Кіборг, який застрелив браконьєра: "Якби я був здоровим - ухилився б від автомобіля. Але я не міг. Роблю три постріли у повітря - а він все одно їде"

Автор: Валерія Бурлакова

10 січня на території лісництва біля села Малі Копані на Херсонщині місцевий лісник - ветеран війни, важко поранений на злітній смузі ДАП, інвалід 1 групи Віталій Григорьєв - помітив чотирьох чоловіків, які незаконно вирубували ліс. Один із них сів у авто і вирішив просто переїхати лісника, який одразу зробив три попереджувальні постріли вгору.

Тоді Віталію Григорьєву довелося відкрити вогонь по машині. Стріляти на ураження Віталій не планував, цілився у двигун - однак, на жаль, водій автомобіля зазнав поранення грудної клітини і помер на місці. Єдиною людиною, яка намагалася надати постраждалому допомогу, став сам кіборг - "колеги" пораненого просто розбіглися. Також вже за декілька хвилин Віталій Григорьєв, який так і не дочекався на допомогу з сусіднього лісництва, подзвонив у поліцію і повідомив про те, що сталося.

"...один з невідомих сів в автомобіль та нібито намагався наїхати на лісника, в результаті чого останній здійснив постріл по автомобілю. В результаті водій отримав вогнепальне поранення грудної клітини та помер на місці", - повідомила 11 січня пресслужба Національної поліції у Херсонській області

Цензор.НЕТ поговорив із Віталієм та його адвокатом Мариною Єлисєєвою про роботу у лісгоспі, адміністративну та кримінальну відповідальність за знищення лісу, події 10 січня та кваліфікацію справи ветерана.

"ЧОТИРИ З ПОЛОВИНОЮ РОКИ Я ЇЗДИВ НА ВІЗКУ. ПОТІМ ПОТИХЕНЬКУ ПОЧАВ ВСТАВАТИ. КОЛИ МЕНІ ЗАПРОПОНУВАЛИ РОБОТУ - НЕ ЗМІГ ВІДМОВИТИСЯ"

Його позивний Лєший. До війни він займався сільським господарством, ремонтом автомобілів та разом із дружиною виховував дітей.

На фронт Віталій Григорьєв пішов добровольцем. Спочатку - у батальйон "Донбас". Потім звідти разом із побратимами він перевівся до лав 93 ОМБр, де хлопці стали бійцями 6 роти 2 батальйону.

17 січня 2015 року, у останні дні оборони Донецького аеропорту, 6 рота отримала наказ вирушати туди, щоб деблокувати бійців, які перебували на летовищі. Частина кіборгів залишати ДАП відмовилася. Утім, багатьох - у першу чергу поранених - того дня вдалося все ж таки витягнути.

Під час операції 6 рота також зазнала втрат. Одним із важко поранених її бійців став Лєший, Віталій Григорьєв. Мінометна міна вибухнула зовсім поруч із ним на злітній смузі аеропорту, перетворивши обидві його ноги практично на фарш.

 "...На земле лежали Сокол и Леший. Оба потеряли очень много крови и были почти черные. Думал, что я их больше не увижу, но, слава Богу обошлось", - зі спогадів механіка-водія роти Олексія Зіміна.

З Водяного медики вивезли Віталія Григорьєва у Селідове, звідти згодом доправили до лікарні ім. Мечникова у Дніпрі. Була загроза ампутації. Пізніше пораненого перевели у Київський центральний військовий госпіталь.

Ще пізніше Віталій Григорьєв став учасником проєкту "Біотех-реабілітація поранених". "... Лікарі "Біотеху" різали його кілька років поспіль. Різали, пиляли, вичищали і зрощували раз за разом. Не зросталося. Потім зросталося. Потім ламалося знову. До нашого пекучого сорому, ми вже не раз раділи здавалося б остаточній перемозі. Та ламалося і ламалося знову..." - описують тривалий процес лікування фахівці.

Лєший з побратимами

Шлях був дуже довгим і складним. Однак зрештою, у 2019 році, Віталій Григорьєв все ж таки прийшов на огляд до лікарів  своїми власними ногами. А восени 2019 року - нарешті влаштувався на роботу у Великокопанівське лісомисливське господарство.

"Я чотири з половиною роки їздив на інвалідному візку. Відчував себе трохи забутим і відпрацьованим матеріалом, - згадує він у розмові з Цензор.НЕТ. - А потім потихеньку почав вставати. Змушував себе... Коли мені запропонували роботу - не зміг відмовитися, тому що хочеться бути корисним для суспільства. Пропрацювати я встиг дуже мало, з вересня. Та й поки все дізналися, все вивчили... Адже робота у лісовому господарстві лише на перший погляд здається простою. Упіймати порушників не так вже й легко... Але це фігня! Бо оформити все належним чином у нас ще складніше. Тому ми вчилися їх ловити, потім вчилися їх оформлювати - тому що судді у нас з характером. Кома не там, літера не та - і хтось вже не порушник, а герой".

"Нас не раз намагалися купити. Пропонували різні "спонсорські" варіанти - і техніку оновити, і на паливо гроші. Але хотілося цю систему зламати", - додає Григорьєв.

Основні порушення у лісах - це, за його словами, незаконна вирубка лісів і незаконне заволодіння поверхневим шаром грунту, тобто землею. "Цікавий браконьєрам саме наш регіон, тому що у нас ще хоч якось зберіглася акація - на неї багато хто поклав око, - продовжує лісник. - Ще, звісно, засмічують ліси. Але засмічення - це взагалі страшна тема, тому що навіть упіймавши людину за руку, ти не можеш довести, що це він зробив. Хіба що коли з машини сміття вивантажують, а ти робиш фото та відеофіксацію... За все це передбачені лише штрафи - адміністративний кодекс. Лише у випадку вирубки лісів, якщо сумазавданої лісові шкоди перевищує 20 тис. грн, викликається слідчий і порушується кримінальне провадження. Далі все вирішує суд... Однак "кримінальна справа" - це лише звучить гучно. Людина отримає умовний термін, і тільки якщо її другий або третій раз судитимуть - можливе реальне покарання".

"ЦЕ НЕ БУЛО СПОСОБОМ ЗУПИНИТИ ЗЛОЧИН"

10 січня Віталій Григорьєв працював разом із напарником. Помітивши сліди шин на ґрунтовій лісовій дорозі, вони вирішили, що напарник на автомобілі заблокує можливий виїзд з місця, де рубають ліс, а Віталій вирушить на пошуки браконьєрів. Також чоловіки викликали підмогу з сусіднього лісництва. Ще один можливий виїзд з місця вирубки Віталій завчасно закидав гілками, які, звісно, не могли зупинити автомобіль. Але могли трохи затримати його.

Коли Віталій дістався до місця вирубки і побачив порушників - у сутінках йому здалося, що один зі злодіїв у руках тримає щось схоже на рушницю. Браконьєри також побачили небезпеку. Один з них одразу кинувся до машини, проігнорувавши вимогу ветерана відійти від автомобіля та підняти руки вгору. Натомість, сівши за руль, чоловік натиснув на педаль газу і поїхав просто на лісника. Віталій зробив три попереджувальні постріли вгору, але машина так не зупинилася. Тоді Віталій Григорьєв вирішив стріляти у двигун - тому що раніше неодноразово був свідком того, як браконьєри успішно продовжують рух і на пробитих колесах. Він не цілився у водія (інакше куля зайшла б у скло з боку водійського сидіння), не планував стріляти на ураження - однак браконьєр відхилився вправо, імовірно, думаючи, що саме у нього хочуть влучити. У результаті, куля пробила легеню.

