У п'ятницю, 25 жовтня в селі Кривець, Богородчанського району до рятувальників надійшло повідомлення про пожежу сухої трави, чагарників, залишків деревини та лісової підстилки на території лісового масиву, який належить Богородчанському спецагролісгоспу, передає blitz.if.ua.
До гасіння пожежі залучено 55 лісників Богородчанського спецагролісгоспу та ДП “Солотвинський держлісгосп”, 1 одиниця техніки.
О 13.20 пожежу локалізовано, гасіння пожежі триває.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що в Ужгороді в міській лікарні внаслідок загоряння електропроводки сталася пожежа. В результаті пожежі було евакуйовано близько 150 осіб.
Також у Тернополі сталася масштабна пожежа на складі з розчинником для фарб на вулиці Лук’яновича — палає неподалік від центру міста, у районі Нового Світу.
В Мексике вблизи границы с Соединенными Штатами Америки произошел масштабный лесной пожар, в результате которого погибли 3 человека. Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на Reuters.
Как сообщается, пожар произошел вблизи мексиканского города Текате, что находится примерно в 50 км к востоку от пограничного города Тихуана. По данным национальной лесной комиссии, огонь охватил около 14 тыс. гектаров леса. К тушению пожара были привлечены 150 пожарных.
Отмечается, что свыше 1,6 тыс. жителей были эвакуированы, а также были перекрыты несколько автомобильных дорог в районе пожара. Сейчас известно, что в результате инцидента 3 человека погибли и еще четверо пострадали.
Даже для неспешных прогулок на природе каждый неосознанно выбирает тот путь, который ему наиболее по душе. Такой нюанс очень важен для понимания личности человека.
Основываясь на эту информацию, был разработан визуальный психологический тест: с его помощью вы можете заглянуть в самые потаенные глубины вашей души. Joinfo.ua считает, что такое тестирование дает неплохие результаты, максимально приближенные к истине.
Тест по лесной дороге
Он очень прост – не нужно отвечать на десятки вопросов, зачастую не имеющих никакого отношения к злободневной теме. Единственное, что требуется: расслабьтесь, включите музыкальное сопровождение на тему природы и представьте, что вы находитесь в окружении лесных деревьев, а потом выберите одну из дорожек на фотографии. Следует отключить логику и прислушиваться исключительно к внутренним ощущениям. Тогда результат будет верным.
1 дорога
Вы – гармоничный человек, большой ценитель прекрасного – вы становитесь гораздо сильнее, когда вас окружают любимые и красивые вещи. Кроме того, вы являетесь большим ценителем традиционного уклада, а также привычных культурных установок. Для вас приятно получать удовольствие от любой мелочи, вы чувствуете себя счастливым даже от хорошей погоды за окном. Препятствия вас не пугают – вы рассматриваете их как интересное приключение.
Приготовьтесь: впереди вас ожидают позитивные изменения, они встряхнут ваше бытие и привнесут в повседневность массу бодрости и энергичности. Вы приближайтесь к настоящему расцвету. Именно сейчас пришло время покоя, пусть окружающие сами заметят, кто вы на самом деле.
2 дорога
Человек, которому понравился этот путь, проявляет себя как сильная личность. В вас много смелости, вы способны на настоящую дружбу, вам можно доверять и не опасаться предательства с вашей стороны.
Выбранная вами каменная тропа свидетельствует о том, что вы не выказываете опасения перед жизненными проблемами. Глядя на свою дорогу, вы не допускаете ни минутного сомнения, что приближаетесь к настоящему счастью, и вы правы на все 100 процентов. Продолжайте свое движение, до вашей истинной цели осталось совсем немного.
Вы привыкли демонстрировать свою силу и отсутствие сомнений – окружающие воспринимают вас именно таким. Но вам не требуется постоянно доказывать свою порядочность. Каждый имеет право на проявления некоторых слабостей – если вы чего-то не сумеете добиться, это не будет поставлено вам в вину.
3 дорога
Если ваш выбор пал именно на эту дорогу, это означает, что вы привыкли действовать взвешенно и обоснованно. Иногда вы сознательно останавливаетесь, чтобы продумать дальнейшую стратегию – вы любите задаваться сложными вопросами, для вас доставляет удовольствие добираться до истины. Даже если вы иногда отступаете, вас не охватывает паника, вы знаете, что найдете верный путь снова.
Обычно путь, полный диких растений, выбирают интроверты. Возможно, то, что тропинка обрывается, свидетельствует о том, что было бы неплохо задуматься о дальнейшем пути. Наверное, вам требуется более четко определиться с целями, сформировать конкретный план, а уже затем неспешно двигаться вперед.
Ваша спокойная энергия является вашей истинной силой, а любопытство позволяет привносить в жизнь очаровательное разнообразие – это здорово!
4 дорога
Это великолепный путь, и если вы избрали именно его, нет сомнений – вы экстравагантный человек. Ваша жизнь наполнена эмоциональными вспышками, яркими моментами и необычными вещами. Вы тянетесь к неординарному, выходящему за рамки привычных стандартов: иногда то, что вы предпринимаете, и вещи, которыми вы себя окружаете, вводят других людей в состояние шока.
Выбирая тропу, расположенную под извилистыми деревьями разных форм, вы доказываете, что вы далеки от реальных планов и сиюминутных действий. Для вас важнее та атмосфера, в которой вы находитесь, чем конкретная дорога, по которой вам приходится шагать. Поэтому некоторая осторожность вам точно не помешает: все-таки поглядывайте вперед, вдруг вы не заметите важного человека или серьезное препятствие.
Люди чувствуют в вас силу и энергию, а также отмечают хорошо развитое чувство юмора и способность наслаждаться жизнью в полной мере. Но не забудьте показать некоторым из них, что вы тоже можете быть серьезным человеком.
5 дорога
Обычно люди, которые выбирают этот путь, скромны и очень вежливы. Вы не можете долго злиться на кого-то, вы быстро прощаете и забываете обиды, искренне улыбаетесь. В то время как люди заглядываются в пустоту, вы глядите на жизнь во всем ее великолепии.
Важно то, что вы выбрали путь из осеннего ландшафта: осень – это период между двумя очень важными сезонами. Такой выбор говорит о том, что моменты расслабления быстро сменяются периодами искушений, однако уже скоро и за короткий период такая ситуация изменится, все произойдет к лучшему.
Очевидно, что дорога будет трудной и с препятствиями, но вы достаточно сильны, чтобы преодолеть это. Тепло и доброта вашей души привлекают людей, и у вас есть то, чем вы можете поделиться с ними, или чему способны их научить.
