ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 вересня 2017

Тисячі гектарів хвойних лісів «іржавіють» через… жука


У Польщі та Білорусі з короїдом борються ефективно. В Україні робити це заважає бюрократія…

У цьому місці ліс тільки починає «іржавіти». Його ще можна врятувати..

Волинські хвойні ліси під загрозою. Їх атакує верхівковий короїд. Шкідник випиває з сосен усі соки, і вони масово пропадають. Маленькі руді плями на карті лісів швидко перетворюються на великі помаранчеві зони – жук оперативно «освоює» нові території, вбиваючи зелені легені Волині. За офіційними даними Державного агентства лісових ресурсів, загалом по Україні через жука вже всохло 142 тисячі гектарів, і майже третина цих територій – на Волині (37 тисяч га)! Чому ж не можуть шкідника зупинити?

У містах каштани практично на території всієї України понівечила мінуюча міль. Тепер серед літа каштани викликають у нас жаль — через скручене руде листя, на якому міль спокійнісінько відкладає свої «міни». А вже восени каштан дивує другим цвітінням. Екологи кажуть, через ослаблення міллю дерево не розуміє, що з ним відбувається, тож після того, як завчасно скидає листя, знову пускає квітучі «свічки»… Подекуди бралися рятувати каштани з допомогою вакцинації, та ефект недовготривалий. Тож і далі каштани «іржавіють»…. Щось подібне сьогодні коїться і з соснами.

— Хвойні дерева уражає верхівковий короїд, – розповів лісничий Скулинського лісництва державного підприємства «Ковельський лісгосп» Леонід Лисюк. – На одному дереві можуть жити до 15 тисяч комах. Атакують сосну зверху, тоді проникають у гілля та стовбур. І дерево, яке не має сили з ними змагатися, починає хворіти, а відтак жовтіє, а потім взагалі всихає. Жук, «вбивши» одну сосну, береться за іншу.

У цьому лісництві стараються оперативно давати відсіч шкіднику. А тут єдина рада – вирубка уражених ділянок лісу. Біда лише, що між виявленням шкідника і початком санітарної рубки «хворих» територій минає понад місяць.

— У нас передбачена ціла процедура погодження, починаючи від місцевої влади до обласного держуправління екології, – говорить Леонід Миколайович. – Мають право розглядати питання до місяця. Як наслідок, втрачаємо дорогоцінний час, і жуки продовжують пожирати ліс. У Польщі між виявленням хворого дерева і його рубкою минає лише три дні. А в Білорусі працівники всіх лісництв рубають уражений ліс одночасно. Якби ми так в Україні працювали, з проблемою би впоралися швидко.



Лісничий Леонід Лисюк показує кору, яку скинуло хворе дерево.

— Звідки ж до нас прийшла така біда?

— Востаннє таку «іржаву епідемію» спостерігали на початку ХХ століття. Нині поширилася на ліси півдня Білорусі та сходу Польщі, а також ліси заходу й півночі України. Розмноженню верхівкового короїда сприяє погода.

За рік цей шкідник дає два потомства! Після парування самці гинуть, а кожна самка здатна відкласти до 120 яєць. Від «шлюбної» камери проточує з десяток довгих ходів, а в них – окремі камерки для своїх нащадків, які закупорює (через це дерево не отримує достатньо вологи й починає всихати). Таким чином стовбур дерева стає як решето… А ще ж верхівковий короїд поселяється на сосні не сам, а з грибками.

Буває, – бідкається Леонід Миколайович, – одне дерево точать відразу три шкідники: крім верхівкового короїда, нижче дерево їсть соснова златка, а зовсім знизу заводиться шестизубий короїд. Це страхіття. Ми втрачаємо ліси! Бо ж сосна стає невиліковно хвора й за місяць-півтора зовсім гине.

Ми йшли сосновим лісом і з сумом дивилися на дерева, що у безнадії простягали до нас своє руде лисе віття. Допомогти їм уже, на жаль, ніяк. Попід стовбурами лежали уламки трухлявої кори, проїденої жуками. Здавалося, дерева оголилися у відчаї, скинули кору, намагаючись врятуватися від агресора, та при цьому стали ще вразливіші…. Тиждень-другий – і підуть «під пилку». Тільки якщо якісне здорове дерево можна було би збути по 1200−1300 гривень за куб, то хворе — в рази дешевше. Скажімо, на меблі його беруть по 350−450 гривень, а на дрова – лише по 180… Тож шкода від жука солідна і в матеріальному плані.
Фото автора

Волинська обл.

Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/ukraine/206002-tysiachi-hektariv-khvoinykh-lisiv-irzhaviiut-cherez-zhuka

01.09.2017, 12:00,
Наталія Кравчук

У Свалявському лісгоспі відкрили пункти реалізації дров




Того року зима застала закарпатців дещо раніше, ніж зазвичай - в містах ще тиждень тому стартував опалювальний сезон, а жителі сіл почали включати індивідуальне опалення. Власники твердопаливних котлів активно приступили до заготівлі дров або інших матеріалів для обігріву своїх осель. А ще затяжна зима дала поштовх до того, що люди почали закуповувати дрова ще від початку літа. Аби зменшити ажіотаж, й лісівники розпочали реалізацію дров для місцевих мешканців дещо раніше. І ще створили спеціально для виписки дров на опалювальний сезон пункти звернення громадян.

