ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 серпня 2017

Спека в Україні: На Херсонщині загорілося 7 га лісу



Рятувальникам вже вдалося загасити перший осередок загорянь на 3 га

У вівторок, 1 серпня, на території Гладковського лісництва Голопристанського лісового господарства в Херсонській області виникло два вогнища лісових пожеж загальною площею 7 гектарів.

Про це повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

До вечора вівторка рятувальники встановили площу загорянь, а також вже локалізували її на площі 3 га.

Раніше в ДСНС відзначали, що в готовності для пожежогасіння знаходиться вертоліт Мі-8 Міністерства оборони України та пожежна авіація Служби.

За даними відомства, причиною пожеж стала спека, яка спостерігається в Україні.



Крім цього 1 серпня поблизу с.Кохани Голопристанського району на території земель запасу Великокардашинської сільської ради виникла пожежа лісової підстилки окремими осередками на площі близько 4 га.

"До гасіння пожежі залучено 15 одиниць техніки та 68 чоловік особового складу, в тому числі від ДСНС 12 одиниць техніки та 58 чоловік особового складу", - сказано в повідомленні.



Нагадаємо, згідно з прогнозом погоди, в найближчу добу погоду буде визначати тропічне повітря африканського походження, який і приніс спеку в Україні.

В Україні площа всихання дерев перевищила 330 тис. га

За перше півріччя 2017 року площа всихання насаджень у лісах, підпорядкованих Державному агентству лісових ресурсів, становить 331,3 тис. га. Про це повідомляють у прес-слубі Черкаської ОДА з посиланням на Держлісагентство України.

Найбільше всихання поширюється на сосну (майже 142 тис. га), ялину (майже 26 тис. га), дуб (майже 100 тис. га).

У зв’язку з постійно зростаючим техногенним та антропогенним навантаженням, несприятливими кліматичними умовами загальний санітарний стан лісів потребує покращення. Сприяє цьому погіршення лісопатологічної ситуації в лісах інших лісокористувачів, де лісозахисні заходи практично не проводяться і вони є резерватами накопичення шкідників і хвороб та розповсюдження їх в лісах підприємств і установ, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Відмічається значне зростання площ всихання ялини в Українських Карпатах (Львівська обл. – 16,2 тис. га, Івано-Франківська – майже 5 тис. га, Закарпатська – 1,5 тис. га, Чернівецька – 1,4 тис. га), соснових і дубових насаджень у Кіровоградській області (дуб – 40,3 тис. га, сосна – 3,4 тис. га), Волинській (сосна – 36,8 тис. га, дуб – 2,6 тис. га), Черкаській (сосна – 10,4 тис. га, дуб – 9,4 тис. га), Житомирській (сосна – майже 13 тис. га, дуб – майже 2 тис. га), Чернігівській (сосна – 14,3 тис. га, дуб – 1,6 тис. га) та інших областях.

До суттєвого ослаблення насаджень на значній території України призвели зміни кліматичних умов та аномально високі температури вегетаційного періоду останніх років, антропогенне навантаження, різке коливання ґрунтових вод та інші біотичні та абіотичні чинники.

Читати більше на remarka.net.ua
01 серпня 2017, 18:56 

Перекривають дороги, евакуюють жителів і туристів - масштабні лісові пожежі




Лісові пожежі добралися до столиці Греції. У передмісті Афін полум'я розбурхали потужні вітри. Вже близько двох тижнів у країні вирують пожежі.

Про це повідомляє телеканал Euronews.

Влада країни кидає усі сили, щоб зупинити пожежі. На околицях грецької столиці перекрили дороги. Правоохоронці проводять евакуацію місцевих жителів. Крім того, у деяких курортних містах вивозять відвідувачів готелів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Біля палаючих лісів евакуювали 10 тис. людей

У передмісті Кареас працюють 140 пожежників, 80 машин і 11 спецлітаків.

Міністерство закордонних справ України уже закликало українських громадян, які перебувають у Греції, у випадку екстрених ситуацій звертатися до посольства.


У Барселоні через пожежу під час фестивалю Tomorrowland Unite Spain евакуйовали 22 тис. осіб. Пожежа розпочалася, коли останній учасник фестивалю, американський діджей Стів Аокі, мав виступати.


