ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

15 жовтня 2019

ЮНЕСКО, заповідник чи парк. Що допоможе зберегти пам’ятки Канівських гір?



Унікальні, неймовірні, магічні, неоціненні для української історії, культури та археології – цей емоційний ряд означень Канівських гір можна було б продовжити. Проте нині ці гори, як ніколи, потребують не емоцій, а конструктивних дій щодо їх збереження. Власне, ця проблема і стала ключовою на науково-практичній конференції «Канівські гори. Трахтемирів. Бучак. Як зберегти культурні та природні пам’ятки національного значення?», що нещодавно відбулася у Шевченківському національному заповіднику в місті Каневі.

Безумовно, визнаною цінністю Канівщини є різноманітність і неповторність природного середовища у поєднанні з неперервною історією української людності від палеоліту до наших днів. Канів цікавий не лише Тарасовою-Чернечою горою, але й Дніпром, горами, скіфськими городищами, найбільшими у Європі ярами й природним заповідником.

Якщо пересічного туриста захоплює візуальна картина цієї неймовірно гарної місцевості, то для громадських активістів, екологів, археологів, істориків, краєзнавців – нинішній стан цього краю, і Канівських гір зокрема, викликає небезпідставну тривогу. Час і людське втручання спотворюють унікальні ландшафти, а «дикі» туристи, яких із кожним роком стає все більше, залишають після себе купи сміття. До того ж, Канівські гори десятиліттями потерпають від чорних археологів – таким чином зникають останні пам’ятки багатовікової історії. Нічого доброго не принесло будівництво на Дніпрі каскаду гідро­електростанцій, зокрема, Канівської ГЕС. А віднедавна (з 80-х років минулого століття) нависла загроза спорудження у Бучаку гідроакумулюючої електростанції. Будівництво кілька разів то розпочиналося, то припинялося через різні обставини (брак коштів, протест вчених і громадськості тощо). Але нині будівництво Канівської ГАЕС не знято з порядку дня.

Кожен учасник науково-практичної конференції пропонував своє бачення захисту та збереження цієї унікальної території.

Перший заступник генерального директора Шевченківського національного заповідника Ігор Ліховий зауважив, що Канівські гори, як комплексна пам’ятка природи та історії, повинна бути внесена до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Цей об’єкт, так би мовити, стоїть у черзі на внесення під номером 2. Але упродовж тридцяти років це питання не вдається вирішити. Загалом, у Списку значаться більше тисячі об’єктів світової спадщини, у тому числі, й сім об’єктів з України. Є оптимістичні сподівання, що невдовзі і Канівські гори увійдуть до Списку ЮНЕСКО, адже відповідають майже всім критеріям. Про сьогоднішній стан Канівських гір пан Ліховий мовив словами Тараса Шевченка: «…занапастили Божий рай». Порятунок цієї території кандидат географічних наук, завідувач відділу ландшафтознавства Інституту географії НАНУ Віктор Чехній бачить у створенні Канівського біосферного резервату. Має бути проведене ландшафтне планування, тобто потрібно диференціювати цю територію на певні зони, забезпечивши всі екологічні вимоги.

Зважаючи на унікальну будову Канівських гір, кандидат географічних наук, в. о. завідувача відділу геоморфології та палеогеографії Інституту географії НАНУ Роман Спиця вважає за доцільне створити пам’ятку природи лише для наукових і туристичних цілей.


Півострів Трахтемирів


Це надзвичайно цікавий об’єкт і для науковців, і для туристів. Він входить до Канівської дислокації і має непересічне значення і для історії, і для сьогодення. Трахтемирів має статус одного з перших офіційних центрів становлення українського козацтва. Тут виявлено сліди потужної археологічної культури, яка стала відома як Зарубинецька, за назвою місцевого села. Науковці виявили тут археологічні пам’ятки практично всіх історичних епох, які фіксувалися в межах Наддніпрянщини. У 80-х роках минулого століття радянська влада надала цій території статус природних та історичних пам’яток, і цим захистила півострів від руйнації. А у 1994 році було створено Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів». Про його діяльність розповіла керівник наукового відділу Ірина Воропай. На балансі Заповідника більше 80 пам’яток, більшість з них – унікальні. Проте за 25 років свого існування ДІКЗ «Трахтемирів» не отримав від держави жодної копійки на розробку земельної документації цих пам’яток, їх фіксацію та охорону. Тим часом землі, які б мали належати ДІКЗ, у 2000 році віддали сумнозвісному Ігорю Бакаю, який організував там регіональний ландшафтний парк з такою ж назвою – «Трахтемирів», але влаштовував там полювання для високопосадовців. Нині «перший приватний», регіональний ландшафтний парк у занепаді, але передати його землі державному заповіднику «Трахтемирів» не виглядає можливим. Ірина Воропай висловила думку, що назріла потреба створювати Національний парк, який би перебував під опікою держави.

Кандидат історичних наук, археолог Дмитро Куштан розповів про те, як нині проходять археологічні розкопки поблизу Бучака.

І хоча розкопки відбуваються на замовлення «Укргідроенерго», науковець у своєму виступі об’єктивно висвітлив нагальну проблему. Про те, що на цій території з давніх-давен селилися люди, підтверджують численні археологічні знахідки. Лише на відрізку від Трахтемирова до Бучака їх більше 70. Великої шкоди цій місцевості завдало спорудження у 70-х роках минулого століття Канівського водосховища. Розпочалася ерозія берегової лінії, яка триває і досі. 

