ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

07 серпня 2019

Про внесення змін до Порядку організації та проведення особистого прийому громадян у Державному агентстві лісових ресурсів України та його територіальних органах

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

19.06.2019
м. Київ
N 334
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
09 липня 2019 р. за N 756/33727

Про внесення змін до Порядку організації та проведення особистого прийому громадян у Державному агентстві лісових ресурсів України та його територіальних органах

Відповідно до Закону України "Про звернення громадян", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119,
НАКАЗУЮ:
1. Внести до Порядку організації та проведення особистого прийому громадян у Державному агентстві лісових ресурсів України та його територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 січня 2014 року N 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2014 року за N 271/25048, такі зміни:
1) у розділі I:
у пункті 1.2 слова та цифри "Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 458" замінити словами та цифрами "постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року N 521";
у пункті 1.3:
в абзаці другому слова "інвалідів Великої Вітчизняної війни" замінити словами "осіб з інвалідністю внаслідок війни";
в абзаці третьому слово "інваліди" замінити словами "особи з інвалідністю";
2) абзац десятий пункту 2.3 розділу II виключити.
У зв'язку з цим абзаци одинадцятий, дванадцятий вважати відповідно абзацами десятим, одинадцятим.
3) у тексті Порядку слова "Держлісагентства України" у всіх відмінках замінити словом "Держлісагентства" у відповідних відмінках.
2. Департаменту аграрної політики та сільського господарства забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Топчія В.

В. о. Міністра
О. Трофімцева
ПОГОДЖЕНО:

Заступник Голови Державного
агентства лісових ресурсів України
В. Н. Бондар
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE33727.html

Посадовці організували незаконну вирубку лісу



Співробітники Служби безпеки України на виконання Указу Глави держави «Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів» та у межах протидії системній корупції викрили у Закарпатській області факти масштабної незаконної вирубки дерев у Карпатському біосферному заповіднику.

Правоохоронці встановили, що посадовці заповідника організували вирубку лісу понад встановлені санітарні норми. Необліковану деревину зловмисники нелегально реалізовували.

За оцінками експертів, сума збитків завданих державі від протиправних дій працівників лісгоспу становить понад півмільйона гривень. Профільні фахівці оцінюють масштаби екологічної шкоди.

Читайте також: В області припинили незаконну схему розкрадання деревини у Карпатському біосферному заповіднику

У межах кримінального провадження, розпочатого слідчими СБУ, одному з організаторів незаконної діяльності оголошено про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Як повідомляє УСБУ в Закарпатській області, заходи з викриття зловмисників проводились під процесуальним керівництвом прокуратури Закарпатської області.

Зазначимо, що за незаконну вирубку лісу тепер саджатимуть у в’язницю на термін від 5 до 12 років.

Ресурс, який може служити народу



Приріст і використання деревини: в Україні і ЄС.

Ліс – величезний природний ресурс, частка якого становить більш як 30% території планети. Європейські ліси, куди входять і українські, становлять лише 5%, однак вони використовуються найбільш інтенсивно. Одним із показників сталого користування лісовими ресурсами є приріст деревини, який також характеризує і ефективність лісової політики держави.

Українські ліси: стале зростання

Сьогодні ліси без перебільшення займають одну з ключових позицій у боротьбі зі змінами клімату, забезпечуючи поглинання вуглецю, регулювання паводків, зсувів ґрунту. Вони також тісно пов’язані з життєдіяльністю та культурною спадщиною місцевого населення. Як показує практика ведення лісового господарства в ЄС, значна увага там приділяється питанням лісовідтворення та збалансованого лісокористування. За останні 20 років ліси Європи збільшилися на понад 16 млн га, що за площею дорівнює майже двом територіям Ірландії. Середньорічний приріст європейського лісового покриву становить близько 0,8 млн га за рік. При цьому широке використання деревини у різних галузях економіки ЄС компенсується керованим управлінням її зростання, як наслідок, на потреби ринку вирубується близько 2/3 щорічного приросту європейських лісів.

Площа лісового фонду України становить 10,8 млн га, в тому числі, вкрита лісом – 9,4 млн га, з яких 73% перебувають у підпорядкуванні Держлісагентства. Близько 51% українських лісів віднесено до категорії захисних, водоохоронних та інших цінних в екологічному відношенні, решту становлять експлуатаційні.

