На Закарпатті йде боротьба з “мертвим лісом”

Ялинники Закарпаття гинуть на очах, перетворюючись на частоколи з мертвих дерев або потворні вирубки – коренева губка, стовбурові шкідники та зміна клімату, що почалася в 90-х роках, охопили велику територію Рахівського, Тячівського, Міжгірського та Воловецького районів.

Площі ялинників, які загинули в 2017 році від всихання і супутніх чинників, обчислюються десятками-сотнями гектарів. На початок 2018 року площа пошкоджених насаджень в лісовому фонді підприємств Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства становила 21738,5 га, з яких 15236,2 га вимагали здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів шляхом проведення різного роду лісівничих заходів, в тому числі:

– з пошкоджених шкідниками – 1966,9 га:
– (стовбурові шкідники 1958,2 га);
– з пошкоджених хворобами 7627,2 га:
– коренева губка – 1336,5 га;
– кореневі гнилі – 509,8 га;
– трутовики – 3489,5 га;
– судинний мікоз дуба – 781,5 га;
– поперечний рак дуба – 689,7 га;
– опеньок 443,0 га;
– пошкоджених вітровалами й буреломами 5642,1 га.

Не потребували проведення заходів з поліпшення санітарного стану насадження на площі 6502,3 га, з яких:
– з пошкоджених шкідниками – 964,5 га;
– з пошкоджених хворобами 4718,3 га;
– з пошкоджених вітровалами і буреломами 819,5 га.

Найбільше всихання спостерігається у смерекових лісах. Горезвісні стовбурові шкідники – природні і самі прості мешканці смерекових насаджень нашого краю. Вони не налетіли раптово на ялинники, подібно зграї сарани. Ця комаха зустрічалася і зустрічається повсюдно, і лише іноді такі моторошні «хвилі життя» залишають в лісах висохлі лисини. До прикладу, відомо, що в кінці XVIII століття в результаті масового розмноження топографа в Німеччині та Австрії всохло близько 2 мільйони дерев. У 1835 – 1836 роках всихання ялини відбулося в Південній Німеччині.

Звичайна чисельність шкідників невелика, і вони не можуть впоратися зі здоровими деревами смереки. Дерева на свій лад обороняються від шкідника – вони здатні заливати вхідні отвори короїдів смолою (в результаті чого жуки грузнуть, задихаються і гинуть), а також частково змінювати свій метаболізм, виділяючи більше токсичних для короїда компонентів смоли. В здоровому дикому лісі ця комаха – НЕ шкідник, а просто один з безлічі мешканців цього лісу, в тій чи іншій мірі впливають на його життя і розвиток.

По-справжньому небезпечний він стає з кількох причин. Перша і головна – ослаблення лісових екосистем. Наприклад, в старих одновікових ялинниках, часто штучних, висаджених на рубежі XIX і XX століть, дерева знаходяться в стані жорсткої конкуренції за ресурси – світло, воду і ґрунт. подібного лісу-монокультури часто знаходяться в зелених зонах. Як вважають фахівці, лісничий Говерлянського лісництва Степан Папарига, саме такі масиви чистих старих загущених ялинників стали основними жертвами розмноження шкідника в останні роки.

Ефективних заходів боротьби з масовим розмноженням шкідників на етапі катастрофічного наростання його чисельності не існує. Є технології боротьби з ним, які в окремих випадках можуть захистити найбільш цінні ділянки лісу або навіть окремі дерева, але ці технології, як правило, не застосовуються на великих площах. Однак практика Рахівського держлісгоспу показала, що пошкоджений ліс краще забрати на переробку і на місці заготівлі висадити молодий здоровий. За словами Володимира Приступи, у Рахівському лісодослідному господарстві наразі всихання пішло на спад і цифра всихаючих площ становить майже 250 гектарів, які будуть заготовлені повітряно-трелювальними установками. Ліс піде на переробку, а на місці заготовленого лісу буде проведено лісовідновлення. Звісно розмноження шкідників можна і попередити. На початку літа працівники державної лісової охорони встановлюють феромонні пастки. Саме за допомогою цього ощадливого методу можна виловити частину жуків.

Сумний факт: лісове господарство країни не змогло швидко відреагувати на загрозу масового розмноження шкідника в 2009-2010 роках, коли ще можна було істотно вплинути на розвиток ситуації.

План проведення заходів поліпшення санітарного стану насаджень на 2018 рік передбачає проведення:

– санітарних суцільних рубань на площі 1105,5 га (запас 268067 куб.м);
– санітарних вибіркових рубань на площі 10597,0 га (запас 219195 куб.м);
– ліквідація захаращеності на площі 76,4 га (запас 380 куб.м);
– разом на площі 11778,9 га (запас 487642 куб.м).
На 2018 рік держлісгоспами облуправління заплановано проведення біологічних заходів боротьби з шкідниками та хворобами лісу:
– розвішування штучних гніздівель 679 шт.;
– огороджування мурашників 259 шт.;
– переселення мурашників 24 шт.

Проведення хімічних винищувальних заходів боротьби, а також викладання ловчих дерев на 2018 рік держлісгоспами області не заплановано.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

20/08/2018

http://lisvisnyk.com.ua/на-закарпатті-йде-боротьба-з-мертвим/

Далі...

Ми відкриті до перевірок і готові конструктивно працювати, — Володимир Бондар

Перебуваючи з робочою поїздкою на Житомирщині, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар взяв участь у нараді з питань перевірки державних підприємств та інших суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирубуванням лісів та експортом лісоматеріалів. Нарада відбулася в Житомирській облдержадміністрації.

Заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар наголосив, що лісова галузь на Житомирщині є однією з провідних. А Житомирська область є ключовою в лісовому господарстві України.

«Сьогодні така перевірка вже діє у всіх лісових областях, маємо перевіряючих і в нашому агентстві. Це має бути практично, корисно і публічно. Ми відкриті до перевірок і готові конструктивно працювати, надавати інформацію. Контролюючі органі мають розуміти, що лісова галузь дає роботу багатьом людям. А в окремих поліських регіонах, зокрема в Житомирській області, ми є бюджетоутворюючими підприємствами», — сказав Володимир Бондар.

Він підкреслив, що Держлісагентство готове до конструктивної співпраці з усіма структурами, які будуть залучені до перевірок, та сприятиме членам робочої групи. «І хочемо, щоб результати перевірки були відомі і владі, і громадськості, і нашим працівникам. Бо вони сьогодні стали заручниками ситуації. А це майже 50 тисяч працівників», — зазначив Володимир Бондар.

За словами заступника Голови Житомирської облдержадміністрації Ярослава Лагути, лісова галузь є визначальною для області. «У багатьох суб’єктах господарювання вона є бюджетоутворюючою. Перебіг цієї перевірки, її результати вкрай важливі для Житомирщини. Сьогодні маємо проговорити всі питання перевірки, хоча в деяких районах та господарствах області вже почали перевіряти лісові підприємства», — зазначив на початку наради він.

У свою чергу, начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський підкреслив, що в області усі державні лісогосподарські підприємства діють виключно у межах чинного законодавства, і вони готові це довести під час будь-яких перевірок.

«Майже всі лісгоспи управління мають міжнародний сертифікат, який підтверджує відповідність господарювання міжнародним стандартам ведення лісового господарства. Тому наша деревина є конкурентною на зовнішніх ринках, — додав Андрій Курінський. — Експортний потенціал підприємств управління за півріччя сягає 11 млн доларів – це і дрова, і переробка. Зауважу, що в 2016 році експортний потенціал лісгоспів Житомирщини становив 50 млн доларів. Після введення в дію мораторію на експорт круглого лісу – він знизився до 30 млн доларів. Чи в змозі внутрішній деревообробник заповнити цю прогалину в надходженнях від експортних операцій – це ще питання. Нині у загальноукраїнській структурі експорту дров 10% припадає на Житомирську область. Але цей невеликий відсоток дає можливість нашим підприємствам кредитуватися під 0% у валюті, тримати рівень заробітної плати і компенсувати ризики, які відбуваються на внутрішньому ринку».

За інформацією прес-служби Житомирського ОУЛМГ та Житомирської ОДА

http://lisvisnyk.com.ua/ми-відкриті-до-перевірок-і-готові-конс/

Далі...

Володимир Бондар взяв участь у робочій нараді

Держлісагентство взяло активний курс на перехід до європейської системи заготівлі лісу, яка сприятиме невиснажливому лісокористуванню. Зокрема, це перехід від суцільних до вибіркових та поступових систем рубок. Про це йшлося під час робочої наради з питань ефективного лісокористування в гірських лісах, яка відбулася на Франківщині 18 липня 2018 року.

У нараді взяли участь заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар, начальник Івано-Франківського ОУЛМГ Руслан Осташук, президент ПрАТ «Серін-ліс» Клаудіо Паскуале, генеральний директор ПрАТ «Серін-ліс» Юрій Рожко, директор УкрНДІгірліс Олексій Голубчак, директор ДП «Делітинське лісове господарство» Михайло Попович.

Володимир Бондар підкреслив, що впровадження у лісогосподарську практику вибіркових та поступових систем рубок із удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісів, підвищенню їхньої стійкості та забезпечує постійне функціонування лісів, а також більш ефективне використання лісових ресурсів.

«Однак, для переходу на такі методи заготівлі потрібна нова техніка, нове обладнання. Воно досить дороговартісне. Зараз державні лісогосподарські підприємства не можуть розвивати за власні кошти технології, які необхідні при веденні лісогосподарських робіт у гірській місцевості. Наші підприємства не можуть залучати потужну техніку, закупити канатні установки в потрібній кількості. Тому, якщо можливо до вирішення цих проблем задіяти на взаємовигідних умовах бізнес, то це одна з можливостей виходу із ситуації, що склалася», — наголосив заступник Голови Держлісагентства.

Володимир Бондар оглянув промислову базу ПрАТ «Серін-ліс», де ознайомився з промисловими спорудами та сучасними технологічними процесами глибокої переробки деревини. Клаудіо Паскуале та Юрій Рожко презентували діяльність та програму розвитку підприємства, а також розповіли про можливості міжнародної співпраці. Детальніше сторони зупинилися на ефективності міжнародних проектів з удосконалення лісопромислового виробництва та розробили принципи соціального партнерства у розвитку територій. У підсумку ухвалили рішення про створення модельної території раціонального лісокористування у гірських лісах на базі Делятинського лісгоспу.

Окрім того, заступник Голови Держлісагентства відвідав еколого-просвітницький центр «Діброва», де заклав капсулу з нагоди будівництва музею лісорубів та зустрівся з директорами лісогосподарських підприємств Франківщини.

За інформацією Прес-служби Івано-Франківського ОУЛМГ

23/07/2018 

Написал kor2

http://lisvisnyk.com.ua/володимир-бондар-взяв-участь-у-робочі/

Далі...

Вольєрне господарство графа Потоцького

Розведення дичини у вольєрах є одним із методів інтенсифікації організації мисливського господарства. Вольєрний метод розведення дичини дає змогу проводити акліматизацію інших видів мисливських тварин, вирощувати трофейні екземпляри дичини, полегшувати методи полювання, проводити наукові дослідження та надавати рекреаційні послуги. Цінним досвідом з організації вольєрного господарства слугує організація у 1900 році графом Йозефом Потоцьким вольєрного господарства «Пилявин» біля міста Славути.

