ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

11 серпня 2019

Про стратегію боротьби з пожежами в Турції дізнавалися чернігівські лісівники



Лісові пожежі – лихо, яке завдає непоправної шкоди лісовим масивам багатьох держав світу. І лише там, де такому лихові навчилися запобігати, боротися з ним на рівні сучасних технологій з допомогою новітньої техніки, вдається оперативно приборкати нищівний вогонь. Саме на такому високому рівні організовано боротьбу з лісовими пожежами в Туреччині.

І тому з 23 по 29 червня українська делегація у складі п’ятнадцятьох працівників лісової галузі України перебувала в цій країні, щоб навчитися в Міжнародному лісовому навчальному центрі гасінню пожеж на сучасному рівні.



Від чернігівських лісівників на навчанні побували заступник начальника Чернігівського ОУЛМГ Володимир Єленич та головний лісничий ДП «Остерське лісове господарство» Юрій Бійчук.


Довідалися, що лісівники Туреччини борються з пожежами не лише в лісових масивах, а й на сільськогосподарських угіддях та в інших місцях. До речі, всі лісові масиви Туреччини перебувають у державній формі власності і, відтак, їхні лісогосподарські підприємства мають достатнє державне фінансування, сучасну техніку та обладнання для гасіння пожеж. Тому й ведеться воно на рівні новітнього світового досвіду і останніх наукових розробок.

Так, на чергуванні в підпорядкуванні Головного управління лісового господарства, яке, до речі, входить до складу міністерства сільського господарства Туреччини, перебуває 1076 пожежних автомобілів, 270 танкерів-водовозів, 600 малих пожежних модулів, 182 бульдозери, 40 гелікоптерів, та один пожежний літак.


Для гасіння пожеж також використовується більше трьох тисяч пожежних водойм. У Головному управлінні лісового господарства Туреччини сформовано 1173 команди першочергової допомоги, які здатні завдяки їхній оптимальній дислокації вже через 15 хвилин прибути на пожежу.

Виявляється, в Туреччині найбільше пожеж виникає в лісах на узбережжі Середземного та Егейського морів. Зокрема, торік там було пошкоджено 5840 гектарів лісів.


Під час навчання українські лісівники взяли участь у моделюванні лісових пожеж, грунтовно відпрацьовували спільні тактичні та стратегічні дії щодо ліквідації лісових пожеж.

Слід відзначити і якісну роботу тамтешньої метеорологічної служби, яка також підпорядкована міністерству сільського господарства. Вона миттєво інформує вогнеборців про напрям і силу вітру, що значно допомагає у боротьбі з лісовими пожежами.

Після тижневого навчання всім учасникам були вручені дипломи.

Володимир Єленич,
заступник начальника, головний лісничий Чернігівського ОУЛМГ



Закарпатські лісівники готуються до опалювального сезону



На робочій нараді, яка відбулася 8 серпня у Облдержадміністрації, начальник відділу лісових ресурсів Василь Хміль повідомив, що лісівники тримають на пршочерговому контролі питання підготовки до осінньо-зимового періоду.

За сім місяців 2019 року підприємствами Закарпатського ОУЛМГ поставлено бюджетним установам, навчальним закладам та населенню майже 117 тис. м³ дров паливних. Станом на 07 серпня із закладами освіти заключено договорів на обсяг 7,4 тис. м³ фактична поставка становить 5 тис. м³. Не виконання зумовлено двома причинами: заключенням договорів в липні-серпні місяцях.

З іншими бюджетними установами (сільські ради, медичні заклади, тощо) обсяг заключених договорів складає 5,8 тис. м³ фактична поставка 4,3 тис. м³.

Населення виписало паливні дрова обсягом 118,5 тис. м³, фактично поставлено 107,4 тис. м³ (91%). Ця цифра постійно змінюється населення щодня виписує дрова, хоч останнім часом і спостерігається спад кількості заяв по виписці дров.


Ми закликаємо людей звертатись в лісгоспи для виписки дров постійно, щоб плавно створювати собі запас протягом року, тим самим запобігти великим чергам виписки дров на вересень-листопад, – зазначив Василь Хміль.