Лісистість території країни становить 15,9%, причому територіально її рівень досить диференційований. Так, до прикладу, в Івано-Франківській області вона становить 43,2%, а в Запорізькій – лише близько 1,8%. Найбільш оптимальним вважається показник на рівні 20–22%, який дає змогу досягти збалансованості між лісосировинними запасами, обсягами лісоспоживання і екологічними вимогами.

Найстаріші ліси України – в Закарпатській області, їхній середній вік становить 63 роки. У зоні Карпат молоді насадження досягають 42%, а решта – 58%. На Україні більша частина насаджень – 56% є молодими. При цьому, незважаючи на відносно невелику лісистість території, Україна за площею і запасами лісу є європейською лісовою державою.

За даними Держлісагентства, загальні запаси деревини в лісах Україні оцінюються в межах 2,1 млрд кубометрів.

Запаси є, вирубка – мінімальна

За даними Держлісагентства, у підпорядкованих йому лісах запас деревини на 1 гектарі становить близько 240 кубометрів
(7 місце в Європі), в Польщі – 219 кубометрів, Білорусі – 183 кубометри, в Швеції – 119 кубометрів. У цілому по Україні цей показник нижчий і становить 218 кубометрів (9 місце в Європі) за рахунок, у першу чергу, лісів реформованих сільгосппідприємств, які зріджені та перебувають у складному санітарному стані.



Порівняння площі територій і лісів України з найближчими країнами ЄС

За статистикою, в Україні щорічний приріст становить більше 40 млн кубометрів лісу. Під вирубку йде не більше 20 млн кубометрів, тобто половина, а на звільнених ділянках лісівники одразу висаджують нові дерева. Нагадаємо, що упродовж 2018 року Держлісагентство відтворило 44 тис. га лісу, з них майже дві тис. га становили нові ліси. Між тим і Європа, і Україна втрачає значну кількість лісових площ не лише через кількість легальних чи нелегальних вирубок, а й через всихання лісів, яке спричиняє суттєва зміна клімату.

Слід зазначити, що за останні роки намітилася тенденція до поступового збільшення обсягів лісокористування. Так, за даними Держлісагентства, за 2017 рік в Україні було заготовлено 18,9 млн кубометрів ліквідної деревини, а за 2018 рік обсяг її заготівлі зріс до 19,7 млн кубометрів. Втім, це менше 1% загального запасу деревини, тобто за зазначених обсягів рубок фактичного запасу лісу вистачить на століття. Окрім того, запас деревини в лісах щорічно приростає. Середньорічний приріст деревини у лісах Держліс­агентства становить 3,9 кубометра на 1 га і коливається від 5 кубометрів у Карпатах, до 2,5 кубометра у степовій зоні.

За рік по всіх лісах Україні приростає, за різними даними, від 35 до 43 млн кубометрів деревини. Впродовж 2014–2018 років Держлісагентством відтворено 250 тис. га лісу. І хоча на даний час з об’єктивних причин динаміка створення нових лісів, особливо на Півдні і Сході країни, дещо припинена, в Україні відбувається поступове збільшення запасу деревини, що підтверджує значний економічний і природоохоронний потенціал українських лісів.

За даними Держлісагентства деревина від рубок головного користування у загальному обсязі заготівель становить близько 38%. Однак, потенціальні запаси і можливості українських лісів великі і, як вважають вітчизняні та зарубіжні спеціалісти, повністю не використовуються. Реальне використання щорічного приросту перебуває в межах 64%, тоді як в окремих лісових країнах Європи цей показник може коливатись від 70% до 85%. У країнах з розвиненим лісовим господарством і деревопереробною промисловістю вважають, що оскільки ліс є відновним ресурсом, то він повинен приносити благо для місцевого населення, а також поповнювати державний та місцеві бюджети.

В Україні впродовж року вирубується лише 0,9% запасу. До прикладу, у Швейцарії щорічний обсяг рубок відповідно становить 1,9% запасу, Чехії – 2,4%, Фінляндії – 2,8%, Великобританії – 3%, Бельгії – 3,1%. Через збільшення у лісах України площі стиглих і перестійних насаджень, у найближчі роки об’єктивним є збільшення норми заготівлі деревини. Як свідчить лісова статистика, щорічно заходи з формування і оздоровлення лісів (рубки догляду, санітарні, лісовідновні, реконструктивні та інші) здійснюються на площі до 409 тис. га.