Польща не припинить вирубку лісу у Біловезькій пущі всупереч рішенню ЄС



ЄС і Польща не можуть "прийти до згоди на рівні основоположних питань"

Роботи в Біловезькій пущі не припиняться незважаючи на рішення Суду ЄС, який виніс постанову про припинення всіх робіт у Біловезькій пущі до прийняття остаточного рішення. Про це заявив міністр навколишнього середовища Польщі Ян Шишко, передає "Радіо Польща".

"Ми працюємо у відповідності з законодавством ЄС", - сказав Ян Шишко.

За його словами, ЄС і Польща не можуть "прийти до згоди на рівні основоположних питань".
"Польща чинить дії по захисту середовища проживання і окремих видів в районі Біловезькій пущі згідно з європейським законодавством", - заявив міністр.


Як зазначає видання, остаточне рішення про призупинення вирубки дерев у Біловезькій пущі судді ЄС ухвалять після того, як ознайомляться з аргументами польської сторони. Міністерство охорони навколишнього середовища Польщі повинні подати свою позицію з цього питання до 4 серпня.

Нагадаємо, Європейська комісія подала до суду на Польщу за вирубку в Біловезькій пущі.

Повний текст читайте тут: https://www.rbc.ua/ukr/news/polsha-prekratit-vyrubku-lesa-belovezhskoy-1501538468.html

Вибіркові кримінальні провадження: посадовцям — усе, журналістам — дулю. ВІДЕО


В Чернівецькій області спостерігається тривожна тенденція щодо захисту прав журналістів. Коли журналіст чи журналістка пишуть заяву до поліції про злочин — перешкоджання законній журналістській діяльності, залякування, то правоохоронці здебільшого просто реєструють їх як просте звернення і «успішно» відписуються. Коли ж заяву пишуть чиновники, посадовці — кримінальне провадження відкривається нараз.

Показовим є випадок, що стався з головною редакторкою районної кіцманської газети «Вільне життя» Ольгою Кулько. 16 червня 2017 року вона виконувала свої журналістські обов’язки під час зустрічі групи мешканців міста Кіцмань та працівників державного підприємства «Чернівецький лісгосп». Люди виступили на захист лісу, працівники лісгоспу — за прохідну рубку. В результаті лісівники написали заяву в поліцію, звинувативши в тому числі головну редакторку видання, в «протидії законній господарській діяльності».


Активістам і журналістці закидають «умисн(е) перешкоджання працівникам та службовим особам ДП “Чернівецький лісгосп” у виконанні їхніх службових та господарських обов’язків», «у грубій формі не дозволяли працівникам лісгоспу продовжувати роботу, стали погрожувати». Про це йдеться на сайті Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

І що б ви думали? Поліція без зволікань відкрила кримінальне провадження. В той час як заяви журналістів про ту саму протидію законній ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ діяльності заносять у журнал обліку і розглядають як звернення громадян, надаючи смішні відписки. Я вже писала про те, що з 2015 року по червень 2017 року Інститутом масової інформації було зафіксовано 12 випадків перешкоджання журналістській діяльності в Чернівецькій області, однак навіть написані заяви за деякими з випадків не допомогли тому, щоб були відкриті кримінальні провадження, а ті, які були відкриті, — передані до суду.

Винятком з правил є розвиток ситуації, пов’язаної з нападом на знімальну групу телеканалу «Чернівецький промінь», який стався 5 липня в селі Репужинці Заставнівського району. Журналісти написали заяву, заяву написали місцеві осередки Незалежної медіапрофспілки і НСЖУ, керівник місцевої поліції. Розголосу було багато. І кримінальне провадження таки було відкрите. Як розповів журналіст Олександр Докієн, 26 липня 2017 року його викликали в райвідділок для надання показів та відеоматеріалів.

Голова Чернівецького осередку Незалежної медіапрофспілки України Микола Кобилюк каже, що правоохоронці, схоже, не хочуть якісно реагувати на порушення прав журналістів.

— По всій Україні схожа ситуація із порушенням прав журналістів. Поліція та прокуратура серйозно беруться за такі справи хіба що у випадку тяжких тілесних ушкоджень, або, не дай Боже, – смерті журналістів. Тож, на мій суб’єктивний погляд, місцеві правоохоронці побоюються брати на себе «тягар» у вигляді прецеденту, коли за погрози і перешкоджання у роботі журналістів зловмисники нестимуть реальне покарання, — зауважив Микола Кобилюк.
Як розповів Микола Кобилюк, у червні 2017 року в Чернівцях під час зустрічі керівництва спілки та керівників місцевої Нацполіції та прокуратури останні запевнили, що правоохоронці регіону готові долучитися до розробки комплексних заходів, спрямованих на профілактику порушень прав журналістів, а також притягувати до відповідальності осіб, які вчинили злочин проти представників ЗМІ.

