ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

14 лютого 2020

На Волыни СБУ подозревает руководителя лесхоза в присвоении госсредств



Сотрудники Службы безопасности Украины подозревают руководителя государственного предприятия «Волынский военный лесхоз» в присвоении государственных средств в особо крупных размерах. Об этом сообщила пресс-служба СБУ сегодня, 14 февраля.



НОВОСТЬ ПО ТЕМЕ
В Черновицкой области главного лесничего задержали на взятке

По версии следствия, чиновник организовал нелегальный бизнес совместно с подчиненными и частными предпринимателями, которые сотрудничали с лесхозом.

«Коммерсанты по договорам оказывали госпредприятию услуги по лесозаготовкам. На самом деле для их выполнения привлекались работники лесхоза и местные жители, которые получали минимальную зарплату наличными, а не штатные работники подрядчиков», - сказано в сообщении.

Фото: пресс-служба СБУ
Фото: пресс-служба СБУ

Отмечается, что лесхоз осуществлял оплату работ в полном объеме безналичным расчетом. «Сэкономленные» средства участники сделки переводили через подставные фирмы в наличные и присваивали.

Оперативники спецслужбы установили, что только в период с октября 2019 по февраль 2020 года на счета аффилированных с участниками сделки фирм было перечислено два миллиона гривен государственных средств.

Правоохранители задержали двух работников лесхоза и частного предпринимателя в поселке Маневичи во время «распределения» почти 500 тысяч гривен, снятых со счетов.

Продолжаются следственные действия в уголовном производстве, начатом по ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 Уголовного кодекса Украины, для привлечения к ответственности всех лиц, причастных к незаконной схеме.

Ранее мы писали о том, что во Львовской области чиновников подозревают в незаконной вырубке леса. В результате противоправной деятельности бывшего председателя одной из районных государственных администраций государству был нанесен ущерб на общую сумму более 2,5 миллионов гривен.

Безжально зрубані сосни стали кормом для тварин

ПІСЛЯСМАК

600 сосон днями привезли небайдужі до Рівненського зоопарку аж з Володимирецького району області, найнявши машину власним коштом.

У лісі місцеві помітили цілу гору безжально зрубаних хвойних. Їх, вочевидь, з якихось причин не забрали горе-бізнесмени ще в переддень новорічних свят. «Люди знали, що наші звірі потребують зеленого корму, тож і подарували їм вітаміни, за що ми щиро вдячні, — каже директор зоопарку Олег Павлюк. — Дерева свіженькі, притрушені снігом, для годівлі саме те, що треба».

Раніше зоопарк звертався до рівнян із проханням привозити новорічні дерева, але нині відмовився від ідеї. По-перше, у квартирах хвойні пересихають, по-друге, на них сміття, частинки скляних іграшок, що, безперечно, шкодить тваринам.

Свіжим зеленим кормом уже залюбки смакують копитні — кози й вівці, для яких це мінеральна добавка. А для хижаків — і збагачення раціону, й урізноманітнення харчів.

До слова, Рівненський зоопарк один із наймолодших в Україні. Тут у максимально наближених до природних умовах мешкають 150 видів тварин, 24 з яких вписано в Червону книгу. Його територію 13,5 гектара визнано об’єктом природно-заповідного фонду.

Інна ОМЕЛЯНЧУК








Знайти господаря лісосмуг

Як створити комунальне підприємство у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування для ведення господарства в лісових смугах та масивних лісах?

До Земельного кодексу України було внесено зміни, згідно з якими з 01.01.2019 земельні ділянки, зайняті полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, мають передаватися у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам, або в оренду фізичним та юридичним особам з обов'язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.

Це положення викликало багато дискусій щодо алгоритму створення комунальних підприємств для ведення господарства в лісових смугах та масивних лісах, які перебувають у власності органів місцевого самоврядування.

Етапом, який передує створенню комунального підприємства у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування є проведення інвентаризації земель (відповідно до Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476).

Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є рішення сільської, селищної або міської ради, на території якої розташований масив.

Виникає питання, звідки взяти кошти для проведення інвентаризації? Фінансування цих робіт може здійснюватися за рахунок коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (відповідно доч.2 статті 209 Земельного кодексу України).

Створення комунального підприємства у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування для ведення господарства в лісових смугах та масивних лісах в умовах реорганізації органів місцевого самоврядування може відбуватися двома шляхами. Модель такого підприємства будується залежно від наявності коштів у перспективі для вирішення завдань, які будуть на нього покладені.

Правовою основою для ведення господарства комунальним підприємством є чинне лісове та інше природоохоронне законодавство України.

Варіант № 1

О Обласна державна адміністрація звертається до обласної ради з клопотанням створити обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство як окрему юридичну особу.

О Головне управління Держгеокадастру видає наказ про надання у постійне користування зазначених земельних ділянок відповідній юридичній особі.

О Головне управління Держгеокадастру видає наказ про надання у постійне користування зазначених земельних ділянок відповідній юридичній особі.

О Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство як юридична особа проводить реєстрацію права користування земельними ділянками у реєстраційній службі управління юстиції.

О Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство як юридична особа утворює своїм наказом районні або міжрайонні комунальні дочірні господарські одиниці без права набуття ними юридичної особи.

Фінансове забезпечення діяльності такого підприємства може здійснюватися за рахунок коштів місцевого бюджету, коштів установ, організацій та підприємств, вітчизняних та іноземних замовників робіт, грантів, інших джерел, не заборонених законом.


Варіант № 2


  • ОТГ утворює спеціалізоване лісогосподарське підприємство як юридичну особу на районному і міжрайонному рівнях.
  • Набуття права постійного користування на землю у порядку, встановленому чинним законодавством.
  • Ініціювання питання перед Головним управлінням агропромислового розвитку ОДА щодо створення обласного об’єднання для координації ведення господарства.


Оскільки в рамках державної фінансової підтримки розвитку об'єднаних територіальних громад (ОТГ) Уряд визначив порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам об'єднаних територіальних громад на формування інфраструктури, ОТГ спроможні утворити спеціалізоване лісогосподарське підприємство як юридичну особу на районному і міжрайонному рівнях.

Такі підприємства набувають права постійного користування на землю у порядку, встановленому чинним законодавством. В цьому випадку проблемним питанням є ведення господарства в тих адміністративних районах, у яких не утворені об'єднані територіальні громади.

Такі підприємства ініціюють питання перед Головним управлінням агропромислового розвитку ОДА щодо створення обласного об’єднання для координації ведення господарства.

Не залежно від обраного шляху формування структури управління такими землями необхідно:

  • формувати кадровий склад з числа кваліфікованих фахівців зі спеціальною освітою;
  • передбачити кошти для забезпечення комунального підприємства відповідною матеріально-технічною базою, у тому числі, для ведення електронного обліку деревини;
  • провести лісовпорядкування — з метою забезпечення проведення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної інформації про полезахисні лісові смуги та ліси;
  • отримувати спеціальні дозволи на заготівлю деревини (лісорубні квитки) (можна отримати на замовлення в обласних управліннях лісового та мисливського господарства).

Залишилось відповісти ще на кілька важливих питань:

Хто може координувати діяльність такого комунального підприємства?


  • Головне управління агропромислового розвитку ОДА.


Хто може призначати заходи в лісових смугах?


  • Спеціалізовані (лісовпорядні) підприємства.
  • Проектні спеціалізовані установи.
  • Наукові установи в сфері агролісомеліорації.


Хто здійснює державний контроль за діяльністю в лісових смугах?


  • Державна екологічна інспекція.

https://ekoinform.com.ua

Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави

УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 

№837/2019


Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави


З метою забезпечення подальшого здійснення структурних економічних реформ, запровадження додаткових механізмів для прискорення соціально-економічного розвитку України, підвищення добробуту населення, гармонійного розвитку регіонів, продовження впровадження європейських стандартів життя, зміцнення держави, за результатами наради, що відбулася 4 листопада 2019 року, постановляю:

1. Кабінету Міністрів України вжити заходів:

1) в економічній, фінансовій та енергетичній сферах:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення, внесення на розгляд Верховної Ради України та супроводження законопроектів щодо:

- створення умов для функціонування конкурентного ринку залізничних перевезень в Україні та підвищення ефективності управління, вдосконалення організаційно-правових та економічних засад ринку залізничних перевезень, покращення якості та доступності послуг перевезень залізничним транспортом;

- функціонування внутрішнього водного транспорту та правовідносин у сфері судноплавства на внутрішніх водних шляхах України;

- управління відходами;

- урегулювання питання видобутку бурштину;

- запровадження системи інтегрованих дозволів на викиди та скиди забруднюючих речовин;

- погашення заборгованості, що утворилася на Оптовому ринку електричної енергії України до 1 липня 2019 року;

- створення та функціонування державного колегіального органу, який здійснює державне регулювання у сфері транспорту;

- лібералізації діяльності у сфері виробництва спирту етилового;

- створення сприятливих умов для діяльності підприємців, зокрема запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб - підприємців (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) стосовно дотримання ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій; пом'якшення відповідальності фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій;

