Експерти Українського інституту майбутнього (UIF) та
Latifundist Media презентували стратегію розвитку агросектору України до 2030 року «Україна — світовий супермаркет екологічних продуктів». Про це повідомляє кореспондент
AgroPolit.com з місця подій.
Текст стратегії викладено на
сайті UIF.
Про роль АПК у загальному прогнозі до 2030 року та наслідки для економіки, сектору та українців розповів директор економічних програм Українського інституту майбутнього (UIF) Анатолій Амелін: «Роль аграрного сектору дуже важлива у стратегії розвитку України-2030, бо протягом наступних 10років ми станемо свідками подій, які матимуть наслідки для кожного з нас. Так, населення планети збільшиться на 1 млрд. Відповідно цей 1 млрд «ротів» потрібно буде годувати».
“За нашими розрахунками, частка АПК у загальній структурі ВВП (на 2030 рік він становитиме $1 трильйон) зросте з теперішніх $20 млрд до $175 млрд, у виробничій структурі переважатиме продукція з доданою вартістю (зараз ситуація зворотня). Загальний експорт галузі збільшиться у 5 разів – до $100 млрд, що значно посилить валютні тили гривні. Економіка країни додатково отримає від посилення агросектору $46 млрд інвестицій, а також за 10 років наросте додаткових $80 млрд ВВП і бюджет отримає $15 млрд податків Українці більше споживатимуть екологічно чистих продуктів, а загальна вартість виробленої продукції буде меншою (у порівнянні з імпортними)”, — деталізує він.
Про дві основні мети стратегії для агросектору України-2030 розповіла СЕО Latifundist Media
Тетяна Приходько.
“Наші розрахунки з UIF показують, що агросектор за 10 років дуже зміниться: Україна 2030-го — центр продовольчої безпеки світу. За 10 років ми вирішили два важливих завдання: перше – зберегли й розвинули свою позиції як світового лідера-постачальник зернових та олійних культур, а також м’яса птиці та яєць. Друге – стали світовим супермаркетом екологічно чистих продуктів харчування, тобто почали працювати у секторі преміальної продукції… Сьогодні Україна експортує в ЄС продукції на $5,9 млрд в рік, тоді як загальний експорт — $19 млрд, сума сплачених податків 43 млрд грн, рентабельність — 30-150% і так далі. Це добре, але не достатньо”, — пояснює вона.
Аналітики UIF та Latifundist Media виділили 5 KPI для агросектору України на кінець 2030 року.
«За 10 років 40 аграрних товарних позицій України увійдуть в ТОП-10 світу за виробництвом і експортом. Ми можемо бути №1 виробник і експортер соняшникової олії, кукурудзи, органічного пивоварного ячменю, батату і технічних конопель; в ТОП-3 — по пшениці, ячменю, борошні та м’яса птиці, в ТОП-5 — з виробництва сирів. Крім того, Україна увійде в трійку виробників і постачальників органічної продукції в Європі і п’ятірку найбільш відвідуваних країн світу в категорії агротуризму», — підсумувала Приходько.
Чи можливо це досягнути, цих показників?
“На старті своєї історії John Deere випускав 5 тисяч тракторів у рік: один коштував $600. У 2018 році компанія випустила майже 30 тисяч тракторів вартістю $200 тис. Загальний revenue (виручка) компанії — $37 млрд, що вдвічі більше за частку АПК в ВВП України. Це виручка однієї компанії! Якщо вона змогла поставити таку амбіційну ціль, то наша країна та сектор і ми всі маємо також ставити собі такі амбітні цілі і досягати їх», — завершила вона.
Як зміниться АПК до 2030 року? Про експертні розрахунки з Інститутом розповіла редактор
AgroPolit.com Наталія Білоусова.
–Перше, у структурі виробництва переважатиме продукція з доданою вартістю (70%), а не сировина(30%).
–Друге, Україна закріпить та розвине існуючу модель внутрішнього агроринку: 20% — великий агробізнес, 40% — середній, 40% — малий. Сьогодні багато дискусій на тему потрібні чи ні країні агрохолдинги. Ми вважаємо, що однозначно потрібні, бо саме такі потужні компанії, як МХП, Кернел, Ukrlandfarming та інші є драйверами інноваційних змін та задають тон прогресивних перетворень на ринку.
–Третє, вільний ринок землі (його формат і всіх «запобіжники» — питання окремої дискусії) відкриє вікно інвестиційних можливостей для галузі. Як результат загальна сума інвестицій в АПК складе близько $46-50 млрд, із них — $15 млрд, внутрішні — $31 млрд.
–Четверте, з’являться нові бізнес-моделі, нові форми кооперації та співробітництва.
–П’яте, нові технології та AgTech за 10 років призведуть до появи в секторі аграрного штучного інтелекту.
–Шосте, створення по країні системи профільних R&D центрів в ідеалі має завершитися створенням в Україні «аграрної долини», де виростатиме нові цікаві перспективі стартапи та інновації. Як результат, зросте продуктивність: у с/г зросте в 7 разів — з $4 тис. до $27 тис., а в переробці в 6 разів — з $25 тис. до $150 тис. Кількість задіяних в АПК працівників зменшилась, але їх кваліфікація та оплата праці збільшилися», — пояснює Наталія Білоусова.
За її словами, загалом синергія агробізнесу та IT-розробок дозволило увійти Україні до ТОП-5 країн світу за використанням систем точного землеробства. «За 10 років хотілося б бачити Україну центром продовольчої безпеки світу та міжнародним хабом-organiс», — говорить Білоусова.
Своє бачення про дану стратегію розвитку агросектора до 2030 року і пропозиції ви можете висилати на пошту press@latifundistmedia.com з поміткою «АгроСтратегія 2030».
