Як врятувати бджіл?

НА КОНТРОЛІ. З огляду на вимоги бджолярів Мінагрополітики розробляє заходи на захист працьовитих комах від масових отруєнь

Володимир КОЛЮБАКІН, «Урядовий кур'єр»

Середина квітня ознаменувалася новими протестами бджолярів, адже з наближенням нового аграрного сезону знову постає загроза масових отруєнь бджіл з вини аграріїв, як це сталося торік («УК» № 129 від 13 липня 2018). Тому учасники мітингів вимагали, щоб парламент ухвалив закон про захист бджільництва і запровадив більш жорсткий контроль за використанням пестицидів й інших хімікатів. які використовують в обробітку сільгоспугідь.

Небайдужість до цієї проблеми продемонструвало профільне міністерство. 19 квітня під головуванням в.о. міністра Ольги Трофім-цевої відбулася селекторна нарада у форматі онлайн із представниками обласних державних адміністрації і України «Бджільництво: протидія загрозі загибелі бджіл». Про це повідомляє прес-служба міністерства.

Міністерство не стоїть осторонь

В.о. міністра зауважила: «Питання протидії загибелі бджіл залишається одним із ключових для команди Мінагрополітики. Потрібно пам’ятати, що неправильне застосування пестицидів не тільки призводить до загибелі бджіл, а і і шкодить здоров'ю громадян та стану навколишнього середовища. Фахівці Мінагрополітики вже розробили регуляторні акти та створили спеціальну міжвідомчу робочу групу».

Вона наголосила на важливості подальшого конструктивного діалогу між аграріями та пасічниками, ефективність якого значною мірою залежить від місцевої влади. Ольга Трофімцева зазначила: за підсумками 2018 року в регіонах, де належно було напрацьовано механізми взаємодії та оповіщення, випадків загибелі бджіл від пестицидів не зафіксовано або така загибель мінімальна.

За інформацією Держпродспоживслужби, найбільшу кількість випадків запібелі бджіл у 2018 році було зафіксовано у Луганській, Дніпропетровській, Харківській, Житомирській та Донецькій областях. Загалом, зауважують працівники галузі, торік вони втратили близько 45 тисяч бджолосімей. Біда не зачепила лише Закарпаття і лише тому, що там із суто географічних причин немає великих аграрних підприємств.

Хто труїть?

Саме аграріїв бджолярі вважають головними винуватцями запібелі працьовитих комах. Сільгосппідприємства застосовують на полях пестициди, шкідливі для комах, а то й інсектициди, які саме проти комах і призначено, не дотримуючись встановлених правил поводження з такими речовинами.

Обробіток хімікатами, шкідливими для бджіл, слід здійснювати лише у нічний час або в похмуру погоду, коли бджоли сидять у вуликах і не вилітають на збирання меду. Понад те, не всі речовини, застосовувані аграріями, однаково шкідливі для бджіл, але менш
шкідливі, як правило, дорожчі. А найдешевші завезені в Україну нелегально, але воші ж і найотрутніші.

Аграрії повинні попереджати бджолярів, що мають намір здійснювані обробіток. Але. на жаль, ефективному розв’язанню проблеми дуже заважає те, що велика частина пасічників перебуває в «тіні», навіть скільки їх, достеменно не відомо.

Скільки в Україні пасічників?

Різні джерела називають цифри від 200 до 400 тисяч. Директор з розвитку компанії-експортера меду «Асканія-пак» Віктор Іванченко вважає, що в нас від 80 до 100 тисяч пасічників. Такого висновку в його компанії дійшли на основі аналізу кількості експортованого меду та середнього медозбору (близько 900 кілограмів).

Утім, і цю цифру слід вважати суто умовною, адже далеко не весь мед експортують. Особливо це стосується малих виробників, які не об'єднані у кооперативи і не в змозі сформувати великі партії солодкої продукт і на експорт, а реалізують її на базарі.

Сам Віктор Іванченко зауважує, що приблизно 60% меду виробляють на невеликих пасіках, де кількість бджолосімей не перевищує 50. На частку великих виробників, які обслуговують понад 200 бджолосімей, припадає до 5% всього меду, 25% забезпечують середні пасічники.
Тож і загального соціального портрета українського пасічника не існує — це доволі строката спільнота. Собівартість виробництва меду, що існує, не дає пасіці самоокупності, якщо на ній менш як 200 бджолосімей. Крім того, якщо мед — єдине джерело доходу пасічника, він залежить від кон'юнктури цін на ринку, яка дуже хистка.

Тобто для малого, і навіть середнього пасічника бджільництво не може бути єдиним чи навіть основним джерелом доходу, тому часто таких бджолярів називають любителями. Доходи з малої пасіки не дають достатньо ресурсів для розширення діяльності, тому певна частина малих бджолярів періодично постає перед питанням, чи варто продовжувати діяльність. Особливо це стосується тих, хто зайнявся бджільництвом після виходу на пенсію, а таких чимало.

З «тіні» тебе нечутно

Фактично усталеного контингенту пасічників не існує. Це істотно обмежує їхні можливості захистити своїх бджіл. Пенсіонери формально живуть лише на пенсію, отже, мають право на субсидії та інші види соціальної допомоги. Пасіка — це для них додатковий дохід, але нестабільний, рік на рік не схожий, соціальні виплати — стабільніше джерело, отже, реєструвати свою пасіку для таких бджолярів невигідно, адже їм зараховуватимуть додатковий дохід і соціальні пільги буде втрачено.

Крім того, багато хто нарікає на тривалу і складну процедуру реєстрації, в яку входить перевірка пасіки Держпродспо-живслужбою. А з іншого боку, і споживач має бути певний, що мед, який він придбав у крамниці чи на базарі, не завдасть йому шкоди.

Тому багато хто не хоче брати на себе зайвий клопіт, але наражається на небезпеку: незареєстрований пасічник не може заявити претензії до сільгоспвиробника, який потруїв йому бджіл, адже офіційно цього пасічника не існує. Навіть коли випадки загибелі набули всеукраїнського розголосу, далеко не всіх бджолярів вдалося вмовити заявити про це — деякі боялися визнати наявність у себе пасік.

Проблема потребує розв'язання на рівні держави. Адже Україна, попри істотне зниження експорту меду торік (на 40%), все одно входить до першої п'ятірки світових експортерів цього продукту. Щоб не втратити позиції на світовому ринку, з'їзд Спілки пасічників України, що відбувся недавно, ухвалив рішення звернутися до Міністерства аграрної політики та продовольства. Мінекології, Держпродспоживслужби для спільної роботи над програмою розвитку бджільництва на 2019— 2030 рр. На нашу думку, до цього варто було б долучити Мінфін і ДФС, адже питання реєстрації пасік багато в чому їх стосується. Для цього пропонують створити робочу групу за участі бджільницької спільноти, подати готовий документ на розгляд Верховної Ради і домогтися бюджетного фінансування програми.

https://ukurier.gov.ua