Якби Віталій Григорьєв не був інвалідом - він відскочив би від автомобіля, який їхав на нього. Але чоловік, який зовсім нещодавно почав знову ходити, зробити цього просто не міг. Це була пряма загроза його життю.

Адвокат Віталія Григорьєва, Марина Єлисєєва, розповідає, що вже особисто була на місці злочину. І зізнається: не уявляє, як у тій ситуації можна було діяти інакше. "Ви знаєте, що Віталій пересувається практично на протезах. У такій ситуації коли на тебе рухається автомобіль, водій якого не реагує на попереджувальні постріли - залишається тільки зупиняти автомобіль шляхом його пошкодження. Тому він стріляв у автомобіль, - пояснює адвокат. - Водій нахилився трохи у бік пасажирського сидіння - імовірно, думаючи, що лісник буде стріляти по ньому так, ніби він сидить на водійському сидінні. Якби він не ухилявся - залишився би живим. До того ж, там нерівний рельєф місцевості. Автомобіль трохи нагорі був, на бугрі, а Віталій стояв нижче. Має бути проведений слідчий експеримент за участі Віталія, має бути балістична експертиза - і тоді ми з’ясуємо, чому він влучив трохи вище капоту, у скло, чому куля пішла у салон".

Від місця, де зрештою після пострілу зупинився автомобіль, до місця, де стояв і з якого стріляв Віталій, залишилося не більше 10 метрів. "Він стріляв для того, щоб зупинити небезпеку, яка загрожувала його життю", - ще раз підкреслює Марина Єлисєєева.

Зазвичай, зауважує адвокат, Віталій пересувається на милицях. "Він ходить на двох милицях, тому що стан його ніг не дозволяє йому ходити на великі відстані - це дуже боляче. Того дня він був без милиць - не думав, що доведеться стільки йти. Тягав на дорогу гілки, щоб перекрити їм виїзд. Повз кілометра півтора, бо на фоні неба одразу було б помітно, якби він пересувався на повний зріст".

Чотири порушники на своїх власних ногах проти одного лісника у сутінках в лісі - вже були загрозою для нього, переконана вона. "На шляху до них він повз. Повз для того, щоб його не побачили. Він ризикував власним життям для того, щоб перекрити їм дорогу. Думав, що на людину озброєну карабіном, яка з’явиться біля їхньої машини, вони відреагують адекватно - тобто, або розбіжаться (але за транспортним засобом можливо буде легко встановити порушників, - Ред.), або ляжуть. Але його помітили раніше". На той момент Віталій вже чітко розумів, що підмога не встигне приїхати вчасно- порушники вже згортали роботу.

Слідство наразі кваліфікує подію за статтею 118 Кримінального кодексу України - це вбивство при перевищенні необхідної оборони, а також перевищення заходів для затримання злочинців. "Я не бачу перевищення, тому що він стріляв у автомобіль. А те, що так сталося - це нещасний випадок, тому що потерпілий якраз ліг у цей бік, і куля пішла трохи вище капоту. Умислу не було, - зауважує Єлисєєва. - Вони вважають, що він таким чином зупинив злочин. Але Віталій каже: "Я ж адекватна людина. Я чудово розумію, що вирубка лісу без встановлення шкоди - це невідомо адміністративна чи кримінальна відповідальність. Якби я був здоровим - я б ухилився від автомобіля, який їхав на мене. Але і реакція водія була неадекватною: я стріляю, роблю три постріли у повітря - а він все одно їде. Якби я міг ухилитися - я б запам’ятав номер автомобіля, і його все одно затримали б пізніше". Це не було способом зупинити злочин, який не є тяжким!"

Свого підзахисного Єлисєєва вважає повністю адекватним. "Він контролював ситуацію, намагався надати пораненому допомогу. І кликав на допомогу тих трьох, що розбіглися..."

P.S. Віталія Григорьєва зараз на час розслідування відсторонили від роботи у лісництві. 17 січня йому вручили підозру у скоєнні злочину, передбаченого ст. 118 ККУ "Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця" (карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років). Зараз Григорьєв під домашнім арештом.

На сьогоднішній день, після вручення підозри, Марина Єлисєєва вже не має права вільно коментувати ситуацію. Однак з Цензор.НЕТ вона встигла поспілкуватися раніше.

Незабаром справу лісника почне розглядати суд - або Херсонський, або Мелітопольський (за місцем розташування органу, який розслідує справу, це ДБР). Цензор.НЕТ неодмінно стежитиме за ситуацією.

 Валерія Бурлакова, Цензор.НЕТ

21.01.20 

10:20

https://censor.net.ua/resonance/3170956/kborg_yakiyi_zastreliv_brakonra_yakbi_ya_buv_zdorovim_uhilivsya_b_vd_avtomoblya_ale_ya_ne_mg_roblyu

Далі...

Ліс чи життя: деталі резонансного вбивства браконьєра на Херсонщині

Ненавмисне вбивство браконьєра лісівником Херсонщини одразу стало топ-новиною області. Чимало мешканців - дописувачів у соціальних мережах - переконані, це - вимушений захід задля збереження дерев.

Однак директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області, адвокатка лісівника Марина Єлисєєва впевнена: фатальний постріл був лише необхідною самообороною.

Подробиці трагедіїЛісівник Віталій Григор’єв — колишній учасник АТО, захисник Донецького аеропорту. У 2015 році отримав тяжкі поранення і був за крок від ампутації обох ніг. Майже чотири з половиною роки пересувався на інвалідному візку. Лише останнім часом після тривалої реабілітації може ходити на коротку відстань. З осені 2019 року працює у Великокопанівському лісомисливському господарстві. За словами Віталія, 10 січня ввечері, під час рейду, він з напарником побачили свіжі сліди протекторів на ґрунтовій дорозі в одному з кварталів лісництва. Григор’єв одразу сказав товаришу перекрити машиною виїзд з міста вирубки, а сам по слідах вирушив шукати ймовірних порушників. Почувши звуки пилки, попрямував на них, а згодом побачив машину, з якої вийшов чоловік. Авто трохи від’їхало, з нього вийшли ще троє і одразу ж почали пиляти деревину:


— Коли діставався до них, накидав на дорогу верхівок сосен, що залишають по собі нелегальні порубники, перекривши їм шлях до відступу, — згадує Віталій. — Звичайно, вони б їхали «напролом», та ці гілки трохи б їх затримали. Повідомив напарника про браконьєрів, а той викликав допомогу із сусіднього лісництва. Я сподівався, якщо наскочу на браконьєрів зненацька, то вони або розбіжаться, або спробують домовитися. У будь-якому випадку, я одразу викликав би «102», а там за номером машини встановити власника або водія не проблема. Та коли наблизився, то побачив у когось з них у руках щось на кшталт рушниці — в сутінках не розгледів що саме, але палиці так не тримають. Побачивши мене, один з незнайомців одразу кинувся до машини. Я закричав йому відійти з піднятими догори руками, та він мене проігнорував, не вмикаючи фари, натиснув на газ та спрямував автомобіль в мій бік.

