ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 квітня 2020

Хроніка пожеж: лісівники оборюють ліси, рятуючи від вогню

Екологи вважають, що треба законодавчо закріпити відповідальність орендарів, власників землі і територіальних громад

Фото Ніжинського лісгоспу

На додачу до вже створених у минулому 2019 році 59 км нових протипожежних розривів, заслонів, бар`єрів та 52,5 тис. км мінералізованих смуг, лісоводам зараз доводиться терміново оборювати лісові масиви. Свіжозорана смуга залишається одним із найнадійніших способів не допустити перекидання вогню з сусідніх полів у ліс.

Так, 29 березня довелося терміново заводити трактори працівникам ДП «Ніжинський лісгосп» (Чернігівська область), повідомляється на Facebook-сторінці лісгоспу.

«Черговому ДП «Ніжинський лісгосп» надійшло повідомлення про загоряння болота поблизу лісових масивів між Володьковою Дівицею та Кропивним. Зреагували миттєво, мобілізувавши і лісову охорону, і спецтехніку. Тракторами з плугами оборали ділянки, охоплені полум’ям, щоб не дати вогню поширюватися далі й дійти до лісу. Завдяки спільній злагодженій роботі ніжинських лісівників, небайдужих громадян та працівників ДСНС близько 22 години пожежу вдалося загасити. Та все ж лісова охорона лишилася чергувати до ранку, адже вітер міг роздмухати полум’я і призвести до поновлення пожежі», – повідомляють ніжинські лісововоди.

Державне агентство лісових ресурсів намагається закликами до совісті й розуму зупинити паліїв.

«У 2019 році у лісових масивах вздовж доріг загального користування та у місцях відпочинку населення встановлено 12,4 тис. аншлагів, бігбордів, панно, плакатів на протипожежну тематику. Державною лісовою охороною в 2019 році проведено 21,6 тис. рейдів, виявлено та оштрафовано 1285 порушників правил пожежної безпеки на суму 132,5 тис. гривень», – повідомляється на сайті відомства.

Але заклики не допомагають. Лише за добу 28 березня рятувальники майже 1000 разів виїжджали на гасіння пожеж у природних системах та полях.

На думку екологів потрібні кардинально нові підходи у боротьбі з такими пожежами, зокрема, закріпити у законодавстві відповідальність орендарів та власників землі, а також – територіальних громад.

Олег Листопад


У Березнівському лісгоспі на Рівненщині загасили два підпали у лісі

Їх оперативно виявили камери відеоспостереження.



Два підпали у лісових масивах Малинського лісництва ДП "Березнівський лісгосп" довелося гасити працівникам державної лісової охорони. Попри оперативні та швидкі дії, вогонь все-таки знищив 0,1 га та 0,7 га лісу.

Загоряння в держлісфонді вдалося швидко виявити завдяки камерам відеоспостереження, яких на сьогодні на території ДП "Березнівський лісгосп" встановлено п'ять. Загалом держлісфонд Рівненської області перебуває під наглядам 51 однієї камери відеоспостереження. Їхня робота дає змогу оперативно виявляти осередки можливих пожеж і не допускати поширення вогню.

Крім того, у лісових масивах створено 1510 км мінереалізованих смуг та проведено 2050 км доглядів за вже існуючими. Державна лісова охорона підвідомчих підприємств Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства підготувала необхідну спецтехніку та обладнання для боротьби з можливими лісовими пожежами.

Лісівники Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства вкотре нагадують про величезну шкоду для природи, тварин, птахів і небезпеку для людей, яку завдають пожежі в екосистемах. Випалювання трави та інших рослинних залишків на землях, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі сільськогосподарські підпали), -- це пряма небезпека виникнення лісових пожеж.

Світлана ГОРОШКО, прес-секретар Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Рівненська область.
На знімку: лісова пожежа на території ДП "Березнівський лісгосп".
Фото надано автором.

Золотоніські лісівники закликають не палити очерети та траву, бо горять ліси!


