Приглашаем с нами на тихую охоту за грибами в Олешковский лес Херсонская область, на улице середина ноября 2019. Собирали белые грибы, а в процессе нашли рыжики.
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
19 листопада 2019
Олешковский лес. Белые грибы в ноябре. Нашли рыжики в Олешках
Приглашаем с нами на тихую охоту за грибами в Олешковский лес Херсонская область, на улице середина ноября 2019. Собирали белые грибы, а в процессе нашли рыжики.
Спасение Земли оказалось опасным для человечества
Ученые Кембриджского университета в Великобритании раскритиковали популярную идею «Пол-Земли» (Half-Earth) о создании особо охраняемых природных территорий, охватывающих 50 процентов земной поверхности. По расчетам исследователей, подобная затея может поставить под угрозу жизни миллиарда человек. Об этом сообщается в пресс-релизе на EurekAlert!.
Специалисты определили, каким территориям нужно присвоить статус особо охраняемых, чтобы обеспечить 50-процентную сохранность каждого экологического региона — крупных участков суши, характеризующихся относительно однородным составом растительности и животных. К экорегионам относится, например, Амазония, центральноафриканские мангровые леса и балтийские смешанные леса.
Оказалось, что, даже если избегать городские территории и сельскохозяйственные земли, в особо охраняемых зонах окажутся около миллиарда человек, проживающих, в основном, в странах со средним уровнем дохода.
Как пишут авторы, хотя радикальные действия необходимы для сохранения жизни на Земле, приоритетом должно оставаться экологическое благополучие человека. Социальные и экономические последствия охраны природы должны быть рассмотрены в первую очередь, считают исследователи. Так, особая охрана большего количества земель может потребовать переселения людей, который также утратят доступ к ресурсам. С другой стороны, проживание на территории с особым статусом может благоприятно повлиять на здоровье и психическое благополучие населения.
По оценкам, в настоящее время на территориях с особым природоохранным статусом проживает 247 миллионов человек. В случае реализации сценария «Пол-Земли» это число увеличится четырехкратно.
Фото: China Photos / Getty Images
18 листопада 2019
Как наши спасатели помогают бороться с лесными пожарами в Турции
Колесом едва касаясь скалы...
Не так давно из Турции вернулись два вертолета Ми-8 с белорусскими специалистами, которые помогали в ликвидации лесных пожаров. За шесть месяцев наши летчики совершили 235 вылетов с общим налетом более 360 часов, произвели до 1,3 тысячи сбросов воды на очаги пожаров общим весом более 3,3 тысячи тонн и доставили на места чрезвычайных ситуаций 160 профессионалов. При этом все происходило в максимально экстремальной обстановке: горы высотой до 3500 метров, ветер со скоростью 20—25 метров в секунду, турбулентность и жара 40 градусов. Корреспондент «СГ» встретился с участниками событий — пилотами авиации МЧС.
ЗАМЕСТИТЕЛЬ начальника мобильного отряда по летной подготовке подполковник внутренней службы Сергей Галожин, как и большинство его коллег, пришел в МЧС из армии. До этого окончил авиационный факультет Военной академии и успел прослужить в нескольких частях Вооруженных Сил, где был пилотом вертолета Ми-8. Позже решил переквалифицироваться из военного в авиационные спасатели: привлекала здесь специфика работы, нацеленная на помощь людям в стихийных бедствиях. Так 10 лет назад уроженец украинского города Владимира-Волынского пополнил ряды авиаторов МЧС.
В 2007 году у спасательного ведомства появились международные контакты с коллегами из Греции, где лесные пожары совсем не редкость. МЧС Беларуси отправило туда в помощь наш экипаж на вертолете Ми-26, в составе которого оказался и Сергей Галожин:
— Предложили должность второго пилота, согласился. Предстояло на практике узнать, что такое летать в горах и как тушить пожары. Получилось, как в фильме «В бой идут одни «старики»: видел все, но ничего не мог понять.
Подполковник внутренней службы Сергей ГАЛОЖИН.
Через год МЧС начало сотрудничать с министерством сельского и лесного хозяйства Турции. Сергей Владимирович впервые отправился туда только в 2012-м, но уже в качестве командира экипажа. Теперь нужно было отвечать за безопасность нескольких человек и оперативно принимать важные решения:
— Когда попадаешь в эпицентр, страшно. Деревья горят прямо на горе, ты приближаешься к ней и не понимаешь: что делать, куда уходить после слива воды? Первое время рядом был инструктор, который подсказывал, как правильно подойти к пожару, в какую сторону затем держать курс, чтобы не столкнуться со скалами. Также на борту находится турецкий координатор, поддерживающий связь с наземными службами, и лесник. Задача последнего — дать нам точные координаты места, где наиболее опасное распространение огня, чтобы мы попытались сбросить воду именно туда. Важно было не позволить распространиться пламени дальше. Первоначально нужно его локализовать, а затем уничтожить. Но и здесь есть свои нюансы: мы льем воду с высоты от 5 до 20 метров, напор довольно большой — до двух тонн в секунду. Поэтому нужно учитывать ветровую обстановку, которая меняется чуть ли не каждый час. Бывало, что потушить огонь на своем участке получалось только с третьего-четвертого раза. Однако в моей практике еще не было такого пожара, который бы не ликвидировали.
В Турции много лесов, причем растут там и кедры, и обыкновенные хвойные, и оливковые деревья, которые легко воспламеняются. Так что с каждым сезоном, учитывая климатические изменения, число пожаров возрастает. Особенно это заметно в летний период, когда температура поднимается до 40 градусов в тени. А в последние годы пожары зачастили в сентябре и даже октябре. Поэтому если раньше по всей стране дежурили 26 вертолетов, то сейчас — до 32. И у каждого из них есть своя зона ответственности в радиусе 70—100 километров.
— За лес в Турции активно борются, так как там много ценных пород деревьев, например ливанский кедр. Все, что сгорело, они моментально высаживают заново. Почему? Если у нас шестиметровое дерево может вырасти за 10 лет, то там для этого нужно в два-три раза больше времени. По этой причине они и привлекают авиацию, которая может быстро добраться в любые труднодоступные места, — объясняет Сергей Галожин.
ПОРОЙ приходится тушить огонь на высоте около 3000 километров, где сильный ветер (до 25 метров в секунду), который может быстро менять направление. Из-за постоянного дыма и жары есть вероятность отказа двигателей, поэтому вертолеты держатся чуть дальше от эпицентра, постоянно маневрируют, чтобы не угодить в дым. Как правило, на пожарах работают 3—4 вертолета, но, если имеется угроза распространения огня на населенные пункты, вызывается вся авиационная техника, которая есть рядом, а это около 20 машин. Сергей Владимирович вспоминает:
— В этом году в конце августа рядом с Измиром был большой пожар: горело 800 гектаров леса. Честно, такого в Турции еще не видел. Обычно как? Возгорание появляется в одном месте и постепенно начинает распространяться. А тут загорелось пару деревьев на вершине горы, ветер разнес искры по всем близлежащим скалам, в результате чего одновременно вспыхнуло сразу в нескольких местах. С огнем на протяжении двух дней боролись 23 вертолета со всей страны. Причем это были экипажи разных государств: Беларуси, России, Казахстана, Молдовы, Украины, Словакии и Турции. В воздухе работала одна большая авиационная семья, в которой все понимали друг друга с полуслова.
