Вл.Борейко, КЭКЦ
26 жовтня 2016 року Кабінет Міністрів України затвердив нові Санітарні правила в лісах України, які розроблені, вперше, за участю екологів. Саме за їх пропозицією в текст Правил були внесені дуже важливі доповнення, що обмежують або навіть забороняють проведення рубок та боротьби з захламленностью в різних категоріях ПЗФ, була введена заборона на санітарні рубки в лісах в Сезон тиші, регламентувалося створення охоронних зон навколо гнізд і токовищ рідкісних видів птахів. Заборонялося рубати дерева з дуплами і окремі сухостійні дерева, важливі для охорони біорізноманіття, а в об'єктах ПЗФ кількість мертвої деревини дозволено було залишати з 3 куб. м на га до 30 куб. м. Більш жорстка процедура узгодження санітарно-оздоровчих заходів була прописана для лісових об'єктів ПЗФ. Про проведення суцільних рубок органи лісового господарства зобов'язані тепер інформувати громадськість.
Всі ці нововведення, які давно вже застосовуються в Європі, вводилися згідно з Бернською конвенцією з охорони рідкісних видів флори, фауни і їх місць проживання, а також Орхуської конвенції про доступ громадськості до інформації та правосуддя.
Новим Санітарним правилам в лісах України ще не виповнився і рік, однак можна з твердою впевненістю сказати, що вони вже непогано зарекомендували себе в природоохоронній практиці.
По-перше, дуже активно пішов процес створення охоронних зон. На початок серпня 2017 р ,. за наявною у нас інформацією, в Україні діє 2710 охоронних зон, в тому числі 964-для флори, і 1746- для фауни. При цьому для птахів створено +1232 зони. Для порівняння, в Польщі, що має меншу площу лісів ніж Україна, на 2008 р налічувалося 3060 охоронних зон для птахів.
В даний час охоронні зони для рідкісних видів флори і фауни створили 5 обласних управлінь лісового господарства, 37 національних парків, 1 біосферний заповідник, 1 регіональний ландшафтний парк, 26 лісгоспів.
По-друге, як показує комплексна перевірка 82 лісових заказників Київської області та м.Києва, проведена в кінці 2016 р.-початку 2017 р Київським еколого-культуним центром, катастрофічні для них суцільні рубки, від яких в минулі 10-15 років втратили повністю або значно свою екологічну цінність 15% лісових заказників Київської області та Києва, в 2016-2017 рр. не велися. Практично у всіх об'єктах ПЗФ області був дотриманий також такий важливий для виживання фауни Сезон тиші. Будемо сподіватися, що такі позитивні результати були і в заказниках інших областей.
По-третє, багато національних парки активно підтримують нові Санітарні правила в лісах України за те, що вони дозволили значно знизити лісорубного вакханалію, яка до цього часу відбувалася в тих частинах нацпарков, які залишалися у веденні лісгоспів і які відмовлялися погоджувати свої плани рубок з нацпарку.
Тільки вже ці три приклади можна охарактеризувати як величезні досягнення охорони дикої природи України в останні 10-15 років. Причому ця важлива робота була проведена без будь -або грантів, що підтверджує великий перебудовний потенціал українського суспільства.
Однак, практика використання нових Санітарних правил в лісах України виявила та деякі їхні недоліки.
Наприклад, з незрозумілої причини в число категорій заказників, в яких заборонені суцільні рубки, які не потрапили гідрологічні заказники. А адже саме вони, в першу чергу, захищаючи ліс від рубки, рятують наші річки від осушення. На жаль, як показала наша перевірка лісових заказників Київської області, в деяких гідрологічних заказниках суцільні рубки не виняток.
Як показують дослідження провідного українського фахівця в галузі захисту лісу, доктора наук, професора В.Мешковой, мертва деревина (хмиз) практично ніяк не використовується шкідниками лісу для розмноження. Навпаки, вона дуже корисна для розмноження ворогів шкідників лісу. Тому давно пора відмовитися від незрозуміло ким і коли вписаних 3 куб. метрів мертвої деревини на один га, більше яких ніхто не має права її накопичувати. Здається, що ця цифра спокійна може збільшена в 10 разів.
Необхідно законодавчо розширити виробництво охоронних зон не тільки навколо гнізд і токовищ рідкісних видів птахів, а й місць проживання інших рідкісних видів тварин (ссавців, рептилій, амфібій, комах, молюсків), а також навколо популяцій рідкісних видів рослин, грибів і папоротей.
У зв'язку з тим, що відповідно до новітніх досліджень українських та польських вчених санітарні рубки, особливо суцільні, не є ефективним засобом боротьби з шкідниками лісу, а, більше того, сприяють подальшому висиханню і загибелі дерев, в Санітарні правила в лісах України необхідно вносити правки, забороняють проведення всіх санітарних рубок в природних об'єктах ПЗФ і значно обмежують їх проведення в незаповеданних лісах. Необхідно пам'ятати, що санітарні заходи в лесах- це дія узковременного, надзвичайного характеру, як вирізування грижі або апендициту у людини, а не широкомасштабні і постійні рубки, часто мають тільки комерційну мотивацію. Їх планування, а тим більше тривалий узгодження-абсурд.
Пора відмовитися і від старих радянських псевдо-лісогосподарських стереотипів, згідно з якими сохнуть сосни або їли це завжди погано і їх потрібно обов'язково зрубати, а не природний нормальний процес важливого екологічного явища, яке називається сукцесія. Або спалах короїд-теж погано і потрібно знову рубати дерева, ніж тривалість спалаху збільшується вдвічі, а не природне явище розвитку біорізноманіття, що має свою циклічність.
І останнє. Щоб уникнути будь-якої корупційної складової, при якій санітарно-оздоровчі заходи перетворюються в комерційну заготівлю деревини, в Санітарні правила в лісах України необхідно внести доповнення, згідно якого вся зрубана під час санітарно-оздоровчих заходів деревина залишається в лісі. Як це, наприклад, робиться в заказниках (резерватах) Польщі. Навіть якщо дерево уражено короїдом, слід його спиляти, зачистити від кори, а саму деревину залишити гнити в лісі. Нехай збагачує грунт і дає життя майбутньому лісі. Тільки в такому випадку можна повністю уникнути зловживань при санітарних рубках.
01/08/2017
На городі бузина,а в Києві дядько.Брєд рябоі кобили,або новини психіатріі.
ВідповістиВидалити