Сьогодні на цьому місці розміщені Пилиповицьке та Піщівське лісництво. Вольєр «Пилявин» мав площу 5000 га. Тогочасні дослідники відзначали: щоб потрапити до вольєру, потрібно було заїхати у село Пищів, яке знаходилося по дорозі з Києва до Варшави. На північ від дороги виднілись темні ліси, де на площі 20 тис. га розмістилось мисливське господарство. Серед тих лісів сім верств від Пищіва направо від дороги, яка вела до Суховолі, знаходився мисливський палацик. Окрасою палацику була колекція мисливських трофеїв. На відміну від інших дослідників, які вказували, що вольєр мав 5 тис. га, Р. Сокальський відзначав, що його площа становила лише 3600 гектарів. Обгороджений вольєр був стояками у 9 стоп (1 стопа = 30 см). 

Свою назву вольєр «Пилявин» отримав від гербу родини графів Потоцьких «Пилява». Сучасні дослідники вказують, що мисливський палац знаходиться у 104 кварталі Піщівського лісництва. Ловчим (відповідальним за ведення мисливського господарства у вольєрі) в 1905 році був п. Мікула.

З метою наповнення вольєру мисливськими видами тварин Потоцький здійснював закупівлю дичини у багатьох країнах Європи. Перші тварини, яких тут випустили, були лосі з Литви з господарства князя Антонія Радзивілла. Це був у Галичині перший випадок розведення лосів у вольєрі. У 1902 році у Гамбурзі Потоцький закупив 2 самці та 5 самиць оленя американського (Cervus canadensis). У 1903 році у Єнісейській губернії було закуплено оленів маралів (Cervus maral, wapiti arialiens) – одного самця та дві самиці й сибірських козуль (Cervus pygargus). У зоологічному парку Берліна було закуплено п’ятнистого маньчжурського оленя (Cervus Dybowski) – 2 самці і 3 самиці. У 1904 році Потоцький отримав у подарунок від царя Миколи ІІ зубрів з Біловезької пущі. У цьому ж році у Зоологічному парку Берліна було закуплено перських оленів (Cervus caucasicus vel persicus). У 1904 році з царського вольєру у Гатчині було отримано два зубри, за яких віддали два самці американського оленя. Крім того, були закуплені олені (марали). Для цього граф направляв свого працівника Ромуальда Сокальського.

У 1905 році його господарство поповнилось парою бізонів (Bos bison americanus), а в 1907 році Потоцький спеціально відрядив експедицію для закупівлі дичини під керівництвом ловчого Павловського до Іркутській губернії, де було закуплено 2 самці та 4 самиці благородного оленя (Cervus maral). Також було закуплено пару північних оленів, але невдовзі вони загинули. Як припускали спеціалісти, через кліматичні умови. У 1908 році князь Бедворд з Англії подарував графу бізона, а іншого було закуплено в Берліні. Також проведено обмін тваринами з зоологічного парку Петербурга: три лосі було обмінено на одного бізона. У 1908 році з Семипалатинська було привезено пару тяншанських оленів (Cervus songaricus) та дві пари кабаргів (Moschus moschiferus). Крім копитних тварин, до вольєру завозили багато зайців-біляків, бобрів, глухарів. На 1 липня 1910 року у вольєрі знаходились: олень американський (Cervus canadensis) – 74 особини, сибірський (maral asiaticus) – 42, камчатський (Cervus Dybowski) –14, перський ( C. caucasiensis vel persicus) – 17, 8 зубрів. У 1912 році у вольєрі «Пилявин» було 2 бобри, 8 зубрів, 1 бізон, 58 лосів, 98 оленів (вапіті), 46 оленів-маралів, 2 кашмірські олені, 4 тяншанські олені, 18 кавказьких оленів, 16 оленів Дубовського, 3 антилопи, 2 перські газелі, 48 сибірських козуль, 24 зайці-біляки, 3 ведмеді, 2 чорні лебеді. Часопис Галицького товариства охорони тварин – «Місячник» порівнював вольєр «Пилявин» з американським Єллоустонським парком, бо сюди теж приїжджало багато науковців з Англії, Франції, Німеччини, Росії. У 1908 році англієць Лідеккер видав книгу про вольєр, а полювання у вольєрі англійця Віннаса було знято на кінокамеру. До цього фільму також увійшли полювання Йозефа Потоцького в Англії, коли він гостював у лорда Мардоналда.

Однак суспільні конфлікти не сприяли розвитку вольєру. У 1907 році почастішали селянські бунти і, як наслідок, збільшились випадки браконьєрства. Тому Йозеф Потоцький отримав дозвіл влади і сам утримував приватну поліцію, яка складалась з 24 козаків. Під час Першої світової війни вольєр був майже повністю знищений.

Крім розведення копитних, у вольєрному господарстві «Пилява» Потоцький займався розведенням фазанів. У селі Антоніни біля Шепетівки на площі 180 моргів він організував фазанове господарство «Воліцка». У 1902 році у господарстві було 700 фазанів. Для збільшення чисельності він в Англії закупив 2 тис. фазанячих яєць. Для зменшення негативного значення хижаків в 1902 році було добуто 37 лисиць. На полюванні в Антонінах у 1902 році були генерал Штемпель, граф Юліан Тарновський, граф Казимир Водзіцький. 23 жовтня 1905 року тут полювали князі Кароль Радзивілл і Губерт Любомирський, графи Томаш Замойський і Ксавери Орливський, барон Густав Таубе, пан Тадеуш Даховський та власник Йозеф Потоцький. На полюванні було добуто одну козулю, 919 фазанів, 26 зайців, 25 кроликів. Найліпших результатів досяг Томаш Замойський, який добув 255 фазанів, 7 зайців і 5 кроликів.
Олег ПРОЦІВ

«ЛВ» №5-6, 2018 р.

http://lisvisnyk.com.ua/вольєрне-господарство-графа-потоцьк/

Далі...

Якісний ліс

Головні лісничі та інженери лісових культур державних лісогосподарських підприємств нещодавно об’їхали усі довколишні ліси, що на території Луцького та Ківерцівського районів. Лісоводи Волині не тільки ознайомилися з досвідом лісовідновлення своїх ківерцівських колег, а й поділилися власними баченням відновлення лісів, зокрема й здобутками у цій царині.

– Краще раз побачити, аніж сто разів почути!», – зазначив начальник відділу лісового господарства Волинського ОУЛМГ Борис Бабеляс. – Тому наші лісівничі семінари й наради намагаємось перевести у практичну площину. Цьогорічна весняна кампанія, що через погодні умови виявилася однією з найкоротших, висвітлила як наші плюси, так і мінуси. Усі лісогосподарства у цих екстремальних умовах лісокультурну кампанію провели бездоганно, та дехто заслуговує на особливу увагу. Серед таких і лісоводи Ківерцівського державного лісогосподарства. Ми вирішили показати учасникам наради лісові культури сосни звичайної та дуба звичайного різних років, ознайомити з досвідом ківерцівських лісоводів щодо сприяння природному відновленню та оглянути насадження, створені з додаванням інтродуцентів для підвищення стійкості проти впливу шкідників і кліматичних змін та підвести підсумки технічного приймання лісокультурних робіт, проведених навесні 2018 року.

Головний спеціаліст цього відділу Володимир Неводнічик наголосив, що загальні об’єми лісовідновлення на Волині склали 6047 га (план 5850 га). З них посаджено лісових культур 2505 га при плані 2445 га. За результатами технічного приймання лісових культур: 1-го класу якості – 1592 га (64%), 2-го класу якості – 912 га (36%), 3-го класу якості – 1,1 га.
Високий відсоток культур 1-го класу якості – в ДП «Городоцьке ЛГ» , ДП «Маневицьке ЛГ» , ДП «Ратнівське ЛМГ» , ДП «Шацьке УДЛГ» , ДП «СЛАП «Локачіагроліс» ДП «Волинський ЛСНЦ» – більше 90%.

Перевірка якості технічного приймання лісових культур встановила, що в більшості лісогосподарських підприємств створення лісових культур проведено з хорошою якістю.
Відновлено лісів природним шляхом на площі 3542 га, в тому числі зі сприянням – на площі 2135 га. По головних породах: сосна – 2340 га, ялина – 17 га, вільха – 998 га, береза – 168 га, дуб – 15 га.

У 2018 році висіяно лісового насіння в розсадниках на площі 15,6 га, в тому числі по головних породах сосна звичайна – 7,8 га, дуб звичайний – 4,2 га. Очікуваний вихід стандартних сіянців 20 млн. Така кількість садивного матеріалу повною мірою забезпечить потреби лісогосподарських підприємств при проведенні лісовідновлювальних робіт та лісорозведення.
Крім того, висаджено 33 га плантацій новорічних ялинок, 2 га плантацій фундука та закладено 5,9 га шкілок деревних і декоративних порід.

Сергій ЦЮРИЦЬ
Фото автора
«ЛВ» №5-6, 2018р.

http://lisvisnyk.com.ua/якісний-ліс/

Далі...

Робота шкільних лісництв – запорука успішного екологічного виховання молоді

Учнівські шкільні лісництва-одна із традиційних і в той же час найдієвіших форм залучення учнівської молоді до охорони природи. Вони виховують у дітей дбайливе ставлення до природи, розширюють і поглиблюють знання природничих наук, дають практичні уміння та навички ведення роботи у лісовому господарстві.

Ці трудові об’єднання відіграють значну роль і як профорієнтаційні осередки. Тут створені оптимальні умови для навчальних та практичних занять, дослідницької та природоохоронної роботи. Педагогічним колективам допомагають створювати умови професійні лісівники.

Вважається, що шкільне лісництво може бути стартовим майданчиком для проведення різних форм природоохоронної роботи:

створення екологічних стежок, проведення спостережень, екскурсій, експедицій, походів, вивчення основ лісівничої справи.

Сьогодні в області нараховується 45 учнівських шкільних лісництв, в тому числі 36 працюють під патронатом державних підприємств лісового та мисливського господарства. В практику їх роботи тісно утвердилось спільні з лісівниками посадки лісу, озеленення територій, проведення Акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», конкурси творів, малюнків, нагородження, проведення лекцій, бесід, екскурсії до лісу, облаштування гнізд для птахів, огородження мурашників, прибирання територій лісових масивів.

У всіх цих заходах активну участь приймають члени учнівських шкільних лісництв.

22 травня 2018 року на базі учнівських лісництв Державного підприємства «Шепетівський лісове господарство» та Національного природного парку «Мале Полісся» Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Департаментом освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації з участю науковців Хмельницького національного університету проведено обласний семінар-практикум керівників учнівських лісництв «Організація практичної діяльності учнівських лісництв держлісгоспами та закладами освіти». Семінар проходив у контексті лісової педагогіки. На семінарі-практикумі розглянуто питання організації практичної діяльності учнівських лісництв та проведення з школярами навчальної і лісогосподарської роботи у формі лісової педагогіки і профорієнтації їх на лісівничі професії, учнівської науково-дослідницької роботи на базі лісогосподарських підприємств здійснено обмін досвідом проведення практичної лісогосподарської і лісоохоронної роботи з юними лісівниками та залучення їх до виконання дослідницько-експериментальних робіт під керівництвом науковців, педагогів і провідних фахівців лісогосподарських підприємств та участі в профільних заходах, конкурсах-захистах МАН України, ознайомлення з останніми науково-педагогічними напрацюваннями і методичними розробками для керівників учнівських шкільних лісництв.

Цікавими і повчальними для учасників семінару були виступи Зведенюка М.А. керівника зразкового учнівського лісництва «Пліщинське», Мамчура М.О. – керівника учнівського лісництва, директора Полянської ЗОШ, Міронової Н.Г. – професора кафедри екології Хмельницького національного університету, Мирної Л.А. – методиста Хмельницького інституту ОІППО.