Как правило, в Турции лесные пожары возникают из-за погодных условий: жары, ветра, сухих гроз. Однако человеческий фактор играет не последнюю роль. Например, когда местные фермеры или пастухи разжигали огонь, образовавшиеся искры из-за сильного ветра разносило по округе. Есть и поджигатели. Правда, с ними разговор короткий. Дело в том, что все турецкие лесники вооружены пистолетами с боевыми патронами, которые они могут применять в отношении нарушителей.
— В этом плане все у них просто. Лес — природное богатство страны, поэтому за его порчу нужно карать, — поясняет Сергей Владимирович.
Подполковник внутренней службы Андрей ПРЕТУЛА.
НЕДАВНО из Турции вернулся и заместитель начальника аэромобильного отряда по оперативно-тактической работе подполковник внутренней службы Андрей Претула. Родом он из столицы белорусской авиации — горпоселка Мачулищи Минского района. Поэтому Андрей Григорьевич захотел связать свою дальнейшую жизнь с вертолетами. Как и Сергей Галожин, перешел в МЧС из армии. А два года назад впервые отправился в заграничную командировку.
— Каждый пожар в своем роде уникальный. Здесь все зависит не только от распространения огня, но и погодных условий. Например, в ущельях большая турбулентность может поднять пламя на высоту 30—40 метров, из-за чего к эпицентру возгорания невозможно подобраться. В таких ситуациях доставляем на место пожара спасателей. Это целое искусство, так как пожарных необходимо высадить прямо на гору. Поэтому мы приближаемся к ней, буквально одним колесом опираемся на скалу, открываем дверь — и спасатели выбираются наружу, — дает расклад Андрей Претула.
К слову, работа наших летчиков в Турции не ограничивается лишь лесными пожарами. Белорусский экипаж тушил завод по производству бутилированной воды, фабрику ковров, загоревшийся посреди дороги автобус и даже целые деревни. А однажды наши летчики участвовали в учениях на строительстве атомной станции «Аккую» на южном побережье страны. Там проверялось взаимодействие наземной службы и авиации.
Трудятся летчики практически от рассвета до заката. И за день выходит только летного времени до семи часов.
— Мы тут работаем практически по три месяца, потом прилетает другой экипаж. Естественно, тяжело без семейного уюта и тепла, но время летит быстро, когда занят полезным делом. Жена и дети уже привыкли к таким командировкам. Только требуют, чтобы каждый раз при вылете на пожар и после посадки звонил и говорил, что все хорошо, — улыбается Сергей Галожин.
— Моих домашних уже тоже этим не удивишь. Знают, что папа помогает людям, но всегда с нетерпением ждут возвращения, — подытожил Андрей Претула.
КОММЕНТАРИЙ
Начальник авиации МЧС, полковник внутренней службы Тадеуш КУРСЕВИЧ:
— К нам за помощью обращаются разные страны, ведь с каждым годом растут температуры, а значит, и количество лесных пожаров в условиях высокогорья, где справиться с огнем сможет только авиация. По этому вопросу одно время активно работали с Грецией, обращались к нам из Болгарии. В прошлом году помогали тушить крупный пожар в Латвии, в 2017-м в составе интернациональной группировки — в Боржомском ущелье в Грузии. Что касается Турции, то с этой страной у нас давние отношения по оказанию помощи в тушении лесных пожаров. Их министерство сельского и лесного хозяйства заинтересовано в белорусских специалистах, спасателях в погонах, которые четко соблюдают субординацию и дисциплину, а также умеют действовать в команде. Конечно, турецких партнеров подкупает и профессиональная подготовка наших ребят. Причем это не только пилоты, которые способны летать среди гор в условиях высоких температур, турбулентности и сильного ветра, но и инженерно-технический состав, своевременно обслуживающий технику в сложных условиях, длительный период, да еще и в отрыве от основной базы. Представители Турции, от простых пожарных до руководства министерства сельского и лесного хозяйства, постоянно выражают нам слова благодарности за качественное выполнение работы, а также высоко оценивают действия белорусских авиационных спасателей.
banny@sb.by
Фото автора и из личного архива Сергея ГАЛОЖИНА.
https://www.sb.by/articles/kolesom-edva-kasayas-skaly-.html
Не так давно из Турции вернулись два вертолета Ми-8 с белорусскими специалистами, которые помогали в ликвидации лесных пожаров. За шесть месяцев наши летчики совершили 235 вылетов с общим налетом более 360 часов, произвели до 1,3 тысячи сбросов воды на очаги пожаров общим весом более 3,3 тысячи тонн и доставили на места чрезвычайных ситуаций 160 профессионалов. При этом все происходило в максимально экстремальной обстановке: горы высотой до 3500 метров, ветер со скоростью 20—25 метров в секунду, турбулентность и жара 40 градусов. Корреспондент «СГ» встретился с участниками событий — пилотами авиации МЧС.
ЗАМЕСТИТЕЛЬ начальника мобильного отряда по летной подготовке подполковник внутренней службы Сергей Галожин, как и большинство его коллег, пришел в МЧС из армии. До этого окончил авиационный факультет Военной академии и успел прослужить в нескольких частях Вооруженных Сил, где был пилотом вертолета Ми-8. Позже решил переквалифицироваться из военного в авиационные спасатели: привлекала здесь специфика работы, нацеленная на помощь людям в стихийных бедствиях. Так 10 лет назад уроженец украинского города Владимира-Волынского пополнил ряды авиаторов МЧС.
В 2007 году у спасательного ведомства появились международные контакты с коллегами из Греции, где лесные пожары совсем не редкость. МЧС Беларуси отправило туда в помощь наш экипаж на вертолете Ми-26, в составе которого оказался и Сергей Галожин:
— Предложили должность второго пилота, согласился. Предстояло на практике узнать, что такое летать в горах и как тушить пожары. Получилось, как в фильме «В бой идут одни «старики»: видел все, но ничего не мог понять.
Подполковник внутренней службы Сергей ГАЛОЖИН.Через год МЧС начало сотрудничать с министерством сельского и лесного хозяйства Турции. Сергей Владимирович впервые отправился туда только в 2012-м, но уже в качестве командира экипажа. Теперь нужно было отвечать за безопасность нескольких человек и оперативно принимать важные решения:
— Когда попадаешь в эпицентр, страшно. Деревья горят прямо на горе, ты приближаешься к ней и не понимаешь: что делать, куда уходить после слива воды? Первое время рядом был инструктор, который подсказывал, как правильно подойти к пожару, в какую сторону затем держать курс, чтобы не столкнуться со скалами. Также на борту находится турецкий координатор, поддерживающий связь с наземными службами, и лесник. Задача последнего — дать нам точные координаты места, где наиболее опасное распространение огня, чтобы мы попытались сбросить воду именно туда. Важно было не позволить распространиться пламени дальше. Первоначально нужно его локализовать, а затем уничтожить. Но и здесь есть свои нюансы: мы льем воду с высоты от 5 до 20 метров, напор довольно большой — до двух тонн в секунду. Поэтому нужно учитывать ветровую обстановку, которая меняется чуть ли не каждый час. Бывало, что потушить огонь на своем участке получалось только с третьего-четвертого раза. Однако в моей практике еще не было такого пожара, который бы не ликвидировали.
