На Вінниччині диких тварин рятують від голоду. В лісах єгері разом із дітьми встановлюють спеціальні годівнички. Окрім цього, фахівці викладають у сільських школах основи лісництва.
Деталі дивіться в сюжеті:
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
22 січня 2016
На Вінниччині диких тварин рятують від голоду
На Вінниччині диких тварин рятують від голоду. В лісах єгері разом із дітьми встановлюють спеціальні годівнички. Окрім цього, фахівці викладають у сільських школах основи лісництва.
Херсонські ліси залишили без бюджетних грошей, - Олександр Книга
ХЕРСОН І ОБЛАСТЬ 22 січня 2016, 12:22 83
- Херсонські ліси залишили без бюджетних грошей, - заявив на сьогоднішній сесії Херсонської облради депутат Олександр Книга, - А це співробітники без зарплати і ризик втратити залишилися лісові насадження області.
Депутати вже готують звернення до Кабміну і Верховну Раду з даного питання.
http://kherson.net.ua/news/hersonskie-lesa-ostavili-bez-bjudzhetnyh-deneg---aleksandr-kniga
При –8 градусах С у нас сажают деревья
Жители Каменной Горки: «Испытали культурный шок, при –8 градусах у нас сажают деревья». Комментарий «Минскзеленстроя»
Минские коммунальщики и труженики города продолжают удивлять. Хотя с такими темпами скоро у минчан выработается иммунитет к их нелогичному и странному поведению. На прошлой неделе дворники своеобразно чистили двор, выбрасывая снег на машину и возле машин, на этой — сметали снег с крыш прямиком на хлипкие навесы над балконами. Вчера на улице Каменногорской сотрудники «Минскзеленстроя» принялись высаживать молодые деревья, чем озадачили очевидцев. Правда, в самом управлении пояснили, что сажать деревья зимой — это нормально.
— Сегодня супруга, сидящая в декрете, испытала «культурный» шок! Выглянув в окно, увидела, как на улице Каменногорской сажали деревья! Да-да, именно, 21 января 2016 года при погоде –8 градусов мороза «озеленяют» город! Асфальт класть на снег у нас умеют, теперь и деревья сажать научились. Хотя, может, это нам не понять, а по «технологии» так можно? — пожаловался форумчанин rododendron.84.
Соратники по форуму начали предлагать свои версии и оправдания поведению «зеленстроевцев»: «Дерево спит, его спящим и пересадили, с корнями и с комом земли», «Вы не досмотрели в окно, они потом колышки с двух сторон втыкают, на вашем фото они присутствуют. Приживаемость хорошая», «Интересовалась у биологов по поводу данного факта. Про спящие деревья (типа их только зимой пересаживать самое время) и их приживаемость. Сказали, что это все ерунда. Просто работникам так удобно, вот и „содють“».
Ясность внесли в УП «Минскзеленстрой»:
— До –15 градусов допускается высадка деревьев. Но в таком случае корневая система должна быть окутана комом земли и не быть оголена. Когда деревья, растущие в питомниках, выкапывают для высадки, то их выкапывают с комом земли. Ком окутывают мешковиной, чтобы он не опал. Затем деревья привозят в место высадки, с комом и мешковиной садят и посыпают сверху грунтом.
Зимой сажать даже лучше. Когда дерево спит, то шансы, что оно приживется, возрастают. Весной и летом высадка прекращается, потому что в это время начинает работать вегетативная система деревьев, и они могут не прижиться. Их сонное состояние — самый оптимальный вариант. Тем, кто видел, как вчера сажают деревья, скажем, что это совершенно нормальная практика.
Украина получит миллион долларов на восстановление лесов
Глобальный экологический фонд (GEF) инициировал проект стоимостью в три миллиона долларов, направленный на сбалансированное землеуправление с целью предотвращение деградации земель и адаптации их к изменениям климата
Миллион из этой суммы планируют выделить на восстановление лесов и управления лесными ресурсами Украины.
В Государственном агентстве лесных ресурсов состоялась встреча координаторов проекта от Европейской лесной комиссии ФАО с первым заместителем председателя Гослесагенства Кристиной Юшкевич и ведущими специалистами профильного ведомства.