Багато з нас помічали протягом березня черговий великий дим, що високо піднімається майже до неба. На жаль, зараз природа нашого краю беззахисна від вогню, який палає на кожному кроці. Потенційну небезпеку несуть величезні площі сухого очерету на Кременчуцькому водосховищі та уздовж маленьких річок, ставків, луків, боліт.

Весняні пожежі внаслідок спалювання сухої рослинності на полях, городах, луках і торфовищах в нашому краю можуть стати черговою екологічною катастрофою. Величезну загрозу несуть вони нашому лісу.
Лісівники, рятувальники, влада, інформуючи про шкоду лісових пожеж, закликають утриматися від паління, та деякі громадяни продовжують це робити, причому, ще з більшим завзяттям.
На жаль, режим карантину, що зараз триває в Україні, для декого став додатковим приводом вирушити «на природу». Люди з міста рушили до лісу. І кожна компанія мріє побенкетувати біля багаття. А про небезпеку таких багать не завжди замислюються такі горе «туристи». Отож і маємо цього року вже чотири лісові пожежі загальною площею 1,8 гектара на території держлісфонду Золотоніського лісгоспу.
Пам’ятаймо, що зазвичай швидкість поширення вогню під час весняних вітрів надзвичайно висока, тож локалізувати лісові пожежі дуже важко. Для цього залучається додатково чимало працівників державної лісової охорони та техніки Золотоніського лісгоспу.
Перетворюючи наші ліси на попелище, люди наносять шкоду природі, собі та оточуючим, додають роботи лісівникам, які ризикують своїм життям та здоров’ям у боротьбі з вогнем. При пожежі в зелених насадженнях, окрім лісу, гине безліч тварин, птахів та комах, які не здатні самостійно врятуватись. Хтось з них згорає, а хтось задихається від їдкого диму.
Ми звикли брати від природи все і абсолютно про неї не піклуватися. Ми перестали розуміти, що в природі все взаємопов'язано між собою, що природа - це наше повітря, наша вода і наш хліб, і якщо ми знищимо ці найголовніші складові нашого життя, то теж загинемо. Будьмо свідомими перебуваючи на природі. Бережімо ліс та дотримуймося правил пожежної безпеки!






Із 1 квітня до 15 червня триває «сезон тиші»



Щороку із 1 квітня до 15 червня триває «сезон тиші» – період, протягом якого забороняється проведення заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою. Він спрямований на охорону середовища існування, умов розмноження, а також шляхів міграції тварин. Про це повідомив на своїй Facebook сторінці голова Державної екологічної інспекції Єгор Фірсов, пише agronews.ua.

Під час «сезону тиші» забороняється:
  • пальба;
  • проведення вибухових робіт, феєрверків;
  • санітарні рубки лісу;
  • використання моторних маломірних суден;
  • проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах.
Порушення встановлених вимог за собою покарання у вигляді штрафу:
  • від 510 до 850 грн для громадян
  • від 850 – 1190 грн для посадових осіб

Тверезо усвідомлюю, що такими штрафами нікого не налякати, але в той же час, одне з наших завдань – не лякати, а підвищувати культуру і обізнаність населення. Закликаю громадян свідомо ставитись до життя тварин, а державні інспектори прослідкують за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, -зазначив Єгор Фірсов.

Оголошено підозру директору та лісничому ДП «Світловодське лісове господарство»



Вони були викриті на отриманні 46 тис. грн неправомірної вигоди.

За процесуального керівництва прокуратури Кіровоградської області оголошено підозру за ч.3 ст.368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України директору та лісничому лісгоспу у скоєнні корупційного злочину.

За даними слідства, службові особи осіб ДП "Світловодське лісове господарство" вимагали та отримали 46 тис. грн неправомірної вигоди від приватного підприємця за відпуск та можливість придбання необлікованої ділової деревини порода дуба. Викриті були "на гарячому", під час отримання частини неправомірної вигоди.