В Турции много лесов, причем растут там и кедры, и обыкновенные хвойные, и оливковые деревья, которые легко воспламеняются. Так что с каждым сезоном, учитывая климатические изменения, число пожаров возрастает. Особенно это заметно в летний период, когда температура поднимается до 40 градусов в тени. А в последние годы пожары зачастили в сентябре и даже октябре. Поэтому если раньше по всей стране дежурили 26 вертолетов, то сейчас — до 32. И у каждого из них есть своя зона ответственности в радиусе 70—100 километров.
— За лес в Турции активно борются, так как там много ценных пород деревьев, например ливанский кедр. Все, что сгорело, они моментально высаживают заново. Почему? Если у нас шестиметровое дерево может вырасти за 10 лет, то там для этого нужно в два-три раза больше времени. По этой причине они и привлекают авиацию, которая может быстро добраться в любые труднодоступные места, — объясняет Сергей Галожин.
ПОРОЙ приходится тушить огонь на высоте около 3000 километров, где сильный ветер (до 25 метров в секунду), который может быстро менять направление. Из-за постоянного дыма и жары есть вероятность отказа двигателей, поэтому вертолеты держатся чуть дальше от эпицентра, постоянно маневрируют, чтобы не угодить в дым. Как правило, на пожарах работают 3—4 вертолета, но, если имеется угроза распространения огня на населенные пункты, вызывается вся авиационная техника, которая есть рядом, а это около 20 машин. Сергей Владимирович вспоминает:
— В этом году в конце августа рядом с Измиром был большой пожар: горело 800 гектаров леса. Честно, такого в Турции еще не видел. Обычно как? Возгорание появляется в одном месте и постепенно начинает распространяться. А тут загорелось пару деревьев на вершине горы, ветер разнес искры по всем близлежащим скалам, в результате чего одновременно вспыхнуло сразу в нескольких местах. С огнем на протяжении двух дней боролись 23 вертолета со всей страны. Причем это были экипажи разных государств: Беларуси, России, Казахстана, Молдовы, Украины, Словакии и Турции. В воздухе работала одна большая авиационная семья, в которой все понимали друг друга с полуслова.
Как правило, в Турции лесные пожары возникают из-за погодных условий: жары, ветра, сухих гроз. Однако человеческий фактор играет не последнюю роль. Например, когда местные фермеры или пастухи разжигали огонь, образовавшиеся искры из-за сильного ветра разносило по округе. Есть и поджигатели. Правда, с ними разговор короткий. Дело в том, что все турецкие лесники вооружены пистолетами с боевыми патронами, которые они могут применять в отношении нарушителей.
— В этом плане все у них просто. Лес — природное богатство страны, поэтому за его порчу нужно карать, — поясняет Сергей Владимирович.
Подполковник внутренней службы Андрей ПРЕТУЛА.НЕДАВНО из Турции вернулся и заместитель начальника аэромобильного отряда по оперативно-тактической работе подполковник внутренней службы Андрей Претула. Родом он из столицы белорусской авиации — горпоселка Мачулищи Минского района. Поэтому Андрей Григорьевич захотел связать свою дальнейшую жизнь с вертолетами. Как и Сергей Галожин, перешел в МЧС из армии. А два года назад впервые отправился в заграничную командировку.
— Каждый пожар в своем роде уникальный. Здесь все зависит не только от распространения огня, но и погодных условий. Например, в ущельях большая турбулентность может поднять пламя на высоту 30—40 метров, из-за чего к эпицентру возгорания невозможно подобраться. В таких ситуациях доставляем на место пожара спасателей. Это целое искусство, так как пожарных необходимо высадить прямо на гору. Поэтому мы приближаемся к ней, буквально одним колесом опираемся на скалу, открываем дверь — и спасатели выбираются наружу, — дает расклад Андрей Претула.
К слову, работа наших летчиков в Турции не ограничивается лишь лесными пожарами. Белорусский экипаж тушил завод по производству бутилированной воды, фабрику ковров, загоревшийся посреди дороги автобус и даже целые деревни. А однажды наши летчики участвовали в учениях на строительстве атомной станции «Аккую» на южном побережье страны. Там проверялось взаимодействие наземной службы и авиации.
Трудятся летчики практически от рассвета до заката. И за день выходит только летного времени до семи часов.
— Мы тут работаем практически по три месяца, потом прилетает другой экипаж. Естественно, тяжело без семейного уюта и тепла, но время летит быстро, когда занят полезным делом. Жена и дети уже привыкли к таким командировкам. Только требуют, чтобы каждый раз при вылете на пожар и после посадки звонил и говорил, что все хорошо, — улыбается Сергей Галожин.
— Моих домашних уже тоже этим не удивишь. Знают, что папа помогает людям, но всегда с нетерпением ждут возвращения, — подытожил Андрей Претула.
КОММЕНТАРИЙ
Начальник авиации МЧС, полковник внутренней службы Тадеуш КУРСЕВИЧ:
banny@sb.by
Фото автора и из личного архива Сергея ГАЛОЖИНА.
https://www.sb.by/articles/kolesom-edva-kasayas-skaly-.html
Чиновники раздавали частникам заповедные земли в Харьковской области
Прокуратура будет добиваться возвращения в госсобственность земель Национального природного парка «Гомольшанские леса», которые были незаконно переданы в частную собственность.Прокуратурой Харьковской области начато уголовное производство по факту злоупотребления служебным положением служебными лицами ГУ Госгеокадастра в Харьковской области (ч. 2 ст. 364 УК Украины), сообщает пресс-служба областной прокуратуры.
Выявлено, что служебные лица ГУ Госгеокадастра в Харьковской области в течение 2015–2017 годов под видом земель сельскохозяйственного назначения незаконно безвозмездно передали в собственность граждан 406 земельных участков общей площадью около 200 гектаров. Земельные участки находятся в границах Национального природного парка «Гомольшанские леса» и относятся к категории земель природно-заповедного фонда. Приблизительная стоимость земель – более 200 миллионов гривен.
Земли природно-заповедного фонда не могут быть переданы в частную собственность. Изменение их целевого назначения возможно лишь в исключительных случаях для общественных нужд по согласованию с Кабинетом министров Украины, говорят в областной прокуратуре.
Кроме того, большинство передаваемых в частную собственность земель для ведения сельскохозяйственной деятельности находятся в функциональной зоне регулируемой рекреации НПП «Гомольшанские леса». Эта зона отнесена к зоне с особым режимом, на территории которой запрещена любая деятельность, в том числе повреждение травяного покрова и заезд автомобилей, а пребывание людей ограниченно. Учитывая то, что НПП «Гомольшанские леса» имеет особую природоохранную ценность национального значения, ведение сельскохозяйственной деятельности в этой зоне может негативно повлиять на состояние природных объектов парка, в том числе к гибели редких животных и растений.
В парке обитают 132 редких и исчезающих вида животных, занесенных в международные красные списки. Там также насчитывается 138 видов редких растений. Кроме того, на территории парка распространены 14 редких и исчезающих природных сред (лесных, луговых и водно-болотных), занесенных в Бернскую конвенцию.
На сегодняшний день почти все лужайки парка и прибрежная защитная полоса вдоль реки Северский Донец незаконно переданы в частную собственность для сельскохозяйственных нужд. Это может привести к бесповоротному уничтожению части флоры и фауны парка и соответствующих природных сред.
