ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 жовтня 2019

План порятунку людства: що таке цілі ООН і як вони мають змінити світ?


Про заснування ООН, її структуру та кількість країн-членів ми детально писали в окремій статті. Цей матеріал присвячений цілям сталого розвитку організації, затвердженим у 2015 році.

Стратегія ООН – вирішити головні проблеми людства: бідність, недоїдання, екологічні проблеми, гендерна нерівність тощо. Більшість цілей розписані до 2030 року.

Ціль 1. Повсюдна ліквідація бідності у всіх її формах.



Трохи фактів: з 2000 року показники злиднів у світі скоротилися вдвічі, проте 783 мільйони людей ще живуть за межею бідності. У 2016 році майже 10 відсотків людей, які працюють, та їхніх сімей жили менш ніж на 1,90 дол. США на людину в день.

Головні завдання:
До 2030 року скоротити частку чоловіків, жінок і дітей різного віку, які живуть у злиднях, принаймні наполовину.
До 2030 року забезпечити доступ чоловіків і жінок до економічних ресурсів та базових послуг.
До 2030 року підвищити життєстійкість малозабезпечених осіб і тих, хто перебуває на межі.

Ціль 2. Ліквідація голоду, гарантія продовольчої безпеки і поліпшення харчування, сприяння сталому розвитку сільського господарства.

Трохи фактів: близько 815 мільйонів людей у ​​світі недоїдає. Недоїдання є причиною майже половини (45%) смертей серед дітей у віці до п’яти років – щорічно внаслідок цього помирає 3,1 мільйона дітей. У світі 1,4 мільярда людей не мають доступу до електрики. Енергетична бідність у багатьох регіонах світу є головною перешкодою для скорочення масштабів голоду і виробництва достатньої кількості продовольства для задоволення майбутнього попиту.

Завдання:
До 2030 року впоратися з голодом і забезпечити цілорічний доступ до безпечної та живильної їжі для всіх малозабезпечених і вразливих груп населення.
До 2030 року впоратися з усіма формами недоїдання.
До 2025 року узгоджених на міжнародному рівні цільових показників, що стосуються боротьби із затримкою росту і виснаженням дітей у віці до п’яти років.
До 2030 року забезпечити створення стійких систем виробництва продуктів харчування.

Ціль 3. Забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці.

Трохи фактів: Коефіцієнт смертності серед дітей у віці до п’яти років по світу загалом у 2012 році склав майже половину від відповідного показника 1990 року. Щодня вмирало на 17 000 дітей менше, ніж у 1990 році. Імовірність, що діти, народжені в найбідніших сім’ях, не доживуть до п’яти років, майже в два рази вища від такої імовірності для дітей з найбільш заможних сімей.

Завдання:
До 2030 року знизити глобальний коефіцієнт материнської смертності до менше 70 випадків на 100 000 живонароджених.
До 2030 року покласти край епідеміям СНІДу, туберкульозу, малярії і тропічних хвороб, яким не приділяється належної уваги.
До 2030 року зменшити на третину передчасну смертність від неінфекційних захворювань.
До 2030 року забезпечити загальний доступ до послуг з охорони сексуального і репродуктивного здоров’я, включаючи послуги з планування сім’ї.

Ціль 4. Забезпечення всеохопної і справедливої якості освіти та розвиток можливостей для навчання протягом усього життя для всіх.



Трохи фактів: У країнах, що розвиваються, кількість дітей, які отримують початковою шкільну освіту, досягла 91 відсотка. Однак у всьому світі дітей шкільного віку, які не відвідують школу, досі нараховується 57 мільйонів. 617 мільйонів молодих людей у всьому світі відчувають нестачу основних навичок математики і грамотності.

Завдання:
До 2030 року забезпечити всім отримання безкоштовної, рівноправної та якісної початкової і середньої освіти.
До 2030 року забезпечити доступ до якісних систем розвитку, догляду та дошкільного навчання дітей молодшого віку.
До 2030 року забезпечити для всіх жінок і чоловіків рівний доступ до недорогої та якісної професійно-технічної і вищої освіти, в тому числі університетської.
До 2030 року ліквідувати гендерну нерівність у сфері освіти і забезпечити рівний доступ до освіти і професійно-технічної підготовки всіх рівнів для вразливих груп населення.

Ціль 5. Забезпечення гендерної рівності та розширення прав і можливостей всіх жінок і дівчаток.

