ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 квітня 2020

В Госдуме просят Рослесхоз усилить противопожарные меры


МОСКВА, 2 апр - РИА Новости. Комитет Госдумы по экологии и охране окружающей среды попросил Рослесхоз усилить противопожарные меры в регионах, чтобы не допустить природных пожаров и не усложнить тем самым режим самоизоляции россиян из-за пандемии коронавируса, сообщил РИА Новости глава думского комитета Владимир Бурматов.
"Учитывая важность и актуальность решения данного вопроса, а также с целью недопущения установления неблагоприятной экологической обстановки в регионах и обеспечения качества атмосферного воздуха, прошу предусмотреть совместно с органами государственной власти субъектов Российской Федерации дополнительные меры по профилактике возникновения лесных пожаров. О принятых мерах прошу проинформировать комитет", - говорится в письме к замминистру природных ресурсов и экологии — главе Рослесхоза Сергею Аноприенко (копия документа имеется в распоряжении РИА Новости).


В письме отмечается, что в настоящее время в России пожароопасный сезон открыт в 45 регионах, а особый противопожарный режим введён уже в 9 субъектах РФ. Вместе с тем, за три месяца 2020 года количество пожаров составило 385, а площадь, пройденный огнём составляет 28 тысяч гектар, говорится в документе.

26 марта, 10:11

В ОНФ предложили меры по борьбе с поджогами арендованных лесов

"Мы это увязываем именно с сохранением качества воздуха, потому что лес - это одно, понятно, что мы его бережём, но сейчас нельзя дать, чтобы города затянуло дымом от лесных пожаров, потому что люди на стенку просто полезут, если им нельзя будет даже форточку открыть в ситуации самоизоляции", - сказал Бурматов РИА Новости.
Он пояснил, что во время прошлогодних лесных пожаров в Сибири в проблемных регионах жителям запрещалось даже открывать форточки из-за плотного дыма. В связи с введённым режимом самоизоляции в стране вопрос качества воздуха обретает особую актуальность, считает глава комитета.


09:25 02.04.2020
© РИА Новости / Владимир Федоренко
https://ria.ru/20200402/1569476340.html

Вчера в Запорожской области сгорели экосистемы площадью в 10 футбольных полей - были и пожары в лесах

Вчера, 1 апреля, пожарные Запорожской области потушили 23 возгорания на открытых территориях, два из которых - лесные пожары.

Об этом сообщили в пресс-службе ГСЧС в Запорожской области.

Огонь причинил ущерб окружающей среде на общей площади 7,23 га - это больше 10 футбольных полей.

На ликвидацию только этих возгораний потребовалось 25 машин и 112 спасателей.

"Шановні громадяни! Рятувальники Головного управління ДСНС України у Запорізькій області закликають вас суворо дотримуватися правил пожежної безпеки поблизу лісових масивів і на відкритих територіях. Пам’ятайте, що масштабні загоряння можуть мати негативні наслідки як для навколишнього середовища, так і для людей. Нагадуємо, що спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків без дозволу відповідних органів заборонено законодавством України", - обратились спасатели.

11:19, 2 апреля
Екатерина Майборода
Журналистка

На 5 років планують засудити лісника з Немирова



Лісник, який працював на спеціалізованому комунальному підприємстві Немирівського району. За версією слідства, неналежно виконував покладені на нього обов’язки щодо збереження ввіреної території лісових угідь. Тобто не бачив, як на території, за яку він відповідав, різали та вивозили ліс. Подібні ситуації траплялися неодноразово, і це призвело до незаконної порубки більше 100 дерев, чим заподіяно збитки державі на більш ніж 370 тис. грн.

«Він своєчасно не виявляв і не припиняв незаконні порубки дерев, не встановлював осіб, які скоїли ці рубки, не вживав заходів для збереження самовільно зрубаної деревини і встановлення місця її знаходження та вилучення, а також не вживав заходів для обліку самовільно зрубаних дерев і документального оформлення правопорушень у сфері лісового господарства.» – інформує пресслужба прокуратури Вінницької області

Наразі ліснику інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

За вказане кримінальне правопорушення порушнику загрожує позбавленням волі строком від 2х до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3х років та зі штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Немирівською місцевою прокуратурою Вінницької області скерувано до суду обвинувальний акт щодо лісника одного з районів, який підозрюється у службовій недбалості. Проте, нагадаємо, відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Василина Вереснева

02.04.2020

У лісу карантину немає


  

