У цьому місці ліс тільки починає «іржавіти». Його ще можна врятувати..
Волинські хвойні ліси під загрозою. Їх атакує верхівковий короїд. Шкідник випиває з сосен усі соки, і вони масово пропадають. Маленькі руді плями на карті лісів швидко перетворюються на великі помаранчеві зони – жук оперативно «освоює» нові території, вбиваючи зелені легені Волині. За офіційними даними Державного агентства лісових ресурсів, загалом по Україні через жука вже всохло 142 тисячі гектарів, і майже третина цих територій – на Волині (37 тисяч га)! Чому ж не можуть шкідника зупинити?
У містах каштани практично на території всієї України понівечила мінуюча міль. Тепер серед літа каштани викликають у нас жаль — через скручене руде листя, на якому міль спокійнісінько відкладає свої «міни». А вже восени каштан дивує другим цвітінням. Екологи кажуть, через ослаблення міллю дерево не розуміє, що з ним відбувається, тож після того, як завчасно скидає листя, знову пускає квітучі «свічки»… Подекуди бралися рятувати каштани з допомогою вакцинації, та ефект недовготривалий. Тож і далі каштани «іржавіють»…. Щось подібне сьогодні коїться і з соснами.
— Хвойні дерева уражає верхівковий короїд, – розповів лісничий Скулинського лісництва державного підприємства «Ковельський лісгосп» Леонід Лисюк. – На одному дереві можуть жити до 15 тисяч комах. Атакують сосну зверху, тоді проникають у гілля та стовбур. І дерево, яке не має сили з ними змагатися, починає хворіти, а відтак жовтіє, а потім взагалі всихає. Жук, «вбивши» одну сосну, береться за іншу.
У цьому лісництві стараються оперативно давати відсіч шкіднику. А тут єдина рада – вирубка уражених ділянок лісу. Біда лише, що між виявленням шкідника і початком санітарної рубки «хворих» територій минає понад місяць.
— У нас передбачена ціла процедура погодження, починаючи від місцевої влади до обласного держуправління екології, – говорить Леонід Миколайович. – Мають право розглядати питання до місяця. Як наслідок, втрачаємо дорогоцінний час, і жуки продовжують пожирати ліс. У Польщі між виявленням хворого дерева і його рубкою минає лише три дні. А в Білорусі працівники всіх лісництв рубають уражений ліс одночасно. Якби ми так в Україні працювали, з проблемою би впоралися швидко.
Лісничий Леонід Лисюк показує кору, яку скинуло хворе дерево.
— Звідки ж до нас прийшла така біда?
— Востаннє таку «іржаву епідемію» спостерігали на початку ХХ століття. Нині поширилася на ліси півдня Білорусі та сходу Польщі, а також ліси заходу й півночі України. Розмноженню верхівкового короїда сприяє погода.
За рік цей шкідник дає два потомства! Після парування самці гинуть, а кожна самка здатна відкласти до 120 яєць. Від «шлюбної» камери проточує з десяток довгих ходів, а в них – окремі камерки для своїх нащадків, які закупорює (через це дерево не отримує достатньо вологи й починає всихати). Таким чином стовбур дерева стає як решето… А ще ж верхівковий короїд поселяється на сосні не сам, а з грибками.
Буває, – бідкається Леонід Миколайович, – одне дерево точать відразу три шкідники: крім верхівкового короїда, нижче дерево їсть соснова златка, а зовсім знизу заводиться шестизубий короїд. Це страхіття. Ми втрачаємо ліси! Бо ж сосна стає невиліковно хвора й за місяць-півтора зовсім гине.
Ми йшли сосновим лісом і з сумом дивилися на дерева, що у безнадії простягали до нас своє руде лисе віття. Допомогти їм уже, на жаль, ніяк. Попід стовбурами лежали уламки трухлявої кори, проїденої жуками. Здавалося, дерева оголилися у відчаї, скинули кору, намагаючись врятуватися від агресора, та при цьому стали ще вразливіші…. Тиждень-другий – і підуть «під пилку». Тільки якщо якісне здорове дерево можна було би збути по 1200−1300 гривень за куб, то хворе — в рази дешевше. Скажімо, на меблі його беруть по 350−450 гривень, а на дрова – лише по 180… Тож шкода від жука солідна і в матеріальному плані.
— Востаннє таку «іржаву епідемію» спостерігали на початку ХХ століття. Нині поширилася на ліси півдня Білорусі та сходу Польщі, а також ліси заходу й півночі України. Розмноженню верхівкового короїда сприяє погода.
За рік цей шкідник дає два потомства! Після парування самці гинуть, а кожна самка здатна відкласти до 120 яєць. Від «шлюбної» камери проточує з десяток довгих ходів, а в них – окремі камерки для своїх нащадків, які закупорює (через це дерево не отримує достатньо вологи й починає всихати). Таким чином стовбур дерева стає як решето… А ще ж верхівковий короїд поселяється на сосні не сам, а з грибками.
Буває, – бідкається Леонід Миколайович, – одне дерево точать відразу три шкідники: крім верхівкового короїда, нижче дерево їсть соснова златка, а зовсім знизу заводиться шестизубий короїд. Це страхіття. Ми втрачаємо ліси! Бо ж сосна стає невиліковно хвора й за місяць-півтора зовсім гине.
Ми йшли сосновим лісом і з сумом дивилися на дерева, що у безнадії простягали до нас своє руде лисе віття. Допомогти їм уже, на жаль, ніяк. Попід стовбурами лежали уламки трухлявої кори, проїденої жуками. Здавалося, дерева оголилися у відчаї, скинули кору, намагаючись врятуватися від агресора, та при цьому стали ще вразливіші…. Тиждень-другий – і підуть «під пилку». Тільки якщо якісне здорове дерево можна було би збути по 1200−1300 гривень за куб, то хворе — в рази дешевше. Скажімо, на меблі його беруть по 350−450 гривень, а на дрова – лише по 180… Тож шкода від жука солідна і в матеріальному плані.
Фото автора
Волинська обл.
Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/ukraine/206002-tysiachi-hektariv-khvoinykh-lisiv-irzhaviiut-cherez-zhuka
Волинська обл.
Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/ukraine/206002-tysiachi-hektariv-khvoinykh-lisiv-irzhaviiut-cherez-zhuka
01.09.2017, 12:00,
Наталія Кравчук
Наталія Кравчук
Президент Петро Порошенко підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат". Документ був схвалений Верховною Радою 23 травня.
ВідповістиВидалитиРеалізація Закону сприятиме збереженню природних цінностей.
Президент-бюрократ?