ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

30 липня 2019

Шануєш природу — маєш щасливу долю

Інтерв'ю заслуженого лісівника України Василя Омеляновича Агія із Закарпатської області.



Василь Агій — директор, викладач-науковець і майже... філософ.

Фото надано Василем Ниткою.

Закарпатський ліс — коштовна скарбниця України. У тринадцятьох адмінрайонах діють два десятки державних лісових — дослідних і мисливських — господарств. Ліси займають 51,2 відсотка території області. Це найвищий показник в Україні. Площа всіх лісів регіону — 687,9 тис. га. З них 588,9 тис. га (або 87,1 відсотка) належить підприємствам обласного управління лісового і мисливського господарства. Решта — у постійному користуванні Мінекології, Міносвіти, Міноборони і землі запасу.

Буде доречно додати, що природно-заповідний фонд займає 182,4 тис. га, або 14 відсотків території області.

Торік заготовлено 1 млн 171 куб. м ліквідної деревини, з них ділової — 411 тис. куб. м. Потрібно особливо наголосити: за останні три роки обсяги заготівлі зменшуються. Паралельно істотно меншає кількість суцільних зрубів — незабаром будуть проводитися лише вибіркові. Тобто смуги старого лісу чергуються зі смугами зрізаного, на яких підростає гінкий молодняк. Так схили не оголюються і коріння старих дерев зберігає вологу. Отже, переймається європейський метод заготівлі стиглого лісу.

Ще одне: загальний запас деревини в області становить понад 270 млн куб. м. І якщо середній запас деревної маси на гектарі в Україні — 186 куб. м, то на Закарпатті — 350 куб. м. Тому ліс був і залишається у центрі уваги суспільства, а отже, під пильним наглядом перебувають ті люди, для яких ліс є робочим місцем. Як і для Василя Агія — заслуженого лісівника України, директора Виноградівського лісгоспу.
Із досьє «Голосу України»

Василь Агій народився 1970 року у селі Шаланки Виноградівського району. Трудову діяльність розпочав у квітні 1988-го контролером лісозаготівельного виробництва Мукачівського лісокомбінату. Після служби в армії працював сторожем, лісником, майстром лісу Шаланківського лісництва Хустського лісокомбінату. У лютому 1999 року переведений на посаду заступника начальника відділу лісового господарства державного підприємства «Виноградівське лісове господарство». Восени 2010-го призначений директором Виноградівського лісгоспу, який очолює донині.

За керівництва В. Агія лісгосп багато років поспіль посідає чільні місця в трудовому суперництві серед споріднених підприємств області.

Починаючи з 2015 року веде наукову та викладацьку діяльність у Закарпатському лісотехнічному коледжі (Хуст). Щойно завершив навчання в Лісогосподарському університеті міста Шопрон (Угорщина). Нині є здобувачем наукового ступеня на кафедрі лісівництва Національного лісотехнічного університету України (Львів). В. Агій — автор і співавтор багатьох наукових праць. Виступив ініціатором організації міжнародного фестивалю «День мисливця», який проводиться у його рідному селі Шаланки.

Нагороджений нагрудними знаками «За бездоганну службу в державній лісовій охороні» та «За заслуги перед Закарпаттям».

Заслужений лісівник України.

Разом з дружиною виростив двох синів і доньку.
Лісівником став з поваги до старшого брата

— Василю Омеляновичу, ви народилися й виросли поблизу шаланківського лісу. Можливо, це і вплинуло на вибір професії?

— Це красива версія. Але ні. Близькість лісу навряд чи була причиною інтересу до нього. Батько був шахтарем, а потім агрономом і тому робив усе, щоб його сини не відчули тих «мінусів», які властиві тим професіям. Робота агронома потребувала частих контактів з хімдобривами, які завдавали шкоди здоров’ю...

Вчитися на лісівника вирішив мій старший брат Олександр, якого дуже поважав і поважаю. І я за його прикладом пішов навчатися до Хустського лісотехнікуму.

— Після навчання ви пройшли всі етапи роботи в лісі — від сторожа до директора лісгоспу. Та в перші ж роки вашого керівництва колектив стає кращим серед лісових господарств Закарпаття. І це в низинному районі, де масштаби лісів порівняно скромні. Яку мету ви ставили перед собою, йдучи на цю посаду?

— Перш ніж мене призначили директором, я понад десять років працював заступником начальника відділу лісового господарства, тому добре знав кожного у колективі, особливості характеру, переваги у роботі. Для мене було важливо, щоб у колективі склалися нормальні відносини, побудовані на довірі. А коли панує сприятлива атмосфера, тоді вже з’являються результати, цифри у звітах і відповідна оплата праці. Першого ж року роботи нас визнали кращими серед лісгоспів області. Відтоді у всі подальші роки зберігається ця тенденція.

— А щодо догляду за лісом, щодо насаджень — чи були якісь амбіційні плани?

— Були і реалізуються. Виникли ідеї щодо нових порід дерев — дуба, горіха чорного, липи. Ми заклали розплідник, який дає змогу засаджувати територію, поширили в районі ясен білоцвітний. Це важливо, адже наша територія — єдине місце зростання у природному середовищі червонокнижного ясена білоцвітного.
Нині найдошкульніший браконьєр — хвороби

— Вирубки дерев, браконьєрство досить часто є темою громадських виступів. В особливо «гарячі» роки вони торкнулися і вашого колективу...

— Коли люди переживають за ліси, за довкілля — це нормально. На жаль, дуже коробить у тих виступах абсолютний непрофесіоналізм. Аби щось пояснити, треба спочатку дати певний рівень знань. Справжній лісівник за багато років навчився розуміти ліс, відчувати, що йому шкодить, що йому треба... У 2014 році я прийшов на зустріч з активістами, але діалог не відбувся. Аудиторія одразу почала перебивати, мовляв, «це нам не цікаво, ви краще відповідайте, чому води нема в колодязях...». Значно легше, коли роботу лісгоспу перевіряють люди, які мають базові знання, їм можна пояснити ті чи інші речі.

