Заготовка дикоросов нуждается в количественных ограничениях

Приморские законодатели выступили с инициативой наделить субъекты Российской Федерации полномочиями устанавливать нормативы сбора дикоросов.

Обращение о необходимости внести изменения в Лесной Кодекс РФ приняли на своем февральском заседании депутаты Законодательного Собрания края. В адрес министра природных ресурсов и экологии Сергея Донского они направили предложение предоставить регионам право вводить ограничения на количество недревесных и пищевых лесных ресурсов, а также лекарственных растений, которые население заготавливает для собственных нужд. По мнению парламентариев, эта мера позволит навести порядок в лесу, предотвратив массовый бесконтрольный сбор гражданами дикоросов, а также его негативные последствия для окружающей среды.

Основной причиной, побудившей депутатов инициировать внесение поправок в Лесной кодекс, стало неудовлетворительное состояние лесного фонда и лесных ресурсов в Приморье. В своем обращении в Минприроды законодатели бьют тревогу, отмечая, что в результате недобросовестного, подчас варварского отношения населения к лесу край несет невосполнимые потери лесных ресурсов.

Так, значительный ущерб уссурийской тайге наносится во время массового сбора кедрового ореха, которое местное население заготавливает с целью дальнейшего сбыта. Объемы его изъятия гражданами для собственных нужд фактически стали равносильны промышленной заготовке. Что, по мнению парламентариев, приводит к подрыву кормовой базы диких животных, негативно отражается на их численности, вызывает нарушение экологического баланса и ухудшение состояния окружающей среды в целом.

Все эти проблемы – следствие значительного роста заготовительных цен на неочищенный кедровый орех, который подогревается покупателями из Китая. При этом государству, считают депутаты, наносится не только экологический ущерб, несет оно и экономические потери. "По данным Союза переработчиков дикоросов, официальный оборот компаний, входящих в состав Союза, составляет порядка 100 млрд рублей, в то время как теневой оборот при заготовке дикоросов, реализуемых на нелегальном рынке, оценивается в три раза больше официального, значительную часть которого составляет рынок кедрового ореха", - говорится в обращении Законодательного Собрания края.

Приморские законодатели уверены, что разрубить этот узел проблем поможет введение нормативов сбора дикоросов гражданами для собственных нужд. Однако согласно существующему законодательству субъекты Российской Федерации сегодня не могут осуществлять полное и эффективное правовое регулирование отношений в указанной сфере. "Разграничив полномочия между федеральными органами государственной власти в части установления порядка использования лесов в целях предпринимательской деятельности и органами государственной власти субъектов РФ в части использования лесов гражданами для собственных нужд, федеральное законодательство не определило какие-либо признаки или критерии использования лесов гражданами для собственных нужд", - акцентируют внимание на несовершенство законодательной базы депутаты Законодательного Собрания.

"Полагая, что установление размеров сбора лесных ресурсов гражданами для собственных нужд относится к полномочию субъектов Российской Федерации, Законодательным Собранием края при принятии в 2007 году закона "Об использовании лесов в Приморском крае" были установлены фиксированные размеры такого сбора на одного человека. Однако прокурор края не согласился с позицией депутатов и обратился с заявлением в суд о признании данной нормы противоречащей закону и недействующей. В то же время официальная позиция Минприроды, выраженная в письме от 21 августа 2017 "О рассмотрении инициатив участников VIII Международного форума "Экология", состоит в том, что вопрос установления нормативов заготовки и сбора лесных ресурсов гражданами для собственных нужд находится в компетенции регионов. Таким образом, в настоящее время существуют различные правовые позиции о возможности самостоятельного законодательного регулирования субъектами РФ данного вопроса. В связи с чем мы обращаемся в Министерство природных ресурсов с просьбой внести изменения в Лесной кодекс в части отнесения к полномочиям субъектов РФ установление нормативов заготовки и сбора недревесных и пищевых лесных ресурсов, а также лекарственных растений гражданами для собственных нужд", – объяснил позицию депутатского корпуса председатель комитета по продовольственной политике и природопользованию Евгений Зотов.,

28.02.2018

http://www.zspk.gov.ru/press-service/press-relizy/280801/

Далі...

В России запретят бесплатно собирать грибы и ягоды. Новости из Госдумы

Бабушки у дорог с подберезовиками и клюквой причислены Госдумой «к теневому рынку грибов и ягод», существование которого глубоко возмущает миллионеров, почему-то называющих себя “народными депутатами”.

«Все те бабушки у дорог с подберезовиками и клюквой формируют три четверти теневого рынка грибов и ягод», —именно так считает глава комитета ГД по природным ресурсам единоросс Николай Николаев.

Этот рынок депутат называет огромным, — именно потому Николаев призывает «пристегнуть» пенсионеров на уплату «грибного» налога. Конечно, сбором даров леса занимаются не только пожилые люди, да и речь в инициативе идет лишь о тех, кто собирает больше, чем необходимо для собственных нужд.

Депутат Госдумы Николаев Николай Петрович.

Посмотрите на лоснящееся лицо долларового мультимиллионера, который намерен лишить малообеспеченных россиян возможности выживать, собирая грибы и ягоды в лесу.

Однако сколько именно грибов и ягод составляют те самые «личные нужды», остается неясным, как и способы контроля объемов их сбора — этот важный законопроект ГД рассмотрит в марте (создаст отдел по борьбе с незаконным оборотом лисичек?).

«У Марьи Николавны было пять грибов, и два куста клюквы. Вопрос: сколько подосиновиков останется у бабушки после принятия грибного налога депутатами Госдумы?», – задается вопросом Телеграм-канал «Караульный».

https://rusmonitor.com/v-rossii-zapretyat-besplatno-sobirat-griby-i-yagody-novosti-iz-gosdumy.html

Далі...

По грибы и ягоды: в Госдуме собираются узаконить новый способ заработка для россиян

Государственная Дума Российской Федерации разрабатывает закон, который поможет жителям провинции зарабатывать новым способом.

В Госдуме решили изменить законодательство страны таким образом, чтобы жители деревень и сел нашли новый способ заработка за счет окружающей их территории, сообщает Интерфакс. Теперь граждане страны, могут беспрепятственно зарабатывать не только на своем огороде, но и на ресурсах леса. Любой россиянин сможет законным способом продавать все собранные в лесу плоды, создавая себе дополнительный заработок.

По словам главы комитета Госдумы по природным ресурсам и земельным отношениям Николай Николаев, каждый россиянин может не только беспрепятственно заниматься собирательством, но и реализовывать все собранные грибы и ягоды, организовывая свой небольшой бизнес.

Также Николаев заявил о необходимости возрождения в поселениях специальных заготконтор, которые раньше принимали плоды, собранные сельчанами и отправляли их в города и на международный рынок.

С таким начинанием согласился и министр сельского хозяйства Александр Ткачев, который в 2016 году высказывал идею создания специальных ведомств, закупающих у жителей лесные плоды для дальнейшей переработки. В частности Ткачев отметил грибы, которых в России недооценивают. По его словам, наша страна способна не только полностью обеспечить себя полезным продуктом, но и отправлять его на экспорт.

Стоит отметить, что ранее Минсельхоз уже предлагал включить выращивание грибов в государственную программу развития сельского хозяйства в России. Таким образом, в России собираются добиться создания импортозамещения подобных продуктов, формируя свои сельскохозяйственные угодья под подобное сырье.

Фото:google.com

Автор: Джордано Бруно...

Источник: https://politpuzzle.ru/90875-po-griby-i-yagody-v-gosdume-sobirayutsya-uzakonit-novyj-sposob-zarabotka-dlya-rossiyan/

Далі...

Новый налог на сбор грибов и ягод

Госдума готовит законопроект, который должен навести порядок в вопросе сбора «ничейных» грибов, ягод и растений, сообщает PRIMPRESS со ссылкой на издание «Блокнот».

Депутаты нижней палаты парламента посчитали, что в лесах жители России зарабатывают огромные деньги, которые идут мимо бюджета страны.

Как выразился глава Комитета Госдумы по природным ресурсам, собственности и земельным отношениям Николай Николаев, для России это огромный рынок, причем на три четверти теневой. Но из-за отсутствия соответствующего законодательства этот рынок не приносит никакого дохода бюджету.

При этом депутат успокаивает, что граждане, которые собирают дары леса для собственного пользования, могут и дальше это делать. Хотя, сколько по депутатским меркам считается для собственного пользования, а сколько — как на продажу, остается неясным.

Эксперты предполагают, что нововведение нанесет особый удар по пенсионерам, которые получают хоть какую-то прибавку к пенсии, собирая грибы и ягоды и продавая их потом в городе или у дороги. Отмечается, что данный законопроект будет рассмотрен Госдумой в марте.




