ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

23 березня 2020

Про підпорядкування підрозділів апарату та розподіл функціональних обов'язків між керівним складом Міністерства


МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 13 грудня 2019 року N 512

Про підпорядкування підрозділів апарату та розподіл функціональних обов'язків між керівним складом Міністерства

Відповідно до пункту 21 частини другої статті 8 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. N 32 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 р. N 847), та з метою упорядкування та підвищення ефективності роботи структурних підрозділів наказую:
1. Підпорядкувати керівному складу Міністерства такі структурні підрозділи апарату:
Першому заступнику Міністра
Шубіну В. М.
• Директорат енергетичних ринків;
• Департамент нафтогазового комплексу та надійності постачання енергії кінцевому споживачу;
• Директорат розвитку ядерної енергетики та атомної промисловості;
Заступнику Міністра
Рябчину О. М.
• Департамент з питань формування енерго- та ресурсоефективної поведінки кінцевих споживачів;
• Управління забезпечення перспективного розвитку;
• Відділ забезпечення прозорості у видобувних галузях;
Заступнику Міністра
Абрамовському Р. Р.
• Департамент з питань управління відходами, екологічної безпеки та переходу до кругової економіки;
• Управління оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки;
Заступнику Міністра з питань європейської інтеграції
Чижику К. Г.
• Департамент міжнародного співробітництва;
• Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції (в частині європейської інтеграції та інвестиційної політики);
Заступнику Міністра
Масліченку С. О.
• Директорат викопних видів палива;
• Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції (в частині стратегічного планування та сталого розвитку ПЕК);
Заступнику Міністра
Ковалевському С. С.
• Департамент вугільно-промислового комплексу;
• Управління реструктуризації та закриття вугільних підприємств;
• Управління трудової та соціальної політики;
• Управління охорони праці, промислової безпеки та цивільного захисту;
• Сектор координації торфовидобутку та готової продукції;
Державному секретарю Міністерства (в. о. державного секретаря Міністерства)
• Департамент економіки та фінансів;
• Департамент бухгалтерського обліку та звітності;
• Департамент роботи з персоналом;
• Управління документообігу та контролю;
• Адміністративне управління;
• Управління забезпечення IT-підтримки та захисту інформації;
• Сектор конкурсних процедур
2. Управління діяльністю Юридичного департаменту, Департаменту внутрішнього аудиту, Департаменту корпоративних, майнових відносин та управління об'єктами державної власності, Управління з комунікаційної політики, Управління організаційного забезпечення, Відділу забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба), Сектору з питань запобігання та виявлення корупції, Сектору мобілізаційної роботи, Відділу режимно-секретної роботи, в тому числі щодо спрямування та координації діяльності центральних органів виконавчої влади, залишаю за собою.
3. Першому заступнику Міністра, заступникам Міністра та державному секретарю Міністерства (в. о. державного секретаря Міністерства) приймати рішення, вчиняти дії і підписувати документи з питань, що належать до їх компетенції, у тому числі звернення громадян, виходячи з напрямів діяльності підпорядкованих структурних підрозділів, за винятком документів, підписання яких залишаю за собою:
листів Президенту України, Голові Верховної Ради України, народним депутатам України (у т. ч. відповіді на їх запити), на адресу Ради національної безпеки і оборони України, Прем'єр-міністру України, Голові Конституційного Суду України, Голові Верховного Суду;
проектів нормативно-правових актів, законодавчих актів, актів Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Президента України;
документів, що стосуються реалізації компонентів технічної допомоги, і документів щодо співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та організаціями-донорами (меморандуми, протоколи, угоди тощо), крім листування;
довіреностей на участь у судових засіданнях;
наказів та змін до них, крім тим, підписання яких віднесено до повноважень державного секретаря;
супровідних листів щодо внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проектів актів Кабінету Міністрів України.
4. Установити, що у разі відсутності Міністра, його повноваження виконує Перший заступник Міністра, а у разі його відсутності - один із заступників Міністра, визначений окремим наказом, крім:
1) визначення політичних пріоритетів і стратегічних напрямів роботи Міністерства;
2) участі у прийнятті рішень на засіданнях Кабінету Міністрів України.
5. Міністр, який здійснює повноваження, визначені законами України "Про Кабінет Міністрів України""Про центральні органи виконавчої влади"Законом України "Про державну службу", Положенням про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. N 32 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 р. N 847), реалізовує інші повноваження відповідно до Конституції України, законів України, а також актів та доручень Кабінету Міністрів України, в тому числі щодо спрямування та координації діяльності центральних органів виконавчої влади, відповідно до покладених завдань як керівник Міністерства:
1) очолює Міністерство, здійснює керівництво його діяльністю;
2) визначає пріоритети роботи Міністерства та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи Міністерства, звіти про їх виконання;
3) в межах компетенції організовує та контролює виконання Міністерством Конституції України, законів України, актів Президента України;
4) забезпечує виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України;
5) вносить Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо призначення та звільнення на посади першого заступника Міністра, заступників Міністра;
6) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Міністерства, визначає персональний склад патронатної служби Міністра;
7) вносить Кабінету Міністрів України подання про утворення в межах граничної чисельності державних службовців та працівників апарату Міністерства і коштів, передбачених на утримання Міністерства;
8) затверджує структуру апарату Міністерства;
9) у разі вмотивованої відмови Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної державної адміністрації (підтримки головою обласної державної адміністрації вмотивованої відмови голови районної державної адміністрації) погодити призначення керівника підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Міністерства, Міністр як керівник Міністерства вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції про надання Кабінетом Міністрів України згоди на призначення такого керівника;
10) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Міністерства, затверджує їх положення (статути), здійснює у межах своїх повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства;
11) представляє Міністерство у публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;
12) визначає обов'язки першого заступника Міністра, заступників Міністра, розподіл повноважень Міністра між першим заступником Міністра та заступниками Міністра, які вони здійснюють у разі його відсутності;
13) залучає державних службовців, а за згодою керівників - державних службовців та працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій до розгляду питань, що належать до компетенції Міністерства;
14) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство;
15) утворює комісії, робочі та експертні групи;
16) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;
17) підписує накази Міністерства;
18) дає обов'язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату Міністерства доручення;
19) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є Мінекоенерго;
20) погоджує проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, що надходять на погодження до Мінекоенерго;
21) представляє в установленому порядку проекти законів України, розробником яких є Мінекоенерго, і доповідає з інших питань, що належать до компетенції Мінекоенерго, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;
22) організовує внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечує їх здійснення в Мінекоенерго;
23) бере участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України та вносить пропозиції щодо порядку денного таких засідань;
24) приймає рішення про утворення чи ліквідацію колегії Міністерства, кількісний та персональний склад, затверджує положення та головує на її засіданнях;
25) веде переговори і підписує міжнародні договори України у межах наданих йому повноважень;
26) забезпечує охорону державної таємниці та здійснює заходи щодо мобілізаційної підготовки у межах повноважень, передбачених законодавством, стосовно підприємств, що належать до сфери управління Міністерства та підпорядкованих за галузевою ознакою;
27) підписує позовні заяви, відзиви, пояснення, апеляційні та касаційні скарги, заяви, клопотання, заяви про перегляд рішень за нововиявленими обставинами та інші процесуальні документи;
28) здійснює інші повноваження відповідно до Конституції та законів України, актів Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України.
6. Заступники Міністра згідно з визначеним розподілом обов'язків та за дорученнями Міністра:
1) спрямовують, координують та контролюють роботу структурних підрозділів апарату Міністерства відповідно до розподілу обов'язків (далі - підпорядковані структурні підрозділи).
Беруть участь у засіданнях Кабінету Міністрів України, урядових комітетів, нарадах під головуванням Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та Міністра Кабінету Міністрів України.
2) організовують та забезпечують взаємодію з Офісом Президента України, Апаратом Верховної Ради України, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріатом Конституційного Суду України, апаратами Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування при виконанні завдань, покладених на Міністерство.
3) представляють Міністерство:
на засіданнях Верховної Ради України та її органів, зокрема під час проведення "години запитань до Уряду", заслуховування звітів, представлення та супроводження законопроектів, розробником яких є Міністерство або ініційованих іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи;
у відносинах із соціальними партнерами, неурядовими організаціями та іншими заінтересованими сторонами в рамках проведення консультацій з громадськістю;
на міжвідомчих нарадах та інших заходах;
у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями, міжнародними організаціями, дипломатичними представництвами України за кордоном та іноземними дипломатичними представництвами в Україні, здійснюють переговори та листування і в установленому законодавством порядку підписують визначені документи.
4) проводять:
узгоджувальні наради за участю керівників (заступників керівників) заінтересованих центральних органів виконавчої влади з метою врегулювання розбіжностей у позиціях щодо проектів нормативно-правових актів, розробниками яких є підпорядковані структурні підрозділи, діяльність яких спрямовується, координується та контролюється ними, або центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра;
виробничі наради та прийом керівників установ, організацій, підприємств і громадян.
6) виконують повноваження Міністра у період його тимчасової відсутності відповідно до наказу.
7) погоджують:
проекти наказів Міністерства з питань, віднесених до власної компетенції та компетенції підпорядкованих структурних підрозділів;
положення про підпорядковані структурні підрозділи апарату Міністерства.
8) забезпечують:
відповідно до планів роботи ефективну діяльність створених при Міністерстві рад, комісій, робочих груп або беруть участь у їх роботі та засіданнях круглого столу, представляють позицію Міністерства на державному рівні у відповідних громадських та колегіальних органах;
дотримання державними службовцями підпорядкованих структурних підрозділів вимог Конституції України та законів України, організовують та контролюють своєчасне виконання актів Кабінету Міністрів України та доручень керівництва Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства та доручень Міністра, а також планів підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації законів України, указів Президента України і постанов Верховної Ради України.
9) організовують підготовку Міністерством проектів концепцій та завдань на розроблення законів України з питань, що віднесені до сфери діяльності Міністерства, та забезпечують їх погодження та подання на розгляд Кабінету Міністрів України.
10) залучають до виконання завдань, участі в нарадах керівників та працівників підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства, та контролюють виконання наданих доручень.
11) дають обов'язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату Міністерства доручення з питань, що належать до їх повноважень.
12) виконують інші обов'язки відповідно до законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших актів законодавства, наказів Міністерства та доручень Міністра з питань, що віднесені до сфери діяльності Міністерства.
7. Перший заступник Міністра Шубін Віталій Миколайович у сфері діяльності Міністерства:
1) організовує планово-фінансову роботу на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міністерства, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів;
2) готує пропозиції та координує роботу щодо утворення, реорганізації і ліквідації (крім гірничих підприємств, рішення про ліквідацію яких приймається Кабінетом Міністрів України) державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міністерства, та господарських товариств, щодо яких Міністерство здійснює управління корпоративними правами держави;
3) координує питання підготовки підприємств, що належать до сфери управління Міністерства до приватизації;
4) координує роботу наукових і проектних установ, що входять до сфери управління Міністерства;
5) координує питання екології, метрології, стандартизації, розроблення нормативно-технічної документації тощо;
6) забезпечує взаємодію з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг;
7) готує пропозиції щодо утворення, реорганізації і ліквідації підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, та ефективного використання їх майна та майнових прав;
8) координує і контролює діяльність підприємств, що належать до сфери управління Міністерства, вживає заходів щодо забезпечення ефективності їх роботи;
9) забезпечує співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями;
10) забезпечує впровадження і реалізацію державної політики з питань трудових і соціальних відносин та оплати праці на підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства;
11) забезпечує реалізацію і контроль виконання актів законодавства та нормативно-правових актів, державних програм з питань трудових і соціальних відносин, оплати праці та взаємодії з галузевими профспілками;
12) організовує зв'язок і координує роботу з галузевими профспілками на засадах соціального партнерства, а також з громадськими організаціями;
13) здійснює контроль за виконанням заходів з поліпшення нормування праці на підприємствах;
14) здійснює контроль за виконанням заходів з розроблення та підписання проектів галузевих угод, що укладаються між Міністерством і соціальними партнерами, та подання укладених галузевих угод на повідомну реєстрацію в установленому порядку;
15) координує роботу щодо реалізації соціального партнерства з Міністерством соціальної політики України, Національною тристоронньою соціально-економічною радою, Національною службою посередництва і примирення, галузевими профспілками з питань, які належать до компетенції Міністерства;
16) координує роботу з питань реалізації тендерної політики на підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства;
17) координує роботу з питань охорони праці і протипожежної безпеки та здійснює методичне керівництво діяльністю підприємств із цих питань;
18) організовує роботу щодо забезпечення фізичного захисту на підприємствах;
19) забезпечує формування пропозицій та реалізацію заходів щодо ліквідації наслідків аварій на підприємствах, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт інших підприємств, установ та організацій;
20) організовує виконання інших функцій, пов'язаних із забезпеченням діяльності Міністерства, та окремих доручень Міністра;
21) здійснює заходи щодо мобілізаційної підготовки у межах повноважень, передбачених законодавством, стосовно підприємств, що належать до сфери управління Міністерства;
22) супроводжує виконання міжнародної допомоги, програм і проектів у галузі міжнародного співробітництва у межах своєї компетенції;
23) бере участь у розгляді, погодженні та затвердженні інвестиційних програм, річних фінансових планів, середньострокових планів стратегічного розвитку та середньострокових інвестиційних планів підприємств ПЕК, які здійснюють діяльність із підготовки та реалізації інвестиційних проектів за рахунок фінансових ресурсів кредитних і фінансових установ;
24) погоджує стратегічні плани розвитку державних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго, та господарських товариств, щодо яких Мінекоенерго здійснює функції з управління корпоративними правами держави;
25) погоджує річні фінансові та інвестиційні плани, інвестиційні плани на середньострокову перспективу (три - п'ять років) державних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго, та господарських товариств, щодо яких Мінекоенерго здійснює функції з управління корпоративними правами держави, а також в установленому порядку здійснює контроль за виконанням зазначених планів;
26) організовує роботу щодо планування та обґрунтування розподілу бюджетних коштів за бюджетними програмами відповідно до компетенції підпорядкованих структурних підрозділів, здійснює моніторинг виконання за використанням коштів за вказаними бюджетними програмами;
27) у ході роботи володіє відомостями, що становлять державну таємницю відповідно до статей 4.4.63.1.32.3.12.6.3 ЗВДТ.
8. Заступник Міністра Абрамовський Роман Романович у сфері діяльності Міністерства:
1) координує роботу із формування державної політики у сфері:
поводження з відходами, зокрема радіоактивними; поводження з пестицидами та агрохімікатами; подолання наслідків Чорнобильської катастрофи; радіаційного захисту;
управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов'язкового) відселення, здійснення заходів, спрямованих на відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині поводження з радіоактивними відходами та створення умов щодо їх довготривалого зберігання;
державного екологічного контролю;
охорони атмосферного повітря;
державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, охорону атмосферного повітря, з питань поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, дотримання вимог біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі;
реалізації державної політики у сфері екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки, геологічного вивчення та раціонального використання надр, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, охорони атмосферного повітря;
2) організовує роботу та забезпечує підготовку, погодження, затвердження, видачу документації щодо:
дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для об'єктів, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування (об'єкти першої групи);
провадження діяльності, пов'язаної зі штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях;
ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів та агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу;
транскордонного перевезення небезпечних відходів;
погодження місця розміщення небезпечних об'єктів поводження з відходами;
державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів, проведення еколого-експертної оцінки матеріалів, поданих для їх реєстрації;
видачі/продовження строку дії сертифіката на право проведення екологічного аудиту;
оцінки впливу на довкілля, у тому числі оцінки транскордонного впливу на довкілля;
погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, поводження з небезпечними відходами, а також здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов;
3) організовує виконання інших функцій, пов'язаних із забезпеченням діяльності Міністерства, та окремих доручень Міністра;
