Площа лісової пожежі на іспанському острові Гран-Канарія (автономне співтовариство Канарські острови. – Ред) досягла 10 тис. гектарів. Про це повідомило агентство AFP.
Евакуйовано понад 9 тисяч осіб. Влада не виключає, що найближчим часом буде проведено додаткову евакуацію.
В уряді країни заявляють, що йдеться про найбільшу пожежуна території Іспанії в цьому році. Раніше повідомлялося, що полум'я охопило 6 тисяч гектарів. Інформації про постраждалих не надходило.
0:00 / 0:23
10 серпня на острові Гран-Канарія почалася пожежа, яка спочатку знищила понад 1 тисячі га лісу. Були евакуйовані сотні осіб.
Представник уряду Канарських островів Хуліо Перес повідомив, що пожежа швидко розповсюдилася і тільки, за сім годин спалила близько 500 гектарів землі.
Також, глава уряду Педро Санчес написав у своєму Twitter, що він "з занепокоєнням" спостерігає за поширенням вогню.
0:00 / 0:26
Нагадаємо, що минулого місяця в Сибіру розпочалася найбільша лісова пожежа, для гасіння якої президент Володимир Путін уже наказав задіяти військову авіацію. Крім того, влада ухвалила рішення задіяти кошти, щоб викликати штучні опади.
В управлінні Держпраці у Вінницькій області створено комісію зі спеціального розслідування для з’ясування обставин і причин настання нещасного випадку з тяжким наслідком, який трапився 13 серпня з лісником.
13 серпня 57-річний чоловік, який працював лісником у ДП «Козятинський райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» отримав тупу травму живота та переломи кісток тазу під час зачистки лісосіки від порубаних решток на території Махаринецької сільської ради.
Відомо, що чоловік був госпіталізований до Козятинської лікарні.
Генерал-лейтенант и заместитель начальника пожарной охраны Греции , доктор юридических наук, Андрианос Гурбацис, опубликовал отчет "Профиль поджогов леса" между 2000 и 2009 годами, в котором рассмотрел криминальную статистику и последствия пожаров в Греции.
Интервью для телеканала Зугла ТВ.
ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОФИЛЬ ПОДЖИГАТЕЛЯ В ГРЕЦИИ (правка не завершена) -------------------------
1.- Цель исследования
(а) Это исследование является продолжением исследования КРИМИНАЛЬНОСТИ ПОСЛЕДСТВИЙ ПОЖАРОВ и было проведено с целью определения характеристик леса и лесных пожаров и определения "Профиль поджогов лесов" с 2000 по 2009.
б) Цель исследования - исследование, с учетом наступления нового периода пожаротушения, который должен стать полезным инструментом для прокуратуры пожарной охраны - и не только - для повышения его эффективности, а также для того, чтобы руководство пожарной охраны, приняло соответствующие меры по борьбе с преступностью со стороны руководства ПА в интересах населения Греции.
2.- Популяция исследуемой группы и другие данные были получены:
a) из соответствующих служб пожарной охраны (информационные технологии и общий архива) за период с 2000 по 2009 год,
б) от Национальной статистической службы Греции и, в частности, Статистического управления юстиции (уголовное и тюремное заключение). Общее число, 1341 человек, было осуждено за правонарушения, связанные с поджогом лесов (умышленно и по небрежности), за период (2000–2007 годы). После 2007 года в настоящее время в Статистике юстиции отсутствуют данные.
3.- Пересмотренные переменные
В исследовании изучались переменные, связанные как с лесными пожарами, такими как причины, количество, ущерб и т. д., так и с осужденными, такими как личный, географический, профессиональный и образовательный уровень, приговоры. и их виды и многое другое.
АНАЛИЗ -------------------------------------- 1.- Количество лесных пожаров В период с 2000 по 2009 год в нашей стране произошло в общей сложности (314 564) пожара (городские и лесные пожары). Из вышеуказанного количества пожаров (110,846) пожары (35,2%) произошли в лесах и лесах. Источник: MS Statistics
2.- Количество сожженных участков. Из общего числа (110 846) лесных пожаров, которые произошли в нашей стране в течение периода (2000-2009 гг.), Было сожжено всего (7 206 986) акров леса и пастбищ. Из общего числа сожженных площадей (3,093,706) акров были леса и леса. Источник: статистика MS
3.- Причины лесных пожаров
Из общего числа (110 846) лесных пожаров лесной поджог (умышленно и по небрежности) был исследован в (46 466) пожарах (41,8%).
Из общего числа (110 846) лесов и лесных пожаров причины этих пожаров анализируются следующим образом: Среднее количество неизвестных пожаров составило (43 447), процент (44,04%). Среднее число пожаров, вызванных поджогами по небрежности, составило (27,403), процент (27,8%). Среднее количество поджогов составило (18 893), или 19,2%. Средний уровень пожаров по естественным причинам составил (8 422), процент (8,5%) и Средний уровень пожаров вследствие случайных явлений составил (479), процент (0,5%). Источник: MS Statistics
5.- Количество преступлений, связанных с поджогом леса, совершенных в течение рассматриваемого периода (177) лесные поджоги. Из них (11) были квалифицированы как уголовные преступления, (7) доказанные (4) попытка поджога. Источник: Статистика правосудия
6.- Географическое разделение совершенных преступлений. (177) совершенных лесных поджогов были совершены в следующих областях: Аттика (57), процент (29,4%) Центральная Греция - Эвия (26), процент (13,4%) Пелопоннес (32), процент (16,5%) Ионические острова (2), процент (1,1%) Эпир (12), процент (6,2%) Фессалия (23), процент (11,9%) Македония ( 26), процент (13,4%) Фракия (9), процент (4,6%) Эгейские острова (6), процент (3,1%) Крит (1), процент (0,5%) Источник: Статистика юстиции
7.- Плотность населения мест преступлений. Правонарушения, связанные с лесным поджогом, были совершены: (38) в населенном пункте с плотностью населения более 10 000 жителей (22,6%). (32) в населенном пункте с плотностью населения от 2000 до 10000 жителей (19,1%). (98) в населенном пункте с плотностью населения до 2000 человек, процент (58,3%). Источник: Статистика юстиции.
8.- Число осужденных. Из файлов, созданных для (46 996) лесных пожаров и передачи правосудию предполагаемых исполнителей поджога (умышленно и по небрежности), осужденные были осуждены за (1341) поджог лесов, процент (2,9%). Из осужденных (1195) были мужчины (89,1%) и (146) женщины (10,9%). Источник: Статистика правосудия.
9.- Наказания.
Из общего числа (1341) осужденных: исполнение приговора (920) было приостановлено (72,6%). Наказания, наложенные на них (341), процент (26,9%) Наказания, наложенные на (6), процент (0,5%) не изменились. Источник: Статистика правосудия.
10.- Вид наказания. Из общего числа (1341) осужденных по приговорам были назначены следующие приговоры: (а) штраф, (7), процент (0,5%) тюремное заключение, в (1283), (99,2%) Более точно наложенное тюремное заключение: до 1 месяца, в (368), процент (28,7%) от 1 до 3 месяцев, в (312), процент (24,3%) От 3 до 6 месяцев, при (349), процент (27,2%) От 6 до 12 месяцев, при (134), процент (10,4%) От 1 до 5 лет (120), процент (9,4%) временное заключение, (1), процент (0,1%) пожизненное заключение, никто. Наказание, наложенное за (2), также не было заявлено. Источник: Статистика правосудия.
11.- дополнительное наказание
Из общего числа (1341) осужденных (123), (9,2%), помимо основных приговоров, были вынесены дополнительные: штраф, (116)% (94,3%) высылка (2), ставка (1,6%) конфискация их имущества (4), (3,3%) Компенсация, (1), процент (1%) Источник: Статистика правосудия
12.- Несовершеннолетние правонарушители, приговоренные к мерам по исправлению положения и заключению в тюрьму (71) несовершеннолетние, процент от всех осужденных (5,3%). Среди этих несовершеннолетних мужчин (58), процент (81,7%) и (13) были женщины, процент (18,3%).