Цьогорічна весна принесла українцям нові випробування, які змінили звичний ритм життя кожного громадянина. Незважаючи на нові труднощі, лісівники працюють в штатному режимі, адже у лісу карантину немає. Ліс прокидається від зимової сплячки, розгортає смарагдові листочки, встилає землю первоцвітами. Ліс потребує постійної турботи і охорони.
Щовесни лісівники відтворюють насадження на зрубах, та створюють нові ліси. При плані 2020 року 19,5 га у Чорноліському лісгоспі відновили ліси на площі 21,4 га. Разом з цим проведено доповнення одно- трирічніх лісових культур на площі 44,5 га, з них 28 га – нові ліси захисного призначення. Крім того, в лісгоспі створено 1 га плантації горіха чорного та 1,2 га сосни кримської. Загальна кількість висаджених сіянців у лісових масивах Чорноліського лісгоспу становить 134,5 тис. шт., це – головні лісоутворюючі породи: дуб звичайний, ясен звичайний, дуб бореальний, горіх чорний та сосна кримська.

Ведеться активна робота щодо наповнення базового розсадника саджанцями декоративних рослин для озеленення та ландшафтного дизайну.

Лісівники Чорноліського лісгоспу запевняють, що виконуватимуть всі заплановані показники на 2020 рік, адже від результатів діяльності підприємства залежить добробут населення Знам’янщини, бо лісгосп є головним бюджетоутворюючим підприємством Знам’янського району.

02.04.20

В Тюменской области стартовали контролируемые палы сухостоя


ТЮМЕНЬ, 2 апреля 2020, 05:22 — REGNUM В Тюменской области стартовал контролируемый отжиг сухой травы в целях создания заградительных противопожарных полос. Об этом корреспонденту ИА REGNUM сообщили в пресс-службе регионального ГУ МЧС России.

Выжигание травы и прошлогодних порубочных остатков будет проводиться с соблюдением правил противопожарной безопасности до 10 апреля.

Оно производится в безветренную погоду на участках на расстоянии не ближе 50 метров от ближайшего объекта защиты.

Работы выполняют спасатели и сотрудники ГБУ ТО «Тюменская база наземной и авиационной охраны лесов» по заранее утвержденному плану.
«Не следует путать создание заградительных полос посредством контролируемого выжигания, которое проводят специалисты, и неконтролируемые палы, создающие угрозу населённым пунктам, объектам инфраструктуры, лесам. Самостоятельные выжигания травы незаконны и опасны», — отметил начальник отдела мониторинга, охраны и защиты лесов департамента лесного комплекса Тюменской области Олег Турнаев.
ИСТОРИЯ ВОПРОСА
Соблюдение мер пожарной безопасности помогает сохранить жизнь и здоровье граждан, а также уберечь имущество. Существует определённый перечень требований, которые обязаны соблюдать даже владельцы частных домов. Именно несоблюдение норм и правил - самая частая причина пожаров.

Одна из мер воздействия на нарушителей - приостановка работы мест массового пребывания. К примеру, в Астраханской области в начале августа 2019 года была приостановлена работа одного из этажей поликлиники в Черноярском районе. Причиной стали нарушения правил противопожарной безопасности.

Между тем в августе 2019 года на официальном правительственном сайте проектов нормативных правовых актов были обнародованы поправки в техрегламент требований пожарной безопасности, которые в случае принятия приведут к отмене автоматической передачи сигнала о возникновении пожара в соцучреждениях. Депутаты Госдумы выступили против подобного "нововведения".


https://regnum.ru/news/society/2902753.html


Подробности: https://regnum.ru/news/society/2902753.html
Любое использование материалов допускается только при наличии гиперссылки на ИА REGNUM.

В Антарктиде был тропический лес 90 миллионов лет назад

Подо льдами Антарктиды ученые нашли пыльцу и споры, указывающие на росший там и давно погибший тропический лес.



Антарктида — самый удаленный и бесплодный континент на Земле, но если перевести часы на 90 миллионов лет назад, то ледяной пейзаж сменит пышный тропический лес, который каким-то образом ежегодно обходился по четыре месяца без солнечного света.

История древнего антарктического тропического леса «написана» на глубине 25 метров под ниже морского дна, возле ледника Пайн-Айленд, всего в 750 километрах от Южного полюса.

«Это определенно самая южная находка мелового периода из когда-либо найденных на планете, — заявил геолог из Центра полярных и морских исследований Института Гельмгольца им. Альфреда Вегенера и ведущий автор исследования Иоганн Клагес. — Мы были первыми, кто там бурил. Мы нашли много пыльцы и спор».

Состояние найденных окаменелых растений говорит о том, что раньше в том месте находилась болотистая экосистема хвойных деревьев, которая, возможно, была похожа на современные тропические леса Новой Зеландии.
Возможно, здесь бродили динозавры, но ученые пока не наткнулись на их останки или иные следы.

