Історія про одну людину, яка загубила не одне карпатське дерево. Всі події не вигадані, співпадіння вважати невипадковістю. "Бережи Карпати, як рідних маму й тата"
Витираючи сльози
І На колінках умоляючи
Біля входом у рай стоїть
Лісник Василь взяток незнаючий
Він за жизнь ні гроша не вкрав
300 гривень він на храм давав
Пирожок бомжу доїсти дав
А йтак сюда попав.
Алелуя не крав я ніфіга
Отвічаю ліс я не рубав
Він сам долу упав
Алелуя реве жона моя
Тенерифе, шуба й БМВ
Но не хватає їй мене
В злополучний тот день я встав
І подарений лексус в ліс погнав
З Італії туристів прийняв я
На фурах бідні їхали два дня
Три фури дрив ми їм затарили
Оби в дорозі сало жарили
Такий по жизні бив я сам добряк
А всьо ся склало так!
Алелуя, чому іменно я ?!
Я даже гроб не з дерева зробив,
А з золота купив
Алелуя карпатам сильно нужен я.
Ви пойміть они моя сім’я.
Пропадуть без уітця
Почну в раю із чистого листа
Порішаєм в вас гектар сада
Лем скажи будь добрий ти отець
Як тоді мені прийшов кунець
Много дерева ти сам зрубав
усій Європі тіпа помагав
А за жизнь один дуб посадив
Він на тя впав й убив
Алелує, не йдеш ти нікуда.
Життя не чесноє ти там прожив
хижі, машини й тунель прорив.
Алелуя, чекай кось зводить сюда.
АЛО Іванович, я поняв вас.
Прощаєме на первий раз http://sevlush.info/UA/zakarpattia/22028-hurt-iz-zakarpattia-zaspivav-pro-vyrubku-lisiv
Наразі в Україні найвищий охоронний статус в якості пралісових пам’яток природи мають лише 100 гектарів лісу у Львівській області. На цій території забороняються всі види рубок та будь-яка господарська діяльність. WWF Україна декілька років займався визначенням інших лісових масивів в Карпатах, які не зазнали прямого впливу людини та можуть бути захищені в статусі пралісових пам’яток.
Перші 20 тисяч гектарів з віднайдених пралісів Закарпатської на Івано-Франківської областей вже отримали визнання від лісових господарств. Але чи отримають вони найвищий охоронний статус пралісових пам’яток природи повністю залежить від рішень обласних департаментів екології та обласних рад. Повний пакет документів, які є основою для прийняття рішення, експерти WWF Україна передають цим державним органам у грудні.
Чому поява пралісових пам’яток природи важлива для України?
На території України збереглися дуже давні ліси, унікальні для Центральної та Східної Європи своїми масштабами, які не відчували на собі людського впливу. Ці ліси – праліси, квазіпраліси та природні ліси.
Оскільки ці ліси розвивалися без втручання людини, вони є абсолютно самодостатніми, і століттями їхні екосистеми адаптувалися до зовнішніх змін. З огляду на це, вони є безцінним науковим майданчиком для отримання відповідей на те, як функціонує лісова екосистема.
“Останнім часом в Європі розпочалася зміна у підході до ведення лісового господарства, яка передбачає наближене до природи ведення лісівництва. Це передбачає появу змішаних та різновікових лісів, а не одновікових, створених однією породою”, — пояснює начальник відділу лісовідновлення та лісорозведення Державного агентства лісових ресурсів Володимир Ревуцький.
Для цього треба мати для вивчення модель відповідного лісу. І такою моделлю слугують саме праліси.
Вже зараз українські праліси приваблюють науковців-дослідників з інших країн.
“У Німеччині та Нідерландах таких ділянок фактично не лишилося і науковці їздять в букові українські ліси і переносять всю цю схему функціонування екосистем на свої терени”, — пояснює координатор проекту з підтримки сталого лісового господарства WWF Україна Михайло Богомаз.
Завдяки своїй недоторканності, праліси та квазіпраліси також є осередками збереження видів, які занесено до Червоної книги України, та своєрідним “депо вуглецю”, яке вони накопичували століттями.
“Переважна частина цих пралісів розміщена у важкодоступних районах, віддалених від населених пунктів. Тому вони не є принциповими для ведення лісового господарства, дуже мало впливають на права чи можливості місцевого населення щодо збору ягід чи грибів”, — додає Михайло Богомаз.