- лібералізації трудових відносин та оновлення законодавства про працю;

розроблення та затвердження в установленому порядку плану заходів щодо підвищення позиції України в рейтингу Світового банку "Ведення бізнесу" (Doing Business);

розроблення та затвердження в установленому порядку нової програми сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць;

створення навчальної онлайн-платформи, яка дає змогу пройти профорієнтацію онлайн і відповідно підібрати програму підвищення кваліфікації або перенавчання;

завершення процедури відокремлення діяльності з транспортування природного газу від діяльності з видобутку і постачання природного газу з метою забезпечення незалежності оператора газотранспортної системи України;

забезпечення початку масштабної приватизації, зокрема визначення п'яти об'єктів великої приватизації;

забезпечення підготовки до запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, включаючи, зокрема, створення електронного реєстру інженерів-землевпорядників та надання їм повноважень зі здійснення державної реєстрації земельної ділянки; оприлюднення усіх рішень щодо надання дозволів на зняття та перенесення родючого шару ґрунту; нормативного закріплення ведення документації із землеустрою виключно в електронній формі;

забезпечення підготовки нормативно-правових актів, спрямованих на посилення захисту прав інтелектуальної власності;

забезпечення здійснення Державною податковою службою України і Державною митною службою України передбачених законодавством функцій і повноважень у повному обсязі;

забезпечення розроблення програмного рішення для програмних реєстраторів розрахункових операцій та можливості його тестування і подальшого використання на безкоштовній основі платниками податків для застосування таких реєстраторів під час здійснення господарської діяльності;

надання в установленому порядку роз'яснення для платників податків щодо порядку застосування реєстрації розрахункових операцій під час реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

забезпечення формування в установленому порядку незалежних наглядових рад усіх державних банків;

створення умов для збільшення власного видобутку газу та нафти;

затвердження плану реструктуризації акціонерного товариства "Українська залізниця";

забезпечення оновлення локомотивного парку акціонерного товариства "Українська залізниця";

забезпечення видачі дозволів на міжнародні перевезення вантажів та рух негабаритного транспортного засобу виключно в електронній формі через електронний кабінет перевізника;

упровадження в експериментальному режимі електронної товаротранспортної накладної;

налагодження ефективного габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах;

створення в установленому порядку та забезпечення функціонування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного екологічного контролю;

забезпечення ефективного функціонування централізованої закупівельної організації з метою проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) для Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади;

схвалення порядку проведення аукціонів із розподілу квот підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії та здійснення такого розподілу на 2020 - 2025 роки;

б) до 31 січня 2020 року - стосовно запровадження та забезпечення відповідності стандартам корпоративного управління, затвердженим Організацією економічного співробітництва та розвитку, на найбільших десяти державних підприємствах;

в) до 31 березня 2020 року - щодо:

забезпечення створення в установленому порядку та початку діяльності нового органу із запобігання та протидії кримінальним правопорушенням у сфері економіки та фінансів, що консолідує відповідні функції податкової міліції, інших правоохоронних органів;

забезпечення створення та функціонування в Україні інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) для спрощення проходження митних процедур суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, які відповідають встановленим критеріям;

забезпечення імплементації положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами з метою обміну митною інформацією з іншими державами і впровадження електронної транзитної системи для функціонування режиму спільного транзиту;

запровадження механізмів державної підтримки щодо підвищення фінансової спроможності фермерів та малих сільськогосподарських виробників, зокрема створення пілотного проекту електронного фермерського реєстру, програми здешевлення кредитування і механізмів гарантування кредитів, програм технологічного супроводу та дорадництва;

створення системи контролю та відстежування обігу деревини на ринку;

г) до 30 квітня 2020 року - стосовно:

розроблення та затвердження в установленому порядку концепції реформування вугільної галузі та плану заходів щодо її реалізації, передбачивши, зокрема, здійснення підготовчих заходів та проведення приватизації перспективних вугільних шахт, реструктуризації (консервації) безперспективних вугільних шахт;

створення інформаційної бази щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, на основі знеособленої інформації щодо експортно-імпортних операцій з метою мінімізації ризиків, пов'язаних з ухиленням від оподаткування;

підвищення передбачуваності та послідовності бюджетної політики шляхом складення Бюджетної декларації на 2021 - 2023 роки із включенням до неї компонентів та показників, що визначені Бюджетним кодексом України;

оптимізації системи портових зборів та приведення їх до конкурентного рівня, у тому числі затвердження методики розрахунку розмірів ставок портових зборів, порядку справляння портових зборів та розмірів ставок таких зборів, порядку обліку та використання коштів від портових зборів;

ґ) до 31 травня 2020 року - стосовно:

розроблення та затвердження в установленому порядку заходів щодо запобігання та зниження рівня харчових отруєнь серед дітей;

забезпечення в установленому порядку інституційної спроможності Антимонопольного комітету України з метою ефективного розслідування зловживань монопольним становищем;

д) до 30 червня 2020 року - щодо:

забезпечення створення в установленому порядку нового органу державного фінансового контролю, який здійснюватиме аналіз інформації щодо використання державних ресурсів і контрольні заходи за високоризиковими операціями, шляхом реформування Державної аудиторської служби України;

затвердження переліку об'єктів концесії транспортної інфраструктури на 2020 - 2023 роки, а також підготовки проведення відповідних конкурсів;

підготовки та проведення пілотного аукціону із будівництва об'єктів альтернативної енергетики в зоні відчуження на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

е) до 30 липня 2020 року - стосовно:

створення електронного кабінету моряка, зокрема забезпечення надання дозвільних документів в електронному вигляді;

розроблення та впровадження інструментів підтримки малого та середнього бізнесу, в тому числі через механізм гарантування кредитів;

є) до 30 серпня 2020 року - щодо залучення інвестицій для розвитку об'єктів портової інфраструктури, насамперед державних підприємств "Стивідорна компанія "Ольвія" та "Херсонський морський торговельний порт", у тому числі шляхом передачі в установленому порядку в концесію;

ж) до 30 вересня 2020 року - стосовно:

підготовки та схвалення Інтегрованого плану з боротьби зі зміною клімату та розвитку енергетики до 2030 року та національно визначеного внеску до Паризької угоди;

забезпечення функціонування Державної податкової служби України і Державної митної служби України (у форматі єдиних юридичних осіб);

з) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

здійснення підготовки та проведення корпоратизації державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", у тому числі розробити та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний законопроект;

розроблення нормативно-правових актів, необхідних для початку проведення національної інвентаризації лісових ресурсів України;

забезпечення запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з метою спрощення сплати платниками обов'язкових платежів;

забезпечення подання платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платниками податків, у тому числі податковими агентами, контролюючим органам єдиної звітності з такого єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб;

забезпечення розроблення та імплементації плану заходів зі зниження частки кредитів, визнаних банками непрацюючими, у кредитних портфелях банків державного сектору;

зниження вартості державних запозичень та збільшення удвічі вибірки кредитних ресурсів у рамках інвестиційних проектів міжнародних фінансових організацій;

продажу непрофільних активів підприємств інфраструктури;

и) до 31 грудня 2022 року - стосовно виконання плану заходів щодо синхронізації об'єднаної енергетичної системи України з об'єднанням енергетичних систем держав - членів Європейського Союзу;

2) у сфері регіонального розвитку та містобудування:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо:

- запровадження автоматичного включення до Реєстру будівельної діяльності документів, які є підставою для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з середніми (СС2) або значними (ССЗ) наслідками, та виключно судового порядку заборони експлуатації такого об'єкта;

- забезпечення скорочених строків розгляду справ за позовами про припинення права на виконання підготовчих та/або будівельних робіт, про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з середніми (СС2) або значними (ССЗ) наслідками;

затвердження плану заходів щодо створення та запровадження єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, забезпечення його виконання;

перегляду методики формування спроможних територіальних громад з урахуванням критерію розвитку оптимальної мережі соціальної інфраструктури та доступності публічних послуг, а також забезпечення в установленому порядку розроблення згідно з такою методикою, схвалення і затвердження актуалізованих перспективних планів формування територій громад областей;

розроблення і затвердження в установленому порядку концепції онлайн-системи для подання, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку та проектів - переможців Всеукраїнського громадського бюджету, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку;

розроблення концепції онлайн-системи конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів, отриманих від Європейського Союзу у рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики "Підтримка регіональної політики України";

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України:

проекту Житлового кодексу України;

проекту Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" (нова редакція);

проекту Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (нова редакція);

3) у сферах правової політики, забезпечення прав і свобод людини і громадянина:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України, в якому передбачити:

- позбавлення Міністерства юстиції України повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- виключно судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

забезпечення прозорого та ефективного виконання судових рішень про конфіскацію підакцизних товарів;

удосконалення стандартів якості надання безоплатної правової допомоги шляхом упровадження механізму оцінювання якості наданої правової допомоги з використанням інструменту рецензування ("peer review");

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- про нормативно-правові акти;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення системи самоврядування судових експертів, запровадження рецензування висновку судового експерта та визначення граничних строків проведення судових експертиз;