Прес-служба ЗОУЛМГ

Внедрение беспилотного патрулирования уменьшило число пожаров в Черногории



Поджигатели лесов боятся беспилотников, которые использует черногорская Служба защиты и спасения. Итогом стало снижение количества возгораний леса в горах и в непосредственной близости к главному городу Черногории – Подгорице.

С начала летнего сезона 2019 года в суды передано всего четыре уголовных иска к пироманам, сообщает сайт Vijesti.

В уголовном кодексе Черногории для поджигателей предусмотрено лишение свободы на срок до пяти лет и штраф, зависящий от суммы ущерба. Причём штрафом или сроком до одного года наказывается недонесение о поджигателях или иное бездействие, которое привело к возгоранию растительности. А создание помех при тушении пожаров влечёт наказание до трёх лет.

Напомним, что в Иркутской области Генпрокуратура РФ выявила факты намеренного поджога лесов. Так скрывали незаконную вырубку леса.


11.08.2019 14:33

На Канарах полыхает 1000 га леса. ВІДЕО

На острове Гран-Канария (Канарские острова, Испания) начался масштабный лесной пожар


Проводится массовая эвакуация населения, информирует "ДС" со ссылкой на Информ-UA.

Пожарные службы Гран-Канарии сообщили о том, что они перегружены. На помощь пожарным отправили военных. Спасатели выяснили, что горит около тысячи гектаров лесных массивов.

Проведена массовая эвакуация, сотни людей уже покинули свои дома. Также эвакуации подлежат жители ближайших деревень. Людей перемещают в муниципальные здания - спортивные центры, школы.

Отметим, что пожар начался на горной местности всего в 32 км от столицы Гран-Канарии, Лас-Пальмас. Предварительно известно, что в инциденте подозревается 55-летний мужчина, по вине которого и вспыхнул лес. Также с утра были привлечены десять воздушных средств к спасательной операции - это девять вертолетов и один самолет.

Напомним, ранее российские чиновники сказали, что не будут тушить миллионы гектаров горящего леса в Сибири, потому что это "экономически не выгодно".

Воскресенье, 11 Августа 2019, 16:30
http://www.dsnews.ua/world/na-kanarah-polyhaet-1000-ga-lesa-11082019163000







Альтернатива газу




Закон, що не на користь економіці.

Сьогодні у світі все більше країн використовують ВДЕ, зокрема біопаливо, і цей ринок активно розвивається. Такий вид палива не лише сприяє зменшенню вуглецевих викидів, але й економічно вигідніший, ніж традиційні. В ЄС близько 20% первинної генерації енергії забезпечує біомаса, тоді як в Україні її частка не перевищує 5%, що майже вдесятеро менше наявних можливостей.

Україна: очікування і тенденції

Український ринок біопалива щороку показує позитивну динаміку розвитку і сьогодні триває активна фаза його формування. Так, якщо у 2010 році загальний вклад біоенергетики був на рівні 1 млн тонн нафтового еквіваленту, то у 2018-му – більше 3 млн тонн н.е., а середній темп зростання становить близько 33% відсотків на рік. Слід зазначити, що великою мірою цьому сприяло різке зростання ціни на природний газ, підвищений попит на біомасу, зокрема, деревного походження, в країнах ЄС, а також і екологічна складова. До речі, саме ЄС є найбільшим імпортером біопалива у світі.



Виробництво паливних брикетів і гранул з деревини та іншої природної сировини, тис. тонн, Держстат України

На сьогодні 90% біопалива, яке використовується в Україні – деревного походження (пелети, тріска, дрова тощо). Втім, враховуючи, що внутрішній ринок споживання деревного біопалива знаходиться фактично на початковій стадії, українські виробники в основному орієнтовані на європейських споживачів – до 85% їх продукції експортується на євроринок. У 2018 році Україна експортувала за кордон понад 2,3 млн т біосировини у вигляді гранул, брикетів, дров, тріски, з яких 1,2 млн т – паливна сировина (гранули, брикети) на загальну суму близько 3 млрд грн. При цьому, очікування і тенденції ринку свідчать про збільшення в найближчі роки експорту паливної біомаси (пелет, гранул, брикетів, тріски) у зв’язку з появою значної кількості невеликих та середніх підприємств-виробників цієї продукції.

