Московський районний суд Харкова обрав директору ДП “Гутянське лісове господарство” Віктора Сисі запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Про це ХарківTimes дізнався з повідомлення прес-служби прокуратури Харківської області.
Своїм рішенням суд частково задовольнив клопотання прокуратури.
Як раніше повідомляв ХарківTimes, 10 січня глава Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер під час селекторної наради закликав главу Державного агентства лісових ресурсів Андрія Заблоцького звільнити директора ДП “Гутянське лісове господарство” Віктора Сису. Губернатор заявив, що Сиса продовжує працювати та рубати ліс.
Прокуратура Волинської області скерувала до суду матеріали розслідуваного слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, кримінального провадження про зловживання впливом та використання завідомо підробленого документа майстром лісу Піщанського лісництва ДП «Шацьке учбово-дослідне лісове господарство».
Лісоохоронець, маючи гарні стосунки із прикордонниками, вирішив налагодити схему переміщення із Республіки Білорусь в Україну контрафактних цигарок.
Собі відвів роль посередника.
За залагодження питання про те, що прикордонники під час патрулювання “не знаходитимуть” цигарки в місцях їх незаконного переміщення поза пунктами пропуску через кордон, майстер лісу встановив знайомому, який ті цигарки переміщував, таксу – 750 грн за ящик (50 блоків) і 04 червня 2019 року одержав за переміщення п’яти ящиків 3750 грн.
Окрім того, придбавши у вересні 2018 року автомобіль «АUDI А4» на іноземній реєстрації, він, аби не платити гроші за його розмитнення, купив підроблене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номерний знак і використовував їх.
Нині викритого за оперативного супроводу УСБУ у Волинській області майстра лісу обвинувачують в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а також у використанні завідомо підробленого документа (кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 369-2 та ч. 4 ст. 358 КК України).
З роботи його звільнено.
Зауважимо, що за вчинення таких злочинів Кримінальним кодексом України передбачено покарання до 5 років позбавлення волі.
Министерство культуры, молодежи и спорта Украины представило законопроект о дезинформации, направленный на фактический контроль СМИ на период российской агрессии.
СМИ присваивается индекс доверия согласно стандартов журналистики.
Организация журналистского самоуправления выдает удостоверения профессионального журналиста, и тогда те могут получить правовую помощь государства и охрану при необходимости. Но страховать жизнь и здоровье журналистов предлагается самим медиа. За дезинформацию будут штрафовать на 4,7-9,54 млн грн. Штраф будет даже после добровольного опровержения.
Вводится уголовное наказание - лишение свобода от 2,5 до 5-7 лет. Максимальный срок – при повторном распространении дезинформации и по сговору группы лиц. Те, кто распространяют дезинформацию через сети получат 5 лет тюрьмы.
Контроль над медиа рынком передается Нацраде по телерадиовещанию – власти. Из 8 членов Нацрады половину назначает президент, а половину – большинство в ВРУ.
Предлагается ввести институт уполномоченного по вопросам информации, который будет вести мониторинг и реагировать на заявления о дезинформации. Также уполномоченный будет обращаться в суды и правоохранительные органы, если выявит признаки дезинформации.
Закон предполагает введение обязательного обучения основам медиаграмотности в школах, вузах и при повышении квалификации госслужащих.
У п’ятницю, 17 січня, згідно з порядком денним, відбудеться чергове пленарне засідання другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, яке розпочнеться «годиною запитань до Уряду».
У цей день Верховна Рада планує розглянути проекти Постанов: «Про скасування рішення Верховної Ради України від 14.01.2020 року про прийняття в цілому як закону України проекту Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", № 2318-1-П і «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання", № 2751.
Планується включити до порядку денного і розглянути проект Закону «Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", № 2653.
Згідно з порядком денним, до розгляду у другому читанні заплановані законопроекти, серед яких:
- проект Закону «Про Бюро фінансових розслідувань», № 1208-2;
- проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики», №2042;
- проект Закону «Про сільськогосподарську кооперацію», № 0856.