Ее участники обсудили основные пункты плана предлагаемого проекта, чтобы впоследствии выработать стратегию его реализации. Программа стартует в 2017 и рассчитана на четыре года.
«До этого нам необходимо провести оценку и обозначить статус деградации земель, разработать проект землеустройства, оформления вещевых прав на земельные участки для создания новых лесных массивов. Впоследствии деньги, которые, надеюсь, нам будут выделены в рамках проекта GEF, планируем направить на исследование адаптационного единства лесных экосистем нашей страны, обозначение и разработку основных направлений в адаптации к сменам климата, усовершенствование нормативно-правовой базы, обучающие программы. Участие в таком международном проекте для нас – это бесценный опыт по воспроизводству лесов, доступ к элитному посадочному материалу для сохранения отечественной экосистемы, которая является важной составляющей европейской экосистемы», - комментирует первый заместитель председателя Государственного агентства лесных ресурсов Украины Кристина Юшкевич.
По ее словам, особый акцент хотелось бы сделать на реабилитации лесных массивов востока и юга Украины, пострадавших вследствие боевых действий. Для этого необходимо провести инвентаризацию данных территорий, найти варианты решения проблемы горелого леса, разминирования участков.
Представители ФАО отметили: пока проведение такой работы невозможно из-за продолжающихся военных действий на Донбассе. При этом выразили надежду, что сроки реализации проекта позволят вернуться к этому вопросу как только на украинском востоке установится мир.
Миллион из этой суммы планируют выделить на восстановление лесов и управления лесными ресурсами Украины.
В Государственном агентстве лесных ресурсов состоялась встреча координаторов проекта от Европейской лесной комиссии ФАО с первым заместителем председателя Гослесагенства Кристиной Юшкевич и ведущими специалистами профильного ведомства.
Ее участники обсудили основные пункты плана предлагаемого проекта, чтобы впоследствии выработать стратегию его реализации. Программа стартует в 2017 и рассчитана на четыре года.
«До этого нам необходимо провести оценку и обозначить статус деградации земель, разработать проект землеустройства, оформления вещевых прав на земельные участки для создания новых лесных массивов. Впоследствии деньги, которые, надеюсь, нам будут выделены в рамках проекта GEF, планируем направить на исследование адаптационного единства лесных экосистем нашей страны, обозначение и разработку основных направлений в адаптации к сменам климата, усовершенствование нормативно-правовой базы, обучающие программы. Участие в таком международном проекте для нас – это бесценный опыт по воспроизводству лесов, доступ к элитному посадочному материалу для сохранения отечественной экосистемы, которая является важной составляющей европейской экосистемы», - комментирует первый заместитель председателя Государственного агентства лесных ресурсов Украины Кристина Юшкевич.
По ее словам, особый акцент хотелось бы сделать на реабилитации лесных массивов востока и юга Украины, пострадавших вследствие боевых действий. Для этого необходимо провести инвентаризацию данных территорий, найти варианты решения проблемы горелого леса, разминирования участков.
Представители ФАО отметили: пока проведение такой работы невозможно из-за продолжающихся военных действий на Донбассе. При этом выразили надежду, что сроки реализации проекта позволят вернуться к этому вопросу как только на украинском востоке установится мир.
21 січня 2016
Знайома незнайомка
 |
| Так ялина зацвіте навесні. |
Ялина, мабуть, — чи не перше дерево, з яким від народження познайомився зблизька кожний із читачів «Соняшника». Із року в рік на осяяні вогнями гірлянд новорічні свята чекаємо її появи з радістю і надією…
ПРОТЕ ходімо в ялиновий ліс. Цієї пори він зовсім не ясний і святковий. Навіть погожої днини у ньому панують тиша і напівморок. Височенних колючих дерев так багато і ростуть вони настільки щільно (чим тепліший клімат, тим вищими бувають ялинові ліси), що здається, підпирають небо. Під сніговим покривом у мороз хрускотять віти повалених колись буревієм красунь. Деінде пробиваються до світла молоді хвойні деревця. У сутінках вони ростуть украй повільно. Першого року відростають усього на 3-4 см, в 10-річному віці зазвичай не перевищують півтора метра. Лише коли поруч упаде старе дерево й утвориться просвіток, тоді вони починають стрімко рости.