Втілення рекомендацій і досвіду учасників семінару сприятиме успішному екологічному вихованню молоді.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

23/05/2018 

http://lisvisnyk.com.ua/робота-шкільних-лісництв-запорука-у/

Далі...

Волинь. Заходи для боротьби з масовим всиханням лісу

За останніми даними, площа заселених шкідниками соснових лісів, підпорядкованих Держлісагентству, сягає майже 350 тис. га. Про це повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час виїзної наради з питань напрацювання попереджувальних заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу.

Нарада організована Держлісагентством спільно з Товариством лісівників України.

«В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, стрімко поширюється масове всихання хвойних лісів, пов’язане зі зміною клімату, зокрема, глобальним потеплінням. Температура підвищується і зменшується кількість опадів, через це знижується рівень ґрунтових вод. У зв’язку з цим, дерева втрачають опір до заселення шкідливими комахами, зокрема, короїдами», – розповів Володимир Бондар.

За його словами, перші осередки усихання соснових лісів були зафіксовані в Україні у 2011 році в Житомирській області. За даними 2015 року межа осередків усихання посунулася в північно-західному напрямку. Ще через рік соснові насадження практично всіх північно-західних областей вже були пошкоджені. У кінці 2017 року усихання сосни, у наслідок атаки шкідників, було виявлено в центральних областях України. Весняне обстеження 2018 року показало, що ці осередки поширилися також у лісостеповій зоні, зокрема, на Лівобережжі.

Наразі, осередки масового усихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області та продовжують поширюватися.

«Є декілька факторів, які сприяють поширенню короїдів та всиханню. Зокрема, це неспроможність існуючої в Україні системи оздоровчих заходів у лісах забезпечити ефективне запобігання поширенню осередків масового розмноження верхівкового короїда. Чинні Санітарні правила дозволяють вибірковими санітарними рубками вилучати лише сухостій», – повідомив заступник Голови Держлісагентства.

Проте, за його словами, вибіркові санітарні рубки є ефективними лише на початковій стадії спалаху масового розмноження короїдів.

«У повністю всохлому дереві короїдів немає. Вони дуже швидко перелітають та заселяються в здорове дерево. І якраз в цей час потрібно встигнути прибрати це вже заражене дерево з лісу, щоб короїд не перелітав далі. Але й в цьому є проблема — так званий період тиші з 1 квітня до 15 червня. Взагалі заборонені будь-які санітарно-оздоровчі заходи. Цей період сприяє поширенню короїдів. А ми нічого вдіяти не можемо», – підкреслив Володимир Бондар.

Також він наголосив на тому, що необхідно якнайширше пояснювати суспільству необхідність боротьби зі шкідниками лісу.

«Крім зазначених проблем є й похідна. Коли короїд заселяється в дерево, він починає псувати його зверху до низу. Тому і назва у нього “верхівковий”. Під корою це дерево починає синіти зверху до низу. А коли лісівники встигають прибрати таке заражене дерево, то інколи виникає нерозуміння у суспільстві. Адже люди бачать свіже зрубане дерево і здоровий пеньок. Хоча, на довжині в 6 метрів сосна вже майже синя, тобто мертва. І про це також потрібно розповідати та показувати, щоб наші громадяни розуміли, що ми не рубаємо здорові дерева під виглядом хворих», – сказав заступник Голови відомства.

Володимир Бондар повідомив, що крім санітарно-оздоровчих заходів, як найефективнішого способу боротьби із масовим всиханням дерев, лісівники спільно з науковцями почали впроваджувати біологічні методи боротьби.

«Для упередження ми розставляємо феромонні пастки. Але вони допомагають лісозахисним підприємствам та науковцям більше у визначенні динаміки поширення шкідників. Однак, не дуже допомагають у боротьбі з ними», – зазначив він.

За словами Володимира Бондаря, днями у Харкові була відкрита лабораторія, передана з Туреччини, для вирощування мурахожуків, які здатні поїдати короїдів.

«Це досить непоганий метод для упередження поширення шкідників. Але він досить довготривалий у часі. Комах потрібно виростити у достатній кількості. І вони зможуть упереджувати поширення короїда на початковій стадії. Тобто ми, лісівники, шукаємо різні шляхи боротьби з усиханням лісу. І нам потрібна в цьому підтримка», – підкреслив Володимир Бондар.

У свою чергу, Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБіПУкраїни Юрій Марчук зазначив, що нині, за чинними нормативно-правовими актами, є можливість відводити у суцільні санітарні рубки лише вже повністю всохлі та остаточно згублені дерева.

«За діючими Санітарними правилами, провести в таких насадженнях суцільну санітарну рубку непросто. Потрібна купа погоджень. Короїд тим часом розвивається, вилітає і готовий заселяти нові дерева. Українські лісівники мають право проводити суцільні санрубки на ділянці, де повнота живих дерев становить менше 0,1. Тобто, оперативне вилучення свіжозаселених шкідниками дерев за чинним законодавством є неможливим», – наголосив Юрій Марчук.

Він підкреслив, що втрата сосни як головної деревної породи лісів завдасть Україні ще й значних економічних збитків, які в майбутньому можуть сягнути десятків мільярдів гривень.

Народний депутат України, перший заступник Голови парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Дирів наголосив, що проблема з масовим всиханням лісів дійсно велика і її необхідно вирішувати.

«Безпосередньо у лісі ми побачили масштаби катастрофи. Це дійсно не вигадки лісівників. І нам спільно необхідно боротися з цією бідою. А лісовому господарству потрібно ставати ще більш відкритішим, комунікувати з людьми та пояснювати свої дії», – зазначив він.

Окремо, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар обговорив з учасниками наради питання відновлення площ, які постраждали від всихання.

«На місцях санітарних рубок нам необхідно створювати мішані ліси. Не можна на тому місці, де були зрубані всохлі сосни, знову висаджувати сосни. Необхідно створювати листяно-соснові мішані насадження на усіх без винятку зрубах», – наголосив заступник Голови Держлісагентства.

Також учасники наради обговорили необхідні зміни до законодавства та нормативно-правових актів для спасіння українських лісів. Зокрема, необхідність законодавчо ввести в окремих областях та лісових угіддях, вражених масовим усиханням соснових лісів, тимчасовий особливий режим лісокористування і лісозахисту.

Тимчасово і тільки для окремих областей та лісових угідь, де буде введено такий режим, внести зміни до:

– Санітарних правил щодо граничної повноти насаджень, за якої призначають суцільні санатірні рубки, та їхньої мінімальної площі

– Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» щодо оцінки планової діяльності в лісовому господарстві

– Правил поліпшення якісного складу лісів щодо граничної повноти насаджень, призначених у рубки, по формуванню та оздоровленню

– постанови КМУ «Про врегулювання питань відносно спеціального використання лісових ресурсів» щодо встановлення граничних термінів вивезення деревини в лісах, пошкоджених короїдом

– Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу» щодо виняткового проведення санітарних рубок у лісах, пошкоджених короїдом, у період масового розмноження диких тварин з 1 квітня до 15 червня

Також учасники наради зазначили, що для проведення робіт з підвищення стійкості та заміни монокультурних лісів на мішані, невразливі до шкідників та змін клімату ліси, необхідно забезпечити їх достатнє і стабільне фінансування. У цьому напрямку доцільно створити Державний фонд розвитку лісового господарства, законопроекти про який вже подано до Парламенту.

Нарада відбулася в Іванківському лісгоспі Київської області за участю представників лісозахисних підприємств та науковців.

Прес-служба Держлісагентства
23/05/2018 

http://lisvisnyk.com.ua/волинь-заходи-для-боротьби-з-масовим-в/

Далі...

Наближення катастрофи через нашестя жуків-короїдів в Україні

Паразити поселяються під корою сосни і «тягнуть» з неї соки і дерево просто всихає.

Природна біологічна зброя знищує соснові ліси України. Масштаби просто вражають, за останні роки ці жуки загубили сотні тисяч гектарів лісу.

Паразити поселяються під корою сосни і «тягнуть» з неї соки і дерево просто всихає. Все це через глобальне потепління, відзначають ентомологи, йдеться в сюжеті ТСН. Українські хвойні ліси буквально усіяні жовто-рудими ділянками.

Вони різної форми і площі – дерева там наче хтось підсмажив. Серед зелених сосен є цілі острови сосен оголених і засушених. Найбільше постраждали ліси Волині та Житомирщини. Атака короїдів така нестримна, що встигнути з пішою ревізією просто нереально.
У Хмельницькому лісгоспі мертвих сосен вже тисячі гектарів. «Це можна назвати масовим ураженням. Темпи зростання цього шкідника, не спостерігаються тижнями або місяцями, ситуація змінюється щодня», — говорить інженер лісового господарства ДП «Славутський лісгосп» Олександр Веремій.

Нинішня спекотна весна позбавила лісників спокою. Вони просто ошелешені натиском короїдів, особливо темпами їхнього розмноження.

16/05/2018

http://lisvisnyk.com.ua/наближення-катастрофи-через-нашестя/

Далі...

Поїздка працівників лісового господарства України до Туреччини

Українські лісівники нещодавно побували з ознайомчою поїздкою в Туреччині. Упродовж трьох днів представники Херсонського, Одеського, Тернопільського та Кіровоградського обласних управлінь, серед яких була і головний лісничий Оникіївського лісгоспу Людмила Поркуян, ознайомились із веденням лісового господарства в Туреччині.

Поїздка відбулась у рамках навчального візиту з метою вивчення досвіду лісорозведення.
Упродовж візиту група знайомилась із досвідом організації лісорозведення та проведення рубок догляду в одному з найбільш лісистих регіонів Туреччини Болу. Необхідно відзначити, що він зосереджений у гірській місцевості.

Слід відмітити, що в державній формі власності знаходяться майже всі ліси країни. Відповідно і фінансове забезпечення ведення лісового господарства стовідсотково здійснює держава.
Система управління лісами двох держав схожа.

Найбільш цікаве, на думку учасників поїздки, полягало в тому, що велика увага приділяється природному відтворенню лісів і тому рубки головного користування здійснюються виключно поступовим чи вибірковим способом. З пріоритетних напрямків лісового господарства Туреччини – вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою для здійснення лісорозведення шляхом озеленення.

У кожному регіональному центрі Туреччини є навчальні центри, які постійно здійснюють навчання (перепідготовку) спеціалістів лісового господарства.

Порівнянню лісового господарства двох країн було присвячено перший день візиту. В конференц-залі провели загальний та екологічний огляд регіону Болу. Приймаюча сторона презентувала вивчення питання природного поновлення бука та сосни, принципи рубок догляду, проведення фенологічних спостережень за урожайністю насіння основних лісоутворюючих порід, взяття проб ґрунту на відповідність проведення природного поновлення до типу лісорослинних умов та інше.

А в наступні два дні відбулися виїзди на лісові ділянки, де всі теоретичні питання розглядалися в натурі. Українські спеціалісти відмітили, що ведення лісового господарства у двох країнах в цілому суттєво не відрізняється, та відмінність все ж є. При здійсненні перших етапів рубок догляду на ділянці визначають «дерева майбутнього» і до проведення рубок головного користування тут ведуться лісогосподарські заходи.

Найбільш незабутніми враженнями від візиту до Туреччини стали не вражаючі краєвиди країни, а постійне спілкування з колегами.

Під час поїздки навіть досвідчені фахівці переконалися, що вдосконалення власних професійних вмінь та навичок може і повинно завжди тривати. Досвід колег, щось нове обов’язково стануть у нагоді.

Задача українських фахівців – застосувати кращий досвід турецьких лісівників і розвивати власні досягнення.