Трохи фактів: У всьому світі близько 750 мільйонів жінок і дівчаток вступили в шлюб до досягнення 18-річного віку. Близько 200 мільйонів жінок і дівчаток зазнали операцій на жіночих статевих органах. У 18 країнах чоловік може офіційно заборонити дружині працювати, в 39 країнах хлопчики і дівчатка мають різні права на спадщину, в 49 країнах відсутні закони, що забороняють домашнє насильство.

Завдання:
Повсюдно ліквідувати всі форми дискримінації щодо всіх жінок і дівчаток.
Ліквідувати всі форми насильства щодо всіх жінок і дівчаток у публічній і приватній сферах.
Ліквідувати шкідливі медичні практики, зокрема небезпечні для здоров’я і життя операції на жіночих статевих органах.
Визнавати і цінувати неоплачувану працю, зокрема ведення домашнього господарства.
Забезпечити всебічну й реальну участь жінок у суспільно-політичних процесах і рівні для них можливості для лідерства на всіх рівнях прийняття рішень.

Ціль 6. Забезпечення наявності, раціонального використання водних ресурсів і санітарії для всіх.



Трохи фактів: 3 з 10 жителів планети не мають доступу до безпечних джерел питної води, а 6 з 10 не мають доступу до послуг санітарії. Не менше 892 мільйонів людей у всьому світі продовжують практикувати відкриту дефекацію.

Завдання:
До 2030 року забезпечити загальний і рівноправний доступ до безпечної і недорогої питної води.
До 2030 року забезпечити загальний і рівноправний доступ до належних санітарно-гігієнічних засобів та покласти край відкритій дефекації.
До 2030 року підвищити якість води за допомогою зменшення забруднення, ліквідації скидання відходів і зведення до мінімуму викидів небезпечних хімічних речовин і матеріалів.

Ціль 7. Забезпечення загального доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх.



Трохи фактів: Кожна п’ята людина в усьому світі не має доступу до електроенергії. Енергетика є найбільше впливає на зміни клімату, і на її частку припадає близько 60 відсотків від загального обсягу глобальних викидів парникових газів.

Завдання:
До 2030 року забезпечити загальний доступ до недорогого, надійного і сучасного енергопостачання.
До 2030 року значно збільшити частку енергії з поновлюваних джерел у світовому енергетичному балансі.
До 2030 року подвоїти глобальний показник підвищення енергоефективності.

Ціль 8. Сприяння всеохопному і стійкому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та забезпечення гідної роботи для всіх.

Трохи фактів: У 2017 році загальносвітовий рівень безробіття становив 5,6 відсотка, а в 2000 – 6,4 відсотка. За статистикою 2016 року, по всьому світу 61 відсоток всіх, хто має роботу, зайняті в неформальному секторі економіки. За винятком сільськогосподарського сектора цей показник становить 51 відсоток. У 40 з 45 країн чоловіки отримують на 12,5 відсотка більше, ніж жінки.

Завдання:
Підтримувати економічне зростання на душу населення відповідно до національних умов і, зокрема, зростання валового внутрішнього продукту на рівні не менше 7 відсотків на рік у найменш розвинених країнах.
Домогтися підвищення продуктивності в економіці за допомогою диверсифікації, технічної модернізації та інноваційної діяльності.

Ціль 9. Створення стійкою інфраструктури, сприяння всеохопній і стійкій індустріалізації та інноваціям.

Трохи фактів: У багатьох країнах, що розвиваються, відчувається нестача базової інфраструктури. Йдеться про стан доріг, інформаційно-комунікаційні технології, санітарію, електроенергетику та водопостачання. 16 відсотків населення світу не має доступу до широкосмугового мобільного зв’язку.

Завдання:
Розвивати якісну, надійну, стійку інфраструктуру.
Сприяти всеохопній і стійкій індустріалізації і до 2030 року.
Розширити доступ дрібних промислових і інших підприємств, особливо в країнах, що розвиваються, до фінансових послуг, в тому числі до недорогих кредитів.
До 2030 року модернізувати інфраструктуру та переобладнати промислові підприємства, зробивши їх стійкими за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів.

Ціль 10. Скорочення нерівності всередині країн і між ними.



Трохи фактів: У всьому світі були істотно розширені програми соціального захисту, але при цьому в інвалідів ймовірність виникнення надзвичайно високих витрат на медичне обслуговування в п’ять разів вища за середню. До 30 відсотків нерівності в доходах обумовлена нерівністю в домогосподарствах, в тому числі між жінками і чоловіками.