Григор’єв одразу ж зробив три попереджувальних постріли вгору. Чому три? За словами лісівника, його дії мали психологічний ефект: по-перше, один постріл можуть не почути. По-друге, він одразу дав зрозуміти, що у нього не однозарядна зброя. Але водій не зупинився, тож Віталій вирішив стріляти по мотору, щоб зупинити машину, яка рухалась прямо на нього:

— Чому в двигун, а не по колесах? Бо в них доволі складно влучити, до того ж браконьєрів це не зупиняє. Бували випадки, коли вони проїжджали по протиавтомобільних «їжаках», та все ж примудрялись втікати з усіма пробитими колесами як на автівці, так і на причепі. Я вистрілив, і влучив в середину найнижчої частини лобового скла. Машина зупинилась, я знову наказав водієві вийти з піднятими вгору руками. Він вийшов, ліг на землю, і я почув характерний хрип пробитої легені. Як міг підбіг, щоб надати першу допомогу, заговорив до водія — але той вже не відповідав.

За словами Григор’єва, в сутінках він міг помилитися з висотою пострілу, але не з напрямком:

— Якби я хотів влучити у чоловіка, то попадання було б у скло з боку водія. Його помилкою було те, що він нагнувся вправо до пасажирського сидіння. Мабуть, думав, що я стрілятиму в нього. Аналізуючи потім, я намагався зрозуміти, чи був у мене інший варіант. Якби у мене були справні ноги, то я навіть не став би робити попереджуючі постріли — просто відскочив, відкотився б від авто. А у мене зараз імпланти та гіпси на ногах. Я ті півтора кілометра до них ледве дістався, спочатку йшов, потім повз на чотирьох. Це був мій рекорд в ходьбі за останні п'ять років. Болі були жахливі, я пересувався ледве-ледве, спираючись на карабін, тому вони мене й помітили. Був би я з ногами, один ривок — і водій не встиг би сісти за кермо. А так як бачив, що він хоче збити мене автомобілем, то іншого варіанту не знайшов.

Одразу після інциденту Віталій викликав поліцію та швидку. Григор’єва відвезли до Голопристанського відділу поліції, де допитали як свідка.

Поки Віталій фігурував у справі як свідок, його допитували майже п’ять годин. Як прокоментувала адвокат Марина Єлисєєва, яка вступила у справу лише через 2 доби, права Віталія вже були порушені - до відома лісівника не довели, що він має право на адвоката:

— Це порушення його прав. Допит тривав багато годин. З власного досвіду знаю, що люди після таких ситуацій перебувають у стресовому стані. Покази його я поки що не читала, бо у нас немає процесуальних прав запитувати ці документи. Це можна зробити тільки після того, як повідомляють про підозру. Тоді ми можемо ознайомитися з матеріалами провадження, заявляти клопотання на проведення експертиз, якщо слідство цього робити не буде.
Через те, що посада Григор’єва прирівнюється до правоохоронних органів, слідство буде вести Державне бюро розслідувань, а не поліція. За словами Єлисєєвої, необхідні дозволи на носіння власної зброї лісівник мав та міг використовувати її під час рейдів:

— Я була на місці події і впевнена, що за тих обставин Віталій діяв у межах необхідної оборони для негайної зупинки автомобіля й інших варіантів у нього не було. Наразі версія ДБР— це умисне вбивство, скоєне при перевищенні меж необхідної самооборони. Вважаю, що вони поспішають з цими висновками, не провівши необхідні слідчі дії, а також відповідних експертиз, у т.ч. трасологічної.

Дванадцятого січня Віталій Григор’єв разом з напарником, адвокаткою Мариною Єлисєєвою та правозахисницею Наталією Бімбірайте весь день провели на місці події, реконструюючи події того вечора.

Це дуже важлива деталь, пояснює адвокатка: Григор’єв стріляв не тому, що хотів зупинити вирубку лісу, та не на ураження. Була реальна загроза життю Віталія, тому він застосував зброю, щоб зупинити автомобіль. Цей момент можна підтвердити за допомогою відповідних експертиз — якби водій не нахилився до пасажирського сидіння, куля б не потрапила в нього.


— Після коментарів під публікаціями в соцмережах, де вказали, що я є захисником Віталія, до мене звертається багато різних людей на його підтримку, всі дуже засуджують дії браконьєрів і кажуть, що знайшовся один сміливець, який зупинив цей злочин, — розповідає Єлисєєва. —Доводиться всім пояснювати, що він зупинив саме не злочин - вирубку лісу, а загрозу своєму життю.

Марина Єлисєєва та Віталій Григор’єв.

Адвокатка ділиться, що наразі у Григор’єва дуже велика підтримка серед активістів, волонтерів, його побратимів з 93-ї бригади та з усієї України. Люди готові приїхати в будь-який момент на допомогу та характеризують Віталія як авторитетну людину. Пропонували навіть оплатити послуги адвоката, та Єлисєєва каже, що згодилась допомагати лісівнику безоплатно, після того, як до неї звернулася правозахисниця Наталія Бімбірайте (керівниця громадської організації «Інформаційно-ресурсний центр «Правовий простір»). Наталія, в свою чергу, пояснює: до таких справ має бути прикута увага громадянського суспільства.

— Ми бачимо, що зараз відбувається навколо справи Шеремета, — підкреслює Бімбірайте. — Тож коли в інтернеті почала з’являтись інформація «стріляв на ураження» замість «самооборона», «трьох браконьєрів», замість «чотирьох» у мене склалося стійке враження, наче навколо цієї справи штучно створюється необхідний фон. Тому на даному етапі я буду надавати медійну та адвокаційну підтримку. Дуже багато людей хочуть допомогти Віталію, але ми поки що їх стримуємо, бо сили можуть знадобитись у майбутньому.

Правозахисники, колеги, друзі та побратими Віталія прийшли підтримати його 17 січня, коли він замість статусу свідка він став підозрюваним.

Системна безкарністьЗа словами Віталія, вирубані дерева продають місцевим мешканцям на будівництво теплиць. Стовбури не розпилюють на частини, залишаючи так звані «стовпи». В середньому діаметр дерев 18-20 сантиметрів, а завдовжки - близько чотирьох метрів. За ціною 100 гривень/метр вже з трьох «стовпів» браконьєр отримує достатньо грошей, щоб покрити витрати на їх вирубку. Григор’єв з напарником 6 січня вже виявили 84 зрубаних пеньки, але хто саме знищив дерева, вони не знають.

Торік онлайн-газета «Вгору» писала про нелегальну вирубку деревини в Голопристанському лісомисливському господарстві. Лише за офіційними даними, сума збитків від чорних лісорубів в період 2015-2019 років по цьому ЛМГ сягнула 330 мільйонів гривень. Браконьєри, не приховуючись, випилювали (та продовжують це робити) сотні сосен, висаджених 60 років тому для стримання наступу пісків на навколишні населені пункти. Переважна більшість деревини використовується для опалення теплиць.

Покарання ж за нелегальну вирубку лісу наздоганяє браконьєрів так само повільно, як і ростуть сосни, які вони спилюють. З 2017 року лише в Голопристанському районі було відкрито 207 кримінальних проваджень щодо незаконної вирубки лісу, з яких закриті 140, а до суду дійшли лише чотири. Сума штрафів за трьома з чотирьох справ — 850 гривень. За словами місцевих підприємців, що намагаються займатись легальною заготівлею деревини, «чорні лісоруби» особливо пильно стежать за справою Григор’єва. В залежності від результатів, вони можуть отримати повний «карт-бланш» на вирубку херсонських лісів.

P.S. Поки матеріал готувався, 17 січня Віталію повідомили про підозру у скоєні злочину, передбаченому ст. 118 Кримінального Кодексу України: «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця» - карається виправними роботами на строк до двох років, або до трьох років обмеження волі, або до двох років позбавлення волі.

