Проект вноситься
народними депутатами України:
В.П. Яніцьким (посв. № 353)
І.П. Рибаком (посв. № 400)
Б.В. Дубневичем (посв. № 316)
О.В. Дехтярчуком (посв. № 352)
П.В. Дзюбликом (посв. № 270)
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122 із наступними змінами):
1) у статті 85:
а) у частині першій:
у абзаці першому слова «добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування» замінити словами «продукції полювання без відмітки цього факту в картці на добування мисливських тварин»;
абзац другий викласти в такій редакції:
«тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до симидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;»;
б) в абзаці другому частини другої:
слова «від шістдесяти до ста двадцяти» замінити словами «від ста до двохсот»;
слова «які є приватною власністю порушника» виключити;
слова «від дев’яноста до ста п’ятдесяти» замінити словами «від ста до трьохсот»;
в) в абзаці другому частини третьої слова «попередження або» виключити;
г) в абзаці другому частини четвертої слова «які є приватною власністю порушника» виключити;
ґ) частину п’яту статті викласти в такій редакції:
«Порушення правил здійснення інших видів спеціального використання об’єктів тваринного світу, руйнування гнізд, нір інших жител та споруд диких тварин» –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої»;
2) частину третю статті 242 виключити;
3) у частині першій статті 258 слова «частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,» виключити.
2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131 із наступними змінами):
1) у статті 248:
в абзаці другому частини першої слова «від ста до двохсот» замінити словами «від трьохсот до чотирьохсот»;
в абзаці другому частини другої слова «від двохсот до чотирьохсот» замінити словами «від чотирьохсот до вісімсот»;
в примітці:
слова «цій статті» замінити на слова «статтях 248 та 249 цього Кодексу»;
слова «у двісті п’ятдесят» замінити на слово «у триста»;
2) у статті 249:
в абзаці другому частини першої слова «від ста до двохсот» замінити словами «від двохсот до чотирьохсот»;
в абзаці другому частини другої слова «від двохсот до чотирьохсот» замінити словами «від чотирьохсот до вісімсот».
3. Закон України «Про мисливське господарство та полювання» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 18, ст. 132 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«ЗАКОН УКРАЇНИ
Про мисливське господарство та полювання
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у сфері мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, раціонального використання, відтворення та охорони тваринного світу.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Терміни та їх визначення
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
біотехнічні заходи – комплекс різноманітних господарських робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин, підвищення продуктивності мисливських угідь;
біотехнічні споруди – споруди, призначені для поліпшення умов існування, відтворення та збільшення чисельності мисливських тварин (годівниці, солонці тощо);
відтворювальна ділянка – частина мисливських угідь, призначена для охорони та відтворення мисливських тварин;
державний мисливський фонд – мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі;
вибірковий діагностичний відстріл мисливських тварин – вилучення з природних популяцій тварин з метою проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи;
вольєр – обгороджена ділянка природних угідь для утримання, розведення та використання тварин у напіввільних умовах;
картка на добування мисливських тварин – документ на право добування мисливських тварин, що видається мисливцю користувачем мисливських угідь;
користувачі мисливських угідь – спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи, організації та громадські об’єднання яким надані в користування мисливські угіддя;
ліміт використання мисливських тварин – обсяг добування (відстріл, відлов) мисливських тварин певного виду, що перебувають у стані природної волі, в межах мисливських угідь на певний сезон полювання;
ловчі тварини – приручені хижі звірі та птахи, що використовуються мисливцями під час полювання;
мисливське господарство – сфера діяльності, основними завданнями якої є вивчення, раціональне використання, відтворення та охорона мисливських тварин, збереження і покращення середовища їх перебування, створення мисливської інфраструктури, ведення мисливського собаківництва, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання;
мисливська зброя – мисливська вогнепальна та холодна зброя, призначена для добування мисливських тварин;
мисливське собаківництво – діяльність, пов'язана з розведенням, вирощуванням, утриманням, обліком, підготовкою до полювання та використанням собак мисливських порід під час полювання в мисливських угіддях;
мисливські тварини – дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання;
молодняк парнокопитних мисливських тварин – особини парнокопитних мисливських тварин не здатні до самостійного існування;
мисливські трофеї – відповідним чином оброблені частини продукції полювання (шкіри, роги, черепи, ікла мисливських тварин тощо), що використовуються у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях;
мисливські угіддя – ділянки суші або водного простору із визначеними межами, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
мисливські угіддя державного мисливського резерву (або запасу) – мисливські угіддя, які не закріплені за певними користувачами або звільнилися за рахунок позбавлення права користування, охорона яких та регулювання чисельності тварин здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства.
мисливські споруди – споруди, необхідні для ведення мисливського господарства та здійснення полювання (зупинкові пункти для мисливців, пункти для тренування мисливців, вишки для спостереження та добування мисливських тварин, споруди для зберігання кормів, техніки тощо);
незаконно набута продукція полювання – мисливська тварина чи її частина, добута або набута будь-яким іншим шляхом з порушенням вимог законодавства;
норма добування – встановлена кількість певного виду мисливських тварин, дозволена для добування (відстрілу, відлову) одним мисливцем на один день полювання;
паспорт на собаку мисливської породи – документ, що засвідчує родовід собаки та дає право мисливцю, за наявності у нього інших визначених цим Законом документів на право полювання, використовувати собаку мисливської породи під час полювання;
посвідчення мисливця – офіційний документ, який містить відомості про особу і підтверджує її право на здійснення полювання.
пропускна спроможність мисливських угідь – науково-обгрунтована максимально можлива кількість мисливців, які можуть полювати в один день на певній території мисливських угідь, що встановлюється з метою раціонального використання, відтворення та охорони мисливських тварин і дотримання техніки безпеки під час полювання;
полювання – вид спеціального використання об’єктів тваринного світу, яке здійснюється мисливцем шляхом пошуку, вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах в мисливських угіддях;
продукція полювання – добуті шляхом полювання мисливські тварини чи їх частини (м'ясо, субпродукти, шкіри, роги, черепи, ікла тощо), а також відловлені живі мисливські тварини;
регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин – вилучення шляхом відстрілу або відлову хижих та шкідливих тварин в мисливських угіддях за умови, що їх чисельність на відповідній території загрожує життю та здоров'ю населення, свійських тварин, завдає значних збитків сільському, лісовому чи мисливському господарству, порушує природний баланс видів тварин та загрожує їх існуванню;
сезон полювання – період року, який має календарну дату початку та закінчення, протягом якого дозволяється полювання на певні види мисливських тварин;
селекційний відстріл – відстріл старих та хворих тварин, а також тварин, які мають певні відхилення у своєму розвитку від здорових тварин, з метою формування здорового, високопродуктивного маточного поголів’я, регулювання вікової та статевої структури популяцій;
субпродукти – внутрішні органи парнокопитних тварин (печінка, серце, нирки, мозок, язик тощо) та малоцінні частини туші (голова, ратиці, путовий суглоб, хвіст тощо).
темний період доби – період доби, що починається за годину після заходу сонця і закінчується за годину до сходу сонця;
трофейний лист – документ, що видається мисливцю користувачем мисливських угідь та який засвідчує законність добування мисливської тварини, від якої одержано мисливський трофей;
упорядкування мисливських угідь – науково обґрунтована оцінка та інвентаризація типів мисливських угідь, видового, кількісного та якісного складу мисливських тварин, визначення режиму ведення мисливського господарства із зазначенням заходів щодо раціонального використання, відтворення та охорони мисливських тварин, поліпшення якості мисливських угідь;
утримання мисливських тварин у напіввільних умовах – утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно створених умовах, в яких вони частково живляться природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливських угідь;
утримання мисливських тварин у неволі – утримання мисливських тварин у відповідних спорудах, в яких вони не мають можливості живитися природними кормами та самостійно переміщуватися за межі таких споруд.
Стаття 2. Мисливські тварини як природний ресурс загальнодержавного значення
Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Стаття 3. Право власності на мисливських тварин та право користування цими тваринами
Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіх мисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленому цим Законом та іншими актами законодавства, передані до комунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичних осіб.
Користування мисливськими тваринами може здійснюватися з вилученням або без вилучення їх з природного середовища чи штучно створених напіввільних умов.
Мисливські тварини, вилучені з природного середовища в установленому законом порядку, розведені в неволі, напіввільних умовах або набуті іншим шляхом, не забороненим законом, можуть перебувати у комунальній власності чи приватній власності юридичних і фізичних осіб.
З метою безпеки населення, а також в інтересах охорони тваринного світу право приватної власності на мисливських тварин може бути обмежено законом.
Розділ II ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ
Стаття 4. Державне управління та регулювання у сфері мисливського господарства та полювання
Державне управління та регулювання у сфері мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері мисливського господарства та полювання
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері мисливського господарства та полювання належить:
забезпечення реалізації державної політики у сфері мисливського господарства та полювання;
затвердження загальнодержавних програм розвитку мисливського господарства та полювання;
затвердження порядку і встановлення лімітів використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення;
встановлення порядку справляння збору за спеціальне використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення;
забезпечення державного регулювання та контролю у сфері раціонального використання, відтворення та охорони мисливських тварин.
Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, належить:
затвердження лімітів використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення;
видача дозволів на спеціальне використання об’єктів тваринного світу (у разі їх використання для наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях);
встановлення порядку та видача дозволів на переселення мисливських тварин у нові місця перебування, на вилучення об’єктів тваринного світу із природного середовища в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях;
затвердження положення про громадських інспекторів з охорони довкілля;
затвердження в межах своїх повноважень нормативно-правових актів з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, охорони та відтворення мисливських тварин;
здійснення інших повноважень, передбачених законом.
Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, належить:
встановлення порядку видачі посвідчення мисливця;
затвердження правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування;
встановлення порядку проведення упорядкування мисливських угідь;
встановлення порядку організації обліку племінних собак мисливських порід, реєстрації собак мисливських порід;
встановлення порядку видачі родоводів та паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих тварин на підставі племінних книг;
встановлення порядку реєстрації мисливських трофеїв, форми та порядку видачі трофейних листів;
встановлення порядку здійснення полювання та правил поводження з мисливською зброєю під час полювання;
встановлення порядку натаскування, наганяння, муштрування, польових випробувань і змагань собак мисливських порід, інших ловчих тварин;
встановлення порядку визначення територій для охорони та відтворення мисливських тварин (відтворювальних ділянок);
встановлення типової форми картки на добування мисливських тварин, типової форми журналу обліку видачі карток на добування мисливських тварин, кількості добутих за ними мисливських тварин та порядку його ведення;
затвердження положення про громадських мисливських інспекторів;
затвердження в межах своїх повноважень нормативно-правових актів та навчальних програм з питань ведення мисливського господарства та здійснення полювання, мисливського собаківництва, використання собак мисливських порід та ловчих тварин під час полювання;
організація зовнішньоекономічних зв’язків і міжнародного співробітництва у сфері мисливського господарства та полювання;
здійснення інших повноважень, передбачених законом.
Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства належить:
здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері мисливського господарства та полювання;
організація ведення обліку чисельності і обсягів добування мисливських тварин;
видача посвідчення мисливця;
організація роботи з укладання з користувачами мисливських угідь договорів про умови ведення мисливського господарства та здійснення контролю за виконанням цих договорів;
підготовка та реалізація проектів планів переселення мисливських тварин, організація роботи з їх штучного відтворення;
прийняття рішення про припинення полювання у випадках, передбачених законом;
здійснення інших повноважень, передбачених законом.
Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить:
здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, мисливського господарства та полювання, використання собак мисливських порід та ловчих тварин під час полювання;
здійснення перевірок достовірності даних обліку чисельності і обсягів добування мисливських тварин;
прийняття рішення про припинення використання державного мисливського фонду та проведення полювання у випадках, передбачених законом;
звернення до органів судової влади у випадках, визначених цим Законом, з позовами до користувачів мисливських угідь про припинення права користування мисливськими угіддями;
розроблення в межах своїх повноважень нормативно-правових актів з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, охорони та відтворення мисливських тварин.
Стаття 10. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері мисливського господарства та полювання
До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері мисливського господарства та полювання належить:
реалізація державної політики у сфері раціонального використання, охорони та відтворення мисливських тварин;
погодження в межах своїх повноважень документів з питань надання у користування мисливських угідь;
організація і здійснення державного регулювання та контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням мисливських тварин, веденням моніторингу, державного кадастру та державного обліку мисливських тварин, що перебувають у межах території Автономної Республіки Крим;
розроблення республіканських програм, пов’язаних з вивченням, використанням, охороною та відтворенням мисливських тварин;
погодження питань щодо розміщення підприємств, інших об’єктів, які можуть негативно впливати на стан об’єктів тваринного та якість мисливських угідь;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.
Стаття 11. Повноваження обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері мисливського господарства та полювання
До повноважень обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері мисливського господарства та полювання належить:
забезпечення виконання державних та регіональних програм у сфері раціонального використання, охорони та відтворення мисливських тварин, розвитку мисливського господарства та полювання;
погодження в установленому порядку в межах своїх повноважень документів з питань надання у користування мисливських угідь;
взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань мисливського господарства та полювання.
Стаття 12. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад у сфері мисливського господарства та полювання
До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад у сфері мисливського господарства та полювання належить:
затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства та полювання;
вирішення в установленому порядку питань надання в користування мисливських угідь та припиняти право користування ними відповідно до цього Закону.
Стаття 13. Повноваження сільських, селищних, міських і районних рад у сфері мисливського господарства та полювання
До повноважень сільських, селищних, міських і районних рад у сфері мисливського господарства та полювання належить:
організація та здійснення заходів щодо охорони державного мисливського фонду, поліпшення середовища перебування мисливських тварин;
реалізація інших питань в межах повноважень визначених законами.
Стаття 14. Громадські об'єднання мисливців
З метою здійснення та захисту прав і свобод, задоволення своїх суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів у здійсненні полювання, веденні мисливського господарства, розвитку мисливського собаківництва фізичні особи та/або юридичні особи приватного права можуть на добровільних засадах об’єднуватися у громадські об’єднання (громадські організації або громадські спілки) мисливців у порядку, визначеному законодавством.
Розділ IІІ ПОЛЮВАННЯ
Стаття 15. Здійснення полювання
Полювання може здійснюватися громадяни України, які досягли
18-річного віку та які одержали в установленому порядку документи на право полювання.
Іноземці здійснюють полювання на території України відповідно до цього Закону. Документи на право полювання, видані відповідними органами інших держав, чинні на території України.
Умови організації та здійснення полювання іноземцями, розмір плати за надані їм послуги і добуту продукцію полювання визначаються відповідними договорами, що укладаються між іноземцями або юридичними особами, які організовують для них полювання, та користувачами мисливських угідь.
Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які одержали в установленому порядку дозвіл на право користування цією зброєю.
До полювання прирівнюється:
перебування осіб в межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою зібраною розчохленою мисливською зброєю або з іншими знаряддями добування мисливських тварин, або з собаками мисливських порід чи ловчими тваринами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин, польових випробувань і змагань ловчих тварин та собак мисливських порід);
перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою мисливською зброєю;
Правила проведення полювань, поводження із зброєю під час полювання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Порядок здійснення полювання для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) встановлюється користувачем відповідним розпорядженням.
Стаття 16. Документи на право полювання
Документами на право полювання є:
посвідчення мисливця;
дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю (у разі полювання з такою зброєю);
паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих тварин (у разі використання їх під час полювання);
документ, що засвідчує право на добування мисливських тварин, яким є:
картка на добування мисливських тварин;
дозвіл на добування мисливських тварин з метою селекційного відбору;
дозвіл на вибірковий діагностичний відстріл мисливських тварин;
дозвіл на вилучення об’єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях із природного середовища;
Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час полювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання.
Посвідчення мисливця видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. Для отримання посвідчення мисливця громадяни України подають заяву, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. До заяви додаються:
копія паспорта громадянина України;
копія членського квитка громадської організації мисливців (у разі наявності);
копія дозволу на право користування зброєю (у разі наявності);
копія паспорту на собак мисливських порід, інших ловчих тварин (у разі наявності).
За видачу посвідчення мисливця справляється адміністративний збір у сумі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати. За видачу дубліката
0,2 мінімальної заробітної плати.
Строк видачі посвідчення мисливця не повинен перевищувати
30 днів з дня подачі заяви.
Громадяни України складають екзамен на отримання посвідчення мисливця за програмою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Підставою для відмови у видачі посвідчення є, не надання громадянами України визначених копій документів, або не здача екзамену.
Ведення племінних книг, видача родоводів та паспортів на собак мисливських порід, видача паспортів на інших ловчих тварин здійснюється всеукраїнськими громадськими об’єднаннями, установчими документами яких передбачено здійснення діяльності у сфері мисливського собаківництва, відповідно до порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Картка на добування мисливських тварин є платною. Плата за отримання картки добування мисливських тварин встановлюється користувачем мисливських угідь.
Картка на добування мисливських тварин (парнокопитних мисливських тварин, куниці лісової та кам’яної, норки американської, борсука, бобра, ондатри, бабака, вовка) видається мисливцю користувачем мисливських угідь відповідно до встановленого йому ліміту використання цих мисливських тварин, на території відповідних мисливських угідь зі строком дії на один день.
Користувач мисливських угідь має право видавати картки на добування мисливських тварин (парнокопитних мисливських тварин, куниці лісової та кам’яної, норки американської, борсука , бобра, ондатри, бабака, вовка) лише після сплати збору за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення.
Картка на добування пернатої дичини, зайця русака, кроля дикого, видається мисливцю користувачем мисливських угідь на один день, або на відповідний сезон полювання, відповідно до норм добування.
У картці на добування мисливських тварин обов’язково зазначається: відомості про користувача мисливських угідь, прізвище та ініціали мисливця, серія та номер посвідчення мисливця, вид або види мисливських тварин (додатково може зазначатися стать мисливських тварин), строк полювання та спосіб полювання, місце його здійснення, підпис посадової особи та печатка користувача мисливських угідь.
Типова форма картки на добування мисливських тварин, типова форма журналу обліку видачі карток на добування мисливських тварин, та добутих за ними мисливських тварин, порядок його ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Добування лисиці, єнотовидного собаки та шакала дозволяється здійснювати за наявності у мисливця картки на добування мисливських тварин будь-якого іншого виду або видів мисливських тварин.