Более конкретно: Выговор (17) несовершеннолетним (23,9%). Возраст до 12 лет (6) и от 13 до 17 лет (11). родительская опека Ответственное воспитание детей осуществлялось (23) несовершеннолетними (32,4%). Из них (6) им было до 12 лет, а (17) несовершеннолетним было от 13 до 17 лет. Кураторы (8), (11,3%) были кураторами . Из них (1) несовершеннолетний был в возрасте до 12 лет и (7) им было от 13 до 17 лет. Посажены за решетку -(10) или (14,1%). Из них (1) им было от 13 до 17 лет и (9) им было от 18 до 20 лет. Источник: Статистика юстиции
13.- Географический район проживания поджигателей:
(1 341) Общее количество лесных пожаров (умышленно и по небрежности) вызвало лесные пожары в следующих географических районах следующим образом: Столичный регион (155), в процентах (11,6%) Другие страны Центральной Греции и Эвия (203), в процентах (15,1%) Пелопоннес, (267), в процентах (19,9%) Ионические острова, (34), в процентах (2,5%) Эпир (51), процент (3,8%) Фессалия (83), процент (6,2%) Македония (300), процент (22,4%) Фракия (76), процент (5,7%) Эгейские острова, (126), процент (9,4%) Крит, (43), процент (3,2%) Иностранцы или неизвестные, (3), процент (0,2%) Источник: Статистика юстиции
14.- Размер поселения где проживали поджигатели
Из общего числа (1341) осужденных: Проживание в поселении с 1000 жителей и более, (515), доля (38,4%) Проживание в поселении с 1000 жителей и ниже (766), процент (57,1%) Проживание за границей, (57), процент (4,3%) Неизвестный размер населенного пункта (3), процент (0,2%). Источник: Статистика юстиции
15.- Число жителей населенного пункта, где проживали поджигатели
Из общего числа (1341) осужденных поджигателей: В поселении с населением 1000 жителей или более (357), процент (26,6%) В поселении с населением 1000 жителей и ниже (943), в процентах (70,3%) Законченный поджог на общественной дороге или неизвестном участке, (41), процент (3,1%)
Источник: Статистика юстиции
Возраст осужденных.
Из общего числа осужденных (1341) их возраст был следующим: с 14 до 18 лет (4), процент (0,3%) с 19 до 21 года были (19), процент (1,5%) с 22 до 24 лет были (30), процент (2,3%) с 25 до 29 лет были (56), процент (4 , 4%) от 30 до 34 лет, был (116), скорость (9,1%) от 35 до 44 лет, был (235), полиэтилен кости (18,3%) От 45 до 59 лет, были (401), процент (31,3%) От 60 лет и старше, они были (412), процент (32,1%) Неизвестный возраст был (10) процентов (0,8%) Источник: Статистическое управление юстиции
17.- Семейное положение осужденных
С количество (1341) осужденных в общей сложности: не состоящие в браке, (365), показатель (27,2%) состоящие в браке с детьми, были (1 003), процент (74,8%) состоящие в браке без детей, были ( 20), процент (1,5%) Вдовцы(вдовы) или разведенные, были (20), процент (1,5%) Источник: Статистика правосудия
18.- Образование осужденных Из (1 341) осужденных: неграмотные, были (30), ок (2,2%) Начальное образование, (1,035), процент (77,2%) Среднее образование, (245), процент (18,3%) Высшее образование, (27), процент (2%) Неизвестное образование, (2), процент (0,2%) Источник: Статистика юстиции.
19.- Род занятий и профессия осужденных. (А) Число работников (922), процент (68,8%). Более подробные из них: Самозанятые работники (530), процент (57,4%) Работодатели, (37), процент (4%) Рабоники, (289), процент (31, 3%) Служащие (57), процент (6,2%) Из всех : Неквалифицированные, (419), процент (31,2%) Неизвестно, была ли профессия для них (9 ), в процентах (1%) источник: Статистика юстиции
20.- Общие категории профессий осужденных Из общего числа осужденных (1 341): Лица, занимающиеся научными и внештатными профессиями, техники, ассистенты и т. Д. (8), процент (0,6%) Менеджеры и топ-менеджеры, были (4), процент (0,3%) Офисные работники и т. Д., Были (50), процент (3,7%) Трейдеры и продавцы, были (55 %) ), процент (4,1%) Люди , принимающие участие в сельском хозяйстве, животноводстве, лесном хозяйстве, рыбной ловли и охоты (445), процент (33,2%) Техники и рабочие (вне сельского хозяйства) и водители сельхозтехники(338), процент (25,2%) Работа в сфере услуг, было (38) процента (2,8%) Лица, не классифицированные по роду занятий, были (16), процент (1,2%) Военнослужащие вооруженных сил (14), процент (1,1%) Журналисты были (11) , процент (0,8%) Духовенство - монахи, были (12), процент (0,9%) Непрофессионалы: (а) Домохозяйства, студенты, доходы, пенсионеры, были (343), процент (25,6%) b) Студенты (90), процент (6,7%) Источник: Статистика правосудия
21.- Повторно осужденные. Из общего числа (1341) повторно осужденных лица, совершившие поджоги, были ( 332), в процентах (24,8%). Из них (310) были мужчины (93,4%) и (22) женщины (6,6%).
(a) Рецидивисты были снова осуждены за умышленное поджог леса в течение (5) лет после их первого осуждения, а именно: Один раз (84), процент (35,6%) Дважды (9), процент (3,8%) Трижды (3), процент (1,3%) Четырежды (76), процент (32,2%) Пятикратно (64), процент (27,1%)
b) Из общего числа несколько человек были снова осуждены за умышленное поджог в течение более (5) лет с момента их первого осуждения, а именно: Один раз (92), процент (41,1%) Два (61), процент (27, 2%) Три (34), процент (15,2%) Четыре раза (7) скорость (3,1%) Пять раз (30), процент (13,4%)
в) (348)не удалось установить , если бы они были рецидивистами. Источник: Статистика правосудия
22.- Заключенные Из общего числа заключенных, приговоренных за поджог, заключены в тюрьму (1,9%). Из общего числа осужденных за поджоги (в городах и в лесах), заключенных в тюрьму, осужденные, уволенные из леса, составляют приблизительно (9,9%). Источник: Статистика юстиции.
23.- Доля правонарушений, связанных с лесным поджогом, в связи с наиболее опасными преступлениями. За все совершенные наиболее опасные преступления (27 663) лица были осуждены за рассматриваемый период. Лица, осужденные за правонарушения, связанные с лесным поджогом (умышленно и по небрежности), занимают процент (4,9%) от вышеуказанного числа осужденных. Источник: Статистика юстиции.