Людмила Поркуян, головний лісничий ДП «Оникіївський лісгосп»

16/05/2018

http://lisvisnyk.com.ua/поїздка-працівників-лісового-господ/

Далі...

Працюємо так, щоб результат бачили і самі лісівники, і кожен у громаді»

Управління державними лісами на місцях делеговано державним лісогосподарським підприємствам Волинського ОУЛМГ. Працівники яких – в основному місцеві жителі. Вони не тільки добре знають ліси, а й обізнані з проблемами своїх громад, навчальних закладів, справами релігійних общин. Саме лісівники провадять повсякденний моніторинг громадської думки щодо стану лісів, їх охорони та захисту від браконьєрів, господарської діяльності.

Варто зазначити, що люди з розумінням ставляться до роботи лісівників, допомагають садити, доглядати і охороняти ліс. При цьому через свою любов до лісу дуже боляче реагують на лісосічні роботи. Фактор недовіри підсилився у цих взаєминах у зв’язку із масовим всиханням насаджень сосни. Людям доводиться роз’яснювати, що ліс – державний ресурс і його найцінніший сортимент через банальне зволікання може бути втраченим. З депутатами сільських і селищних рад, громадськими активістами, представниками партійних осередків лісівникам доводиться виїжджати безпосередньо у лісові угіддя, уражені короїдом, на лісосіки, проводити зустрічі з жителями сіл.

Начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко ставить перед керівниками лісогосподарських підприємств завдання якомога більше спілкуватися з представниками місцевих громад, депутатським корпусом, жителями сіл, при бажанні останніх – залучати їх до громадського моніторингу і контролю за всіма господарськими процесами, що відбуваються у лісах, прилеглих до їх сіл та містечок. Приклад такої системної роботи із місцевими громадами та представниками влади демонструють лісівники ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс». Директор підприємства Олександр Грицай завдяки відкритому характеру та відповідальному ставленню до роботи з легкістю іде на розмову до людей. Навіть якщо вона є завідомо складною, а останнім часом, чого гріха таїти, ще й «підігрітою» політиками чи журналістами… Не звикати до складних ситуацій Олександру Анатолійовичу. Гартування його характеру відбулось у зоні АТО – він одним із перших пішов захищати кордони держави.. Тож, як і всі атовці, знає ціну вчинкам, чоловічому слову та простій людській підтримці.

Для директора ДП «СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» Олександра Грицая зустрічі з сільськими громадами – звична справа. Як, до речі, і всіх його підопічних, що рівняючись на директора, демонструють приклад системної роботи із громадськістю.

Загалом із приходом на посаду директора Олександра Грицая у ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» змінилося багато. Перш за все, підприємство відмовилося від всього орендованого. Директор пояснює, що завдяки цьому колектив отримав можливість працювати на себе, а зекономлені кошти вкладати у власний розвиток. До цього часу щомісяця підприємство було змушене сплачувати більше 40 тис. грн орендної плати та додатково витрачати кошти на ремонт орендованих основних засобів. Наступним кроком була оптимізація витрат на перевезення лісопродукції.

За власні кошти – менше, як за рік роботи під керівництвом Олександра Анатолійовича завершили ремонт адміністративних та виробничих приміщень. І працівники задоволені тим, що на даний час вони працюють у теплих, затишних кабінетах. Крім того, вдалося створити власний автопарк.

Вчасно та в повному об’ємі на підприємстві виплачується заробітна плата. Нині вона в середньому становить понад 9 тис. грн.

Такі зміни однозначно помітили у селах, де працює підприємство. Відзначають позитивну роботу лісгоспу і на рівні району та області.

А коли на Волині «пішла хвиля» протестних перекриттів доріг нібито через рух ними лісовозів, Олександр Грицай одним із перших став ініціювати зустрічі безпосередньо у громадах.

Керівник розповідає, що передувала цьому низка виявлених державною лісовою охороною самовільних рубок лісу, перевірка місцевих пилорам, яких у Камінь-Каширському районі чи не найбільше. Варто сказати, що власники пилорам, де було виявлено порушення, неодноразово доводили, що й вони мають право на деревний ресурс, адже ліси – всенародне багатство, тож на певному етапі з’явилася напруга у відносинах підприємців і лісівників. Під час таких зустрічей Олександр Анатолійович пояснював, чим відрізняються права і повноваження лісівників державних підприємств і власників приватних пилорам. Знадобився певний час і зусилля, щоб переконати людей, що лісівники працюють на державу, а зароблені ними кошти ідуть також у місцеві бюджети.


Зокрема, місцевих податків ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» за І квартал цього року сплачено 1 млн 700 тис. грн.

Щоб встигати за настроєм громади, уникати непорозумінь, камінь-каширські лісівники стали планувати діалог із громадськістю на постійній основі. Регулярно проводяться зустрічі з громадами всіх сіл, на території яких знаходяться лісові масиви підприємства. Обговорюються різноманітні питання, що стосуються не тільки лісосічних робіт, створення нових лісових культур, охорони і захисту лісу, а й різноманітних життєвих потреб самих громад. Звісно, за результатами сільських зібрань, нарад, консультативних зустрічей приймаються відповідні рішення.

Зокрема, в с. Черче виникала напружена ситуація через дороги. Жителі села дорікали лісівникам, що саме їх автотранспорт призвів до вибоїн на путівцях. Особисто Олександр Грицай або працівники лісгоспу кілька разів брали участь у зборах селян. У результаті була досягнута домовленість про лісівничу допомогу в ремонті дороги (в т. ч. й щебенем), яка веде до земель держлісфонду. Також мешканці села просили допомогти з ремонтом огорожі цвинтаря. Лісогосподарство пішло їм на зустріч. Надано допомогу в ремонті дороги і в с. Нові Червища, яка веде до земель держлісфонду і якою постійно їздить автотранспорт підприємства. Схожа ситуація склалася і в с. Гута Боровенська. Лісівники ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» зустрілися з місцевими жителями. Розмова виявилася не просто конструктивною, а й дала можливість лісівникам глянути на себе очима її жителів, вникнути у проблеми села, його потреби. Результатом цієї зустрічі стала домовленість між лісівниками і місцевими мешканцями про будівництво дороги, яка сполучатиме села Гута Боровенська та Житнівка. Цей проект має принести користь як лісівникам, так і населенню обох лісових сіл. Дорога спростить вивезення заготовленої лісопродукції, а жителі цих сіл зможуть скоротити свою відстань на проїзд.

Незадовільний стан доріг в області нині є основною темою сільських зборів. Кожен закид місцевих громад щодо того, чи лише лісовози руйнують дороги, підприємство перевіряє спільно з представниками громади. На підтвердження відповідальності перед громадою підприємство придбало для ремонту доріг автогрейдер. Це є значною допомогу громадам району в ремонті автошляхів. І, звичайно, наявність техніки сприяє більш швидкому будівництву лісових доріг.

Для більш широкого спілкування з громадою на підприємстві створено власний сайт, де постійно висвітлюється діяльність лісівників, повідомляється про досягнення колективу ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», їхніх колег із області та, звичайно, політика Держлісагентства у сфері управління лісам.

Завдяки таким керівникам, як Олександр Грицай, відбувається результативний діалог з місцевими жителями і наочно підтверджується лісівнича співпраця з громадами. Саме спільна робота лісівників та представників органів місцевого самоврядування допоможе зберегти та примножити зелене багатство.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ

15/05/2018 

http://lisvisnyk.com.ua/працюємо-так-щоб-результат-бачили-і-с/

Далі...

В Україні з’явилася турецька лабораторія для боротьби з короїдом

На сьогодні найбільш небезпечними шкідниками соснових лісів в України є короїд вершинний та шестизубий. Першопричина – негативні процеси, які спостерігаються в лісових насадженнях, що пов’язані насамперед зі зміною клімату.

Такі значні підйоми температури сприяють тому, що шкідливі організми (в т.ч. й комахи) починають розмножуватися в своїх неприродних, величезних масштабах,пошкоджуючи не тільки ослаблені, але й здорові насадження. Масова деградація соснових насаджень вперше спостерігалась у 2011 року на Житомирському Поліссі, звідки поширилась на інші регіони, а з 2018 року масове, так зване «короїдне» всихання соснових насаджень, вже дійшло до соснових насаджень Сумської та Харківської області.

Взагалі, проблема всихання насаджень від короїдів стосується не тільки України, така ж катастрофічна ситуація всихання соснових насаджень відбувається у Білорусі, Польщі, Італії, Швейцарії, Німеччині, Фінляндії.

На жаль, хімічних ліків проти таких шкідників і захворювань на сьогодні немає. Лісівники можуть лише вживати певних заходів з підвищення стійкості лісів та зменшувати ризики їх пошкодження комахами та хворобами. На сьогодні єдиним методом боротьби з цим жуком є вчасне вирубування свіжезаселених дерев, поки жук ще не вилетів із них. Відповідно вкрай необхідно відразу ж переробити деревину, спалити порубкові рештки або їх подрібнити, щоб знищити шкідника, розмір якого складає не більше 3-4 мм.

Окрім своєчасних рубок, можна запроваджувати заходи з приваблювання птахів, переважно дятлів і синиць, які можуть знижувати чисельність популяції короїдів на 10-30%. Також у деяких країнах використовують хижаків – у Австрії, Канаді, США і Туреччині використовують біологічний метод вирощування і випускання хижих комах, який на сьогодні починає запроваджуватись в Україні.

Державне агентство лісових ресурсів України впроваджує сумісний проект, згідно з яким Генеральний директорат лісового господарства Туреччини надав державному спеціалізованому лісозахисному підприємству «Харківлісозахист» лабораторне обладнання для вирощування двох видів комах-хижаків, які можна вирощувати в лабораторних умовах і потім випускати в ліс, як елемент інтегрованого захисту лісу проти короїдів.

Личинки короїдів розвиваються приховано в тканинах дерев, формуючи специфічні ушкодження під корою.

Thanasimus formicarius – мурахожук – особи якого здатні знаходити яйця, личинок, лялечок і дорослих жуків короїдів під корою дерев, знищувати їх, забезпечуючи біологічний захист дерев.

У зв’язку з використанням хімічних препаратів а агроному секторі, більша частина цих жуків знищується, але вирощування їх в лабораторії та випуск в природу може забезпечити поступове знищення осередків короїдів.

Отримане обладнання – контейнери і термостати для вирощування різних стадій жуків, автоклави для стерилізації поживного середовища, мікроскопи і бінокуляри для контролю параметрів життєздатності популяції мурахожука та інші прилади необхідні для повного циклу вирощування мурахожуків та випуску їх в природу.

Варто зазначити, що застосування біологічних засобів це недешевий і довготривалий процес. Необхідно виростити достатню кількість жуків в лабораторії для випуску, тому на великих територіях у десятки тисяч гектарів ефект застосування хижих комах буде помітний тільки через декілька років. Але ж зниження щільності другої популяції короїда буде помітно вже в рік випуску.

На сьогодні лабораторне обладнання встановлено у корпусі біолабораторії ДСЛП «Харківлісозахист» і підприємство розпочало вирощування хижих жуків. Перші випуски хижих жуків для проведення виробничих дослідів і встановлення оптимальних термінів і кількості заплановані проводитись у лісогосподарських підприємствах Сумської області, де осередки масового розмноження та всихання сосни тільки почались.

Прес-служба Держлісагентства
14/05/2018

http://lisvisnyk.com.ua/в-україні-зявилася-турецька-лаборат/

Далі...

Володимир Бондар взяв участь у Загальних зборах Лісівничої академії наук України

Для лісової галузі дуже необхідний «голос науки». На цьому сьогодні наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час Загальних зборів Лісівничої академії наук України, які відбулися у Національному університеті біоресурсів та природокористування.