4) супроводжує виконання міжнародної допомоги, програм і проектів у галузі міжнародного співробітництва в межах своєї компетенції;
5) розробляє концепцію з реформування системи державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища;
6) для виконання покладених на нього завдань взаємодіє з Державною екологічною інспекцією України, визначає пріоритетні напрями її роботи та здійснює координацію її діяльності;
7) забезпечує взаємодію Мінекоенерго з Державною екологічною інспекцією України в частині погодження здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі звернень фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
8) організовує роботу щодо планування та обґрунтування розподілу бюджетних коштів за бюджетними програмами відповідно до компетенції підпорядкованих структурних підрозділів, здійснює моніторинг виконання за використанням коштів за вказаними бюджетними програмами;
9) у ході роботи володіє відомостями, що становлять державну таємницю відповідно до статей 4.4.6 ЗВДТ.
9. Заступник Міністра Ставчук Ірина Іванівна у сфері діяльності Міністерства:
1) координує роботу із формування державної політики у сфері:
екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки; раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, охорони та раціонального використання земель;
погодження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж земель оздоровчого, рекреаційного призначення;
здійснення державного контролю у сфері збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неїПаризької угоди;
реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, охорони та раціонального використання земель, збереження, відтворення та невиснажливого використання біологічного і ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі, організації охорони та використання природно-заповідного фонду, а також збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неїПаризької угоди;
забезпечення збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі;
спеціального використання об'єктів тваринного світу;
спеціального використання природних рослинних ресурсів;
переселення тварин у нові місця перебування, акліматизацію нових для фауни України видів диких тварин, а також здійснення заходів щодо схрещування диких тварин;
утримання диких тварин у неволі;
імпорту та експорту зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових риб і виробленої з них продукції;
спеціального використання (добування, збирання) об'єктів, які занесені до Червоної книги України;
права займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, які занесені до Червоної книги України;
проведення державних апробацій (випробувань) генетично модифікованих організмів у відкритій системі;
вивільнення генетично модифікованих організмів у відкритій системі;
транзитного переміщення не зареєстрованих в Україні генетично модифікованих організмів;
надання попередньої обґрунтованої згоди щодо можливості транскордонного переміщення генетично модифікованих організмів, призначених для умисного введення в навколишнє природне середовище відповідно до вимог Картахенського протоколу про біобезпеку та Конвенції про біологічне різноманіття;
погодження на ввезення або вивезення озоноруйнівних речовин і товарів, що їх містять;
2) організовує роботу та забезпечує підготовку, погодження, затвердження, видачу документації;
3) організовує роботу щодо планування та обґрунтування розподілу бюджетних коштів за бюджетними програмами щодо викидів парникових газів та зміни клімату;
4) організовує виконання інших функцій, пов'язаних із забезпеченням діяльності Міністерства, та окремих доручень Міністра;
5) забезпечує координацію роботи з питань фізкультурно-оздоровчої роботи і спортивно-масової роботи на підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства;
6) координує роботу з питань реалізації заходів щодо оздоровлення та відпочинку працівників підприємств, що належать до сфери управління Міністерства, та збереження мережі закладів оздоровлення та відпочинку, що обліковуються на балансах цих підприємств;
7) координує роботу з питань реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства;
8) організовує роботу щодо планування та обґрунтування розподілу бюджетних коштів за бюджетними програмами відповідно до компетенції підпорядкованих структурних підрозділів, здійснює моніторинг виконання за використанням коштів за вказаними бюджетними програмами;
9) супроводжує виконання міжнародної допомоги, програм і проектів у галузі міжнародного співробітництва в межах своєї компетенції;
10) у ході роботи володіє відомостями, що становлять державну таємницю відповідно до статей 2.3.24.4.6 ЗВДТ.
10. Заступник Міністра з питань європейської інтеграції Чижик Костянтин Григорович у сфері діяльності Міністерства:
1) здійснює спрямування, координацію та забезпечує контроль за напрямами діяльності Міністерства щодо:
формування та реалізації політики з питань європейської інтеграції, впровадження міжнародних зобов'язань, міжнародного співробітництва, взаємодії з інвесторами та бізнесом у частині компетенції Міністерства;
розроблення та здійснення заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, інших міжнародних договорів та домовленостей у сфері європейської інтеграції;
цільового спрямування бюджетного фінансування у сфері європейської інтеграції, залучення та використання міжнародної допомоги, у тому числі допомоги Європейського Союзу, розробки та реалізації програм і проектів у галузі міжнародного співробітництва та з питань європейської інтеграції;
залучення громадян до процесу прийняття рішень у сфері європейської інтеграції та міжнародної діяльності;
зовнішньої діяльності у сфері компетенції Міністерства та співробітництва з іноземними державами і міжнародними організаціями;
діяльності двосторонніх та багатосторонніх органів відповідно до міжнародних договорів, за забезпечення дотримання та впровадження яких відповідає Міністерство;
співпраці з міжнародними фінансовими організаціями;
здійснення заходів з набуття членства України в міжнародних енергетичних організаціях, забезпечення взаємодії з Міжнародним енергетичним агентством (МЕА), іншими міжнародними організаціями;
адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
реалізації інвестиційних проектів (програм) розвитку;
представництва Міністерства в Енергетичному Співтоваристві;
взаємодії Міністерства з Представництвом НАТО в Україні, іншими агенціями зазначеної Організації;
підготовки, опрацювання, розробки, укладання та реалізації меморандумів, угод, договорів та інших документів, пов'язаних з міжнародним співробітництвом та інвестиціями;
питань реалізації Угоди про Асоціацію з ЄС;
середньо- та довгострокового прогнозування розвитку галузей;
програм і проектів міжнародної технічної допомоги, за якими Міністерство визначено бенефіціаром;
2) забезпечує наближення до права та політик Європейського Союзу, передбачених Угодою про асоціацію;
3) бере участь у підготовці та погоджує пропозиції, що стосуються розвитку інституційної спроможності Міністерства у сфері європейської інтеграції та міжнародної діяльності;
4) погоджує проекти директив для участі представників міністерства у міжнародних заходах та заходах міжнародного характеру в Україні і за кордоном, технічних завдань, вказівок тощо та проводить з учасниками інструктивні заходи щодо позиції Міністерства та очікуваних результатів;
5) бере участь у розробці та погоджує проекти програмних документів, документів політики, нормативно-правових актів та розпорядчих документів, спрямованих на впровадження міжнародних зобов'язань та домовленостей, включаючи сферу європейської інтеграції, або які за своїм предметом належать до вказаних сфер;
6) погоджує пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України або міжнародних домовленостей, у тому числі у сфері європейської інтеграції;
7) здійснює спрямування, координацію та контролює діяльність інших структурних підрозділів Міністерства у частині формування та реалізації політики з питань європейської інтеграції та щодо впровадження міжнародних зобов'язань;
8) організовує виконання інших функцій, пов'язаних із забезпеченням діяльності Міністерства, та окремих доручень Міністра;
9) організовує роботу щодо планування та обґрунтування розподілу бюджетних коштів за бюджетними програмами відповідно до компетенцій підпорядкованих структурних підрозділів, здійснює моніторинг виконання за використанням коштів за вказаними бюджетними програмами;
10) у ході роботи володіє відомостями, що становлять державну таємницю відповідно до статей 4.4.63.1.3 ЗВДТ;
11. Заступник Міністра Рябчин Олексій Михайлович у сфері діяльності Міністерства:
1) координує роботу із:
формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива;
реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива;
сприяння підвищенню рівня енергетичної ефективності при виробництві (видобутку), постачанні, транспортуванні, зберіганні, передачі та споживанні паливно-енергетичних та інших ресурсів, у тому числі в транспорті, в частині стимулювання використання електротранспорту з метою зниження шкідливих викидів в атмосферу;
сприяння адаптації та впровадженню ресурсоефективного та більш чистого виробництва;
реалізації інвестиційно-інноваційних проектів (програм) розвитку у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива;
управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності та використання науково-технічних досягнень, розробки та реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;
взаємодії з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України;
організації, планування та контролю за реалізацією державних програм науково-технічного та перспективного розвитку галузей;
розробки, затвердження та реалізації в межах повноважень Національного плану дій з енергоефективності;
моніторингу та аналізу політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива;
впровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей;
розроблення концепцій, стратегій, планів розвитку, а також окремих структурних і регіональних напрямів;
діяльності інститутів, які належать до сфери управління Мінекоенерго;
