ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

21 травня 2020

Чи правда, що перевірки можуть проводити навіть під час карантину?

Офіс ефективного регулювання

УВАГА! Лонгрід про мораторій на перевірки, або чи правда, що перевірки можуть проводити навіть під час карантину?
ℹ️Мораторій на перевірки — досить широке поняття, яким звикли оперувати як урядовці, так і ЗМІ. В Україні налічується мінімум дві великі категорії перевірок, про які, зазвичай, мало хто каже.
1️⃣Перша категорія, на яку є мораторій під час карантину — це т. зв. державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Він ідентифікується за сферами контролю, а НЕ за органами. Наприклад, у Держпродспоживслужба є біля 15 сфер контролю, і одні з них підпадають під дію мораторію (наприклад, захист рослин), інші — ні (наприклад, окремо виділене державне регулювання цін).
Під мораторій також потрапляють перевірки пожежної безпеки, охорони праці, екологічні перевірки тощо (❗️всього більше 80 сфер❗️). Весь цей вид контролю регулюється Законом України №877 від 05.04.2007 “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16.
Цим самим законом встановлено всі базові правила проведення перевірок. Саме для цього виду перевірок поширюється дія інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) — Інспекційний портал inspections.gov.ua. На ньому для таких перевірок публікуються плани, результати, звіти про виконання планів.
2️⃣Друга категорія — це перевірки, які здійснюються у сферах, що не підпадають під дію згаданого закону № 877:
🔘валютного контролю;
🔘податкового контролю;
🔘митного контролю;
🔘державного експортного контролю (крім деяких питань космічної діяльності);
🔘контролю за дотриманням бюджетного законодавства;
🔘банківського нагляду;
🔘державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;
🔘державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення;
🔘державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг;
🔘державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.
Окремо варто зупинитися на останньому підпункті — державному ринковому нагляді та контролі нехарчової продукції. Контроль у цій сфері здійснюють 7 органів згідно з переліком видів продукції, що підлягає контролю
Серед цих органів — Державна служба України з питань праці, ДСНС України, Держпродспоживслужба. Усі вони, з одного боку, перебувають під мораторієм для більшості з їхніх сфер контролю, але, з іншого, можуть здійснювати будь-які перевірки у частині ринкового нагляду.
ℹ️Сам по собі ринковий нагляд — це дуже специфічні перевірки, які стосуються не діяльності підприємства як такої, а якості та безпечності його продукції. При чому, не всієї, а лише тієї продукції, щодо якої в Україні діють спеціальні технічні регламенти. Саме відповідність продукції цим регламентам і перевіряють. Посилання на перелік продукції наведено двома абзацами вище.
⛔️Мораторій встановлений двома нормами:
🔘“На період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-IX.
🔘“Тимчасово, до 30 червня 2020 року, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):
а) за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
б) у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
в) у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX.
Згідно з формулюванням, обидві норми про мораторій не поширюються на види контролю другої категорії. У тому числі, ці норми не поширюються на податкові перевірки.
Тому додали ще одну норму, якою встановили мораторій на проведення документальних та фактичних податкових перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок у разі подання платником декларації про заяву на відшкодування податку на додану вартість https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX.
❗️Отже, три важливі висновки про перевірки під час карантину:
🔘перевірки під час карантину можливі
🔘перевірки категорії 2️⃣ НЕ підпадають під мораторій (за винятком податкових, заборонених окремо)
🔘перевірки категорії 2️⃣ НЕ відображаються на Інспекційному порталі (логічно, там відображаються плани перевірок категорії 1️⃣).




20 травня 2020

Врятувати українські “легені”. Як відновлюють ліси після масштабних пожеж

Екологи кажуть: мине не одне десятиліття, перш ніж вигорілі ліси повністю відновляться.


Фото facebook.com/MNSZhytomyr

Через масштабні пожежі тільки на Житомирщині цьогоріч вигоріло близько 4 тисяч гектарів лісу. В області немає жодного лісового господарства, яке б не постраждало від пожеж. Очільник Держлісагентства Андрій Заблоцький 5 травня у Facebook похвалився, що лісівники вже почали відновлювати пошкоджені вогнем ділянки на Житомирщині. Утім...

“Заліснили лише невелику ділянку, трохи більше як гектар, — розповідає Наталія Горай, фахівчиня з Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства. — На місці вигорілих три тижні тому дерев висадили сіянці сосни із закритою кореневою системою — ці деревця виростили в торф’яних таблетках. Їх можна висаджувати навіть улітку, адже мають запас вологи і поживних речовин. А от звичайні саджанці можна буде насаджувати лише восени або аж навесні”.