Під час свого виступу Володимир Бондар поінформував присутніх про ситуацію, яка склалася в лісовій галузі протягом минулого року, та розповів про плани на майбутнє.
Зокрема, він зазначив, що вдалося запобігти намірам передачі лісів у концесію, внісши до законопроекту «Про концесії», який був прийнятий Парламентом у першому читанні, відповідні доповнення.

«Це наша спільна перемога. Зазначеним законопроектом вносяться зміни до Лісового кодексу України, якими прописано неможливість передачі лісів у концесію», — сказав заступник Голови Держлісагентства.

Також Володимир Бондар поінформував про варіанти реформування галузі та закликав українських науковців дати свої висновки щодо цього питання.

«Лісовій галузі вкрай необхідний «голос науки», щоб саме з наукової точки зору, виважено та фахово підходити як до реформування галузі, так і загалом до ведення лісового господарства», — наголосив він

Не оминув Володимир Бондар і проблему масового всихання лісів.

«Зараз ми не можемо ефективно з цим явищем боротися. Поки що у нас зв’язані руки. Лісівники залишилися з цією проблемою один на один. У той час, як в Європі цілком вдало вдається протистояти проблемі всихання лісів. Ми зі своєї сторони напрацювали необхідні зміни до Санітарних правил і зараз відстоюємо їх під час погодження з різними органами влади», — поінформував заступник Голови Держлісагентства.

Він звернув увагу на те, що зараз суспільству нав’язується думка про те, що лісівники навмисно вигадали проблему поширення шкідників та масового всихання, однак це зовсім не відповідає дійсності.

«Вже зараз є наукові висновки та обґрунтування, що це дійсно проблема, і як з нею боротися. Однак, і тут науці потрібно більш широко працювати та висловлюватися. І сподіваюся, ми спільними зусиллями зможемо побороти цю проблему», — наголосив Володимир Бондар.
Окрім того, заступник Голови відомства повідомив, що наразі активно відбувається співпраця з Німецько-українським агрополітичним діалогом з метою проведення національної інвентаризації лісів в Україні.

30/04/2018

http://lisvisnyk.com.ua/володимир-бондар-взяв-участь-у-загаль/

Далі...

«Лісівники не знімають із себе відповідальності за стан доріг» , - Олександр Рибчинський

Останнім часом на Волині гостро постала проблема доріг загального користування місцевого значення. Точніше – проблема їх відсутності або перебування у вкрай незадовільному стані. При цьому, окремі ЗМІ просто рясніють повідомленнями про те, що основними винуватцями у цій ситуації є транспорт, який перевозить лісопродукцію.

Заперечити проблему поганих доріг важко. В тому числі на Волині. Наші дороги дійсно потребують ремонту або взагалі будівництва. Якою ж у цій ситуації є участь та позиція самих лісівників, розповів у профільний заступник начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Рибчинський.

– Нас усіх хвилює якість доріг. Ми всі безпосередньо є учасниками дорожнього руху. Але ж ми також розуміємо, що проблема виникла не сьогодні і не вчора. І її точно створили не лише лісовози.

Але це не означає, що ми не будемо працювати у цьому напрямку.

Нещодавно з ініціативи начальника управління Олександра Кватирка відбулася нарада за участі керівництва обл­держадміністрації, профільних структур, органів місцевого самоврядування. Ми запросили підприємців-перевізників лісопродукції, учасників аукціонів. Були також директори всіх лісогосподарських підприємств. Вийшла справжня дискусія. Адже питань справді багато.

Підприємці логічно цікавилися, куди витрачаються відсотки з коштів, сплачених за паливно-мастильні матеріали, які надходять у місцеві бюджети. Зі свого боку представники контролюючих дорожніх структур зверталися із проханням дотримуватися вимог при навантаженні та перевезенні лісопродукції.

Діалог вийшов результативним. Ми маємо чітку позицію керівництва обл­держадміністрації. Будемо напрацьовувати подальший алгоритм спільних дій.

– Все це добре. Але хотілося б почути саме позицію лісівників. Адже дійсно не можна заперечити, що лісовози руйнують і без того зруйновані сільські дороги. Потім у село не може доїхати пожежний автомобіль, швидка…


– Одразу зазначу таке: управління лісового та мисливського господарства, як і безпосередньо лісогосподарські підприємства, в жодному випадку не знімають із себе відповідальності за стан доріг загального користування. Особливо місцевого значення.

Ми заявляємо про готовність взяти на себе частину витрат та робіт, які потрібні для відновлення таких доріг. Звісно, за умови, якщо будемо мати для цього законні інструменти.

Водночас ми не можемо погодитися, що до такого критичного стану сільських доріг призвела діяльність винятково лісогосподарських підприємств. Усі добре розуміємо: проблема лежить значно глибше. І її вирішення залежить від багатьох факторів. Стан доріг відображає цілий комплекс проблем, в першу чергу – економічних.

Повторю: лісівники не стоять осторонь. Щоб не бути голослівним, назву цифри.

Так, за 2017 рік до місцевих бюджетів державними лісогосподарськими підприємствами сплачено податків у сумі майже 78 млн грн. З них у вигляді попневої плати за використання лісових ресурсів за 2017 рік у місцеві бюджети направлено 20 млн грн.

За І квартал 2018 року попневої плати було внесено більше 13 млн грн.

Під час наради сільські та селищні голови самі розповідали, що це – майже половина їх місцевих бюджетів! Представники органів місцевого самоврядування дякують лісівникам. Погодьтеся: крім лісу і сільського господарства, у селах немає більше ніяких заробітків… На жаль. Саме тому така пильна увага до праці лісівників. Ми це розуміємо.

– Зокрема кожна селищна рада та ОТГ чітко знають суму, яку вносить держлісгосп. У свою чергу зобов’язані частину цих коштів витрачати на утримання доріг місцевого значення загального користування у належному стані. Я правильно розумію? Хто може зобов’язати їх це зробити?


– Так. Крім того, частина коштів лісогосподарських підприємств вноситься у вигляді податку за придбані паливно-мастильні матеріали. Зокрема за 2017 рік ця сума становить 88 млн грн, а за І квартал 2018 року – 27,1 млн грн.

Хто має проконтролювати, куди направляються ці кошти? Думаю, вам, журналістам, видніше. Скажу лише, що ми теж хотіли б це знати.

– Та все ж: лісівники якось реагують на проблеми людей?


– Не лише реагуємо. Працюємо над їх вирішенням. Безпосередньо на місцях.

З ініціативи управління протягом лютого-березня керівниками лісогосподарських підприємств проведено понад 300 зустрічей із громадами селищних рад, складено відповідні протоколи, де визначено строки, обсяги робіт, які необхідно провести на ділянках доріг, якими проводиться вивезення лісопродукції та інших вантажів.

Вважаю, що така практика узгодження є продуктивною та необхідною. Це обов’язково дасть результат.

Вже найближчим часом лісівниками заплановано проведення грейдерування понад 400 км доріг. На окремих ділянках планується підсипка щебенем або баластом – з місцевих кар’єрів. І цю роботу лісівники проводять щорічно. Триває вона і зараз.

Інше питання, що не завжди маємо документальні підстави і пояснення для контролюючих органів про доцільність проведення таких робіт.

Зважаючи на всі ці обставини, ми звернулися до керівництва облдержадміністрації з пропозицією порушити питання перед Кабінетом Міністрів про включення до переліку цільових витрат лісогосподарських підприємств, передбачених на ремонт та утримання в належному стані доріг загального користування місцевого значення, які не перебувають на балансі лісогосподарських підприємств.

Щодо дотримання нормативів із навантаження, то можу запевнити: структура автотранспортного парку лісогосподарських підприємств та їх технічні параметри повністю відповідають нормативам відповідної постанови Кабміну, якою ці вимоги встановлені.

– Під час тієї наради, про яку ви згадували, Маневицький селищний голова Олександр Гаврилюк зазначив, що дороги Маневиччини перебувають у жахливому стані. Це вже знають усі, хто їхав хоча б напрямком Луцьк-Маневичі… А от про якість лісових доріг навпаки – говорив позитивно.


– Добре, що нашій роботі дають високу оцінку. На Волині питанню лісових доріг дійсно приділяється багато уваги. Вони завжди були у пріоритеті. Відповідно – колегія управління тримає ситуацію на постійному контролі. Питання будівництва та утримання лісових доріг піднімається на кожній виробничій нараді.

На чому наголошу: розвиток мережі лісових доріг давно вийшов за рамки лише лісівничої, екологічної чи економічної функціональності. Лісові дороги мають важливе соціальне значення. Їх будівництво планується так, що це позитивно впливає на розвиток інфраструктури населених пунктів, сприяє життєдіяльності місцевих громад, що проживають на лісових територіях, скорочує віддалі між містами та селами, забезпечує цілорічний надійний транспортний зв’язок, значно понижує навантаження на основні магістралі області.

Зокрема за період 2007-2017 років силами державних лісогосподарських підприємств збудовано 520 км нових доріг. 40% із них носять соціальний характер. Вони протягом усіх цих років утримуються в належному стані саме державними лісогосподарськими підприємствами.

Тільки за останній – 2017 рік – вже за новими стандартами збудовано 102 км сучасних лісових доріг. У планах 2018 року передбачено сформувати ще 103 км земельного полотна, 54 км – із твердим покриттям. Заплановано також провести експлуатаційне утримання 219 км діючих лісових доріг.

Силами державних лісогосподарських підприємств створено інтерактивну карту лісових доріг. Це дає змогу оперативно здійснювати контроль за їх станом та миттєво приймати рішення їх ремонту та реконструкції у випадку погіршення експлуатаційних характеристик.

Щорічно на розвиток і покращення лісотранспортної мережі державними лісогосподарськими підприємствами витрачається понад 15 млн грн.

Хочу підкреслити, що вибір об’єктів, узгодження обсягів робіт, пов’язаних із фінансуванням, ремонтом, реконструкцією та будівництвом лісових доріг, узгоджується з органами місцевого самоврядування.

– Не можу оминути увагою ще одного питання. Зараз із повідомлень у ЗМІ видно, що волинські лісівники активно реалізовують проекти із будівництва зупинок громадського транспорту. Звідки взялася така ідея?

– Це ініціатива начальника управління Олександра Кватирка. А звідки взялася ідея? Звісно, з потреб людей. Такі зупинки будуть побудовані та встановлені у кожному районі. Саме там, де місцеві громади найбільше цього потребують.

Не буду деталізувати, але волинські лісівники останнім часом реалізовують чимало соціальних проектів.

І ми завжди говоримо: єдине, чого просимо, так це простої вдячності у вигляді бережливого ставлення людей до зробленого лісівниками.

А повертаючись до теми нашої розмови, на завершення додам, що лісівники нашої області ніколи не стоятимуть осторонь проблем, які виникають при експлуатації доріг місцевого значення.

І якщо буде тверда позиція всіх сторін, тісна взаємодія та порозуміння з місцевими громадами, у питанні вирішення проблеми утримання та експлуатації доріг буде позитивний результат.

– Дякую! Успіхів вам! Усі будемо сподіватися на результат.


Спілкувалася Світлана ГАВРИЛЮК

«ЛВ» № 3-4. 2018 р.
http://www.volynpost.com/articles/1471-lisivnyky-ne-znimayut-iz-sebe-vidpovidalnosti-za-stan-dorig--oleksandr-rybchynskyj

Далі...

