Вирубують більше ніж в Карпатах: Рівненщина – у топ областей за найбільшою втратою лісу

Як показало дослідження, найбільше лісу вирубують не в Карпатах, як можна було б подумати, а на Поліссі.

Рівненщина разом із Житомирщиною та Київщиною посідають перші місця за втратою лісу. Такі дані публікують «Тексти», посилаючись на дані порталу «Global Forest Watch».

В Україні ситуація із втратою лісу не найгірша, порівняно з іншими країнами. Найбільше втрачають лісу у Португалії (за останні роки - майже 7% території (або близько 40% усіх лісів).

Якщо дивитись на області, то можна побачити, що поширена думка про тотальну вирубку Карпат - це міф. Принаймні, ситуація в Карпатах значно краща, ніж на Поліссі. У найгіршій першій четвірці, окрім Житомирської, Рівненської та Київської області за втратою лісу - також Волинь.

20.01.2020 17:20
https://rivnepost.rv.ua/news/rivnenshchina-sered-topoblastey-de-naybilshe-virubuyut-lis

Далі...

ПРОЗОРА РЕНТНА СТАВКА ДЛЯ ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ

Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики підтримано мої правки до проекту Закону #1210 щодо скасування поділу території лісів за п‘яти розрядами рентної плати та встановлення єдиної середньої ставки.

Існуючий поділ лісів за розрядами базувався на відстані вивезення деревини з лісосік до найближчого пункту відвантаження деревини ЗАЛІЗНИЦЕЮ.

Такий поділ був розроблений ще за часів Радянського Союзу і відповідав умовам ведення господарства першої половини ХХ століття, коли понад 90% лісопродукції перевозилось залізницею.

Одак сучасна європейська практика перевезення деревини автомобільний транспортом з відвантаженням із верхніх (проміжних) складів, розташованих біля доріг із твердим покриттям, відповідно до умов поставки FSA, яка є дуже поширеною, вносить суттєві корективи в організацію перевезень деревини, нівелюючи залежність підприємств від розташування залізничних станцій.

Крім того, існуюча система поділу лісів за розрядами часто ставала джерелом маніпуляцій лісокористувачів для зменшення податкових нарахувань.

Тому, встановлення єдиного розряду значно спростить адміністрування цього податку, актуалізує норми Податкового кодексу до сучаних умов ведення господарства та усуне можливості для маніпуляцій в нарахуваннях податку.

✔️ Слідкуйте за нашими новинами на офіційній FaceBook сторінці: https://www.facebook.com/zeolga96/
✔️ Telegram: https://t.me/vasylevska96
✔️ Моя особиста сторінка Ольга Василевська-Смаглюк: https://www.facebook.com/ukrjournalist

🌲🌳🌲

Далі...

З якою економікою Україна починає рік

Це аналіз економіки, яку кожен із нас знайшов під ялинкою нового року. Частково це спадок попередніх періодів, частково — "здобутки" та прорахунки діючої влади, частково — злочинна бездіяльність. З цією економікою ми житимемо 2020-го і муситимемо її трансформувати, аби взагалі вижити, написав у статті на "ZN.ua" економіст, керуючий приватним інвестиційним фондом на фондовому ринку США Володимир Компанієць.


Поширені кліше про те, що українські промисловість і виробництво — це "червоні директори" та дотаційні заводи, лише додають нам загроз, притупляючи больовий поріг. Жоден у новій владі не здригнувся від звістки про спад у промисловості. А дарма. Люди мають щось одягати, щось їсти і купувати самокати. Якщо ми не вироблятимемо всього цього, для нас це залюбки зроблять інші, за дефіцитну для нас валюту. Чи дійсно ми хочемо йти цим шляхом економічного нерозвитку?

Будівництво

Галузь будівництва завдяки значному зростанню виділених бюджетних коштів на ремонт доріг, будівництву/реконструкції об'єктів за державний кошт, інвестиціям у "зелену" енергетику та теплій погоді, яка сприяла істотному збільшенню кількості придатних для будівництва днів, покаже найбільші темпи приросту серед усіх видів економічної діяльності — трохи більше 20%. Але водночас слід зазначити, що вся галузь будівництва у 2018 році забезпечила тільки 2,3% ВВП України і що в секторі житлового будівництва буде зафіксовано темпи приросту лише близько 2%.

Безумовно, варто виокремити Вінницьку область, в якій темпи приросту будівництва — майже 100%, гарні результати за підсумками року в галузі будівництва покажуть Чернігівська, Херсонська, Миколаївська та Чернівецька області. А от у Черкаській, Запорізькій і, ймовірно, Івано-Франківській за результатами року обсяги будівництва знизяться.

Галузь будівництва в Україні могла б активізувати запуск іпотечного кредитування, але його як фактично не було в країні в останні роки, так і не буде в найближчі.

Роздрібна торгівля

Торгівля завдяки підвищенню доходів населення, збільшенню переказів заробітчан та активізації споживчого кредитування покаже майже 10% реального річного приросту. Але цей приріст буде нерівномірний: якщо у Київській, Вінницькій і Тернопільській областях він становитиме від 17 до 20%, то такі прикордонні області, як Чернігівська, Закарпатська, Сумська та Херсонська, покажуть темпи приросту від 1 до 3%, а Чернівецька — взагалі зменшення торгівлі на 3%. Основними причинами таких низьких показників тут будуть і значні обсяги тіньової торгівлі, і значна ревальвація гривні, яка зробила українські товари менш конкурентними, і продовження виїзду населення на заробітки за кордон.

Цікаве запитання: а завдяки чому зросте торгівля в Україні на 10% у 2019 році, якщо харчова, текстильна та меблева галузі разом із сільським господарством показують темпи приросту, близькі до нуля, а деякі навіть падають?

Відповідь дуже проста, і її легко можна побачити як у супермаркетах, так і в державній статистиці, — імпорт. Особливо яскраво це видно по поличках з молочною продукцією, де завдяки ревальвації гривні та величезним субсидіям у ЄС на виробництво молока імпортна продукція суттєво витісняє українську, особливо в сегменті сирів.

У 2019 році виникла парадоксальна ситуація: в Європі вартість якісного молока для виробників молочної продукції вже нижча, ніж в Україні, й українські виробники можуть ще якось конкурувати з ЄС лише завдяки нижчим іншим операційним витратам, наприклад витратам на оплату праці.

На жаль, уряд не вжив жодних заходів, щоб урегулювати цю ситуацію, найімовірніше, там просто не знають дуже сумного досвіду виробників молочної продукції інших країн після того, як на їхній ринок заходили виробники з ЄС із конкурентною перевагою у вигляді субсидій на молоко.

Сільське господарство

Незважаючи на рекордний урожай зернових, сільськогосподарська галузь, яка разом із лісовим і рибним господарством забезпечила у 2018 році 10,1% ВВП України, продемонструє за результатами року темпи приросту лише близько 2%. На це вплинули фактична відсутність приросту у тваринництві та значне падіння виробництва деяких рослинних культур.

Наприкінці року було зафіксовано суттєвий спад у галузі, зумовлений аномально теплою погодою, що набагато зсунуло строки збирання врожаю зернових та олійних, а також спричинило зменшення врожаю цукрового буряку та сої. Аномально тепла погода також несе неабиякі ризики для озимих цього сезону.

Слід зауважити, що у підприємств як рослинництва, так і тваринництва буде забезпечений річний приріст у 5%, тоді як у господарствах населення за обома напрямами буде зафіксоване річне зниження приблизно на 1,5%.

Завдяки рекордному врожаю зернових сільськогосподарська галузь забезпечить гарний приплив валютних надходжень в економіку України. Хоча за результатами року в Одеській області спостерігається суттєве падіння обсягів у цій галузі (десь близько 8%), у Полтавській, Київській, Хмельницькій, Рівненській та Івано-Франківській — зниження від 1 до 4%. А гарні результати покажуть Запорізька та Донецька області, в яких приріст становить майже 20%, а також Кіровоградська, Дніпропетровська та Луганська — від 7 до 9%.

Хочу зазначити, що значна частка сільськогосподарської галузі залишається в "тіні".

Промисловість

У промисловості, яка у 2018 році забезпечила 21% ВВП України, вперше за чотири роки зафіксоване зниження обсягів виробництва. Але треба враховувати, що у 2015 році, коли спостерігалося попереднє зниження, на цю галузь відчутно впливали військові дії в Донбасі. І найголовніше, що за результатами 2019 року ми отримаємо падіння або мінімальний приріст за всіма ключовими секторами промисловості, тому вже можна констатувати системну кризу в ній.


На падіння промисловості вплинула сукупність чинників: тут і політика НБУ щодо облікової ставки та курсу гривні; і збільшення середньорічної температури в Україні, що зумовило зниження виробництва електроенергії й пари; і падіння цін на світових ринках на металургійну продукцію; і навіть підписання Угоди про асоціацію з ЄС. На жаль, не всі розуміють, що не тільки ЄС відкрив свій ринок для безмитного ввезення продукції з України, але й Україна також відкрила свій ринок для безмитного ввезення з ЄС, в якому промисловість більш розвинена, ніж у нашій країні.

Політика НБУ щодо курсу гривні

Безумовно, окремої уваги потребує курсова політика НБУ, і тут питання не тільки в найбільшій ревальвації національної валюти у світі, що значно вдарило по українських виробниках товарів і послуг, а й у тому, що жодна організація у світі не змогла спрогнозувати таке зміцнення. Якщо відкрити грудневий консенсус-прогноз Мінекономіки за 2018 рік, який складається на базі опитування експертів різних установ і організацій, у тому числі й НБУ, то можна побачити, що на кінець 2019-го зафіксовано такий прогноз по курсу долара:

— мінімальний 29,40 грн/дол.;

— медіанний 30,42 грн/дол.;

— максимальний 33,00 грн/дол.

По середньорічному курсу на 2019 рік у цьому консенсус-прогнозі Мінекономіки зафіксовано такі значення курсу:

— мінімальний 27,00 грн/дол.;

— медіанний 29,08 грн/дол.;

— максимальний 32,00 грн/дол.

За результатами 2019 року, маємо середньорічний курс 25,84 грн/дол., який дуже далекий навіть від мінімальних прогнозних значень.

Фактично можна констатувати, що курсова політика НБУ є непрогнозованою, що закладає суттєві ризики для економіки. НБУ та міністр економіки заявляють, що курс уже регулюється ринком, і підприємствам треба укладати форвардні контракти для мінімізації ризиків. Звучить гарно, але:

1) не можна назвати встановленням ринкового курсу, коли НБУ виходить із періодичними інтервенціями в той чи інший бік. До речі, у деяких країнах світу знання про можливі інтервенції дає можливість непогано заробляти окремим гравцям. Ринковим валютний курс в Україні стане лише після того, як будь-яка фізична/юридична особа зможе купити/продати без обмежень на біржі валюту, ф'ючерси або опціони на валюту, як це відбувається не тільки в найрозвиненіших країнах світу, але й у наших сусідів;

2) хочеться побачити банк, який погодиться укласти беззаставний форвардний контракт з експортером на 100 млн дол. виручки. І хочеться побачити, що буде потім із нормативами такого банку;

3) ну й найголовніше, перш ніж вчити банки, підприємства й організації мінімізації ризиків з допомогою форвардних контрактів, треба було б для початку дізнатися правильну формулу розрахунку форвардного курсу, а не використовувати ту, яка генерує збитки одній зі сторін і прибутки іншій.