Чому процес заповідання пралісів такий тривалий і від кого він залежить?
Робота над визначенням пралісів та створенням пралісових пам’яток природи почалась близько 10 років тому.
Основні етапи — польові наукові роботи та тривалий бюрократичний процес (погодження з лісовими господарствами). Згідно законодавства України, це передує передує створенню пралісових пам’яток природи рішеннями обласних рад.
На етапі ідентифікації пралісів, квазіпралісів та природніх лісів було досліджено весь регіон Українських Карпат. Це включало вивчення карт та польовий огляд понад 100 тисяч гектарів лісу.
Станом на кінець 2018 року WWF Україна та іншими організаціями було попередньо ідентифіковано 93 777 тисяч гектарів пралісів в межах чотирьох областей – Закарпатської, Чернівецької, та Івано-Франківської.
Відповідно до методик Міністерства екології України протягом 2018 та 2019 років більше 20-ти лісгоспів Закарпатської та Івано-Франківської областей погодили офіційний статус і створення пралісових пам’яток природи більше 20 тисяч гектарів пралісів, квазіпралісів та природних лісів, ідентифікованих WWF Україна. На цьому етапі робота, яку мали виконати експерти WWF Україна, завершена.
“Пакет документів буде поданий найближчими днями у департаменти екології Закарпатської та Івано-Франківської областей. Згідно регламенту, департамент екології, отримавши ці документи має у місячний термін надати відповідь на лист-клопотання”, — пояснює керівник лісового напрямку WWF Україна Андрій Плига.
Остаточне рішення щодо надання статусу пам’яток має бути прийнято обласними радами Івано-Франківської та Закарпатської областей
Що далі?
Наразі в Україні визнано близько 100 гектарів пралісових пам’яток, які були створені у березні 2019 року. Утім, це лише незначна частина тих територій, які мають опинитися під охороною держави. Отже робота над їхнім збереженням має тривати далі.
У лісосмузі поблизу Прилук двоє чоловіків знищили понад 60 акацій та дубів. Поліція відкрила за фактом незаконної порубки лісу кримінальне провадження.
Працівники Прилуцького відділу поліції спільно з прокуратурою проводять спільні операції з виявлення незаконної порубки деревини на території обслуговування.
Під час проведення одного з таких рейдів правоохоронці виявили в лісосмузі чоловіків, які розпилювали дерева. На ділянці серед пеньків від спиляних дерев знаходилося кілька складометрів вже приготовлених до вивозу дров.
Лісоруби наполягали, що вони пиляли лише сухостій для опалення власної домівки, проте їх слова потребують перевірки. Двоє чоловіків не надали поліцейським жодних документів, які б дозволяли порубку деревини. До лісосмуги вони приїхали на автомобілі «УАЗ», куди складали дерева.
Деревина вилучена та долучена до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
Крім того у зазначених громадян було проведено санкціоновані обшуки за їх місцем проживання. У ході яких правоохоронці вилучили значну кількість деревини, яка готувалася для реалізації.
Наразі назначено ряд експертиз.
Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою правовою кваліфікацією за частиною 2 статті 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу) – караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Cлідчі територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, затримали головного лісничого спеціалізованого лісгоспу у Чернівецькій області за вимагання та одержання хабара (ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України).
За попередньою інформацією, головний лісничий держпідприємства вимагав та одержав неправомірну вигоду від фізичної особи за реалізацію лісодеревини поза аукціоном та відвантаження ділової лісодеревини «вільха» поза чергою.
Лісничого затримано у рамках контролю за вчиненням злочину під час одержання 35 тисяч гривень хабара на підставі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює прокуратура Чернівецької області. Оперативний супровід - Управління стратегічних розслідувань у Чернівецькій області ДСР Нацполіції.
Наразі тривають першочергові слідчі дії, готується повідомлення про підозру, обрання відносно затриманого запобіжного заходу та відсторонення його від займаної посади.
У разі доведення вини, затриманому загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.
В Австрії починаються нові сильні лісові пожежі. Влада країни оголосила надзвичайний стан, так як вогонь поширюється в Канберрі.
Про це пише ВВС Україна.
На цій території спостерігається сама пожежна небезпека за останні 20 років. Вогонь простягнувся з півдня Канберри, зараз горить більше 18 500 га.