Щоб заліснити всі вигорілі території деревами з таблеток, лісівникам не вистачає ресурсів. Крім того, кажуть вони, потрібно прибрати з території всі спалені дерева. А це — тривалий процес. Зазвичай такі дерева продають на дрова за зниженими цінами.

Приміром, ціна куба горілої деревини сосни — близько 200 гривень. Для порівняння, вартість якісної деревини з діаметром стовбура від 40 сантиметрів може коливатися в межах 1500 — 1700 гривень за куб...

Утім і це ще не всі проблеми. Екологи кажуть: мине не одне десятиліття, перш ніж вигорілі ліси повністю відновляться.

“Якщо сталася верхова пожежа, коли вогонь піднімається до верхівок дерев, то ліс відновлюватиметься стільки, скільки ростимуть нові дерева — 40 — 60 років”, — каже виконавчий директор екологічної групи “Печеніги” Сергій Шапаренко.

За словами фахівця, лісові пожежі найчастіше стаються у хвойних лісах. У листяних — вища вологість, і це часто рятує їх від вогню.
читайте також:На Сонці незвично "тихо". І це насторожує деяких науковців

“Від пожеж страждає і фауна. Скажімо, деякі птахи — орли, яструби — селяться лише у лісах, де є високостовбурові дерева. Тож навіть якщо спалені ліси швидко засадять, ці птахи заселять їх нескоро”, — додає Сергій Шапаренко.

За словами еколога, причина масштабних пожеж цього року — суха зима та весна. І небезпека ще не минула. “Найбільші посухи останніми роками на території України спостерігалися з червня по вересень”, — наголошує він.

Як повідомили у Держлісагентстві, цьогоріч українські лісівники висадили майже 122 мільйони молодих дерев. Із них майже 71 мільйон — на Поліссі, понад 38 мільйонів — у лісостеповій зоні, майже 8 мільйонів — у степовій і 4,5 мільйона — у Карпатах.

У середньому на одному гектарі висаджують близько п’яти тисяч саджанців, з них приживається близько 90%.


Єгор Фірсов - про «чорних» лісорубів, власне звільнення та майбутнє реформаторів у владі| ДАНИЛЕНКО


На «хлібні» посади тихо повертаються олдскульні «рєшали». Реформаторів без жодних пояснень викидають з влади. 

На політичних посадах, за якими уважно стежать західні партнери, ще залишаються деякі «нові обличчя». Але все, що не в полі зору посольств та близьких до них ГО, переходить в руки досвідчених кадрів. 

Т.в.о Держекоінспекції Єгор Фірсов звільняє крісло для Андрія Мальованого - нечужого депутату ОПЗЖ Вадиму Столару. Сходила в Держеконіспекцію подивитися, як Єгор збирається у вільне плавання і поговорила з ним про його короткий досвід у владі.

Зберегти довкілля. План дій - за тиждень до звільнення

© 

Нині весь світ переживає складні часи, і Україна не виняток. На президента Зеленського, парламент і уряд лягли тяжкі випробування. Не слід забувати і про внутрішні проблеми: війна, корупція та зруйновані інституції як спадок від попередніх президентів і урядів.

Особливо актуальною зараз стане проблема навколишнього середовища. Масштабні пожежі, засуха, спад ґрунтових вод, пилові бурі, смог у столиці — ці проблеми стають дедалі відчутнішими для нас. Це вже не теоретичні наукові дослідження або прогнозування, це вже наша нова реальність. І, можливо, — тільки початок. Чи готові ми? І чи є якісь адекватні й ефективні рішення? Точної відповіді не має ніхто, але це не привід нічого не робити. Навпаки, саме тепер варто починати пристосовуватися до нових умов.

Тому наведу список ТОП-проблем, вирішення яких не просто назріло, а є абсолютно невідкладним. Спробую пояснити, що це за проблеми і чому їх вирішення таке важливе для довкілля.

1. Реформа екологічного контролю.