6 дорога
Вы – человек, который любит одиночество, но одновременно никогда не отказывается от того, чтобы побыть в тесном кругу близких и любящих людей. Вы способны к проявлению глубоких чувств и искреннего сострадания, вы часто демонстрируете уверенность в себе.
Однако вы выбрали слишком темный путь, который означает, что сейчас вы хотите побыть в одиночестве, наедине со своими мыслями. Но это не обязательно приведет к тому, что вы останетесь одиноким. Нет – просто вы должны следовать своим внутренним целям, мотивам, желаниям и стремлениям, потому что точно знаете: в конце такого пути вас ожидает свет. Однако не потребуются радикальные изменения, все будет происходить постепенно и в нужном темпе.
Этот выбор говорит о том, что ваш внутренний мир прекрасен. Почему бы вам не пригласить в него любимого человека?
А вот чего на самом деле хочет ваша душа, можно точно определить еще по одному визуальному психологическому тесту – он же и подскажет вам, к каким отношениям вы готовы.
Загалом є й інші, більш конкретні причини вболівати за лісові підприємства. Перша й, напевно, головна з них – фінансова. Лісові господарства сплачують чималі суми податків до держбюджету та бюджетів громад, на території яких працюють. За 9 місяців поточного року підприємства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ) сплатили до бюджету разом із ЄСВ 246,5 мільйона 683 тисячі гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, цей показник збільшився на 12 мільйонів. Бюджети волинських громад отримали від лісівників майже 80 мільйонів гривень у вигляді податків і платежів. Для кожного села та селища це відчутна фінансова підтримка, зважаючи на те, що далеко не всім пощастило мати на території ОТГ великі підприємства або ж багато АЗС.
Відкриття нової деревопереробної лінії в держпідприємстві «Старовижівське лісове господарство».
Крім сплати податків, волинські лісівники розвивають інфраструктуру громад, працюють над створенням рекреаційних зон на території населених пунктів, при потребі допомагають технікою, матеріалами. За участі лісівників на Волині ремонтують і будують дороги, об’єкти соціальної сфери, ліквідовують пожежі, займаються благоустроєм. Не злукавимо, якщо констатуємо той факт, що працівники галузі намагаються завжди допомагати землякам. Звісно, якщо це в їхніх силах та компетенції.
Робочі місця та гарантія соціальної захищеності
Ліси Волині, які займають третину площі області, потребують догляду та багато роботи. Тому в окремих районах лісгоспи стали не тільки хорошим помічником у розвитку громад, основою їх економіки, але й найбільшим та найнадійнішим роботодавцем. У лісових господарствах Волині зараз працює 2930 чоловік. Лісівничі колективи – вдалий сплав молодості та досвіду. Третина працівників лісгоспів ще не досягнула 35-річного віку. Проте молоді є від кого набиратися досвіду, бо в галузі трудяться спеціалісти віком понад 60 років (13%).
Інженер з лісових культур держпідприємства «Городоцьке лісове господарство» Олена Некришевич на «робочому місці».
Ліс став не тільки місцем роботи для багатьох волинян, а й сформував навколо себе широке коло людей, які вболівають за галузь та прямо залежні від її успіхів. Якщо порахувати членів родин лісівників, то виходить близько 20 тисяч осіб, до яких потрібно додати 1160 дітей-учасників дитячих шкільних лісництв. Усі ці люди зацікавлені в успішному функціонуванні лісової галузі, адже вони неодноразово переконувалися і знають, що бути працівником лісу означає соціальний захист, упевненість у тому, що твої діти зможуть оздоровитись влітку, вчасно отримана зарплата (яскравим прикладом, який показує наскільки це важливо, є вугільна галузь Волині). Тобто лісова галузь на Волині набула набагато ширшого поняття, ніж просто місце роботи та заробітку для працівників. А діяльність лісгоспів для громад – невід`ємна складова їх розвитку.
Інший бік медалі, або Підводні камені
Проте під час роботи лісові господарства стикаються з багатьма труднощами і проблемами. В сучасних умовах лісовим підприємствам доводиться самостійно заробляти кошти для своїх потреб.
Наша робота ніколи не була простою. А зараз потрібно встигнути і за темпом автоматизації, і за змінами законодавства, в умовах мораторію на експорт деревини вистояти і знайти точки збуту на продукцію при обвалі цін.
Для цього господарствам та їхнім керівникам потрібно працювати за правилами ринку і конкурувати з потужними бізнесовими структурами. Лісгоспам при цьому важче, адже вони на відміну від бізнесу беруть на себе зобов’язання щодо соціально орієнтованої роботи, а ринкові реалії диктують ряд вимог до професії лісівника.
«Наша робота ніколи не була простою. А зараз потрібно встигнути і за темпом автоматизації, і за змінами законодавства, в умовах мораторію на експорт деревини вистояти і знайти точки збуту на продукцію при обвалі цін. При цьому потрібно відповідати вимогам і очікуванням громадськості, тримати заданий темп лісовідновлення і багато іншого», – сказав очільник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко під час однієї з нарад.
Відкриття дендропарку в держпідприємстві «Маневицьке лісове господарство».
Враховуючи всі нюанси, в тому числі й через мораторій на експорт лісу-кругляка, лісівники змушені змінювати методи роботи, працювати над підвищенням ефективності переробки деревини, збільшувати випуск продукції лісопиляння, працювати над впровадженням переходу громадян на альтернативні види палива.
Зменшення попиту на дров`яну деревину спричиняє багато проблем. На останніх електронних торгах продукції вдалося продати лише 17,9 тис. м3 з 97,1 тис. м3 виставленої деревини. На складах накопичуються великі залишки і тому знижується, зокрема, і вартість деревини.
Спільна проблема, що непокоїть всіх
Що б там хто з недругів лісової галузі не говорив, а ця проблема характерна не лише для Волині. Для прикладу, сусідня Львівщина. На електронних торгах, що проводила «ТБ «Галконтракт», брало участь дуже мало покупців деревини. Як наслідок, реалізовано за підсумками усіх торгів лише 4,6 % від виставленого обсягу. На жаль, це не поодинокі випадки, а загальна тенденція як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Керівництву лісової галузі вдається досягти нормальної роботи підприємств у несприятливих для них умовах, за словами головного лісівника Волині, основне завдання – зберегти робочі місця та працівників.
Причин – чимало, а наслідки – пагубні: лісгоспи втрачають основну, базову статтю доходів, а це за причинно-наслідковим зв’язком тягне менші податки у громади, нижчі зарплати, скорочення та відтік кадрів і навіть несе загрозу існуванню самих лісгоспів.