Згідно з дослідженнями фахівців Біоенергетичної асоціації України, технічний потенціал лісової біомаси в Україні, доступний для енергетичних потреб, оцінюється на рівні 2,58 млн т н.е. За деякими підрахунками загальні ресурси енергетичної деревної біомаси, яка може бути отримана в процесі щорічних лісозаготівель всіма лісокористувачами та переробки заготовленої деревини в Україні становлять близько 10,2 млн куб. м.

Потенціал лісової деревної біомаси, що обліковується і є теоретично доступною для виробництва енергії, становить 6480% від обсягів заготівлі деревини. Лісосічні відходи, що нині не обліковуються, за оцінками експертів Біоенергетичної асоціації України становлять додаткові 14% до потенціалу. Це деревні відходи (переважно гілки та деревна тріска), що утворились під час заготівельних робіт у лісі та були залишені там.

На жаль, на сьогодні Держстат надає статистичні дані про виробництво твердого біопалива без деталізації за джерелом походження сировини, що дає можливість зробити висновок тільки про загальну тенденцію такого виробництва.

Як уже зазначалося, сьогодні в Україні споживчий ринок розвинений ще досить слабо. На твердому біопаливі працюють в основному власні котельні підприємств, котли в приватних домоволодіннях громадян та незначна кількість комунальних служб, розташованих у лісових регіонах. Станом на 2018 рік, в Україні фактично функціонувало лише п’ять об’єктів електрогенерації на біомасі, річний обсяг яких становив 101 млн кВт год. «зеленої» енергії.

Перспективи розвитку внутрішнього ринку пов’язані, перш за все, із зростанням доходів громадян, інформованості населення про переваги опалення будинків із використанням твердопаливних котлів та їх екологічну корисність. Звичайно, що суттєву роль відіграватиме і поточна ціна на традиційні енергоносії, зокрема, газ.

Слід відзначити, що на внутрішньому ринку конкуренція між виробниками незначна, оскільки основна їх частина виготовляє продукцію на експорт. Інша частина виробляє біопаливо для власних потреб, тому не є учасником активних ринкових дій. Загалом, ринок біопалива в Україні розвивається хоча й динамічно, однак доволі стихійно, тож потребує змін. Чимало гравців та експертів ринку покладають надію на запровадження в рамках Плану заходів з реалізації першого етапу Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність та конкурентоспроможність» електронної платформи торгівлі біологічними видами палива, що сприятиме становленню конкурентних ринків біомаси.

Європа: виробництво і споживання

Ринок біомаси ЄС орієнтований як на побутових, так і промислових виробників тепла і електроенергії. Тут близько половини відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) припадає на біомасу, яка отримується з сільськогосподарської та пов’язаної з нею харчової промисловості, а також лісової галузі. Найчастіше використовуються деревна тріска та гранули, але безумовним лідером у сегменті твердого деревного палива є пелети. Отож, поки українці роздумують над тим, чи варто переходити з газу на біопаливо, громадяни країн ЄС давно вже користуються його перевагами. Крім того, до цього їх спонукають додаткові стимули та вимоги екологічного законодавства, яке з кожним роком стає дедалі суворішим до забруднення навколишнього середовища.



Основні країни-споживачі пелет в ЄС, млн тонн, за даними EU Biofuels Annual 2018

Сьогодні Європа є світовим лідером (75%) споживання твердого деревного біопалива, і зокрема, пелет. При цьому у ЄС також виробляється майже половина всього світового обсягу цього палива.

Так, у 2018, загальне споживання деревного біопалива становило близько 24 млн тонн, приблизно 65% відсотків з яких використано на опалення, решта – на виробництво електроенергії. Основними споживачами деревних гранул у ЄС є Велика Британія, Італія, Данія, Німеччина, Швеція, Бельгія, Франція та Австрія.



Основні країни-виробники деревних гранул в ЄС, млн тонн, за даними EU Biofuels Annual 2018

В Італії, Німеччині, Франції та Австрії гранули в основному використовуються в якості палива для приватних житлових і середніх промислових котлів. У деяких країнах-членах ЄС, таких як Швеція, Німеччина, Австрія, Франція та Іспанія, побутові споживачі біопалива отримують субсидії та/або податкові пільги від федеральних чи місцевих органів влади.