Кубометр дров паливних для населення у Свалявському лісовому господарстві в цьому році реалізується за ціною 492 грн. Йдеться про дорогі сорти - твердолистяні породи дерев, які мають найвищу теплотворну здатність.

- Всього дрова бувають трьох типів в залежності від їх теплотворної здатності. Перша, це так звана тверда група - дуб, береза, ясен, клен. Вони при спалюванні виділяють більше теплової енергії, - розповідають лісівники Свалявського держлісгоспу. - До другої групи належать хвойні дерева і вільха. Найменшу теплотворну здатність мають м'яколистяні породи, зокрема тополя. Однак ми стараємося заготовити одразу дрова завчасно заготовлені, першої групи. Реалізовують лісівники дрова населенню у вигляді колотих дров довжиною до 1 метра.

І спеціальго для населення у Свалявському держлісгоспі відкрили пункти, куди громадяни можуть звернутися по дрова. Вони розташовані за адресами:

с. Неліпино, вул. Шевченка, 23
с. Плоске, вул. Головна, 263
с. Поляна, вул. Духновича, 98
c. Дусино, вул. Миру, 195
с. Березники, вул. Головна, 234
c. Керецьки, вул. Замостянська, 193

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
вересня 01
11:472017

Через нашестя шкідників в небезпеці опинилося 50 тисяч гектарів волинських лісів



12 тисяч осередків розмноження короїдів вже зафіксували на Волині.

Шкідник шаленими темпами розповсюджується лісами області, тим самим знищуючи їх, - повідолмляє Волинська регіональна дирекці НСТУ.

Лише за цей рік зона ураження комахами хвойних зросла у 5 разів — нині йдеться про понад 7000 гектарів непридатного для використання лісу. Що робити із цією пошестю у Маневицькому районі вирішували лісівники, науковці та представники обласної влади.

З висоти пташиного польоту видно усі наслідки нашестя короїдів на Поліссі. 7 тисяч гектарів Волинського лісу уражені комахами. А ще торік площі непридатного для використання лісу становила тисячу гектарів.

«Ми бачимо, що з середини літа розпочалося дуже потужне валове накопичення колоїдного запасу, їх стає просто мільярди. Якщо на одному дереві від 2,5 до 25 тисяч штук, то на гектарі осередку мова йде про 1,5-10 млн комах», – каже старший науковий співробітник НДІ лісового господарства Василь Бородавка.

Комахи вже почали оселятись на молодих і здорових рослинах. Якщо раніше короїд був другорядним шкідником, то нині це – основна загроза для хвойних лісів. Останні дослідження вразили науковців: видів короїда виявилось навіть більше, ніж вважали раніше.

«Ми виявили 7 видів короїдів, які працюють в насадженнях сосни звичайної. Три види короїда взагалі нехарактерні, нові для Волині. Раніше вони не обліковувалися на території області і взагалі для України вони були просто супутнім видом, не були агресивною формою» – розповіла директор ДП «Херсонлісозахист» Тетяна Касіч.

Комахи не лише вражають дерева, а й переносять небезпечні для хвойних гриби. Стовбури рослин синіють і втрачають промислову цінність.

«Хімічна боротьба — це вже буде остання крапля: якщо ми програємо цю боротьбу, тоді доведеться всіма силами кропити суцільно, але це дуже дорого, дуже неефективно і це — хімічне забруднення всього лісу. Ми переб’ємо і ваших, і наших, стихне пташка, щезне вся корисна комаха з цього лісу і населення підійме великий бунт», – переймається Василь Бородавка.

За словами лісівників та науковців, єдиним ефективним методом боротьби зі шкідником є вирубка хворих дерев.

Застерігають: якщо не зробити цього зараз, наступного року кожен уражений гектар перетвориться на три. У зв’язку з прийняттям Санітарних правил в лісах України, проведення санітарних заходів ускладнено,а сам процес отримання дозволу на рубку затягується. Через це шкідник перелітає і займає нові території. Третина уражених дерев – у природно-заповідному фонді. Там взагалі будь-які рубки заборонені.

«На сьогоднішній день лісівники кинули всі сили, призупинивши стиглий ліс заготовляти, всі сили кинуті на заготівлю там, де дозволено, не в заповідниках, а де дозволено – інспектування і вирубка йде. Ми прибрали вже на площі 3000 га за 7 місяців – що санітарними, що суцільними зрубами», – повідомив начальник обласного управління ЛМГ Олександр Кватирко.

На Волині в зоні небезпеки – майже 50 тисяч гектарів хвойних. У вересні спеціальна комісія вирішуватиме, чи оголошувати в області надзвичайний стан через нашестя короїдів. Влада ініціює звернення до керівництва держави з проханням негайно розглянути це питання.


Сьогодні, 09:24

Под Киевом вспышка африканской чумы свиней. Еще в 20-ти областях карантин



Карантин из-за вспышек опасного вирусного заболевания животных – африканской чумы свиней (АЧС) действует в 20-ти населенных пунктах в 9-ти областях Украины, сообщила пресс-служба Государственной службы по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей.

В частности, вспышки африканской чумы зафиксированы в Закарпатской (10), Киевской (3), Харьковской, Винницкой, Одесской, Хмельницкой, Ровенской, Днепропетровской и Волынской (по 1) областях, передает УНИАН.