— Сьогодні в Інтернеті є багато фото- й відеозображень — лисі, як полонини, гори; вагони з хлистами на залізничних коліях; машини з деревиною і підписи під фото про злочинне вирубування лісу. Наскільки це правдиві пости?

— По-перше, багато з цих зображень фейкові. Досить глянути на фото з вагонами лісу. Якщо придивитися, то кількість залізничних колій дуже велика, значно більша, ніж є на наших станціях. Ці фото зроблені в Росії, в Сибіру чи десь в інших місцях. Дуже багато фото полонин (правильно вони називаються «альпійські луги») зроблено не в українських Карпатах, а в румунських, а інколи й зовсім не в Карпатах. Варто лише пошукати в Гуглі першоджерело цієї подачі. Такі зображення нагнітають емоції, створюють атмосферу недовіри, але не приносять жодної користі. Адже ці картинки нікому не адресовані — ані екологам, ані правоохоронцям для перевірки фактів.

— І все ж про надмірну вирубку лісів спонукають думати катастрофічні паводки, зокрема, 1998 і 2001 років.

— Ці випадки трапилися пізно восени — у листопаді, а також ранньої весни, тобто у холодну пору, коли вегетаційні процеси у природі не відбувалися і фактор лісу ніяк не впливав на початок стихійного лиха. Повірте, на той момент державні комісії дуже ретельно розглядали всі причини паводків і фактор вирубки лісів зокрема. Але зв’язку між техногенним впливом і катастрофою не виявили. (Тоді ж повені вирували і у Франції, і в Чехії.) Тут суспільна думка і висновки фахівців відрізнялися. Насправді вирубка лісів найбільш масово і бездумно відбувалася у 1940—1960 роках. Якщо ж говорити про останнє десятиліття, то ми беремо деревини удвічі менше від науково обґрунтованих обсягів.

— Тож наскільки проблемною є ситуація з карпатським лісом?

— Наймасштабнішим «браконьєром» зараз є захворювання лісів, особливо хвойних. Хворобами вражені величезні площі. І цьому поки що неможливо запобігти — відбуваються, на жаль, кліматичні зміни. І впливають вони не лише на танення льодовиків...
Одночасно був студентом і викладачем

— Ви щойно завершили навчання в Лісогосподарському університеті міста Шопрон в Угорщині за спеціальністю «інженер-мисливствознавець». Що це дало вам як фахівцеві?

— Навчався в Угорщині й одночасно викладав у Закарпатському лісотехнічному коледжі. Інколи бувало так, що одного дня я складав екзамен у Шопроні, а наступного — сам приймав іспити в Хусті. Угорський досвід виявився дуже корисним. Передусім мені імпонує сам підхід до викладання. Титуловані, знані в науковому світі викладачі приходять у легкому зручному одязі, тобто «без краваток», а саме викладання відбувається в довільній формі, дуже часто лекції проводять у формі запитань-відповідей чи довільної розмови. Такий спосіб спілкування почав запроваджувати і я на своїх лекціях. Це підвищує інтерес і бажання студентів отримати якнайбільше інформації.

— А щодо ставлення угорців до лісів, до природи — чи варто чогось повчитися?

— Угорці враховують властивості лісу, інтереси людей, які живуть поряд, а також інтереси держави. Вирубка лісу має точковий характер, тобто не вирубують суцільні лісосмуги, а відбирають окреме дерево, яке вже досягло своєї кондиції.

Там ліс намагаються оберігати від стресів. І це заслуга охоронних структур і самих громадян. Такого нашестя байкерів на узліссях, як у нас, там би собі не дозволили. А у нас квадроцикли гримлять по всіх Карпатах. Нам треба повчитися делікатності у ставленні до лісу. Як і до людей, з якими працюєш.

— Мабуть, для вас не проблема працевлаштуватися і жити в Угорщині. Але ви залишаєтесь тут...

— Я живу там, де мені комфортно. А найкраще почуваюся у рідних Шаланках. Навіть до райцентру не захотів переїжджати, оскільки дуже прив’язаний до того середовища, в якому виріс.

— Це ж питання і щодо ваших працівників. Чи вдається утримати колектив, адже багато хто намагається шукати заробітки за кордоном?

— Добре підготовлений і знаючий колектив — це основне багатство кожного підприємства. Я вже звик до того, що кожен розуміє тебе з півслова і робить усе абсолютно правильно без зайвих пояснень. А початківцеві мусиш п’ять разів усе пояснити, доки він зрозуміє завдання, а після того все одно не виконає як треба. На жаль, багато працівників пішли працювати за кордон, людей бракує. Притому, що у нас досить висока зарплата (в середньому 12 тисяч гривень). Директор отримує не набагато найбільше, адже працює система додаткових стимулів за результатами виконаної роботи. Є посади, де можна отримати і 20 тисяч гривень.

— Ви працюєте над кандидатською?

— Робота називається «Особливості відновлення та продуктивність дубових лісів Закарпаття». Звучить не надто інтригуюче, але це, по-перше, дуже трудоємка робота — висаджування дуба на різних ділянках, у різних кліматичних підзонах, щоб з’ясувати, в яких умовах дубовий ліс має найсприятливіший фон. На основі цих досліджень буде виведено рекомендації для оптимального вирощування дубових насаджень.

— Фауна цікавить багатьох. Що змінилося за останні роки?

— Спостерігаються цікаві й приємні зміни. У 2012 році поблизу сіл Хижа й Новоселиця прижилися олені, і їхня популяція зростає. Розвелося досить багато фазанів. І якщо виїхати на поля за населений пункт, то обов’язково можна зустріти і цих птахів, і зайців, і іншу звірину. Їх розведенням займається наше підприємство і лісівники інших районів.