ПРОФИЛЬ ПОДЖИГАТЕЛЯ ЛЕСОВ Мужчина, процент (89,1%) Греческое гражданство, процент (88,5%) Взрослый, процент (94,7%) Возраст до 60 лет (32,1%) Женаты с детьми (74,8%) Начальное образование (77,2%) Работник (68,8%) В частности, (57,4%) Занятость относится в основном к общей категории «Лица, занятые в сельском хозяйстве, зоологии, лесном хозяйстве, рыболовстве и охоте», в процентах (33,2%) Совершен поджог леса в: Македония, процент (22,4%) Пелопоннес, процент (19,9%) Центральная Греция и Эвия, процент (15,1%) Совершил поджог в лесу или лесной зоне вблизи населенного пункта с населением 1000 и ниже, процент (70,3%) Его место жительства находится в поселении с населением 1000 и ниже , в процентах (57,1%). Источник: Статистика юстиции
III.- РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ (Правка не завершена) ---------------------------------------- ---- 1.- За исследуемый период (2000-2009 годы) произошло (314 564) пожара (в городах и лесах). 2.- Среднее число лесных пожаров составляет (11 085). 3.- В среднем каждый день (30) лесные пожары происходили каждый день в году. 4.- В среднем (1,3) лесные пожары происходили каждый час. 5.- В 2009 году произошло меньше лесных пожаров (8,341), а в 2001 году больше всего (15,350). 6.- В 2002 году это был год с наименее сожженной лесной площадью - с 1974 года - (19 735) акров. 7.- 2007 год был годом с наибольшим количеством сожженных лесных площадей (1 481 921 акр) и наибольшим количеством сожженных площадей (2 615 062) крон в истории греческой нации. Площадь лесов, сожженных в том же году, равна сумме сгоревших площадей оставшихся лет периода исследования. 8.- Средняя площадь сгоревшего леса составляет (309 371). 9.- Тревожной тенденцией является тенденция к увеличению доли лесных пожаров, которые не были определены как вызывающие их. В 2001 году у нас был наименьший процент (32,8%), и с этого года этот процент увеличивался каждый год, в результате чего в 2009 году он достиг (85,4%). 10.- Август с частотой лесных пожаров (352) занимает 1-е место в таблице по частоте лесных пожаров. Следующие месяцы: июль (259), июнь (195), сентябрь (159) и т. Д. Декабрь, с частотой (31) лесных пожаров, имеет самую низкую частоту. 11.- С 14:00 до 15:00 в течение 24 часов у нас самый высокий уровень лесных пожаров (183,3), процент (5,5%), за которым следует период с 15:00 до 16:00 (179). , 4), процент (5,2%), в то время как с 05:00 до 06:00, а также с 06:00 до 07:00 у нас самая низкая частота с (9,9) пожарами, процент (2,01) %) для каждого из этих интервалов. 12.- Префектура Аттики занимает первую (1) позицию в списке префектур с наибольшим количеством лесных пожаров. Ниже приведены префектуры Ильи, Мессинии, Янины, Эвбеи и т. Д. 13.- В Аттике почти вдвое больше лесных пожаров, чем в Илии, 2-е в списке префектур с наибольшим количеством лесных пожаров. 14.- Количество пожаров на неконтролируемых свалках уменьшается, при этом наименьшее количество пожаров (340) в 2009 году. Среднее количество пожаров на свалках составляет (533). 15.- Среднее число осужденных за поджог (умышленно и по небрежности) составляет (134).16.- Исполнение приговора, вынесенного (7) из (10) осужденных, было приостановлено. 17.- Преобразовано в денежное или нефинансовое наказание для (3) из (10) осужденных. 18.- Из обвиняемых в лесном поджоге и, наконец, осужденных, только один (1) обвиняемый был осужден за поджог и умышленно приговорен к лишению свободы. 19. - Из осужденных 99,2% были приговорены к лишению свободы. Из них только один (1) из десяти (10) был приговорен к лишению свободы на срок от 1 до 5 лет. Кроме того, около (1) из (10) осужденных были вынесены, помимо основных приговоров, вспомогательные. 20.- В обществе существует миф о том, что «пожары обычно вызываются людьми с психиатрическими проблемами». Это связано с тем, что ни один взрослый старше 20 лет, осужденный за поджог, не был ограничен психиатрическими магазинами. 21.- Доля несовершеннолетних, осужденных за поджог леса, увеличилась с (3,96%) до (5,3%). 22. В то время как в городских поджогах осужденными являются только мужчины, среди несовершеннолетних осужденными за поджоги являются мужчины (81,7%) и женщины (18,3%). 23.- Большинство осужденных (22,4%), то есть (1) - (5), совершили лесной поджог в Македонии. Далее следуют Пелопоннес (19,9%), далее следуют Центральная Греция и Эвбея (15,1%). Наименее (2,5%) из осужденных закончились лесные поджоги на Ионических островах. 24.- Большинство осужденных (60,6%) были в возрасте 45 лет и старше, в то время как от 13 до 44 лет (34,3%). 25.- Женат с детьми или без детей, в целом (76,3%). Из них (74,8%) у них были дети. 26. Из (10) осужденных (8) они были неграмотны и имели начальное образование (очень низкий уровень образования). (7) из них имели начальное образование и (1) неграмотны. 27.- Около семи (7) из (10) осужденных были наемными работниками, и большинство из них работали самостоятельно (57,4%). В частности, это были лица, занятые в сельском хозяйстве, зоологии, лесном хозяйстве, рыболовстве и охоте (33,2%). 28.- Доля осужденных, осужденных за поджог, снизилась с (29,8%) до (24,8%). Таким образом, осужденные, от (1) до (4), оказали поддержку. Действительно, насильники вновь провоцировали поджоги один, два, три, четыре и даже пять раз либо в течение 5 лет после их первого осуждения, либо через пять лет после их первого осуждения. 29.- Среднее число приговоренных к тюремному заключению за поджог составляет 3,4. 2005 год - год, когда большинство тюремщиков (5) были найдены в тюрьме за поджог, а в 2002 году - наименьшее (2).
IV.- ВЫВОДЫ ------------------------------ 1.- Из общего числа (314 564) пожаров, произошедших в В стране за исследуемый период лесные пожары составили (110 846), процент (35,2%). 2.- Процент лесных пожаров, причина которых не установлена, составляет в среднем (44,04%). 3.- Из общего числа лесных пожаров, произошедших в стране (46 996) лесные пожары (умышленно и по небрежности), процент (41,8%) и лица, ответственные за их возникновение, были переданы справедливость. 4.- Из общего числа лесных пожаров, которые были привлечены к ответственности и переданы в суд, те, кто был признан виновным в преступлениях, связанных с поджогом леса (умышленно и по небрежности), были осуждены (1 341), 2 (2) 9%). 5.- Из (1341) осужденных за поджог (умышленно и по неосторожности) только (1) был приговорен к временному тюремному заключению, приблизительно (0,1%), в то время как никто (0) не был приговорен к пожизненному заключению. 6.- Из общего числа осужденных за поджоги (городское и лесное хозяйство) и заключенных в тюрьму: (а) процент (9,9%) был осужден за поджог и (б) процент (90,1%) были осуждены. за гражданский поджог. 7.- Из 1341 осужденных за поджог 1,9% были заключены в тюрьму.
V.- ПОСЛЕДСТВИЯ --------------------- Результаты исследования - исследования и сделанные выводы показывают следующее доказательство, которое, однако, имеет серьезные последствия на многих уровнях. : 1). Было очень большое расхождение между чрезвычайно большим количеством лесных пожаров, которые произошли в стране, в которой проводится расследование, и минимальным числом обвиняемых, осужденных за поджог (умышленно и по небрежности). 2). Произошло тревожное увеличение количества лесных пожаров, которые не были определены как вызывающие их. В 2009 году этот показатель достиг (85,4%). 3). Было установлено, что почти все осужденные, за исключением одного (1), были наказаны за акты поджога. Но даже для них либо назначенное наказание было приостановлено, либо стало денежным штрафом.
ПРИЧИНА
Вышеуказанные опасения, которые должны вызывать серьезную обеспокоенность у соответствующих властей, связаны исключительно с отсутствием эффективного функционирования в достаточной степени лица, ответственного за ликвидацию поджога преследования. Таким образом, правосудие не присуждается, потому что: • Большинство преступников не раскрываются, не арестовываются и не предстают перед судом, и, таким образом, требование государства о привлечении к уголовной ответственности не выполняется, а другой - нет. о юридических чувствах пострадавших и не только. • Не было достаточных доказательств для судебного преследования лиц, осужденных за правонарушения, связанные с лесным поджогом, поэтому большинство из них были оправданы или приговорены к «умеренным приговорам» после того, как их действия были классифицированы как преступления. И за эту проблему отвечает прокурор, ответственный за расчистку поджога в лесах. Ответственность, по моей личной оценке, очевидно, состоит в ненадлежащем сборе доказательств.
VI.- ОБЩЕЕ ЗАКЛЮЧЕНИЕ ---------------------------------------
Данные анализа и результаты исследования - исследования ясно показывают, что отсутствует эффективное и действенное функционирование правоохранительного механизма для достаточного противодействия преступлениям, связанным с преступлениями, связанными с поджогом леса.
Это, конечно, имеет последствия для социальных, а также правовых и других последствий, таких как рост преступности, связанной с поджогами, усиление чувства небезопасности граждан, ненадлежащее отправление правосудия поджигателям, увеличение угрозы поджогов. защищен от поджогов, лесных и личных вещей, таких как жизнь, имущество, лес - и не только - окружающая среда и т. д.
Причина проблемы Основные причины вышеупомянутой неисправности компетентного механизма уголовного преследования свидетельствуют о следующем: a) Отсутствие постоянной и специализированной подготовки персонала. б) случайный набор следственного персонала и отсутствие соответствующего опыта в) структура, организация и функционирование механизма преследования. г) Отсутствие необходимой логистической инфраструктуры и средств. д) неотделимость чисто оперативной работы, выполняемой пожарной командой, от следственной работы. е) Постоянное укомплектование механизма преследования на постоянной основе. ж) Недооценка и пренебрежение большинством руководства Департамента пожарной охраны столь важной и важной роли механизма преследования поджогов и его позитивного вклада в борьбу с лесным поджогом - и поджогами в городах - преступностью, а также преступностью отсутствие аналогичного интереса к повышению качества.