ЗА ТЕМОЮ: Хабарників з ДП "Світловодське лісове господарство" піймали "на гарячому"

За клопотанням прокуратури Заводським районним судом м.Миколаєва лісничому державного підприємства уже обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання щодо обрання запобіжного заходу директору лісгоспу уже внесено до суду і буде розглянуто найблищим часом.

У кримінальному провадженні триває досудове розслідування.

Нагадаємо, протиправну діяльність службових осіб лісгоспу було викрито 26 березня 2020 року, під процесуальним керівництвом прокуратури області, за оперативного супроводу працівників управління стратегічних розслідувань ДСР Нацполіції України та спільно з слідчими територіального відділу ДБР.

Прес-служба прокуратури Кіровоградської області

Чи захистить Карпати ратифікація міжнародного законодавства?


У Верховній Раді зареєстрували проект Закону України «Про ратифікацію Протоколу про стале управління лісами до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат», ініційований Кабінетом Міністрів України.

Сам Протокол від імені уряду підписали ще у травні 2011 року, тепер дійшла черга до ратифікації. Як сказано в Пояснювальній записці до проекту закону, «протокол є складовою частиною Карпатської конвенції, а його ратифікація є послідовним кроком щодо впровадження положень Карпатської конвенції та викликана необхідністю консолідації зусиль, спрямованих на стале управління лісами».

Газета «День» неодноразово приділяла увагу проблемі збереженню лісів Карпат, зокрема, їхнього природного потенціалу, запровадження «зелених коридорів» для червонокнижних тварин, недопустимості будівництва на карпатських річках малих ГЕС тощо. Формально в документі йде мова про те, що ратифікація захистить одну з найпривабливіших територій України від бізнесових інтересів, від свавілля місцевої влади, він знищення флори та фауни. Так, в законопроекті, який подав Микола Азаров, йдеться, що «імплементація положень Протоколу у законодавче поле України сприятиме посиленню соціальних, екологічних та економічних функцій лісів, успішному соціально-економічному розвитку Карпатського регіону. Також автори законопроекту вважають, що ратифікація Протоколу сприятиме інтеграції законодавства України у європейське правове поле, а також «засвідчить позицію держави щодо підтримки нею необхідності вживання на міжнародному рівні скоординованих заходів задля сталого управління лісами». Екологи ж ставлять під сумнів обіцянки влади, і кажуть, що «з ратифікаціями у нас — катастрофа», тому що крім них нам потрібне національне законодавство, яке в деталізувало статті міжнародного документу.


Олексій ВАСИЛЮК, заступник голови Національного екологічного центру України:

— Часто буває, що дата підписання документа і його ратифікація в часі — різні, як це є з Карпатською конвенцію, але є гірший момент: у нас майже всі природоохоронні конвенції не мають відповідних підзаконних актів. Наприклад, Бернська конвенція 1979 року — давня конвенція про охорону диких видів флори і фауни, навколо якої «крутяться» всі інші природоохоронні документи і яку підписала Україна, — досі не має нормальних підзаконних актів. Наприклад, написано, що не можна розлякувати тварин в сезон розмноження. Є конкретна ст.6, в якій про це говориться. А де в наших законах написано про відповідальність за порушення цієї статті? Виходять, що в сезон розмноження птахів і звірів в наших лісах всюди можна побачити автомобілі, людей, які відпочивають — лунає музика, влаштовують фестивалі, феєрверки, а це розлякує тварин. Кожен такий факт порушує Бернську конвенцію, але в нас нікого за це не можна притягнути до відповідальності — немає жодного національного закону, який би деталізував відповідальність. Інший варіант: остання природоохоронна конвенція, яку Україна підписувала за часів Ющенка — Європейська ландшафтна конвенція у 2005 році. У Верховну Раду було внесено «Закон про ландшафти»: я був в числі людей, яким дозволили зробити його нову редакцію. Ми його переписали, потім подали до Верховної Ради, де його максимально урізали, і, нарешті, — проголосували. Але Янукович його заветував — навіть в «беззубому» варіанті, який залишився після редакції Верховної Ради. Тобто нині Україна є стороною цієї Конвенції, але національного закону про ратифікацію немає, і жодної відповідальності за руйнування ландшафтів не передбачено.