Завдання:
До 2030 року поступово досягти і підтримувати зростання доходів найменш забезпечених 40 відсотків населення на рівні, що перевищує середній по країні.
До 2030 року підтримувати законодавчим шляхом і заохочувати активну участь усіх людей в соціальній, економічній і політичній сферах життя незалежно від їхнього віку, статі, інвалідності, раси, етнічної приналежності, походження, релігії та економічного чи іншого статусу.
Скасувати дискримінаційні закони, політику і практики.

Ціль 11. Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості та екологічної стійкості міст і населених пунктів.

Трохи фактів: Сьогодні половина людства – 3,5 мільярда людей – живуть у містах. За прогнозами, 5 мільярдів людей буде жити в міських районах до 2030 року. У трущобах живе 883 мільйона чоловік. Загальна площа міст світу складає всього лише 3 відсотки світового суходолу, проте на них припадає 60–80 відсотків споживання енергії і 75 відсотків викидів вуглекислого газу.

Завдання:
До 2030 року забезпечити загальний доступ до достатнього, безпечного і недорогого житла та основних послуг.
До 2030 року забезпечити загальний доступ до безпечних, недорогих, доступних і екологічно стійких транспортних систем.
Активізувати зусилля із захисту і збереження всесвітньої культурної і природної спадщини.

Ціль 12. Забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва.

Трохи фактів: Якщо населення планети досягне 9,6 мільярда людей до 2050 року, будуть потрібні ресурси трьох планет Земля, щоб забезпечити всіх необхідними ресурсами. Прісна (питна) вода становить менше 3 відсотків світових водних ресурсів, з яких 2,5 відсотка припадає на льодовики Антарктики, Арктики і гірських районів.

Завдання:
Здійснювати Десятирічну стратегію дій з переходу на використання раціональних моделей споживання і виробництва за участі всіх країн.
До 2030 року досягти раціонального освоєння і ефективного використання природних ресурсів, скоротити вдвічі в перерахунку на душу населення загальносвітову кількість харчових відходів.
До 2020 року домогтися екологічно раціонального використання хімічних речовин і всіх відходів протягом усього їх життєвого циклу.

Ціль 13. Ухвалення термінових заходів боротьби зі зміною клімату і його наслідками.



Трохи фактів: У період з 1880 по 2012 роки середня світова температура підвищилася на 0,85 градуса Цельсія. Починаючи з 1990 року, світовий обсяг викидів вуглекислого газу (CO2) збільшився майже на 50 відсотків.

Завдання:
Підвищити опірність і здатність адаптуватися до небезпечних кліматичних явищ і стихійних лих у всіх країнах.
Включити заходи реагування на зміну клімату в політику, стратегії та планування на національному рівні.
Поліпшити освіту, поширення інформації та можливості людей і установ щодо послаблення наслідків зміни клімату, адаптації до них і раннього попередження.

Ціль 14. Збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів заради інтересів сталого розвитку.

Трохи фактів: Від біорізноманіття морських і прибережних районів залежить життєдіяльність понад трьох мільярдів людей. Сучасні рівні закислення океанів збільшилися на 26 відсотків порівняно з показниками, які були на початку індустріальної революції.

Завдання:
До 2025 року забезпечити запобігання та істотне скорочення будь-якого забруднення морського середовища.
До 2020 року забезпечити раціональне використання і захист морських і прибережних екосистем.
Мінімізувати і ліквідувати наслідки закислення океану.
Відновити рибні запаси в найкоротші можливі терміни.

Ціль 15. Захист і відновлення екосистем суші, сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення процесу деградації земель і припинення процесу втрати біорізноманіття.



Трохи фактів: З 2010 по 2015 роки було втрачено близько 3,3 мільйона гектарів лісових угідь. Внаслідок посухи і опустелювання щороку втрачається 12 мільйонів гектарів землі (23 га за хвилину), на якій можна було виростити 20 мільйонів тонн зернових. З 8 300 відомих порід тварин 8 відсотків вимерли і 22 відсотки перебувають на межі вимирання.

Завдання:
До 2020 року забезпечити збереження, відновлення та раціональне використання наземних і внутрішніх прісноводних екосистем.
До 2020 року сприяти впровадженню методів раціонального використання всіх типів лісів, зупинити збезлісення.
До 2030 року вести боротьбу з опустелюванням, відновити деградовані землі і ґрунт.
До 2030 року забезпечити збереження гірських екосистем, в тому числі їх біорізноманіття.