— У випадку, коли вам при виконанні ваших редакційних завдань погрожують, перешкоджають у роботі, намагаються відібрати технічні засоби, якими ви здійснюєте фото- та відеофіксацію подій, або вчиняють будь-які інші дії, які грубо заважають вам у роботі та порушують ваші журналістські права, негайно викликайте поліцію. Пишіть заяву про злочин, і максимально оперативно повідомте своїх колег про інцидент, який з вами трапився, щоб вони поширили інформацію, — зауважив Микола Кобилюк.

Також журналіст радить звертатися за допомогою та порадами до представництва медіапрофспілки чи будь-яких інших журналістських організацій.

Тим часом головна редакторка районної газети «Вільне життя» Ольга Кулько після того, як лісники в особі директора держпідприємства написали на неї заяву в поліцію, у свою чергу теж написала заяву про злочин до районної поліції. Вона переконана, що такі дії посадовця — це умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. Адже в п. 2 ст. 171 Кримінального кодексу України передбачено покарання за «переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою».

— Конфлікт між Кіцманським лісництвом, ДП «Чернівецький лісгосп» і групою депутатів різних рад та жителів Кіцманя я висвітлюю з березня 2017 року, — йдеться у заяві Ольги Кулько. — Для об’єктивного висвітлення цієї теми неодноразово проводила відеозйомку зустрічей, нарад у приміщенні районної ради і в Кіцманському лісі. Відео зустрічі та дискусії, яка відбулася 16 червня 2017 року, також можна переглянути на сайті freelife.cv.ua і на каналі «Вільного життя» в Ютубі. Там чітко видно, що я знімаю на відео і не втручаюся в конфлікт, тим більше — не перешкоджаю господарській діяльності лісництва.

Тому таку заяву посадовця вважає способом впливу на журналістську діяльність. 18 липня 2017 року заява була зареєстрована в Кіцманському райвідділку поліції. Станом на 31 липня 2017 року в Ольги Кулько навіть пояснення не взяли. Очікувано, що дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились, кримінального провадження не відкрито.

В приватних розмовах правоохоронці кажуть: та ж вас не били, техніку не потрощили, то й і не було перешкоджання. Пояснити, що журналістській діяльності можна перешкоджати і без фізичного контакту, а залякувати — не лише словами «покалічу», «вб’ю» чи «заріжу», поки не вдається. Або, як каже Микола Кобилюк, поліція боїться створити прецедент щодо представників медіа, або дійсно не знає, що таке порушення прав журналістів і чому не можна допускати в таких випадках безкарності, або просто ігнорує законодавство.

Зараз ж більше видається на те, що одним все, а іншим — нічого.

Надія Вірна, регіональна кореспондентка ІМІ в Чернівецькій області, для видання “Час”

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США

У Фищука лісівникам порадили судитися з псевдо-активістами, а Ісаченко - краще працювати зі ЗМІ



«Лісогосподарська галузь Буковини працює нормально, – зазначив голова ОДА Олександр Фищук. – Ми знаємо ситуацію по кожному лісовому державному підприємству. Голови райдержадміністрацій також повинні нести відповідальність за стан лісового господарства в районах та ефективно вирішувати нагальні питання, що виникають у роботі галузевих державних підприємств».

Серед таких нагальних питань керівники облдержадміністрації назвали, зокрема, проблему незаконного втручання в роботу держлісгоспів тих, хто почасти безпідставно називає себе громадськими активістами, чиї дії спрямовані на дестабілізацію діяльності провідної галузі краю.

«Як представники держави ви повинні активно відстоювати свою правоту у судах, захищати ділову репутацію», – наголосив заступник голови ОДА Василь Гостюк, звертаючись до директорів держлісгоспів краю.

Саме за ініціативи Василя Гостюка Чернівецький лісгосп нещодавно звернувся із заявою до правоохоронних органів щодо умисного перешкоджання у виконанні державним підприємством господарських обов’язків з боку окремих громадських діячів, депутатів місцевих рад м. Кіцмань та Кіцманського району.

«Усі питання, що виникають, потрібно вирішувати з державницьких позицій», - наголосив Олександр Фищук.

