Значну частину лісів Волині займають соснові насадження, які, зважаючи на цінність деревини, слугують своєрідною підтримкою стабільності лісогосподарської промисловості та економічної ситуації галузі. Однак, в останні роки з неабиякою силою набирає обертів проблема всихання соснових порід.
Це відбувається в основному через мінливість погоди та стрімкі зміни кліматичних умов, аномально високі температури протягом вегетаційного періоду та значне зниження рівня ґрунтових вод, що призвело до суттєвого ослаблення та деградації обширних площ лісових масивів.
Як наслідок – стрімкий розвиток та поширення осередків комплексу стовбурних шкідників, найнебезпечнішим серед яких є верхівковий короїд.
Швидкість та масштаби розповсюдження короїда вражають
За даними матеріалів із міжнародної науково-практичної конференції «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та методи їх вирішення», яка нещодавно відбулася у Києві, станом на 2 січня 2019 року загальна площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, із них – 222 тис. га. насаджень сосни звичайної. Стовбурові шкідники хвойних насаджень швидко зайняли домінуючу позицію, складаючи у 2018 році 23% площ усіх осередків шкідників і збільшивши площу своїх осередків за 4 роки у 7,7 разів.
Під час міжнародної науково-практичної конференції, організаторами якої є Національні академії наук України та Білорусі, науковці з цих країн, а також представники ФАО, Німеччини, Польщі та Австрії обговорювали питання всихання соснових лісів в європейському регіоні з прикладами вирішення цієї проблеми в Білорусі. Експерти ділилися власним досвідом і висловлювали свої пропозиції українським колегам, адже масове пошкодження соснових лісів стовбуровими шкідниками, зокрема верхівковим і шестизубим короїдами, є міжнародною проблемою і продовжує поширюватися не тільки Україною, погіршення стану соснових лісів відбувається у різних регіонах світу.
Заступник Голови Держлісагентства України
Володимир Бондар під час виступу на конференції у Києві сказав, що ситуація щодо масового поширення осередків короїдів стає катастрофічною для більшості країн Європи: «За останнє десятиріччя всихання сосни внаслідок пошкодження верхівковим короїдом зареєстровані у Білорусії, Польщі, Італії, Німеччині і навіть у скандинавських країнах – Фінляндії і Швеції. Згідно з офіційними звітами і науковими публікаціями європейських вчених, поширення осередків стовбурових шкідників є прямим наслідком негативного впливу змін клімату».
Окрім цього, особливо уражені хворобами та шкідниками лісу монокультури сосни, створені на великій площі у Центральній і Північній Америці, Азії, Південній Африці та Новій Зеландії. Процесам ослаблення та всихання піддаються і соснові ліси на європейському континенті, зокрема в Росії, Чехії, Угорщини, Словаччини, Румунії, Австрії і навіть у країнах Скандинавського півострова.
Володимир Бондар повідомив, що проведені у багатьох країнах наукові дослідження щодо порівняння сьогоднішніх показників клімату і прогнозу кліматичних показників дозволили зробити для України наступні висновки: на країну очікує подальше зростання температури по всій території, особливо в південній її частині і відповідне зменшення кількості опадів, особливо у вегетаційний період, як результат – розширення зони пошкодження древ стовбуровими шкідниками і збільшення осередків «панування» короїду.
Як живе короїд і чому «помирають» дерева
Характерною ознакою шкідника короїда є те, що ослаблення і всихання дерев відбувається протягом декількох тижнів після заселення. Личинки, які зимують під корою, навесні заляльковують, а в результаті, кожна самка відкладає по 100 яєць, що в свою чергу призводить до масового розмноження та розширення меж зруйнованих короїдом дерев.
Лише вчасне вилучення заселених короїдами дерев до того, як встигло розвитися їхнє потомство, може певною мірою загальмувати процеси ослаблення та всихання соснових лісів. Водночас чинна нормативно-правова база стосовно ведення господарства в соснових лісах України не дає змоги оперативно впроваджувати необхідні заходи. Унаслідок невчасного проведення таких заходів осередки всихання не вдається локалізувати. Це призводить до значних фінансових втрат, пов’язаних із різким зниженням товарності деревини, отриманої під час проведення санітарних рубок.