Жителів передмістя Канберри закликають бути готовими до можливої евакуації.
«Територія столиці Австралії зіткнулася з найгіршою загрозою пожежі після руйнівних пожеж 2003 року», — сказав головний міністр Ендрю Бар у п’ятницю.
На невеликій території між Сіднеєм і Мельбурном проживає близько 400 тисяч чоловік. Міністр попередив, що пожежі можуть стати неконтрольованими», оскільки температура зросла до 40 градусів, а також їх посилив сильний вітер.
Надзвичайний стан, дає додаткові можливості рятувальникам, діяти «поки Канберра під загрозою».
Благими намірами — до скасування мораторію на експорт кругляку.
За дорученням уряду, з 1 лютого 2020 року започатковується централізований облік деревини. З раціональністю цього заходу важко не погодитись, адже насправді у централізованому обліку є серйозні прогалини, певна частка лісів не має постійних лісокористувачів, а в багатьох регіонах існують лише орієнтовні дані про облік деревини. Здається, що в уряді нарешті почули про наявність гострих проблем у лісовому господарстві та деревообробній галузі. Та попри те, що запровадження обліку деревини є абсолютно логічним, цей крок може наблизити уряд до скасування мораторію на експорт лісу-кругляку. Про що абсолютно однозначно можна почути як від самого прем'єра, так і від його заступника Дмитра Кулеби, а також торгового представника України Тараса Качки та інших.
Для того щоб більш детально розібратись у цій проблематиці, мною було проведено низку кабінетних і польових досліджень, результати яких наведено в цьому матеріалі.
Деревообробна галузь залишається однією з небагатьох галузей вітчизняної промисловості, яка змогла пройти крізь усі кризи та рецесії останніх років, значно наростивши обсяги виробництва.
Порівняно з докризовим 2012 роком деревообробне виробництво України за підсумками 2019-го зросло на 25,9%. Тоді як індустріальне виробництво в цілому за цей період знизилося на 21,5%. У жахливому стані перебувають більшість секторів вітчизняного машинобудування, зокрема виробництво залізничних вагонів і легкових автомобілів, яке скоротилося майже на 80% порівняно з 2012 роком. Ніяк не можуть вийти з рецесії харчова і легка промисловості (обсяги виробництва в них досі нижчі, ніж 2012-го, на 14,6 і 9,5% відповідно).
Відтак, активний розвиток деревообробної галузі в умовах тривалої стагнації всього промислового сектору України аж ніяк не випадковий. Модернізація та розвиток галузі зумовлені виключно своєчасними заходами державної політики, основою якої стало запровадження 2015 року мораторію на експорт лісу-кругляку.
Запровадження цього мораторію у поєднанні із криміналізацією відповідальності за незаконні рубки та експорт лісу суттєво обмежило відплив цінної сировини за кордон. У результаті отримання доступу до сировини вітчизняні виробники змогли активізувати переробку всередині країни. Така державна політика стала сигналом також і для європейських інвесторів, що почали розглядати галузь як потенційну сферу для запуску нового бізнесу в Україні.
Так, мораторій почав діяти 1 листопада 2015-го, а вже у 2016–2017 роках капітальні інвестиції в галузь зросли в 1,5 разу. Станом на 1 жовтня 2019-го в деревообробну галузь у цілому надійшло 414,8 мільйона доларів прямих іноземних інвестицій, що на 36,3% більше, ніж на кінець 2016 року, тоді як сукупний приплив ПІІ за цей період становив лише 11,1%.
Відповідно, галузь почала стрімко відновлювати свої позиції на внутрішньому ринку. Зокрема, частка вітчизняних меблів у структурі роздрібного товарообороту протягом 2015–2018 років зросла з 42,1 до 48,3%, тоді як загалом частка непродовольчих товарів знизилася з 39,3 до 31,7%.
Принципово слід зазначити, що всі мита на продукцію деревообробки в Україні встановлено на нульовому рівні, доступ на внутрішній ринок абсолютно відкритий для іноземних конкурентів. А отже, за умови стабільних поставок сировини вітчизняні деревообробники здатні виробляти якісну й висококонкурентну продукцію не гірше за своїх іноземних конкурентів.