Источник: news.rambler.ru

https://newsland.com/community/129/content/novyi-nalog-na-sbor-gribov-i-iagod/6204119

Далі...

Ягодная отрасль развивается динамично

Ягодный сегмент называют самым динамичным на рынке. Об этом сообщает Kurkul.com.

Основными 4 ягодными культурами в Украине являются земляника садовая, малина, черная смородина и голубика. Стремительно завоевывают популярность и нишевые культуры — жимолость, красная смородина и ежевика.

Отмечается, что спрос на саженцы и вспомогательные материалы для выращивания ягод растет чрезвычайно быстро. По их оценкам, только за этот год продажи саженцев ягодных культур выросли примерно на 30%. Присутствующие на конференции специалисты утверждают: то, что в Украине уже сегодня наблюдается настоящий ягодный бум, не вызывает никаких сомнений.


«Ягодный сегмент в Украине развивается очень динамично. Основная задача украинских ягодников на данный момент — это максимальная консолидация, обмен знаниями и опытом, а также кооперация. Она необходима для того, чтобы вместе формировать большие товарные партии и внедрять инновационные технологии, которые помогут сделать производство еще более эффективным», — отметил эксперт ягодоводства Джереми Дарби (Великобритания).

Ранее сообщалось, что объем экспорта фруктов из Украины за 9 месяцев 2017 г. вырос на 64% в сравнении с аналогичным периодом прошлого года и составил $23,8 млн.

Сегодня, 06:00

https://latifundist.com/novosti/38256-yagodnaya-otrasl-razvivaetsya-dinamichno--eksperty

Далі...

Українець розповів, чому не варто їхати на заробітки до Швеції

Збирати в лісі ягоди у Швеції має право кожен, така діяльність не оподатковується.

"Їде 14 чоловік, лише двоє з них мають заробіток", – каже мешканець Волинської області Олексій. Він у Швецію їздить вже три роки поспіль. Тепер вирішив поділитися своїми враженнями від заробітку. Чоловік зізнається, що не усе так легко, як здається, повідомило vk.volyn.ua.

Збирати в лісі ягоди у Швеції має право кожен, така діяльність не оподатковується. Вперше у Швецію Олексій з кількома товаришами поїхали у 2014 році. Новачкам довелося непросто у чужих краях, адже ніякого досвіду ще не було. Тоді в Швеції витримали аж… п’ять днів.

– Про нашу першу поїздку, враження, емоції, різні побутові ситуації можна писати книгу, – каже Олексій Андрійович. – Важко було, передусім, через мовний бар’єр. У школі я вивчав німецьку, англійської не знав зовсім, як і мої товариші. Тож навіть заправити авто, не знали як. Коли повернувся, рік займався з репетитором, вчив англійську, тепер їздити набагато легше.

Ростуть ягоди в Лапландії (район північної Швеції). Умовно сезон ягід триває з середини липня до середини вересня. Їхати краще з невеликою групою людей власним авто, адже постійно треба їздити в ліс. Подорожувати дорогами Європи автомобілем – одне задоволення, тож більше двох тисяч кілометрів долають нормально.

Продукти, засоби гігієни, інші необхідні речі треба везти з собою, адже в Швеції дуже високі ціни як для наших зарплат. Наприклад, буханець хліба вартує 75 гривень. Пальне теж дороге.

Ягоди в Швеції – морошку, чорницю, брусницю треба шукати самому в лісах, на болотах. Тож основне взуття – гумові чоботи. В лісі озброюються компасом, картою, щоб не заблукати. Слід розуміти, що роботодавця в цьому напрямку роботи немає, фіксованої заробітної плати – теж. Ти сам собі керівник, і рівень оплати праці залежить від тебе: скільки ягід зібрав, стільки й заробив. Ритм напружений: о п’ятій годині підйом – і до шостої-сьомої вечора. Наприкінці дня ягоди здають заготівельникам, які відразу платять готівкою в місцевій валюті.

Не всі витримують навантаження: то жарко, то важко, то дощ… А ще ж комарі і мошка дошкуляють неабияк. Тож обов’язково треба запасатися репелентами (засобами, які відлякують комах). Деякі люди швидко втомлюються, повертаються додому в «мінусах».

– Їде 14 чоловік, лише двоє з них мають заробіток. Так, за три роки зі мною їздило 14 людей. З них лише двоє мали заробіток, п’ятеро навіть вартість дороги не вернули, решта тільки зворотній шлях компенсували, – каже Олексій. – Тож треба добре подумати перш, ніж зважитися на такі заробітки, адже й витрати на поїздку немалі. А головне – варто завжди зберігати позитивний настрій, не занепадати духом. На заробітки в Швецію, крім українців, їдуть прибалти, поляки, білоруси, зустрічали ми й чимало тайців.

Починається сезон із збору північної ягоди морошки. Жовтогарячого кольору – стигла, червоного – ще недоспіла. Вона росте на болотистій місцевості. Морошка коштує найдорожче, в середньому 10 євро за кілограм (за день її можна зібрати до 15 кг). Але перед тим, як здати ягоди в приймальний пункт, їх треба перебрати. Далі достигає чорниця, якої можна назбирати 50-60 кілограмів у день, вартує вона в середньому одне євро за кілограм. На брусницю ціна дещо нижча, ніж на чорницю. Взагалі вартість кілограма ягід кожного року коливається, адже залежить, зокрема, від вимог ринку та врожайності.

Олексій з товаришами зазвичай орендують житло у селі, яке перекладається, як «Окуневе болото». Вартість житла у кемпінгу у тамтешньої господині – 7 євро за добу з людини; якщо на подвір’ї ставиш намет, то п’ять. Умови хороші. Для економії коштів українці беруть із собою намети і ночують у лісі, доки дозволяє погода (а в кінці серпня термометр в Лапландії показував уже 2 градуси морозу).

До речі, місцева влада контролює рівень обслуговування приїжджих. Колись хлопці помітили на подвір’ї господині поліцію. Подумали навіть, що до них якісь питання у правоохоронців виникли. Виявляється, вони перевіряли умови, які шведи надають заробітчанам. Адже все тут офіційно. Ковельчани навіть дивувалися, коли за надані послуги шведка видавала квитанцію.


Сільські подвір’я там без огорож. Ніхто нічого не краде. Велосипеди запросто стоять і вдень, і вночі. На запитання ковельчан: «А не боїтеся, що хтось вкраде велосипед?», господиня здивувалася: «А навіщо?».

У сільських магазинах немає алкоголю. Спиртне можна придбати тільки у спеціалізованих торгових точках у містах. Наприклад, в радіусі 100 кілометрів від населеного пункту, де жили ковельчани, такого магазину не було. Зате в найближчому містечку, де чотири з половиною тисячі жителів, є невеликий аеропорт, з якого можна швидко дістатися в будь-яку точку Європи. Шведи багато подорожують.

У Швеції – неймовірні краєвиди, чудові гірські пейзажі, напрочуд чисте повітря. В об’єктив фотоапарата Олексемає алкоголю. Спиртне можна придбати тільки у спеціалізованих торгових точках у містах. Наприклад, в радіусі 100 кілометрів від населеного пункту, де жили ковельчани, такого магазину не було. Зате в найближчому містечку, де чотири з половиною тисячі жителів, є невеликий аеропорт, з якого можна швидко дістатися в будь-яку точку Європи. Шведи багато подорожують.

Річки та озера повняться рибою, тож навіть непрофесіоналам легко наловити окунів чи плотви для ароматної юшки.

Олексій зізнається, що поїхати на заробітки в далеку країну зважився ще й через те, щоб побачити світ. Адже доки дістануться пункту призначення, відвідають п’ять країн: Польщу, Литву, Латвію, Естонію, Фінляндію. Балтійське море з Талліна до Гельсінки долають поромом, тож враження від подорожі незабутні.

05.11.2017

https://goloskarpat.info/society/59fee0ab2d96f/?utm_content=

Далі...

«Когда чистая ягода, и только успевают отвозить прицепы – романтика»: как собирают клюкву в Беларуси

Новости Беларуси. Даже не замороженные ягоды клюквы могут в воде пролежать до следующей осени, не растратив полезных свойств. Беларусь сегодня – одна из крупнейших производителей болотной ягоды в мире. В Европе у нас самые крупные плантации, сообщили в программе «Неделя» на СТВ. Но надо различать клюкву болотную и промышленную. Последняя гораздо крупнее.