Сьогодні ми маємо близько ста ратифікованих природоохоронних конвенцій та міжнародних угод в галузі охорони дикої природи, але майже всі вони залишаються «беззубими». Фізично від їхнього прийняття у нас нічого не зміниться. Якщо говорити про Карпатську конвенцію, то з того часу, коли ми її підписали, досі немає ніякого публічного звіту про виконання її Україною. Я не знаю жодного кроку України в цьому напрямку.

За матеріалами: Новини сьогодні
03.09.2012
nowyny.com

В Иркутской области поставили фотоловушки для определения виновников лесных пожаров



Чтобы поймать виновников лесных пожаров в Иркутской области, в лесах устанавливают скрытые фотоловушки. Об этом заявил врио министра лесного комплекса Дмитрий Петренёв на заседании региональной комиссии по предупреждению и ликвидации чрезвычайных ситуаций и обеспечению пожарной безопасности.

В настоящее время уже установлено более 60 фотоловушек. Они будут размещаться в традиционных местах сезонной охоты и рыбалки, а также на подъезде к местам массового отдыха. Установка ведётся за счёт средств федерального бюджета, и в ближайшее время будет установлено ещё 100 фотоловушек и 100 камер видеофиксации.

Уже сейчас за обстановкой в лесах следят 24 видеокамеры «Безопасного города» и 14 видеокамер минлеса. Создано 37 патрульно-манёвренных групп, в состав которых входят сотрудники правоохранительных органов и чиновники минлеса. Они будут проводить превентивные мероприятия на объектах экономики и в населённых пунктах, прилегающих к лесному фонду.

Кроме этого, власти Иркутской области предлагают привлечь к охране лесов студентов и молодёжь.

Алина Саратова
babr24.com

Як горять безправні лісу на сільгоспземлях: приклад із Забайкалля

Приблизно одна десята частина російських лісів зростає на землях сільськогосподарського призначення або спірних (за одними документами що відносяться до земель лісового фонду, за іншими - до земель сільгосппризначення). Як правило, ці ліси розташовані найближче до людей - багато хто з них безпосередньо межують з населеними пунктами або найважливішими об'єктами інфраструктури, і багато в чому саме вони формують сприятливу для людини навколишнє середовище. Зазвичай ці ліси в найбільшою мірою підходять для різних форм лісівництва - від лісового фермерства, агролісівництва і відновлення втрачених екосистем до інтенсивного плантаційного лісовирощування. Правильне господарство в цих лісах могло б стати однією з головних рушійних сил соціально-економічного розвитку сільських територій. Але на жаль, чинне російське законодавство не тільки не дозволяє людям правильно господарювати в лісах на землях сільгосппризначення, а й змушує ці ліси знищувати різними способами, в основному спалюванням. За сам факт існування такого лісу власник земельної ділянки може бути підданий штрафу до 50 (громадянин) або до 700 (організація) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а ділянка може бути вилучена - причому весь, а не тільки зайнята деревами частина. Це є однією з найважливіших причин весняних ландшафтних пожеж в більшості регіонів нашої країни (звичайно, не єдиною). Детальніше про це можна прочитати тут: За сам факт існування такого лісу власник земельної ділянки може бути підданий штрафу до 50 (громадянин) або до 700 (організація) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а ділянка може бути вилучена - причому весь, а не тільки зайнята деревами частина. Це є однією з найважливіших причин весняних ландшафтних пожеж в більшості регіонів нашої країни (звичайно, не єдиною). Детальніше про це можна прочитати тут: За сам факт існування такого лісу власник земельної ділянки може бути підданий штрафу до 50 (громадянин) або до 700 (організація) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а ділянка може бути вилучена - причому весь, а не тільки зайнята деревами частина. Це є однією з найважливіших причин весняних ландшафтних пожеж в більшості регіонів нашої країни (звичайно, не єдиною). 