З метою дотримання пропускної спроможності мисливських угідь у разі здійснення полювання на пернату дичину за карткою на добування мисливських тварин зі строком дії на відповідний сезон полювання, мисливець за тиждень до початку полювання зобов’язаний попереджувати уповноважену особу користувача мисливських угідь, повідомивши про дату та місце полювання. У випадку здійснення мисливцем полювання без відповідного попередження, користувач мисливських угідь має право анулювати видану мисливцю картку на добування мисливських тварин.
Картки на добування мисливських тварин (парнокопитних мисливських тварин, куниці лісової та кам’яної, норки американської, борсука, бобра, ондатри, бабака, вовка) повертаються користувачу мисливських угідь відразу після завершення полювання із зазначенням фактів добування тварин.
Користувач мисливських угідь зобов’язаний надати кожному мисливцю, який брав участь у полюванні на зазначених тварин довідку, що засвідчує законність набуття їх, або одержаної від них продукції полювання.
Картка на добування мисливських тварин з відміткою про їх добування є документом, що засвідчує законність добування тварини.
Після завершення сезону полювання мисливець зобов’язаний повернути користувачу мисливських угідь картки на добування пернатої дичини, зайця русака, кроля дикого, які були видані у продовж сезону полювання із відмітками про результати кожного полювання.
Користувач мисливських угідь зобов’язаний вести облік виданих карток на добування мисливських тварин та добутих за ними мисливських тварин в межах мисливських угідь та подавати цю інформацію органам що здійснюють державний облік та контроль у сфері ведення мисливського господарства на їх вимогу.
Стаття 17. Збір за спеціальне використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення
За спеціальне використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення з користувачів мисливських угідь справляється збір.
Розмір збору за спеціальне використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення встановлюється у наступних ставках від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня певного календарного року:
Лось – 2,0;
Олень європейський – 1,5;
Олень плямистий – 1,0;
Кабан – 0,5;
Козуля, лань, муфлон – 0,3;
Куниці лісова та кам’яна, норка американська, бабак – 0,05;
Борсук, бобер, вовк, – 0,07;
Ондатра – 0,03;
Збір за спеціальне використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення не справляється у разі використання мисливських тварин у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях (якщо це не пов’язане з отриманням прибутку) з метою відтворення мисливських тварин, порятунку диких тварин, які зазнають лиха, регулювання чисельності диких тварин в інтересах охорони здоров’я населення і відвернення заподіяння шкоди природному середовищу господарській та іншій діяльності, а також регулювання чисельності хижих і шкідливих тварин у порядку ведення мисливського господарства.
Стаття 18. Способи полювання
Полювання може здійснюватися такими способами:
індивідуальне полювання;
колективне полювання;
колективне полювання з нагоничами;
Полювання може здійснюватися з використанням:
мисливської зброї;
собак мисливських порід, ловчих тварин;
пасток для відлову тварин живцем;
вишок для спостереження та добування мисливських тварин;
пахучих неотруйних приманок;
Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що належить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь, лише у присутності власника цієї зброї або уповноваженої посадової особи користувача мисливських угідь, за якою закріплена ця мисливська зброя, за умови наявності у мисливця, власника зброї або уповноваженої посадової особи користувача мисливських угідь відповідних дозволів на право користування мисливською зброєю.
Стаття 19. Утримання мисливських тварин у напіввільних умовах
Утримання мисливських тварин у напіввільних умовах (у вольєрі) здійснюється відповідно до Порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Місце розташування та площа вольєру, чисельність мисливських тварин, які можуть утримуватися у ньому визначаються Проектом організації і розвитку мисливського господарства з урахуванням захисних та кормових властивостей угідь. Площа вольєру в якому утримуються мисливські тварини повинна становити не менше 10 гектарів.
Облаштування мисливського вольєра погоджується з власником або постійним користувачем земельної ділянки.
Мисливські тварини, що утримуються у напіввільних умовах (вольєрах) можуть перебувати у державній, комунальній або у приватній власності юридичних чи фізичних осіб.
Право власності на мисливських тварин які утримуються у вольєрі має бути підтверджено документами, що засвідчують законність їх набуття (вилучені з природного середовища, розведені в неволі або набуті іншим шляхом, не забороненим законом).
Утримання мисливських тварин в напіввільних умовах здійснюється за умови гуманного ставлення та захисту їх від жорстокого поводження.
Під час регулювання чисельності мисливських тварин у вольєрах забороняється добування вагітних самок та самок, що мають молодняк, не здатний до самостійного існування.
В інтересах охорони здоров'я людей та запобігання нещасних випадків у вольєрах, які розташовані у лісах державної та комунальної власності, користувач мисливських угідь може обмежувати вільне перебування громадян у вольєрах, збирання ними дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, грибів тощо.
Стаття 20. Ліміти та норми використання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду
Полювання на парнокопитних тварин, куниці лісову, кам’яну, норку американську, борсука, бобра, ондатру, бабака, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється відповідно до лімітів використання мисливських тварин, які затверджуються на відповідний сезон полювання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь відповідно до результатів обліку чисельності мисливських тварин в мисливських угіддях в певному році.
Полювання на інші види мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється відповідно до таких граничних норм добування, які встановлюються на одного мисливця на один день полювання:
норець великий – 2 голови;
качки (крім гоголя, черні білоокої та червонодзьобої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крехів (крохалів), нерозня, каменярки), лиска – 6 голів;
кулики (крім кулика-сороки, сивки морської, баранця великого (дупеля), ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, плавунців плоскодзьобого, круглодзьобого, лежня, дерихвостів, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків морського, великого, малого, товстодзьобого, галстучника) – 5 голів;
голуби (крім голуба-синяка) – 5 голів;
гуски (крім, гуски малої, піскульки, казарок білощокої, червоноволої) – 3 голови;
куріпка сіра – 3 голови;
фазан – 3 голови;
перепел – 10 голів;
кріль дикий – 1 голова;
заєць-русак – 1 голова;
вовк – 1 голова.
За результатами обліку чисельності мисливських тварин користувач мисливських угідь має право зменшувати встановлені норми добування мисливських тварин на відповідній території мисливських угідь у певному сезоні полювання.
Стаття 21. Строки полювання
Полювання на мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється у такі строки:
на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої та червонодзьобої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крехів (крохалів), нерозня, каменярки, казарок білощокої та червоноволої), лиску, куликів (крім кулика-сороки, сивки морської, баранця великого (дупеля), ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, плавунців плоскодзьобого, круглодзьобого, лежня, дерихвостів, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків морського, великого, малого, товстодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) – з серпня по грудень включно;
на гуску сіру, білолобу велику, гуменника (крім, гуски малої, піскульки, казарок білощокої, червоноволої) – з серпня по січень включно;
на куріпку сіру, фазана – з жовтня по грудень включно;
на перепела – з серпня по листопад включно;
на самця козулі – з травня по грудень включно;
на самців лані, оленів благородного та плямистого, лося, муфлона, кабана та їх молодняк, здатний до самостійного існування – у серпні – січні;
на самок лані, оленів благородного та плямистого, козулі, лося, муфлона, кабана – з вересня по грудень включно;
на бабака – з червня по вересень включно;
на борсука – з жовтня по листопад включно;
на бобра, ондатру, куниці лісову, кам’яну, норку американську, єнотовидного собаку, лисицю, вовка, шакала – з жовтня по лютий включно (крім випадків регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин);
на кроля дикого та зайця-русака – з листопада по січень включно.
Колективне полювання з нагоничами здійснюється у період з жовтня по січень включно.
Конкретна дата відкриття та закриття полювання на певні види мисливських тварин, дні полювання протягом тижня, визначаються наказом користувача мисливських угідь у межах строків, визначених цим Законом.
Користувач мисливських угідь зобов’язаний довести цю інформацію до відома громадськості.
Стаття 22. Заборони щодо здійснення полювання
З метою раціонального використання та відтворення мисливських тварин, охорони об’єктів тваринного світу, а також середовища їх перебування, забороняється:
1) полювання без документів, визначених статтею 16 цього Закону;
2) полювання на заборонених для добування тварин, а також на тварин які зазначені у картці на добування мисливських тварин понад зазначену в ній норму;
3) полювання в заборонених для цього місцях, а саме:
у природних заповідниках, заповідних зонах національних природних парків, біосферних заповідниках, регіональних ландшафтних парках, інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду де полювання заборонено Положенням про них;
на відтворювальних ділянках (крім регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин);
в межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад;
в мисливських угіддях, які не зазначені у картці на добування мисливських тварин;
на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель або споруд, де можливе перебування людини;
4) полювання у заборонений час, а саме:
у недозволені для полювання строки на відповідні види тварин;
у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу);
5) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме:
клеїв, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, самоловів, ловчих ям, капканів, а також сіток і пасток, не призначених для вилову тварин живцем без нанесення їм травм;
отрути, отруйних або анестезуючих принад;
живих сліпих чи знівечених тварин як принад;
електронних або електричних пристроїв для знищення та глушіння тварин;
магнітофонів;
джерел штучного світла, пристроїв для освітлення мішеней, прицілів нічного бачення, тепловізорів;
дзеркал та інших осліплюючих пристроїв;
вибухових речовин;
з під'їзду на транспортних засобах з механічним або електричним приводом, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном;
літальних апаратів;
немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної, іншої стрілецької або метальної зброї, у тому числі лука, арбалета, напівавтоматичної або автоматичної гладкоствольної зброї з магазинами більш як на два патрони, нарізних вкладок, не передбачених виробником зброї, глушників на мисливську зброю;
руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів;
газу або диму;
заливання нір звірів;
із застосуванням свинцевого шроту на території водно-болотних угідь міжнародного значення;
а також:
на тварин, які зазнають лиха (переправляються кригою, рятуються від бурі, пожежі, снігопаду, розливу, снігової лавини, потерпають від голоду, потрапляють на ожеледицю, наст, до глибокого снігу, на обмерзлих птахів, які знаходяться в ополонках, на тварин в інших місцях надзвичайних ситуацій);
на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм;
на хутрових звірів (крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш ніж 5,6 мм;
на парнокопитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю, шротом;
полювання з собаками або ловчими тваринами без наявності паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих тварин;
полювання з вишок для спостереження та добування мисливських тварин без згоди користувача мисливських угідь;
6) транспортування або перенесення мисливських тварин без дозволу що засвідчує законність їх добування;
7) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду людини;
8) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання;
9) збирання яєць, пташенят (крім випадків використання в наукових, культурно-просвітницьких та виховних цілях, а також регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин);
10) використання тварин в якості мішені при навчанні у стрільбі або у змаганнях по стрільбі;
11) самовільне привласнення знайдених в мисливських угіддях загиблих мисливських тварин або їх частин, руйнування, знищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для тварин, посівів кормових рослин, біотехнічних споруд, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства.
Дії, зазначені в пунктах 1-8 цієї статті, відповідно до законодавства кваліфікуються як незаконне полювання. Особи, винні у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із законами.
Виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними документами, вважаються незаконно добутими.
Стаття 23. Права і обов'язки мисливця
Мисливець має право:
здійснювати полювання відповідно до установленого цим Законом порядку;
на отримання від користувача мисливських угідь довідки, що засвідчує законність добування мисливських тварин або іншої продукції полювання;
використовувати під час здійснення полювання мисливську зброю з дотриманням вимог законодавства;
використовувати під час здійснення полювання собак мисливських порід або інших ловчих тварин за згодою користувача мисливських угідь;
приймати участь у регулюванні чисельності хижих та шкідливих тварин для потреб мисливського господарства за письмовою згодою користувача мисливських угідь;
оскаржувати рішення органів виконавчої влади і посадових осіб, що порушують їх права у сфері мисливського господарства та полювання.
Мисливець зобов'язаний:
до початку полювання ознайомитись у користувача мисливських угідь з порядком здійснення полювання, правилами техніки безпеки та правилами поводження з мисливською зброєю під час полювання, дотримуватися вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, охорони і використання тваринного світу, а також правил техніки безпеки, порядку здійснення полювання та правилами поводження з мисливською зброєю під час полювання;
дотримуватися ветеринарно-санітарних правил при транспортуванні, обробці і переробці продукції полювання;
інформувати користувача мисливських угідь про виявлені під час полювання факти порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання;
при завантаженні, транспортуванні, обробці, переробці та реалізації продукції полювання, в тому числі переробленої в таксидермічних майстернях або цехах, мати при собі довідку, що підтверджує законність набуття продукції полювання;
на законну вимогу осіб, що здійснюють контроль у сфері мисливського господарства та полювання, пред’являти для перевірки документи на право полювання, мисливську зброю та відповідні документи на неї, інші знаряддя добування мисливських тварин, продукцію полювання, а також надавати можливість таким особам проведення огляду транспортних засобів;
дотримуватися вимог гуманного ставлення до тварин не допускати фактів знущань, завдання страждань або іншого жорстокого поводження з тваринами під час полювання.
За невиконання зазначених обов’язків мисливець несе відповідальність відповідно до закону.
Мисливці можуть мати й інші права та обов’язки передбачені цим Законом.
Розділ IV ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Стаття 24. Порядок надання у користування мисливських угідь
Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу центрального органу виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства погодженим власником або користувачем земельних ділянок.
Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менше ніж 20 років.
Площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна становити не менше 5 тисячі гектарів, але не більше ніж 35 відсотків від загальної площі мисливських угідь Автономної Республіки Крим, відповідної області, міста Севастополя.
Особа, зацікавлена у отриманні у користування мисливських угідь, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства з клопотанням про надання у користування мисливських угідь у якому зазначається, найменування та юридична адреса заявника, територія, місце розташування мисливських угідь, а також строк, на який особа зацікавлена отримати їх у користування.
До клопотання додаються графічні матеріали, із зазначенням бажаного місця розташування та територія мисливських угідь, письмові погодження власників або користувачів земельних ділянок у межах яких знаходяться угіддя, копії статутних або інших документів що підтверджують право здійснення ведення мисливського господарства.
Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства в місячний термін розглядає клопотання погоджує його та направляє на розгляд до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад або надає вмотивовану відмову.
Підставою відмови у наданні такого погодження може бути лише невідповідність особи, зацікавленої у отриманні у користування мисливських угідь, вимогам, що ставляться до користувачів мисливських угідь, наявності обмежень або заборон, в тому числі щодо ведення господарської діяльності, на території, яку особа зацікавлена отримати у користування для ведення мисливського господарства та полювання.
Переважне право на користування мисливськими угіддями мають:
власники та постійні користувачі земельних ділянок;
користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.
Стаття 25. Ведення мисливського господарства
Ведення мисливського господарства здійснюється користувачем мисливських угідь відповідно до погоджених територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства проектів організації і розвитку мисливського господарства та укладених з ними договорів про умови ведення мисливського господарства.
Вимоги до складання проектів організації і розвитку мисливського господарства, а також форма договору про умови ведення мисливського господарства встановлюється центральним органом виконавчої влади що формує політику у сфері лісового та мисливського господарства за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.
Стаття 26. Припинення права користування мисливськими угіддями
Право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:
закінчення строку користування;
добровільної відмови від користування;
припинення діяльності юридичних осіб, яким надані у користування мисливські угіддя, у разі відсутності правонаступників таких юридичних осіб;
погіршення середовища перебування, якості мисливських угідь або скорочення чисельності мисливських тварин в межах мисливських угідь з вини їх користувача;
систематичного невиконання обов’язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов’язань обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадків закінчення строку користування, приймаються:
у випадках передбачених абзацами третім, четвертим, сьомим частини першої цієї статті – за поданням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь;
у випадках, передбачених абзацами п’ятим, шостим та сьомим частини першої цієї статті – адміністративним судом за позовом територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або органів, уповноважених на надання у користування мисливських угідь щодо застосування такого заходу реагування.
Стаття 27. Права та обов'язки користувача мисливських угідь та його посадових осіб
Користувач мисливських угідь мають право:
вести мисливське господарство та користуватися державним мисливським фондом в межах мисливських угідь;
організовувати в межах мисливських угідь полювання для мисливців, у тому числі шляхом укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами, що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними, надавати повний комплекс послуг, пов'язаний із організацією полювання, включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб, які їх супроводжують;
розпоряджатися, мисливськими тваринами добутими або набутими у законному порядку та іншою продукцією полювання, а також доходами від їх реалізації;
регулювати в межах наданих у користування мисливських угідь чисельність хижих та шкідливих тварин, проводити селекційний та вибірковий діагностичний відстріли та відлов мисливських тварин;
будувати на територіях мисливських угідь за згодою власників або користувачів земельних ділянок необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству;
утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи напіввільних умовах в межах мисливських угідь відповідно до законодавства;
отримувати відшкодування вартості нерухомого майна та біотехнічних споруд, які належать їм на праві власності, а також витрат на останнє упорядкування мисливських угідь, у разі переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших користувачів;
на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добутих незаконним шляхом тварин;
анулювати видані ним картки на добування мисливських тварин у випадках, визначених цим Законом;
оскаржувати рішення органів виконавчої влади і посадових осіб, що порушують їх права у сфері мисливського господарства та полювання.
