Відкриваючи форум, заступник міністра лісового господарства Леонід Дем'яник звернув увагу на щорічне збільшення в лісгоспах галузі кількості високопродуктивної багатоопераційної лісозаготівельної техніки. У порівнянні з 2010 роком парк такої техніки збільшився в рази. Харвестерів стало більше в 4,1 рази, форвардерів - в 2,8 рази, сортиментовозів - в 1,6 рази. За минулу п'ятирічку лісгоспами Білорусі направлено на придбання сучасної лісозаготівельної техніки майже півтора трильйона рублів.
- В цілому робота лісогосподарських установ щодо збільшення обсягів механізованої заготівлі дозволила наростити обсяги лісозаготівлі в порівнянні з 2010 роком на 65%, - сказав заступник Міністра. - У 2015 році в Білорусі було заготовлено 13,5 млн кубометрів деревини. При цьому частка механізованої заготівлі з урахуванням сторонніх організацій-заготівельників склала 46%. У 2016 році даний показник планується довести до 50%.
Леонід Дем'яник повідомив, що за станом на 1 січня 2016 року у галузі працювало 75 деревообробних виробництв. За програмою модернізації було реалізовано близько 190 різних проектів. У тому числі було запущено 36 нових ліній з переробки деревини різної потужності. На технічне переозброєння цехів деревообробки витрачено близько 340 млрд рублів. В результаті за 2015 рік було перероблено 1,6 млн кубометрів ділової деревини. Випущено 700 тис. м3 пилопродукції. При цьому значно покращилася якість продукції, що випускається.
Заступник Міністра також повідомив, що в минулому році лісгоспи виробили 5,7 млн м3 деревного палива. У тому числі тріски паливної - 1,3 млн м3. Він навів і дані щодо зростання в 2015 році обсягів реалізації ділової деревини - на 800 тис. м3 в порівнянні з 2014 роком. Це дозволяє зробити висновок про те, що лісова галузь в сучасних умовах продовжує планомірно розвиватися і досягати цілей, поставлених перед нею Урядом та Президентом Білорусі.
Леонід Дем'яник зазначив, що з 2015 року лісівники працюють в непростих економічних умовах. Є проблемні питання. Найскладніші з них - це зниження цін на продукцію лісгоспів і хронічні неплатежі ряду споживачів на внутрішньому ринку. У числі найбільш злісних боржників - підприємства ЖКГ, АПК і окремі недавно модернізовані деревопереробних виробництва концерну «Беллесбумпром». При цьому лісова галузь показує позитивні результати в експорті продукції і в співробітництві на внутрішньому ринку з приватними деревопереработчікамі, які в своєму складі мають іноземних інвесторів. Заступник Міністра лісового господарства також звернув увагу на те, що в перспективі лісгоспи скорочуватимуть власні обсяги лісозаготівлі, залишаючи цю нішу приватним компаніям.
Консультант Pöyry Management Consulting (Фінляндія) Олексій Бесчастнов свій виступ присвятив глобальним тенденціям у розвитку лісового і деревопереробного комплексів. Компанія Pöyry є найбільшим в світі гравцем в сфері консалтингу по лісопромислового комплексу та проектування. Її річний оборот становить близько 600 млн євро. 6000 співробітників працюють в 200 офісах у 45 країнах світу. Компанія забезпечує повний ланцюжок консультування бізнесу в лісопромисловому секторі. Від стратегічного консалтингу та проектування до сертифікації та організаційної підтримки вже діючих проектів.
Мегатрендом, що впливають на лісову промисловість, Олексій Бесчастнов назвав глобалізацію, консолідацію і нові технології. Азія, за його словами, залишається регіоном, чия частка в зростанні виробництва продуктів споживання становитиме від 50 до 90%. Ціни на деревину на даний момент найкращі в Європі. При цьому попит на нього в регіоні Балтійського моря, в безпосередній близькості від Білорусі, буде рости.
У частині глобалізації експерт зазначив, що в останні 10 років помітно змінилися потоки на світовому ринку круглого лісу. Частка РФ істотно скоротилася. Відповідно, з'явилася можливість зайняти це місце при наявності бажання і можливостей. Такі можливості можуть з'явитися у Білорусі під час переходу до інтенсивної моделі лісокористування по скандинавському зразком. Умови для такого переходу в нашій країні є. Це довгострокова передбачуваність умов ведення бізнесу та розвинена дорожня інфраструктура, кваліфіковані кадри для роботи з лісом і відносно низька вартість робочої сили.
Олексій Бесчастнов пояснив, що консолідація означає об'єднання активів найбільших світових виробників в лісопромисловому комплексі. У світовій топ-10, за його словами, входять лише ті, хто переробляє близько 6 млн кубометрів деревини на рік. На європейському ринку великими гравцями вважаються виробники, що мають в своєму активі 2-3 млн кубометрів щорічно. У РФ серйозними гравцями цього ринку вважають тих, хто тримає планку на рівні 200 тис. кубометрів на рік.
Одним з основних стійких трендів в нашому регіоні експерт вважає перетікання виробничих потужностей в країни з більш дешевими сировиною і робочою силою. Тому в Білорусі неминучий прихід на ринок великих міжнародних концернів. Перші ластівки вже є. І вони будуть не єдиними. У той час як у Західній Європі відбувається заміна технологічного обладнання на наявних виробничих площах, в РФ, Білорусі та Україні з'являються численні нові заводи. При цьому відбувається зниження маржинальність даного бізнесу. Тому в сучасних умовах виживають тільки ті, хто здатний повністю завантажити свої виробничі потужності.
