ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 жовтня 2018

Хто, як не ми? Лісівники під час з’їзду обговорювали як врятувати українські ліси

Хто, як не ми? Лісівники під час з’їзду обговорювали як врятувати українські ліси

25 вересня, у Міжнародному виставковому центрі, що в Києві, відбувся четвертий з’їзд Товариства лісівників України. Тернопільську лісівничу делегацію очолив начальник управління Олег Яремко та його перший заступник Іван Приймачук. Було також обрано делегатів від кожного з п’яти лісгоспів. Зокрема, від ДП «Чортківський лісгосп» – директора Василя Фреяка та лісничого Копичинського лісництва Ігоря Івашківа, від ДП «Бережанський лісгосп» – директора Олександра Левчука та лісничого Завалівського лісництва Ігоря Семака, від ДП «Кременецький лісгосп» – лісничого Суразького лісництва Степана Ладана, від ДП «Тернопільський лісгосп» – головного лісничого Ореста Ходиня та лісничого Теребовлянського лісництва Ігоря Невідомого.

Паралельно зі з’їздом розпочала триденну роботу Міжнародна виставка «Лісдеревмаш», участь у якій взяли заступник начальника управління Любомир Ничка, директор ДП «Бучацький лісгосп» Володимир Чапран та головний інженер цього ж підприємства Юрій Кравець, директор ДП «Кременецький лісгосп» Богдан Косінський, його заступник Володимир Бобрик та головний інженер ДП «Чортківський лісгосп» Олександр Семанчук.

– Мені дуже приємно те, що в рамках виставки сьогодні лісівники всієї України проводять свій четвертий з’їзд, – зауважив, відкриваючи виставку «Лісдеревмаш», заступник Голови Держлісагентства України Володимир Бондар. – І це говорить про те, що лісівники й переробники є різними складовими одного процесу, який триває в Україні, розвивається та приносить відповідний результат. Разом із тим, прикро говорити, що останнім часом до лісової галузі є негативна увага, і дуже багато моментів, які є в лісовій галузі, на жаль, не правильно оцінюються. Ми сьогодні бачимо цілу низку законів, уже законів, які сьогодні накладають на лісову галузь додатковий тягар. І безперечно це не може не відобразитись у кінцевому варіанті на переробці і на вартості сировини, і на вартості кінцевої продукції. В такому форматі ні лісівники, ні переробники не отримають того результату, на який заслуговують. Тому мені б хотілося побажати, щоби і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів, і місцеві органи влади належним чином оцінювали роботу лісівників, бо саме від цієї роботи в кінцевому варіанті ми будемо мати кінцевий продукт переробки, який сьогодні може мати держава. А ми сьогодні виступаємо за те, щоб цей національний кінцевий продукт був конкурентоздатний. Щоб ми врешті решт розширили й поглибили переробку української сировини, тому що для цього є всі підстави. Відтак сподіваюсь, що сьогоднішня виставка буде черговим кроком у цьому процесі.


У з’їзді Товариства лісівників взяли участь 442 делегати-лісівники з усіх куточків нашої держави. Під час тривалого засідання звучали виступи як фахівців лісового господарства, так і запрошених, серед яких народні депутати, очільники областей, керівники спеціалізованих вищих навчальних закладів, іноземні експерти з вагомим досвідом роботи у лісових підприємствах державної форми власності, які спеціалізуються на консультуванні лісових адміністрацій країн Східної Європи і Центральної Азії, колишні міністри лісового господарства, яким болить становище української лісової галузі, в якому вона наразі перебуває. Відтак шукали спільний знаменник вирішення нелегкої формули – збереження зеленого багатства в умовах теперішнього законодавства. А це відсутність фінансування на всі лісогосподарські заходи, нові санітарні правила в лісах, що дозволяють швидше поширюватися хворобам лісу замість того, аби їм запобігати, здійснюючи попереджувальні профілактичні заходи, а не констатувати по факту кількість гектарів майже загиблого лісу, охорона лісів від пожеж, від яких потерпають легені південних та східних регіонів та до яких байдуже усім громадським активістам та й тим же депутатам, та й податковий тягар, який нещодавно додатково натягнули лісівникам, як зашморг на шию. До того ж, податкова сума прямо пропорційна бажанню сільських, селищних рад, об’єднаних територіальних громад заробити «швидкі» гроші на лісовій культурі, що ще довго не називатиметься лісом. І головне – це інформаційна війна, яка не дозволяє працівникам зосередитися на головному – вирощуванні лісу, заготівлі, доглядах за лісовими культурами, адже частину часу потрібно віддавати на спростування численних безпідставних обвинувачень з боку нефахівців та у доступному їм форматі пояснювати кожен лісівничий захід.

Водночас розуміли, що без вирішення більшості з цих питань у політичній площині, тобто за допомогою правильних і виважених законодавчих рішень, буде важко. Адже враховуючи останні два-три роки, лісове господарство розхитують у всіх можливих напрямах. Відтак, незважаючи на те, що де-юре окремі депутати підтримують і розуміють лісівників, де-факто лісівникам, окрім самих себе, немає на кого покластися. Яскравим прикладом була участь усім відомого ляшківця Віктора Галасюка у відкритті цьогорічної виставки, який не спромігся вийти на трибуну і сказати лісівникам свою точку зору. Не вистачило, мабуть, снаги сказати це у вічі кожному з майже півтисячі присутніх, або ж не було що сказати, адже, як показує практика, такі політичні рішення ніколи не йдуть на користь ні державі, ні народові, який і є її основою. Сказати в камеру об’єктиву – річ не складна. Інша річ сказати це вживу перед тими, кого вчора обливав брудом. Є влучний вислів про те, що справжній політик думає не про себе в державі, а про державу в собі. Сподіватимемося, що перших більше у Верховній Раді, відтак, враховуючи те, що обговорення бюджету на 2019 рік триває, очікуємо, що благання лісівників врятувати ліси будуть почуті.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ

Більше фото тут - https://ternopillis.gov.ua/no_cache/pres-sluzhba/novina/article/khto-jak-ne-mi-lisivniki-pid-chas-zjizdu-obgovorjuvali-jak-vrjatuvati-ukrajinski-lisi.html

ДЕПУТАТИ ОБЛАСНОЇ РАДИ ВИМАГАЮТЬ СКАСУВАТИ ЗМІНИ ДО СТАТТІ 273 ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ



Під час двадцятої сесії обласної ради депутати підтримали ініціативу депутата Наталії Ревенко щодо ухвалення Звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України про скасування змін та доповнень до статті 273 Податкового кодексу України.

Необхідність прийняття відповідного рішення викликане попередженням можливих негативних наслідків для лісового господарства України.

15 серпня 2018 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств" від 10 липня 2018 року № 2497-VIII (далі - Закон).

Відповідно до пункту 7 Розділу І Закону до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, у тому числі, викладений у новій редакції пункт 273.1 та доповнена пунктом 273.3 стаття 273.

Згідно із внесеними змінами податок за лісові землі, який раніше входив до складу рентної плати за використання лісових ресурсів, на сьогодні складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством.

Земельний податок на лісові землі, введений вищезазначеним Законом, зумовлює необхідність оподаткування земель на яких тільки проектуються чи створюються лісові насадження (незімкнуті лісові культури, зруби, прогалини) а також насадження до 40 річного віку, тобто ті, в межах яких неможливо отримати деревину, придатну для реалізації, всіх земель на яких розташовані захисні ліси та ліси з обмеженим лісокористуванням (заказники регіонального та місцевого значення), інші об’єкти природно-заповідного фонду.

Так, за даними земельного кадастру, лісові землі, що перебувають в постійному користуванні лісогосподарських підприємств сфери управління Держлісагентства України на території області складають 122 тис. га, в тому числі лісів можливих для експлуатації – 41,0 тис. га або 34 відсотки.

Враховуючи, що навіть для утримання лісової охорони, виконання заходів з охорони і захисту лісів, лісорозведення, виготовлення правовстановлюючих документів на землі лісогосподарського призначення тощо, якими завжди опікувалась держава, державні лісогосподарські підприємства протягом останніх трьох років не отримують жодної копійки з державного бюджету, а використовують кошти, отримані від господарської діяльності, сплата земельного податку призведе до зубожіння та банкрутства як лісогосподарських підприємств, так і лісової галузі в цілому.

При цьому слід зауважити, що більшість лісогосподарських підприємств області є бюджетоутворюючими, а також забезпечують бюджетні установи, населення та суб’єктів підприємницької діяльності лісо- та пиломатеріалами для виробництва, ремонту, будівництва, опалення будівель.

Депутати обласної ради вимагають не допустити знищення лісового господарства України, банкрутства підприємств лісогосподарської галузі, скорочення робочих місць та втрати фахівців у галузі лісового господарства.

Екологи: ефективний спосіб боротьби з короїдом

В.Є. Борейко, Київський еколого-культурний центр, м Київ

С.Г. Вітер, к.б.н. , Національний природний парк "Гом про льшанскіелеса", Харківська область, viter _ stanislav @ ukr . net

Особливо ефективним способом боротьби з короїдом може бути екологічним. Адже завжди легше і дешевше застосовувати ті способи врівноваження екологічної системи, які вже розроблені природою і застосовуються їй в тривалому періоді. Відповідно до моделі Лотки-Вольтерри, відомої в екології ще як система "хижак-жертва", відносини між хижаками і жертвами розвиваються циклічно, тобто спочатку йде спалах розвитку жертви, тобто короїдів, а потім спалах розвитку хижаків-то є птахів і комах-ворогів короїдів, яка гасить спалах короїдів. І так відбувалося мільйони років..На жаль, через те, що лісники завдяки лісогосподарської діяльності значно зменшили кількість комахоїдних птахів, і перш за все дятлів (частина з них-як трипалий і білоспиний взагалі потрапили в Червону книгу), а також стали сприяти розмноженню короїдів шляхом створення соснових монокультур, вони розбалансували лісову екологічну систему. У деяких лісгоспах, що мають значні площі штучно вирощених сосняків, дятли взагалі перестали зустрічатися. Тому лісову екосистему потрібно «підлікувати», збільшивши чисельність природних ворогів короїд-дятлів та інших корисних птахів.

Серед наших птахів, які поїдають короеда, слід назвати лісових птахів, що мають довгий і сильний дзьоб-поползень, піщуха, дятел. Особливу роль відіграють дятли-а саме -трехпалий, желна і великий строкатий. У меншій мірі-білоспинний, середній строкатий і малий строкатий.

Вважається, що в день дятел поїдає до 900 короїдів. Якщо виходити з того, що короїди заселяють сосну "колгоспом", штук по 200 відразу, то один дятел за день може врятувати від короеда 4 дерева, пара дятлів-8 дерев, середня популяція дятлів в кілька десятків птахів-близько 100 дерев за день і - близько 700 дерев за тиждень. А це вже гектари лісу і погашених реальна спалах короеда. Звичайно, життя може внести свої корективи, але порядок цифр зберігається.