В местах, где объявлен карантин, вводятся ограничительные меры, блокируется перемещение свиней и продукции животноводства, изымается скот, проводится дезинфекция. Карантин в населенном пункте объявляется на 40 дней. Если за это время ветеринары не выявят на территории новые вспышки, такой населенный пункт считается оздоровленным.

Согласно сообщению, за последние 5 лет были оздоровлены 232 из 252 неблагополучных по АЧС пунктов.

В целом, по данным пресс-службы, с начала 2017 года ветеринары зарегистрировали в Украине 104 случая АЧС (88 – домашних, 16 — диких) по сравнению с 91 за весь прошлый год. Всего с 2012 года на территории Украины было зарегистрировано 252 случая заболевания АЧС в 23 областях Украины.

Также стало известно, что специалисты ветеринарной медицины зарегистрировали очередные случаи африканской чумы свиней в Киевской и Закарпатской областях.

Так, сотрудники госслужбы обнаружили труп зараженной домашней свиньи на расстоянии около 1 км от города Яготин Киевской области.

Также ветеринары зарегистрировали АЧС на предприятии «АПК Тиса-Захид» (пгт Вилок, Закарпатская обл.) и среди диких кабанов в Ясинянском лесоохотничьем хозяйстве (Раховский район, Закарпатская обл.). Диагнозы АЧС подтверждены лабораторными исследованиями.

Как сообщал «Журналист», в Хмельницкой области эпидемия африканской чумы. Сжигают тысячи животных.


01.09.2017
Фото: Высокий Вал

На варті лісу – СТБ.Вікна-новини – 31.08.2017. ВІДЕО

4 серія випуску СТЮ - На варті лісу





Екологічне свавілля: чому на Закарпатті досі незаконно вирубують ліс?

Рятувальники спільно з лісниками провели рейд у лісовому масиві


Незважаючи на похолодання, громадяни продовжують вирушати до лісів. Для того, щоб з ними не трапилося біди, рятувальники проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу.

Зокрема, 31 серпня неподалік с. Грузького Кролевецького району працівники 22-ї Державної пожежно-рятувальної частини разом із представниками ДП «Кролевецьке лісомисливське господарство» відвідали лісовий масив. Рейдова група нагадала відпочивальникам, що під час пожежонебезпечного періоду забороняється розведення багать у лісовій місцевості, а при найвищому 5-му класі пожежної небезпеки обмежується доступ населення до хвойних лісів. У разі виявлення загоряння лісової підстилки чи сухої трави слід спробувати самотужки загасити її водою, піском чи ґрунтом. А якщо пожежа набула загрозливих масштабів, треба викликати Службу порятунку за номером «101». Для кращого засвоєння наданої інформації присутні отримали тематичні пам’ятки.

Такі профілактичні рейди нагадують людям про необхідність бути обережними у повсякденному житті. Виконання простих правил безпеки дозволить зберегти життя та здоров’я не лише собі, а й іншим людям. Тому рятувальники й надалі проводитимуть відповідні заходи.

П'ятниця, 01 Вересня, 2017, 10:41

Как не пропасть в «объятьях» леса?


В 21-м веке не заблудиться в лесу – задача не такая уж и сложная. Особенно, если заранее подготовиться к очередному свиданию с природой. При этом полезно захватить с собой навигатор, смартфон или компас. Они точно помогут вам не наматывать лишние километры по лесной чаще. Однако если вы собираетесь за ягодами или грибами, всегда ставьте кого-нибудь в известность о своих планах. Мало ли что может случиться в таком походе.

Но прежде чем отправиться в лес (особенно незнакомый), стоит посмотреть на карту местности, запомнить расположение населенных пунктов и дорог. Конечно, заблудиться с навигатором или компасом невозможно, но вполне реальны ситуации, когда вы их потеряете, промочите или случайно сломаете. Поэтому предпочтительнее, если хотя бы примерная карта местности будет у вас в голове. Компас, смартфон или навигатор в исправном состоянии точно не позволят вам плутать между деревьями, а знание карты местности выручит вас в любой ситуации. Еще лучше, если в лесу есть заметные ориентиры — возвышенности, речки или озера. Они помогут понять, где вы находитесь, или же определить направление, куда нужно идти.

Не стоит забывать о том, что шаги у человека неравномерны. Если человек правша, то шаг его правой ноги будет длиннее. Именно поэтому многие ходят по кругу или сбиваются с маршрута, хотя им кажется, что они идут прямо.

Но как выйти из леса, если все-таки заблудился?

Первая задача — определить направление, в котором нужно двигаться. Самый простой путь — вернуться назад. Очевидно, что такой вариант действий не займет большего количества времени, чем то, что ушло у вас, чтобы заблудиться. Но есть важный момент. Если у вас нет абсолютной уверенности, что путь назад вы знаете совершенно точно, лучше просто пойти в сторону ближайшего населенного пункта, пусть даже он расположен и дальше. Дело в том, что обычно многие заходят в лес еще глубже, находясь при этом в полной уверенности, что возвращаются домой.

Главное – не паниковать и суетиться. Определили направление? Идите спокойным и равномерным шагом, выход из леса — вопрос времени. Помните, что ваша главная в подобной ситуации цель — это не выйти как можно быстрее, а не заблудиться еще сильнее.