Масове всихання соснових порід на всій території України, що стало особливо помітним та значущим за останні декілька років, змусили лісівників та науковців звернути на це свою увагу.
Як побороти короїда-«вбивцю»
За словами директора Інституту лісу Національної академії наук Білорусі
Олександра Ковалевича, єдиний ефективний захист лісів від шкідників – оперативна локалізація і ліквідація вогнищ їх розмноження, а це можливо лише при оперативному виявленні пошкоджених ними насаджень, що визначається результативністю лісопатологічного моніторингу, складовою частиною якого є феромонний нагляд. На сьогодні феромонні пастки є найбільш ефективним засобом для контролю чисельності вершинного і шестизубчастого короїдів в соснових насадженнях і їх поширення, а також своєчасного проведення відповідних санітарно-оздоровчих заходів.
«Зарубіжний багаторічний практичний досвід профілактики і боротьби з короїдним всиханням соснових насаджень засвідчує те, що на сьогодні основними найбільш ефективними способами боротьби в осередках стовбурових шкідників є суцільні і вибіркові санітарні рубки, утилізація порубкових залишків (спалювання, мульчування), прибирання захаращеності, оперативне вивезення заготовленої деревини, а також її обробка інсектицидами. У соснових насадженнях обробки інсектицидами проти стовбурових шкідників у силу біологічних особливостей їх життєвого циклу є неефективними і не проводяться», – сказав він.
Однак в Україні існує ще одна проблема – так званий «сезон тиші», передбачений Законом України «Про тваринний світ», що забороняє, із 1 квітня до 15 червня проводити санітарні рубки свіжозаселених короїдами дерев, щоб не допустити масового вильоту жуків та збільшення площі їх осередків.
Науковці разом із лісівниками пропонують внести нові зміни, а також створити новий проект санітарних правил в лісах України, що дало б змогу більш якісно та своєчасно здійснювати заходи з поліпшення санітарного стану лісів. Дерева Полісся і усього світу загалом потребують термінових лісозахисних заходів.
Цікаво, що із 2018 року Держлісагентство України та Генеральний директорат лісового господарства Туреччини запровадили спільний проект для боротьби з короїдом біологічним методом. У рамках цього проекту державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Харківлісозахист» отримало лабораторне обладнання для вирощування мурахожуків – жуків-хижаків для біологічної боротьби з короїдами. Це – місцевий вид, що розповсюджений в Україні та багатьох країнах Європи, личинки якого живляться короїдами різних видів.
Як факт, враховуючи науковий і практичний досвід щодо заходів захисту соснових лісів від усихання, лісова галузь України має певні проблеми щодо впровадження сучасних і термінових заходів поліпшення санітарного стану лісів, так ще й на законодавчому рівні виникають свої нюанси, які ускладнюють роботу еко-захисників.
Якщо ситуацію не взяти під контроль, то наслідки можуть бути фатальними для багатьох лісових насаджень країни. Поки Держлісагентство намагається «достукатися» до уряду із питанням врегулювання законодавчих норм щодо рубок, локально у кожному регіоні, зокрема і на Волині, лісівники взяли ініціативу в свої руки і максимально популяризують та поширюють питання проблематики галузі.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: На Волині лісівники ініціювали у школах уроки в незвичному форматі.
Володимир Бондар про рішення конференції щодо всихання лісів
Академік-секретар відділення біологічних наук Національної академії наук Білорусі Михайло Нікіфоров розповів про період тиші в Білорусії та дав поради, як виправити ситуацію в Україні.
Директор Інституту лісу НАН Білорусі Олександр Ковалевич розповів про необхідність унормування екологічних та лісівничих підходів до боротьби зі всиханням.
http://www.volynpost.com/articles/1696-vtrata-lisu-cherez-pogodu-shkidnykiv-i-zakony-svit-bie-na-spoloh-cherez-vsyhannia-zelenyh-legen
.jpg)
.jpg)
.jpg)