Деревопереробне підприємство в ДП «Ківерцівське лісове господарство».
Лісівники шукають виходи. Зокрема, роблять ставку на розвиток власної переробки, недеревних ресурсів, сприяють впровадженню в області альтернативних видів палива та збільшення на Волині обсягів його використання. При тому, що керівництву лісової галузі вдається досягти нормальної роботи підприємств у несприятливих для них умовах, за словами головного лісівника Волині, основне завдання – зберегти робочі місця та працівників.
Деревопереробне підприємство в ДП «Ківерцівське лісове господарство».
Загроза виникнення відтоку кадрів або їх скорочення є. Яскравий приклад – ситуація на Житомирщині. В області з найбільшою лісистістю та успішними підприємствами почався економічний спад, що спричинив скорочення робочих місць і зниження зарплат. У вересні колектив лісівників Житомирщини зменшився на 324 працівники, а середня заробітна плата тих, хто залишився працювати, зменшилась на 812 гривень. Також в області впали обсяги лісозаготівель, а економічно невигідне, але необхідне для лісу прорідження молодих насаджень і прибирання сухостою — під загрозою припинення. На Волині всі необхідні для лісу роботи проводяться, не- зважаючи на затратність.
Але варто розуміти, що проблеми у житомирських працівників лісу виникли не через недопрацювання, чи невдалі управлінські дії. Основною причиною стала відсутність підтримки галузі в умовах мораторію на експорт лісу. Спостерігаючи за цими подіями, місцевій владі та органам самоврядування потрібно докласти максимум зусиль, щоб така ситуація не повторилася на Волині.
Порятунок потопаючих стосується не лише потопаючих
Волинська лісова галузь ніколи не належала до розряду дотаційних напрямків, які звикли до допомоги та підтримки. Навпаки, своїм існуванням протягом багатьох років при відсутності підтримки, фінансування та в умовах постійного контролю, тиску громадськості, лісівники довели, що можуть успішно працювати.
Лісівники Волині – для ОТГ.
Вороже ставлення окремих депутатів до галузі та намагання дискредитувати її працівників зовсім не сприяє хорошій роботі. Набагато більше користі принесло б сприяння в пошуку точок збуту продукції, підтримка ініціативи щодо збільшення обсягів використання альтернативних видів палива. Будь-яка підтримка у таких складних умовах буде відчутною для лісової галузі області. Що ж буде, якщо лісова галузь не вийде із кризи і опиниться в стані крутого піке? Всі проблеми місцевих жителів, які до того допомагали вирішувати лісівники, зваляться на голову представників місцевої влади. Ті, своєю чергою, ризикують опинитися в патовій ситуації, коли їм доведеться просто розводити руками у відповідь на проблеми та прохання людей. Якщо не стане лісгоспів, а лісівники виїдуть на заробітки, то не буде ні значних фінансових надходжень до бюджетів, ні робочих місць, ні хороших господарників-лісівників, ні матеріально-технічної бази.
Рекреаційна зона для волинян – від держпідприємства «Колківське лісове господарство».
Хто допомагатиме людям у селах, які живуть завдяки землі та лісу? І перше, і друге в них хочуть забрати. Хто зможе виїхати за кордон – поїде. А той, хто залишиться, буде заледве зводити кінці з кінцями.
Панацеї немає. Має бути «дорожня карта» виходу із кризової ситуації. Представникам влади, депутатам потрібно доводити свою державницьку позицію, сівши за стіл переговорів із лісівниками: де є серйозна загроза економіці немає місця політиці! Вже зараз потрібно шукати ринки збуту, робити все, щоб деревина не гнила на складах, а приносила кошти, допомагала стабілізувати ситуацію в галузі. Тут не поможуть жодні гриба та ягоди. Треба бути конкурентним на ринку деревини, інакше лісгоспи і справді стануть банкрутами, а волинські села – безлюдними.
Миллионы жителей штата Калифорния в США могут остаться без электричества из-за лесных пожаров. В округе Лос-Анджелес объявлено чрезвычайное положение. Об этом пишет BBC.
Фото: Depositphotos
Перебои с электричеством могут возникнуть в 36 округах штата, сообщила компания Pacific Gas & Electric (PG&E) — самый крупный поставщик электроэнергии в Калифорнии.
На сайте компании указано, что отключения затронут такие округа Калифорнии: Аламеда, Алпайн, Амадор, Бьютт, Калаверас, Колуза, Контра-Коста, Эль-Дорадо, Гленн, Гумбольдт, Керн, Лейк, Марин, Марипоса, Мендосино, Монтерей, Напа, Невада, Плейсер, Плумас, Сан-Бенито, Сан-Матео, Санта-Клара, Санта-Круз, Шаста, Сьерра, Сискию, Солано, Сонома, Станислаус, Техама, Тринити, Туалэми, Йоло и Юба.
Губернатор штата Гэвин Ньюсом обвинил компанию в плохой работе и алчности. Он потребовал предоставить скидку в 100 долларов всем частным потребителям, которых коснулось отключение.
Устаревшие электросети
В пятницу, 25 октября, PG&E предупредила около 850 тыс. клиентов о том, что они могут лишиться электричества с вечера субботы, 26 октября, до полудня понедельника, 28 октября. Отключение охватит около 2 млн человек.
Компания опасается, что сильные ветры могут повредить линии электропередач и привести к новым возгораниям, а леса загораются особенно быстро из-за засухи.
В 2018 году самый страшный пожар в истории штата унес жизни 85 человек. Он произошел из-за аварии на высоковольтной линии PG&E.
Секунды на сборы
Журналист Питер Бауэс живет под Лос-Анджелесом в районе, который сейчас объят бушующим там пожаром. Он сообщает, что у его семьи были секунды на сборы — они лишь успели закинуть собаку в машину и уехать.
«Это стало нормой, — написал Баэус в Twitter. — Электричество отключили второй раз за месяц. Ни воды, ни света. Ожидаются сильные ветры и пожары».
Новый челлендж на YouTube — посадить 20 миллионов деревьев. Сотни YouTubers призывают свою аудиторию пожертвовать деньги в некоммерческий фонд Arbor Day, где каждый доллар потенциально превратиться в дерево.
«Мы хотим показать, что YouTube — это не просто видеоплатформа, что мы на самом деле имеем реальное влияние и можем внести реальные изменения», — сказал в своем видео Джимми Дональдсон, который посетил YouTube на MrBeast и начал кампанию под названием #TeamTrees. Об этом сообщает Информатор Tech, ссылаясь на YouTube.