Користувач мисливських угідь зобов'язаний:
додержуватися вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, охорони, використання та відтворення тваринного світу, а також правил техніки безпеки;
дотримуватися ветеринарно-санітарних правил при транспортуванні, обробці, переробці та реалізації продукції полювання;
забезпечувати упорядкування мисливських угідь, виконувати заходи, передбачені проектами організації та розвитку мисливського господарства, виділяти відтворювальні ділянки для охорони і відтворення мисливських тварин в межах мисливських угідь;
здійснювати охорону мисливських угідь та контроль у сфері мисливського господарства та полювання в межах мисливських угідь відповідно до законодавства;
до початку здійснення полювання ознайомлювати мисливців з порядком здійснення полювання, правилами поводження з мисливською зброєю та техніки безпеки;
раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану середовища існування мисливських тварин;
виконувати біотехнічні заходи, проводити первинний облік чисельності мисливських тварин та обсягів їх добування і в установленому порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний облік чисельності мисливських тварин та облік їх добування, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;
негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків захворювань тварин, погіршення стану середовища їх існування, виникнення загрози знищення та загибелі тварин;
здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями тварин в межах мисливських угідь;
обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами та підтримувати у належному стані споруди або майданчики для оброблення добутих під час полювання парнокопитних мисливських тварин;
забезпечувати проведення представниками органів державної ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи парнокопитних мисливських тварин, призначених для використання з метою споживання;
не перешкоджати доступу громадян до перебування на території мисливських угідь, збору для власного споживання дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо, крім випадків передбачених законодавством;
дотримуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної книги України або включених до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
не допускати акліматизації, самовільного переселення, а також схрещування мисливських тварин;
визначати з урахуванням матеріалів упорядкування мисливських угідь та обліків чисельності мисливських тварин пропускну спроможність мисливських угідь та не допускати до полювання мисливців у кількості, що її перевищує;
самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі погіршення стану та умов їх існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів до усунення негативного впливу на тварин і середовище їх перебування;
не допускати до полювання в межах мисливських угідь мисливців з несправною мисливською зброєю, зброєю, що відповідно до цього Закону заборонена для полювання, а також з мисливською зброєю, що набута або використовується мисливцем з порушенням законодавства;
не допускати порушення законних прав мисливців щодо здійснення полювання;
проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин місцевої фауни, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не менше тридцяти, польових – двадцяти п’яти, водно-болотних – двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
створити єгерську службу та контролювати виконання нею своїх обов’язків у сфері мисливського господарства та полювання відповідно до законодавства;
попереджувати та не допускати фактів знущань, завдання страждань або іншого жорстокого поводження з тваринами, пропаганди жорстокого поводження з ними;
здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і місцевих екологічних програм з питань охорони та відтворення тваринного світу;
безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь та усіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізовуються мисливські тварини, посадових осіб, уповноважених здійснювати державний контроль у сфері мисливського господарства та полювання, своєчасно виконувати їх законні вимоги.
За невиконання або порушення зазначених обов’язків користувачі мисливських угідь несуть відповідальність відповідно до закону.
Користувачі мають й інші права та обов'язки у сфері мисливського господарства та полювання, використання тваринного світу відповідно до Закону.
Стаття 28. Гарантії і захист прав користувачів мисливських угідь
Права користувачів мисливських угідь охороняються законом.
Припинення права користування мисливськими угіддями може мати місце лише у випадках, передбачених статтею 26 цього Закону.
У разі дострокового припинення права користування мисливськими угіддями, що сталося не з ініціативи або вини користувача, йому відшкодовуються витрати на проведені протягом останніх трьох років комплексні заходи, спрямовані на охорону і відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, поліпшення середовища перебування тварин, а також повна вартість робіт з останнього упорядкування цих угідь. Зазначені витрати відшкодовуються за рахунок нового користувача цих угідь або органу, який прийняв таке рішення, а вразі якщо рішення про дострокове припинення права користування мисливськими угіддями ухвалено судом – органом, який звернувся до адміністративного суду з позовом щодо застосування такого заходу реагування.
Поновлення порушених прав користувачів мисливських угідь провадиться в судовому порядку.
Стаття 29. Охорона та відтворення мисливських тварин
Охорона та відтворення мисливських тварин у межах мисливських угідь здійснюється їх користувачами.
З метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі в межах своїх мисливських угідь виділяють не менше як 20 відсотків площі угідь на яких полювання забороняється. Порядок визначення територій для цієї мети встановлюється центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Місце знаходження відтворювальних ділянок визначається користувачем мисливських угідь з урахуванням захисних, кормових та інших, сприятливих для забезпечення охорони і відтворювання мисливських тварин властивостей, відповідно до матеріалів проектів організації і розвитку мисливського господарства.
Стаття 30. Упорядкування мисливських угідь
Упорядкування мисливських угідь включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення мисливського господарства, раціонального використання, відтворення та охорони мисливських тварин, підвищення ресурсного потенціалу мисливських угідь, культури ведення мисливського господарства та організації полювання.
Користувачі мисливських угідь зобов’язані забезпечити їх упорядкування протягом двох років з моменту прийняття відповідного рішення про надання у користування мисливських угідь відповідно до цього Закону.
Упорядкування мисливських угідь передбачає:
1) визначення внутрігосподарської організації мисливського господарства;
2) виконання відповідних топографічних робіт та картографування мисливських угідь;
3) інвентаризацію мисливських угідь з визначенням складу, стану, якісних і кількісних характеристик природних ресурсів;
4) обґрунтування поділу мисливських угідь на території залежно від основних виконуваних ними функцій;
5) обчислення обсягів використання природних ресурсів в межах мисливських угідь;
6) визначення обсягів робіт щодо відновлення мисливських угідь, охорони природних ресурсів від стихійних лих, захисту від шкідників і хвороб, інших заходів мисливського господарства, а також порядку і способів їх проведення;
7) виявлення типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі;
8) проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання та охорони мисливських угідь;
9) визначення комплексу біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону та відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, місця знаходження відтворювальних ділянок;
10) визначення пропускної спроможності мисливських угідь;
11) розроблення проекту організації та розвитку мисливського господарства та здійснення авторського нагляду за його виконанням;
12) участь у розробленні програм охорони, захисту та відтворення природних ресурсів в межах мисливських угідь.
Проекти організації і розвитку мисливського господарства затверджуються користувачами мисливських угідь на строк надання у користування мисливських угідь, але не менше ніж на 20 років, за погодженням з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
У разі зміни площі або істотної зміни якості мисливських угідь, чисельності мисливських тварин необхідності зміни заходів, спрямованих на охорону і відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування в проект організації та розвитку мисливського господарства вносяться відповідні зміни.
Порядок проведення упорядкування мисливських угідь визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 31. Єгерська служба
З метою охорони мисливських угідь користувачі мисливських угідь створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на п’ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь.
Стаття 32. Поводження з собаками мисливських порід, іншими ловчими тваринами в межах мисливських угідь
У сезон полювання допуск собак мисливських порід та інших ловчих тварин в мисливські угіддя здійснюється за наявністю паспортів на них за згодою користувача цих угідь.
Натаскування, наганяння, муштрування, польові випробування і змагання собак мисливських порід, інших ловчих тварин проводяться на спеціальних ділянках, визначених користувачем мисливських угідь, в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Виявлені в мисливських угіддях без нагляду собаки мисливських порід відловлюються, про що письмово повідомляються всеукраїнські громадські об’єднання, установчими документами яких передбачено здійснення діяльності у сфері мисливського собаківництва.
Відловлені собаки мисливських порід залишаються у користувача мисливських угідь, або в особи, яка їх відловила. Власники цих собак зобов'язані відшкодовувати фактичні витрати на тимчасове утримання собак.
В інтересах охорони здоров'я і безпеки населення, запобігання захворюванням або загибелі сільськогосподарських та інших свійських тварин, виявлення сказу тварин, виникнення загрози знищення або загибелі тварин, відвернення заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, господарській та іншій діяльності, безпородні собаки, що не мають на собі ошийників, ланцюгів або інших засобів ідентифікації, можуть бути відстріляні посадовими особами користувача мисливських угідь.
Власники собак мисливських порід, інших ловчих тварин, які допустили їх в мисливські угіддя без нагляду, несуть відповідальність як порушники правил полювання і відшкодовують користувачу мисливських угідь заподіяні при цьому збитки.
Полювання може здійснюватися з собакою мисливської породи, іншою ловчою твариною що належить іншій фізичній чи юридичній особі, за наявності у мисливця паспортів на таких тварин.
Організація обліку племінних собак мисливських порід їх реєстрація, видача паспортів на них здійснюється всеукраїнськими громадськими об’єднаннями, установчими документами яких передбачено здійснення діяльності у сфері мисливського собаківництва. Порядок обліку, реєстрації та видачі паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих тварин встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Стаття 33. Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли
Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин проводяться працівниками уповноважених на охорону мисливських угідь у продовж року за дозволом територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства за виключенням періоду масового розмноження диких тварин з 01 квітня до 15 червня.
Порядок проведення селекційного та вибіркового діагностичного відстрілів мисливських тварин встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин здійснюється відповідно до лімітів їх добування.
Тварини, добуті протягом мисливського сезону, вважаються добутими в межах ліміту цього мисливського сезону, а тварини, добуті в міжсезоння – у межах ліміту наступного мисливського сезону.
Селекційний та вибірковий діагностичний відстріл мисливських тварин у природних заповідниках, зоологічних заказниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних парках, регіональних ландшафтних парках забороняється.
Стаття 34. Регулювання чисельності диких тварин.
Регулювання чисельності парнокопитних та інших мисливських звірів здійснюється користувачами мисливських угідь у період сезону полювання відповідно до встановлених лімітів та норм добування.
Регулювання чисельності лисиць, єнотовидних собак, шакалів, бродячих собак і котів, сірих ворон здійснюється мисливцями під час полювання на мисливських тварин, а також посадовими особами користувачів мисливських угідь із залученням мисливців незалежно від сезону полювання за виключенням періоду масового розмноження тварин з 01 квітня до 15 червня.
Регулювання чисельності мисливських тварин у встановлених ветеринарною службою вогнищ сказу та інших небезпечних захворювань здійснюються відповідно до законодавства про ветеринарну медицину.
У природних заповідниках, зоологічних заказниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків регулювання чисельності мисливських тварин, а також хижих та шкідливих тварин забороняється.
Регулювання чисельності лисиць, єнотовидних собак, шакалів, бродячих собак і котів, сірих ворон поза межами мисливських угідь, а також регулювання чисельності не мисливських видів тварин здійснюється в порядку встановленою Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською державними адміністраціями.
Стаття 35. Добування мисливських тварин для переселення в нові місця перебування, акліматизація та схрещування мисливських тварин
Добування мисливських тварин для переселення в нові місця перебування здійснюється за дозволом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, який видається у встановленому ним порядку.
Добування мисливських тварин з метою переселення в нові місця перебування у природних заповідниках, зоологічних заказниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків забороняється.
Добування мисливських тварин для переселення в нові місця перебування їх утримання, транспортування та випуск у природне середовище мають здійснюватися з урахуванням біологічних особливостей конкретних тварин з дотриманням вимог законодавства про тваринний світ та захист тварин від жорстокого поводження.
Добуті мисливські тварини для переселення в нові місця перебування протягом певного сезону полювання, вважаються добутими в межах ліміту використання мисливських тварин відповідного сезону полювання, а мисливські тварини, добуті в міжсезоння – у межах ліміту використання мисливських тварин наступного сезону полювання.
Акліматизація нових для фауни України видів диких тварин їх схрещування здійснюється відповідно до законодавства про тваринний світ.
Стаття 36. Використання продукції полювання
Перната дичина та хутрові мисливські тварини, а також субпродукти парнокопитних мисливських тварин, добуті мисливцем під час полювання в установленому цим Законом порядку, є власністю мисливця.
Шкури, м'ясо, роги та ікла парнокопитних мисливських тварин, добуті під час полювання, зібрані скинуті роги парнокопитних мисливських тварин, загиблі мисливські тварини, а також відловлені хворі чи травмовані живі тварини підлягають обов'язковій здачі користувачеві мисливських угідь. Учасники полювання мають переважне право на придбання добутої ними під час полювання продукції полювання.
Туші парнокопитих мисливських тварин добуті під час полювання обробляються на спеціально створених майданчиках, або спорудах, які відповідають ветеринарно-санітарним нормам.
Користувач мисливських угідь має право реалізовувати продукцію полювання за наявності висновку державної ветеринарно-санітарної експертизи.
На вимогу мисливця користувач мисливських угідь зобов’язаний видати трофейний лист на кожний мисливський трофей.
В трофейному листі обов’язково зазначається: місце, час добування мисливського трофею, оцінка трофейної якості, прізвище та ініціали мисливця, серія і номер посвідчення мисливця та картки на добування мисливських тварин, за якою добутий трофей, підпис посадової особи та печатка користувача мисливських угідь.
Порядок реєстрації мисливських трофеїв, форма та порядок видачі трофейних листів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Законність набуття продукції полювання засвідчується:
карткою на добування пернатої дичини та хутрових звірів на підставі якої вони були добуті;
довідкою користувача мисливських угідь про реалізацію мисливцю добутої мисливської тварини або її частини, у тому числі субпродуктів,шкіри тощо, із зазначенням виду тварини, дати та номеру картки на її добування;
трофейним листом виданим користувачем мисливських угідь;
цивільно – правовою угодою, у разі набуття живих мисливських тварин або мисливських трофеїв.
Розділ V. КОНТРОЛЬ У СФЕРІ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ
Стаття 37. Державний контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Державний контроль у сфері мисливського господарства та полювання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, їх територіальних органів, місцевими державними адміністраціями, іншими державними органами відповідно до закону.
Стаття 38. Громадський контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Громадський контроль у сфері мисливського господарства та полювання здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля та громадськими мисливськими інспекторами.
Повноваження громадських інспекторів з охорони довкілля визначаються положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища відповідно до закону.
Повноваження громадських мисливських інспекторів визначаються положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, відповідно до закону.
Стаття 39. Особи, уповноважені здійснювати державний контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Особами, уповноваженими здійснювати державний контроль у сфері мисливського господарства та полювання є:
1) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та його територіальних органів;
2) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, та його територіальних органів;
3) державні районні та обласні мисливствознавці;
4) головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці та мисливствознавці державних лісових та мисливських підприємств;
5) посадові особи державної лісової охорони;
6) посадові особи служби державної охорони природно-заповідного фонду України.
Стаття 40. Повноваження осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центрального органу виконавчої влади що забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, їх територіальних органів, відповідно до законодавства мають право:
1) давати обов'язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень вимог цього Закону;
2) перевіряти документи на право полювання та добування мисливських тварин в інших цілях, зупиняти транспортні (плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання, добутої продукції та інших предметів;
3) доставляти осіб, які порушують вимоги цього Закону, до органів Національної поліції, органів місцевого самоврядування;
4) вилучати в осіб, які порушують правила полювання, знаряддя добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та іншу продукцію полювання, а також відповідні документи;
5) проводити фотографування, звукозапис, кіно- та відео зйомку, як додаткові заходи для запобігання та розкриття порушень правил полювання та інших вимог, установлених цим Законом;
6) складати протоколи про порушення правил полювання, інших встановлених цим Законом вимог;
7) вільно відвідувати підприємства, установи та організації, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку мисливських тварин, території та об'єкти природно-заповідного фонду з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону тваринного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
8) зупиняти чи припиняти полювання та іншу діяльність, що провадиться з порушеннями вимог, установлених цим Законом;
9) визначати розмір збитків, завданих мисливському господарству, за затвердженими таксами та методиками;
10) використовувати під час виконання службових обов'язків попутний транспорт і засоби зв'язку, що належать користувачу мисливських угідь;
11) анулювати видані ними дозволи на полювання та добування мисливських тварин в інших цілях;
12) викликати посадових осіб, громадян України та іноземців для усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог цього Закону;
13) перевіряти й безоплатно одержувати від юридичних і фізичних осіб документи з ведення мисливського господарства, мисливського собаківництва, добування, зберігання, утримання, перероблення і реалізації мисливських тварин та продукції полювання;
14) розглядати в установленому законодавством порядку справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з добуванням мисливських тварин, порушенням вимог щодо ведення мисливського господарства, у тому числі користування мисливськими угіддями, і накладати адміністративні стягнення;
15) на стимулювання та матеріально-технічне забезпечення діяльності в установленому законодавством порядку;
16) виконувати інші дії відповідно до законодавства про охорону навколишнього природного середовища і про тваринний світ;
17) використовувати відповідно до законодавства спеціальні засоби.
Права, визначені в пунктах 2-6, 8, 11 та 15 цієї статті, поширюються також на єгерів та посадових осіб користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (в межах, закріплених за користувачами мисливських угідь). Права, визначені в пунктах 2, 3, 5 та 15 цієї статті, поширюються також на громадських інспекторів з охорони довкілля та громадських мисливських інспекторів. Права, визначені в пунктах 2-6, 8, 14 та 15 цієї статті, поширюються також на державних районних мисливствознавців, головних лісничих, лісничих, головних мисливствознавців та мисливствознавців держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду під час виконання службових обов'язків, а також громадські інспектори з охорони довкілля та громадські мисливські інспектори під час проведення рейдів, пов'язаних з охороною державного мисливського фонду, можуть перебувати у мисливських угіддях із зброєю (відомчою чи власною) незалежно від строків полювання за наявності у них службового посвідчення, а для громадських інспекторів – посвідчення громадського інспектора та письмового розпорядження (наказу) на проведення рейду. Рейд очолює посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Стаття 41. Правовий та соціальний захист осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства та територіальних органів, посадові особи та єгері користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Шкода, заподіяна майну посадової особи або єгеря або членам їх сімей у зв'язку з виконанням ними посадових обов'язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
Річна заробітна плата посадової особи або єгеря, що береться для нарахування одноразової допомоги, включає всі види грошових виплат, які отримала посадова особа або єгер за час роботи за останньою посадою за рік, що передував року загибелі або ушкодження здоров'я.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства та територіальних органів, посадові особи та єгері державних підприємств, уповноважені на охорону державного мисливського фонду, відносяться до державної лісової охорони та мають право на носіння форми встановленого зразка і вогнепальної зброї.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади що забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів мають правовий та соціальний захист працівників відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Стаття 42. Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання, проводиться відповідно до Закону України "Про тваринний світ".
Особам, які виявили і вилучили незаконно добуту продукцію полювання, може бути видано як винагороду безоплатно до 50 відсотків м'яса копитних тварин, а також пернату дичину, кролів диких, зайців-русаків та м'ясо інших їстівних хутрових звірів.
Розділ VI ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ
Стаття 43. Відповідальність за порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання
Порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
Відповідальність за порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:
незаконному добуванні або знищенні мисливських тварин;
порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин;
перевищенні лімітів та норм спеціального використання мисливських тварин;
порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями, погіршенні їх стану;
нецільове використання мисливських угідь;
порушенні вимог щодо охорони середовища перебування мисливських тварин;
порушенні порядку утримання мисливських тварин у неволі або в напіввільних умовах;
виготовленні, перевезенні, зберіганні, збуті та використанні заборонених знарядь добування тварин;
придбанні, зберіганні, перевезенні, обробці, переробці та збуті незаконно добутої продукції полювання і продукції, переробленої в таксидермічних майстернях та цехах переробки без документів, що підтверджують законність їх набуття;
самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин;
неподанні в установленому порядку або приховуванні чи ненаданні недостовірної інформації про стан, чисельність та обсяги добування мисливських тварин;
невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських тварин, погіршення середовища їх перебування;
розорюванні або в інший спосіб пошкодження чи знищення гнізд, нір, лігвищ, бобрових загат іншого житла та споруд тварин;
порушенні порядку придбання чи реалізації, транспортування, обробки, переробки продукції полювання, незаконному пересиланні, ввезенні в Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин та іншої продукції полювання, в тому числі мисливських трофеїв;
порушенні прав мисливців та користувачів мисливських угідь;
порушенні порядку поводження зі зброєю при здійсненні полювання, правил техніки безпеки під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
перешкоджанні здійсненню контролю у сфері мисливського господарства та полювання;
порушенні вимог ведення мисливського собаківництва та порядку видачі родоводів і паспортів на собак мисливських порід, паспортів на інших ловчих тварин;
знищення або пошкодження біотехнічних споруд та інших об’єктів, що використовуються для ведення мисливського господарства та полювання.
Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання.
Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання.
Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з них продукція, а також знаряддя і засоби правопорушень підлягають вилученню та конфіскацією в установленому законом порядку.
У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб живих мисливських тварин, повинні бути вжиті заходи щодо їх збереження і за можливості – повернення у природне середовище.
Стаття 44. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання
Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності – за розрахунками користувачів мисливських угідь
Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Кошти за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання зараховуються до Державного, Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища відповідно до чинного законодавства.
У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання (якщо вона використана порушником в особистих цілях або з його вини стала непридатною для використання) порушник відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, у таких розмірах:
лось: м'ясо – 130 кілограмів, шкура – 30 кілограмів;
олень благородний: м'ясо – 80 кілограмів, шкура – 20 кілограмів;
олень плямистий: м'ясо – 50 кілограмів, шкура – 15 кілограмів;
кабан: м'ясо – 60 кілограмів, шкура – 10 кілограмів;
лань: м'ясо – 40 кілограмів, шкура – 5 кілограмів;
козуля, муфлон: м'ясо – 15 кілограмів, шкура – 3 кілограми;
ведмідь: м'ясо – 100 кілограмів, шкура – 250 квадратних дециметрів;
бобер: м'ясо – 5 кілограмів;
заєць-русак, бабак, нутрія вільна: м'ясо – 3 кілограми;
фазан, кріль дикий: м'ясо – 1 кілограм;
качки, лиска: м'ясо – 0,5 кілограма;
інша дрібна перната дичина: м'ясо – 0,3 кілограма.
Вартість незаконно добутої продукції полювання, у разі її вилучення у порушника зараховується на рахунок користувача мисливських угідь якому заподіяні збитки».
4. У Законі України «Про тваринний світ» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 14, ст. 97; 2011 р., № 45, ст. 480):
1) у статті 12 після абзацу шостого доповнити новими абзацами такого змісту:
«затвердження порядку стимулювання осіб уповноважених здійснювати контроль у галузі охорони використання і відтворення тваринного світу;
встановлення розмірів плати за спеціальне використання диких тварин (крім мисливських тварин) та розмірів відшкодування збитків завданих у наслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання тваринного світу».
У зв'язку з цим абзаци сьомий, восьмий, дев’ятий вважати абзацами дев’ятим, десятим, одинадцятим відповідно;
2) абзаци тринадцятий та чотирнадцятий частини першої статті 13 виключити;
3) у статті 15 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
«встановлення відповідно до закону обмежень щодо використання об’єктів тваринного світу;».
У зв'язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим;
4) частину другу статті 17 виключити;
5) статтю і назву статті 21 викласти у наступній редакції:
«Стаття 21. Полювання
Полювання – вид спеціального використання об’єктів тваринного світу, яке здійснюється мисливцем шляхом пошуку, вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах в мисливських угіддях.
До полювання прирівнюється:
перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування) з будь якою мисливською зброєю або іншими знаряддями добування мисливських тварин, або з собаками мисливських порід чи ловчими тваринами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин, польових випробувань і змагань собак мисливських порід);
перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь якою зібраною розчохленою мисливською зброєю;
перенесення та транспортування продукції полювання.
Для ведення мисливського господарства та організації полювання користувачами мисливських угідь визначаються межі мисливських угідь відповідно до закону.
Користувачами мисливських угідь можуть бути суб’єкти господарювання, громадські об’єднання, які здійснюють ведення мисливського господарства та організацію полювання в межах визначених мисливських угідь»;
6) у статті 22 після слів «громадяни України» доповнити словами «та іноземці»;
7) статтю 23 викласти в новій редакції наступного змісту:
«Документами на право полювання є:
посвідчення мисливця;
документ, що засвідчує право на добування мисливських тварин;
дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю (у разі полювання з такою зброєю);
картка на добування мисливських тварин;
дозвіл на добування мисливських тварин з метою селекційного відбору;
дозвіл на вибірковий діагностичний відстріл мисливських тварин;
дозвіл на вилучення об’єктів тваринного світу в наукових, культурно - освітніх, виховних та естетичних цілях із природного середовища;
паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих тварин (у разі використання їх під час полювання).
Зазначені документи мисливець зобов’язаний мати під час полювання і пред’являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання»;
8) статтю та назву статті 24 викласти в наступній редакції:
«Стаття 24. Ведення мисливського господарства.
Ведення мисливського господарства здійснюється у порядку встановленому Законом України «Про мисливське господарство та полювання»;
9) частину третю статті 31 викласти в такій редакції:
«Дикі тварини, що утримуються підприємствами, установами, організаціями та громадянами у напіввільних умовах чи в неволі без документів, що засвідчують законність їх набуття (вилучення з природного середовища, розведені в неволі чи напіввільних умовах або набуття іншим шляхом, незабороненим законом вважаються незаконно вилученими з природного середовища»;
10) у частині п’ятій статті 39 слово «пальба» виключити;
11) частину першу статті 50 викласти в такій редакції:
«Переселення диких тварин (крім водних біоресурсів) у нові місця перебування здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, який видається у встановленому ним порядку.
Для отримання дозволу юридичні та фізичні особи подають до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища заявку в якій зазначається:
повна назва і юридична адреса заявника;
прізвище, ім’я, по батькові осіб, які безпосередньо здійснюватимуть транспортування та переселення тварин;
кількість тварин конкретного виду їх вік та стать (у разі можливості визначення);
місце і строки переселення тварин.
До заявки додаються:
документи що засвідчують законність набуття тварин;
інформацію про умови утримання тварин (у разі переселення тварин з метою утримання у неволі або напіввільних умовах);
копії ветеринарних документів про стан здоров'я тварини.
У разі переселення у нові місця мисливської тварини, до заяви додається письмове погодження користувача мисливських угідь на територію яких планується переселення тварин.
Дозвіл на переселення тварин у нові місця перебування видаються у 30 денний термін з часу отримання зазначених документів безоплатно.
Підставою відмови у видачі дозволу є:
надання юридичними та фізичними особами неповного пакета документів;
виявлення в документах недостовірних відомостей;
негативних висновків за результатами наукових оцінок профільних наукових установ.
Переселення та акліматизація водних живих біоресурсів здійснюється у порядку визначеним Законом України «Про рибне господарство промислове рибальство і охорону біоресурсів».
Акліматизація нових для фауни України видів диких тварин, а також заходи щодо схрещування диких тварин здійснюються відповідно до наукових програм, затверджених Національною академією наук України»;
12) статтю 52-1 доповнити частиною третьою такого змісту:
«Для добування об’єктів тваринного світу забороняється використання газу, струму, диму, холодної метальної, пневматичної зброї, пасток, приладів нічного бачення, у тому числі тепловізорів»;
13) у частині першій статті 59 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
«контролювати додержання вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції тварин»;
14) статтю та назву статті 62 викласти в наступній редакції:
«Стаття 62. Стимулювання осіб уповноважених здійснювати контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Стимулювання осіб уповноважених здійснювати контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України»;
15) у тексті Закону слово «мисливство» в усіх відмінках замінити на слово «полювання» у відповідному відмінку.
5. У Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 №3447-IV (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 27, ст. 230 із наступними змінами):
1) абзац одинадцятий статті 1 викласти в такій редакції:
«жорстоке поводження з тваринами – вчинені з хуліганських, корисливих або інших мотивів знущання над тваринами, їх побиття, на цькування тварин одна на одну, травмування, застосування жорстоких способів у вихованні та відгодівлі тварин; залишення тварин без достатньої за фізіологічними показниками їжі та води»;
2) статтю та назву статті 8 викласти у наступній редакції:
«Стаття 8. Утримання диких тварин у неволі або напіввільних умовах
Юридичні та фізичні особи можуть утримувати диких тварин у неволі чи напіввільних умовах у разі дотримання таких вимог:
у разі відповідності умов утримання тварин їх біологічним та індивідуальних особливостей;
недопущення жорстокого поводження з тваринами;
наявності документів що засвідчують законність їх набуття (вилучення з природного середовища, розведені в неволі чи напіввільних умовах або набуття іншим шляхом, незабороненим законом).
Дикі тварини що утримуються юридичними та фізичними особами в неволі чи напіввільних умовах без документів що засвідчують їх набуття, вважаються незаконно вилученими з природного середовища.
Утримання ведмедів, вовків, та інших великих хижих звірів на територіях ресторанів, кафе, автозаправних станціях, базах відпочинку та інших не пристосованих місцях – забороняється.
Тимчасове утримання дикої тварини у неволі чи напіввільних умовах без документів що засвідчують їх законність набуття допускається лише у випадку порятунку постраждалої тварини, про що у тижневий строк письмово повідомляється територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Порядок утримання диких тварин у неволі чи напіввільних умовах встановлюється центральним органом виконавчої влади що формує та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;
3) статтю 20 викласти у новій редакції:
«При полюванні на мисливських тварин забороняється застосовувати:
- технічні засоби, які не передбачають їх швидку смерть і не виключають страждання;
- транспортні та інші технічні засоби і обладнання, газ, дим, струм, отрути, вибухові речовини, застосування яких призводить до масової загибелі тварин.
Забороняється полювання, вилов та інші форми добування мисливських тварин:
- що мають молодняк, не здатний до самостійного існування;
- у період розмноження та виховання потомства (крім полювання на самця козулі та регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин);
- під час сезонних міграцій птахів (крім випадків використання тварин в наукових, культурно - освітніх,виховних та естетичних цілях);
- вагітних самок;
- при переправі наземних тварин через водоймища;
- у природних заповідниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків;
- що зазнають лиха (переправляються кригою, рятуються від бурі, пожежі, снігопаду, розливу, снігової лавини, потерпають від голоду, потрапляють на ожеледицю, наст, до глибокого снігу, на обмерзлих птахів, які знаходяться в ополонках, на тварин в інших місцях надзвичайних ситуацій);
- на тварин які знаходяться у безпорадному стані (на нельотний молодняк (хлопунків), молодняк звірів.
Забороняється розорювання або в інший спосіб пошкодження, ліквідація природних місць мешкання диких тварин (нір, барлогів, гнізд тощо).
Забороняється використання ведмедів та вовків на мисливських випробувальних станціях, а також для проведення іспитів, змагань і притравки мисливських собак.
Забороняється використання тварин як мішені при навчанні у стрільбі або у змаганнях із стрільби».
6. У Законі України «Про природно-заповідний фонд України» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 34, ст. 502 із наступними змінами) слово «мисливство» в усіх відмінках замінити на слово «полювання» у відповідному відмінку.
7. У Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами):
1) пункт 38 викласти у такій редакції:
«38. Картка на добування мисливських тварин Закон України «Про мисливське господарство та полювання»;
2) пункт 52 викласти у такій редакції:
«52. Дозвіл на переселення тварин у нові місця перебування Закон України «Про тваринний світ», Закон України «Про мисливське господарство та полювання»;
3) пункт 149 виключити.
8. Підпункт «т» пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із наступними змінами) виключити.
ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Закон України «Про мисливське господарство та полювання» (Відомості Верховної Ради України, 2000, N 18, ст.132 із наступними змінами) втрачає чинність з дня набрання чинності цим Законом.
3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечать цьому закону.
4. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
5. Клопотання про надання у користування мисливських угідь, не вирішені на момент введення в дію цього Закону, реалізуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції у порядку та з додержанням вимог цього Закону.
Користувачі мисливських угідь, які отримали у користування мисливські угіддя у розмірах та на строк, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці мисливські угіддя.
6. Проекти організації та розвитку мисливського господарства та інші матеріали за результатами упорядкування мисливських угідь, розроблені відповідно до існуючих на момент їх реалізації вимог, вважаються дійсними до закінчення строку їх дії за умови відсутності зміни площі, складу та меж мисливських угідь.
Голова Верховної Ради України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України
щодо мисливського господарство та полювання»
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Проект Закону підготовлено з метою удосконалення відносин у сфері мисливського господарства та полювання приведення його до законодавства ЄС щодо охорони диких тварин та середовища їх перебування.
У проекті Закону визначені правові, економічні та організаційні засади раціонального використання, відтворення та охорони тваринного світу, діяльності юридичних і фізичних осіб у сфері мисливського господарства та полювання.
Діючі норми на даний час щодо реалізації суспільних відносин стосовно тваринного світу, не відповідають принципам прозорості, простоти та ефективності, державної політики та базовим законодавчим актам України у зазначених сферах суспільних відносин, а також стандартам і нормам міжнародного співтовариства.
Так зокрема, Переліком документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» зазначено документи дозвільного характеру у сфері використання і відтворення об’єктів тваринного світу. У запропонованому проекті Закону всі документи дозвільного характеру приведені у відповідність до вимог чинного законодавства.
Крім цього, згідно з пунктом першим частини першої статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.
Виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються: підстави для одержання адміністративної послуги, суб’єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги, граничний строк надання, перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги. У даному проекті Закону всі норми щодо надання адміністративних послуг приведені у відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги».
Законопроектом пропонується скасування державного мита, яке сплачується мисливцями щорічно у розмірі 1 грн. 40 коп. За банківську послугу при сплаті державного мита мисливці сплачують 10 грн. Виходить що левова частина від цього платежу попадає не державі а банкам, які є приватними.
Чинний Закон України «Про мисливське господарство та полювання» недостатньо забезпечує державний контроль за діяльністю мисливських господарств та процесом полювання, раціонального використання та відтворення мисливської фауни. Діюче законодавство України, що регулює суспільні відносини у сфері мисливського господарства та полювання не стимулює до добросовісного поводження із об’єктами тваринного світу, призводить до поширення браконьєрства. Контроль у сфері полюванням з боку держави зараз є мінімальним, значна більшість мисливських господарств знаходяться у поганому стані, що є фактом відсутності належного інвестування у галузь мисливського господарства. Деякі норми не можуть бути імплементовані, оскільки відсутній механізм їх втілення.
У зв’язку з тим, що за статистикою в останні роки кількість вчинених правопорушень та злочинів у сфері мисливського господарства та полювання, а також матеріальної шкоди за такими діяннями, значно збільшилася порівняно з попередніми роками, необхідно збільшити відповідальність та санкції за правопорушення і злочини у вказаній сфері, що призведе до збереження тваринного світу України.
Даним проектом Закону значно збільшені штрафні санкції за порушення вимог природоохоронного законодавства. Також посилена і кримінальна відповідальність за вчинені злочини у сфері мисливського господарства та полювання.
На даний час механізм регулювання здійснення раціонального використання, відтворення і охорони тваринного світу не відповідає сучасним вимогам щодо його гнучкості та ефективності, державним пріоритетам та базовим законодавчим актам України у галузі охорони та використання тваринного світу і мисливських тварин, а також стандартам, нормам міжнародних актів законодавства, ратифікованих Верховною Радою України. Вирішення цих проблемних питань набуває особливої актуальності задля адаптації законодавства України до законодавства ЄС, що є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до ЄС.
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою розроблення проекту Закону є приведення положень і норм у відповідності до діючих законодавчих актів України, пов’язаних з веденням мисливського господарства, охороною відтворенням мисливської фауни та проведенням полювання, забезпечення їх взаємоузгодження, сучасних методів підходу до використання тваринного світу, а також до відповідних норм та концептуальних підходів, що визначені актами законодавства ЄС.
Досягти поставленої мети пропонується, зокрема, шляхом:поліпшення умов використання тваринного світу при веденні мисливського господарства та полюванні; забезпечення належної реалізації прав осіб, що здійснюють полювання та мисливське господарство; вдосконалення норм щодо способів, засобів та видів полювання, заборон в сфері мисливського господарства та полювання, а також посилення санкцій і відповідальності за правопорушення та злочини у сфері мисливського господарства та полювання;упорядкування з метою дерегуляції повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування в частині надання у користування мисливських угідь, стимулювання користувачів мисливських угідь на належне ведення мисливського господарства, на охорону, збереження та відтворення об’єктів тваринного світу.
3. Загальна характеристика і основні положення проекту закону
Проект Закону передбачає удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, охорони і відтворення об’єктів тваринного світу. Положення законопроекту спрямовуються на стимулювання збільшення чисельності тварин та розширення ареалу їх розповсюдження, полегшення ведення бізнесу у галузі користування об’єктами природного світу захисту економічних інтересів користувачів мисливських угідь, встановлення чітких та прозорих правил організації мисливських господарств, визначення повноважень органів влади у цій сфері, деякі повноваження центральних органів влади передаються до місцевих органів влади, містяться положення щодо посилення боротьби з браконьєрством, забезпечення безпечності користування об’єктами тваринного світу, вводяться нові поняття.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є Конституція України, Земельний кодекс України, Лісовий кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України, Закони України «Про мисливське господарство та полювання», «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про захист тварин від жорстокого поводження», інші нормативно-правові акти.
5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону
Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону
Прийняття законопроекту сприятиме збереженню об’єктів тваринного світу України, боротьбі з браконьєрством, збільшенню чисельності тварин та розширенню ареалу їх розповсюдження, захисту економічних інтересів користувачів мисливських угідь, попередженню та протидії правопорушень і злочинів у сфері мисливського господарства та полювання, розвитку мисливської галузі в Україні та приведення законодавства України до норм міжнародного екологічного права. Реалізація Закону не призведе до негативних соціально-економічних та інших наслідків, відповідає інтересам держави у сфері раціонального використання, відтворення та охорони тваринного світу.