Примечательно, что леса были расположены на южной широте 82°. То есть они погружались в полную темноту примерно на четыре месяца каждый год. Современным тропическим лесам для выживания нужно солнце, но древней экосистеме приходилось полагаться на другой источник энергии. Этим источником мог являться высокий уровень углекислого газа в атмосфере.

Фактически, открытие тропического леса в Антарктиде свидетельствует о том, что уровень СО2 в меловую эпоху был выше, чем предполагалось ранее, и, возможно, достигл 1680 ppm. Для справки, современный уровень CO2 составляет чуть более 400 ppm.

То есть, на Земле было теплее и льдов на полюсах не было. Среднегодовая же температура в Антарктиде составляла около 12 °C, а летние температуры в среднем составляли около 19 °C.


Кирилл Панов
2 апреля 2020 06:30

Через спалювання сухої трави Україну накрили лісові пожежі

На Кіровоградщині зафіксували дві лісові пожежі.



На території Кіровоградщини зареєстрували дві лісові пожежі протягом пожежонебезпечного періоду. Про це медіапорталу DOZOR повідомили в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Так, пожежі сталися на площі 1,2 га в Золотарівському лісництві ДП «Світловодський лісгосп». При цьому кількість палів сухої рослинності поблизу з лісовими насадженнями обчислюється не однією сотнею, і саме самовільні підпали минулорічної трави насамперед загрожують природним екосистемам і призводять до загибелі диких тварин і птахів.

Обласне управління лісового та мисливського господарства нагадує громадянам про необхідність дотримання пожежної небезпеки в лісових масивах і на прилеглих до них територіях.

«Якщо ви не байдужі до долі зелених легенів планети, не випалюйте суху траву, не розводьте багать під час відпочинку на природі, намагайтесь не палити в лісі, не кидайте недопалків та сірників, скляної тари й не залишайте смітників після свого перебування в зелених зонах. А також будьте свідомими, якщо виявили загоряння в лісі або сільгоспугідді. Про випадки пожеж просимо невідкладно повідомляти за номером (0522) 22-06-03 або 101», – повідомили в управлінні.

https://dozor.kr.ua/post/na-kirovogradschini-zafiksuvali-dvi-lisovi-pozhezhi-13755.html

В Новопскові на Луганщині горів ліс: а все починалося з трави.

У Новопсковському районі Луганщини на території Роговского сільради в результаті підпалу сухої трави та очерету виникли пожежі на загальній площі близько 200 га.

Про це повідомляє ДП «Старобільське лісомисливське господарство», пише «Луганський радар».

«Не дивлячись на оперативні спільні дії Новопсковської ГПСЧ-22 і лісової охорони Новопсковського лісництва і через сильний вітер, вогонь перекинувся на лісові насадження державного лісового фонду. На боротьбу зі стихією було додатково направлено сили Старобільського та Біловодського лісництв і в цілому задіяно 3 пожежних машини ГСЧС », - сказано в повідомленні.

В результаті вогнем пошкоджено і знищено близько 39 га лісових насаджень.

Найближчим часом буде визначено заподіяний лісі збиток і матеріали передані в правоохоронні органи для виявлення винних осіб.

https://informator.media/archives/325497


Лісова охорона в Лиманської ОТГ за минулий тиждень погасила 3 ​​пожежі.




Через недбале поводження з вогнем на території Лиманської ОТГ в лісовій зоні виникло 3 пожежі, 2 з яких сталися не на території лісгоспу.

Про це повідомляє ВВ з посиланням на прес-службу ДП «Лиманський лісгосп»

У четвер (26.03) телесистема підприємства помітила загоряння біля с. Діброва. Ділянка, спалахнула перебувала поблизу Лиманського лісництва. Вона не входить до складу території лісгоспу і не має певних власників, але не дивлячись на це лісова охорона ДП «Лиманський лісгосп» спільно з 21 Державним пожежно-рятувальним загоном ГУ ДСНС України в Донецькій області, взяла участь в боротьбі з вогнем. Площа спалаху склала близько 3 га, з яких 1 га молодих насаджень сосни кримської.



Субота (28.03) виявилася неспокійною. На території Ямпільського лісництва вогнем було пошкоджено 0,8 га лісових насаджень. Державної лісової охорони в гасінні пожежі допомагали рятувальники.

Наступного дня, 29 березня, теж пройшов не без пригод. Поблизу смт. Зарічне відбулася чергова пожежа. Територія, яка зайнялася вогнем не належала лісгоспу, але вона загрожувала лісовим насадженням. Неконтрольоване багаття поширився від очерету на озері в молодняка лісу Ямпільського лісництва. Площа пошкоджена вогнем склала понад 2 га, з них 0,3 га пошкоджених молодих лісових насаджень.