Усі знають: ялина — дерево хвойне. Ще кажуть — вічнозелене. І справді, ялина зелена увесь свій вік. Проте хвоя її зовсім не вічна. Через кожні 5-7 років голочки відпадають. Але не всі відразу. Щороку ялина скидає приблизно сьому частину хвої. Тому цього й не помітно. Лише жовті голки на землі видають таємницю ялини. Зате навесні на її гілках легко побачити молоді пагони із ясно-зеленими голочками.
Багато хто звертав увагу, яка струнка і висока буває ця хвойна рослина. У неї є свій секрет. Таким дерево виростає лише у разі, якщо його верхня брунька (це, вважається, основний пагін) розвивається нормально. Якщо ж її пошкоджено, зростання головного стебла припиняється, бічні гілки непомірно товщають і вигинаються.
Ялина росте впродовж усього життя. Щороку в неї з’являється прямий однорічний вертикальний пагін, а під ним на стовбурі відростають іще бокові, що простягають ніжні зелені лапки на всі боки. При цьому бічні гілки дерева ростуть ніби «поверхами». За цим можна напевно вгадати, скільки йому років. Для цього слід порахувати «поверхи» і додати ще 3-4 роки (у перші три-чотири роки ялина не дає бокових пагонів).
Здавалося б, у такого прямостовбурного дерева і корінь має рости вертикально вглиб. Так воно і є. Втім, лише до 10-15 років життя. Затим основний стрижень кореня відмирає, а його горизонтальні відростки такою собі зіркою розбігаються врізнобіч. З одного боку, це для ялини добре, бо таким корінням їй легше всотувати і вологу, і поживні речовини з ґрунту. Та під час буревіїв бокові корені нерідно підводять: часом навіть величні дерева вириває з корінням вітер.
Імовірно, кожен із нас неодноразово прикрашав ялинку. Проте не всякий знає, що ялинки і самі прикрашаються. Так, вони цвітуть! Щоправда, не взимку, а навесні. У розрідженому лісі рясно вбираються в рубіново-червоні квіточки молоді 10-15-літні ялинки, а в густому лісі — 25-30-річні. Шкода лише, що квітують ялини недовго. Минає небагато часу, і «вогники» згасають — темнішають і зрештою обертаються на зелені шишки.
Під лусочками шишок утворюється насіння. Поки воно не дозріє, лусочки щільно притиснуті і для певності заклеєні смолою. Але ось насіння дозріло, тоді лусочки відгинаються і випускають на волю насінини з невеликими округлими прозорими «крильцями», завдяки яким насінинки планерують. Часом вітер відносить їх так далеко, де за сприятливих умов вони проростають. До речі, насіння ялини не втрачає схожості до 10 років.
Однак часто насінини ялини просто не встигають вирватися на волю. Дуже вже багато в лісі охочих поласувати ними, як-от дятли, білки, миші. Хто саме ласував, можна визначити. Ось затиснута у невеликій щілині пенька наполовину розбита шишка, поруч — купа вже «оброблених». Це кузня дятла. А ось шишка, в котрої зовнішні половинки лусочок так розгризені, що, здається, обернені на труху. Це вже якась миша вибралася з-під снігу та поживилася насінням. Білка також любить ялинові шишки. І в неї теж свій «почерк». Якщо гризе шишку на дереві, лусочки розкидані довкола, а якщо на землі — акуратно складені купкою. Але в обох випадках від шишки, обгризеної білкою, залишається лише голий стрижень.
Ялина щедра й до людини. Вона дає нам цінний будівельний матеріал, з її деревини роблять високосортні папір і картон. Це також важлива складова при виробництві гуми для автомобільних покришок, кормових дріжджів, гліцерину, ліків, штучної шкіри. А ще з цієї лісової красуні виготовляють музичні інструменти. В її деревині на подив рівно тягнуться волокна, і це, кажуть майстри, дозволяє видобувати з інструмента звуки особливої чистоти. Тож найкращі скрипки, у тому числі й інструменти знаменитих італійців Аматі і Страдіварі, також виготовлено з ялини. Ще багато добра творить людям це дерево. І, звісно ж, на новорічні свята усі хочуть мати в хаті чепурну ялинку. Щоби люди раділи і ялинові ліси не рідшали, лісівники організовують спеціальні плантації. Звідти й приходять до наших осель на новорічні свята пухнасті зелені красуні.
http://www.silskivisti.kiev.ua/19338/Sonjashnik.php?n=30265
Увядание сибирского кедра может оставить тайгу без леса
Прибайкальский кедровый лес под угрозой полного вымирания. В связи с потеплением и глобальными вырубками, деревья поразила вирусная болезнь, которая сразу приняла вирусный характер. Зоны заражения охватывают более 5 тысяч гектаров западной тайги.