Но если вы окончательно заплутали в лесных дебрях и у вас не оказалось компаса или навигатора, но вы помните примерный план местности, то узнать стороны света и направление, в котором нужно двигаться, не составит для вас никакого труда. В лесу, не имея при себе ничего, ориентироваться можно по солнцу или по звездам. Но на самом деле мало кто это запоминает и, тем более, пользуется. К тому же, в условиях облачности или в густом ельнике солнце вам не поможет.

Все знают, что мох на деревьях и камнях более густой с определенной стороны, но мало кто помнит, с какой. Мох гуще растет с северной стороны дерева, но оно должно быть отдельно стоящим. Если деревья расположены очень близко друг к другу, то у правила могут быть исключения или мох может расти равномерно. Также у отдельно стоящего дерева крона будет более густой и пышной с южной стороны. Если лес хвойный, то можно посмотреть на стволы деревьев. Смола всегда выступает больше на южной стороне, а у сосен с севера кора темнее. Но не у всех.

Что касается муравейника, который находится на более-менее открытом пространстве, то его южный склон будет более пологим, нежели северный.

Также нужно иметь в виду, что если вы стоите лицом к северу, то слева будет запад, а справа — восток. Приведенные выше способы очень просты, и запомнить их легко, но стоит учитывать, что всегда бывают исключения. Поэтому нужно проверять себя на нескольких ориентирах, а не на одном. Например, найти муравейник и отдельно стоящее дерево, покрытое мхом. В этом случае вероятность ошибки будет очень низкая.

Когда вы определили стороны света и направление, в котором нужно идти, расслабляться не стоит. Сбиться с пути в лесу очень просто, поэтому периодически нужно проверять правильность выбранного направления. В идеале нужно двигаться вдоль заметного ориентира. Это может быть речка или холм, который видно издалека. Если путь окажется даже длиннее, ничего страшного. Зато вы точно не заблудитесь еще раз.

Игорь ОНАНЧУК,
вриод начальника РОВД
Пятница, 01.09.2017 02:58

Трояндовий рай серед лісу






КРАСИВО

У лісництві на Черкащині розширюють пропозиції для озеленення міст і сіл

Уявіть цю красу: посеред лісу на ділянці в один гектар на початку літа розцвіло 15 тисяч різнокольорових троянд. Вони й нині вражають своєю неповторною красою. Це — господарство Пехівського лісництва Звенигородского лісгоспу, а точніше — базовий лісовий розсадник. Нинішнього року троянди зацвіли вперше. Як розповіли лісівники, тут зібрали 67 сортів, причому багато з них — дуже рідкісні. Їх, як розповів керівник лісового господарства Анатолій Проценко, реалізовуватимуть для озеленення міст і сіл.

Загалом у лісовому розпліднику, загальна площа якого становить 13,2 гектара, вирощують сіянці для створення лісових культур. Водночас практикують і декоративне лісорозведення — мають понад 60 видів декоративного посадкового матеріалу на реалізацію, розповів Анатолій Проценко. Торік виникла ідея використати для озеленення сіл і міст ще й троянди. Поки що цей проект перебуває на стадії експерименту, але лісівники впевнені, що в перспективі він принесе статки для підприємства.

За словами Миколи Бойка, найживучіша та троянда, яку прищепили на шипшині. Фото з сайту lis-ck.gov.ua

Ще багато роботи попереду, але вже нинішньої осені кущі троянд можна буде придбати в лісництві вроздріб і оптом. Зі слів Миколи Бойка — автора і головного виконавця «трояндової» ідеї, помічника лісівника Пехівського лісництва, найстійкіша й найживучіша троянда — та, яку прищепили на шипшині. Тому працівники лісгоспу зібрали в лісі шипшину, виростили сіянці, зробили на них щеплення. Сорти троянд збирали навіть за межами району. На щастя, більшість із них успішно прижилася, незважаючи на примхи погоди. А для того, щоб квітка не страждала від спраги, налагодили крапельний полив.

Пехівське лісництво Звенигородського лісгоспу є одним із новаторів на Черкащині з вирощування декоративних порід та впровадження сучасних технологій вирощування посадкового матеріалу. У тепличному господарстві пехівських лісівників функціонують три теплиці та два майданчики для контейнерного вирощування рослин — їхня загальна площа майже тисяча квадратних метрів. Тут плекають понад 50 видів найрізноманітніших декоративних порід. Окрім популярних вічнозелених самшитів, туй, ялівців, ялин різноманітних форм, вирощують форзицію, керію японську, жасмин, бузок, сніжноягідник, жимолость, спірею, гортензію, кампсіс. Зростають і саджанці актинидії, кизилу, лимонника китайського, шовковиці, калини. А для любителів екзотики пропонують гінкго дволопатеве, тюльпанове дерево, метасеквою китайську, голубу ялину, жовту ореонську сосну, японський багряник.

— Наші теплиці облаштовано системою туманного зрошування, яку повністю автоматизовано, — розповідає помічник лісничого Микола Бойко. — Такий полив дає змогу створювати оптимальні умови для рослин, забезпечити постійне мікрозволожування й скоротити строки вирощування посадкового матеріалу вдвічі. Контейнерні відділення обладнано автодощем, оскільки саме в такий спосіб вдається забезпечити максимальну зрошуваність і економію води.