забезпечення розроблення та затвердження Національного плану дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року;

4) у сфері цифрової трансформації:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо єдиних засад визначення розмірів адміністративного збору за надання адміністративних послуг, порядку його сплати та використання;

упровадження першого етапу реалізації проекту "Е-Малятко" з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, пов'язаних із державною реєстрацією народження дитини та її походження, реєстрацією місця її проживання, внесення відомостей про дитину до реєстру пацієнтів, реєстрацією дитини в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, призначенням державної допомоги при народженні дитини тощо;

запровадження надання переважної більшості адміністративних послуг в електронному вигляді, насамперед послуг, пов'язаних із реєстрацією місця проживання, оформлення паспорта громадянина України та послуг у сфері пенсійного забезпечення, з обов'язковим урахуванням потреб осіб з інвалідністю, зокрема з порушеннями зору та/або слуху;

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

надання абонентам у закордонних дипломатичних установах України сучасних захищених послуг і сервісів, що стосуються можливості обміну, обробки та передавання інформації з обмеженим доступом;

адаптації законодавства України до вимог законодавства Європейського Союзу у сфері захисту інформації;

5) у сфері охорони здоров’я:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

перегляду встановлених меж госпітальних округів з метою забезпечення рівного доступу населення до якісної, своєчасної вторинної (спеціалізованої) та екстреної медичної допомоги, ефективного використання бюджетних коштів на зазначені цілі;

удосконалення нормативного регулювання питань надання населенню паліативної медичної допомоги та послуг з медичної реабілітації;

врегулювання процедури розробки та затвердження специфікацій та умов закупівлі окремих медичних послуг, які надаватимуться за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій;

встановлення єдиних тарифів з оплати надання медичних послуг, лікарських засобів і медичних виробів, розмірів реімбурсації лікарських засобів, які надаються пацієнтам за програмою медичних гарантій;

б) до 31 січня 2020 року - стосовно:

забезпечення автономізації роботи центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

упровадження електронної системи роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

впровадження сучасних підходів щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників системи екстреної медичної допомоги, передбачивши нову модель контролю якості знань (компетентностей);

в) до 31 березня 2020 року - стосовно:

забезпечення функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;

забезпечення реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення, що надається за програмою медичних гарантій, для всіх видів медичної допомоги;

переходу державних та комунальних закладів охорони здоров’я, спроможних надавати якісні та безпечні медичні послуги, на новий механізм бюджетного фінансування на засадах оплати за надані медичні послуги;

забезпечення єдиних підходів щодо впровадження в діяльності державних та комунальних закладів охорони здоров'я використання електронної медичної картки пацієнта, електронного кабінету пацієнта, електронної черги;

г) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

підвищення рівня доступності та якості надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги населенню, а також рівня доступності лікарських засобів;

удосконалення та розвитку системи громадського здоров'я, контролю хвороб та епідеміологічного нагляду для зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку населення, заохочення до здорового способу життя, зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування;

затвердження стратегії запровадження медичного страхування;

6) у сфері освіти і науки:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- про повну загальну середню освіту (нова редакція), передбачивши функціонування початкової, базової та профільної школи за новими освітніми стандартами;

- про внесення змін до Закону України "Про дошкільну освіту" щодо запровадження нових підходів у дошкільній освіті;

упровадження проведення профорієнтаційних тренінгів за окремими професіями для учнів 8-11 класів;

опрацювання моделі переходу фінансування закладів вищої освіти за результатами показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності;

забезпечення належного функціонування Національного фонду досліджень України;

б) до 30 червня 2020 року - стосовно:

розроблення та затвердження концепції розвитку природничо- математичної освіти (STEM-освіти);

оновлення Державного стандарту базової середньої освіти;

оновлення Базового компонента дошкільної освіти;

7) у сфері культури, молоді, спорту та інформаційної політики:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, передбачивши, зокрема, положення щодо вимог та стандартів новин, механізмів запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, заборони фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні, а також передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення заборони здійснювати забудову в межах визначених історичних ареалів населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, за відсутності у складі генерального плану таких населених пунктів історико-архітектурного опорного плану;

подальшого розвитку національної кінематографії;

забезпечення належної підготовки до участі у літніх XXXII Олімпійських та XVI Паралімпійських ігор у м.Токіо (Японія) у 2020 році;

б) до 31 березня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про Гуманітарну стратегію України;

розроблення та затвердження Стратегії розвитку спорту в Україні;

в) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

завершення будівництва на алеї Героїв Небесної Сотні у місті Києві Меморіалу Героїв Небесної Сотні та проектування і підготовки до будівництва Музею Революції Гідності (Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності);

розроблення та затвердження концепції створення музею сучасного мистецтва;

8) у сфері соціального захисту населення:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розвитку електронних послуг із призначення пенсій, одержання інформації для оформлення листків непрацездатності, отримання відомостей про суми виплачених доходів, зокрема через створення спеціального мобільного додатка доступу до персональної сторінки користувача таких послуг;

запровадження в особистому кабінеті застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України надання послуги з автоматичного розрахунку прогнозного розміру пенсії за відповідними даними ("Пенсійний калькулятор");

запровадження сучасної методології розрахунків прожиткового мінімуму з урахуванням європейських стандартів;

підвищення рівня державної підтримки сімей з дітьми, зокрема шляхом збільшення розміру: державної допомоги при народженні дитини; державної допомоги при усиновленні дитини; державної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; державної допомоги на дітей одиноким матерям; державної допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність;

б) до 30 червня 2020 року - стосовно:

запровадження механізму автоматичного, без звернення особи, призначення пенсій за віком при досягненні пенсійного віку;

запровадження обов’язкової професійної накопичувальної пенсійної системи для працівників, які зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників;

запровадження цільової підтримки на навчання (перекваліфікацію) осіб з інвалідністю;

удосконалення механізму забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення;

в) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

забезпечення децентралізації повноважень органів соціального захисту населення;

запровадження адресного підходу надання комплексної соціальної підтримки населенню та створення дієвої системи здійснення верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат;

реорганізації інституту соціального інспектування на ризик-орієнтованих принципах, принципах незалежності від державних органів і органів місцевого самоврядування, орієнтування на контроль за якістю надання соціальних послуг населенню;

відновлення інституту фахівців із соціальної роботи для виявлення і супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах;

9) у сфері захисту прав ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту, спрямованого на захист і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв'язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки таких осіб та членів їхніх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов'язаних із їх відвідуванням, надання особам, позбавленим особистої свободи, та членам їхніх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг;

забезпечення розроблення технічного завдання Єдиного державного реєстру ветеранів війни та інформаційно-аналітичної системи обліку для адміністрування потреб ветеранів (електронна платформа "Е-ветеран");

розроблення державної цільової програми забезпечення житлом осіб, які брали участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також внутрішньо переміщених осіб за принципом державно-приватного партнерства, пільгового кредитування;

спрощення доступу до публічних послуг громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, у населених пунктах на лінії зіткнення, та внутрішньо переміщеним особам;

10) у сфері захисту та безпеки населення:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розбудови спроможностей органів системи Міністерства внутрішніх справ України в рамках створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту, у тому числі в галузі забезпечення новою авіаційною технікою;

забезпечення розвитку спроможності Національної гвардії України забезпечувати громадську безпеку, здійснювати конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі під час їх екстрадиції;

удосконалення процедури видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами шляхом запровадження автоматичної фіксації процесу складання іспитів;

спрощення процедури акредитації закладів, що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв, створення сприятливих та комфортних умов їх взаємодії з територіальними органами з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України;

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

спрощення процедури надання послуги з перереєстрації транспортного засобу за договором купівлі-продажу шляхом запровадження можливості оформлення відповідного договору в електронному вигляді з використанням сервісу "Електронний кабінет водія" без особистої присутності продавця або покупця в територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, а також послуги з перереєстрації переобладнаного транспортного засобу шляхом запровадження можливості автоматичного внесення інформації стосовно виданих документів про погодження переобладнання транспортного засобу в Єдиний державний реєстр Міністерства внутрішніх справ України;

створення дієвої системи протидії загрозам вчинення за допомогою безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів) диверсій або терористичних актів на атомних електростанціях, що охороняються військовими частинами або підрозділами Національної гвардії України;

11) у сфері обороноздатності:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо заохочення громадян України до проходження військової служби за контрактом, поліпшення соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей;

упровадження нової об'єднаної системи керівництва та управління силами оборони, яка відповідатиме стандартам НАТО;

розроблення структури плану оборони України;

завершення проведення оборонного огляду з метою визначення вихідних даних для розробки стратегічних документів, передбачених Законом України "Про національну безпеку України";

б) до 31 березня 2020 року - стосовно розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо утворення в системі Міністерства оборони України Військової поліції як правоохоронного органу;

в) до 30 червня 2020 року - щодо розроблення Стратегічного оборонного бюлетеня України та плану оборони України;

г) до 31 серпня 2020 року - стосовно розроблення та затвердження державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2025 року;