Наразі законодавство, що стосується екологічного контролю, є неефективним. Проблеми з допуском на підприємства, дрібні штрафи за порушення природоохоронного законодавства, відсутність системи моніторингу — ті речі, які не дозволяють державі отримувати повну інформацію про стан довкілля, а контролюючим органам — важелі впливу на порушників. За останніх пів року вдалося вийти на перевірки ТОП-забруднювачів і накласти чималі штрафи (ММК ім. Ілліча сплатив 10 млн грн, Ладижинська ТЕС — 4 млн, а "Укртатнафта" — 2 млн грн). Рівень стягнень до бюджету зріс на 100%, система зазнала значного оновлення, але це все "ручний режим". Без реальної реформи відкіт назад буде дуже стрімким. Хочу нагадати: заробітна плата інспекторів залишається в межах 6–8 тис. грн, що не дає можливості повністю нівелювати корупцію у структурі. Штрафи за недопуск до перевірки — все ще жалюгідних 750 грн. Рішення вже є — законопроєкт "Про Державний екологічний контроль" №3091, над яким ми працювали спільно з профільним комітетом ВРУ, громадськими організаціями, запропонувавши сотні поправок. Законопроєкт зареєстрований на сайті ВР, і я сподіваюся, що його буде прийнято вже цього літа.

2. Прийняття закону про відходи.

Кожен може легко пересвідчитися, що країна тоне у смітті. Досить лише уважно дивитись у вікно під час поїздки будь-куди. Упродовж 2019 року ДЕІ вийшла на 21 тисячу перевірок стосовно засмічення земельних ресурсів. Збитки, нараховані за цей період, становлять трохи більше мільярда гривень. Найпоширеніші питання, які трапляються у зверненнях громадян, — повідомлення про виявлення несанкціонованих сміттєзвалищ. У нас досі немає ринку, механізму і правил для сміттєпереробних та сміттєспалювальних підприємств. І як наслідок — гори сміття, тисячі нелегальних звалищ. Цю ситуацію треба вирішувати, прикладів, як це робити, — безліч, і не треба нічого вигадувати. Закон має запустити ринок, щоб за сміття як за ресурс почали змагатися переробники. Тоді воно зникне з вулиць і зі звалищ. Це варто зробити якомога швидше.

3. Сучасна система моніторингу стану довкілля.

Тільки побачивши реальний рівень забруднення повітря на певній території та порівнявши його з кількістю легеневих захворювань, можна зрозуміти рівень промислового навантаження на організм людини. І, відштовхуючись від цього, можна змінювати екологічну політику. Обмежувати викиди, підштовхувати підприємства до модернізації або іншим чином зменшувати шкоду довкіллю. Без інформації робити це вкрай важко і навіть неможливо. Наведу один простий, але важливий приклад. Майже в усьому світі на великих підприємствах встановлено сучасні системи моніторингу. Вони дозволяють у режимі онлайн відстежувати кількість викидів. Яка ситуація в нас? Щоб дізнатися, скільки шкідливих речовин утворило підприємство, треба звернутися до органів статистики: саме туди стікається ця інформація, і раз на рік формується звіт. І все б нічого, але цей звіт формується на підставі даних, які надають самі підприємства-забруднювачі. І ніхто в країні не перевіряє ці дані! Чи можна розраховувати на їх достовірність? Звичайно, ні. Законодавча база з цього питання активно напрацьовується. Для прикладу можна навести такі законопроєкти: "Про державний моніторинг довкілля", розроблений ГО "Екологія—Право—Людина", а також недавно відкликаний — "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення".

4. Підвищення відповідальності за шкоду довкіллю.

Нещодавно було підвищено штрафи за спалювання сухостою. Це правильний крок, але покарання за інші порушення залишаються низькими і не змінювалися десятиліттями. Наприклад, штраф за такі серйозні порушення, як викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу або перевищення гранично допустимих викидів забруднюючих речовин, — 85–136 грн. За відсутність дозволу на спеціальне водокористування — 136 грн. Тоді як штраф за перебування у громадському місці без маски становить 17 тис. грн. Працювати без повітряного фільтра або скидати отруту в річку має бути дуже дорого. Так є у всьому світі. Так має бути і в нашій країні, і навіть жорсткіше, аж до кримінальної відповідальності.

5. Проведення аудиту дозволів на викиди (скиди).

У нашій країні працює система державного нормування забруднення. Умовно кажучи, держава перевіряє кожного забруднювача і встановлює йому норму допустимого забруднення. Ця норма ретельно прораховується і не повинна шкодити організмові людини, якщо відстань від джерела забруднення досить велика. Але, на жаль, у нашій країні дуже часто труби заводів і вікна дитячих садочків розділені лише парканом. І всі ці ретельно прораховані норми, навіть якби їх і дотримувалися, — не працюють. Підприємства в гонитві за прибутками знаходять "мотивацію" і корумпують дозвільні органи. Тоді ми отримуємо не "нормування", а катування, насамперед людей, яким не пощастило жити поруч із підприємством. Варто провести аудит дозволів хоча б для ТОП-100 підприємств-забруднювачів, і, я впевнений, там можна знайти багато цікавого. Для прикладу візьмімо сміттєспалювальний завод "Енергія", якому норму викидів збільшили вдвічі порівняно з попереднім дозволом. Завод розміщений поруч із житловим масивом, і скарги на викиди ми отримуємо щотижня. Отже, приведення дозволів до адекватного рівня викидів у рази зменшить промислове навантаження на довкілля.