Якщо ми говоримо про профілактику спалахів короеда (а не про гасінні "біологічних пожеж" -що завжди неефективно), то потрібно підняти "імунну" систему лісу, повернути йому екологічну здатність чинити опір короїд. А це означає повернути в ліс насамперед дятлів.

На моє прохання к.б.н., зав науковим відділом національного природного парку «Гомільшанські ліси», відомий орнітолог С.Вітер написав спеціальні рекомендації, як лісники можуть не тільки зберегти, але і підняти чисельність дятлів у себе в лісгоспі з метою боротьби з короедами. Тепер справа за малим-за втіленням в життя цих рекомендацій.

В. Борейко



РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОХОРОНИ ДЯТЛОВ (PICIFORMES) У ЛІСАХ УКРАЇНИ.

Дятли (Piciformes) - група птахів, яка найбільш чуйно реагує перетворення в лісовій екосистемі, багато видів цих птахів дуже уразливі перед впливом перетворює фактора лісогосподарської діяльності. Це обумовлено і осілістю багатьох видів, і тривалої еволюцією в умовах лісових ландшафтів, що призвела до глибоких і, часто, високо спеціалізованим адаптациям. Два основних «стовпа» екології дятлів - гніздування в дуплах і залежність в харчуванні від комах ксилофагов (а, отже - від наявності певної структури лісу, присутність великої кількості старих дерев і запасів «мертвої деревини») визначають уразливість цих птахів в умовах інтенсивно експлуатованих лісових масивів.

Україна - одна з країн з невеликими, але вельми цінними запасами такого ресурсу, як стройова деревина і сировину для целюлозно-паперової промишленності.Лесопокритость країни наближається до 14% (проти общеевразійского і світових 27%). Незважаючи на те, що за період з 1992 р по 2016 р лісистість України (на відміну від деяких сусідів, наприклад, Російської Федерації) не скоротшала, а, навпаки, спостерігається зростання і вихід на заплановані 17%, проте ліси етойстрани ніяк не можна назвати недоторканими. При збереженні загальних показників лісистості і відновленні здебільшого вирубаних лісів в даний час в Україні спостерігається істотне і повсюдне скорочення частки старих лісів, запасів «мертвої деревини», розширення частки лісових монокультур, про що свідчать численні публікації результатів досліджень, в т.ч. часто відображаються на сайті «Лісівник» (Український лісовод). Такі трансформації не могли не вплинути на таку спеціалізовану групу, як дятли. Біологічне значення дятлів, позитивна і величезна роль в лісовому господарстві на тлі істотного скорочення чисельності і навіть зникнення ряду видів світовій фауни є приводом для розробки спільної програми з охорони цих чудових птахів в лісах України. Дослідження проводили в національному природному парку «Гомільшанські ліси», південна лісостеп, Харківська область України, в період з 2007 по 2017 рр., В степовій зоні Харківської області (заплавні і борові масиви в долині Сіверського Дінця) в 2008 - 2017 рр., А також в Київській області - Южне (за Київським часом) Полісся, в 2016 та 2017 років рр. Використовували методику суцільного обліку / багаторазового картування на пробних площах.

Отримані результати усереднювати в межах однієї природної зони.

Основною метою роботи було визначення умов ведення лісового господарства, при яких буде надано мінімальний вплив на гніздові угруповання дятлів з високою щільністю населення. Результати. Рекомендації по охороні дятлів в лісах України.

1. Щільність дятлів і суцільні рубки.

A) Великий строкатий дятел (Dendrocoposmajor): бор - від 10 до 30 пар / 100 га; нагірна діброва: в середньому - близько 20 пар / 100 га; заплавна діброва - від 30 пар / 100 га, частіше - близько 50 - 70 пар / 100 га; в середньому, ділянка 1 пари становить 2-3 га (охоронна територія навколо гнізда, зона інтенсивного фуражування).

Б) Середній строкатий дятел (D. médius): нагірна діброва - в середньому близько 10 пар / 100 га, чисельність сильно коливається в нестарих дібровах з року в рік; в заплавній діброві - до 50 пар / 100 га; кожна пара займає ділянку, в середньому, 3-5 га.

B) Сивий дятел (Picuscanus), жовна (Dryocopusmartius): B заплавній діброві щільність населення сивого дятла становить 10-20 (до 30) пар / 100 га; в нагірній діброві - до 10 пар / 100 га, в середньому ж 5 пар / ШО га; в бору з добре розвиненим листяним підліском і в суборами - 5 - 10 пар / 100 га; кожна пара займає по 5-10 га; щільність населення желни дуже мінлива - від 6 ділянок на 10000 га в Національному природному парку «Гомільшанські ліси» (Харківська область) до 30 - 40 пар / 10000 га і навіть 117 пар / 10000 га - в Південному Поліссі (Київська область, Дарницький лісопарк і Тетерівський лісгосп). Мінімальний розмір охоронної території і району регулярного фуражування для желни становить 10 га, а загальна площа використовуваних ділянок коливається в межах від 50 до 250 га

Рекомендації з ведення лісового господарства, суцільні рубки.

