Після скандального розгляду проекту в першому читанні у квітні 2018 р. експертне співтовариство і депутати були впевнені, що більше до цього документа ніхто не повернеться. Однак напередодні виборів концесійне лобі несподівано зробило потужний, хоча й безуспішний ривок. Законопроект спробували протягнути з усім багажем корупційних норм і схем.
Гарантії гаранта
Сигналом до старту проекту "Концесія по-новому-2.0" стала заява президента України Петра Порошенка на Раді регіонального розвитку Одеської області. Представники бізнесу нарікали на відсутність нормальних правил державно-приватного партнерства. Порошенко пообіцяв, що зробить усе, аби ці правила з'явилися. "Я врахую ваш виступ і подам як невідкладний законопроект "Про концесію" на розгляд парламенту", — заявив він.
Уже невдовзі комітет ВР з питань економічної політики призначив окреме засідання для розгляду та затвердження поправок до ухваленого раніше в першому читанні проекту "Про концесію". 20 березня воно відбулося, але рішення ухвалити так і не вдалося. Причина — хвиля обурення серед депутатів та експертів. Свою критику висловили навіть учені НАН України, які вважають проект неякісним. У підсумку повторний розгляд документа призначено на 24 квітня. Хоча, як вважають багато депутатів, нова дата засідання швидше формальний крок, оскільки такий серйозний проект не під силу нинішньому парламенту.
"Він до сесійної зали не готовий. Я думаю, що ми будемо залучати додатково експертів і громадськість, а також антикорупційні органи. Поспішно цей закон ніхто приймати не буде. До виборів його сто відсотків не буде", — переконаний член комітету ВР з питань економічної політики Вадим Кривенко.
Таємниця гарної обгортки
Після першого читання законопроект "Про концесію" обріс багатьма сотнями поправок. Увесь цей масив пропозицій і зауважень хтось намагався протиснути якомога швидше, що викликало хвилю критики і вкотре відсунуло перспективу можливого ухвалення проекту в цілому. Однак питання залишається відкритим: чому настільки потрібний для бізнесу документ так жорстко відторгає суспільство? На думку ряду експертів, ключовою причиною є підміна понять. Новим законопроектом намагаються прикрити фінальний виток великої приватизації, у перебігу якої по приватних кишенях розійдуться останні ліквідні держактиви.
"Це спроба через таку "передвиборну шпарину" проштовхнути можливість розжитися цінними об'єктами. Якщо вони один раз здадуть щось у концесію, то в нового власника завжди буде переважне право на продовження договору. Тому фактично це передача назавжди", — вважає екс-міністр економіки Володимир Лановий.
Так само вважає і член комітету ВР Юрій Левченко. За його словами, якби законопроект був націлений виключно на будівництво об'єктів green-field, тобто з нуля, проблем не було б. Але разом із правилами для нових концесійних проектів, законопроект передбачає фактичний дерибан існуючих держпідприємств, чимало з яких мають стратегічне значення і є високорентабельними. Тому, вважає Левченко, розроблювачі вплели в нього норму про "конфіденційність", щоб ніхто не довідався, за якою ціною і на яких умовах передаватимуть у приватні руки ліквідні активи.
"Якщо займатися концесією, то все має бути максимально публічно. Тому що ми отримаємо в підсумку те, що вже є зараз у низці галузей, коли кілька родин контролюють абсолютно всі економічні ресурси", — заявив Левченко. Його колега, депутат Андрій Вадатурський, кілька разів вносив поправки щодо скасування т.зв. договорів про конфіденційність. Але їх усі відхилено.
"Це перетворить концесію на повністю тіньовий ринок. Переговори проводитимуть зі "своїми", а згідно із договором про конфіденційність громадяни не зможуть довідатися, передали цей об'єкт у концесію за сто мільйонів чи за сто гривень", — пояснив Вадатурський.
У ВР охрестили законопроект "Про концесію" тіньовою приватизацією і дали йому мінімальні шанси на фінальному голосуванні. Щоб хоч якось зрушити ситуацію з мертвої точки, висловлювалися ідеї про те, щоб розділити концесію — для нових об'єктів, зокрема для будівництва автодоріг, і окремо — для вже існуючих підприємств.
"Я завжди виступав проти концесії працюючих підприємств. Це страшна норма. Концесія допустима тільки стосовно доріг. А в іншому — це буде просто дерибан, — вважає член комітету з питань бюджету Віктор Пинзеник.
Як виявилося, концесія існуючих держпідприємств — болюча точка не тільки України. За словами члена комітету з протидії корупції Ігоря Луценка, цей інструмент не приніс успіху Туреччині, хоча там антикорупційні закони працюють жорсткіше, ніж у нас.
"На жаль, досвід концесії в сусідніх країнах виявився непродуктивним. Прогнозні показники, що, як правило, декларувалися при укладанні концесійних договорів, не виконувалися. А збитки від примарних планів лягають на державу. Це та форма, в якій зростала і продовжує зростати корупція в тій-таки Туреччині", — пояснив депутат.