Могучие реки, как обнажённые вены. На всём протяжении все реки за Уралом текут в изоляции от леса, сплошные вырубки вдоль берегов шириной в два-три русла реки с обеих сторон. Вот источник нарушения гидробаланса рек и болезни леса. Система с двойной обратной связью, замкнутый круг. А бактерии — это санитары, они приходят просто сделать своё дело. Бактерии показывают, что битва уже прошла и хвойные сдались, потому что уже не могут достать воду своими короткими корнями.
http://rodovid.me/Live_Earth_1008/uvyadanie-sibirskogo-kedra-mozhet-ostavit-taygu-bez-lesa.html
Бурштинокопачі перекопали на Волині майже 7 гектарів лісів
Насіннєва справа, підсумки минулорічної весняної лісокультурної кампанії та плани на цьогорічну, а також показники лісопереробки, стан електронного обліку та дотримання розрахункової дисципліни на підприємствах. Ці та інші важливі аспекти діяльності колективів ВОУЛМГ в о начальника облуправління Олександр Кватирко проаналізував у своєму виступі під час підсумкової наради. Окрім усього вище перерахованого він зазначив, що в минулому році з’явилась проблема видобутку бурштину на території лісомасивів Маневиччини. У зв’язку з цим тривають спільні рейди працівників держлісохорони та поліції, - повідомляє прес-служба Волинського лісництва.
За результатами таких рейдів зареєстровано 13 кримінальних впровадженнь, а відомості про скоєння порушень земельного законодавства внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Подібні дії старателів вкрай негативно відображаються на навколишній природі, адже в їх результаті пошкоджено 6,86 га земель лісового фонду, а сума завданих державі збитків від пошкодження земель лісогосподарського призначення становить 247 тис. грн. Важливо врахувати і той факт, що на площі більше 5 га обліковано дерева з пошкодженями до ступеня припинення росту, загальний об’єм яких складає 870 метрів кубічних.
Як зауважив керівник облуправління, на виконання доручення голови Волинської облдержадміністрації та завдяки розумінню і підтримці всіх лісогосподарських підприємств ВОУЛМГ все ж у повному обсязі забезпечено паливно–мастильними матеріалами, лісо- та пиломатеріалами, дровами паливними, продуктами харчування солдат Національної гвардії, працівників правоохоронних органів та державної лісової охорони, які цілодобово перебувають на варті лісоугідь від бурштинокопачів. Загалом на сьогодні для закупівлі та доставки відповідних матеріалів підприємствами понесено витрат в сумі близько 1,0 млн. грн.
FLEG II попереджає про ризики, пов’язані з реформуванням лісової галузі, та пропонує варіанти їх зниження
18 січня 2015 року експерти програми FLEG II ознайомили керівництво та фахівців Міністерства аграрної політики й продовольства та Держлісагентства з напрацюваннями щодо обґрунтування необхідності реформування лісового сектору, можливих варіантів інституційної реформи та можливості створення лісогосподарської структури в рамках чинного законодавства.
Особливу увагу було приділено ризикам реформування лісового господарства та можливим шляхам їх зменшення. Зустріч відбулася у Міннагрополітики. У ній, зокрема, узяли участь перший заступник Міністра Ярослав Краснопольський та голова Держлісагентсва Олександр Ковальчук.
У свою чергу Олександр Ковальчук дав свою оцінку сучасній ситуації у лісовій галузі, яку він назвав «дуже складною», зокрема, через відсутність належного бюджетного фінансування. За цих обставин, на думку пана Ковальчука, створення єдиного лісогосподарського об’єднання є неминучим. Також він заявив, що бере на себе політичну відповідальність за обраний Агентством та Міністерством шлях реформи галузі. Ярослав Краснопольський запевнив, що цю відповідальність готовий розділити й Міністр агрополітики Олексій Павленко.