забезпечує у межах своїх повноважень взаємодію Міністерства із здійснення комунікацій із засобами масової інформації з питань енергоефективності та ресурсоефективності;
адаптації у межах своїх повноважень законодавства України до права Європейського Союзу у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, ресурсоефективності та альтернативних видів палива;
впровадження у межах своїх повноважень програм та проектів міжнародної технічної допомоги у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, ресурсоефективності та альтернативних видів палива;
організації та контролю реалізації програм перспективного розвитку;
2) організовує роботу щодо планування та обґрунтування розподілу бюджетних коштів за бюджетними програмами відповідно до компетенцій підпорядкованих структурних підрозділів, здійснює моніторинг виконання за використанням коштів за вказаними бюджетними програмами;
3) організовує роботу Науково-технічної ради Міністерства;
4) забезпечує взаємодію Міністерства з народними депутатами України;
5) організовує виконання інших функцій, пов'язаних із забезпеченням діяльності Міністерства, та окремих доручень Міністра;
6) супроводжує виконання міжнародної допомоги, програм і проектів у галузі міжнародного співробітництва в межах своєї компетенції;
7) у ході роботи володіє відомостями, що становлять державну таємницю відповідно до статей 2.2.94.4.6 ЗВДТ.
12. Заступник Міністра Масліченко Сергій Олександрович у сфері діяльності Міністерства:
1) розробляє стратегічні документи та координує їх реалізацію;
2) координує роботу інших структурних підрозділів апарату Міністерства із забезпечення формування стратегії у сферах діяльності Міністерства;
3) бере участь у розгляді, погодженні та затвердженні інвестиційних програм, річних фінансових планів, середньострокових планів стратегічного розвитку та середньострокових інвестиційних планів підприємств, у межах повноважень передбачених Положенням про Міністерство;
4) погоджує стратегічні плани розвитку державних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго, та господарських товариств, щодо яких Мінекоенерго здійснює функції з управління корпоративними правами держави;
5) погоджує річні фінансові та інвестиційні плани, інвестиційні плани на середньострокову перспективу (три - п'ять років) державних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго, та господарських товариств, щодо яких Мінекоенерго здійснює функції з управління корпоративними правами держави, а також в установленому порядку здійснює контроль за виконанням зазначених планів;
6) надає пропозиції щодо ініціювання розроблення державних та галузевих програм, планів та стратегій розвитку, нормативно-правових актів з питань стратегічного розвитку та реформування у сферах енергетики та захисту довкілля;
7) забезпечує впровадження механізмів сталого розвитку з питань, що належать до його компетенції;
8) забезпечує комплексний аналіз ефективності державної екологічної політики та інформування Міністра або його заступників, державного секретаря про результати діяльності структурних підрозділів Міністерства та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра;
9) координує реалізацію екологічної складової політики сталого розвитку на національному та регіональному рівнях;
10) здійснює координацію в межах компетенції Мінекоенерго заходів з виконання Цілей сталого розвитку на період до 2030 року;
11) здійснює співпрацю з інститутами громадянського суспільства, забезпечує участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції;
12) визначає пріоритетні напрями розвитку з питань, що належать до його компетенції, здійснює розроблення та організацію виконання державних цільових програм, концепцій, стратегій державної політики у сфері видобутку і транспортування природного газу та нафти; нафто- та газопереробному комплексах; укладення угод про розподіл продукції;
13) узагальнює практику застосування законодавства з питань, віднесених до компетенції Директорату викопних видів палива, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України і вносить їх в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;
14) розробляє стратегічні, програмно-планові документи та забезпечує їх реалізацію у сфері видобутку і транспортування природного газу та нафти; нафто- та газопереробному комплексах; укладення угод про розподіл продукції;
15) готує в межах повноважень, передбачених законом, зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України, у сфері видобутку і транспортування природного газу та нафти; нафто- та газопереробному комплексах; укладення угод про розподіл продукції;
16) організовує роботу щодо планування та обґрунтування розподілу бюджетних коштів за бюджетними програмами відповідно до компетенцій підпорядкованих структурних підрозділів, здійснює моніторинг виконання за використанням коштів за вказаними бюджетними програмами;
17) супроводжує виконання міжнародної допомоги, програм і проектів у галузі міжнародного співробітництва в межах своєї компетенції;
18) у ході роботи володіє відомостями, що становлять державну таємницю відповідно до статей 1.12.42.3.1 ЗВДТ.
13. Заступник Міністра Ковалевськнй Станіслав Сергійович у сфері діяльності Міністерства:
1) координує роботу з формування та реалізації державної політики у сфері вугільно-промислового комплексу, альтернативних видів палива у вугільно-промисловому комплексі (торфу);
2) забезпечує виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства та доручень Міністра у межах повноважень;
3) координує діяльність Міністерства з питань реалізації державної політики у вугільно-промисловому комплексі;
4) організовує формування прогнозного балансу видобутку вугілля й вироблення вугільної продукції підприємствами, що належать до сфери управління Міністерства, та господарськими товариствами, щодо яких Мінекоенерго здійснює управління корпоративними правами держави;
5) контролює організацію та реалізацію заходів з нагляду за дотриманням якості вугільної продукції;
6) координує діяльність із затвердження проектів ліквідації та консервації вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Мністерства;
7) готує пропозиції щодо утворення, реорганізації і ліквідації підприємств вугільних комплексів, що належать до сфери управління Міністерства, та господарських товариств, щодо яких Мінекоенерго здійснює управління корпоративними правами держави, ефективного використання державного майна та їх майнових прав, координує і контролює діяльність таких підприємств та вживає заходів щодо забезпечення ефективності їх роботи;
8) надає пропозиції та забезпечує координацію щодо погашення заборгованості із заробітної плати на підприємствах вугільно-промислового комплексу;
9) забезпечує реалізацію державної політики з питань трудових і соціальних відносин та оплати праці у вугільному комплексі і координує роботу з її впровадження;
10) організовує зв'язок і координує роботу з галузевими профспілками на засадах соціального партнерства, а також з громадськими організаціями у вугільно-промисловому комплексі;
11) організовує роботу щодо планування та обґрунтування розподілу бюджетних коштів за бюджетними програмами відповідно до компетенції підпорядкованих структурних підрозділів, здійснює моніторинг виконання за використанням коштів за вказаними бюджетними програмами;
12) затверджує договірну та звітну документацію щодо створення у вугільно-промисловому комплексі науково-технічної продукції за бюджетні кошти, головним розпорядником яких є Міністерство;
13) координує питання щодо запобігання надзвичайним ситуаціям у вугільно-промисловому комплексі, координує та контролює діяльність, пов'язану з реалізацією запобіжно-профілактичних антитерористичних заходів на об'єктах вугільно-промислового комплексу;
14) координує питання організації та забезпечення охорони об'єктів вугільно-промислового комплексу;
15) здійснює контроль за виконанням заходів з поліпшення нормування праці на підприємствах вугільно-промислового комплексу;
16) здійснює контроль за виконанням заходів з розроблення та підписання проектів галузевих угод, що укладаються між Міністерством і соціальними партнерами, та подання укладених галузевих угод на повідомну реєстрацію в установленому порядку;
17) координує роботу щодо реалізації соціального партнерства з Міністерством соціальної політики України, Національною тристоронньою соціально-економічною радою, Національною службою посередництва і примирення, галузевими профспілками з питань, які належать до компетенції Міністерства;
18) забезпечує координацію роботи з питань фізкультурно-оздоровчої роботи і спортивно-масової роботи на підприємствах, що належать до сфери повноважень Міністерства;
19) координує роботу з питань реалізації заходів щодо оздоровлення та відпочинку працівників підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго, та збереження мережі закладів оздоровлення та відпочинку, що обліковуються на балансах таких підприємств;
20) забезпечує формування та реалізацію державної політики з питань охорони праці, промислової безпеки, цивільного та протипожежного захисту на підприємствах, що належать до сфери управління Мінекоенерго;
21) організовує роботу щодо забезпечення фізичного захисту на підприємствах вугільно-промислового комплексу і секцій "Вугільна промисловість" та "Охорона праці, промислова безпека фізичного та цивільного захисту у ПЕК";
22) забезпечує формування пропозицій та реалізацію заходів щодо ліквідації наслідків аварій на підприємствах, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт інших підприємств, установ та організацій;
23) координує роботу щодо розроблення та реалізації організаційно-технічних заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки підприємств, які належать до сфери управління Міністерства;
24) організовує та контролює роботу з оперативного усунення наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах, які належать до сфери управління Міністерства;
25) координує питання діяльності відомчої воєнізованої охорони, здійснює загальне керівництво та контроль за діяльністю підрозділів відомчої воєнізованої охорони Міністерства;
26) організовує взаємодію Міністерства з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо діяльності підприємств вугільно-промислового комплексу;
