У чому ж причина подібних явищ? Про це ми розпитали головного лісничого державного підприємства «Цюрупинське лісомисливське господарство» Марію Михайлівну Глод.
– З початку пожежонебезпечного періоду, а саме з березня по перші числа серпня, вже виявили та ліквідували 40 пожеж. З них три – великих лісових. Площа пошкоджених лісових насаджень вже перевищує 115 га. Одну з останніх великих пожеж поблизу Костогризово гасили кілька днів – з 7 по 10 серпня. На гасіння даної пожежі було задіяно: 12 пожежних автомобілів, 3 трактори, та 3 допоміжних автомобіля. Також було задіяно 47 чоловік з державних лісогосподарських підприємств. Від державної служби надзвичайних ситуацій на гасіння пожежі було дано 30 пожежних автомобілів, 3 чергових автомобіля, тобто допоміжних, 121 людину особового складу. Також при гасінні пожежі брали участь фермерські господарства, військові, та була задіяна авіація. Було три одиниці, які також брали участь у гасінні пожежі. На сьогодні орієнтовна площа пошкоджених насаджень становить 70 гектарів, з них 30 гектарів це верхова пожежа, тобто повністю знищені насадження,– розповідаєМарія Михайлівна.
За її словами, проблем у лісників вистачає. І справа не лише у боротьбі з пожежами.
– Минулий рік для лісників також був вкрай важким. Але тоді нам вдавалося працювати швидше, бо працювали спостережні вежі, з яких ми і виявляли загорання. Проблема ще в тому, що фінансування як не було, так і немає вже другий рік поспіль. Всі наші запити, всі наші заходи ігноруються, ніхто нас не чує. Єдина ресурсна ниточка, завдяки якій ми все ще можемо працювати, це допомога від колег з ресурсних областей. Це колеги з тих регіонів, де є можливість самостійно заробляти гроші і люди добровільно віддають свій одноденний заробіток, ті гроші акумулюються там, надходять до нас. І тут ми цими коштами виплачуємо заробітну плату. Крім цього слід відмітити, що саме в цьому році було виділено кошти з резерву як району, так і області. Всього було отримано 90 000 грн. На ці кошти було придбано паливно-мастильні матеріали для проведення профілактичних і попереджувальних заходів. В основному, це догляд за мінералізованими смугами, які вкрай необхідні. Без них пожежі розповсюджуються значно швидше. Також на сьогоднішній день розглядається питання виділення 100 тис. грн районною адміністрацією для того, щоб хоч якось компенсувати витрати паливно-мастильних матеріалів саме по ліквідації цієї великої пожежі. На сьогоднішній день, завдяки допомозі наших колег, вдалося запустити роботу лісопожежних станцій, хоч не в необхідній кількості, але ми хоч якось можемо працювати. Ніхто не залишається осторонь, – ділиться наболілим Марія Михайлівна.
Головне питання залишається відкритим – чому ж горить ліс? Ще й такими площами. Чи дійсно в усьому винна літня спека?
– Справа тому, що саме Костогризовське лісництво, останні кілька тижні горить дуже часто. І горить в одних і тих самих місцях, буквально з періодичністю в 1-3 дні. Навіть коли ми вночі гасили цю велику лісову пожежу, кілометрів за 5 від неї було одночасно ще два загоряння. Не може вночі так загорітися, це підпал. По кожному випадку лісової пожежі ми направляємо заяви, додатково надаємо матеріали до правоохоронних органів, це їх компетенція. Ще один цікавий факт: з сорока пожеж три випадки загоряння від блискавки. А у 37 випадках – це суто людський фактор. Особливо, якщо воно загорається одночасно в декількох одних і тих самих місцях,– пояснює ліснича.
Аби пояснити людям наслідки недбалого ставлення до природи, лісничі разом із рятувальниками постійно проводять рейди та читають лекції.
– Державною лісовою охороною, зокрема Цюрупинським лісомисливським господарством також проводяться лекції і бесіди, проводиться роз’яснювальна робота, публікуються виступи у засобах масової інформації, виступи по телебаченню. Цього року в нас було п’ять виступів по телебаченню, публікації в газетах та журналах. Робота ведеться. Але чомусь люди ігнорують. Думають, «від мене шкоди не буде»… Люди не розуміють, що така ситуація з лісами буде впливати на аграрний сектор, на сільськогосподарське виробництво, це буде зниження урожаю. Адже все в природі взаємопов’язано, – розповідає спеціаліст.
Те, що знищив вогонь і людський цинізм, лісничі всіляко намагаються відновити. Та допомогти природі оговтатись від катастрофи.
– Новий ліс ми висаджуємо щорічно. Минулого року ми висадили 83 гектара. А цього року ми посадили 104 га, враховуючи те, що немає жодної копійки на ці роботи. Дерева висаджуємо, в основному, на згарищах. Там, де були великі лісові пожежі. Наприклад, місце де була велика пожежа в 2007 році, сьогодні майже вся заліснена. Просто його візуально ще не так видно, цей ліс маленький. Аби дерева виросли, потрібен час. А знищують ліси набагато швидше, ніж вони встигають відродитись, – пояснює Марія Михайлівна.