Відбулася дискусія щодо шляхів створення, форм та масштабів майбутнього виробничої структури. Зокрема, дебатувалися питання її форми (підприємство, корпорація), включення або не включення до її складу 1) лісгоспи південних та східних областей; 2) підприємств, які виконують загальнодержавні функції (Укрдержліспроект, Укравіабаза, наукові установи тощо).
Експерти FLEG II підкреслили, що майбутня лісогосподарська структура має бути максимально незалежною від впливу чиновників. Вона має контролюватися Наглядовою радою, сформованою міністром, який відповідає за аграрну політику. А керувати структурою має особа, призначена Кабінетом Міністрів. Саме цей, призначений Кабміном, очільник лісогосподарської структури має нести повну відповідальність за управління довіреним йому державним майном, а також за добір та розстановку кадрів.
Експерти FLEG II рекомендують використовувати різні моделі для покращення господарювання у малолісних та лісистих регіонах.
Експерти FLEG II вважають помилкою відмову від бюджетної підтримки лісгоспів малолісних регіонів так само як й виробничих структур, які забезпечують державне планування, захист та охорону лісів на національному рівні (Укрдержліспроект, Укравіабаза, наукові установи тощо).
На думку ж Мінагрополітики та Держлісагентства, об’єднання має включати всі лісгоспи та підпорядковуватися Держлісагентству. При цьому Держлісагенство планує зберегти повноваження щодо управління майном та добору кадрів для єдиного лісового підприємства.
Учасники зустрічі домовилися обмінятися результатами напрацювань щодо можливих шляхів створення лісогосподарського об’єднання. Експерти програми FLEG II наголосили на важливості детального обґрунтування реформи, що пропонується Держлісагентством, з відповідними економічними розрахунками, проектами юридичних документів тощо, та публічного обговорення цих пропозицій.
Ярослав Краснопольський дав доручення голові Держлісагентства врахувати пропозиції та висновки програми FLEG II при проведенні реформи лісового господарства України, а також забезпечити прозорість роботи зі створення господарського об’єднання, зокрема – шляхом оприлюднення усіх документів та планів дій на сайті Агентства.
Проблеми лісового господарства досліджуються експертами програми FLEG II з 2009 року, а питання реформування лісового сектору та підготовки до реформ посіли важливе місце в роботі програми з грудня 2014 року після включення рекомендацій експертів програми FLEG II до Коаліційної Угоди. Протягом 2015 року в рамках програми відбулося декілька заходів, на яких були представлені рекомендації програми FLEG щодо підготовки реформи лісового сектору та можливих моделей реформування, зокрема два круглих столи за участі провідних експертів з Швеції та Латвії. Круглі столи за широкої участі зацікавлених сторін стали важливим надбанням програми FLEG, яка стала першою платформою відкритого обговорення проблем лісового сектору. Усі звіти, дослідження та рекомендації програми FLEG, інформація про її діяльність відкриті для ознайомлення і розміщені на сайті Програми www.fleg.org.ua та на багатьох інших профільних сайтах.
Особливу увагу було приділено ризикам реформування лісового господарства та можливим шляхам їх зменшення. Зустріч відбулася у Міннагрополітики. У ній, зокрема, узяли участь перший заступник Міністра Ярослав Краснопольський та голова Держлісагентсва Олександр Ковальчук.
У свою чергу Олександр Ковальчук дав свою оцінку сучасній ситуації у лісовій галузі, яку він назвав «дуже складною», зокрема, через відсутність належного бюджетного фінансування. За цих обставин, на думку пана Ковальчука, створення єдиного лісогосподарського об’єднання є неминучим. Також він заявив, що бере на себе політичну відповідальність за обраний Агентством та Міністерством шлях реформи галузі. Ярослав Краснопольський запевнив, що цю відповідальність готовий розділити й Міністр агрополітики Олексій Павленко.
