібен висококваліфікований повар, у мене не ресторан. Мені потрібна жінка, яка в чистоті смачно готує. Фонди зайнятості могли б цим займатися, там на навчання виділяють великі гроші.

Андрій Пліхтяк, начальник управління екології та природних ресурсів ІФ ОДА:

Основна мета розвитку Карпат з точки зору екології – це створення нових об’єктів природозаповідного фонду і розширення тих, які є. Зокрема, це розширення території Національного природного парку «Верховинський», яким управління уже займається. Також плануємо визначення пралісів і квазіпралісів, і взагалі збереження лісів у Карпатах. Такі заходи водночас будуть сприяти збереженню Карпат, і додатково залучать туристів, бо їм буде на що подивитися.

Звичайно, розвиток туризму тягне за собою збільшення кількості сміття, але у природних парках є спеціальні екологічні маршрути – стежки, якими йде турист. Їх облаштовують, щоб не робити велике навантаження на довкілля. Також цього року ми розпочинаємо регіональну програму управління відходами у рамках національного плану. У ній прописані всі етапи щодо поводження з відходами: об’єкти перероблення, сортувальні станції, перевантажувальні станції. У гірських районах закуповують контейнери, запроваджуємо роздільний збір побутових відходів, щоб зберегти наші Карпати для туристів і для місцевих мешканців.
Галина Литвин, виконавча директорка Асоціації «Єврорегіон Карпати Україна»:

Щоб дійти до мети, треба мати стратегію, розуміти, куди ми рухаємося, на що важливо звертати увагу чотирьом областям – Івано-Франківській, Львівській, Закарпатській, Чернівецькій.

Над цим мають працювати чотири регіони, міністерства регіонального розвитку, екології, економіки, аби вийти на спільний документ. У рамках одного з проєктів, який реалізує наша Асоціація спільно з міністерством регіонального розвитку і чотирма ОДА, ми розпочинаємо розробляти таку стратегію. На основі неї має бути напрацьована державна програма. Тішить, що нарешті є указ президента про розробку державної програми, але лякають терміни. Адже за два місяці зробити якісний фінансовий документ – майже нереально.



Указ стосується українських Карпат, але це регіон транскордонний. Зараз формується і європейська фінансова перспектива, яка почне діяти з 2021 року. І тут Україна мусить проштовхувати ідею, що нам потрібна фінансова підтримка з боку ЄС, бо Карпати розташовані й на території Євросоюзу. І чим швидше ми матимемо бачення всередині країни, які напрямки для нас є пріоритетними, тим імовірніше нам вдасться отримати окремий бюджетний рядок і в ЄС.



На мою думку, першим пріоритетом є доступність в межах регіону і поза ним, тобто розвиток інфраструктури. Друге – це природна спадщина, як збереження, так і промоція: природо-заповідні території, лісові насадження, екологічні питання, будівництво очисних споруд, каналізування…

Третій напрямок – це історико-культурна спадщина, її збереження і промоція, бо навряд чи в Україні знайдеться інший макро­регіон, який має такий потенціал розвитку туризму на базі історико-культурної спадщини, але такі малі ресурси для того, аби це робити. Четвертий – якість життя мешканців гірських територій і розвиток та підтримка державою малого й середнього підприємництва.



Порівнюючи Івано-Франківську область з трьома іншими, видно, що за останні роки зроблено багато. Зокрема, розвинули мережу доріг, відремонтували шляхи на Гуцульщину, до Буковелю, є доволі добре сполучення на лінії Львів-Івано-Франківськ, Івано-Франківськ-Буковель. Але як і для Франківщини, так і для решти чотирьох областей ще є куди рости. Дороги на Косівщину, на Верховинщину, на Вигоду теж мають бути у гарному стані, але обласний рівень таких коштів не має. Сподіваюся, в наступному парламенті це питання підніматиметься, на нього виділять гроші з бюджету, з чого скористається і Прикарпаття, й інші регіони.

BY ОЛЬГА РОМАНСЬКА 03/08/2019 15:01