Слід зазначити, що невиправдано низький відсоток використання приросту деревини в Україні обумовлений багатьма чинниками, серед яких недосконала законодавча база, неузгодженість дій держави та місцевої влади щодо політики лісокористування, тиск псевдоекологічних організацій, використання проблем лісової галузі у суто політичних питаннях тощо. Все це призводить до поступового збільшення лісового запасу, що, з одного боку, є позитивним моментом, а з іншого – призводить до неминучого старіння лісів та втрати деревиною її технічних якостей. Як результат, втрачає не лише галузь, але й держава, як мінімум, через недоотримання коштів до бюджету.

Підсумовуючи, мож­на констатувати, що лісове господарство України, займаючи достойне місце серед лісових галузей європейських країн, все ще потребує вдосконалення виробничих процесів, зокрема, у частині раціонального лісокористування та дотримання сталого балансу між приростом запасів деревини та вирубками, постійного моніторингу якості виконанню всіх поставлених планів, цілей та завдань. Українські ліси мають всі потенційні можливості до виведення їх стану та використання до європейського рівня задля здійснення ефективного лісокористування в інтересах громадян і держави.

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”
https://ekoinform.com.ua/?p=3690

У Китаї для гасіння лісової пожежі вперше застосували артилерію

У китайській провінціях Шаньсі для локалізації і гасіння великої лісової пожежі вперше була застосована артилерійська система пожаротужения Тип 119, розроблена на основі 122-мм гаубиці Тип 83.



Артсистема Тип 119 виробляється компанією Inner Mongolia First Machinery Group (входить в корпорацію Norinco) і в якості боєприпасу застосовує артилерійський снаряд, який начинений речовиною, що стримує поширення вогню.

Дальність стрільби — 8 км, снаряд розпорошує сухий порошок на площі 20 кв. м.





На Росії горить уже 4,5 млн гектарів лісу, гасять лише 6%, – Greenpeace

Екологи з російського відділення Greenpeace заперечують слова губернатора Красноярського краю Росії Олександра Усса, який заявив, що в регіоні "настав радикальний перелом у боротьбі з вогняною стихією"

За інформацією російського відділення екологічної організації, площа лісових пожеж у Сибіру продовжує зростати, передає Depo.ua з посиланням на "Радіо Свобода".

За останню добу, за даними екологів, ситуація погіршилася: 6 серпня площа лісових пожеж становила 4,5 мільйона гектарів, в той час як за день до цього – 4,3 мільйона.

У Greenpeace повідомили, що в Сибіру гасять лише 6% пожеж.

7 серпня 2019 08:46

06 серпня 2019

Незаконні вирубки лісів: активісти б'ють на сполх. ВІДЕО


Чиновники кажуть, що все добре. Активісти натомість б'ють на сполох. У студії НТА гаряче обговорили проблеми незаконних рубок лісу в області



НТА - Незалежне телевізійне агентство
Опубликовано: 5 авг. 2019 г.

Як змінювалася кількість міністерств за період незалежності України

У команді нового президента замислилися про те, щоб скоротити кількість міністерств. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк заявив, що це необхідно для ефективнішої роботи уряду: «Уряд має бути компактним. У нас в країні кадровий голод. Якщо в нас навіть буде один або два слабких міністри, вже не кажучи про прем'єр-міністра, це просто потягне донизу весь уряд. Тому максимально 12-13 міністрів – це те, що я бачу». За час незалежності України кількість міністерств постійно змінювалася, «Слово і Діло» відстежило як.

Найбільша кількість міністерств, яка була в Україні, – 20, із 1999 року до 2002-й було лише 16. За перших трьох урядів склад міністерств не змінювався, крім звичних нам відомств, були також Міністерство сільського господарства, Міністерство інвестицій і будівництва, Міністерство у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС, Міністерство промисловості, Міністерство праці та Міністерство лісового господарства.

У Кабінеті міністрів під керівництвом Віталія Масола не стало Міністерства будівництва і архітектури, а до Міністерства з охорони навколишнього середовища додалася частина «і ядерної безпеки».

У 1995-1997 роках кількість міністерств не змінювалася, змінювалися лише назви. В уряді Валерія Пустовойтенка відомств стало 17: ліквідували Міністерство праці та Міністерство лісового господарства.

Цікаві зміни відбулися в 2001 році: Міністерство економіки перейменували на Міністерство економіки і європейської інтеграції. Така назва залишалася до 2005 року.

