Оформлення прав на землю державними лісгоспами: основні проблеми

Олег Кулініч

Народний депутат, член Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин. Голова підкомітету з питань земельних відносин

Усі ми знаємо проблеми зміни цільового призначення лісогосподарських земель. Знаходиться немало бажаючих жити у будиночку, оточеному соснами, або, принаймні, мати квартиру у будинку поряд з лісом.

За даними Держлісагентства України, загальна площа земель лісового фонду становить 10,4 млн. га. З них, близько 1,3 млн га складають ліси на землях комунальної власності, близько 0,1 млн га – це землі військових частин, 0,8 млн га – землі запасу, 0,6 млн га поділені між установами природно-заповідного фонду та іншими землекористувачами. Левова доля земель лісогосподарського призначення, 7,6 млн га, перебуває у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств.

Усі ми знаємо проблеми зміни цільового призначення лісогосподарських земель. Знаходиться немало бажаючих жити у будиночку, оточеному соснами, або, принаймні, мати квартиру у будинку поряд з лісом. Тому охочих забудовувати лісові землі вистачає.

Хоча Земельний кодекс і вимагає обов’язкового погодження з Кабінетом міністрів питання зміни цільового призначення лісогосподарських земель, насправді таких рішень Кабмін приймає досить небагато. Проте від цього темпи забудови лісових земель не зупиняються. Використовуються різні схеми. Дуже часто такі схеми ґрунтуються на тому, що ані в Державному земельному кадастрі, ані у Реєстрі прав відомостей про права лісогосподарських підприємств немає, а отже – земельна ділянка виглядає як вільна. Величезний простір для «дерибану»!

Усі Земельні кодекси України, а до цього – Земельні кодекси УРСР вимагали оформлювати права на землю. Раніше це були державні акти, зараз це реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, а прав на них – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Але у випадках з лісовими землями це працювало не завжди. У більшості випадків вважалось, що достатнім є рішення органів влади про надання лісгоспам земельних ділянок. Із встановленням чітких меж земельних ділянок та оформленням державних актів не «заморочувались». Такі рішення ще радянських часів сьогодні часто є єдиним документом, що підтверджує право багатьох держлісгоспів на землю.

В результаті, на сьогодні лише трохи більше 3,5 млн га земель державних лісгоспів оформлені належним чином. Відомості про 53% таких земель в Державному земельному кадастрі відсутні. Тобто, 4 мільйони гектарів лісових земель на сьогодні перебувають під загрозою різноманітних маніпуляцій.


Причин цьому багато. По-перше, не потрібно забувати, що оформлення прав на землю – дуже непроста процедура. І самі землевпорядні роботи щодо таких величезних площ земель коштують недешево. На тих нарадах, які проходили у Аграрному комітеті ВРУ, Держлісагенством озвучувалась сума у 800 млн гривень, які необхідні для оплати такого обсягу землевпорядних робіт. Але, якою б великою не була ця сума, є проблеми й іншого характеру.

Так, чинне законодавство вимагає обов’язкового погодження меж земельних ділянок із суміжниками. Але в даному випадку суміжників просто величезна кількість! І не всі вони зацікавлені у погодженні. Десь є «самозахоплення» лісових земель, десь ще якісь проблеми.

Також треба усвідомлювати, що в процесі інвентаризації викриється певна кількість ділянок, які є державними лише на папері, а по факту – давно використовуються приватними структурами. І належать ці структури «непересічним» громадянам, які явно будуть всіляко протистояти висвітленню такої інформації.

Та і місцева влада часто дуже не зацікавлена в оформленні прав держави на ліс. Якщо немає документів, які посвідчують право держави на лісові землі, у багатьох місцевих керманичів виникає бажання вважати ці землі комунальними, а отже – пускати їх під забудову. До цього часу у всіх на слуху ситуація, наприклад, з Біличанським лісом. У «мутній воді» гендлювати зручніше!

Ну і, якщо зовсім чесно, не завжди бажають оформлювати землю і самі держлісгоспи. Лісовий кодекс говорить про те, що до того моменту, поки право постійного користування не буде оформлено, тимчасово це право посвідчують матеріали лісовпорядкування. То навіщо витрачати немаленькі кошти і зусилля задля реєстрації земельних ділянок? А те, що матеріали лісовпорядкування жодним чином не зв’язані з Реєстром прав та земельним кадастром, нікого не цікавить. Дивно, але таким чином, у лісових масивах з’являються земельні ділянки, надані невідомим особам, наприклад, під особисте селянське господарство, садівництво, чи, взагалі житлове будівництво!

Не можна сказати, що ця ситуація влаштовує владу. На найвищому рівні неодноразово наголошувалось на необхідності її виправлення. Так, в минулому році Указом Президента України №381/2017 Кабінету міністрів було доручено забезпечити державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки лісового фонду, що перебувають у користуванні державних лісогосподарських підприємств. Про необхідність термінового вирішення цього питання неодноразово наголошувалось і на рівні уряду. Обговорювались ці питання і у Аграрному комітеті парламенту. Пропонували різні варіанти.

Пропонувалось, наприклад, радикально спростити процедуру оформлення прав на землі лісогосподарського призначення. Хтось пропонував встановити підвищений податок на землю для тих держлісгоспів, які не оформили права на землю (хочу нагадати, що норма, яка звільняла держлісгоспи від сплати земельного податку, цього року була виключена із Податкового кодексу). Найбільш радикальною була пропозиція внести зміни до Лісового кодексу і встановити кінцевий термін оформлення землі, після закінчення якого держлісгоспи втрачали б право постійного користування землею.

Питання продовжує обговорюватись. Звісно, це, за великим рахунком, не справа законодавця, а компетенція виконавчої влади, яка має забезпечити виконавчу дисципліну. Але й ігнорувати те, що рівень захисту величезних масивів державних земель залишає бажати кращого, законодавець не може. Тому ця проблема буде в полі зору парламенту аж до його остаточного її вирішення.

https://blog.liga.net/user/okulinich/article/31252

Далі...

«РІШЕННЯ ЩОДО ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ НЕ МАЮТЬ БУТИ ЗАПОЛІТИЗОВАНІ», - ЮРІЙ РОЙКО. ПЕРШИЙ В ОБЛРАДІ

Юрій Ройко, лідер фракції  у Волинській облраді, вважає, що комунальні установи повинні мати уніфіковані документи, а не «прописані» під певного керівника. Тому рішення про створення ревізійної комісії, яка має перевірити санаторій «Пролісок», називає правильним.

Про ситуацію в лісовій галузі, прийняті зміни до бюджету, проблемну школу на окрузі та роботу голови ОДА Олександра Савченка – у бліц-інтерв’ю із Юрієм Ройком для видання «Перший».

- Юрію Петровичу, як би ви оцінили проведений сесійний день? Точніше півдня, бо депутати відпрацювали на диво швидко.

- Головне, що ми розійшлися після сесії всі в гарному настрої. Працювали динамічно і результативно. Коли є слабка підготовка проектів рішень, нема так званого перед сесійного обговорення на комісіях, на погоджувальних радах, тоді на сесії виникають певні складнощі. А так – ні.

Основне питання – то бюджет. Як голова фракції я знаю чітко, що була проведена певна робота на рівні голів фракцій, депутатів, держадміністрації і погоджувальної ради, через те бюджет викликав мінімальну кількість обговорень і на сесії, і на бюджетній комісії облради.

Беззаперечно цікавими були кадрові питання. Ми прийняли низку звернень. Не обговорювали, бо були з ними ознайомлені і мали свою позицію. Наприклад, звернення щодо оподаткування лісової галузі. Як людина з лісогосподарською освітою я розумію, що його дійсно треба приймати.

Верховна Рада «протягнула» подвійне оподаткування земель, які знаходяться під лісами. Лісівники зараз платять ренту, а тепер треба ще й земельний податок. Тут треба «мухи і котлети» розділити. Є багато недоліків в роботі лісівників. Нарікання людей тут абсолютно небезпідставні. Є моменти. Є проблеми. Є факти відвертої корупції.

Але суть звернення Волиньради в тому, що лісова галузь в таких моментах, як лісорозведення, охорона і захист лісів, протипожежні заходи споконвіків фінансувалися державою.


Не знаю, яким «світлим головам» спало на думку припинити це фінансування. Але три роки галузь без державних коштів. Якщо ще підприємства на кшталт наших якось виживають, то інші…

Складається враження, що десь втілюється задум щодо знищення лісової галузі.

- Якою була позиція фракції РПЛ щодо кадрових питань? Одне з найгарячіших – щодо директора санаторію «Пролісок» Валентини Касарди. Ви голосували одностайно чи кожен сам за себе?- Звісно, що ми обговорювали питання на фракції. Моя особиста позиція: при всій повазі до Валентини Іванівни, тим більше ми депутати від одного округу. Позиція цікава: оця пісня «про незамінність»… Якщо все нормально, то дайте можливість людям ознайомитися з документами про результати фінансово-господарської діяльності. Чому такої можливості депутатам не дали?

Мене шокували ті факти про оренду будиночків, торгівлі спиртним. Це і вплинуло на прийняття рішення. Ви ж бачите: підтримало проект рішення про призначення Валентини Касарди на посаду директора всього 14 людей.

- Ваш колега Микола Буліга, депутат від РПЛ, увійшов до складу ревізійної комісії, яка працюватиме в комунальному санаторії «Пролісок» після звільнення Валентини Касарди з посади директорки. Чи підтримали ви рішення про створення комісії і для чого, власне, ця комісія?

- Я «за» те (і, думаю, колеги мене підтримають), щоб наші підприємства обласної комунальної власності мали кілька уніфікованих документів, звісно не враховуючи специфіку цих підприємств. Наприклад, статут підприємства під час фінансово-господарської діяльності має бути однаковим для всіх підприємств.


А тут сталося, що статут колись прописали так, як було вигідно певному керівнику підприємства. Тому вважаю, що потрібно привести до ладу ці документи.

Рішення сесії Волинської облради і викликане тим, що в статуті прописано, що перевіряти підприємця та його фінансово-господарську діяльність має право виключно ревізійна комісія в складі трьох осіб.

- Ви озвучували запит стосовно проблемної школи в Городищі на Ківерцівщині. Йдеться про 118 тисяч співфінансування, частину коштів мають, за вашими словами, виділити з місцевих бюджетів. Вже є якісь домовленості конкретні?- Навчальний заклад стоїть серед болота на низькому фундаменті. З цією проблемою борються вже років 30, тому ми вирішили ґрунтовно підійти до цієї проблеми.

Як мінімум ті об’єкти, на які вдається залучити до співфінансування, проходять всю процедуру: обговорення проблеми, створення локальних кошторисів, винесення питання на сесію у вигляді депутатського запиту. У цьому випадку – це мій округ. У перспективі Городищенську сільську раду долучать до Цуманської ОТГ, тому цю школу не можна кинути серед болота.