При проведенні суцільних рубок в певній частині лісового масиву важливо адекватно планувати співвідношення вирубаних і невирубленних ділянок лісу, їх розміри, кількість таких ділянок на певній терріторіі.Імеющіеся у нас дані про щільність і розміри охоронних зон для різних видів дятлів дозволяють зробити наступні інтегровані рекомендації: на 100 га загальної лісової площі рекомендуємо залишати 5 участковнесрубленного лісу, кожен з яких складається з 2 фрагментів (по 5 га кожен, бажані розміри одного фрагмента - 200 м н а 250 м), розділених суцільний рубкою з шириною лісосіки не більше 50м; разом - 50 га невирубленного лісу на 100 га загальної лісової території; це дозволить провести суцільні рубки без істотної зміни чисельності масових і звичайних видів дятлов.Менее оптимальний варіант - зберігати несрубленнимі 5 ділянок, кожен з яких складається лише з 1 кластера площею 9 - 10 га (рекомендовані розміри: 300 м X 300 м, 250 м X 400 м) Важливу залишати по 2-5 великих дерев (усихаючих або сухостійних) посеред суцільних вирубок, особливо - на Горельніков: такі дерева і їх невеликі групи служать своєрідними «кузнями» дятлів, а діяльність птахів по розкриттю шишок хвойних дерев сприяє поширенню насіння і природному відновленню лісу, що особливо актуально на Горельніков в степовій і на півдні лісостепової зони. Наприклад, в досвіді на місці проходження низової пожежі, що призвів до випадання лісу в 67 кварталі Задонецького бору (Національний природний парк «Гомільшанські ліси») були залишені великі живі і всохлі екземпляри сосни (кількість дерев дорівнює 9) посеред і по околиці зони ураження (площадьтакой зони 1,5 га). Протягом 3 років діяльність дятлів на таких «кузнях» привела до формування куртин сосни, які покрили близько 35% території Горельніков ( «Літопис природи» НПП «Гомільшанські ліси» за 2008, 2009, 2010, 2011, 2012 рр.). Розширення ділянок, зайнятих молодими соснами, триває і надалі.

2. Мінімальний вік лісу, необхідний для досягнення оптимальної щільності населення звичайних / масових видів дятлів (показники щільності - див. П.1), в умовах лісостепової зони, Харківська область:

а) великий строкатий дятел: бор - 50 років, нагірна діброва насіннєвого походження - 40 років, нагірна діброва порослевогопроісхожденія - 60 років, заплавна діброва змішаного походження - 50 років (з домішкою осики / вільхи / берези - від 40 років), березові / вільхові осикові ліси - 30 років, бор з березово-осикової суборь - 40 років (вік як сосни, так і супутніх порід), плантації швидко зростаючі тополевнікі - 20 -25 років;

б) середній строкатий дятел: заплавні діброви насіннєві та змішаного походження - 60 років, нагірна діброва насіннєвого походження - 70 років, нагірна діброва порослевого походження - 80 років;

в) сивий дятел: вільхові заболочені ліси - від 40 років, діброва заплавна змішаного і насіннєвого походження - 50 років, нагірна діброва насіннєвого походження - від 60 років, нагірна діброва порослевого походження - від 70 років (бажана домішка пріспевающіх і стиглих лип / осик) ; березові і осикові лісу / кілки - вік не має значення, більш важливий фактор - діаметр стовбура (27 см і більше).

3. Особливо значимі біотопи для охорони дятлів - стації переживання, «популяційні» ядра - найбільш щільні гніздові группіровкі.В таких биотопах слід відмовитися від проведення всіх "видів суцільних, узколесосечних, поступальних рубок (головного користування, санітарні, переформування, лісовідновлювальних, ландшафтні, інші види рубок).

До особливо значущим біотопів можна віднести території, де сумарна щільність населення трьох масових для всієї території України осілих лісових видів дятлів складає більше 50 пар / 100 га (при мінімальному розмірі ділянки пари в 2 га - у великого строкатого дятла):

- заплавні діброви і вязовнікі;

- заплавні і балкові (в нагірній діброві і байраках) осичняки і Ольсен;

- осикові / березові / вільхові кілки посеред піщаних терас (як вбора, так і в піщаних степових ландшафтах);

- липняки віком 60 років і більше;

-дубрави нагірні і байрачні віком 120 років і більше (незалежно від походження);

- байрачні діброви площею менше 100 га, незалежно від віку і походження (порослеві / насіннєві);

- суборами дубові з домішкою берези / осики / вільхи, віком від 40 років;

- в лісостеповій та степовій зонах - суборами березові і березово-осикові (в т.ч. з домішкою вільхи), віком від 40 років;

- бори віком від 100 років;

- вербові ліси і рідколісся віком 50 років і старше;

- тополеві лісу і посадки уздовж русел річок, віком від 50 років;

- букові ліси віком від 120 років;

- ялинові і змішані ліси з участю ялини більше 30% в древостое, ялицево-дубові олігодомінантние змішані ліси, вік 100 років і більше;

- грабові ліси і змішані за участю граба більш 1/3 в древостое, вік грабів - від 60 років;

- фрагменти природних (і близьких до них) лісів в межах міст і населених пунктів міського типу (лісопаркова зона).

В цілому ж - в межах України - найбільш різноманітна фауна дятлових птахів в старих горішніх дібровах лісостепової зони, в заплавних дібровах, старих топольово-вербових лісах і вільшняк річкових заплав (переважно лісостепової зони), старих суборь з великими включеннями кластерів заболоченого лісу в Поліссі, а також в старих ялинових і ялицево-букових лісах Карпат.

4. Підживлення: при встановленні снігового покриву від 20 см, терміном на 10 днів більше; насіння сосни, ялини, кедрової сосни, соняшнику, арахісу, горіхи, ягоди горобини, смородини, чорниці, шматочки м'яса, комах (личинки борошняного хрущака, таргани, цвіркуни, інше). Актуальність даного заходу незначна і має сенс лише в украй екстремальних випадках, коли високий сніговий покрив супроводжується сильними і тривалими морозами (з середньодобовими значеннями температури, що наближаються до 20 градусів Цельсія) або коли спостерігається сильне і тривале (5 днів і більше) обмерзання (полій) . Такі заходи більш доречні в молодих лісах, лісопаркових зонах і повинні мати під собою постійну основу на весь період дії несприятливого фактора.