Щороку кілька метрів берега зникає. Особливо потерпає Бабина гора. У 80-х роках Канівська ГАЕС почала будуватися без археологічних досліджень. Тому об’єкт перенесли вниз за течією Дніпра. Як пам’ять про першу спробу будівництва лишився котлован, котрий нині називають Голубим озером. З 2016 року розпочався новий наступ гідроенергетиків. Нині на території запроектованої ГАЕС працюють археологи. Охоплено площу 580 гектарів. Кожного сезону, упродовж 2016–2019 років, археологи виконують свою роботу. Вони віднайшли три нові пам’ятки, відновили 11 раніше існуючих. У ході розкопок на горі Лисуха виявили гончарні печі, кераміку 17–18 століть, козацьку люльку у формі пащі тварини та ін. Розкопки триватимуть, поки дозволить погода.

На конференцію прибула група людей, які досліджують Канівські гори з боку Ржищева. Директор екологічної дослідницької станції «Глибокі Балики» Богдан Попов розповів про запроваджений ними єдиний в Україні проект, що об’єднав класичну і конструктивну екологію для створення сталих екосистем для життя людини. Науковці проводитимуть експерименти як зберегти екологію і як людині жити в цьому середовищі. Вчені з України та інших країн працюватимуть на станції «Глибокі Балики» з усіх наукових напрямків, зокрема, і з екологічної археології. Богдан Попов запросив до співпраці усіх бажаючих.

Емоційно виступила на зібранні вчителька Канівської санаторної школи-інтернату Людмила Криволап, уродженка Бучака. Разом з учнями педагог організовує експедиції по Канівських горах, бо вважає такі походи з дітьми найдієвішим способом прищепити їм любов до природи і рідного краю. У цьому їм допомагає старший науковий співробітник Шевченківського національного заповідника Лариса Миколенко, яка готує освітньо-музейні проекти для школярів.

Учасники науково-практичної конференції «Канівські гори. Трахтемирів. Бучак. Як зберегти культурні та природні пам’ятки національного значення?» прийняли відповідну резолюцію. Найважливіше, як вважають науковці та громадські діячі – усвідомити значення Канівських гір як природного та історико-культурного об’єкта національного значення не лише науковцями і громадськими діячами, але й владою і місцевим населенням. Лише спільними зусиллями можна досягти розуміння важливості кардинальної зміни індустріальної стратегії розвитку на гуманітарну. Розуміння того, що майбутнє цієї унікальної місцевості не у спорудженні чергових промислових монстрів, а в рекреаційній діяльності і в розвитку туризму.

Оригінальна будова гірських масивів на правому березі середньої течії Дніпра, залягання відкладів молодшого віку під давнішими, дали підставу вченим називати цей район Канівськими дислокаціями (Канівськими горами). Вони простягнулися вздовж Дніпра багатокілометровою смугою-дугою, що розпочинається біля села Трахтемирова і сягає околиць села Хмільна в пониззі ріки Рось.

Загальна довжина Канівських гір – близько 75 кілометрів, максимальна ширина – 3–9 км, висота – до 255 метрів над рівнем моря. Через складність геологічної будови Канівські гори стали широковідомими у світі. Тут трапляються нашарування осадових морських і континентальних порід різного віку – від давніх тріасових, що утворилися 150 млн років тому, до сучасних антропогенних. Досі тривають суперечки, яким чином утворилися Канівські гори: завдяки льодовику чи тектонічним процесам? Унікальність Канівських гір ще й у тому, що тут відбувався процес створення праукраїнського ентосу та формування нації, про що свідчать численні археологічні та історичні знахідки.

Лариса ЗЕЛЕНЕНКО,
Газета “Природа і суспільство”
https://ekoinform.com.ua/?p=4881

Тернопільські науковці й агрономи розробляють еліксир для росту дубів.


У лісах Західної України агрономи й науковці намагаються розробити стимулятор росту для дерев. Оскільки такий ліс повільно зростає, лісники попросили вчених вигадати еліксир для підживлення дубів.

Що з того вийшло і чи можна хутко виростити дерева чи не найціннішої породи – дивіться далі.

Випуск ТСН.16:45 за 15 жовтня 2019 року


Медведев предложил поощрять регионы за профилактику лесных пожаров



Премьер-министр России Дмитрий Медведев предложил поощрять регионы, которые успешно реализуют мероприятия по охране лесов. Об этом сообщает ТАСС.
ЧИТАЙТЕ ПО ТЕМЕК тушению лесных пожаров предложено привлекать арендаторов леса
Соответствующее заявление Медведев сделал на совещании об исполнении поручений президента и Правительства России.

«Есть те регионы, где успешно проводятся мероприятия по охране лесов, у некоторых есть и положительная динамика. Например, в Кировской области, Чувашии, Татарстане, Тульской, Кемеровской области», — сказал премьер-министр.

Медведев считает необходимым поощрять такие регионы, в том числе и финансово. Кроме того, отметил премьер, в 2019 году было меньше лесных пожаров по сравнению с прошлым годом, но резонанс был больше.

Ранее депутат от ЛДПР Андрей Андрейченко на пленарном заседании Госдумы заявил, что регионы получают недостаточно средств на профилактику лесных пожаров. Он предложил увеличить финансирование на пожарную безопасность.

Иванов оценил ситуацию с природными пожарами в России

Спецпредставитель президента России по вопросам природоохранной деятельности, экологии и транспорта Сергей Иванов в беседе с сайтом «Аргументы и факты» оценил ситуацию с природными пожарами в России.


РИА Новости

«Функции лесоохраны были полностью отданы на откуп регионам, и многие из них либо не справлялись финансово с этими обязанностями, либо спустя рукава относились к ликвидации последствий лесных пожаров», — заявил он.

