Закон, що не на користь економіці.
Сьогодні у світі все більше країн використовують ВДЕ, зокрема біопаливо, і цей ринок активно розвивається. Такий вид палива не лише сприяє зменшенню вуглецевих викидів, але й економічно вигідніший, ніж традиційні. В ЄС близько 20% первинної генерації енергії забезпечує біомаса, тоді як в Україні її частка не перевищує 5%, що майже вдесятеро менше наявних можливостей.
Україна: очікування і тенденції
Український ринок біопалива щороку показує позитивну динаміку розвитку і сьогодні триває активна фаза його формування. Так, якщо у 2010 році загальний вклад біоенергетики був на рівні 1 млн тонн нафтового еквіваленту, то у 2018-му – більше 3 млн тонн н.е., а середній темп зростання становить близько 33% відсотків на рік. Слід зазначити, що великою мірою цьому сприяло різке зростання ціни на природний газ, підвищений попит на біомасу, зокрема, деревного походження, в країнах ЄС, а також і екологічна складова. До речі, саме ЄС є найбільшим імпортером біопалива у світі.
Виробництво паливних брикетів і гранул з деревини та іншої природної сировини, тис. тонн, Держстат України
На сьогодні 90% біопалива, яке використовується в Україні – деревного походження (пелети, тріска, дрова тощо). Втім, враховуючи, що внутрішній ринок споживання деревного біопалива знаходиться фактично на початковій стадії, українські виробники в основному орієнтовані на європейських споживачів – до 85% їх продукції експортується на євроринок. У 2018 році Україна експортувала за кордон понад 2,3 млн т біосировини у вигляді гранул, брикетів, дров, тріски, з яких 1,2 млн т – паливна сировина (гранули, брикети) на загальну суму близько 3 млрд грн. При цьому, очікування і тенденції ринку свідчать про збільшення в найближчі роки експорту паливної біомаси (пелет, гранул, брикетів, тріски) у зв’язку з появою значної кількості невеликих та середніх підприємств-виробників цієї продукції.
Згідно з дослідженнями фахівців Біоенергетичної асоціації України, технічний потенціал лісової біомаси в Україні, доступний для енергетичних потреб, оцінюється на рівні 2,58 млн т н.е. За деякими підрахунками загальні ресурси енергетичної деревної біомаси, яка може бути отримана в процесі щорічних лісозаготівель всіма лісокористувачами та переробки заготовленої деревини в Україні становлять близько 10,2 млн куб. м.
Потенціал лісової деревної біомаси, що обліковується і є теоретично доступною для виробництва енергії, становить 6480% від обсягів заготівлі деревини. Лісосічні відходи, що нині не обліковуються, за оцінками експертів Біоенергетичної асоціації України становлять додаткові 14% до потенціалу. Це деревні відходи (переважно гілки та деревна тріска), що утворились під час заготівельних робіт у лісі та були залишені там.
На жаль, на сьогодні Держстат надає статистичні дані про виробництво твердого біопалива без деталізації за джерелом походження сировини, що дає можливість зробити висновок тільки про загальну тенденцію такого виробництва.
Як уже зазначалося, сьогодні в Україні споживчий ринок розвинений ще досить слабо. На твердому біопаливі працюють в основному власні котельні підприємств, котли в приватних домоволодіннях громадян та незначна кількість комунальних служб, розташованих у лісових регіонах. Станом на 2018 рік, в Україні фактично функціонувало лише п’ять об’єктів електрогенерації на біомасі, річний обсяг яких становив 101 млн кВт год. «зеленої» енергії.
Перспективи розвитку внутрішнього ринку пов’язані, перш за все, із зростанням доходів громадян, інформованості населення про переваги опалення будинків із використанням твердопаливних котлів та їх екологічну корисність. Звичайно, що суттєву роль відіграватиме і поточна ціна на традиційні енергоносії, зокрема, газ.
Слід відзначити, що на внутрішньому ринку конкуренція між виробниками незначна, оскільки основна їх частина виготовляє продукцію на експорт. Інша частина виробляє біопаливо для власних потреб, тому не є учасником активних ринкових дій. Загалом, ринок біопалива в Україні розвивається хоча й динамічно, однак доволі стихійно, тож потребує змін. Чимало гравців та експертів ринку покладають надію на запровадження в рамках Плану заходів з реалізації першого етапу Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність та конкурентоспроможність» електронної платформи торгівлі біологічними видами палива, що сприятиме становленню конкурентних ринків біомаси.
Європа: виробництво і споживання
Ринок біомаси ЄС орієнтований як на побутових, так і промислових виробників тепла і електроенергії. Тут близько половини відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) припадає на біомасу, яка отримується з сільськогосподарської та пов’язаної з нею харчової промисловості, а також лісової галузі. Найчастіше використовуються деревна тріска та гранули, але безумовним лідером у сегменті твердого деревного палива є пелети. Отож, поки українці роздумують над тим, чи варто переходити з газу на біопаливо, громадяни країн ЄС давно вже користуються його перевагами. Крім того, до цього їх спонукають додаткові стимули та вимоги екологічного законодавства, яке з кожним роком стає дедалі суворішим до забруднення навколишнього середовища.
Основні країни-споживачі пелет в ЄС, млн тонн, за даними EU Biofuels Annual 2018
Сьогодні Європа є світовим лідером (75%) споживання твердого деревного біопалива, і зокрема, пелет. При цьому у ЄС також виробляється майже половина всього світового обсягу цього палива.
Так, у 2018, загальне споживання деревного біопалива становило близько 24 млн тонн, приблизно 65% відсотків з яких використано на опалення, решта – на виробництво електроенергії. Основними споживачами деревних гранул у ЄС є Велика Британія, Італія, Данія, Німеччина, Швеція, Бельгія, Франція та Австрія.
Основні країни-виробники деревних гранул в ЄС, млн тонн, за даними EU Biofuels Annual 2018
В Італії, Німеччині, Франції та Австрії гранули в основному використовуються в якості палива для приватних житлових і середніх промислових котлів. У деяких країнах-членах ЄС, таких як Швеція, Німеччина, Австрія, Франція та Іспанія, побутові споживачі біопалива отримують субсидії та/або податкові пільги від федеральних чи місцевих органів влади.
За прогнозами EU Biofuels Annual 2018 (Щорічник біопалива Євросоюзу, 2018 р.), в 2020 році Італія може стати головним гравцем європейського ринку твердого біопалива для приватних споживачів. Згідно із Національним планом заходів щодо відновної енергетики Італії, використання пелет та інших видів деревного біотоплива повинно досягти у 2020 році не менше п’яти млн тонн. Втім, внутрішнє виробництво покриває тільки 15% потреби, тому решту 85% має забезпечувати імпорт.
У Великобританії, Бельгії і Нідерландах попит на використання деревного біопалива формують переважно великі електростанції. Це обумовлено вимогами ЄС щодо використання ВДЕ до 2020 року. Слід відзначити, що такі країни, як Швеція та Данія за рахунок використання біомаси досягли рівня використання ВДЕ у 50% і 30% відповідно.
Таким чином розвиток ринку деревного біопалива в ЄС великою мірою формується сталою політикою урядів країн-членів, зокрема стимулюванням споживачів та прийняття відповідного екологічного законодавства, чим Україна поки що похвалитися не може.
Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”