5. Строки проведення рубок в лісах: рекомендований період сезону тиші для великого строкатого дятла, середнього строкатого дятла, желни і сивого дятла - з 15.02 по 15.06.

6. Обмеження швидкості руху транспортних засобів на автотрасах з твердим покриттям і грунтових дорогах на період вильоту молодих птахів: з 10.06 по 15.08, максимальна швидкість руху транспортних засобів 40 км / год; зона обмеження - все лісові масиви, а також 1-км буфернаязона навколо лісів.

7. Охорона червонокнижних видів дятлів.

У місцях проживання рідкісних видів дятлів, занесених в «Червону книгу України» ( «Червона книга України», 2009) необхідно створювати охоронні зони, мета яких - забезпечити збереження гніздового і, значною мірою, кормового біотопу того чи іншого виду.

A) Зелений дятел (Picusviridis): лісові виділю, в межах яких зазначено гніздування даного виду, слід оголошувати охоронними зонами; мінімальний розмір охоронної зони 20 га. У разі, якщо площа виділу, в якому відзначені гніздяться птахи, менш 20 га, необхідно додати частину сусіднього виділу, щоб довести необхідну площу до 20 га, пріоритетні (в якості додаткової охоронної зони) ділянки старого лісу, а також ділянки з зімкнути крон ( повнотою деревостану) від 0,4 до 0,7. Режим ведення лісового господарства в межах охоронної зони: сезон тиші - з 1 квітня по 1 липня, заборонено проведення ВСІХ видів вибіркових, узколесосечних, поступальних і суцільних рубок, за винятком розчищення доріг / просік / туристичних маршрутів і екологічних стежок.

5) Трипалий дятел (Picoidestridactylus): рекомендації - аналогічні таким для зеленого дятла; мінімальний розмір охоронної зони - 20 га; при необхідності приєднання до невеликого охороняється виділу (площа якого менше 20 га) частини сусіднього великого виділу віддавати переваги сосновим і змішаним, а також ялиновим масивів віком понад 80 років. Режим ведення лісового господарства в межах охоронної зони: дозволено проведення рубок догляду, проріджування, вибіркові санітарні рубки; сезон тиші - з 15 лютого по 15 червня; при проведенні вибіркових санітарних рубок в межах охоронної зони заборонено вилучення сухостійних і всихають дерев з діаметром стовбура 40 см і більше.

B) білоспинний дятел (Dendrocoposleucotos): рекомендації - аналогічні таким для зеленого дятла, однак мінімальний розмір охоронної зони повинен становити не менше 30 га; при необхідності додати до невеликого охороняється виділу (площа якого менше 30 га) частину сусіднього великого виділу перевагу віддавати березовим або осиковим масивів віком: для берези - 50 років, для вільхи - 55 лет.Режім ведення лісового господарства в межах охоронної зони: заборонено вилучення осик , вільхи, берези (незалежно від стану і віку дерев); сезон тиші - з 15.02 по 15.06.

Вкрай негативним фактором (переважно - в радянський період) в недавньому минулому було застосування інсектицидів в лісовому господарстві. Зрідка такі випадки повторюються і в сьогоденні. Слід категорично уникати застосування гостро токсичних хімікатів (інсектициди, пестициди) як в лісах, так і в межах, як мінімум, 10-кілометровій зоні агроландшафтів, що примикають до лісових масивів.

8. Розширення мережі ООПТ, зміна режиму ведення лісового господарства в ООПТ всіх типів. В даний час лише 4,6% території України включено в систему природно-заповідного фонду.

Дуже часто режим території дотриманий лише на папері, на практиці ж навіть в національних природних парках і деяких заповідниках продовжують проводити суцільні рубки: за даними еколога В.Є. Борейко, щорічно вирубують близько 1.1% загальної площі заповідних лісів України. Для ефективної охорони лісових екосистем країни необхідно включити в систему ООПТ не менше 30% лісовкриті територій, повністю заборонивши в їх межах всі види суцільних, поступальних і узколесосечних рубок.

9. Організація моніторингу дятлів в об'єктах ПЗФ України, лісгоспах. Важливим фактором поліпшення ситуації з охороною цих птахів є поінформованість співробітників ПЗФ і лісгоспів, міських управлінь, відповідальних за підтримку санітарного стану зелених насаджень. Моніторинг видового складу і чисельності дятлів в лісах України дозволить своєчасно реагувати на негативні тренди і, відповідно, підвищить шанси вчасно звернути увагу на потенційні негативні фактори, своєчасно відреагувати на такі.

Португалия: костры - не разводить!



О решении объявило министерство сельского хозяйства.

А именно что правительство решило продлить «критический период» пожаров до 15 октября «с учетом вероятных метеорологических условий на первую половину октября», а именно «из-за прогнозов температур воздуха выше нормы и низкой вероятности осадков».

Перед лицом такой ситуации правительство прогнозирует «сохранение риска пожара в сельских районах на высоком уровне».

В течение «критического периода» пожаров в лесных или сельскохозяйственных районах запрещаются: курение и разведение костров; сжигание мусора; фейерверки и запуск шаров с поджигающимся фитилем; фумигация или дезинсекция пасек, если только фумигаторы не оснащены искроудерживающими устройствами; циркуляция тракторов, оборудования и грузовых транспортных средств, которые не имеют огнетушителя, искроудерживающей системы и пламегасителей в выхлопных трубах или дымоходах.