У Пехівському тепличному господарстві нині зростає 60 тисяч укорінених живців. Крім того, понад 10 тисяч декоративних саджанців у контейнерах, які готові до висаджування у відкритий ґрунт. А постійні покупці, які вже неодноразово пересвідчилися в широкому асортименті, якості матеріалу для озеленення та помірних цінах, приїжджають навіть з інших регіонів України. Протягом минулого року Пехівське лісництво реалізувало декоративного посадкового матеріалу майже на 600 тисяч гривень.

Роман КИРЕЙ, «Урядовий кур’єр»

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/troyandovij-raj-sered-lisu/

Урядовий кур’єр, 1 вересня 2017 року, п'ятниця, № 162 (6031), стор. 6

Дерево береже відеокамера



НОВАЦІЇ

Масштаби несанкціонованих рубок лісів на Закарпатті цього року різко зменшилися, про що повідомив начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. Найбільше таких рубок сталося в Ясінянському лісомисливському господарстві (20), Тячівському (13), Великоберезнянському (14) й Перечинському (30). Загалом без дозволів зрубано лісу на шість мільйонів гривень. До суду подано 36 справ: 15 із них уже розглянуто, на винних накладено стягнень на суму 266 тисяч гривень.

— За перше півріччя 2017-го браконьєри незаконно зрубали більш ніж утричі менше лісової деревини, ніж за такий час торік, — сказав очільник лісової галузі на зустрічі з журналістами області. — У натуральному обчисленні ці дані співвідносяться як 1140 кубометрів проти чотирьох тисяч. Усі правопорушення задокументували і передали правоохоронним органам.

Несолодко довелося і тим працівникам лісової охорони, які не встерегли ліс від зловмисників: 50 осіб покарали у службовому порядку, зокрема трьох звільнили, стосовно одного порушили кримінальну справу.

Зменшенню браконьєрства в області допомогло відеоспостереження. Загалом у лісах встановлено понад сотню відеокамер, найбільше — у Рахівському, Великобичківському, Ясінянському, Брустурянському й Ужгородському лісгоспах. Відеофіксацію подій у лісових угіддях продовжуватимуть, адже це один із найнадійніших запобіжників від крадіїв.

ТИМ ЧАСОМ. Триває робота держпідприємств по відтворенню лісових запасів: цьогоріч висаджено понад 10 мільйонів саджанців дерев різних порід. Валерій Мурга повідомив і про початок депопуляції диких кабанів, у яких виявлено вірус африканської чуми. Цим у кожному з районів області займуться 50 бригад на чолі з головними ветеринарними інспекторами. Їхнє завдання — відстрілювати тварин, щодо яких є підозри на хворобу. Відстріл здійснюватимуть у межах трикілометрових зон навколо ділянок, на яких виявлено уражених вірусом тварин.

Василь БЕДЗІР, «Урядовий кур’єр»
https://ukurier.gov.ua/uk/news/derevo-berezhe-videokamera/

Урядовий кур’єр, 1 вересня 2017 року, п'ятниця, № 162 (6031), стор. 6

Володимир БОНДАР: «Настав час говорити про ліс не тільки як про сировинний потенціал»

Наш співрозмовник — людина, яка не просто народилася в казковому лісовому краї, де бавилися мавки і ступали ноги неповторної Лесі Українки — на Волині, а й віддала немало років життя для збереження цього чуда природи, примноження її унікальних багатств.

Володимир Налькович пройшов через управлінські терни — він очолював Волинську обласну державну адміністрацію, був радником Президента України, народним депутатом Верховної Ради України, очолював Центр муніципальних реформ. А тепер він — один із керівників усеукраїнської лісової галузі, активно займається реформуванням цієї царини.


— Нині на слуху, Володимире Нальковичу, національна стратегія збереження і розвитку лісового господарства України. Як заступник голови Держагентства, ви теж вкладаєте немало праці у розвиток цієї програми. Яка ідея, які принципи лежать в основі цього документа?

— У цій програмі наголошено: ведення лісового господарства має базуватися на принципах невиснажливості та ефективності. Це загальнополітична лінія щодо ведення лісового господарства. Вона включає в себе, з моєї точки зору, два великі серйозні фактори. Перший — це екологічний. Ми повинні сьогодні працювати так, щоб максимально зберегти лісовий фонд держави, понад те — збагатити для нас і наших нащадків.
Розумієте, настав час говорити про ліс не тільки як про сировинний потенціал, а й про все, що його оточує — природний, тваринний світ, користь, яку можна одержати з лісу без шкоди для екології.

— Що ви маєте на увазі?

— Рекреаційні, туристичні можливості, гриби, ягоди і все інше. Тут же — природні заповідники та заказники, які теж повинні посилити свої позиції.

З другого боку — це економічна складова, яка має бути теж достатньо ефективною. Хоч би що ми казали, але ліс був і лишається природним ресурсом, який має свої природні особливості: він росте, достигає, старіє, і коли цей урожай не збирати, він просто відмирає. Тож якщо стиглий ліс не вирубати, це буде просто втрата ресурсу, бездумна й безгосподарна. Понад те, перезрілий ліс стає джерелом хвороб, небезпечний для здорових лісових масивів. Змушений говорити про нібито очевидні речі, тому що й досі тривають розмови, що, мовляв, дивіться, он десь вирубують ліс. Про культуру вирубок ми поговоримо далі, а зараз висловлю ледь не парадоксальну думку: без вирубування — грамотного, розумного — лісу просто не буде.

Дехто каже: а як же праліси, які існували самі по собі, без будь-якого втручання? Річ у тім, що тоді був збалансований природний світ, там добре вживалися між собою люди, тварини, птахи, комахи. Тобто існувала здорова, природна саморегулююча система.

— Природа сама себе лікувала.

— Певним чином так. Поки в природу не втрутилася людина. А тепер без людського, цивілізованого, втручання, без її допомоги, без прагнення виправити допущене раніше варварство ліс не може існувати як самодостатня система. Для цього працює наука, яка вчить людину підходити до лісових питань максимально виважено й вивірено, абсолютно виправдано з точки зору самої природи. Для цього, зрештою, й функціонує ціла система лісових господарств України.

Ось, власне, ці фактори — екологічний та економічний, а ще соціальний, повинні бути визначальними у формуванні всієї лісової політики, державної стратегії у веденні лісового господарства.

— Розвиваючи вашу думку, хочеться запитати: а де ж та грань і хто визначає, коли можна втручатися у життя лісу, а коли ліпше дати йому можливість саморегулюватися?

— Над цим працюють наукові інститути, лісозахисні підприємства, готуються фахівці, які й покликані визначати, де можна людині втручатися в процес лісового розвитку, а де — ні.

Знаєте, мені боляче, коли бачу, як у суспільстві кимось створюється образ лісівника як безжалісного варвара, котрий тільки те й робить, що продумано нищить ліс, хаотично втручається в його життя.

Насправді все відбувається зовсім і далеко не так. Усі роботи у лісі ведуть за чіткою, обґрунтованою роками системою, на основі знань і практики лісовпорядкування. За кожним кроком лісівників пильно стежать наукові установи, спеціальні лісові служби, громадські організації, контролюючі органи. Скажете: але ж ми часто стикаємося з незаконними вирубками, розкраданням лісових багатств. Звичайно, є такі факти, і ми, без перебільшення, робимо все, щоб таких випадків траплялося дедалі менше. Говорячи про контроль, додам, що в лісі, крім усього сказаного, постійно працюють спеціальні міжвідомчі екологічні експедиції, які, перш ніж дати дозвіл на бодай найменшу вирубку, ретельно досліджують кожну ділянку, я б сказав, кожне дерево, визначають його вік, стиглість, потребу у використанні з економічної точки зору. Останнім часом ми дедалі більше спираємося на світовий досвід і навіть на контроль зарубіжних організацій, які пильно стежать за здоров’ям лісу, за тим, щоб не допустити розповсюдження хвороб і шкідників, які інколи, як пожежа, охоплюють лісові масиви цілих країн.

— Останнім часом дедалі частіше звучать тривожні повідомлення про те, що в Карпатах, та й не тільки, «горить» сосна, з’являється, як колись у Чорнобилі, рудий ліс. Що трапилося у природі?

— Є різні причини такого явища. Сьогодні кажуть, що, з одного боку, в Карпатах і на Поліссі знизився рівень грунтових вод під впливом світового потепління. Дерева не отримують достатньої кількості вологи. З другого боку, знову ж таки від негативної дії кліматичних змін, дерева втрачають імунітет, опірність ураженню бактеріями та шкідниками, бо не отримують необхідних поживних речовин. Коли ще декілька років тому ми говорили про короїда та кореневу губку як про окремі випадки, то нині дедалі частіше таку ситуацію називаємо епідемією. Це болюча проблема не тільки для Карпат чи Полісся. Це питання і для Польщі, й для Білорусі, і для інших країн. Наші фахівці з цього приводу б’ють на сполох з особливим акцентом тому, що коли в інших країнах з’являються такі проблеми, туди одразу кидають усі можливі сили, спеціальну техніку, додаткові кошти для подолання біди шляхом здійснення санітарно-оздоровчих заходів. Ми ж, на жаль, обмежені через брак коштів у таких випадках. Понад те, деякі так звані громадські активісти, політичні спекулянти при найменших санітарних вирубках здіймають галас, що, мовляв, не треба чіпати природу, нехай вона сама себе регулює. Під тиском таких демагогів лісівники нерідко зволікають з ефективним проведенням багатьох потрібних робіт, не здійснюють заходів, про які аж волає ліс. А якщо до всього цього додати хронічний брак коштів...

— Ви, Володимире Нальковичу, довгий час працювали на Волині, яка уособлює поліський край і значно відрізняється від Прикарпаття та Закарпаття. Що, і там бідує сосновий ліс?

— Проблема рудого лісу навіть на Поліссі гостро актуальна, хоч це, здається, край дощів, боліт, де з вологою нібито все гаразд. Але ж і там немало клопоту зі шкідниками та хворобами. Раніше, коли галузь хоч якось фінансувалася державою, там було все більш-менш пристойно. Тепер же на цільові витрати не виділяється ані копійки. Як результат — від хвороб та інших бід гине чимало лісу, зокрема соснового. Парадокс, але не тільки лісові господарства, а й, власне, сама держава зазнає від цього чималих збитків.

Схожа ситуація і на Житомирщині, Київщині та навіть у Карпатах — сьогодні немає області, де б ми мали змогу проводити повноцінні лісозахисні роботи.

Я вже не говорю про нересурсні — південні та східні регіони, де наші працівники ледь виживають. Люди масово звільняються, кидають напризволяще техніку. Про яку ефективну працю зі збереження лісу можна говорити, коли в Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській областях уже звільнилися з роботи більше половини навчених, підготовлених кадрів, бо фахівці не одержують зарплати понад рік. А ті, що залишилися, тримаються на чесному слові, але не мають елементарних засобів для лісовідновлювальних та захисних заходів. Я нині із заздрістю згадую часи, коли було вдосталь інвентарю, працювали техніка і навіть авіація! Про такі речі нині можна тільки мріяти.

— І як, справді, виживати в таких умовах? І яка тут, зрештою, роль, що склалася, Державного агентства?

— Бачите, лісівники живуть у тих умовах, що створилися, і, зрозуміло, не сидять склавши руки. Звичайно, ми шукаємо можливості, щоб у міру своїх сил і фінансів проводити хоч якісь лісогосподарські роботи. На тій же Волині (а я говорю про цей край, оскільки я депутат обласної ради) управління лісового господарства активно залучає до своїх справ керівників державної влади, депутатів усіх рівнів, щоб заручитися їхньою підтримкою, аби достукатися до органів місцевого самоврядування, котрі в нових умовах мають певні фінансові та інші можливості, аби на своїй території допомогти лісівникам. Наголошую всоте: без належного фінансування ми не вирішимо проблем, які накотилися на ліс. Більше того, як фахівець скажу: ліс — така хитра штука, що коли ми згаємо час, не виконаємо певні операції, то навряд чи надолужимо втрачене. Тому проблема належного фінансування нині є ключовою і для агентства, і для всіх лісогосподарських підприємств.

— І на якій дорозі ми нині?

— Скажу відверто: останніми роками держава про нас, лісівників, трохи підзабула, думаючи, що ми власними силами якось упораємося з усіма цими численними проблемами. Мовляв, росте собі ліс — ну й нехай собі росте, у держави є важливіші турботи. Ось ми й нагадуємо дедалі гостріше про себе і Верховній Раді, і уряду та іншим. Ми не драматизуємо, нічого не вигадуємо, ми правдиво говоримо про те, що є.

Ми активно працюємо з депутатським корпусом, з керівництвом держави, ледь не щоденно доводячи, що критична необхідність фінансування галузі — не якась там примха, а гостра, життєва необхідність. Галузь, яка щороку дає державі понад 4 мільярди гривень у вигляді податків, а натомість не одержує ані копійки — приречена. Щоб ви не думали, що ми щось перебільшуємо, скажу лише: ми не в змозі забезпечити навіть елементарні протипожежні заходи, оскільки більшість пожежних машин на півдні та сході стоять без водіїв.

— Вибачте за різкість, але виникає питання: невже і уряд, і парламент не знають, що, залишаючи ліси України напризволяще, не допомагаючи лісівникам, вони своєю байдужістю завдають шкоди не просто самій державі, а нашому майбутньому?

— У тім і річ, що ми на кожному державному рівні знаходимо словесну підтримку, розуміння суті самих проблем. Але коли доходить до грошей...

Так, ми знаємо, що певною мірою до нинішньої ситуації призвело те, що раніше, заявивши про реформування, нічого не зробили. Таким чином, не було виправдано довіру.

Нині ми рішуче взялися за реформування лісового господарства, впроваджуємо серйозні структурні зміни, енергійно наводимо лад у лісі. Треба лише фінансово підтримати цю налаштованість наших фахівців, а вони у нас, повірте, дуже кваліфіковані.

— Профільні комітети Верховної Ради, міністерство, до якого належите, уряд підтримують реформаторські ідеї агентства?

— Якщо вони приймуть нашу стратегію розвитку лісового господарства, значить, підтримують. Щоправда, ще тривають дискусії про долю самих лісогосподарських підприємств, зокрема, дехто обстоює думку, що зароблені ними кошти мають надходити на централізований рахунок у Києві, а потім уже перерозподілятися. Вважаю це абсолютно хибною ідеєю, оскільки, якщо коротко, це знищить будь-яку самостійність державних лісгоспів, навіть їхню відповідальність. З другого боку, така «реконструкція» підірве фінансовий баланс органів місцевого самоврядування, бюджет яких значною мірою тримається на відрахуваннях ресурсних держлісгоспів. Зрештою, таким «нововведенням» ми знищимо підприємства, котрі ще якось працюють і приносять хоч якісь кошти для розвитку галузі.

Ну, і ще одне деким пропоноване «реформування» — це взагалі роздержавити ліс, роздати його у приватні руки. На цьому наполягають сили, які, освячуючи такий сепаратизм, хотіли б дати змогу окремим князькам забрати під себе цілі лісові масиви і безконтрольно їх вирубувати. У такому разі саме поняття лісу перестало б існувати. Тільки збереження лісогосподарських підприємств, які є базою всієї багатогранної праці в лісі, юридичною, економічною базою, базою територіальних громад, — може стати основою повноцінної реформаторської діяльності. Знаєте, ламати, руйнувати — діло нехитре. А ось щоб запропонувати щось нове, більш ефективне, — тут потрібно немало сил і розуму.