Відбулася дискусія щодо шляхів створення, форм та масштабів майбутнього виробничої структури. Зокрема, дебатувалися питання її форми (підприємство, корпорація), включення або не включення до її складу 1) лісгоспи південних та східних областей; 2) підприємств, які виконують загальнодержавні функції (Укрдержліспроект, Укравіабаза, наукові установи тощо).
Експерти FLEG II підкреслили, що майбутня лісогосподарська структура має бути максимально незалежною від впливу чиновників. Вона має контролюватися Наглядовою радою, сформованою міністром, який відповідає за аграрну політику. А керувати структурою має особа, призначена Кабінетом Міністрів. Саме цей, призначений Кабміном, очільник лісогосподарської структури має нести повну відповідальність за управління довіреним йому державним майном, а також за добір та розстановку кадрів.
Експерти FLEG II рекомендують використовувати різні моделі для покращення господарювання у малолісних та лісистих регіонах.
Експерти FLEG II вважають помилкою відмову від бюджетної підтримки лісгоспів малолісних регіонів так само як й виробничих структур, які забезпечують державне планування, захист та охорону лісів на національному рівні (Укрдержліспроект, Укравіабаза, наукові установи тощо).
На думку ж Мінагрополітики та Держлісагентства, об’єднання має включати всі лісгоспи та підпорядковуватися Держлісагентству. При цьому Держлісагенство планує зберегти повноваження щодо управління майном та добору кадрів для єдиного лісового підприємства.
Учасники зустрічі домовилися обмінятися результатами напрацювань щодо можливих шляхів створення лісогосподарського об’єднання. Експерти програми FLEG II наголосили на важливості детального обґрунтування реформи, що пропонується Держлісагентством, з відповідними економічними розрахунками, проектами юридичних документів тощо, та публічного обговорення цих пропозицій.
Ярослав Краснопольський дав доручення голові Держлісагентства врахувати пропозиції та висновки програми FLEG II при проведенні реформи лісового господарства України, а також забезпечити прозорість роботи зі створення господарського об’єднання, зокрема – шляхом оприлюднення усіх документів та планів дій на сайті Агентства.
Проблеми лісового господарства досліджуються експертами програми FLEG II з 2009 року, а питання реформування лісового сектору та підготовки до реформ посіли важливе місце в роботі програми з грудня 2014 року після включення рекомендацій експертів програми FLEG II до Коаліційної Угоди. Протягом 2015 року в рамках програми відбулося декілька заходів, на яких були представлені рекомендації програми FLEG щодо підготовки реформи лісового сектору та можливих моделей реформування, зокрема два круглих столи за участі провідних експертів з Швеції та Латвії. Круглі столи за широкої участі зацікавлених сторін стали важливим надбанням програми FLEG, яка стала першою платформою відкритого обговорення проблем лісового сектору. Усі звіти, дослідження та рекомендації програми FLEG, інформація про її діяльність відкриті для ознайомлення і розміщені на сайті Програми www.fleg.org.ua та на багатьох інших профільних сайтах.
У Житомирі завтра обговорять кластерну модель розвитку бізнесу лісогосподарської та деревообробної галузі області
22 січня 2016р. в Житомирі з ініціативи «Українського агентства кластерного розвитку КЛАСТ-УА» та за підтримки народних депутатів України Мушака Олексія, Єднака Остапа та Розенблата Борислава зберуться представники лісогосподарської та деревообробної галузі Житомирщини, науково-дослідницьких та освітніх закладів, громадські діячі та представники органів місцевої влади для участі в сесії по створенню кластера деревообробної галузі та лісогосподарства “Полісся”.
З 2016 року Україна вперше має можливість напряму залучати кошти ЄС на підтримку кластерних ініціатив. Бенефіціарами цих коштів мають стати українські кластерні бізнес об’єднання. Створення регіонально-галузевих кластерних об’єднань мають на меті забезпечити довгостроковий економічний розвиток учасників кластеру і регіону в цілому та підвищення їх конкурентоспроможності.