Если в лесу можно собрать максимум 1,5 тонны с одного гектара, то на плантации – в 4 раза больше. Заготовка клюквы в Беларуси идет с сентября. Дикорастущая ягода очень доходная. На болотах люди каждый год собирают и сдают ее на несколько миллионов долларов. Она замечательно идет на экспорт. Считается одной из самых полезных ягод в мире. За час на болоте можно насобирать клюквы на баночку красной икры, за сезон – на подержанную машину.

Сразу даже и не скажешь, что Павел Лешко целый день топтал болота. Темп не сбавляет и на втором десятке километров, возвращаясь с туго набитым мешком клюквы. Вспоминает, в начале сезона здесь не было где ягоде упасть. А вот когда основные тропы исхожены, охотников пробираться дальше в глушь куда меньше. В строю остаются только самые терпеливые.



Павел Лешко, житель деревни Ольманы:
Как были морозы, то не ходил, а сейчас, как тепло, то вчера ходил и сегодня. Маленько подзаработать – а как же. У нас же такого ничего нет. Вот клюквой и живем.

Несколько марш-бросков за клюквой и в недельном графике односельчанина. Николай Буян ходит за ней, сколько себя помнит. Говорит, сначала надо всех родных угостить, а потом и копейку заработать. Пес Оскар – не просто за компанию, караулит добытое красное золото. Пока хозяин в активном поиске болотных жемчужин.



Николай Буян, житель деревни Ольманы:
Места знаю клюквы. Конечно, собирать не такой специалист. Другой специалист будет и побольше. Семь килограммов собрал – для меня хватит.

По осени на Ольманских болотах площадью почти в сотню тысяч гектаров по традиции собирается весь район. Хотя приезжают даже из Бреста. А некоторые берут для этого отпуск. Неспроста: маржа с клюквы на порядок больше, например, черничной. За раз выносят до 40 килограммов. А средний чек за день сбора – 50 рублей.



Павел Оглашевич, житель деревни Ольманы:
Раньше цена была меньше, ягоды было больше. Сейчас компенсируется, что ягоды меньше, а цена больше. Набирается в принципе на сумму ту же самую.

Тем более, что в этом году полесская ягода на болоте уродилась, как никогда. По самым скромным подсчетам скупщиков, местные из ольманской кладовой уже вынесли 200 тонн.



Любовь Левковец, житель Столина:
Уже октябрь месяц. Ягоды, чем дальше, тем больше. А так ягода хорошая – спелая, сочная.

Такая же аппетитная она и на кухонном столе Людмилы Оглашевич. В большой семье любят свежую ягоду. И, кстати, лечат ей практически все.



Людмила Оглашевич, житель деревни Ольманы:
Компот варим, варенье крутим блендером. Торты украшаем. Морсики делаем. Она полезна от давления, от гриппа.

О полезных качествах клюквы наслышаны все. И собирают ее в Беларуси и в промышленных масштабах.

Петр Бутрим, СТВ:
Этот метод уборки называют мокрым – сначала клюкву срывают с кустов, после сгребают в одно место и, в конце концов, через ленту транспортера она попадает сюда. Здесь общий сбор примерно за час работы. В хороший сезон одна бригада может собрать и больше 20 тонн ягоды.

И это всего-то в одну смену. Хотя за результатом здесь никто не гонится.



Александр Макей, тракторист: 
Главное – не оставить на чеке ягоду. Вот задача первая. Вымолотить всю до единой.

Александр вот уже третий год рассекает, словно гондольер, по клюквенным нивам по старинке, на тракторе. Рядом же – настоящие испытания. Этот агрегат собрали местные умельцы. Специально для более чистого обмолота клюквы.



Денис Новохрост, слесарь:
Маневренный, легкий. Хорошо обмолачивает возле канав, стояков. Удобно. Легче. Не так портится почва. Не так рвет ягодник.

И все же самая сложная часть работы – вот на этом клюквенном ковре. Это здесь можно сложить из ягоды огромное красное сердце. В общем, признаются жители окрестных деревень, романтики хватает. Главное только быстро привыкнуть к непростому труду – по колено, а то и по пояс в воде.



Антон Ярутич, житель деревни Селище:
Когда чистая ягода, и только успевают отвозить прицепы, то да, романтика, можно сказать. Красивая ягода сверху. А если слабенький урожай… Но все равно интересно, две бригады. Кто больше намолотит.

Правда, витаминный урожай в этом году на самой крупной клюквенной плантации Европы почти в два раза меньше прошлогоднего. Ягоду сгубили весенние заморозки и особенно летний град. Примерно половина всего сбора идет на экспорт. По производству клюквы наша страна сегодня на твердом четвертом месте. Выше – только США, Канада и Чили.

Василий Лягуский, директор предприятия по выращиванию ягод:
Тем не менее, есть контракты, которые чем-то отличаются. Ручной сбор тот же – то, что мы поставляем в Англию. Там и цена гораздо выше. Это ручной человеческий труд, поэтому там сложнее. Такую ягоду ни Канада, ни Америка, ни Европа не поставляют.

Как раз эту фуру за несколько часов и заполнят свежей белорусской клюквой. В Великобританию одним рейсом отправится 14 тонн ручного сбора.



Виктор Наплеха, заведующий холодильным комплексом:
Говорят, хранят до Рождества, но не знаю. Хранят до Рождества и делают индейку с клюквой нашей.

Надо признать, поклонников полесской ягоды хватает во всех уголках мира. Кореец Хван Джон Хва переехал к нам учится пять лет назад. К белорусской еде привыкал постепенно, в том числе и к ягодам. Но клюква понравилась сразу. А та, что с сахаром, у студента теперь всегда под рукой.



Хван Джон Хва, магистрант (Южная Корея):
В Южной Корее я почти такой ягоды не пробовал. Только в Беларуси. Поэтому я думаю, что клюква – это белорусская чистая еда.

Далі...

У лісових лабіринтах: що потрібно знати, якщо ви опинилися в лісі і не можете знайти дорогу назад

Грибний сезон в цьому році - приніс рятувальникам чимало клопоту. У лісах Івано-Франківської області заблукали вже кілька десятків людей

На Прикарпатті чи не щоночі шукають заблукалих грибників. У розпал сезону за допомогою звертаються родичі зниклих, дзвонять і самі люди. Що потрібно знати, якщо ви опинилися в лісі і не можете знайти дорогу назад?

Рятувальники вийшли на пошуки зниклої в лісі людини. Метр за метром вони прочісують ліс. А щоб і самим не заблудиться – поглядають в навігатори.

Разом з рятувальниками – на пошуки вийшов Василь: зник його брат. Богдан пішов з дому півтора тижні тому. Останній раз його бачили біля лісу. Рідні підозрюють, що він вирушив за грибами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Найбільш грибні місця в різних областях України: де і які гриби шукати на вихідних

Територію прочісують майже сорок осіб: залучили пожежників, поліцейських ілісників. Пошуки можуть тривати кілька днів.

А ось Олексію – пощастило. Коли він заблукав у лісі, його знайшли всього через п'ять годин. Як збився зі шляху грибник з 20-річним стажем сам не розуміє.

Грибний сезон в цьому році – приніс рятувальникам чимало клопоту. У лісах Івано-Франківської області заблукали вже кілька десятків людей.

На пошук зазвичай йде від декількох годин, до декількох днів. Але, незважаючи на старання рятувальників, тільки в цьому році в лісі загинули вже троє грибників.

Щоб не заблукати в лісі, рятувальники радять дотримуватися кількох правил. Перш за все це – йти в добре знайомі місця. З собою потрібно прихопити ліхтарик, сірники і мобільний телефон. А ще потрібно вибрати орієнтири. Наприклад, струмок. Він неодмінно виведе вас до найближчого житла.

А ще варто надіти яскраві речі і краще зі світловідбивачами: в камуфляжі вас можуть не знайти. В жодному разі не потрібно панікувати. Собачий гавкіт чути на відстані 2-3 кілометрів, трактор – 3-4.

Пити з відкритих джерел можна тільки в крайньому випадку – навіть чисте на вигляд джерело може нагородити вас дізентирією або тифом.

Сезон пошуку грибників – як і сезон грибів – триватиме ще кілька днів. Після – синоптики прогнозують похолодання.

Далі...

Где самые грибные места и за что можно получить штраф в лесу — 5 наивных вопросов о сборе грибов и ягод

Где в Гродненском районе грибные места и есть ли ещё в лесах черника. Как собирать ягоды и грибы и какая ответственность предусмотрена за нарушение правил, рассказал инженер по охране леса Гродненского лесхоза Сергей Шпорко.
1. Где собирать грибы и ягоды?
Собирать грибы и ягоды можно в любом лесу Гродненского района — пока туда разрешены и въезд, и вход. Одним из самых популярных грибных и ягодных мест остаётся лес у Поречья, деревень Гожа, Рыбница и Богушёвка, а также лес в районе Августовского канала. По словам гродненцев, побывавших в лесу в начале нынешней недели, ещё можно найти чернику, правда, ягода в этом году мелкая. Попадаются лисички,маслята и кое-где польские грибы.