По его словам, по прошествии Года экологии был принят закон о лесовосстановлении. Как пояснил Иванов, идея проста — сколько вырубили леса для промышленных целей, при строительстве дорог или ЛЭП, столько и обязаны высадить.

Кроме того, закон позволит бороться с «чёрными лесорубами».

Иванов также напомнил, что в рамках национального проекта «Экология» на закупку лесопожарной и лесовосстановительной техники направляется 24 млрд рублей. В 2020 году штат Авиалесоохраны увеличится более чем на тысячу человек. У организации появится собственный авиапарк.

Ранее начальник ФБУ «Авиалесоохрана» Виталий Акбердин в беседе с НСН рассказал о ситуации с лесными пожарами в России.

15:46

Житель Одесской области предложил полицейским тысячу долларов, чтобы они не мешали незаконной вырубке лесов (видео)

39-летнего жителя Подольска отправили в СИЗО: его подозревают в предложении взятки полицейским. Об этом сообщили в пресс-службе ГУНП в Одесской области.

Подозреваемый, по данным полиции, предложил заместителю начальника территориального отдела тысячу долларов США, чтобы правоохранители не препятствовали незаконной вырубке деревьев. По факту предложения взятки (ч. 3 ст. 369 УКУ) открыли уголовное производство, ему грозит 8 лет тюрьмы. Суд избрал ему меру пресечения в виде содержания в СИЗО с правом внесения залога.

Отметим, как сообщили в полиции, задержанный - известная в криминальных кругах личность, влияет на контрабанду, незаконный оборот наркотиков, азартные игры и незаконную вырубку леса на севере Одесской области.
Cегодня в 16:34

http://izmailvechernii.com.ua/bessarabiya/68069-zhitel-odesskoj-oblasti-predlozhil-politsejskim-tysyachu-dollarov-chtoby-oni-ne-meshali-nezakonnoj-vyrubke-lesov-video

Экс-нардеп претендует на должность главы Гослесагентства

Бывший народный депутат Верховной Рады VIII созыва от партии «Самопомощь» Остап Еднак претендует на должность председателя Гослесагентства. Об этом он сообщил на своей странице в Facebook. На председателя Гослесагентства...

15.10.2019

Бывший народный депутат Верховной Рады VIII созыва от партии «Самопомощь» Остап Еднак претендует на должность председателя Гослесагентства. Об этом он сообщил на своей странице в Facebook.

НА ПРЕДСЕДАТЕЛЯ ГОСЛЕСАГЕНТСТВА Я ИДУ НЕ ОДИН. МЫ ВОЗЬМЕМ В КАЧЕСТВЕ ПРИМЕРА ЛУЧШИЕ МИРОВЫЕ ПРАКТИКИ ВЕДЕНИЯ ЛЕСНОГО ХОЗЯЙСТВА, ОБНОВИМ ЛЕСНУЮ ПОЛИТИКУ И СТРАТЕГИЮ, СДЕЛАЕМ ОТРАСЛЬ ПОДОТЧЕТНОЙ, ПРОЗРАЧНОЙ И УСПЕШНОЙ. ДЛЯ ЭТОГО ЕСТЬ НАРАБОТАННЫЕ КОНТАКТЫ С США И ЕС, С ИНТЕРПОЛОМ И УКРАИНСКИМИ ПРАВООХРАНИТЕЛЬНЫМИ ОРГАНАМИ.

ОСТАП ЕДНАК

Экс-депутат является соавтором евроинтеграционных законов «О стратегической экологической оценке», «Об оценке влияния на окружающую среду» и «Об особенностях государственного регулирования деятельности субъектов предпринимательской деятельности, связанной с реализацией и экспортом лесоматериалов» (о моратории на экспорт лесо- и пиломатериалов в необработанном виде).

Ранее Гослесагентство и НАБУ заключили Меморандум о сотрудничестве и обмене информацией. Среди основных направлений сотрудничества — информационно-аналитическая работа, обмен информацией с целью выявления и устранения причин и условий, способствующих совершению уголовных правонарушений, отнесенных к подследственности НАБУ. Также это информационное и организационное взаимодействие и принятие мер в случае выявления Гослесагентством признаков подготовки или совершения уголовных коррупционных преступлений, подследственных НАБУ.

Отмечается, что начальник Житомирского лесхоза написал заявление об увольнении в ответ на призыв Зеленского.

368.media
http://politica.com.ua/eks-nardep-pretenduet-na-dolzhnost-glavy-goslesagentstva/


***
НАГАДАЄМО





На посаду голови Державного агентства лісових ресурсів претендують щонайменше  17  кандидатів  