Ряд законопроектів планується розглянути у першому читанні, зокрема:
- проект Закону «про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", № 2166;
- проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», № 2255 та 2255-1;
- проект Закону «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів», № 2379; - проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо права на отримання пенсій окремим категоріям громадян», № 2083 та 2083-д;
- проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування в межах формування ціни на природний газ для потреб населення», № 2126.
На п’ятницю також запланований розгляд проекту Закону «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про працевлаштування та співробітництво у сфері трудової міграції», № 0021.
Окрім того, у порядку денному для попереднього схвалення проект Закону «Про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи), № 1017.
За дорученням міського голови Ігоря Матвійчука, враховуючи усні звернення калушан щодо ситуації, яка склалась у сосновому лісі в Підгірках, 15 січня відбулася нарада з питання вирубки соснового лісу в цьому мікрорайоні.
Головний лісничий ДП «Калуський лісгосп» Володимир Павлишин доповів про стан лісу та необхідність проведення суцільної рубки соснового лісу, яка здійснюється відповідно до висновку Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Івано-Франківськлісозахист» про втрату біологічної стійкості обстежених насаджень сосни в мікрорайоні Підгірки внаслідок дії стовбурових шкідників і хвороб лісу та рекомендації провести суцільні санітарні рубки з урахуванням вимог п.28 Санітарних правил в лісах України (постанова КМУ від 26.10.2016 року №756).
З метою відновлення на окремих ділянках лісу належного санітарного стану, посилення біологічної стійкості в лісах ДП «Калуський лісгосп», недопущення розповсюдження хвороб, стовбурових шкідників та втрати технічної якості деревини протягом січня-березня 2020 року будуть продовжуватись суцільні санітарні рубки.
Площа соснового лісу, яка підлягає суцільній санітарній рубці становить орієнтовно 8 га. Станом на 15 січня проведено рубку на площі 3,3 га.
Також було наголошено на необхідності спалювання порубкових залишків як одному із ефективних методів боротьби з верхівковим короїдом, оскільки цей шкідник селиться у порубкових залишках, де розмножується і виходить назовні заселяючись на найкращі, найвищі дерева, а вже звідти переселяється на інші.
Після завершення суцільної санітарної рубки та проведення підготовчих робіт під посадку ДП «Калуський лісгосп» планує провести заліснення даної ділянки листяними породами дерев орієнтовною кількістю 40 тис. саджанців.
У 2018 році на Закарпатті санітарними рубками заготовили деревини в півтора рази більше, ніж «комерційними».
Фото: Єгор Гриник
Санітарне вирубування дерев у Карпатах використовують як спосіб отримати деревину там, де інші види рубок обмежено або заборонено. Про це йдеться у матеріалі експерта з лісової політики ГО «Українська природоохоронна група» Єгора Гриника на УП.Життя.
У 2018 році на Закарпатті санітарними рубками заготовили 776 тисяч кубометрів деревини. Це в півтора рази більше, ніж «комерційними» рубками. У порівнянні з 2017 роком масштаби санітарних рубок збільшилися більш як удвічі.
Фото: Єгор Гриник
Згідно з даними німецьких експертів, більше половини оглянутих ними санітарних рубок у Карпатах були призначені неправомірно або ж викликали запитання.
Побувавши у Яснянському лісгоспі, автор виявив, що лісники ніяк не позначають межі вирубки, вирішуючи на власний розсуд, скільки зрубати; вирубують додаткові дерева, ховаючи пні під гілками; переправляють деревину срумком, захаращуючи його.
Фото: Єгор Гриник
Лісники запевняють, що санітарні рубки – найбільш ефективний спосіб боротьби з усиханням ялинових лісів. Також у такий спосіб попереджають розповсюдження шкідників.
Та за словами Гриника, значна частина санітарних рубок абсолютно беззмістовна. Наприклад, проведення рубки вимагає до семи погоджень, на які підуть кілька місяців. За цей час комахи-шкідники встигають полишити відібрані дерева.
Фото: Єгор Гриник
У низці країн Європи між виявленням ураженого шкідником дерева та його рубкою минають лічені дні. Саме тому Кабмін ухвалив нову програму, яка вимагає спростити процедуру отримання дозволів на санітарні рубки. Проте це може лише погіршити ситуацію, вважає Гриник.