- Ваші колеги піднімали питання будівництва у Воротневі, на території ботанічного заказника. Ваша думка стосовно цього як лідера фракції і як лісівника за фахом?

- Я «за» те, щоб рішення про будь-що, будь-кого, а тим більше про бюджетоутворюючу галузь лісового господарства Волині не було політично мотивованим. До всього ж, оцінки мають давати фахівці.

Це ботанічний заказник загальноукраїнського значення і є відповідне законодавство, де чітко прописано, чи можна такі дії робити в заказнику. Тому це швидше не завдання ВО «Свободи», а завдання правоохоронних органів. Як на мене, там все дуже просто: це один із об’єктів природного заповідного фонду, то визначтесь, чи там можна будувати, чи ні.

- Голова облдержадміністрації Олександр Савченко говорив про співпрацю з депутатським корпусом. Сказав зокрема, що треба більше чути один одного. Як вам співпрацюється з керівником виконавчої влади Волині?

- За тих півроку, які він працює, я декілька разів з ним зустрічався. Перший - на комісії, другий – на виїзному засіданні «бюджетного» комітету Верховної Ради. Але щоб я йшов за чимось до нього, такого не було. Якщо у мене виникають питання під час роботи, то я звертаюся у відповідні служби, які безпосередньо є виконавцями.

- У сесійній залі не підтримали план заходів до стратегії розвитку Волині на кілька найближчих років. Ви були одним із тих, хто розкритикував підготовлений документ. Мовляв, «200 сторінок, які не читали навіть ті, хто це має виконувати»…

- Стратегія – це просто гарно прописана перспектива. Це документ, який не носить ніякого навантаження, а тільки декларативне. Але під нього адміністрація пропонує план заходів. Я глибоко переконаний, що навіть ті люди, які мають виконувати цей план заходів, його не прочитали.

Тому моя пропозиція була чіткою: такі речі потрібно приймати з широким обговоренням або хоча б із залученням експертів, мінімум депутатів та громадськості. Тоді цей документ набере якоїсь сили. І депутати її підтримали.

Текст: Олена ЛІВІЦЬКА (Перший)

Фото: Лілія САХНЮК
Джерело: Перший канал соціальних новин

http://volynrada.gov.ua/masmedia/rishennya-shchodo-lisovoyi-galuzi-ne-mayut-buti-zapolitizovani-yurii-roiko-pershii-v-oblrad

Далі...

Очільник Закарпаття Геннадій Москаль на лісівничому з’їзді озвучив те, про що інші мовчали

25 липня, у Києві відбувся розширений з’їзд лісівників зі Сходу до Заходу. Участь у нараді взяли делегати із Закарпаття – начальник ЗОУЛМГ Валерій Мурга, його заступники – Ігор Коцур та Василь Кий та лісівники держлісгоспів. Почесним гостем та спікером став голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль, голови Івано-Франківської та Київської ОДА – Олег Гончарук та Олександр Горган, народні депутати. Звісно серед господарів заходу – заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар та голова Товариства лісівників України Юрій Марчук, профспілкові діячі, ветерани галузі, військові, представники медіа.

Під час наради обговорювалася низка проблем лісової галузі, зокрема, відсутність державної підтримки та подвійне оподаткування діяльності, складною ситуацією в якій опинилася лісова галузь і перш за все, нагальною потребою змін, необхідністю перегляду самого ставлення до лісового господарства, підтримки його подальшого розвитку.

Під час засідання на захист лісівників виступив і голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, озвучивши напрацювання та значну допомогу й не оминув основні проблеми, з якими щоденно стикаються лісівники. Так серед них є затвердження Стратегії реформування лісової галузі, забезпечивши: збереження державної структури управління лісовим господарством, залишивши юридичними особами державної власності чинні державні лісогосподарські підприємства; недопущення створення нового суб’єкта господарювання державної власності з корпоративними правами, що неминуче приведе до ліквідації лісогосподарських підприємств та приватизації лісів; виключення лісогоподарських підприємств з переліку таких, що підлягають приватизації та не допустити передачу їх у концесію; створення державного фонду розвитку лісового господарства, визначивши джерела його наповнення та напрями спрямування коштів. Геннадій Геннадійович розкритикував новий закон про подвійне оподаткування лісгоспів та наголосив, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» якщо сільради поставлять хоча би 3 чи 4 відсотки оподаткування, лісгоспи збанкрутують, а дрова стануть дорожчими за газ.При ставці 5% збитки по управлінню лісового та мисливського господарства становитимуть 285 млн.грн., а всі лісогосподарські підприємства збанкрутують. Варто зауважити, що такого подвійного оподаткування немає ніде в країнах Євросоюзу, тому говорити про якісь європейські стандарти у цьому випадку недоречно.

Лісівники не експортують круглу необроблену деревину, вся деревина реалізується на внутрішньому ринку. Підняття ціни в 1,5-2 рази на ділову деревину внутрішнім споживачам зробить її та вироби з неї абсолютно не конкурентноздатними і призведе до обвалу внутрішнього ринку, зупинки переробної галузі і, відповідно, державних лісогосподарських підприємств через відсутність ринку збуту.

У мене просте питання – чому депутати Верховної Ради не додумалися оподаткувати річки, моря й болота та Азовське море? На Закарпатті є одна галузь, яка стабільно працює й забезпечує роботою величезну кількість людей, – це лісові господарства. То невже і її треба добити?

– Відсутність державного фінансування лісового господарства. Власних коштів підприємств, отриманих від реалізації робіт і послуг у лісовому господарстві, не вистачає для впровадження природозберігаючих технологій, закупівлі нової сучасної техніки, обладнання, будівництва лісогосподарських доріг.

Геннадій Геннадійович запропонував відновити бюджетне фінансування програми «Ведення лісового та мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді»; відновити фінансування витрат за рахунок коштів Державного бюджету на виплату 25% гірських до заробітної плати згідно Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»;

Враховуючи відрахування від рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування розділити до Державного бюджету України у розмірі 20% та 80% до обласного бюджету, що забезпечить процес децентралізації влади шляхом надання місцевим органам влади більших фінансових можливостей для ліквідації диспропорцій у розвитку територій, внести зміни до Бюджетного кодексу України.

Також очільник краю запропонував внести зміни в порядок оподаткування прибутку та дивідендів державних лісогосподарських підприємств. Відповідно діючому Бюджетному кодексу лісогосподарські підприємства сплачують: податок на прибуток – 18%; відрахування частини чистого прибутку (дивіденди) – 75%;

За 2017 рік підприємства отримали 58,4 млн грн прибутків, з яких до державного бюджету сплачено податку на прибуток та відрахувань частини чистого прибутку в сумі 46,6 млн грн, що складає 80%. Тобто з 1000 гривень прибутку державне лісогосподарське підприємство сплачує 795 грн податків, а в розпорядженні підприємства залишається тільки 205 гривень. Резюмувавши вищесказане, Геннадій Геннадійович відмітив, що зменшивши податкове навантаження в частині сплати дивідендів, зменшився розмір відрахування частини чистого прибутку з 75% до 15% шляхом внесення змін до Податкового кодексу України.

Підняв губернатор краю і питання передбачення державних коштів для лісогосподарських підприємств для компенсації витрат на утримання об’єктів природно-заповідного фонду та запропонував спростити процедуру призначення в рубках пошкоджених деревостанів шляхом внесення відповідних змін до діючого законодавства з метою недопущення втрат технічної якості деревини та подальшого зараження суміжних ділянок лісу.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

https://zakarpatlis.gov.ua/ochilnyk-zakarpattya-hennadij-moskal-na-lisivnychomu-zjizdi-ozvuchyv-te-pro-scho-inshi-movchaly/

Далі...

В’ячеслав Шако: «Ліси повинні залишатися державними»

Ніщо не оберігає життя на нашій планеті так дбайливо, як ліси. А коли сьогодні через глобальне потепління екологічна загроза стає все більш відчутною, концентрація парникових газів та інших шкідливих речовин в атмосфері зростає небувалими темпами, а посухи призводять до деградації ґрунтів, усе значимішою стає роль лісів у захисті людства від несприятливих для нього кліматичних змін. Тільки один гектар лісових насаджень виділяє щороку 3-5 тонн кисню, поглинаючи при цьому 4-6 тонн вуглекислого газу. А продуктивність, приміром, тих же соснових деревостанів при фотосинтезі взагалі вдвічі вища. А ще ліси продукують фітонциди, які знищують шкідливі мікроорганізми, регулюють природній баланс у природі, захищають від вітрів наближені до них населені пункти, запобігають ерозії ґрунтів тощо. Вони ж активно працюють на економіку країни та регіонів, даючи сировину багатьом галузям, роботу людям, тепло — оселям.

Лісовий фонд державного підприємства «Лисянське лісове господарство», яке входить до складу Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, становить 15 тисяч гектарів. І ці ліси — особливі. Вони не тільки повністю забезпечують потреби Лисянського району в дров’яній деревині, й частково — в діловій, та головне: ці лісові насадження захищають три чверті території цього краю від розповсюдження ерозійних процесів у ґрунтах. Про роботу лисянських лісівників, їх надзвичайно нелегку працю, проблеми, які їм доводиться вирішувати, — й наша розмова з директором ДП «Лисянське лісове господарство» В’ячеславом Шако.

— В’ячеславе Сергійовичу, в народі кажуть: «Там, де яр стоїть, там земля двигтить» — від зсувів ґрунтів з пагорбів, розмивання їх талими та дощовими водами. А таких глибоких ярів, крутосхилих балок у підніжжя великих пагорбів на Лисянщині надзвичайно багато. Втримують же землю в цих небезпечних місцях від подальшої руйнації ліси, посаджені лисянськими лісівниками. 

— Ця робота із заліснення територій, вражених водною ерозією, розпочалася ще в далекі семидесяті роки, коли стало зрозуміло, що без застосування протиерозійних заходів сільгоспвиробництво в цьому краї може стати просто неможливим. Пагорби, на яких розташувалися поля (а узвишшя, до речі, й складають основний рельєф цього регіону) просто сповзуть донизу — в урвища. Будуть втрачені родючі ґрунти, а разом із цим — й економічні, соціальні перспективи району.

Протистояти цьому руйнівному процесу можуть тільки ліси, які своїм корінням утримують землю від осипу, не допускають створення ритвин і вимоїн, перепиняють бурхливі стоки дощової та талої води. Навіть той, хто ніколи не саджав лісові дерева, може уявити, яка це важка, а часом і небезпечна справа — від самого дна й нагору заліснювати глибокі яри та крутосхили. Але рік за роком, гектар за гектаром такі захисні ліси створювалися поколіннями лисянських лісівників. І не тільки в Лисянському, а й у Звенигородському, Корсунь-Шевченківському районах, ландшафт яких також ускладнений ярами та балками і де частково розташований наш лісовий фонд.