У проекті закладено низку інших норм, які роблять його небезпечним для економіки та суспільства. Наприклад, істотне спрощення механізму вилучення власності на користь концесіонерів. На думку члена комітету ВР з питань аграрної політики Андрія Вадатурського, новація запустить рейдерську кризу в земельних відносинах. Якщо сьогодні земля може бути примусово вилучена у власника тільки за рішенням суду, то в новому проекті такими правами наділяються чиновники в центрі і на місцях.
"Новий законопроект буквально пропонує: "Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування... в одноособовому порядку приймає рішення щодо примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, розміщених на них, для цілей будівництва та/або експлуатації в рамках здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії". Тобто пропонується необмежений перелік підстав для вилучення. Концесіонери зможуть на законних підставах ініціювати вилучення майже будь-якого майна", — заявив Вадатурський.
Досить гострою виявилася норма, яка дозволяє інвесторові передавати отримане в концесію держмайно в оренду або іпотеку. Експерти переконані, що це уможливить зловживання ліквідними активами. І замість перспективних концесіонерів Україна переповниться фірмами-прокладками, які запропонують будь-які умови, аби тільки отримати прибутковий актив у концесію, щоб відразу віддати його під іпотеку. Якщо кошти не будуть повернуті, оплачувати заборгованість і рятувати підприємство доведеться державі.
"Наприклад, ви берете в концесію, практично в користування, ліквідний об'єкт. Віддаєте його під іпотеку в банк і не повертаєте коштів. Банк його забирає. Це така схема грабежу", — пояснив член комітету ВР з питань податкової та митної політики Михайло Головко.
Соціальним бунтом загрожує норма законопроекту, яка дозволяє ліквідувати держпідприємства при передачі їхнього майна концесіонеру. Усе б нічого, але в проекті жодного слова про соціальні гарантії. Що буде з трудовими колективами? Негласно мається на увазі, що працівники ліквідованого підприємства просто змінять юридичну прописку, тобто будуть переоформлені на роботу в нову компанію, створену концесіонером. Та тільки чи всіх найматиме приватник, чи хоча б деяких з них — про це у проекті ні слова. Не дивно, що спроба проштовхнути законопроект "Про концесію" викликала різку реакцію профспілкових організацій морських портів України. Адже морські підприємства в числі перших на концесію.
Голова профспілки ДП МТП "Чорноморськ" Сергій Бризгалов назвав законопроект асоціальним і антилюдяним. За його словами, він не передбачає жодних соціальних пільг і гарантій для людей.
"Віддають підприємства, які за будь-яких умов матимуть вантажообіг і працюватимуть. "Ольвія" — порт, який перевантажує вантажі військового призначення. Іншого такого в країні немає. Його здають. У нас у порту "Чорноморськ" — єдиний в Україні поромний комплекс. Його — у концесію. Це ж стратегічний об'єкт, він із прибутком працює. Далі — Херсонський порт. Це не концесія, а розкрадання держмайна в особливо великих розмірах", — заявив Бризгалов.
На черзі глибоководний порт "Южний". Його намагаються концесувати ще від часів Януковича. Мінінфраструктури не втомлюється повторювати про необхідність віддати підприємство в концесію, продовжуючи "накачувати" його капітальними інвестиціями. Зокрема, тільки за 2018 р. капінвестиції в ДП МТП "Южний" перевищили 800 млн грн. У цілому ж інвестпрограму держпідприємства на період 2015—2019 рр. розраховано на 13,5 млрд грн. До слова, автори законопроекту "Про концесію" погодилися прибрати норму, яка надавала переважне право на концесію підприємства тому, хто вже користувався ним раніше. Активи "Южного" уже майже 10 років використовує компанія "Портінвест" Ріната Ахметова. Отже, автоматичної передачі об'єкта вже бути не може. Але питання залишається: навіщо позбуватися того, що приносить великі доходи в обмін на порівняно невеликий концесійний платіж? 2018 року ДП МТП "Южний" перерахувало в бюджет країни понад 700 млн грн податків.
Державне — не означає неефективне
Експерти переконані, що новій владі буде набагато складніше займатися дискредитацією держвласності з метою її остаточного дерибану. Сьогодні з кабінетів на Грушевського постійно чути, що держава — поганий господар, і всі її активи підлягають передачі в приватні руки. І жодного слова про те, що за кордоном безліч великих об'єктів, навіть таких як морпорти, зокрема найбільша гавань Європи — порт Роттердама, досі перебуває в державній і комунальній власності. Тобто великого сенсу змінювати формат власності немає. Імовірно, простіше замінити в конструкції управління держвласністю "слабку ланку", яка робить її неефективною.
Рита Рєзнік
0 коммент.:
Дописати коментар