— Тарас Ігорович, добрий день, — звертання в такій формі о 8-ій ранку, від незнайомої людини, інтригувало.
— Мене звати Михайло Дербаль, ви за мене не чули? Пошукайте.
Друзі розповіли, що ви цікавитеся покупцями лісу. Просили вийти на контакт. Я думаю, вам не варто таким займатися – це вам нічого не дасть. –
Частина четверта. Генпрокурор
Давній підлеглий
Телефонна розмова тривала десь зо пів години — Дербаль наполегливо пропонував робити інші теми, інформацію по яких він може надати.
Чоловік виявився не простим. Він багато років пропрацював у міліцейських підрозділах боротьби з економічною злочинністю. Робив кар’єру за міністра Луценка, керував спецгрупами в лісовій сфері.
Згодом офіцер Дербаль перейшов в контролюючі органи системи лісового господарства Волинської області.
А власне, Волинь, упродовж 3 місяців я “бомбив” запитами – це єдина область, жоден лісгосп із якої не надав назв контрагентів – покупців лісу.
На Волині було зав’язане і вкрай небезпечне — для Держлісагентства – кримінальне розслідування.
Схема. Коротко
У попередніх розділах я описав оборудки з експортом. Сховані в офшорах, англійські та естонські компанії львів’ян Н. Лисого та А. Вороновського, купували у держпідприємств ліс за заниженими цінами. І — перепродували до Європи. За даними слідства, різниця – розподілялася між учасниками схеми, йшла на хабарі і Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ) і керівництву лісової галузі. Та відмивалася через десяток контрольованих українцями компаній.
(Однак, кримінальне провадження було закрите. Як це сталося – буде описано нижче).
Купівля-продаж – проводилися по документах, натомість вагони із лісом їхали від держпідприємств прямісінько до європейських переробних заводів. А, схема із використанням компаній – посередників застосовувалася виключно для акумулювання різниці у ціні.
Сергій Божко, один із “незручних” слідчих прокуратури Волині, який раніше працював по справі екс-голови лісової галузі Сівця, почав розплутувати усі хитросплетіння цієї схеми.
Із картини, “намальованої” Божко, видно, що керівництво Держлісагентства та ВОУЛМГ, сприяло Вороновському та Лисому в експорті лісу. Адже — лісові господарства продавали “товар” значно занижуючи вартість (до 56 – 65%).
Постало запитання — чому Волинь?
Три товариші та Колісник
2005-ий рік. Усміхнений Волинський губернатор Володимир Бондар (зліва) веде центром Луцька поважного гостя – нещодавно призначеного Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Справа – Віктор Швидкий, якого міністр привіз керувати міліцією області.
(фото – Волинська служба новин)
На цьому фото не має ще одного нашого героя – Богдана Колісника. “Володаря” волинських лісів. Він керував цією галуззю в області від 2000-го, і протримав “булаву” майже 14 років.
У Колісника два сина: Роман та Зіновій – у 2000-х — на керівних посадах у держлісгоспах Волині.
У жовтні 2006 року Зіновій Колісник із товаришем Олександром Кватирком у бар прийшли. А там зачинено – міліціонери слідчі дії проводять. Хлопці такої “зневаги” не стерпіли — почалася бійка з міліціонерами. Один із правоохоронців застосував зброю.
У будь якій країні напад на міліціонерів – тяжкий злочин.
Але…
Міліцейський департамент внутрішньої безпеки починає штормити двох міліціонерів, на яких був здійснений напад. Перевіряють, тягають по допитах.
Та напевне – їх врятував політичний розклад сил – у грудні 2006-го міністра Луценка відправили у відставку, а у січні – звільнили і Швидкого.
Кримінальна справа розслідувалася – вину на себе взяв Олександр Кватирко. Від судимості його врятувала лише амністія.
“Виведення” із під удару сина, Богдан Колісник не забув. Кватирко отримує посаду головного лісничого Маневицького лісгоспу.
А що інші товариші?
Губернатор Бондар бере звільненого Швидкого собі у заступники до Волинської облдержадміністрації.