VII.- РЕКОМЕНДАЦИИ - ПРЕДЛОЖЕНИЯ ----------------------------------------
В последние годы в нашей стране также произошла более широкая эволюция преступности в сторону организованной преступности, которая растет как с точки зрения интенсивности, так и степени тяжести. Организованность и отсутствие преступности представляют собой серьезную проблему, поскольку они угрожают миру, экономическому процветанию и социальному сосуществованию, сплоченности и прогрессу и подрывают социальное обеспечение, поскольку они создают атмосферу отсутствия безопасности для большинства населения. Для укрепления безопасности граждан предлагается принять немедленные - потому что уже слишком поздно - меры по борьбе с преступной политикой,
Эффективный и оперативно действенный механизм судебного преследования означает:
1.- Предотвращение поджогов в лесах и лесах. 2.- Очистка поджогов в лесах и лесах. 3.- Выявление и арест поджигателей и их обращение в суд. 4.- Обеспечение чувства безопасности граждан. 5.- Защита лесной среды и не только. 6.- Сократить до минимально возможного количества лесных пожаров и сожженных лесных площадей.
Последнее чрезвычайно важно, потому что, как хорошо известно, лесные пожары, помимо любых других катастрофических последствий, также оказали социальное, экономическое, культурное и экологическое воздействие на наше общество. Что касается последнего воздействия, согласно недавнему научному выпуску в США, был сделан вывод, что пожары с дымом, который они производят, ускоряют процесс изменения климата, что, в свою очередь, способствует их эскалации. их частота и усугубляет их разрушительность.
Цель, на основе которой объективно оценивается степень эффективности и оперативности механизма преследования поджогов - и, как правило, всех преступлений, - это процент нераскрытых преступлений, то есть, в данном случае, доля лесных пожаров, которую я не установил. их причина. Чем ниже процент, тем эффективнее механизм преследования.
С этой целью, а именно функционирования эффективного и оперативно работающего механизма очистки поджогов, рекомендуются следующие важные институциональные и другие меры, но следует предложить ряд важных законодательных инициатив: 1- Реорганизация и модернизация механизма преследования. В частности, необходимо: а) реформировать структуру и ее работу. б) Модернизация логистической инфраструктуры и инструментов этого механизма в) Обучение на протяжении всей жизни и постоянная специализация персонала г) Отделение следственной работы от чисто оперативной работы. 2. Объявлять поджигателей в качестве меры предосторожности для предотвращения лесных пожаров до начала любого периода пожаротушения и на протяжении всего его периода, а не когда мы уже находимся в лесной катастрофе. 3.- Реформирование положений Уголовного кодекса, касающихся поджогов леса, таких как ужесточение мер наказания для поджигателей, а также некоторых положений Уголовно-процессуального кодекса. 4.- Реформа положений Лесного кодекса, таких как ужесточение наказаний для лесов и нарушителей лесов. 5.- Непосредственно составление лесных и лесных карт. 6.- Продвигать законодательство по контролируемому сжиганию животноводов для улучшения пастбищ. 7.- Немедленное закрытие всех незаконных и неконтролируемых свалок и продвижение более строгих санкций против местных властей за их деятельность, а также непринятие всех правовых и превентивных мер и средств противопожарной защиты свалок, предложенных компетентными органами. Мусорные свалки обвиняют в большом количестве лесных пожаров и крупных катастроф, потому что они являются "потенциально зажигательными бомбами" и, при необходимости, климатическими условиями, такими как, например, сильный ветер может легко передавать огонь в близлежащие леса и леса. 8. Создание постоянного научного комитета с привлечением экспертов в качестве консультативного органа для выработки необходимых мер по борьбе с преступностью, направленных на борьбу с поджогом. 9.- Повышение осведомленности граждан путем создания специальной программы предотвращения поджогов и специального образования. Это будет включать: (а) создание постоянных публичных информационных передач в средствах массовой информации; (b) Речи в различных чувствительных социальных группах и студенческом и студенческом сообществе по вопросам предотвращения лесных пожаров и реагирования на них, а также их осведомленности об их любви к лесу и других принципах и ценностях, таких как волонтерство и т. д. (c) Создание «горячей линии», отличной от (199), доступной для общественности 24 часа в сутки, которая будет получать информацию о поджогах и сообщать позитивную информацию для обнаружения и ареста поджигателей. d) публикации и объявления в средствах массовой информации о поиске поджигателей и об арестах поджигателей путем отступления от положений, касающихся личных данных. 10.- Предоставление и наложение более строгих административных штрафов на ответчиков за поджог в соответствии со статьей 26 Закона 2800/2000. 11.- Обзор мер предосторожности в районах, расположенных вблизи лесов и лесных пожаров, и обеспечение более строгих мер наказания для правонарушителей. 12.- Министерство Национальной Обороны, чтобы установить условия жизни персонала ЭД. в чувствительных, пострадавших от пожара лесных массивах в летние месяцы и интенсивного и постоянного патрулирования. 13.- Мера легитимизации "произвола" со стороны правительства страны с целью причинения денег государственным фондам, в принципе, является незаконной и в то же время чрезвычайно опасной для защиты наших лесных богатств - это политическое решение. Это связано с тем, что, действуя в качестве моратория, он поощряет, толкает и умышленно оспаривает граждан в принятии решения о поджоге в лесах и лесах с целью обгона и строительства там произвольных зданий, поскольку они с нетерпением ждут их легитимации в будущем. политическое решение.
Кінець квітня – початок травня – пік міграції перелітних птахів. Аби їм допомогти, вже тринадцять років другої суботи травня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день перелітних птахів. Цього року свято припадає на 11 травня.
З поверненням, пташки! Другу зиму поспіль в одному з парків столиці вдалося пережити не дуже типовій для нашої фауни пташці – папузі Крамера. Міркували, що він утік з неволі. Проте, на сьогодні, у країнах Європи з м’яким кліматом, США вже утворилися його стійкі популяції. В Україні він спершу спостерігався на півдні та сході, а тепер вже й у Києві. Не тільки папуги почали зимувати у нас. За повідомленням орнітолога-любителя, качки-мандаринки облюбували цієї зими кілька львівських озер. Але з приходом морозів все ж водоплавні птахи відлетіли.
Вже в останні дні лютого в Україну почало повертатися співоче птаство. Першими з’явилися шпаки, потім зяблики та польові жайворонки. А у перших числах березня з’явився на водоймах і білий лелека. Саме його приліт у нас асоціюють із приходом весни. Потім прилетіли чорні та співочі дрозди, сірі гуси, сіра чапля та чепура велика. – Зараз вже спостерігаються шлюбні ігри шпаків, зябликів, повним ходом іде гніздівля синиць – великої та блакитної. А у львівському парку Погулянка вже є виводок у сірої сови, – ділиться новинами орнітолог-любитель зі Львова Андрій Кохалик.
Фахово спостерігати за птахами Андрій почав із 2011 року, коли став членом Українського товариства охорони птахів. До цього спостерігав за ними під час прогулянок до лісу чи лук. Бьордвотчінг – з англійської «спостереження за птахами» – затягує у себе наче вир усе більше людей. І дозволяє швидко зрозуміти зв’язок дикої природи і людини і, насамперед, крихкість цього світу. Тільки-но у соціальних мережах з’являється інформація від друзів про певну пташку, починаються збори у дорогу – бінокль, визначники птахів, обирається біотоп, де ця птаха може зустрітися, тривале очікування в очереті чи на лиманах. Так, минулого року на Закарпатті став сенсацією шпак рожевий. Чимало любителів спостережень гайнуло туди. Іноді доводиться включати «голос» птаха, аби він видав себе.
– З березня по червень активно відгукуються на голос такі птахи, як вівсянка звичайна, – розповідає Андрій, – як правило, співають самці, і коли пташка у природі чує на своїй території «чужака», обов’язково відгукується. Але це більше у лісистій місцевості або у парках. На воді ж голос не дуже далеко чути, там своя методика. Дістаєш бінокль і терпляче, метр за метром, відшукуєш пташину по всій акваторії.