Битви за ліс

Лісові питання – чи не найактуальніші на Волині – у краї лісів та озер. Ось і чергова сесія облради не обійшлася без скандалу. Депутати Волинської обласної ради (ініціатива депутата від Радикальної Партії Олега Ляшка Юрія Ройка) вирішили звернутися до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана та Міністерства екології та природних ресурсів, аби повернути державний ліс у комунальну власність. Звісно, не обійшлося без взаємних звинувачень та образ.

…Свого часу, а це вже сьогодні далекого 2011-го, комунальні ліси за згодою сторін (депутати районних, обласної ради, облдержадміністрація) передали у підпорядкування Держлісагентства України. Майно розподілили між пайовиками. Працівники перейшли на роботу у підприємства державного лісового господарства. Ліси, які висаджували гуртом цілі громади, а згодом були передані КП «Волиньоблагроліс» – поставили на облік у Волинському ОУЛМГ, надавши дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення площ лісового фонду в постійне користування.

Минуло сім років. І от Волинською обласною радою разом із КП «Волинь­облагроліс» та «Волиньприродресурс» подано адмінпозов про скасування розпоряджень голови Волинської ОДА щодо передачі комунальних лісів «Волиньлісу».

На захист тепер уже лісів державного підпорядкування став заступник голови Держлісагентства України, депутат Волинської обласної ради Володимир Бондар. Він зауважив, що ліси завжди були, є і залишаться власністю громади, незалежно від того, хто вестиме там господарювання. І працюють у державних лісогосподарських підприємствах лісівники-волиняни, які є представниками тієї ж громади, які отримують заробітну плату та платять податки. У тому числі – до місцевого бюджету. А постійні спекуляції довкола цього питання виділяють лісівників у якусь окрему групу людей, нібито не приналежних до громади.

«У 2011 році обласною державною адміністрацією на доручення Кабінету Міністрів України було проаналізовано роботу комунальних підприємств, у результаті чого були видані розпорядження голови обласної ради «Про вдосконалення управління лісовим господарством» та «Про утворення комісії для передачі лісів дочірніх підприємств комунального спеціалізованого підприємства «Волиньоблагроліс» до сфери управління обласного УЛМГ Держлісагентства України, – нагадав історію передачі лісів Володимир Налькович. – Ініціювання питання щодо повернення лісів у підпорядкування Держлісагентства відбулося внаслідок кількох причин, встановлених результатами перевірок. Основна з таких претензій – волинське обласне комунальне спеціалізоване лісопідприємство та його дочірні підприємства не забезпечили ефективного ведення лісового господарства та охорону лісів від незаконних рубок, що підтвердили перевірки міжрайонної природоохоронної прокуратури. Позицію голови ОДА підтримав депутатський корпус та 26 травня 2011 року сесією обласної ради прийнято рішення про ліквідацію відповідного комунального підприємства. Варто наголосити: на момент ліквідації по обласному підприємству «Волинь-облагроліс» та його дочірніх підприємствах накопичилося боргів у сумі 3,2 млн грн, в тому числі заробітна плата – 834 тис. грн, кредиторська заборгованість – 1 млн 805 тис. грн. Тож чи є у такому випадку підстави звинувачувати лісівників у протиправному використанні лісових ресурсів та діях не на користь громади? А міфи про те, що облагроліси приносили громаді значні прибутки, нічим не обґрунтовані. І це твердження базується на реальних економічних показниках роботи підприємств протягом останніх 7 років».

…Вислухавши аргументи свого колеги-депутата, народні обранці не зреагували і таки знайшли кворум та проголосували за звернення до вищого керівництва держави та Мінекології, яке назвали: «Щодо протиправного використання лісових ресурсів в окремих районах Волинської області».

Ми попросили заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря відповісти на кілька запитань, першим із яких, звісно, було про ситуацію, що склалася із так званими комунальними лісами на Волині.

– Сьогодні Волинська обласна рада хоче забрати ті лісові масиви і майно, яке було колись у лісах міжгосподарського підпорядкування і яке свого часу було передано рішенням попереднього голови облдержадміністрації в державну власність, – прокоментував Володимир Налькович. – Майно було частково розподілено між власниками і його вже на даний момент немає. Є лісовий масив, яким хочуть користуватися. Зробити знову обласне комунальне підприємстсво і знову розпоряджатися цим лісом. Жодної здорової логіки в цьому я не бачу. По-перше, працівники, які перейшли у державні підприємства, задоволені, працюють, отримують достатньо високу заробітну плату і під великим питанням, чи хтось захоче кудись повертатися. Друге питання – майно, яке вже розподілено між тодішніми власниками. Це були пайовики. Комусь на пай дали те, комусь інше. Власне, цього майна вже повернути не можна. Тому ці підприємства не мають ні контор, ні техніки, ні обладнання – нічого того, що можна було б використовувати для ведення діяльності та лісового господарства. По-третє, сьогодні державні підприємства працюють досить ефективно і мають прибутки, досить високий рівень сплат до бюджету, достатньо високий рівень зарплат. Тому економічної логіки їх перепідпорядковувати також нема. Просто в цьому випадку в деяких депутатів, у яких родини працюють із лісом і які хочуть отримувати продукцію за дешевою ціною, виник конкретний інтерес. Тому що, безперечно, ведення лісового господарства у таких підприємствах є на достатньо низькому рівні. Ніякого електронного обліку там не ведеться. Та й все інше… Ми знаємо, як проводиться робота в такого роду господарствах. І ціна реалізації сировини там суттєво дешевша. Сьогодні замість того, аби державі сплачувати відповідні високі податки, деякі депутати пропонують повернутися до неефективних для держави форм господарювання. Але їхні підприємства чи підприємства їхніх родичів виграли б від такого рішення. Отримавши ресурс за дешевшою ціною.

– Як думаєте, це звернення матиме результат?

– Воно буде розглядатися Кабінетом Міністрів. А процедура така, що Кабінет Міністрів перед тим, як приймати якесь рішення, безперечно, буде доручати це питання на розгляд Державному агентству лісових ресурсів. А у нас думка сформована і незмінна. Ми будемо категорично проти і, сподіваюся, наші аргументи, наші доводи будуть почуті у Кабміні та Міністерстві аграрної політики.

– Ще одне питання місцевого рівня, але воно характерне для всієї України. У заказнику «Зубр», що на Волині, демонтували вишки, які фактично, як стверджують в управлінні лісового господарства, використовувалися для обліку тварин. Така ж ситуація на багатьох інших територіях ПЗФ. Як вважаєте, чи дійсно є потреба у руйнуванні вишок і чи є така діяльність правомірною?

– Будь-яка діяльність у лісі, яка проводиться невідомо ким, невідомо чим і не відомо, з якою метою, – не правова. Сьогодні всі «фахівці» у лісовому господарстві. Кожен вважає, що розуміє, знає і намагається вплинути у той чи інший спосіб на щось. Але що дійсно правильно зробити і як, ніхто з них, за великим рахунком, не знає. Одна думка: ріжуть ліс, б’ють звіра і з цим треба боротися. А головне – не відомо хто займається такого роду діяльністю. Вважаю, що у кожному підприємстві, не залежно від форми власності, має бути відповідний порядок. І здійснюватися ті чи інші заходи мають, аби щось вдосконалити, а не зруйнувати.

– Чи вам не здається, що зараз знову починають на темі лісу робити політику?

– Очевидно. Але такі речі будуть мати місце. І політика в цій діяльності буде присутня. Така вже логіка політичного процесу. Вважаю, що є достатньо розумних людей, які бачать і розуміють, що відбувається. Вміють слухати аргументи і робити висновки.

– 3 квітня Верховною Радою України у першому читанні (за основу) прийнято проект Закону України «Про концесії». Законопроект містить зміни до Лісового кодексу України, які унеможливлюють передачу лісів у концесію…

– Так. Хочу подякувати всім, хто долучився до боротьби, аби це відбулося. Починаючи від лісівників, завершуючи депутатами Верховної Ради, головами адміністрацій. Із Закону про концесії, який прийнятий у першому читанні, таки вилучили лісогосподарські підприємства, більше того – пропонується доповнити статтю 16 Лісового кодексу України «Право користування лісами» наступним змістом: «Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами концесії, згідно з Законом України «Про концесії». Це дуже правильна, серйозна і сильна теза щодо лісового господарства. Це наша спільна перемога!

– Володимире Нальковичу, також Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про заборону суцільних рубок ялицево-букових лісів на стрімких схилах Карпатського регіону. У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що відтепер «стане можливим проводити лише вибіркові рубки головного користування та вибіркові рубки формування і оздоровлення лісів у ялицево-букових деревостанах на стрімких схилах у лісах Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей». В Україні з 2000 до 2011 року діяв мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону. Коли мораторій було знято, – зазначають автори, – це погіршило охорону важливих в екологічному, санітарно-гігієнічному, ґрунтозахисному та рекреаційному значенні категорій лісів. Що скажете з приводу такого рішення?

– І один, і другий – дуже хороші законопроекти. Щодо правил рубок на схилах Карпат, – це теж важливо. Ми повинні діяти відповідно до світових стандартів і там, де це можливо, маємо проводити лише вибіркові, поступові рубки. Але треба зрозуміти, що не у всіх випадках це можливо в силу певних ознак та правил ведення лісового господарства. Там, де це потрібно, безперечно, будуть використовуватися різні форми рубок, у тому числі і суцільні. Але ми хочемо їх мінімізувати. Тобто впроваджувати тільки там, де це необхідно.

Оксана ЧУРИЛО

«ЛВ» №3-4 2018р.

на продовження теми
Начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр КВАТИРКО також прокоментував ситуацію із «комунальними лісами»: «Зараз йдеться про трохи більше 50 тис. га лісів.

Користь для волинян від перебування вищеназваних лісів у комунальній власності, чим найбільше аргументують свою позицію депутати, є ефемерною і нічого, крім політичних дивідендів окремим людям, не несе.

Нашими спеціалістами були проаналізовані основні показники фінансово-господарської діяльності підприємств, які перебували у комунальній власності. На прикладі двох із них – ДП «Прибузьке ЛГ» та ДП «Поліське ЛГ» – ми показали все у динаміці.

База оподаткування виросла. Суми сплачених до місцевих бюджетів податків збільшуються із кожним роком, чого цілком достатньо, щоб зруйнувати міф про те, що коли ліси перебувають у комунальній власності, громада отримує більше податків.

Хочу наголосити, що податкове навантаження на державні підприємства у вигляді дивідендів становить сьогодні 75%. Отриманий прибуток державні лісогосподарські підприємства витрачають на модернізацію виробництва та ведення лісогосподарської діяльності.
Тому для громади від зміни форми управління фактично може змінитись лише маркування транспортних засобів та техніки, яка буде задіяна у виробничому циклі.

Окремої уваги потребує питання якості ведення лісогосподарювання. Для прикладу, капітальні видатки (а це придбання техніки, обладнання, спецзасобів та будівництво) за 2016-2017 роки по двох вищевказаних лісгоспах склали майже шість із половиною млн гривень! Сподіваюсь, депутати володіють інформацією про розміри капітальних видатків, які здійснювало у свій час КП «Волиньоблагроліс».

Політизація питання навколо бувших лісів КП «Волиньоблагроліс» призвела до того, що громаді нав’язується думка про наддоходи від отримання лісів у комунальній власності. А лісогосподарювання – це ще і витрати! Немаленькі витрати! До відома: за 2016 рік на проведення всього комплексу лісогосподарських робіт ДП «Прибузьке ЛГ» та ДП «Поліське ЛГ» понесено 49,2 млн гривень витрат, за 2017 рік ці витрати склали 50 млн гривень. Тобто, перш ніж отримати доходи, громада повинна нести великі витрати, починаючи із документального оформлення діяльності, закінчуючи створенням і модернізацією виробничої бази та забезпеченням належного рівня оплати праці людей.