Серед проблемних питань лісового господарства Буковини керівництво виконавчої гілки влади краю назвало єдине – незадовільну роботу прес-служби лісової галузі області.

Прес-служба Чернівецького ОУЛМГ
31.07.2017, 18:22

Нові Санітарні правила в лісах України довели свій екологічний ефект



Вл.Борейко, КЭКЦ

26 жовтня 2016 року Кабінет Міністрів України затвердив нові Санітарні правила в лісах України, які розроблені, вперше, за участю екологів. Саме за їх пропозицією в текст Правил були внесені дуже важливі доповнення, що обмежують або навіть забороняють проведення рубок та боротьби з захламленностью в різних категоріях ПЗФ, була введена заборона на санітарні рубки в лісах в Сезон тиші, регламентувалося створення охоронних зон навколо гнізд і токовищ рідкісних видів птахів. Заборонялося рубати дерева з дуплами і окремі сухостійні дерева, важливі для охорони біорізноманіття, а в об'єктах ПЗФ кількість мертвої деревини дозволено було залишати з 3 куб. м на га до 30 куб. м. Більш жорстка процедура узгодження санітарно-оздоровчих заходів була прописана для лісових об'єктів ПЗФ. Про проведення суцільних рубок органи лісового господарства зобов'язані тепер інформувати громадськість.

Всі ці нововведення, які давно вже застосовуються в Європі, вводилися згідно з Бернською конвенцією з охорони рідкісних видів флори, фауни і їх місць проживання, а також Орхуської конвенції про доступ громадськості до інформації та правосуддя.

Новим Санітарним правилам в лісах України ще не виповнився і рік, однак можна з твердою впевненістю сказати, що вони вже непогано зарекомендували себе в природоохоронній практиці.

По-перше, дуже активно пішов процес створення охоронних зон. На початок серпня 2017 р ,. за наявною у нас інформацією, в Україні діє 2710 охоронних зон, в тому числі 964-для флори, і 1746- для фауни. При цьому для птахів створено +1232 зони. Для порівняння, в Польщі, що має меншу площу лісів ніж Україна, на 2008 р налічувалося 3060 охоронних зон для птахів.

В даний час охоронні зони для рідкісних видів флори і фауни створили 5 обласних управлінь лісового господарства, 37 національних парків, 1 біосферний заповідник, 1 регіональний ландшафтний парк, 26 лісгоспів.

По-друге, як показує комплексна перевірка 82 лісових заказників Київської області та м.Києва, проведена в кінці 2016 р.-початку 2017 р Київським еколого-культуним центром, катастрофічні для них суцільні рубки, від яких в минулі 10-15 років втратили повністю або значно свою екологічну цінність 15% лісових заказників Київської області та Києва, в 2016-2017 рр. не велися. Практично у всіх об'єктах ПЗФ області був дотриманий також такий важливий для виживання фауни Сезон тиші. Будемо сподіватися, що такі позитивні результати були і в заказниках інших областей.

По-третє, багато національних парки активно підтримують нові Санітарні правила в лісах України за те, що вони дозволили значно знизити лісорубного вакханалію, яка до цього часу відбувалася в тих частинах нацпарков, які залишалися у веденні лісгоспів і які відмовлялися погоджувати свої плани рубок з нацпарку.

Тільки вже ці три приклади можна охарактеризувати як величезні досягнення охорони дикої природи України в останні 10-15 років. Причому ця важлива робота була проведена без будь -або грантів, що підтверджує великий перебудовний потенціал українського суспільства.

Однак, практика використання нових Санітарних правил в лісах України виявила та деякі їхні недоліки.

Наприклад, з незрозумілої причини в число категорій заказників, в яких заборонені суцільні рубки, які не потрапили гідрологічні заказники. А адже саме вони, в першу чергу, захищаючи ліс від рубки, рятують наші річки від осушення. На жаль, як показала наша перевірка лісових заказників Київської області, в деяких гідрологічних заказниках суцільні рубки не виняток.

Як показують дослідження провідного українського фахівця в галузі захисту лісу, доктора наук, професора В.Мешковой, мертва деревина (хмиз) практично ніяк не використовується шкідниками лісу для розмноження. Навпаки, вона дуже корисна для розмноження ворогів шкідників лісу. Тому давно пора відмовитися від незрозуміло ким і коли вписаних 3 куб. метрів мертвої деревини на один га, більше яких ніхто не має права її накопичувати. Здається, що ця цифра спокійна може збільшена в 10 разів.