Людський фактор міграції пернатих Кожна сезонна мандрівка для будь-якої пташки – величезне випробовування. Адже долають тисячі кілометрів вони не за примхами і бажанням, а перевіреним маршрутом – коридором, який складається роками, де є і місця відпочинку, і кормова база.
– Переважно міграційні коридори птахів ідуть уздовж водойм, річок, узбережжя морів, – пояснює керівник природоохоронного відділу Українського товариства охорони птахів Ольга Яремченко. – До несприятливих умов для птахів-мігрантів належить і певна діяльність людини. Скажімо, у Поліському заповіднику ще на початку 90-х років минулого століття був великий міграційний коридор сірих журавлів. Після того, як там перестали засівати зернові культури, журавлі тією місциною вже не мігрують. А у світлі подій з Кримом можуть зазнати змін не лише шляхи міграції певних видів, але й проживання пернатих на цій території.
Дев’яносто відсотків пташиного світу – мігранти. За характером перельотів є нічні мігранти – ті, що летять лише вночі, а вдень відпочивають і підгодовуються, є денні. Є також змішані мігранти, дальні і ближні. А є й кочівники, як канюк звичайний. Або орлан-білохвіст, який в Україні більше кочовий, ніж міграційний птах. Гніздиться він у північних районах України, є і на Київщині. Тільки-но настає зима, він переміщується потихеньку на південь, і там зимує. Потім повертається.
Щоб достеменно дізнатися, звідки, яким шляхом та куди відлітають пернаті, ще на початку ХІХ століття людина почала їх кільцювати. Це не лише дозволило визначити шляхи переміщення, а й організувати охорону рідкісних та зникаючих видів. Крім того, міграція птахів дозволяє простежити якість довкілля. Адже пернаті ніколи не полетять туди, де брудно чи немає корму, тобто де знищені флора і фауна.
– Допомагає своєрідний паспорт пташини – кілечко на лапці, – запевняє директор Українського центру кільцювання птахів Анатолій Полуда. – кожне кільце індивідуальне. На кільці напис «Україна, Київ, Центр кільцювання птахів» та індивідуальний номер. Він вводиться у базу даних, і якщо цього птаха хтось впіймає, чи знайде кільце, або мертву пташку, для того щоб за номером можна було дізнатися де цього птаха окільцювали. Такими крихтами збирається інформація про міграцію птахів.
Якщо спочатку використовувалися алюмінієві кільця, то нині мітять птахів за допомогою радіомаячків або чипів. Загалом кільцювання тримається на ентузіазмі природолюбів.
Оскільки чипування птаха досить дорога справа, іноді трапляються неприємні випадки: чип відстежується в реальному часі через інтернет, зарубіжні колеги поставили чип, пташка мігрує Європою, пролетіла Чехію, Польщу, Литву, на території України зникає з радарів. І часто звертаються до українських орнітологів відстежити тушку і повернути чип… Тому велике прохання до мисливців зупиняти таке браконьєрство. Орнітологи закликають усіх відгукуватися у будь-якому випадку виявлення кільця чи маячка на пташині.
– Найкраще у такому випадку сфотографувати і кільце, і птаха, якщо немає можливості забрати саму пташину, – пояснює Андрій Кохалик, який брав участь у кількох кільцювальних заходах, – зафіксувати час, місце – біля якої водойми зустріли чи знайшли пташку. І надати інформацію електронною поштою або телефоном до Українського товариства охорони птахів.
Що ми втрачаємо Птах-мігрант кульон малий або, як його називають вже кілька століть мисливці, кроншнеп тонкодзьобий. Серед своїх двох родичів кроншнепів – найрідкісніший птах у світі – ще у ХІХ столітті у степах був найчисленніший за свідченням російського письменника-мисливця С.Т. Аксакова. Ще кілька десятків років тому вважався мисливським. Причини такої зміни чисельності остаточно не з’ясовані. Вірогідно, надмірне полювання, яке змальовує у своїх творах той же С.Т. Аксаков, знищення біотопів його гніздування, міграційних зупинок та зимівель. На сьогодні в Україні його чисельність до 3-х десятків особин мігрантів у зоні Кінбурнзької коси, Чорноморського біосферного заповідника. Кількість гніздових пар оцінюється у 5–6. Побачити його вкрай важко через занадто малу чисельність.
Про пташок та «екологічних ватників» З давніх-давен людина заздрила птахам за здатність літати. Міркувала, що це – символ свободи. Лише поринаючи з головою у життя-буття пернатих мігрантів, зрозуміла, що невірно тлумачила цей символ. Байдужість до навколишнього світу та занурення у власні приватні дрібниці життя роблять із більшості людей своєрідних «екологічних ватників», яким можна навісити на вуха будь-яку локшину, стверджують орнітологи.
– Усі кажуть, що раніше було багато снігурів, а от зараз немає їх, – ділиться враженнями Андрій Кохалик. – Із північних районів вони прилітають узимку до Львова. Я живу в районі новобудов, поруч скверика. Дивлюся – на кущі, майже біля тротуару сидять снігурі. І провів експеримент. Для себе. Став і аж занадто прискіпливо роздивляюся кущі зі снігурами. Одночасно спостерігаю за перехожими – може зацікавляться? Ні – проходять мимо у навушниках, у смартфонах, у власних думках.
Натомість, знайомий із студентами біофаку нашого університету. Не так масово, але цікавляться птахами. Великий ажіотаж викликали безкоштовні орнітологічні курси Норвезького університету Норд, які тестують у нас викладачів. Вони вже відбулися у Львові, Києві, Кам’янці-Подільському. Цього року така група має бути й у Дніпрі. Нашому куратору доводилося навіть відсіювати, бо було по 4 чоловіки на місце. Після курсів люди починають розуміти як потрібно правильно стежити за птахами, аби не нашкодити.
Геопортал «Ліси України», як засіб отримання даних про ведення лісового господарства.
На березневій колегії в Держлісагентстві широкому лісівничому загалу було продемонстровано можливості нової інноваційної розробки та функціонування геопорталу «Ліси України», яку розробили в лабораторії нових інформаційних технологій УкрНДІЛГ. Про перспективи та використання цього проекту розповідає один з його розробників старший науковий співробітник Вадим Богомолов.
– Пане Вадиме, розкажіть, будь ласка, про історію створення геопорталу «Ліси України» та практику його застосування лісогосподарськими підприємствами України. – Лабораторія нових інформаційних технологій займалася створенням геоінформаційної системи лісового господарства. Зокрема було розроблено ГІС лісовпорядкування, яка вже впродовж десяти років використовується при проведенні лісовпорядкування у східних областях України. З 2015 року згідно з тематичним планом ведеться розробка геопорталу з використанням безоплатних засобів розробки, яка була призначена саме для потреб лісогосподарського виробництва. Вже з 2016 року ця розробка знайшла підтримку на лісогосподарських підприємствах Київської, Сумської і Кіровоградської областей. У тому ж 2016 році, як пам’ятаємо, було висунуто претензію з боку міністра аграрної політики та продовольства Тараса Кутового щодо незаконних рубок у Закарпатті на основі даних супутникового моніторингу. Саме тоді Агентство лісових ресурсів України зацікавилося геопорталом, як засобом вирішення міжвідомчих питань ведення лісового господарства. У травні минулого року було прийнято рішення провести дослідну експлуатацію геопорталу на підприємствах Київської області. У процесі впровадження було враховано багато побажань щодо удосконалення і розширення функцій геопорталу. Розробка велася співробітниками лабораторії нових інформаційних технологій старшими науковими співробітниками Жадан І.В., Богомоловим В.В., н.с. Борисенком О.І. під керівництвом завідувача к.е.н. Полупана А.В.
– Та резонансна заява з боку очільника Мінагрополітики призвела до того, що лісівників зробили «цапом відбувайлом» і звинуватили у тотальних рубках у Карпатах. Засоби масової інформації оприлюднили дані космічних знімків та «шокуючи» суспільство, провели антилісівничу кампанію. Як би тоді нам було що протиставити порожнім заявам чиновника та продажних ЗМІ, імідж лісівничої галузі не був би принижений?