2. Как не навредить природе?
Главное — соблюдать правила сбора. Нельзя портить лесную подстилку и траву, повреждать кустарники, побеги, листья и почки. Собирать грибы и ягоды только руками, без совков, граблей и гребёнок. Штраф за нарушение — до 20 базовых величин (460 рублей) для граждан, до 100 (2300 рублей) — для ИП и до 500 (11 500 рублей) — для организаций.

3. За что можно получить штраф?
К административной ответственности могут привлечь за мусор в лесу (до 460 рублей). Отходы нужно оставлять в мусорных контейнерах. Нельзя ломать и рубить ветки — за это штрафуют до 690 рублей. Плюс придётся заплатить за дерево.

4. Куда сообщить о лесном пожаре?
Напомним, с 3 апреля в лесах Гродненского района запрещено разжигать костры, оставлять непотушенные источники горения и тления, легковоспламеняющиеся или горючие жидкости и материалы. Нельзя заправлять топливные баки в неустановленных местах и выполнять работу с открытым огнём. Если вы стали свидетелем нарушения, позвоните в приёмную лесхоза — тел. 41-75-97.

5. Когда можнособирать брусникуи клюкву?
Пока эти ягоды собирать нельзя. Сроки сбора определит Гродненский облисполком. Так, например, в прошлом году сбор брусники в области начался с 22 августа, а клюквы — с 5 сентября.

Внимание! Часть лесов в Гродненском районе находится в погранзоне. Несмотря на то что для посещения этой территории не нужен пропуск, во избежание недоразумений с пограничниками, отправляясь на тихую охоту, не забудьте взять с собой паспорт.

05.08.2017 13:46

СЛУЖБА НОВОСТЕЙ «ВГ»ОБЩЕСТВО

http://strichka.com/item/67290753

Далі...

Чому у Рівненських лісах зменшився урожай чорниць? ВІДЕО

Цьогоріч улюблені ягоди жителів Рівненщини чорниці - в дефіциті. В порівняні з минулим роком врожай у лісах області в декілька разів менший. Відтак ціна на ягоди вагомо зросла. То чому ж цьогоріч так відчутний дефіцит чорниці - дивіться у наступному сюжеті.

http://rivne1.tv/Info/?id=83952

Морози, грози і вирубування лісів – основні причини високої ціни на чорниці

Принаймні, у цьому переконані люди, які давно збирають і продають дари лісу

Цьогоріч улюблені ягоди жителів Рівненщини чорниці – в дефіциті. В порівняні з минулим роком врожай у лісах області в рази менший. Тож ціна на ягоди вагомо зросла. У причинах цьогорічного дефіциту чорниць намагалися розібратися наші колеги з телеканалу Рівне 1.

http://volyn.com.ua/news/82788-morozi-grozi-i-virubuvannya-lisiv--osnovni-prichini-visokoyi-cini-na-chornici.html

Далі...

Селяни побилися зі збирачами чорниці

Жителі села Замисловичі Олевського району на Житомирщині побилися з людьми, які збирали чорницю біля населеного пункту.

Збирачі приїхали з Рівненської області. Живуть у лісі в наметах і машинах. Ягоди зривають гребінкою — приладом, що пошкоджує стебла рослини. Після цього чорниця на тому місці вже не виросте, пояснюють селяни.

— За ці гребінки нас постійно на 400 гривень штрафують лісники. Вона знищує ягідні кущі, — говорить місцева Олена Углич, 23 роки. — Збирачі збільшили розмір гребінки до півметра завширшки. Ягід після такого збору не буде.

За день досвідчені збирачі зривають майже 10 кг чорниці. Кілограм ягоди продають за 80–100 грн.

Також біля сіл Олевського району триває нелегальний видобуток бурштину. Там чергують поліцейські та бійці Національної гвардії. Не реагують на скарги місцевих щодо забороненого збору чорниці.

Фото ілюстративне та не має до новини ніякого відношення.

https://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_selyani-pobilisya-zi-zbirachami-chornici/782586

Далі...

По чорниці – із лісовими квитками

На ягодах і грибах волиняни, у Любомльському районі зокрема, заробляють по 20 тисяч гривень за сезон.

У краї розпочався сезон збору та заготівлі лісових дарів, передусім цілющої чорниці. Люди бідкаються: ягода не вродила, ледь назбирують десяток кілограмів за день, – про це йдеться на сторінках газети «Сім’я і дім».

– Цьогорічна ягода – не рівня торішній, – зітхає мешканка села Згорани Людмила Антонюк. – Чорниці дрібні, нікудишні. Важко продати на автотрасі, а що вже про базар казати.

ДОБРА ЯГОДА – НЕ МЕНША ЗА МІЗИНЕЦЬ

Полісянка вважає себе ягідником-патріархом – за 65 уже їй. Збирає ягоду з семирічного віку. За радянських часів працювала в сільмазі. Як магазин закрили, повністю перейшла на збирання чорниць. За сезон зазвичай запасається півтонною різної ягоди, переважно чорницею.

– Якщо порахувати все, що зібрала, – на цілий завод вистачило б, – каже пенсіонерка. – Знаю в лісі всі галявини, стежки і пагорби. Бо знайти чорниці сьогодні вже не так просто.


Бабця переконує: чорничні угіддя неофіційно поділені між селами. Скажімо, в Любомльському та Шацькому районах урожайні плантації «тримають» мешканці сіл Полапи, Будники, Згорани, Крушинець, Кропивники, Голядин.

Щоправда, селяни навколо Шацьку не надто залежні від чорниці, бо ліпше заробляють на курортному сезоні.

– Як і торік, нині буду збирати чорниці на продаж. Хоча ягоди малувато, ледь-ледь на день 5–7 кіло назбирую. Ідеальною має бути бубка, розміром як кінець мізинця – десь близько сантиметра-півтора в діаметрі, – каже жінка.

У неврожаї селяни винуватять погоду. Кажуть, надто холодною була весна, приморозки понищили цвіт. Тому й немає чорниці. Однак дефіцит ягоди не зупиняє збирачів – на лісові галявини вийшли цілими родинами, навіть селами.

Наприклад, у Мощанському лісництві Ківерцівського району з обох боків лісових доріг помітно автомобілі, велосипеди. Люди масово в лісі, розповіли у прес-службі лісомисливського облуправління. За кілограм чорниці заготівельники дають від 30 гривень. Небагато, зважаючи на те, що назбирати кілограм ягід зараз дуже непросто. Проте знайти кращий заробіток у селі можуть не всі. Тому в людей на ліс велика надія.

ХОЧУТЬ ЗІБРАТИ ЧОРНИЦІ НА МІЛЬЙОН

Попри ажіотаж навколо плантацій чорниці, лісівники не втрачають пильності. Дбають про безпеку ягідників, надто тих, хто полюбляє шукати чорниці між старими лісоповалами або на тягучих болотах.

– Чорниця любить сонце, але боїться спеки. Тому найбільше ягоди між відкритим мохом і трясовиною. Там багато змій – гадюк і вужів, буває, що кусають, – розповів ягідник Олександр Бойчук.

Лісівники заодно стежать, щоб ягідники не смітили, не палили вогнища під час спеки. А також не збирали чорницю гребінками.

– Шкода від цього ягіднику завдається значна. Підривається коренева система, яка відновлюється лише через п’ять років. Якщо рвати гребінками щороку, то згодом ягідник просто пропаде, – роз’яснює інженер з охорони і захисту лісу ДП «Цуманське ЛГ» Юрій Арендарчук.

Натомість бувалі ягідники вважають подібні застороги хибними.

– Руками стільки не назбираєш, як гребінкою! Не розумію, чому в нас її забороняють, коли в інших країнах – тій же Польщі, Білорусі – це знаряддя дозволене, легальне, – дивується ягідник Олександр.

Селянин визнає: чорниць щороку меншає. Але не через гребінки, а від навали ягідників. Мовляв, люди бідують, змушені вибирати з галявин до останньої ягідки, яка нині дорого коштує. До всього, людей лякають лісовими квитками, податками до місцевої казни за заготівлю ягід.

– Ми знаємо, що оподатковуються лише заготівельники-перекупники та фірми. Людей ніби не чіпають. Але через ті податки нам, селянам, менше за ягоду платять, – кажуть ягідники.