Більш того, ця продукція може конкурувати і на зовнішніх ринках. Експорт товарів деревообробної промисловості у 2015–2018 роках зріс з 1,1 до 1,5 мільярда доларів. Наразі галузь забезпечує 3,2% експортної виручки та має додатне сальдо торгівлі у понад 1 мільярд доларів. У структурі експорту на заміну необробленим лісоматеріалам чільні місця посіли листи для облицювання, шпон, різні столярні й теслярські вироби, ДВП, ДСП, фанера тощо.
Також варто зазначити, що наведені показники могли би бути значно кращими. Адже гучні заяви політиканів про можливе скасування мораторію й досі суттєво стримують амбіції інвесторів, а подекуди заганяють у глухий кут. У тому числі йдеться і про європейських інвесторів, які прийшли в нашу країну виключно із розрахунку на наявність мораторію, тобто сировини в межах України.
Також не останню роль відіграла корупція на митниці, через яку, на жаль, і досі існує можливість експортувати деяку кількість необробленої деревини під виглядом паливних дров.
Ще одним підривним фактором є діяльність лісгоспів, які від самого початку штучно ініціювали затоварювання на складах деревини, мотивуючи цим необхідність скасувати мораторій. Адже на "сірому" експорті кругляку наближені до влади особи значно поліпшили свої статки. Втім, посилення мораторію кримінальною відповідальністю за незаконний експорт підштовхнуло лісгоспи до творення — на їх базах почали з'являтися деревообробні підприємства.
На перший погляд, розвиток деревообробки в структурі лісгоспу виглядає дуже позитивно — залучаються інвестиції в обладнання, деревина обробляється, реалізується готова продукція тощо. Втім, така діяльність лісгоспів стала черговим бар'єром у доступі приватних деревообробних підприємств до сировини. Зловживаючи владними повноваженнями та посиливши свої позиції скасуванням наказу Мінагрополітики, що визначав порядок реалізації лісоматеріалів, лісгоспи створили для себе всі умови для отримання або взагалі не облікованої сировини, або за собівартістю. На сьогодні лісгосп виписує собі сировину найвищої якості в середньому по 600–800 гривень за кубометр. Тоді як на ринок постачається не завжди якісна сировина за ціною 2–3 тисячі гривень за кубометр.
Зрозуміло, що в умовах відсутності законодавчого забезпечення процесу реалізації лісоматеріалів на цьому ринку панують хаос, суцільний схематоз і корупція. А центральна влада, напевно маючи з цього зиск, робить вигляд, що нічого не відбувається, вбачаючи ключовою реформою галузі запровадження механізму реалізації деревини через систему ProZorro. При цьому доводи бізнесу про банальну відсутність Інтернету в лісі, де переважно, і це цілком логічно, розташовуються деревообробні підприємства, — не аргумент. Крім того, вартість доступу до сервісу цієї системи, за інформацією чиновників, є вищою за звичайні аукціони чи прямі договори.
Водночас, крім внутрішніх несприятливих факторів із доступом до сировини, на сьогодні існують ще й певні зовнішні виклики.
Такі виклики в основному зумовлені гострою реакцією Європейського Союзу на запровадження Україною мораторію на експорт лісу-кругляку. Мотивація ЄС є цілком зрозумілою, — європейський бізнес обмежили у доступі до сировини. І для оскарження цього рішення начебто є підстави.
По-перше, мораторій було запроваджено фактично на зорі укладання всеосяжної Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
По-друге, суперечливі та непослідовні заяви українських посадових осіб щодо можливості скасувати мораторій сформували люфт для маніпуляцій європейських дипломатів. Зрозуміло, що як тодішнім, так і нинішнім урядовцям, вирощеним на грантах, зручніше і комфортніше говорити з донорами так званої технічної допомоги про успішне виконання поставлених завдань, аніж відстоювати певні позиції в інтересах держави.
У цьому контексті хочу нагадати, що запровадження в Україні мораторію на експорт лісу-кругляку не є поодиноким та унікальним кейсом. На сьогодні аналогічні заходи діють у понад 30 країнах, і ця кількість найближчим часом, ймовірно, збільшиться. Яскравим прикладом є Канада, де починаючи з 1906 року діє заборона на експорт лісу. При цьому дуже показовим є факт збереження Канадою цієї заборони навіть у рамках угод про вільну торгівлі. У тому числі з Україною! Не менш цікавим є факт наявності в Румунії заборони експорту необробленої деревини навіть у рамках ЄС.