Згодом, Бондар йде на підвищення та стає радником Президента України.
А Луценка – знову призначають очільником МВС. Блискавично, він повертає Швидкого керувати міліцією Волині.
Не забуває за своїх друзів і Богдан Колісник. Йде вище – тепер його можна наректи і “Володарем Земель волинських лісів”.
Відео із розслідування “Четверта влада Волинь”
Неподалік Луцька на балансі ДП “Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр” перебувало майже 6 га землі. Це був підрозділ Волиньлісу (ВОУЛМГ). Керівник цього ДП і сам Колісник зверталися із клопотаннями та погодженнями про передачу цієї землі сільраді.
А далі земля була розподілена між “сильними волинського світу”. Тут і депутати, політики, високопосадовці, голова суду.
Агенція журналістських розслідувань “Четверта влада” дослідила перелік осіб, які безкоштовно отримали земельні ділянки.
Бондар “взяв”.
На сьогодні він її продав. Натомість, Швидкий будинок там має.
Щоправда, цікава історія – виділили одній людині, потім земля перейшла до міліціонера, підлеглого Швидкого. Далі — до матері. І лише тоді земля та будинок – Швидкому. Одним словом – не докопаєшся.
“Справа Колісника”
Прихід до влади Януковича не лише не похитнув, а й закріпив позиції Колісника. Володар лісів продовжує керувати ВОУЛМГ і проходить до Волинської обласної ради. Разом з ним – депутатом стає і син Роман, що вже встиг покерувати одним із держлісгоспів області. А от сина Зіновія – президент Янукович призначає головою Ківерцівської райдержадміністрації.
Не забував начальник ВОУЛМГ Колісник і про рятівника свого сина – Кватирка. Спочатку, він “прилаштував” його керувати ДП “Володимир-Волинське ЛМГ”, а згодом – директором Цуманського лісгоспу.
“Колісники і Кватирко” – колаж автора
Нетривалу смуту товариству Колісників принесла Революція Гідності. Шалений тиск активістів, пікети, скарги “на Київ”, візити зі зброєю до ВОУЛМГ та примус написати заяву на звільнення.
Колісника звільнили. Це був крок назад – аби згодом зробити два вперед.
На Волині призначили Анатолія Коцуру — нового прокурора. Постать “володаря” лісу була найскандальнішою — громадськість вимагала розслідування “Справи Колісника”.
Новопризначений прокурор обіцяв ретельно вивчити та “розібратися по закону”.
Не розрахував сил чоловік. Хто б йому це дав зробити!
За кілька місяців Коцуру звільнили із скандалом. Екс-прокурор не здався і почав судитися.
То що ж це за така “Справа Колісника”?
Кримінальних проваджень цих розслідували багато – фактично по кожному керівнику держлісгоспу Волині. Об’єднувала – схема. Експорт лісу.
А нарекли іменем володаря – із кількох причин. В одній справі – обвинуваченим у вчиненні злочину був Зіновій Колісник (за кримінал на посаді директора Маневицького лісгоспу). В другій – Олександр Кватирко – за злочини на посаді ДП “Володимир-Волинського ЛМГ”.
І в усіх тих справах спільним є те, що директори лісгоспів вчиняли злочини – виконуючи усні вказівки керівництва ВОУЛМГ.
Слідство встановило, що керівники лісгоспів укладали договори на продаж лісу в обхід аукціонів, за заниженими цінами. І тільки з тими компаніями, які надавалися керівництвом ВОУЛМГ.
Антикорупційні активісти вже “бачили” Кватирка та його товариша Колісника за гратами. Та іншої думки були правоохоронці.
Прокурори настільки “старанно” розслідували провадження, призначали експертизи, повторні, слідчі дії. Ще і в судах затягування.
А Колісник і Кватирко — раз – і клопотання подають: звільніть нас від кримінальної відповідальності. Бо термін давності закінчився.
Так, вдруге – після нападу на міліціонерів – товариші вислизають з-за грат.
Кватирко у 2015 — му прямо в крісло начальника ВОУЛМГ. Яке пробуло без тепла Колісника всього лиш 1.5 року.