ґ) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів щодо удосконалення з урахуванням досвіду держав - членів НАТО і держав - членів Європейського Союзу процедур оборонного планування, управління оборонними ресурсами, організації та ведення територіальної оборони, а також особливостей функціонування держави у разі оголошення стану війни;

кодифікації законодавства у сфері оборони;

12) у зовнішньополітичній сфері:

до кінця 2020 року - стосовно:

а) зміцнення міжнародної підтримки України у питанні відновлення суверенітету та територіальної цілісності України:

активізації діалогу з державами-партнерами для забезпечення підтримки позиції України у питанні відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в рамках "мінського", "нормандського" та інших переговорних форматів;

продовження роботи із залучення міжнародної допомоги для деокупацїї та відновлення конституційного ладу на тимчасово окупованих територіях України, подолання гуманітарних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України;

збереження міжнародного консенсусу щодо необхідності посилення політико-дипломатичного тиску на Російську Федерацію з метою звільнення тимчасово окупованих територій України, а також звільнення незаконно утримуваних в Російській Федерації громадян України;

протидії спробам Російської Федерації легітимізувати окупацію та анексію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, консолідації позиції міжнародного співтовариства щодо незмінності статусу Автономної Республіки Крим як невід'ємної складової частини України;

забезпечення фіксації порушень Російською Федерацією її зобов'язань за міжнародним правом, притягнення Російської Федерації до міжнародно- правової відповідальності за шкоду, завдану державі Україна, її громадянам та юридичним особам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків;

б) забезпечення сталої міжнародної підтримки стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору:

здійснення діалогу з Європейським Союзом та його державами- членами щодо зближення позицій України та Європейського Союзу з питань міжнародного та регіонального співробітництва у сферах, що становлять взаємний інтерес, забезпечення підтримки України у процесі впровадження реформ;

розроблення з урахуванням поточного стану співробітництва пропозицій для перегляду виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678—VII;

забезпечення підтримки Європейським Союзом та його державами- членами подальшої секторальної інтеграції України з ЄС, зокрема у сферах енергетики, цифрової економіки, з питань митної справи, розвитку співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки;

започаткування співпраці з Північноатлантичним альянсом у рамках Програми розширених можливостей НАТО;

активізації взаємодії з Організацією Північноатлантичного договору та її державами-членами з питань протидії гібридним загрозам та посилення кібербезпеки України;

в) розвитку партнерських відносин з державами Групи семи, державами Групи двадцяти:

збереження позитивної динаміки двостороннього політичного діалогу між Україною та Сполученими Штатами Америки, а також іншими державами - стратегічними партнерами України;

забезпечення договірно-правового оформлення двосторонніх відносин між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії після виходу Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії зі складу Європейського Союзу;

забезпечення пріоритетності питання припинення збройної агресії Російської Федерації проти України у порядку денному Групи семи;

проведення консультацій щодо посилення підтримки державами Групи семи впровадження реформ в Україні;

активізації політичних відносин та торговельно-економічного співробітництва між Україною та державами Групи двадцяти;

г) розвитку партнерських добросусідських відносин із сусідніми державами:

врегулювання проблемних питань двосторонніх відносин між Україною та окремими сусідніми державами - членами Європейського Союзу у гуманітарній сфері на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, зокрема щодо поваги до суверенітету і територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи, з урахуванням національних інтересів;

завершення договірно-правового оформлення державного кордону України з сусідніми державами, забезпечення його облаштування відповідно до європейських стандартів і розвитку співробітництва з прикордонних питань;

ґ) створення сприятливих зовнішньополітичних умов для сталого економічного розвитку держави:

створення ефективного механізму представництва зовнішньоекономічних інтересів України за кордоном, розроблення відповідного інтегрованого інтернет-ресурсу для забезпечення належного інформаційного супроводу діяльності українських експортерів за кордоном;

опрацювання пропозицій щодо створення сучасної системи підтримки експортної діяльності України та залучення іноземних інвестицій;

активізації діяльності щодо залучення фінансової допомоги Україні для упровадження реформ;

посилення інституційної спроможності органів дипломатичної служби щодо сприяння діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за кордоном;

налагодження ефективної системи комунікації з метою вирішення проблемних питань діяльності іноземних інвесторів в Україні;

розширення торговельно-економічних зв'язків України з державами Азії, Африки та Латинської Америки;

д) удосконалення інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності щодо утвердження міжнародного авторитету України, піднесення у світі її іміджу, зокрема засобами "культурної дипломатії":

забезпечення об'єктивного, всебічного і збалансованого інформування іноземної аудиторії про суспільно значущі події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику, прогрес у впровадженні реформ та позицію держави;

підготовка та проведення інформаційних кампаній для ознайомлення та популяризації української культури за кордоном;

упровадження ефективних механізмів протидії російській гібридній агресії проти України в інформаційному просторі;

розширення мережі закордонних філій державної установи "Український інститут";

е) посилення захисту прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном:

підвищення ефективності виконання консульських функцій закордонними дипломатичними установами України, зокрема шляхом цифровізації консульських послуг;

активізації переговорів з іноземними державами щодо запровадження спрощеного порядку оформлення віз або безвізового режиму поїздок для громадян України;

є) розвитку відносин у сфері співпраці із закордонними українцями:

провадження ефективної зовнішньополітичної діяльності України, спрямованої на задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців, захист їхніх прав як національних меншин в інших державах;

опрацювання питання щодо розширення прав закордонних українців під час їх перебування в Україні;

ж) підвищення ефективності та розвитку дипломатичної служби:

створення належних умов для підвищення посадовими особами дипломатичної служби рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, у тому числі вдосконалення знання іноземних мов у відповідних закладах освіти в Україні та за кордоном;

активізації та розширення діяльності закордонних дипломатичних установ України у державах акредитації;

поліпшення кадрового забезпечення закордонних дипломатичних установ України;

забезпечення додержання гендерної рівності при призначенні на дипломатичні посади категорії "А" в органах дипломатичної служби.

2. Кабінету Міністрів України:

надавати щоквартально Президентові України узагальнену інформацію про стан виконання завдань, визначених цим Указом;

забезпечити підготовку центральними органами виконавчої влади до 1 грудня 2019 року планів їх діяльності на 2020 рік із визначенням конкретних заходів та термінів реалізації.

3. Міністерству закордонних справ України за участю інших зацікавлених державних органів внести пропозиції стосовно вирішення в установленому порядку питання щодо спрощення набуття громадянства України за територіальним походженням.

4. Комісії з питань правової реформи до 1 грудня 2019 року внести на розгляд Президентові України пропозиції стосовно змін до Конституції України в частині децентралізації влади.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
8 листопада 2019 року

Відбудуться зміни – з’явиться довіра



Інтерв'ю Голови Державного агентства лісових ресурсів Андрія Заблоцького газеті «Природа і суспільство».

– Андрію Володимировичу, з Вашим призначенням лісівники України з надією очікують змін. Анонсована Вами стратегія змін у лісовій галузі вимагає не лише людських зусиль і фінансових ресурсів, а й часу на їх втілення.
З чого думаєте почати?

– Ми вже, власне, почали. Перше – з відкритості даних, бо, на наш погляд, є досить низький рівень довіри суспільства в цілому до лісівників. Причин багато: погана комунікація, певні негативні явища в галузі, десь, можливо, не зовсім коректна політика по відношенню до лісівників. П’ять років системно триває кампанія «очорнення», ніби лісівники погані, крадії тощо. А зворотної реакції на це не було жодної. Якщо люди не знають суті твоєї роботи – то вже не важливо, що ти робиш. Тоді якийсь один негативний момент може зіпсувати весь позитивний результат.

Вже зроблено онлайн-карту рубок, де кожен громадянин може перевірити законність проведення рубок. Якщо рубка не внесена в карту, значить вона незаконна і можна звертатися до лісгоспів, а потім і до правоохоронних органів, щоб повідомити виявлений факт.

Зараз інформацію про рубки з 18-ти областей відкрито для користувачів, карта наповнюється, плануємо за кілька місяців завершити цю роботу. Нам часто телефонують про порушення з рубками, як вважають люди, але ми хочемо дати їм інструмент, щоб вони самі могли перевірити та проконтролювати. Думаю, що він буде досить ефективним.

Ми стаємо відкритішими для підприємців. В останні роки було чути скарги, що не доступні дані Держлісагентства про заплановані обсяги заготівлі і продажу деревини. Почали відкривати планові обсяги, що дає можливість підприємцям планувати свою діяльність відповідно до наявного ресурсу. В планах – підготовка порталу, який міститиме модулі з даними і для суспільства, і для бізнесу, аналітичні дані… Коли це буде відкрито, люди нам більше довірятимуть, підприємцям простіше працюватиметься.

Ведеться робота над змінами до законів, бо останні п’ять років, на жаль, не спостерігалося жодних зрушень у лісовій галузі. Хоча свого часу ми в експертному середовищі, і я особисто, намагалися певні ініціативи розробити, проаналізувати, подати, але, на жаль, нічого у відповідь не отримали.