 Сьогодні закінчився  прийом документів від кандидатів на зайняття посад державної   служби категорії «А»-Голови Державного агентства лісових ресурсів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 р. № 892-р «Про оголошення конкурсу на зайняття посади Голови Державного агентства лісових ресурсів»)
   Згідно із інформацією, опублікуваною в деклараціях кандидатів (станом на 12 год. 00 хв. 15 жовтня 2019 року) , на посаду голови Державного агентства лісових ресурсів претендують:
1.Бондар Віктор Володимирович-                Івано-Франківська митниця ДФС
2.Білоцький Владислав Валерійович-        адвокат
3.Маландій Даніїл Михайлович-                   підприємець, засновник 5 та бенефеціар 2 структур 
4.Сопушинський Іван Миколайович-         професор кафедри ботаніки, деревинознавства  та не деревних ресурсів  НЛТУ (Львів)                                                                                                                                                                                                                             
5.Данькевич Олексій Миколайович-           засновник 9 та бенефеціар 3 структур ( в т. ч. пов’заних з переробкою деревини)
6.Сушко Іван Миколайович-                           юрист, колишній начальник юридичного відділу  ДАЛРУ
7.Олійник Роман Романович-                          постановою суду поновлений на посаді першого заступника  Івано-Франківського  ОУЛМГ ( рішення
                                                                                              суду  Держлісагенством  не виконано)
 8.Кугук Євген Володимирович-                    ТОВ “Інноваційні агротехнології”,
9.Тимочко Ігор Ярославович-                         заступник начальника Харківського ОУЛМГ
10.Лицур Ігор миколайович–                         доктор економічних наук,  ДУ Інститут економіки  природокористування та сталого розвитку НАН України
 Також   за нашою інсайдерською інформацією  висока вірогідність  участі у конкурсі   окремих  діючих  начальників обласних управлінь лісового та мисливського господарства та директорів, а також інших   зацікавлених представників .  Найбільш активно обговорюється  можлива участь  у конкурсі таких кандидатів:
 11.Галабала Ольга Юріївна-                                     громадський діяч
12.Бойко Олексій Леонідович-                                начальник Київського ОУЛМГ
 13.Болоховець Юрій Віталійович-                       директор Ніжинського лісового господарства
14.Дзюбенко Олександр Миколайович-            начальник Черкаського ОУЛМГ
15.Пешко Петро Степанович-                                 начальник Хмельницького ОУЛМГ
 16.Ревенко Наталія Олександрівна-                   начальник Кіровоградського ОУЛМГ
  1. Сахнюк Віктор Анатолійович-                      начальник Івано-Франківського ОУЛМГ
 «Відкритий ліс» планує  провести опитування на предмет найбільш прийнятної кандидатури на посаду Голови Державного агентства лісових ресурсів. Якщо  у когось є зауваження , заперечення чи доповнення до  списку  зазначених кандидатів прохання надати їх на нашу електрону адресу  openforest@ukr.net для виключення  (включення)  зі списку для опитування.
                                                                                                                                                                                                                                      Відкритий ліс




Экс-нардеп претендует на должность главы Гослесагентства



15.10.2019 Андрей Вышинский




Бывший народный депутат Верховной Рады VIII созыва от партии «Самопомощь» Остап Еднак претендует на должность председателя Гослесагентства. Об этом он сообщил на своей странице в Facebook.


На председателя Гослесагентства я иду не один. Мы возьмем в качестве примера лучшие мировые практики ведения лесного хозяйства, обновим лесную политику и стратегию, сделаем отрасль подотчетной, прозрачной и успешной. Для этого есть наработанные контакты с США и ЕС, с Интерполом и украинскими правоохранительными органами.Остап Еднак

Экс-депутат является соавтором евроинтеграционных законов «О стратегической экологической оценке», «Об оценке влияния на окружающую среду» и «Об особенностях государственного регулирования деятельности субъектов предпринимательской деятельности, связанной с реализацией и экспортом лесоматериалов» (о моратории на экспорт лесо- и пиломатериалов в необработанном виде).

Ранее Гослесагентство и НАБУ заключили Меморандум о сотрудничестве и обмене информацией. Среди основных направлений сотрудничества — информационно-аналитическая работа, обмен информацией с целью выявления и устранения причин и условий, способствующих совершению уголовных правонарушений, отнесенных к подследственности НАБУ. Также это информационное и организационное взаимодействие и принятие мер в случае выявления Гослесагентством признаков подготовки или совершения уголовных коррупционных преступлений, подследственных НАБУ.
Отмечается, что начальник Житомирского лесхоза написал заявление об увольнении в ответ на призыв Зеленского.

Гослесагентство, Еднак, Социум
https://368.media/2019/10/15/eks-nardep-pretenduet-na-dolzhnost-glavy-goslesagentstva/

Публічна кадастрова карта. Доступні нові інформаційні шари «Незареєстровані землі», «Ліси», «Природно-заповідний фонд»


Держгеокадастр на виконання доручення Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука щодо розробки єдиної інтегрованої системи державних кадастрів, яка буде містити інформацію про природні ресурси країни, розпочав наповнення Публічної кадастрової карти новими шарами. Зокрема, додано окремі інформаційні шари «Незареєстровані землі», «Ліси», «Природно-заповідний фонд».

Варто зауважити, що вся інформація є максимально прозорою та надається профільними установами: Державним агентством лісових ресурсів, Міністерством енергетики та захисту довкілля України, а також на підставі даних Державного земельного кадастру. Дані для шару «Незареєстровані землі» доступні на всю територію України, з актуальною інформацією у форматі таблиці можна ознайомитися за посиланням.

Шар «Ліси» наразі доступний на територію Вінницької області та буде оновлюватися поступово по інших областях. Шар «Природно-заповідний фонд» містить інформацію про 125 об’єктів природно-заповідного фонду державного значення. Об’єкти місцевого значення будуть додаватися надалі.

Звертаємо увагу, що ця інформація може використовуватися землевпорядними організаціями для забезпечення ефективного виконання заходів з проектування, а органами державної влади та органами місцевого самоврядування — для прийняття ефективних управлінських рішень.

Також нагадуємо, що нещодавно за дорученням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука на Публічній кадастровій карті було представлено шар умовної прибережної захисної смуги, отриманий в автоматичному режимі з урахуванням норм статті 60 Земельного кодексу України.

15.10.2019

У боротьбі за істину



Як досягти порозуміння лісівникам і екологам?

Тема нашестя короїдів, всихання лісу та санітарних правил дуже актуальні останнім часом. До обговорень цієї проблеми підключаються не тільки фахівці з лісового господарства та науковці, а й екологи, які мають іншу від лісівників думку. Доктор с.г. наук, професор, академік лісівничої академії наук України, завлабораторії захисту лісу Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації Валентина Мєшкова спробує розставити всі крапки над «і» у цій непростій темі.