Очевидно, останній випадок стався з вини рибалок, які навмисно палять очерет. Таким чином вони готують ділянку для полегшення доступу до води. Щоб на розчищеному території, безперешкодно, ловити рибу в період нересту.

Відзначається, що лісова охорона ДП «Лиманський лісгосп» змушена боротися з вогнем на територіях з невизначеними власниками.

Оскільки на таких землях не проводяться протипожежні заходи, а поширення вогню створює загрозу для лісових насаджень. Тому підприємству нічого не залишається, як боротися з такими спалахами, адже наслідки можуть бути трагічними.

https://v-variant.com.ua/lug_obl/incidents/96118-lesnaja-ohrana-v-limanskoj-otg-za-proshluju-nedelju-potushila-3-pozhara.html



Сьогодні державною лісовою охороною ДП “Бучацьке лісове господарство” було виявлено пожежу на території Монастириського району поблизу села Гончарівка. 

Причиною пожежі стало спалювання сухої трави на земельних ділянках після чого пожежа перекинулась на самозаліснені ділянки. 

Запобігти поширенню пожежі вдалося завдяки спільним зусиллям лісової охорони ДП “Бучацьке лісове господарство”, працівників МНС та місцевого населення.

ДП “Бучацьке лісове господарство” вкотре застерігає, що спалювання сухої трави і листя загрожує виникненням масштабних пожеж в лісах і населених пунктах, небезпечних для здоров’я людей.

https://ternopillis.gov.ua/pres-sluzhba/novina/article/pozhezha-pri-spaljuvanni-sukhoji-travi.html

01 квітня 2020

Період залицянь та дитинчат. Як не нашкодити дикій природі під час «сезону тиші» — інфографіка



Під час перебування на природі треба дотримуватися правил
Gary Bendig/Unsplash
З 1 квітня WWF-Україна закликає українців дотримуватися правил «сезону тиші» і надає додаткові поради тим, хто проводить час на природі.
«Сезон тиші» стосується всіх, хто веде господарську діяльність у лісах, степах та біля водойм, або перебуває на цих територіях. Цей період передбачений Законом України Про тваринний світ для охорони тварин під час масового розмноження.
Відповідно до ст. 39 Закону, у період масового розмноження диких тварин не можна проводити роботи та заходи, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою — стрільба, проведення вибухових робіт, феєрверки, санітарні рубки лісу, використання моторних маломірних суден, проведення змагань на транспортних засобах.





Фото: WWF-Україна
Вилов риби у цей період можна здійснювати лише однією вудкою і спінінгом з берега, не можна ловити на нерестовищах, проводити гідротехнічні роботи на річках, проводити змагання зі спортивного рибальства та пересуватися на човнах, підводне рибальство також заборонено.
Ознайомитись із умовами нерестової заборони та заборони на вилов раків на сайті Державного агентства рибного господарства. Період нерестової заборони може відрізнятись за тривалістю на різних водоймах. Це варто з’ясувати на сторінках Держрибагентства та Держекоінспекції.





Фото: WWF-Україна

Поради для відпочивальників

Експерти WWF-Україна закликають українців у цей період чітко дотримуватися встановлених вимог закону, а також проявляти особливу повагу та обережність під час перебування на природі:
Розводьте багаття виключно у відведених для цього місцях. Відкритий вогонь спричиняє трав’яні та лісові пожежі
Поводьтеся тихо. Спостерігайте природу, фотографуйте її, вивчайте нове, але у максимальній тиші. Відмовтеся від автомобіля та гучної музики — це створює стрес для тварин.
Уникайте захаращених ділянок лісу. Там знаходиться чимало гнізд, зокрема, тих птахів, які будують їх на землі.
Ходіть стежками. Не заходьте далеко в ліс.
Не чіпайте тварин і особливо дитинчат. Навіть, якщо вам здається, що малеча загубилась або випала з гнізда — облиште її. У більшості випадків батьки тварини поруч. Якщо ви побачили дитинча хижака, наприклад, ведмедя або вовка, негайно повертайте назад.
Залишайте первоцвіти та інші квіти у дикій природі. Наприклад, чимало рослин, що ростуть у дикій природі, включені до Червоної книги України, зокрема підсніжники, черемша, лілія лісова та всі види орхідей.
Прихопіть додатковий пакет для сміття та гумові рукавички, аби прибрати сміття, яке помітите.