Відео — hromadske.volyn.ua
У 2016-му – на Олімп повертаються три товариші. Спочатку — із порушенням законодавства та через зміни до Конституції України, Генпрокурором обирають Луценка, який навіть юридичної освіти не має.
Оскільки, в органах прокуратури в нього досвіду роботи не має теж, тому для нього не проблема лобіювати призначення “бойового міліцейського” друга (без такого ж досвіду) на посаду першого заступника прокурора Волинської області. Віктора Швидкого.
Бондар стає заступником голови Держлісагентства, а за кілька місяців – повноправним керівником.
Володимир Бондар. Фото – Держлісагентства
Спадкоємець
Так от — життя налагодилося. І власне після приходу на посаду Кватирка у 2015-му — і у наступні роки — сховані в офшорах, англійські та естонські компанії львів’ян Н.Лисого та А. Вороновського, купують у держлісгоспів Волині ліс за заниженими цінами. І — перепродують до Європи.
З огляду на “Справу Колісника”, нічого нового посередники не придумали – все це існувало в області багато років до цього – змінювалися лише бенефіціари: керівництво ВОУЛМГ дає вказівки лісгоспам – продавати цій та цій фірмі – по такій та такій ціні. Звичайно – напевне, хабарі.
Кримінальних проваджень і судових справ по лісу на Волині сотні. Але стосовно Biofuel та Bioenergy – справа не пересічна.
В клопотанні про накладення арешту, на вилученні під час обшуків докази, слідчий вказує – хабарі платили керівництву ВОУЛМГ та Держлісагентства.
Перше – очолює Кватирко. Звісно, є заступники.
А от в Держлісагентстві — та й керівник один. Бондар Володимир Налькович.
Лише за однією із кримінальних статей отримувачам хабарів “світило” від 8 до 12 років.
Ще й – конфіскацію майна зловити можна було.
Амністія чи термін давності – тут уже не світили.
А волинський слідчий Сергій Божко – впертий – рив і рив…
— Бачите на узбіччі лісу рекреаційний пункт, зупиніться… Зловіть ковток лісового повітря, — ділиться порадами начальник Кватирко, активний дописувач у Фейсбуці.
І оце пише-пише. А поліція справи чергові відкриває. От — на початку минулого року за вирубки у заказнику Цуманська Пуща.
З огляду, на потенційних організаторів вирубки, поліція справу довго волокитила. А тут – почалася активність.
Хрестовий похід прокурора Коцури
У лютому 2018-го, Анатолій Коцура, який ще чотири роки тому дав слово ретельно вивчити та “розібратися по закону” у “Справі Колісника” остаточно виграє спори. Судді визнають його звільнення незаконним та зобов’язують Генпрокуратуру поновити чоловіка на посаді.
Анатолій Коцура дав бій лісовій корупції. Фото – прокуратура АРК
У прокуратурі Волині засвітило зелене світло. Через активізацію процесуального керівництва прокуратури, поліція проявляє неабиякі успіхи в розслідуванні незаконних вирубок в Цуманській пущі. Роману Коліснику та Олександрові Кватирку оголошують підозри.
По Biofuel та Bioenergy — волинські прокурори приїжджають з обшуками у Львів.
На деревообробне підприємство “Гофер Україна” Вороновського та Лисого. Через яке, за даними Держфінмоніторингу, також відмивали гроші.
Гофер Україна – фото — http://goferukraine.com.ua/
Обшук проводять і за місцем реєстрації Вороновського. А у його гаманці знаходять ряд квитанцій, про надання фінансової допомоги компанії “Гофер Україна” – на понад 2.2. млн. грн..
Так близько, ані до синів Колісника, ані до Кватирка, ані до експортних схем правоохоронці ще не підбиралися.
А у справі Biofuel та Bioenergy – слідчому Божко, напевне, залишалося вписати в підозру тільки прізвище керівника Держлісагентства.
Луценко вступає у гру
Втрутився особисто Генпрокурор. На тому і закінчилася фієста Анатолія Коцури. На початку червня 18-го Луценко переводить його на Херсонщину.