За прогнозами EU Biofuels Annual 2018 (Щорічник біопалива Євросоюзу, 2018 р.), в 2020 році Італія може стати головним гравцем європейського ринку твердого біопалива для приватних споживачів. Згідно із Національним планом заходів щодо відновної енергетики Італії, використання пелет та інших видів деревного біотоплива повинно досягти у 2020 році не менше п’яти млн тонн. Втім, внутрішнє виробництво покриває тільки 15% потреби, тому решту 85% має забезпечувати імпорт.

У Великобританії, Бельгії і Нідерландах попит на використання деревного біопалива формують переважно великі електростанції. Це обумовлено вимогами ЄС щодо використання ВДЕ до 2020 року. Слід відзначити, що такі країни, як Швеція та Данія за рахунок використання біомаси досягли рівня використання ВДЕ у 50% і 30% відповідно.

Таким чином розвиток ринку деревного біопалива в ЄС великою мірою формується сталою політикою урядів країн-членів, зокрема стимулюванням споживачів та прийняття відповідного екологічного законодавства, чим Україна поки що похвалитися не може.

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”

Лесной пожар у Ананьево пытаются потушить около 170 человек



В Иссык-Кульской области горит лес — огонь разгорелся в долине Байсоорун близ села Ананьево. Огонь бушует на территории в два гектара.

Сначала загорелось сухотравие, огонь перешел на кустарники и следом на деревья на склонах гор.



Местные власти говорят, что из-за отдаленности участка возникли трудности с тушением. С огнем борются около 170 человек — пожарных, спасателей и местных жителей.

Ратнівському лісгоспу передадуть близько трьох тисяч гектарів лісів



На Ратнівщині чотири земельні ділянки лісів передають в постійне користування Ратнівському лісомисливському господарству.
Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) йдеться у розпорядженнях тимчасового виконувача обов’язків голови Волинської ОДА Олександра Киричука від 6 серпня.

Відповідно до розпоряджень, затвердили ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею понад 1043 гектара та понад 250 гектарів, які за межами населених пунктів на території Турської сільської ради Ратнівського району, площею понад 1097 та понад 526 гектарів, які за межами населених пунктів на території Турської сільської ради Ратнівського району, для ведення лісового господарства і пов’язаних з ним послуг.

ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» передали в постійне користування вказані земельні ділянки для ведення лісового господарства і пов’язаних з ним послуг за рахунок земель лісогосподарського призначення державної власності, які використовує зазначене підприємство.

ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» зобов’язали: виконати державну реєстрацію права постійного користування земельними ділянками відповідно до вимог чинного законодавства; виконувати обов’язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

Джерело: http://lisvolyn.gov.ua
«Ратнівське ЛМГ»
14:21 11.08.2019

Керівник Воротнівського молодіжного центру Валентина Юхимчук: «Я тепер лісівник більше, ніж педагог»




Воротнівський ліс на Волині (Воротнівське лісництво ДП «Ківерцівське ЛГ»), без сумніву, найзнаменитіший. Цю місцину практично одразу як її довели до толку лісівники, облюбували тисячі відвідувачів. Туристи – тому що реально є на що подивитися. Місцеві – за те, що є можливість активно відпочити з сім’єю та друзями, причому – біля самісінького Луцька. Громадські та благодійні організації, бо заходи відбуваються у прекрасному місці та за суттєвої підтримки лісівників. Студенти, педагоги, а також науковці волинських вишів приїздять, щоб практично позайматися дослідженнями флори та фауни Воротнівського ботанічного заказника й отримати прекрасну можливість написати наукову роботу. Всі ці напрямки успішно поєднав у собі створений Лісівничий молодіжний центр – унікальний для України заклад, на базі якого лісівники активно організовують різноманітні заходи природничого спрямування. Восени науково-рекреаційному осередку вже буде два роки. Точніше – лише 2 роки! А за плечима вже – сотні заходів, зустрічей та офіційних візитів.