Фото: WWF-Україна

Чим особливий «сезон тиші»

«Усе живе на Землі розвивається циклічно, а особливо вираженою ця циклічність є у тваринному та рослинному світі. Тварини інстинктивно знають, коли їм впадати у сплячку, прокидатися, вити гнізда, йти на нерест, заводити потомство. І весна — початок літа — один з найбільш важливих періодів для розвитку життя», — зазначають у WWF-Україна.
Ось, що можна спостерігати у природі України під час «сезону тиші»:
Квітнуть первоцвіти: підсніжники, крокуси та інші види рослин.
Народжуються дитинчата у диких кабанів та зайців, а наприкінці весни побачить світ малеча у зубра, оленя, лося та козулі.
У рисі триває шлюбний період — час залицянь та побачень із потенційними партнерами для продовження роду.
У горах прокинулися ведмеді, у новонароджених ведмежат з’являється слух і вони починають бачити.
Молоді бобри залишають родини своїх батьків і шукають нові території: як вплав, так і пішки.
У деяких птахів починається період залицянь та шлюбних ігор, а наприкінці весни у них з’явиться малеча.
Земноводні та плазуни прокидаються від зимової сплячки. Дорогою до місця розмноження, вони часто перетинають автомобільні дороги. Змії виповзають на дороги, аби погрітися на сонці. Тому людям важливо ретельно обирати шляхи.
Це час нересту багатьох риб, зокрема стерляді прісноводної — одного із шести існуючих червонокнижних представників родини осетрових і єдиного прісноводного виду, який може створювати локальні популяції на Дністрі, Дніпрі та Дунаї.
31 березня, 14:10

27 регіонів не повністю готові до пожежонебезпечного сезону - в чому тут неправда?

1 квітня 2020 року Мінприроди оприлюднило перелік з двадцяти семи регіонів, визнаних обмежено готовими до пожежонебезпечного сезону (або, іншими словами, готовими в повному обсязі - на відміну від усіх інших суб'єктів РФ, які визнані повністю готовими). Ось цей перелік обмежено готових (посилання):

Астраханська область
Волгоградська область
Іркутська область
Карачаєво-Черкеська республіка
Кемеровська область - Кузбас
Кіровська область
Краснодарський край
Красноярський край
Курганська область
Магаданська область
Новосибірська область
Республіка Дагестан
Республіка Інгушетія
Республіка Крим
Республіка Марій Ел
Республіка Мордовія
Республіка Саха (Якутія)
Республіка Північна Осетія - Аланія
Республіка Хакасія
РеспублікаТива
Ростовська область
Свердловська область
Томська область
Тюменська область
Ханти-Мансійський автономний округ - Югра
Челябінська область
Чеченська республіка


У чому тут неправда?
Насправді, всі російські регіони лише дуже обмежено готові до сезону лісових пожеж. Дехто ладен краще, деякі гірше, але таких, які гарантовано змогли б утримати лісові пожежі під контролем при тривалих періодах високою і надзвичайну пожежну небезпеку, немає (або, в кращому випадку, майже немає). Причин багато, назвемо деякі найважливіші з них.

1. Хронічна бідність лісового господарства, Викликана критичним недофінансуванням переданих суб'єктам РФ федеральних лісових повноважень в поєднанні з відсутністю повністю законних і ефективних способів самофінансування лісового господарства. Ця ситуація зберігається з 2007 року, коли був введений в дію нинішній Лісовий кодекс РФ і лісові повноваження передані суб'єктам РФ. Головними наслідками хронічної бідності є найжорстокіший кадровий голод і демотивация залишилися працівників, що торкнулися в тому числі спеціалізовані лісогосподарські і лісопожежні організації. У якихось регіонах ситуація краща, в якихось гірше, але кадровий голод і демотивация відчуваються всюди. Щоб успішно справлятися з численними пожежами при високій і надзвичайну пожежну небезпеку,

2. Наявність великих площ лісів з невизначеним правовим статусом (фактично не охороняються)в найбільш густонаселених районах країни, часто навколо міста населених пунктів і найважливіших об'єктів інфраструктури. Це в основному ліси, що ростуть на землях сільськогосподарського призначення або спірних - на них припадає близько однієї десятої лісів країни. Незважаючи на те, що це зазвичай найбільш відвідувані людьми і тому особливо небезпечні в пожежному відношенні лісу, за їх охорону від пожеж практично ніхто не відповідає, і з гасінням регулярно виникають проблеми. Навіть президентські доручення щодо встановлення чіткого правового статусу цих лісів (за останні сім років їх було щонайменше три) урядом і законодавцями не виконуються, і навіть останнім, з терміном виконання 30 квітня 2020 року, вже практично провалено. І ці ліси в багатьох регіонах вже горять.