27) організовує виконання інших функцій, пов'язаних із забезпеченням діяльності Мінекоенерго, та окремих доручень Міністра;
28) організовує роботу щодо планування та обґрунтування розподілу бюджетних коштів за бюджетними програмами відповідно до компетенцій підпорядкованих структурних підрозділів, здійснює моніторинг виконання за використанням коштів за вказаними бюджетними програмами;
29) супроводжує виконання міжнародної допомоги, програм і проектів у галузі міжнародного співробітництва в межах своєї компетенції;
30) у ході роботи володіє відомостями, що становлять державну таємницю відповідно до статей 1.12.42.3.1 ЗВДТ.
14. Заступник Міністра Головатенко Володимир Вікторович у сфері діяльності Міністерства:
1) Координує роботу із формування державної політики у сфері:
геологічного вивчення та раціонального використання надр;
здійснення державного геологічного контролю;
видачі, зупинення, поновлення дії та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, продовження строку їх дії (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення змін до угод про умови користування надрами;
створення, обліку, відкриття та розпорядження геологічною інформацією;
геологічного вивчення, державного обліку підземних вод та ведення водного кадастру;
розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, охорони, раціонального використання та відтворення поверхневих водних ресурсів;
видачі, анулювання дозволів на спеціальне водокористування;
порядку користування водними об'єктами та здійснення їх паспортизації;
захисту від підтоплення, протипаводкового і протиповеневого захисту сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів, запобігання шкідливій дії води;
управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов'язкового) відселення, здійснення заходів, спрямованих на відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також створення умов для використання цих територій з туристичною метою;
рибного господарства та рибної промисловості, охорони, раціонального використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства;
лісового та мисливського господарства;
раціонального і ощадливого використання лісових ресурсів, здійснення інвентаризації, моніторингу та обліку лісів;
погодження поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок;
організації охорони та використання природно-заповідного фонду; забезпечення збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду України;
ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
лімітів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, місць розташування поверхневих або підземних резервних джерел водозабезпечення;
видачі, анулювання дозволів на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка);
видачі, анулювання дозволів на днопоглиблювальні роботи, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;
погодження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронних зон;
погодження рішень обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій про надання лісів у постійне користування;
погодження рішень про встановлення лімітів використання лісових ресурсів під час здійснення побічних лісових користувань та лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів;
затвердження розрахункових лісосік для постійних лісокористувачів;
встановлення норм відстрілу на полювання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду (за винятком парнокопитних тварин, куниці лісової, бобра, ондатри, бабака, білки);
погодження лімітів полювання на парнокопитних тварин, куницю лісову, бобра, ондатру, бабака, білку, віднесених до державного мисливського фонду;
погодження порядку проведення впорядкування мисливських угідь та строків здійснення полювання;
рішень обласних державних адміністрацій про надання земельних ділянок лісів у постійне користування;
2) організовує роботу та забезпечує погодження, затвердження: рішень про встановлення ліміту використання лісових ресурсів під час здійснення побічних лісових користувань та лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів;
нормативів спеціального використання природних рослинних ресурсів та розрахункові лісосіки заготівлі деревини;
матеріалів лісовпорядкування;
поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок;
лімітів спеціального використання водних біоресурсів та квот добування;
лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
проектів організації території природних та біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів загальнодержавного значення, проектів утримання та реконструкції парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення;
нормативів екологічної безпеки водних об'єктів, що використовуються для потреб рибного господарства;
3) координує розробку та реалізацію концепцій, стратегій, планів розвитку, державних цільових, галузевих та інших програм з охорони, раціонального використання, відтворення природних ресурсів;
4) для виконання покладених на нього завдань взаємодіє з Державним агентством рибного господарства України, Державним агентством водних ресурсів України, Державним агентством лісових ресурсів України, Державною службою геології та надр України, Державним агентством України з управління зоною відчуження, визначає пріоритетні напрями їх роботи та здійснює координацію їх діяльності;
5) спрямовує, координує та контролює діяльність інших структурних підрозділів Міністерства у частині формування та реалізації політики з питань, що належать до його компетенції;
6) організовує виконання інших функцій, пов'язаних із забезпеченням діяльності Міністерства, та окремих доручень Міністра;
7) забезпечує взаємодію Мінекоенерго з Державною службою геології та надр України у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;
8) організовує роботу щодо планування та обґрунтування розподілу бюджетних коштів за бюджетними програмами відповідно до компетенцій підпорядкованих структурних підрозділів, здійснює моніторинг за використанням коштів за вказаними бюджетними програмами;
9) супроводжує виконання міжнародної допомоги, програм і проектів у галузі міжнародного співробітництва в межах своєї компетенції;
10) у ході роботи володіє відомостями, що становлять державну таємницю відповідно до статей 2.6.32.3.2 ЗВДТ.
15. Державний секретар Міністерства (в. о. державного секретаря Міністерства) у сфері діяльності Міністерства:
1) підписує накази з особового складу, накази про надання відпусток, накази про відрядження, доручення (в межах компетенції);
2) підписує накази організаційно-розпорядчого характеру (в межах компетенції);
3) розглядає, накладає резолюції та підписує відповіді на скарги на дії або бездіяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" та "В";
4) підписує листи інформаційного характеру;
5) запитує та одержує в установленому порядку від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій в Україні та за її межами безоплатно інформацію, документи і матеріали, а від органів державної статистики - статистичну інформацію, необхідну для виконання покладених на Міністерство завдань;
6) затверджує штатний розпис та кошторис Міністерства;
7) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Міністерства, укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;
8) забезпечує в установленому порядку організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та інших працівників Міністерства;
9) представляє Міністерство як юридичну особу в цивільно-правових відносинах;
10) у межах повноважень, передбачених законом, дає обов'язкові для виконання державними службовцями та іншими працівниками Міністерства доручення;
11) видає накази організаційно-розпорядчого характеру з питань, що належать до його повноважень, та контролює їх виконання;
12) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та інших працівників апарату Міністерства, його територіальних органів до відзначення державними нагородами України;
13) У ході роботи володіє відомостями, що становлять державну таємницю відповідно до статей 2.1.10 ЗВДТ.
16. Директору Юридичного департаменту:
1) візувати всі документи на адресу Президента України, Прем'єр-міністра України, Генеральної прокуратури України, Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду та інші документи за дорученням Міністра;
2) візувати всі документи, що підписуються Міністром або особою, яка виконує його обов'язки;
3) підписувати листи на адресу центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля, щодо підготовки позиції стосовно проектів законів України;
4) готувати листи щодо позиції Мінекоенерго щодо зареєстрованих у Верховній Раді України проектів законів України, які стосуються компетенції Міністерства, з урахуванням позиції профільного структурного підрозділу та першого заступника Міністра (заступників Міністра), до повноважень яких віднесено відповідний напрям роботи згідно з розподілом обов'язків;
5) підписувати інформаційні листи.
17. Сектору з питань запобігання та виявлення корупції:
візувати накази щодо призначення, звільнення та переведення на посади працівників і керівників структурних підрозділів Міністерства;
візувати накази щодо накладення стягнень, заохочень працівникам і керівникам структурних підрозділів Міністерства;
візувати накази (проекти розпоряджень, доручень) щодо проведення перевірок, аудитів та інших контрольних заходів Міністерства, а також розпорядчих документів щодо створення робочих, аудиторських груп і комісій з проведення таких заходів;
візувати листи, адресовані правоохоронним органам;
візувати інші документи за дорученням Міністра або особи, яка виконує його обов'язки.
18. Начальнику Управління документообігу та контролю завіряти гербовою печаткою підписи Міністра, Першого заступника Міністра, заступників Міністра, Державного секретаря Міністерства (в. о. Державного секретаря Міністерства) та головного бухгалтера на відповідних документах з питань, визначених цим наказом.
19. Першому заступнику Міністра, Заступникам Міністра здійснювати контроль за виконанням завдань, визначених Президентом України та Кабінетом Міністрів України згідно з напрямками своєї роботи.
20. Встановити таку тимчасову взаємозамінюваність між керівним складом Міністерства:
Перший заступник Міністра
Віталій ШУБІН
  