Детальніше про це можна прочитати тут:
Ліси та лісове господарство на землях сільгосппризначення в Росії: стан справ в 2020 році

Весняні трав'яні пожежі щорічно вбивають в середньому приблизно в п'ятдесят разів більше молодих дерев, природним чином виростають на занедбаних землях сільськогосподарського призначення, ніж їх вирощується за рік для цілей лісовідновлення в усіх лісових розсадниках Російської Федерації. За час, що минув після розпаду СРСР, весняними трав'яними пожежами був убитий приблизно трильйон молодих дерев - стільки, скільки "куршевельскіе мрійники" хочуть посадити для боротьби зі зміною клімату по всьому світу протягом найближчого десятиліття. Звичайно, далеко не всі дерева з цього убитого трильйона могли б дожити до зрілого віку (просто тому, що великих дерев на одному гектарі міститься в десятки разів менше, ніж підросту) - але, якби їх не палили,

У районах з різко континентальним кліматом, де лісі відновлюватися й рости важче, зате пожеж особливо багато - регулярно повторювані весняні трав'яні пожежі підтримують величезні території в безлісному або майже безлісному стані. Кожен такий пожежа вбиває більшість молодих дерев і якусь частину старих, роблячи ландшафт все більш відкритим, просихають і продувається, за яким нові трав'яні пожежі поширюються все швидше і на все більші відстані.

Ось як це виглядає, наприклад, в Забайкаллі. Космознімок Sentinel 2 на територію в Олександрово-заводському районі Забайкальського краю на захід від села Олександрівський Завод:


Різні відтінки бурого кольору - це ділянки, пройдені трав'яними пожежами нинішнього сезону; червоні кромки - зони активного горіння в момент зйомки

А це порівняння того, що видно на свіжому знімку Sentinel 2 (ліворуч) з тим, що видно на високодетальному архівному Космоснімки з системи Google Earth, на одну з ділянок цієї великої території - в даному випадку це занедбані землі колишнього радгоспу "Журавлівський" (маленька частина цих земель, зайнята щодо старими деревами, раніше ставилася до радгоспного лісі, але основна вважалася сільгоспугіддями). Видно, що ці землі поступово заростають молодим лісом, і як раз по ньому пройшов нинішній трав'яний пожежа:




За чинним законодавством такі пожежі навіть не вважаються лісовими пожежами, а вбиває ними дерева та наноситься ними шкоду ніяк не враховуються. За охорону таких лісів від вогню ніхто не відповідає, а використовувати ці землі для вирощування лісу не можна - після перших же перевірок з боку Россільгоспнагляду або регіональних органів земельного нагляду власника просто розорять штрафами. В кінці 2018 року в Лісовий кодекс РФ була внесена спеціальна нова стаття 123 - "Ліси на землях сільськогосподарського призначення"). Однак, фактично ситуація поки не змінилася, оскільки продовжують діяти стаття 78 Земельного кодексу РФ і Класифікатор видів дозволеного використання земельних ділянок, що не дозволяють використовувати занедбані землі сільськогосподарського призначення для лісівництва, а також постанову Уряду РФ від 23 квітня 2012 № 369, що розглядає наявність лісу як ознака невикористання сільськогосподарської землі за цільовим призначенням. Крім того, до цих пір не прийнятий передбачений цією статтею підзаконний акт - "Особливості використання, охорони, захисту, відтворення лісів, розташованих на землях сільськогосподарського призначення".