Справді, за інформацією прес-служби лісівників, щороку до бюджету сплачується кілька мільйонів гривень збору за спецвикористання побічних лісових ресурсів. Питання регулює облрада, заодно вона контролює збір. Нинішнього сезону до бюджетів місцевих громад уже сплачено понад 133 тисячі гривень рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, переважно за збір чорниці. До кінця сезону хочуть отримати бодай мільйон гривень, зважаючи на неврожай.

НАЙВИГІДНІШЕ ТОРГУВАТИ НА ТРАСІ

Щодо цін на чорну ягоду, то заготівельники платять збирачам по 30–35 гривень за кіло чорниць. Щоправда, перекупники прискіпливо перебирають ягоди, знижуючи ціну на неліквідний дрібний товар. Та, попри те, працьовита сім’я з чотирьох може за сезон заробити близько 20 тисяч гривень.

– Ліпше самим продавати ягоди, – переконує ягідник Олександр Бойчук. – На базарах у райцентрі літр чорниці беруть за 40 гривень. У Луцьку можна ще більше виторгувати – по 45 гривень. Однак найдорожче коштує «придорожня» чорниця, тобто ягода, яку продають на узбіччі стратегічних автотрас. Наприклад, обабіч дороги на Ягодин або Любомль-Шацьк можна продати літр чорниці по 50–60 гривень.

– Чим ближче до кінця сезону, тим дорожче. Думаю, цього року через неврожай до середини липня ціна на чорниці зросте до 70 гривень за кілограм. Дорого, але справедливо, бо подивіться: кіло ковбаси вже 200 гривень вартує, – каже ягідник Олександр.

Роман ЖИЖАРА

09:23 07.07.2017

http://lyuboml.rayon.in.ua/topics/1130-po-chornitsi-iz-lisovimi-kvitkami

Далі...

Б’ють поклони кожній ягідці

На Волині в розпалі сезон збирання чорниць. У Мощаницькому лісництві Цуманського держлісгоспу збирачів лісових дарів не бракує. Першими зустрічаємо багатодітне подружжя — Івана та Оксану Мацюків. Прийшли вони в ліс з двома старшими дітьми.



На знімку: Зінаїда Рябчун стверджує, що таку продукцію охоче приймають в Європі й Америці.

— Цього року чорниць дуже мало, — пояснює жінка. — Минулого літа за такий час назбирали б уже втричі більше ягід. Доводиться кланятися кожному кущику і збирати буквально по чорничці. Важка це дуже праця. Торік здали ягід на п’ять тисяч. Цьогоріч навряд чи пощастить стільки заробити...

Інженер з охорони і захисту лісу Сергій Арендарчук пояснив, що причиною цьогорічного неврожаю стали пізні весняні заморозки. Вони пошкодили чорничний цвіт, і лише в захищених від вітру місцях ще можна щось назбирати.

Побували ми і в консервному цеху Цуманського держлісгоспу, де переробляють смачні дари лісу. Начальник цеху Зінаїда Рябчун розповіла, що поруч з чорницею вони виготовляють консервовану продукцію з суниць, ожини, брусниці, журавлини, лохини, чорноплідної горобини, грибів.

— Асортимент надзвичайно широкий, — не без гордості повідомляє Зінаїда Богданівна. — Лише березового соку виготовляємо майже двадцять видів. Він у нас іде і на внутрішній ринок, і в Польщу, Німеччину, Ізраїль, Канаду. Цього року вийшли на ринок США. До речі, 70 відсотків своєї продукції ми відправляємо на експорт.

Про цілющі властивості чорниці написано багато. Ця ягода — справжня аптека. Тож волинянам надзвичайно пощастило: лісові плантації чорниць в області становлять кілька десятків тисяч гектарів, а обсяги заготівель у врожайні роки — тисячі тонн. У 2014-му, наприклад, затверджені обласною радою ліміти становили 4873 тонни. А це кілька залізничних ешелонів лісової смакоти...

Максим СОЛОНЕНКО.
Фото автора.

Волинська область. 

http://www.golos.com.ua/article/290898

Далі...

Жителей Воронежа ловят и штрафуют за сбор ягод и грибов в лесу. В дело вмешалась прокуратура

Управление лесного хозяйства Воронежской области привлекало к административной ответственности жителей столицы Черноземья и накладывало на них штрафы за сбор ягод и грибов. В это дело пришлось вмешаться прокуратуре, которая в результате проверки выяснила, что в лесном ведомстве занимались самоуправством.

Согласно Конституции РФ, чиновники были не в праве ограничивать воронежцев свободно и бесплатно быть в лесу и собирать для собственных нужд ягоды и грибы.

- Заключать договоры аренды лесных участков в целях сбора лесных ресурсов обязаны только граждане, осуществляющие эти действия в рамках предпринимательской деятельности, - рассказали в пресс-службе региональной прокуратуры.

В итоге решение чиновников было опротестовано и постановления регионального Управления лесного хозяйства отменены.

Источник: bloknot-voronezh.ru

Далі...

За что придётся платить при заготовке даров леса

Начался сезон сбора ягод, грибов, лекарственного сырья и др. Многие граждане интересуются условиями посещения лесов и сбора даров природы.



По этому вопросу хочу пояснить, что, в соответствии со статьей 44 Лесного кодекса, граждане имеют право свободно находиться на территории лесного фонда и без разрешительных документов бесплатно осуществлять для удовлетворения собственных нужд сбор дикорастущих ягод, грибов, плодов, орехов, лесной подстилки, опавших листьев, заготовку древесных соков, бересты и веток деревьев, дикорастущих растений и их частей, мха (кроме дикорастущих растений и грибов, включенных в Красную книгу Республики Беларусь или подпадающих под действие международных договоров Республики Беларусь, а также включенных в перечень наркосодержащих растений и природного наркосодержащего сырья, утверждаемый Советом Министров Республики Беларусь), участвовать в проводимых на территории лесного фонда культурно-оздоровительных, туристических, иных рекреационных и (или) спортивно-массовых, физкультурно-оздоровительных и спортивных мероприятиях, если иное не установлено настоящим кодексом и иными законодательными актами.

Заготовка древесных соков, мха гражданами осуществляется на участках лесного фонда, определяемых для этих целей юридическими лицами, ведущими лесное хозяйство, их структурными подразделениями (лесничествами).

Заготовка древесины на участках лесного фонда гражданами осуществляется за плату на основании ордера.

Размещение ульев и пасек, сенокошение, пастьба скота гражданами на участках лесного фонда осуществляются бесплатно на основании лесного билета.

Заготовка, сбор гражданами дикорастущих растений и грибов, включенных в Красную книгу Республики Беларусь или подпадающих под действие международных договоров Республики Беларусь, а также включенных в перечень наркосодержащих растений и природного наркосодержащего сырья, утверждаемый Советом Министров Республики Беларусь, запрещаются.

Граждане, находящиеся на территории лесного фонда, обязаны:

— соблюдать требования законодательства об использовании, охране, защите и воспроизводстве лесов, охране окружающей среды;

— соблюдать Правила пожарной безопасности в лесах Республики Беларусь, а в случае обнаружения лесного пожара немедленно сообщить об этом в лесхоз по телефону 2-23-91 либо в Ганцевичский РОЧС по телефонам 101, 6-72-51 и оказывать содействие в его тушении;

— не допускать незаконной рубки, повреждения и (или) уничтожения лесных насаждений, загрязнения лесов отходами, уничтожения и разорения муравейников, гнезд, нор и других мест обитания диких животных;

— размещать отходы только в местах временного хранения отходов.

Нахождение граждан на территории лесного фонда, реализация ими права лесопользования могут быть ограничены или запрещены решениями местных исполнительных и распорядительных органов в случаях угрозы возникновения пожаров в лесном фонде вследствие неблагоприятных погодных условий, возникновения и ликвидации чрезвычайных ситуаций на территории лесного фонда.

Наталья Зыбайло, заместитель директора ГЛХУ “Ганцевичский лесхоз”.

http://strichka.com/item/65944719

01.07.2017 26

Далі...

Как не набрести в лесу на штраф

После теплых дождей самое время отправляться по грибы — по ягоды, благо в нашей области лесов хватает. Однако увлеченным собирателям даров природы стоит помнить, что это вполне мирное занятие может привести к неприятностям. Дело тут не в опасности заблудиться. Корреспондент YK-news.kz собрал советы, как себя вести, чтобы нежданно-негаданно не "схлопотать" в лесу миллионный штраф.

Собрались отдохнуть на лоне природы, а заодно набрать ягод, грибов или нарвать цветов? Учтите, что не в каждом лесу это разрешено делать. За Риддером находятся Алтайский ботанический сад и Западно-Алтайский заповедник. А ближе к Семею — государственный лесной природный резерват "Семей орманы". Это особо охраняемые природные территории, на которых действуют свои правила.