Цієї весни ми створили майже 13 гектарів захисних лісових культур, зміцнивши таким чином узвишшя, де проводяться сільгоспроботи, і вклали в ці лісокультурні заходи 280 тисяч гривень. Догляд же за лісовими культурами, в тому числі й захисного призначення, нам обійшовся в більш ніж 800 тисяч гривень. Немалі кошти вкладені й у цьогорічне лісовідновлення на площі понад 52 гектари. 

В цілому ж, починаючи з 1970 року, спочатку лісомеліоративною станцією, а потім — лісгоспом створено 8,4 тисячі гектарів захисних лісів. І це вклад лисянських лісівників у економічний розвиток району, його сільськогосподарську галузь, працівники якої можуть тепер ефективно і безпечно діяти на стокоутворюючих схилах пагорбів, завдяки цим лісонасадженням, які утримують ґрунти сільгоспугідь від зсувів і розмивання.
До речі, ні на збільшення площі захисних лісів, ні на ведення лісового господарства в цілому державного фінансування протягом останніх років ми не отримували. Навпаки, самі допомагаємо лісгоспам Півдня та Сходу України, які опинилися в економічній скруті.

— Нещодавно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких Законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» додано поправку, якою оподатковуються всі землі під українськими лісами, в тому числі й захисного призначення. Цікаво: яким чином ліси державної власності потрапили до «фермерського закону»?

— Нам і самим хотілося б це знати. Як і те, чому до розроблення поправки не були залучені фахівці лісової галузі, науковці, провідні експерти, а сама поправка готувалася і приймалася в авральному режимі — якраз перед канікулами народних депутатів. 

Цей закон може змінити форму власності лісів — з державної на приватну, загальмувати розвиток галузі, привести лісгоспи, вітчизняні деревообробні й споріднені з ними підприємства до банкрутства. 

Вже зараз лісівники сплачують державі 75 відсотків прибуткового податку. Оподаткування ж усіх лісових земель, у тому числі лісозахисних смуг, площ, де тільки-но посаджені сіянці, які виростуть лише через десятиліття і лише тоді дадуть економічний ефект, призведе до повного вимивання обігових коштів з лісгоспів, подорожчання деревини, що негативно позначиться й на вітчизняній деревообробній промисловості, підприємства якої можуть просто зупинитися. 

Таким чином буде втрачено й цю галузь, яка лише почала розвиватися. Лісогосподарські ж підприємства, не отримуючи замовлень від переробників, не маючи фінансової підтримки від держави, також припинять свою виробничу діяльність. І вже невдовзі їх місце посяде приватний бізнес, якому не буде діла до розвитку лісів, їх відтворення, що відначально вимагає великих капіталовкладень, але не дає швидкого прибутку. Зате відразу ж розпочнеться вирубка лісових насаджень за принципом: живемо зараз, а після нас хоч трава не рости. Вхід до лісів, як до приватної власності, простим людям, швидше за все, буде заборонено, про випаси худоби, збирання грибів, ягід і мова не йтиме. А якими стануть ціни на дров’яну деревину для населення, соціальних закладів, навіть уявити важко. І якщо сьогодні наш лісгосп повністю забезпечує паливними дровами населення й усі соціальні заклади району за помірними цінами, а ветеранів галузі, інвалідів, воїнів АТО, соціально незахищені категорії громадян — із суттєвою знижкою, то вже зараз можна сказати: приватники на такі поступки не підуть, оскільки їм це буде невигідно.

— Але ж реформи лісовій галузі необхідні.

— Виважені — так. Та якщо вони запроваджуються під чиїсь далекосяжні бізнесові інтереси, то назвати це реформами досить складно. А саме так це сьогодні виглядає. Проектується руйнація галузі державного значення, яка є одним із найбільших платників податків до державного та місцевого бюджетів, виконує важливі соціальні функції, сприяє економічному розвитку регіонів, їх екологічній безпеці. 

Ми й раніше платили земельний податок. Але він нараховувався як складова рентної плати за заготовлену деревину в деревостанах, яким понад сорок років, та за другорядні лісові матеріали. Сьогодні ж нас змушують платити за всі землі під лісами. А це для лісогосподарських підприємств — непосильний фінансовий тягар.

— Але ж законом обумовлена й певна «вилка» для нарахування цього податку — від 0 до 5 відсотків від вартості землі. Яким буде його рівень, залежить від рішення органів місцевого самоврядування. Отже, з вашого боку потрібна активна роз’яснювальна робота в цьому напрямку.

— І ми її проводимо. І стикаємося при цьому або з повним нерозумінням ситуації, або ж байдужістю до майбутнього наших лісів, незнанням специфіки лісоведення. Бо коли керівники цих структур обраховують податок на ліси, як на багаторічні насадження, тобто — сади, можна лише руками розвести. Декому ж взагалі байдуже, що буде з лісами при зміні форми власності, вони хочуть отримувати податки за максимальною шкалою сьогодні й зараз. І проблеми державних лісгоспів їх не цікавлять. 

Безумовно, не в усіх таке ставлення до ситуації, що склалася, і з багатьма органами самоврядування ми активно співпрацюємо. Але й упередженість до лісівників теж існує. І підігрівається вона певними силами, які прагнуть отримати лісову власність держави в своє розпорядження. Звідси й проплачені акції, публікації в ЗМІ, виступи політиків та неурядових організацій типу: «Лісівники ліс рубають!». А те, що деревина працює на економіку країни, відбувається активне відтворення лісових площ, заліснення ерозійних територій, це «борців» за ліси мало цікавить. 

Сьогодні науковці, громадська рада при Держлісагентстві, ВГО «Товариство лісівників України», асоціація «Меблідеревпром», Українська асоціація деревообробного обладнання, Українське товариство мисливців і рибалок звернулися до керівництва держави з пропозицією — відмінити внесені зміни до законодавства, а для виправлення ситуації прийняти необхідні для розвитку лісового господарства законопроекти. 

Зберегти ліси в державній власності, як це, до речі, є в більшості провідних країн світу, не дати зруйнувати лісову галузь, захистити лісогосподарські підприємства і колективи — таке сьогодні стоїть завдання. І ми це зробимо — в законодавчому полі, фахово, покладаючись на підтримку суспільства.

— Лисянський лісгосп багато робить для розвитку підпорядкованих йому лісів, технологічного й технічного оснащення господарства.

— Працюємо спільно, з повною віддачею, тому багато що й вдається. Ефективно діють усі наші чотири лісництва — Лисянське, Шевченківське, Яблунівське та Стеблівське, робота яких спрямована на відтворення, розвиток, охорону, захист лісів, раціональне використання лісових ресурсів. Дбаємо про майбутнє лісового фонду, для чого на даний час у своєму розсаднику маємо майже 250 тисяч штук садивного матеріалу. До того ж будуємо новий розсадник площею 1,5 гектара в Шевченківському лісництві, де будуть запроваджені сучасні технології і догляд за рослинами. Всі ліси освітлені, прочищені, проріджені, де потрібно — доповнені, лісові культури — доглянуті.

У наших лісах приємно відпочивати, бо вони упорядковані, обладнані місцями відпочинку. Тільки цього літа ми на березі річки Рось облаштували нову альтанку. І такі рекреаційні пункти, які ми створюємо за власні кошти підприємства, діють у всіх лісництвах. Турбуємося ми й про своїх працівників. У Лисянському лісгоспі встановили нову котельню, переобладнали систему опалення. Сучасний енерноефективний котел запрацював і в Стеблівському лісництві. Сучасну систему опалення встановлено в Шевченківсьому лісництві. Все це — за власні кошти підприємства. На черзі — будівництво системи опалення в Лисянському лісництві. А оскільки в усьому мусить бути лад, то в усіх лісництвах встановили нові паспортні дошки, інформаційні стенди. Окрім того, ми ще й автобусну зупинку навпроти своєї адмінбудівлі реставрували, що змінило зовнішній вигляд під’їзду до головного офісу. Приділяємо увагу й оновленню спецтехніки: придбали новий маніпулятор, готуючись до літа переобладнали ЗІЛ131 у пожежний автомобіль, створили 39 кілометрів протипожежних смуг — додатково до тих 95-ти кілометрів, які вже діяли.

Всього, що зроблено з минулої осені й до сьогодні, не перерахувати. Головне ж — це те, що колектив Лисянського лісгоспу завжди діє разом і на результат. Я щиро вдячний усім працівникам лісгоспу — головному інженеру Ігорю Проценку, головному лісничому Віталію Марусичу, лісничому Сергію Осадчому, майстру з лісозаготівель Максиму Бойку, майстрам лісу Андрію Качуру, Олександру Моренку, Юрію Козаченку та іншим — за єдність у праці і в державницькій позиції. Будемо згуртовані — захистимо і себе, й державні ліси.

Інтерв’ю вела Наталя ВІРГУШ

http://www.kray.ck.ua/suspilstvo/aktualno/item/19752-v’yacheslav-shako-lisi-povinni-zalishatisya-derzhavnimi#.W6viGOV1O71

Далі...

Кам'яний вік - дрова, середньовіччя - вугілля, ХХ-те століття - газ, сьогодення .... дрова !?

В український містах котельні переводять з блакитного на дерев'яне паливо за потужної допомоги ЄС.

Останній приклад продемонстрували журналістам Хмельниччини й Закарпаття в Івано-Франківську 21-го вересня цього року. "Шлях до енергоефективності.Успішні історії" - гасло прес-туру організованого Українським освітнім центром реформ.

У місті, яке носить імя автора "Захара Беркута", 2016 року капітально модернізували потужну котельню. Вже погнад рік вона працює на "дідівській" сировині - деревині. Щоправда не на дровах, а на похідній дров трісках, які мають вищу тепловіддачу.

Встановлений котел у десятки разів більший за звичні твердопаливні котли індивідуального опалення. Його потужність сягає 5 Мегават. Багато це чи мало?

Цього досить, щоб обігріти оселі мешканців 158 багатоповерхівок, двох шкіл та двох дитсадків. Плюс економія газу, який вже чи не на вагу золота, а буде ще дорожчим. Лише за один рік роботи котельні на трісках Франківськ зекономив 800 тисяч метрів кубічних газу.

За ціни однієї тисяч кубів у 10 000 гривень з хвостиком для бюджетних установ, це понад 8 мільйонів гривень, які місто використовує, зокрема, на купівлю тролейбусів -"гармошок" та великих автобусів, що дозволить зменшити шкідливі викиди у повітря.

Щодо викидів самої котельні, люди старшого віку памятають клуби диму над коминами хат, які опалювалися грубками. Начебто подібна картина мала б бути і над новоспорудженою котельнею, адже вона працює хай не на дровах, але все ж на деревині.

Аж ніяк. З труби котельні не лише не валить дим, а за даними лаборантів рівень викидів у рази менший від спалювання газу. Але не все так райдужно з обігрівом міст трісками. По-перше це вартість сировини. Якщо кілька років тому деревообробні підприємства, яких на франківщині багато, шукали кому б віддати тирсу задарма, то тепер цю нішу зайняли підприємці, котрі переробляють тирсу на пелети й експортують їх у ФРН. Тобто ціна відходів деревооброки зросла в рази.