Це про те, що кожен із учасників предмету дискусії навколо зміни форми власності лісів повинен відповідально ставитись до заяв і обіцянок, які роздаються громадам. Управління лісами – це значні витрати та відповідальність, а не клондайк на рівному місці».

Оксана ЧУРИЛО

«ЛВ» №3-4 2018 р.

http://lisvisnyk.com.ua/битви-за-ліс/

Далі...

Нові технології у лісі

Сьогодні використання технологій мультиспектральної зйомки із застосуванням безпілотників для моніторингу територій – не дивина.

Безпілотні літальні апарати (БПЛА) почали твердо займати свою нішу в різних сферах діяльності людини. Не стало винятком і лісове господарство.


У практиці лісових господарств світу БПЛА застосовуються переважно в двох напрямках:

– візуальний моніторинг лісових масивів із отриманням даних у реальному часі або після обстеження й обробки фото- чи відеоматеріалу.

– мультиспектральна зйомка як один із різновидів дистанційного зондування землі (ДЗЗ).

Якщо із застосуванням БПЛА для візуального моніторингу ще більш-менш ясно – у керівників підприємств лісової галузі нашої країни сьогодні є розуміння, які дані вони можуть отримувати у разі проведення фото- чи відеозйомки з повітря за допомогою БПЛА, то із застосуванням мультиспектральної зйомки ситуація абсолютно протилежна. Хоча розуміння цієї технології та використання її результатів відкривають значно більше можливостей, порівняно зі звичайною фото- та відеозйомкою. Це стосується як комерційної складової діяльності підприємства, так і напрямків збереження та дослідження загальних тенденцій у лісовій галузі.

Отже, що це за технологія, як її використовують у світі і яку корисну інформацію вона спроможна надавати, спробуємо розглянути у цій статті. Відразу варто зазначити: питання, пов’язані із державним врегулюванням діяльності підприємств лісової галузі в Україні, які можуть стосуватися використання цієї технології, у цій статті ми розглядати не будемо.

Технологія використання мультиспектральної зйомки поверхні землі як одного із різновидів ДЗЗ не є новою.

Із розвитком космічної техніки, починаючи із 70-х років минулого століття, технологію почали використовувати для дистанційного зондування сільськогосподарських полів. Але лише серед вузького загалу науковців – за допомогою супутникової зйомки.

Для оцінки різноманітних параметрів рослинності використовують геоприв’язані (GPS-прив’язка) знімки, зроблені у різних спектральних діапазонах (використовуються канали видимого спектру та ближньої інфрачервоної області). Для кожного пікселя такого знімку математично розраховується так званий вегетаційний індекс, який, залежно від його формули, може надавати різну кількісну оцінку фотосинтетично-активній біомасі рослинності у пікселі знімку. Тобто надавати ту чи іншу інформацію стосовно біологічних процесів, які відбуваються у рослині, а значить – надавати інформацію про її стан.

Із таких знімків складається так звана індексна карта місцевості. Якщо говорити простими словами: для оцінки стану здоров’я рослин, у рамках технології, використовують дані за кількістю світла, яке падає на рослину, та кількістю світла, що відображається від неї у різних спектральних діапазонах.

Особливістю природи всіх рослин, як ми знаємо, є процес фотосинтезу. Якщо цей процес протікає нормально – рослина здорова, має насичений зелений колір. Але якщо з будь-якої причини цей процес порушується – рослина починає його втрачати. Науковці з’ясували, що початкові зміни у кольорі рослин відбуваються у ближньої інфрачервоної частини спектру (малюнок 1). А це означає, що за умови, якщо ці зміни вдасться виявити, буде можливо ідентифікувати початок хвороби у рослини ще на ранній стадії (коли візуально ще не видно зміни кольору), та вжити заходів щодо її усунення. Це і стало основною задачею, яку вирішує технологія мультиспектральної зйомки: виявити проблему у здоров’ї рослини на ранній стадії.

З часом застосування технології мультиспектральної зйомки було поширено на весь рослинний шар Землі, у тому числі й на лісові ресурси. Для оцінки стану лісу почали використовувати ті ж самі вегетаційні індекси, що і для сільськогосподарських культур, а з часом були розраховані й спеціальні.

Із розвитком комп’ютерної техніки стали доступними безпілотні технології, у тому числі й повітряні безпілотні літальні апарати, застосування яких зробило технологію мультиспектральної зйомки загальнодоступною. Багаторічний досвід використання даних ДЗЗ дозволив БПЛА швидко знайти своє застосування й у лісовій галузі. Сьогодні у світі й в Україні, зокрема, доступні мультиспектральні системи, адаптовані для встановлення на БПЛА, здатні робити зйомку з повітря та отримувати індексні карти відразу на місці, у польових умовах, надаючи точну й оперативну інформацію про стан лісового масиву на визначеній території.

Розглянемо на прикладах, яку саме інформацію можна отримувати за результатами мультиспектральної зйомки з повітря за допомогою БПЛА (зазначимо основну інформацію, яку можливо отримувати. Повний перелік залежить від марки обладнання – мультиспектральної системи).

Виявлення стресових зон (осередків) дерев

Технологія дозволяє ідентифікувати наявність проблем у дерева на ранній стадії, коли візуально, за зміною кольору, її ще не можна ідентифікувати.

Для хвойних дерев система ідентифікує уражене короїдом дерево на ранніх стадіях (це також дерева третьої категорії), на відміну від зйомки звичайною камерою, яка не спроможна виявити такі зміни. На малюнку наведено приклад індексної карти ділянки лісу із визначеною проблемною зоною. За допомогою кольору, від зеленого до червоного, на індексній карті позначаються ділянки із проблемами. Завдяки тому, що кожен знімок прив’язаний до GPS-координат, можливо визначати координати окремих дерев із точністю самого GPS.

Спроможність ідентифікації дерев третьої категорії – для підприємств має важливе значення з економічної точки зору. Оскільки дерева третьої категорії ще можуть бути реалізовані як ділова деревина.

Сухостій

Сухостій на індексній карті ідентифікується за допомогою чорного або червоного кольору – чорний колір означає, що на цьому місті немає рослинності, червоний – що рослинність є, але вона пригнічена, тобто засихає.

Оцінка наслідків пожеж

Територія після пожежі, як правило, втрачає майже всю рослинність. Тому на індексній карті ця зона відображається чорним або червоним кольором. Оскільки індексні карти є геоприв’язаними, то завжди можна точно визначити площу будь-якої виділеної ділянки карти, завдяки чому складається оцінка масштабу вигорання.

Спостереження за станом розвитку молодих насаджень

За допомогою вегетаційної карти можна робити аналіз стану здоров’я насаджень. У разі виникнення проблем вегетації – оперативно вживати заходи для запобігання загибелі саджанців. Можливо також робити підрахунок кількості саджанців. Це може бути актуально, коли потрібно визначити кількість саджанців, які прийнялися.

Інвентаризації лісу

Система дозволяє отримувати ряд кількісних та якісних характеристик, які використовуються при інвентаризації лісу.

Створення довгострокових прогнозів

Проведення системного моніторингу дозволяє накопичувати масив даних.

Його використання дає можливість робити аналізи, прогнози, виявляти тенденції у стані конкретного лісового масиву.

Може виникнути питання щодо використання супутникових знімків та індексних карт. Адже сьогодні існують дані супутникової зйомки, доступні для загалу. Тут слід зазначити наступне. Перевага зйомки з повітря за допомогою БПЛА перед супутниковою – це оперативність отримання інформації, висока точність та роздільна здатність знімків. Крім того, всі результати доступні через декілька хвилин після зйомки. Вартість отриманого, порівняно із супутниковими знімками, значно дешевша. Застосування безпілотного літального апарату такого типу дозволяє здійснювати зйомку великої площі. У зв’язку з цим застосування безпілотних літальних апаратів є найбільш ефективним засобом для спостереження і дистанційного збору даних про стан лісового фонду із використанням мультиспектральної зйомки.

Незважаючи на свій великий потенціал, застосування цієї технології у лісовому господарстві України сьогодні істотно відстає від аналогічного за кордоном. Тому пошук нових можливостей є досить цікавою та актуальною темою в нашій країні.

Каміл Алієв


«ЛВ» №3-4. 2018р.

23/04/2018 

http://lisvisnyk.com.ua/нові-технології-у-лісі/

Далі...

А як у них? Дрони у шведському лісовому господарстві

Продовжуючи тему використання безпілотників, зауважимо, що цього року у Швеції будуть завершені перші проекти, присвячені використанню дронів у лісовому господарстві.

Використовуватиме їх Skogsstyrelsen (Лісове агентство), у володінні якого перебуває 50 безпілотних літальних апаратів (у Швеції – UAV, що англійською: U – unmanned; A – aerial; V – vehicle.) Це дуже багато, хоча кількість дронів в цілому у Швеції ще більш вражаюча – близько 400 тисяч.

Дрони над лісами

Яке майбутнє використання безпілотників у шведському лісівництві? Відмінне. Антон Голмстром – спеціаліст із дронів у Skogsstyrelsen – має тверду думку з цього приводу: «Я переконаний, що ми іще не можемо уявити собі способу використання цих пристроїв у найближчому майбутньому. На мою думку, наступні кілька років передбачають вибухову присутність дронів у шведських лісництвах».

Шведи відомі своєю готовністю експериментувати в лісі, що вони й не приховують. Урбан Вальберг із Центру Дронів Швеції підтверджує заяву Холмстромса: «Лісове господарство є однією з галузей, що демонструють найбільшу зацікавленість у використанні безпілотників. На ярмарку Elmia Wood в 2017 році зацікавленість дронами була на високому рівні. Багато приватних лісівників уже користуються безпілотниками на своїх територіях, а їхні знання на цю тему є дуже великими. Я впевнений, що урядовці, лісові асоціації чи організації, що діють у галузі лісу, хотіли б бути на передовій у застосуванні нової техніки».

Він додав, що в 2017 році кількість безпілотних літаків у володінні Skogsstyrelsen збільшилася з 20 до 50, а в цьому році 15% штатних працівників будуть укомплектовані дронами. Нині кількість лісівників, які використовують нову технологію в роботі, становить близько 3 тисяч осіб, а через два роки їх буде в десять разів більше. І це ще дуже занижена оцінка.

– Сьогодні дрон, оснащений якісними камерами, ми можемо придбати за 10-15 тисяч крон (1 крона – 0,42 злотих або 3,1 грн), – продовжує Вальберг. – Така ціна сприяє їх популяризації на ринку. А далі вже поділяються на «хобі дрони» і спеціалізовані моделі. Наприклад, для лісового господарства.

Інвентаризація або посів

Антон Холмстром вважає, що нині безпілотники найкраще підходять для інвентаризації лісу: «Розвиток технології дозволяє обладнати дрони з такими пристроями, як радіолокація, термічні камери, системи, що дозволяють оцінити лісовий ґрунт без урахування деревних коронок, і це лише кілька прикладів. Він також згадує різні програми аналізу даних. У сільському господарстві безпілотні літальні апарати використовуються для регулювання зрошувальних систем із використанням датчиків, що повідомляють про вологість ґрунту, та програму, яка передбачає майбутні опади. Часто використовуються дрони для розпилювання добрив. Може бути, що у майбутньому і землі будуть засіватися з їхньою допомогою».

– У лісовому господарстві, наприклад, ми можемо використовувати їх для боротьби з лісовими шкідниками або комахами, – наводить приклад Голмстромом і підсумовує, що дрони з іграшок та хобі перетворюються на необхідне обладнання кожного, хто бере участь у плануванні або проведенні лісових робіт.