З другого боку, зберігається епідемія африканської чуми, і це позначається на поголів’ї диких свиней. Це теж реалії лісового життя.

— Зазвичай люди їдуть відпочивати до лісу. У цьому плані вам можна позаздрити: ваша робота безпосередньо пов’язана з лісом, тому там часто буваєте.

— Не повірите — дуже рідко! Робота директора не завжди відпускає в ліс — щодня сидиш із паперами, виїзди — або в Ужгород, в обласне управління, або до різних установ, на конференції... Кожен день заповнений такою кількістю дрібних і більших справ, що можливість виїхати на наші угіддя мінімальна. Але все-таки намагаюся хоч раз на тиждень побувати в лісі, поспілкуватися з друзями, отримати енергію, щоб працювати далі.

Закарпатська область.

В Україні розробили додаток, який відстежує пожежі та сміттєзвалища у Карпатах

Пояснюють, що він стане в нагоді хайкерам.


Студія-розробник GlobalLogic презентувала додаток EcoHike, у якому можна фіксувати забруднення Карпатських гір. Про це повідомляє портал Mind.

Всі, хто гулятиме карпатськими місцевостями, зможуть додавати геопозначки місць пожежі, вирубаних лісів та сміття. Інші користувачі можуть прокладати маршрут горами через проблемні зони та приводити їх у порядок.



Розробники очікують, що додатком також користуватимуться компанії. Завантажити EcoHike можна в App Store та Google Play.

Читайте також: Українці запустили інтерактивну карту, присвячену міському спорту. Як вона працюватиме?

Гипотеза Рослесхоза "об отсутствии кризисной ситуации с лесными пожарами" не подтверждается его же собственными данными

"Рослесхоз не фиксирует кризисной ситуации с лесными пожарами на территории РФ. Сейчас горит 2,3 млн га леса, что в два раза меньше по сравнению с 2018 годом" - сообщает 29 июля 2019 года ТАСС со ссылкой на временно исполняющего обязанности руководителя Рослесхоза М.Ю.Клинова. Ссылка:

В Рослесхозе заявили об отсутствии кризисной ситуации с лесными пожарами


К сожалению, это утверждение не подтверждается данными самого Рослесхоза - даже официальными сводками. Согласно сводке ФБУ "Авиалесоохрана" (подведомственного Рослесхозу учреждения), "На 00:00 мск 29.07.2019 на территории Российской Федерации действовало 110 лесных пожаров на площади 89 506 га, по которым проводились работы по активному тушению ... на 00:00 мск 29.07.2019 на труднодоступных и удаленных землях лесного фонда на территории Российской Федерации находятся под постоянным наблюдением лесопожарных формирований и контролируются космическим мониторингом 328 лесных пожаров на площади, пройденной огнем, 2 731 541 га, по которым прекращены работы по тушению" (ссылка).


А вот что говорилось в сводке ФБУ "Авиалесоохрана" за 29 июля 2018 года: "На 00:00 мск 29.07.2018 на территории Российской Федерации действовало 65 лесных пожаров на площади 81 991 га, по которым проводились работы по активному тушению ... на 00:00 мск 29.07.2018 на труднодоступных, удаленных, ненаселенных землях лесного фонда на территории Российской Федерации находятся под постоянным наблюдением лесопожарных формирований и контролируются космическим мониторингом 233 лесных пожара на площади, пройденной огнем, 2 331 590 га, по которым прекращены работы по тушению" (ссылка).


Таким образом, площадь действующих сейчас лесных пожаров в России составляет 2 821 047 гектаров, а год назад она составляла 2 413 581 гектар. Получается, что по данным самого Рослесхоза (точнее, подведомственного ему учреждения, которое как раз и снабжает Рослесхоз информацией о лесных пожарах), площадь действующих сейчас лесных пожаров не в два раза меньше, чем год назад, а наоборот - на 17% больше. Кризисная ситуация с лесными пожарами была и в прошлом году, и в нынешнем.

Когда такие сказки рассказывал бывший руководитель Рослесхоза И.В.Валентик - это было плохо, но особого удивления ни у кого не вызывало (чего еще ждать от сказочника). Но у М.Ю.Клинова - совсем другая репутация, и ему стоило бы внимательнее относиться к представляемым им данным о пожарах.

***

На сайте Рослесхоза появилось что-то наподобие опровержения этой информации
Согласно информации региональных диспетчерских служб лесного хозяйства по состоянию на 29 июля площадь, пройденная пожарами, на землях лесного фонда в субъектах Российской Федерации составляет 1,5 млн га, в то время как за аналогичный период прошлого года этот показатель достиг 3 млн га. Среднедесятилетние значения этого показателя составляют 4,8 млн га. 

Данные приведены без учета пожаров, по которым принято решение о не тушении. - http://rosleshoz.gov.ru/news/2019-07-29/n4791

Налицо непонятное расхождения в цифрах. Рослесхоз приводит данные по землям лесного фонда, а редактор новостей – по территории РФ, где имеются не только земли лесного фонда. Поэтому данные Рослесхоза д.б. меньше, или по крайней мере равны числам, которые приводит редактор новостей. Но дальше в сообщении Рослесхоза указано, что это не все пожары, а без учёта тех, по которым принято решение о не тушении. Тогда выходит, что 1,5 млн.га в 2019 и 3 млн. га в 2018 году это меньше, чем 0,089506 млн.га в 2019 и 0,081991 млн.га в 2018 по данным редактора новостей, хотя на самом деле это соотношение имеет противоположный знак и его величина несопоставима (расхождение в десятки раз). Абракадабра какая то. Кто сможет разгадать этот ребус?



У МНС відповіли губернатору, який назвав безглуздою боротьбу з лісовими пожежами



Гасіння лісових пожеж в Сибіру має мало сенсу, так як в диму опинилися населені пункти. Про це заявив заступник глави МНС Олександр Чупріян, Передає « Московський комсомолець ».