Народні депутати України В.П. Яніцький (посв. № 353)
І.П. Рибак (посв. № 400)
Б.В. Дубневич (посв. № 316)
О.В. Дехтярчук (посв. № 352)
П.В. Дзюблик (посв. № 270)
народними депутатами України:
В.П. Яніцьким (посв. № 353)
І.П. Рибаком (посв. № 400)
Б.В. Дубневичем (посв. № 316)
О.В. Дехтярчуком (посв. № 352)
П.В. Дзюбликом (посв. № 270)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мисливського господарства та полювання
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122 із наступними змінами):
1) у статті 85:
а) у частині першій:
у абзаці першому слова «добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування» замінити словами «продукції полювання без відмітки цього факту в картці на добування мисливських тварин»;
абзац другий викласти в такій редакції:
«тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до симидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;»;
б) в абзаці другому частини другої:
слова «від шістдесяти до ста двадцяти» замінити словами «від ста до двохсот»;
слова «які є приватною власністю порушника» виключити;
слова «від дев’яноста до ста п’ятдесяти» замінити словами «від ста до трьохсот»;
в) в абзаці другому частини третьої слова «попередження або» виключити;
г) в абзаці другому частини четвертої слова «які є приватною власністю порушника» виключити;
ґ) частину п’яту статті викласти в такій редакції:
«Порушення правил здійснення інших видів спеціального використання об’єктів тваринного світу, руйнування гнізд, нір інших жител та споруд диких тварин» –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої»;
2) частину третю статті 242 виключити;
3) у частині першій статті 258 слова «частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,» виключити.
2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131 із наступними змінами):
1) у статті 248:
в абзаці другому частини першої слова «від ста до двохсот» замінити словами «від трьохсот до чотирьохсот»;
в абзаці другому частини другої слова «від двохсот до чотирьохсот» замінити словами «від чотирьохсот до вісімсот»;
в примітці:
слова «цій статті» замінити на слова «статтях 248 та 249 цього Кодексу»;
слова «у двісті п’ятдесят» замінити на слово «у триста»;
2) у статті 249:
в абзаці другому частини першої слова «від ста до двохсот» замінити словами «від двохсот до чотирьохсот»;
в абзаці другому частини другої слова «від двохсот до чотирьохсот» замінити словами «від чотирьохсот до вісімсот».
3. Закон України «Про мисливське господарство та полювання» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 18, ст. 132 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«ЗАКОН УКРАЇНИ
Про мисливське господарство та полювання
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у сфері мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, раціонального використання, відтворення та охорони тваринного світу.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Терміни та їх визначення
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
біотехнічні заходи – комплекс різноманітних господарських робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин, підвищення продуктивності мисливських угідь;
біотехнічні споруди – споруди, призначені для поліпшення умов існування, відтворення та збільшення чисельності мисливських тварин (годівниці, солонці тощо);
відтворювальна ділянка – частина мисливських угідь, призначена для охорони та відтворення мисливських тварин;
державний мисливський фонд – мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі;
вибірковий діагностичний відстріл мисливських тварин – вилучення з природних популяцій тварин з метою проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи;
вольєр – обгороджена ділянка природних угідь для утримання, розведення та використання тварин у напіввільних умовах;
картка на добування мисливських тварин – документ на право добування мисливських тварин, що видається мисливцю користувачем мисливських угідь;
користувачі мисливських угідь – спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи, організації та громадські об’єднання яким надані в користування мисливські угіддя;
ліміт використання мисливських тварин – обсяг добування (відстріл, відлов) мисливських тварин певного виду, що перебувають у стані природної волі, в межах мисливських угідь на певний сезон полювання;
ловчі тварини – приручені хижі звірі та птахи, що використовуються мисливцями під час полювання;
мисливське господарство – сфера діяльності, основними завданнями якої є вивчення, раціональне використання, відтворення та охорона мисливських тварин, збереження і покращення середовища їх перебування, створення мисливської інфраструктури, ведення мисливського собаківництва, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання;
мисливська зброя – мисливська вогнепальна та холодна зброя, призначена для добування мисливських тварин;
мисливське собаківництво – діяльність, пов'язана з розведенням, вирощуванням, утриманням, обліком, підготовкою до полювання та використанням собак мисливських порід під час полювання в мисливських угіддях;
мисливські тварини – дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання;
молодняк парнокопитних мисливських тварин – особини парнокопитних мисливських тварин не здатні до самостійного існування;
мисливські трофеї – відповідним чином оброблені частини продукції полювання (шкіри, роги, черепи, ікла мисливських тварин тощо), що використовуються у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях;
мисливські угіддя – ділянки суші або водного простору із визначеними межами, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
мисливські угіддя державного мисливського резерву (або запасу) – мисливські угіддя, які не закріплені за певними користувачами або звільнилися за рахунок позбавлення права користування, охорона яких та регулювання чисельності тварин здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства.
мисливські споруди – споруди, необхідні для ведення мисливського господарства та здійснення полювання (зупинкові пункти для мисливців, пункти для тренування мисливців, вишки для спостереження та добування мисливських тварин, споруди для зберігання кормів, техніки тощо);
незаконно набута продукція полювання – мисливська тварина чи її частина, добута або набута будь-яким іншим шляхом з порушенням вимог законодавства;
норма добування – встановлена кількість певного виду мисливських тварин, дозволена для добування (відстрілу, відлову) одним мисливцем на один день полювання;
паспорт на собаку мисливської породи – документ, що засвідчує родовід собаки та дає право мисливцю, за наявності у нього інших визначених цим Законом документів на право полювання, використовувати собаку мисливської породи під час полювання;
посвідчення мисливця – офіційний документ, який містить відомості про особу і підтверджує її право на здійснення полювання.
пропускна спроможність мисливських угідь – науково-обгрунтована максимально можлива кількість мисливців, які можуть полювати в один день на певній території мисливських угідь, що встановлюється з метою раціонального використання, відтворення та охорони мисливських тварин і дотримання техніки безпеки під час полювання;
полювання – вид спеціального використання об’єктів тваринного світу, яке здійснюється мисливцем шляхом пошуку, вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах в мисливських угіддях;
продукція полювання – добуті шляхом полювання мисливські тварини чи їх частини (м'ясо, субпродукти, шкіри, роги, черепи, ікла тощо), а також відловлені живі мисливські тварини;
регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин – вилучення шляхом відстрілу або відлову хижих та шкідливих тварин в мисливських угіддях за умови, що їх чисельність на відповідній території загрожує життю та здоров'ю населення, свійських тварин, завдає значних збитків сільському, лісовому чи мисливському господарству, порушує природний баланс видів тварин та загрожує їх існуванню;
сезон полювання – період року, який має календарну дату початку та закінчення, протягом якого дозволяється полювання на певні види мисливських тварин;
селекційний відстріл – відстріл старих та хворих тварин, а також тварин, які мають певні відхилення у своєму розвитку від здорових тварин, з метою формування здорового, високопродуктивного маточного поголів’я, регулювання вікової та статевої структури популяцій;
субпродукти – внутрішні органи парнокопитних тварин (печінка, серце, нирки, мозок, язик тощо) та малоцінні частини туші (голова, ратиці, путовий суглоб, хвіст тощо).
темний період доби – період доби, що починається за годину після заходу сонця і закінчується за годину до сходу сонця;
трофейний лист – документ, що видається мисливцю користувачем мисливських угідь та який засвідчує законність добування мисливської тварини, від якої одержано мисливський трофей;
упорядкування мисливських угідь – науково обґрунтована оцінка та інвентаризація типів мисливських угідь, видового, кількісного та якісного складу мисливських тварин, визначення режиму ведення мисливського господарства із зазначенням заходів щодо раціонального використання, відтворення та охорони мисливських тварин, поліпшення якості мисливських угідь;
утримання мисливських тварин у напіввільних умовах – утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно створених умовах, в яких вони частково живляться природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливських угідь;
утримання мисливських тварин у неволі – утримання мисливських тварин у відповідних спорудах, в яких вони не мають можливості живитися природними кормами та самостійно переміщуватися за межі таких споруд.
Стаття 2. Мисливські тварини як природний ресурс загальнодержавного значення
Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Стаття 3. Право власності на мисливських тварин та право користування цими тваринами
Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіх мисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленому цим Законом та іншими актами законодавства, передані до комунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичних осіб.
Користування мисливськими тваринами може здійснюватися з вилученням або без вилучення їх з природного середовища чи штучно створених напіввільних умов.
Мисливські тварини, вилучені з природного середовища в установленому законом порядку, розведені в неволі, напіввільних умовах або набуті іншим шляхом, не забороненим законом, можуть перебувати у комунальній власності чи приватній власності юридичних і фізичних осіб.
З метою безпеки населення, а також в інтересах охорони тваринного світу право приватної власності на мисливських тварин може бути обмежено законом.
Розділ II ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ
Стаття 4. Державне управління та регулювання у сфері мисливського господарства та полювання
Державне управління та регулювання у сфері мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері мисливського господарства та полювання
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері мисливського господарства та полювання належить:
забезпечення реалізації державної політики у сфері мисливського господарства та полювання;
затвердження загальнодержавних програм розвитку мисливського господарства та полювання;
затвердження порядку і встановлення лімітів використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення;
встановлення порядку справляння збору за спеціальне використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення;
забезпечення державного регулювання та контролю у сфері раціонального використання, відтворення та охорони мисливських тварин.
Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, належить:
затвердження лімітів використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення;
видача дозволів на спеціальне використання об’єктів тваринного світу (у разі їх використання для наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях);
встановлення порядку та видача дозволів на переселення мисливських тварин у нові місця перебування, на вилучення об’єктів тваринного світу із природного середовища в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях;
затвердження положення про громадських інспекторів з охорони довкілля;
затвердження в межах своїх повноважень нормативно-правових актів з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, охорони та відтворення мисливських тварин;
здійснення інших повноважень, передбачених законом.
Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, належить:
встановлення порядку видачі посвідчення мисливця;
затвердження правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування;
встановлення порядку проведення упорядкування мисливських угідь;
встановлення порядку організації обліку племінних собак мисливських порід, реєстрації собак мисливських порід;
встановлення порядку видачі родоводів та паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих тварин на підставі племінних книг;
встановлення порядку реєстрації мисливських трофеїв, форми та порядку видачі трофейних листів;
встановлення порядку здійснення полювання та правил поводження з мисливською зброєю під час полювання;
встановлення порядку натаскування, наганяння, муштрування, польових випробувань і змагань собак мисливських порід, інших ловчих тварин;
встановлення порядку визначення територій для охорони та відтворення мисливських тварин (відтворювальних ділянок);
встановлення типової форми картки на добування мисливських тварин, типової форми журналу обліку видачі карток на добування мисливських тварин, кількості добутих за ними мисливських тварин та порядку його ведення;
затвердження положення про громадських мисливських інспекторів;
затвердження в межах своїх повноважень нормативно-правових актів та навчальних програм з питань ведення мисливського господарства та здійснення полювання, мисливського собаківництва, використання собак мисливських порід та ловчих тварин під час полювання;
організація зовнішньоекономічних зв’язків і міжнародного співробітництва у сфері мисливського господарства та полювання;
здійснення інших повноважень, передбачених законом.
Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства належить:
здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері мисливського господарства та полювання;
організація ведення обліку чисельності і обсягів добування мисливських тварин;
видача посвідчення мисливця;
організація роботи з укладання з користувачами мисливських угідь договорів про умови ведення мисливського господарства та здійснення контролю за виконанням цих договорів;
підготовка та реалізація проектів планів переселення мисливських тварин, організація роботи з їх штучного відтворення;
прийняття рішення про припинення полювання у випадках, передбачених законом;
здійснення інших повноважень, передбачених законом.
Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить:
здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, мисливського господарства та полювання, використання собак мисливських порід та ловчих тварин під час полювання;
здійснення перевірок достовірності даних обліку чисельності і обсягів добування мисливських тварин;
прийняття рішення про припинення використання державного мисливського фонду та проведення полювання у випадках, передбачених законом;
звернення до органів судової влади у випадках, визначених цим Законом, з позовами до користувачів мисливських угідь про припинення права користування мисливськими угіддями;
розроблення в межах своїх повноважень нормативно-правових актів з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, охорони та відтворення мисливських тварин.
Стаття 10. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері мисливського господарства та полювання
До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері мисливського господарства та полювання належить:
реалізація державної політики у сфері раціонального використання, охорони та відтворення мисливських тварин;
погодження в межах своїх повноважень документів з питань надання у користування мисливських угідь;
організація і здійснення державного регулювання та контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням мисливських тварин, веденням моніторингу, державного кадастру та державного обліку мисливських тварин, що перебувають у межах території Автономної Республіки Крим;
розроблення республіканських програм, пов’язаних з вивченням, використанням, охороною та відтворенням мисливських тварин;
погодження питань щодо розміщення підприємств, інших об’єктів, які можуть негативно впливати на стан об’єктів тваринного та якість мисливських угідь;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.
Стаття 11. Повноваження обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері мисливського господарства та полювання
До повноважень обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері мисливського господарства та полювання належить:
забезпечення виконання державних та регіональних програм у сфері раціонального використання, охорони та відтворення мисливських тварин, розвитку мисливського господарства та полювання;
погодження в установленому порядку в межах своїх повноважень документів з питань надання у користування мисливських угідь;
взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань мисливського господарства та полювання.
Стаття 12. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад у сфері мисливського господарства та полювання
До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад у сфері мисливського господарства та полювання належить:
затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства та полювання;
вирішення в установленому порядку питань надання в користування мисливських угідь та припиняти право користування ними відповідно до цього Закону.
Стаття 13. Повноваження сільських, селищних, міських і районних рад у сфері мисливського господарства та полювання
До повноважень сільських, селищних, міських і районних рад у сфері мисливського господарства та полювання належить:
організація та здійснення заходів щодо охорони державного мисливського фонду, поліпшення середовища перебування мисливських тварин;
реалізація інших питань в межах повноважень визначених законами.
Стаття 14. Громадські об'єднання мисливців
З метою здійснення та захисту прав і свобод, задоволення своїх суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів у здійсненні полювання, веденні мисливського господарства, розвитку мисливського собаківництва фізичні особи та/або юридичні особи приватного права можуть на добровільних засадах об’єднуватися у громадські об’єднання (громадські організації або громадські спілки) мисливців у порядку, визначеному законодавством.
Розділ IІІ ПОЛЮВАННЯ
Стаття 15. Здійснення полювання
Полювання може здійснюватися громадяни України, які досягли
18-річного віку та які одержали в установленому порядку документи на право полювання.
Іноземці здійснюють полювання на території України відповідно до цього Закону. Документи на право полювання, видані відповідними органами інших держав, чинні на території України.
Умови організації та здійснення полювання іноземцями, розмір плати за надані їм послуги і добуту продукцію полювання визначаються відповідними договорами, що укладаються між іноземцями або юридичними особами, які організовують для них полювання, та користувачами мисливських угідь.
Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які одержали в установленому порядку дозвіл на право користування цією зброєю.
До полювання прирівнюється:
перебування осіб в межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою зібраною розчохленою мисливською зброєю або з іншими знаряддями добування мисливських тварин, або з собаками мисливських порід чи ловчими тваринами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин, польових випробувань і змагань ловчих тварин та собак мисливських порід);
перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою мисливською зброєю;
Правила проведення полювань, поводження із зброєю під час полювання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Порядок здійснення полювання для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) встановлюється користувачем відповідним розпорядженням.
Стаття 16. Документи на право полювання
Документами на право полювання є:
посвідчення мисливця;
дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю (у разі полювання з такою зброєю);
паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих тварин (у разі використання їх під час полювання);
документ, що засвідчує право на добування мисливських тварин, яким є:
картка на добування мисливських тварин;
дозвіл на добування мисливських тварин з метою селекційного відбору;
дозвіл на вибірковий діагностичний відстріл мисливських тварин;
дозвіл на вилучення об’єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях із природного середовища;
Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час полювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання.
Посвідчення мисливця видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. Для отримання посвідчення мисливця громадяни України подають заяву, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. До заяви додаються:
копія паспорта громадянина України;
копія членського квитка громадської організації мисливців (у разі наявності);
копія дозволу на право користування зброєю (у разі наявності);
копія паспорту на собак мисливських порід, інших ловчих тварин (у разі наявності).
За видачу посвідчення мисливця справляється адміністративний збір у сумі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати. За видачу дубліката
0,2 мінімальної заробітної плати.
Строк видачі посвідчення мисливця не повинен перевищувати
30 днів з дня подачі заяви.
Громадяни України складають екзамен на отримання посвідчення мисливця за програмою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Підставою для відмови у видачі посвідчення є, не надання громадянами України визначених копій документів, або не здача екзамену.
Ведення племінних книг, видача родоводів та паспортів на собак мисливських порід, видача паспортів на інших ловчих тварин здійснюється всеукраїнськими громадськими об’єднаннями, установчими документами яких передбачено здійснення діяльності у сфері мисливського собаківництва, відповідно до порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Картка на добування мисливських тварин є платною. Плата за отримання картки добування мисливських тварин встановлюється користувачем мисливських угідь.
Картка на добування мисливських тварин (парнокопитних мисливських тварин, куниці лісової та кам’яної, норки американської, борсука, бобра, ондатри, бабака, вовка) видається мисливцю користувачем мисливських угідь відповідно до встановленого йому ліміту використання цих мисливських тварин, на території відповідних мисливських угідь зі строком дії на один день.
Користувач мисливських угідь має право видавати картки на добування мисливських тварин (парнокопитних мисливських тварин, куниці лісової та кам’яної, норки американської, борсука , бобра, ондатри, бабака, вовка) лише після сплати збору за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення.
Картка на добування пернатої дичини, зайця русака, кроля дикого, видається мисливцю користувачем мисливських угідь на один день, або на відповідний сезон полювання, відповідно до норм добування.
У картці на добування мисливських тварин обов’язково зазначається: відомості про користувача мисливських угідь, прізвище та ініціали мисливця, серія та номер посвідчення мисливця, вид або види мисливських тварин (додатково може зазначатися стать мисливських тварин), строк полювання та спосіб полювання, місце його здійснення, підпис посадової особи та печатка користувача мисливських угідь.
Типова форма картки на добування мисливських тварин, типова форма журналу обліку видачі карток на добування мисливських тварин, та добутих за ними мисливських тварин, порядок його ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Добування лисиці, єнотовидного собаки та шакала дозволяється здійснювати за наявності у мисливця картки на добування мисливських тварин будь-якого іншого виду або видів мисливських тварин.