Заступник Міністра
Станіслав КОВАЛЕВСЬКИЙ
Заступник Міністра
Роман АБРАМОВСЬКИЙ
  
Заступник Міністра
Ірина СТАВЧУК
Заступник Міністра з питань європейської інтеграції
Костянтин ЧИЖИК
  
Заступник Міністра
Сергій МАСЛІЧЕНКО
Заступник Міністра
Олексій РЯБЧИН
 
Заступник Міністра
Володимир ГОЛОВАТЕНКО
Державний секретар
Міністерства
 
Один із керівників самостійних
структурних підрозділів апарату
Міністерства відповідно до наказу
державного секретаря
21. Визнати таким, що втратив чинність наказ Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 31.10.2019 N 368 "Про тимчасовий розподіл обов'язків".
22. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр
О. Оржель
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN058471.html

На Закарпатті є найбільший у Європі масив букових пралісів, де ніколи не господарювала людина


На Тячівщині в межах Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника росте дійсно найбільший у Європі буковий праліс, площею майже 9 тис. га, у якому ніколи не велося господарської діяльності. Буки тут мають висоту понад 40 метрів, сягають більше метра в діаметрі та живуть 250-300 років. Саме цим буковим пралісом із Малої Угольки зазвичай починають подорож до унікального Карстового мосту або ж ідуть на один із чотирьох карпатських Менчулів — Драгівський, або просто милуються ним знизу із села, коли здійснюють паломництво до цілющих мощей одного з найвідоміших карпатських православних святих Іова Угольського (в лісі добре чути його дзвони).

Але варто відкласти усі ці причини і просто провести кілька годин у самому буковому пралісі, де за роки нашої цивілізації (хоча через погані дороги та віддаленість по-злому жартують, що Тячівщини цивілізація, мовляв, мало торкнулася) люди ніколи не вели господарської діяльності. Це означає, що цей ліс ніколи не рубали для промисловості. То чому тут варто побувати? Бо це — унікальна нагода зрозуміти, що на цій планеті насправді господарі не люди, а дерева, от у Європі, зокрема, це буки. Живуть вони набагато довше за нас, буковий ліс — прекрасно згуртоване суспільство, що живе за своїми правилами. Тут дорослі виховують молодняк, а молоді шанують старших, а ще вони разом борються проти ворогів, які несуть смерть буковому роду, іноді ця боротьба довга й повільна, така, що тягнеться понад сто років. Але в сукупності ці всі якості дають букові те, чого не мають інші дерева, — сьогодні в умовах глобального потепління буки посилюють свою експансію просторами Європи, вчені фіксують збільшення верхньої межі їхнього проростання, а дерева почали вдвічі частіше давати насіння.



ЧИМ ЛІС ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ПРАЛІСУ?

Ми вирушаємо на прогулянку пралісом Угольсько-Широколужанського масиву також з Малої Угольки – в погожу днину й разом із науковцем з Карпатського біосферного заповідника Мирославом Кабалем. Мирослав спеціалізується на дослідженні букових лісів, він проводить тут чимало часу за польовими дослідженнями, часто водить сюди екскурсії, супроводжує колег-науковців з інших регіонів чи країн. І вам пощастить, якщо вас у пралісі супроводжуватиме Кабаль: він любить його, захоплений ним і після кількагодинної прогулянки з таким інформаційним супроводом ви, повірте, любитимете праліс не менше, от, хіба що не підете міряти дерева, як Мирослав, та робити аналітичні дослідження ґрунтів. Але від розуміння того, що ліс — це не просто густо насаджені дерева, чи скажімо, місце, де можна назбирати додому грибів для закруток, або ж коли вже зовсім грубо — це не склад іще не порізаних дров, ви будете в захопленні!



Я виросла на Закарпатті, поряд з моїм домом також є буковий ліс, порівняно молодий, насаджений років з 80 тому, але він таки відрізняється від пралісу. По-перше, складом (якщо у промисловому лісі породи можуть співіснувати, то у пралісі ви звернете увагу на те, що це держава однієї “національності”: бук витісняє зі своїх володінь усі інші породи, поступово, впевнено і вміло. Власне, тут, в Угольсько-Широколужанському масиві ми помітили хіба що куці залишки насаджень тисів на скелях (про них згадували в історичних джерелах як про величні ліси близько 500 років тому, а зараз у порівнянні з товстими та високими буками вони виглядають оточеним і розбитим військом, яке просто не встигло остаточно катапультуватися).



По-друге, у промисловому лісі майже нема звалених вітром чи снігом дерев, там їх прибирають люди, бо дрова чи дошки з них потім можна використати в господарстві. А у пралісі таких “завалюхів” багато, вони — частина екосистеми і виконують роль “годувальників”: повільно розкладаються, віддаючи поживні речовини ґрунтам, відтак, ґрунти у пралісах багатші, бо дерева живляться тими мікроелементами. Тому в пралісі багато унікальних видів ендемічних рослин (особливо вражають різновиди папороті та мохів), і ви обов’язково звернете увагу на насичений зелений колір листя плюща під ногами. Ну і зрозуміло, що добре “вгодовані” на таких ґрунтах буки теж міцніші, а тому здатні краще протистояти сильним вітровалам та снігопадам, тобто праліс — це унікальна екосистема, що здатна без діяльності людини до самозахисту, самовідновлення та самовідтворення.

Листовик сколопендровий

БО НЕ ДУБ, І НЕ СМЕРЕКА: ЯК СТАЛОСЯ, ЩО ЦІ БУКИ ДОСІ НЕ ПОРУБАЛИ?

Звісно, перше, що запитуємо у Мирослава Кабаля — яким чином тут, на Закарпатті, вдалося зберегти такий гігантський кластер — майже 9 (!) тисяч га букового пралісу.

– Тут кілька факторів. Найперший, що тут вже досить давно — із 60 років ХХ століття заповідна зона. Потім треба зауважити, що місцевий ландшафт незручний для промислових рубок, нема швидкого доступу до лісу, надто круто та високо, також нема мережі лісових доріг, – каже Мирослав. – Ну а ще один фактор, який пояснює перший (чому не будували лісові дороги), це те, що в промисловості бук — не до порівняння зі смерекою та дубами, деревина яких цінується значно вище. Відтак, лісові дороги в Карпатах насамперед будувалися саме в смерекових лісах, власне, тому ми й маємо тут так мало смерекових пралісів сьогодні, за совєтів їх рубали і вивозили ешелонами, і, зокрема, усі шахти Донбасу стоять на опорах із карпатської ялиці. Ну, а бук через те, що його деревина швидко розкладається, не так високо цінують лісозаготівельники, це дерево здебільшого годиться на дрова, хоча зараз із нього виготовляють і меблі також. Власне, тут в Угольці (що й дало назву селу, зрештою) робили з буку деревне вугілля ще за часів Австро-Угорщини. Треба сказати, що як енергетична деревина бук дуже цінний, зокрема, тим, що швидко поновлюється. На Закарпатті за часів Австро-Угорщини добували залізну руду, для печей потрібне було вугілля, возити його звідкись — задорого, а от робити із закарпатського бука — це будь ласка, – пояснює науковець.



Власне, й зараз у буферній зоні Угольсько-Широколужанського масиву, що межує із селом Мала Уголька, місцевим селянам дозволено заготовляти дрова. “Справжній” заповідник починається у ядровій зоні пралісу — отут уже заборонена будь-яка діяльність, крім наукової. Про це вам сповістить відповідна табличка. З цього моменту на прогулянці починається найцікавіше.

Мирослав Кабаль

ВИХОВАННЯ ДЛЯ ВИЖИВАННЯ, АБО ЧОМУ ВАРТО “ПОСИДІТИ” У ПІДЛІСКУ

Треба сказати, що на прогулянку буковим пралісом я йду теоретично підготовлена — у тому сенсі, що напередодні “вивчила” бестселер про життя лісу німецького лісівника Петера Воллебена “Таємниче життя дерев”. Зізнаюся, що мені, яка усе життя прожила поряд із буковим лісом, Воллебен свого часу відкрив очі на те, чим насправді є ліс — що це високорозвинуте еко-суспільство, де дерева співживуть на одній території, спілкуються, захищають одне одного і разом протистоять викликам у вигляді стихії, комах і грибів. Коротко про ці постулати можна також почути та побачити у знаменитому ролику ВВС про життя дерев.

Протягом кількох годин у пралісі з Мирославом ми часто згадуємо Воллебена. Науковець каже, що дослідження цього лісівника часто критикують науковці, проте більшість з його постулатів — доречні і доведені.