Чупріян зазначив, що гасити пожежі завжди збитково, проте в ситуації, що склалася економічні міркування відходять на другий план. Він також додав, що сили для гасіння пожеж будуть збільшені.

Раніше губернатор Красноярського краю Олександр Ус назвав гасіння лісових пожеж безглуздим, так як це «звичайне природне явище». За його словами, відправляти десантників для боротьби з вогнем немає потреби, оскільки це може піддати їх ризику.

За даними Авіалесохрани, станом на 00:00 год. 28 липня на території Росії діяли 126 лісових пожеж на площі понад 89 тисяч гектарів. За добу було ліквідовано 46 пожеж на площі 834 гектари.

Пізніше площа лісових пожеж в Сибіру перевищила 16 мільйона гектарів, всього в регіонах округу діє 232 вогнища загоряння. Найбільш складна обстановка відмічена в Красноярському краї (94 пожежі) і Іркутської області (137 пожеж). У п'ятикілометровій зоні знаходиться 3 населених пункти, загрози населенню немає.

Дим від палаючих лісів в Сибіру накрив кілька областей Казахстану: Північно-Казахстанську, Східно-Казахстанську, Павлодарську, Акмолинської області, місто Нур-Султан, Костанайську область, а також Карагандінскую область і північні райони Алматинської області.

Учёный: пожары в Сибири – бедствие общепланетарного масштаба

Владимир Раков рассказал о последствиях такой серьёзной проблемы



Страшные масштабные пожары, которые господствуют в Сибири и направляются на Дальний Восток, уничтожая всё подряд на своём пути, прокомментировал корреспонденту РИА VladNews главный научный сотрудник Тихоокеанского океанологического института ДВО РАН, доктор биологических наук, профессор двух университетов: ДВФУ, кафедры биоразнообразия и морских биоресурсов, и Дальрыбвтуза, кафедры водных биоресурсов и аквакультуры Владимир Раков.

«Обширные лесные пожары – бедствие не только региональное, что касается только нашей страны, но и общепланетарного масштаба.

Они хорошо видны из космоса, так как шлейфы дыма, создающие смог, вытягиваются на тысячи километров, и в северном полушарии уносятся в восточном направлении. Так, дым от пожаров на соседней территории Маньчжурии в Китае, накрывает и Приморье, пересекает Японское море, и его ощущают японцы, у которых объявляется повышенный уровень тревоги, и все надевают на лицо маски, стараются не выходить из дома, включают кондиционеры.

Кроме смога, шлейфы дыма плохо пропускают солнечный свет, снижая уровень фотосинтеза у растений. Это приводит к тому, что они меньше выделяют кислорода необходимого для дыхания, снижается урожайность сельскохозяйственных культур. И, конечно же, в местах пожаров, кроме растений, происходит массовая гибель всех животных – от насекомых и червей до птиц и зверей. А это означает, что потребуются многие годы и даже десятилетия и столетия на восстановление лесных экосистем, где после пожара меняется даже микроклимат.

В средние века и относительно недавно поджигателей лесов ловили и приговаривали к смертной казни, и такие суровые наказания не помешает ввести и в нашей стране, где ещё сохранились обширные леса в Сибири и на Дальнем Востоке.

Понятно, что к пожарам приводят массовые вырубки лесов, так как рубят и вывозят в Китай не всю растительность, а только деловую древесину (брёвна) и наиболее ценных пород, от дальнейшего использования которой прибыли получают китайцы, а не россияне. Нам как раз достаются пожары, поскольку при рубке леса остаётся большое количество поломанных и молодых деревьев, обрезки веток, пни и другие остатки, которые высыхают и создают пожароопасную обстановку. Бывает, что лесозаготовители специально подсекают здоровые лесные угодья, чтобы в дальнейшем, под видом заготовки сухостоя, просить разрешения на дополнительные вырубки. Конечно, такие безобразия не остаются без последствий. Ведь известно, что через листья растений испаряется большое количество влаги, поступающей по веткам и стволам через корневую систему. Когда леса нет, то большая часть атмосферных осадков остается в почве и на её поверхности, что и приводит к наводнениям. Это помимо того, что в ручьи и реки попадают срубленные ветки и подмытые деревья, которые создают на них завалы или запруды, сносят мосты. Подъём воды в реках приводит к затоплению больших пространств леса, где гибнут многие животные и растений. На склонах сопок, где леса также вырубают, создаются хорошие условия для смыва почвы, для формирования промоин и оврагов, схода селей. Поэтому последствия лесных пожаров катастрофичны», - отметил Владимир Раков.

Также учёный предположил, почему государство не предпринимает срочные действия по тушению пожаров.

«Я думаю, пожары не тушат из-за разрушения старой, испытанной системы мониторинга пожаров и их подавления. Я ещё застал советские времена, когда в каждом приморском посёлке и деревне на центральной площади стояли пожарные вышки (каланчи), на которых в пожароопасный период "круглые сутки – дозорный в будке, смотрит на север и на юг, на запад, на восток – виден ли дымок". Были пожарные бригады, каждый селянин знал своё место, и чем он должен заниматься, чтобы подавить очаг пожара. Сегодня этого нет – надеются на космос, с которого пожары, действительно, видны, но информация о них поступает с запозданием, а в деле организации тушения пожаров – полный провал. Все видели, что основной инструмент для тушения лесного пожара – это небольшой ранец с водой за плечами пожарного, и что-то вроде велосипедного насоса, которым он пытается сбить пламя. Смех, да и только, хотя плакать надо.

Сельхозавиация практически разрушена, а ведь она принимала участие не только в опрыскивании полей ядохимикатами от вредителей, но и тушила пожары. Водозащитные каналы вокруг посёлков и деревень сегодня оплыли и заросли, не прочищаются, а новые не строят. Опашка тракторами лесных массивов и вокруг населённых пунктов почти не проводится... А ведь всё это препятствует распространению огня. Больших самолётов, способных сбрасывать на огонь десятки тонн воды, на всю страну единицы, да и при задымлении они не способны тушить лесные пожары. Когда кроме леса, загораются торфяники, то их вообще никто не тушит – бесполезно тушить огонь под землёй, где он горит многие месяцы, пока не наступить период сильных дождей и не затопит подземные выгоревшие пустоты.