З метою дотримання пропускної спроможності мисливських угідь у разі здійснення полювання на пернату дичину за карткою на добування мисливських тварин зі строком дії на відповідний сезон полювання, мисливець за тиждень до початку полювання зобов’язаний попереджувати уповноважену особу користувача мисливських угідь, повідомивши про дату та місце полювання. У випадку здійснення мисливцем полювання без відповідного попередження, користувач мисливських угідь має право анулювати видану мисливцю картку на добування мисливських тварин.
Картки на добування мисливських тварин (парнокопитних мисливських тварин, куниці лісової та кам’яної, норки американської, борсука, бобра, ондатри, бабака, вовка) повертаються користувачу мисливських угідь відразу після завершення полювання із зазначенням фактів добування тварин.
Користувач мисливських угідь зобов’язаний надати кожному мисливцю, який брав участь у полюванні на зазначених тварин довідку, що засвідчує законність набуття їх, або одержаної від них продукції полювання.
Картка на добування мисливських тварин з відміткою про їх добування є документом, що засвідчує законність добування тварини.
Після завершення сезону полювання мисливець зобов’язаний повернути користувачу мисливських угідь картки на добування пернатої дичини, зайця русака, кроля дикого, які були видані у продовж сезону полювання із відмітками про результати кожного полювання.
Користувач мисливських угідь зобов’язаний вести облік виданих карток на добування мисливських тварин та добутих за ними мисливських тварин в межах мисливських угідь та подавати цю інформацію органам що здійснюють державний облік та контроль у сфері ведення мисливського господарства на їх вимогу.
Стаття 17. Збір за спеціальне використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення
За спеціальне використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення з користувачів мисливських угідь справляється збір.
Розмір збору за спеціальне використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення встановлюється у наступних ставках від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня певного календарного року:
Лось – 2,0;
Олень європейський – 1,5;
Олень плямистий – 1,0;
Кабан – 0,5;
Козуля, лань, муфлон – 0,3;
Куниці лісова та кам’яна, норка американська, бабак – 0,05;
Борсук, бобер, вовк, – 0,07;
Ондатра – 0,03;
Збір за спеціальне використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення не справляється у разі використання мисливських тварин у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях (якщо це не пов’язане з отриманням прибутку) з метою відтворення мисливських тварин, порятунку диких тварин, які зазнають лиха, регулювання чисельності диких тварин в інтересах охорони здоров’я населення і відвернення заподіяння шкоди природному середовищу господарській та іншій діяльності, а також регулювання чисельності хижих і шкідливих тварин у порядку ведення мисливського господарства.
Стаття 18. Способи полювання
Полювання може здійснюватися такими способами:
індивідуальне полювання;
колективне полювання;
колективне полювання з нагоничами;
Полювання може здійснюватися з використанням:
мисливської зброї;
собак мисливських порід, ловчих тварин;
пасток для відлову тварин живцем;
вишок для спостереження та добування мисливських тварин;
пахучих неотруйних приманок;
Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що належить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь, лише у присутності власника цієї зброї або уповноваженої посадової особи користувача мисливських угідь, за якою закріплена ця мисливська зброя, за умови наявності у мисливця, власника зброї або уповноваженої посадової особи користувача мисливських угідь відповідних дозволів на право користування мисливською зброєю.
Стаття 19. Утримання мисливських тварин у напіввільних умовах
Утримання мисливських тварин у напіввільних умовах (у вольєрі) здійснюється відповідно до Порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Місце розташування та площа вольєру, чисельність мисливських тварин, які можуть утримуватися у ньому визначаються Проектом організації і розвитку мисливського господарства з урахуванням захисних та кормових властивостей угідь. Площа вольєру в якому утримуються мисливські тварини повинна становити не менше 10 гектарів.
Облаштування мисливського вольєра погоджується з власником або постійним користувачем земельної ділянки.
Мисливські тварини, що утримуються у напіввільних умовах (вольєрах) можуть перебувати у державній, комунальній або у приватній власності юридичних чи фізичних осіб.
Право власності на мисливських тварин які утримуються у вольєрі має бути підтверджено документами, що засвідчують законність їх набуття (вилучені з природного середовища, розведені в неволі або набуті іншим шляхом, не забороненим законом).
Утримання мисливських тварин в напіввільних умовах здійснюється за умови гуманного ставлення та захисту їх від жорстокого поводження.
Під час регулювання чисельності мисливських тварин у вольєрах забороняється добування вагітних самок та самок, що мають молодняк, не здатний до самостійного існування.
В інтересах охорони здоров'я людей та запобігання нещасних випадків у вольєрах, які розташовані у лісах державної та комунальної власності, користувач мисливських угідь може обмежувати вільне перебування громадян у вольєрах, збирання ними дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, грибів тощо.
Стаття 20. Ліміти та норми використання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду
Полювання на парнокопитних тварин, куниці лісову, кам’яну, норку американську, борсука, бобра, ондатру, бабака, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється відповідно до лімітів використання мисливських тварин, які затверджуються на відповідний сезон полювання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь відповідно до результатів обліку чисельності мисливських тварин в мисливських угіддях в певному році.
Полювання на інші види мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється відповідно до таких граничних норм добування, які встановлюються на одного мисливця на один день полювання:
норець великий – 2 голови;
качки (крім гоголя, черні білоокої та червонодзьобої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крехів (крохалів), нерозня, каменярки), лиска – 6 голів;
кулики (крім кулика-сороки, сивки морської, баранця великого (дупеля), ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, плавунців плоскодзьобого, круглодзьобого, лежня, дерихвостів, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків морського, великого, малого, товстодзьобого, галстучника) – 5 голів;
голуби (крім голуба-синяка) – 5 голів;
гуски (крім, гуски малої, піскульки, казарок білощокої, червоноволої) – 3 голови;
куріпка сіра – 3 голови;
фазан – 3 голови;
перепел – 10 голів;
кріль дикий – 1 голова;
заєць-русак – 1 голова;
вовк – 1 голова.
За результатами обліку чисельності мисливських тварин користувач мисливських угідь має право зменшувати встановлені норми добування мисливських тварин на відповідній території мисливських угідь у певному сезоні полювання.
Стаття 21. Строки полювання
Полювання на мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється у такі строки:
на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої та червонодзьобої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крехів (крохалів), нерозня, каменярки, казарок білощокої та червоноволої), лиску, куликів (крім кулика-сороки, сивки морської, баранця великого (дупеля), ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, плавунців плоскодзьобого, круглодзьобого, лежня, дерихвостів, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків морського, великого, малого, товстодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) – з серпня по грудень включно;
на гуску сіру, білолобу велику, гуменника (крім, гуски малої, піскульки, казарок білощокої, червоноволої) – з серпня по січень включно;
на куріпку сіру, фазана – з жовтня по грудень включно;
на перепела – з серпня по листопад включно;
на самця козулі – з травня по грудень включно;
на самців лані, оленів благородного та плямистого, лося, муфлона, кабана та їх молодняк, здатний до самостійного існування – у серпні – січні;
на самок лані, оленів благородного та плямистого, козулі, лося, муфлона, кабана – з вересня по грудень включно;
на бабака – з червня по вересень включно;
на борсука – з жовтня по листопад включно;
на бобра, ондатру, куниці лісову, кам’яну, норку американську, єнотовидного собаку, лисицю, вовка, шакала – з жовтня по лютий включно (крім випадків регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин);
на кроля дикого та зайця-русака – з листопада по січень включно.
Колективне полювання з нагоничами здійснюється у період з жовтня по січень включно.
Конкретна дата відкриття та закриття полювання на певні види мисливських тварин, дні полювання протягом тижня, визначаються наказом користувача мисливських угідь у межах строків, визначених цим Законом.
Користувач мисливських угідь зобов’язаний довести цю інформацію до відома громадськості.
Стаття 22. Заборони щодо здійснення полювання
З метою раціонального використання та відтворення мисливських тварин, охорони об’єктів тваринного світу, а також середовища їх перебування, забороняється:
1) полювання без документів, визначених статтею 16 цього Закону;
2) полювання на заборонених для добування тварин, а також на тварин які зазначені у картці на добування мисливських тварин понад зазначену в ній норму;
3) полювання в заборонених для цього місцях, а саме:
у природних заповідниках, заповідних зонах національних природних парків, біосферних заповідниках, регіональних ландшафтних парках, інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду де полювання заборонено Положенням про них;
на відтворювальних ділянках (крім регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин);
в межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад;
в мисливських угіддях, які не зазначені у картці на добування мисливських тварин;
на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель або споруд, де можливе перебування людини;
4) полювання у заборонений час, а саме:
у недозволені для полювання строки на відповідні види тварин;
у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу);
5) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме:
клеїв, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, самоловів, ловчих ям, капканів, а також сіток і пасток, не призначених для вилову тварин живцем без нанесення їм травм;
отрути, отруйних або анестезуючих принад;
живих сліпих чи знівечених тварин як принад;
електронних або електричних пристроїв для знищення та глушіння тварин;
магнітофонів;
джерел штучного світла, пристроїв для освітлення мішеней, прицілів нічного бачення, тепловізорів;
дзеркал та інших осліплюючих пристроїв;
вибухових речовин;
з під'їзду на транспортних засобах з механічним або електричним приводом, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном;
літальних апаратів;
немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної, іншої стрілецької або метальної зброї, у тому числі лука, арбалета, напівавтоматичної або автоматичної гладкоствольної зброї з магазинами більш як на два патрони, нарізних вкладок, не передбачених виробником зброї, глушників на мисливську зброю;
руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів;
газу або диму;
заливання нір звірів;
із застосуванням свинцевого шроту на території водно-болотних угідь міжнародного значення;
а також:
на тварин, які зазнають лиха (переправляються кригою, рятуються від бурі, пожежі, снігопаду, розливу, снігової лавини, потерпають від голоду, потрапляють на ожеледицю, наст, до глибокого снігу, на обмерзлих птахів, які знаходяться в ополонках, на тварин в інших місцях надзвичайних ситуацій);
на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм;
на хутрових звірів (крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш ніж 5,6 мм;
на парнокопитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю, шротом;
полювання з собаками або ловчими тваринами без наявності паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих тварин;
полювання з вишок для спостереження та добування мисливських тварин без згоди користувача мисливських угідь;
6) транспортування або перенесення мисливських тварин без дозволу що засвідчує законність їх добування;
7) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду людини;
8) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання;
9) збирання яєць, пташенят (крім випадків використання в наукових, культурно-просвітницьких та виховних цілях, а також регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин);
10) використання тварин в якості мішені при навчанні у стрільбі або у змаганнях по стрільбі;
11) самовільне привласнення знайдених в мисливських угіддях загиблих мисливських тварин або їх частин, руйнування, знищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для тварин, посівів кормових рослин, біотехнічних споруд, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства.
Дії, зазначені в пунктах 1-8 цієї статті, відповідно до законодавства кваліфікуються як незаконне полювання. Особи, винні у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із законами.
Виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними документами, вважаються незаконно добутими.
Стаття 23. Права і обов'язки мисливця
Мисливець має право:
здійснювати полювання відповідно до установленого цим Законом порядку;
на отримання від користувача мисливських угідь довідки, що засвідчує законність добування мисливських тварин або іншої продукції полювання;
використовувати під час здійснення полювання мисливську зброю з дотриманням вимог законодавства;
використовувати під час здійснення полювання собак мисливських порід або інших ловчих тварин за згодою користувача мисливських угідь;
приймати участь у регулюванні чисельності хижих та шкідливих тварин для потреб мисливського господарства за письмовою згодою користувача мисливських угідь;
оскаржувати рішення органів виконавчої влади і посадових осіб, що порушують їх права у сфері мисливського господарства та полювання.
Мисливець зобов'язаний:
до початку полювання ознайомитись у користувача мисливських угідь з порядком здійснення полювання, правилами техніки безпеки та правилами поводження з мисливською зброєю під час полювання, дотримуватися вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, охорони і використання тваринного світу, а також правил техніки безпеки, порядку здійснення полювання та правилами поводження з мисливською зброєю під час полювання;
дотримуватися ветеринарно-санітарних правил при транспортуванні, обробці і переробці продукції полювання;
інформувати користувача мисливських угідь про виявлені під час полювання факти порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання;
при завантаженні, транспортуванні, обробці, переробці та реалізації продукції полювання, в тому числі переробленої в таксидермічних майстернях або цехах, мати при собі довідку, що підтверджує законність набуття продукції полювання;
на законну вимогу осіб, що здійснюють контроль у сфері мисливського господарства та полювання, пред’являти для перевірки документи на право полювання, мисливську зброю та відповідні документи на неї, інші знаряддя добування мисливських тварин, продукцію полювання, а також надавати можливість таким особам проведення огляду транспортних засобів;
дотримуватися вимог гуманного ставлення до тварин не допускати фактів знущань, завдання страждань або іншого жорстокого поводження з тваринами під час полювання.
За невиконання зазначених обов’язків мисливець несе відповідальність відповідно до закону.
Мисливці можуть мати й інші права та обов’язки передбачені цим Законом.
Розділ IV ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Стаття 24. Порядок надання у користування мисливських угідь
Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу центрального органу виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства погодженим власником або користувачем земельних ділянок.
Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менше ніж 20 років.
Площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна становити не менше 5 тисячі гектарів, але не більше ніж 35 відсотків від загальної площі мисливських угідь Автономної Республіки Крим, відповідної області, міста Севастополя.
Особа, зацікавлена у отриманні у користування мисливських угідь, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства з клопотанням про надання у користування мисливських угідь у якому зазначається, найменування та юридична адреса заявника, територія, місце розташування мисливських угідь, а також строк, на який особа зацікавлена отримати їх у користування.
До клопотання додаються графічні матеріали, із зазначенням бажаного місця розташування та територія мисливських угідь, письмові погодження власників або користувачів земельних ділянок у межах яких знаходяться угіддя, копії статутних або інших документів що підтверджують право здійснення ведення мисливського господарства.
Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства в місячний термін розглядає клопотання погоджує його та направляє на розгляд до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад або надає вмотивовану відмову.
Підставою відмови у наданні такого погодження може бути лише невідповідність особи, зацікавленої у отриманні у користування мисливських угідь, вимогам, що ставляться до користувачів мисливських угідь, наявності обмежень або заборон, в тому числі щодо ведення господарської діяльності, на території, яку особа зацікавлена отримати у користування для ведення мисливського господарства та полювання.
Переважне право на користування мисливськими угіддями мають:
власники та постійні користувачі земельних ділянок;
користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.
Стаття 25. Ведення мисливського господарства
Ведення мисливського господарства здійснюється користувачем мисливських угідь відповідно до погоджених територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства проектів організації і розвитку мисливського господарства та укладених з ними договорів про умови ведення мисливського господарства.
Вимоги до складання проектів організації і розвитку мисливського господарства, а також форма договору про умови ведення мисливського господарства встановлюється центральним органом виконавчої влади що формує політику у сфері лісового та мисливського господарства за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.
Стаття 26. Припинення права користування мисливськими угіддями
Право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:
закінчення строку користування;
добровільної відмови від користування;
припинення діяльності юридичних осіб, яким надані у користування мисливські угіддя, у разі відсутності правонаступників таких юридичних осіб;
погіршення середовища перебування, якості мисливських угідь або скорочення чисельності мисливських тварин в межах мисливських угідь з вини їх користувача;
систематичного невиконання обов’язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов’язань обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадків закінчення строку користування, приймаються:
у випадках передбачених абзацами третім, четвертим, сьомим частини першої цієї статті – за поданням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь;
у випадках, передбачених абзацами п’ятим, шостим та сьомим частини першої цієї статті – адміністративним судом за позовом територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або органів, уповноважених на надання у користування мисливських угідь щодо застосування такого заходу реагування.
Стаття 27. Права та обов'язки користувача мисливських угідь та його посадових осіб
Користувач мисливських угідь мають право:
вести мисливське господарство та користуватися державним мисливським фондом в межах мисливських угідь;
організовувати в межах мисливських угідь полювання для мисливців, у тому числі шляхом укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами, що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними, надавати повний комплекс послуг, пов'язаний із організацією полювання, включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб, які їх супроводжують;
розпоряджатися, мисливськими тваринами добутими або набутими у законному порядку та іншою продукцією полювання, а також доходами від їх реалізації;
регулювати в межах наданих у користування мисливських угідь чисельність хижих та шкідливих тварин, проводити селекційний та вибірковий діагностичний відстріли та відлов мисливських тварин;
будувати на територіях мисливських угідь за згодою власників або користувачів земельних ділянок необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству;
утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи напіввільних умовах в межах мисливських угідь відповідно до законодавства;
отримувати відшкодування вартості нерухомого майна та біотехнічних споруд, які належать їм на праві власності, а також витрат на останнє упорядкування мисливських угідь, у разі переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших користувачів;
на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добутих незаконним шляхом тварин;
анулювати видані ним картки на добування мисливських тварин у випадках, визначених цим Законом;
оскаржувати рішення органів виконавчої влади і посадових осіб, що порушують їх права у сфері мисливського господарства та полювання.