А палива котельня потребує багато, взимку за одну годину спалюється 2 тони трісок. Інша проблема, це земля, яка необхідна для розташування котельні. Устаткування займає до 20 метрів квадратних, але склади з трісками-дровами це ще до півгектара. Зрозуміло, що в центрі міста таких площ вільних не буде. Тому подібні котельні реально споруджувати лише на околиці. Ще однією проблемою у роботі котельні на трісках може стати потенційна аварія на теплотрасі.

Тоді котельню потрібно зупинити, а щоб знову запустити про це спалювання деревини потрібно до тижня часу. Щоб люди не мерзнули в екстремальній ситуації, у приміщенні надсучасної котельні зберегли казани, що працюють на газу. Про всяк випадок.

Скільки ж коштує спроектувати й збудувати котельню на трісках? Один мільйон євро. Не мало. Але на допомогу українцям приходить ЄБРР - Європейський банк реконструкції та розвитку. Від європейської структури міська влада Франківська ортимала 800 тисяч євро, решту 200 тисяч виділила зі скарбниці міста.

Досвід Івано-Франківців у модернізації котелень буде корисний містам Хмельниччини, які оточені лісами: Славуті, Шепетівці, Полонному, Летичеву. Для довідки - для палива використовують не ділову, здорову деревину, а відходи або ж дерева спиляні через хвороби під час санітарних рубок. а в майбутньому постачатиметься енергетична деревина - верба, тополя вирощена спеціально для котелень.

Ці породи дерев, особливо верба, ростуть надшвидко - до одного метра приросту на рік, до того ж легко проростають у заболочених, вогких місцях, де більш цінні дерева гинуть.

Ну і "зелені" та небайдужі громадяни не дадуть ласим до швидких грошей бізнесменам безконтрольно рубати ліси.

Тепла й затишку у Ваших оселях бажає журналіст, учасник прес-туру до Івано-Франківська
Андрій Макогон.

24.09.2018 15:11

http://moyagazeta.com/news/a-30822.html

Далі...

Навіщо країні необхідна ревізія лісів? ВІДЕО

УКРОП із посиланням на Ресурс пише, українські ліси необхідно “порахувати” з використанням сучасних статистичних методів.

Як вже Ресурс повідомляв раніше, це питання обговорили вчора лісівники, екологи і урядовці під час німецько-українського діалогу з питань національної інвентаризації лісів (НІЛ).

В країнах ЄС вже давно є програми національних інвентаризацій, у всіх вони мають різну специфіку, з урахуванням суспільних і економічних інтересів в кожній країні, але спільна мета цих кампаній – отримувати об’єктивні і неупереджені дані щодо кількості і якості лісів, мати цілісну картину стану природних зон, аби знати, як зберігати і не виснажувати національний лісовий ресурс.

Заступник Голови Держлісагентства України Володимир Бондар наголосив на важливості підготовки до цієї кампанії в країні. Лісова галузь вже опановує нові сучасні методи і отримує необхідну фахову підтримку в іноземних колег.

POSTED BY: УКРОП.ORG 19.09.2018

http://укроп.org/навіщо-країні-необхідна-ревізія-лісі/

Далі...

На лісові господарства чекатиме посилення податкового тиску – політолог

За що я люблю наш парламент – це за спроможність "засовувати" найнеймовірніші норми у законопроекти із "нейтральними" назвами, де, наче, нічого подібного і бути не може. Яскравий приклад подібних ініціатив – Закон України від 10.07.2018 № 2497 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств", що набрав чинності з 15.08.2018 року.

Читайте також: Операция приватизация: за сколько продавать народное богатство Украины?

Хто проти сімейних і фермерських господарств та їх стимулювання? Звісно, що ніхто. Але є одна проблема. Там, власне, є що завгодно, окрім заявлених у назві питань. Наприклад, законом № 2497 внесено зміни до Податкового кодексу України. Наприклад, встановлено, що податок на лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством. Отже, на лісові господарства чекатиме посилення податкового тиску. Отже, багато з них стануть нерентабельними, бо вже і так ледь існують.

Тепер далі. Як відомо, питання вивезення лісу останнім часом набуло неабиякого розголосу. Зокрема, там перетинаються інтереси таких відомих людей як Косюк та Юрушев, що тримають фірми по обробці лісу, та лісгоспів. Відповідно, чи не є подібні ініціативи спробою масового доведення лісгоспів до банкрутства з метою подальшої "дешевої" приватизації вітчизняними олігархами? Принаймні, це цілком би лягало в наявні зараз численні скандали в питаннях вирубки та вивезення лісу.

Читайте також: Перспективи запровадження податку на виведений капітал

Тим часом, поки у нас страждають усім цим, реальні кроки із припинення незаконних вирубок не робляться. Наприклад, у вигляді справжнього обліку деревини шляхом загальної чипізації. Зробити це не так вже й важко, але ефект би був очевидним. Але кому це треба?

19.09.2018, 12:36 

https://uainfo.org/blognews/1537343235-na-lisovi-gospodarstva-chekatime-posilennya-podatkovogo.html

Далі...

«Громадське.Реформа»: Як врятувати український ліс?

У листопаді минає три роки, відколи Україна запровадила заборону на експорт цінної деревини, додавши на початку 2017 до списку ще й сосну.

Робилося це для того, аби врятувати від безконтрольних вирубок українські ліси і підтримати вітчизняну деревообробну промисловість.Мораторій своєї цілі не досяг. Радше став проблемою у стосунках України та ЄС. Київ двічі переконував Брюссель не прив’язувати виділення двох 600-мільйонних траншів до відміни обмеження експорту необробленої деревини.

Як вирішити питання розмитої відповідальності за збереження українських лісів та які законодавчі зміни у цій сфері готують народні депутати — про це у програмі «Реформа» о 21:10 говоримо із секретарем комітету з питань екологічної політики Остапом Єднаком.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Чорні лісоруби»: хто і як пиляє Карпатський ліс

Про основні виклики та ефективне управління лісовим господарством розповість заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар. А як сприймають нинішню систему управління лісами екологи розкаже аналітик Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Громадське.Реформа»: Небажання ЦВК призначати перші вибори та складнощі формування громад

Програма «Реформа» присвячена трансформації українського суспільства і виходить в прямому ефірі на Громадському щопонеділка о 21:00. Ведучий програми Андрій Андрушків запрошує на ефір реформаторів від влади і громадськості, аналітиків та чиновників, аби розуміти реальний хід реформ.

Також дивіться: «Громадське.Схід», «Громадське.Крим», «Громадське.Світ», «Простономіка».

Громадське є першим мультимедійним ЗМІ, створеним громадською організацією, що заснована та керується журналістами. Телеканал мовить цілодобово через супутник ASTRA-4А у відкритому доступі та в понад 100 кабельних та цифрових мережах.

Місією Громадського є створення інформаційного простору, що сприяє розвитку сталого суспільства та активної особистості.

17 вересня, 2018 16:07 

https://hromadske.ua/posts/hromadskereforma-yak-vriatuvaty-ukrainskyi-lis

Далі...

Іван Рибак: Лісова галузь поставлена на коліна, що призведе до «прихватизації» лісового ресурсу олігархами (+ВІДЕО)

Здорожчання деревини призведе до того, що без засобів до існування залишаться тисячі родин буковинців. Про це вчора заявив народний депутат України Іван Рибак на позачерговій сесії Чернівецької облради.

- Насправді ситуація в Чернівецькій області дуже складна. Лісова галузь поставлена на коліна, введення непомірних податків для лісогосподарств призведе до їх банкрутства і, як наслідок, до «прихватизації» лісового ресурсу олігархами, - висловив переконання Іван Рибак.

- Я не голосував за Закон №6490, за який проголосували 229 народних депутатів. Я почув у залі репліку від одного з колег буковинських депутатів, що потрібно дивитися, за що ми у Верховній Раді голосуємо, і тут я з ним погоджуюся. Бо були фракції у парламенті, які на момент голосування не задумуючись натиснули на зелені кнопки. В першу чергу, це люди далекі від проблематики Карпатського регіону і від життя наших людей. Тому ми маємо ситуацію, яку маємо.

- Створювати комісію, спрямовану на невиконання прийнятого Верховною Радою Закону, я вважаю безглуздою ідеєю. Навпаки, сьогодні треба звернутися до органів місцевого самоврядування, провести з ними конструктивний діалог стосовно мінімального застосування необхідного коефіцієнту податку.

- Нуль цілих одна десята відсотка призводить до здорожчання одного кубу деревини на 25 гривень у середньому по області, 1% - це 250 гривень, 5% - це 1250 гривень на одному кубометрі лісу. Хочу чітко заявити: наш бізнес цього не витримає! Тисячі буковинців залишаться без роботи, а їхні діти, їхні родини - без засобів до існування.

- Я привернув увагу депутатів Чернівецької облради до цієї проблематики, бо хочу, щоб мене почули ті, на кому вирішення цього питання у позитивному ключі, - заявив Іван Рибак.

І13.09.2018, 15:30
http://buknews.com.ua/page/ivan-rybak-lisova-haluz-postavlena-na-kolina-shcho-pryzvede-do-prykhvatyzatsii-lisovoho-resursu-oliharkhamy.html

Далі...

Кругооборот дров в природе

Да, уважаемые, не столь важно, наполовину полон или наполовину пуст стакан, гораздо важнее, сколько осталось в бутылке. А в бутылке, прямо скажем, осталось немного... О чем, бишь, я? Ах, да, о том, что Украина на грани дефолта, и только МВФ может ее списать... бр-р-р... спасти.

Угу. Решительные украинские реформаторы опять обдефолтились по самое, как говорят, не балуйся. Дохозяйствовались, что называется, до ручки. Ну т. е. не в том смысле, а в плане — до ручки, которой следует подписать очередные обязательства перед фондом, чтобы страну не объявили банкротом.

Об этом сообщил премьер Гройсман в эфире канала «Интер»: «Очевидно, что экономика растет, но у нас на плечах такой долг, который мы сами не можем выплатить. Надо выходить на внешние рынки, перекредитовываться, уменьшать проценты... Но невыполнение требований поставит Украину на грань дефолта. Мы хотим кризиса? Я не кризисный премьер, я антикризисный. Я сделаю все, чтобы защитить людей, снизить инфляцию и рост реальных доходов».

Да, уважаемые, Гройсман, как сказал бы Свирид Петрович Голохвастов, вам не как-либо-что, а что-либо-как! Он вам не кризисный, а антикризисный! И то сказать: а какой же еще? В ситуации, если без подачки МВФ страна свалится в дефолт. Конечно, архикризисный... тьфу ты!.. антикризисный! Кризисным был Николай Янович Азаров, который годами посылал МВФ куда подальше вместе с их кредитами и требованиями повышать коммунальные тарифы. И при этом экономика не обваливалась, гривня не девальвировала, а о дефолте никто и не заикался. Но теперь-то страну, хвала майдану, вывели из кризиса!

