сьогодні 01:37
Робоча група закінчила підготовку пропозицій до нових правил санітарних вирубок лісу. На розгляд Кабміну нові правила будуть винесені найближчим часом.
"У минулу п'ятницю робоча група закінчила підготовку пропозицій до нових правил санітарних вирубок лісу. Варто відзначити, що над їх формуванням активно працювали і представники громадськості, які увійшли до складу робочої групи», - зазначив міністр.
«Після повернення із Карпат, я ініціював перед урядом розгляд питання про призупинення санітарних рубок лісу. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман підтримав мою ініціативу і доручив ряду міністерств утворити спільну робочу групу із залученням науковців та представників громадськості», - зазначив Семерак.
Читайте також: Під київською мерією мітингують захисники лісу
Також міністр нагадав, що підписав наказ про призупинення проведення суцільних санітарних рубок у межах біосферного заповідника та національних природних парків до внесення змін до Санітарних правил в лісах України.
«Сподіваюся, що розпочату мною ініціативу підтримують і керівники інших державних органів, які мають у підпорядкуванні українські ліси. І ми разом зупинимо хижацьку вирубку лісів, про яку кричить усе українське суспільство», - наголосив Семерак.
Міністр екології та природних ресурсів закликав усіх українців, які живуть біля лісів і щодня байдуже спостерігають за хижацьким знищенням природоохоронного фонду, не стояти осторонь.
«Український лісовий фонд руйнується на очах представників сільської, районної, обласної влади та контролюючих органів, і ніхто нічого не помічає. Таку практику потрібно докорінно змінювати. Я закликаю всіх не бути байдужими і долучитися до збереження природоохоронного фонду України», - зазначив Семерак.
http://strichka.com/item/46236145
Держлісагентство ініціює якнайшвидше прийняття змін до Санітарних правил у лісах та Положення про реалізацію лісоматеріалів
24.05.2016
Робочими групами при Державному агентстві лісових ресурсів України підготовлено прогресивні зміни до Санітарних правил у лісах України та доопрацьовано проект Положення про реалізацію лісоматеріалів необроблених. Про це повідомила Перший заступник Голови відомства Христина Юшкевич.
«Основні зміни до Санітарних правил стосуватимуться обмеження санітарних рубок виключно випадками очевидної природної стихії, наприклад, вітровалів, буреломів, масового всихання. Вони застосовуватимуться лише як вимушена і безальтернативна дія. Передбачатиметься повна заборона таких рубок у певних зонах – природно-заповідних об’єктах і територіях, а також в місцях гніздування рідкісних хижих птахів. Для забезпечення громадського та природоохоронного контролю здійснюватиметься попереднє оприлюднення планування рубок з обґрунтуванням їх доцільності», - підкреслила Христина Юшкевич.
Вона додала, що до складу робочої групи входили представники наукових установ, громадських екологічних організацій, експерти Світового банку, профільних міністерств і відомств, журналісти.
Інша робоча група Держлісагентства доопрацювала проект Положення про реалізацію лісоматеріалів необроблених, що сприятиме розвитку вітчизняної деревообробної галузі.
«Уперше, за участю більшості представників вітчизняних деревообробних підприємств та асоціацій, був розроблений фаховий документ, який регламентує відкриті та прозорі правила ринку лісоматеріалів необроблених. Їх реалізація здійснюватиметься виключно через аукціони. Такі заходи покращать забезпечення зростаючих потреб деревообробних підприємств у сировині та сприятимуть залученню інвестицій у галузь», - зазначила Перший заступник Голови Держлісагентства.
Також вона повідомила, що незабаром ці документи будуть подані на розгляд до Кабінету Міністрів України.
«Держлісагентство серйозно налаштоване на те, щоб унормувати правила санітарно-оздоровчих заходів у лісах з метою припинення будь-яких незаконних дій під виглядом санітарних рубок. Паралельно з цим, ми хочемо допомогти вітчизняним деревообробним підприємствам через прозорі аукціони забезпечити ресурсом виробничі потужності та працювати на благо нашої держави», - наголосила Христина Юшкевич.