Про все це говоримо із Валентиною Юхимчук – керівницею-координаторкою Лісівничого молодіжного центру. Про те, як «прийшла» та наскільки насиченими і результативними були неповних 2 роки роботи на цій посаді, директорка розповіла журналістам Район.in.ua.

Розкажіть, що у вашому житті було до Воротнева?

До того я працювала педагогом позашкільної установи. Звісно, була дотичною до лісу дуже давно, тому що курувала роботу учнівських лісництв (профільні учнівські об’єднання, якими опікуються лісівники, – ред.) області дуже довгий час. Близько 10 років. Звичайно, це – природоохоронна робота з дітьми. Мабуть, не випадково опинилася тут. Тому що пліч-о-пліч із лісівниками працюю вже давно. Дуже вдячна за довіру – і лісівникам, і Науковій раді, що працює при Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, що доручили мені таку справу.


Ви маєте спеціальну освіту?

У мене педагогічна освіта. Але, крім цього, маю ще посвідку тренера з екологічного виховання. Це були тренінгові курси при Міністерстві освіти, які відповідають моєму напрямку роботи.

Але хочу сказати ще таке: безпосередньо у галузі я працюю неповних два роки. І ніколи до цього навіть не думала, що тут так цікаво, а професія лісівника така жива і вдячна. З власного досвіду тепер знаю, що можна «перепрофільовуватися» навіть у зрілому віці. Адже якщо хтось і забажає реалізовувати наміри не дати Центру працювати, працювати будемо. А ні, то все одно піду у лісгосп. Я тепер – лісівник більше, ніж педагог. Так багато мене саму навчив Лісівничий молодіжний центр.

Заходи у Воротневі завжди оригінальні. Звідки черпаєте натхнення?

У колективі лісівників, зокрема управління (Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства, – ред.) та Ківерцівського лісгоспу є чимало людей, які генерують дуже креативні ідеї. Є підтримка, що найважливіше. Ви ж чудово розумієте, що все впало на плечі Ківерцівського лісгоспу. Наш директор Віталій Миколайович Каращук особисто докладає максимум зусиль, щоб Центр функціонував повноцінно. Та що казати, активна робота Центру – заслуга цілого колективу нашого підприємства. Усе ж робиться руками місцевих лісівників.

Але в підсумку нам приємно, якщо наші гості їдуть з усмішками – від цього також береться натхнення.



А заходів у нас дуже багато – за період діяльності таких загалом відбулося 151. До них залучено 5700 учасників. Цю цифру знаю точно, тому що ведеться журнал обліку. А є ж іще просто відвідувачі, які приїздять відпочити. Причому щодня. І їх тисячі! От наведу простий приклад: днями у нас відбувалася недільна школа. Приїхали монахині з дітками, спілкувались. І були дуже задоволені, що їм приділили увагу. І мені було приємно, що вони обрали наш Воротнівський заказник для відпочинку.

Розкажіть передісторію створення Центру та як саме все відбувалося.

Ідея створення – начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Кватирка. Цю ідею підтримала своїм рішенням Наукова рада, що під керівництвом науковця і водночас досвідченого лісівника Анатолія Гетьманчука діє при управлінні. А над реалізацією задуму працювало багато людей.

Сама територія ще 2 роки тому була практично у занедбаному стані. Щоб довести все до того рівня, який є зараз, витрачено чимало людських ресурсів та коштів лісогосподарських підприємств.

Поки облаштовувалася територія, тут постійно був Віктор Сахнюк, який тоді ще працював на посаді першого заступника, Анатолій Іщик, тодішній директор підприємства, Марія Христецька, нині керівник Шацького природного парку, а тоді головний лісничий Ківерцівського лісгоспу, Ігор Ляхович, який має колосальний досвід у галузі, постійно тримав на контролі кожен об’єкт, та багато інших людей.




А з яким ентузіазмом працівники управління підійшли до створення лісівничих шкіл під відкритим небом! Кожен із начальників відділів ОСОБИСТО контролював процес їх створення, надавали ідей. Розумієте, людям це було цікаво, вони ж фактично займалися додатковою роботою. Але горіли цим, тому все вийшло так оригінально.