Тож можна стверджувати, що норми міжнародного права передбачають таку можливість. Зокрема, системою угод Світової організації торгівлі — ключовою нормативно-правовою базою регулювання міжнародної торгівлі — прямо передбачені відповідні винятки із правил. Насамперед йдеться про те, що у разі настання надзвичайних обставин у будь-якій країні влада на власний розсуд може запроваджувати будь-які заходи для подолання кризових явищ і захисту суттєвих інтересів своєї безпеки.
Обмежувальні заходи в торгівлі можуть бути запроваджені з метою захисту як економічних, так і екологічних інтересів держави, моралі та культурних цінностей. Також це можуть бути заходи, що застосовуються під час війни чи за інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах. Аналогічні норми закладаються й у всіх інших міжнародних торговельних договорах. Включаючи й угоду про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Діючому уряду варто знати та пам'ятати, що мораторій на експорт лісу-кругляку в Україні запроваджувався в умовах анексії Криму та загострення бойових дій на Сході країни. А ключовими мотивами його запровадження стало шалене збільшення неконтрольованих рубок та експорту лісу.
Також очевидним є факт, що слідом за лісом-кругляком країну залишали профільні фахівці деревообробної галузі. Адже, як відомо з економічної теорії та практики, концентрація трудових ресурсів відбувається безпосередньо в місцях концентрації промислового виробництва. Якщо в Україні відбувалися лише рубки та експорт, а подальшою переробкою займалися у країнах ЄС, то кадровий ресурс, природно, теж переміщався.
Відповідно, з появою сировини в межах країни, навіть за умови наявності інвестицій у деревообробну промисловість, й досі відчувається гострий кадровий дефіцит.
Говорячи про сучасний державний менеджмент, хочу вкотре наголосити, що успіхи будь-якої галузі економіки напряму залежать від ефективності державної політики. Кейс із розвитком деревообробної галузі на тлі загальноекономічного спаду є яскравим свідченням цього.
Тож вважаю доцільним на сьогодні насамперед зупинити ганебні наміри уряду скасувати мораторій на експорт лісу-кругляку та посилити державну політику такими заходами:
1. Зосередити зусилля дипломатії та вищого політичного керівництва країни на переконуванні міжнародних партнерів у правомірності та економічній й екологічній доцільності збереження цього заходу.
2. Законодавчо забезпечити ринок лісоматеріалів, зокрема в частині формування ціни та механізму реалізації. Щодо останнього вважаю оптимальним досвід ЄС, що передбачає першочергове та максимальне забезпечення сировиною діючих деревообробних підприємств за прямими довгостроковими договорами. А для нових підприємств і задоволення зростаючих потреб існуючих — постійно діючі аукціони. При цьому лісгоспи, на мою особисту думку, мають бути рівноцінним учасником ринку, тобто отримувати сировину для власної переробки за ринковими цінами.
3. Вдосконалити навчальну базу підготовки фахівців деревообробної та лісогосподарської галузей. Зокрема через поширення державно-приватного партнерства в частині приватного замовлення на підготовку відповідних фахівців із подальшим їх працевлаштуванням.
4. Посилити державні програми стимулювання виробництва деревообробного обладнання.
5. Як на мене, ключове — забезпечити висадку понад 100 тисяч гектарів нових дерев.
За оцінками Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, підготовленими з використанням всесвітньо визнаної американської системи економічного аналізу GTAP, реалізація комплексу зазначених заходів у середньостроковій перспективі забезпечить:
— скорочення промислової вирубки лісів в Україні на 18,3%;
— здешевлення вітчизняної лісосировини на внутрішньому ринку на 20%;
— збільшення обсягів виробництва української продукції деревообробної та меблевої галузей на 13,1%, а експорту — на 22,6%;
— зростання обсягів податкових надходжень до державного і місцевих бюджетів на 0,02%;
— збільшення ВВП України на 0,05 відсоткового пункту;
— створення близько 11,5 тисячі нових робочих місць.
Мы узнали у экспертов, чего в рекордных температурах больше, плюсов или вреда, и что делать, чтобы собрать в 2020 году хороший урожай Ольга ИВАШЕНКО
За последние годы в Беларуси заметно потеплело. И это не могло не отразиться на самых разных сферах нашей жизни.