«Ввиду вышеизложенных условий считается необходимым продолжить принятие специальных мер по предотвращению лесных пожаров и действий, которые принимаются в «критический период», в рамках Системы противопожарной защиты лесов», - отмечается в заявлении.


ПОНЕДЕЛЬНИК, 
01 ОКТЯБРЬ 2018 

Минлесхоз разрешил жечь костры в лесу

Распоряжение о закрытии пожароопасного сезона в лесах Кировской области было подписано 30 сентября.



В связи со сложившимися погодными условиями, а также в соответствии с данными Россельхоза, на территории Кировской области установился первый класс пожарной опасности, в связи с чем региональный минлесхоз завершил пожароопасный сезон. Как сообщили в правительстве Кировской области, соответствующее распоряжение ведомство подписало 30 сентября.

С 1 октября лесопользователям, занимающимся лесозаготовками для собственных нужд, разрешается сжигание порубочных остатков в местах заготовок. Правда, только при соблюдении требований пожарной безопасности. Лесничие Кировлесцентра в оставшийся бесснежный период будут контролировать выполнение противопожарных мероприятий, которые предусмотрены проектами освоения лесов, а также очищать места порубок.

В минлесхозе по Кировской области сообщили, что всего с начала пожароопасного периода на территории региона зафиксировали и ликвидировали 31 лесной пожар. Общая площадь пожаров составила 13,935 гектаров. Все возгорания удалось ликвидировать в течение первых суток с момента их обнаружения. Вероятной причиной большинства лесных пожаров в ведомстве назвали нарушение гражданами правил пожарной безопасности в лесах и на прилегающих к ним территориях. По всем фактам возникновения лесных пожаров проводятся мероприятия по установлению виновных лиц. По шести случаям возгорания лесов возбуждены уголовные дела по статье 261 УК РФ.

Сегодня, 12:13 | Репортеръ

Чи збираються лісівники реагувати на тиск суспільства? Що показав з’їзд галузі



На тлі гучних корупційних скандалів у лісовій галузі та популістських танців навколо мораторію на експорт деревини майже непомітно пройшов IV з’їзд лісівників України. А між тим саме там можна було зрозуміти, як система реагує на тиск з боку суспільства – і чи збирається змінюватися.

З цієї точки зору найбільш значущим був виступ на з’їзді нинішнього голови Держлісагентства Володимира Бондаря. І хоча відчувалося, що цей керівник – «чиновник з дитинства», настільки його доповідь була перенасичена казенщиною, низка тез заслуговує на неабияку увагу.

Про що ж розповів головний лісівник? Перш за все, це були бравурні доповіді про «стабільність і позитивні тенденції». Голова похвалився, що обсяги реалізації продукції лісовим господарством цьогоріч збільшаться майже удвічі порівняно з 2013 роком. Щоправда, у 2013-му курс долара був не удвічі, а в 3,5 рази менший…

«Переконливим фактором є вагомий внесок лісової галузі до бюджетів усіх рівнів. Лише за 6 місяців 2018 року сума сплачених податків підприємствами галузі перевищить 4,5 мільярда гривень, при цьому надходження коштів до місцевих бюджетів у 2016 році вперше перевищили мільярдний рубіж, а у 2018-му очікується на рівні 1,6 мільярда гривень.

Сьогодні кожне третє лісогосподарське підприємство має районоутворююче значення і є потужним, стабілізуючим чинником розвитку територіальних громад, перш за все, в регіонах українського Полісся та Карпат», – каже Бондар. Утім, забув додати, що таку позицію лісгоспи займають не стільки через свою економічну потужність, скільки через відсутність взагалі будь якої роботи для населення в депресивних районах.

Але насправді головною тезою виступу було цілковите відкидання критики на адресу галузі, яка звучить все голосніше навіть від міжнародних організацій.

Володимир Бондар стверджує, що «лісгоспи, підпорядковані Держлісагентству, дотримуються мораторію і експортують виключно дозволену до вивезення дров’яну сировину довжиною до 2 метрів, заробляючи валюту, так необхідну державі. Звісно, за відомим висловом «хто безгрішний хай перший кине в мене камінь» не варто стверджувати це однозначно, але навіть можливі порушення жодним чином не можуть мати ні масштабних ознак, ні відчутної шкоди».

Теза про нешкідливі порушення – справжній шедевр бюрократичної логіки!

На думку чиновника, всі проблеми – від населення, і від тих лісів, що не знаходяться під «дахом»Держлісагентства:

«У нас відсутня повна інформація щодо заготівлі та збуту деревини в усіх лісах, тому що система електронного обліку не діє в 27 відсотках лісів, які не підпорядковані Держлісагентству. Крім того в Україні працює велика кількість незаконних, або пилорам сумнівного походження, що заохочує населення вдаватися до протиправних дій та незаконних рубок. За оцінками БРДО в Україні їх налічується 12 тисяч».

Тобто ліс для 12 тисяч нелегальних пилорам тихенько крадуть сільські п’янички з кравчучками, а не постачають лісовози з лісгоспів!

З виступу керівника Держлісагентства можна було зрозуміти, що рубати найближчим часом будуть багато. Обійти нормативні обмеження планується дуже просто – посилаючись на трохи дивну тезу, що тільки рубки врятують ліс.

«Проблема всихання лісів відома… Головна перепона – за діючими санітарними правилами провести у загиблих насадженнях суцільну санітарну рубку, а це єдиний вихід, підтверджений вітчизняними і закордонними науковцями, в українських реаліях, дуже і дуже не просто.