Конечно, в наше время уже не требуется проводить мониторинг пожаров с каланчи и доставлять к месту возгорания воду в бочках на телегах. Для этого есть современная техника. Кроме космоса и авиации, за возникновением пожаров можно следить с помощью вышек видеомониторинга, которые оснащены не только видеокамерами, но датчиками огня и задымления, есть практика применения "беспилотников" и квадракоптеров – пожалуйста, сиди круглые сутки у экрана компьютера в специальном центре и всё отслеживай. Ведь самое важное – это вовремя увидеть, где начинается пожар, и немедленно его локализовать и подавить, пока он не разросся по площади до масштабов края, области или страны. А у нас, к сожалению, такая система не создана или не работает.

Также надо начинать наводить порядок в лесозаготовках. Например, в договорах на заготовку древесины предусмотреть проведение государственной экологической экспертизы проекта, а также пункты, связанные с компенсацией ущерба от возможных пожаров (что-то вроде страховки). Эту страховку надо направлять на лесовосстановление, защиту лесов от пожаров, на устройство систем видеомониторинга лесных пожаров, на ликвидацию разных других последствий, включая наводнения, компенсации погорельцам и другие меры», - подчеркнул специалист.

Напомним, в Сибири уже две недели горят леса, площадь возгораний достигла площади Бельгии, смог от пожаров доходит до Новосибирской, Томской, Кемеровской областях, Республике Алтай и Красноярском крае. Эксперты заявляют, что огонь «пошёл» на восток, то есть в Дальневосточный федеральный округ. Однако эти пожары господствуют в так называемых «зонах контроля», которые законодательство РФ позволяет не тушить, а лишь наблюдают за ними. Новосибирский журналист выступил с резкой критикой в адрес такого бездействия.

В интернете появилась петиция «Требуем ввести режим ЧС на всей территории Сибири по лесным пожарам! (июль 2019г)», которая адресована правительству страны, президенту, министерству здравоохранения, министерствам лесного и сельского хозяйств и МЧС России.

30 июля 2019 г., 10:50:06

Лісництво на Черкащині прикрашає семиметрова Ейфелева вежа

Частинка Франції у Грушківці – лісівники встановили на території садиби Грушківського лісництва Кам’янського лісгоспу зменшену копію знаменитої Ейфелевої вежі.




Про це інформує обласне управління лісового та мисливського господарства.

Місцеві жителі та відвідувачі вже звикли, що на території цього лісництва можна побачити чимало незвичайних «родзинок» – це і вічнозелений тризуб із самшиту, й великі шахи, й цікаві дерев’яні скульптури, а віднедавна ще й Ейфелева вежа. Її висота – сім метрів. Вона має три поверхи, ліфт, який рухається, та освітлення, – усе, як у паризької «залізної пані», саме так її називають парижани. Єдина відмінність – на грушківській вежі майоріє жовто-блакитний прапор.

«Робота лісівника клопітка й відповідальна, ліс потребує щоденної турботи про нього, але в той же час він і надихає творити красу навколо. Цьогоріч у травні Ейфелева вежа відзначила 130-річчя, і ми вирішили таким чином вшанувати одну з найбільш впізнаваних споруд світу», – говорить ініціатор встановлення вежі, лісничий Грушківського лісництва Сергій Могила.

Тож якщо у вас на даному етапі немає змоги, – не переймайтеся, адже не обов’язково летіти за тисячі кілометрів за романтикою до Парижа. Можна просто завітати до Грушківського лісництва Кам’янського лісгоспу, де панує власна чарівна атмосфера лісової казки з присмаком Парижа.


Масштабні лісові пожежі в Сибіру: ЗМІ мовчать, вогонь поширюється



Люди вимагають введення режиму НС, а влада вважає відбувається звичайним явищем. Зміг накриває великі міста.

Росію охопили безпрецедентні лісові пожежі — їх загальна площа перевищила 3 млн гектарів, що можна порівняти з територією Криму або Бельгії. Незважаючи на це, вогонь у багатьох випадках навіть не гасять. Міста заволікає смогом, місцеві жителі виходять на пікети, вимагаючи ввести режим надзвичайної ситуації. «Росбалт» розповідає головне про масштабне стихійне лихо.

За даними Авиалесоохраны, лісові пожежі зараз зафіксовані на території 14 регіонів. Найбільш серйозна ситуація — в Республіці Саха (там вогнем охоплено понад 1,2 млн га лісу), в Красноярському краї (майже 1 млн га) і в Іркутській області (майже 600 тис. га). При цьому загальна площа, пройдена вогнем, практично досягла 3 млн га.

На гасінні лісових пожеж задіяно більше 3 тис. чоловік, 423 одиниць техніки. Режим НС введений в 4 суб’єктах РФ: на всій території Іркутської області, Красноярського краю, у двох муніципальних районах Республіки Бурятія, в одному муніципальному районі Республіки Саха (Якутія).

Російське відділення Greenpeace опублікувало інтерактивну мапу, зазначивши, що у Сибіру і на Далекому Сході горить територія за площею можна порівняти з Бельгією.

Смог від пожеж накриває великі міста. Запах гару відчувається в Іркутську, димом затягло Татарстан, страждають жителі Бурятії і Казахстану.

Адміністрація села Ванавара в Евенкії оголосила про безкоштовну роздачу медичних масок. Там з-за смогу видимість не перевищує 800 метрів.

За даними екологів, частина пожеж виникла в зонах контролю за спалювання порубкових залишків: пнів, коренів, стовбурів, які з’явилися після валки. У ряді випадків вогонь був викликаний багаттями та недопалками, залишеними туристами. Частина загорянь носила природний характер і почалася із-за гроз.