Основні переваги кластерної моделі для бізнесу:
Залучення інвестицій та фінансових інструментів для реалізації кластерних проектів
Впровадження новітніх технологій та інновацій
Підвищення продуктивності виробництва та зниження собівартості продукції
Підвищення експортного потенціалу та маркетинг нових ринків збуту
Впровадивши кластерну модель розвитку економіки регіон отримує:
Розвиток МСП та створення додаткових робочих місць
Зростання ВРП та податкових надходжень
Збільшення інвестиційної привабливості
Розвиток інфраструктури та міжнародного співробітництва
Мета проведення сесії:
надати інформацію про Європейський досвідкластерних ініціатив та можливості й вигоди, пов’язані з діяльністю кластерів для бізнесу, науково-дослідницьких та освітніх закладів, громадських організацій та органів місцевої влади
виявити потенційних учасників Кластеру
визначити пріоритетні проектідля реалізації та ключові проблеми, що можуть бути вирішені в рамках діяльності кластеру
Дата та місце проведення сесії:
22 Січня 2016 року, 13:00 – 19:00, початок реєстрації о 12:00
Місце проведення: Конференц-зала готелю Reikartz (ПлощаЗамкова 5/8, м. Житомир)
Участь в сесії БЕЗКОШТОВНА.
Контактна інформація для акредитації представників ЗМІ:
Валерій Мірочник
Віце-Президент, ГО «Українське агентство кластерного розвитку КЛАСТ УА»
Mob: +38 (067) 467-42-37 | Tel/Fax: +38 (044) 287-77-73
vmirochnyk@clust-ua.org | www.clust-ua.org
*Про Кластери
Кластер - це добровільне об'єднання підприємницьких структур конкретної галузі економіки, які тісно співпрацюють із науковими (освітніми) установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади на чітко визначеній території з метою підвищення конкурентоздатності власної продукції і сприяння економічному розвитку регіону.
Кластерна політика створюється для підтримки провідних галузей економіки і сфокусована на розвитку малого та середнього бізнесу, через активне впровадження інновацій.
На сьогоднішній день однією з основних переваг кластерного підходу в економічному розвитку країни є збереження частки ринку і виживання самого підприємства в умовах кризи.
**Про Українське агентство кластерного розвитку Clust-UA
Українське агентство кластерного розвитку Clust-UA, неурядова і неприбуткова організація, метою якої є - допомогти Україні стати важливою частиною глобальної економіки, шляхом створення та підвищення ефективності українських кластерів.
КЛАСТ-УА впроваджує в українській економіці кластерну політику та інновації, що підтримують співробітництво на локальному, регіональному, національному та міжнародному рівнях. Ми забезпечуємо взаємодію учасників кластерівнаетапі ініціації створення та їх подальшого розвитку.
КЛАСТ-УА є першим та єдиним в Україні членом міжнародного інноваційного та кластерного об’єднання TCINetworkwww.tci-network.org, що налічує 900 учасників з 42 країн світу.Детальніше про діяльність Clust-UA можна дізнатися на www.clust-ua.org
Подробности
Опубликовано: 21 Январь 2016
http://strichka.com/item/39032496
Остап Єднак: завдання політиків - вирішити проблему середовища для ведення бізнесу
Впродовж всього 2015-го року Верховну Раду 8-го скликання лихоманило від постійних скандалів. Найбільше розчарування діяльністю парламенту висловлюють народні депутати, які вперше обралися до законотворчого органу на хвилі революційного піднесення й балотувалися за списками різних партій із єдиним бажанням - здійснювати реформи. Об’єднуючи зусилля, вони формують рушійну силу для рішучих змін у державі.
Одним з них є народний депутат Остап Єднак, який був обраний в парламент за списками політичної партії "Самопоміч" під №17. В політику прийшов із громадського сектору - був безпосереднім учасником створення та одним із співкоординаторів "Реанімаційного пакету реформ". До цього працював топ-менеджером в міжнародних компаніях, а також розвивав свій бізнес в сфері деревообробки. Знаючи усі тонкощі та недоліки "лісової справи" із середини, Єднак визначив реформування цієї галузі пріоритетним напрямком своєї парламентської роботи. Принципова реформаторська активність нардепа, зокрема нульова терпимість до корупції, вже принесла перші результати: з метою дискредитації в Інтернеті, за даними ЗМІ, із періодичністю стали з’являтися замовні матеріали про те, що Остап Єднак є головним лобістом "лісових»"законопроектів, а депутатську діяльність використовує для власного збагачення. Політик сам відповів на ці звинувачення.