А сколько грибов вы хотите? Больше, чем 25 кило на брата? Позаботьтесь о специальном разрешении. Да заодно не забудьте заглянуть в Красную книгу Казахстана: если лесной инспектор увидит вас с пучком краснокнижной зелени в руках, прогулка можно обернуться неприятностями. Как этого избежать?

Какой лес выбрать?
Все леса ВКО делятся на две большие части: государственный лесной фонд и особо охраняемые природные территории (ООПТ) — всевозможные заповедники, заказники, национальные парки, ботанические сады и природные резерваты. Они составляют около сорока процентов лесного фонда области.

У них разный статус. Например, в заповедниках и природных парках специально выделены зоны для туристов и участки, куда доступ закрыт. В заказниках чаще всего запрещены рыболовство и охота; в ботанических садах — сбор цветов и корней растений. Общий принцип состоит в том, что особо охраняемые территории предназначены для защиты природы и пребывание здесь ограничено: за каждый день берется плата — 0,01 МРП (227 тенге). Бесплатно можно посещать только государственные природные памятники и природные заказники.

Как нам рассказали в областной территориальной инспекции лесного хозяйства и животного мира, пропуск в особо охраняемую зону можно оформить в филиалах резерватов, лесничествах или в офисах заповедников.

Зато на особо охраняемых территориях (кроме заповедников), как правило, разрешено собирать грибы и ягоды. Но только в специально отведенных для этого местах. Узнать о них можно при покупке пропуска. А где проходит граница природных резерватов, заповедников и заказников, стоит заранее посмотреть в интернете. Например, на сайте виртуального музея электронного акимата ВКО e-vko.gov.kz/museum (вкладка "ООПТ"). В том же музее довольно подробно рассказывается обо всех заказниках, заповедниках и резерватах нашей области.

Все прочие территории государственного лесного фонда открыты для всех. Главное — не вредить своим посещением природе: не разводить где попало костер, не мусорить и не ломать деревья.

За что в лесу можно заработать штраф?
За сбор запрещенных растений. Прежде всего тех, которые занесены в Красную книгу Казахстана. Самые популярные — черемша и ревень алтайский. Их сбор отнесли к уголовным преступлениям (статья 339 УК РК), и теперь за пару пучков черемши можно заплатить до семи миллионов тенге или получить срок до трех лет.

За срезку березовых или любых других веников. Это квалифицируется как повреждение зеленых насаждений (статья 340 Уголовного кодекса РК предусматривает штраф 300 МРП (680 тысяч тенге) или арест до 75 суток). Ветви можно срезать только у срубленных на определенных делянах деревьев и с лесорубочным билетом на руках.

За нахождение на территории заповедника без оплаченного пропуска (в лучшем случае ограничатся предупреждением или выпишут штраф в размере двух МРП (4 538 тенге).

За сбор ягод или грибов больше разрешенного объема. Ниже читайте подробное описание, сколько чего можно собирать в лесу. Если же вы увлеклись и набрали лесных богатств больше положенного, можно обратиться к ближайшему лесничему, чтобы оформить лесной билет хотя бы постфактум. Иначе пойманные с поличным удачливые грибники окажутся под угрозой штрафа.

За нарушение противопожарных норм. Летом даже один уголек, попавший на сухую смолистую подстилку, может причинить страшный вред. Поэтому нельзя разводить костры в хвойных молодняках, старых горельниках, на участках поврежденного леса (ветровал, бурелом), лесосеках с наличием порубочных остатков и заготовленной древесины, в местах с подсохшей травой, а также под кронами деревьев. Приказ министра сельского хозяйства РК требует, чтобы в остальных местах костры разводили только на площадках, окаймленных минерализованной полосой шириной не менее четырех метров. За нарушение — штраф 10 МРП (22 690 тенге) в обычном лесу и 100 МРП (226 999 тенге) — на особо охраняемых территориях.

Что можно собирать в лесу?
Если вы решили набрать в лесу ягод или грибов, то стоит заранее определиться, насколько широко вы намерены развернуть свои заготовки. Решение областного маслихата от 21.12.2009 четко определяет, сколько всякого добра можно собирать в лесу и сколько это стоит.

Любой желающий может бесплатно и без разрешения набрать 25 килограммов грибов, 10 килограммов кедровых орехов, столько же ягод семечковых и косточковых (боярышника, калины, рябины, черемухи), а также 15 килограммов прочих ягод (клубники, малины, смородины, черники и т. п.). За каждый килограмм сверх этой нормы придется платить. За ягоды — 0,03 МРП (68 тенге), за грибы — 0,02 МРП (45 тенге).

Бесплатно можно собирать и лекарственные травы. Здесь нормы отличаются по каждому виду. Например, бадана можно вынести из леса по шесть килограммов на человека, дягиля — по пять, тимьяна — по три, а медуницы, солодки и синюхи — только по два килограмма. Как ни странно, в списке разрешенных для сбора растений оказались и краснокнижные родиола розовая, первоцвет весенний и пион уклоняющийся (марьин корень). Есть в этом перечне и ревень компактный, которого можно без последствий нарезать аж по 10 килограммов на брата. Однако рисковать не стоит: специалисты говорят, что отличить краснокнижный ревень алтайский от ревеня компактного по силам только ботаникам, а ошибка может оказаться крайне дорогостоящей. Известен случай, когда жителя Кокпектинского района осудили на год всего за 15 стеблей.

Чтобы собрать травы больше указанного, надо заплатить — от 0,01 МРП (23 тенге) за полынь или крапиву до 0,08 МРП (180 тенге) за пион уклоняющийся.

В любых количествах и без разрешения можно снимать кору с сухих деревьев. А вот ветви для плетения, а также для изготовления веников, метел и других подобных предметов на участках государственного лесного фонда можно срезать только со срубленных деревьев на делянах для лесосеки. За это тоже надо платить, но сущие копейки: цена центнера ветвей березы — 0,032 МРП (73 тенге), сто килограммов березовой коры — вполовину дешевле. К этому применяются коэффициенты по удаленности лесной деляны. Самый высокий из них — 0,3 — относится к участкам, расположенным более чем в сотне километров от дорог общего пользования. Дороже будет стоить бензин, потраченный на поездки при оформлении бумаг.

Как оформлять документы?
Тем, кто хочет законно заготовить березовые веники для бани или собрать несметное количество ягод и грибов, придется сначала обратиться в соответствующий лесхоз. Например, руководителя Горно-Ульбинского лесхоза можно найти в Феклистовке, а в самой Горной Ульбинке есть мастерский участок, можно обратиться и туда.

Лесничий даст согласие и выделит соответствующую деляну, а оплатить билет можно в лесном хозяйстве — структуре, которая объединяет несколько лесхозов (офис Усть-Каменогорского лесного хозяйства расположен по адресу: улица Тохтарова, 40). На каждый вид лесопользования дается отдельный лесной билет.
На что имеет право работник лесной охраны?

Лесник (в обычном государственном лесном фонде) или лесной инспектор (на особо охраняемой природной территории) при встрече вправе спросить вас о цели посещения и поинтересоваться, что вы собрали в лесу. По словам заместителя руководителя Усть-Каменогорского лесхоза Сергея Карманникова, если обнаружено нарушение, вас могут даже задержать на срок до трех часов — для установления личности. Разумеется, при этом должен быть составлен протокол задержания, а служивый обязан носить униформу и предъявить свое удостоверение.

Никаких штрафов прямо в лесу не платят: максимум, на что имеет право лесник или инспектор — это оформить протокол и выписать штрафную квитанцию по тем статьям, которые предусматривают только штраф. В территориальной инспекции лесного хозяйства и животного мира нам сообщили, что на лесные штрафы распространяется то же правило, что и на дорожные: если их покрыть в течение семи дней, то сумма сократится наполовину. Если же статья кодекса говорит о нескольких мерах воздействия (например, штраф или предупреждение), то протокол передается на рассмотрение руководству лесхоза или вовсе в суд.

YK-news.kz желает вам избежать всех неприятностей и замечательно провести время в лесу.

Ольга Пинэко-Скворцова

http://yk-news.kz/news/как-не-набрести-в-лесу-на-штраф

Далі...

Як закарпатці ягоди продають. За місяць можна отримати 4–6 тисяч гривень

ЗАКАРПАТТЯ

— Збирати суниці почали три роки тому. Народилася четверта дитина й не могли зовсім раду дати. Скрізь треба були гроші. На суниці завезла чоловікова колега. Вона їхала збирати ягоду в Мостиський район. Думали, хоч варення наваримо чи дітям поїсти. Як побачили галявини з суницями, стішилися. Лягаю у траву і півлітра одним махом збираю, — розповідає 46-річна Галина Войтович.

— Суниці найбільш прибильні. На виході з лісу перекупники беруть по 20–25 гривень за півлітра. Як виходить довезти на базар, можна 30–35 просити за баночку. Як знати місця, легко назбирати й відро суниць. Але період збору — від двох тижнів до місяця. За сезон зароб­ляємо до 30 тисяч гривень.

Після суниці їдемо на чорницю недалеко від села Тур’я Буського району на Львівщині. Там великі ліси. Маємо спеціальне обладнання, подібне до гребінця. Ним легше збирати ягоди. В місцевих жителів часом орендуємо машинку. Вона збирає чорницю автоматично. Треба підійти до куща, поставити гілку й потягнути за мотузку, ягоди посиплються у кошик. За день кожен з нас вручну може зібрати від 3 до 5 кілограмів. А на автоматизованому обладнанні — то й по 12. Але навіть не напрягаючись, маємо щодня 500 гривень у кишені. Аби не їздити, винаймаємо у місцевих кімнатку за 40 гривень на добу.

Торік потрапили ще й на збір голубики. За кілограм платили по 60 гривень. Ягода неперспективна, її мало купують. Наші люди не знають, що то таке. Добре беруть поляки, але щоб здавати, треба мати документ про екологічне обстеження.

У спеціалізовані господарства запрошують збирати малину, чорну смородину, аґрус, ожину.

— Найбільше платять за збір ожини. За кілограм аж 40 гривень. Малину й смородину збираємо по 6 гривень за кіло, — каже 47-річна Ольга Шевчук із Тернополя. — До роботодавця варто потрапити лиш раз, потім тих, хто добре працював, самі обдзвонюють і пропонують приїхати на новий сезон. На фермі дають житло і харчування, але й вираховують за все гроші. Обід коштує 20 гривень, житло із гіпсокартону — 60 гривень за день. Працювати вигідно тим, хто хутко справляється на жарі.

У нас є норма, зібрати не менше 30 кілограмів малини щодня. Де­які жінки збирають по 200 кілограмів. На початку та наприкінці сезону оплата більша, бо мало ягід на стеблі, треба вибирати, щоб не нарвати зелених.

За аґрус платять від 25 гривень за зібраний кілограм. Аґрус найважче рвати, бо дуже колеться. Вдягаю цупку куртку з довгими рукавами, щоб прикривало руки. Торік сильно подерлася, руки з місяць не заживали, бо занесла бруд.

За місяць реально заробити від 5 до 10 тисяч гривень.

Збирати ягоди запрошують на Закар­паття, Хмельниччину, Вінниччину, Тернопільщину та Чернігівщину. На деяких фермах працівників наймають ще взимку, але й у міжсезоння влаштуватися легко. Для роботи на фермі потрібна санітарна книжка і робочий одяг. Щоб працювати у лісі, достатньо мати відро та пляшку води із собою.

— Сезон збору ягід на Закарпатті починається з перших теплих днів весни і до похолодання — восени. Зарплату видають щосуботи. За місяць можна отримати 4–6 тисяч гривень. Додатково — догляд за плантацією. Це посадка, прополка й укриття ягід. За годину праці — 20–30 гривень, — каже підприємець 30-річний Володимир із Мукачевого Закарпатської області. Він працює на фірмі “Біофрут”. — За день можна заробити 100–600 гривень. Усе залежить від спритності людини. Одна назбирє 50 кілограмів за день, а друга — 300.

Робочий день на фермі триває 15 год. Працівникам дають 3 год. на приготування їжі.

40 гривень за кілограм платять за сушену вишню. Кілограм смородини беруть за 60 гривень, малини — 55, чорниці — 120.

На збір черешні беруть чоловіків

“Збір черешні по 5 гривень за кілограм. Набираємо лише чоловіків”, — таке оголошення розмістив підприємець із Київщини Олександр Війтюк.

— Цього року вродили черешні на самих вершках. Щоб дістати, треба лізти на дерево. Беремо хлопців від 18 років і старших. Ніякої страховки не даємо. За день реально нарвати 50–70 кілограмів. Бонусом даємо два відра черешень із собою, — каже підприємець. — Наступні по збору — вишні. Так само плануємо набирати чоловіків. Жінки бояться лізти на вершечок дерева.

Переважно працівники з Києва. До плантації можна дістатися електричкою.
Валентина МУРАХОВСЬКА, Богдан БАРАБАНОВ

01.07.2017

http://zakarpatpost.net/2017/07/01/yak-zakarpattsi-yahody-prodayut-za-misyats-mozhna-otrymaty-4-6-tysyach-hryven/

Далі...

У лісі можна провести літо з користю для здоров’я та гаманця

По суницю краще ходити з самого ранку
Фото надано Т. Книжник

Сезон «особливого» полювання на Буковині у розпалі

Літо – чудова нагода не лише відпочити від міської метушні, занурившись у геть інший світ лісу, а й вдосталь поласувати, а іноді й непогано заробити на його дарах.

Так вважає і мешканка Заставнівщини Тетяна Книжник, котра уже 10 років разом із донькою Аліною збирає у тамтешньому лісі ягоди, гриби та лісові трави. За словами обох, ліс для них – практично другий дім.

Власне, сезон збору розпочинається наприкінці весни – у травні. Тоді зривають молодий цвіт ялини, соснові шишки та бруньки.


Найпродуктивніший сезон збору ягід – червень, далі їх меншає

- Ялиновий цвіт пересипають цукром, щоб утворився натуральний сік, і п’ють його при кашлі, запаленні легень, бронхіті. Він сприятливо діє на легеневу систему. Також збираю соснові шишки та бруньки – це все помагає від хвороб дихальної системи. Шишки інколи пропускають через м’ясорубку, додають цукру і так вживають, - зазначає жінка. – І нині продають шишки та цвіт, але варто знати, що корисними вони будуть лише у травні, оскільки влітку не матимуть потрібного ефекту.

Літрову банку ялинового цвіту продають по 10 гривень, соснових шишок – по 20, адже у них більше смоли, тому й лікувальні властивості кращі.

«Вдома мене називають лісовою феєю»

Донька пані Тетяни Аліна – незамінний мамин помічник. З лісом дівчина на «ти»: у свої 16 знає, куди варто ходити, що збирати та як поводитися за будь-яких ситуацій.



Уперше до лісу мати взяла Аліну ще у рік і 10 місяців. Повноцінним маминим помічником дівчинка стала у 1 класі.

- З 13 років я почала на зібраних ягодах заробляти, - каже Аліна. – Після закінчення навчання у школі відразу ж починаю ходити з мамою до лісу. Якщо ходити практично через день, то в сезон збору ягід можу заробити до 3 тисяч гривень. На ожині та грибах заробіток менший – близько тисячі. Загалом, за літо реально заробити 4-5 тисяч гривень. А ось нинішній сезон – продуктивніший – лише за один місяць я наскладала майже 4 тисячі гривень. Тому іду на рекорд (авт. – сміється).

- Шишки вживають при інсульті. Їх ріжуть навпіл, зливають горілкою та на 14 днів залишають у підвалі. Але щодня ємність із шишками потрібно збовтувати, і після цього щодня приймають по чайній ложці після їжі.
Аби не хворіти, за сезон потрібно з’їсти 21 склянку суниць

У червні дозріває суниця – такої кількості вітамінів, як у ній, немає ні в чому. Сезон її збору триває весь червень, але цього року через травневі приморозки обмерз цвіт. Тому нині, каже Т. Книжник, в день можна зібрати не більше 4 літрів, і що ближче до кінця червня, то її все меншатиме.

- Росте суниця у лісі на зрубах, - розповідає Т. Книжник. – За сезон її потрібно з’їсти 21 200-грамову склянку. І тоді можна вважати, що людина забезпечена вітамінами на всю зиму – жодна простуда не страшна. Ціна на неї коливається від 80 до 100 гривень за літрову банку. Вживають також засушену суницю – з неї роблять чаї.

Також у червні збирають шовковицю, або, як на неї ще кажуть, морву. Сезон дозрівання – середина – кінець червня. Її потрібно рвати, а не обтрясати, адже тоді вона не матиме вигляду та просто помнеться.

- Морва буває біла, чорна та рожева. Чорна очищає кров, а біла корисна при лікуванні цукрового діабету. Навіть листя з білої морви засушують для чаю. Бажано, за весь сезон з’їдати хоч би по півсклянки білої морви щодня. Ціна не ягоди коливається від 15 до 20 гривень за літр. Вдень її можна зірвати 10-15 літрів. Цього року вона теж постраждала від морозу, - каже пані Тетяна.
За півдня можна зібрати до 20 літрів ожини

У середині липня – на початку серпня починається збір ожини. Що тепліше, то раніше вона дозріває. Сезон збору триває до кінця серпня.