– Наприклад, німці використовують щодо лісових розсадників такий термін як “лісова школа”, у нас він лісівниками не використовується (хоча я — за те, аби Воллебена давали читати усім майбутнім лісівникам в усіх лісотехнічних вишах країни), – каже Мирослав Кабаль. – Це підтверджується природою в комуні дерев, коли старші особини “ростять” молодняк. У пралісі молоді буки можуть перебуват в підліску понад 50 років, великі дерева не дають їм доступу до світла, а значить, можливості росту, своїми розлогими кронами, зате підгодовують переробленими цукрами завдяки розвиненій кореневій мережі.

Таким чином, у промисловому лісі річне кільце бука буде мати сантиметр, скажімо, а тут, у пралісі, — міліметр або навіть півміліметра. Ви ніколи не визначите на око, скільки років молодняку, бо ці молоденькі дерева можуть мати 10 років, а можуть і 50. Воно затінене, росте собі під кроною іншого дерева і чекає часу, коли материнський велетень помре і йому дадуть зростати вище, тоді, отримавши доступ до світла, молодий бук почне нарощувати масу в рази швидше, ніж протягом усіх тих умовних 50 років. Разом із тим, дерева, котрі стрімко піднялися вверх з підліску мають слабшу деревину, відтак, швидше зламаються під натиском вітру. Серцевина ж тих буків, що 20-70 років провели в підліску, буде щільнішою та міцнішою. Таким чином молоде покоління росте здоровішим, загартованішим і витривалішим. Треба також зауважити, що усі ці старі дерева протягом цього часу підгодовують молоде покоління у підліску — через корінну систему, вони насичують їх поживними речовинами та цукрами, у Воллебена це добре описано. Це і є “виховання дерев”, – розповідає Мирослав Кабаль.



ЛІСОВА ДЕГУСТАЦІЯ

Спостерігати за цим процесом виховання перебуваючи, власне, у лісі — саме задоволення. Усвідомлюєш побачену на свої очі природню велич, її розум, вражає те, що дерева у лісі керуються, як часто і люди, інстинктами — для того, аби вижити самим, дати потомство і зберегти й розширити популяцію. Ну, чим не нарід?

Мирослав Кабаль зазначає, що букам усе це добре вдається в умовах глобального потепління.

– Ми зафіксували, що буки за останнє десятиліття стали давати насіння частіше та більше, аніж раніше, – каже науковець. – Дослідники лісу притримуються аксіоми, що бук дає густе насіння приблизно раз на 4-5 років (власне, дерева дають потомство щороку, але бувають роки надврожаїв). А останнім часом ця циклічність скоротилася до 2-3 років, тобто, “народжуваність” серед буків у Карпатах зросла вдвічі! Крім того, ми фіксуємо підйом верхньої межі зростання буків у Карпатах: вона давно перейшла офіційно визначену позначку в 1400 метрів над рівнем моря, – говорить Мирослав Кабаль.



Власне, ми під час нашої екскурсії цим дерев’яним музеєм під відкритим небом наочно пробуємо розібратися, що таке бук лісовий або Fagus sylvatica. Порівнюю постулати з опису біологічного виду з побаченим. Отож, це справді стрункі дерева з гладкою корою (я обожнюю торкатися букової кори — вона неперевершено гладенька!). Листопадні. Як казав колись один мій співрозмовник, знавець лісу Янко Деревляний: “Нема в Карпатах лісу над буковий!” І був правий, бо буковий ліс прекрасний у будь-яку пору: весною він першим у Карпатах набуває неймовірного яскраво-зеленого кольору. Влітку — сіра кора та густа зелень крони створюють унікальну гру світлотіні під кроною. Восени — це такий перелив усіх відтінків золотих кольорів, що дух захоплює (саме в буковому лісі можна побачити усю красу золотої осені в Карпатах, і навіть Янко Деревляний визнає, що найкращий буковий ліс саме ранньої осені, доки золоте листя не опало! Але я люблю буковий ліс у таку пору, в яку саме перебуваю в ньому разом із Мирославом Кабалем — це пізня осінь, тепла та суха, коли листя щойно осипалося і лежить під ногами пухким, ще не збитим дощами килимом, і так шурхотить — що хочеться ходити та розгрібати його годинами і це перетворюється на якусь терапію! А ще в цю пору в буковому лісі можна знайти справжній смачний скарб (адже кожна порядна екскурсія має завершуватися чим? Правильно: дегустацією!) — мова про букові горішки, такі унікальні на смак насінинки-коробочки, за якими в сезон полюють звірі, з типовим запахом букового лісу, який, крім цих горішків, мають ще хіба гриби, знайдені у ньому. Втім, переїдати букових горішків не варто — як кажуть, хоча люди і використовують їх в харчовій промисловості (переробляють на олію). Втім, є ще один делікатес, який можна їсти тільки в буковому лісі — щоправда, іншим часом, напровесні, коли листя тільки-но випросталося з бруньок і має такий салатовий колір. Воно кисле і смачне, цей смак я, як і більшість карпатських жителів, пам’ятаю з дитинства — разом зі смаком дикого щавлю та рослини, яку ми називали “заяча комониця”, тобто, конюшина.



Ну, а всім відомий делікатес букового лісу — це гриби. На Закарпатті є навіть окрема назва білих грибів – “букові”, це білі гриби, які поза регіоном визначаються як “боровики”. Дегустувати буковий гриб можна тут же, на місці знахідки — білі гриби, як відомо, можна вживати без термальної обробки, хоча зазвичай їх дегустують таки уже поза лісом — у зготованій страві.

ХТО ТУТ ДРУГ, А ХТО — ВОРОГ

Цікаво також на екскурсії пралісом заміряти на око висоту та товщину буків і вгадувати за цими замірами їхній приблизний вік. Зазвичай, кажуть біологи, буки ростуть у висоту від 20 до 40 метрів, а товщина їхня не перевищує метра в діаметрі. Десь такі заміри й має переважна більшість “населення” в Угольському пралісі. Але на те він і праліс, що тут можна знайти справжніх гігантів, яких навіть удвох не обіймеш, а дивитися на вершину — шия заболить. Такі екземпляри в пралісі — старожили, вони пам’ятають ще часи розквіту Австро-Угорщини, бо їм близько 300 років, а вік найстаршого офіційно визначеного бука цього пралісу — 550 років.



І ще в пралісі (і це, певно, найцікавіше тут заняття!) варто спробувати себе у ролі детектива. Вивчаючи структуру лісу, ви тут і там натикаєтесь на сліди нерівної боротьби. Тому можна сотні разів прокрутити в голові можливий сюжет чиєїсь смерті (“чиєїсь” – мається на увазі котрогось із повалених дерев). Це може бути вітровал, бурелом (тоді дерево зламане, а з його високого пенька стирчать тріски), може, сніговал — тоді місце зламу буде вище, бо тиснуло зверху, від крони, а може бути, що дерево загинуло внаслідок війни, програної грибам.



– Гриби — це вічні “вороги” буків, – пояснює Мирослав Кабаль. – Дуб має в своїй деревині дубильні речовини, саме тому йому гриби не такі страшні, у смереки також на захист від грибів та жуків працюють ефірні смоли. А от для буків гриби — це справжні терористи, проти яких дерево не має жодної зброї. Як тільки міцелій грибів поселяється в деревині бука (при зламаній вітром гілці чи іншому ушкодженні, що руйнує цілісність кори), це стає початком його кінця. Якщо ушкодження незначне, дерево спішить швидко самозалікуватися — поранення затягається наростами кори, це стає бар’єром для проникання спор. Утім, гриби в цих перегонах на потрапляння до камбію бука, як правило, швидші за дерево, яке нарощує кору на місці поранення — вони поселяються на дереві, поступово нарощуючи колонію та поїдаючи цукри та інші поживні речовини, якими харчується дерево. Тож саме дерево поступово слабне, зрештою, трухне і зневоднюється, і тоді або всихає, або ламається, заслабле, під натиском снігу чи вітру.



Та нема лиха без добра: саме гриби переточують звалені дерева і витискають із них поживні речовини, які потім ідуть у ґрунт, звідки їх знову “поїдають” дерева. Такий от кругообіг поживних речовин у лісі.