Розпочати потрібно із національної інвентаризації лісів – маємо підвести риску і зрозуміти, який ми маємо ліс, кількісний і якісний склад деревини. Цього тижня на виконання Указу Президента України Володимира Зеленського відповідний законопроєкт був підтриманий народними депутатами у першому читанні.

Важливий етап – це запровадження електронного обліку деревини для всіх лісокористувачів, а не тільки підпорядкованих Держлісагентству. На сьогодні такий облік охоплює 90–92 відсотки від обсягу заготівлі. Всі лісокористувачі, з природно-заповідним фондом і комунальними підприємствами включно, мають працювати в системі електронного обліку деревини.

В Україні, крім підпорядкованих Держлісагентству лісокористувачів, є й інші – це комунальні, військові лісгоспи, різних ЦОВВ, приватні… Тому потрібно зібрати всіх лісокористувачів в єдиний реєстр і на підставі цього зробити баланс деревини, тобто скільки деревини країна споживає, скільки переробляє. Тому що об’єктивно може бути надлишок, і якщо внутрішня переробка не використовує цей надлишок, його слід реалізувати. Надлишок сировини, це свого роду сигнал інвесторам про те, що вони можуть використати його в своїх інтересах. Залишається тільки створити умови, щоб вони могли прийти і працювати, але важливі не скільки умови, як правила гри, щоб інвестор розумів скільки тут є доступних ресурсів і міг скласти бізнес-план. Адже для них важливо мати гарантований доступ до сировини і розуміти скільки її буде з часом.

Давно назріло запровадження прозорих правил продажу деревини для всіх власників: для переробників, для населення… Нещодавно була опублікована постанова Кабінету Міністрів, якою передбачено пілотний проєкт щодо продажу всієї деревини на електронних аукціонах. Великі лоти (більше 150 кубів або 200 тис. грн і 25% всієї деревини лісокористувача) будуть тестуватися на «Прозорро», щоб великий бізнес міг придбати великими партіями. 25 відсотків не взято з неба, а розраховані на підставі статистичних даних з історії торгів. Менші лоти можна виставляти на будь-яких інших електронних майданчиках на вибір лісокористувачів. Ми постійно моніторитимемо та будемо оцінювати ефективність цього проєкту, щоб зрозуміти, яка модель найкраще підходить для України. Торгівля на електронних майданчиках – це не правило, а інструмент, який дозволяє оформити угоду. А правила будуть виписані в законі.

– Андрію Володимировичу, що буде зроблено вже цього року?

– На цей рік маємо амбітні плани щодо законодавства. Наказом Мін­екоенерго прописані базові блоки змін у законах, якими регулюється лісове і мисливське господарство – 27 пунктів. Ми не зможемо працювати по-новому, поки закони будуть старими. Вже почали співпрацювати з бізнес-асоціаціями, деревообробниками. Сподіваємося, що матимемо підтримку наших ініціатив у діловому середовищі.

З концептуальних ініціатив: хочемо переглянути й діяльність центрального апарату Агентства, щоб система управління галуззю діяла відповідно до тих системних змін, які плануємо запровадити. Також необхідно підсилити деякі напрямки. Наприклад, досі в Агентстві працювало лише два аудитори на три сотні лісогосподарських підприємств. Це неприпустимо, щоб орган управління майном мав двох аудиторів у штаті. Є й інші важливі напрямки. Слід посилити функціональність для ефективного і прогнозованого реагування на виклики, які є. Рік очікується складним – ціни на деревину залишаються низькими, є певний ціновий тиск міжнародних ринків, тому що багато деревини за останні два роки було зрубано в європейських країнах і вона вийшла на ринок і збиває ціну. Ми маємо виявляти гнучкість, щоб відреагувати на ці зміни і забезпечити можливість нашим підприємствам працювати стабільно, не залазити в борги, а реалізовувати деревину за нормальною ринковою ціною, але яка влаштовуватиме і переробників.

Ми підтримуємо ініціативу, задекларовану і Президентом України, і Урядом щодо боротьби з ринком нелегальної деревини. Досі подоланню цього негативного явища заважають прогалини в законах. Не передбачено відповідальності переробника за використання нелегальної деревини, а відсутність відповідальності породжує попит на неї. Звідси і нелегальні рубки. Якщо питання системно вирішимо, не стане попиту на нелегальну деревину, тим самим підштовхнемо нелегальні лісопилки перейти в правове поле – зареєструватися, платити працівникам зарплату з належними соціальними внесками і податки в бюджет.

АВТОБІОГРАФІЧНЕ:

Освіта. Навчався в Київському інституті міжнародних відносин, економіст з міжнародних фінансів, отримав другу освіту юриста.

Працював юристом, експертом з міжнародної торгівлі, потім з аграрного права. Досяг високого рейтингу в юридичному бізнесі. Працював експертом в агропромисловому секторі. Займався аналізом різних ринків, зокрема, й стосовно деревини, лісового господарства. За чотири роки було напрацьовано багато пропозицій реформування та змін у лісовій галузі, але їх прийняттю заважав опір системи. Коли відчув, що настав час змін, вирішив взяти участь у конкурсі на посаду голови Держлісагентства.

На часі діджиталізація (таке популярне тепер слово) Агентства. Маємо відійти від паперової роботи не тому, що це модно, а тому, що є необхідність. Ходити зі стосами паперів інстанціями, наприклад, матеріалами лісовпорядкування, тижнями добиватися погодження в екологів, потім в обласних, центральних кабінетах, у міністерстві… Ми хочемо перевести всі подібні операції в електронні планшети, обновити карти лісових масивів на підставі інвентаризації. Ця робота передбачена концепцією Єдиного лісового порталу, через який стане можливим отримувати лісорубні квитки, сертифікати походження в електронній формі в особистому «кабінеті». Вся ця цифровізація спрямована на те, щоб спростити життя людям і покращити систему управління.



Ще одне важливе питання – це сертифікація походження продукції з деревини. Нещодавно, ще до мого призначення, були неприємні ситуації, коли в Європейському Союзі відносно низки підприємств певних країн були проведені розслідування, нібито деякі види продукції виготовляються з деревини сумнівного походження. Ми маємо бути прогнозованими і не допускати подібних ситуацій. Тому необхідно ввести 100-відсоткову сертифікацію походження продукції з деревини, виробленої в Україні.

– Головна місія лісівників – створювати нові ліси. Якщо говорити про таку важливу справу як підвищення лісистості до 20% території України, то для цього треба створити понад 2 млн га нових лісів, що, за попередніми розрахунками, потребує 120 мільярдів гривень. Чи можуть лісівники розраховувати на такі обсяги бюджетних коштів у той час, коли навіть на утримання лісів Півдня і Сходу немає достатнього фінансування?

– У вирішенні цього питання вузьке місце, над яким потрібно працювати – це питання земель. В Україні під впливом ерозії перебуває близько 15 млн га земель, а щорічний приріст еродованих земель перевищує 80 тис. га. Щоб зменшити ерозійні процеси потрібне розширене відтворення лісів. Є також певна кількість деградованих земель, які можуть бути законсервовані шляхом залісення. Але спочатку треба пройти юридичну процедуру. Також слід прописати механізм переведення сільськогосподарських земель, вкритих самосійним лісом, до лісового фонду. Поки що власнику земельного паю не вигідно передавати його в лісовий фонд – краще зрубати, викорчувати пні і передати землю в оренду для вирощування сільгосппродукції. В країнах Європи, наприклад, держава в таких випадках надає дотацію або якось компенсує втрати при переведенні ділянки в категорію лісів.

– Прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком оголошено про аудит підприємств лісової галузі. Кому буде довірено проведення цих перевірок, чи є вже якісь результати?

– До певних керівників обласних управлінь і підприємств справді були питання. Два тижні тому ми звільнили директора Гутянського лісгоспу на Харківщині. Розумію, що люди вимагають швидких змін, але є певні процедури і неправильно звільнені потім зможуть повернутися через суд. Минулого тижня я підписав наказ про звільнення голови Закарпатського обласного управління Валерія Мурги. Процес іде, зміни потрібні і вони стануть рушієм зміни політики. Маємо знайти якісних фахівців, менеджерів з бізнесу найняти для лісової галузі не завжди доречно, але повинні прийти люди, які мають і лісівничу, і управлінську освіту, економічні та правові навики, які зможуть внести нову якість в управління як державних установ, так і управління лісовою галуззю.

Аудит ми розпочали власними силами. За дорученням Прем’єрміністра сформували групу аудиторів і плануємо в найближчі місяці провести перевірки ресурсних областей і будемо продовжувати їх далі, відповідно до плану, щоб виявити всі проблеми. За останні роки їх накопичилося, на жаль, дуже багато. У своїй презентації я вказував, що наші підприємства мають кредиторську заборгованість близько 2 млрд грн. Ми досліджуємо, яким чином вона утворилася, чому керівництво галузі, яке було до нас, не вживало необхідних заходів. Питання будуть і до керівників підприємств, і до тих, хто мав повноваження контролювати, як працює галузь.