Посадка деревьев может принести огромную пользу экосистеме и планете, возрождая вырубленные леса и помогая бороться с изменением климата. Но для этого в крупных проектах по посадке деревьев необходимо избегать потенциальных “ловушек”.
Как показало одно из исследований в журнале Nature, почти половина деревьев в мире была уничтожена с начала человеческой цивилизации. Согласно данным Всемирного банка, только в период с 1990 по 2016 год люди уничтожили лесные массивы, превышающие площадь средней страны в Южной Африке. Поэтому предстоит проделать большую работу, чтобы не только защитить оставшиеся леса, но и вернуть их к былой “славе”.
MrBeast намеревался посадить 20 миллионов деревьев, чтобы почтить память своего канала, достигнувшего 20 миллионов подписчиков. Проекты по посадке деревьев могут быть привлекательными из-за того, что достаточно легко определить, какую пользу обществу вы приносите, и одна из целей #TeamTrees, согласно FAQ для участников, заключается в том, чтобы принять меры по изменению климата. Но если это будет последствием, более важным может быть подсчет того, сколько из этих деревьев действительно доживают до “старости”.
«Оказывается, что многие из саженцев, которые когда-либо высаживались, умирают из-за ненадлежащего ухода», — говорит Эйке Люделинг, глава департамента садоводческих наук в университете Бонна. «Иногда лучше посеять меньше деревьев и по-настоящему заботиться о них».
Долгосрочное выживание является ключевым фактором для деревьев, потому что для того, чтобы они могли компенсировать выбросы парниковых газов, которые они генерируют, им нужно прожить не менее 100 лет.
Защита этих деревьев в следующем столетии может быть довольно опасной в разгар политических споров, как мы видим в тропических лесах Амазонки и когда изменение климата усиливает лесные пожары в США и мире.
Часть денег, которые собирают #TeamTrees, пойдет на поддержание посаженных деревьев. «Мы не просто садим саженцы и уходим», — рассказывает директор по связям с общественностью Arbor Day Foundation Дэнни Кон. У фонда есть процесс проверки, требующий, чтобы у партнеров, с которыми они работают, чтобы привить деревья, был план, для их жизни.
Партнеры акции говорят, что Лесная служба США, с которой она сотрудничает, оценивает уровень смертности деревьев в 3% в год. В 2018 году в День Дерева высажено 6,7 миллиона деревьев, в том числе 1,6 миллиона в таких местах, как Калифорния и Орегон, где леса были уничтожены многочисленными пожарами.
«Никто не против восстановления в местах, которые раньше были лесами и где люди пытаются использовать местные виды для восстановления утраченного леса», — объясняет Джозеф Вельдман, доцент в Техасском университете A & M.
Фонд Arbor Day заявляет, что он сотрудничает с такими учреждениями, как Служба лесного хозяйства США, Служба национальных парков и Национальная ассоциация лесоводов штата, с тем чтобы они ответственно сажали деревья. «Это первое: правильное дерево, правильное место», — говорит Кон. «Люди очень обеспокоены инвазивными видами, и мы тоже очень обеспокоены этим».
Четыре различные группы ученых ответили своей критикой, и одна из их больших проблем заключается в том, что слишком большое внимание к посадке деревьев отходит от самого важного шага к остановке климатической катастрофы: сокращение сжигания ископаемого топлива. Crowther Lab отказалась комментировать свое исследование, но опубликовала свой собственный ответ на критику в науке.
«Вы должны сократить выбросы, просто невозможно обойти это, и посадка деревьев не будет решением главной проблемы», — говорит Люделинг. Сам YouTube, возможно, захочет обратить на это внимание, поскольку другое исследование показало, что, просто отключив изображения в видео, которые только слушают пользователи, YouTube может сократить выбросы парниковых газов, что эквивалентно увеличению углеродного следа 30 000 домов в Великобритании каждый год.
«Мы знаем, что 20 миллионов деревьев не помогут вылечить изменение климата, но суть в том, чтобы закончить это десятилетие на позитивной ноте», — говорит Марк Робер в видео рекламной кампании.
Все пожертвованные деньги будут переданы некоммерческому фонду Arbor Day, который за последние четыре с лишним десятилетия посадил 250 миллионов деревьев по всему миру. В начале этого года они выступили с еще одной инициативой по посадке еще 100 миллионов деревьев к 2022 году, что ознаменует 150-летний юбилей первого праздника посадки деревьев в День Арбор.
Узнать еще больше актуальных новостей из мира технологий и игр, а также обсудить их можно в нашем Telegram-канале, и на страничках в Facebook и Instagram.
Безусловно, глобальный процесс потепления берет свое. Но конкретно на территории Украины он усугубляется массовой вырубкой лесопосадок и лесов, высыханием сотен малых рек, бесконтрольным земледелием, которое стремится выжать из земли всё. Кому-то это принесло миллионы. А миллионам принесло проблемы, которые казались давно забытыми.
В описании климата Новороссии (то есть Северного Причерноморья от Дуная до Дона) начала XX века великий географ Петр Семенов Тян-Шаньский сообщает, что наибольшая часть этого пространства «представляет собою в общем однообразную степь, на востоке незаметно сливающуюся с астраханскими и арало-каспийскими степями. Подобные условия дают большой простор ветрам, которые должны здесь отличаться своей силой».
Из-за этого климат был непостоянен, воздух сух, безводие сильно, летних дождей недостаточно. В Екатеринославской губернии, как пишет ученый, судьбу урожая тогда решали осадки в апреле и мае — дальше была сплошная сушь.
Но это полбеды.
Распаханные земли, лишившиеся травяного покрова, поднимались колоссальными тучами пыли, «черными бурями». В 1891 году юг империи пережил небывалую засуху и последовавший за ней страшный голод. Годом позже по всему Юго-Востоку современной Украины прокатились натуральные самумы, практически как на умирающей Земле в фильме «Интерстеллар».
Геолог и почвовед Василий Докучаев так описывает один из случаев:
«Не только был совершенно сорван и унесен с полей тонкий снеговой покров, но и рыхлая почва, обнаженная от снега и сухая, как пепел, взметалась вихрями при 18 градусах мороза. Тучи темной земляной пыли наполняли морозный воздух, застилая дороги, занося сады — местами деревья были занесены на высоту 1,5 м, — ложились валами и буграми на улицах деревень и сильно затрудняли движение по железным дорогам: приходилось даже отрывать железнодорожные полустанки от сугробов черной пыли, смешанной со снегом».