Прес-служба Держлісагентства
Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 та від 12 травня 2007 р. № 724"
24.05.2016
ПРОЕКТ
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від ____________ 2016 р. № ___
Київ
Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від
27 липня 1995 р. № 555 та від 12 травня 2007 р. № 724
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Внести до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 (ЗП України, 1995 р., № 10, ст. 253; Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3041) зміни, виклавши їх в редакції, що додається.
2. Внести до Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724(Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1478; 2012 р., № 1, ст. 21; 2013 р., № 82, ст. 3041) такі зміни:
у пункті 6 слово "дерев" замінити словами ", сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності";
пункти 20-24 викласти в такій редакції "20. Вимоги до здійснення санітарних рубок визначені Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555".
Прем'єр-міністр України
|
В. Гройсман
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 липня 1995 р. № 555
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від ____________ 2016 р. № ___)
Санітарні правила в лісах України
1. Ці Правила визначають сукупність норм здійснення санітарно-оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та здійснення робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
2. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться з метою оздоровлення насаджень у максимально короткі строки за умови недопущення негативного впливу на довкілля. Вони є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами.
3. Види, обсяги, строки, місце та особливості проведення санітарно-оздоровчих заходів визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства, а також власниками лісів, постійними лісокористувачами на підставі оцінки санітарного стану лісових насаджень.
4. До санітарно-оздоровчих заходів належать:
профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними;
ліквідація захаращеності;
вибіркові санітарні рубки;
суцільні санітарні рубки;
захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб лісу.
5. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться незалежно від віку насаджень у лісах усіх категорій.
Санітарно-оздоровчі заходи в лісах зони радіаційного забруднення плануються і проводяться на підставі спеціальних інструкцій та рекомендацій, затверджених в установленому порядку.
Терміни проведення санітарно-оздоровчих заходів проводяться з урахуванням вимог статті 39 Закону України «Про тваринний світ».
Санітарно-оздоровчі заходи в лісах у межах природно-заповідного фонду проводяться відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та цих Правил.
Санітарно-оздоровчі заходи плануються і здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах територій природно-заповідного фонду – з урахуванням вимог проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, враховуючи специфіку, ступінь і період пошкодження насаджень, біологію деревних порід, шкідників та збудників інфекційних хвороб.
Перелік санітарно-оздоровчих заходів (додаток 1 до цих Правил) погоджується органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідними територіальними органами Держлісагентства (на територіях природно-заповідного фонду –погоджується обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища).
Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідний територіальний орган Держлісагентства протягом одного робочого дня з моменту погодження Переліку санітарно-оздоровчих заходів створює умови для інформування громадськості про намічені заходи в лісах шляхом оприлюднення цього Переліку на своєму веб-сайті.
Для погодження Переліку санітарно-оздоровчих заходів власники лісів, постійні лісокористувачі подають відповідним органам виконавчої влади такі документи:
викопіювання з матеріалів лісовпорядкування;
викопіювання з матеріалів обліку лісових пожеж чи з матеріалів обліку осередків шкідників і хвороб лісу, акти лісопатологічних обстежень насаджень.
У заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, природних заповідниках, пам’ятках природи, заповідних урочищах забороняється проведення суцільних санітарних рубок, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності.
В зонах регульованої рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних та орнітологічних заказниках забороняється проведення суцільних санітарних рубок.
Забороняється проведення санітарно-оздоровчих заходів навколо місця гніздування хижих птахів, занесених до Червоної книги України (радіусом 500 м), та чорного лелеки ( радіусом 1000 м), токовищ глухарів, тетеруків (радіусом 300 м).
У разі термінової необхідності на підставі наукового обґрунтування, рішень наукових або науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду, а також за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, можуть проводитися санітарно-оздоровчі заходи, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій, стихійного лиха, не передбачені проектами організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положеннями про них.
Для ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, в результаті яких виникає пряма загроза життю людей чи знищення заповідних природних комплексів, особливо термінові заходи здійснюються за рішенням дирекції установи природно-заповідного фонду.
6. Санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами та в результаті стихійних природних явищ і техногенного впливу і іншого шкідливого впливу, що викликають деградацію лісових деревостанів.