Ціль 16. Сприяння побудові миролюбного і відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних установ на всіх рівнях.

Трохи фактів: Судові органи і поліція є найбільш корумпованими серед установ. Корупція, хабарництво, розкрадання і ухилення від сплати податків обходяться країнам, що розвиваються, приблизно в 1,26 трлн. дол. США.

Завдання:
Значно скоротити поширеність усіх форм насильства та зменшити показники смертності від цього явища у всьому світі.
Покласти край насильству, експлуатації, торгівлі та всім формам насильства і тортур щодо дітей.
Забезпечити всім рівний доступ до правосуддя.
До 2030 року значно зменшити незаконні фінансові потоки і потоки зброї, активізувати діяльність з виявлення і повернення викрадених активів.
Значно скоротити масштаби корупції та хабарництва у всіх їх формах.

Ціль 17. Зміцнення засобів здійснення і активізація роботи в межах Глобального партнерства в інтересах сталого розвитку.

Трохи фактів: У 2017 році обсяг офіційної допомоги з метою розвитку знизився на 0,6 відсотка з рівня 2016 року і склав 146,6 млрд. дол. США.

Завдання:
Посилити мобілізацію ресурсів з внутрішніх джерел, зокрема завдяки міжнародній підтримці країн, що розвиваються.
Забезпечити надання офіційної допомоги з метою розвитку.
Мобілізувати додаткові фінансові ресурси з найрізноманітніших джерел для країн, що розвиваються.
Сприяти розробленню, передаванню, розповсюдженню та освоєнню екологічно безпечних технологій.

https://bit.ua/2019/10/tsili-oon/

Житомирські аудитори провели аудит державного підприємства «Олевське лісове господарство»


Фахівці Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області провели державний фінансовий аудит діяльності державного підприємства «Олевське лісове господарство» за період з 01.01.2016 по 30.04.2019. За результатами аудиту виявлено втрат доходів, упущених вигод та непродуктивних витрат на суму понад 7,2 млн грн.

Підприємство належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, створене з метою ведення лісового господарства, охорони , захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Аудиторське дослідження виявило низку проблем, які стримують розвиток підприємства, негативно впливають на повноту отримання доходів та обґрунтованість здійснених витрат.

Установлені факти незаконних і самовільних рубок дерев, що призвели до заподіяння шкоди лісу на загальну суму понад 5,5 млн грн, свідчать про неналежний контроль за збереженням та ефективним використанням лісових ресурсів.

Через проведену безоплатну передачу лісопродукції на баланс чотирьох державних підприємств упущено вигод коштів на суму майже 1,4 млн грн.

Підприємство здійснило понад 0,2 млн грн непродуктивних витрат на сплату штрафів за порушення податкового законодавства, судового збору та відшкодування зарплати працівнику за час вимушених прогулів.

Поряд з цим посадові особи підприємства не забезпечили реалізацію права нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань та неналежне проведення претензійно-позовної роботи щодо їх стягнення, через що було упущено вигод на суму 94 тис. грн.

Завищення витрат при відображенні операцій за даними бухгалтерського обліку щодо безоплатної передачі лісопродукції спричинило упущені вигоди на суму понад 62 тис. грн.

За результатами проведеного аудиту керівництву Підприємства надано низку пропозицій для поліпшення ефективності управління коштами і майном Підприємства та покращання фінансових результатів діяльності, приведення у відповідність до вимог чинного законодавства його обліку та звітності.

Нагадаємо, що житомирські аудитори виявили фінансових порушень на суму понад 286 тис. грн у Відділі освіти Баранівської міської ради.

Житомирські митники не дозволили відправити деревину в Пакистан, бо виявили неправдиві дані про проходження товару

Як повідомляв Житомир.info, Кабмін скоротив кількість «митних князівств»: Житомирську митницю ліквідують.



Житомирські митники отримали інформацію від співробітників СБУ про переміщення лісоматеріалів до Пакистану за документами, які містять неправдиві дані, тож в результаті злагодженої роботи вдалося завадили підприємству вчинити незаконні дії.

Про це 3 жовтня повідомила пресслужба Житомирської митниці ДФС.

«Житомирська митниця ДФС спільно з управлінням СБУ в Житомирській області запобігли незаконному переміщенню лісоматеріалів до Пакистану», - йдеться у повідомленні.

Посадовими особами Житомирської митниці ДФС завдяки інформації, отриманої з ВБКОЗ УСБ України в Житомирській області, встановлено факт переміщення лісоматеріалів з порушенням митного законодавства України.

Суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності для здійснення митного оформлення та переміщення через митний кордон України лісоматеріалів надано товаросупровідні документи, що містять неправдиві дані щодо їх походження.

«Таким чином, керівник підприємства вчинив дії, спрямовані на переміщення лісоматеріалів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підставу для переміщення товару документів, що одержані незаконним шляхом», - повідомили митники.

Загальний об’єм вантажу становить 42 метри кубічних, орієнтовною вартістю 140 тис. гривень.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.


Житомир.info
4 жовтня 2019, 12:16

Минская область предлагает Украине реализовать проекты в фармацевтике и лесовосстановлении



4 октября, Житомир /Корр. БЕЛТА/. Минская область предлагает Украине реализовать совместные проекты в фармацевтической сфере и восстановлении лесов, заявил председатель Миноблисполкома Анатолий Исаченко на пленарном заседании II Форума регионов Беларуси и Украины, передает корреспондент БЕЛТА.

Анатолий Исаченко считает важным установить и развивать между белорусскими и украинскими предприятиями надежные кооперационные связи, развивать совместные проекты. "Например, на территории области расположено более 10 фармацевтических предприятий различной формы собственности. Можем наладить совместное производство лекарственных препаратов. Весьма перспективен был бы проект по выращиванию посадочного материала для восстановления леса. Думаю, эта проблема в Украине не менее актуальна, чем у нас", - сказал он.

По словам председателя Миноблисполкома, наработан опыт по сотрудничеству в сфере взаимных инвестиций. Предприятия Минской области в первом полугодии инвестировали в регионы Украины $47 млн, что в 2 раза больше, чем за аналогичный период 2018 года. В регионе действуют 177 компаний с долей украинского капитала. Один из последних успешных проектов - предприятие в Старых Дорогах по производству тормозных колодок для акционерного общества "БелАЗ".

В Минской области созданы прекрасные условия для инвестирования, уверен Анатолий Исаченко. В качестве примера он привел Китайско-белорусский индустриальный парк, его резидентам предоставляются льготы, аналогов которым нет на территории Европы и Азии. Значительные преференции существуют и для резидентов свободной экономической зоны "Минск".

Большие перспективы, по мнению председателя Миноблисполкома, в сфере образования и науки. Форум в Житомире должен открыть новые горизонты для сотрудничества между регионами двух стран.

Финляндия в прошлом году больше всего импортировала леса из России

Импорт древесины в Финляндию заметно увеличился. Так, согласно информации Центра природных ресурсов Luke, в 2018 году в страну было ввезено свыше 11,5 млн кубометров леса.

Как уточняет YLE, это примерно на одну треть больше, чем годом ранее.

При этом больше всего леса импортировали из России: доля российского импорта составила 71%.

Вместе с тем стоимость экспорта финской лесопромышленной продукции выросла на 5% — до 13 млрд евро (около 20% от всего товарного экспорта Финляндии).

Росбалт

Парламент захистив українські ліси від концесії

3 жовтня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про концесію» (реєстр. № 1046). За відповідне рішення під час пленарного засідання Верховної Ради України проголосували 257 народних депутатів.

Відповідно до прикінцевих положень ухваленого Закону, вносяться зміни до ст. 16 Лісового кодексу України. Зокрема, зазначена стаття доповнюватиметься таким змістом: «Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України "Про державно-приватне партнерство", зокрема об’єктами концесії згідно із Законом України "Про концесію"».

Після підписання ухваленого Закону Головою Верховної Ради України, він буде переданий на підпис Президенту України.

Зазначимо, що Закон про концесію спрямований на удосконалення правового регулювання концесійної діяльності, що, в свою чергу, забезпечить можливість ефективного залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку України та розбудову інфраструктури, чіткий механізм вибору концесіонера та підготовку до реалізації якісних проектів на умовах концесії, що відповідатимуть міжнародній практиці.

Довідково.

Концесія — договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об'єктів, що належать державі чи територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам.

Прес-служба Держлісагентства
04.10.2019

Учені-лісівники НУБіП України на світовому конгресі IUFRO

Весняна Бразилія у сонячному місті Курітіба зібрала науковців-лісівників з усього світу на черговий XXV конгрес IUFRO (Міжнародний союз лісових дослідницьких організацій) (29.09 – 5.10.2019) під назвою «Лісові дослідження і співпраця для сталого розвитку». Науковців і політиків з понад 90 країн світу, біля 3 тис. учасників зумів прийняти виставковий центр, театр та університет штату Парана, які компактно розташовані на окраїні міста.