У липневому випуску «Лісового та мисливського журналу» вийшла стаття лісового ентомолога М.М. Завади «Мушу застерегти», в якій висловлюються зауваження стосовно змісту «Санітарних правил у лісах України» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756 у частині, до якої «причетні» екологи – представники Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ), Всеукраїнської екологічної ліги та Мінприроди. Із зауваженнями до цієї статті на Українському лісовому порталі (lisportal.org) виступив директор КЕКЦ В.Є. Борейко «Самые главные враги леса, оказывается, экологи», на що відповів М.М. Завада на сайт «Лісівник» (lesovod.blogspot.com).

Я, біолог за освітою, працюю в УкрНДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького з 1973 року. Завжди намагалася вникнути у різноманітні питання лісової науки в теорії та на практиці. Тому, для мене важливо зменшити непорозуміння лісівників і екологів.

Лісогосподарські факультети готують інженерів лісового господарства, усі дії яких спрямовані на вирощування продуктивних лісів і одержання за мінімальних витрат коштів і часу максимального обсягу деревини найвищого ґатунку та, відповідно, вартості. Діяльність інженерів лісового господарства суворо регламентована інструкціями, рекомендаціями й настановами, необхідністю дотримання планових термінів здійснення тих або інших заходів, які часто не враховують регіональних особливостей перебігу природних явищ, сезонного розвитку дерев і, тим більше, комах і збудників хвороб, які за певних умов можуть заподіяти шкоду лісові. Заходи захисту лісу лісівники сприймають як можливість застосувати певні «ліки» та одержати з найменшими витратами праці великі обсяги лісової продукції.

На відміну від інженерів лісового господарства, випускники класичних університетів добре знають ботаніку, зоологію, екологію, систематику певних груп організмів. Вони сприймають ліс, як екосистему, де мають підтримуватися різноманіття на різних рівнях і повна завершеність трофічних ланцюгів. Класичні біологи добре усвідомлюють, що ліс є найбільш значним (після океану) джерелом кисню, що він затримує вуглекислий газ, який у надмірних обсягах утворюється внаслідок діяльності людини, і для них зовсім неважливо, чи то будуть стрункі сосни чи дуплисті дуби, тим більше, що останні є місцем перебування багатьох організмів. Біологи далекі від понять «план заготівлі деревини» і не уявляють, що «рубки догляду за лісом» – це не знищення лісу, а захід, який сприяє формуванню певного складу та структури насаджень, розвитку дерев із певними цільовими властивостями – або високих і струнких, або менш високих, але з великим діаметром.

Впровадженню знань класичних біологів у вирішення прикладних проблем значною мірою заважає зневажливе чи несхвальне ставлення до них лісівників. Водночас у багатьох країнах Європи лісові дослідні інститути охоче залучають у спільні проекти випускників класичних університетів – ґрунтознавців, біологів, географів, хіміків, тому що саме на стику наук може розкритися істина. У Білорусі до вирішення питань захисту лісу від короїдів залучені фахівці університету, Інституту захисту рослин, Інституту лісу тощо. Участь мікологів, ентомологів, селекціонерів і лісівників у міжнародному проекті з проблеми всихання ясена дала змогу не тільки поглиблено вивчити патогенні властивості збудника, питання резистентності й толерантності дерев, але й розробити заходи щодо зменшення негативних наслідків епіфітотій халарового некрозу для популяцій різних видів ясена та пов’язаних із ними десятків інших організмів.

Яскравим прикладом непорозуміння лісівників і екологів є дискусія лісового ентомолога М.М. Завади та еколога В.Є. Борейка. Намагатимуся надати відповіді за її ключовими пунктами.

1. І старі, й нові «Санітарні правила…» мають купу недоліків. Вони дають підставу для проведення вибіркових чи суцільних санітарних рубок, але поліпшенню виконання функції оздоровлення лісу не сприяють. Кількісні показники максимально допустимого обсягу сухостою не обґрунтовані, оскільки мають бути різними при запасі деревини 100 чи 600 куб. м/га чи в різних типах лісу. Гранична повнота для проведення суцільних санітарних рубок також не обґрунтована і має залежати від регіону – 0,3 для степової зони може бути нормою, а для лісової – катастрофою, за поступового зрідження – нормою, а за різкого – катастрофою.

Старий сухостій не є джерелом комах, шкідливих для живих дерев. За його вилучення ліс втрачає багато корисних комах і грибів, які знищують шкідливих комах, є антагоністами шкідливих грибів, а також сприяють швидкому розкладанню мертвих рослинних залишків. Тому, старий сухостій варто вилучати не з метою збереження «вигляду» лісу і не з метою захисту від шкідників, а у випадку, наприклад, підготовки площі для створення лісових культур. Пожежна небезпека від сухостою менша, ніж від куп залишків від рубок освітлення та прочищення, тим більше, що останні, які мають свіжий луб, можуть заселяти шкідливі для лісу комахи. Поблизу доріг, у рекреаційних лісах – стежок, місць стоянки машин тощо сухостійні дерева слід обов’язково терміново вилучати, незалежно від їхньої кількості, а рекреантам у таких лісах слід пересуватися лише по визначених стежках, а відпочивати та смітити у спеціально відведених місцях.