Користувач мисливських угідь зобов'язаний:
додержуватися вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, охорони, використання та відтворення тваринного світу, а також правил техніки безпеки;
дотримуватися ветеринарно-санітарних правил при транспортуванні, обробці, переробці та реалізації продукції полювання;
забезпечувати упорядкування мисливських угідь, виконувати заходи, передбачені проектами організації та розвитку мисливського господарства, виділяти відтворювальні ділянки для охорони і відтворення мисливських тварин в межах мисливських угідь;
здійснювати охорону мисливських угідь та контроль у сфері мисливського господарства та полювання в межах мисливських угідь відповідно до законодавства;
до початку здійснення полювання ознайомлювати мисливців з порядком здійснення полювання, правилами поводження з мисливською зброєю та техніки безпеки;
раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану середовища існування мисливських тварин;
виконувати біотехнічні заходи, проводити первинний облік чисельності мисливських тварин та обсягів їх добування і в установленому порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний облік чисельності мисливських тварин та облік їх добування, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;
негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків захворювань тварин, погіршення стану середовища їх існування, виникнення загрози знищення та загибелі тварин;
здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями тварин в межах мисливських угідь;
обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами та підтримувати у належному стані споруди або майданчики для оброблення добутих під час полювання парнокопитних мисливських тварин;
забезпечувати проведення представниками органів державної ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи парнокопитних мисливських тварин, призначених для використання з метою споживання;
не перешкоджати доступу громадян до перебування на території мисливських угідь, збору для власного споживання дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо, крім випадків передбачених законодавством;
дотримуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної книги України або включених до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
не допускати акліматизації, самовільного переселення, а також схрещування мисливських тварин;
визначати з урахуванням матеріалів упорядкування мисливських угідь та обліків чисельності мисливських тварин пропускну спроможність мисливських угідь та не допускати до полювання мисливців у кількості, що її перевищує;
самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі погіршення стану та умов їх існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів до усунення негативного впливу на тварин і середовище їх перебування;
не допускати до полювання в межах мисливських угідь мисливців з несправною мисливською зброєю, зброєю, що відповідно до цього Закону заборонена для полювання, а також з мисливською зброєю, що набута або використовується мисливцем з порушенням законодавства;
не допускати порушення законних прав мисливців щодо здійснення полювання;
проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин місцевої фауни, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не менше тридцяти, польових – двадцяти п’яти, водно-болотних – двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
створити єгерську службу та контролювати виконання нею своїх обов’язків у сфері мисливського господарства та полювання відповідно до законодавства;
попереджувати та не допускати фактів знущань, завдання страждань або іншого жорстокого поводження з тваринами, пропаганди жорстокого поводження з ними;
здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і місцевих екологічних програм з питань охорони та відтворення тваринного світу;
безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь та усіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізовуються мисливські тварини, посадових осіб, уповноважених здійснювати державний контроль у сфері мисливського господарства та полювання, своєчасно виконувати їх законні вимоги.
За невиконання або порушення зазначених обов’язків користувачі мисливських угідь несуть відповідальність відповідно до закону.
Користувачі мають й інші права та обов'язки у сфері мисливського господарства та полювання, використання тваринного світу відповідно до Закону.
Стаття 28. Гарантії і захист прав користувачів мисливських угідь
Права користувачів мисливських угідь охороняються законом.
Припинення права користування мисливськими угіддями може мати місце лише у випадках, передбачених статтею 26 цього Закону.
У разі дострокового припинення права користування мисливськими угіддями, що сталося не з ініціативи або вини користувача, йому відшкодовуються витрати на проведені протягом останніх трьох років комплексні заходи, спрямовані на охорону і відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, поліпшення середовища перебування тварин, а також повна вартість робіт з останнього упорядкування цих угідь. Зазначені витрати відшкодовуються за рахунок нового користувача цих угідь або органу, який прийняв таке рішення, а вразі якщо рішення про дострокове припинення права користування мисливськими угіддями ухвалено судом – органом, який звернувся до адміністративного суду з позовом щодо застосування такого заходу реагування.
Поновлення порушених прав користувачів мисливських угідь провадиться в судовому порядку.
Стаття 29. Охорона та відтворення мисливських тварин
Охорона та відтворення мисливських тварин у межах мисливських угідь здійснюється їх користувачами.
З метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі в межах своїх мисливських угідь виділяють не менше як 20 відсотків площі угідь на яких полювання забороняється. Порядок визначення територій для цієї мети встановлюється центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Місце знаходження відтворювальних ділянок визначається користувачем мисливських угідь з урахуванням захисних, кормових та інших, сприятливих для забезпечення охорони і відтворювання мисливських тварин властивостей, відповідно до матеріалів проектів організації і розвитку мисливського господарства.
Стаття 30. Упорядкування мисливських угідь
Упорядкування мисливських угідь включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення мисливського господарства, раціонального використання, відтворення та охорони мисливських тварин, підвищення ресурсного потенціалу мисливських угідь, культури ведення мисливського господарства та організації полювання.
Користувачі мисливських угідь зобов’язані забезпечити їх упорядкування протягом двох років з моменту прийняття відповідного рішення про надання у користування мисливських угідь відповідно до цього Закону.
Упорядкування мисливських угідь передбачає:
1) визначення внутрігосподарської організації мисливського господарства;
2) виконання відповідних топографічних робіт та картографування мисливських угідь;
3) інвентаризацію мисливських угідь з визначенням складу, стану, якісних і кількісних характеристик природних ресурсів;
4) обґрунтування поділу мисливських угідь на території залежно від основних виконуваних ними функцій;
5) обчислення обсягів використання природних ресурсів в межах мисливських угідь;
6) визначення обсягів робіт щодо відновлення мисливських угідь, охорони природних ресурсів від стихійних лих, захисту від шкідників і хвороб, інших заходів мисливського господарства, а також порядку і способів їх проведення;
7) виявлення типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі;
8) проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання та охорони мисливських угідь;
9) визначення комплексу біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону та відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, місця знаходження відтворювальних ділянок;
10) визначення пропускної спроможності мисливських угідь;
11) розроблення проекту організації та розвитку мисливського господарства та здійснення авторського нагляду за його виконанням;
12) участь у розробленні програм охорони, захисту та відтворення природних ресурсів в межах мисливських угідь.
Проекти організації і розвитку мисливського господарства затверджуються користувачами мисливських угідь на строк надання у користування мисливських угідь, але не менше ніж на 20 років, за погодженням з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
У разі зміни площі або істотної зміни якості мисливських угідь, чисельності мисливських тварин необхідності зміни заходів, спрямованих на охорону і відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування в проект організації та розвитку мисливського господарства вносяться відповідні зміни.
Порядок проведення упорядкування мисливських угідь визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 31. Єгерська служба
З метою охорони мисливських угідь користувачі мисливських угідь створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на п’ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь.
Стаття 32. Поводження з собаками мисливських порід, іншими ловчими тваринами в межах мисливських угідь
У сезон полювання допуск собак мисливських порід та інших ловчих тварин в мисливські угіддя здійснюється за наявністю паспортів на них за згодою користувача цих угідь.
Натаскування, наганяння, муштрування, польові випробування і змагання собак мисливських порід, інших ловчих тварин проводяться на спеціальних ділянках, визначених користувачем мисливських угідь, в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Виявлені в мисливських угіддях без нагляду собаки мисливських порід відловлюються, про що письмово повідомляються всеукраїнські громадські об’єднання, установчими документами яких передбачено здійснення діяльності у сфері мисливського собаківництва.
Відловлені собаки мисливських порід залишаються у користувача мисливських угідь, або в особи, яка їх відловила. Власники цих собак зобов'язані відшкодовувати фактичні витрати на тимчасове утримання собак.
В інтересах охорони здоров'я і безпеки населення, запобігання захворюванням або загибелі сільськогосподарських та інших свійських тварин, виявлення сказу тварин, виникнення загрози знищення або загибелі тварин, відвернення заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, господарській та іншій діяльності, безпородні собаки, що не мають на собі ошийників, ланцюгів або інших засобів ідентифікації, можуть бути відстріляні посадовими особами користувача мисливських угідь.
Власники собак мисливських порід, інших ловчих тварин, які допустили їх в мисливські угіддя без нагляду, несуть відповідальність як порушники правил полювання і відшкодовують користувачу мисливських угідь заподіяні при цьому збитки.
Полювання може здійснюватися з собакою мисливської породи, іншою ловчою твариною що належить іншій фізичній чи юридичній особі, за наявності у мисливця паспортів на таких тварин.
Організація обліку племінних собак мисливських порід їх реєстрація, видача паспортів на них здійснюється всеукраїнськими громадськими об’єднаннями, установчими документами яких передбачено здійснення діяльності у сфері мисливського собаківництва. Порядок обліку, реєстрації та видачі паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих тварин встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Стаття 33. Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли
Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин проводяться працівниками уповноважених на охорону мисливських угідь у продовж року за дозволом територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства за виключенням періоду масового розмноження диких тварин з 01 квітня до 15 червня.
Порядок проведення селекційного та вибіркового діагностичного відстрілів мисливських тварин встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин здійснюється відповідно до лімітів їх добування.
Тварини, добуті протягом мисливського сезону, вважаються добутими в межах ліміту цього мисливського сезону, а тварини, добуті в міжсезоння – у межах ліміту наступного мисливського сезону.
Селекційний та вибірковий діагностичний відстріл мисливських тварин у природних заповідниках, зоологічних заказниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних парках, регіональних ландшафтних парках забороняється.
Стаття 34. Регулювання чисельності диких тварин.
Регулювання чисельності парнокопитних та інших мисливських звірів здійснюється користувачами мисливських угідь у період сезону полювання відповідно до встановлених лімітів та норм добування.
Регулювання чисельності лисиць, єнотовидних собак, шакалів, бродячих собак і котів, сірих ворон здійснюється мисливцями під час полювання на мисливських тварин, а також посадовими особами користувачів мисливських угідь із залученням мисливців незалежно від сезону полювання за виключенням періоду масового розмноження тварин з 01 квітня до 15 червня.
Регулювання чисельності мисливських тварин у встановлених ветеринарною службою вогнищ сказу та інших небезпечних захворювань здійснюються відповідно до законодавства про ветеринарну медицину.
У природних заповідниках, зоологічних заказниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків регулювання чисельності мисливських тварин, а також хижих та шкідливих тварин забороняється.
Регулювання чисельності лисиць, єнотовидних собак, шакалів, бродячих собак і котів, сірих ворон поза межами мисливських угідь, а також регулювання чисельності не мисливських видів тварин здійснюється в порядку встановленою Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською державними адміністраціями.
Стаття 35. Добування мисливських тварин для переселення в нові місця перебування, акліматизація та схрещування мисливських тварин
Добування мисливських тварин для переселення в нові місця перебування здійснюється за дозволом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, який видається у встановленому ним порядку.
Добування мисливських тварин з метою переселення в нові місця перебування у природних заповідниках, зоологічних заказниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків забороняється.
Добування мисливських тварин для переселення в нові місця перебування їх утримання, транспортування та випуск у природне середовище мають здійснюватися з урахуванням біологічних особливостей конкретних тварин з дотриманням вимог законодавства про тваринний світ та захист тварин від жорстокого поводження.
Добуті мисливські тварини для переселення в нові місця перебування протягом певного сезону полювання, вважаються добутими в межах ліміту використання мисливських тварин відповідного сезону полювання, а мисливські тварини, добуті в міжсезоння – у межах ліміту використання мисливських тварин наступного сезону полювання.
Акліматизація нових для фауни України видів диких тварин їх схрещування здійснюється відповідно до законодавства про тваринний світ.
Стаття 36. Використання продукції полювання
Перната дичина та хутрові мисливські тварини, а також субпродукти парнокопитних мисливських тварин, добуті мисливцем під час полювання в установленому цим Законом порядку, є власністю мисливця.
Шкури, м'ясо, роги та ікла парнокопитних мисливських тварин, добуті під час полювання, зібрані скинуті роги парнокопитних мисливських тварин, загиблі мисливські тварини, а також відловлені хворі чи травмовані живі тварини підлягають обов'язковій здачі користувачеві мисливських угідь. Учасники полювання мають переважне право на придбання добутої ними під час полювання продукції полювання.
Туші парнокопитих мисливських тварин добуті під час полювання обробляються на спеціально створених майданчиках, або спорудах, які відповідають ветеринарно-санітарним нормам.
Користувач мисливських угідь має право реалізовувати продукцію полювання за наявності висновку державної ветеринарно-санітарної експертизи.
На вимогу мисливця користувач мисливських угідь зобов’язаний видати трофейний лист на кожний мисливський трофей.
В трофейному листі обов’язково зазначається: місце, час добування мисливського трофею, оцінка трофейної якості, прізвище та ініціали мисливця, серія і номер посвідчення мисливця та картки на добування мисливських тварин, за якою добутий трофей, підпис посадової особи та печатка користувача мисливських угідь.
Порядок реєстрації мисливських трофеїв, форма та порядок видачі трофейних листів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Законність набуття продукції полювання засвідчується:
карткою на добування пернатої дичини та хутрових звірів на підставі якої вони були добуті;
довідкою користувача мисливських угідь про реалізацію мисливцю добутої мисливської тварини або її частини, у тому числі субпродуктів,шкіри тощо, із зазначенням виду тварини, дати та номеру картки на її добування;
трофейним листом виданим користувачем мисливських угідь;
цивільно – правовою угодою, у разі набуття живих мисливських тварин або мисливських трофеїв.
Розділ V. КОНТРОЛЬ У СФЕРІ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ
Стаття 37. Державний контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Державний контроль у сфері мисливського господарства та полювання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, їх територіальних органів, місцевими державними адміністраціями, іншими державними органами відповідно до закону.
Стаття 38. Громадський контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Громадський контроль у сфері мисливського господарства та полювання здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля та громадськими мисливськими інспекторами.
Повноваження громадських інспекторів з охорони довкілля визначаються положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища відповідно до закону.
Повноваження громадських мисливських інспекторів визначаються положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, відповідно до закону.
Стаття 39. Особи, уповноважені здійснювати державний контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Особами, уповноваженими здійснювати державний контроль у сфері мисливського господарства та полювання є:
1) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та його територіальних органів;
2) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, та його територіальних органів;
3) державні районні та обласні мисливствознавці;
4) головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці та мисливствознавці державних лісових та мисливських підприємств;
5) посадові особи державної лісової охорони;
6) посадові особи служби державної охорони природно-заповідного фонду України.
Стаття 40. Повноваження осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центрального органу виконавчої влади що забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, їх територіальних органів, відповідно до законодавства мають право:
1) давати обов'язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень вимог цього Закону;
2) перевіряти документи на право полювання та добування мисливських тварин в інших цілях, зупиняти транспортні (плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання, добутої продукції та інших предметів;
3) доставляти осіб, які порушують вимоги цього Закону, до органів Національної поліції, органів місцевого самоврядування;
4) вилучати в осіб, які порушують правила полювання, знаряддя добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та іншу продукцію полювання, а також відповідні документи;
5) проводити фотографування, звукозапис, кіно- та відео зйомку, як додаткові заходи для запобігання та розкриття порушень правил полювання та інших вимог, установлених цим Законом;
6) складати протоколи про порушення правил полювання, інших встановлених цим Законом вимог;
7) вільно відвідувати підприємства, установи та організації, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку мисливських тварин, території та об'єкти природно-заповідного фонду з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону тваринного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
8) зупиняти чи припиняти полювання та іншу діяльність, що провадиться з порушеннями вимог, установлених цим Законом;
9) визначати розмір збитків, завданих мисливському господарству, за затвердженими таксами та методиками;
10) використовувати під час виконання службових обов'язків попутний транспорт і засоби зв'язку, що належать користувачу мисливських угідь;
11) анулювати видані ними дозволи на полювання та добування мисливських тварин в інших цілях;
12) викликати посадових осіб, громадян України та іноземців для усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог цього Закону;
13) перевіряти й безоплатно одержувати від юридичних і фізичних осіб документи з ведення мисливського господарства, мисливського собаківництва, добування, зберігання, утримання, перероблення і реалізації мисливських тварин та продукції полювання;
14) розглядати в установленому законодавством порядку справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з добуванням мисливських тварин, порушенням вимог щодо ведення мисливського господарства, у тому числі користування мисливськими угіддями, і накладати адміністративні стягнення;
15) на стимулювання та матеріально-технічне забезпечення діяльності в установленому законодавством порядку;
16) виконувати інші дії відповідно до законодавства про охорону навколишнього природного середовища і про тваринний світ;
17) використовувати відповідно до законодавства спеціальні засоби.
Права, визначені в пунктах 2-6, 8, 11 та 15 цієї статті, поширюються також на єгерів та посадових осіб користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (в межах, закріплених за користувачами мисливських угідь). Права, визначені в пунктах 2, 3, 5 та 15 цієї статті, поширюються також на громадських інспекторів з охорони довкілля та громадських мисливських інспекторів. Права, визначені в пунктах 2-6, 8, 14 та 15 цієї статті, поширюються також на державних районних мисливствознавців, головних лісничих, лісничих, головних мисливствознавців та мисливствознавців держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду під час виконання службових обов'язків, а також громадські інспектори з охорони довкілля та громадські мисливські інспектори під час проведення рейдів, пов'язаних з охороною державного мисливського фонду, можуть перебувати у мисливських угіддях із зброєю (відомчою чи власною) незалежно від строків полювання за наявності у них службового посвідчення, а для громадських інспекторів – посвідчення громадського інспектора та письмового розпорядження (наказу) на проведення рейду. Рейд очолює посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Стаття 41. Правовий та соціальний захист осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства та територіальних органів, посадові особи та єгері користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Шкода, заподіяна майну посадової особи або єгеря або членам їх сімей у зв'язку з виконанням ними посадових обов'язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
Річна заробітна плата посадової особи або єгеря, що береться для нарахування одноразової допомоги, включає всі види грошових виплат, які отримала посадова особа або єгер за час роботи за останньою посадою за рік, що передував року загибелі або ушкодження здоров'я.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства та територіальних органів, посадові особи та єгері державних підприємств, уповноважені на охорону державного мисливського фонду, відносяться до державної лісової охорони та мають право на носіння форми встановленого зразка і вогнепальної зброї.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади що забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів мають правовий та соціальний захист працівників відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Стаття 42. Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання
Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання, проводиться відповідно до Закону України "Про тваринний світ".
Особам, які виявили і вилучили незаконно добуту продукцію полювання, може бути видано як винагороду безоплатно до 50 відсотків м'яса копитних тварин, а також пернату дичину, кролів диких, зайців-русаків та м'ясо інших їстівних хутрових звірів.
Розділ VI ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ
Стаття 43. Відповідальність за порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання
Порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
Відповідальність за порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:
незаконному добуванні або знищенні мисливських тварин;
порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин;
перевищенні лімітів та норм спеціального використання мисливських тварин;
порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями, погіршенні їх стану;
нецільове використання мисливських угідь;
порушенні вимог щодо охорони середовища перебування мисливських тварин;
порушенні порядку утримання мисливських тварин у неволі або в напіввільних умовах;
виготовленні, перевезенні, зберіганні, збуті та використанні заборонених знарядь добування тварин;
придбанні, зберіганні, перевезенні, обробці, переробці та збуті незаконно добутої продукції полювання і продукції, переробленої в таксидермічних майстернях та цехах переробки без документів, що підтверджують законність їх набуття;
самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин;
неподанні в установленому порядку або приховуванні чи ненаданні недостовірної інформації про стан, чисельність та обсяги добування мисливських тварин;
невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських тварин, погіршення середовища їх перебування;
розорюванні або в інший спосіб пошкодження чи знищення гнізд, нір, лігвищ, бобрових загат іншого житла та споруд тварин;
порушенні порядку придбання чи реалізації, транспортування, обробки, переробки продукції полювання, незаконному пересиланні, ввезенні в Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин та іншої продукції полювання, в тому числі мисливських трофеїв;
порушенні прав мисливців та користувачів мисливських угідь;
порушенні порядку поводження зі зброєю при здійсненні полювання, правил техніки безпеки під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
перешкоджанні здійсненню контролю у сфері мисливського господарства та полювання;
порушенні вимог ведення мисливського собаківництва та порядку видачі родоводів і паспортів на собак мисливських порід, паспортів на інших ловчих тварин;
знищення або пошкодження біотехнічних споруд та інших об’єктів, що використовуються для ведення мисливського господарства та полювання.
Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання.
Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання.
Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з них продукція, а також знаряддя і засоби правопорушень підлягають вилученню та конфіскацією в установленому законом порядку.
У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб живих мисливських тварин, повинні бути вжиті заходи щодо їх збереження і за можливості – повернення у природне середовище.
Стаття 44. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання
Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності – за розрахунками користувачів мисливських угідь
Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Кошти за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання зараховуються до Державного, Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища відповідно до чинного законодавства.
У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання (якщо вона використана порушником в особистих цілях або з його вини стала непридатною для використання) порушник відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, у таких розмірах:
лось: м'ясо – 130 кілограмів, шкура – 30 кілограмів;
олень благородний: м'ясо – 80 кілограмів, шкура – 20 кілограмів;
олень плямистий: м'ясо – 50 кілограмів, шкура – 15 кілограмів;
кабан: м'ясо – 60 кілограмів, шкура – 10 кілограмів;
лань: м'ясо – 40 кілограмів, шкура – 5 кілограмів;
козуля, муфлон: м'ясо – 15 кілограмів, шкура – 3 кілограми;
ведмідь: м'ясо – 100 кілограмів, шкура – 250 квадратних дециметрів;
бобер: м'ясо – 5 кілограмів;
заєць-русак, бабак, нутрія вільна: м'ясо – 3 кілограми;
фазан, кріль дикий: м'ясо – 1 кілограм;
качки, лиска: м'ясо – 0,5 кілограма;
інша дрібна перната дичина: м'ясо – 0,3 кілограма.
Вартість незаконно добутої продукції полювання, у разі її вилучення у порушника зараховується на рахунок користувача мисливських угідь якому заподіяні збитки».
4. У Законі України «Про тваринний світ» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 14, ст. 97; 2011 р., № 45, ст. 480):
1) у статті 12 після абзацу шостого доповнити новими абзацами такого змісту:
«затвердження порядку стимулювання осіб уповноважених здійснювати контроль у галузі охорони використання і відтворення тваринного світу;
встановлення розмірів плати за спеціальне використання диких тварин (крім мисливських тварин) та розмірів відшкодування збитків завданих у наслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання тваринного світу».
У зв'язку з цим абзаци сьомий, восьмий, дев’ятий вважати абзацами дев’ятим, десятим, одинадцятим відповідно;
2) абзаци тринадцятий та чотирнадцятий частини першої статті 13 виключити;
3) у статті 15 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
«встановлення відповідно до закону обмежень щодо використання об’єктів тваринного світу;».
У зв'язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим;
4) частину другу статті 17 виключити;
5) статтю і назву статті 21 викласти у наступній редакції:
«Стаття 21. Полювання
Полювання – вид спеціального використання об’єктів тваринного світу, яке здійснюється мисливцем шляхом пошуку, вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах в мисливських угіддях.
До полювання прирівнюється:
перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування) з будь якою мисливською зброєю або іншими знаряддями добування мисливських тварин, або з собаками мисливських порід чи ловчими тваринами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин, польових випробувань і змагань собак мисливських порід);
перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь якою зібраною розчохленою мисливською зброєю;
перенесення та транспортування продукції полювання.
Для ведення мисливського господарства та організації полювання користувачами мисливських угідь визначаються межі мисливських угідь відповідно до закону.
Користувачами мисливських угідь можуть бути суб’єкти господарювання, громадські об’єднання, які здійснюють ведення мисливського господарства та організацію полювання в межах визначених мисливських угідь»;
6) у статті 22 після слів «громадяни України» доповнити словами «та іноземці»;
7) статтю 23 викласти в новій редакції наступного змісту:
«Документами на право полювання є:
посвідчення мисливця;
документ, що засвідчує право на добування мисливських тварин;
дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю (у разі полювання з такою зброєю);
картка на добування мисливських тварин;
дозвіл на добування мисливських тварин з метою селекційного відбору;
дозвіл на вибірковий діагностичний відстріл мисливських тварин;
дозвіл на вилучення об’єктів тваринного світу в наукових, культурно - освітніх, виховних та естетичних цілях із природного середовища;
паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих тварин (у разі використання їх під час полювання).
Зазначені документи мисливець зобов’язаний мати під час полювання і пред’являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у сфері мисливського господарства та полювання»;
8) статтю та назву статті 24 викласти в наступній редакції:
«Стаття 24. Ведення мисливського господарства.
Ведення мисливського господарства здійснюється у порядку встановленому Законом України «Про мисливське господарство та полювання»;
9) частину третю статті 31 викласти в такій редакції:
«Дикі тварини, що утримуються підприємствами, установами, організаціями та громадянами у напіввільних умовах чи в неволі без документів, що засвідчують законність їх набуття (вилучення з природного середовища, розведені в неволі чи напіввільних умовах або набуття іншим шляхом, незабороненим законом вважаються незаконно вилученими з природного середовища»;
10) у частині п’ятій статті 39 слово «пальба» виключити;
11) частину першу статті 50 викласти в такій редакції:
«Переселення диких тварин (крім водних біоресурсів) у нові місця перебування здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, який видається у встановленому ним порядку.
Для отримання дозволу юридичні та фізичні особи подають до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища заявку в якій зазначається:
повна назва і юридична адреса заявника;
прізвище, ім’я, по батькові осіб, які безпосередньо здійснюватимуть транспортування та переселення тварин;
кількість тварин конкретного виду їх вік та стать (у разі можливості визначення);
місце і строки переселення тварин.
До заявки додаються:
документи що засвідчують законність набуття тварин;
інформацію про умови утримання тварин (у разі переселення тварин з метою утримання у неволі або напіввільних умовах);
копії ветеринарних документів про стан здоров'я тварини.
У разі переселення у нові місця мисливської тварини, до заяви додається письмове погодження користувача мисливських угідь на територію яких планується переселення тварин.
Дозвіл на переселення тварин у нові місця перебування видаються у 30 денний термін з часу отримання зазначених документів безоплатно.
Підставою відмови у видачі дозволу є:
надання юридичними та фізичними особами неповного пакета документів;
виявлення в документах недостовірних відомостей;
негативних висновків за результатами наукових оцінок профільних наукових установ.
Переселення та акліматизація водних живих біоресурсів здійснюється у порядку визначеним Законом України «Про рибне господарство промислове рибальство і охорону біоресурсів».
Акліматизація нових для фауни України видів диких тварин, а також заходи щодо схрещування диких тварин здійснюються відповідно до наукових програм, затверджених Національною академією наук України»;
12) статтю 52-1 доповнити частиною третьою такого змісту:
«Для добування об’єктів тваринного світу забороняється використання газу, струму, диму, холодної метальної, пневматичної зброї, пасток, приладів нічного бачення, у тому числі тепловізорів»;
13) у частині першій статті 59 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
«контролювати додержання вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції тварин»;
14) статтю та назву статті 62 викласти в наступній редакції:
«Стаття 62. Стимулювання осіб уповноважених здійснювати контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Стимулювання осіб уповноважених здійснювати контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України»;
15) у тексті Закону слово «мисливство» в усіх відмінках замінити на слово «полювання» у відповідному відмінку.
5. У Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 №3447-IV (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 27, ст. 230 із наступними змінами):
1) абзац одинадцятий статті 1 викласти в такій редакції:
«жорстоке поводження з тваринами – вчинені з хуліганських, корисливих або інших мотивів знущання над тваринами, їх побиття, на цькування тварин одна на одну, травмування, застосування жорстоких способів у вихованні та відгодівлі тварин; залишення тварин без достатньої за фізіологічними показниками їжі та води»;
2) статтю та назву статті 8 викласти у наступній редакції:
«Стаття 8. Утримання диких тварин у неволі або напіввільних умовах
Юридичні та фізичні особи можуть утримувати диких тварин у неволі чи напіввільних умовах у разі дотримання таких вимог:
у разі відповідності умов утримання тварин їх біологічним та індивідуальних особливостей;
недопущення жорстокого поводження з тваринами;
наявності документів що засвідчують законність їх набуття (вилучення з природного середовища, розведені в неволі чи напіввільних умовах або набуття іншим шляхом, незабороненим законом).
Дикі тварини що утримуються юридичними та фізичними особами в неволі чи напіввільних умовах без документів що засвідчують їх набуття, вважаються незаконно вилученими з природного середовища.
Утримання ведмедів, вовків, та інших великих хижих звірів на територіях ресторанів, кафе, автозаправних станціях, базах відпочинку та інших не пристосованих місцях – забороняється.
Тимчасове утримання дикої тварини у неволі чи напіввільних умовах без документів що засвідчують їх законність набуття допускається лише у випадку порятунку постраждалої тварини, про що у тижневий строк письмово повідомляється територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Порядок утримання диких тварин у неволі чи напіввільних умовах встановлюється центральним органом виконавчої влади що формує та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;
3) статтю 20 викласти у новій редакції:
«При полюванні на мисливських тварин забороняється застосовувати:
- технічні засоби, які не передбачають їх швидку смерть і не виключають страждання;
- транспортні та інші технічні засоби і обладнання, газ, дим, струм, отрути, вибухові речовини, застосування яких призводить до масової загибелі тварин.
Забороняється полювання, вилов та інші форми добування мисливських тварин:
- що мають молодняк, не здатний до самостійного існування;
- у період розмноження та виховання потомства (крім полювання на самця козулі та регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин);
- під час сезонних міграцій птахів (крім випадків використання тварин в наукових, культурно - освітніх,виховних та естетичних цілях);
- вагітних самок;
- при переправі наземних тварин через водоймища;
- у природних заповідниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків;
- що зазнають лиха (переправляються кригою, рятуються від бурі, пожежі, снігопаду, розливу, снігової лавини, потерпають від голоду, потрапляють на ожеледицю, наст, до глибокого снігу, на обмерзлих птахів, які знаходяться в ополонках, на тварин в інших місцях надзвичайних ситуацій);
- на тварин які знаходяться у безпорадному стані (на нельотний молодняк (хлопунків), молодняк звірів.
Забороняється розорювання або в інший спосіб пошкодження, ліквідація природних місць мешкання диких тварин (нір, барлогів, гнізд тощо).
Забороняється використання ведмедів та вовків на мисливських випробувальних станціях, а також для проведення іспитів, змагань і притравки мисливських собак.
Забороняється використання тварин як мішені при навчанні у стрільбі або у змаганнях із стрільби».
6. У Законі України «Про природно-заповідний фонд України» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 34, ст. 502 із наступними змінами) слово «мисливство» в усіх відмінках замінити на слово «полювання» у відповідному відмінку.
7. У Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами):
1) пункт 38 викласти у такій редакції:
«38. Картка на добування мисливських тварин Закон України «Про мисливське господарство та полювання»;
2) пункт 52 викласти у такій редакції:
«52. Дозвіл на переселення тварин у нові місця перебування Закон України «Про тваринний світ», Закон України «Про мисливське господарство та полювання»;
3) пункт 149 виключити.
8. Підпункт «т» пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із наступними змінами) виключити.
ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Закон України «Про мисливське господарство та полювання» (Відомості Верховної Ради України, 2000, N 18, ст.132 із наступними змінами) втрачає чинність з дня набрання чинності цим Законом.
3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечать цьому закону.
4. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
5. Клопотання про надання у користування мисливських угідь, не вирішені на момент введення в дію цього Закону, реалізуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції у порядку та з додержанням вимог цього Закону.
Користувачі мисливських угідь, які отримали у користування мисливські угіддя у розмірах та на строк, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці мисливські угіддя.
6. Проекти організації та розвитку мисливського господарства та інші матеріали за результатами упорядкування мисливських угідь, розроблені відповідно до існуючих на момент їх реалізації вимог, вважаються дійсними до закінчення строку їх дії за умови відсутності зміни площі, складу та меж мисливських угідь.
Голова Верховної Ради України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України
щодо мисливського господарство та полювання»
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Проект Закону підготовлено з метою удосконалення відносин у сфері мисливського господарства та полювання приведення його до законодавства ЄС щодо охорони диких тварин та середовища їх перебування.
У проекті Закону визначені правові, економічні та організаційні засади раціонального використання, відтворення та охорони тваринного світу, діяльності юридичних і фізичних осіб у сфері мисливського господарства та полювання.
Діючі норми на даний час щодо реалізації суспільних відносин стосовно тваринного світу, не відповідають принципам прозорості, простоти та ефективності, державної політики та базовим законодавчим актам України у зазначених сферах суспільних відносин, а також стандартам і нормам міжнародного співтовариства.
Так зокрема, Переліком документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» зазначено документи дозвільного характеру у сфері використання і відтворення об’єктів тваринного світу. У запропонованому проекті Закону всі документи дозвільного характеру приведені у відповідність до вимог чинного законодавства.
Крім цього, згідно з пунктом першим частини першої статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.
Виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються: підстави для одержання адміністративної послуги, суб’єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги, граничний строк надання, перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги. У даному проекті Закону всі норми щодо надання адміністративних послуг приведені у відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги».
Законопроектом пропонується скасування державного мита, яке сплачується мисливцями щорічно у розмірі 1 грн. 40 коп. За банківську послугу при сплаті державного мита мисливці сплачують 10 грн. Виходить що левова частина від цього платежу попадає не державі а банкам, які є приватними.
Чинний Закон України «Про мисливське господарство та полювання» недостатньо забезпечує державний контроль за діяльністю мисливських господарств та процесом полювання, раціонального використання та відтворення мисливської фауни. Діюче законодавство України, що регулює суспільні відносини у сфері мисливського господарства та полювання не стимулює до добросовісного поводження із об’єктами тваринного світу, призводить до поширення браконьєрства. Контроль у сфері полюванням з боку держави зараз є мінімальним, значна більшість мисливських господарств знаходяться у поганому стані, що є фактом відсутності належного інвестування у галузь мисливського господарства. Деякі норми не можуть бути імплементовані, оскільки відсутній механізм їх втілення.
У зв’язку з тим, що за статистикою в останні роки кількість вчинених правопорушень та злочинів у сфері мисливського господарства та полювання, а також матеріальної шкоди за такими діяннями, значно збільшилася порівняно з попередніми роками, необхідно збільшити відповідальність та санкції за правопорушення і злочини у вказаній сфері, що призведе до збереження тваринного світу України.
Даним проектом Закону значно збільшені штрафні санкції за порушення вимог природоохоронного законодавства. Також посилена і кримінальна відповідальність за вчинені злочини у сфері мисливського господарства та полювання.
На даний час механізм регулювання здійснення раціонального використання, відтворення і охорони тваринного світу не відповідає сучасним вимогам щодо його гнучкості та ефективності, державним пріоритетам та базовим законодавчим актам України у галузі охорони та використання тваринного світу і мисливських тварин, а також стандартам, нормам міжнародних актів законодавства, ратифікованих Верховною Радою України. Вирішення цих проблемних питань набуває особливої актуальності задля адаптації законодавства України до законодавства ЄС, що є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до ЄС.
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою розроблення проекту Закону є приведення положень і норм у відповідності до діючих законодавчих актів України, пов’язаних з веденням мисливського господарства, охороною відтворенням мисливської фауни та проведенням полювання, забезпечення їх взаємоузгодження, сучасних методів підходу до використання тваринного світу, а також до відповідних норм та концептуальних підходів, що визначені актами законодавства ЄС.
Досягти поставленої мети пропонується, зокрема, шляхом:поліпшення умов використання тваринного світу при веденні мисливського господарства та полюванні; забезпечення належної реалізації прав осіб, що здійснюють полювання та мисливське господарство; вдосконалення норм щодо способів, засобів та видів полювання, заборон в сфері мисливського господарства та полювання, а також посилення санкцій і відповідальності за правопорушення та злочини у сфері мисливського господарства та полювання;упорядкування з метою дерегуляції повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування в частині надання у користування мисливських угідь, стимулювання користувачів мисливських угідь на належне ведення мисливського господарства, на охорону, збереження та відтворення об’єктів тваринного світу.
3. Загальна характеристика і основні положення проекту закону
Проект Закону передбачає удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, охорони і відтворення об’єктів тваринного світу. Положення законопроекту спрямовуються на стимулювання збільшення чисельності тварин та розширення ареалу їх розповсюдження, полегшення ведення бізнесу у галузі користування об’єктами природного світу захисту економічних інтересів користувачів мисливських угідь, встановлення чітких та прозорих правил організації мисливських господарств, визначення повноважень органів влади у цій сфері, деякі повноваження центральних органів влади передаються до місцевих органів влади, містяться положення щодо посилення боротьби з браконьєрством, забезпечення безпечності користування об’єктами тваринного світу, вводяться нові поняття.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є Конституція України, Земельний кодекс України, Лісовий кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України, Закони України «Про мисливське господарство та полювання», «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про захист тварин від жорстокого поводження», інші нормативно-правові акти.
5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону
Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону
Прийняття законопроекту сприятиме збереженню об’єктів тваринного світу України, боротьбі з браконьєрством, збільшенню чисельності тварин та розширенню ареалу їх розповсюдження, захисту економічних інтересів користувачів мисливських угідь, попередженню та протидії правопорушень і злочинів у сфері мисливського господарства та полювання, розвитку мисливської галузі в Україні та приведення законодавства України до норм міжнародного екологічного права. Реалізація Закону не призведе до негативних соціально-економічних та інших наслідків, відповідає інтересам держави у сфері раціонального використання, відтворення та охорони тваринного світу.
Народні депутати України В.П. Яніцький (посв. № 353)
І.П. Рибак (посв. № 400)
Б.В. Дубневич (посв. № 316)
О.В. Дехтярчук (посв. № 352)
П.В. Дзюблик (посв. № 270)
0 коммент.:
Дописати коментар