– Кілька останніх років галузь страждала від недофінансування. Як вирішити цю проблему?

– Є розуміння того, що бюджетне фінансування потрібне, тому шукаємо механізм, яким чином цього досягти. Ситуація складна з бюджетом і тому вимагає нетрадиційних рішень. Можливо, це буде механізм фінансування через спеціальний фонд. Доходи державного бюджету, які дає галузь, будуть зараховуватися до цього фонду і розподілятися за потребою, наприклад, для південних областей, де не вистачає власних ресурсів.

Про оподаткування. Ми маємо досить високий рівень оподаткування у формі рентної плати і відрахувань від прибутку – до кінця минулого року сплачувалося 50 відсотків чистого прибутку, а потім постановою Уряду збільшено до 90%. Це дуже важко для підприємств галузі. Працюємо над тим, щоб виправити ситуацію. Є ініціатива Мінекономрозвитку повернути 50-відсоткове відрахування прибутку держпідприємств.

– Скажіть, будь ласка, як Ви плануєте відновлювати довіру людей до лісівників, окрім створення Єдиного лісового порталу? Досі велася цілеспрямована пропаганда проти галузі, але ж лісівники заслуговують на повагу суспільства за свою нелегку працю.

– Ми маємо показати населенню, що лісівники почали працювати по-новому. Це стосується не лише лісівників у структурі Держліс­агентства, а всіх. Багато проблем є у агролісгоспів, де відсутній облік деревини, а їхні машини з деревиною люди часто сприймають як лісовози підприємств галузі. Слід привести всіх лісокористувачів до єдиних правил.

На моє переконання треба збільшити соціальну підтримку та захист працівників лісової галузі. Думаємо над тим, щоби запровадити страхування від нещасних випадків, можливо, медичне страхування. Мабуть, на першому етапі таке страхування не буде достатньо повним, але лісівники мають відчути, що вони захищені в певних випадках.

Важливою складовою, на мій погляд, має бути популяризація самої лісівничої професії. Повинен бути діалог та комунікація на місцях з місцевими радами, громадами. Треба проводити різноманітні заходи за участю лісівників – регіональні, місцеві. Більше залучати людей при проведенні таких акцій, як весняна посадка лісу.

Плануємо розширити наш відділ комунікації, залучити більше людей, які б працювали за різними напрямками. Я от теж створив свій Телеграм-канал «Заблоцький про ліс».

Маємо певне бачення як держлісгоспи можуть брати участь у проведенні навчання, факультативи, літні табори, щоб дітей змалку привчати до лісівничої професії. Думаємо, яким чином популяризувати навчання, це питання більше до Міністерства освіти, але потрібна й наша ініціатива.

Переконаний, що ситуація зміниться на краще. Але на це потрібен час. Коли люди зрозуміють, що зміни відбуваються, з’явиться й довіра.

Розмовляла
Валентина МАКСИМЕНКО,
фото Романа НОВІКОВА,
Газета “Природа і суспільство”

Стратегія дій


Виконання вимог Карпатської конвенції як запорука сталого лісоуправління в Карпатах.


На останніх загальних зборах Лісівничої академії наук України розглядалися, поряд з іншими, завдання лісового сектору України в рамках виконання положень Карпатської конвенції. Своїми думками з нашим кореспондентом ділиться перший заступник директора з наукової роботи Українського НДІ гірського лісівництва Володимир Коржов.

– Карпатська конвенція розглядає шляхи вирішення проблеми зменшення площ лісів та стійкі тенденції глобальної зміни клімату через призму запровадження сталого управління лісами. Як можна сформулювати ті завдання, що стоять у її рамках саме перед українськими лісівникам, які господарюють у гірських лісах?


– Якщо коротко – дуже просто: читати «Стратегічний план дій» і виконувати кожний пункт. Усі цілі, які викладені в ньому, виходять із завдань, поставлених «Протоколом про стале управління лісами», який є обов’язковим для виконання. Вони чітко розписані у 18 пунктах Стратегічного плану дій, присутні цілі і заходи, спільні програми, проекти, освіта, інформація та обізнаність, ефективність дій, а також конкретні питання, що стосуються лісогосподарської діяльності. Також відмічено необхідність підтримки та розширення лісового покриву.
Одне із основних завдань – площа лісів, яка в нас зафіксована у 2010 році, має не зменшуватися! Друге, забезпечення продуктивних функцій лісів та їх значення в розвитку сільських територій. Це 5-та мета Стратегічного плану дій, в якій передбачено п’ять важливих різнопланових заходів, спрямованих на стале і ефективне лісоуправління, збалансоване використання продуктів лісу і боротьбу з нелегальною лісозаготівлею та пов’язаною з нею торгівлею шляхом проведення відповідної політики та раціонального використання деревини.




На зустрічі робочої групи сталого лісоуправління біля Шопранського лісового університету, Угорщина

Якщо ми говоримо, що у нас є села поряд з лісами, ми повин­ні розуміти, що люди у них мають жити достойно і розвивати свої громади, а наші дії повинні цьому сприяти. Тому що сталий розвиток, це – поєднання трьох складових – економіки, екології і соціальної сфери. Важливим є вирішення завдання, за рахунок чого мають жити місцеві жителі. Один із аспектів – збирання грибів, ягід, лікарських трав – чимала кількість людей живе за рахунок цього.

Ще одним важливим передбачуваним заходом, складним, на мій погляд, є розробка та поширення системи оплати за екосистемні послуги. Всі хочуть мати чисту воду, чисте повітря, гарні краєвиди тощо. Але ніхто не задумується, хто за це буде платити. Наприклад, в Австрії, там чітко встановлено: беруть чисту воду, яку їм забезпечили ліси, і платять лісовій галузі. У нас навпаки – в умовах розширення сфери приватної власності, є особи, які хочуть використовувати багатофункціональність лісів, але не хочуть на це витрачати кошти. Так довго тривати не може, якщо ми хочемо мати ефективне господарювання. Це щодо забезпечення продуктивних функцій лісів.



Народний депутат України Олександр Матусевич та міжнародний експерт з лісоуправління ВІнфрід Зюсс на гірській лісозаготівлі із застосуванням канатної лісотранспортної установки в ДП «Вигодське лісове господарство»

Далі – управління лісами охоронних територій, що є актуальним завданням сьогодення. Але тут ще важливий вибір самих охоронних територій. Він так само має бути обґрунтований і має враховувати різні аспекти складових сталого розвитку. І це одне із основних завдань лісівників. В цьому ракурсі необхідно відзначити процес ідентифікації і охорони пралісів. Є розроблені і затверджені в рамках Карпатської конвенції обґрунтовані критерії та індикатори, а також Закон України, що регламентує це питання. Щоправда, в нашій країні вже є трохи випередження плану. Якщо Міжнародним секретаріатом Карпатської конвенції тільки у наступному році планується розпочати роботу над критеріями та індикаторами для природних лісів, то у нас вже є методика визначення і пралісів, і квазіпралісів, і природних лісів.

Наближене до природи лісівництво – дуже важливе і складне одночасно завдання. Тому що в країнах західної та центральної Європи діапазон площ, де є наближене до природи лісівництво, дуже малий – від 1% у Франції до 8,4% у Швейцарії. Це складне завдання для українських лісівників. Адже воно вимагає зробити дуже багато речей – від лісової інфраструктури, підготовлених до цього працівників до системи нормативних документів.
І паралельно – створення мережі якісних лісових автодоріг. Якщо її не буде, усім гарним задумкам – зась! Це – і вчасно доставлена техніка, і працівники, і усе необхідне для виконання робіт у лісі. Оскільки, скажімо, сьогодні тут треба заготовляти деревину, а завтра вже на цьому місці садити нові деревця чи робити догляд за наявним підростом. Усе це потребує маневреності.

Ще одне важливе завдання, яке стосується більше лісозаготівельників, хоча наші лісові підприємства так само виконують певний обсяг лісозаготівлі, – використання техніки, яка забезпечує мінімально допустимий вплив на лісове середовище – харвестери, форвардери, канатні лісотранспортні установки, сучасні трелювальні трактори не тільки колісні, але й гусеничні, що залежить від умов їх застосування. Без цієї техніки важко здійснювати проведення рубок на засадах збереження природи. Для транспортних потреб лісової галузі необхідно облаштувати оптимальну мережу лісових автодоріг, що створить передумови для ведення лісогосподарської діяльності із застосуванням принципів сталого розвитку.

Важливим є захід «Лісівництво і зміна клімату», особливо на сьогодні, з урахуванням чого потрібно переорієнтовувати і методи виконання лісогосподарських робіт. Можливо, треба думати і за використання інших порід, які вже певною мірою адаптовані до нових кліматичних умов. Треба думати як діяти під час пожеж в умовах сухих періодів року. Власне, лісівники не мають тільки думати за ліси, як об’єкт, що може виконувати функцію зниження тенденцій кліматичних змін у Карпатському регіоні. Це ще і використання деревини як відновлювального та екологічного ресурсу в енергозабезпеченні держави. На відміну від викопних джерел енергії деревина є нейтральним, з точки зору викидів вуглецю, паливом. Тому дуже багато країн розпочали ефективно використовувати деревину як енергоносій.