В уряді Юрія Єханурова міністерств стало 18 – додалося Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. Коли прем'єр-міністром став Віктор Янукович, воно розпалося на два відомства – Міністерство регіонального розвитку та будівництва, а також Міністерство з питань житлово-комунального господарства.

Значні зміни відбулися, коли працював Кабінет міністрів Миколи Азарова, майже всі відомства змінили назви, їх стало 17. За прем'єрства Володимира Гройсмана з'явилися ще два нових відомства – Міністерство у справах ветеранів та Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і переселенців.


Зображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)



Нагадаємо, команда президента Володимира Зеленського планує ліквідувати Міністерство інформаційної політики.

Лесные пожары: пример технологии создания демонов для давления на власть

Почему федеральные СМИ пошли на поводу у прозападной оппозиции?

Развитие событий вокруг истории с горящей сибирской тайгой наглядно показывают два важных момента, причем оба из них одинаково негативны. Во-первых, при всей остроте общественной дискуссии, абсолютное большинство требующих принятия немедленных экстренных мер в массе своей предмет обсуждения представляют крайне слабо. Во-вторых, рациональная позиция государства истеричному популизму критиков, в конечном счете, очевидно проигрывает.

Более того, явный непрофессионализм демонстрируют даже центральные информационные каналы, по сути, начавшие играть в пользу безумствующей толпы. А некоторые крупные частные компании даже придумали способ заработать на этом себе репутационный капитал.

В конечном счете страна, как управленческая система хозяйствования оказалась вынуждена решать не реально существующую проблему, а бороться с фантастическим демоном, к действительности отношения не имеющим. Это плохо потому, что при любом достигнутом результате, государство в глазах критиков все равно покажет себя плохим, ленивым, тормознутым и неэффективным управленцем.

В общественном представлении таких руководителей следует немедленно снимать. Что как раз и требуется лидерам протестов и всяким разным вождям несистемной оппозиции для оправдания собственного существования. В том числе, в глазах зарубежных источников разнообразных грантов "для улучшения демократии в тоталитарных странах".

Если принимать их слова за чистую монету, в этом году в России, типа, произошла экологическая катастрофа. Огнем охвачены Иркутская область, Красноярский край, Бурятия и Республика Саха (Якутия). На 24 июля 2019 года только в Красноярском крае полыхали 850 тысяч гектаров тайги, а 31 августа в открытых источниках уже мелькала цифра в 2,7 миллиона гектаров общей площади возгорания.

Мол, глобальное потепление, засуха, летняя жара, плюс долгое отсутствие дождей, помноженные на откровенное бездействие местных властей, совершенно никак не реагировавших на происходящее, привели к ужасным темпам разрастания зоны чрезвычайного положения. От угрозы огня и на многие тысячи километров растянувшегося задымления уже страдают 800 населенных пунктов, а Гидрометцентр даже допускает задымление Москвы.

Впрочем, если читать материалы несколько дальше одних заголовков, даже тут выясняется очевидное несоответствие рисуемой картины «пожарного апокалипсиса» и реальной действительности. Например, про угрозу Москве в Гидрометцентре говорили сильно иное.

В теории, если на территории Сибири образуется особо мощный антициклон, особенно, если его центры управления циркуляцией воздушных масс сформируются в низовьях Оби и Иртыша, то заброс дыма в западную и северо-западную часть страны может стать возможным. Однако согласно прогнозу погоды на ближайшие 10 - 12 суток вероятность подобного развития событий является нулевой. То есть фактический смысл заявления главных метеорологов страны прямо противоречит алармистскому заголовку.

Дальше – больше. Пожары в Сибири действительно есть, но даже сейчас содержание вредных веществ в воздухе там не превышает пороговых значений - говорит Роспотребнадзор. При этом 2,7 млн "горящих" гектаров там вполне себе подтверждают.

Разве что речь идет не об одном огромном огненном торнадо, охватывающим едва ли не всю восточную часть России, а о множестве отдельных очагов, разбросанных на территории общей площадью в 2,7-2,9 млн гектаров.

По данным "Авиалесоохраны" 0:00 московского времени 31 июля 2019 лишь 147 лесных пожаров на площади 107,1 тыс. га требовали применения мер по тушению, тогда как еще 321 пожар на общей площади в 2,882 млн га находился лишь под наблюдением, из-за удаленности мест возгорания не только от объектов инфраструктуры, которым они могли бы хоть как-то угрожать, но и от хоть сколько-нибудь заселенных мест вообще.

