У зв’язку з настанням сухої вітряної погоди підвищується пожежна небезпека в лісах. Розпочалося масове випалювання стерні, іншої рослинності на сільськогосподарських землях, навколо автомобільних доріг, залізниць, населених пунктів, що створює реальну загрозу прилеглим лісовим масивам та може призвести до великих лісових пожеж. Держлісагентство вживає невідкладних заходів щодо профілактики, своєчасного виявлення загорянь та їх гасіння на початковій стадії. Станом на перше квітня, в підвідомчих лісах ліквідовано 14 пожежі на площі 14,9 га.
Минулого року літо видалося дуже спекотним та посушливим. Майже в усій Україні виникали пожежі. На території лісового фонду, що входить до сфери управління Держлісагентства, таких надзвичайних ситуацій було 2225, при цьому вогнем пошкоджено близько 2625 га лісових насаджень, у тому числі верхових 233 га. Цього року, за прогнозами синоптиків, найближчі місяці будуть посушливими, літо – таким же спекотним, як і минуле.
Практично всі лісові пожежі розпочинаються поза межами лісових масивів – на суміжних землях. Особливо загострюється ситуація навесні та наприкінці літа, коли населення та суб’єкти господарювання масово випалюють суху рослинність і її залишки. Така ситуація повторюється з року в рік.
Надзвичайно високі температури і відсутність опадів у липні-вересні минулого року сприяли розповсюдженню пожеж на великі площі, зокрема в Луганській, Хмельницькій, Волинській, Дніпропетровській, Рівненській та Житомирській обл. У Луганській обл. лісовими пожежами знищено 1105 га, у Волинській – 211 га, у Дніпропетровській – 144 га, Хмельницькій – 410 га. Крім того, багато локальних лісових пожеж було в Житомирській, Київській, Херсонській, Миколаївській, Рівненській обл. Лісовому фонду держави було нанесено збитків на 10 млн грн.
Те, що створювали роками, може зникнути за кілька годин
На жаль, ліс практично беззахисний перед вогнем. У листяних лісах частіше виникають низові пожежі, висота яких досягає двох метрів, а температура у вогнищі становить 400-900 градусів. Але ще страшніші верхові пожежі, особливо – в соснових масивах, де швидкість поширення вогню у вітряну погоду наближається до 25-30 км/год., а температура перевищує 1000 градусів. Полум’я спопеляє на своєму шляху все живе, в смертельній небезпеці опиняються люди, тварини, знищуються підприємства, будинки та інші споруди.
Основні причини виникнення лісових пожеж – антропогенний фактор. Це – користувачі сільгоспугідь, мешканці сіл, що розташовані поблизу лісів, туристи, відпочивавальники на лоні природи нерідко нехтують елементарними правилами пожежної безпеки у лісах. Не менш важливою причиною загорянь у лісах є накопичення майже в усіх насадженнях, прилеглих до населених пунктів, підприємств побутового сміття. Брак закритих сміттєзвалищ, погана організація збирання та утилізації сміття спонукають у селищах і дачних кооперативах людей вивозити його в лісові масиви, лісосмуги та на узбіччя доріг. Виявити таких порушників важко, мізерні штрафні санкції щодо них не дають позитивного ефекту. На справжнє лихо перетворилися звалища побутових відходів у лісопосадках, які спалахують від найменшої іскри. До джерел техногенного типу належать обірвані лінії електропередач, залізничний та автомобільний транспорт, пожежі на складах або інших об’єктах, розташованих у лісі чи біля нього. Надзвичайні ситуації можуть зумовлювати й злочинні дії, зокрема, навмисний та ненавмисний підпал.
Минулого року з вини населення горіли ліси в 1714 випадках, через сільгосппідпали – 90, від блискавки – 14, було 44 підпалів та інших причин.
Підприємствам, установам і організаціям, незалежно від видів діяльності та форм власності, а також приватним особам заборонено розташовувати автозаправні станції, пожежонебезпечні виробництва, звалища сміття, а також житлові та виробничі приміщення ближче ніж за 100 м від хвойного лісу, за 50м – від змішаного і за 20 м – від листяного. Об’єкти, розташовані в межах цих розривів, повинні забезпечуватися додатковим протипожежним обладнанням.