Відкриття Центру стало справжньою подією. Серед запрошених були не лише діти – головні особи, заради яких усе й створювалося, а представники місцевої влади та керівники лісогосподарських підприємств – повним складом. Треба було бачити, з якою гордістю кожен дивився на цей об’єкт, як розповідали один одному про те, що було зроблено особисто його руками. Адже під час реконструкції Воротнева долучені були всі без винятку. І став проект таким успішним саме завдяки організованості лісівників.

Згодом ми вже окреслювали плани роботи, напрямки, горизонти. На що ми будемо звертати увагу, з чого починати, кого будемо залучати. Зараз тішимося тим, що ми перші, але сподіваюся, це ненадовго. Тому що в нас стільки було відвідувачів, наших колег з усієї країни, приїздили за досвідом голови ОТГ – усі без винятку постійно думають, як зробити щось схоже, але вже на комерційній основі. Всі в захваті, контакти брали, наші проекти копіювали. Послідовники точно будуть.

ВОРОТНІВ: ТАМ, ДЕ НЕМАЄ WI-FI – ТІЛЬКИ ЗВЯЗОК ІЗ ПРИРОДОЮ

У Воротневі часто відбуваються волонтерські проекти. Що саме їх тут приваблює?

У нас справді багато благодійних волонтерських заходів і для діток, і дорослих. Мабуть, у нас, лісівниках Волині, волонтери бачать потужну підтримку. Якщо хтось колись займався волонтерством, то знає, що найголовніше – підтримка. Бо не завжди вистачає ресурсу. Тож ми співпрацюємо з багатьма громадськими організаціями, які самі нас знаходять. Це навіть складно перерахувати усіх. Неодноразово були у нас сім’ї Небесного легіону, для яких заходи влаштовували «Меценати для солдата». Ми пропонуємо розваги для діток, є лісова кухня, наші хлопці варять куліш, чай. Ще був цікавий проект, думаю, він продовжиться. Захід називався «Екореабілітація» з девізом «Зелена Волинь – здорова громада». То була акція для учасників АТО та їхніх сімей, які лісівники організували спільно з тодішнім заступником голови облдержадміністрації Сергієм Кошаруком. Під час заходу сім’ї військових висаджували акацієву алею, брали участь в екологічному квесті для дорослих і менших учасників. Люди відпочили душею в нашому райському куточку волинського краю. Дуже приємно, що після таких заходів ми всі вже вітаємося при зустрічі.


Чи часто у вас бувають гості з-за кордону?


Приїздять з багатьох куточків світу. Цьогоріч були відвідувачі з Мексики, Іспанії, Туреччини, Німеччини, Фінляндії, Австрії та інших країн. Делегації із Польщі приймаємо регулярно. Найчастіше поляки їдуть до наших лісівників для обміну досвідом. Ми розповідаємо закордонним гостям про нашу роботу. Вони відповідно бачать, наскільки серйозно лісівники ставляться до виховання у молодого покоління поваги до природи, звідки починаються лісівничі кадри. Під час таких зустрічей ми ж уже представляємо не лише лісівників, а популяризуємо всю Волинь. А ще до нас їздять науковці, бо ЛНТУ має лісову кафедру, а СНУ – ще й кафедру садово-паркового господарства. Вони теж приймають колег з-за кордону. Як одну з баз своєї дослідницької роботи показують співпрацю з Воротнівським ЛМЦ. Коли в нас були гості з Фінляндії, то вони казали, що приїхали з міста. А там дитина, можливо, навіть не знає, як росте ягода. Казали, що ми робимо дуже важливу справу. І дуже дивувались, що у нас все це і для всіх відбувається безплатно.


Воротнів за цих два роки став туристичною мекою. Як думаєте, що саме стало причиною такої популярності цього куточка лісу?