Прокуратурой области решается вопрос о предъявлении исковых заявлений в интересах государства с целью отмены незаконных приказов ГУ Госгеокадастра в Харьковской области, которыми переданы в собственность граждан земельные участки НПП «Гомольшанские леса», и возвращения особо ценных земель государственной собственности.
Сейчас досудебное расследование продолжается. Проводятся первоочередные следственные действия с целью установления всех виновных лиц.
Каролина Борец
ВР заборонила вирубку ялицево-букових лісів. Як її контролюють у вижницькому природному парку та що зміниться?
Закон забороняє планові рубки для господарських потреб в національних природних парках та заказниках. Він стане чинним після підпису президента.
Ми поїхали у Вижницький національний природний парк, аби подивитись, як там контролюють вирубку зараз.
10 листопада учасники «Карпатської екологічної варти» зафіксували 12 пеньків на території Вижницького національного природного парку. Вони не мали маркування, їх зрізали під корінь та присипали гіллям. Представник організації Василь Іванчук каже, ділову деревину, тобто, кругляк, забирають, непотрібну – залишають у лісі.
Заступник директора національного парку Валерій Яремчук каже, 12 зрізаних дерев зафіксував також майстер лісу. За його словами, дерева вирубують постійно, майстри не встигають проводити рейди.
На території парку використовують гусеничну техніку, яка знищує молоді дерева, каже Василь Іванчук. Мораторій забороняв її використання, однак новий законопроект про заборону суцільної вирубки ялицево-букових лісів це дозволяє.
30 жовтня Верховна Рада підтримала законопроект про заборону суцільної вирубки ялицево-букових лісів Карпат. Юрист Анатолій Павленко каже, законопроект практично дублює мораторій, який діяв з 2000 до 2011 року. Згідно з законопроектом, вирубку для господарських потреб заборонили на території національних парків та заказників. Втім, її можна проводити у господарських зонах природозаповідного фонду.
За пів року представники «Карпатсько-екологічної варти» 10 разів зверталися до поліції, аби зафіксували порушення у Вижницькому національному парку.
18:37, 18 лис. 2019
Лісівники Львівщини заявляють, що незаконна вирубка лісу зменшилась на майже 30%
За 9 місяців 2019 року на підприємствах Львівського Обласного управління лісового та мисливського господарства зменшилась незаконна вирубка лісу, а саме на 241 кбм, що становить 28 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Із загальної кількості 616 кбм незаконно зрубаної деревини, працівниками державної лісової охорони встановлено 163 лісопорушники, які незаконно зрубали 355 кбм деревини, що становить 58 %.
Добровільно лісопорушниками відшкодовано шкоду у 118 випадках на суму 490,5 тис грн.
Всі інші невідшкодовані порушення, а саме 105 випадків були задокументовані та передані в правоохоронні органи для розслідування і відшкодування завданої шкоди.
Конгрес IUFRO
З 25 вересня по 5 жовтня у місті Курітіба пройшла найважливіша подія у лісовій галузі – 25-й Всесвітній конгрес IUFRO 2019 «Лісові дослідження та співробітництво для сталого розвитку».
Всесвітній конгрес IUFRO проводиться через кожні 5 років і є однією з найбільших світових подій у лісовій галузі. Майже три тисячі вчених та зацікавлених сторін з усіх куточків світу зібралися у південнобразилійському місті Курітіба, аби визначити взаємозв’язок лісових наук та людей. Форум розподілився за 5-ма дослідницькими напрямками: ліси для людей; ліси та зміни клімату; продукти лісу для зеленого майбутнього; біорізноманіття, екосистемні сервіси та біологічні інвазії, та останній напрямок – взаємодія лісів, ґрунтів та води.
Більшість політиків та міжнародних організацій сьогодні дійшли єдиної думки – ліси, це не лише деревина, але й екологічні сервіси для населення, що проживає поряд, це – біорізноманіття, поглинання вуглецю, виробництво кисню, збереження ґрунту та води.
Антропогенне навантаження поставило людство у безвихідь – з одного боку, усвідомлення важливості лісів не лише для економіки, але й для виживання, з іншого – ці ж ліси масово гинуть в усіх країнах унаслідок навали шкідників, вітровалів та пожеж. Тому сьогодні значення конгресу не у задоволенні того, чим IUFRO й раніше займалося – покращення сортиментної структури. Цей напрямок поєднувався у глобальному контексті із людьми, змінами клімату і лісом, тобто мова йшла про перехід на зелену економіку, на яку активно переходить нині Європа.
На жаль, площу лісів у світі суттєво не збільшити. Тому є ряд причин. Отже, мова на конгресі йшла у іншому напрямку – звернути увагу на якість лісів. Низькопродуктивні, які не дають ані продукції, ані екологічного вирішення, ліси зараз є об’єктом прискіпливої уваги вчених. Другий напрямок конгресу – кожна лісова ділянка має стати предметом прискіпливої уваги вчених задля розробки алгоритму досягнення екологічних та економічних цілей. Конгрес став чудовою можливістю обмінятися досвідом та знаннями про технологічні інновації, а також висвітлення останніх результатів досліджень та тенденцій майбутнього лісового господарства та лісових досліджень в усіх районах світу. А також важливе місце зустрічей дослідників, викладачів, студентів та професіоналів у лісовому секторі по всьому світу.
Що таке IUFRO?
IUFRO – Міжнародний союз організацій лісових досліджень, своєрідна міжнародна мережа співпраці у галузі лісової науки, об’єднує понад 15 000 вчених із майже 700 організацій-членів по всьому світу. Союз, у свою чергу, є членом ICSU, тобто Міжнародної Наукової Ради. Вчені співпрацюють у Союзі на громадських засадах. Це єдина міжнародна організація, присвячена дослідженням лісів та суміжним наукам. Вона об’єднує дослідницькі організації, університети та окремих науковців, а також органи, що приймають рішення, та інші зацікавлені сторони, які фокусуються на лісах та деревах.
Його місія – сприяти досягненню досвіду досліджень та обміну знаннями, а також сприяти розробці науково обґрунтованих рішень, пов’язаних із проблемами лісу, на користь лісів та людей в усьому світі. Це неприбуткова, неурядова та недискримінаційна організація з давньою традицією від 1892 року. IUFRO відкритий для всіх осіб та організацій, присвячених дослідженню лісів та лісової продукції та суміжних дисциплін.
Бразилія, як місце проведення Конгресу
Всесвітній конгрес IUFRO у Латинській Америці відбувся вперше. Саме у місті Курітіба, столиці штату Парана, Бразилія. Організатор та координатор конгресу – Бразильська лісова служба (SFB) та EMBRAPA.
Символічно, що власне назва «Курітіба» перекладається як «багато сосен», оскільки тут насправді росте багато бразильських сосен – Араукарія бразильська. Португальці, які заснували місто 1693 року, дали йому довгу назву, яка у перекладі – Село Нашої Богородиці Світла в Сосняку – так свідчить Вікіпедія. Назва була змінена на «Curitiba» у 1721 році.
Країна посідає друге місце у світі після Росії за запасами лісових ресурсів. Найбільші на Землі площі вологих екваторіальних лісів – 5 мільйонів квадратних кілометрів – розміщені в Амазонії. Це – північна й західна частини країни. На Бразильському плоскогір’ї поширені листопадно-вічнозелені ліси. У центральній частині розташована савана з дрібними деревами та чагарниками. На півдні завдяки рівномірному зволоженню ростуть вічнозелені листяні та мішані ліси. Загалом, лісовий покрив країни становить 60% загальної площі країни.