Необхідно законодавчо розширити виробництво охоронних зон не тільки навколо гнізд і токовищ рідкісних видів птахів, а й місць проживання інших рідкісних видів тварин (ссавців, рептилій, амфібій, комах, молюсків), а також навколо популяцій рідкісних видів рослин, грибів і папоротей.

У зв'язку з тим, що відповідно до новітніх досліджень українських та польських вчених санітарні рубки, особливо суцільні, не є ефективним засобом боротьби з шкідниками лісу, а, більше того, сприяють подальшому висиханню і загибелі дерев, в Санітарні правила в лісах України необхідно вносити правки, забороняють проведення всіх санітарних рубок в природних об'єктах ПЗФ і значно обмежують їх проведення в незаповеданних лісах. Необхідно пам'ятати, що санітарні заходи в лесах- це дія узковременного, надзвичайного характеру, як вирізування грижі або апендициту у людини, а не широкомасштабні і постійні рубки, часто мають тільки комерційну мотивацію. Їх планування, а тим більше тривалий узгодження-абсурд.

Пора відмовитися і від старих радянських псевдо-лісогосподарських стереотипів, згідно з якими сохнуть сосни або їли це завжди погано і їх потрібно обов'язково зрубати, а не природний нормальний процес важливого екологічного явища, яке називається сукцесія. Або спалах короїд-теж погано і потрібно знову рубати дерева, ніж тривалість спалаху збільшується вдвічі, а не природне явище розвитку біорізноманіття, що має свою циклічність.

І останнє. Щоб уникнути будь-якої корупційної складової, при якій санітарно-оздоровчі заходи перетворюються в комерційну заготівлю деревини, в Санітарні правила в лісах України необхідно внести доповнення, згідно якого вся зрубана під час санітарно-оздоровчих заходів деревина залишається в лісі. Як це, наприклад, робиться в заказниках (резерватах) Польщі. Навіть якщо дерево уражено короїдом, слід його спиляти, зачистити від кори, а саму деревину залишити гнити в лісі. Нехай збагачує грунт і дає життя майбутньому лісі. Тільки в такому випадку можна повністю уникнути зловживань при санітарних рубках.


01/08/2017


Передача лісгоспів у концесію зруйнує лісову галузь - лісівники Буковини б"ють на сполох та просять Фищука і Мунтяна не допустити цього



ЧИМ ДАЛІ В ЛІС, ТИМ ТОВЩІ ПАРТИЗАНИ

Громадська рада при Чернівецькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства на своєму черговому засіданні, що відбулося 20 липня цього року, визнала за нагальну необхідність звернутися до голови Чернівецької облдержадміністрації Олександра Фищука та голови Чернівецької обласної ради Івана Мунтяна стосовно негативних наслідків передачі в концесію державних лісогосподарських підприємств.

Як повідомляє прес-служба Чернівецького ОУЛМГ, відповідні листи за підписом голови Громадської ради Івана Федорійчука зареєстровані у названих органах виконавчої та представницької влади краю.

«4 липня 2017 року на урядовому засіданні першим заступником міністра економіки України Максимом Нефьодовим проголошена новина, яка стала справжнім сюрпризом для усіх учасників лісового сектору, – йдеться у зверненні Громадської ради. – Мінекономрозвитку готує передати в концесію 333 державних лісогосподарських підприємств та планує розробити нову концепцію управління ними.

При цьому ніяк не доведено до громадськості та усіх зацікавлених сторін позитивні та негативні сторони такого рішення, а також яким чином його планують реалізувати.

На думку членів Громадської ради, такі рішення можуть негативно вплинути на стан лісового господарства регіону та держави в цілому, призвести до ліквідації державних підприємств, звільнення та подальшої втрати кваліфікованих фахівців галузі, впровадження неефективного механізму лісокористування, врешті, до соціальної напруги.

Враховуючи викладене, просимо здійснити вивчення економічної та соціальної доцільності такого рішення для Буковини із залученням відповідних фахівців та представників громадськості.