В принципі, Воротнівський заказник – це не тільки Лісівничий молодіжний центр, це і потужна рекреаційна відпочинкова зона. ЛМЦ – це школи-студії, в яких ми працюємо під відкритим небом. Звичайно, в нас і в приміщеннях є кімнати. А шкіл-студій у нас багато на території: це і школа лісового лікаря, і лісового дизайнера, садівника, пасічника, мисливця… Але ж, крім цього, ми ще маємо територію заказника, чудові ставки, екологічні стежки з інформаційними аншлагами, на яких можна дізнатись все, навіть самостійно прогулявшись. У нас дуже популярні піші прогулянки і на велосипедах. Особливо у вихідні дні у нас дуже багато місцевих людей, які привозять своїх гостей. От нещодавно один із найстарших жителів села Воротнів привів на прогулянку свою родину – американців – зі штату Каліфорнія. Що було приємно: вони дуже гарно спілкувались українською мовою, говорили, що горді тим, що в Україні є такі місця. Навіть зізнавалися, що в каліфорнійських лісах такого не бачили.





Ви співпрацюєте з різними громадськими організаціями, що опікуються дітками, які потребують підтримки. Розкажіть про це.

Дуже потужна в нас співпраця не тільки в лісівничому центрі. А взагалі – у всій галузі на Волині. Ви ж розумієте, це – маленьке кілечко з усього великого ланцюга. І, звичайно ж, ми долучаємося до напрямку лісівників Волині. А громадських організацій, з якими співпрацюємо, і справді багато. Сонячні діти це… прямо «обнімашки» при зустрічі. В нас такі теплі взаємини. Просто ділові ми не можемо вже сказати. В нас діти-переселенці, це ГО «Переселенці Криму й Донбасу», «Меценати для солдата», яких уже згадувала. Також співпрацюємо з ГО «Інститут волонтерства та громадської співпраці», «Міжнародна організація з міграції»…». Реабілітаційні центри «Джерело життя», «Агапе Україна». Я захоплююся цими людьми. Вони особливі.


БОТАНІЧНИЙ ЗАКАЗНИК – НЕ ЛИШЕ ТУРИСТИЧНА РОДЗИНКА

Воротнів цікавий і науковцям. Адже це заказник, багатий навіть на рідкісні рослини. Чи часто у вас науковці проводять якісь дослідження? І чи є на території справді унікальні види?

У нас щороку відбувається студентська практика біологів. Цього року наш друг викладач Василь Войтюк залучив студентів, то ми ходили екологічною стежкою, в ліс. Бачили коркове дерево, яке в нас росте. Ще в нас у травні-червні квітують волинські орхідеї. Унікальне явище. А вони самі по собі не тільки в Червону книгу занесені, а й належать до переліку унікальні, надзвичайно цінні, зникаючі. Приємно, що вони в нас є. Для студентів це практика. Коли майбутні лісівники в лісі, це нормально і природно. Насправді ми тоді дуже плідно попрацювали.

Той самий Василь Войтюк у минулому році мав студентів, які писали магістерську роботу по Воротнівському ботанічному заказнику. Приїздили досліджувати ділянку, яку обрали. Щодо самого заказника і ЛМЦ, ми тісно співпрацюємо з учнівськими лісництвами.







Цікаво дізнатись про співпрацю з географічними сусідами.
Сусіди-рівненчани часто «заглядають» у гості. Протоптала стежку Острожецька громада. За літо було кілька піших походів. Приходили педагоги з дітками до нас. Як один із напрямів нашої роботи – співпраця з вчителями. Дуже багато приїздили на семінари, практикуми, і як центр профорієнтаційної роботи ми презентували свою роботу для освітян. Різні були спеціалісти – і з дошкільних закладів, і директори шкіл. Це ж їм особливо цікавий наш природоохоронний біологічний профорієнтаційний напрямок. Хочуть, щоб презентували свою роботу, поділилися досвідом. У нас тісна співпраця у цій сфері. Навесні був проект «Лісові уроки», який започаткували разом. Бо була катастрофічна ситуація зі сміттям, пожежами. Щорічно в нас акція «Чистий ліс». І ми з дітьми, студентами прибираємо узбіччя. Лісівники ліквідовують стихійні сміттєзвалища. І дуже образливо, коли бачиш, що за якийсь період часу відбувається зворотній процес. Що ця праця нівелюється.




У ЗАКАЗНИКУ – СВОЇ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ

Які правила та заборони діють на території заказника та чи дотримуються їх люди?