Новий президент IUFRO
На ХХV Конгресі Міжнародний союз організацій лісових досліджень (IUFRO) отримав нового Президента. Доктора Джона Парротту (John Parrotta), керівника Національної науково-дослідної програми з міжнародних наукових питань при Лісовій службі США, обрано до проведення Всесвітнього конгресу IUFRO 2024 року, який відбудеться у Стокгольмі, Швеція. Його віце-президенти – професор Даніела Кліншміт із Фрайбургського університету, Німеччина, та професор Широнг Лю – Китайська лісова академія.
Парротту обрано після головування професора Майкла Вінгфілда, професора ФАБІ та радника виконавчого апарату Університету Преторії, Південно-Африканська Республіка. Під час 5-річного президентства IUFRO відсвяткувала своє 125-річчя. Вінгфілд впроваджував відповідальність Союзу за надання достовірний даних, що стосуються лісів та природних ресурсів для сталого майбутнього. Також він залучав молодих лісівників завдяки тісній співпраці з IFSA – Міжнародною асоціацією студентів лісового господарства, яка отримала повне представництво в Раді IUFRO.
«Проблеми зі сталим розвитком, з якими ми стикаємося, є багатогранними і виходять за рамки традиційної та навіть сучасної сфери лісової науки. Хороша новина полягає в тому, що ми не самотні. IUFRO може примножувати свій вплив, розширюючи наше співробітництво в галузі досліджень, синтез науки та комунікації далеко за межами нашої нинішньої мережі», – зазначив Джонн Парротта у своїй промові на церемонії закриття Конгресу.
Під час свого терміну президентства доктор Парротта хоче особливо зосередитись на сприянні співпраці з науковцями та дослідницькими мережами, з якими IUFRO недостатньо взаємодіє. Це може бути і сільське господарство, здоров’я людини, просторове планування, екологічна інженерія, екологічна освіта, мистецтво та гуманітарні науки. «Різноманітність – це сила IUFRO», – сказав він. – Продуктивність, здоров’я та багато переваг, які ми отримуємо від лісів, підкріплюються біорізноманіттям. Аналогічно, наукова майстерність та цінність IUFRO для суспільства залежать від залучення різноманітності дисциплінарних поглядів, знань, досвіду та культурних цінностей серед наших науковців та організацій-членів».
Доктор Парротта займається різними напрямками досліджень лісознавства в усьому світі впродовж 30 років. Особливо зацікавлений в екології тропічних лісів, екології та управлінні посадженими лісами, відновленні лісів та традиційними знаннями про них. Він провів дослідження в Пуерто-Рико та Бразилії, співпрацював з багатьма колегами з усього світу над різноманітними науковими синтезами та іншими проектами. Автор понад 175 наукових публікацій на ці та інші теми, член редакційної колегії кількох міжнародних журналів із лісознавства. У Союзі доктор Парротта працює з 1993 року.
Українська делегація на Конгресі
Враженнями від Конгресу ділиться представник української делегації, керівник Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж, професор кафедри лісівництва НУБіП України, доктор сільськогосподарських наук Сергій Зібцев:
– Хоча, загалом, ситуація різна в Україні й у Бразилії, нам є чому повчитися. Оскільки у Бразилії дуже потужний приватний сектор, власник на свій розсуд веде господарство, хоча і є рамкові обмеження державою. Наприклад, в Амазонії, багато приватних земель. І власник має право 20% свого тропічного лісу, який ми вважаємо легенями планети, знищити і переобладнати у землі під інші потреби, приміром, під сільгоспугіддя. Найчастіше, це плантації евкаліпту.
Сергій Зібцев, Іван Лакида, Наталія Стрямець, Петро Лакида та Анатолій Швиденко на Конгресі IUFRO-2019
Уряд Бразилії постановив на потреби деревопереробної та інших галузей деревину отримувати лише з лісових плантацій. Така політика приводить до зменшення рубок, приміром, у тій же Амазонії. І амазонські ліси знаходяться у первозданному вигляді. Що таке лісові плантації? Це як, скажімо, у нас поле пшениці. Зрозуміло, що там ніяких птахів немає, тим більш, червонокнижних. Тому, що тут і багато добрив застосовується, ГМО, хімія, своєрідне сільське лісове господарство.
Тому і пожежі у лісах, що сталися тут цього року, пов’язані з економікою. Попередні два президенти інвестували у соціальну сферу, економіка зростала. Приміром, 25 конгрес проводився в університеті, якому приблизно 10 років – абсолютно нові будівлі. А уявіть собі в Україні уряд виділяє певну ділянку десь 100 гектарів і ній будується комплекс, як, скажімо, наш НУБіП з гуртожитками, спортивними залами тощо. Зараз доходи населення дещо знизилися. І люди звернулися до того, що мають, у першу чергу, тобто, земельні ресурси. Усі зацікавлені в ефективнішому використанні своїх земель. Є земельна ділянка і на ній ліс – роблять плантації. Там лише окремі дерева дуже цінні для переробки. І їх складно звалити, обробити. І масові пожежі почалися через конвертацію цих земель у плантаційне вирощування в умовах загальноекономічного спаду, а воно дає дуже хороші прибутки.
Лісовий сектор з плантацій отримує від 30 до 45 кубометрів на рік! В Україні ж приріст вважається загальноприйнятим 4–5 кубометрів, у Карпатах більше, на півдні менше. Площа лісових плантацій може бути до кількох тисяч гектарів. І обіг рубки 15–20 років, якщо підрахувати – 45 кубометрів за 10 років – це вже 450 кубів на гектар! То ж, для України – це шанс повчитися.
Бразилія втратила більше 70% свого лісового покриву через зростаюче будівництво, Україна – із 44% отримала сьогодні 17,6%, загалом у світі лісистість скоротилася із 60% до 33%! Отже, найголовніше, чому можна повчитися у бразильців – розділяти збереження біорізноманіття і вирощування деревини.
Треба зазначити, що Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України є повноправним членом IUFRO. Загалом, ми доповідями вразили учасників своєю кваліфікацією у справі. Українську делегацію представляв Павло Кравець – доцент кафедри лісового менеджменту і таксації лісу, Петро Лакида – директор нашого інституту, я, як професор кафедри лісівництва, Володимир Кравець – від Міжнародної асоціації лісових студентів. Саме звідси ми винесли урок на майбутнє: залучати ширше студентів до таких наукових зустрічей, оскільки вони мало їздять. Наступний конгрес відбудеться у Швеції і ми вже почали відбір таких робіт, аби вони теж були залучені. Позитивний відгук був і по сертифікації лісів за наслідками круглого столу відповідно.
Ще Україна почерпнула з форуму – стратегічне розміщення протипожежних бар’єрів. Мова іде про розподіл на зони ризику пожеж. Тобто вся країна ділиться на регіони з різним ризиком пожеж. Скажімо, усі знають, що у нас проблемний південь – але який саме південь? Адже нічого чіткого нормативного немає. А у Білорусі, скажімо, виділено пожежні регіони, у Швеції, Польщі. Це гарна ідея, і нам треба робити таке. Методологічно ми вже готові на прикладі Чорнобильської зони.