Перед Держлісагентством стоїть завдання подати до Парламенту законопроект про ринок деревини до червня цього року. Сподіваюся, що спільно з профільними асоціація ми плідно попрацюємо і подамо його швидше. Про це повідомив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький під час зустрічі, ініційованої представниками асоціацій деревообробних та лісозаготівельних підприємств.
Він зазначив, що буде формуватися спільна робоча група з народних депутатів, представників міністерств та асоціацій. Робоча група напрацює бачення та механізм прозорого ринку деревини.
Також Андрій Заблоцький повідомив, що ще одним пріоритетом є формування документу, в якому будуть визначені цілі політики щодо лісової галузі України. «Цей документ потрібно як бачення, куди ми маємо рухатися наступні роки», - сказав Голова Держлісагентства.
Окрім того, він поінформував, що за результатами наради під головуванням Прем’єр-міністра України наразі формуються основні завдання стосовно розвитку лісової галузі та оформлюються в план роботи Міністерства енергетики та захисту довкілля.
«У нас амбітні плани стосовно покращення законодавства, і в цілому регулювання. Це те, на жаль, що не робилося останні роки. І це те, що є ключовим, щоб запустити роботу лісогосподарської галузі», - наголосив Андрій Заблоцький.
Голова Держлісагентства зазначив, що підхід до комунікацій з громадськістю та бізнесом буде змінюватися. «Діалог проводитиметься постійно, щоб отримувати більше інформації від вас та реагувати», - сказав він.
Обговорюючи проблемні питання, які порушували представники асоціацій деревообробників, Андрій Заблоцький повідомив, що вже дав доручення всім територіальним управлінням Держлісагентства переглянути систему формування собівартості деревини та надати пропозиції для можливості більш гнучко реагувати на цінові коливання при її реалізації.
«Держава має розуміти, якщо є падіння попиту, - як ми маємо реагувати на це. Ми переглядатимемо методику формування собівартості. Це буде для того, щоб ми могли забезпечити всіх, максимально можливо, сировиною. Тому що деревина є спільним обмеженим ресурсом. Спільним, тому що вона належить всьому суспільству, а обмеженим – тому що є певні визначені обсяги, скільки ми маємо заготовляти», - сказав Голова відомства.
Учасники зустрічі обговорили також низку інших питань. Андрій Заблоцький запропонував, щоб представники асоціацій надали Держлісагентству всю необхідну фахову інформацію та розрахунки. «Ми знаємо, що є проблеми у деревообробних підприємств, і є проблеми у державних лісгоспів. Ми проаналізуємо всі дані і обговоримо це на наступній зустрічі. Будемо зустрічатися і з іншими асоціаціями. Це буде відкритий процес», - сказав Голова відомства.
Участь у зустрічі взяли представники Всеукраїнської асоціації деревообробників, Івано-Франківської асоціації лісозаготівельних підприємств, асоціацій деревообробних підприємств Прикарпаття, Львівщини, Чернігівщини, Волині, Буковини, Черкащини, Київщини, Закарпаття, Тернопільщини, асоціації деревообробних і меблевих підприємств та організацій «Меблідервпром» та інші, а також начальники обласних управлінь лісового та мисливського господарства зазначених областей.
Вищать безнопили, навсібіч летить тирса. Ми не у лісі – у центрі Києва, на вулиці Шота Руставелі. Пахне пиляним деревом і адреналіном: під Державним агентством лісових ресурсів (ДАЛР) екоактивісти проводять пікет.
Фото Олега Листопада
Девіз акції – «Напиляємо дров для крадіїв лісу». Так організатори намагаються привернути увагу нещодавно призначеного голови Держлісагентства Андрія Заблоцького до кричущих порушень у найбільш проблемних лісгоспах.
Вітерець надимає банери «Досить рубати ліс!», «Ні рубкам у
заповідниках!». Дехто тримає написані від руки картонні плакатики: «Без заповідників довкілля деградує»,
«Лісників-бандитів – за ґрати». Колеги-журналісти юрмляться з камерами і
смартфонами навколо у пошуках кращого ракурсу.
Екологіст Іван Парнікоза в мегафон розповідає про вимоги пікетувальників і кличе Андрія Заблоцького до розмови.