2. Глобальні зміни клімату є фактом. На жаль, за прогнозами, склад порід у лісах має змінитися у наступні десятиліття. З цього погляду лісовому господарству варто вчасно одержати ділову деревину порід, які всихають. За неможливості їхнього відновлення виявити такі породи, які витримають несприятливі зміни, дадуть змогу одержувати продукцію лісового господарства, можливо, нижчої якості та меншої кількості, але збережуть лісове середовище та виконувані лісом функції – продукування кисню, накопичення вологи, захисту ґрунту від ерозії, забезпечать ніші перебування сотень організмів.

Саме всихання «товстіших» дерев, про які пише М.М. Завада, є ознакою патологічного відпаду, оскільки під час природного відпаду гинуть дерева з найменшим діаметром.

3. За концепцією П. Маніона, існують чинники ослаблення лісу трьох груп:

– чинники тривалої дії, які створюють передумови (predіsposіng factors); це – клімат, лісорослинні умови, хронічний вплив забруднювачів повітря низької концентрації;
– чинники нетривалої дії, які ініціюють негативні зміни стану лісів (іncіtіng factors); це – короткочасні стреси абіотичного та біотичного походження, зокрема, пошкодження листя/хвої комахами, морозом, посухою, нетривалий вплив отруйних речовин високої концентрації;
– чинники, які сприяють процесу ослаблення лісів (contrіbutіng factors): розмноження короїдів, грибні захворювання дерев тощо.

Таким чином короїди є індикатором погіршення стану лісів, а їхній прояв є найбільш помітним. Короїди є в усіх лісах, але інтенсивність спалаху зростає, коли з’являється велика кількість доступних для заселення дерев, ослаблених різними чинниками, чи вітровальної або заготовленої деревини.

4. Вирубування дерев на великих ділянках після вітровалу, пожеж та в інших випадках (особливо навесні та влітку) призводить до того, що одна чи всі стіни лісу на межі зі зрубом раптово стають сильно освітленими. Крона росте в бік освітлення, корені відстають, утворюється важіль, деякі корені рвуться, що ослаблює дерево. Дерева узлісь сприйнятливі до морозу (морозобоїни), жари (опіки), блискавки. Стовбур таких дерев нагрівається, а ґрунт біля них і кора втрачають вологу. Освітлені крони приваблюють комах-хвоєлистогризів, стовбури – короїдів. Ці комахи швидко розвиваються в умовах високої температури та зменшеної вологості, спроможні започаткувати додаткові покоління. Дерева на межі зі зрубами часто всихають, але якщо їх вилучити, сохнуть наступні ряди дерев. На межі зрубів із шириною, що ненабагато більша від висоти дерев, такі наслідки менші.

5. «Боротися» з короїдами неможливо, вилучення заселених дерев не зменшує їхню чисельність, навпаки, може зрости кількість сприйнятливих для заселення дерев поряд із вирубаними у зв’язку з механічними пошкодженнями та раптовим освітленням.

6. Шкоду лісу під час масових розмножень комах зменшує створення, де можливо (не в сухих борах!), мішаних, багатоярусних, різновікових насаджень. Шкоді заготовленої деревини можна запобігти вчасним вивезенням і утриманням в умовах, за яких загинуть шкідники, що її вже заселили.

7. Заборона проведення у «сезон тиші» санітарних рубок, але не рубок головного користування, не має сенсу. У багатьох країнах від березня до вересня заборонені всі рубки, лише у другій половині літа дозволене «раннє зріджування», що відповідає нашим «освітленню» та «прочищенню».

Вилучати заселені короїдами з осені дерева необхідно до початку «сезону тиші». У випадку вітровалу чи пожежі заготовлену деревину необхідно терміново вивезти, а за неможливості вивезення корувати чи обробити інсектицидами. Жуки з дерев, заселених у квітні-травні, вилітають наприкінці червня. Якщо заселені дерева виявлені, а необхідні папери оформлені, залишається час на вирубання заселених дерев.

Дуже важливим є уточнення термінів початку та закінчення «сезону тиші» за регіонами. Зважаючи на те, що періоди гніздування птахів пов’язані з періодами появи корму (комах, листя, плодів тощо), а останні залежать від ходу температури в окремій місцевості, терміни початку та закінчення «сезону тиші» орнітологам бажано пов’язати не з календарними датами, а з фенологічними сигналами, припустимо, з розпусканням листя берези (дата стійкого переходу температури через 10° С).

8. Цілком правий В.Є. Борейко щодо ролі мертвої деревини, яка є субстратом розмноження багатьох видів рослин, тварин, грибів, що перетворюють її на органічні речовини, важливі для росту наступних поколінь лісу. У лісі, звідки намагаються вивезти всю «мертву» деревину, не тільки зменшене біорізноманіття, але й роками лежать нерозкладені стовбури чи їхні відрізки.

9. Стосовно охоронної зони для чорного лелеки радіусом 1000 м, тобто площею 314 га, то відомі випадки, коли місця гніздування цього птаха приховували або навіть руйнували гнізда (Андрій Бокотей «Чи виживе чорний лелека в охоронній зоні»). Це питання необхідно глибше вивчити та передбачити механізм впровадження з мінімальними збитками.

10. Термін «виховання лісу» є класичним від часів Г.Ф. Морозова і має на увазі заходи під час вирощування лісу, формування певних складу порід, регулювання густоти для одержання певних сортиментів тощо, причому під час доглядів завжди намагаються вилучати дерева з дефектами та ослаблені екземпляри. І все одно спалахи короїдів періодично виникають у різних регіонах після пожеж, вітровалів та інших стихійних лих, коли раптом з’являвся великий обсяг доступного для заселення субстрату.