Про це повідомила директор Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Марина Єлисєєва:

Процесуальні дії тривали понад п’ять годин. Тепер правоохоронці клопотатимуть у суді про запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Правозахисники, друзі та побратими Віталія з цим не згодні: адже чоловік не переховується і нікуди не тікатиме. А, крім того, він проходить свідком по іншій кримінальній справі, відкритої проти браконьєрів, тож має виїжджати до Голої Пристані та в лісництво.

https://khersonline.net/lenta/152179-ls-chi-zhittya-detal-rezonansnogo-vbivstva-brakonyera-na-hersonschin.html

Далі...

Знищення лісів у Харківській області: представники "Опозиційної платформи - за життя" намагаються завадити масштабній проблемі

Вирубування лісів

Як припинити знищення лісу. У селі Лиман під Харковом місцеві жителі б'ють на сполох. На звернення до різних інстанцій люди отримують лише відписки. Ситуацію з'ясовували мої колеги.

У лісі, який межує із селом Лиман, - суцільні прогалини. Зрубані сосни - складені на землі, готові для транспортування. Місцеві жителі кажуть, тут постійно пиляють.

"Оце так: в 5 часов утра бджоли в лісі появляються. Бджоли. Так гудуть пилки, пол восьмого все это глохне, и начинается вывоз. Большими грузоподйомними машинами", - говорить Василь Костенко, житель села Лиман.

Великовантажні машини, які вивозять деревину, розбили місцеву дорогу й пошкодили лінію електропередач.

"Мы видим эти массовые вывозы, которые вывозят машины Рено, МАН, Камаз, ну 30 тонн они грузят сосны, это три урала, 4 урала они грузят, и идут по этой улице Шевченко. Из-за высокой нагрузки кругляка в одном месте на ул. Шевченко была оборвана линия электропередач", - говорить Віталій Клочко, житель села Лиман.

Зі скаргами люди звернулися до громадської приймальні партії "Опозиційна платформа - за життя" і народного депутата Юрія Бойка. Люди вже неодноразово писали запити до різних інстанцій. У відповідь отримували лише відписки. Ліс продовжували знищувати.

"Здесь и сейчас массовые вырубки как производились, так и сегодня продолжают место быть. Местным жителям, которые выступают против всего этого, поступают угрозы, вот даже сейчас мы снимаем материал, а неизвестный автомобиль затонированный стоит и нас снимают на телефон, что мы здесь делаем", - говорить Віталій Завгородній, помічник народного депутата Юрія Загороднього, "Опозиційна платформа - За життя".

Розбиратися із масовими порубками тепер мають у прокуратурі. Представники "Опозиційної платформи - за життя" звернулися до ДБР із відповідним клопотанням.

"Происходит фактически убийство природы. Это катастрофические, тяжелейшие последствия, и в настоящий момент уже прокуратурой Харьковской областити открыто уголовное производство по запросу народного депутата Бойко и направлено угололовное производство для проведения следственных действий в территориальное упраление ДБР города Полтавы", - говорить Ірина Хижняк, помічниця народного депутата Юрія Бойка, "Опозиційна платформа - За життя".

Ліс нещадно рубають не лише біля села Лиман, подібні факти місцеві жителі фіксують у різних районах області. Проте влада кволо на них реагує.

"Мы все прекрасно помним, как в рамках масштабной пиар кампании перед местным выборами президент Зеленский на вертолете летал над Харьковской областью, проводил соводил совещания, звучали гучни заявы о том, что будут принриматься соответствующие решения по вырубке лесов. Кроме того, что производятся вырубки, транспортом, который возит лес, разрушаются местные дороги, обрываются линии електропередач", - говорить Віталій Завгородній, помічник народного депутата Юрія Загороднього, "Опозиційна платформа - За життя".

Щоб захистити ліси, фахівці пропонують відновити авіа-патрулювання лісових масивів.

"Еще не так давно в государственном бюджете были заложены финансы на авиационное патрулирование лесных массивов. Это позволяло своевременно реагировать на пожары и кроме пожаров и на незаконные, конечно, вырубки деревьев. В последнее время чиновники экономят на этом патрулировании, хотя такая экономия обошлась нашему государству уже более сотни млн гривен", - говорить Грант Терзян, генеральний директор ТОВ "Харківський авіаційний сільськогосподарський комплекс".

У лісовому господарстві пояснюють - біля Лиману ведеться санітарна вирубка.

"Ви були в Задінецькому лісництві в майстерській дільниці №2, де проводяться санітарно- вибіркові рубки. Це був 136 квартал. На них є безпосередньо ось такі виписані лісорубні квитки, це звичайно копії, які були виписані ще 26 листопада. Рубки закінчені", - говорить Віталій Скляров, директор ДП "Зміївське лісове господарство".

Та для чого рубають і куди вивозять, розбиратимуться правоохоронці.

21 января 2020 21:23 по материалам: Подробности-ТВ 15

https://podrobnosti.ua/2335101-znischennja-lsv-u-harkvskj-oblast-predstavniki-opozitsjno-platformi-za-zhittja-namagajutsja-zavaditi-masshtabnj-problem.html

Далі...

Резкий старт Заблодского. Видео-Маландий

Говорят, что новая метла метет по-новому. В приложении к лесу нужно, чтобы еще и самостоятельно. Новый хозяин кабинета Главы Агентства взял неплохой разгон. Но в лесной отрасли больше в почете марафон. Как накладываются лесники и менеджеры от новой власти - в ролике.

Даниил Маландий

Далі...

Всемирный экономический форум в Давосе запустил инициативу по посадке на Земле одного триллиона деревьев

21 января 2020 года Всемирный экономический форум в Давосе (Швейцария) запустил инициативу по посадке на Земле одного триллиона деревьев, в частности, в период объявленного ООН Десятилетия восстановления экосистем (2021-2030 годы). Инициатива Всемирного экономического форума получила название 1t:

1t.org

Официально заявленная миссия этой инициативы состоит в том, чтобы:

- служить сообществу, занимающемуся лесовосстановлением, и расширять его возможности;

- создать условия, необходимые для озеленения нашей планеты;

- разрушить барьеры, препятствующие крупномасштабному сохранению и восстановлению лесов;

- соединить людей, которым нужна помощь, с людьми, которые могут им помочь;

- сыграть свою роль в Десятилетии ООН по восстановлению экосистем и помочь другим сделать то же самое;

- понять, что время не на нашей стороне, и если мы хотим исцелить планету, мы должны использовать каждый день.

Остается вопрос: это реально полезная инициатива, которая сможет улучшить экологическую ситуацию на Земле - или это имитация кипучей деятельности, показуха, посадкобесие? Однозначно ответить на этот вопрос пока нельзя - на практике может получиться и то, и другое, и что-то промежуточное между этими двумя крайностями.


Почему это может превратиться в посадкобесие, и что нужно сделать, чтобы не превратилось?

Люди очень любят сажать деревья, и обычно воспринимают эту деятельность как что-то однозначно доброе, полезное, улучшающее окружающий мир. Нередко даже самые критически мыслящие люди от одной идеи посадки дерева или леса напрочь теряют это свое критическое мышление, не задумываются ни о смысле посадки, ни о ее вероятных результатах, ни о побочных эффектах. А смысл этот может быть очень разным в зависимости от ситуации, результаты могут одной лишь посадкой не достигаться, а отрицательные побочные эффекты в некоторых случаях могут с лихвой перекрывать достигаемую пользу.