Надзвичайно потужний науковий десант (5 осіб) із НУБіП України представляє нашу державу на цьому форумі, як правило, за гранти міжнародних організацій, що в свою чергу свідчить про визнання наукових доробків наших науковців. У перші дні конгресу після помпезного його відкриття уже встигли доповісти результати своїх досліджень проф. Сергій Зібцев та доц. Іван Лакида, прийняти участь у виставці та у засіданні міжнародної сертифікаційної організації FSC доц. Павло Кравець, директорському форумі IUFRO проф. Петро Лакида. Надзвичайно приємно, що на конгресі представлене студентство нашого університету. Так студент другого курсу ННІ лісового і садово-паркового господарства Володимир Кравець разом із 15 студентами-лісівниками з усього світу виборов право представляти міжнародну студентську організацію (ISA) на конгресі, де веде активну роботу з пропагування українського лісівництва, студентства, університету і країни в цілому.







Дружні зустрічі й спілкування з грантами світової лісівничої науки (Вернер Курц, Канада; Чад Олівер, США; Анатолій Швиденко, Австрія і багато інших) надихає учасників української команди учених-лісівників до подальшої продуктивної праці на благо українського лісу, на благо університету, за сталий розвиток усієї України.





Конгрес продовжується, ще 4 продуктивні дні включно з 5-м жовтня… Коли в Україні наступають перші осінні сутінки – в Бразилії яскраве ранкове сонце осяває весняну зелень і кличе до роботи…



Петро Лакида,
директор ННІ лісового і садово-паркового господарства
2 жовтня 2019 року

Микола СТЕЦЕНКО: «В нас санітар лісу – це депутат Верховної Ради»



Ледь помітні мазки жовтогарячої барви на суцільному тлі ще зелених верхів наочно свідчили: карпатська осінь цього року забарилася. Але раптове похолодання, перша снігова «крупа», провісник прийдешніх заметілей, пророчать незворотність прийдешньої зимової стужі.

На березі Морського Ока (так ще називають знаменитий Синевир) панує тиша. Разом з літом схлинув і натовп відпочивальників. Тепер поодинокі поціновувачі дикої природи можуть по-справжньому насолодитися дзвінкою гірською тишею. Холодне прозоре повітря чітко промальовує обриси довколишніх вершин, поки що живим сріблом, а не важким свинцем виблискує плесо. Такий він, вересень на березі овіяного легендами озера, у володіннях Національного природного парку «Синевир».

Співрозмовника – Миколу Пилиповича Стеценка, знаю багато років. Колись, у середині лихих 90-х, він запрошував мене на роботу під свою оруду – в Головне управління заповідної справи Мінприроди. Але попередив: «Мені потрібен співробітник, котрий не по горах з камерою бігатиме, а сидячи в Києві, суворо питатиме директорів нацпарків і заповідників за їхню роботу». Не склалося – не вийшло з мене чиновника. Бо й досі, тільки-но випаде щаслива нагода, пишу-знімаю. І хоч уже не так скачу, а таки ходжу заповідними стежками. А Микола Пилипович, вийшовши на заслужений відпочинок, заповідної справи не полишив. Очолив громадську організацію – «Асоціацію природоохоронних територій України». Перестрітися у столиці, поспілкуватися не вдавалося. А тут випала нагода зустрітися. І де? Кращої локації для розмови годі й шукати: берег заповідного озера, у самому серці Українських Карпат. Почали про тридцятилітній ювілей Національного природного парку «Синевир».



– В Радянському Союзі такої категорії природоохоронних територій, як національні парки, популярної і вельми поширеної в світі, не було, – пригадує Микола Пилипович. – І коли ми запропонували створити перший національний парк – Карпатський, в Івано-Франківській області, нам рішуче заперечили: «В Карпатах, та ще й національний – це ж майже націоналістичний!» Довелося додати до назви «природний». В усьому світі – просто національні парки, а у нас – національні природні.

– Ви давно в заповідній справі?