3. Наявність так званих "зон контролю лісових пожеж" (фактично також не охороняються, або охоронюваних дуже погано) , в яких пожежі вирішується не гасити, і за якими через безгрошів'я рішення про відмову від гасіння приймаються майже в автоматичному режимі. Зараз на ці "зони контролю" припадає близько 52% земель лісового фонду Російської Федерації. В уряді і Мінприроди, а також на рівні ряду регіонів, обговорюється ідея відмови від "зон контролю" або їх істотного скорочення - але навіть якщо зараз від них повністю або частково відмовляться, грошей на гасіння лісових пожеж в цих зонах все одно немає. А потрібно їх багато, оскільки в основному це віддалені і важкодоступні ліси.

4. Брак протипожежного освіти, а в ряді регіонів - агресивна анти-протипожежна пропаганда (У формі так званих "контрольованих профілактичних випалювання": фактично працівники лісогосподарських і муніципальних організацій своїм прикладом показують людям, що палити суху траву без реальних заходів безпеки можна і потрібно). При катастрофічній нестачі протипожежного освіти люди часто керуються в своїй діяльності різними небезпечними міфами - наприклад, що палити суху траву корисно і безпечно, що пожежа в лісі природний і не страшний, і т.д. Ну а в тих регіонах, де державні організації самі щорічно палять траву на величезних площах, ніяка офіційна протипожежна пропаганда і зовсім не працює - справи завжди переконливіше слів, і якщо держава пече, то і значна частина населення неминуче буде палити.

5. Практично завжди - уповільнене реагування на що починаються пожежні катастрофи , підключення додаткових сил РСЧС (єдиної державної системи попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій) вже на тих стадіях, коли вони мало чим можуть допомогти. Традиційна "надія на авось" в поєднанні з відсутністю реальної відповідальності керівників високого рівня за катастрофи та їх наслідки веде до того, що загрози і самі надзвичайні ситуації часто намагаються приховувати до останнього. До того ж, за героїчну боротьбу з катастрофами і їх наслідками держава традиційно не шкодує нагород і звань, а рутинну роботу по їх запобіганню часто не помічає.

Поки всі перелічені фактори зберігаються - говорити про реальну готовність більшості регіонів до чергового пожежонебезпечного сезону годі й говорити. На жаль, як регіони, так і країна в цілому, готові до чергового пожежонебезпечного сезону приблизно в тій же мірі, в якій вони були готові в усі минулі роки - тобто в цілому скоріше не готові. А рік щодо лісових та інших ландшафтних пожеж, швидше за все, буде дуже важким.



Лісова пожежа в Іркутській області в 2019 році. Автор фотографії - Ігор Підгорний


Пожежі та "профвижіганія" в Забайкальському краї - Космознімок VIIRS за 1 квітня 2020 року з накладеними межами регіону і термоточкамі за день

Весняні пожежі нищать країну. Поліція та влада – імпотентні, лісники ще тримаються

Хто і як має зупинити нищення природи, нашого здоров’я і майна?



Карта пожеж за останні сб-нд-пн (28-30 березня) з сайту Fire Information for Resource Management System (FIRMS). Проаналізуйте її самостійно, а висновками поділіться у коментарях під статтею

Горить. Горить очерет, суха трава, лісова підстилка. Горять хати й прибудови. Горить ліс, але поки що лісники встигають його гасити. Вже є людські жертви.

«Людоньки, ви що, всі з глузду з’їхали?»

Палає стрічка Фейсбуку: фото та тривожні повідомлення звідусіль, з усіх областей без винятку. Автори у гніві та розпачі. Ось характерний пост з Кіровоградщини від Олени Кирпи (27 березня о 16:00):

«Поки країна потерпає від вбивчого вірусу, мешканці Знам’янського району вбивають все живе навкруги своїми ж руками.
27 березня лісова охорона Богданівського лісництва Чорноліського лісгоспу майже три години боролася з вогнем біля місцевого ставку біля сіл Богданівка та Цибулеве. Гасили полум’я щоб не спалахнув масив молодого лісу, який межує зі ставом. На щастя, зловісні язики полум’я не дісталися до молодого насадження.
Горів очерет, горіли живцем фазани і фазанки, які вже загніздились та насиджували кладки яєць, горіли зайченята, горіло все нещадно і швидко.
Людоньки, ви що всі з глузду з’їхали? Зупиніться, майте бога в душі! Що ви робите???»