Квадрокоптер, готовий для обстеження призначеного виділу
– Тоді ці дані було виставлено на так званій інтерактивній карті лісів, розробленій Держгеокадастром. Суспільству показали зображення тільки космічних знімків і результати їх дешифрування. Це чистої води профанація, яка була розрахована на створення негативу навколо лісової галузі. Але у багатьох професіоналів виникало питання: як можна робити висновки щодо незаконності рубок, не використовуючи ані матеріалів лісовпорядкування, ані даних зйомки відводів. Саме у зв’язку з цією проблемою, Агентство лісових ресурсів зацікавилося розробкою нашого інституту геопортал «Ліси України». Надалі я розповім читачам, як за допомогою геопорталу можна забезпечити потреби ведення лісового господарства і відповіді на запити з боку громадськості і контрольних органів.
– Буде цікаво дізнатися про принцип та умови роботи вашої розробки та як вона допомагає лісівникам у роботі. Мобільний додаток для фахівців відділу лісового господарства
– Із самого початку розробка геопорталу велась за участю фахівців ВО «Укрдержліспроект», у зв’язку з чим було проведено декілька сумісних нарад. Простіше кажучи, геопортал – це інтернет-ресурс або веб-сайт, до якого можна потрапити за адресою http://forestry.org.ua. Фізично база даних та програмний код, який формує веб-сторінки, розташовано на платному хостингу українського провайдера, який забезпечує захист інформації, стійкість до ДДОС атак та, головне, безперервну роботу геопорталу. Всю розробку було виконано із залученням тільки найсучасніших безоплатних засобів, які використовувалися при розробці таких популярних інтернет-ресурсів як Google, Youtube, Instagram, Yahoo Maps, а також сайту Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA). Крім того, для розширення можливостей геопорталу було розроблено мобільний додаток для смартфонів. Нещодавно було закінчено впровадження геопорталу на 15 лісогосподарських підприємствах Київського обласного управління лісового господарства та у самому управлінні.
– На яких рівнях лісогосподарської діяльності працює ця сучасна розробка? – Скажу (посміхається). Геопортал «Ліси України» створено як засіб доступу до даних про ведення лісового господарства на п’яти рівнях: підприємства лісового господарства, обласні управління лісового та мисливського господарства, Держлісагентство, ВО «Укрдержліспроект», громадськість та контрольні органи.
– Хотілось би дізнатись, що дає геопортал для ведення лісового господарства на підприємствах. – По-перше, спрощується доступ до даних лісовпорядкування за рахунок того, що сайт надає можливості вивести на екран та роздрукувати будь-яку відомість, яка складається при базовому або безперервному лісовпорядкуванні.
По-друге, надається можливість виконувати запити за вибраними таксаційними характеристиками (наприклад, дуб звичайний стиглий або перестійний діаметром більше 40 см у віці за 110 років) та отримати результат у вигляді тематичної карти або таблиці.
Завдяки тематичному відображенню виділів на карті, з’являється можливість планування рубок із дотриманням термінів прилягання.
По-третє, надаються всі функції з проведення зйомки відводів, які зараз виконуються з використанням різних програмних засобів (наприклад, всім відомий Румб). Також окрім введення даних з журналу бусольної зйомки, імпорту координат з GPS-приймача, реалізовано імпорт даних із мобільного додатку, який можна застосовувати для внесення і перевірки даних, отримання площі бусольної зйомки безпосередньо у лісі.
Визначення контуру і площі насадження, обстеженого квадрокоптером
Важливим є те, що зйомки відводів зберігаються у базі даних, що надає можливість бачити вже проведені зйомки, зокрема, й у мобільному додатку. Надається можливість зв’язування відводів з лісорубними квитками, після чого ці відводи може бачити громадськість. Спрощується вирішення питань узгодження меж із суміжними землекористувачами. З’являється можливість ефективніше виконувати моніторинг стану лісових насаджень із використанням смартфонів, квадрокоптерів і космічних знімків.
– Яку інформацію можна отримати для проведення регулюючих та суто контрольних функцій за діяльністю підприємств – на рівні обласного управління лісового господарства та Агентства лісових ресурсів. – Ці органи отримають доступ до даних лісовпорядкування, до даних з відведення ділянок і виписки лісорубних квитків, а також забезпечення мобільним додатком з цифровою картою лісів підприємств підпорядкованих облуправлінню.
На рівні ВО «Укрдержліспроект» існує можливість залучення даних про відводи для проведення безперервного лісовпорядкування, у тому числі, поновлення цифрової повидільної карти, виконання запитів до бази даних, друк відомостей для проекту ведення лісового господарства, оснащення таксаторів мобільним додатком при проведенні лісовпорядкування.
На рівні контрольних відомств і громадськості з’являється можливість контролю правомірності проведення рубок.
– І на закінчення, пане Вадиме, розкажіть про перспективи розвитку геопорталу. – Ми в інституті продовжуємо вдосконалювати і надавати геопорталу широких можливостей з врахуванням постійних загроз лісовим насадженням держави – лісові пожежі та ураження шкідниками великих площ. У цих вкрай важливих напрямках продовжуємо розробки сервісу визначення місця пожежі для диспетчерів пожежної служби лісогосподарських підприємств та створення інформаційного середовища для спостереження прогнозу стану лісових насаджень із залученням даних дистанційного зондування Землі та даних метеорологічних спостережень.
– Дякую за розмову. Успіхів вашій команді. Сергій ГВОЗДЕЦЬКИЙ,“Лісовий і мисливський журнал”
Під час досліджень усихання соснових лісів внаслідок ураження короїдами (переважно верхівковим та шестизубчастим) наукові співробітники Поліського філіалу УкрНДІЛГА та члени Житомирської філії МАН (СШ №5 м. Житомир) збирали зразки комах-ентомофагів з метою вивчення їхнього видового складу та кормової спеціалізації. Згадане питання для осередків короїдного всихання хвойних насаджень в Україні виявилося вивченим лише фрагментарно – для смерекових лісів Карпат у 1960-х роках (А. Гіріц). Для соснових насаджень країни такі дані відсутні.
Усього протягом 2018 р. дослідниками було визначено 29 видів комах-ентомофагів з п’яти рядів – Перетинчастокрилі (оси), Двокрилі (мухи), Верблюдки, Напівжорсткокрилі (клопи) та Жорсткокрилі (жуки). За чисельністю видів переважали жуки – 17 видів з 8-и родин. Ще близько 10 видів ентомофагів (переважно Перетинчастокрилих – їздців) знаходяться нині на стадії визначення. Значну допомогу у визначенні ентомофагів нам надали співробітники Інституту зоології ім. І.Ф. Шмальгаузена НАН України – к.б.н. Л. С. Черних, к.б.н. А. Г. Котенко та к.б.н. В. Ю. Назаренко.
Для практичного лісозахисту важливими є такі показники: чисельність кожного виду ентомофагів на одиниці площі сосняка, що всихає, частота зустрічності виду (постійності присутності) у всіх осередках усихання. Виявлено, що найбільшою чисельністю та зустрічністю в осередках усихання сосняків, уражених короїдами, характеризувалися: мурахожук – до 40 імаго та личинок на 1 дерево; чорнотілка руда соснова та чорнотілка руда видовжена – в осіннє-зимових скупченнях – до 130 шт./дм2 у комлевій частині сосни; дрібні стафіліни – до 110 шт./дм2 у комлевій частині сосни; дрібні гістеріди – до 20 шт./дм2. При цьому виявилося, що лише мурахожук знищує короїдів на всіх стадіях їхнього розвитку, а решта перелічених видів – переважно на стадії яєць та личинок молодшого віку.
Слід мати на увазі, що використання комах-ентомофагів є ефективним виключно на стадії початкового ураження певної ділянки соснових насаджень короїдами при співвідношенні чисельності популяцій ентомофага та короїда 1:3 – 1:5. Але коли чисельність популяції короїда вже знаходиться на піку (2,5 тис. імаго на 1 дерево і більше), відповідно, спостерігається сильне ураження та всихання багатьох дерев сосни у виділі. У цьому випадку врятувати його від короїдів за допомогою ентомофагів неможливо. Також слід наголосити на загальноекологічній закономірності – пік чисельності ентомофагів в осередку короїдного всихання спостерігається з певним запізненням відносно корму (короїдів) – коли чисельність популяції короїда вже пішла на спад, але ще залишається значною. Таким чином, використання ентомофагів є ефективним у лісозахисті виключно як упереджувальний захід, для чого необхідно мати постійний значний запас ентомофагів для випускання їх в осередки всихання, які тільки починають розвиватися. Штучне розведення спеціальних комах-ентомофагів короїдів у лабораторних умовах є дорогим заходом, який в Україні знаходиться лише на початку впровадження – у ДСЛО «Східлісозахист» з 2018 р. При цьому розводиться єдиний вид ентомофагів – пістряк європейський (мурахожук), який знищує багатьох видів короїдів.