Фото: Павел МАРТИНЧИК
Зима бьет рекорды по теплу и сдаваться, кажется, не планирует. Первый день февраля тоже показал февральскую жару. В Бресте +7…+9!
Синоптики подтверждают.
- В этом году впервые в истории метеонаблюдений в Беларусь не пришла климатическая зима, - говорит начальник отдела изучения изменений климата Белгидромета Наталья Клевец. - Это значит, что переход через ноль так и не случился. Сейчас погода соответствует первой-второй декаде ноября. - А как насчет внезапной зимы в марте или апреле?
- Дальносрочных прогнозов мы не даем, но, судя по прогнозам Северо-Евразийского климатического центра Москвы,
февраль-2020 тоже будет с плюсом, на несколько градусов теплее
климатической нормы и на 20 - 30% более влажным, чем обычно. Начало
весны - в том же ключе.
- «Выше нормы на несколько градусов» - это серьезное потепление?
- Судите сами: за последние 30 лет температура в Беларуси повысилась
на 1,3 градуса. До этого за такой же временной отрезок она не повышалась
даже на 1 градус. Произошел резкий скачок.
- То есть мы можем говорить, что в Беларуси изменился климат и
на смену морозным и снежным зимам пришел их облегченный вариант -
еврозима?
- Зимы еще наверняка будут. Но да, изменение климата мы уже
наблюдаем. В холодное время года у нас уже выпадает больше осадков, чем
раньше, а летом, наоборот, меньше. Само лето в Беларуси становится более
долгим, теплым и засушливым.
Кстати, Всемирная метеорологическая организация (ВМО) устойчивую
тенденцию к потеплению зафиксировала еще в 80-х годах прошлого века. С
тех пор каждое следующее десятилетие теплее предыдущего. Что касается
Беларуси, то 2019-й стал самым теплым за весь период наблюдений начиная с
1881 года. Среднегодовая температура составила +8,8 градуса при норме
+6,7 градуса.
Белорусская природа об изменениях климата этой зимой буквально кричит! В январе белорусы хвастались декабрьским урожаем грибов, зимними букетами из одуванчиков и подснежников, цветами магнолии…
Такую редьку на своих грядках в Витебске в январе вырастила наша корреспондент.
На днях даже журналист «Комсомолки» на своей даче в Витебске нашла неожиданный урожай.
- Осенью корнеплоды черной редьки были такими маленькими, что решила
их и не вырывать. Приехала на дачу после новогодних праздников и
любопытства ради решила проверить, как корнеплоды поживают в такую
теплую зиму. Глядь - а она выросла! - рассказывает Наталья Партолина. -
Рядом на грядке подоспела и зеленая магелланская редька, а у соседей в
теплице прекрасная редиска выросла! Где-то листик мяты для чая, где-то
щавель и молодая крапива для витаминного супа, который принято готовить
по весне. Прекрасно ведь! «Картошку надо сажать не по календарю, а по температуре почвы»
Так, может, климат настолько изменился, что пора бы раньше сажать
огороды и переходить на более теплолюбивые сорта овощей и фруктов? И еще
один важный вопрос для белорусов: если зима такая теплая, может,
картошку посадить раньше?
- С нынешней погодой главный совет по поводу картошки такой: сажать ее надо не по календарю, а по температуре почвы, - рассказывает гендиректор Научно-практического центра НАН Беларуси по картофелеводству и плодоовощеводству Вадим Маханько. - Чтобы картошка чувствовала себя комфортно и взошла, идеальная температура почвы для нее
на протяжении трех суток должна быть +8 и выше, если речь идет о
непроращенной картошке, и +6, если сажаете картофель уже с ростками. Но
все же здесь есть еще много нюансов. Важно, чтобы на смену теплу не
пришли резкие похолодания. Поэтому учитывайте прогнозы погоды. И еще!
Почву ведь еще надо как следует подготовить. А для этого она должна не
только прогреться, но и подсохнуть. Хотя для самой картошки сразу после
посадки влажность почвы особого значения не имеет. До того момента, пока
ростки картофеля не превышают 10 см, он живет за счет материнского
семенного клубня. И только после того, как росток пробился наружу и
пустил свои корни, начинает зависеть от влажности почвы.
- С учетом изменившегося климата, на какие сорта картошки
посоветуете белорусам обратить внимание, чтобы осенью собрать хороший
урожай?