Насадження, пошкоджені верховою пожежею, відводяться під санітарну рубку після завершення її гасіння в максимально стислі терміни.
Листяні насадження під санітарну рубку відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок стихійних природних явищ та техногенних впливів.
Насадження, уражені омелою, кореневою губкою та осіннім опеньком, можуть відводитися під санітарні рубки протягом року.
7. У насадженнях, пошкоджених внаслідок стихійних природних явищ та техногенних впливів, санітарно-оздоровчі заходи проводяться позачергово.
8. Відбір дерев для санітарних рубок в межах об’єктів природно-заповідного фонду провадиться за участі головного природознавця, а при його відсутності – посадової особи, відповідальної за охорону навколишнього природного середовища.
9. Здійснення санітарно-оздоровчих заходів передбачає:
застосування найефективніших методів і технологій;
запобігання їх негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
максимально стислі терміни проведення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників, хвороб та наслідків стихійних природних явищ і техногенних впливів.
10. Власники лісів, постійні лісокористувачі подають Мінприроди для оприлюднення інформацію про лісові ділянки, що потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів, в порядку, що затверджується Мінприроди.
Вибіркові санітарні рубки
11. Вибіркові санітарні рубки здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами, шляхом вилучення з насаджень сухостійних, всихаючих, дуже ослаблених дерев внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами і в результаті стихійних природних явищ, техногенного та іншого шкідливого впливу.
12. Вибіркові санітарні рубки призначаються та оприлюднюються власниками лісів, постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічного обстеження та повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень (додаток 2 до цих Правил), а на територіях природно-заповідного фонду - за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
13. Пошкоджені, сухостійні, всихаючі, сильно ослаблені та всохлі дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або пошкодження інфекційними хворобами.
14. Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, проводиться на підставі оцінки вогневих уражень стовбура, кореневих лап, крони і загального стану дерев.
При відборі дерев у рубку в соснових насадженнях за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться обгорання кореневої шийки, кореневих лап, відмирання камбію в нижній частині стовбура, смоловиділення, які охоплюють більше 50% периметра стовбура, а у вологих умовах - обпалення кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь - 3/4 периметра стовбура і більше).
15. У насадженнях, пошкоджених вітром та в результаті інших стихійних природних явищ, до термінової рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.
16. Під час відбору свіжозаселених стовбуровими шкідниками дерев для рубки враховується загальний стан цих дерев.
Відбір пошкоджених дерев для рубки здійснюється з урахуванням біологічних особливостей найпоширеніших шкідників.
17. Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників проводиться після відновлення хвої (листя).
18. У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою та опеньком, а також у листяних насадженнях, уражених опеньком, вирубуванню підлягають дерева III-VI категорій стану.
Шкала категорій стану дерев наведена у додатку 3 до цих Правил.
19. Дерева, уражені смоляним раком-сірянкою, підлягають вирубуванню, якщо рана охоплює понад 1/2 периметра стовбура.
20. У насадженнях, пошкоджених судинним мікозом, вирубуванню підлягають дерева IV-VI категорій стану, в осередках голландської хвороби ільмових порід - дерева III-VI категорій стану.
Дерева дуба, уражені поперечним раком, підлягають видаленню лише тоді, коли рана охоплює 100% периметра стовбура.
Дерева ясена, уражені бактеріальним або східчастим раком, видаляються в разі охоплення ранами в одному або декількох місцях понад 1/2 периметра стовбура.
21. В осередках некрозно-ракових хвороб ялиці відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться у разі пошкодження ранами понад 1/2 периметра стовбура.
22. У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів. Дерева з дуплами залишаються з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.
У насадженнях осики, берези видаленню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів та іншими патологічними ознаками.
23. Дерева з рослинами-паразитами (омелою, ялівцево-ягідником та іншими) вирубуються лише у разі їх сильного ослаблення (IІI - VI категорій стану);
підлягають вирубуванню уражені омелою дерева сосни ІІ-VІ категорій стану.
24. Дерева з пошкодженнями стовбура підлягають вирубуванню, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить не менше 3/4 периметра стовбура.