Є відповідне Положення про Воротнівський ботанічний заказник. За дотриманням вимог, які там прописані, стежать наші лісівники. Причому цілодобово. Лісничий із помічниками на території майже постійно. Спілкуються з людьми, пояснюють особливості поведінки у заказнику. Патрулює рейдова група. Охорона на в’їзді у заказник контролюює, щоб не порушувалися вимоги Положення. Думаю, вже всі наші гості ознайомлені з основними правилами. Зокрема про те, що заїзд транспортом заборонений, за винятком лише державної лісової охорони. Є випадки та ситуації, які ми розглядаємо в індивідуальному порядку. Наприклад, коли потрібно доставити дітей на наші заходи. Також винятки робимо для людей з обмеженими можливостями.




У вихідні, особливо в теплу пору, у Воротневі чимало відвідувачів. Але там, здається, завжди чисто. У вас справді не смітять?

У переважній більшості наші відвідувачі ведуть себе чемно. Якщо вони залишать сміття, то в смітничках, яких у нас дуже багато. Якщо це вже вихідний день – сміття аж надто багато, то вже десь біля смітничка. І прибирають це все лісівники. Своїми силами. Особливо багато роботи нас чекає в понеділок вранці.

Розкажіть, будь ласка, куди ведуть екологічні стежки Воротнівського заказника. Як там не заблукати тому, хто не місцевий?

Загубитися просто нереально. Тому що в нас є кілька напрямків. Основні екологічні стежки розпочинаються, коли ви ще тільки входите у Воротнівський заказник. В нас створена екологічна стежка, яку лісівники гарно обрамили плетеним тином, це понад 15 кілометрів. Тобто напрямок заданий. Якщо не будете йти в ліс, то по дорозі обов’язково вийдете на потрібний вам об’єкт. І вздовж є інформаційні щити, які вказують на те, де ви, що тут росте, що живе.








Є ще екологічна стежка понад ставками. Для студентів і школярів, як на мене, це неоціненно, тому що в підручниках з біології чи природознавства це одне, а прочитати під час прогулянки про тих же птахів волинського лісу – дуже цікаво. Цю стежку вночі освітлюють. Хто уже ввечері побував, то повертаються знову і знову. Люди гуляють. В нас колись маленька дівчинка запитала: «Як ліс працює?». Відповідаємо – цілодобово.

Неля МУЗИЧКО

https://kivertsi.rayon.in.ua/topics/4537-kerivnik-vorotnivskogo-molodizhnogo-tsentru-valentina-iuhimchuk-ia-teper-lisivnik-bilshe-nizh-pedagog

10:46 11.08.2019

Очільниця Шацького НПП Марія Христецька, про туристичний збір, екологію і місцевий бізнес





Пані Марії і формений одяг до лиця.

Про що мріє господиня Шацького національного парку?

Чи не боялася у 27 років очолити таке важливе природоохоронне підприємство? Які труднощі виникли на початку? Чому в наш озерний край приїжджав міністр екології України? На ці та інші запитання, що стосуються діяльності Шацького національного природного парку, відповідала його очільниця Марія Христецька.


Фото Івана Думи.
ЗНАЙ НАШИХ!11.08.2019, 11:10

В лес – с бензопилой: рачительного хозяина остановили правоохранители (ФОТО)

В Боровском районе полицейские обнаружили незаконную порубку леса.



39-летнего правонарушителя, занимавшегося незаконной вырубкой деревьев, задержали вблизи пгт Боровая 6 августа в ходе проведения совместного рейда сотрудниками районного отделения полиции с государственной лесной охраной Боровского лесничества.

Работники следственно-оперативной группы задокументировали факт совершения преступления.

В ходе осмотра места происшествия полицейские обнаружили и изъяли заготовленные для вывоза 7 стволов сосны длиной около 12 метров.

Никаких разрешительных документов мужчина не предоставил.

Следователм открыто уголовное производство по ч. 1 ст. 246 (незаконная порубка или незаконная перевозка, хранение, сбыт леса) Уголовного кодекса Украины. Санкция статьи предусматривает до 3 лет лишения свободы.

Сумма нанесенного лесничеству материальный ущерб устанавливается следствием.







Источник: ГУ НП
Тэги: дтп, харьков