Насколько нынешняя ситуация хуже прошлогодней? Да, собственно, ни насколько. На 31 июля 2018 года там же тушился 81 пожар на площади в 64 тыс. гектаров и 205 (на 2,4 млн. га) находились на мониторинге. Если судить по итогам в целом за год, в 2019 пожары в России охватили 8,82 млн га, а в 2018 - 8,4 млн га. Изменение климата, конечно, сказывается, однако ничего ужасно критичного нет даже близко.

Впрочем, бросается еще один интересный момент. Описывая события, все, особенно либеральные, оппозиционные, экологические и просто алармистски-критиканские источники, используют размерность в гектарах. Это только кажется, что срабатывает некая привычка говорить о площадях именно в них, в действительности все куда проще. В попугаях удав для публики кажется существенно длиннее.

Один гектар представляет собой площадь квадрата с длинной стороны в 100 метром. Или 0,01 квадратного километра. Таким образом, страшные 2,7 млн охваченных пожарами гектаров составляют всего 27 тыс квадратных километров, что соответствует квадрату примерно 164 на 164 километра. Для справки таким писакам - общая площадь Сибири составляет 13,1 млн км2.

Даже если брать ее не всю, а лишь затронутые стихией административные единицы Сибирского федерального округа (плюс Якутию из соседнего Дальневосточного ФО), все равно выходит 6,57 млн кв километров, из которых очаги возгорания зафиксированы на 4,1% территории. Которые, прошу заметить, это важно, полыхают не сплошным пятном полностью, а многочисленными очагами, сильно разбросанными по непролазным далям. То есть, фактически горит менее одной десятой процента (!) площадей, что на величайшую катастрофу не тянет даже близко.

Дальше начинается элементарная математика, кстати сказать, реализованная даже в нормах Лесного кодекса, делящего вопрос пожарной охраны леса на две сильно неравные области. Пожары в любом лесу - дело абсолютно естественное. Какие бы ужасы сегодня ни рассказывали экологи, следует помнить, что их в тайге, скажем, даже сотню лет назад не тушил никто. Что уж тут говорить про средневековье и времена еще более древние, когда вековая тайга уже давно жила, а пожарной авиации не существовало даже в теории. И ничего. Леса планеты без пожарников почему-то не выгорели. Причина видимо в том, что пожары являются базовым элементом естественного обновления лесного покрова.

Потому и тушить, кстати, не только в России, а везде, где леса существуют, их считается необходимым лишь для предотвращения возможного ущерба людям, их жилью, объектам промышленной и общей инфраструктуры, а также специально обозначенным природоохранным зонам. Если ожидаемый размер ущерба существенно уступает сумме расходов на процедуру тушения, а угрозы чему-либо важному не просматривается, то и тушить получается смысла нет.

Дело тут даже не в деньгах, хотя они тоже свою роль играют. К примеру, в Красноярском крае 20 пожаров решили не тушить совершенно осознанно. Учитывая отдаленность мест возгорания, отсутствие угрозы инфраструктуре и абсолютную необжитость тех мест, получалось, что даже в теории (если придумать, как там лес добыть и до хотя бы ближайшей дороги вывезти) леса может сгореть от силы на 1,2 млн рублей (специально еще раз подчеркиваю, в теории), тогда как затраты на тушение упомянутых очагов требуют расходования 85 млн рублей, что на порядок больше любого возможного ущерба.

А если пытаться тушить все, то Красноярскому краю требовалось бы израсходовать 350 млн рублей. Впрочем, если тушить вообще везде, по предварительным оценкам, необходимо 1,8 трлн рублей или 9% от всей доходной части бюджета РФ на текущий год.

Однако повторюсь, хотя критиков рациональный подход к деньгам возмутил больше всего (ведь это же тайга горит, национальное достояние!), корень проблемы в действительности находится в другом. И эту области даже экологи знают крайне слабо. А большинство простых обывателей реальные методы тушения лесных пожаров не читали даже в объеме открытых источников МЧС. Потому тушение горящего леса они представляют себе по аналогии с возможно виденной работой пожарных расчетов по тушению жилой застройки. Не догадываясь, сколь велика между ними разница.

Критики чиновничьей жадности любят козырять самолетами Ил-76, переделанными в летающие пожарки. И давать ссылки на зрелищные ролики в ютубе, как те сбрасывают на учениях по 40 тонн воды за раз. Вот только по незнанию матчасти они сами не в курсе, что эта водная масса на земле пожар не тушит от слова совсем.