Підлікуйте організм травами

Сезон збору трав розпочинається ще наприкінці квітня, коли росте первоцвіт. Це невеличка квітка, яку засушують для чаїв. Чудовий відхаркувальний засіб. Потім у травні цвіте глід – його квіти засушують для чаю. Це природне заспокійливе.

У травні цвіте чебрець. Це теж природній засіб проти кашлю, його додають до інших трав. Але й використовують як приправу завдяки гарному запаху.

- Улітку збираю золототисячник, - зазначає пані Тетяна. – Кажуть, він лікує до 70 хвороб. Потім – полин. Він корисний у червні, коли ще цвіте. Його нарізають, заливають самогонкою чи горілкою. Такий настій допомагає при хворобах шлунка. Його дають навіть дітям від глистів – невеличкий листочок запарюють водою і дають пити. Настій пижма теж виводить з організму глисти. Звіробій корисний при хворобах шлунка.

Пучок трав коштує 5 гривень.

Т. Книжник каже, що за 7 годин (від 5 ранку до 13.00 ) можна зібрати до 20 літрів ожини. Збувати її потрібно в той же день, інакше вона пустить сік та може запліснявіти.

- Бажано будь-яку ягоду продавати в той же день. Якщо я збираю їх вранці, то продаю її від обіду, якщо ввечері – зранку, - зазначає жінка.

Продають ожину від 10 до 20 гривень за літр.
Вітамінний вересень

У вересні настає сезон обліпихи. Особливо корисна вона під час перших заморозків. Однак обірвати її тоді уже неможливо.

- Олія з обліпихи корисна при хворобах шлунково-кишкового тракту, - каже Т. Книжник. – Приготувати її можна самотужки. Ягоди пропускають через соковижималку, підсушену макуху заливають оливковою олією. Накривають банку кришкою і кладуть в темне місце на 21 день, збовтуючи щодня. Потім рано натщесерце перед їдою її добре пити по столовій ложці.

Продають обліпиху по 20 до 30 гривень за літр.

Після обліпихи настає пора шипшини та глоду – за літр ягід на ринках правлять по 10 гривень.

- Шипшину теж збирають практично місяць. Чай з неї корисний при хворобах нирок, - підсумовує жінка. – Однак пити його можна не більше двох тижнів – шипшина вимиває з організму кальцій.

Яна МАРІЯНЧУК

Буковина
30.06.2017 | 19:03

http://strichka.com/item/65922125

А ТЕПЕР ПРО СУМНЕ

ЯКЩО ЦЕ БУДЕ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК - МОЖНА ЗАБУТИ ПРО НЕ ТІЛЬКИ ПРО БЕЗКОШТОВНИЙ, А ПРО БУДЬ-ЯКИЙ ЗБІР ЯГІД

ДО РЕЧІ

Екологи переконані: ефективно зберігати праліси та особливо цінні ліси зможуть лише національні природні парки (прес-реліз)

пʼятниця, червня 30, 2017ЕКОЛОГИ Б'ЮТЬ ТРИВОГУNo comments

В області активізувалася робота із розширення національних природних парків. Зокрема, зараз повторно розпочалися переговори із всіма сторонами.За інформацією експертів Українського товариства охорони птахів, ще у 2015 році Мінприроди надіслало до Чернівецької ОДА лист щодо проведення...

Далі...

Далі...

Чернику собирать пока нельзя. Установлены сроки заготовки лесных ягод

В Брестской и Гомельской областях разрешено собирать чернику уже с завтрашнего дня, 28 июня. С 30 июня могут начинать заготавливать черную ягоду на Гродненщине и Могилевщине. А жителям Минской и Витебской областей полакомиться черникой доведется позже всех: в названных регионах к заготовке ягоды дозволено приступать лишь с 3 и 6 июля, соответственно.



Однако урожай этих дикоросов будет ощутимо скромнее, чем в предыдущем сезоне. Научный сотрудник сектора пищевых и лекарственных ресурсов леса Института леса Национальной академии наук Беларуси Татьяна Моисеева прогнозами не утешает:

- Предполагаем урожайность черники в 1,5-2 раза ниже, чем в прошлом году, прежде всего, в Брестской, Гомельской, Гродненской и Могилевской областях. Причина в природных аномалиях, которые повлияли на состояние бутонов и цветение ягодников черники. Они подмерзли во время заморозков в мае. Напомню, в начале последнего весеннего месяца в Брестской, Гродненской, Минской, Витебской областях даже выпал снег.А из-за июньских заморозков местами пострадали клюквенники, прежде всего, на севере и юго-западу Беларуси, когда они находились в фазе «бутонизации - начала цветения». Бруснике и голубике, которые к моменту заморозков были в стадии пробуждения и начала роста побегов, отрицательные температуры в мае -- июне особого вреда не нанесли.

К слову, бруснику с 16 августа разрешено собирать в Брестской и Гомельской областях, с 20 августа -- на Гродненщине, с 22 августа -- в Могилевской, а с 25 августа -- в Минской областях. Днем позже -- на Витебщине. Клюква, по оценкам ученых, поспеет для сбора в Брестской области с 1 сентября, в Гомельской -- со 2 сентября, В Гродненском области -- с 6 сентября. С 8 сентября -- в Могилевской и Минской областях. На Витебщине клюква созреет лишь к 10 сентября.

А вот любители «тихой охоты» могут наоборот обрадоваться. Несмотря на прохладную весну, ученые прогнозируют плодоношение грибных угодий обильнее прошлогоднего. Особенно щедрые урожаи белых и подосиновиков (при достаточном количестве осадков в июле, августе и сентябре) ожидаются в Минской и Витебской областях.

https://www.sb.by/articles/cherniku-sobirat-poka-nelzya-ustanovleny-sroki-zagotovki-lesnykh-yagod-.html

Далі...

На Олевщині процвітає чорничний бізнес: місцеві депутати вводять у обіг лісовий квиток

Розпочався сезон заробітків — сільські жителі вже йдуть у ліси збирати чорницю. За місяць-два, коли триває чорничний промисел, одна сім'я в середньому заробляє 500 грн в день. Цьогоріч заробітки, щоправда, можуть бути меншими. Через заморозки та холодну весну чорниці вродили гірше. Проте, одне вже сьогодні точно можна стверджувати — традицію збирати чорниці бурштин не змінив.

19 червня відбулася робоча зустріч заступника міського голови Олександра Ніколайчука, начальника управління економічного розвитку, транспорту, туризму, інвестицій та комунальної власності міської ради Олега Ковальчука, його заступника Антоніни Ніколайчук, директора Білокоровицького лісгоспу, депутата міської ради Юрія Шевчука з питання купівлі лісових квитків на збір ягід чорниці. Лісовий квиток — єдиний дозвільний документ в Україні, який надає право підприємствам проводити промислову заготівлю дикорослих грибів, ягід та лікарської сировини в лісах України. Лише за наявності лісового квитка Торгово-промислова палата видасть сертифікат про походження продукції, який необхідний при експорті продукції. Купувати лісові квитки не доведеться пересічним жителям, це інформація для підприємців, які планують скуповувати чорницю тонами, повідомляє прес-служба Олевської міської ради.

За словами Юрія Шевчука, найбагатшими на чорницю є села Жубровичі (244 т), Тепениця (128 т) та Зубковичі (105 т). Згідно цьогорічних ставок за 1 кг чорниці до бюджету громади має бути сплачено 0,70 грн. Ліміт Білокоровицького лісгоспу у 2017 році становить 600 тон. За попередніми підрахунками, до бюджету ОТГ може надійти 420 тис. грн. рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Згідно рішення обласної ради, 50% рекомендовано віддати лісовим підприємствам на відтворення лісів. Але і за таких умов, 210 тисяч чимала сума. Це стосуються не лише ягід чорниці, а й журавлини, брусниці, ожини, грибів, лікарських трав та коренів.

Довідково: Промислова заготівля будь яких лісових ресурсів в Україні, в тому числі й другорядних (дикорослі гриби, ягоди, горіхи, березовий сік, лікарські рослини…) проводиться лише за наявності Лісового квитка, і тільки в межах відведених лісових ділянок. Форма і порядок видачі Лісового квитка визначені Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761.

Згідно з цією постановою Лісовий квиток для заготівельника виписується лісогосподарським підприємством, на території якого проводиться заготівля другорядних лісових ресурсів, після сплати заготівельником нормативного збору до місцевого бюджету. Розмір нормативного збору за користування другорядними лісовими ресурсами визначається обласною радою і затверджується облдержадміністрацією.

Всі Новини Житомира

http://news.dks.com.ua/index.php/zhitomir/19971-cho

Далі...