Фото Олега Листопада
Через чверть години на ґанок виходять начальник відділу моніторингу та охорони державного мисливського фонду Управління мисливського господарства та полювання Валентин Колєчкін, (так зазначено у декларації чиновника. Насправді він виконує функції керівника прес-служби. Цікаво, хто ж тоді рахує звірів?) та начальник відділу охорони й захисту лісів Ігор Будзінський. Пропонують призначити зустріч з головою відомства «в узгоджені терміни».
Активісти відмахуються: «Пане Колєчкін, Ви нас за попереднього керівництва вже нагодували обіцянками, досить». Пояснюють журналістам: за останні два роки керівники Держлісу ні разу не вийшли на розмову, хоча пікети відбувалися мало не щокварталу з різних приводів.
Фото Олега Листопада
За кілька хвилин «посли» лісагентства таки запрошують
екологістів на розмову «просто зараз»:
«Але тільки двох». Активісти швидко визначаються з представниками. І
наполягають: «Ще хай зайдуть журналісти».
За сигналом Колєчкіна охорона відкриває двері, які були зачинені
на замок ще задовго до початку пікету (бачив, як пара відвідувачів, поторсавши дверну
ручку, пішли геть). Чиновники ретельно перевіряють посвідчення журналістів.
Чекаємо у кімнаті для нарад, розсівшись навколо довгого овального столу з натурального дерева. Андрій Заблоцький приходить через кілька хвилин. Вітається і починає із запевнень, що Держлісагентство змінить комунікацію з громадськістю на краще. Каже, що має багато інформації про порушення у різних лісгоспах. Нагадав про візит президента Зеленського на Житомирщину і його різку критику керівництва Житомирського облуправління лісомисливського господарства.
Активісти відповідають конкретними фактами і цифрами. Надають копії документів. З них видно, що на початку жовтня 2019 держекоінспекція проводила перевірки Олевського лісгоспу. Виявили незаконні рубки. Збитки – понад чотири млн грн. Зокрема, в заказнику «Харкові Круги» зрубали 89 дубів, 5 грабів та 1 липу. Збиток склав пів мільйона гривень. Хоча заказник створювався не для чийогось збагачення, а для збереження залишків Юрівського корабельного гаю, закладеного в XIX столітті в долині річки Уборть.
Акт про виявлені незаконні рубки в Олевському лісгоспі
екоінспекція переслала в Держлісагентство. Реакції – нуль. Можливо саме це
надихнуло директора лісгоспу не пускати наступні перевірки, які екоінспекція
намагалася провести 22 жовтня і 18 грудня. Дивне співпадіння – саме в цей
період хтось спалив службову машину, якою користувалися екоінспектори
Поліського округу.
На Франківщині справи ще гарячіші. За даними екоінспекції, збитки за незаконні порубки Кутським лісгоспом складають близько 14,6 млн. грн. Особливість ситуації у тому, що територія лісгоспу входить до складу національного природного парку «Гуцульщина». Тож лісники мають з особливою пересторогою проводити усі роботи, усі рубки. Але зазвичай на рекомендації парку вони не зважають, що й породжує конфлікти.
Зробити свою роботу екоінспекторам було непросто. За словами
активістів, працівники Кутського лісгоспу фактично узяли у полон бригаду
перевіряльників і відпустили їх лише після «втручання з Києва». Інспектори
написали заяву до місцевого відділення поліції, але та документи приймати
відмовилася.
Активісти вимагають звільнити і керівників лісгоспів, і
керівників облуправлінь лісового господарства. Заблоцький розводить руками:
самоуправство – компетенція правоохоронних органів. Ігор Будзінський, що сидить
по ліву руку, тихенько підказує шефу: «Якщо буде рішення суду, тоді». Заблоцький
озвучує підказку, але активісти відбивають цей аргумент: Держлісагентство за
бажання має повноваження притягнути виннних до дисциплінарної відповідальності,
має можливість провести службове розслідування.