Товариш Луценка та Бондаря – Швидкий. Фото — www.volyn24.com
Виконувати обов’язки керівника став перший заступник прокурора області. Віктор Швидкий. Уже наступного місяця – слідчий Божко закриває кримінальне провадження по лісовій експортній справі! Із формулюванням – відсутній склад кримінального правопорушення
Наступного місяця – Швидкий уже стає повноправним прокурором Волині.
Невдовзі, з під удару виводять і “спадкоємця Колісника” в справі вирубок у заказнику Цуманська пуща. Процесуальний керівник – працівник прокуратури — закриває провадження в частині підозри Олександра Кватирка – за відсутністю складу злочину.
Рубки в заказнику – фото – “Екологія Право Людина”
Кому дрова?
Експортна схема вивезення лісу, втілювана компаніями львів’ян Вороновського та Лисого — Biofuel та Bioenergy, і як виявиться Integra Global Trade LP (яка окрім відмивання грошей, ще й безпосередньо “возила” ліс) – починалася ще з 2014 року.
Та значних масштабів вона досягає у 16-му. Тоді, вже кілька місяців, в Україні діяв мораторій на експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді.
Натомість, зазначені офшорні прокладки починають шаленими темпами нарощувати масштаби вивезення української деревини. За документами – на деревообробні заводи Egger та Schweighofer у Румунію — прямували дрова.
Звісно, ця схема була не єдиною в Україні. Говорити про те, що тільки зазначені компанії були “в темі” — неправильно. Але на лісовому ринку – вони займали лідируючі позиції, і беззаперечно – Західна Україна “була їхньою”.
Я знайшов докази – під виглядом дров, до Європи експортували лісоматеріали.
Бій за ліс: митники починають
У ДФС України багато років знають про схему вивезення лісу під виглядом дров. Митники, які входять у цю структуру мають і всі засоби, аби довести ці злочини.
Починаючи від 2016-го ДФС систематично намагається це зробити. Однак, так само послідовно, “влізти” у тему експорту лісу митникам не дає Генпрокуратура.
Тільки в ДФС починається активізація у лісовій сфері – прокурори ініціюють кримінальні провадження стосовно експорту волоських горіхів. Що контролюється митниками в багатьох областях.
Ще у 2015-2016 роках, коли митники вперше почали досліджувати та перевіряти, зокрема і схему Biofuel, Bioenergy та Integra, прокуратура ініціювала розслідування, де фігурувало керівництво ДФС Вінницької області. Цю структуру тоді очолював Мирослав Продан. Йшлося саме за митне оформлення горіхів, керівника допитували у якості свідка.
Але вже улітку 2016-го Продана призначили в.о. заступника голови ДФС України. А кримінальне провадження закрили.
Ініціювання систематичних перевірок із експорту лісу органами ДФС, неминуче виливалося у нові справи по експорту волоських горіхів, “дахованого” митниками.
До кінця 16-го ДФС отримує необхідні докази та починає судові процеси, зокрема і по експортній схемі Biofuel на Львівщині.
І вже у лютому 2017-го Генпрокуратура порушує чергове провадження – де фігурують керівники ДФС Чернівецької та Одеської областей. Тут і про створення злочинної організації, яка вчиняла важкі злочини, і про легалізацію та відмивання доходів. Все звісно крутиться навколо волоських горіхів.
Наступного місяця Мирослав Продан уже стає в.о голови ДФС України.
Сторони готуються до вирішального бою. Починається персональне протистояння Генпрокурора та очільника ДФС.
колаж — автора
Ліс експортують під виглядом дров
Митники почали готувати “ядерний” удар по схемах експорту деревини. Вони били у двох напрямках — доведення різниці у ціні. Тобто,колосальні збитки держпідприємств лісової галузі.
Друга больова точка – вивезення лісу під виглядом дров.
До прикладу, “Бизнес Цензор” підрахував, що тільки за шість місяців 2018-го лише Egger купив 120 тисяч тонн дров.
Деревообробні гіганти Egger та Schwighofer — не котельні. Для чого їм стільки дров?