Суховеи, мгновенно испаряющие влагу из почвы, водоемов и растений, были хорошо знакомы жителям Киевщины, хотя это север Украины и там имеются крупные реки. Признаки степи Докучаев отмечал на Полтавщине.
А в нынешней Херсонской области передвижения огромных масс почвы начались еще и после того, как бессчетные овечьи стада баронов Фальц-Фейнов выели траву на Алешковских песках. Песчаные бури местные старожилы помнят еще по 60-м годам прошлого века, когда много было сделано для того, чтобы их остановить. А всего на 40-50 лет раньше останавливать было нечем.
Жестокая засуха 1921 года вызвала голод в Поволжье, врезавшийся в историческую память. Но сушь свирепствовала не только там. Согласно данным официальной статистики, пострадали 35 губерний, в том числе Южная Украина и Крым.
Весной 1928 года в центральных и юго-восточных регионах Украины, Сталинградской и Астраханских областях РСФСР ветры подняли на воздух более 15 миллионов тонн чернозёма, истончив пахоту и вызвав неурожаи 1929-1931 годов. По всему степному поясу снова случился страшный голод, усугубленный еще и продразверсткой. Политику из него начали выжимать гораздо позже, а тогда это было явление из числа хорошо знакомых.
Очередная трагедия для людей, только что переживших войну, случилась в 1946 году. Снова пострадали Украина, Северный Кавказ, российское Черноземье, Поволжье, Западная Сибирь и Казахстан, для которых 1947 год стал черным временем.
А 20 октября 1948 года появилось постановление Совета Министров СССР и ЦК ВКП (б) от № 3960 «О плане полезащитных лесонасаждений, внедрения травопольных севооборотов, строительства прудов и водоёмов для обеспечения высоких устойчивых урожаев в степных и лесостепных районах Европейской части Советского Союза».
Для простоты это именовалось «сталинским планом преобразования природы».
Было решено покончить с проблемой засухи путём посадки лесозащитных насаждений и создания систем орошения. План предполагал в течение 15 лет (1950-1965 гг.) заложить леса на площади 5,7 млн га, в целом это территория примерно с Хорватию. 3,6 млн га отводилось на силы и средства колхозов, 1,5 млн га нарезали Министерству лесного хозяйства СССР, которому предстояло заниматься малолесными районами и неудобьями. Остальное досаживали совхозы.
В целом изменить климат предполагалось на площади 120 млн гектаров, это уже добрая пятерка европейских стран.
Автором концепции «травопольного земледелия» был упомянутый выше Василий Докучаев. Его идеи были дополнены виднейшими агрономами Павлом Костычевым, Василием Вильямсом, практической работой Георгия Высоцкого и др.
Самого Докучаева тут можно назвать подвижником. За долгие годы наблюдений он собрал колоссальный материал, особое внимание уделив черноземным почвам. Собственно, он и установил само понятие «чернозем».
Еще после голода 1891 года, когда все занимались сбором пожертвований, Василий Васильевич впервые озвучивает рецепт, как предотвратить несчастье — читает публичную лекцию, публикует ряд статей в «Правительственном вестнике», а затем выпускает их в виде книги «Наши степи прежде и теперь».
По его замечанию, все проблемы возникли из-за неправильного хозяйствования. Черноземная полоса подвергалась «упорно и неуклонно прогрессирующему иссушению» из-за распашки низин и углублений, когда-то питавших водой мелкие степные речки, вырубки лесов.
По данным почвоведов, на начало XX века даже в Полтавской губернии площадь лесов по ряду уездов сократилась с 30 до 3-4%. Соответственно стали смываться почвы, заиливаться ручьи, реки обмелели. «Не той вже Миргород, Хорол-річка не та» — жаловался Павло Тычина в «Песне трактористки» в 30-е годы, поскольку ситуация не менялась.
Тогда Почвенный институт АН СССР установил, что во время весеннего снеготаяния с полей южной и средней полосы европейской части страны смывается около 140 млн тонн земли.
Докучаев предложил практически весь комплекс мер, исполненных уже советской властью. Регулирование крупных рек — Днепра, Днестра, Волги, Дона, в первую очередь, чтобы уменьшить весенние разливы. Перегораживание плотинами мелких рек, а степных участков — посадками «живых изгородей». Все пески, бугры и неудобья он предлагал засадить сплошным лесом, бурить артезианские скважины и вводить практику искусственного орошения полей.
Эксперименты проводились еще в конце 20-х годов в районе Астрахани. Имелись на руках результаты работы научной станции «Каменная степь» под Воронежем, созданной самим Докучаевым. А главное, имелся пример абсолютного успеха — Великоанадольское лесничество в Донбассе, существовавшее с 1843 г. специально для целей испытания и пропаганды возможностей степного лесоразведения.
Летом 1948 года, когда газета «Правда» дала программную статью, началась проработка грандиозного плана до мелочей.
Первый заместитель министра лесного хозяйства СССР Василий Колданов в «Очерках истории советского лесного хозяйства» указывал, что в рамках проекта только на 1948-1950 гг. было запрошено 1,481 млрд руб. капитальных вложений. Предполагалось высадить 1118 тысяч гектаров леса, увеличив его, в частности, в областях юга и юго-востока Украины, вдвое. На землях колхозов, в гослесфонде и в совхозах УССР предусматривалось с 1948 по 1955 г. создать почти миллион гектаров лесопосадок всех видов, заняв 4% от всей площади пахотных земель.
Кроме облесения оврагов, создания государственных лесных полос и лесных культур в гослесфонде, Минлесхоз обязывался в 1949-1955 гг. закрепить пески на площади 322 тыс. га. Их засаживали обыкновенной сосной, создав, в частности, леса в Херсонской области, огромные зеленые массивы на Киевщине, Житомирщине, Черниговщине, где преобладают песчаные почвы.
Лесопосадки же в основном закладывали дубовые, справедливо рассудив, что стоять дуб будет долго и массы древесины он дает много. К примеру, по обоим берегам Северского Донца от Белгорода до устья появились государственные лесные полосы шириной по 30 метров. Так было заложено благосостояние будущих независимых украинских углежогов и продавцов дров.
В 1954 г. по инициативе Бюро научно-технического общества лесного хозяйства и лесной промышленности предлагалось пересмотреть возрасты рубок, ряд других лесохозяйственных и лесоорганизационных положений и приступить к составлению плана развития лесного хозяйства на 10-15 лет.
Первый такой генплан составили в УССР, и он стал примерной основой для других республик. В 1956 году площадь высаженного на Украине перекрыла площадь вырубленного на 182%.