Політика НБУ щодо облікової ставки

Стосовно політики НБУ по обліковій ставці достатньо сказати, що реальна облікова ставка у 2019 році перебувала на одному із найвищих рівнів у світі. Це призвело до падіння показника "кредити юридичним особам до ВВП" до 14-річного мінімуму та до одного з найменших значень у Європі. Фактично банки кредитують економіку лише в мінімальних обсягах, що позначається на промисловості.

На початку року для банків чудовою альтернативою кредитуванню були такі безризикові інструменти, як депозитні сертифікати НБУ та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Для чого банкам кредитувати підприємства, якщо на початку 2019 року можна було під 18–19% безризиково розміщувати кошти в ОВДП?

Після того, як на ринок ОВДП масово зайшли іноземні інвестори та обвалили дохідність за ними, банки почали поступово переходити в депозитні сертифікати НБУ, що призвело до історичного рекорду в 152 млрд грн залишку депозитних сертифікатів на початок 2020 року і до споживчих кредитів із середньою ефективною ставкою в 50–70% річних.

Хоча НБУ й декларує, що середня ставка за кредитами юридичним особам знизилася до 15%, реальна ставка для підприємств починається від 18% річних. У сусідній Польщі підприємства зараз можуть без проблем брати кошти під 4,5–5% річних, а в деяких інших європейських країнах ставки кредитування знизилися до 2% річних. І європейські підприємства тим самим отримують суттєві конкурентні переваги порівняно з українськими виробниками.

Без запуску масштабного кредитування під ефективні ставки менш як 10% будь-якого приросту реального ВВП у 40% за п'ять років не буде. І тут не допоможуть жодні ініціативи Кабміну щодо вибіркового кредитування малого бізнесу.

Національний банк України, безумовно, може заявити, що для нього головним є не зростання економіки, а ціни, тому він здійснює таргетування інфляції, що сприяло зниженню споживчої інфляції до 5%. Але...

По-перше, кожен може подивитися структуру споживчого набору, за яким розраховують зміну споживчої інфляції, та зрозуміти, наскільки вона далека від реальних витрат домогосподарств. Це призводить до викривлення показника споживчої інфляції.


По-друге, можна поставити собі прості запитання: що краще для економіки — мати 5% споживчої інфляції та 15% зростання доходів чи, може, 10% інфляції та 30% зростання доходів? Що ми таргетуємо — одні з найнижчих у Європі зарплат? Зарплати ж є складовими собівартості всіх товарів і послуг.


По-третє, якщо навіть під час рекордної ревальвації гривні ми маємо 5% споживчої інфляції, то що буде з інфляцією під час девальвації гривні? У нас же, за заявами НБУ, курс ринковий і може коливатися як в один, так і в інший бік. На історичних даних можна легко порахувати, що подорожчання долара на 10% із певним часовим лагом призводить до збільшення споживчої інфляції на 5%.

По-четверте, у НБУ випадково не переймаються запитанням, чому ФРС США вважає забезпечення економічного зростання більш важливим завданням, ніж таргетування інфляції?

По-п'яте, НБУ сподівається, що таргетування інфляції дасть змогу суттєво знизити ставки кредитування, от тільки там забувають, що ставки кредитування залежать від вартості ресурсів, які прямо не залежать від інфляції, а залежать від попиту і пропозиції на ці ресурси. У країні може бути 0% річної інфляції, але водночас ставки за депозитами сягатимуть 15% і більше, і таке в Україні вже було.

Тож виходить, що завдяки такій грошово-кредитній політиці у НБУ на майбутнє закладено суттєвий девальваційний тиск на гривню через вихід нерезидентів — покупців ОВДП. Почне він проявлятися після того, як обсяги виходу перевищать обсяги входу. А це рано чи пізно відбудеться, бо іноземний інвестор, продаючи долари на X гривень для купівлі ОВДП, через деякий час формуватиме попит на валюту в розмірі X+% гривень після продажу ОВДП.

ОВДП

Аналізуючи економічну ситуацію у 2019 році, не можна обійти увагою ситуацію на ринку ОВДП, тим більше, що багато хто звинувачує Мінфін у формуванні боргової піраміди.


Треба розуміти, що розміщення ОВДП є одним із ключових інструментів фінансування дефіциту бюджету й погашення минулих випусків облігацій. Відбувається воно у вигляді аукціонів, і акцептуються найнижчі рівні дохідності із запропонованих. Тому ставки у 18–19% річних на початку 2019 року були вимушеними, бо значну конкуренцію ОВДП складали депозитні сертифікати НБУ, і саме банки були одними із найбільших покупців ОВДП.


Після підключення до Clearstream і масового заходу нерезидентів удалося значно зменшити дохідність завдяки збільшенню попиту від нерезидентів, які нині забезпечують істотну частку попиту під час первинного розміщення ОВДП (116 млрд грн гривневих ОВДП на кінець 2019-го вже тримають нерезиденти).


Багато хто лякає можливим масовим виходом нерезидентів у разі негативної зміни економічної ситуації в Україні/світі та обвалом курсу гривні. Але проблема в тому, що хоча в Україні і функціонує вторинний ринок, на сьогодні немає гравців, які зможуть викупити такий обсяг у нерезидентів. Також треба зазначити, що зайшли окремі фонди, які просто розбавили свої інвестиційні портфелі ще одним інструментом, і тепер вони триматимуть ОВДП до погашення, і питома вага цих ОВДП дуже незначна в їхніх портфелях. 5 млрд дол. українських гривневих ОВДП — це крапля в морі боргових інвестицій.

Головними проблемами на ринку ОВДП під час економічної паніки будуть такі:

— значне зниження попиту на первинному ринку, а у 2020 році заплановано розмістити ОВДП на 231 млрд грн. Хто їх викупить? Безумовно, українські банки заберуть доларові ОВДП, бо фактично Мінфін зараз став монополістом із розміщення валютної надліквідності, а хто викупить гривневі облігації? Українські банки вже не особливо цікавлять гривневі ОВДП із поточною дохідністю в 11% річних;

— істотне збільшення пропозиції на вторинному ринку, що призведе до підвищення ставок за ОВДП як на первинному, так і на вторинному ринку.

Якщо в чомусь Мінфін і звинувачувати, то у такому:

— у відсутності легкого доступу українських резидентів до операцій на ринку ОВДП. Виникає парадоксальна ситуація: будь-який українець може з телефону відкрити рахунок у одного з найкращих брокерів у світі й купувати/продавати облігації провідних країн, а в Україні треба пройти десяток бюрократичних кіл, щоб купити ОВДП. Деякі країни вже давно пішли набагато далі і вже в онлайн-режимі дозволяють своїм громадянам надавати кошти в борг уряду прямо зі своїх карток, а ми й досі обкладаємося купою паперів;

— у 0% оподаткування доходів фізичних осіб за операціями з ОВДП, що призвело до їх використання для легалізації тіньових/кримінальних грошей;

— у дефіцитному бюджеті, який потребує постійного збільшення запозичень.

Слід також зазначити, що Мінфін поступово заміщує валютні зобов'язання гривневими, але 2019-го внаслідок ревальвації така політика призвела фактично до значного збільшення видатків. Так, 15 січня 2019 року були розміщені річні гривневі та доларові облігації, доларові принесли інвестору за рік 7,45% річних у доларах, а гривневі — 41,35% річних завдяки ревальвації гривні. А доходи інвесторів — це і є витрати Мінфіну.

Іноземні інвестиції в Україну

Великі сподівання уряд покладає на прихід іноземних інвестицій в Україну. І тут хочу поставити кілька доволі простих запитань.

Ви інвестували б у країну, уряд якої вам офіційно заявляє, що незалежно від економічних показників вашої діяльності ви втратите за перший рік мінімум 14% своїх інвестицій? Думаю, що ні. Але саме це чують іноземні інвестори, коли бачили наприкінці 2019 року поточний курс гривні до долара й порівнювали його із закладеним у бюджеті. І так, такий прогноз уряду щодо девальвації гривні також підтверджується міжнародним консенсус-прогнозом.

Ви інвестували б у країну, в якій треба витратити майже дев'ять місяців, щоб підключити нове підприємство до електромережі?

Ви інвестували б у країну, в якій споживчий ринок не захищений від контрабанди, яку масово ввозять без сплати мит і ПДВ?

Ви інвестували б у країну, в якій не забезпечують для власних інвесторів чесних, відкритих і зрозумілих правил ведення бізнесу, але водночас обіцяють це іноземним інвесторам?

Ви інвестували б у країну, в якій вам доведеться конкурувати з "чорним" бізнесом? Ви інвестували б у країну, в якій ви найматимете працівників у білу, а ваші конкуренти — без проблем у сіру й чорну?

Чи ви, може, інвестували б у країну, в якій не діє принцип невідворотності покарання за порушення? А контроль за дотриманням законодавства, покарання порушників і є одними із найголовніших функцій держави для забезпечення однакових правил введення бізнесу.

Виходить парадоксальна ситуація: зараз більш ефективно для інвестора побудувати підприємство в сусідній країні ЄС, ніж в Україні, і користуватися безпроблемним доступом до електромереж, доступом до значно дешевшого кредитування, зрозумілими правилами введення бізнесу, безпроблемним завезенням продукції в Україну за Угодою про асоціацію з ЄС. А тіньовики можуть узагалі без проблем забезпечити ввезення в Україну товарів без сплати мита та ПДВ. І найголовніше, що за такою схемою вам буде забезпечено доступ до однієї з найбільших країн у Європі із суттєвими тіньовими доходами.

Безумовно, є кілька секторів економіки, які будуть цікаві для іноземних інвесторів навіть з огляду на вищезазначені проблеми. Наприклад, інвестиції в "зелену" енергетику, попри законодавчі ризики, залишалися одними із найпривабливіших, — тут і найвищий у Європі тариф на продаж "зеленої" енергії захищено від ризику девальвації національної валюти, і навіть забезпечено пільги на ввезення обладнання. У якій іще країні така манна небесна для інвесторів?

Подальша економічна ситуація в Україні значною мірою залежатиме від дій уряду та НБУ. Але якщо продовжиться політика статистів, то, як і прогнозує МВФ, Польща дедалі більше відриватиметься від України за економічним зростанням. За останнім прогнозом МВФ, за наступні п'ять років у Польщі ВВП на душу населення зросте на 5,7 тис. дол., з 14,9 тис. у 2019-му до 20,6 тис. у 2024-му. Водночас в Україні ВВП на душу населення збільшиться лише на 1,4 тис. дол., з 3,6 тис. у 2019-му до 5 тис. у 2024-му. Тобто МВФ прогнозує, що навіть приріст ВВП Польщі на душу населення за п'ять років перевищить абсолютний показник України.

Національною економікою треба займатися, а не просто констатувати показники, в іншому разі економікою вашої країни займатимуться інші держави.



Володимир Компанієць
Економіст
Всі статті автора

21:17, 9.01.2020
https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/z-yakoyu-ekonomikoyu-ukraina-pochinae-rik.htm

Далі...

Увидеть лес за деревьями

Желающим почитать про структуру леса, воззрения на структуру леса и историю этих воззрений — добро пожаловать. Я сокращал, как мог — и все равно получился скорее литературный обзор, и это только первая часть.

Но по крайней мере, будет на что ссылаться в дискуссиях.


Надо отдавать себе отчет, что наши знания о лесах принадлежат в основном двум направлениям, имеющих между собой на удивление немного общего. Первое направление называется лесоводством. Типичная, как говорили бы в СССР, отраслевая дисциплина, имеющая целью поставить выращивание древесины на корню на научную основу. Лес она рассматривает, как совокупность еще не срубленных стволов, набирающих кубатуру, и решает задачи, как эту кубатуру быстрее набрать, сохранить, срубить и вырастить заново. В России лесоводство началось с Петра Великого с его жестким лесным законодательством, направленным в основном на сохранение от частных вырубок деревьев, пригодных для постройки военных кораблей.

Итоговым сугубо лесоводческим трудом, вобравшим в себя опыт двух веков, стала работа Георгия Федоровича Морозова, «Учение о лесе», вышедшая в 1912 году, и до сих пор не до конца потерявшая актуальность.

Лес в понимании девятнадцатого — начала двадцатого веков, это совокупность древесных пород, произрастающих в окружении показателей лесорастительных условий, между которыми, так и быть, можно упомянуть какие-нибудь травянистые растения.

Параллельно с лесоводством, с девятнадцатого века начала всерьез развиваться такая абстрактная наука, как ботаника, прямой пользы от которой в пределах горизонта планирования просматривалось как-то не очень. Понятное дело, ботанические работы все время так и норовили прибиться куда-нибудь поближе к практике: то к медикам, то к агрономам, то к лесоводам.

И далеко не сразу от общей ботаники отпочковалось такое направление, как геоботаника, рассматривающая в качестве объекта изучения собственно растительное сообщество.
К развитию геоботаники, разумеется, причастны многие и многие, да и далеко не вся геоботаника посвящена лесным сообществам. В контексте статьи нас интересуют два имени.
Аймо Каяндер, более известный широкой публике в качестве десятого премьер-министра Финляндии, в 1926 году опубликовал фундаментальный труд «The theory of forest types», где впервые обратил самое серьезное внимание не только на целевой древесный ярус, но и на всякие травы и мелкие кустарнички, до сих пор рассматривавшиеся лесоводами в лучшем случае в качестве индикатора увлажненности и богатства почвы*. Заслуга Каяндера в том, что в отличие от предшественников он рассматривал лес именно как сообщество, на равных включающее в себя деревья, кустарники и травы.

В Советской России труды Каяндера были развиты Владимиром Николаевичем Сукачевым, последовательным противником заимствования иностранной терминологии, активно продвинувшим в отечественную лесоводческую науку такие неудобосказуемые сочетания, как «свежая суборь» или «сырая подрамень» (хотя здесь я могу быть пристрастен: это я впервые столкнулся с ними в работах Сукачева, а вообще-то подобная терминология использовалась и до него). Главным его достижением, впрочем, стали эдафо-фитоценотические ряды, связавшие увлажненность и богатство почвы с типами леса. Итоговая схема, известная под именем «креста Сукачева», применяется в лесном хозяйстве и по сей день.



Крест Сукачева для сосны.

Созданная Каяндером и Сукачевым лесная типология удовлетворила лесное хозяйство чуть более, чем полностью. Выделенные по доминирующим в древесном и травяно-кустарничковом ярусах растениям растительные ассоциации, привязанные к сочетанию природных условий, давали четкое представление о целевой древесной породе и перспективах ее выращивания для каждого конкретного участка. Сосняк-брусничник, ельник-кисличник: вся эта, несомненно вам знакомая, терминология происходит именно отсюда. По крайней мере, еще лет пятнадцать назад в лесных институтах дальше сукачевской схемы преподавание не заходило. Строго говоря, для выращивания древесины на корню большего действительно и не требуется.

А традиционные косяки в «низовом» лесном хозяйстве и это-то знание делают не всегда пригодным для практического применения.

Лес в понимании геоботаников середины двадцатого века и современных лесоводов — это константные ассоциации древесной породы с доминирующим видом травяно-кустарничкового или мохового ярусов, произрастающие на участках с неизменными лесорастительными условиями.
Даже называть эти ассоциации пытались бинарными названиями, как биологические виды. Pineta cladinosa, Piceeta hylocomiosa и так далее.

Я попробую специально обратить ваше внимание на эту деталь, она важна.

Точка зрения лесоводов, хотя бы по причине большего их количества, слышна в обществе гораздо лучше. И эта точка зрения базируется на работах почти вековой давности.

Более современные геоботанические исследования лесоводами фактически игнорируются, поскольку к практическим целям выращивания деловой древесины ничего добавить не могут. Но когда мы начинаем разговор о средообразующих функциях лесов; о роли лесов в, прости господи, углеродном балансе — мнение лесоводов оказывается столь же релевантным, сколь и мнение работников свинофермы о заповедном деле. Они хорошие специалисты в своей области, просто разговор идет далеко за пределами их области, хотя предмет разговора и называется лесом в обоих случаях.

Теперь самое время сделать маленькое лирическое отступление.

Дело в том, что изучение лесов в Европе, включая Россию, началось тогда, когда сами леса практически повсеместно уже как минимум несколько веков (а скорее — пару тысячелетий) представляли собой мозаику различных стадий восстановления лесного покрова после пожаров, рубок или распашки, и существовала эта мозаика как минимум со времен подсечно-огневого земледелия.

Деревья растут долго. Жизнь человеческая короче: иногда — гораздо короче. Поэтому совершенная в то время ошибка вполне объяснима. Глядя на лишайниковый сосняк, растущий на песчаном бугре, лесоводам и ботаникам тех времен представлялось вполне естественным, что этот сосняк здесь растет всегда.

Это, ну, условия такие, в которых растут лишайниковые сосняки, а не, скажем, сырые ельники. Тот факт, что одна растительная ассоциация может сменять другую; хуже того, что эта смена произойдет обязательно — до сих пор (и я свидетельствую это!) становится для некоторых лесоводов сюрпризом. Чаще — неприятным.

Поэтому не так уж и удивительно, что следующий шаг в геоботанике был сделан в Новом Свете, не унаследовавшем многотысячелетнего груза сплошного лесопользования. Фредерик Эдвард Клементс, профессор института Карнеги, после многолетних наблюдений на нескольких станциях в разных точках североамериканского континента опубликовал в 1928 году работу «Plant Succession and Indicators», воспринятую современниками, прямо скажем, без восторга.

Основные идеи работы сводились к тому, что:

• растительные ассоциации по ходу существования изменяют собственные условия существования: накапливая почвенный слой, затеняя его листвой и предотвращая чрезмерное осушение; дренируя корнями и испаряя лишнюю воду, и так далее.
• Измененная таким образом среда становится более пригодной для существования другой ассоциации, которая закономерно сменяет предыдущую. Последовательность таких смен получила название сукцессии.
• Любое изменение условий существования растительной ассоциации направлено от крайних условий к усредненным: слишком сухое местообитание становится влажнее, слишком влажное — суше и так далее. Следовательно, различные сукцессии, протекающие в различных условиях, раньше или позже завершатся господством некоторой единой ассоциации, соответствующей средним эдафическим условиям и максимальному количеству накопленной в почве органики. Эту гипотетическую финишную ассоциацию Клементс назвал климаксной.

Идея закономерной смены растительных сообществ по внутренним причинам, а пуще того, идея выравнивания условий со временем (Да что вы говорите, на сухом бугре и в болоте под бугром со временем будет расти одно и то же? ) пришлись настолько не к месту, что на протяжении большей части двадцатого века их попросту не принимали всерьез. И следующая глава в истории развития взглядов на леса связана с именем советского ботаника Станислава Михайловича Разумовского.

Надо сказать, что жизнь Разумовского — не самая светлая страница в истории советской ботаники. Будучи, по свидетельствам знавших его людей, человеком совершенно нечестолюбивым, он всю жизнь проработал в должности научного сотрудника Ботанического сада в Москве, а отстаиваемые им неортодоксальные взгляды на развитие растительного покрова привели, несмотря на широчайшую эрудицию и энциклопедические знания (а может быть, как раз благодаря им), к практически полной непубликуемости. Основная книга его жизни, «Закономерности динамики биоценозов», была издана лишь за два года до его смерти ничтожным по советским меркам тиражом, и получила шквал, мягко скажем, не всегда обоснованных отрицательных отзывов. Никакой внятной научной школы, или хотя бы сильных учеников, после него не осталось.

Взяв за основу концепцию моноклимакса Клементса, Разумовский ее развил, глубоко переработал и применил к лесам Старого Света. Новая теория утверждала, что совокупность сукцессионных смен уникальна для каждого ботанико-географического района, и составляет сукцессионную систему этого района. Важнейшей частью растительного сообщества является почва с накопленным по ходу сукцессии запасом органических веществ; уничтожение растительного покрова без уничтожения почвенного слоя на поздних стадиях сукцессии приводит не к откату сукцессии на более ранние стадии, но к отдельной специфической серии смен, приводящих к относительно быстрому восстановлению уничтоженной стадии. Подобные серии Разумовский назвал демутационными.

Сукцессионные схемы Московского и Ветлужского ботанико-географических районов

И расшифровка схемы Московского района. На трех листах. Я предупредил

Сообщество на любой сукцессионной стадии имеет сложную структуру, и состоит из эдификаторов, определяющих облик сообщества; эксплерентов, не доминирующих, но характерных для сообщества; пионеров следующей стадии, реликтов предыдущей и так далее. Кроме того, существуют ценофобные виды, не имеющие позиций в сукцессионной системе, чуждые ей и внедряющиеся в сообщества по локальным нарушениям.

Климаксное сообщество определялось, как сообщество, эдификаторы которого способны возобновляться под собственным пологом. Действительно, при сукцессионных сменах каждое следующее поколение деревьев оказывается не того вида, что предыдущее. После пожара на песках вырастает сосна: под пологом сосны возобновляется уже не сосна, а ель — далее под пологом ели появляется подрост вовсе не еловый, а какой-нибудь дубово-кленово-липовый. Если же в выросшей на месте ельника дубраве под пологом дубов мы видим молодые дубки, то вот он, искомый климакс.

Большая часть книги, собственно говоря, посвящена разбору конкретных примеров и интерпретации их в рамках парадигмы сукцессионной системы.

Лес в понимании С.М. Разумовского — это географически детерминированный ансамбль сложно устроенных растительных сообществ и являющихся их неотъемлемой частью почв*, закономерно сменяющих друг друга в ходе развития, всегда направленного к климаксному сообществу.

Я позволю себе дополнительно обратить сюда ваше внимание: это действительно ключевой момент. Почва и накопленная в ней органика является существенно важной, определяюще важной частью лесного сообщества; и развитие этой части идет долго, на протяжении жизни нескольких поколений деревьев даже с точки зрения Разумовского, который в этом плане был, на мой взгляд, весьма оптимистичен. И именно сроки развития почвы существенны при оценке восстановления леса после рубки, пожара или другого экзогенного нарушения.
Всякий, говорящий про эквивалентность срубленного старого леса, результата смены нескольких поколений деревьев, вновь посаженному, фигурально выражаясь, пытается вам объяснить, что на стадии котлована дом уже пригоден для проживания.

Разумовский умер в начале восьмидесятых годов, не дожив и до шестидесяти лет. Приблизительно через десять лет после его смерти его система получила довольно широкую популярность среди биологов самых разных специализаций, поскольку оказалась достаточно простой и вполне правдоподобной. На сукцессионые стадии прекрасно накладывались особенности распределения мышевидных грызунов и воробьиных птиц, растений и насекомых. Проблема была только с пресловутым климаксным сообществом, которое в живой природе откровенно не встречалось, и вообще больше напоминало линию горизонта, чем что-либо реально существующее.

Решение этой проблемы и современные (ну как современные — я не слежу за ситуацией уже больше десяти лет) взгляды я попробую изложить в следующей статье, здесь уже букв и так больше, чем достаточно.

Спасибо всем дочитавшим.

*В этой статье я намеренно трактую слово «почва» столь широко, сколь это возможно, и еще чуть шире, включая в это понятие «все, что под ногами и не живое». Такая трактовка не особо корректна с научной точки зрения, но позволяет избежать длительного объяснения, что такое собственно почва и чем она отличается, скажем, от подстилающих пород, а чем — от лесной подстилки.

Habrahabr.ru

https://pcnews.ru/blogs/uvidet_les_za_derevami-951135.html

Далі...

Лісогосподарські підприємства вимушені зменшувати обсяги лісозаготівельних робіт

20 грудня 2019 р. відбулись аукціонні торги необробленою деревиною заготівлі першого кварталу 2020 року. Торги проводила ТБ «ТСБ «Галконтракт». На прохання ГО «Асоціація лісозаготівельників та деревообробників Львівщини» та враховуючи дуже низький відсоток продаж лісоматеріалів необроблених на електронних торгах в попередні періоди, аукціони відбулись у форматів «торгів з голосу».

На торгах приймало участь 45 учасників – деревообробників. Це звичайно значно більше учасників, ніж було на попередніх електронних торгах.

Однак, попит на необроблену деревину на внутрішньому ринку України в силу різних обставин залишається дуже низький. На торгах було реалізовано лісоматеріали круглі модринові (68,3 % від виставленого обсягу), дубові (42.8 % від виставленого обсягу), частково букові (17,4 % ) та соснові (31,3 % ). Дуже низький попит на ялицеві лісоматеріали. На даному етапі вони майже не продаються.

Лісогосподарські підприємства вимушені зменшувати обсяги лісозаготівельних робіт, що призводить до погіршення фінансового стану. Адже податкове навантаження знову зросло у зв’язку із збільшенням Кабінетом Міністрів України відсотку сплати дивідендів з 50 % до 90%.

Результати аукціонних торгів в розрізі лісогосподарських підприємств та сортиментів представлені у таблиці.

Обсяги лісопродукції (куб.м.), виставленої та проданої на загальних ОСНОВНИХ торгах (20-12-2019) заготівлі І кварталу 2020р. ви можете завантажити тут.

https://nk.org.ua/ekonomika/lisogospodarski-pidpriiemstva-vimusheni-zmenshuvati-obsiagi-lisozagotivelnikh-robit-217702

Далі...

БАУ підготувала законодавчі пропозиції для стимулювання вирощування енергетичних рослин

Робоча група БАУ завершила роботу над пропозиціями змін до законодавства щодо стимулювання вирощування енергетичних рослин.

Про це повідомляє прес-служба БАУ.

За результатами роботи запропоновано зміни до законодавства на двох рівнях:

- Законодавчий рівень – зміни до ЗУ «Про альтернативні джерела енергії», Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо:

1. Запровадження визначення терміну «енергетичні рослини» та засад державної підтримки їх вирощування.

1. Спрощення доступу до земель державної та комунальної власності з метою вирощування на них енергетичних культур – оренда без проведення аукціонів, обмеження максимального розміру орендної плати та встановлення мінімального строку оренди 20 років.

- Підзаконний рівень – розробка проекту Порядку використання бюджетних коштів для підтримки вирощування енергетичних рослин, що передбачає компенсацію вартості закладення 1 га енергетичних рослин:

1. Розмір компенсації (25 тис. грн./га, виплачується у 2 етапи).

1. Періодичність компенсації (у 1-ий та 3-ій рік існування плантації).

1. Умови компенсації (площа не менше 100 га, сходження – не менше 85% у перший рік та не менше – 80% у третій рік існування плантації).

1. Контроль – формальна перевірка поданих документів та виїзні перевірки.

Необхідні проекти актів напрацьовано в робочій групі БАУ і передано для подальшого опрацювання в Держенергоефективності.

https://drovnik.ua/uk/news/bau-podgotovila-zakonodatelnye-predlozheniya-dlya-stimulirovaniya-vyrashchivaniya-energeticheskih-rasteniy-1168

Далі...

Загальні факти про лісове господарство України

БАУ підготувала аналітичне дослідження щодо стану лісового господарства в Україні та лісогосподарську діяльність.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.


До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 га. Парки, сади, сквери, бульвари в населених пунктах, чагарники на с/г угіддях, присадибних ділянках тощо не належать до лісового фонду.


Загальна площа лісових ділянок лісового фонду України – 10,4 млн га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю 9,6 млн га.
За відомчим підпорядкуванням, найбільша площа лісових земель (близько 73%) перебуває у користуванні лісогосподарських підприємств Держлісагентства.


Лісистість України становить близько 16%. Але, незважаючи на невеликий відсоток, Україна займає 9-те місце в Європі за площею лісів та 6-те місце за запасами деревини.
Запас деревини в лісах оцінюється в межах 2,1 млрд куб. м.





За рік у лісах України в середньому приростає 35 млн куб. м деревини.
Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У пралісах, квазіпралісах та природних лісах заборонені всі види рубок, у т. ч. санітарні, рубки формування й оздоровлення лісів, будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів.


Державний лісовий кадастр ведеться на основі державного земельного кадастру. Облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками.

Ведення лісового господарства – це комплекс заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Використання лісових ресурсів може бути загальним і спеціальним.

Загальне:

1) заготівля деревини;

2) заготівля другорядних лісових матеріалів;

3) побічні лісові користування;

4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним. Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюється Податковим кодексом України. Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом – лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Джерело:
— https://drovnik.ua/uk/news/obshchie-fakty-o-lesnom-hozyaystve-ukrainy-1078

Далі...

Руководители австрийских компаний: "Лесная отрасль Украины управляется неэффективно, необходима цифровизация лесов для борьбы с незаконной вырубкой"

В качестве экспертов по вопросам инвентаризации лесов выступили:

- Гюнтер Броннер (ГБ), дипломированный инженер, специалист в области технологий учета растущего леса, компания Umweltdata GmbH, Австрия

- Владимир Молочко (ВМ), инженер в области построения информационных сетей, специалист по учету заготовленного леса и решений для отслеживания цепочек поставок леса, компания Latschbacher Group (Timber&Equipment GmbH), Австрия

Какие технологии применяют Ваши компании для инвентаризации лесов? Какую пользу это приносит обществу?

ВМ: Говоря о цифровизации леса, я имею в виду лес – отдельно растущие деревья, сухостой, молодняк, а не только древесину и уж тем более не только заготовленную древесину. Предыдущий виток цифровизации начался уже давно: его отправной точкой стала австрийская фирма Latschbacher ещё в 80-х годах прошлого века.  Идея состояла в том, чтобы маркировать заготовленный круглый лес штрих-кодом, а информацию о параметрах бревна вносить при помощи мобильного компьютера в систему логистики и учета.

Для этих целей компанией была предложена специальная технология маркировки, основным элементом которой стала пластиковая бирка с нанесенным штрих-кодом, которая надежно крепилась к торцу колоды.

Это позволило перейти от учета обезличенной древесины к точному учету длины, диаметра, объема, породы и, конечно, сортности (качества) заготовленной древесины.  К слову, эта технология с успехом применяется в Украине последние 7 лет, на текущий момент более 85% лесных хозяйств Украины подключились к системе электронного учета леса оператором которой является государственное предприятие "ЛИАЦ".

Есть уже какие-то результаты в странах-соседях Украины от применения Ваших технологий и каковы сравнительные цифры заготовки леса в европейских странах? Насколько сократился объем нелегальной вырубки лесов за эти годы?

ВМ: Технология учета круглого леса стремительно развивалась и сейчас система позволяет отслеживать в on-line режиме всю цепочку поставок круглого леса от заготовки круглого леса на лесосеке до продажи изделия из древесины в магазине. Например, в Украине создана одна из самых современных систем учета и контроля за заготовкой перемещением и реализацией круглого леса.

Говоря языком цифр, я ссылаюсь на такие данные: площадь лесов в Украине составляет приблизительно 10,4 млн. га. По площади лесов нашу страну можно сравнить с Польшей, где площадь лесов составляет около 9,2 млн. га, или с Германией, у которой леса занимают 10,7 млн. га.

Однако, этих цифр недостаточно для полноты картины. Мы оперируем еще и показателем годового объема легальной заготовки: в Украине он составляет около 20 млн. м3, при том, что в Польше и Германии эти цифры значительно выше - около 40 млн. м3 и 64 млн. м3 соответственно.

ГБ: Лес - прежде всего, природный ресурс, а уже во вторую очередь товар. В свое работе мы оперируем четырьмя тезисами, которые напрямую связаны с темой спасения лесов:

1. Цифровизация защитит лес от хищнической эксплуатации его ресурсов.
2. Нам нужны более совершенные модели выращивания леса.
3. Национальная инвентаризация лесов позволяет очертить проблемы, но мало чем способствует их решению.
4. Нам необходим так называемый круговой учет – от инвентаризации (учета растущего леса) до учета уже заготовленного леса, а также онлайн-обмен данными между такими системами.

ВМ: Положа руку на сердце: разве Вы всегда соблюдаете ограничение скорости? Или же только там, где Вы предполагаете наличие контроля? Точно так же обстоят дела и с нелегальной вырубкой леса.

В любой экономике, где заработок лесника едва ли позволяет ему прокормить свою семью, приходится считаться с некоторым соблазном – время от времени, протянув руку в ожидании награды, закрыть глаза на то, что парочка деревьев пошли по окольным маршрутам. Да, возможно, это самым случайным образом оказались самые ценные стволы, однако в лесу царит сумрак, лес всё стерпит – а если изворотливо подходить к делу, то и вообще никто ничего не заметит.

В мире большое количество организаций по защите дикой природы. Что они предлагают для решения этой проблемы? Какие их методы в борьбе с незаконной вырубкой лесов и насколько они эффективны?

ГБ: Всемирный Фонд Дикой Природы и другие общественные организации уже давно пользуются дистанционной разведкой и при помощи спутниковых снимков следят за вырубкой леса по всей планете. Правда, эти меры оказываются бессильными против скрытой и точечной кражи лесоматериалов. На тех спутниковых снимках, которые находятся в свободном доступе, можно увидеть только сплошные рубки. Не даром классическая таксация фактически безальтернативно является единственным действенным методом картирования площадей лесных ресурсов в развивающихся странах.

ВМ: При оценке запасов лесных ресурсов погрешность такого исследования достигает 20%, а при оценке их прироста – 40%. Всё это позволяет легко скрыть следы нелегальной вырубки древесины. Именно на природоохранных территориях можно успешно удерживать точечные нелегальные лесозаготовки в пределах безопасного порога зрительного восприятия, да и таксация там зачастую не проводится вовсе.

Если разведка при помощи спутниковых снимков бессильна против кражи лесоматериалов, то в чем главное преимущество и почему именно цифровизация сможет уберечь лес от хищнической эксплуатации ресурсов?

ГБ: Высококачественная цифровая модель крон деревьев на основе лазерного сканирования открывает совершенно другие перспективы. Это фундамент, заложив который можно эффективно выстроить всю информационную систему. Удаление отдельных больших деревьев не останется незамеченным уже на первых снимках, сделанных с установленного на самолёте лазерного сканера. В дальнейшем для грамотного мониторинга съемку можно проводить и при помощи спутников – желательно в формате стерео сцен в высоком разрешении.

Нам сложно объяснить, почему в своих многочисленных тендерах на проекты по картированию лесных ресурсов авторитетные банки экономического развития и прочие доноры не указывают работы на основе лазерного сканирования и модели высоты крон, как обязательную составляющую любого подобного проекта. Тем самым очень просто достигается максимальный эффект в деле повышения неистощительности использования лесных ресурсов и снижения их хищнической эксплуатации.

ВМ: Хищническая эксплуатация лесов происходит не по причине недобросовестных намерений, а подчас просто по незнанию. Модель высот лесного полога уже очень точно описывает распределение лесных ресурсов в отдельно взятом лесном хозяйстве. Можно существенно повысить точность модели, если сканирование будет осуществляться с лесозаготовительного комбайна (например, в процессе прореживания леса), с тележки подвесной канатной установки, дрона или из рюкзака. Эти данные позволяют определить сортимент и качество древесины каждого отдельного дерева. Пространственное распределение лесных ресурсов и ожидаемый прирост ценной древесины можно в режиме реального времени сравнивать с ходом лесозаготовительных мероприятий, контролируя тем самым соблюдение критериев неистощительного использования лесных ресурсов.

На Вашем рынке широко используется также такой термин как СРЛ (симуляция роста лесов), расскажите об этом подробнее.

ГБ: СРЛ десятилетиями находилась в кризисе из-за необычайно высоких затрат на получение необходимых исходных данных. Ситуация изменилась буквально несколько лет назад.

Теперь при помощи наземного лазерного сканирования (НЛС) мы быстро и с высокой точностью получаем многие необходимые данные. Современный лазерный сканер делает один оборот за одну минуту. Этого достаточно, чтобы получить изображение леса, как облака точек.

Соответственно, обработав полученную информацию специальными алгоритмами, мы получаем набор данных: месторасположение отдельного дерева, диаметр на любой высоте, высота дерева, размеры и геометрия кроны деревьев, удаленность от соседних деревьев, экспозиция, наклон, высота над уровнем моря, сортиментный состав. К этому следует ещё добавить данные по геологии, почвам и климату.

Например, по данным центральной службы метеорологии и геодинамики Австрии, возможно получать данные по климатической модели для всей территории Австрии с разрешением один километр и с данными по распределению осадков. Разработав такого рода модель СРЛ, можно начинать вращать регулятор климата: как изменится рост леса при потеплении на 2°С? (примечание: за последние 100 лет средняя температура в отдельных регионах Австрии уже повысилась на 3°С).

При помощи СРЛ можно даже ответить на вопрос, как интенсивное прореживание леса скажется на диаметре растущих деревьев. Или как какое-либо изменение в смешении древесных пород, позволит повысить "стойкость" леса к вредителям и изменению климатических условий.

ВМ: Компания Latschbacher Group совместно с австрийскими партнерами может задействовать технологию наземного лазерного сканирования при проведении инвентаризаций, а также предоставлять данные исследований на основе симуляции роста леса. Мы открыты к партнерству в этой области в Украине.

Возможно ли в Украине прийти, наконец, к качественной системе управления лесным хозяйством?

ВМ: Тщательное картирование лесных ресурсов откроет путь к качественной системе управления лесным хозяйством. Мы оцениваем потерю от неэффективного управления лесными ресурсами в Украине в десятки миллионов евро в год, и это оптимистические цифры.

Если взглянуть на расходы, потраченные на проведение национальной инвентаризации леса (НЛИ), потраченное на это время и усилия. И сравнить  реально полученную от этого пользу с возможностями лазерного сканирования с самолета, то не останется другой альтернативы, кроме как впасть в глубокую депрессию.

ГБ: Необходимо объяснить, что такое НЛИ и как она проводится. Стоит отметить, что инвентаризация стандартными методами практикуется во многих странах. Исключением является опыт нескольких стран. Например, австрийский подход к инвентаризации и управлению лесным хозяйством, где используются лазерные технологии для дистанционной разведки, стал незаменимым инструментом в распоряжении Федерального научно-исследовательского центра лесного хозяйства Австрии.

ВМ: Еще одна страна, которая использовала современные методы при проведении национальной инвентаризации лесов - Ирландия. Она получила от Европейского Космического Агентства спутниковые снимки высокого разрешения. Обработав эти снимки с помощью специальных алгоритмов, были получены данные о растущем лесе и возможность планировать прирост и заготовку. Но в Ирландии есть своя особенность – там растет однородный лес и нет горной местности. 

ГБ: Австрия же, как и Украина, имеет много смешанного леса и горную местность. Использование передовых технологий - хороший опыт для Украины.

ВМ: Германия использует стандартный метод проведения такой инвентаризации. Но надо понимать, что в Германии существует структура со штатом специально подготовленных специалистов, которые производят инвентаризацию в каждой Федеральной земле, потом все данные консолидируются и обрабатываются.

Каждая бригада состоит из двух специалистов со специальным оборудованием и автомобилем, она способна за один день собрать данные в двух точках.

Стоимость национальной инвентаризации в Германии составляет 21 млн. евро. Федеральное правительство и правительство земель тратит на сбор и обработку данных с одной точки более 350 евро. По данным последней инвентаризации, Германия обладает ресурсом в 90 миллиардов деревьев.

Теперь об Украине. Мы подготовили и математику проекта. Нами выполнены разные расчеты, которые помогут трезво оценить разные способы проведения инвентаризации. При этом я хочу сразу сказать, что мы полагаемся на собственный опыт и опыт партнеров в разных странах, поэтому и готовим свои расчеты максимально щепетильно. Нам важно донести до общества все известные аспекты такого проекта. По нашим оценкам стоимость реализации национальной инвентаризации лесов в Украине современными методами используя лазерные технологии составит около 10 млн. евро.

Нам известно, что в Украине планируется проводить национальную лесную инвентаризацию стандартными методами. Реализация проекта планируется на протяжении 5 лет.

Математика в деталях. Для этого масштабного проекта необходимо заложить более 16 тыс. точек выборки по всей площади лесов в Украине. (прим. точка выборки – это площадка в лесу, на которой проводятся замеры диаметра и высоты растущих деревьев, расстояния между деревьями и многое другое. Собранные данные записываются и обрабатываются в специальной программе.).

Соответственно, можно посчитать, что при проведении такой инвентаризации в Украине за один год необходимо собрать данные с 3200 точек, а это 20% от общего количества точек.

Следует учесть, что работа в лесу в Украине сезонна и может проводится с марта по ноябрь. За это время необходимо обрабатывать по 400 точек в месяц, соответственно 18 в день. Это минимум 9 бригад по 2 человека. Месячные затраты только по заработной плате на одну бригаду составят минимум 43 тыс. грн.

Не стоит забывать и о дополнительном оборудовании: две мерных вилки, одна с 7-ми метровой телескопической ручкой, высотомер, угломер, высокоточный GPS, компас, реласкоп, металлоискатель, защищенный полевой компьютер, автомобиль и топливо на каждый день работы. Оборудование необходимо приобрести до начала работ.

Все данные, собранные в точке выборки в лесу, необходимо вносить в программу, которая должна отслеживать возможные ошибки при сборе информации и сразу оповещать о них специалиста. Далее – обработка и систематизация данных. Примером такой программы может служить программное обеспечение ArcGIS американской компании ESRI. Но сразу необходимо заложить в бюджет стоимость лицензий и стоимость ежегодного обслуживания этой программы.

Далее национальная лесная инвентаризация предполагает, что весь лес приблизительно похож на лес в точках выборки, исходя из этого делается вывод о запасах древесины, породном составе, приросту и зрелости леса. В Украине преимущественно смешанные леса, а в Карпатском регионе еще и горная местность. В низинах лес растет быстрее т.к. там задерживается больше влаги. Эти природные особенности еще более увеличивают погрешность в определении запасов.

Стандартный метод дорогостоящий и трудоемкий, а результат – это приблизительные данные, которые невозможно использовать в планировании лесохозяйственной деятельности предприятия и отрасли. В современном мире данные, которым даже 6 месяцев, могут стать устаревшими, не говоря уже о данных пятилетней давности. И с экологической точки зрения национальная инвентаризация ничем не поможет сохранению леса на природоохранных территориях.

Действительно ли возможно сохранить и улучшить экологию при помощи цифровизации леса?

ГБ: Новые лазерные технологии позволяют в корне поменять знания о растущем лесе, границах лесных участков, рельефе местности, породном и сортиментном составе, получить комплексную модель высот крон. Определить участки леса, зараженные жуком, запланировать заготовку леса именно там, где лес достиг своей спелости, построить лесные дороги и получить максимальный экономический эффект.

Самое главное в таком проекте - неистощимое ведение лесного хозяйства с использованием стимулятора роста леса. Проведя лазерное сканирование с самолета один раз и загрузив данные в систему, мы получаем возможность мониторинга и контроля ведения лесного хозяйства, используя спутниковые снимки и сравнивая их с данными в системе. Это позволяет "видеть" отсутствие даже нескольких деревьев.

Мне будет жаль, если тезисы, которые изложены выше, прозвучали упрощенно или спорно. Но в свете неэффективного использования финансовых ресурсов, предназначенных для развития лесной отрасли, стоит позволить себе поразмыслить о каких-то более современных возможностях. Новые проверенные практикой решения существуют – нужно лишь захотеть их увидеть.

Руководитель одного земельного лесного управления как-то сказал мне: в лесу царит сумрак – так должно оставаться и впредь. К сожалению, он имел в виду не приятный микроклимат в лесу, а цифровизацию.

Помимо лесов необходимо управлять и городскими пространствами, в которых есть зеленые насаждения. Существуют ли решения, позволяющие отслеживать состояние деревьев в городских зонах? Эта тема регулярно подымается на профильных мероприятиях, где уже не только активисты, но и команды разных "зеленых" коммунальных предприятий, говорят о потребности в таких решениях.

ВМ: Решение есть, и оно готово работать в Украине. Мы много работаем в Европе и нашли итальянского партнера, который последние 15 лет занимается подобными разработками. Его самый большой успех, конечно же, в родной ему Италии – около 100 успешных проектов, самый громкий - в Милане. Другие страны не стоят в стороне – Берлин, Вена, Краков,Сингапур тоже используют это решение.

Система R3, о которой я говорю — это не просто удобный кадастр деревьев, а целая система, позволяющая управлять парковыми хозяйствами и парковой инфраструктурой - зелеными насаждениями, газонами, детскими площадками, скамейками и прочими объектами, которые мы можем видеть в парках.

Например, программное обеспечение позволяет отслеживать, какие именно работы по конкретным деревьям проведены или должны быть проведены, кем, когда.

Активисты будут счастливы: такая система предлагает возможность обмена информацией с горожанами. Например, Вы видите, что в каком-то парке сломана детская площадка, украден люк или словано дерево. Через интерфейс системы Вы можете быстро сообщить владельцу системы (городской администрации в лице коммунального предприятия или подрядчика) о поломке, отправив фото. Вас уведомят о работах, проведенных по объекту, через ту же систему. Данные открыты, портал является общественным.

Для городских властей такая система является существенных преимуществом как для получения устойчивой отчетности о работе своих подчиненных, которые ухаживают за деревьями. В случае судебных разбирательств, например, вследствие падения дерева на автомобиль после бури, данные системы R3 служат доказательством в суде. Если все необходимые работы по дереву были проведены, но дерево все равно упало, город может предъявить эти данные в суде и доказать свою правоту на основании данных системы. 

На данный момент функции системы значительно расширяются, благодаря научным проектам, в которых участвует и наша компания. К примеру,  с помощью этой системы уже можно установить, какие виды деревьев поглощают больше CO2 и, таким образом, являются полезнее городу. Мы уже проводим консультации с городскими советами в украинских городах - обратная связь обнадеживает: большинство "зеленых" (профильных) организаций в мэриях позитивно воспринимают подобные решения и открыты к диалогу. Дело за малым – показать, насколько выигрывает город при реализации такого эффективного и удобного инструмента.

https://interfax.com.ua/news/interview/632936.html

Далі...

Найбільше лісів рубають на Поліссі: Рівненщина - серед перших областей за вирубкою лісу

Портал «Global Forest Watch» наводить дані щодо зникнення лісів України протягом 2011—2018 років. Алгоритми обробки зображень дають можливість детально підрахувати обсяги втрачених і нових лісів на кожній території.

Найбільше лісів рубають на Поліссі. Якщо дивитися в розрізі областей, то ми побачимо, що поширена думка про тотальну вирубку Карпат — це міф. Принаймні, ситуація в Карпатах значно краща, ніж на Поліссі. У найгіршій, першій четвірці — Житомирська, Рівненська, Київська області, а також Волинь.

Алгоритми обробки зображень дають можливість детально підрахувати обсяги втрачених і нових лісів на кожній території.

Статистика свідчить, що Рівненщина -- друга після Житомирщини за обсягами вирубки.



http://texty.org.ua

15:41, 23 грудня 

Далі...

Виступ Романа Олійника на круглому столі Світового банку “Звіт щодо стану лісового сектору в Україні: виклики та можливості” Львів 09 грудня 2019 року

Знаючи принциповість модератора, буду коротко і по суті .

Площадка Світового банку для нас знайома і важлива з 2006 року , ми вдячні за її існування.

Чергові можливості, реформування знову поруч із реальними загрозами остаточного розвалу. Наша спроба застерегти від помилок і запропонувати раціональне, має всі шанси бути непочутою.

Нова влада озвучила основні напрями реформи:

– електронний облік;
– ліс у смартфоні;
– торги деревиною тільки через «Prozorro»;
– акціонування через створення єдиного чи кількох регіональних підприємств;
– інвентаризація лісів

Критично відношуся , практично до всіх пропозицій.

1) Електронний – це громістка , неефективна і показово корупційна схема у лісовому господарстві. Вона не припинила крадіжки деревини, а часто їх прикрила . Фальшиві бирки появились через тиждень після запровадження електронного обліку у Івано-Франківській області. Через 3 місяці зайвих бірок було так багато, що в одному з лісгоспів від іх спалювання зламався піролізний котел.

67 % території лісфонду області не покриті стільниковим зв’язком .

Біркування при заготівлі фізично провести неможливо, ніхто не зробив хронометраж чи фотографію робочої зміни майстра лісу.

Кількості приладів і кваліфікованих працівників для їх застосування бракує.

Система витягує з лісгоспів щорічно сотні мільйонів гривень , що на два порядки більше ніж офіційні об’єми самовільних рубок.

Сума видатків на електронний облік сягнула мільярдів гривень, а де ефект?

Маю моральне право це казати , бо написав 3 чи 4 доповідні керівництву агентства про це – реакції нуль.

2) Інвентаризація лісів.

Сама інвентаризація лісів потрібна, але це 2-3 річний ( якщо не більше) процес, а результат буде через 10 років.

У двох областях, де інвентаризація завершена 3 роки тому, отримані дані про приріст, запаси, сухостій. Однак це ніяк не вплинуло на ведення господарства і стан справ.

3) Торги деревиною через Prozorro – це збагачення площадок, що організовують торги.
Я добре пам’ятаю, коли у 2015 році площадки були не обов’язкові, але тодішнє керівництво агентства зобов’язало через них купляти все, що треба лісгоспам. Майже паралізували роботу і кожного тижня заставляли міняти площадки ( через « відкат»?).

17-18 мільярдів гривень щорічної реалізації лісгоспів збагатять площадки Prozorro на 800-900 мільйонів . Це кошти, які не повернуться ні в деревообробку, ні в лісове господарство.

4) Створення єдиного підприємства мало описано , але якщо це та ж схема Ковальчука ( бо не змінилися головні консультанти) – то це параліч і розвал галузі.
Тепер пропозиції :

• Замість інвентаризації треба провести тотальне знімання, фіксування реального стану лісів України. Це дозволяють сучасні технології , коли літак оснащений спеціальним обладнанням фіксує лазерними променями кожне дерево у 25 точках.

Ми отримуємо повну характеристику лісів, і тоді спеціалісти ліспроекту можуть запроектувати лісогосподарські заходи . Це не утопія. Такі технології дешевші від електронного обліку і навіть від інвентаризації.

Паралельно можна вести інвентаризацію.

• Правила реалізації деревини мають містити прямі договори з вітчизняними деревообробними підприємствами, які є добросовісними платниками податків. Аукціон має охоплювати тільки частину дефіцитних сортиментів. Для деревини, яка не знаходить збуту в Україні, мають проводитися відкриті торги за участі нерезидентів.

Треба шанувати партнерів із деревообробного бізнесу. Зараз це відчувають усі.

• Електронний облік треба критично переосмислити і замінити чи доповнити ефективними простими елементами, що дозволяють застосувати сучасні технології . Я можу потім пояснити.
• Треба зробити інституційні зміни і відсторонити агентство та управління від втручання в господарську діяльність підприємств. Заставити їх опікуватись всіма лісами держави чи області . Ввести інших користувачів у склади колегій Агентства і управлінь.

Все це потребує системних змін законів і правил, які треба розробити «пакетом» і так же прийняти.

В іншому випадку надалі дуритимуть лісники екологів, чи екологи лісників, як із Законом «Про мораторій про рубки у буково-ялівцевих лісах» .

Що може Світовий банк :

– Дешеві кредити для отримання об’єктивної інформації про ліси через сканування лісового фонду;
– Кредит для вдосконалення обліку деревини;
– Кредит для інфраструктури та запровадження природоохоронних технологій ( дороги, розсадники, канатні системи, харвестери, форвардери )
– Створити і профінансувати групу для підготовки пакету законодавчих і нормативних документів.

Подібний проект був погоджений у 2006 році Світовим банком для Івано-Франківської області. Але 60 мільйонів доларів дешевого ( 2% річних) із відтермінуванням виплат на 20 років кредиту не зацікавило тодішнє керівництво Комітету :).

Р. Олійник
Львів, 09.12.2019

penforest.org.ua

Далі...

Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній службі України з надзвичайних ситуацій

РАХУНКОВА ПАЛАТА

РІШЕННЯ

від 19 березня 2019 року N 6-4

Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній службі України з надзвичайних ситуацій на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва

Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7, 25, 26, 35 і 36 Закону України "Про Рахункову палату" розглянуто Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній службі України з надзвичайних ситуацій на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва.

За результатами розгляду Рахункова палата встановила:

1. Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) у 2017 - 2018 роках за бюджетною програмою КПКВК 1006090 "Придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва" використала загалом на цілі, визначені бюджетними призначеннями, 1201592,3 тис. грн (майже повний обсяг видатків, передбачених законами України про державний бюджет на 2017 і 2018 роки (1201671,4 тис. гривень)). Разом з тим зазначені обсяги видатків становили в середньому 12,6 відс. визначеної в бюджетних запитах потреби, що дало змогу придбати лише 250 одиниць пожежної та 1 одиницю спеціальної техніки, або трохи більше 5 відс. планової потреби у придбанні такої техніки, та є недостатнім для забезпечення належної пожежної безпеки в країні. Придбання вказаної техніки не мало значного впливу на стан технічного переоснащення пожежно-рятувальних підрозділів, а отже, і на стан пожежної безпеки в країні у цілому.

1.1. Згідно зі звітами про надходження і використання коштів загального фонду державного бюджету за 2017 та 2018 роки (форма N 2д), ДСНС зазначені кошти:

• використано на виконання умов договорів:

від 21.06.2017 N 21-5/6 та від 16.05.2018 N 21-5/7, укладених ДСНС про придбання 250 одиниць техніки (2017 рік - 130 од., 2018 рік - 120 од., загальна вартість 1200871,5тис. грн), з яких станом на 28.02.2019 поставлено 230 од. (2017 рік - 130 од., 2018 рік - 100 одиниць);

від 29.10.2018 N 280, укладеного ГУ ДСНС у Миколаївській області про придбання спеціального аварійно-рятувального катера на повітряній подушці "Торнадо F50" (акт приймання-передачі товару N 3, жовтень 2018 року, вартість - 299,9 тис. грн);

• спрямовано на виконання судового рішення у справі N 910/23988/16 - 420,9 тис. гривень;

• повернено до державного бюджету як залишок невикористаних відкритих асигнувань - 79,1 тис. гривень.

1.2. Аудит засвідчив, що технічне переоснащення державних пожежно-рятувальних підрозділів є недостатнім для забезпечення належної пожежної безпеки в країні. Значна кількість наявної пожежної та іншої спеціальної техніки є застарілою та має низькі тактико-технічні характеристики (на початок 2017 року 4305 од. техніки, або 80,2 відс. наявної (5371 од.), підлягало списанню за віковим і технічним станом). Придбана протягом 2017 - 2018 років за зазначеною бюджетною програмою пожежна та інша спеціальна техніка становить лише 5,8 відс. загальної кількості, яка потребує заміни, що суттєво не поліпшило стан пожежної безпеки в країні. Як наслідок, людські та матеріальні втрати від пожеж зростають (у 2018 році в результаті 78,6 тис. пожеж загинуло 1956 осіб, 2017 - 83,1 тис. пожеж, 1819 осіб). За таких умов фінансового забезпечення повне технічне переоснащення державних пожежно-рятувальних підрозділів може бути здійснено протягом 20 років.

2. Внаслідок недостатньо обґрунтованих окремих управлінських рішень та неналежного внутрішнього контролю ДСНС у частині зменшення ємності штатних пожежних автоцистерн, спрямування бюджетних коштів на придбання техніки, яка певний час не використовувалася через неробочий стан, неефективного управління бюджетним ресурсом та недотримання договірних умов при придбанні пожежної та іншої спеціальної техніки протягом 2017 - 2018 років:

1) допущено ризики неефективного використання коштів державного бюджету у загальному обсязі 58512,2 тис. грн, з яких:

• ризики нерезультативного використання 44259,5 тис. грн, що спрямовані на придбання 9 одиниць пожежних автоцистерн ємністю 4 тонни (договори від 21.06.2017 N 21-5/6 та від 16.05.2018 N 21-5/7), які включено до штату пожежно-рятувальних підрозділів шляхом внесення відповідних змін (зменшення ємності 9 штатних од. пожежних автоцистерн з 8 до 4 тонн). Як наслідок, незабезпечення підрозділів пожежною технікою з великим запасом вогнегасних речовин, зниження ефективності оперативних заходів з пожежогасіння;

• ризики непродуктивного використання 14252,7 тис. грн, що спрямовані на придбання 3 автоцистерн, які певний час знаходилися у неробочому стані і за призначенням не використовувалися;

2) допущено ризики неефективного управління бюджетним ресурсом у сумі 599999,6 тис. грн, що становить 49,9 відс. загального обсягу бюджетних призначень, з якого:

599920,5 тис. грн - у зв'язку з невикористанням протягом двох місяців відкритих асигнувань через включення тендерним комітетом ДСНС до річних планів закупівель на 2017 та 2018 роки закупівлі пожежних автоцистерн у місяці, в якому асигнування вже були відкриті, а також перенесення строків подання пропозицій;

79,1 тис. грн - у зв'язку з поверненням до державного бюджету залишку невикористаних відкритих асигнувань;

3) не забезпечено дотримання договірних умов, що спричинило неекономне використання коштів державного бюджету в сумі 240,0 тис. грн та збитки державного бюджету (Закон України від 05.06.2012 N 4901 "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", частина перша статті 6) у сумі 29781,5 тис. грн, з яких майже 90 відс. (26775,5 тис. грн) стягнено з відповідача (ДСНС) за фактично поставлену постачальниками продукцію, а саме:

420,9 тис. грн - у зв'язку зі списанням з рахунка ДСНС (за КПКВК 1006090 "Придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва") на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 31.07.2017 у справі N 910/23988/16 за договором від 04.08.2009 N 21-6/30;

683,6 тис. грн - у зв'язку зі списанням з рахунка ДСНС на виконання судового рішення у справі N 927/1091/17 у 2018 році (за КПКВК 1006280 "Забезпечення діяльності сил цивільного захисту" як збитки державного бюджету) та 240,0 тис. грн - у 2017 році (за КПКВК 1006010 "Керівництво та управління у сфері надзвичайних ситуацій" як неекономне використання) через неправомірне обчислення ДСНС ціни позову за неналежне виконання у 2017 - 2018 роках постачальником умов договору;

28677,0 тис. грн - у зв'язку зі стягненням з ДСНС (за КПКВК 1006090) Казначейством згідно з наказами суду на користь суб'єктів господарювання в рахунок погашення кредиторської заборгованості, утвореної в попередніх бюджетних періодах (2016 рік);

4) не забезпечено дотримання вимог бюджетного законодавства при плануванні видатків державного бюджету за КПКВК 1006090, що не сприяло подальшому їх ефективному використанню, а саме:

не додержано визначених статтею 20 Бюджетного кодексу України термінів затвердження паспорта бюджетної програми, що відповідно до пункту 17 частини першої статті 116 цього Кодексу є порушенням бюджетного законодавства;

змінено напрям використання бюджетних коштів у паспорті бюджетної програми на 2018 рік за КПКВК 1006090, що призвело до розширення переліку установ ДСНС, яким надається для переоснащення придбана за цією бюджетною програмою техніка, та, відповідно, розпорошення коштів державного бюджету;

затверджено у паспортах бюджетної програми на 2017 та 2018 роки за КПКВК 1006090 результативні показники, які не відповідають результативним показникам, наведеним у бюджетних запитах на відповідні бюджетні періоди, чим не дотримано вимог пункту 2 розділу I Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 N 1098, зареєстрованим у Мін'юсті 21.01.2003 за N 47/7368, а також пункту 8 Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетних програм, затверджених наказом Мінфіну від 10.12.2010 N 1536, зареєстрованим у Мін'юсті 27.12.2010 за N 1353/18648, у частині використання інформації про результативні показники, вказані в бюджетних запитах;

5) не забезпечено належного обґрунтування при визначенні потреби в придбанні пожежної та іншої спеціальної техніки у межах видатків за КПКВК 1006090:

затверджені наказами ДСНС штати пожежно-рятувальних підрозділів, що визначають кількісні і технічні характеристики спеціальної та іншої пожежної техніки, складалися переважно з урахуванням фактичної наявності особового складу і техніки у підрозділі, яка, як правило, була нижчою від нормативів, що визначаються державними будівельними нормами;

рівень оснащення підрозділів ДСНС спеціальною та іншою пожежною технікою (пожежні автодрабини (у тому числі з висотою підйому понад 30 метрів), автопідйомники, автоцистерни ємністю до 8 тонн (з великим вмістом вогнегасних речовин), пожежні автомобілі першої допомоги) є низьким. На запити Рахункової палати фактично всі обласні державні адміністрації повідомили про необхідність придбання таких видів пожежної та іншої спеціальної техніки. Разом з тим при визначенні потреби придбання такої техніки фактично не передбачалося, а отже, ризики забезпечення надійного рятування людей (у тому числі на висотних об'єктах і об'єктах підвищеної поверховості) зростають і надалі.

ДСНС відповідно до напрямів використання коштів за КПКВК 1006090, визначених паспортами бюджетної програми (2017 рік - придбання пожежної техніки для проведення технічного переоснащення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, 2018 рік - проведення технічного переоснащення органів та підрозділів цивільного захисту), мало всі правові підстави для придбання фактично всіх видів пожежної техніки, зокрема найнеобхіднішої (пожежних автодрабин з висотою підйому понад 30 метрів та автоцистерн ємністю до 8 тонн).

ДСНС не ухвалювала окремих управлінських рішень з питань обґрунтування потреби в техніці у межах видатків за КПКВК 1006090. При визначенні пріоритетів у придбанні пожежно-рятувальної техніки як на 2017 рік, так і на 2018 рік установи та підрозділи ДСНС подавали пропозиції щодо комплектації і технічних вимог до пожежно-рятувальних автомобілів для пожежогасіння, але рішення про кількість і розподіл техніки були прерогативою ДСНС;

при затвердженні ДСНС розподілів забезпечення структурних підрозділів пожежно-рятувальними автомобілями на 2017 і 2018 роки змінювалися пріоритети щодо технічних характеристик пожежних автоцистерн, які визначали ці підрозділи, та перевагу надано пожежним автоцистернам ємністю 4 тонни;

при незадовільному забезпеченні іншими видами пожежно-рятувальної та спеціальної техніки, технічне переоснащення пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС за цією бюджетною програмою обмежилося придбанням пожежних автоцистерн ємністю 4 тонни, однієї пожежної автоцистерни ємністю 8 тонн та одного спеціального аварійно-рятувального катера;

кількість придбаної техніки фактично залежала від призначень ДСНС за бюджетною програмою та вартості такої техніки. Техніка передавалася до підрозділів у кількості, визначеній у затверджених керівництвом ДСНС розподілах, що складалися вже після укладання договорів з постачальником.

3. Нормативно-правові акти, які забезпечують регулювання у сфері пожежної безпеки як складової цивільного захисту, потребують подальшого удосконалення.

3.1. Визначені Кабінетом Міністрів України повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, яким є МВС, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в цій сфері, яким є ДСНС, не узгоджуються із нормами частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України, що є базовим законодавчим актом у зазначеній сфері, яким забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері цивільного захисту покладено на один центральний орган виконавчої влади.

3.2. З 2018 року реалізація державної політики у сфері пожежної безпеки здійснюється за відсутності державної цільової програми.

Строк реалізації затвердженої Законом України від 07.06.2012 N 4909-VIЗагальнодержавної цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013 - 2017 роки завершився. Незважаючи на те, що більшість завдань і заходів не реалізовано (відповідно до заключного звіту ДСНС про виконання цієї Програми коштів виділено 802,5 млн грн, що становить лише 6,5 відс. запланованого обсягу), термін дії загальнодержавної цільової програми не продовжено і мети-послідовного зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, підвищення рівня безпеки населення і захищеності територій від наслідків таких ситуаційне - не досягнено.

Залишилися неповною мірою реалізованими завдання щодо матеріально-технічного переоснащення пожежно-рятувальних підрозділів, що потребує затвердження нової державної цільової програми, яка б забезпечила створення ефективної системи протипожежного захисту в державі та гарантоване фінансування.

3.3. Законодавчого врегулювання потребують питання матеріально-технічного забезпечення підрозділів місцевої пожежної охорони, зокрема в новоутворених об'єднаних територіальних громадах. Крім того, з огляду на обмежене фінансове забезпечення та наявність пожежно-рятувальних автомобілів, що відпрацювали встановлені терміни експлуатації та вивільняються в результаті оновлення, але за своїм технічним станом можуть бути використані пожежно-рятувальними підрозділами місцевої пожежної охорони, є необхідність врегулювати на законодавчому рівні питання безоплатної передачі таких автомобілів з державної у комунальну власність.

3.4. Потребують змін Норми табельної належності, витрат і термінів експлуатації пожежно-рятувального, технологічного і гаражного обладнання, інструменту, індивідуального озброєння та спорядження, ремонтно-експлуатаційних матеріалів підрозділів ДСНС, затверджені наказом ДСНС від 29.05.2013 N 358. Контрольні заходи засвідчили необхідність укомплектування державних пожежно-рятувальних підрозділів сигналізаторами руху для пожежників та пневматичними рятувальними подушками типу "Куб життя" або їх аналогами.

Відсутність таких засобів не дає можливості у разі втрати свідомості швидко визначити місцезнаходження пожежника, а також провести евакуацію людей з небезпечних місць, насамперед з вищих поверхів палаючих будівель (за відсутності можливості евакуації іншими безпечними для життя людей шляхами).

4. Аудит засвідчив окремі правові недоліки при використанні коштів державного бюджету на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки, зокрема:

4.1. Запровадження окремої бюджетної програми з назвою "Придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва" (КПКВК 1006090).

Встановлено, що критерії віднесення пожежної та іншої спеціальної техніки до категорії "вітчизняне виробництво" не є визначеними.

4.2. Недотримання термінів поставки та зобов'язань щодо якості пожежних автоцистерн при виконанні договорів від 21.06.2017 N 21-5/6 та від 16.05.2018 N 21-5/7.

Терміни поставки пожежних автоцистерн у календарному плані поставки продукції до договору 2017 року не враховують граничного терміну поставки техніки (не пізніше 15.05.2018), встановленого МВС у дозволі на проведення попередньої оплати. Як наслідок, 11 од. пожежних автоцистерн поставлено на 20 днів пізніше цього терміну.

Постачальник систематично не дотримувався умов договорів у частині термінів поставки (від 10 до 26 к. д.) пожежних автоцистерн (58 од.), що не дало можливості своєчасно переоснастити пожежно-рятувальні підрозділи.

Так, ДСНС за результатами претензійно-позовної роботи стягнено з постачальника штрафних санкцій у сумі 2342,2 тис. грн (загальна сума позову 4740,7 тис. грн, у тому числі 2370,3 тис. грн - пеня за порушення строків виконання зобов'язань та 2370,3 тис. грн - відсотки за користування коштами) (за недотримання термінів поставок продукції за договором від 21.06.2017 N 21-5/6).

Претензійно-позовна робота здійснюється і за договором від 16.05.2018 N 21-5/7 (сума претензії 130,2 тис. грн, у тому числі 65,1 тис. грн - пеня за порушення строків виконання зобов'язань та 65,1 тис. грн - відсотки за користування коштами у разі несвоєчасної поставки (лист ДСНС постачальнику від 11.12.2018 N 01-18796/08)). При цьому за позовом постачальника до ДСНС щодо визнання окремих положень договору від 16.05.2018 N 21-5/7 (пункту 8.6 щодо стягнення пені у розмірі 0,1 відс. за користування коштами у разі несвоєчасної поставки) ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі N 910/14180/18 відкрито провадження.

Аудит також засвідчив, що із загальної кількості поставленої пожежної техніки за договорами (230 од. станом на 28.02.2019) на час проведення аудиту 3 од. (1,3 відс. ) перебували в неробочому стані. У процесі поставок 103 од. (44,8 відс. ) поверталися постачальнику для усунення недоліків (підтверджено відповідними актами), але при цьому штрафні санкції за порушення умов зобов'язань щодо якості (комплектності) товарів у розмірі 20 відс. вартості неякісних товарів не застосовувалися, як це передбачено Господарським кодексом України (стаття 231) та укладеними договорами.

4.3. Недотримання договірних умов призвело до додаткового стягнення з рахунка ДСНС на користь постачальника коштів державного бюджету на виконання судових рішень, що є збитками державного бюджету.

Починаючи з 2016 року, ДСНС за бюджетною програмою (КПКВК 1006090) здійснювалися закупівлі пожежних автоцистерн за договорами, укладеними з одним суб'єктом господарювання, з яким ДСНС постійно перебуває у судових спорах. Протягом зазначеного періоду на користь цього суб'єкта господарювання за КПКВК 1006090 спрямовано загалом 1620793,3 тис. грн, з них за договорами поставки пожежної техніки - 1619869,7 тис. грн та під час претензійно-позовної роботи (за рішенням суду) - 923,6 тис. грн (у т. ч. до бюджету 240,0 тис. грн судового збору (позов ДСНС)).

Встановлено також факт списання 06.09.2017 з рахунка ДСНС на користь іншого суб'єкта господарювання (на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 31.07.2017 у справі N 910/23988/16) 420,9 тис. грн (316,4 тис. грн - інфляційні витрати (за період з вересня 2015 по березень 2016 року), 98,3 тис. грн - 3 відс. річних (за період з 01.09.2015 по 17.08.2016) та 6,2 тис. грн - витрати зі сплати судового збору). Зазначене спричинено невиконанням МНС (ДСНС є правонаступником Міністерства) умов договору від 04.08.2009 N 21-6/30 щодо оплати за отримані 5 пожежно-рятувальних автоцистерн АЦ-60 (65053) на загальну суму 6007,5 тис. гривень. З рахунка ДСНС 18.03.2016 списано 6391,9 тис. грн, у тому числі 6007,5 тис. грн - основний борг, 108,1 тис. грн - 3 відс. річних (за період 17.12.2009 - 29.07.2010) та 276,3 тис. грн - втрати від інфляції з січня 2009 по березень 2010 року (рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2010 у справі N 9/400).

Подана ДСНС скарга до Київського апеляційного господарського суду залишена без задоволення (постанова від 11.07.2017 у справі N 910/23988/16, рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2017 у справі N 910/23988/196 залишено без змін). Втрати державного бюджету через неефективні управлінські рішення щодо виконання умов договору від 04.08.2009 N 21-6/30 становили 805,3 тис. гривень.

За позовом ДСНС щодо невиконання умов договору від 19.08.2016 N 21-5/5 за рішенням Господарського суду Чернігівської області з постачальника стягнено 24569,2 тис. грн (пеня - 10305,8 тис. грн; штраф - 791,8 тис. грн; відсотки за користування чужими коштами - 13471,6 тис. гривень). За результатами оскарження постачальником судового рішення та унаслідок неправомірного обчислення ДСНС ціни позову, остаточна сума штрафних санкцій, визнана Верховним Судом, становить 4541,9 тис. грн, що на 20027,3 тис. грн менше, ніж заявлено ДСНС у позовній заяві до суду першої інстанції.

5. Оперативне реагування пожежно-рятувальних підрозділів на можливі пожежі та інші небезпечні події, зокрема забезпечення нормативного часу прибуття до місця виклику на території міст (10 хвилин) та у населених пунктах за межами міста (20 хвилин), є ускладненим, у тому числі через:

недостатню кількість пожежно-рятувальних підрозділів:

у 2018 році на території України функціонувало 2209 пожежно-рятувальних підрозділів (64,0 відс. нормативної потреби), з них 986 державних, з урахуванням підрозділів, які охороняють об'єкти на договірній основі (85,9 відс), та 1223 місцевих, утворених органами місцевого самоврядування (53,1 відс).

За інформацією ДСНС, з урахуванням вимог нормативно-правових актів у сфері будівництва (станом на 01.02.2019) додатково необхідно створити 1249 пожежно-рятувальних підрозділів, у тому числі 162 - державних у містах, де відбувається інтенсивна забудова територій, та 1087 - місцевих пожежних команд для гасіння пожеж у сільській місцевості, з них 428 - в утворених об'єднаних територіальних громадах;

неналежне матеріально-технічне забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів:

неукомплектованість пожежно-рятувальних підрозділів технікою для гасіння пожеж становить 40,7 відсотка;

незабезпеченість підрозділів ДСНС пожежними автоцистернами високої прохідності з великим запасом вогнегасних речовин - 72,9 відсотка;

технічна застарілість наявної пожежно-рятувальної техніки (за даними ДСНС для доукомплектування та заміни застарілої техніки в існуючих місцевих пожежно-рятувальних підрозділах необхідно 897 од. техніки, для комплектування місцевих пожежно-рятувальних підрозділів, які потрібно додатково утворити, - 1639 од. техніки);

неналежне утримання та недостатню кількість пожежних гідрантів;

мінімальну штатну чисельність персоналу та недостатньо розвинену систему добровільних пожежних команд.

За даними ДСНС, середній показник кількості пожежних державних та місцевих пожежно-рятувальних підрозділів до кількості населення в Україні становить лише 0,09 відс. (Румунія - 0,7 відс., Німеччина - 1,3 відс., Хорватія - 1,4 відс., Польща - 1,8 відс., Чехія - 3,4 відсотка). При цьому в таких країнах, як Польща, Австрія, Німеччина, Грузія доволі розвиненою є система добровільних пожежних команд;

неналежне законодавче та нормативно-правове забезпечення питань створення і функціонування місцевих та добровільних пожежно-рятувальних підрозділів і, як наслідок:

низький рівень формування органами місцевого самоврядування підрозділів місцевої пожежної охорони (за наданою Дніпропетровською облдержадміністрацією інформацією, у сільській місцевості області через невідповідність кількості пожежно-рятувальних підрозділів нормативним вимогам відстань від такого підрозділу до крайньої точки району досягає 40 - 50 км, а це близько години слідування до місця виклику);

використання застарілої пожежно-рятувальної техніки, на якій не завжди проводяться планові технічні обслуговування;

відсутність необхідного пожежно-технічного та аварійно-рятувального обладнання, спеціального одягу та спорядження;

мінімальна штатна чисельність персоналу;

неналежні умови для роботи персоналу (потребують ремонту будівлі та приміщення);

неналежний рівень підготовки персоналу підрозділів.

За результатами обговорення та на підставі викладеного Рахункова палата вирішила:

1. Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній службі України з надзвичайних ситуацій на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва, затвердити.

2. Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній службі України з надзвичайних ситуацій на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва, поінформувати Верховну Раду України та рекомендувати розглянути матеріали аудиту на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

3. Відомості про результати аудиту у формі рішення Рахункової палати надіслати Кабінету Міністрів України та рекомендувати:

врегулювати на законодавчому рівні питання безоплатної передачі з державної у комунальну власність пожежно-рятувальних автомобілів, що відпрацювали встановлені терміни експлуатації та вивільняються в результаті оновлення, але за своїм технічним станом можуть бути використані пожежно-рятувальними підрозділами місцевої пожежної охорони;

для недопущення послаблення готовності до запобігання й ефективного реагування на надзвичайні ситуації, з метою підвищення рівня безпеки населення вжити заходів щодо збільшення обсягів фінансового забезпечення на технічне переоснащення пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС, технічне оснащення і функціонування місцевих та добровільних пожежно-рятувальних підрозділів;

з урахуванням значної потреби в пожежній та іншій спеціальній техніці як для технічного переоснащення існуючих пожежно-рятувальних підрозділів, так і оснащення новостворюваних, розглянути питання про врегулювання на законодавчому рівні державної підтримки та стимулювання вітчизняного виробника до розробки та випуску новітньої пожежної та іншої спеціальної техніки з визначенням критеріїв віднесення пожежно-рятувальної техніки до категорії "вітчизняне виробництво".

4. Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту надіслати Міністерству внутрішніх справ України та рекомендувати вжити заходів щодо:

- внесення на розгляд Кабінету Міністрів України:

проекту загальнодержавної цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що дасть можливість вирішити актуальні проблеми у сфері цивільного захисту, створити умови для зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, покращити безпеку населення та ефективність функціонування єдиної державної системи цивільного захисту;

пропозицій щодо узгодження норм Кодексу цивільного захисту України (стаття 17) з вимогами Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" у частині визначення повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту (Міністерства внутрішніх справ України), та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в цій сфері (ДСНС);

проекту змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо удосконалення механізму проведення процедур закупівель, зокрема в частині унеможливлення ризиків узгоджених дій учасників торгів та недобросовісної конкуренції;

пропозицій щодо удосконалення окремих норм Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", зокрема в частині віднесення коштів державного бюджету, які підлягають стягненню за рішенням суду (частина перша статті 6), до збитків державного бюджету і, відповідно, надання оцінки управлінським рішенням учасників бюджетного процесу, що призвели до таких збитків;

- забезпечення дотримання бюджетного законодавства при складанні паспортів бюджетних програм та використанні коштів державного бюджету на зазначені цілі;

- посилення контролю за ефективним використанням коштів державного бюджету на технічне переоснащення пожежно-рятувальних підрозділів.

5. Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту надіслати Державній службі України з надзвичайних ситуацій та рекомендувати вжити заходів щодо:

удосконалення системи планування видатків на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки;

покращення ефективності управління бюджетним ресурсом, у тому числі шляхом своєчасного проведення процедур закупівель;

посилення внутрішнього контролю за дотриманням укладених договорів;

забезпечення державних пожежно-рятувальних підрозділів висотними пожежними автодрабинами, пожежними автопідйомниками, пожежними автоцистернами з великим запасом вогнегасних речовин (ємністю до 8 тонн) і пожежними автомобілями першої допомоги, у тому числі шляхом врахування такої потреби при плануванні закупівель пожежної та іншої спеціальної техніки;

перегляду Норм табельної належності, витрат і термінів експлуатації пожежно-рятувального, технологічного і гаражного обладнання, інструменту, індивідуального озброєння та спорядження, ремонтно-експлуатаційних матеріалів підрозділів ДСНС, затверджених наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 29.05.2013 N 358;

затвердження плану заходів з усунення виявлених аудитом порушень і недоліків, а також інформування Рахункової палати у встановлені терміни про заплановані та вжиті у зв'язку з цим заходи;

проведення службового розслідування за фактами виявлених аудитом порушень та недоліків, у тому числі щодо стягнення на користь постачальників з рахунка ДСНС на виконання судових рішень коштів державного бюджету, що є збитками державного бюджету.

6. У порядку інформування про результати зазначеного аудиту рішення Рахункової палати направити до Генеральної прокуратури України.

7. Про результати аудиту з питань, порушених у зверненні народного депутата України Сюмар В. П. від 06.12.2018 N 232/701-0612/1, інформувати народного депутата України.

8. Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту оприлюднити на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

9. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Рахункової палати Богуна В. П.

Голова Рахункової палати

В. В. Пацкан

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN053293.html

Далі...