Мура!.. пардоньте... Ура!!! Разливаем по стаканам за антикризисную байду... бр-р-р... победу Гройсмана. Ведь без бутылки в этой хитрой победе и не разберешься. Экономика, по словам премьера, растет, победоносные рапорты следуют каждый день, но стоит только не уважить пожаловавшую в Киев миссию МВФ, как стране придет полный... этот самый... в общем, стабилизец.

Если это не глубокий кризис и не финансово-экономическая катастрофа, то что тогда кризис?.. Простите, уважаемые, это наш поллитролог со своими провокационными вопросиками. В кризисах ни майдана не смыслит, а туда же, умняки умничать.

Лично меня особо возмутила... уксус мне в стопку!.. восхитила (именно!) фраза нашего категорически антикризисного премьера о том, что посредством выполнения требований МВФ он намерен зачистить... виноват... защитить «рост реальных доходов» украинских людишек. Надо полагать, благодаря повышению цен на газ для населения. А вслед за газом подтянутся и другие коммунальные тарифы. Тут и без водки ясно, что после такого следует ожидать роста доходяг... бр-р-р... доходов.

НБУ в своих финансовых прогнозах уже руководствуется тем, что тарифы на природный газ для населения вырастут на 25% до конца текущего года и еще на 15% в следующем году. Об этом заявил на брифинге, посвященном переговорам с миссией Международного валютного фонда заместитель главы Нацбанка Дмитрий Сологуб. Ну т. е. в два этапа цены на газ вырастут примерно наполовину. Видимо, настолько же рванут вверх и доходы людишек — главное, чтобы с жиру не взбесились.

Кстати, если что, то в повышении цен на газ Гройсман не виноват. О чем весь такой из себя ответственный Владимир Борисович заявил во время «часа вопросов к правительству» в ВР: «Я понимаю, что мои друзья и недруги будут кивать в меня пальцами показывать о том, что это вроде Гройсман. Но не тут-то было! Я считаю, что это ответственность перед государством и перед завтрашним днем».

Наш поллитролог пытался и тут устроить инсинуацию. Мол, а премьер у нас в стране — кто? Если ты ни за что не отвечаешь и ни черта не контролируешь в стране — пиши заявление — и... Но я, конечно, резко осадил этого губошлепа (имею в виду не Гройсмана, а поллитролога нашего).

Владимир Борисович от ответственности не уходит, ясно же сказал: отвечает «перед завтрашним днем»! Ловкость рук и никакого мошенничества. Вот пусть завтрашний день с него потом и спрашивает. Наши политики вообще любят отвечать «перед завтрашним днем» — помните, как Кличко когда-то пытался заглянуть за горизонт сознания: «А сегодня в завтрашний день не все могут смотреть. Вернее, смотреть могут не только лишь все, мало кто может это делать». Вот и Владимир Борисович, видимо, припомнил эту хохму. А насчет «кто виноват?»... Ну, пусть будет Пушкин. Или даже Путин. Точно! Путин! Он у нас всегда во всем виноват, так пусть и за цены на газ, а равно и за доведение Украины до грани дефолта ответит.

Кстати. Ну т. е. не то чтобы кстати, но небезынтересно: на фоне, когда реформаторская украинская власть исполняет перед МВФ очередной прогиб в позе «Чего изволите?», Беларусь отказалась от кредитов фонда из-за неприемлемых условий.

Об этом заявил министр финансов Беларуси Максим Ермолович: президент Александр Лукашенко счел неприемлемым требование МВФ резко сократить сроки проведения реформ, подчеркнув, что подобное станет «шоком для населения». И вместо сотрудничества с фондом Минск планирует разместить суверенные облигации на сумму $2 млрд. на рынках Китая и РФ.

Как говорится, почувствуйте разницу. Ну т. е. между властями Украины и Беларуси. Сразу видно, где бараны, которые ни хрена не понимают в реформах, — а где большие умы; где негодяи, которым глубоко плевать на свой народ и его проблемы, — а где ответственные политики, заботящиеся о благосостоянии своих граждан. Во избежание инсинуаций со стороны разного рода «зрадофилов» и прочих кремлевских наймитов уточню, что лично я, как истинный дегенерат... бр-р-р... демократ, считаю баранами и негодяями чиновников в Минске. А в Киеве, конечно же, в воровских корытах... тьфу ты!.. в высоких креслах — светлые головы, денно и нощно бдящие интересы простых людишек.

Вот и недавнее исследование Института социальной политики Высшей школы экономики РФ засвидетельствовало, что именно Украина идет наиболее провальным... простите... правильным курсом. По подсчетам экспертов, в Республике Беларусь реальная зарплата в прошлом году составляла $1600, в России — $1550, на Украине — $1073. Отметим, что реальная зарплата является комбинированным показателем — вычисляя ее размер, исследователи пересчитывали зарплаты в национальных валютах по паритету покупательной способности, т. е. с учетом различий в потребительских ценах в разных странах.

Да, уважаемые, благодаря реформам под диктовку МВФ Украина решительно богатеет. Кто «допился до чертиков»? У кого «белая горячка»? Все со мной нормально! Вон же: денег в казенных закромах стало так много, что мы даже в состоянии подкинуть Совету Европы на бедность. Как сообщило Постоянное представительство Украины при Совете Европы, Киев добровольно внес в бюджет этой организации $400 тыс. Угу. А то, знаете ли, финансовое состояние СЕ сейчас не очень хорошее.

Россия, которую лишили права голоса, взносы платить отказывается до тех пор, пока не будет восстановлено полноценное участие ее делегации в ПАСЕ. «Этот шаг поставил организацию в особо трудное положение, поскольку в течение последнего десятилетия бюджет Совета Европы формировался в условиях сокращения бюджетных расходов в большинстве государств—членов. В этих условиях правительство Украины решило финансово поддержать Совет Европы. Мы сделали добровольный взнос в дополнение к своим обязательным платежам в бюджет», — говорится в сообщении.

Зело трогательно. Ну т. е. не в том смысле, что умом можно тронуться от такой глупости, а наоборот: накатываются пьяные слезы умиления. Наш Васька уже просто рыдает горючими слезами, причем не от спирта горючими, а от восхищения широким жестом украинских властей. Единственно наш поллитролог возмущен. Мол, почему-то богатые Германия, Франция, Италия и далее по списку ни евроцента добровольных взносов не сделали, а чиновники самой бедной страны Европы позволяют себе разбрасываться деньгами. У нас, что, все проблемы в стране решены? Да на эти $400 тыс. можно было бы десяток тяжелобольных спасти!

В общем, пришлось мне заткнуть мерзавца. Будет он еще учить власть, как транжи... бр-р-р... тратить деньги украинских налогоплательщиков. Вообще охамели. Ну т. е. не украинские власти, конечно, а эти инсинуаторы вроде нашего поллитролога.

На дворе трава, на траве дрова, не руби дрова на траве двора...

Выговорил! Не такой, стало быть, пьяный. О чем, бишь, я? Ага. Поддержала европейские ценности и Верховная Рада, одобрившая идею президента Порошенко исключить п. 2 раздела II Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно сохранения украинских лесов и предотвращения незаконного вывоза необработанных лесоматериалов». Всяческие провокаторы скорей стали распускать слухи, мол, с подачи президента парламент отменил мораторий на вывоз леса-кругляка в Европу. Но это, конечно, неправда.

В Европу Украина будет вывозить дрова. Угу. Именно это и предполагает указанная поправка: разрешение на экспорт «древесины топливной (дров)». В Гослесагентстве поспешили отрапортовать, что готовы хоть сейчас экспортировать имеющиеся на складах около полмиллиона кубометров дров. Конечно же, инсинуаторы станут вам рассказывать, что под видом дров в Европу потянутся эшелоны леса-кругляка, но я в эти грязные наветы и сам не верю, и вам не советую.

К сожалению, моим советам абсолютно не внял наш поллитролог. Его удивило, на кой Европе такое огромное количество дров из Украины? Там и температура повыше, чем у нас, и топят они не дедовскими методами. С другой стороны, а зачем вообще вывозить куда-то дрова? Уголь вон аж из Пенсильвании доставляем. Не проще ли сжигать собственные дрова и тем самым экономить валюту, которая тратится на закупку энергоносителей? Другое дело, если кому-то очень нужно иметь ширму, под которой экспортировать лес-кругляк...

Ну что ж такое! Опять лес-кругляк! Сказано же: никто мораторий на экспорт леса-кругляка не отменял. В Европу будем продавать дрова, на вырученную валюту — покупать пенсильванский уголь. Чем плоха лохистика... простите, не та буковка выскочила... лоГистика? Ну, а что там европейцы будут делать с нашими дровами — это нас не касается. Пусть хоть мебель и столярку мастерят, которую потом нам же и продадут. Т. с., кругооборот дров в природе.

Вообще новая сессия ВР стартовала хорошо. Депутаты, отогрев свои мандаты на жарких заморских пляжах, сразу приступили к баблотворной... бр-р-р... плодотворной работе. Главное, запастись попкорном и пивком. Ну т. е. не в том смысле, что цирк гарантирован, а в плане — большое удовольствие наблюдать за работой украинских, без бутылки говоря, парламентариев.

В частности, светило украинской словесности спикер ВР пан Парубий открыл сезон тем, что назвал Гитлера видным демократом. «Я сам огромный сторонник прямой демократии... Кстати, скажу вам, что самым большим человеком, который практиковал прямую демократию, был Адольф Алоизович», — авторитетно заметил Парубий в эфире ICTV, попутно прихвастнув, что изучал прямую демократию «на научном уровне». В чьих трудах он набирался знаний о прямой демократии — часом, не в «Майн Кампф» Адольфа Алоизовича? Об этом спикер скромно умолчал.

Само собой, инсинуаторы подняли крик, мол, «нацизм поднимает голову». Дескать, глава ВР позволил себе недопустимые высказывания, и его надо гнать в шею с занимаемого поста. Но это, конечно, были дешевые провокации против прямого, как двери, демократа Парубия. Сам спикер и разъяснил, что говорил о «прямой демократии» Гитлера в контексте закона о референдуме. Хотел предостеречь об опасностях референдумов, которыми в свое время пользовался тот самый Адольф Алоизович. Как это в корне меняет дело! Хотя я пока и не знаю, как именно.

Вот и наш поллитролог не знает. По его мнению, в каком контексте ни говори, а назвать Гитлера «самым большим человеком, который практиковал прямую демократию», — это кощунство. По той простой причине, что нацисты по определению всегда являлись врагами демократии, чего и сами не скрывали. Если Гитлер проводил плебисциты в условиях нацистского террора, тотального подавления инакомыслия да разгула геббельсовской пропаганды — это вовсе не значит, что он «практиковал прямую демократию». Точно так же, когда лица в камуфляжах и масках врываются в советы разных уровней и угрозами (а то и применением силы) принуждают депутатов принимать те или иные решения — это не есть демократия, ни прямая, ни какая бы то ни было еще.