Краєвиди Гуцульщини. Фото Олега Листопада
«Зараз у парку «Гуцульщина» працює комплексна комісія, ми направили до її складу свого спеціаліста», – повідомляє Ігор Будзінський. А заступник начальника управління лісового господарства та відтворення лісів Василь Матейчик заспокоює і Заблоцького, і гостей: лісорубні квитки Кутським лісгоспом були виписані правильно, тому що лісовпорядкування чинне. Але активісти виявляють відмінне знання законодавства: суть справи не у чинності лісповпорядкування, а у тому, що усі рубки на території парку мають здійснюватися за згоди науково-технічної ради НПП, мають бути завізовані керівництвом парку. Якщо таких узгоджень немає – рубки незаконні. А ще лісгосп повинен був отримати ліміти на рубки у Мінекоенерго (або ж у Мінприроди, яке увійшло до складу нинішнього еколого-енергетичного відомства). Але такі ліміти не надавалися. Що також означає: рубки були незаконними, браконьєрьськими.
Зустріч завершується, активісти повертаються до інших учасників пікету, які вже спакували плакати та пили й почали збирати тріски та підмітати тирсу з ґанку Агентства. Якщо зрушень на краще у проблемних лісгоспах не станеться, обіцяють повернутися через місяць.
Довідка GP: Кабінет Міністрів призначив Андрія Заблоцького
головою Державного агентства лісових ресурсів 24 грудня 2019 року. Останні два
роки Держлісагентство не мало голови, ним керували виконувачі обов’язків голови.
Нинішня зустріч активістів з керівництвом ДАЛР – перша за
останні два роки.
У 2011–2019 роках Державне агентство лісових ресурсів координувалося Міністром аграрної політики та продовольства. З вересня 2019 відповідно до постанови уряду, спрямування та координація ДАЛР здійснюється через Міністра енергетики та захисту довкілля України (постанова КМУ від 18 вересня 2019 р. № 847 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка визначає спрямування/впорядкування функцій органів влади у зв’язку з утворенням Міністерства енергетики та захисту довкілля України шляхом перейменування Мінприроди і реорганізації Міненерговугілля).
Мітинг проти закону 2232 відбувся біля Верховної Ради Україні 14 січня 2020. Дякую всім присутнім, за небайдужість до проблем в мисливській галузі! І особлива подяка організаторам даного мітингу!
Вирощення лісу потребує праці людських рук. І розпочинається все, як і століття тому, з насіння. Точніше – його видобування із шишок. А ще перед тим – із їх збору.
Всі ці завдання щороку циклічно виконують волинські лісівники,– інформують у пресслужбі ВОУЛМГ.
Насіння має бути вдосталь. Відповідно – шишок необхідно зібрати достатньо.
Тож щороку лісівники планують, скільки чого потрібно. В середньому річні об’єми держлісгоспів області – 120 тонн шишок. Цього вистачає, щоб згодом забезпечити власні потреби у насінні та відповідно – посадматеріалі.
Збір шишок у грудні-січні – початок процесу. Згодом їх везуть на шишкосушарні. На Волині такі діють на базі ДП «Ківерцівське ЛГ», ДП «Маневицьке ЛГ», ДП «Ратнівське ЛМГ», ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» та ДП «Старовижівське ЛГ».
Відповідальна за роботу шишкосушарні у ДП «Ківерцівське ЛМГ» Світлана Круглик розповідає, що лісгоспи до них уже привези на переробку 36 тон 330 кг шишок сосни звичайної. Загалом тут планують переробити за сезон до 50 тонн.
«Перший етап процесу обробки має за мету розкрити шишку, щоб вивільнити насіння, перебрати його. Маємо спеціальний «обезкрилювач», де «ламаємо крила» насінню, – розкриває послідовність процесу Світлана Миколаївна. – Цього року плануємо отримати 380 кг чистого насіння.
Згодом це насіння пройде апробацію.
Світлана Круглик
«Одна шишка може містити і 5, і 10 насінин, залежно від розміру. Якщо шишка стигла, усі насінини проростуть. В середньому одна шишка = п'ять сосон», – ділиться власними дослідженнями Світлана Круглик.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
Фото Олега Листопада 
Фото Олега Листопада 
Фото Олега Листопада 
Краєвиди Гуцульщини. Фото Олега Листопада 