Дерева з підірваною кореневою системою, нахилом нижньої та середньої частин стовбура більше 30 градусів від вертикальної осі, а також дугоподібно зігнуті дерева належать до ІV категорії стану.
Суцільні санітарні рубки
25. Суцільні санітарні рубки проводяться лише у насадженнях, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами та внаслідок інших стихійних природних явищ і техногенних впливів у випадках, коли інші лісогосподарські заходи не можуть оздоровити насадження, що може призвести до їх загибелі.
Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше. Максимальна площа суцільної санітарної рубки визначається фактичними розмірами пошкодженого насадження, де необхідно провести цей захід.
26. Обсяги ліквідної деревини, яка заготовляється при проведенні суцільних санітарних рубок в пристиглих, стиглих та перестійних насадженнях у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування, зараховуються до обсягів використання розрахункової лісосіки та обсягів фактично заготовленої деревини від рубок головного користування.
У разі проведення внаслідок стихійних явищ та техногенних впливів суцільних санітарних рубок у категоріях лісів де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які разом з проведеними рубками головного користування перевищують встановлену розрахункову лісосіку, виділення ділянок під рубки головного користування на наступний рік зменшується на обсяг такого перевищення.
У разі необхідності проведення суцільних санітарних рубок у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які перевищують розрахункову лісосіку весь період її дії, проведення рубок головного користування припиняється.
27. Для визначення характеристики насаджень рівномірно закладаються пробні площі прямокутної форми, на яких провадиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як 100 дерев основної породи. Якщо насадження досягає 100 гектарів - загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження, понад 100 гектарів - не менш як 1 відсоток площі насадження. Допускається закладання кругових пробних площ постійного або змінного радіуса (реласкопічних), кількість яких визначається відповідно до чинних нормативних документів для таксації лісу.
Для визначення ступеня пошкодження насаджень на територіях природно-заповідного фонду кількість пробних площ збільшується вдвічі.
Пробні площі на місцевості закріплюються пікетними кілками із зазначенням порядкового номера та схематично наносяться на план лісової ділянки, де необхідно провести суцільну санітарну рубку.
Результати обстежень на пробних площах оформляються у картці пробних площ, форма якої наведена у додатку 4 до цих Правил.
28. Доцільність призначення суцільної санітарної рубки визначається спеціальною комісією, утвореною за рішенням власників лісів, постійних лісокористувачів.
До складу спеціальної комісії входять представники органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим або територіального органу Держлісагентства, державного спеціалізованого лісозахисного підприємства, власника лісів, постійного лісокористувача.
Для обстеження насаджень на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду до складу спеціальної комісії включається представник обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
За результатами такого обстеження складається відповідний акт, у якому зазначаються категорія лісів, таксаційна характеристика насаджень за матеріалами лісовпорядкування, причини їх пошкодження, всихання, обґрунтування необхідності проведення суцільної санітарної рубки та строків її проведення, а також пропонуються способи і терміни лісовідновлення, заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень.
29. Висновок щодо проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх категорій надають орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового та мисливського господарства, територіальні органи Держлісагентства та протягом одного робочого дня з моменту надання такого висновку створюють умови для інформування громадськості про намічені заходи в лісах шляхом його оприлюднення на своєму веб-сайті.
30. Для отримання висновку щодо проведення суцільних санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі подають органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, територіальним органам Держлісагентства такі документи:
акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки;
зведену відомість насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 5 до цих Правил).
зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 6 до цих Правил);
плани лісових насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, з нанесеною на них схемою пробних площ.
31. Якщо під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та інфекційних хвороб, власники лісів, постійні лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання їх поширенню та зростанню чисельності.
Ліквідація захаращеності та запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу
32. Ліквідація захаращеності здійснюється шляхом прибирання поваленого сухостою (з відхиленням стовбура більше ніж на 30 градусів від вертикальної осі) та хмизу.
33. Ліквідація лісосічної захаращеності незалежно від її обсягів призначається власниками лісів, постійними лісокористувачами та здійснюється в процесі рубок.
На територіях природно-заповідного фонду ліквідація захаращеності здійснюється з урахуванням вимог проектів організації території об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що не суперечать вимогам законодавства.