-
Посоветую выбрать сорта с высокой засухоустойчивостью и жаростойкостью.
То есть на те, которые устойчивы к недостатку влаги и смогут
выдерживать высокие температуры. В частности, отлично подойдет вся
группа ранних сортов картошки, а из числа более поздних сортов советую
обратить внимание на «Бриз», «Вектор» и «Янку».
Огурцы, перцы и помидоры специалисты рекомендуют сажать, как минимум, на неделю раньше.
Получается, если весна тоже удивит теплом и огородники посадят
картошку, к примеру, в апреле, то ранней картошки за лето и осень можно
собрать аж целых два урожая!
«Вырастить арбузы в Беларуси уже не сложнее, чем огурцы»
А как быть с огурцами, помидорами и перцами? И вырастут ли с нашим
потеплевшим климатом большие и вкусные арбузы. Такие, к примеру, как на
грядках у президента? Эти вопросы мы задали заведующему
лабораторией технологических исследований Республиканского
научно-производственного дочернего унитарного предприятия «Институт
овощеводства» доктору сельскохозяйственных наук Мечиславу Степуро, который, кстати, еще и лично отвечает за арбузы на президентском огороде.
- Еще неизвестно, какая будет погода весной, но с учетом того, что
климат у нас действительно изменился, сажать эти культуры уже можно на
неделю раньше. Перцы - к концу февраля, помидоры - до 8 марта, огурцы -
ближе к концу марта, - советует Мечислав Францевич. - Сорта советую
брать белорусские. Они более устойчивы к нашим природным условиям. Если
взять голландские, они будут более чувствительными. Их лучше обработать
дополнительно.
- А арбузы на огороде у простых смертных вырастут?
- Вырастить арбузы в Беларуси уже не сложнее, чем огурцы. Сейчас уже
многие фермеры на Полесье, которые раньше занимались огурцами, пробуют
на арбузы перейти. Их рентабельность - 170 - 200%. У этой культуры в
Беларуси однозначно есть будущее. И вырастить их реально весом по 6 -
10, а то и 12 кг! Предлагаю делать ставку на голландские сорта -
гибридный «Романза F1» и «Топган». Арбузы этих сортов вырастают сладкие,
а по вкусу превосходят импортные. У наших содержание сахара - 9,2 - 9,8%, у импортных не добегает и до 7%.
Оказывается, вырастить арбузы в нашем климате уже не сложнее, чем огурцы.
Лесные жители и огороды без резких перепадов температуры вне опасности
Многие переживают за лесных обитателей, которые так и не уснули на зиму.
- На пользу им это не идет, но к гибели не приведет тоже, - комментирует зоолог и биолог Наталья Изгидова. - В промерзшем лесу животные смогут найти себе корм. Гибель от жажды тоже не грозит: дожди идут, водоемы льдом не покрыты.
- А что с растениями на огороде и озимыми? Без урожая не останемся?
- Тепло без резких перепадов на минус серьезной угрозы цветущим
раньше времени растениям серьезного вреда не несет. Даже если после
аномального тепла придут морозы, растения, которые уже зацвели или дали молодые побеги, не обязательно погибнут, хоть им и будет нанесен вред, - говорит доктор биологических наук Олег Ткачук. - И к тотальной гибели озимых отсутствие снега тоже не приведет: почва не промерзла, так что семена под землей живы.
Насекомых и вредителей из-за теплой зимы станет больше
- Изменение климата повлекло за собой увеличение числа
малораспространенных насекомых-вредителей в сельском хозяйстве, -
цитирует замдиректора по науке Института защиты растений НАН Беларуси Елену Якимович БелТА.
По словам специалиста, серьезную опасность для зерновых культур в
условиях нашего потеплевшего климата будут представлять личинки хлебного
жука-красуна и майского жука. И, скорее
всего, скоро в Беларуси отлично себя будет чувствовать еще и западный
кукурузный жук, а количество злаковых сорняков увеличится.
Сажать огороды уже можно начинать не по календарю, а,ориентируясь на температуру воздуха.
ТОЛЬКО У НАС Как вырастить такие же арбузы, как в огороде у Лукашенко?
Главный специалист по президентским арбузам поделился с «Комсомолкой» секретами хорошего арбузного урожая.