Олексій Бесчастнов також звернув увагу на те, що виробництво деревних плит в світі розвивається швидше, ніж виробництво пиломатеріалів. В даний час плит і хвойних пиломатеріалів виробляється приблизно однакову кількість - близько 300 млн м3. А в 1961 році обсяги їх виробництва співвідносилися в пропорції 1:10. Провали в виробництві та споживанні пиломатеріалів збігаються з макроекономічними кризами. Але в цілому за останні 50 років і споживання, і виробництво пиломатеріалів були майже стабільними.
Що стосується виробництва паливних пелет, то на даному ринку також спостерігаються консолідація і загострення конкуренції виробників. Олексій Бесчастнов висловив думку, що в перспективі пелетний ринок в Євросоюзі (85% від світового ринку) може взагалі просто «схлопнуться». Справа в тому, що в даний час деревні паливні гранули розглядаються в якості екологічно нейтрального поновлюваного джерела енергії і субсидуються з бюджету ЄС за відповідними програмами, які закінчуються в 2025-2027 роках. Однак ефективність використання пелет на даному етапі поступається проектам сонячної і вітрової енергетики. Наприклад, за останні 35 років розвиток технологій знизило вартість сонячної енергії в 100 разів. У Німеччині її вартість для споживачів уже нижче стандартної, «з розетки». Тому після закінчення експерименту субсидування може припинитися, що спричинить незворотні зміни в цьому сегменті ринку. У той же час на найближчу перспективу тут поки прогнозується збільшення попиту і зростання цін.
Далі зі стратегією розвитку лісової галузі Білорусі на період до 2030 року учасників конференції ознайомив начальник управління лісового господарства Мінлісгоспу Микола Юревич. Він продемонстрував наочні приклади сталого зростання показників, що характеризують розвиток лісової галузі Білорусі.
Відповідно до стратегічного плану розвитку лісового господарства до 2030 року розроблена, затверджена і здійснюється державна програма «Білоруський ліс» (2016-2020 рр.). Результатами її реалізації повинні стати збільшення покритої лісом площі до 40,1%, збільшення середнього запасу насаджень, збільшення частки стиглих лісів і збільшення обсягів заготівлі деревини з одного гектара. В рамках цієї програми планується будівництво 596 кілометрів лісогосподарських доріг. Також в практику будуть впроваджуватися сучасні технології та стандарти інвентаризації лісів.
Старший радник з інвестицій Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) Віталій Артющенко ознайомив учасників конференції з основними принципами діяльності та напрямками роботи цієї міжнародної організації. Він повідомив, що НЕФКО забезпечує підтримку приватних і державних проектів, що дають позитивний екологічний ефект. Для цього використовуються різноманітні фінансові інструменти, які підвищують продуктивність і залучають інновації, сприяючи поліпшенню стану навколишнього середовища. НЕФКО кредитує проекти, інвестує з подальшим виходом зі складу учасників підприємства, надає пільгові кредити і гранти. Сім проектів реалізуються в Білорусі. У їх числі - успішний проект за участю Гродненського ГПЛХО і ГЛХУ «Волковиський лісгосп» по створенню шведсько-білоруського лісозаготівельного підприємства СЗАТ «РіндіБел». Воно спеціалізується на лісозаготівлях на важкодоступних лісосіках. НЕФКО направила в цілому близько 360 тис. Євро у вигляді інвестицій і кредитів в його створення.
Гість з Чехії Любомир Новак представив випускаються в Австрії канатні установки для трелювання деревини на важкодоступних лісосіках і в гористій місцевості. Він зазначив, що в Білорусі є гарне власне виробництво тракторів, яке можна поєднувати з чеськими виробниками обладнання при створенні спеціальної лісової техніки. Зокрема, мова йшла про лісосадивних машинах і навісних фрез для підготовки ґрунту під посадку лісу. Він повідомив також, що в узді на приватному підприємстві успішно працює канатна установка для трелювання деревини Larix 3T. Всі бажаючі можуть особисто її побачити в справі.
Начальник управління виробництва і реалізації продукції Мінлісгоспу Олександр Сурт розповів про перспективи розвитку виробничого потенціалу білоруських лісгоспів. Він зазначив, що в першому кварталі 2016 року лісова галузь забезпечила невелике зростання в порівнянні з відповідним періодом 2015 року. У той же час, за його словами, необхідно ефективніше завантажувати наявні потужності і збільшувати відвантаження пилопродукции на експорт. Олександр Сурт також повідомив, що уряд Білорусі ставить перед лісовою галуззю завдання забезпечити електронний облік деревини.
Інші доповідачі конференції розповіли про впровадження європейських стандартів в білоруську деревообробку, автоматизації обліку і звітності в лісозаготівлі, російському та українському досвіді лісогосподарської діяльності, нові напрямки в лісовій техніці і технологіях, впровадженні елементів «зеленої» економіки та розвитку біоенергетики.
Станом на 1 січня 2016 року у галузі працювало 75 деревообробних виробництв. За програмою модернізації було реалізовано близько 190 різних проектів. У тому числі було запущено 36 нових ліній з переробки деревини різної потужності. На технічне переозброєння цехів деревообробки витрачено близько 340 млрд рублів. В результаті за 2015 рік було перероблено 1,6 млн кубометрів ділової деревини. Випущено 700 тис. м3 пилопродукції. При цьому значно покращилася якість продукції, що випускається.
Віктор ГАВРИШ, БЛГ
http://www.mlh.gov.by/ru/news/3146.html
0 коммент.:
Дописати коментар