– Ще одні “вороги” буків — це дерева інших видів, – каже науковець. – Буковий ліс — це таке ідеальне суспільство однодумців. Це свого роду комуна, де за рахунок того, що один одного підтримує, усім добре. Нам би як суспільству бути такими! Буки всі разом, згуртувавшись, знають, хто ворог, і просто “зжирають” своїх ворогів – дерева інших видів, які випадково проросли у лісі. У них нема шансів, їм не дадуть розвинутися, перекриють шляхи до цього зверху (гіллям і доступом до світла) та знизу – за допомогою розвиненої кореневої мережі.



Ну, й останнє відкриття, яким дивує Мирослав Кабаль під час екскурсії, про те, що у буковому лісі є свій мікроклімат, очевидно, створений деревами (бо більше нікому).

— Помічено, що взимку в буковому лісі тепліше, ніж поза ним, на кілька градусів. Улітку буки охолоджують повітря в лісі, а взимку в лісі на один-два градуси буде тепліше, ніж на відкритому просторі — полі чи узліссі. Причому, цей температурний феномен стосується тільки лісового простору під кронами — бо у верховітті, в кронах, температура буде така ж, як у полі. Чому так — поки ми не готові сказати, очевидно, дерева виділяють тепло. Але яким чином дерева це роблять, — поки не досліджено. Тому працюємо далі, – каже науковець.



ОБЛИЧЧЯМ ДО ПРАЛІСІВ

Працюють у цьому та й в інших пралісах Карпат нині десятки науковців, українці й із сусідньої Європи. Кожен проводить свої цікаві заміри та дослідження, буковий праліс дає для цього неймовірно широкий спектр можливостей як екосистема.

– Досліджують різне: життя дерев, структуру лісу, його певні компоненти, як-от, мохи, лишайники, чи фауну — птахів, комах, кажанів (тут, саме в цьому кластері букового пралісу понад двадцять видів рукокрилих), – каже Мирослав. – Певно, найбільше пієтету до букових пралісів у німців, бо у них таких лісів давно немає.



– Не кпите, що ж ви, мовляв, такі-сякі, самі своє порубали, не зберегли, а тепер до нас катаєтесь? – питаю жартома.

– Вони порубали, бо вони промисловість розвивали — і шкодують про це, не приховуючи. Сьогодні європейські не лише науковці, але й практики, дійшли висновку, що саме праліс як стійка і саморегульована екосистема є еталоном “ідеального” лісу в тих чи інших природно-кліматичних умовах. І сформувати такий ліс, який забезпечував би потреби людей не лише в деревині, але й у воді, чистому повітрі, грибах, лікарських рослинах і т.д. і не потребував би значних капіталовкладень, — вигідно навіть з економічної точки зору (на противагу створенню лісових культур на місці суцільних зрубів, які потребують постійного догляду, що є дуже дорогим задоволенням). Тобто, результати досліджень можуть бути вигідні і для практики ведення лісового господарства, яке посідає далеко не останнє місце у структурі економіки багатьох європейських країн. Саме тому різні європейські екологічні організації так твердо стоять на захисті Карпатських пралісів, і підтримують наших вітчизняних активістів у боротьбі за те, аби ці ліси не вирубувалися, а зберігались. Власне, зараз ми бачимо, що є розуміння того, що праліси — це унікальний ресурс, який у нашій країні дивом вдалося зберегти, а відтак, є демонстрація бажання зберігати цей ресурс і надалі. Влада, а саме – профільне міністерство і лісівники — повернулася обличчям до пралісів, щороку нові кластери вносять до заповідного фонду, і це добре. Бо ці ліси можна не тільки вивчати і розвивати науку, але на їх базі за умов мінімального антропогенного впливу розвивати екологічний та екопізнавальний туризм. Це зараз має шалений попит, і на цьому можна добре заробляти.

Тетяна Когутич, Ужгород
Фото Сергія Гудака

Через 50 років ліси Амазонки можуть перетворитися на пустелю

Людство нещадно забруднює повітря і вирубує тисячі дерев. В кінцевому підсумку це призводить до того, що наша планета поступово гине. Щоб переконатися в цьому, достатньо почитати звіти вчених про стан навколишнього середовища. У 2019 році співробітники Королівських ботанічних садів Кью (Лондон) оголосили, що з лиця Землі вже було стерто понад 500 видів рослин і ця кількість поступово зростає. Тепер же вчені заявляють, що через 50 років з нашої планети може зникнути дощові ліси Амазонії. Разом з ними можуть загинути і тварини, які живуть в них, тому що замість тропічного лісового масиву залишиться посушлива пустеля.



Дивовижні ліси Амазонії можуть бути знищені вже через 50 років

Невтішний прогноз був опублікований в науковому журналі Nature Communications. За словами вчених, причинами зникнення тропічних лісів Амазонії стануть глобальне потепління і шкода, яка завдається людиною навколишньому середовищу. За даними Організації Об’єднаних Націй, з часів масового переходу людства з ручної праці до машинної, температура повітря на нашій піднялася на цілих 1,5 градуса Цельсія. Оскільки ми досі не перейшли на електричний транспорт і повітря продовжує забруднюватись парниковими газами, атмосфера продовжує нагріватися.


Як знищуються ліси?

Вважається, що найбільший тропічний ліс розташований саме на території річки Амазонки. За розрахунками вчених, ліс займає 5,5 мільйона квадратних метрів і простягається через територію дев’яти держав. Колись процвітаючий ліс, повний різноманітних рослин і тварин, почав гинути приблизно в 1970 році. Вважається, що в ті часи було знищено близько 20% величезного тропічного лісу. Причиною стало те, що люди вирубували дерева для виробництва пиломатеріалів, видобутку пальмової олії і лову диких тварин.

Людство знищує ліси не тільки прямо, але і побічно. Ми вже згадували, що температура повітря на нашій планеті поступово підвищується, внаслідок чого часто виникають лісові пожежі. Особливо сильно в цьому плані запам’ятався 2019 рік, коли вогонь охопив ліси Сибіру і Австралії, також торкнувшись тропічні ліси Амазонії. Так що людям потрібно бути готовими до виникнення вогню в лісах, щоб не допускати його поширення.

Через 50 лет леса Амазонки могут превратиться в пустыню
Ліси Амазонки сильно постраждали від пожеж в 2019 році


Хто водиться в Амазонці?

Якщо ліси Амазонки дійсно будуть знищені вже через 50 років, багато тварин можуть позбутися своїх природних місць мешкання. Наприклад, з лиця нашої планети цілком можуть зникнути капібари, які вважаються найбільшими гризунами, що виростають до 70 кілограмів. Втім, їх іноді можна зустріти на території Південної Америки, але все ж більшість цих гризунів воліють теплі і вологі околиці річки Амазонки.
Через 50 лет леса Амазонки могут превратиться в пустыню
Капібари вважаються дуже милими тваринами

Також в лісах Амазонки можна зустріти ягуарів, які вважаються третім за величиною представниками сімейства котячих після левів і тигрів. Їх теж можна зустріти в Південній Америці, але люди не дають їм спокійно жити. Тому більшість хижих кішок воліють жити в густих лісах Амазонки, де люди не можуть на них спокійно полювати. Але якщо тропічні ліси зникнуть, ягуари позбудуться вже останнього місця. Вони стануть беззахисними перед мисливцями і незабаром теж можуть вимерти.

Також за знищення лісів Амазонки можуть вимерти чорні каймани. Це алігатори «на максималках», тому що довжина їх тіла може досягати 6 метрів, а маса тіла нерідко становить близько 500 кілограмів. Ці небезпечні хижаки вже перебували на межі вимирання в 1970-х роках, тому що на них активно полювали з-за м’яса і дорогої шкіри. На щастя, з часом їх популяція відновилася, але тепер їх життя теж може піддатися небезпеці.

Натхнення: hi-news.ru
https://cikavosti.com/cherez-50-rokiv-lisi-amazonki-mozhut-peretvoritisya-na-pustelyu/

Мільйон дерев за 24 години: на Закарпатті підписали меморандум з партнерами «Озеленення України» (ВІДЕО)

Мета проекту - відновити екосистему України та розвинути екологічну свідомість громадян. Учасники акції можуть посадити дерево у власному дворі, лісі, або парку.



У зв’язку з обмежувальними заходами, проведення акції перенесуть на невизначений термін.

Детальніше у сюжеті телеканалу “Перший кабельний“: