Уже й того лісу біля села залишилося небагато. Місцеві мешканці кажуть, що коли вирізали ділянки далеко від села, то люди заплющували на те очі, розуміючи, що ліс і садять же для того, аби з часом мати з нього користь. І найперше — від переробки і продажу деревини. Але коли бензопили запрацювали майже біля села, це насторожило. Виконувач обов’язків старости Березичівського старостинського округу Микола ВІТОВЩИК каже, що до цього масиву від села Нові Березичі нема і кілометра. Цей ліс — особливий для села з кількох причин. «Це надзвичайно мальовничі місця, я побував там днями, то, знаєте, мені аж серце заболіло, бо таку красу пускати під бензопилу — то шкода, — каже староста. — А крім того ж, то гарні грибні місця, лише тут у районі у великих кількостях ростуть лисички, на лисички приїжджають і мешканці навколишніх сіл, а також з Любешова та Волі Любешівської. Це фактично і єдиний ягідник для місцевих. А заготівля чорниць та тих же грибів тримає бюджети не однієї родини».
Місцеві мешканці настроєні досить категорично. Вони вже підняли на ноги, як кажуть, кого тільки могли на місці, звернулися і в редакцію газети «День». Надіслали відео, з якого видно, що березнячок вирізається під чисту, а пеньки, які залишилися, навіть не мають у діаметрі 20 сантиметрів... Голова Любешівської ОТГ Олег КУХ повідомив, що ця ділянка належить до компетенції державного підприємства СЛАП «Любешівагроліс». Каже, що головний лісничий Віктор Симонович розуміє переживання громади, але значно раніше цей масив при дотриманні всіх вимог було відведено під рубку головного користування. Два роки тому була введена нова процедура використання лісу, бо ліс в Україні належить народу, державі, і при рішенні рубати чи не рубати, лісівники мають співпрацювати з громадою, на території якої масив. Громада на громадських слуханнях має право оцінювати вплив на довкілля, до якого призводять такі рубки. «Цей березнячок, що біля Нових Березич, на мою думку, не має вже аж такої великої цінності для того, щоб його вже вирубати, — вважає Олег Кух. — Ми, як місцева влада, зараз спробуємо вирішити питання, щоб вивести його з обов’язкової рубки. Якщо це нам вдасться... Створили комісію, яка побуває на місці, оцінить прибутки від заготівлі деревини, оцінить і шкоду, яка неодмінно буде завдана знищенням цього лісу».
У Нових Березичах налаштовані відстоювати «свій» ліс від знищення. Справа не лише в чорницях-лисичках, хоч і це дуже важливо для селян, а в тому, що не хочуть, аби їхні діти жили в селі без лісу, щоб люди не мали де і подихати цілющим лісовим повітрям. Побоюються і природних змін. Розказують про... пилову бурю, яка нещодавно — і це на Поліссі! — накрила село. «Ліс вирізаний скрізь, де можна, вітрові тепер є де розгулятися!» — з сумом констатують. Староста Микола Вітовщик каже, що за 20 метрів від місця, де починали працювати бензопили, є великі масиви повалів. Були буревії, які повалили сосни в діаметрі до 40 сантиметрів. Чому їх не прибрати, будуть і кубометри для плану?.. Дивується староста.
Нові Березичі, як і ще одне село — Віл, що входить у Березичівський старостинський округ, села перспективні. Люди активно будуються, хочуть жити на прабатьківській землі, і вже не хочуть миритися з тим, щоб зникали з цієї землі їхні березнячки та соснячки.
Місцеві мешканці настроєні досить категорично. Вони вже підняли на ноги, як кажуть, кого тільки могли на місці, звернулися і в редакцію газети «День». Надіслали відео, з якого видно, що березнячок вирізається під чисту, а пеньки, які залишилися, навіть не мають у діаметрі 20 сантиметрів... Голова Любешівської ОТГ Олег КУХ повідомив, що ця ділянка належить до компетенції державного підприємства СЛАП «Любешівагроліс». Каже, що головний лісничий Віктор Симонович розуміє переживання громади, але значно раніше цей масив при дотриманні всіх вимог було відведено під рубку головного користування. Два роки тому була введена нова процедура використання лісу, бо ліс в Україні належить народу, державі, і при рішенні рубати чи не рубати, лісівники мають співпрацювати з громадою, на території якої масив. Громада на громадських слуханнях має право оцінювати вплив на довкілля, до якого призводять такі рубки. «Цей березнячок, що біля Нових Березич, на мою думку, не має вже аж такої великої цінності для того, щоб його вже вирубати, — вважає Олег Кух. — Ми, як місцева влада, зараз спробуємо вирішити питання, щоб вивести його з обов’язкової рубки. Якщо це нам вдасться... Створили комісію, яка побуває на місці, оцінить прибутки від заготівлі деревини, оцінить і шкоду, яка неодмінно буде завдана знищенням цього лісу».
У Нових Березичах налаштовані відстоювати «свій» ліс від знищення. Справа не лише в чорницях-лисичках, хоч і це дуже важливо для селян, а в тому, що не хочуть, аби їхні діти жили в селі без лісу, щоб люди не мали де і подихати цілющим лісовим повітрям. Побоюються і природних змін. Розказують про... пилову бурю, яка нещодавно — і це на Поліссі! — накрила село. «Ліс вирізаний скрізь, де можна, вітрові тепер є де розгулятися!» — з сумом констатують. Староста Микола Вітовщик каже, що за 20 метрів від місця, де починали працювати бензопили, є великі масиви повалів. Були буревії, які повалили сосни в діаметрі до 40 сантиметрів. Чому їх не прибрати, будуть і кубометри для плану?.. Дивується староста.
Нові Березичі, як і ще одне село — Віл, що входить у Березичівський старостинський округ, села перспективні. Люди активно будуються, хочуть жити на прабатьківській землі, і вже не хочуть миритися з тим, щоб зникали з цієї землі їхні березнячки та соснячки.
0 коммент.:
Дописати коментар