– Отже, важливо прискіпливо виконувати Стратегічний план дій. Які тут проблеми у нас і чим Україна може похвалитися?


– По-перше, Держлісагентство із самого початку, відколи затверджений план дій, поставило завдання щодо його виконання. Наприкінці вересня 2014 року Міністерська Конференція прийняла Стратегічний план дій. І вже протягом кількох тижнів був відповідний лист Держлісагентства, який зобов’язав усі управління Карпатського регіону виконувати його завдання. З 2015 року подаються звіти з виконання завдань Стратегічного плану дій. Тобто, з точки зору адміністративної, Держлісагентство контролює цей процес на дуже серйозному рівні.



Які речі виконуються без проблем? Перше – ідентифікація пралісів, що передбачено метою 6 Стратегічного плану дій. Є документи на державному рівні, відповідний закон, прийняті належні рішення на галузевому рівні, організована робота груп фахівців з ідентифікації пралісів. Стосовно покращення транспортної інфраструктури – так само лісові підприємства практично кожний рік мають досягнення у будівництві доріг. Обсяги робіт, на жаль, падають, але робота ведеться. Поєднання лісівництва, дикої природи та потреб заповідної мережі – так само це питання вирішується. У нашому інституті ми опрацьовували процеси створення екологічної мережі в Карпатському регіоні. Координація наукових досліджень та обмін інформацією – на серйозному рівні. Спільні проекти і програми – також. Практично кожний рік у Карпатському регіоні є різні проекти, що стосуються лісової галузі, Цей процес триває вже років дванадцять. Серйозна співпраця, особливо на рівні прикордонної. Так, у цьому році два підприємства – Ужгородський лісгосп, Закарпаття, та Вигодський, Івано-Франківщина, – заключили договори на отримання серйозних коштів за програмою транскордонної співпраці на покращення ведення лісового господарства: Ужгородський лісгосп – майже 600 тисяч євро на облаштування лісового розсадника, Вигодський лісгосп – 1,06 млн євро на облаштування модельної території – 11 км лісових автодоріг, протипожежної водойми в лісі, рекультивацію волоків, влаштування перепадів, укріплювальних споруд, будівництво чотирьох залізобетонних мостів. На початку грудня в УкрНДІгірліс були румунські представники Всесвітнього фонду природи і прийнято рішення про підписання міжнародного договору з організації досліджень мертвої деревини в лісах Карпат. То ж, з точки зору міжнародної співпраці, ведеться достатня робота. Хочу підкреслити важливу роль у цьому Громадської організації ФОРЗА (Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону), яка розташована в Ужгороді. Завдяки розумним і досвідченим менеджерам цієї організації достатньо багато різних проектів для лісового сектору було виконано чи виконується зараз.

– У 2020 році буде 6-та Міністерська Конференція сторін. І на ній кожна країна має дати національні звіти. Наскільки наші лісівники готові звітувати?


– Цього року я брав участь у засіданні Робочої групи з лісоуправління, створеної в рамках Карпатської конвенції, яке відбулося у Зволені (Словаччина) і виступав з інформацією про стан виконання Стратегічного плану дій в Україні. Намагався показати всі позитивні моменти в галузі. Що має входити в національний звіт на 6-ту конференцію сторін? Кож­на країна має визначити що їй належить зробити, тому що різні країни мають різний ступінь розвитку, у кожної країни свої проблеми.

Підбиваючи підсумки, з точки зору виконання Стратегічного плану дій, ми показали себе достатньо відповідальною країною. Серйозні роботи ведуться з ідентифікації пралісів, вдосконалення управління лісами на охоронних територіях, розвитку транспортної інфраструктури, розширення міжнародної спів­праці, особливо транскордонної, виконання міжнародних проєктів тощо. Необхідно відзначити і вдосконалення законодавчої бази.

Нещодавно прийнятий закон, що регламентує проведення рубок в ялицево-букових лісах, також спрямований на виконання вищезгаданого документа. Цей закон є керівництвом для дій. На його ефективне виконання мають бути розроблені виважені галузеві документи, які повинні враховувати досвід європейських країн і вимоги тих міжнародних документів, які підписано нашою державою. При цьому має забезпечуватися обґрунтований, планомірний і поступовий, а також фінансово забезпечений порядок вдосконалення лісогосподарської діяльності в гірських лісах України.

На захисті карпатських лісів


У 2020 році має відбутися 6-та Міністерська Конференція сторін Карпатської конвенції. На порядку денному – коло питань, пов’язаних зі сталим розвитком Карпатського регіону. А саме – набутки у вирішенні питань сталого управління карпатськими лісами.

Одним із кроків у напрямку вирішення глобальних екологічних проблем, зокрема, суттєвого зменшення площ лісів, є підписання в Києві у 2003 році «Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат», яку ратифіковано Законом України 7 квітня 2004 року. Основна її мета – проведення сторонами всебічної політики і співпраці з охорони і сталого розвитку Карпат для поліпшення якості життя, зміцнення місцевих економік та громад, збереження природних цінностей та культурної спадщини. Конвенція включає у себе 23 статті, з них деякі відносяться до лісового господарства, а саме: збереження та стійке використання біологічного та ландшафт­ного різноманіття; стійке та інтегроване управління водними ресурсами та річковими басейнами; стійке сільське та лісове господарство; стійкі транспорт та інфраструктура; система оцінки/інформації про стан навколишнього середовища, моніторинг та раннє запобігання.

Для виконання завдань Карпатської конвенції підготовлено і затверджено «Протокол про стале управління лісами» (Братислава, 27 травня 2011 р.). Україна в числі перших ратифікувала цей документ. Упродовж 2012–2013 років його ратифікували всі країни-учасниці Рамкової конвенції. Метою Протоколу є сприяння сталому управлінню Карпатськими лісами та їх охороні в інте­ресах нинішнього та прийдешнього поколінь. Три десятки статей його формулюють вимоги, спрямовані на підтримку і збільшення лісового покриву, визначення та охорону природних лісів, особливо пралісів, поліпшення захисних функцій лісів, збереження їх продуктивних функцій та ролі в розвитку сільських територій і зеленої економіки, а також застосування раціональних методів заготівлі і використання деревини як екологічно безпечної та поновлюваної сировини, з урахуванням посилення ролі лісового сектору в пом’якшенні зміни клімату.

Робочою групою за участю фахівців з усіх країн-учасників Карпатської конвенції для його виконання розроблений «Стратегічний план дій для впровадження Протоколу про стале управління лісами», який пройшов широку апробацію і прийнятий у 2014 році. Розрахований на 12 років. Цей документ включає в себе 18 цілей, для кожної з яких передбачені відповідні заходи. Крім того, визначені і очікувані результати, які повинні бути отримані в результаті реалізації Стратегічного плану.

«Стратегічний План дій для впровадження протоколу про стале управління лісами»


У Плані викладені основні завдання лісового сектору України згідно з Карпатською конвенцією. Для ознайомлення читачів подаємо лише перелік завдань у неофіційному перекладі цього важливого документа з англійської.

МЕТА 1 – Впровадження політик і стратегій, спрямованих на стале лісоуправління, та інтеграцію їх цілей в політики інших секторів
МЕТА 2 – Співпраця на регіональному рівні
МЕТА 3 – Міжнародна співпраця
МЕТА 4 – Підтримання та розширення лісового покриву
МЕТА 5 – Забезпечення продуктивних функцій лісів та їх значення у розвитку сільських районів
МЕТА 6 – Управління лісами в охоронних територіях та ідентифікація та захист природних лісів та особливо – пралісів
МЕТА 7 – Поліпшення захисних функцій лісів
МЕТА 8 – Сприяння наближеному до природи лісівництву
МЕТА 9 – Покращення лісотранспортної інфраструктури гірських лісів
МЕТА 10 – Поєднуємо лісівництво, дику природу та потреби екологічної мережі
МЕТА 11 – Лісівництво і зміни клімату
МЕТА 12 – Соціальні функції лісів
МЕТА 13 – Розвиток сумісних систем моніторингу та єдиної інформаційної системи
МЕТА 14 – Координація наукових досліджень та обмін інформацією
МЕТА 15 – Спільні програми і проєкти
МЕТА 16 – Заходи з фінансування
МЕТА 17 – Освіта, інформація та обізнаність громадськості
МЕТА 18 – Ефективність дій, забезпечення реалізації стратегічного плану.

Віталій ГОПКАЛО,
“Лісовий і мисливський журнал”

20% тропических лесов Амазонии вырабатывают больше углекислого газа, чем поглощают


По результатам новых исследований, пятая часть лесов Амазонии выделяет больше углекислого газа, чем поглощает. Одной из причин этого явления ученые называют вырубку лесов. 

Каждые две недели на протяжении последних 10 лет группа ученых под руководством профессора Лучианы Гатти, научной сотрудницы Национального института космических исследований Бразилии (INPE), измеряла концентрацию парниковых газов над Амазонкой. Результаты наблюдений поразили исследователей — 20% территории выделяют больше углекислого газа, чем поглощают. 