Пришлось мне, как обычно, останавливать поток этой бредятины. Ну т. е. не со стороны дряного... бр-р-р... прямого демократа Парубия, а со стакана нашего поллитролога. Что же до спикера ВР, то я бы ему советовал просветить по части референдумов своих европейских коллег. А то в этой отставшей по демократической части Европе активно используют референдумы — буквально по каждому (даже самому незначительному) поводу советуются с народом...

Чего-то хотелось: не то конституции, не то севрюжины с хреном, не то взять бы да ободрать кого-нибудь. Заполучить бы куш хороший — и в сторону. А потом, «глядя по времю», либо севрюжины с хреном закусить, либо об конституции помечтать. Ах, прах ее побери, эту конституцию! Как ты около нее ни вертись, а не дается она, как клад в руки! Кажется, мильон живых севрюжин легче съесть, нежели эту штуку заполучить! И что это за конституция такая, и для чего мне ее вдруг захотелось — право, и сам не знаю...

И чего это мне Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин вспомнился? Ага. Грядут хренституционные извращения... пардоньте, классик попутал своей севрюжиной с хреном... конституционные изменения. Петру Алексеевичу захотелось улучшить Основной Закон внесением в него положений об интеграции в ЕС и НАТО. Порошенко предложил внести поправки в статьи 85, 102, 116 и преамбулу Конституции, предусматривающие ответственность за евроинтеграцию и вступление в НАТО со стороны президента, Верховной Рады и Кабмина.

На встрече с главами фракций и руководством парламента Петр Алексеевич пояснил суть своих предвыборных... бр-р-р... правильных конституционных идей: «Очень просил бы, чтобы эти проекты как можно скорее были рассмотрены, включены в повестку дня и направлены в Конституционный Суд, чтобы сделать те изменения, которые произошли после революции достоинства неизменными, и не допустить реванш».

Мы с мужиками скорей разливать по стаканам. Сразу вспомнилась и риторика Порошенко, регулярно звучащая в его выступлениях: «феерично», «фантастично», «уникально».

Ведь и в самом деле — предложенные Порошенко нормы Конституции фантастические и уникальные. В том смысле, что ни в одной другой конституции какого угодно государства вы ничего такого не найдете. Даже страны — члены ЕС и НАТО не додумались записать в свои основные законы подобные нормы. Просто-таки из разряда «быть святее папы римского» — украинцам предложено стать бОльшими евросоюзовцами и натовцами, чем сами участники указанных союзов. Да еще и в ситуации, когда тебе откровенно показывают соответствующий палец в ответ на просьбы даже не принять в НАТО и ЕС, а всего лишь обозначить перспективу членства — когда-нибудь... потом... может быть. Это как если бы сделать предложение девушке и, получив отказ, побежать в ЗАГС и потребовать внести в паспорт отметку «хочу жениться на Гале». Нет, все-таки Петр Алексеевич и в самом деле феерический... этот самый... да не тот!.. демократ (во!).

Наш поллитролог только вновь сидит с кислой рожей, будто ему уксуса вместо водки налили. Мол, Петр Алексеевич — наш фантастический и уникальный, с позволения сказать, гарант — лучше бы для начала обеспечил неукоснительное выполнение действующих норм Конституции, прежде чем браться за его, без бутылки говоря, совершенствование. Но даже не это главное.

Когда еще такое было в украинской истории, чтобы Конституцию пользовали в своих предвыборных целях? Порошенко решил закрепить не столько курс на ЕС и НАТО (куда Украину все равно не зовут и звать в обозримой перспективе не собираются), сколько закрепить в сознании определенным образом настроенного электората, что именно он, Порошенко, является на Украине главным проевропейцем и пронатовцем.

При этом с точки зрения здравого смысла указание в Основном Законе курса на НАТО и ЕС — это абсурд. В Конституции указываются цели, которые ставит перед собой государство, и гарантии, которые оно дает своим гражданам: демократия, свобода, безопасность... А участие в каком бы то ни было интеграционном проекте — это всего лишь инструменты, позволяющие реализовывать цели. Не срабатывает один вектор — можно подумать о другом. Порошенко же в угоду своим политтехнологическим предвыборным задачам загоняет Украину в прокрустово ложе евроатлантической интеграции, лишает пространства для маневра, причем, с неизвестным конечным результатом — ибо, как сказано, членства в ЕС и НАТО никто не обещал.

Если уж лепить в Конституцию все подряд, то давайте еще чего-нибудь запишем. Скажем, недопущение строительства «Северного потока-2». Или — постройку Гиперлупа. Можно вписать в Основной Закон использование презерватива во время случайного секса. Ну, а чего? Хорошие же вещи.

Странно звучит из уст гаранта соблюдения Конституции Украины, прав и свобод человека и гражданина, его намерение «не допустить реванша» применительно к курсу на ЕС и НАТО. Ведь этот самый, как выражается Порошенко, реванш возможен только в том случае, если украинский народ — носитель суверенитета и единственный источник власти — изберет президента и парламент с другими программными установками, отличными от тех, которые реализует нынешняя власть. Так кому грозит «недопущением реванша» Порошенко? Украинским избирателям? Это и есть та самая демократичная демократия в мире в понимании Петра Алексеевича?

Не допустить «реванша» можно только одним способом: не позволить гражданам выбирать «не тех» (по мнению Порошенко) политиков. Что, к слову, высоковероятно, учитывая данные последних соцопросов. Например, исследование Киевского международного института социологии засвидетельствовало: 83,7% украинских граждан недовольны курсом страны...

Мы с мужиками тоже опасаемся реванша на предстоящих выборах — реванша невыполненных обещаний и обманутых надежд. Ну, вы помните: о завершении войны в считанные дни, распрекрасной «жизни по-новому» с европейскими зарплатами и пенсиями, расцвете экономики благодаря соглашению об ассоциации с ЕС и т. д. и т. п. За четыре года кретинических реформ и разрушительной евроинтеграции... простите... категорических реформ и решительной евроинтеграции украинцы, казалось, должны были бы осознать, что их провели как тех воробьев на мякине. Вроде бы и текущие рейтинги свидетельствуют о том, что осознали.

Однако те, кто дурачил избирателей на прошлых выборах, не оставляют надежд зайти на очередной срок «жизни по-новому», изобретая новые «фантастические перспективы» и «уникальные возможности», — иначе говоря, желают взять реванш у электората в популярной предвыборной игре «Ах, обмануть меня не трудно! Я сам обманываться рад!». За недопущение реванша и выпили...

С растущим уважением к вам Критикан Политиканов

№37 (874) 14 — 20 сентября 2018 г. Вчера 22:07 

https://www.2000.ua/specproekty_ru/bez-butylki-ne-razbereshsja/krugooborot-drov-v-prirode.htm

Далі...

“Лісове вето” Президента. Чи можливі інвестиції в галузь

Україна не є потужним гравцем на ринку експортерів дерева, але може стати гідним конкурентом, розвиваючи власну деревопереробну, меблеву і паперову галузі повідомляє УКРОП із посиланням на Ресурс.

На думку народного депутата Максима Єфімова, Україні слід звернути увагу на досвід країн, які досягли економічного успіху, створивши привабливі умови для інвестування у ці галузі і, водночас, законодавчо подбали про мінімальні ризики для навколишнього середовища. Про це він пише у блозі на Ліга.net.

Вето Президента на Закон щодо запобігання вивезенню необробленої деревини змушує глибше осмислити ситуацію з лісами в Україні та шукати нові механізми її поліпшення.Необхідно зрозуміти кілька ключових аспектів.

Перш за все – екологічний. Україна – держава з низьким забезпеченням лісовими ресурсами – десь на рівні 15-16%. В Європі ж прийнятним є показник від 20%. У нашій країні лісові масиви розташовані нерівномірно і сконцентровані переважно на Поліссі та в Карпатах. У більшості регіонів ліс до моменту вирубки не досягає рівня, при якому він позитивно впливає на клімат, стан грунтів, водних ресурсів і власне – на якість деревини, яку отримують при заготівлі. Таким чином, Україну апріорі не можна розглядати як великого експортера деревини.

Другий аспект – економічний. Ефективність лісокористування в Україні в п’ять разів нижча, ніж в провідних європейських країнах. Це означає, що в лісовій галузі ми створюємо вкрай низький рівень доданої вартості. Отже, втрачаємо робочі місця, бюджетні надходження і можливості розвитку територій громад. Можна виявити своєрідну закономірність щодо невисокого рівня розвитку лісової галузі в більшості країн-експортерів кругляка. Серед п’яти найбільших з них (РФ, Нова Зеландія, США, Канада та Чехія) тільки США і Канада посідають чільні місця серед виробників і експортерів деревних пеллет, паперової маси та картону.

Зате РФ – країна, яка вирубує найбільшу кількість кругляка для світового ринку, не має суттєвої ваги в одному сегменті експорту продукції його переробки. Так само, як і більшість інших потужних експортерів. Схоже, що країнам, звичним до експорту необробленої деревини, не вистачає мотивації на розвиток переробної галузі. Вони отримують швидкі і порівняно легкі гроші і не бачать сенсу інвестувати в технологічний розвиток.

І навпаки – країни, які імпортують деревину, часто стають лідерами в сегменті її поглибленої переробки. Наприклад, Китай, який споживає майже 40% світового імпорту круглої деревини, став світовим експортером паперу і картону. А Японія, не маючи в принципі лісів, забезпечує власної макулатурою 7% світового ринку. Таку залежність підтверджує і структура світового ринку виробників меблів. Більше його половини припадає на частку семи держав, з яких тільки США і Канада мають значні лісові запаси. Інші ж заробляють додану вартість з імпортованої деревини. Вони розвивають національні економіки, оберігаючи власну навколишнє середовище. Україна в розвитку лісопереробної галузі повинна орієнтуватися на досвід європейських виробників.

Показовим є приклад Польщі, яка за кілька років стала потужним гравцем на цьому ринку. Для порівняння, наш меблевий експорт становить близько $ 0,5 млрд, а польський – перевищує $ 7 млрд.

Треба визнати, що введений Україною три роки тому мораторій на експорт необробленої деревини сприяв розвитку суміжних галузей. Перш за все деревообробної, меблевої та паперової. За офіційними даними ДФС, за 9 місяців 2016 (в доларах США) деревообробна промисловість зросла на 16%, меблева – на 15%, паперова – на 5%. Обсяг імпорту обладнання для обробки дерева збільшився втричі. Зросли суми податків, сплачених до бюджету. Сьогодні в умовах доопрацювання законопроекту з експорту необробленої деревини важливо, щоб позитивні маркери знову НЕ замулились примітивними схемами експорту кругляка. Очевидно, що до мораторію є питання його відповідності зобов’язанням України щодо Угоди про асоціацію з ЄС.