Задачей такого водометания является создание увлажненной полосы шириной от 80 до 90 и длинной до 800 метров с одной из двух возможных целей. Если накрывается место, где пожар горит уже, то чтобы примерно на 20-30 минут снизить температуру в очаге примерно на 180-200 градусов (с обычных, в среднем, для лесного пожара 500 - 600 градусов до 400). Но чаще с их помощью формируются отсекающие полосы увлажнения лишь на время сдерживающей распространение огня по территории леса.

Это особенно важно при верховых пожарах, под действием ветра способных распространяться со скоростью до 80 километров в час. Почему так? Потому что даже в идеальном случае и без учета испарения во время падения на каждый квадратный метр площади пожара приходится всего 0,55 литра воды. Кому интересно, попробуйте поллитрушкой потушить даже обычный костер после шашлыков размером в квадратный метр.

В общем, если не закапываться в частности (а их у пожарных великое множество), то по нормативам и практическому опыту, для тушения пожара до состояния, когда по площади возгорания смогут пройти люди и добить оставшиеся мелкие очаги, в среднем на каждый его квадратный километр площади необходимо вылить примерно 500 кубометров воды. Если со специальной химией для повышения коэффициента смачивания - на 15% меньше. Это 12,5 рейсов Ил-76 или 42 рейса Бе-200.

Даже если говорить только о площади очага непосредственного возгорания относительно небольшого размера, скажем, всего 5 на 5 километров, выходит что-то около 312 рейсов больших летающих пожарок или 1050 - маленьких. В вертолетах, сбрасывающих всего по 3-4 тонны, цифры получаются вовсе запредельные.

Даже в идеальных условиях, когда до места тушения летать близко, в пределах часа, плюс заправка, плюс обслуживание, плюс имеется сменный экипаж, каждый борт способен сделать в сутки не больше 4-6 рейсов. В отдельных редких стечениях обстоятельств - до 8. Потом в любом случае наступает ночь, сильно понижающая точность водометания. Делим 312 на 6 получаем минимум 52 суток (1050 / 6 = 175 суток) непрерывной работы только по одному очагу возгорания.

А их всего только в зоне, требующей тушения, насчитывается 147 с общей площадью горения в 1070 квадратных километров. Калькулятор подсказывает, что борьбы с ними необходимо 13375 (!) рейсов Ил-76 или 44940 рейсов Бе-200. 2229 суток работы первому или 7490 суток - второму.

Даже если учесть, что МЧС в марте 2018 получила десятый Бе-200ЧС, а ВКС, по распоряжению президента России, выделили для организации оперативного пожарного отряда десять Ил-76, все равно объем задач составляет больше 220 суток для первых и 749 суток для вторых. И это речь идет только о тех пожарах, тушить которые признано необходимым, но не касается 321 места горения в далеких непролазных далях, сил на ликвидацию которых нет от слова вообще.

Так что дело не в деньгах, а в очевидном несовпадении реального размера человеческих возможностей фактическому масштабу стихийных природных явлений. Это в кино можно красиво снимать "блуждающую планету", как объединившееся Человечество с помощью рукотворных двигателей успешно уводит Землю с орбиты в другую звездную систему.

В реальности мы не способны хоть сколько-нибудь быстро даже полторы сотни таежных пожаров потушить. Впрочем, не только мы. В Австралии или США с Канадой дела обстоят абсолютно точно также. Только в отличие от них, у нас абсолютное большинство происшествий происходит в местах, где люди не только не живут совсем, но куда даже по большой надобности они не заходят.

Однако все эти объективные выкладки обывательскую массу и их болотных «пионервожатых» волнуют мало. Равно как никому не интересно реальное положение дел. В том числе нормальная плановая работа государства по борьбе с огнем там, где она действительно необходима и реально ведется достаточно эффективно. Как, впрочем, не наблюдается сколько-нибудь заметного роста числа добровольцев пойти работать в лестные пожарные.

Зато агитаторов немедленно подписать петицию президенту о немедленном тушении пожаров в Сибири – вагон и маленькая тележка. К пяти часам вечера 31 июля 2019 года ее подписали более 830 тыс. человек. На этой теме успели похайпиться даже шаманы Югры. А общее количество возмущенных оппозиционных сообщений на тему сибирских пожаров на кануне протестной акции в Москве подскочило до 95,4 тыс. в сутки.