Цікавий для нас і досвід європейців із використання лісової біомаси для енергетичних потреб. Створена, приміром, національна інфраструктура в Австрії, Німеччині. І пелети, і біомасу нібито у нас теж виготовляють. Але це питання регулярності, а єдиного котла у кожному районі немає, куди б кожний лісгосп міг би завозити деревні відходи. Тоді лісгоспи можуть казати, що не лише деревину можуть заготовляти, а ще й робити біомасу. Рубку провели, кругляк, скажімо, в один бік, біомасу в інший. Головна ж проблема – немає доріг і регулярного попиту. І наша доповідь на Конгресі з енергетичного потенціалу лісу у Карпатах тому приклад.
Від Уряду України, на жаль, нікого не було. Було б добре, щоб новий керівник Держлісагентства сам приїздив на такі форуми, щоб був у курсі світових тенденцій. Не обов’язково виступати, хоч послухати.
Молодь залучається до всесвітнього Конгресу
Крім досвідчених учених, у засіданнях взяв участь студент другого курсу ННІ лісового і садово-паркового господарства Володимир Кравець. Таку надзвичайну можливість студент отримав завдяки своїй посаді офіцера зв’язку між IUFRO та IFSA (Міжнародної асоціації студентів-лісівників), яку посів завдяки участі в Міжнародному симпозіумі студентів-лісівників у Естонії, де представляв студентський гурток «Київська асоціація студентів-лісівників». Перші два дні Володимир детально ознайомився з механізмом роботи найбільшої дослідницької асоціації.
Також упродовж цих двох днів у тісній співпраці досвідчених науковців і студентської спільноти був затверджений надзвичайно важливий документ – Меморандум про взаєморозуміння, що надає можливість представництву IFSA голосувати на засіданнях IUFRO. Для учасників конгресу було організовано прес-тур у вигляді різних тренінгів з метою підготовки учасників до роботи, а також для ближчого знайомства і виявлення однодумців. Сам конгрес розпочався з відкриття зони стендів, де, до речі, був представлений також стенд IFSA. Кожен із 15 представників IFSA мав приділити час упродовж конгресу для презентації асоціації усім зацікавленим відвідувачам стенду. Також проводились спеціалізовані засідання IFSA, тематикою яких був навчальній процес у різних країнах та різноманітні програми обміну й навчання за кордоном.
Відвідування таких сесій було надзвичайно цікавим та важливим для майбутнього розвитку. На третій день конгресу всі охочі були запрошені на безкоштовні тури, завдяки одному з яких Володимир Кравець відвідав університет лісового господарства в Курітібі, а також детальніше дізнався про ведення лісового господарства в Бразилії.
Всесвітній конгрес IUFRO проводиться через кожні 5 років і є однією з найбільших світових подій у лісовій галузі. Майже три тисячі вчених та зацікавлених сторін з усіх куточків світу зібралися у південнобразилійському місті Курітіба, аби визначити взаємозв’язок лісових наук та людей. Форум розподілився за 5-ма дослідницькими напрямками: ліси для людей; ліси та зміни клімату; продукти лісу для зеленого майбутнього; біорізноманіття, екосистемні сервіси та біологічні інвазії, та останній напрямок – взаємодія лісів, ґрунтів та води.
Більшість політиків та міжнародних організацій сьогодні дійшли єдиної думки – ліси, це не лише деревина, але й екологічні сервіси для населення, що проживає поряд, це – біорізноманіття, поглинання вуглецю, виробництво кисню, збереження ґрунту та води.
Антропогенне навантаження поставило людство у безвихідь – з одного боку, усвідомлення важливості лісів не лише для економіки, але й для виживання, з іншого – ці ж ліси масово гинуть в усіх країнах унаслідок навали шкідників, вітровалів та пожеж. Тому сьогодні значення конгресу не у задоволенні того, чим IUFRO й раніше займалося – покращення сортиментної структури. Цей напрямок поєднувався у глобальному контексті із людьми, змінами клімату і лісом, тобто мова йшла про перехід на зелену економіку, на яку активно переходить нині Європа.
На жаль, площу лісів у світі суттєво не збільшити. Тому є ряд причин. Отже, мова на конгресі йшла у іншому напрямку – звернути увагу на якість лісів. Низькопродуктивні, які не дають ані продукції, ані екологічного вирішення, ліси зараз є об’єктом прискіпливої уваги вчених. Другий напрямок конгресу – кожна лісова ділянка має стати предметом прискіпливої уваги вчених задля розробки алгоритму досягнення екологічних та економічних цілей. Конгрес став чудовою можливістю обмінятися досвідом та знаннями про технологічні інновації, а також висвітлення останніх результатів досліджень та тенденцій майбутнього лісового господарства та лісових досліджень в усіх районах світу. А також важливе місце зустрічей дослідників, викладачів, студентів та професіоналів у лісовому секторі по всьому світу.
Що таке IUFRO?
IUFRO – Міжнародний союз організацій лісових досліджень, своєрідна міжнародна мережа співпраці у галузі лісової науки, об’єднує понад 15 000 вчених із майже 700 організацій-членів по всьому світу. Союз, у свою чергу, є членом ICSU, тобто Міжнародної Наукової Ради. Вчені співпрацюють у Союзі на громадських засадах. Це єдина міжнародна організація, присвячена дослідженням лісів та суміжним наукам. Вона об’єднує дослідницькі організації, університети та окремих науковців, а також органи, що приймають рішення, та інші зацікавлені сторони, які фокусуються на лісах та деревах.
Його місія – сприяти досягненню досвіду досліджень та обміну знаннями, а також сприяти розробці науково обґрунтованих рішень, пов’язаних із проблемами лісу, на користь лісів та людей в усьому світі. Це неприбуткова, неурядова та недискримінаційна організація з давньою традицією від 1892 року. IUFRO відкритий для всіх осіб та організацій, присвячених дослідженню лісів та лісової продукції та суміжних дисциплін.
Бразилія, як місце проведення Конгресу
Всесвітній конгрес IUFRO у Латинській Америці відбувся вперше. Саме у місті Курітіба, столиці штату Парана, Бразилія. Організатор та координатор конгресу – Бразильська лісова служба (SFB) та EMBRAPA.
Символічно, що власне назва «Курітіба» перекладається як «багато сосен», оскільки тут насправді росте багато бразильських сосен – Араукарія бразильська. Португальці, які заснували місто 1693 року, дали йому довгу назву, яка у перекладі – Село Нашої Богородиці Світла в Сосняку – так свідчить Вікіпедія. Назва була змінена на «Curitiba» у 1721 році.
Країна посідає друге місце у світі після Росії за запасами лісових ресурсів. Найбільші на Землі площі вологих екваторіальних лісів – 5 мільйонів квадратних кілометрів – розміщені в Амазонії. Це – північна й західна частини країни. На Бразильському плоскогір’ї поширені листопадно-вічнозелені ліси. У центральній частині розташована савана з дрібними деревами та чагарниками. На півдні завдяки рівномірному зволоженню ростуть вічнозелені листяні та мішані ліси. Загалом, лісовий покрив країни становить 60% загальної площі країни.
Новий президент IUFRO
На ХХV Конгресі Міжнародний союз організацій лісових досліджень (IUFRO) отримав нового Президента. Доктора Джона Парротту (John Parrotta), керівника Національної науково-дослідної програми з міжнародних наукових питань при Лісовій службі США, обрано до проведення Всесвітнього конгресу IUFRO 2024 року, який відбудеться у Стокгольмі, Швеція. Його віце-президенти – професор Даніела Кліншміт із Фрайбургського університету, Німеччина, та професор Широнг Лю – Китайська лісова академія.