Посадки деревьев бывают разными, но прежде всего их можно разделить на две большие принципиально разные группы: лесовосстановление (reforestation) и лесоразведение (afforestation). Отличаются они тем, что при лесовосстановлении новый лес сажается на месте старого - например, после вырубки или пожара, а при лесоразведении - на новом месте, где в обозримом прошлом никакого леса не было, например, на заброшенных сельхозземлях, рекультивированных карьерах, или на месте природных нелесных экосистем. В подавляющем большинстве случаев лесовосстановление является одним из элементов цикла лесовыращивания: срубили старый лес - посадили новый - ухаживали, разреживали, вырастили новый - срубили, и опять все с начала. Лесовосстановление не ведет к появлению нового леса, и, как правило, даже не ускоряет его появление на месте срубленного (чаще всего вырубки и гари начинают зарастать так называемыми "пионерными" породами деревьев - березой, осиной и т.д., в каждой природной зоне они свои - быстрее, чем человек успевает что-то посадить). Смысл лесовосстановления, за редкими исключениями, обычно не в том, чтобы новый лес появился быстрее - а в том, чтобы появился лес из ценных для человека пород деревьев, причем ценность чаще всего определяется их хозяйственными, а не биологическими характеристиками. А вот лесоразведение, если все делается правильно, действительно ведет к появлению новых лесов, и за счет этого может увеличивать поглощение углекислого газа, сдерживать опустынивание, останавливать эрозию почв и т.д. То есть по своему смыслу и экологическим последствиям лесовосстановление и лесоразведение существенно отличаются друг от друга - хотя и то, и другое может представлять собой посадку деревьев, иногда даже одних и тех же деревьев.


Лесоразведение - посадка нового леса на заброшенной, выбывшей из использования, земле сельскохозяйственного назначения (в Эстонии). В результате лесоразведения здесь появится новый лес, которого раньше, в обозримом прошлом, не было, а земля будет использоваться не для сельского хозяйства, как в прошлом, а для лесного

Лесовосстановление - посадка молодого леса на месте старого, срубленного с целью заготовки древесины на арендованном участке эксплуатационного леса (в Ленинградской области). В результате лесовосстановления здесь вместо срубленного старого леса примерно через десятилетие после рубки появится молодой новый; рубка и лесовосстановления являются элементами одного цикла лесовыращивания

В обоих приведенных примерах работы выполнены качественно и добросовестно, и, скорее всего, приведут к желаемым результатам (получению сомкнутых молодых высокопродуктивных ельников). Возможно даже, что в будущем в них будет вестись примерно одинаковое лесное хозяйство, направленное прежде всего на выращивание и заготовку хозяйственно ценной еловой древесины. И в том, и в другом есть важный природоохранный смысл: интенсивное выращивание древесины на староосвоенных землях позволяет, хотя бы потенциально, утолить потребность человечества в ней без вовлечения в рубку последних остатков диких лесов и вообще лесов высокой природоохранной ценности. Но с точки зрения, например, уменьшения влияния человечества на климат - это принципиально разные ситуации. В первом случае создается новый лес, который в течение ближайших следующих десятилетий будет связывать новые количества углерода - а во втором воспроизводится старый, который в течение ближайших десятилетий будет лишь компенсировать те, которые высвободились при рубке предыдущего поколения деревьев, переработке древесины, сгнивании или сжигании порубочных остатков. В первом случае вклад посадки деревьев, например, в сохранение климата можно рассматривать сам по себе - а во втором нужно рассматривать его в связке с предшествовавшей рубкой (поскольку не было бы рубки - не было бы и посадки; да и вырубка в лесу сама бы быстро заросла лесом, только не еловым, а березовым или осиновым). Так что смешение лесовосстановления и лесоразведения в рамках одной инициативы по посадке деревьев размывает суть и цели этой инициативы.


Посадка леса сама по себе, без последующего ухода и защиты от разнообразных неблагоприятных воздействий, чаще всего не дает никаких результатов. Чтобы из молодых деревьев вырос желаемый лес, обычно за ним требуется уход в течение довольно длительного времени (в наших условиях - обычно в течение 15-20 лет, в других природных зонах это время может быть большим или меньшим). Кроме того, часто требуются специальные меры по охране этих молодых деревьев от огня, например - палов растущей вокруг них сухой травы, по защите от вредителей и болезней, от объедания копытными и т.д. Если такого ухода нет - то молодые деревья чаще всего гибнут или критически задерживаются в развитии в результате затенения травянистой растительностью или, особенно при лесовосстановлении, порослью быстрорастущих нежелательных кустарников и деревьев. От такой посадки обычно не бывает ровным счетом никакой пользы: лес если и вырастает, то сам, и не из тех деревьев, которые сажали. Ситуация часто усугубляется неправильно выбираемой технологией посадки (например, в дно плужных борозд на плохо дренированных тяжелых почвах), низким качеством посадочного материала или самой посадки. Для нашего лесного хозяйства, особенно в регионах таежной зоны, это самая обычная ситуация - лесовосстановление во много раз чаще оказывается совершенно безуспешным, чем сколько-нибудь успешным.

Типичный результат неправильно выбранной технологии лесовосстановления и некачественной посадки: абсолютное большинство высаженных сеянцев погибло

Типичный результат лесовосстановления без последующего ухода: сажали после рубки сосну, но выросла все равно осина - а сосна погибла из-за затенения

Неудачное двойное лесовосстановление: сначала лес посадили, но не уберегли от огня - примерно через 12 лет после после посадки он сгорел; потом посадили еще раз, но большинство высаженных деревьев погибло из-за некачественной посадки

Так что лес недостаточно посадить - его нужно вырастить, обеспечив качественный уход, охрану от пожаров, защиту от вредителей и болезней. Иначе посадка в подавляющем большинстве случаев оказывается совершенно безрезультатной и бессмысленной.


Наконец, триллион деревьев - это очень много, и на нашей планете непросто будет найти подходящие площади, чтобы такое их количество со смыслом посадить. Нормальная густота посадки лесных деревьев в большинстве природных зон составляет примерно от двух до четырех тысяч штук на гектар - это уже с некоторым запасом, с учетом того, что часть деревьев не приживется. При такой густоте посадки для одного триллиона деревьев потребуется 250-500 миллионов гектаров. В районах с наиболее благоприятными для роста деревьев климатом и почвами таких площадей неиспользуемых, и при этом еще не занятых лесом, земель - просто нет. Например, в нашей стране площадь заброшенных сельскохозяйственных земель, пригодных для разведения леса, составляет около шестидесяти миллионов гектаров - но большинство из них уже естественным образом заросло или зарастает молодым лесом, и там надо не сажать новые деревья, а всего лишь создать условия для сохранения старых (прежде всего, ограничить деятельность Россельхознадзора и органов земельного контроля, вынуждающих собственников уничтожать и выжигать эти молодые леса, и просто дураков со спичками). В остальных крупных странах ситуация с благоприятными для роста деревьев неиспользуемыми землями похожая: если такая земля долго не используется - она сама собой начинает зарастать деревьями, и чтобы там появился лес, чаще всего нужно не сажать, а сохранять то, что само растет.