Первое: семена покупайте не с рук на базаре, а в
фирмах с хорошей репутацией. Для нашего климата больше подойдут
гибридные сорта с вегетационным периодом 62 - 65 дней. Если брать 100 -
120 дней, арбуз не успеет вырасти.
Второе: перед посадкой семена обязательно часов на
шесть нужно замочить в микроэлементах. Сделать это нужно, даже если на
упаковке указано, что семена уже обработаны. Я, к примеру, замачиваю в
удобрении «Наноплант». Семена впитывают полезные микроэлементы и, когда
всходят, какое-то время ими подпитываются.
Третье: не пренебрегайте подкормкой. В период
рассады подкармливаем арбузы раза два - комплексными жидкими удобрениями
на гуминовой основе с аминокислотами. Когда высаживаете - добавляете в
лунку 2 - 3 г сернокислого магния.
Четвертое: после высадки нужно обязательно обработать арбузы против проволочников, майских жуков и медведок. Иначе съедят корневую систему. Внешне арбузы вроде будут стоять, а расти не будут.
Пятое: в период созревания обрабатываем арбузы средствами против различных вредителей и фузариозных заболеваний.
А В ЭТО ВРЕМЯ Паводков не ожидается
Серьезных паводков предстоящей весной ожидать вряд ли стоит, рассказали нам в службе гидрологии и агрометеорологии Белгидромета. Все просто. Снежного покрова нет, а значит, и его массового быстрого таяния не предвидится.
Зимы не будет? Объясняет климатолог.
Микита НЕДАВЕРКОВ
https://www.kp.by/daily/27086.7/4157915/
🇪🇺🇺🇦 В рамках роботи в Парламентській Асамблеї Ради Європи подали Motion for Resolution.
📜 Motion for Resolution - це пропозиція про розробку доповіді, яка подається у Бюро Асамблеї членом ПАРЄ. В разі якщо Бюро погоджується з необхідністю теми, то пропозицію передають в профільний комітет, де призначають доповідача, який протягом 1-2 років готує доповідь на цю тему разом з резолюцією або рекомендацією, яка потім прийматься на сесії ПАРЄ.
🌱Символічно, що тема мого першого Motion саме екологічна - «Впровадження практик сталого управління лісами континентального біогеографічного регіону», адже екологічні питання не мають кордонів і вирішувати їх потрібно спільними зусиллям.
🌳Ліси - це не лише «легені» планети, вони також запобігають змінам клімату та є запорукою сталого розвитку громад. Тому питання їх збереження та сталого управління є життєво важливим.
🤝 Дякую колегам з України, Литви, Грузії, Іспанії, Вірменії та Латвії за підтримку та підпис нашої пропозиції.
На Рівненщині висихають ліси. Різними шкідниками та хворобами вражено 25 000 гектарів насаджень. Особливо страждає сосна. Їй не вистачає води, облітає кора, а відтак дерево непридатне для переробки.
Лісівники кажуть: хворіють не лише старі дерева. І знищує їх короїд, який мав би спати, але через теплу погоду - навпаки надто активний.
ПОПОВНЕННЯ. Щозими вінницькі лісівники проводять облік зубра європейського в угіддях Калинівського, Літинського і Хмільницького районів, де ці червонокнижні тварини мешкають. Нещодавні підрахунки засвідчили, що на Вінниччині найбільша популяція зубрів у країні: виявлено 101 особину, а загалом в Україні їх налічується майже три сотні.
Порівняно з минулим роком стадо зубрів в області зросло на сім особин. Самка приводить теля раз на три роки. Задля належного відновлення популяції має бути один самець на три-чотири самки. Однак в області тепер на три самки припадає два самці.
«Популяція зубрів умовно розділилася на два стада. Одне велике, понад 80 особин, а друге складається із 17 самців різного віку. Ми не маємо пояснення цього, але на зростанні кількості самців позначилося масове знищення 17 зубрів взимку 2016 року біля села Трибухи Літинського району», — зазначив мисливствознавець Хмільницького лісгоспу Володимир Ткач.
В область зубрів (шість особин) завезли у 1979 році з мисливського господарства Волині. На Поділлі вони прижилися і розмножуються. Цьому сприяє постійна турбота лісівників про червонокнижних тварин. У разі відповідних дозволів відбувається переселення — за весь час відправлено в інші регіони 34 особини.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