На землях лісового фонду, а також на інших ділянках, прилеглих до лісу, заборонено випалювати траву та інші рослинні залишки (навіть на сільськогосподарських паях). Не можна також кидати залишки деревини і горючі матеріали під час будівництва доріг, газопроводів, ліній зв’язку, електропередачі тощо. Крім того, заборонено складати і спалювати в лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи, виконувати роботи з використанням вибухових і горючих речовин без погодження з постійними лісокористувачами.
Місця для багать у зонах відпочинку слід тримати очищеними до мінерального шару та огороджувати мінеральною смугою, відстань від них до будівель і споруд повинна перевищувати 30 м, а від стоянок автотранспорту – 25 м.
На виконання доручень Кабінету Міністрів України щодо попередження виникнення пожеж у природних екосистемах Державне агентство лісових ресурсів зобов’язало всі територіальні органи, підвідомчі підприємства, установи й організації здійснити комплекс протипожежних заходів, направлених на попередження лісових пожеж, та забезпечити постійний моніторинг за станом пожежної безпеки в лісах. Нині в лісах функціонує мережа із 459 пожежно-спостережних веж, із них 268 обладнано сучасними телевізійними системами спостереження. На оснащенні перебуває 630 пожежних автомобілів, 295 лісопожежних модулів, понад 1,6 тис. тракторів із ґрунтообробним обладнанням, 842 мотопомпи, понад 8 тис. ранцевих лісових обприскувачів та інші технічні засоби. Екіпажі пожежних автомобілів і працівники лісогосподарських підприємств, які залучаються до гасіння пожеж, пройшли відповідну підготовку.
Проаналізувавши причини пожеж 2015 р., лісівники розглянули комплекс заходів щодо попередження цих надзвичайних ситуацій. Спільно з іншими зацікавленими службами підготували конкретний план заходів із профілактики пожеж та їх гасіння.
Державні лісогосподарські підприємства завчасно розпочали підготовку до пожежонебезпечного періоду 2016 р. Лісогосподарськими підприємствами розроблені та погоджені з усіма підприємствами й організаціями, які будуть залучатися до гасіння пожеж, мобілізаційно-оперативні плани, що затверджені районними державними адміністраціями.
З метою отримання і передачі оперативної інформації про виникнення лісових пожеж організована робота диспетчерської служби. Проведені ремонтні роботи та належним чином підготовлені наявні протипожежні засоби, відповідні підрозділи та особовий склад до роботи в пожежонебезпечний період.
Головною проблемою була та залишається відсутність фінансування за рахунок Державного бюджету лісогосподарських підприємств, особливо для південних та східних областей, де відсутні кошти від здійснення господарської діяльності. А також фінансування на авіапатрулювання.
Через відсутність коштів підприємства нині протипожежні заходи не здійснюють.
Щорічно на здійснення заходів з охорони лісів від пожеж Держлісагентство витрачає 80-90 млн грн, із них власних коштів підприємств – близько 75%.
Необхідно відмітити, що більшість областей на прохання територіальних органів лісового господарства надає посильну допомогу щодо виділення коштів на придбання протипожежної техніки, паливно-мастильних матеріалів та інші потреби. Минулого року найбільшу допомогу отримано від Дніпропетровської, Донецької та Житомирської облдержадміністрацій.
Лісівники вдячні за це і сподіваються, що активна співпраця буде тривати і надалі, і не лише в зазначених областях.
Яку відповідальність несуть люди за порушення правил пожежної безпеки в лісі?
Відповідно до ст.77 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення вимог пожежної безпеки в лісах накладають штраф: на громадян – від одного до трьох неоподаткованих доходів громадян, на посадових осіб – від трьох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 3 до 10 і на посадових осіб – від 7 до 12 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст.245 Кримінального кодексу України, особи, які винні у знищенні або пошкодженні лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Сергій ГВОЗДЕЦЬКИЙ
«Лісовий вісник» №5. Травень. 2016р.
«Лісовий вісник» №5. Травень. 2016р.
23/05/2016
0 коммент.:
Дописати коментар