Самые большие площади неиспользуемых, но при этом не занятых лесом, земель приходятся на районы или с экстремальным для роста деревьев климатом (чаще всего слишком холодным или слишком сухим), или на территории, где появляющаяся древесная растительность просто уничтожается регулярными травяными пожарами. В таких условиях посадка деревьев во многих случаях просто бессмысленна: например, в холодных притундровых, мерзлотных или высокогорных районах даже если деревья получится успешно посадить и они приживутся, скорость их роста будет настолько малой, что никакого влияния ни на углеродный баланс атмосферы, ни на что бы то ни было еще практически значимое, в обозримом будущем они не окажут. В большинстве остальных случаев успешное выращивание леса потребует очень больших и долгих усилий, и, главное, постоянной защиты посадок от огня.


Регулярно повторяющиеся травяные палы даже в относительно благоприятном для роста деревьев климате превращают бывшие лесные ландшафты во все более открытые и малолесные, постепенно убивая все больше и больше старых деревьев, и уничтожая весь появляющийся подрост. В таких условиях сажать новый лес, не изменив ситуацию с пожарами, совершенно бессмысленно - высаженные деревья точно так же сгорят


В общем, чтобы инициатива по посадке триллиона деревьев не превратилась в грандиозное посадкобесие планетарного масштаба - нужно, чтобы каждый, кто собирается принимать в этом хоть какое-то участие, относился к предлагаемым действиям вдумчиво, следуя здравому смыслу и отвергая заведомую показуху. Тогда из этой инициативы может получиться что-то действительно полезное для нашей планеты.

Сажать новые леса нужно в первую очередь там, где климат и почвы благоприятны для роста деревьев, где новый лес может обеспечить выполнение важных средообразующих и природоохранных функций (например, уменьшить эрозию почвы, защитить берега водоемов от размывания, уменьшить иссушение прилегающих территорий, или восстановить ранее утраченные природные экосистемы), но где по каким-либо причинам сам собой лес не вырастает. Важно стремиться к тому, чтобы этот новый лес состоял из местных пород деревьев, был разнообразен по составу и структуре, и за счет этого максимально устойчив к неблагоприятным внешним воздействиям. Необходимо избегать посадки леса на участках, критически важных для сохранения естественных нелесных экосистем и ландшафтов. И обязательно надо продумывать систему защиты этого леса от пожаров и других рисков в первые десятилетия его жизни, пока он наиболее уязвим.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=24154

Далі...

Минприроды в очередной раз разработало законопроект, запрещающий самовольное пребывание в лесах с лесозаготовительным оборудованием

Минприроды России в очередной раз разработало законопроект, предусматривающий введение запрета на несанкционированное пребывание в лесах граждан с лесозаготовительными машинами и (или) оборудованием. Перечень таких машин и оборудования, с которыми нельзя будет без специальных оснований ходить или ездить в лес, согласно законопроекту, должно будет установить федеральное правительство. Ссылка на законопроект:

О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования правового регулирования заготовки древесины


Такие законопроекты (о запрете несанкционированного пребывания в лесах с лесозаготовительным оборудованием) разрабатываются в нашей стране с завидной регулярностью на протяжении последних по меньшей мере двух десятилетий - но, как легко заметить, ни один из них пока не был принят. Дело в том, что такой запрет только на первый взгляд, в теории, кажется мудрым и выполнимым - а на практике его реализация неизбежно столкнется с огромным количеством трудностей.

Например, у нас в стране нет четкого правового определения, что такое лес, на какие леса распространяется действие лесного законодательства, и в какой мере распространяется. Самая проблемная категория - это леса на землях сельхозназначения, которые с июля прошлого года прямо упоминаются в Лесном кодексе (в специальной новой статье 123), но по которым необходимый правительственный подзаконный акт до сих пор не принят из-за саботажа со стороны Минприроды России. А масштабы незаконных или спорных рубок в этих лесах, в пересчете на единицу их площади - едва ли не самые большие среди всех лесов нашей страны.

Даже у тех лесов, на которые действие Лесного кодекса РФ явно должно распространяться (у лесов на землях лесного фонда, и т.д.) в большинстве случаев нет четко установленных границ - на кадастровый учет поставлено немногим более четверти таких лесов.

Что такое "пребывание в лесах" - тоже не совсем ясно: например, проезд или проход по лесной дороге, соединяющей два населенных пункта - это пребывание в лесу или нет? А нахождение на безлесном участке, относящемся к землям лесного фонда - это пребывание в лесу или нет? А если трактор стоит рядом с домом в лесном поселке, который из-за дыр в законодательстве или по разгильдяйству исполнителей поставлен на кадастровый учет как земли лесного фонда (совершенно обычная ситуация) - это пребывание хозяина трактора в лесу с соответствующей техникой, или нет?

И таких вопросов очень много, а при так называемой "палочной" правоохранительной и лесоохранительной системе (когда целью является не наведение порядка, а выполнение планов по поимке и наказанию нарушителей, неважно, реальных или липовых) эти вопросы неизбежно превратятся в проблемы.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=24148&sid=443bc0dd73f58419f1b25270dc984c61

Далі...

Что такое лес

На первый взгляд ответ на этот вопрос понятен: лес - это место, где поблизости друг от друга растет много деревьев. В Толковом словаре живого великорусского языка В.И.Даля дается такое определение леса: "пространство, покрытое растущими и рослыми деревьями", в Словаре русского языка С.И.Ожегова - "множество деревьев, растущих на большом пространстве с сомкнутыми кронами". На бытовом уровне таких определений вполне достаточно, но для многих юридических, хозяйственных, картографических, научных и других целей требуются более точные определения, с конкретными критериями и параметрами, позволяющими отделить лес от, например, редколесья, лесополосы, сада и т.д.

Очевидный случай: это лес с любой точки зрения. И.И.Шишкин, Утро в сосновом бору, 1889 год

Неочевидный случай: зарастающий лесными деревьями заброшенный яблоневый сад вблизи села Крапивна Тульской области. В верхнем ярусе уже господствуют береза, ива козья и другие лесные деревья, в нижнем - старые яблони, постепенно умирающие из-за затенения; участок относится к землям сельскохозяйственного назначения. В "бытовом" смысле это уже скорее лес, чем сад, в биологическом - что-то среднее между лесом и садом, но с лесохозяйственной или юридической точек зрения - однозначно не лес


Единого точного определения леса, пригодного для всех случав жизни, нет - ни в мире, ни в России. В простых и очевидных случаях лес будет лесом с любой точки зрения: биологической, лесохозяйственной, картографической, правовой и какой бы то ни было еще. Но есть множество разнообразных переходных случаев, занимающих промежуточное положение между лесом и не лесом - например, когда деревья слишком малы или молоды, или растут слишком редко, или занятый ими участок слишком мал, чтобы его можно было однозначно отнести к лесу. Бывают также ситуации, когда на том или ином участке внутри леса древесная растительность исчезла на время, например, в результате рубки или пожара - и возникает вопрос, считать ли такой участок, пока на нем нет деревьев, частью леса, или не считать. Наконец, земельный участок, занятый вполне обычным лесом, по закону может считаться чем-то совсем иным. На долю таких спорных случаев - когда с какой-либо одной точки зрения занятый деревьями участок будет лесом, а с какой-либо другой - не будет, может приходиться, оценочно, 10-15 процентов российских лесов.

Ниже разберем несколько основных подходов к определению того, что такое лес, чем и как он отличается от других видов растительности или категорий земельных участков.