Необхідно організувати комплексне обстеження із залученням спеціальної комісії, а в осередках псевдо-екологічної активності та розігрітого невдоволення рубками лісу, і громадські обговорення.

Втрачається значний час на узгодження та документальне оформлення. Тим часом короїд розвивається і заселяє нові дерева, які потім масово всихають».

Чиновник забув додати, що корінь проблеми всихання лісів – не стільки у короїді, якому так допомагають екологи, скільки в нездорових насадженнях монокультури одного віку. Такий ліс не здатен витримати стрес, який несуть зміни клімату. Але пропонується не терміново змінити стратегію відтворення лісів, а дозволити лісгоспам рубати багато, швидко, без перевірок.

«Українські лісівники мають право проводити суцільну санітарну рубку на ділянці, де повнота живих дерев становить менше 0,1. Тобто оперативне вилучення нещодавно заселених шкідниками дерев за чинним законодавством є неможливим», – бідкається Володимир Бондар.

Перевірки взагалі дуже не подобаються представникам лісової галузі – хоча, здавалося б, саме вони дозволяли б говорити про незаплямовану репутацію.

«Досить переглянути перелік документів, які необхідно заповнити щоб провести лісозаготівельні роботи тільки на одній лісовій ділянці. Додайте до цього аналогічний лісокультурний, лісозахисний, протипожежний пакет і стане зрозуміло, чому за паперами ми все частіше не бачимо лісу…

Все це відбувається на тлі безкінечних перевірок, коли кожен з папірців… вимагається для перегляду та перевірки. І спробуй не надати…», – знову майже не плаче керівник галузі.

Враховуючи, що Держлісагентство показує площу всихання лісів – майже 400 тисяч гектарів, – зрозуміло, чому так хочеться обійти всі формальності – це фантастичні обсяги деревини.

Що ще не подобається керманичам Держлісагентства? Будь які розмови про радикальні реформи. Наприклад, їх дуже непокоїть ідея створення єдиного суб’єкта господарювання у лісовому господарстві.

«В Україні діє 381 лісогосподарське підприємство і за умов стовідсоткової державної власності на ліси приватизувати їх простіше, «схлопнувши», як казав класик в одне. Ми дуже вдячні, що проти цього хибного рішення виступили депутати місцевого й загальнодержавного рівня. Вдячні президенту країни за підтримку в цьому питанні». Іншими словами, чиновники дуже бояться, що ліси почнуть віддавати в концесію.

«Задекларований окремими силами рух до приватизації лісів, до створення єдиної компанії, до передачі лісового господарства у концесію – це рух, який в кінцевому своєму варіанті означає знищення українських лісів», – запевняв на з’їзді підлеглих Володимир Бондар. Така реакція якраз зрозуміла – адже керувати концесійними лісами чиновники більше не зможуть, що значно зменшить їх доступ до ресурсів.

І наостанок про ефективність і облік. Як пояснив голова Держлісагентства, національної інвентаризації лісів, про яку говорять вже багато років (адже ніхто точно не знає, де, чого і скільки у нас росте і скільки вже зрубали), не варто очікувати й у 2019 році – проектом бюджету такі роботи знову не передбачені.

До теми.

Хоча Володимир Бондар вже майже рік керує Держлісагентством – після того, як у листопаді 2017-го зі скандалом пішла з посади Христина Юшкевич, – формально на сайті відомства він зазначений все ще як заступник голови.

Шлях Володимира Бондара до лісових ресурсів країни дуже дивний, адже за першою освітою він вчитель історії, і до 2016 року з лісом ніколи не працював. (У 2007 році він також закінчив Волинський держуніверситет імені Лесі Українки, спеціальність «Економіка і підприємництво/Фінанси»). Після вишу (1996 рік) одразу подався в чиновники, спочатку до управління в справах молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Волинської обласної держадміністрації. Аж поки, попрацювавши ще на кількох незначних посадах, не став у 2002-му директором Центру муніципальних реформ «Луцьк 1432». Того ж року йому вдалося розпочати стрімку політичну кар’єру…

Але у 2002 році він отримав підтримку від Ющенка по мажоритарному округу і пройшов до Ради – звичайно ж, за віддану роботу на «Нашу Україну» по регіону. Великий успіх цієї партії на виборах у Волинській області приніс і велику нагороду – Бондаря призначили керівником області у 2005 році. У 2008-му він – радник президента.

Але політична кар’єра після цього стрімко пішла донизу, і ми вже можемо найти цього діяча на скромній, але цікавій посаді директора державного підприємства «Теплий дім». З 2013-го по 2016-й він сидить у кріслі заступника директора ТОВ «Енергосервісна компанія «Луцькі комунальні системи», а згодом – заступника директора ТОВ «Українська теплогенеруюча компанія «ЕСКО-Волинь».

І от диво – у 2016-му його призначають заступником голови Держагентства лісових ресурсів України.

Микола СЕРДЮК

Закон об ответственности за контрабанду леса: Рыбалка провалил обещание преодолеть вето



Народный депутат Сергей Рыбалка обещал, что партия сделает все для преодоления вето на закон об уголовной ответственности за контрабанду леса. Однако «радикалы» о своих намерениях забыли.

Напомним, президент Украины Петр Порошенко в июле ветировал и вернул в Верховную Раду со своими предложениями законопроект Олега Ляшко «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно сохранения украинских лесов и предотвращения незаконного вывоза необработанных лесоматериалов».