Результати вивчення винести на затвердження обласною радою».



http://strichka.com/item/67104405

Колегія Тернопільських лісівників: підсумки господарювання та прогресивний метод вирощування лісів

На базі державного підприємства «Чортківське лісове господарство», під керівництвом начальника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олега Яремка, за участю заступника Голови – керівника апарату Тернопільської облдержадміністрації Ігоря Вонса, керівників лісогосподарських підприємств, головних лісничих, інженерів, бухгалтерів, економістів, інженерів лісових культур та апарату управління відбулася виїзна колегія.

Про підсумки фінансово-господарської діяльності підприємств доповіла заступник начальника відділу лісових ресурсів та економіки управління Марія Псарюк, яка поінформувала присутніх про основні фінансові показники лісових господарств за піврічний період.

Так, підприємствами всього заготовлено 126 тис. куб. м деревини, з яких 105 тис. куб. м ліквідна деревина, 22,5 тис. – ділова. На внутрішній ринок реалізовано 61%. На власну переробку спрямовано 7464 кубометри. На власні потреби використано 3154 кубометри деревини. Залишки деревини за звітний період становлять 8973 кубометри.

Обсяг реалізації продукції становить 110 мільйонів гривень. Випущено переробленої продукції власної переробки на суму майже 16 мільйонів гривень.

Витрати на ведення лісового та мисливського господарства становлять 35,2 мільйони гривень.

На створення лісозахисних насаджень (нові ліси) спрямовано 294,6 тисяч. Кошти в основному було витрачено на виготовлення правовстановлюючих документів на землю.

Відновлено 512 гектарів лісів та створено нові на площі 55 гектарів. На збереження природно-заповідного фонду витрачено 3,2 мільйона гривень.

«Підприємства доволі добре спрацювали в першому півріччі, – сказав Олег Яремко, проте є і низка проблем. Серед основних – це, звичайно, трудомісткий процес пошуку земель під нові ліси і не завжди позитивний результат щодо цього та відсутність коштів і чималих на виготовлення правовстановлюючих документів. Тому ми постійно працюємо над цим», – сказав начальник управління.

За оцінкою рейтинговості перше місце посіло Чортківське лісове господарство. Власне, метою виїзного засідання колегії, яке продовжили на об’єктах лісокультурного виробництва Чортківського лісгоспу, було продемонструвати, як за успішного менеджменту можна досягнути позитивних фінансових показників, спрямувавши в свою чергу їх левову частину на модернізацію й новий підхід до вирощування якісного садивного матеріалу, який в майбутньому самоокупиться.

Тож продовжили засідання виїзної колегії в Колиндянському, Скала-Подільському та Улашківськомулісництвах.

У Колиндянському лісництві присутні оглянули методи вирощування декоративного садивного матеріалу. Так, директор Чортківського лісового підприємства Василь Фреяк та головний лісничий Роман Попіль розповіли про сучасні тепличні комплекси з автоматизованим зрошуванням та туманною установкою, які дали можливість досягти приживлюваності 90%. Перший тепличний комплекс спрямований на вирощування живців, їх є 26 тисяч із асортиментом 78 порід, у другому – садивний матеріал у контейнерах із закритою кореневою системою у кількості 3,5 тисяч із асортиментом 30 порід.

«У нас на теренах області залишилося дуже мало ефективних державних підприємств. Лісове господарство – одне з них. Дуже добре, що є такий приклад. Це показує, що державна форма власності може бути ефективною. Головне – це правильні завдання, які стоять і в пріоритеті і безумовно керівництво і ті люди, які очолюють дану структуру. І тому ми сьогодні переконуємося, що лісове господарство – це не просто вирубка лісів, це і санітарний догляд лісу і його відновлення. Це і створення нових лісів і однозначно заготівля деревини – пряма функція. Але безумовно, що вона має бути співрозмірною – вирубуємо треба і пропорційно засаджувати. Лісівники показують сьогодні приклад, що ця робота ведеться. Більше цього, розвивається й інший напрямок – вирощування декоративних рослин. Можливо, це непряма функція, але це новий напрямок. Вони шукають інші джерела наповнення свого бюджету, адже ми чуємо, що підприємства працюють без дотацій. Це також добре. Більше того, не просто працюють, а й сьогодні 24 мільйони податків в різні бюджети дали підприємства за півріччя. Сьогодні це тисячу робочих місць, це 6600 середня заробітна плата. Це приклад ефективного господарювання», – резюмував заступник Голови – керівника апарату Тернопільської облдержадміністрації Ігор Вонс.