На думку керівника проекту протипожежного Greenpeace Росії Григорія Куксіна, нинішній рік може стати рекордним за розмірами території, пройденої лісовими пожежами.

«Ми вже близькі до того, що до кінця тижня поб’ємо рекордні показники — 2012 або 2003 року, і площа, пройдена вогнем з початку року, перевищить 13 млн га. Прогноз дуже поганий», — розповів Григорій Куксін «Росбалту».

Незважаючи на масштаби лиха, більшість лісових пожеж просто не гасять. В основному ліси горять у важкодоступних районах, де вартість гасіння перевищує розмір можливого збитку. Радник керівника Рослесхоза Олександр Агафонов заявив, що відомство поки не планує використовувати авіацію для гасіння лісових пожеж в Іркутській області.

«Дивіться самі: найближча точка базування (літака-танкера) в 500 км від пожежі в тайзі. Він летить туди-назад, скидає невеликий об’єм води. Ми розоримося використовувати авіацію для таких цілей», — сказав Агафонов.



У свою чергу голова уряду Красноярського краю Юрій Лапшин заявив, що пожежі не тушается через відповідної методики Рослесхоза, яка дозволяє не зупиняти вогонь, якщо немає загрози об’єктам економіки.

«Логіка зрозуміла — потрібно економити кошти. Але масштаби пожеж в цьому році у нас великі. Тому там, де є навіть гіпотетична загроза населеним пунктам і об’єктам економіки, необхідно нарощувати угруповання і працювати по крайках вогню. Так, це приведе до додаткових витрат, але ми в змозі обґрунтувати ці витрати в Рослісгоспі. І у разі необхідності — залучити кошти резервного фонду уряду Красноярського краю», — підсумував Лапшин.

Губернатор Красноярського краю Олександр Усс зазначив, що лісові пожежі є «звичайним природним явищем, боротися з яким безглуздо, а може навіть і шкідливо».

Однак екологи констатують катастрофічні наслідки від лісових пожеж у Росії. За їх словами, з вогнем можна було б впоратися на початковій стадії, але чиновники цього не робили через брак коштів.

Раніше голова комітету Держдуми з природних ресурсів, власності і земельних відносин Микола Ніколаєв заявив «Росбалту», що з вогнем не може впоратися стара техніка.

Тим часом, в інтернеті з’явилася петиція з вимогою ввести режим надзвичайної ситуації в Сибіру з-за лісових пожеж. Її автори закликають вжити посилених заходів по ліквідації вогню. На момент публікації цього матеріалу петицію підписали майже 400 тис. осіб.

Ще одне звернення опубліковано на сайті Greenpeace, організація вимагає направити додаткові сили на боротьбу з вогнем і переглянути зони контролю. Дану петицію підписали 120 тис. осіб.

Жителі Новосибірська і Барнаула вийшли на пікети, вимагаючи ввести режим надзвичайної ситуації. Люди тримали в руках плакати: «У вогні більше 1 млн га. Чому не вводять режим НС?» і «Сибір горить. Москва мовчить».

Російські федеральні телеканали в останні дні практично ігнорують тему лісових пожеж. Недільний «Час» на Першому каналі приділило цього стихійного лиха всього 36 секунд. Підсумкові «Вести» на «Росії 1», які у відсутність Дмитра Кисельова веде Євген Попов, і зовсім проігнорували цю тему. Головною подією тижня там порахували військово-морський парад в Санкт-Петербурзі — про нього розповідали майже 15 хвилин. За майже двогодинний випуск у державного медіа не знайшлося навіть кількох секунд, щоб повідомити про лісових пожежах. НТВ у підсумковій програмі «Сьогодні» також умолчало про події в Сибіру.

На Дніпропетровщині ліквідовано лісову пожежу


29 липня о 12:00 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу на території Панківського лісництва, розташованого за межами села Іванівка Петриківського району.



Головне Управління
Опубликовано: 29 июл. 2019 г.

29 липня 2019

«Уже никакие силы потушить пожары не могут»

«Гринпис России» о том, почему в стране сейчас тушат только 3% лесных пожаров



"Коммерсантъ" от 29.07.2019, 19:09

В Сибири и на Дальнем Востоке горит более 3 млн гектаров леса, дым от пожаров достиг Поволжья и Урала. В Рослесхозе отказываются называть ситуацию с пожарами критической, региональные чиновники объясняют, что «это обычное природное явление, бороться с которым бессмысленно». Руководитель противопожарной программы «Гринписа России» Григорий Куксин рассказал “Ъ”, из-за чего произошли такие масштабные пожары, как их теперь потушить и что нужно сделать, чтобы в следующем году такого не повторилось. Эксперт говорит и о вреде дымовой завесы, которая распространилась на ряд регионов: она несет рост заболеваемости и даже смертности граждан. Кроме того, подчеркивает эколог, такие масштабные пожары могут приводить к возникновению наводнений в других регионах.

— По официальным данным, сейчас в России лесные пожары, по тушению которых ведутся работы, действуют на площади почти 90 тыс. га. Еще около 2,7 млн га лесов горит, но их решено не тушить. Раньше экологи говорили, что официальные данные отличаются от фактических. Сейчас так же?

— Сейчас расхождения между данными космического мониторинга и данными, которые предоставляют регионы, отличаются примерно на 10%. В основном они связаны с неточностями наземных измерений, потому что многие пожары настолько крупные, что обойти и даже облететь их не получается. Но сейчас проблема не в том, что есть расхождения, а проблема колоссальной разницы: 90 тыс. га, которые тушат, и почти 3 млн га, которые при этом горят, и там никто не работает. Это зоны контроля, по которым принято решение отказаться от тушения.

Зоны контроля изначально были некорректно выделены, и в них попали и населенные пункты, и дороги, и, к сожалению, леса хозяйственно освоенные, где ведутся заготовки леса. Сейчас регионы имеют право принять решение отказаться тушить там пожары.