Тож звертаємося до жителів Херсонщини – не будьте байдужими, адже пустеля не принесе добра нікому, а одноразовий заробіток не збагатить вашу сім’ю…
Ольга Шостак
– З початку пожежонебезпечного періоду, а саме з березня по перші числа серпня, вже виявили та ліквідували 40 пожеж. З них три – великих лісових. Площа пошкоджених лісових насаджень вже перевищує 115 га. Одну з останніх великих пожеж поблизу Костогризово гасили кілька днів – з 7 по 10 серпня. На гасіння даної пожежі було задіяно: 12 пожежних автомобілів, 3 трактори, та 3 допоміжних автомобіля. Також було задіяно 47 чоловік з державних лісогосподарських підприємств. Від державної служби надзвичайних ситуацій на гасіння пожежі було дано 30 пожежних автомобілів, 3 чергових автомобіля, тобто допоміжних, 121 людину особового складу. Також при гасінні пожежі брали участь фермерські господарства, військові, та була задіяна авіація. Було три одиниці, які також брали участь у гасінні пожежі. На сьогодні орієнтовна площа пошкоджених насаджень становить 70 гектарів, з них 30 гектарів це верхова пожежа, тобто повністю знищені насадження,– розповідаєМарія Михайлівна.
За її словами, проблем у лісників вистачає. І справа не лише у боротьбі з пожежами.
– Минулий рік для лісників також був вкрай важким. Але тоді нам вдавалося працювати швидше, бо працювали спостережні вежі, з яких ми і виявляли загорання. Проблема ще в тому, що фінансування як не було, так і немає вже другий рік поспіль. Всі наші запити, всі наші заходи ігноруються, ніхто нас не чує. Єдина ресурсна ниточка, завдяки якій ми все ще можемо працювати, це допомога від колег з ресурсних областей. Це колеги з тих регіонів, де є можливість самостійно заробляти гроші і люди добровільно віддають свій одноденний заробіток, ті гроші акумулюються там, надходять до нас. І тут ми цими коштами виплачуємо заробітну плату. Крім цього слід відмітити, що саме в цьому році було виділено кошти з резерву як району, так і області. Всього було отримано 90 000 грн. На ці кошти було придбано паливно-мастильні матеріали для проведення профілактичних і попереджувальних заходів. В основному, це догляд за мінералізованими смугами, які вкрай необхідні. Без них пожежі розповсюджуються значно швидше. Також на сьогоднішній день розглядається питання виділення 100 тис. грн районною адміністрацією для того, щоб хоч якось компенсувати витрати паливно-мастильних матеріалів саме по ліквідації цієї великої пожежі. На сьогоднішній день, завдяки допомозі наших колег, вдалося запустити роботу лісопожежних станцій, хоч не в необхідній кількості, але ми хоч якось можемо працювати. Ніхто не залишається осторонь, – ділиться наболілим Марія Михайлівна.
Головне питання залишається відкритим – чому ж горить ліс? Ще й такими площами. Чи дійсно в усьому винна літня спека?
– Справа тому, що саме Костогризовське лісництво, останні кілька тижні горить дуже часто. І горить в одних і тих самих місцях, буквально з періодичністю в 1-3 дні. Навіть коли ми вночі гасили цю велику лісову пожежу, кілометрів за 5 від неї було одночасно ще два загоряння. Не може вночі так загорітися, це підпал. По кожному випадку лісової пожежі ми направляємо заяви, додатково надаємо матеріали до правоохоронних органів, це їх компетенція. Ще один цікавий факт: з сорока пожеж три випадки загоряння від блискавки. А у 37 випадках – це суто людський фактор. Особливо, якщо воно загорається одночасно в декількох одних і тих самих місцях,– пояснює ліснича.
Аби пояснити людям наслідки недбалого ставлення до природи, лісничі разом із рятувальниками постійно проводять рейди та читають лекції.
– Державною лісовою охороною, зокрема Цюрупинським лісомисливським господарством також проводяться лекції і бесіди, проводиться роз’яснювальна робота, публікуються виступи у засобах масової інформації, виступи по телебаченню. Цього року в нас було п’ять виступів по телебаченню, публікації в газетах та журналах. Робота ведеться. Але чомусь люди ігнорують. Думають, «від мене шкоди не буде»… Люди не розуміють, що така ситуація з лісами буде впливати на аграрний сектор, на сільськогосподарське виробництво, це буде зниження урожаю. Адже все в природі взаємопов’язано, – розповідає спеціаліст.
Те, що знищив вогонь і людський цинізм, лісничі всіляко намагаються відновити. Та допомогти природі оговтатись від катастрофи.
– Новий ліс ми висаджуємо щорічно. Минулого року ми висадили 83 гектара. А цього року ми посадили 104 га, враховуючи те, що немає жодної копійки на ці роботи. Дерева висаджуємо, в основному, на згарищах. Там, де були великі лісові пожежі. Наприклад, місце де була велика пожежа в 2007 році, сьогодні майже вся заліснена. Просто його візуально ще не так видно, цей ліс маленький. Аби дерева виросли, потрібен час. А знищують ліси набагато швидше, ніж вони встигають відродитись, – пояснює Марія Михайлівна.
Тож звертаємося до жителів Херсонщини – не будьте байдужими, адже пустеля не принесе добра нікому, а одноразовий заробіток не збагатить вашу сім’ю…
Ольга Шостак
0 коммент.:
Дописати коментар