Глобальная оценка лесных ресурсов

Для учета лесов мира используется определение леса, принятое Продовольственной и сельскохозяйственной организацией ООН (FAO). Это определение с течением времени немного меняется и уточняется; самое современное - для учета 2020 года - выглядит так:

"Леса - земельные участки площадью более 0,5 га с деревьями высотой более 5 м и с сомкнутостью полога более 10%, или с деревьями, способными достичь этих пороговых значений in situ. К их числу не относятся земельные участки, находящиеся преимущественно в сельскохозяйственном или городском землепользовании".
К этому определению даются десять примечаний - почти целая страница. В частности, объясняется, что временно обезлесенные участки (например, сплошные рубки), на которых, как ожидается, лес восстановится в ближайшие годы, считаются лесом. Лесополосы, согласно этим примечаниям, считаются лесом, если их площадь превышает полгектара, а ширина - двадцать метров. Плантации каучуковых деревьев, пробкового дуба и новогодних елок также считаются лесами - а плантации фруктовых деревьев и масличных пальм не считаются. При этом если занятая лесом земля по закону той или иной страны не считается лесной, лес все равно может считаться лесом, если он соответствует остальным критериям. Подробнее с этими примечаниями и другой лесной терминологией FAO можно ознакомиться здесь:

Глобальная оценка лесных ресурсов 2020. Термины и определения

Леса, колки и лесополосы вблизи села Старобокино Рязанской области. Цифрами обозначены, согласно определению и критериям FAO: 1 - лес (посадка на площади около трех гектаров), 2 - не лес (небольшие колки - группы деревьев площадью менее половины гектара), 3 - лес (лесополосы шириной 25-30 метров по каждому краю балки), 4 - не лес (придорожные лесополосы шириной 6-8 метров по каждой стороне дороги)

Вырубленные и невырубленные участки с угловым примыканием (так называемая "шахматка") при пионерном освоении дикой тайги. Согласно определению и критериям FAO, и те, и другие относятся к лесу

Российское законодательство и лесное хозяйство

В российском лесном законодательстве и лесном хозяйстве нет четко определенного термина "лес", но есть термин "земли, покрытые лесной растительностью". В действующей лесоустроительной инструкции дается такое определение:

"К лесным землям, покрытым лесной растительностью, относятся:

земли, занятые лесными насаждениями естественного и искусственного происхождения с полнотой 0,4 доли единицы и выше в возрасте молодняков и с полнотой 0,3 доли единицы и выше в возрасте, превышающем возраст молодняков;

земли, занятые кустарниками, на которых в силу естественно-географических условий не могут произрастать древесные породы или на которых специально организуются кустарниковые хозяйства (прутяных и высокотаннидных ив, орехоплодных, технических культур);

плантации лесных древесных пород, предназначенные для ускоренного выращивания лесных насаждений с целью получения целевых сортиментов или древесной массы для последующей переработки".

Полнота (в данном случае относительная - именно она измеряется в десятых долях единицы) представляет собой отношение площадей поперечных сечений стволов деревьев в расчете на гектар к некоторому "нормальному" значению, определяемому по специальным таблицам для конкретных условий. В благоприятных для роста деревьев условиях полнота леса обычно существенно превышает приведенные в этом определении пороговые значения, поэтому вопроса о том, лес это или не лес, обычно не возникает. Но в экстремальных для деревьев условиях - например, в лесотундре, или в горных редколесьях - чтобы строго и точно отличить покрытые лесом земли от непокрытых (редин), нужно определить несколько параметров, найти нужные таблицы хода роста, и произвести ряд вычислений. На практике, конечно, в таких сомнительных случаях отделение покрытой лесом от непокрытой лесом площади делается на глаз.

Но есть еще один важный момент, из-за которого значительная часть российских лесов (примерно одна десятая от их общей площади) не является лесами в понимании действующего российского лесного законодательства или имеет спорный статус. Согласно Земельному кодексу, все земли нашей страны делятся на семь основных категорий - а Лесной кодекс в явном виде со вполне определенным правовым статусом предусматривает существование лесов только на некоторых из них. Существование лесов прямо предусматривается на землях лесного фонда, землях особо охраняемых природных территорий, и землях обороны и безопасности; при определенных условиях леса могут быть на землях населенных пунктов. С июля 2019 года в кодексе есть специальная статья про леса на землях сельскохозяйственного назначения, но фактически она не работает без предусмотренного ею подзаконного акта, который должно было утвердить федеральное правительство - но не утвердило; поэтому пока у этих лесов ясного правового статуса нет. Есть еще бывшие колхозные и совхозные леса - у них в большинстве случаев статус спорный. Существование лесов на землях остальных категорий в явном виде российским лесным законодательством не предусматривается. Всего на такие леса (которые фактически есть, но которых по закону как бы нет, или леса со спорным статусом) приходится примерно одна десятая от общей площади лесов.

"Не лес" по российскому законодательству: бывшая пашня в Ярославской области, заброшенная около 25 лет назад, и заросшая сомкнутым молодым березняком. Официально числится сельскохозяйственными угодьями

Участок, не покрытый лесной растительностью: молодые и пока не сомкнувшиеся лесные культуры ели (искусственно восстановленный после сплошной рубки молодой лес) в Ленинградской области. Автор фотографии - Татьяна Хакимулина

Сосна по болоту в Архангельской области. Не лес (не лесные земли, и не покрытые лесной растительностью - полнота и сомкнутость крон деревьев слишком низкие, чтобы участок можно было считать лесом по меркам российского лесного хозяйства). По определению и критериям FAO этот участок тоже не считался бы лесом (деревья слишком низкие, и большими уже не вырастут). Автор фотографии - Вадим Кантор

Картография

В российской картографии традиционно используется свой подход к определению леса. Например, согласно "Условным знакам для топографических планов" (М., Недра, 1989), "условный знак естественных высокоствольных лесов применяют для передачи на топографических планах сплошных древостоев высотой от 4 м и более (для смежных с угнетенными низкорослыми - от 6 м и более) и сомкнутостью крон от 20% и более". Под сомкнутостью крон понимается доля проекций крон от общей площади занятого лесом участка. Площадь участка, отображаемого на карте как лес, определяется масштабом карты или плана. Разумеется, каждая карта отражает состояние местности на какой-то определенный момент времени, и может существенно отличаться от текущей ситуации.

Сравнение карты масштаба 1:200 000 2005 года на участок в северном Подмосковье с космоснимком 2018 года из системы Google Earth. На снимке видно значительно больше лесов, чем показано на карте. Отчасти это связано с тем, что небольшие участки леса при таком масштабе не были показаны, но в большей степени - с появлением новых лесов на заброшенных землях сельскохозяйственного назначения

Биология

С биологической точки зрения лес представляет собой сложную экосистему, главным компонентом которой являются древесные растения, формирующие специфическую лесную среду и мозаику экологических условий. Благодаря древесному пологу в лесу формируется специфический лесной микроклимат, характеризующийся значительно сглаженными суточными и сезонными колебаниями температуры и влажности. Деревья и кустарники создают под своим пологом сложную мозаику света и тени, которая еще и сильно меняется с течением времени, особенно в старых лесах с отчетливо выраженной оконной динамикой древесного полога (образованием и зарастанием просветов в нем при отмирании отдельных старых деревьев или их групп, и формированием на их месте новых). Мертвая древесина и специфический почвенный микрорельеф, образующийся при вываливании наиболее старых деревьев, дополнительно увеличивают разнообразие экологических условий и субстратов под пологом леса. Все это вместе взятое обуславливает высокое и очень специфическое именно для лесов разнообразие видов живых организмов.