Причем здесь очень важно понимать, что это не только право, но к этому фактически подталкивают тем, что не выдают денег на тушение пожаров в таких зонах. То есть в регионах деньги на тушение считают исходя из площади охраняемых лесов, без учета зон контроля. И получается, мы сначала подталкиваем регионы к этим решениям — за счет очень недостаточного финансирования, а теперь, естественно, получается, что регионы сами виноваты в том, что они отказались от тушения, у них все загорелось, ну и с этим теперь ничего нельзя сделать. Загорелось настолько, что уже никакие силы там потушить пожары не могут. Можно спасать населенные пункты, можно защищать отдельные какие-то участки леса, но на задымление мы никак не можем повлиять, потому что миллионы гектаров — это значительно больше, чем любыми силами на нашей планете можно потушить.

— Именно пожары в зонах контроля и привели к задымлению, которое пришло в другие регионы?

— Да, это именно дым от пожаров в основном в зонах контроля. Это действительно дым, который идет из Якутии, Красноярска и Иркутска в первую очередь. К этому добавляется немножко местных локальных пожаров, которые и на Урале есть, и в соседних районах. Но основной дым, который приходил в Новосибирск, Омск, Томск, Кемерово, он дошел из Сибири до Урала, перевалил через Урал и даже попал в Поволжье. И он туда еще вернется. Сейчас его уносит на восток — он дошел до Камчатки и даже пошел дальше, но, если я правильно понимаю, сегодня должны примерно на Аляске увидеть наш дым. Но источник дыма никуда не делся, если у нас снова пойдет перенос этих воздушных масс на запад, то снова будут в дыму те же самые крупные города-миллионники. Эта ситуация будет развиваться еще несколько недель, пока не пойдут устойчивые дожди.

Сибирь во мгле



Красное солнце над жилыми домами в Новосибирске

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев


Портовые краны в речном порту Новосибирска

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев


Бугринский мост в Новосибирске

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев


Прогулочный теплоход на реке Обь

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев


Задымление над Новосибирском от пожаров

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев


Женщина с велосипедом на фоне новосибирской дымки

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев


Вид на задымленный Новосибирск со стороны Оби



Задымление атмосферы Новосибирска



Люди фотографируются на набережной Красноярска



Задымление атмосферы Красноярска в результате лесных пожаров



Задымление атмосферы в Красноярске



Красная луна над Новосибирском

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев

— Постепенно дым будет рассеиваться в этих городах?

— Да. Но сейчас в зоне довольно плотного задымления многие населенные пункты Красноярского края, то есть для тех, кто рядом, ситуация не сильно поменялась. Это, конечно, опасно, увеличится смертность, увеличится заболеваемость в этих городах, это практически точно. Причем невозможно это связать с пожарами напрямую. Понятно, что это просто рост смертности в больницах по обычным причинам — респираторные, хронические заболевания, рост смертности среди пожилого населения, рост прерванных беременностей. Но никак не привяжешь к конкретному пожару, не получишь никакой страховки и компенсации, то есть это просто статистика. Но за этой статистикой стоят конкретные семьи. Поэтому здесь очень важно, чтобы как раз региональные власти на задымление обращали внимание, хотя бы остальные источники ограничивали на то время, пока дым приходит в эти населенные пункты.

— Сейчас в интернете активно подписывают петицию, что нужно ввести режим ЧС вообще на всей территории Сибири. На ваш взгляд, есть ли в этом необходимость или же это преждевременно?

Граждане требуют ввести режим ЧС по всей Сибири

— В любом случае важно, что люди обращают на это внимание, пытаются привлечь внимание власти к этой проблеме. Есть еще петиция «Гринписа» с тремя основными тезисами: увеличить противопожарную группировку, которая сейчас работает, и начать все-таки тушить пожары в зонах контроля, хотя бы новые, дать адекватную оценку загрязнения воздуха в городах при задымлении. В-третьих, надо пересмотреть зоны контроля и увеличить финансирование для регионов, потому что в сентябре Госдума будет рассматривать бюджет на следующий период, и очень важно, чтобы на эти грабли не наступили в следующем году. Я не уверен, что режим ЧС — это мера, которой будет достаточно, потому что сам по себе режим ЧС не исправит ситуацию с задымлением, не исправит ситуацию с зонами контроля, он в лучшем случае поможет выделить дополнительные федеральные силы. Я попытался вчера вечером сравнить, сколько сил выделялось на защиту москвичей от дыма в этом году и сколько выделяется в Сибири. На одном трудном пожаре недалеко от Москвы работало порядка 300 человек на 3 тыс. га, чтобы дым не дошел до Москвы, чтобы дым не мешал москвичам. Тогда с трудом справились. Но если посмотреть на Сибирь, получается, что на 3 млн га сейчас в сумме работает 3 тыс. человек. То есть это в 100 раз меньше.

Получается, что для защиты москвичей и Подмосковья выделяется в 100 раз больше людей и техники, чем для защиты сибиряков, жителей Дальнего Востока, уральцев. В Москве огромные ресурсы, чтобы до Кремля не дошел дым, а в Сибири просто отказ от тушения, потому что это экономически нецелесообразно.


Ну представляете, как для какой-нибудь семьи с ребенком-астматиком звучит, что экономически нецелесообразно тушить пожары, которые вас задымляют.

— Почему именно в этом году случилась такая критическая ситуация с задымлением, с таким огромным количеством пожаров?