Протягом останніх декількох років як мінімум тричі Президентом РФ давалися доручення Уряду РФ по врегулюванню ситуації з лісами на сільгоспземлях (у вересні 2013 року, в грудні 2018 року і в січні 2020 року). Згідно з останнім дорученням, Уряд РФ має встановити передбачені статтею 123 Лісового кодексу РФ "Особливості ...", які дозволили б використовувати занедбані землі для лісівництва без необхідності зміни форми власності на земельні ділянки та зміни категорії земель. Доручення правильне, але вже зараз майже очевидно, що Уряд РФ і відповідає за підготовку проекту Міністерство природних ресурсів і екології РФ в установлений термін (до 30 квітня 2020 року) виконати його не зможуть. взагалі, причетні до цієї теми федеральні органи виконавчої влади запекло опираються встановленню чіткого правового статусу у лісів на занедбаних землях сільгосппризначення - хтось боїться втратити важливий інструмент для того, щоб "кошмарити" сільгоспвиробників та землевласників, хтось побоюється переділу зон відповідальності між міністерствами і відомствами , хтось противиться появи конкурентного середовища в сфері лісовирощування та лісового господарства. Це чиновницький спротив необхідно подолати - інакше один з найважливіших ресурсів для сільського розвитку так і не буде використовуватися, а молоді ліси на колишніх сільгоспземлях так і будуть щовесни катастрофічно горіти.


Ми продовжуємо збирати підписи під зверненням до суб'єктів права законодавчої ініціативи за право людей вирощувати ліс на своїй землі, і за право лісу на колишніх сільгоспземлях на існування. Це звернення вже один раз спрацювало - завдяки йому з'явилася стаття 123 в Лісовому кодексі РФ. Але поки проблема остаточно не вирішена, і підписів потрібно якомога більше. Підписатися можна тут:

Безправним лісах Росії потрібна допомога!

Усилены противопожарные меры на нерабочей неделе



МЧС и Рослесхоз усиливают противопожарные меры. Помимо прочего обеспокоенность ведомств вызывают возможные, так сказать, побочные последствия наступившей нерабочей недели, когда у россиян появилось больше свободного времени для походов в лес и работ на дачах. К сожалению, выросло число пожаров из-за разведения костров, сжигания мусора и палов травы.

Согласно статистике, которую приводит пресс-служба Рослесхоза, только 10 процентов лесных пожаров обусловлены природными факторами, а 90 процентов их возникает по вине человека — от костров, брошенной горящей спички, непотушенных окурков. Сейчас, по данным МЧС, зафиксировано почти 35 тысяч пожаров на открытых территориях. По сравнению с тем же периодом прошлого года рост количества этих пожаров составляет порядка 21 процента. На сегодняшний день продолжается тушение природных пожаров в трех субъектах Дальневосточного федерального округа на площади более 4 гектаров.

Именно поэтому и было принято решение активизировать меры по борьбе с пожарами. В частности, МЧС начало рейды, во время которых родителей просят не оставлять детей без внимания.
— Например, во время рейда в Чите было установлено, что в одном из домовладений произошел пожар по вине ребенка, играющего со спичками во дворе. Из-за порывистого ветра загоревшаяся сухая трава стала причиной возгорания дворовых построек, — приводит типичный пример пресс-служба МЧС.


До кого не доходить — штрафувати!

На кінець березня, за інформацією Держлісагентства, виявлено та погашено 180 лісових пожеж загальною площею понад 183 га.



До гасіння шести з них навіть довелося залучати бійців ДСНС. Кількість лісових пожеж за останній тиждень збільшилася удвічі, а площа — майже втричі! Це в той час, коли в державі оголошено суворий карантин та надзвичайну ситуацію. На Сумщині хтось масово підпалює луки та самосійні ліси, на Житомирщині та Полтавщині не без участі людей горять болота, вогонь з яких перекидається на ліс. Не допомагають ані звернення очільників міст, ані вмовляння лісівників бодай на час карантину не виїздити на природу та не палити багаття. Багато хто чомусь вважає, що карантин — це час для розваг та веселощів. Мабуть, найбільш нетямущих, упертих, і тих, до кого не доходять умовляння, треба штрафувати.

Київська область.