Заходи щодо збереження популяцій ентомофагів та їхнього розселення в осередки короїдів. Спеціалісти з біологічного захисту лісу від ентомошкідників (Хартонова, 1972, 1973; Никитский, 1980) наголошували, що в результаті санітарних рубок при вивезенні з місця рубки стовбурів спиляних усохлих дерев, особливо V категорії санітарного стану, разом зі стовбуровими шкідниками вивозяться, на жаль, і ентомофаги. Тому стоїть важливе завдання – з місця рубки елімінувати найбільшу кількість стовбурових шкідників, залишивши ентомофагів. З цією метою дослідниками раніше було визначено висоти, на яких щільність популяцій ентомофагів різних видів короїдів є максимальною. Зокрема, Н.Б. Нікітський (1980) експериментально визначив, що ентомофагів короїда шестизубчастого найбільше знаходиться у проміжку від окоренка до висоти 0,1-0,2 довжини стовбура дерева, а короїда верхівкового – на висоті 0,5 довжини стовбура і вище.
Н. З. Харитонова (1973) навела дані, що найбільша щільність популяції мурахожука взимку (переважно у стадії личинки) спостерігається у комлевій частині стовбура – до висоти 40 см над поверхнею ґрунту.
На основі наведених вище даних ентомологами розроблено рекомендації щодо збереження популяцій ентомофагів під час проведення санітарних рубок та видалення сухостійних дерев. Так, Н. Б. Нікітський (1980) в осередках короїдного всихання у насадженнях, де заплановані санітарні рубки, в кінці зими – ранньою весною рекомендував знаходити свіжі сухостійні дерева (V категорії санітарного стану) з високою щільністю ентомофагів (5 особин/дм2 кори і більше) і до рубки дерев знімати з них великими шматками кору разом з ентомофагами від окоренка дерева до висоти 1 м. Шматки кори зі зимуючими ентомофагами зв’язують у пачки, розміщують у мішках або ящиках і перевозять у місця спалахів короїдів. Пачки кори, привезені в осередки спалахів короїдів, розміщують групами вертикально, спираючи на стовбури дерев, притискають їх комлеву частину до ґрунту і вкривають її мохом або дрібним хмизом. У таких пачках кора не пересихає, тому ентомофаги встигають успішно закінчити цикл розвитку і вийти весною в осередки короїдів.
В осередках короїда верхівкового, де ентомофаги найбільш численні у верхній частині стовбурів свіжо всохлих дерев, кору разом з ентомофагами знімають після спилювання дерев – на висотах стовбура 0,5 L і вище, зв’язують у пачки і далі – як описано вище.
Н. З. Харитонова (1973) під час осінніх санітарних рубок рекомендувала відшукувати свіжовсохлі дерева V категорії санітарного стану, щільно заселені ентомофагами, спилювати ці дерева, залишаючи високі пеньки, заввишки не менше 25 см. Після весняного вильоту ентомофагів ці пеньки понижують, а окоренки вивозять з місця рубки.
Наостанок наголосимо на тому, що в кожному осередку короїдів видовий склад комах-ентомофагів перевищував 10 видів, що є запорукою екологічної стійкості цієї екологічної групи комах у кожному виділі. Вони заслуговують збереження.
Чим різниться філософія захисників мисливської галузі від філософії радикалів антимисливців.
Люди поділяться на тих, хто обожнює мисливство, на тих, хто зневажає його та навіть ненавидить мисливців, та на тих, хто толерантно поважає точку зору інших.
Зі статті 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»: …мисливство – вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь;
…мисливське господарство як галузь – сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва…
З бесід журналістів та публікацій відомого захисника дикої природи, екофілософа, заслуженого природоохоронця України, директора Київського еколого-культурного центру Владимира Борейка:
«…я сейчас являюсь самым активным борцом со спортивной охотой. Мои аргументы профессиональны, я их высказываю открыто и смело. Мои законопроекты против охоты принимаются Верховной Радой Украины и становятся законами. На телевизионных ток-шоу я разделываю под орех любого охотника…
…Охота – это абсолютное зло. В спортивной охоте сконцентрированы практически все пороки современного общества: пьянство, вседозволенность, невежество, неуважение к жизни, пренебрежение законом, жадность, самодовольство, тщеславие, злорадство, вранье, лицемерие, эгоизм, равнодушие, зависть…
…Да, это большой грех великой русской литературы. Тургенев, Аксаков, Некрасов, ранний Толстой, Пришвин и многие другие ничего плохого не видели в убийстве диких животных ради развлечения… Я думаю, что великая русская литература 19-го – начала 20-го века заложила огромную моральную мину, на которой мы подрываемся и по сей день…
…Многие охотники представляют из себя сейчас жестокосердечных, завистливых, лживых, лицемерных, малограмотных, убогих, жадных, примитивных, самодовольных, тщеславных, агрессивных, эгоистичных, равнодушных, злорадных, трусливых, ленивых, недалеких людей. А в последнее время – еще и стукачей и клеветников…
…Поэтому не браконьерских охот сейчас почти не бывает. Все дело только в степени браконьерства. Однако нужно не забывать, что даже любая охота, ведущаяся по правилам, все равно наносит ущерб экосистемам и видам животных. Поэтому я не вижу особенного различия между браконьером и законопослушным охотником…».
Думав додати до Володимирових слів слова підтримки «побратимів»-однодумців з його команди, але вирішив, що і цієї реклами їм досить. Тим більше, що стільки неприкритої неповаги, навіть злості та незрозумілої ненависті до всіх мисливців, мантрально-маніакальної постійності у своїх нападках на представників усієї системи лісомисливського господарства України не зустрічав ні у кого з його колег по КЕКЦу, ні у жодного громадянина країни. Володимир Євгенович справляється з роллю багатоголового цербера чудово. Хоча досвідчена режисерська рука іноді визирає через завісу пилу, тирси та тріску на пацанячих та дівчачих пікетах.
Отакі то у нас, Браття, діла. Держава у своєму Законі вважає, що мисливське господарство – галузь, сфера суспільного виробництва з охорони, регулювання та відтворення диких тварин, що мисливство – вид спеціального використання тваринного світу, а наш земляк, екофілософ, директор КЕКЦу Володимир Борейко та іже з ним – що це абсолютне зло, яке концентрує у собі всі порочні особливості сучасного суспільства.
Тому я не зовсім розумію Державу, яка дозволяє та терпить такий тривалий час зневажливу, зухвалу та відверту наругу від деяких своїх громадян на наші закони, інститути, працівників галузі. Хоча не зовсім розумію і Володю з його недолугою та неадекватною командою: навіщо пускати ці мильні піарні бульбашки та постійно виставляти себе на всеукраїнське посміховисько, бо, по суті, боротьба за чисту воду, повітря, здоровий ліс, біорізноманітні екосистеми з жуком-носорогом, сірими зайчиком та вовком, це – благородна загальнонаціональна, громадянська справа та професійний обов’язок кожного члена державної лісової охорони. Але ж ніяк не понти з бензопилками та сокирами під столичними порогами державних установ. Це – щоденне буденне життя моїх колег: лісівників, єгерів, науковців, що перетворилося у постійну боротьбу зі знахабнілими та зухвалими «любителями-губителями» природи, злодіями, браконьєрами, тепер ще й з позеленівшими «опонентами». Останні три роки, до того ж – практично у безкоштовну.
Може, пора згадати про альтруїзм – таку чудову та давно забуту людську рису та об’єднати зусилля? Ми ж собі не вороги, всі теж – «ЗА» чисте та різноманітне довкілля. Але наша постійна та тяжка боротьба не на асфальті під стінами київського керівництва, а у тій самій такій гарній та такій жорстокій Природі: у полі, у лісі, на воді. Це було, є і буде нашою роботою.