— Сами пожары возникли из-за того, что мы порубочные остатки сжигаем, из-за того, что мы костры оставляем, из-за того, что мы окурки бросаем, а еще потому, что мы отказываемся тушить то, что можно потушить. Вот это и привело к развитию такой ситуации. Но, конечно, в условиях жары, засухи и сильного ветра это все развивается более экстремально, более опасно. Но в условиях такой погоды, самая главная причина, по которой у нас все так разгорелось,— это как раз зоны контроля и целенаправленный отказ от тушения. Например, в Якутии там сначала были маленькие пожары, но принимались решения комиссии по ЧС (КЧС), что экономически нецелесообразно тушить. То же самое в Иркутской области, затем в Красноярске. Все это разгорается, дальше все это приходит к населенным пунктам, их героически спасают, запрашивают федеральный резерв, но площади такие, что уже все равно невозможно их тушить. При этом мы понимаем, что полностью отказаться от зон контроля у нас не получится: у нас просто денег в стране нет, чтобы тушить все, поэтому их нельзя полностью отменить.

Но зоны контроля надо пересмотреть, примерно вдвое сократить, убрать оттуда населенные пункты и их окрестности, убрать оттуда освоенные леса, где ведется какая-то хозяйственная деятельность.


Сейчас это просто на усмотрение КЧС, то есть не кажется ли вам, что расходы на этот пожар будут слишком большими по сравнению с ущербом, который от него будет. Вот это надо гораздо более точно прописать: как делается прогноз, как считается потенциальный ущерб, причем желательно его посчитать не только в бревнах, которые там есть, а посчитать его и по выбросам, и по угрозе населенным пунктам, по атмосферному воздуху, и возможно, это будут совсем другие цифры. Поэтому мы сейчас так срочно собираем подписи — надо успеть принять какие-то решения или получить какие-то поручения президента, для того чтобы при рассмотрении бюджета на следующий период деньги закладывались на охрану лесов в том числе в измененных зонах контроля.



— Ситуация с пожарами и задымлением только ухудшается и площади только растут?

— Пожары продолжают расти, повлиять на их площади все равно уже не получается, сейчас, конечно, все зависит от того, в какую сторону задует ветер. Вот эта ситуация с задымлением, она связана не с тем, насколько эффективно работают пожарные, а с тем, насколько удачно или неудачно для людей дует ветер. Но это не говорит о том, что мы обесцениваем работу пожарных, нет, конечно, лесные пожарные на местах спасают конкретные населенные пункты, объекты инфраструктуры и, к сожалению, очень сильно рискуют, потому что их там все-таки очень мало для таких площадей. Просто на общие площади пожаров они повлиять не могут, потому что эти пожары растут гораздо быстрее, чем их кто-то тушит.

Ну еще раз вспомним, что у нас больше 90% по площадям — это пожары, которые никто не тушит. То есть повлиять мы можем вот на десятую часть в лучшем случае всех этих пожаров, а все остальное, оно развивается просто под воздействием погоды.


Поэтому здесь мы не можем говорить о том, что мы сокращаем площади за счет работы людей.

— А вот что может помочь в этой ситуации? Только продолжительные дожди?

— Помочь могут дожди, в отдельных случаях исправить ситуацию может переброска дополнительных сил, техники, денег, топлива. И это должны быть именно профессиональные силы, а ни в коем случае не должно быть массово привлеченное население или военные, потому что так мы только получим большие потери, чего бы, конечно, не хотелось.

Но системно на задымление, на общую ситуацию сейчас могут повлиять только дожди, потому что мы ситуацию целенаправленно упустили.

— Вы наверняка сейчас следите за прогнозом, ожидаются ли вообще в этих регионах какие-то ливни?

— Мы смотрим на прогнозы погоды, и, конечно, все надеются на то, что дожди пойдут. Но пожары такого масштаба сами очень сильно влияют на погоду. Этот разогретый воздух, дым, формируют более сильный антициклон. То есть дожди могут начать выпадать не там, куда они условно собирались пойти, а по границам зон горения, и это усугубит ситуацию с наводнениями.

Могут усилиться наводнения по части Иркутской области, по части Бурятии, по Забайкалью, по Амурской области, и, к сожалению, не исключено, что пожары в одном месте усугубят нам ситуацию с наводнениями по периметру этой зоны.


Так бывает, и это тоже очень распространенная история. Пока нельзя об этом говорить, как о свершившемся факте, но неоднократно над Сибирью наблюдались такие явления в прошлые годы, когда сильные пожары давали устойчивые антициклоны над собой и, соответственно, пожары горели все дольше, а наводнения случались в соседних регионах.

— Вот, например, в Иркутской области сейчас наводнение.

— Не исключено, что эти процессы связаны между собой. Это будет видно в конце сезона, когда мы проанализируем, как двигались воздушные массы, увидим, обходили они или нет стороной зону горения. Но я бы на месте региональных властей рассматривал этот сценарий и готовился к тому, что та же самая Амурская область сейчас может снова оказаться в зоне наводнения, равно как Прибайкальский регион, который вблизи зоны крупных пожаров находится.

В Україні презентували додаток, який шукає сміття та вирублені ліси у Карпатах



В Україні презентували додаток EcoHike, який шукає сміття в Карпатах. Туристи зможуть позначати його на інтерактивній мапі та долучатися до прибирань. Крім цього, функціонал дозволяє шукати вирубані ліси та інші об’єкти, однак наразі це лише фіксація проблем, пише mind.

Зараз відбуваються фінальні тестування. Планується, що туристи чи екоактивісти, знайшовши сміття, яке вони не можуть прибрати самі, за допомогою додатку позначать його на інтерактивній мапі. Інші користувачі зможуть спланувати свій маршрут так, аби прийти на місце та допомогти з прибиранням.

EcoHike зможе працювати як в онлайн, так і в офлайн режимі. Для роботи в офлайн доведеться попередньо завантажити карту. Після появи інтернету додаток сам розставить нові відмітки.

Поки що EcoHike можна завантажити лише в українському App Store та Google Play, адже він застосовується лише в Україні. Втім, згодом планується розширити охоплення і на інші країни світу.

Додаток за власною ініціативою розробили програмісти львівського офісу GlobalLogic. Планується, що в штатному режимі EcoHike запрацює з серпня.