Пожежа прийшла у Ніжинський лісгосп з сусідніх полів. Тільки завдяки оперативності лісівників її вдалося погасити

Що кажуть лісівники й рятувальники

Про масові пожежі пише навіть зазвичай неспішна і недолуга прес-служба Державного агентства лісових ресурсів. Повідомляють, що на 30 березня працівниками держлісгоспів виявлено та погашено 180 лісових пожеж. Горіло на 183 гектарах. Для гасіння шести лісових пожеж довелося залучати працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) – це означає, що пожежі були масштабні та швидко поширювалися.

«Кількість лісових пожеж за останній тиждень збільшилася удвічі, а площа – майже втричі. Якщо порівнювати з минулим роком, то кількість лісових пожеж збільшилася (на 30.03.19 було 48, а цього року вже 180)», – повідомляє прес-служба лісового відомства

Прес-служба ДСНС настільки "в шоці" від кількості й масштабів палів, від дурниць, втятих нашими співгромадянами, що перейшла на емоційний жаргон:

«Це вже якийсь треш... Лише за минулу добу рятувальникам довелося ліквідовувати 943 випадки загорань на відкритих територіях. Вогонь знищив сотні гектарів екосистем по всій Україні. І не треба тут уїдливо запитувати, скількох підпалювачів було оштрафовано. Розруха - у голові. Поки кожен, абсолютно кожен! - не втямить, яку біду він чинить, вирішивши вогнем позбутися сухостою, аби посадити свою картопельку, або не припинить підпалювати плавні, аби вигнати звідти та підстрелити якусь куріпку - не допоможуть жодні штрафи. Давайте починати з себе. Гадаємо, багато хто із тих, хто читає цей текст, і сам вогнем "розчищав території" під свої городи. Тому, переконані, - штрафи дуже малий важіль впливу, поки наше суспільство буде лишатися інфантильним, байдужим до всього, що відбувається довкола та пасивним. Давайте дорослішати, друзі!», – повідомляє сайт ДСНС.

Непокаране зло зростає

А чому б і не спитати скількох оштрафували? Це дуже хороше питання. У минулому році теж весна була гаряча. Через підпали сухої рослинності поблизу населених пунктів, на сміттєзвалищах і в заплавах річок за січень-квітень 2019 було зафіксовано 12,7 тис. пожеж, були жертви – загинуло 16 людей.

Скількох упіймали? Які штрафи на них накладені? Які збитки їм нараховано? Скільки цих збитків вони сплатили? Таку статистику на сайті ДСНС мені знайти не вдалося. Цьогорічні повідомлення ДСНС про пожежі, як і повідомлення лісівників, закінчуються словами «поінформовано поліцію». Далі поліція має шукати винуватців. Чи знаходить? Схоже, що вогнеборці цим не цікавляться.

Це ж можна закинути й лісівникам, але вони принаймні борються з порушниками правил пожежної безпеки, тобто намагаються якось запобігати критичним ситуаціям.
«Державною лісовою охороною в 2019 році проведено 21,6 тис. рейдів, виявлено та оштрафовано 1285 порушників правил пожежної безпеки на суму 132,5 тис. гривень», – повідомляє прес-служба Держлісагентства.

Судячи з дописів у ФБ та інформації з сайтів, власне паліїв встановлюють і затримують нечасто. З трьох десятків перечитаних мною за останні три доби повідомлень лише у двох йшлося про затримання або ідентифікацію паліїв. Одного встановили захисники екопарку «Осокорки» (Київ), іншого – ДП «Біловодське лісомисливське господарство» (Луганщина).

Лісоводи вправі складати протоколи лише на підвідомчих їм територіях. А вогонь найчастіше приходить з сусіднього поля. Там хазяїн – громада. І орендар земельних паїв.


Пожежа прийшла у Біловодське лісомисливське господарство (Луганська область). Величезні витрати пального, лісівники та волонтери ризикували життям і здоров’ям

Стерню палять власники або орендарі землі

"Більшість природних пожеж в Україні починається з недобросовісного фермера, землекористувача або орендаря землі", – вважає директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев. На його думку, саме громада має зібратися і вирішити, як усі разом можуть запобігти пожежі, попередити про відповідальність того ж фермера. Також потрібно об’єднувати зусилля усіх – громади, агровиробників, лісівників, усіх лісокористувачів, орендарів та власників землі. Відповідальність, ініціативу за це має брати на себе влада, бо це тривалий і непростий процес.


«Має бути діалог, полілог. Ми – Центр моніторингу – збирали після пожеж на Рівненщині разом місцевий лісгосп, Рівненський природний заповідник, місцевий загін ДСНС, селян, голів сільрад. Але розмова не вийшла, звинувачували один одного», – розповідає Сергій Зібцев.


Директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев показує кореспонденту GreenPost спорядження американських пожежників

Попри підвищення штрафів, яке Верховна Рада ухвалила 5 лютого 2020 (закон "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення пожежної безпеки в лісах)" (№ 1149), це не надто допомагає.

Відповідно до ст. 77 КУпАП (Кодексу України про адміністративні правопорушення) за порушення вимог пожежної безпеки в лісах на громадян накладається штраф від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 до 850 грн – неоподаткований мінімум складає 17 грн) і на посадових осіб - від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому за дії, що призвели до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, передбачається накладення штрафу на громадян - від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів неоподатковуваних мінімумів, а на посадових осіб - від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадку нанесення збитків суд може зобов’язати громадянина сплатити відшкодування.

Адже порушника треба спочатку упіймати. Біля кожного поля поліцейського не поставиш. У той же час сучасні засоби спостереження дозволяють бачити дуже багато.


«Ми можемо сказати прізвище фермера, який палив – бо є кадастрові карти. Можемо сказати, коли підпалив, коли згоріло, коли переорав. Супутникові карти показують тисячі ділянок, які, скажемо, о 10 ранку підпалені, о 12 вигоріли, а на наступний день – переорані. Сліди, здавалося би, заметені. Але зараз технології дозволяють усе відстежити. Десятки тисяч людей порушують законодавство. Будуть наші напрацювання використовуватися правоохоронними органами – виявляти порушників не проблема. Позбудемося величезних ризиків та збитків», – зазначає Сергій Зібцев.

На думку вченого, необхідно домовлятися з громадою про мораторій, режим «без вогню», скажімо, у березні–травні, а краще – постійно.


«Зараз є підходи та технології, які можуть замінити вогонь. Зокрема, компостування. У великих містах ще декілька років тому всі двірники спалювали листя. Зараз листя вивозиться та складається в ями. Громада може орендувати легку сільськогосптехніку, яка планово з кожної ділянки позгрібає торішню біомасу і залишить на компостування.

Також потрібна певна економічна підтримка фермерів: не палиш стерню – отримай компенсацію на одну оранку. Або інші варіанти. Рішення може бути знайдено у кожній громаді своє. Палять традиційно, бо так дід робив. Але на часі – нові традиції», – зазначає керівник Центру моніторингу пожеж.

Щоб зупинити пожежу, лісівники оборюють лісові масиви. Фото Ніжинського лісгоспу

Потрібен новий закон і політична воля

Підвищення штрафів саме по собі не вирішить проблему палів. Потрібно міняти підхід до відповідальності, до виявлення та покарання порушників. Наприклад, для малозабезпечених громадян — заміняти штрафи на громадські роботи. Прописати у законі відповідальність громад, відповідальність агровиробників.

«Таких штрафів накладають одиниці. А пожеж - сотні тисяч, отже на даний час це не працює. Ми пропонували комплексні зміни. Наприклад, у Законі про оренду землі» пропонували:

«частину другу статті 25 доповнити абзацом четвертим такого змісту: «виконувати встановлені щодо об’єкта оренди умови збереження родючості ґрунтів, в тому числі протипожежні заходи, в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;», - уточнює керівник Центру моніторингу пожеж.

Головна проблема - у недостатніх повноваженнях та оперативності органу, який стягує штраф.

"Якщо під час надзвичайної пожежної небезпеки будуть створені спільні патрулі лісників, ДСНС та поліції або нацгвардії – так, це спрацює. Достатньо зробити випадки штрафів надбанням громадськості - і люди будуть знати що покарання невідворотнє. Отже, не можна підпалювати.

На даний час у громадах є певний вакуум відповідальності за притягнення порушників - ніхто не бере на себе ініціативу і не проявляє твердості у охороні екосистем. Бо вони нічиї – хай держава опікується. Так що громади повинні приймати рішення по реалізації цього рішення», – вважає Сергій Зібцев.

Добре, що є ентузіасти. А що влада? Про якісь законодавчі ініціативи у цьому напрямку від МВС чи Мінекоенерго мені невідомо, опитані експерти також знизують плечима. Нагадаю, що саме міністерства за розподілом повноважень відповідають за політику, у тому числі за підготовку законопроєктів. ДСНС працює у вертикалі Міністерства внутрішніх справ, Держлісгосп – Мінекоенерго. Тож цим двом міністерствам і годилося би проявити законодавчу ініціативу.

Також від цих відомств не чути про заявки до Каміну на фінансування переоснащення протипожежною технікою, яка може працювати в природі, а не тільки на асфальті. Або на навчання пожежників методам гасіння саме «природних» пожеж, бо вони мають інші характеристики, ніж у місті або селі.

Мабуть, знову доведеться апелювати до громадських організацій та адекватних народних депутатів.