«То, что сегодня президент ветировал этот законопроект, это удар под дых каждом украинцу, потому что те правки, которые дала Администрация президента, предлагают исключить, например, дрова – это именно та, как я говорю «лазейка», через которую сегодня под видом дров вывозят наше сырье. Мы, безусловно, будем делать все, чтобы преодолеть вето президента», – заявил Рыбалка.

Рыбалка обещал, что партия будет делать всё для преодоления вето на закон о контрабанде лесаСлово і Діло

Закон с поправками президента, которыми отменялся предлагаемый запрет экспорта дров, парламент рассматривал 6 сентября. Чтобы преодолеть вето, сначала было необходимо отклонить версию законопроекта с правками Порошенко. Но Рыбалка и большинство его коллег из партии проголосовали за проект закона в версии президента. Резко изменив свою позицию, нардеп провалил обещание.

ПОЛИТИКА 1 октября 2018, 11:00

Держлісагенство подасть до суду, через заяви про безконтрольний експорт українського лісу



Державне агентство лісових ресурсів України вважає, що проблема з нелегальним експортом українського лісу значно перебільшена.

Державне агентство лісових ресурсів України має намір подати до суду на британську організацію Earthsight.

Про це у суботу, 29 вересня, повідомило видання LB.ua. Виконувач обов'язків голови відомства Володимир Бондар заявив, що інформація активістів про те, що об'єми експорту українського лісу перетнув відмітку в 1 млрд євро є «відвертою брехнею». За словами чиновника це неможливо, адже загальний об'єм заготовки українського лісу не перевищуй 500 млн євро. А за кордон, на думку Бондара, вивозиться лісу не більше ніж на 100 млн євро.

«Давайте порахуємо. Ліс - це ж не сигарети, якщо він виїжджає, то процес перетину кордону фіксується митницею. За нашими даними, близько 880 тисяч кубів вивезли дров. За ціною 27 євро вивозилися ці дрова. Тобто можна сказати, що 27 млн євро було зароблено,» - розповів Бондар.

Чиновник також додав, що в Україні існує проблема з нелегальним експортом лісу, але зовсім не в таких масштабах. За його словами, організація Earthsight «ніколи не була в Україні, а її активісти не є експертами в лісовій галузі». Бондар заявив, що Держлісагенство подасть до лондонського суду на організацію. Про деталі позову і терміни його подачі чиновник поки що не розповів.

Нагадаємо, що раніше неурядова екозахисна організація Earthsight оприлюднила доповідь, згідно з якою Україна нелегально ввозить до Європи більше деревини ніж будь-яка інша держава. За чотири роки експорт українського лісу до ЄС зріс на 75%. За інформацією Eartsight, Україна експортує пиломатеріалів вдвічі більше, ніж легально виробляє - мова йде про контрабандні 1,2 млн кубометрів кожного року. Майже 60 відсотків вирубок відбувається в обхід обмежень, найчастіше у формі «санітарної рубки», яку виправдовують необхідністю запобігання поширенню хвороб деревини.

https://zaxid.net/news/

Жити по-новому! Тепер щоб сходити в ліс по гриби потрібно купити спеціальний квиток



Заготівля другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань (ягоди, гриби, лікарські рослини) для потреб виробничої та комерційної діяльності належать до спеціального використання і проводиться за плату на підставі спеціального дозволу – лісового квитка.

Про це повідомляє прес-служба ЛОР, - передають "Українські реалії" з посиланням на merezha.co.

Отож, суб’єктам підприємницької діяльності для отримання дозволу (лісового квитка) на заготівлю (плодів, ягід, грибів тощо) необхідно звертатись до постійних лісокористувачів (лісогосподарських підприємств), яким затверджені ліміти у встановленому порядку.

Варто зауважити, що надходження коштів від сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів будуть спрямовані на рахунки місцевих рад та рахунки постійних лісокористувачів (лісогосподарських підприємств).

Додамо, що розміри рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань і заготівлі другорядних лісових матеріалів на 2018 і наступні роки затверджені рішенням Львівської обласної ради від 25.04.2017 року №427.

Нагадаємо, Львівська обласна рада прийняла рішення №698 від 15.05.2018 року «Про погодження лімітів на спеціальне використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань».

15:02 29 вересня 2018

http://ukrreal.info/ua/suspilstvo/168737-zhiti-po-novomu-teper-schob-skhoditi-v-lis-po-gribi-potribno-kupiti-spetsialniy-kvitok

Лісова охорона держлісгоспів Закарпаття з початку року провела 643 рейди



Охорона держаного лісового фонду, контроль за додержанням вимог лісового та природоохоронного законодавства, профілактика правопорушень – серед основних завдань Закарпатського обласного управління лісомисливського господарства та підпорядкованих йому державних лісогосподарських підприємств.

Виконують це завдання державна лісова охорона держлісгоспів, а також створені в системі ЗОУЛМГ рейдові бригади, до яких входять спеціалісти обласного управління, інженери з охорони та захисту лісу, єгері, майстри лісу, лісничі державних лісогосподарських підприємств. Вони, зокрема, проводять патрулювання лісових масивів з метою попередження та виявлення лісопорушень, а саме: несанкціонованих сміттезвалищ, незаконної порубки дерев, пошкодження та знищення лісових культур та молодих лісів, порушення пожежної безпеки, правил полювання.

За інформацією відділу лісового господарства та мисливства ЗОУЛМГ, з початку 2018 року силами рейдових бригад з охорони лісів було проведено 643 рейди, в результаті чого складено 175 протоколів на порушників лісового та мисливського законодавства. Сума збитків державі становить 541 тисячу гривень, а сума штрафів - 23 тисячі 878 гривень.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

жовтня 01
10:28
2018