Ліквідація позалісосічної захаращеності призначається та здійснюється власниками лісів, постійними лісокористувачами одночасно з іншими лісогосподарськими заходами. Як окремий захід вона здійснюється у разі, коли проведення інших лісогосподарських заходів недоцільне, а обсяг захаращеності на гектарі насадження становить у молодняках 1 і більше, а в середньовікових, пристигаючих, стиглих та перестійних деревостанах - 3 і більше куб. метрів. Ліквідація позалісосічної захаращеності здійснюється позачергово в лісах, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, в захисних смугах уздовж доріг, а також у хвойних лісах усіх категорій.
З урахуванням цільового призначення лісів та природних особливостей регіону орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового та мисливського господарства, територіальні органи Держлісагентства можуть прийняти рішення про ліквідацію захаращеності (на територіях природно-заповідного фонду, за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) в менших обсягах.
34. Підлягають збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об'єктів живої природи, про що робиться відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку.
При проведенні робіт з ліквідації захаращеності в лісах об’єктів природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ ) необхідно передбачати залишок неліквідної деревини обсягом не менше 30 куб. метрів на один гектар.
Запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників та хвороб лісу
35. Спеціальні роботи щодо запобігання виникненню та поширенню осередків і хвороб лісу плануються та здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами на підставі вимог і рекомендацій Держлісагентства.
Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб
36. Захист деревини здійснюється власниками лісів, постійними лісокористувачами.
Обробка круглих лісоматеріалів здійснюється біологічними чи хімічними препаратами, використання яких дозволено в Україні.
Заходи для запобігання заселенню деревини шкідливими комахами і пошкодженню грибами здійнюються одночасно із заготівлею деревини з урахуванням видового складу і біології розвитку шкідників і хвороб та їх шкодочинності
37. Заходи для запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами здійснюються одночасно із заготівлею деревини з урахуванням видового складу і біології розвитку шкідників і хвороб та їх шкодочинності.
Санітарні вимоги до проведення рубок та використання лісових ресурсів
38. Під час проведення вибіркових і поступових рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів першочерговому вирубуванню підлягають дерева ІV-VІ категорій стану.
39. Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів у загущених культурах сосни з високою чисельністю коренегризів не допускається зменшення повноти насаджень нижче 0,7. Домішки листяних порід (до 20-30 відсотків за складом) і підлісок при цьому зберігаються.
Забороняється проведення таких рубок лінійним способом у соснових культурах III-V класів бонітету з повнотою нижче 0,9 і міжряддями шириною більш як 2 метри та у районах можливого виникнення осередків коренегризів.
40. Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт вживаються заходи щодо мінімізації пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, в тому числі за межами лісосік.
Не допускається пошкодження дерев до ступеня неприпинення їх росту на пологих і спадистих схилах – більш як 8 відсотків, на стрімких схилах – більш як 10 відсотків кількості залишених дерев.
41. Дерева (деревостани), що визначаються для заготівлі живиці та деревних соків, попередньо обстежуються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою визначення їх санітарного стану.
Не призначаються для заготівлі живиці та деревних соків дерева (деревостани) в осередках поширення шкідників та хвороб лісу, а також деревостани, пошкоджені стихійними природними явищами та техногенними впливами, в яких відсоток дерев I і II категорій стану не досягає 75.
Моніторинг санітарного стану лісів та державний нагляд (контроль) за додержанням Санітарних правил в лісах України
42. Державний нагляд (контроль) за додержанням цих Санітарних правил здійснюється в порядку, визначеному законом.
43. Власники лісів, постійні лісокористувачі щорічно подають органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового та мисливського господарства, територіальним органам Держлісагентства, а також державним спеціалізованим лісозахисним підприємствам санітарні огляди, в яких відображають санітарний стан лісів і деревини, що зберігається в них, виконання заходів щодо поліпшення санітарного стану лісів, визначають основні заходи щодо запобігання чи ліквідації їх наслідків.
Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, територіальні органи Держлісагентства узагальнені санітарні огляди надсилають Держлісагентству.
0 коммент.:
Дописати коментар