Не можу не згадати, як бажаний місточок можливого майбутнього порозуміння між усіма захисниками нашої Природи, Фелікса Робертовича Штільмарка, іменем якого прикриваються деякі сучасні «лісо та зоозахисники», що раптом перефарбувалися у лісо та зоорадикалів, апологетів використання ідеї «абсолютної заповідності», яка в умовах України перетворилася у ідею «абсолютної безвідповідальності». Фелікс добре розумівся на полюванні та був досвідченим мисливцем. У 1949 році став членом Московського, згодом – Почесним членом мисливсько-рибальського товариства Росії. У 1956 році закінчив Інститут хутра та поїхав на роботу мисливствознавцем до Сургута. Якби він почув, як безжалісно христять мисливців українські «колеги», прикриваючись його іменем, здивувався би та, можливо, навіть трішки образився, бо знав на власному досвіді про ті місця, де слово «мисливець» звучало колись і завжди звучить гордо, де не раз промисловики-мисливці заробляли валюту та рятували від голоду всю нашу країну у тяжкі часи.
Хотілося, але чомусь перехотілося, мені проводити сльозливо-сопливу повчальну бесіду з противниками полювання. Бесіду з переліком імен видатних громадян світу-мисливців, з фактами їх досягнень перед людством, з цікавими, «душетрепещущими» розповідями про неповторну та зрозумілу лишень мисливцям сутність мисливства. Перехотілося, бо опоненти полювання та мисливського господарства навели б мені свій список видатних землян-противників полювання, перелік видатних імен, які належать до іншого філософського табору людей: Петро І, пізній (чи, може, дорослий Лєв Толстой), Адольф Гітлер, подружжя Маккартні, Памела Андерсон, Майк Тайсон, Лайма Вайкуле, Адріано Челентано… Гідний список. Але.
Перехотілося розповідати про перспективне значення мисливської галузі у той сучасний, тяжкий для людства час, коли на нашій маленькій планеті панує жорстока несправедливість, за якої одні жирують, а мільйони голодують. Бо всі хочуть їсти. Одні просто, що-небудь, щоб не вмерти, інші не просто задовольнити організм певним набором калорій, а поїсти смачно та ще й з випендрьожем. А щоб смачненько їсти, потрібно мати вдосталь доглянутих сільськогосподарських полів та тваринницьких ферм, яких вже людям бракує. А от коли на планеті Земля буде геть недостатньо землі, щоб прогодувати людство, згадають та повернуться обличчям до галузей, що володіють самовідновними можливостями. Тоді згадають і про занехаяний нині мисливський ресурс.
Перехотілося, бо не час теревенити. Затеревенили останнім часом всю галузь – і лісове господарство, і мисливство. Я не ридаю за тими роками, коли ми були повноправним Міністерством у складі Кабінету Міністрів. Зовсім ні. Інші були часи. Але тоді лісівники керували лісовим, а мисливствознавці – мисливським господарством. Було кому і ліс охороняти, і лосів з вовками рахувати. Нічого в галузі не робилося без профі. Була серйозна школа, певна мета, відчувалися традиції. Існувала гордість та повага до професії лісівника та мисливствознавця, бо було розуміння, що все це єдине. Невже щось змінилося? Здається (можливо – лише здається), що ні? Школа лишилася, може, вчителі трішки подрібнішали, але мета, традиції, гордість, повага не могли кудись безслідно подітися. Не могли згинути та канути у вічність.
Табір антимисливських філософів має дуже різноманітний та різношерстий склад. Туди входять не лише щиро переконані у своїй правоті вегетаріанці (яких я розумію та щиро поважаю за їх сучасну філософію, думки, етику, спосіб та стиль життя). Є тут також любителі ковбаси – послідовники ідеї абсолютної заповідності та заборони будь-якого втручання у природні процеси, в тому числі – лісові та мисливські радикали, які, на жаль, частіше всього, не мають особистого досвіду роботи ні у мисливському, ні у лісовому господарстві, тобто – голі теоретики голих, хоча іноді й красивих теорій. Але всі противники, а також прибічники мисливського господарства – люди, представники роду «Homo». «Homo Sapience», згідно з різних перекладів, різних часів і народів – «вінець творіння», «мислячий очерет», «цар природи», «людина розумна» та інші варіанти. Всі ми або обожнюємо мисливство, або зневажаємо чи навіть ненавидимо процес вбивства диких тварин. Або ж толерантно поважаємо точку зору інших. Слід пам’ятати, що людина, як вид, різко відокремилася від усіх тваринних гілок та стала людиною завдяки збільшенню кількості та якості мозку. Ймовірною причиною цього феномену, вважають вчені, стала зміна характеру харчування попередників майбутньої людини: від споживання листя, через фруктову дієту – до споживання білкової їжі, зокрема – риби та м’яса. «Homo» нікуди не дітися від еволюції людини, яка триває досі. Три «генетичні революції» кардинально змінили людський мозок. Велику роль у цьому зіграв сам процес полювання, під час якого розвивався інтелект: «м’ясо» пручається, втікає, бо не хоче, щоб його з’їли. Трава ж росте спокійно і пручається менше.
Сучасна ситуація зі станом мисливського господарства в Україні критична. Основною складовою негативу є недостатня увага держави до охорони та раціонального використання фауністичного ресурсу країни. Як результат – втрачені значні можливості, про що свідчить позитивний досвід країн із розвиненим мисливським господарством. Втрачені дивіденди, які нам, нерозумним представникам «Homo», постійно надає природа. Ліс та безмежні водні простори – в першу чергу. Іншою негативною складовою вітчизняного мисливства можна вважати втрату престижу мисливства. На усіх рівнях. Чудові традиції УТМР, на жаль, залишилися у минулому, тому більшість мисливських проблем у державі пущені на самоплив. Вивчення та наукове обґрунтування можливостей раціонального природокористування не проводяться. В такій ситуації провокаційні дії екстремістів-зоорадикалів ні якою мірою не сприяють справі охорони природи та раціональному використанню її ресурсів. Необхідні розробка та оперативне впровадження загальнодержавної програма з вивчення стану популяцій основних видів мисливських тварин та розробка заходів із їх стабілізації. Якщо вже говорити про якийсь Міжнародний план заходів із охорони якогось конкретного виду, зокрема – вовка, у Європі, про що згадують радикали, Україна, звичайно ж, повинна поважати стратегії охоронних дій країн-сусідів, але ми повинні зрозуміти та розробити і свою власну стратегію. Хто її розуміє в Україні? Хто володіє інформаційними важелями регулювання популяції, скажімо, вовка? Тут «ля-ля» з барабанами під міністерськими стінами не проходить. Чергове «ля-ля» з вовком перетвориться у «ля-ля» з лосем у Червоній книзі. Час згаяно, час працює на браконьєра: інвентаризація лосиного поголів’я не проведена, стратегія відсутня, хоча пробний авіаоблік показав, що лось на Поліссі поки що ще живий. Я говорю «поки що» і відповідаю за свої слова, бо інтерес справжніх, справді зацікавлених «профі» у збереженні його популяції різко падає до нуля на фоні підвищеного інтересу деяких «мисливців», дискусія про лося яким до самісінької лампочки: «Даешь трофей и мясо!» А таких розвелося останнім часом у країні забагато. Мені розповідали про одного з таких «крутих» киянина (хоча крутими бувають тільки яйця), любителя пострілять диких гусей на Херсонщині. Летів він на машині зі столиці у січневу заметіль на закриття полювання на гуся. Долетів до Дніпра та й зрозумів: не встигне – ожеледь. Кидає легковик, купляє у Дніпрі джипа-позашляховика, і – встигає на полювання. Від таких мисливців, а також сільських дядьків-браконьєрів, для викорінення яких потрібна або система, або армія єгерів, залежить доля багатьох видів нашої мисливської фауни.
Ось чому, коли противники полювання затято стверджують про відсутність різниці між браконьєром та «законопослушним» мисливцем, я втрачаю здатність розуміти людину-опонента. Перед моїми очима постають хрести на могилах єгерів та моїх друзів-мисливствознавців, які не дожили на цій прекрасній землі, недокохали коханих, недолюбили своїх дітей, не дочекалися онуків. А як вони любили життя! Не можна так, Володю, не можна. Вони вже щось зробили, хоча могли би й більше. Ми ж поки ще – нічого. І нам кожному вирішувати особисто, хто ти – «людина розумна» чи «очерет мислячий» і відповідно цьому – жити.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
3.- Причины лесных пожаров
7.- Плотность населения мест преступлений. Правонарушения, связанные с лесным поджогом, были совершены: 