А ми пропонуємо і вже діємо. Один тільки електронний облік деревини, який запровадили на підприємствах Держлісагентства, введення процедури прозорого аукціонного методу реалізації сировини докорінно змінює всю систему ведення лісового господарства.

— Повернімося ще на хвилинку до найболючішої проблеми, яку ви порушували. Проскочила інформація, що з тих чотирьох мільярдів гривень, які лісгоспи передали до державної скарбниці, державний бюджет усе-таки виділив вам 300 мільйонів.

— Я ж казав, що це тільки слова. Ані копійки ми не одержали. Це надзвичайно гостро відчувають південно-східні ліси, які через свої особливості самостійно не можуть заробити абсолютно нічого. Хоча б із тієї причини, що на відміну від лісистих регіонів України, ці ліси майже всі рукотворні, лісосмуги, які були створені тільки для захисту сільськогосподарських культур. Завдяки їм ми давно забули, що таке піщані бурі, люті засухи. А ці лісосмуги дуже вразливі до пожеж, особливо, коли вогонь захоплює верхню частину лісу, проносячись гарячим степом. Пориви вітру захоплюють десятки, сотні гектарів лісу, і якщо вчасно не зупинити полум’я, буде велика біда. А у нас немає кого посадити за кермо машини. Ось до чого призводить відсутність фінансування.

— Гадаю, що в ресурсних сферах справи не такі плачевні.

— Я б не сказав. На лісівниках висить такий тягар податків, що вони ледь дихають. Дивіться, наші підприємства віддають державі 75 відсотків заробленого. Як же їм жити, оновлюватись, саджати і захищати лісові масиви?

Якщо ми говоримо про реформування галузі, то держава повинна якнайшвидше переглянути податкову політику, щоб хоч якусь частину прибутку можна було залишити, як це робиться в інших країнах, для розвитку підприємства.

За життя лісу треба боротися всім суспільством, адже ліс — це передусім здорова природа, здорова людина. За кордоном давно зрозуміли цю істину і бережуть кожне дерево, кожен кущ, не шкодуючи для цього коштів і кидаючи на збереження лісу найновітнішу техніку.

— Ось ми заговорили про Європу, про її досвід у захисті лісів. А якими видаємося ми на тлі Європи в лісокористуванні, у використанні зрізаної деревини?

— Не боюся сказати, що нам є в чому порівнятися з Європою. В Україні щорічний приріст лісу 40 мільйонів кубометрів. Десь такий само приріст мають Польща, Швейцарія, скандинавські країни. Заготовляємо за рік по всій Україні (не лише на підприємствах Держлісагентства) 20 мільйонів кубічних метрів. Це, як бачите, половина, 50 відсотків того, що приростає. Це значно менше, ніж у деяких європейських країнах. То хто сказав, що Україна знищує ліс? У Європі є країни, які більше вирубують, аніж саджають.

Так, ми можемо зізнатися, дивлячись правді в очі, що ми менш ефективно, ніж Європа, розпоряджаємося зрубаним лісом. Тут дається взнаки застаріла техніка, відсутність належно обладнаних лісових доріг, коли ми не можемо так, як у зарубіжних країнах, вивезти й переробити ледь не кожен сантиметр дерева. Якщо більшість європейських держав розташовані на рівнині, то у нас є багато гірських або заболочених масивів, куди дістатися непросто.

Фахівці часто сперечаються, чи можна проводити суцільні вирубки, наполягаючи на вибірковому методі. Тоді я запитаю: а що робити, коли на якійсь ділянці повністю визрів ліс? Що, нехай він старіє, гниє, захаращується?
Головне, щоб вчасно і в повному обсязі ці вирубки обновилися.

Ми, вивчаючи досвід сусідів, зайняли середню позицію: робимо і суцільні, і вибіркові вирубки залежно від конкретних площ.

Тенденція така, що ми обов’язково перейдемо до більш ефективного користування лісом і щодо відновлення, захисту лісових масивів, і щодо переробки деревини.

Завершуючи розмову про економічну частину, я, хочу цього чи ні, ще раз звертаюся до теми фінансування, точніше, до самофінансування, зокрема, до гнучкої, сучасної податкової політики щодо нашої галузі. Якби нам залишали хоча б половину з того, що заробляємо, ми значною мірою вирішили б самі свої фінансові питання. Тоді б ресурсні господарства не тільки самі зажили повнокровним життям, а й змогли б подати руку допомоги лісівникам сходу та півдня. Думаю, що так і станеться.

Ось тому нині ставимо питання перед державою про створення фонду розвитку лісового господарства — як структури, яка могла б вирівняти ситуацію в галузі. Ця ідея не нова, вона активно обговорюється серед фахівців усієї лісової галузі. Існує ж в Україні, наприклад, дорожній фонд. Чому б тоді нам не піти таким шляхом?

Кажу ж, що ми наполегливо працюємо, шукаємо і обов’язково вийдемо на новий рівень задля успішного, ефективного та природозберігаючого ведення лісового господарства.

Інтерв’ю провів Анатолій КРАСЛЯНСЬКИЙ