Парротту обрано після головування професора Майкла Вінгфілда, професора ФАБІ та радника виконавчого апарату Університету Преторії, Південно-Африканська Республіка. Під час 5-річного президентства IUFRO відсвяткувала своє 125-річчя. Вінгфілд впроваджував відповідальність Союзу за надання достовірний даних, що стосуються лісів та природних ресурсів для сталого майбутнього. Також він залучав молодих лісівників завдяки тісній співпраці з IFSA – Міжнародною асоціацією студентів лісового господарства, яка отримала повне представництво в Раді IUFRO.
«Проблеми зі сталим розвитком, з якими ми стикаємося, є багатогранними і виходять за рамки традиційної та навіть сучасної сфери лісової науки. Хороша новина полягає в тому, що ми не самотні. IUFRO може примножувати свій вплив, розширюючи наше співробітництво в галузі досліджень, синтез науки та комунікації далеко за межами нашої нинішньої мережі», – зазначив Джонн Парротта у своїй промові на церемонії закриття Конгресу.
Під час свого терміну президентства доктор Парротта хоче особливо зосередитись на сприянні співпраці з науковцями та дослідницькими мережами, з якими IUFRO недостатньо взаємодіє. Це може бути і сільське господарство, здоров’я людини, просторове планування, екологічна інженерія, екологічна освіта, мистецтво та гуманітарні науки. «Різноманітність – це сила IUFRO», – сказав він. – Продуктивність, здоров’я та багато переваг, які ми отримуємо від лісів, підкріплюються біорізноманіттям. Аналогічно, наукова майстерність та цінність IUFRO для суспільства залежать від залучення різноманітності дисциплінарних поглядів, знань, досвіду та культурних цінностей серед наших науковців та організацій-членів».
Доктор Парротта займається різними напрямками досліджень лісознавства в усьому світі впродовж 30 років. Особливо зацікавлений в екології тропічних лісів, екології та управлінні посадженими лісами, відновленні лісів та традиційними знаннями про них. Він провів дослідження в Пуерто-Рико та Бразилії, співпрацював з багатьма колегами з усього світу над різноманітними науковими синтезами та іншими проектами. Автор понад 175 наукових публікацій на ці та інші теми, член редакційної колегії кількох міжнародних журналів із лісознавства. У Союзі доктор Парротта працює з 1993 року.
Українська делегація на Конгресі
Враженнями від Конгресу ділиться представник української делегації, керівник Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж, професор кафедри лісівництва НУБіП України, доктор сільськогосподарських наук Сергій Зібцев:
– Хоча, загалом, ситуація різна в Україні й у Бразилії, нам є чому повчитися. Оскільки у Бразилії дуже потужний приватний сектор, власник на свій розсуд веде господарство, хоча і є рамкові обмеження державою. Наприклад, в Амазонії, багато приватних земель. І власник має право 20% свого тропічного лісу, який ми вважаємо легенями планети, знищити і переобладнати у землі під інші потреби, приміром, під сільгоспугіддя. Найчастіше, це плантації евкаліпту.
Сергій Зібцев, Іван Лакида, Наталія Стрямець, Петро Лакида та Анатолій Швиденко на Конгресі IUFRO-2019
Тому і пожежі у лісах, що сталися тут цього року, пов’язані з економікою. Попередні два президенти інвестували у соціальну сферу, економіка зростала. Приміром, 25 конгрес проводився в університеті, якому приблизно 10 років – абсолютно нові будівлі. А уявіть собі в Україні уряд виділяє певну ділянку десь 100 гектарів і ній будується комплекс, як, скажімо, наш НУБіП з гуртожитками, спортивними залами тощо. Зараз доходи населення дещо знизилися. І люди звернулися до того, що мають, у першу чергу, тобто, земельні ресурси. Усі зацікавлені в ефективнішому використанні своїх земель. Є земельна ділянка і на ній ліс – роблять плантації. Там лише окремі дерева дуже цінні для переробки. І їх складно звалити, обробити. І масові пожежі почалися через конвертацію цих земель у плантаційне вирощування в умовах загальноекономічного спаду, а воно дає дуже хороші прибутки.
Лісовий сектор з плантацій отримує від 30 до 45 кубометрів на рік! В Україні ж приріст вважається загальноприйнятим 4–5 кубометрів, у Карпатах більше, на півдні менше. Площа лісових плантацій може бути до кількох тисяч гектарів. І обіг рубки 15–20 років, якщо підрахувати – 45 кубометрів за 10 років – це вже 450 кубів на гектар! То ж, для України – це шанс повчитися.
Бразилія втратила більше 70% свого лісового покриву через зростаюче будівництво, Україна – із 44% отримала сьогодні 17,6%, загалом у світі лісистість скоротилася із 60% до 33%! Отже, найголовніше, чому можна повчитися у бразильців – розділяти збереження біорізноманіття і вирощування деревини.
Треба зазначити, що Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України є повноправним членом IUFRO. Загалом, ми доповідями вразили учасників своєю кваліфікацією у справі. Українську делегацію представляв Павло Кравець – доцент кафедри лісового менеджменту і таксації лісу, Петро Лакида – директор нашого інституту, я, як професор кафедри лісівництва, Володимир Кравець – від Міжнародної асоціації лісових студентів. Саме звідси ми винесли урок на майбутнє: залучати ширше студентів до таких наукових зустрічей, оскільки вони мало їздять. Наступний конгрес відбудеться у Швеції і ми вже почали відбір таких робіт, аби вони теж були залучені. Позитивний відгук був і по сертифікації лісів за наслідками круглого столу відповідно.
Ще Україна почерпнула з форуму – стратегічне розміщення протипожежних бар’єрів. Мова іде про розподіл на зони ризику пожеж. Тобто вся країна ділиться на регіони з різним ризиком пожеж. Скажімо, усі знають, що у нас проблемний південь – але який саме південь? Адже нічого чіткого нормативного немає. А у Білорусі, скажімо, виділено пожежні регіони, у Швеції, Польщі. Це гарна ідея, і нам треба робити таке. Методологічно ми вже готові на прикладі Чорнобильської зони.
Цікавий для нас і досвід європейців із використання лісової біомаси для енергетичних потреб. Створена, приміром, національна інфраструктура в Австрії, Німеччині. І пелети, і біомасу нібито у нас теж виготовляють. Але це питання регулярності, а єдиного котла у кожному районі немає, куди б кожний лісгосп міг би завозити деревні відходи. Тоді лісгоспи можуть казати, що не лише деревину можуть заготовляти, а ще й робити біомасу. Рубку провели, кругляк, скажімо, в один бік, біомасу в інший. Головна ж проблема – немає доріг і регулярного попиту. І наша доповідь на Конгресі з енергетичного потенціалу лісу у Карпатах тому приклад.
Від Уряду України, на жаль, нікого не було. Було б добре, щоб новий керівник Держлісагентства сам приїздив на такі форуми, щоб був у курсі світових тенденцій. Не обов’язково виступати, хоч послухати.