С середины 50-х запущен огромный проект по созданию каскада днепровских водохранилищ, эта работа завершилась в 1980 году. В 1961-72 годах сооружен Северо-Крымский оросительно-обводнительный канал, давший воду на засушливые территории Херсонской области и Крыма.
Последняя крупная (но уже не катастрофическая) засуха случилась в 1972 году.
Но за почти тридцатилетний период, по наблюдениям ученых, средние изменения были близки к нулю: выровнялись среднегодовые температуры, количество засушливых дней год от года оставалось примерно одинаковым, а в целом их стало меньше, чем в первой половине XX века. Собиравшиеся на протяжении 45 лет данные о влажности грунта в сельскохозяйственных регионах Украины показывают значительный ее рост именно в период 1960-80 гг.
1998 год стал последним годом без засух.
В двухтысячные процесс все быстрее и быстрее покатился назад, к исходной точке, и даже дальше. Отдел агрометеорологии Укргидрометцентра отмечает, что засушливые периоды происходят уже и в западных регионах, и тенденция их распространения на север и запад прослеживается четко. А на юге, где труды предков вырублены под корень, в том числе из-за сильно подорожавшего газа, снова началось опустынивание и повышение температур летних месяцев за отметку 40 градусов.
2018 год стал самым жарким за последние 139 лет, но и три предыдущих были не хуже. Согласно прогнозам, в течение ближайших десятилетий средняя температура будет постоянно расти, и в Киеве станет дышаться как на юге Австралии.
Но жаловаться не стоит. Это плата за миф об «аграрной державе» и «евроинтеграции», когда в ЕС безо всяких ограничений уходит только сырой лес, древесный уголь, топливные брикеты. А еще в конце XIX века великий Докучаев произнес слова, которые в точности ложатся на современную ситуацию в Украине:
«Именно как раз в таком надорванном, надломленном, ненормальном состоянии находится наше южное степное земледеление, уже и теперь, по общему признанию, являющееся биржевой игрой, азартность которой с каждым годом, конечно, должна увеличиваться».
Ідея національних парків швидко отримала своє визнання в багатьох країнах світу. Тому вже в 1930-х-1950-х роках в ряді країн стали активно створюватися національні парки, які мало схожі на класичні національні парки. Такі «псевдо» -національні парки з'являлися в Японії, Голландії, Ефіопії, Великобританії, Італії, Коста-Ріці (14) .
Автор цікавого дослідження про національні парки Р. Бобров пише: «Щоб попередити можливу експлуатацію популярності име-ющихся національних парків і девальвацію самої ідеї їх створення, представники міжнародної природоохоронної громадськості - чле-ни створеного в 1948 році Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (МСОП) - звернулися в ООН з проханням врегулює-вать становище ... МСОП разр ботал, а X Генеральна асамблея прийняла резолюцію, в якій йдеться.
"З огляду на значення, яке надає ООН ідеї національного парку як розумній формі використання природних ресурсів, і з огляду на збільшується в останні роки в ряді країн упоспоживання терміна" національний парк "для позначення територій, що мають зовсім інші завдання і статус, X Генеральна асамблея МСОП, що проходила в Нью-Делі в листопаді 1969 р рекомендує всім пра-ництво зберегти термін "національний парк" тільки за территори-ями, що відповідають наступним критеріям, і, крім того, зробити все від них залежне, щоб так само надходили місцеві органи влади і приватні організації, які бажають заснувати національний парк.Національний парк - це порівняно велика територія, на ко-торою:
• одна або кілька екосистем не зазнали серйозних зраді-ний в результаті діяльності людини, де види рослин і тварин, їх місцеперебування , геоморфологічні ділянки являють собою науковий, освітній або рекреаційний інтерес, або на якій знаходиться природний ландшафт виняткової краси;
• найбільш компетентний орган країни вживає заходів для скоріше-шего запобігання або виключення експлуатації природних ресурсів на всій території і для ефективного формування почуття поваги до екологічних, геоморфологическим або естетичним елементам, ко-торие привели до створення парку і куди відвідувачам за певних умов дозволений доступ в духовних, просвітніх, культурних і рекреаційних цілях "(152) .
Ця резолюція отримала широке міжнародне визнання і впо-слідстві була схвалена IIВсесвітньою конференцією по національним паркам, що проходила в Йєллоустоні в 1972 році. Відповідно до даної резолюції Комісія МСОП за національними паркам розробила критерії для включення в список ООН територій, що відповідають необ-дімим вимогам. Таким чином, в даний час міжнародна концепція парку пред'являє до нього досить жорсткі вимоги і висуває ряд обмежень (152) .В національних парках, включених до Списку ООН, забороняється екс-плуатації природних ресурсів, видобуток корисних копалин, заготівля деревини і рослин, видобуток тварин , будівництво гребель або дру гих іригаційних або гідроенергетичних споруд. Заборона поширенням рюється і на сільськогосподарську діяльність, полювання, рибальство, заготівлю дров, будівництво доріг, ліній зв'язку, силових ліній і т. П., А також на постійне проживання, комерційне або промислове використання території. На цьому загальне правило допускаються лише окремі винятки (152) .Деякі з перерахованих видів діяльності вирішуються в тих національних парках, де створені зони для охорони культурної спадщини (наприклад, зони контрольованого сільськогосподарського ландшафту, де-ревни, міста або міські райони історичного або археологічного інтересу і т. п.), якщо ці види діяльності є невід'ємним елементом охороняється спадщини »(152) .В національних парках США і Канади, ще починаючи з кінця 19 століття, вводився суворий природоохоронний ре жим. У них заборонялася полювання, рубка лісу, видобуток корисних копалин, будівництво, не пов'язане з рекреацією, акліматизація, у багатьох парках - строго обмежена рибалка, заборонено гасіння природних пожеж. Під впливом доповіді еколога Сталкера Леопольда від 1963 Служба національних парків США почала вводити ще більші ограни-чення і заборони, по суті перетворюючи національні парки в заповідники. Американці зрозуміли, що національні парки повинні бути не просто місцями для розваги публіки, а служити в першу чергу охорони пріроди.В-перше, була значно знижена рекреаційне навантаження на національні парки. У багатьох парках були закриті дороги, перес-гаться в них тепер дозволяється пішки. Щоб відвідати деякі на-нальні парки, необхідно взяти участь в лотереї, де виграш становить близько 10%. За порушення правил рекреації в національному парку встановлені високі штрафи. Наприклад, за нелегальний багаття - штраф до 10 тис. Доларів і тюремний термін в 30 днів (14) .