Спрощений робочий контроль

Андерс Еренстрем, консультант лісового господарства Сідсведа, на підставі практики заявляє, що використання безпілотних літаків дозволяє проводити інвентаризацію, спостереження та контроль над більшими територіями.

– Ви можете швидко перевірити продуктивність роботи, наприклад, підготовку ґрунту, посадку, чистку або проведення лісозаготівельних робіт. Кожен, хто відповідає за подібний контроль, повинен мати дрон, як свій робочий інструмент, – каже Еренстрем і додає: – Але з застереженням – дрон повинен бути лише доповненням до ніг та контролю на місцях. Деякі речі, видимі з повітря, виглядають інакше на землі, і навпаки. Тим не менше, використання дронів для всіх лісівників дуже актуальне, оскільки це полегшує роботу та економить час.
Також найбільша шведська лісова асоціація Södra, яка об’єднує понад 50 тисяч власників приватних лісів, робить ставки на безпілотні літальні апарати. Робочий дизайнер Йохан Мальмквіст каже: «Ми бачимо багато областей лісового господарства, де безпілотники можуть виконувати ефективніше лісові роботи, ніж люди. Прикладом може бути інвентаризація лісових ушкоджень, до якої ми використовуємо дрони з 2015 року. Södra закупила дрони та обладнання для всіх своїх бізнес-секторів в асоціації та пройшла навчання на першому етапі з 51-м оператором.

– Для наших штатних працівників ця нова техніка є дуже корисною. Це дозволяє швидко перевірити великі площі. Я бачу відразу, чи я повинен йти на поле, щоб перевірити роботу особисто, – підкреслює Мальмквіст. Наприклад, при оцінці пошкодження ураганом дрон є дуже точним і, що найголовніше, безпечним способом обстеження території.

Зрозуміло, що використання безпілотників збільшиться у небезпечних ситуаціях, де треба знімати з відстані.

Чи сприяє просування дронів на результат роботи лісівника і професії загалом? Це важко передбачити. Це схоже до того, що комп’ютери мали зменшити використання паперу… Але дрон, безумовно, стане корисним інструментом роботи.

Прості правила

Використанню безпілотників у Швеції сприяє не тільки вроджене бажання експериментувати, але і нещодавно проголошений закон. З 1 лютого 2018 року в Швеції діють нові правила щодо польотів дронів. Більшість із них – легкі машини, вага яких менше 7 кг. Отже, на їхнє використання не потрібен дозвіл. Однак не обійшлося без правових обмежень, які й регулює закон: дрон повинен бути позначений ім’ям, прізвищем та телефоном власника; може літати тільки в діапазоні очей користувача, без допомоги біноклів; повинен рухатися вище 120 м і не заважати людям або непокоїти тварин; не може підлетіти до аеропорту чи злітно-посадкової смуги ближче, ніж на 5 км; у зонах поблизу аеропортів (польоти з дозволу) не може підніматися вище 50 м; не може підлітати ближче 1 км від зони приземлення вертольотів; не може підніматися над місцями аварій, атомними електростанціями, в’язницями, військовими майданчиками, природними заповідниками (у цих випадках необхідні спеціальні дозволи).

А от безпілотники вагою понад 7 кг у Швеції повинні бути ще й зареєстровані, як автомобілі. Діяльність, пов’язана з їх використанням, підпорядковується органам державної влади, що приймають рішення щодо безпеки пасажирських рейсів або розподілу ліцензій на радіозв’язок (у цьому випадку не потрібна частотна ліцензія від 2,4 до 5,8 ГГц). Закон про розповсюдження фотографій та фільмів, зроблених із використанням безпілотних літальних апаратів, визначається геодезичними службами, а у випадку польотів над резерватами – Шведським агентством з охорони довкілля.

Тадеуш ЦЮРА
Переклала з польської та підготувала до друку
Уляна ЧУРИЛО

“ЛВ” №3-4 2018 р.

http://lisvisnyk.com.ua/а-як-у-них-дрони-у-шведському-лісовому/

Далі...

На межі великих змін

Лісовий ресурс повинен працювати на Україну та її народ

Лісогосподарська галузь – одна з небагатьох у країні державної форми власності, яка прибутково працює, причому на відновному природному ресурсі, що є і буде. І це – чи не єдине промислове виробництво з неприватизованими майновими активами (здебільшого, у вигляді великих сучасних промислових комплексів), включаючи сотні тисяч гектарів земель лісогосподарського призначення. Ласий шмат, що й казати.

Щоправда, років 20 тому відбулася приватизація лісокомбінатів карпатських областей під виглядом необхідності переведення економіки на ринкові рейки. В результаті колись потужні підприємства пішли під укіс і зникли з промислової карти країни, залишивши по собі борги, безробіття і майнові руїни. А саму лісову галузь в областях, що потрапили під «реформу», довелося відроджували, наче після катастрофи.

Сьогодні знову влада ставить державне лісове господарство на край великих перемін, які можуть обернутися черговою бідою не тільки для галузі, але й для всього суспільства.

«Де ваша совість, пане Мартинюк?»

Сумнівні реформи наполегливо намагається провести «рідне» лісівникам Міністерство аграрної політики та продовольства силами першого заступника міністра Максима Мартинюка та його команди. При цьому МінАПК не цікавить, як збільшити ефективність роботи галузевих підприємств, як вдосконалити нормативно-правову базу, покращити лісовий фонд держави, забезпечити ресурсом деревопереробну та інші суміжні галузі. Про це з Міністерства – ані слова. Всі його потуги зводяться, по суті, до одного простого питання: кого поставити пиляти і продавати український ліс?

Для цього так звані реформатори збираються зруйнувати існуючу виробничу структуру лісового господарства і на місце ліквідованих ними держлісгоспів запустити з бензопилами в наші ліси або приватні компанії на умовах концесії природного ресурсу, або акціонований промисловий холдинг, напряму підпорядкований Уряду.

Жоден із варіантів реформи від профільного Міністерства не ґрунтується на цифрах і реальних економічних розрахунках, які б показали позитив від нововведень хоча б у віддаленій перспективі. Звучать тільки посилання на думку сумнівних експертів з Латвії та Словенії, які у свій юний вік ліс бачили хіба на туристичному маршруті вихідного дня.

Чи насправді потрібна лісгоспу країни така кардинальна перебудова, аж до зміни суб’єктів господарювання та відмови від державницьких засад? «Свого часу Україна отримала пропозицію від Фінляндії розробити майстер-план організації нашого лісового господарства на зразок плану, запропонованого її спеціалістами для Росії, – розповідає багаторічний керівник лісової галузі України, колишній народний депутат, шанований українськими лісівниками Валерій Самоплавський. – До нас приїхали фінські науковці, практики, ознайомилися з веденням лісового господарства в багатьох областях і сказали, що їм нема чому нас вчити. Бо у нас не безкрайня тайга. Наша лісова галузь виконує не тільки економічну, але, найперше, важливу соціальну роль.

Вона має свою історію, традиції, вагомі надбання, врешті, матеріальні активи, створені не одним поколінням трудових колективів держлісгоспів. І ось сьогодні, замість розвитку, ми змушені відбивати зграю шакалів, які рвуть на шмаття наші ліси і наші підприємства. 

Де ваша совість, пане Мартинюк?»

Керівники ОДА і РДА покірливо мовчать

Про те, як захистити лісове господарство від руйнації, йшлося на двох поважних заходах, що відбулися нещодавно у Києві та Львові.

В столичному Національному університеті біоресурсів і природокористування обирали нового голову Товариства лісівників України. Ним став відомий лісівник, науковець, колишній заступник голови галузевого органу виконавчої влади, а нині завідувач кафедри дендрології та лісової селекції Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП Юрій Марчук. Почесним головою Товариства та головою ради старійшин галузі обрано Валерія Самоплавського.

А в Національному лісотехнічному університеті Львова про нагальні проблеми лісової галузі та шляхи їх вирішення говорили на виїзному засіданні парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин за участі народних депутатів, керівників галузі та, що важливо, голів облдержадміністрацій.

Народні депутати – члени Комітету підтримали пропозиції Держлісагентства України щодо недопущення передачі лісів у концесію та створення єдиної корпорації. Також вони висловилися за збереження за лісгоспами статусу юридичних осіб.

Голови ж ОДА сиділи тихо і слухали. Це загалом у них позиція така – мовчати і не мати своєї думки при розгляді лісових питань та вирішенні галузевих проблем. Багато хто з керівників місцевих органів виконавчої влади, тримаючись за крісло і партійну дисципліну, цих проблем не знає і знати не хоче. «А що ми на місцях можемо зробити? Буде так, як скаже Президент і Уряд», – розписався у безсиллі своєму і своїх колег Руслан Сенчук, голова Вижницької райдержадміністрації багатої на ліси Буковини. Хоча за Конституцією України та Земельним Кодексом якраз місцева виконавча влада є розпорядником лісового ресурсу, а також відповідальною за соціально-економічний розвиток довірених їй адмінтериторій.

Яким буде цей розвиток з реалізацією запропонованої МінАПК «Стратегії реформування лісової галузі до 2022 року»? Чи отримають державний та місцеві бюджети кошти, відповідні нинішнім податковим відрахуванням держлісгоспів, при передачі українських лісів у концесію приватним фірмам (швидше за все, іноземним) чи при керованій з Києва єдиній лісовій компанії? Чи будуть збережені робочі місця, трудові колективи – а чи тисячі спеціалістів вимушені будуть кинути сім’ї та їхати на заробітки за кордон?

Оскільки місцева влада від цих питань відвертається, лісівникам доводиться самим захищати свою галузь та інтереси своїх територіальних громад, областей і районів.

Галузь відкрита до конструктивної критики

Наприкінці минулого року за ініціативи профспілки працівників лісової галузі лісівники всієї України вийшли на мітинги із закликом до влади усіх гілок і рівнів зберегти лісове господарство держави. Їх підтримали представники деревопереробної галузі, громадські організації.

На підтримку лісової галузі країни та недопущення руйнування і приватизації держлісгоспів 21 листопада минулого року вийшов Указ Президента, прийнятий за результатами наради в Івано-Франківську.

«Ми не говоримо, що у лісовій галузі немає недоліків, – зауважує заступник Голови Держлісагентства України Володимир Бондар. – Ми відкриті до конструктивної критики і вдячні за неї. Зі свого боку, фахівці лісового господарства розробили і подали на затвердження Уряду «Стратегію сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства», яка передбачає шляхи виходу із кризової ситуації у короткостроковій перспективі. Також розроблено і подано на розгляд профільного комітету Верховної Ради сім законопроектів з покращення роботи галузі».

Серед пропозицій лісівників – змінити статус лісової охорони, створити Державний фонд розвитку лісового господарства, який наповнюватиметься з рентної плати за користування лісовими ресурсами, частини доходу держлісгоспів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, міжнародної технічної допомоги. Фонд покликаний вирішити нагальну проблему фінансування лісового господарства сходу та півдня країни, де галузеві підприємства виживають за рахунок добровільної допомоги з інших областей.

«Ми сподіваємося на розуміння та підтримку наших пропозицій заради ефективного розвитку лісового господарства України, реалізації соціально-економічних завдань держави та реформи децентралізації», – наголосив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

Світлана ІСАЧЕНКО

"Лісовий і мисливський журнал"

http://www.ekoinform.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=278%3A2018-03-20-14-08-46&catid=7%3A2009-07-06-09-51-16&Itemid=41&lang=uk

Далі...