Молодь залучається до всесвітнього Конгресу
Крім досвідчених учених, у засіданнях взяв участь студент другого курсу ННІ лісового і садово-паркового господарства Володимир Кравець. Таку надзвичайну можливість студент отримав завдяки своїй посаді офіцера зв’язку між IUFRO та IFSA (Міжнародної асоціації студентів-лісівників), яку посів завдяки участі в Міжнародному симпозіумі студентів-лісівників у Естонії, де представляв студентський гурток «Київська асоціація студентів-лісівників». Перші два дні Володимир детально ознайомився з механізмом роботи найбільшої дослідницької асоціації.
Також упродовж цих двох днів у тісній співпраці досвідчених науковців і студентської спільноти був затверджений надзвичайно важливий документ – Меморандум про взаєморозуміння, що надає можливість представництву IFSA голосувати на засіданнях IUFRO. Для учасників конгресу було організовано прес-тур у вигляді різних тренінгів з метою підготовки учасників до роботи, а також для ближчого знайомства і виявлення однодумців. Сам конгрес розпочався з відкриття зони стендів, де, до речі, був представлений також стенд IFSA. Кожен із 15 представників IFSA мав приділити час упродовж конгресу для презентації асоціації усім зацікавленим відвідувачам стенду. Також проводились спеціалізовані засідання IFSA, тематикою яких був навчальній процес у різних країнах та різноманітні програми обміну й навчання за кордоном.
Відвідування таких сесій було надзвичайно цікавим та важливим для майбутнього розвитку. На третій день конгресу всі охочі були запрошені на безкоштовні тури, завдяки одному з яких Володимир Кравець відвідав університет лісового господарства в Курітібі, а також детальніше дізнався про ведення лісового господарства в Бразилії.
Установити, що не допускається утворення структурних підрозділів, які дублюють діяльність ЦОВВ
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 3 листопада 2019 р. N 923
Київ
Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 р. N 606
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 р. N 606 "Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій" (Офіційний вісник України, 2012 р., N 50, ст. 1984, N 83, ст. 3362; 2014 р., N 8, ст. 249, N 53, ст. 1406; 2016 р., N 16, ст. 629, N 24, ст. 952; 2017 р., N 8, ст. 243, N 48, ст. 1489) зміни, що додаються.
2. Головам місцевих державних адміністрацій у дводенний строк з дня набрання чинності цією постановою здійснити заходи щодо оптимізації діючої структури апарату місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів.
Прем'єр-міністр України
|
О. ГОНЧАРУК
|
Інд. 82
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 листопада 2019 р. N 923
ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 р. N 606
1. Пункт 3 викласти в такій редакції:
"3. Установити, що не допускається утворення структурних підрозділів, які дублюють діяльність:
територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади та її виконавчих органів, межі юрисдикції яких повністю співпадають з межами району;
сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх виконавчих органів, межі юрисдикції яких повністю співпадають з межами району.".
2. У пункті 1 додатка 1 до постанови:
абзац дев'ятнадцятий виключити;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
"з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами.".
3. Додаток 2 до постанови викласти в такій редакції:
"Додаток 2
до постанови Кабінету Міністрів України
від 18 квітня 2012 р. N 606
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 3 листопада 2019 р. N 923)
РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ ПЕРЕЛІК
структурних підрозділів районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації
1. Структурні підрозділи*:
архівний (крім районної у м. Києві держадміністрації);
житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля;
культури, молоді та спорту;
освіти;
соціального захисту населення;
фінансів;
з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації;
з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами.
2. Служба у справах дітей.
____________
* Вид структурних підрозділів (управління, відділ, сектор) та їх статус як юридичних осіб публічного права визначається головою районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації залежно від ступеня складності завдань відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. N 179 "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 11, ст. 522).".
* Вид структурних підрозділів (управління, відділ, сектор) та їх статус як юридичних осіб публічного права визначається головою районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації залежно від ступеня складності завдань відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. N 179 "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 11, ст. 522).".
____________
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP190923.htmlПід перехресним відеонаглядом
ЯК ЗБЕРЕГТИ ЛІС. Ліси потребують не тільки постійного догляду, а й нагляду. Лісівникам здебільшого дошкуляють пожежі та браконьєри. Удосконалити нагляд за насадженнями працівникам Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства допомагають сучасні технології.
У шести лісгоспах протягом кількох останніх років встановлено 14 телевізійних систем відеоспостереження за лісами. Хоч встановлене устаткування й дороговартісне, наголосив головний спеціаліст управління Микола Бихало, воно повністю себе виправдовує. За його допомогою своєчасно виявляють найменші загоряння, щоб оперативно їх ліквідувати. Камери відеоспостереження встановлено досить високо, вони обертаються навколо своєї осі, їхній радіус огляду в середньому сягає 20 кілометрів.
Пункти спостереження обладнано в лісництвах або лісгоспах, де черговий у режимі реального часу наглядає за прилеглими масивами з допомогою спеціального монітора. Тож майже всі насадження перебувають під перехресним відеонаглядом.
Роман КИРЕЙ, «Урядовий кур’єр»
https://ukurier.gov.ua
Закарпатські лісівники підбили підсумки господарсько-фінансової діяльності (ФОТО)
Закарпатські лісівники підбили підсумки господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств за за 9 місяців.Під час засідання колегії, яка проходила в Міжгірському лісовому господарстві під головуванням очільника управління Валерія Мурги одним з основних питань було — аналіз господарсько-фінансової діяльності.
Так під час засідання розглянуто підсумки господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств за 9 місяців роботи держлісгоспів краю. З інформацією про підсумки господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств за вищезазначений період виступив заступник начальника Василь Кий.
У рамках колегії було проаналізовано та проінформовано про стан проходження індивідуального аудиту з сертифікації лісів, охорони лісу від незаконних рубок та пожеж, про фінансово-господарську діяльність й окреслено завдання розвитку лісового господарства на найближчий час. Розглянуто питання вдосконалення інформаційної діяльності підприємств, зокрема, збільшення інформаційних приводів та прес-турів, цікавих просвітницьких заходів на лісівничу тематику.
Заступник начальника Василь Кий розповів: «Податків, зборів та обов'язкових платежів до зведеного бюджету сплачено на 312,6 млн грн. Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів становить 55,3 млн. грн, до єдиного соціального внеску сплачено 61,2 млн грн».
У свою чергу виконання основних фінансово-господарських показників в загальному по управлінню виконано в запланованих обсягах.
Чистий дохід від реалізації продукції (робіт, послуг) за звітний період склав 718,5 млн. грн., і зріс порівняно з плановим показником на 25,2 млн. грн., або 103,6% Найбільший обсяг реалізації продукції у ДП «Брустурянське ЛМГ» (93,8 млн.грн.), ДП «Рахівське ЛДГ» (87,2 млн.грн.), ДП «Великобичківське ЛМГ» (64,3 млн. грн.)
За 9 місяців на ведення лісового та мисливського господарства було спрямовано 676,8 млн грн.
Рівень середньомісячної заробітної плати штатних працівників за 9 місяців 2019 року складає 9989 грн.
Чисельність штатних працівників в порівнянні до відповідного періоду минулого року майже не змінилася та складає 2927 осіб.
За результатами діяльності звітного періоду всі лісогосподарські підприємства Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства є прибутковими. Чистий фінансовий результат лісогосподарських підприємств управління за 9 місяців 2019 року склав майже 23 млн. грн.