Посещеніе національних парків з собаками практично скрізь заборонено, заборонено годувати диких тварин. Штраф за підживлено-ного бурундука становить від 100 до 500 доларів. Сміття, особливо після відвідування гір, потрібно забирати з собою. Перед відвідуванням мно-гих національних парків потрібно прийти в Центр до рейнджерам парку і подивитися фільм про правильну поведінку в парку. Ці обмеження в США обов'язкові для всіх - і двірника, і міністра.Еслі раніше вважалося, що всі пожежі слід гасити, то з 1970-х го-дов підхід до гасіння пожеж став диференційованим. Так, в Єллоу-стоунском національному парку, де щорічно від удару блискавки виникає в середньому 35 лісових пожеж і близько 10 - через людей, вирішено гасити тільки пожежі антропогенного походження. За пожежами естественноготпроісхожденія слід спостерігати і тушкувати їх тільки в тому випадку, коли вони загрожують людям, будівлям або виходять з-під контролю. Змінилося і ставлення до хижаків. Якщо в 1920-х роках вовків і інших хижих звірів в національних парках відстрілювали, то потім ці дії були визнані неправильними. У Єллоустонському національ-ному парку відстріл вовків був припинений в 1935 р У 1995 р в парк були випущені вовки, в 2005 р їх там налічувалося 118 голів (14) .В Канаді заборонено використовувати в національних парках свинцеві грузила і блешні при аматорської рибної ловлі, цей же заборона діє і в деяких американських національних парках.В 2014 року в національних парках США була введена заборона на дрони, які часто лякають тварин. У 2015 г. - в американських національних парках було заборонено куріння електронних сигарет (куріння звичайних цигарок і сигарет там було заборонено раніше). Крім цього у всіх національних парках США заборонено використання фотоспалахів (14) .2. Зонування національних парків Північної АмерікіСогласно рекомендації XI Генеральної асамблеї МСОП, в національних парках США і Канади зонування складається з: 1) зони абсо-лютні охорони; 2) зони суворої охорони; 3) зони слабкої охорони; 4) зони рекреації (1). Уже в 1970-х роках в канадських національних парках зони абсолютної охорони становили 55% -70%, зони суворої охорони 3% -12%, зони слабкої охорони 15% -35%, зони рекреації - 1,5% -10%. У деяких парках є також зона паркового сервісу, що має невелику площадь.В США існує тенденції до спрощення зонування території національних парків. Для них рекомендується виділяти під туристично-ад-міністратівной зону до 5% території, а решту площі відносити під зону суворої (абсолютної) охорони. Так, в Національний парк Йосеміті зона суворої (абсолютної) охорони становить 89% території пар-ка, в національному парку Еверлейд зона суворої (абсолютної) охорони становить 85% території парку. У національному парку «Олімпік» зона суворої (абсолютної) охорони становить 96% території парку. У національних парках Секвойя і Великий Каньйон - 97% (14) .В канадському національному парку Джаспер зона абсолютної охорони і зона суворої охорони разом становить 99% території парку. У дру-гом канадському національному парку Гатіно, зона суворої (абсолютної) охорони становить 75% території парку, і навіть наукові співробітники її відвідують тільки за перепустками. У канадському національному парку Йохо заповідна зона займає 95%, в національному парку Банф - 93% (14) .На початку 2000-х років в національних парках США і Канади зона суворої (абсолютної) охорони становить від 75% до 90% території парків, куди в тому числі заборонений прохід відвідувачів.
.3. Зонування національних парків Європи
У Німеччині є 16 національних парків. З них 4 парки мають заповідну зону близько 90%, 7 парків - 50-60%, 3 парки - 30%, і тільки один парк - 22% (14). Середня площа заповідної зони німецьких НПП складає 58%. В даний час прийнято рішення про доведення заповідної зони у всіх німецьких НПП до 75% (14). Таке ж рішення прийнято і в Австрії. У Чехії в 2017 р прийнято рішення про доведення заповідних зон в НПП до 50%. У Румунії площа заповідних зон НПП складає більше 50% (14) Слід додати, що і в інших європейських країнах в національ-них парках заповідна зона, як правило, займає більше 50% територі-торії парку. Наприклад, В Польщі НПП «Бещадський» мають заповідну зону, що займає 63% території парку, в НПП «Біловезький» запо-ведная зона займає 54% території парку.
Більш докладно про проблеми заповідності читайте в книзі =
Поліщуки у лісах збирають не тільки білі гриби, лисички, маслюки, а й не минають, коли натрапляють на мухомори. З них роблять, як запевняють, цілющу настоянку, яка допомагає при різних хворобах. Жителі Шацька натирають нею хворі ноги, суглоби, а ще її п’ють і навіть мухомори жують.
Після лікарні рятувалася не таблетками, а...
– О-о, нащо про теє писати, – усміхається Марія Федорівна Радобенко із Шацька, коли цікавимося про мухоморову настоянку. – То не тілько тут її роблять. Я сама з Турійського району, то і баба, і мама збирали мухомори та закривали в банку, і я теж з молодих літ. Тепер з хати не виходжу, то зять Степан з лісу приносить, але подходять тілько червоні з білими цятками.
88-літня бабуся розповідає, що ці отруйні гриби треба перебрати, аби вичистити від сміття, не різати, вони самі покришаться, не мити і накидати в банку до половини. Тоді залити міцною горілкою або спиртом. І обов’язково після того помити руки! Колись не було холодильників, тому зберігали настоянку в коморі в темному прохолодному місці. Вона стояла у хаті роками і рятувала від усіляких болячок.
– Як начинають боліти ноги, крутити, то добре натирати, помочне. Я ніколи ту настойку не пила і вам не совітую, – каже бабуся Марія.
А от Марія Мегель, теж із Шацька, не тільки натирає хворі місця мухоморовою настоянкою, а й п’є її. І так рятується від болячок вже майже сорок років! Аби я пересвідчилася, що це дійсно правда, ставить на стіл банки з незвичайними «закрутками» – і ложка за ложкою ковтає мухоморовий сік.
– Мене біда заставила, – пояснює жінка. – Сорок років тому стало дуже боліти горло, що аж гланди повигнивали. Ні таблетки, ні мазі не помагали. Такий був біль, що вже не могла терпіти. Якось на роботі майстер показав стару книжку. З неї виписала рецепт, як лікуватися мухоморовим соком. Коли була готова настоянка, злякалася – то ж не лисички. Але майстер запевнив, що сам уже випив чотири трилітрові банки, бо мав «ту біду». Коли я ковтнула ложку, здавалося, що жару в рот набрала.