6. Оновлення методик нарахування збитків за забруднення довкілля.

Саме методики є базою для нарахування мільйонних збитків підприємствам-забруднювачам. Так сталося, що наразі методика розрахунку збитків за забруднення повітря не працює. Ця методика встановлювала єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. 2 серпня 2018 року Окружний адміністративний суд м. Києва визнав наказ, яким було затверджено методику, протиправним і не чинним. Для її поновлення треба видати новий наказ і провести його реєстрацію в Міністерстві юстиції. Хоч як дивно, але цей процес триває вже понад рік. І понад рік інспекція не може розраховувати, накладати і стягувати збитки за забруднення атмосферного повітря. Така ситуація — неприпустима, адже безкарність породжує нехтування екологічними нормами.

7. Оновлення і осучаснення лабораторій.

Новітні лабораторії — це база для захисту навколишнього природного середовища. На підставі лабораторних даних ідуть подальші розрахунки збитків і, взагалі, встановлюється вина того чи іншого підприємства. Лабораторії навмисне розвалювали й недофінансовували, адже коли немає лабораторії, то неможливо зафіксувати порушення. Це справді так: коли є скарга громадянина на певне підприємство, але немає приладу, який би виміряв рівень забруднення, — не буде й штрафу. Я не розкриватиму тут усього стану ситуації, але вона на межі катастрофи.

8. Перевірка підприємств, які мають справу з особливо шкідливими речовинами.

Є певні види діяльності, які підлягають ліцензуванню. В екологічній сфері — це діяльність, яка несе великі ризики. Тобто видача ліцензії — це така собі перевірка і гарантія того, що така ризикова діяльність точно в надійних руках. Простий приклад: саме зараз, під час пандемії коронавірусу, утворюються медичні відходи. Це дуже небезпечні відходи, і їх потрібно утилізувати. Для цього є певні компанії і відповідна ліцензія. Як ви вже здогадуєтеся, в цій начебто простій ситуації є певні нюанси. А полягають вони в тому, що ліцензії отримали компанії, які замість утилізації вивозять небезпечні відходи на смітник, або скидають у ліс, або залишають у полі. Бо так дешевше, бо так зручніше, бо це недоброчесна конкуренція. Натомість ті компанії, які реально можуть утилізувати відходи за протоколом, залишаються без замовлень. Програють тендери тим, хто везе на смітник. Держава має втрутитись і навести лад у цій сфері. Зробити це досить просто — перевірити всіх ліцензіатів і відсіяти "липових".

Перелік проблем я міг би продовжувати довго, адже їх справді багато. Але я хотів сфокусувати увагу на основних, або тих, які потребують негайного вирішення. Варто включити турборежим, визначити їх як пріоритетні й невідкладні. Багато рішень уже підготовлено, варто лише їх впровадити і контролювати. Є й ті, над якими ще треба попрацювати. Але найголовніше те, що всі ці проблеми потребують негайного вирішення. Якщо ж продовжувати їх ігнорувати, ми зіштовхнемося ще з однією дуже серйозною кризою, що, як і коронавірус, зачепить кожного. Адже криза довкілля — це набагато страшніше, від неї вакцини не буде, й самоізоляція тут не допоможе. Про це варто подумати вже сьогодні.

Усі статті Єгора Фірсова читайте тут.

В Ізраїлі через спеку спалахнули лісові пожежі

Влада Ізраїлю радять евакуюватися мешканцям північних районів країни

В Ізраїлі спалахнули лісові пожежі. Експерти повідомляють, що це відбулося внаслідок високої температури та низького рівня вологості повітря.

Про це повідомляє The Times of Israel.

Як повідомив експерт з метеорологічної служби Нахум Малік, в деяких районах вологість складає не більше 10%, що є причиною виникнення більшості пожеж. Така погодна ситуація в країні, імовірно, триватиме до п'ятниці.

Влада Ізраїлю радять евакуюватися мешканцям північних районів країни, оскільки вогонь підходить впритул до житлових будинків. В околицях Єрусалиму з цієї причини напередодні вже проведена евакуація жителів поселення Гева-Біньямін.