– З 1977 року. Ця справа ніколи не була пріоритетною. Коли після університету прийшов в Кабмін, там сидів такий дід, куратор. Каже: «Природоохоронні заходи? А якщо ми зупинимо розвиток цукрової промисловості? А народ годувати чим?» У нас на Тернопільщині є Подільські Товтри, в прадавньому минулому – дно океану. І там вапняки. Та й довбали ж тоді ці гори! 80% каменя йшло у відвали, лише п’ятисантиметровий шар брали на фільтри для цукрових заводів. Вся керівна еліта помилково вважала: коли створюємо заповідник чи національний парк, то ці території вилучаємо з сільськогосподарського обігу. Це помилка. Колись Вернадський казав «Настане час, коли людство буде відповідати не тільки за розвиток суспільства, а й за стан біосфери». Цей час настав. Ми вирубали гектар лісу, наробили стільців, вони поламалися і все. Нам кажуть: хай туристи ходять по національних парках, фотографують і платять за це гроші. Біда в тому, що ніхто не підрахував, скільки, наприклад, цей Національний парк «Синевир» дає в бюджет. Кажуть, що він тільки бере з бюджету. Це дурниці. Люди приїхали, зупинилися в готелі – гроші ідуть в готель, захотіли поїсти – гроші ідуть в кафе, купили сувеніри, заправили машину – знову надходження… Дай національному парку хоч 10% від цього опосередкованого прибутку, який він залишає у бюджетах, і він розвиватиме інфраструктуру, зароблятиме все більше. В Америці щороку національні парки заробляють на туристах мільярди доларів, але при цьому десь 90% коштів на свої потреби парки отримують з бюджету. Разом з тим там чітко рахують скільки нацпарки дають в економіку держави. А ми ні. Зате справно рахуємо бюджетні витрати на зарплату. А один заповідний гектар повинен давати набагато більше, ніж гектар пшениці чи зрубаного лісу. Якщо збережемо цю природу, то й ментальність нашу збережемо.

– Тобто, йдеться про сталий розвиток?

– І про це теж. У 1992 році в Ріо-де-Жанейро зібралося 147 глав держав. Не тому, що вони любили природу – вчені наполягли: потрібно прийняти порядок денний на XXI століття. Додали сюди сталий розвиток. А це економіка, культура і охорона природи, призупинення втрати біорізноманіття. Всі науковці, практики дійшли висновку: єдина можливість призупинити втрати біорізноманіття – створити екологічну, цілісну репрезентативну й ефективно керовану систему охоронних природних територій. Охороняти природу потрібно для людей, а не від людей. Як тільки ми почнемо охороняти природу від людей, то це буде тупик, це постійні конфлікти. Гуцул вночі піде і зрубає ялицю. Ти дай йому зрубати, але скажи – де і як. Коли я приїжджаю у Шацьк і кажу, що це перлина світової спадщини, а мені дід у відповідь: «А ви купіть мені кирзові чоботи, або балон газу не по двісті гривень, а по сто. Тоді і я буду відчувати, що зберігаю цю національну чи світову природну цінність». Заповідні території потрібно інтегрувати в соціально-економічний розвиток. Треба перестати розглядати національний парк як щось окреме, саме по собі. Ми маємо відчути користь.

– Якщо згадати, починаючи з 1991 року, як йшло це становлення, розвиток заповідної справи? Як працювалося з очільниками галузі – Юрієм Щербаком, Юрієм Костенком?

– Щербак, на превеликий жаль, побув у нас міністром тільки один рік, а потім президент Кравчук сказав йому: «Юрію, скажи колективу, що ти маєш бути послом», і він пішов. При Костенку створили Головне управління національних природних парків і заповідної України, яке я очолював, на правах заступника міністра. Розробили Державну програму розвитку заповідної справи, яку затвердила Верховна Рада. Створили наукові підрозділи, бо заповідна справа починається з науки. Організували два наукові центри, підготували проєкт закону «Про природно-заповідний фонд України», один з найкращих законів на теренах країн колишнього Союзу. В кожному обласному управлінні міністерства створили спеціальні підрозділи заповідної справи. Були регіональні наукові ради. Перші десять років незалежності можна вважати ренесансом заповідної справи…

– А потім?

– Потім, коли прийшли «донецькі», міністерство перетворилося на монстра з видачі ліцензій для природокористування і процвітання корупційних схем. Системна криза підточувала інституційні засади. Головне управління як державну структуру ліквідували, його статус понизили до рівня департаменту. Ліквідували і два наукових центри, і обласні підрозділи заповідної справи, звільняли професійні кадри, процвітали принципи партійного призначення. З’явилися люди, які ні за що не відповідають. Кажуть: «Давайте заборонимо полювання на лося». Я казав міністру: «Забери у всіх депутатів карабіни, тепловізори, у прокурорів – джипи, нічні приціли, – то й буде лось». До 50-х років в Україні лося взагалі не було. Після війни, коли вирубали ліси в Карпатах і почався сталінський план відродження природи – масове насадження монокультури, в нас масово висаджували сосни. Це була кормова база, і лось перебрався сюди з Білорусії, з Росії.