Окрім того, учасники колегії оглянули розсадник, де встановлено дощувальну установку, пасіку з 40 бджолосім’ями та закладену садову з крапельним зрошуванням, де лісівники вирощують найпопулярніші сорти яблук та слив.

У Скала-Подільському лісництві збудовано навіс притінення для вирощування посадкового матеріалу листяних і хвойних порід із закритою кореневою системою. Він повністю автоматизований – від поливу до притінення. Власне, на час колегії лісівникам вдалося не лише повністю завершити об’єкт за рекордний час – два місяці, а й отримати перший позитивний результат із вирощування сіянців, посіви яких здійснили на місяць раніше. Лісничий лісництва Володимир Гайовський розповів, як відбувалося будівництво, як втілювали задум, з якими проблемами стикалися під час закладення сіянців і як переймали досвід щодо цього в сусідніх поляків. Робота навісу не потребує людських рук, тут все автоматизовано, навіс реагує на активність сонця і при підвищенні температури автоматично закривається. У контейнерах, які є різних видів із різними субстратами українського, естонського і польського виробництва, зростає 96 тисяч сіянців дуба звичайного, сосни звичайної та модрини європейської. Площа навісу дозволяє вирощувати тут до 180 тисяч сіянців лісових порід, відтак лісництво майже повністю (80%) забезпечуватиме садивним матеріалом підприємство. Безумовною перевагою такого вирощування є те, що лісові культури дуба звичайного з додаванням міцелію мають вдвічі швидший приріст, відтак вже за 3-4 роки дані дубові культури можна буде переводити у вкриту лісом площу. А це дозволяє суттєво зменшити витрати на догляди та суттєво зекономити кошти підприємства.

На завершення виїзної колегії її учасники завітали в Улашківське лісництво, яке показало, як лісівники поєднують прогресивні методи вирощування садивного матеріалу з добре перевіреними традиційними, та побували на лісовому розсаднику, де вирощують 120 тисяч садивного матеріалу хвойних та листяних порід. Лісничий лісництва Олег Шевчук провів екскурсію лісокультурами дуба звичайного 2013 року створення, який прижився на 95% за рахунок того, що його створювали методом посіву жолудя дуба звичайного, а також модрини європейської, посадку якої проводили цьогоріч.

80 відсотків лісів держлісфонду Тернопільщини – це штучні ліси, створені руками лісівників. Враховуючи те, що умови зростання – це в основному діброви і природним шляхом їх відновити практично неможливо, лісівники випробовують різні методи вирощування найціннішої лісової породи, застосовуючи їх під час весняних й осінніх садінь лісів. Відтак поєднують метод посіву жолудя дуба звичайного і посадку одно-дворічних дубових лісокультур. Цьогоріч одне з найбільших дубових підприємств області взялося впроваджувати в себе європейський метод вирощування дібров, який зарекомендував себе на відмінно у наших сусідів європейців, і дозволяє як збільшити термін посадки лісів, так і вчасно здійснити доповнення. Крокуючи в ногу з часом, лісівники Тернопільщини переймають передові сучасні європейські технології вирощування лісів, проте не забувають і про ті, які передали їм попередні покоління лісівників.

За інформацією прес-служби Тернопільського ОУЛМГ

31.07.2017

На Черкащині відновлюють лісові дороги

Лісівники Черкащини працюють над поліпшенням лісової інфраструктури – не лише облаштовують рекреаційні пункти, а й щороку відновлюють та ремонтують лісові дороги.

Як повідомив заступник начальника обласного управління Микола Рижков, протягом цього року заплановано здійснити ремонт 27-ми кілометрів лісових доріг з ґрунтовим покриттям та 10-ти кілометрів з твердим покриттям. Наразі вже виконано 60% від запланованого, а саме – 22 кілометри.

Хороша лісова дорога – це запорука оперативності та економії пального. Завдяки "лісовим артеріям" підвищується продуктивність техніки і роботи лісгоспів в цілому. Відремонтовані дороги створюють зручні умови для оперативного реагування у випадках пожеж та незаконних рубок. Окрім лісогосподарського, зазвичай відновлені дороги мають ще й соціальне значення, адже сполучають місцеві села або ж скорочують шлях між ними.

Ремонт лісових доріг здійснюється у всіх лісгоспах Черкащини і буде завершений до кінця жовтня ц.р. До слова, усі ремонти та роботи здійснюються за власні кошти лісогосподарств.

За інформацією Прес-служби Черкаського ОУЛМГ

31.07.2017