ДФС почала надсилати запити до румунських колег-митників. Ті зібрали свою інформацію, надіслали листи – отримали відповіді від Egger та Schweighofer. І повернули назад.
Українські митники порівняли ціну, вказану у контрактах, за якою лісгоспи продали деревину офшорам. І співставили її з даними Egger та Schweighofer, за якою вони купили ліс в цих прокладок. Підрахували ймовірні збитки держпідприємств. Напевне, були ошелешені.
От я відкрив перше краще рішення суду – по компанії пов’язаній із львівськими товаришами Вороновським та Лисим — Integra Global Trade LP.
Кілька місяців, лише з одного Сокирянського лісгоспу на Буковині, навозила в румунський Egger — 102 вагони дров. Різниця в ціні – 56%. Це нереально грандіозні суми. Скоріш за все — хабарі. І відповідно – втрати держпідприємств.
До прикладу, лише за кілька місяців, і тільки із зазначеного Сокирянського лісгоспу — на 102 вагонах — різниця в ціні склала понад 5.5 млн.
Bioenergy – там взагалі 65% різниця. Вона, між ціною лісгоспу та реальною вартістю продажу компанії Egger, склала майже 315 тис. лише на шести вагонах.
По другій складовій – також “картина маслом”. Згідно документів румунських митників та компанії Egger Romania S.R.L. — стосовно наших прокладок – героїнь Biofuel, Bioenergy, Integra.
Продукція румунами розмитнювалася за кодом товару 4403 (лісоматеріали). І відпускалася компанією Egger у вільний обіг також за кодом товару 4403.
Ілюзіоністи наші схемщики. І чарівники. Їдуть Україною у вагонах дрова — 4401. А перетнувши кордон – у Румунії – перетворюються на 4403. Лісоматеріали. Заборонені до вивезення з країни.
Лише за кілька місяців 2016-го, і тільки по Чернівецькій та Львівській областях – під дві сотні таких епізодів.
фото http://vikna.if.ua
Але цієї інформації митникам було замало. Потрібні були рішення судів, що підтвердили б вивезення лісу під виглядом дров. Будь-які: про притягнення навіть до адміністративної відповідальності. І будь-кого – працівника лісгоспу чи митного брокера. Але – такі рішення судів автоматично підтвердили б схему із дровами.
Митники – на місцях – почали складати протоколи про порушення митних правил. І звертатися із позовами в суд.
Луценко знову у грі
56-65 % різниця у ціні. У таких “шальних” лісових грошах – чужих не люблять. Як і тих, хто пробує ламати схему.
Генпрокуратура відкриває найнебезпечніше кримінальне провадження із експорту волоських горіхів. Розслідують під людей Продана. Тут і заступники очільника ДФС Вінничини. Та й сам керівник — Руслан Осмоловський.
Р.Осмоловський, із команди Продана – фото ДФС
У січні 2018-го – ще одне кримінальне провадження. Як пояснить згодом Луценко – почали працювати особисто по Продану.
Влітку 18-го – обшуки в ДФС Вінничини, Осмоловському оголошують підозру. Йдеться про втрати бюджету понад 300 млн гривень
Відео – з брифінгу Ю.Луценка
— Ми вважаємо, що з 2014 року на території Вінниці було створено стійке ієрархічне об’єднання, до складу якого увійшли діючі представники ДФС, які мають серйозні зв’язки зі працівниками центральних урядових інституцій в столиці… У 2015-2016 році ця злочинна організація забезпечила призначення на важливі посади в ДФС людей, які пов’язані з незаконною діяльністю на Вінницькій митниці, — говорив Луценко.
— Так, у мене є претензії до Продана. Поки що я озвучую претензії до безлічі випадків щодо контрабанди, які допустили його підлеглі. Але зараз я працюю по справі, в якій у мене є претензії до нього персональні. В той момент, коли я здобуду достатню кількість доказів, зроблю процесуальне рішення», — “добивав” наступного місяця супротивника Луценко.
Уже наступного дня – свій брифінг проводить Продан. Він повідомляє, що правоохоронці шантажують його, сім’ю та оточення.