Водночас нікому не видається влучним знищити населення, щоб зупинити епідемію грипу чи навіть холери. Так само не варто знищувати поголів’я свиней для захисту від африканської чуми чи всі сосни для захисту від короїдів. Саме у ПЗФ є можливість простежити природну заміну порід, якщо вона відбудеться за поточної тенденції зміни клімату, та побачити, які саме породи виживуть. Можливо, що доведеться у деяких регіонах вести господарство на березу та осику упродовж певного періоду, поки відновиться сосна. Тому й не варто зараз здійснювати масштабну реконструкцію малоцінних насаджень, хіба що експериментально на окремих ділянках.

Валентина МЄШКОВА,
“Лісовий і мисливський журнал”
https://ekoinform.com.ua/?p=4877

Глава Госкомэкологии — о том, почему деревья продолжают вырубать

Почти половина заявлений на вырубку деревьев связана со строительством и реконструкцией зданий. Глава Госкомэкологии рассказал, почему деревья продолжают вырубать. Председатель Сената призвала срочно принять кардинальные меры по охране растительного мира.



Бахром Кучкаров.
Фото: Шухрат Латипов / «Газета.uz»

Сегодня, 10:07 Политика

12 октября на 23-м пленарном заседании Сената Олий Мажлиса была заслушана информация председателя Государственного комитета по экологии и охране окружающей среды Бахрома Кучкарова о соблюдении в Узбекистане законодательства при обрезке деревьев и кустарников.

Глава Госкомэкологии сообщил, что за девять месяцев 2019 года в соответствии с административным регламентом территориальные органы по экологии и охране окружающей среды получили 4909 заявлений о выдаче заключения на вырубку 143560 деревьев.


В результате изучения по 1892 обращениям на вырубку 40992 деревьев был дан отказ (28,6%). Заключения даны по 1453 заявкам на вырубку 39 тысяч деревьев и кустарников, высохших или поврежденных в результате болезней (27,2%), а также по 1564 заявкам на вырубку 63561 дерева (44,2%) в связи со строительством и реконструкцией зданий, сооружений и коммуникаций.

За этот же период было зафиксировано 3274 случая незаконной вырубки деревьев и кустарников (за девять месяцев 2018 года — 2841 случай) и назначен штраф в сумме 1,2 млрд сумов (386,6 млн сумов), из которых взыскано 871 млн сумов.

В правоохранительные органы для взыскания штрафов и ущерба было направлено более 300 административных и уголовных дел в отношении физических и юридических лиц.

В ходе инвентаризации было зарегистрировано около 85 миллионов деревьев, из которых 3,5 миллиона включены в электронную базу. Работа по включению учтенных деревьев в базу продолжается, сказал Бахром Кучкаров.

Председатель комитета напомнил, что согласно пункту 5 Типового положения об управлениях благоустройства городов и районов, утвержденного Кабинетом Министров от 10 января 2013 года, уход за зелеными насаждениями возложен на управления благоустройства (обрезка деревьев и кустарников, полив зеленых насаждений, дождевание крон растений, улучшение мелиоративного состояния почвы, борьба с сорняками, химическая и биологическая защита растений от болезней и вредителей и проведение других агротехнических мероприятий и работ).

Однако эта функция по ряду причин не реализуется в полной мере, в частности, из-за нехватки квалифицированных специалистов и недостаточной материально-технической базы этих управлений. «Этот вопрос поднимался неоднократно. Если на это не обратить внимания, мы можем лишиться и оставшихся деревьев», — сказал глава Госкомэкологии.
Проблемы

Бахром Кучкаров назвал ряд проблем, наличие которых приводит к продолжению рубки деревьев. Во-первых, текущие суммы штрафов недостаточны для профилактического эффекта. Для привлечения к уголовной ответственности сумма ущерба растительному миру должна составлять более 300 базовых расчетных величин (60,8 млн сумов). Более того, нет практики конфискации транспортного средства и техники, используемой для незаконной вырубки деревьев.

Во-вторых, нет системы, направленной на сохранение деревьев и кустарников во время строительства и реконструкции зданий, сооружений и коммуникаций, то есть при выделении земли и проектировании не учитываются вопросы сохранения деревьев.

В-третьих, отсутствует действенный механизм общественного контроля во время вырубки деревьев. Общественность должна участвовать в процессах выдачи разрешения на вырубку.

В-четвертых, обрезку и формовку деревьев должны выполнять лица, у которых есть необходимая квалификация.

В-пятых, конкретно не определены лица, ответственные за уход и охрану древесных и кустарниковых насаждений, не входящих в государственный лесной фонд.


В-шестых, не в полной мере заработала система по высадке деревьев в качестве компенсации вырубленным, потому что конкретно не определены порядок выполнения этих обязательств, сроки и ответственность за невыполнение.

В-седьмых, до сих пор не разработаны правила рубки, обрезки и формовки деревьев.

Для решения указанных проблем по поручению премьер-министра Абдуллы Арипова был разработан проект постановление правительства «О дополнительных мерах по сохранению деревьев и кустарников вне государственного лесного фонда», который выставлялся на общественное обсуждение. Документ предусматривает введение моратория на вырубку деревьев вне лесов до 1 февраля. За это время должны быть пересмотрены нормы ухода, обрезки, рубки и использования деревьев и кустарников.

«Сейчас проект находится на стадии внесения в Кабинет Министров… В этом направлении у нас достаточно проблем и недостатков. Недовольство населения также уместно. Решение этих проблем и устранение недостатков лично контролирует глава правительства», — сказал глава Госкомэкологии.




Председатель Сената Танзила Нарбаева указала на медлительность Госкомэкологии в принятии кардинальных мер по охране и уходу за деревьями.

«Комитет должен быстрее изучать опыт других стран и предлагать варианты, которые можно внедрить у нас. Надо ускориться, в то же время не нужно забывать советоваться с народом», — отметила она.