Але хіба уряду потрібні додаткові закони, щоб змусити лісокористувачів дотримуватися природоохоронне законодавство? Або щоб зупинити варварські вирубки, забезпечивши належне відновлення втрачених лісів? Хіба хтось заважає нам вжити заходів, спрямованих на збереження наших лісів, які будуть відповідати міжнародним зобов’язанням країни …

Зрештою, навіть з урахуванням аргументів Президента, який наклав на закон вето, документ зберігає низку важливих норм. Глава держави пропонує скасувати заборону на вивезення дров, під приводом яких, власне, здійснюється контрабанда. Але в законі залишаються норми про мораторій на вивіз лісу, про кримінальну відповідальність за незаконну вирубку або контрабанду. Принциповою є норма про обмеження внутрішнього споживання деревини в обсязі 25 млн кубометрів. Загалом мораторій не є панацеєю. Більш важливо – максимально заохочувати інвесторів вкладати в українські деревопереробні проекти.

У нас є вагомі конкурентні переваги: ​​зручна логістика, недорога робоча сила, вихід на перспективні європейські та світові ринки. За три роки експорт українських меблів в країни ЄС зріс утричі і має можливості зростання. Перспективні напрямки – Польща, США, Німеччина, Саудівська Аравія … Існують інші цікаві напрямки.

Наприклад, виробництво дерев’яних надміцних панелей високої заводської готовності. В ЄС цей ринок щорічно зростає на чверть. Головне для України – не втрачати можливості там, де можна їх зберегти і примножити.

POSTED BY: УКРОП.ORG 11.09.2018

http://укроп.org/лісове-вето-президента-чи-можливі/

Далі...

Як Україні не наламати дров у питанні лісу

Вето Президента на Закон щодо запобігання вивезенню необробленої деревини змушує глибше осмислити ситуацію з лісами в Україні і шукати інші механізми для її покращення. Мусимо усвідомити кілька ключових аспектів.

Насамперед – екологічний. Україна – держава з низьким забезпеченням лісовими ресурсами, на рівні 15-16%. Натомість у Європі прийнятним є показник від 20%.


Вирубка лісів в Україні / Національний екологічний центр України

На теренах нашої країни ці масиви розташовані нерівномірно і сконцентровані переважно на Поліссі та в Карпатах. У більшості регіонах ліс до моменту вирубки не досягає рівня, за якого він позитивно впливає на клімат, стан ґрунтів, водних ресурсів і власне – на якість деревини, що отримують при заготівлі. Таким чином Україну апріорі не можна розглядати як великого експортера деревини.

Другий аспект – економічний. Ефективність лісокористування в Україні уп'ятеро нижча, ніж у провідних європейських країнах. Це означає, що у лісовій галузі ми створюємо вкрай низький рівень доданої вартості. А відтак втрачаємо робочі місця, бюджетні надходження і можливості розвитку територій громад.

Можна виявити своєрідну закономірність щодо невисокого рівня розвитку лісової галузі у більшості країн-експортерів кругляка. Так, серед п'яти найбільших із них (РФ, Нова Зеландія, США, Канада і Чехія) тільки США і Канада посідають чільні місця серед виробників та експортерів деревинних пелет, паперової маси та картону.

Натомість РФ – країна, що вирубує найбільшу кількість кругляка для світового ринку, не має істотної ваги у жодному сегменті світового експорту продукції його переробки. Так само, як і більшість інших потужних експортерів. Виглядає, що країнам, схильним до експорту необробленої деревини, бракує мотивації на розвиток переробної галузі. Вони отримують швидкі та порівняно легкі гроші та не вбачають сенсу інвестувати у технологічний розвиток галузі.

І навпаки – країни, що імпортують деревину, часто стають лідерами у сегменті її поглибленої переробки. Приміром, Китай, який поглинає майже 40% світового імпорту круглої деревини, став світовим експортером паперу і картону. А Японія, не маючи лісів, забезпечує власною макулатурою 7% світового ринку.

Таку залежність підтверджує і структура світового ринку виробників меблів. Більше його половини припадає на долю семи держав, з яких тільки США і Канада мають значні лісові запаси. Інші заробляють додану вартість з імпортованої деревини. Вони розвивають економіку, оберігаючи власне довкілля.


Карпати активно вирубують

Україна у розвитку лісопереробної галузі мусить орієнтуватися на досвід європейських виробників. Показовим є приклад Польщі, яка за кілька років стала потужним гравцем на цьому ринку. Для порівняння, наш меблевий експорт сягає близько 0,5 мільярда доларів, а польський – перевищує 7 мільярдів доларів.

Треба визнати, що запроваджений Україною три роки тому мораторій на експорт необробленої деревини сприяв розвитку суміжних галузей. Насамперед деревообробної, меблевої та паперової. За офіційними даними ДФС, за 9 місяців 2016 року (у доларах США) деревообробна промисловість зросла на 16%, меблева – на 15%, паперова – на 5%. Обсяг імпорту обладнання для обробки дерева збільшився утричі. Зросли суми податків, сплачених до бюджету.

Сьогодні в умовах доопрацювання законопроекту щодо експорту необробленої деревини важливо, аби позитивні маркери не замулилися відновленням примітивного експорту кругляка. Очевидно, що до мораторію є питання з огляду його відповідності зобов'язанням України за Угодою про Асоціацію з ЄС. Але хіба уряд потребує додаткових законів, аби змусити лісокористувачів дотримуватися природоохоронного законодавства? Аби зупинити варварські вирубки і забезпечити належне відновлення втрачених лісів? Хіба хтось заважає нам вдатися до заходів, спрямованих на збереження українських лісів, застосування яких відповідатиме міжнародним зобов’язанням країни?

Зрештою, навіть з урахуванням аргументів Президента, який наклав на закон вето, документ зберігає низку важливих норм. Глава держави пропонує скасувати заборону на вивезення дров, під приводом яких, власне, здійснюється контрабанда. Але в законі лишаються норми щодо мораторію на вивіз лісу, щодо кримінальної відповідальності за незаконну вирубку чи контрабанду. Принциповою є норма, що встановлює обмеження внутрішнього споживання деревини в обсязі 25 мільйонів кубометрів.

Загалом мораторій не є панацеєю. Важливіше – максимально заохочувати інвесторів вкладати в українські деревопереробні проекти. Ми маємо відчутні конкурентні переваги: зручну логістику, недорогу робочу силу, перспективні європейські та світові ринки. За три роки експорт українських меблів до країн ЄС зріс утричі та має всі перспективи розвитку. Перспективні ринки – Польща, США, Німеччина, Саудівська Аравія…

Існують інші цікаві напрямки. Приміром, виробництво дерев'яних надміцних панелей високої заводської готовності. У ЄС цей ринок щороку зростає на чверть. Головне для України – не втрачати можливості там, де можна зберегти та примножити.


Максим Ефимов

Максим Ефимов – народный депутат Украины. Окончил Бернский университет, факультет BVL (Швейцария), ДГУ по специальности "экономика", Донецкий национальный технический университет (металлургия).

На парламентских выборах в 2014 году избран в Верховную Раду VIII созыва самовыдвиженцем по избирательному округу № 48 (Донецкая область), набрал 34,12 % голосов избирателей.

16:01, сегодня 

https://24tv.ua/ru/yak_ukrayini_ne_nalamati_drov_u_pitanni_lisu_n1027933

Далі...

Интернет-обзор: Кто пытается обанкротить лесхозы и зачем Верховная Рада разрешила экспорт дров?

Свои голоса за него отдало 246 народных депутата, приняв законопроект «О сохранении украинских лесов и предотвращения незаконного вывоза необработанных лесоматериалов».

Джерело

На самом деле Верховная Рада поддержала поправки президента к законопроекту о незаконном вывозе лесоматериалов, устанавливающий жесткую криминализацию контрабанды леса-кругляка и ограничивающий внутреннее потребление необработанного лесоматериала 25 млн куб. м в год

Петр Порошенко предлагал ввести защитные меры, направленные на сохранение лесов.

Правки президента предусматривали отмену запрета на экспорт дров, которую депутаты добавили при прохождении законопроектом второго чтения.

На преодоление вето президента голосов в зале недостаточно, поэтому комитет вынужден был согласиться на поправки главы государства.

Правда перед голосованием парламентарии исключили из указанного закона норму, которая предусматривала запрет сроком на восемь лет на вывоз дров.

Теперь перемещение или сокрытие необработанных лесоматериалов через границу вне таможенного контроля влечет за собой наказание в виде лишения свободы от трех до пяти лет.

А незаконная рубка, которая повлекла существенный ущерб, транспортировка, хранение и сбыт незаконно добытой древесины влечет за собой штраф в размере 1-1,5 тысячи необлагаемых налогом минимумов доходов или арест до 6 месяцев, или ограничение свободы до 3 лет, или лишение свободы на тот же срок.

Такие же действия на территории заповедников или природно-заповедного фонда наказываются штрафом в 1,5-2 тысячи необлагаемых налогом минимумов или лишением свободы на 3-5 лет, такие же действия, повлекшие тяжкие последствия, влекут за собой лишение свободы на 5-7 лет с конфискацией имущества.

Для государственных лесных предприятий экспорт дров является основным источником валютных поступлений, за счет чего содержатся лесные хозяйства.

В случае запрета экспорта дров лесоперерабатывающие предприятия могут полностью остановиться, а лесные хозяйства — остаться без финансирования.

Так же стоит отметить, что проблем в лесной отрасли и к остановке большинства деревообрабатывающих предприятий в Украине добавил Законом Украины от 10 июля 2018 года №2497-VIII «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законы Украины относительно стимулирования создания и деятельности семейных фермерских хозяйств», в который была внесена поправка, которая предусматривает земельный налог на все лесные земли Украины. История проведения закона была слегка туманной.

Приняли его во время информационного затишья, летом.

Специально в названии сделали акцент на поддержке сельхозпроизводителей, а по факту завуалировали новую фискальную нагрузку для лесных хозяйств.

Этот дополнительный налог может стать «последней каплей терпения», ведь кроме него лесхозы исправно платят ренту на древесину, которая платится с вырубки, налог на прибыль, налог на добавленную стоимость, социальные сборы и т.д.

Теперь еще добавлен налог на землю, на которой растут деревья. Что следующее налог на кислород, который могли бы эти деревья производить?

Налог на дождь, ветер или засуху?! В результате это повлечет за собой удорожание древесины в 1,5-2 раза.

Похоже, что опытные умельцы пытаются обанкротить лесхозы из-за неспособности последних платить весь этот налоговый букет.

Кому то явно выгодно показать их финансовую несостоятельность и под контроль обанкротившуюся сферу.

В финале спокойно «допилить» отрасль и на свое усмотрение поделить среди своих.

Новым налогом будут облагаться все защитные леса южных и восточных областей Степной и Лесостепной зон, которые уже и так последние три года находятся без бюджетной поддержки, где освободилось 50% работающих, а площадь лесных пожаров с каждым годом увеличивается.