– Ви самі казали, що коли людина втручається в природу, матимемо дисбаланс. А якщо процвітатиме відстріл – то це страшне втручання.

– У Радянському Союзі був облік всіх мисливських видів, і науковці розраховували, скільки теоретично можна вилучити особин, щоб залишити популяцію. В середньому 20-25% поголів’я, в Прибалтиці – 40%. А закордоном – 85%. В Угорщині косуль більше гинуло під колесами машин, ніж від полювання. Є стадо свиней. Малу свиноматку стріляти не можна, бо вона тільки через три роки дасть приплід. Залишаєш чотири свиноматки, двох кнурів. Мисливське господарство – це галузь складніша, ніж навіть вугільна промисловість! Маєш вивчати екосистему, щоб працювала, відтворювалася, – і це надзвичайно складно.

– Мисливство і жорстоке поводження з тваринами. Який вибір?

– Кажуть, мисливство – це вбивство. Якщо вбивати задля наживи – погоджуюсь. Нині люди не мруть від голоду, тому це більше розвага. На початку 90-х в Україні було 500 зубрів. Ходить стадо, 10 зубрів, є там два старих, які самі загинуть, тому їх просто необхідно санітарно відстріляти. Я казав: давайте затвердимо положення – нехай приїжджають іноземці і під нашим контролем полюють. Він уб’є цього зубра, забере голову, заплатить 5-6 тис. доларів господарству за трофей і задоволений поїде. «Зелені» проти, але рішення мають приймати професіонали. В Заліссі один француз залишив 11 тис. доларів за одного впольованого зубра. Чисельність звірини має регулювати або людина, або екосистема, яка працює, але таких екосистем в нас немає. Санітар лісу – це вовк, він чистить хворих, а в нас санітар лісу – це депутат Верховної Ради…

– Що ж робити?

– Найперше провести інвентаризацію. Ми не знаємо всіх видів тварин, скільки тих же ведмедів і оленів. Кажемо, що близько восьмиста видів жучків, але всьому треба дати оцінку. Тільки ефективно керована система забезпечить ці завдання. Екологи кажуть, що механічне розширення заповідних територій не усуває проблему збереження біорізноманіття. Тільки ефективно керована система! Маємо створити державну систему управління заповідною справою. Хочемо чи ні, але практика підтвердила, що в різних міністерствах екології і природних ресурсів, а тим паче в новому, об’єднаному з енергетиками, заповідна справа ніколи не була і не буде пріоритетною, бо не дає прибутків. Тому настав час за прикладом США, ЮАР, Венесуели створити і в нас національне агентство установ Природно-заповідного фонду. І підпорядкувати йому національні парки. Особливо нині, в умовах децентралізації. Коли кожен «губернатор» намагається підпорядкувати національний парк собі. В США, створюють національні парки розпорядженням президента, і ніхто не задумується чому. Якщо губернатор штату захоче в національному парку вирубати ліс, то президент США має право ввести туди війська, щоб захистити інтереси всього американського народу. А в нас голова сільської ради викликає директора національного парку і каже, що хмарки, які пропливають над сільською радою, – власність громади. Навіть сама природа визначила нам шлях до Європи: всі наші екологічні коридори міграції тварин ведуть туди. Не на Схід – ми старообжита європейська країна. Маємо розвивати свою національну стратегію, тактику розвитку заповідної справи. Це наш моральний обов’язок перед наступними поколіннями: країна, яка свій добробут намагається покращувати за рахунок національно-природного надбання, приречена на бідність.

Жовтень 03, 2019 Андрій МИХАЙЛИК
http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/mykola-stetsenko-v-nas-sanitar-lisu-tse-deputat-verhovnoyi-rady/#.XZZmaW_VK70

Валерій Мурга про проблеми і здобутки закарпатських лісівників. ВІДЕО


У “Прямій мові” очільник лісової галузі Закарпаття Валерій Мурга, розповів журналістам про проблеми і здобутки обласного управління за останні роки.



Олександр Матусевич, народний депутат України про лісову галузь


Олександр Матусевич, народний депутат України Тема: Лісова галузь

03.10.2019