Як наголошується, уряд скасував правило на носіння захисної маски через спеку. Крім того, напередодні аномальна спека призвела до максимального рівня споживання електроенергії, це викликало збої в подачі електрики.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Польщі загорівся Бебжанский національний парк, який є найбільшим в країні. В Міністерстві охорони навколишнього середовища заявили, що пожежа, швидше за все, викликали фермери, які незаконно спалювали траву. Він охопив близько 6 тис. гектарів болотистих луків і лісів.

20.05.2020, 16:03,

Запреты на посещение лесов сняты по всей Беларуси

Ограничения на посещение лесов сняты на всей территории Беларуси. Такая информация размещена на сайте Министерства лесного хозяйства, сообщает корреспондент агентства «Минск-Новости».


Ограничительные меры сняты в связи с тем, что республике в последние дни шли дожди, обстановка по пожарам стабилизировалась.

Решения по введению и снятию ограничений на посещение лесов принимают местные органы власти по ходатайству лесохозяйственных учреждений или районных отделов по ЧС.

Запреты устанавливаются при высоком классе пожарной опасности с целью обезопасить граждан, сохранить их имущество, а также лесной фонд.

20 мая 2020 13:18

На півночі Житомирщини викрили підпільного лісоруба



Парубка, який обґрунтовано підозрюється у причетності до незаконної порубки лісу, поліцейські викрили у Лугинському районі. Воза, яким він мав намір перевозити деревину, виявили у лісі. Розпочато досудове розслідування.

Повідомлення про незаконну порубку дерев у Липницькому лісництві надійшло до відділення поліції 19 травня. За наявною інформацією, хтось вирубав берези на окремій лісовій ділянці.

На місці події працювала слідчо-оперативна група. Працівники місцевого лісгоспу розповіли поліцейськими, що невідомі спиляли близько десятка дерев. Також неподалік правоохоронці виявили залишений гужовий віз.

У результаті перевірки розшуківці встановили, що до правопорушення причетний 20-річний житель Лугинського району. Молодик визнав свою причетність до вирубки лісу. За його словами, деревиною він запасався для власних потреб.

Усі обставини правопорушення встановлюються у рамках розпочатого кримінального провадження за ст.246 (Незаконна порубка лісу) Кримінального кодексу України. Законодавством за такі дії передбачено покарання як у вигляді штрафних санкцій так і обмеження чи позбавлення волі строком до 3 років.
20.05 12:53 

В Україні відновлюють ліс


Все, що було зрубано - все відновлюють, - Голова Держлісагентства Андрій Заблоцький. Він повідомив, що вдається створювати і нові ліси. На сьогодні вже відновлення майже 25 тисяч гектарів лісу (висаджено більше 122 мільйонів дерев). Детальніше - дивіться у сюжеті телеканалу ICTV





Олешковские лесники перерыли заезды в лес



С целью предупреждения возникновения и распространения лесных пожаров Олешковский лесхоз проводит противопожарные мероприятия.

В квартале 27 перекрыты внеплановые заезды в лес, в квартале 33 созданы минерализованные полосы, в кварталах 36 и 31 проведен уход за существующими минерализованными полосами.

В выходные и праздничные дни проводятся рейдовые выезды и ведется разъяснительная работа с населением, которые посещают лес.

Об этом пишет в соцсети Мария Гомечко и публикует фото.




19 МАЯ 2020, 15:24 226

Огромную пустыню в Китае превратили в зеленый лес и поля. На это ушел 61 год


Пустыни Му-Ус — одной из четырех пустынь Китая — больше не существует: 93% ее опустошенных земель стали зелеными.

Об этом на своей странице в Twitter сообщило издание China Economy.

Площадь пустыни Му-Ус достигала 42 200 квадратных километров. Город Юйлинь, расположенный рядом с ней, были вынуждены трижды переносить южнее из-за постоянных ветров и песчаных бурь.

В 1959 году местные жители начали озеленять пустынную местность. Они сажали деревья, чтобы остановить опустынивание и оградить себя от песчаных бурь. За 61 год им удалось расширить зеленую зону на 400 километров к северу.

Таким образом, уровень лесного покрова на местности вырос с 0,9% до 34,8%. Благодаря этому в Юйлине увеличилось производство зерна и, соответственно, доход на душу населения.


После отмены карантина местные жители прилагают все усилия, чтобы наверстать потерянное время. До конца мая они собираются засадить деревьями еще 400 гектаров песчаной земли.

Ранее мы рассказывали о самой крупной пустыне Европы — она находится в Украине. Это «Олешковские пески» под Херсоном, читайте о них в нашем кратком гиде путешествий по Украине на автомобиле.

https://mayak.org.ua/news/ogromnuju-pustynju-v-kitae-prevratili-v-zelenyj-les-i-polja-na-jeto-ushel-61-god/