Такая политика приведет к необходимости налогообложения земель, которые находятся в стадии создания древостоев или на которых произрастают насаждения до 40-летнего возраста, и в которых невозможно получить древесину, пригодную для реализации.

По новым правилам этим налогом будут облагаться леса с ограниченным лесопользованием — в заказниках регионального и местного значения, других объектах природно-заповедного фонда.

При общем объеме реализации почти 14 млрд грн по 2017 год, общая сумма налогов и других обязательных платежей предприятий лесного хозяйства — свыше 5 млрд грн.

Дополнительный земельный налог прибавить к этой сумме от 3 до 10 млрд грн, в зависимости от решения местных общин.

Из-за высокой стоимости древесины большинство предприятий деревообрабатывающей промышленности будет остановлено, а потому прекратят работу и лесохозяйственные предприятия.

Значительно может увеличится стоимость содержания охотничьих хозяйств.

Такой системы налогообложения, как предусмотрено данной поправкой, с учетом остальных налогов, что уже платятся, нет в ЕС и развитых странах мира.

Для исправления ситуации оперативно стоит принять необходимые для развития лесного хозяйства законопроекты и отменить внесенные изменения в законодательство.

В противном случае, нововведения попросту будут вредить украинской экономике.

Господа депутаты, внимательно читайте всё, за что голосуете.

Не забывайте о принципе семь раз отмерь и только потом режь.

Александра Решмедилова, политический аналитик

Эксклюзивно для glavnovosti.com

Original: https://golospravdy.com/internet-obzor-kto-pytaetsya-obankrotit-lesxozy-i-zachem-verxovnaya-rada-razreshila-eksport-drov/

Далі...

Як Україні не наламати дров у питанні лісу

Вето президента на Закон щодо запобігання вивезенню необробленої деревини змушує глибше осмислити ситуацію з лісами в Україні і шукати інші механізми для її покращення. Мусимо усвідомити кілька ключових аспектів.

Насамперед – екологічний. Україна – держава з низьким забезпеченням лісовими ресурсами, на рівні 15-16%. Натомість у Європі прийнятним є показник від 20%. На теренах нашої країни ці масиви розташовані нерівномірно і сконцентровані переважно на Поліссі та в Карпатах. У більшості регіонах ліс до моменту вирубки не досягає рівня, за якого він позитивно впливає на клімат, стан ґрунтів, водних ресурсів і власне – на якість деревини, що отримують при заготівлі. Таким чином Україну апріорі не можна розглядати як великого експортера деревини.

Другий аспект – економічний. Ефективність лісокористування в Україні уп’ятеро нижча, ніж у провідних європейських країнах. Це означає, що у лісовій галузі ми створюємо вкрай низький рівень доданої вартості. А відтак втрачаємо робочі місця, бюджетні надходження і можливості розвитку територій громад.

Можна виявити своєрідну закономірність щодо невисокого рівня розвитку лісової галузі у більшості країн-експортерів кругляка. Так, серед п’яти найбільших із них (РФ, Нова Зеландія, США, Канада і Чехія) тільки США і Канада посідають чільні місця серед виробників та експортерів деревинних пелет, паперової маси та картону.

Натомість РФ – країна, що вирубує найбільшу кількість кругляка для світового ринку, не має істотної ваги у жодному сегменті світового експорту продукції його переробки. Так само, як і більшість інших потужних експортерів. Виглядає, що країнам, схильним до експорту необробленої деревини, бракує мотивації на розвиток переробної галузі. Вони отримують швидкі та порівняно легкі гроші та не вбачають сенсу інвестувати у технологічний розвиток галузі.

І навпаки – країни, що імпортують деревину, часто стають лідерами у сегменті її поглибленої переробки. Приміром, Китай, який поглинає майже 40% світового імпорту круглої деревини, став світовим експортером паперу і картону. А Японія, не маючи лісів, забезпечує власною макулатурою 7% світового ринку.

Таку залежність підтверджує і структура світового ринку виробників меблів. Більше його половини припадає на долю семи держав, з яких тільки США і Канада мають значні лісові запаси. Інші заробляють додану вартість з імпортованої деревини. Вони розвивають економіку, оберігаючи власне довкілля.

Україна у розвитку лісопереробної галузі мусить орієнтуватися на досвід європейських виробників. Показовим є приклад Польщі, яка за кілька років стала потужним гравцем на цьому ринку. Для порівняння, наш меблевий експорт сягає близько $0,5 млрд, а польський – перевищує $7 млрд.

Треба визнати, що запроваджений Україною три роки тому мораторій на експорт необробленої деревини сприяв розвитку суміжних галузей. Насамперед деревообробної, меблевої та паперової. За офіційними даними ДФС, за 9 місяців 2016 року (у доларах США) деревообробна промисловість зросла на 16%, меблева – на 15%, паперова – на 5%. Обсяг імпорту обладнання для обробки дерева збільшився утричі. Зросли суми податків, сплачених до бюджету.

Сьогодні в умовах доопрацювання законопроекту щодо експорту необробленої деревини важливо, аби позитивні маркери не замулилися відновленням примітивного експорту кругляка. Очевидно, що до мораторію є питання з огляду його відповідності зобов'язанням України за Угодою про Асоціацію з ЄС. Але хіба уряд потребує додаткових законів, аби змусити лісокористувачів дотримуватися природоохоронного законодавства? Аби зупинити варварські вирубки і забезпечити належне відновлення втрачених лісів? Хіба хтось заважає нам вдатися до заходів, спрямованих на збереження українських лісів, застосування яких відповідатиме міжнародним зобов’язанням країни?

Зрештою, навіть з урахуванням аргументів президента, який наклав на закон вето, документ зберігає низку важливих норм. Глава держави пропонує скасувати заборону на вивезення дров, під приводом яких, власне, здійснюється контрабанда. Але в законі лишаються норми щодо мораторію на вивіз лісу, щодо кримінальної відповідальності за незаконну вирубку чи контрабанду. Принциповою є норма, що встановлює обмеження внутрішнього споживання деревини в обсязі 25 млн кубометрів.

Загалом мораторій не є панацеєю. Важливіше – максимально заохочувати інвесторів вкладати в українські деревопереробні проекти. Ми маємо відчутні конкурентні переваги: зручну логістику, недорогу робочу силу, перспективні європейські та світові ринки. За три роки експорт українських меблів до країн ЄС зріс утричі та має всі перспективи розвитку. Перспективні ринки – Польща, США, Німеччина, Саудівська Аравія…

Існують інші цікаві напрямки. Приміром, виробництво дерев’яних надміцних панелей високої заводської готовності. У ЄС цей ринок щороку зростає на чверть. Головне для України – не втрачати можливості там, де можна зберегти та примножити.

Сегодня, 13:16

Єфімов Максим Вікторович

народний депутат України

https://www.segodnya.ua/opinion/efimovcolumn/yak-ukran-ne-nalamati-drov-u-pitann-lsu-1168935.html

Далі...

До кінця вересня Кабмін отримає дані про перевірки лісових господарств

Фото: Володимир Гройсман


Кабмін намагається зробити публічною роботу кожного лісгоспу

Кабінет міністрів України до кінця вересня отримає інформацію про перебіг перевірок лісового господарства. Про це заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час години запитань до уряду, передає кореспондент РБК-Україна.

Прем'єр нагадав, що уряд доручив Держаудитслужбі, ДФС та поліції провести відповідні перевірки.

"Як ви знаєте, ми почали ретельну перевірку лісового господарства. Відповідне доручення уряду отримала Державна аудиторська служба, Державна фіскальна служба і також Національна поліція. Вони спільно з Міністерством аграрної політики працюють над аудитом цієї галузі. До кінця вересня ми будемо мати інформацію про те, як пройшли перевірки. Ми все робимо для того, щоб абсолютно відкрито, публічно, у цифрах і персоналіях, показати, де який лісгосп, як він працював, скільки він робив вирубки", - зазначив голова уряду.
Нагадаємо, Верховна рада України підтримала раніше ветований законопроект №5495 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів і запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів" з пропозиціями президента Петра Порошенка, за прийняття закону проголосували 246 нардепів.

У кінці липня Порошенко ветував закон про обмеження обсягу заготівлі деревини.

https://www.rbc.ua/rus/news/kontsa-sentyabrya-kabmin-poluchit-dannye-1536306915.html

https://www.rbc.ua/ukr/news/kontsa-sentyabrya-kabmin-poluchit-dannye-1536306915.html

Далі...

Обговорення законопроектів з питань, які стосуються лісової галузі

27 серпня 2018 року на базі ДП «Львівський лісовий селекційн-насіннєвий центр» відбулась зустріч лісівників Львівщини з народним депутатом України Добродомовим Дмитром Євгеновичем.

В рамках зустрічі було обговорено законопроекти, які стосуються лісової галузі та перебувають на розгляді у Верховній раді України. Зокрема, проекти Законів щодо створення Державного фонду розвитку лісового господарства, а саме:

- Проект Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі), реєстраційний № 8239 від 05.04.2018;

- Проект Закону «Про внесення змін до Лісового кодексу України» (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі), реєстраційний № 8238 від 05.04.2018 і проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Лісового кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі, реєстраційний № 8238/П від 08.06.2018;

- Проект Закону про внесення змін до пункту 256.3 статті 256 Податкового кодексу України (щодо фінансового забезпечення лісової галузі), реєстраційний №8240 від 05.04.2018. 

Лісівники акцентували увагу народного депутата також на проекті Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного ведення лісового господарства та посилення охорони лісів, реєстраційний № 8241 від 05.04.2018 та недопущенні подолання «Вето» Президента України на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» від 06.12.2016 № 5495, який стосується заборони експорту дров паливних. Така заборона є шкідливою з огляду на те, що на складах лісогосподарських підприємств зростають залишки дров’яної деревини.

Лісівники Львівщини звернулись до народного депутата щодо підтримки прийняття проекту Закону України «Про ринок деревини» та ініціювання внесення змін до ст. 273 Податкового кодексу України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств», в частині скасування податку на лісові землі.

На зустрічі запропоновано керівникам державних лісогосподарських підприємств організувати аналогічні обговорення законопроектів з народними депутатами України від Львівщини.

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

Туризм | 28-08-2018, 13:46

http://www.mediastar.net.ua/72424-obgovorennya-zakonoproektv-z-pitan-yak-stosuyutsya-lsovoyi-galuz.html

Далі...

«Стоп Корупції» | ВИПУСК 168

Тема корупції у лісовій галузі України настільки популярна, що її досліджують навіть закордонні ЗМІ. Коли, наприклад, під виглядом суцільних санітарних рубок зникають гектари лісів. Але команда “СтопКору” виявила ще одну схему. Тепер українські ліси зникатимуть під егідою будівництва доріг.

Стоп Корупції

Опубликовано: 26 авг. 2018 г.

Далі...