Глава верхней палаты парламента отметила, что в предстоящие два года планируется реализовать около 800 проектов на сумму 1,5 млрд долларов в регионе Аральского моря.


«Продолжение нарушений экологического законодательства, несмотря на все эти практические действия, — печальная ситуация. В то время, когда мы тратим большие средства и ресурсы для посадки деревьев на территории Аральского моря, превратившегося в пустыню, незаконная и безжалостная вырубка деревьев и кустарников в некоторых регионах — абсолютно непонятная ситуация», — заявила Танзила Нарбаева.

«Газета.uz» 

Обмін даними для поліпшення охорони та моніторингу лісів



Незважаючи на те, що картування надземної біомаси зараз можливо за допомогою супутникового дистанційного зондування, ці карти все одно повинні бути відкалібровані та затверджені за допомогою даних на місці, зібраних дослідниками по всьому світу. IIASA сприяв створенню нової глобальної бази даних для підтримки спостереження Землі та заохочення інвестицій у відповідні вимірні дослідження та дослідження на місцях.

Лісова біомаса є важливим показником для моніторингу екосистем та клімату Землі. Він також надає критичний внесок у облік парникових газів, оцінку втрат вуглецю та деградацію лісів, оцінку потенціалу відновлюваної енергії та розроблення політики пом'якшення зміни клімату. Хоча тепер супутникова технологія дистанційного зондування дозволяє дослідникам виготовляти великі карти надземної біомаси, ці карти все ще потребують достовірних, сучасних даних на місці для калібрування та перевірки. Збір даних у полі шляхом вимірювання дерев та документування видів є, однак, дуже трудомістким, дорогим та трудомістким заняттям, і тому було б доцільно зібрати безліч існуючих наборів данихщоб забезпечити реальну додану вартість для ряду застосувань. Що стосується застосування політики, це також може призвести до покращення продуктів біомаси та кращого моніторингу лісових ресурсів, що, в свою чергу, може призвести до більш ефективних заходів щодо захисту лісу.

У новій роботі, опублікованій у журналі Scientific Data, 143 дослідники, що займаються цим типом збору даних у цій галузі, досліджували, чи можна побудувати мережу, яка відкрито ділиться своїми даними про біомасу на користь різних громад. Вони особливо хотіли побачити, чи зможуть вони зібрати якомога більше даних про біомасу на місці, щоб підготуватися до нових супутникових місій, таких як місія BIOMASS Європейського космічного агентства з метою підвищення точності поточних продуктів на основі дистанційного зондування, та розвиток нових синергій між дистанційним зондуванням та наземними дослідницькими спільнотами екосистем. Їх зусиллями призвели до створення Системи спостереження лісів (FOS) - міжнародної,

"Маючи на увазі, що цей документ є дескриптором даних, а не звичайним документом з гіпотезами, вся ідея цього дослідження - це нова відкрита база даних про дані біомаси. Це важливо з наступних причин: По-перше, це являє собою спосіб зв'язку екологічні / лісові та дистанційні зондування, вони також долають існуючі бар'єри для обміну даними, одночасно сприяючи обміну даними за межами невеликих спільнот. Нарешті, він забезпечує визнання людям, які працюють у цій галузі, у тому числі тим, хто збирає дані, саме тому У цьому документі є 143 співавтори, оскільки всі вони є учасниками бази даних, - пояснює ведучий дослідження Дмитро Щепащенко, науковий співробітник Програми управління та управління екосистемами IIASA.


Дослідники зібрали дані з 1645 постійних ділянок лісових зразків з 274 локацій, розподілених по всьому світу. Ці дані тепер доступні для завантаження через веб-сайт FOS. Ініціатива являє собою першу спробу об'єднання цього типу даних в різних місцях в одному місці. Дослідники зазначають, що їх робота в цьому плані триває і є плани продовжувати додавати більше FOS наборів даних та мереж. Окрім сприяння обміну даними, система також просуває нову провідну мережу даних про біомасу (через FOS), яку IIASA лідирує і надалі розвиватиметься в майбутньому.

Крім очевидних переваг, які обмін даними має для наукового співтовариства, ці дані також є важливими для підготовки різних моделей в IIASA, таких як Модель управління біогеохімією (BGC-MAN) та глобальна лісова модель (G4M). Кілька поточних проектів IIASA, а також інші екологічні, біофізичні та економічні моделі та проекти поза межами IIASA також отримають користь, що означає, що надання доступу до даних може покращити моделі та розуміння біомаси в цілому.

"У минулому докладено багато зусиль для збору даних про ліси, але люди, які працюють у цій галузі (екологи та науковці з лісового господарства) навряд чи коли-небудь діляться зібраними даними, або якщо вони є, вони діляться ними лише в межах екологічних мереж. Дані є цінними не тільки для екології, але і для калібрування та валідації дистанційного зондування , іншими словами, для підготовки алгоритмів, що створюють карти біомаси, та для оцінки точності продуктів, а також введення даних для різних моделей. Ця робота представляє справжній крок вперед в обміні дуже цінним набором даних про біомасу ", - підсумовує дослідниця IIASA Лінда Зее, яка також була співавтором дослідження.


Досліджуйте далі
Забезпечення стійкості за допомогою картографування лісових сертифікатів

Більше інформації: Дмитро Щепащенко та ін., Система спостереження лісів, створення глобального довідкового набору даних для дистанційного зондування лісової біомаси, Наукові дані (2019). DOI: 10.1038 / s41597-019-0196-1
Забезпечено Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу
https://lesovod.blogspot.com/p/10-2019-jerome-chave-1637-98.html