Марія МЕГЕЛЬ із задоволенням п’є сік з мухоморів
Відтоді Купріянівну не мучить біль у горлі. Але задля профілактики щороку п’є мухоморовий сік. І знайомі, знаючи, що вона має такі «ліки», звертаються по допомогу. Не один зцілився від недуги – одна жіночка навіть смоктала мухомори, коли настоянка закінчилася. З власного досвіду Марія Мегель знає, що підходять молоденькі, червоні і тільки «шляпки», бо ніжки дають кислоту. Збирає гриби лише у сонячну погоду. Також, як і бабуся Марія Радобенко, їх не миє, а очищає від смітинок і настоює мухомори на горілці два тижні. У «врожайну» осінь заготовляє декілька банок, а кілька років тому на одну півлітрову тричі ходила до лісу.
– Сусідів навчила робити настоянку. Дякують люди, навіть книжечки про цього гриба приносять, щоб я читала. Знають, що мені це цікаво.
Віра Лук’янчук із села Кошари Шацького району теж лікується тільки мухоморами, бо таблетки пити… боїться. Знає про гриби все, виросла ж бо біля лісу. Коли кілька років тому їй оперували стегнову кістку, від ліків, прописаних медиками, відмовилася: мовляв, то «хімія». Лікування продовжила дідівським способом – настоянкою з мухоморів, адже це від природи. Настоянкою натирає хворі суглоби, якщо юшка не допомагає, прикладає мухомори. І не тільки натирається ними, а й п’є ложечку від грипу. Проте застерігає: вживати треба з острахом. За кордоном коштують сотні євро
І народні цілителі теж наголошують, що мухоморами треба лікуватися обережно, адже це отруйні гриби. Використовують їх переважно як зовнішні засоби – настоянки для натирань та мазі. До речі, креми роблять із засушених мухоморів, що допомагає при грибкових ранах. Як запевняють знахарі, настоянками лікують судоми, ревматизм, мастопатію, гінекологічні хвороби, захворювання кишечника, пухлини, артрози, знімають набряк, біль, запалення. Навіть звірі рятуються мухоморами. Лісівники розповідають, що, приміром, лось, поїдаючи ці отруйні гриби, виганяє глистів – так готується до зими.
Наша медицина не визнає подібне лікування. А от за кордоном платять сотню євро за кілограм таких грибів. Тому скупники перепродують мухомори у європейські країни. Очевидно, там знають їхні цілющі властивості?
Пам’яті загиблих єгерів Григорія Хомича та Василя Вегерича.
Прес-служба Волинського ОУЛМГ. ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО26.10.2019, 11:40
Справу батьків, які загинули від рук браконьєрів, тепер продовжують їхні сини
Подія, яка залишила болісні спогади в усіх лісівників Волині, трапилася 26 жовтня 1997 року.
Того дня при спробі затримати браконьєрів пострілом із рушниці був смертельно поранений начальник мисливської дільниці Василь Вегерич. Єгер Григорій Хомич кинувся йому на допомогу і сам потрапив під постріли озвірілого нелюда. Попри 33 кульові та картечні поранення, він усе ж таки з останніх сил протягом п’яти кілометрів відривався від переслідування вбивці, який добивав його, наче звіра, добіг до людей і розповів про трагедію.
А до того злощасного моменту…
…26 жовтня уже випав перший сніг і Григорій Хомич, який на той час працював єгерем, вирішив об’їхати ліс поблизу села Лісняки. Там він і натрапив на браконьєрів. Одразу ж повідомив про ситуацію рейдову групу. Лісова охорона виїхала на допомогу. Але врятувати лісівників не вдалося.
Василь Вегерич помер того ж дня, не змігши перенести кульового поранення. Григорій Хомич із важкими зусиллями, так як був поранений, дістався до лісової сторожки. Звідти його, пораненого, привезли у лікарню. Наступного дня, на очах у рідних, його серце перестало битися.
Загиблі єгері стали справжніми героями і для своїх колег-побратимів, і для жителів району, а особливо – для синів. Вони продовжили справу своїх батьків і також пов’язали своє життя з лісом. Сьогодні Анатолій Хомич, син загиблого єгеря, також працює єгерем у ДП «Старовижівське ЛГ» – на тому ж обході, що й колись тато. Ігор Вегерич займає посаду майстра лісу Буцинського лісництва Старовижівського лісгоспу.
«Мені було десять років, моїй сестрі Юлі – дванадцять, – згадує Ігор. – Підняли нас тоді вночі. Сказали, що трапилася біда. Я знав про те, що батько поїхав у рейд. Було важко зрозуміти і усвідомити, що сталося. Важко, звичайно, згадувати і дуже шкода».
Анатолію Хомичу на той час уже виповнилося двадцять. Сестра була на два роки молодша, і він добре запам’ятав батька: «Мій тато був дуже хороший, дуже добра та чуйна людина, гарний господар. У нас була велика господарка, але незважаючи на це, він однаково поспішав на свою улюблену роботу. Батько дуже любив ліс. Тому і пішов працювати єгерем, де його спіткала біда. Я ніколи не задумувався і не планував, що буду працювати у лісі. Так, мабуть, мало бути».
«Я був молодший за Анатолія, – каже Ігор Васильович. – Але пам’ятаю, як батько постійно брав мене з собою у ліс на природу. І саме він прищепив мені любов до лісу. Завжди хотів і мріяв пов’язати свою долю саме з лісовою галуззю. Тому і здобув лісівничу освіту та працюю за фахом».
Важко навіть уявити, яку трагедію пережили ці дві родини. Наскільки складно було залишитися дружинам загиблих наодинці і самим піднімати на ноги дітей, адже їх у них було по двоє.
Час минає, але спогади та біль втрати залишаються.
Про біду не забув ніхто й досі. Волинська обласна державна адміністрація у 1999 році заснувала обласну щорічну екологічну премію імені Василя Вегерича і Григорія Хомича, а об’єднання «Волиньліс» (тепер Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства) на честь своїх загиблих працівників зініціювало проведення змагань з єгерського багатоборства.
На березі озера Пісочне, де знаходиться будинок мисливця, встановлено пам’ятний знак на честь загиблих єгерів Василя Вегерича та Григорія Хомича.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
Інженер з лісових культур держпідприємства «Городоцьке лісове господарство» Олена Некришевич на «робочому місці».
Деревопереробне підприємство в ДП «Ківерцівське лісове господарство».
Деревопереробне підприємство в ДП «Ківерцівське лісове господарство».
Волинським лісом опікуються справжні професіонали.
Лісівники Волині – для ОТГ.
Рекреаційна зона для волинян – від держпідприємства «Колківське лісове господарство».