И все это в короткий период с 25 по 26 июля. Вот еще за неделю до этого тайга полыхала вполне себе спокойно, волнуя лишь местные власти, а потом чуть ли не вся страна впала истерику с требованием к президенту и правительству – немедленно, вот буквально непосредственно сейчас, принять решительный меры, наказать виновных, устранить, ликвидировать и в двадцать четыре часа потушить.

А самое в этом паршивое, что информационную волну подхватили даже ведущие федеральные каналы, увеличившие количество тематических репортажей с 2-8 до 47-52 в сутки. На первый взгляд, оно как бы понятно. СМИ генерируют, прежде всего, тот контент, который востребован аудиторией. Особенно на фоне традиционной летней нехватки горячей информации.

Но при этом его качество не выдерживает никакой критики. Вместо пояснений всего сказанного выше, новостные каналы ограничились простой констатацией фактов: ах, горит, много, миллионы гектар, ужас-ужас. Тем самым фактически подстегивая критиканствующую истерику прозападной оппозиции и играя с ней в унисон.

В результате сложилось впечатление, что крикуны своего добились. Якобы под решительным давлением массового народного гнева неповоротливая и бездушная государственная машина начала такие что-то делать. Президент – давать указания, премьер - провел экстренное совещание в Красноярске, Шойгу уведомил о формировании чрезвычайного штаба. Как водится, чрезвычайные службы тут же заговорили о нехватке ресурсов. МЧС требуется не менее 15 тыс. личного состава пожарных для заброски в тайгу, а по факту есть всего 3 тыс.

В случайность такого совпадения лично я не верю совершенно. Слишком часто в аналогичных случаях ранее потом находились подтверждения участия разных "наших зарубежных партнеров", ищущих любые подходящие поводы для раздувания протестной истерии и стимулирующих их материально. Не вижу оснований полагать, что именно в этот раз все случилось полностью само собой.

Слишком удачно сошлись звезды. Нет, говорить о целенаправленных массовых поджогах речи, безусловно, не идет. Примерно в тех же самых масштабах тайга у нас горит каждый год вполне себе сама. Точно также, как горят леса в Канаде, Бразилии или Африке. Но воспользоваться информационным поводом для раздувания протестной истерии кто-то умный придумал качественно. Учитывая явное несоответствие масштабов природного стихийного бедствия и физических возможностей человека (и государства), сейчас можно объявлять ошибочным абсолютно любые действия правительства и достигнутые результаты.

Как ни крути сколько-то леса все равно сгорит, а значит уже осенью откроются шикарные перспективы рассказывать про чудовищный масштаб экологического и экономического ущерба. Плюс старая песня про народное достояние и прекрасные основания обвинять власть в попытку пожарами скрыть масштабы нелегальной вырубки тайги китайцами. Пусть Кремль докажет, что этого не было! Ну, а про недостаточность имеющихся сил и средств (значит не учли, не подумали, разбазарили и так далее) оппозиция яростно бичует власти уже сейчас.

Что со всем этим делать – вопрос сложный. Однако ясно одно – информационную политику федеральных новостных служб следует менять. С либеральной позиции – журналисты только озвучивают факты, а выводы зрители должны делать сами – необходимо переходить на четкую государственную, в том числе, образовательную. Ибо свято место пусто не бывает.

Если объяснять происходящее понятными словами на пальцах не станем мы, это за нас сделают "те товарищи, которые нам совершенно не товарищи". Не стесняясь подтасовок и манипуляций. Как это выглядит на практике – наглядно видно из нынешней атаки якобы зеленых на российское государство. Ну, а почему федеральные СМИ пошли на поводу у прозападной оппозиции – отдельный и интересный вопрос.

Источник

Береги лес смолоду: как восточноказахстанских школьников научат заботиться о Родине



После страшных пожаров конца 1990-х годов, когда огнем была уничтожена треть ленточных боров Прииртышья, в Восточном Казахстане с особым трепетом относятся к вопросам сохранения лесов.

С 1997 по 2000 годы в сосновом бору было выжжено 150 000 гектаров, в огне погибло 8 000 000 кубометров леса, заодно вырублено 50 000 кубометров живых сосен. В 2000 году ЮНЕСКО внесла огненные бедствия региона в число пожаров века. Приучением детей к заботе о сосновом боре занимаются школьные лесничества. Здесь дети не только выращивают в школьных условиях сеянцы, но и занимаются сбором шишек и заготовкой семян. К примеру, в Пригородном лесопитомнике посеяно и выращено 120 тысяч сеянцев сосны обыкновенной. Ребята из школьных лесничеств регулярно высаживают на бывших лесных гарях выращенные ими саженцы.