Соответственно, и леса можно классифицировать и отличать от других природных экосистем двумя разными способами: по их общему облику и господству в нем деревьев, и по наличию характерных для лесных экосистем видов живых организмов (любых, не обязательно древесных) и их групп. Первый подход к классификации лесов и отделению их от других видов экосистем получил название доминантного, или физиономического, второй - эколого-флористического. У каждого из них есть свои плюсы и минусы, и свои особенности, в том числе влияющие на то, будет считаться тот или иной конкретный участок растительного покрова лесом, или не будет.

Доминантный (физиономический) подход близок к тем, которые используются при глобальном учете лесов или в лесном хозяйстве; лес при этом подходе определяется наличием более или менее сомкнутого древесного яруса, господствующего над остальными ярусами лесной экосистемы. Общепринятых критериев высоты и сомкнутости древесного полога, как и площади участка, занятого лесной экосистемой, при доминантной классификации лесов и вообще растительности нет; как правило, используются примерно те же критерии, что и в лесном хозяйстве - то есть относительная полнота для лесов старших возрастов 0,3 и выше, или очень примерно соответствующая этой относительной полноте сомкнутость крон 0,2 и выше. С высотой все проще: поскольку подразумевается, что древесный полог должен занимать господствующее положение - ему достаточно быть просто выше всех остальных ярусов леса. Соответственно, если на каком-то участке старые деревья исчезли или погибли (например, в результате сплошной рубки или интенсивного пожара), а новые еще не успели сформировать явного полога и подняться выше травы - этот участок временно не будет считаться лесом.

Эколого-флористический подход принципиально отличается от всех предыдущих, и основывается на наличии на участке определенных ("дифференцирующих") видов растений, характерных для того или иного класса растительности (в том числе лесной). Подразумевается, что набор дифференцирующих видов растений, характерных для определенного класса лесной растительности, мог сформироваться на конкретном участке только в условиях леса - но для конкретного момента времени наличие древесного полога при этой классификации не является обязательным условием отнесения участка к лесу. Соответственно, при этом подходе нет и критериев, связанных с сомкнутостью, высотой древесного полога и размером занятого деревьями участка - но есть довольно четкая и строго формализованная иерархическая система классификации растительности. При использовании эколого-флористического подхода временно обезлесенные участки (вырубки, гари и т.д.) могут относиться или к лесной растительности, или к растительности, сформировавшейся на нарушенных участках.

Распавшаяся куртина короедного усыхания старого ельника в дикой тайге в Архангельской области. С биологической точки зрения - это однозначно часть леса, элемент его естественной динамики. Автор фотографии - Татьяна Хакимулина

Участок старого соснового древостоя, преимущественно погибшего от пожара в дикой тайге в Республике Карелия. С биологической точки зрения - это однозначно часть леса, элемент его естественной (или, скорее, условно-естественной) динамики. Автор фотографии - Татьяна Хакимулина

Лесные культуры сосны на месте рекультивированного фосфоритного рудника в Подмосковье, на насыпном песке, на землях лесного фонда. По площади, высоте деревьев, сомкнутости крон, полноте и другим признакам, характеризующим древостой - это однозначно лес; но по биологическому разнообразию он пока весьма далек от естественных лесов

Лесные культуры сосны на безлесной территории в Новосибирской области, на месте бывшего луга или залежи. Как и в предыдущем случае, по всем признакам, характеризующим древостой - это однозначно лес, но по видовому составу растений он пока может быть ближе к лугу

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=24153&sid=443bc0dd73f58419f1b25270dc984c61

Далі...

У Житомирській області директор лісгоспу допустив вирубку лісу на 15 млн грн

Йому оголосили підозру

У вівторок, 21 січня, прокуратура Житомирської області повідомила виконувачу обов'язків директора одного з комунальних лісогосподарських підприємств про підозру за фактом незаконної вирубки лісу. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Офісу генпрокурора.

За версією слідства, головний лісничий лісогосподарського підприємства протягом 2016 року допустив здійснення вирубки понад 2 тисяч дерев породи дуб, граб, ясен, сосна, а також склав і видав ряд підроблених офіційних документів, щоб приховати ці дії, збиток від яких склав майже 15 млн грн.

Підозру вручено за фактом службового підроблення та службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки ( ч. 5 ст. 27 ст. 246, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України). Слідчі дії тривають.

Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів оголосив тотальний аудит лісгоспів. За словами прем'єр-міністра Олексія Гончарука, для перевірок визначили пріоритетні області - Рівненська, Волинська, Чернігівська, Сумська, Закарпатська і район Карпат.

Також РБК-Україна писало, що в листопаді набрав чинності закон про заборону вирубки лісу на схилах Карпат. Новий закон передбачає встановлення заборони на проведення рубок в національних природних парках, заказниках і продовження заборони на суцільні рубки головного користування в ялицево-букових лісів на крутих схилах Карпатського регіону.

21.01.2020 - 20:56
https://www.rbc.ua/ukr/news/ek-prigrozil-londonu-sanktsiyami-sluchae-1579631885.html

Далі...

Рентна плата для лісової галузі буде зрозумілою та прозорою - Парламент ухвалив відповідні зміни

Відповідно до податкового законодавства встановлена рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (ст. 256 Податкового кодексу України).

Рентну плату сплачують лісокористувачі, які здійснюють заготівлю деревини та недеревних ресурсів лісу на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Яка ситуація на сьогодні?

Зараз діє досить складний механізм, який ускладнює адміністрування рентної плати. Зокрема, існуючий поділ лісів за розрядами базувався на відстані вивезення деревини з лісосік до найближчого пункту відвантаження деревини залізницею. Такий поділ був розроблений ще за часів Радянського Союзу.

На сьогодні ж в Україні набула європейська практика, за якою деревина перевозиться здебільшого автомобільним транспортом.

Окрім того, система поділу лісів за розрядами спричиняє низку неузгодженостей та проблем, як для лісокористувачів, так і для податкових органів.

Як буде?

16 січня 2020 року Парламент прийняв закон про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (реєстр. № 1210).

Цим Законом скасовується поділ лісів на розряди, оскільки діючий механізм досить застарілий, нижні склади практично відсутні, закріплення за залізницями також не відбувається.

Застосовуватиметься ставка рентної плати за кожною породою без деталізації за розрядами, що значно полегшить сам розрахунок рентної плати постійними лісокористувачами.

Окрім того, прийняття однієї ставки рентної плати в розрізі лісових порід (на рівні бувшого третього розряду) для більшості лісогосподарських підприємств зменшить податкове навантаження в частині сплати рентної плати.

Прес-служба Держлісагентства

20.01.2020

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=206175&cat_id=32888

Далі...

Вирубують більше ніж в Карпатах: Рівненщина – у топ областей за найбільшою втратою лісу

Як показало дослідження, найбільше лісу вирубують не в Карпатах, як можна було б подумати, а на Поліссі.

Рівненщина разом із Житомирщиною та Київщиною посідають перші місця за втратою лісу. Такі дані публікують «Тексти», посилаючись на дані порталу «Global Forest Watch».

В Україні ситуація із втратою лісу не найгірша, порівняно з іншими країнами. Найбільше втрачають лісу у Португалії (за останні роки - майже 7% території (або близько 40% усіх лісів).

Якщо дивитись на області, то можна побачити, що поширена думка про тотальну вирубку Карпат - це міф. Принаймні, ситуація в Карпатах значно краща, ніж на Поліссі. У найгіршій першій четвірці, окрім Житомирської, Рівненської та Київської області за втратою лісу - також Волинь.

20.01.2020 17:20
https://rivnepost.rv.ua/news/rivnenshchina-sered-topoblastey-de-naybilshe-virubuyut-lis

Далі...