Відео — з брифінгу М.Продана
І кидається у контратаку.
— Останнім часом щодо мене і співробітників ДФС чиниться тиск від правоохоронних органів. Я уявляю, як він буде посилюватися, коли з’являться перші результати контрольно-перевірочних заходів по лісовій галузі. Переконаний, що істерія у декого буде набагато більшою аніж є зараз. Я звертаюся до керівництва Генеральної прокуратури України. Ви вже два місяці шантажуєте мене, сім’ю і моїх близьких, що у вас є інформація відносно мене. Якщо вона є, пред’являйте. Якщо можете, затягніть ще на місяць — я завершу всі перевірочні заходи, пов’язані з лісовою галуззю. І я переконаний – на такому брифінгу ми побачимо і почуємо дуже багато цікавого» – закінчив брифінг Продан.
Один із судів – на який покладали надію митники – Апеляційний суд Чернівецької області. Тут перебувала на розгляді велика справа, де фігурували компанії Bioenergy та Integra.
Продан натякав на причетність Генпрокуратури до лісових схем. Не випадково, адже кілька справ слухалося саме по компаніях Biofuel , Bioenergy, Integra.
Були й інші. Але Продан не встиг отримати потрібних рішень суду. На початку вересні 2018-го він пішов у відставку. На моє прохання про коментарі, подане через його адвоката, Продан не відповів.
Українські судді
У жовтні – митники програли апеляцію. Судді знайшли три речі, на яких базувалися їхні рішення:
- надані румунською стороною документи, зокрема – митні декларації, є не належними доказами. Бо отримані українськими митниками уже після того, як ліс перетнув кордон;
- надані румунською стороною документи, відповіді, копії накладних — також не можуть бути доказами у справі – бо надані в неофіційному перекладі;
- і, найголовніше, суди не враховували жодних даних компанії Egger — про те, що вони отримали лісоматеріали за кодом 4403 – які заборонені до експорту.
Чому?
Тут і вся краса гри – жодних договірних відносин держлісгоспи з Egger не мали!
Ось власне для того керівникам у лісовій галузі і потрібні офшорні прокладки. У випадку будь-яких розслідувань, директори лісгоспів із посмішкою скажуть: з України дрова вивозили? А румунський Egger ліс купував? До чого ж тут ми — ми їм нічого не продавали.
фото — http://firtka.if.ua
А власники великих потужних європейських гігантів – і журналістам, і правозахисникам, і екологам та й навіть місцевим правоохоронцям – також витягнуть контракти. І пояснять – що про незаконний український ліс взагалі вперше чують. Бо купували його не в українських держлісгоспів. А в англійських, шотландських, естонських чи латвійських компаній.
Чесні і праведні
— На лісову галузь йде серйозна атака, — рік тому роздавав інтерв’ю Володимир Бондар.
Очільник Держлісагентства так захищався від розслідування Earthsight — експертної організації із Великобританії. Що міг Бондар протиставити доказовій базі незаконного експорту лісу за кордон?
— Усі лісогосподарські підприємства працювали абсолютно в законній площині, і якщо відбувався експорт, він був за всіма законами України. –
Звичайно, звичайно, звичайно. Головному Лісівнику країни видніше. Як і його товаришу — Генпрокурору.
… У заключній – п’ятій частині — про те, які потужні “злодійські” клани вирішили підім’яти під себе експорт лісу. Та звідки злочинці дізналися про грошові обороти в схемі.
Уже незабаром – “Бухгалтери мафії”.
* Всі судові документи, які були використані при підготовці матеріалу, взяті з Єдиного державного реєстру судових рішень України.
** Фігурантам розслідування були надіслані листи з проханнями про коментарі. На момент публікації, відповідей не було надано. Якщо все ж, відповіді на поставлені запитання надійдуть, вони будуть опубліковані в наступній частині
Тарас Зозулінський
Попередній матеріал серії читайте за посиланням.
Цей матеріал було підтримано проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.
http://vse.media/koroli-ukrainskogo-lisu-chastina-chetverta-genprokuror/