Влюбиться в лес можно только в лесу – вдыхая разогретый знойным солнцем сосновый воздух, ощущая колкую хрупкость хвои, проводя под раскидистыми кронами дни отдыха, из которых потом и складываются самые яркие воспоминания о детстве. Это стало постулатом для организаторов экологического отдыха для ребятни. В июне в Семее прошел региональный слет школьных лесничеств и экологических групп.

– В рамках проекта по вовлечению молодежи в вопросы сохранения биоразнообразия, который с начала года реализуется на особо охраняемой природной территории государственного лесного природного резервата “Семей орманы”, учителя и школьники прошли обучение на тренингах и семинарах, – пояснила руководитель Центра творчества детей и молодежи “Исток” Людмила МИХАЙЛОВА. – И на слете ребята не только продемонстрировали знания о лесах, свое умение работать в школьном лесничестве, но и навыки ориентирования на местности, преодоления природных препятствий.


Фото - Алла БЕЛЯКИНА

А сейчас дети из школьных лесничеств отдыхают и учатся в экологическом лагере на берегу лечебного озера Шошкалы, расположенном в сосновом бору на территории Бегеневского филиала резервата “Семей орманы”. Ребятня не просто отдыхает, но и получает экологическое образование.

– Программа лагеря направлена на то, чтобы побудить детей бережно относиться к своей земле, – подчеркнули в центре “Исток”. – На это обращалось особое внимание, и ставилась задача формировать у ребят личный положительный опыт взаимодействия с окружающей природой.

Юные экологи учатся в лагере восприятию природы, наблюдают за растениями и насекомыми, знакомятся с экологической цепочкой, постигают азы биологического разнообразия уникального ленточного бора, обмениваются опытом работы в своих школьных лесничествах. А заодно купаются, играют, проводят все дни на свежем воздухе. В экологическом лагере уже отдохнули самые активные ребята из школьных лесничеств Бородулихинского и Бескарагайского района. В августе такой же познавательный отдых ждет детей из Семея и Жарминского района ВКО.

https://www.caravan.kz/gazeta/beregi-les-smolodu-kak-vostochnokazakhstanskikh-shkolnikov-nauchat-zabotitsya-o-rodine-560432/

Красноярские учёные научили нейросеть выделять леса на фотографиях



Учёные Красноярского научного центра научили искусственный интеллект различать тип растительности по фотографиям, сделанным из космоса. Результаты работы опубликованы в сборнике международной конференции по вопросам материаловедения и инженерии. Как отметили в пресс-службе КНЦ, исследование может применяться для отслеживания изменений границ леса.

«Многоспектральные спутниковые снимки можно использовать для изучения наземной растительности и определения границ различных биомов, к примеру, леса. Данные, полученные со спутников, представляются в виде фотографий. Информация на современном снимке и традиционной карте часто не совпадают, поскольку карты обновляются редко. Анализировать изображения тысяч квадратных километров и обводить леса по фотографиям вручную – нереальная задача. Поэтому ученые решили поручить это дело искусственному интеллекту», – говорится в сообщении центра.

По данным учёных, тип растений можно распознать вплоть до пикселя, если использовать обучаемый алгоритм с обратной связью. Тренировки нейросети проходили по спутниковым фотографиям, полученным летом прошлого года возле Красноярска и села Погорелка. Алгоритм хорошо отличает хвойные леса от лиственных, однако пока путается в определении лугов.

«На большой территории, снимки с которой нужно просмотреть, человек может делать ошибки из-за усталости или других факторов. Наша команда решила, что нейросеть будет быстрее и точнее выполнять аналогичную работу. <...> Сейчас мы работаем над увеличением точности распознания и количества распознаваемых типов растительности», – рассказал младший научный сотрудник института биофизики КНЦ СО РАН Михаил Салтыков.

В ближайшей перспективе нейросеть сможет отслеживать изменения площадей леса, автоматически анализируя снимки за разные годы. С её помощью специалисты надеются выявлять территории, пострадавшие от пожаров и вырубок.

Фото: снимок леса в районе поселка Погорелка (правый) и его распознание нейросетью (левый)