Деревья выделяют кислород и поглощают углекислый газ в процессе роста. Впрочем, на протяжении последних лет миллионы из них были уничтожены вследствие вырубки и пожаров. Прошлый год стал очень показательным: ежемесячно с июля по сентябрь площадь амазонских лесов сокращалась более чем на 1000 км2, передает NOI.md со ссылкой на gatherer.ru. 

По мнению ученых, тропический лес Амазонии, который, как до сих пор считалось, замедлял глобальное потепление, теперь может превратиться в дополнительный источник углекислого газа. 

“Мы заметили, что эта территория на юго-востоке является важным источником углерода, независимо от того, влажный год или засушливый. Например, 2017 и 2018 годы были влажными, но мы не заметили разницы”, — сказала в комментарии ВВС Лучиана Гатти.

Читай больше на: https://noi.md/ru/v-mire/20-tropicheskih-lesov-amazonii-vyrabatyvayut-bolishe-uglekislogo-gaza-chem-pogloshhayut
В мире
13 февраля 2020 г., 20:32

«Уже мои дети и внуки будут гулять в лесах, которые я посадил». Интервью с лучшим лесничим республики Александром Гайса о любимой работе и красотах природы




Республиканский конкурс на звание «Лучшего лесничего года» проходит ежегодно по инициативе Министерства лесного хозяйства. Критерии строгие и их немало: лесничих оценивают по 20 показателям. В расчет берется и работа всего лесничества, еще смотрят, как используются передовые технологии, учитываются и профессиональные качества конкурсантов. В этом году лучшим лесничим в стане стал Александр Гайса из Островецкого лесничества. Он работает здесь более 20 лет и с трепетом относится к своей работе. Поговорили с ним о душе леса, редких породах деревьев и залоге успеха.

Лес Александр Гайса полюбил еще в школьные годы, которые прошли в Индуре в Гродненском районе. Здесь в средней школе в начале 80-х годов было создано школьное лесничество, которое тесно сотрудничало с Индурским лесничеством. Александр был активным школьником-натуралистом. Когда пришло время выбрать будущую профессию, он уже четко знал, кем станет.

– Наше школьное лесничество было очень инициативным, постоянно участвовали в различных конкурсах, часто занимали призовые места. Мы даже ездили на всесоюзный слет юных натуралистов. Будучи школьником, окончил Белорусскую малую лесную заочную академию в Минске. А уже после школы в 1984 году поступил в Белорусский технологический институт имени Сергея Кирова, но пришлось уйти в академический отпуск, так как меня забрали в армию. Отслужил и продолжил обучение. По распределению попал в Островецкий лесхоз в 1991 году, с тех пор и работаю здесь.




На вопрос о том, любит ли лучший лесничий республики свою работу, Александр ответил, не распыляясь и без романтики. Подчеркнул, что работа в лесничестве – это производство, а на производстве некогда думать, что и кого ты любишь. И лес на работу в офисе он бы ни за что не променял. Слишком дороги ему природа и тесная связь с лесом, у которого, несомненно, есть душа, уверен Александр.

– Секрета победы особого нет – ежедневный кропотливый труд. И здесь заслуга не только моя, а всего коллектива. Один в поле не воин. Лес может быть очень хрупким. К примеру, по плану мы высаживаем 3000 хвойных на участке, но лишь около трехсот доживут до зрелого возраста – 81-101 год. Лес подвержен стихийным бедствиям, различным болезням и паразитам. Каждое дерево у нас под пристальным присмотром, ведь одно неверное решение может стереть с лица земли десятилетия титанического труда. Поэтому наши главные задачи – охранять, защищать и приумножать. Мы пожинаем плоды наших предков и создаем лес для будущих поколений. Уже мои дети и внуки будут гулять в лесах, посаженных мной.




Площадь Островецкого лесничества – 8925 гектаров. И хотя ни одно дерево здесь не остается без внимания, все-таки в особом почете дуб. В народе его называют царь-деревом, к тому же именно он изображен на гербе города атомщиков. Ценят это дерево так сильно, что в 2017 году в районе провели праздник дуба. Важной его частью стала посадка 2000 молодых дубочков на берегу островецкого водохранилища. Но не одним дубом едины. Хорошо в хозяйстве растет и лиственница, несмотря на то, что ее привычный ареал обитания – более северные районы. Есть и ольха черная – уникальное по своим свойствам дерево. Ее используют в медицине – отвар из коры обладают противовоспалительными и антибактериальными свойствами. А древесина черной ольхи отлично подходить для гидротехнических сооружений, ибо она устойчива к влажности.

– При высадке деревьев стараемся не засаживать участок только одной породой. Если вдруг один из видов поразит какая-то болезнь, второй выживет. Также у нас есть экспериментальный участок для наблюдения, в его жизнь мы вмешиваемся минимально. Там вместе растут лиственница, ольха черная, ель, сибирский кедр и клен. Мы наблюдаем за тем, как эти деревья сосуществуют, как себя ведут по отношению друг к другу. Высадили экспериментальный участок в 2010 году. По первым результатом видим, что, как ни странно, наши местные породы уступают лиственнице, но, возможно, ситуация изменится, так как деревья пока еще очень молодые. Также на территории хозяйства произрастает краснокнижная медуница мягонькая и живет черный аист.




Коллектив Островецкого лесничества из года в год выделяется показателями и ответственным подходом к делу. В 2019 году на 126% были выполнены промежуточные рубки, во время которых с участков убирается древостой. Заготовили 33 000 кубометра древесины. А прибыль хозяйства составила более 300 000 рублей. И на достигнутом здесь останавливаться не собираются. В конце концов характеризуется, быть лучшим – это не разовая акция, а ежедневная работа.

7:09 14 февраля 2020
Вероника КОЗЛОВСКАЯ
Фото: Лесная газета, Татьяна Бинда

Никто не отвечает за решение проблемы опустынивания сельхозземель

Нур-Султан. 13 февряля. КазТАГ – Мадина Алимханова. Ни одно министерство не отвечает за решение проблемы опустынивания сельскохозяйственных земель, сообщил депутат мажилиса Нуржан Ашимбетов.

«В таких важных отраслях, как сельское хозяйство и министерство экологии – есть большие противоречия. Проблемой опустынивания и деградации земли занимается комитет лесного хозяйства в связи с тем, что опустынивание – их тема, все международные соглашения заключены. А у нас опустынивание и деградация происходит сельхозземель. То есть получается, что мы спрашиваем с министерства экологии, комитета лесного хозяйства, а они говорят, что сельхозземлями не занимаются. Спрашиваем у комитета земельных ресурсов, они говорят, что это больше экологический вопрос», — сказал Ашимбетов на заседании комитета по экономической реформе и региональному развитию мажилиса по вопросу законопроекта «О внесении изменений и дополнений в некоторые законодательные акты Республики Казахстан по вопросам перераспределения полномочий между уровнями государственного управления» в четверг.

Кроме того, депутат обратил внимание на то, что из-за разделения функций между разными министерствами возникли сложности с регулированием такой отрасли как рыбное хозяйство.

«Минсельхоз несет ответственность за конечный продукт, за рыбу, ветеринарный контроль, торговля на рынках, а развитием рыбного хозяйства занимается Комитет рыбного хозяйства», — отметил депутат.

Также он отметил, что за орошение земель несет ответственность Министерство сельского хозяйства, а деньги на развитие орошаемых участков выделяют комитету водного хозяйства.

Обзор численности и миграции населения. 2019 год.

03.02.2020 09:002

Напомним, 4 декабря 2019 года депутат мажилиса Куралай Каракен, обращаясь с запросом к премьер-министру Аскару Мамину, заявила, что в Казахстане ни один госорган не отвечает за реализацию программ по борьбе с опустыниванием. Для страны, большая часть которого расположена в зоне недостаточного увлажнения, проблема опустынивания, по ее мнению, является крайне актуальной. По имеющимся оценкам, сообщила парламентарий, около 75% территории страны подвержены повышенному риску экологической дестабилизации. Она отметила, что в Казахстане отмечается устойчивая тенденция к ухудшению качества земель – из 188,9 млн га пастбищ страны крайняя степень деградации наблюдается на 26,6 млн га. По словам Каракен, на борьбу с опустыниванием были потрачены десятки миллионов долларов США. По ее данным, за три года одна только программа «Жасыл даму» была профинансирована на сумму Т150 млрд, однако «итоговая отчетность по упомянутым программам не была представлена в связи с тем, что все документы были поставлены на утрату».

7 февраля стал известен ответ премьера – он выступил против усиления ответственности акиматов за борьбу с опустыниванием, а также сообщил, что МСХ разрабатывает и утверждает методику проведения мероприятий по борьбе с деградацией и опустыниванием пастбищ, в том числе аридных, а МЭГПР осуществляет в пределах своей компетенции координацию деятельности физических и юридических лиц в области охраны климата и озонового слоя Земли, сохранения биоразнообразия, опустынивания и деградации земель.