- Що саме вас спонукало зайнятися деревообробним бізнесом? Можливо, це була сімейна справа, чи ваш особистий досвід?
- Можна сказати, що це – своєрідна сімейна традиція. Мій дідусь все життя пропрацював у лісгоспі, а вже вийшовши на пенсію, заснував свій маленький столярний цех. Це було на початку 90-х, коли якраз була криза. Вже зараз мої батьки - приватні підприємці в Бродах, вони мають кілька продуктових магазинчиків. Але стати на ноги моїм батькам, які були вчителями, допоміг якраз цей маленький столярний цех. Ми робили вікна, двері, сходи для домогосподарств. Починалось все так: дідусь придбав 2 списаних станки з лісгоспу, самотужки їх полагодив та сам зварив ще кілька. І фактично налагодив виробництво високоякісних вікон, дверей. Він працював у своєму цеху в гаражі, мій батько долучався після роботи, а я – після навчання в школі. Фактично, тоді, в 90-х, уся наша сім’я працювала із деревиною саме для того, щоб якось виживати.
- Тобто, з самого початку така діяльність не була задумана як певний бізнес?
- Ні. Це була важка робота. Було багато замовлень у Бродах, у Львові..
- Ви так само любили працювати із деревиною?
- Так, щоправда, це було ще у шкільні роки, до 1997 року. Пам’ятаю, як будучи школярем, допомагав дідові монтувати фурнітуру на вікна та встановлювати важкі дубові сходи. Потім я почав навчання у Львівському національному університеті на факультеті міжнародних відносин. Після цього я два роки працював в еколого-правовій організації "Екоправо-Львів", зараз це міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина". Отримавши освіту, гарний досвід та знаючи іноземні мови, я хотів попрацювати в міжнародних компаніях, це була моя мрія. І випадково, в 2004-му році по оголошенню в університеті я побачив, що іноземна компанія шукає представників в Україні, а саме – помічника директора представництва у Львові. Це була датська компанія, яка в Україні тоді починала свій бізнес в Черкаській області і мала представництво у Львові. Підприємство у 2008 році відсвяткувало сторіччя із дня заснування, річний оборот – близько 1 млрд. євро. І на той час це була робота моєї мрії.
- Вам вдалося туди працевлаштуватися?
- Так, я починав там працювати як стажер і помічник директора представництва, датчанина. І вже через 3 місяці мене призначили директором ТЗОВ в Черкаській області "ДЛХ Нордікс Дерево", яке повністю належало компанії. В той час датські інвестори заснували у цій області базу, планували вкладати гроші у деревообробку. До речі, в цей період я поступив на магістерську програму із бізнес-адміністрування в німецьку бізнес-школу, яка мала представництво в Києві – IBR (Institute of international business relations, Steinbeis University Berlin) і отримав бізнес-освіту, диплом магістра з управління бізнесом (Global MBA).
- Досить динамічне кар’єрне зростання. Ви й надалі планували працювати в датській компанії?
Так, але життя внесло свої корективи. У кризовому 2008-му році компанія вирішила згорнути свою діяльність в Україні: окрім проблем із бізнесом, було вкрай важко працювати із українським законодавством. Підприємство було ліквідовано. А з 2009 року, після закриття компанії, я продовжив співпрацю із цією ж датською компанією як індивідуальний представник в Україні. І з 2010 по 2011 рік, повернувшись в Броди, вже як приватний підприємець починав розвивати свій власний деревообробний бізнес. Суть бізнеса полягала у поставках напівфабрикатів із деревини за кордон. Бізнес поступово розвивався, тому було вирішено створити ТЗОВ – адже за роки роботи в міжнародній компанії звик працювати "по-білому", справно платити податки. Спочатку на підприємстві був один працівник, потім штат компанії почав збільшуватися: з 2011 року по сьогоднішній день в компанії працює близько 100 чоловік.
- Як називається компанія?
- Мова йде про ТОВ "Інтервудкоммерц", в якому я працював до 2014 року. Ми працювали, не маючи інвестицій, реінвестуючи фактично весь прибуток на розвиток підприємства.
- Підприємство зараз є збитковим, чи продовжує успішно розвиватися?
- Воно працює, об’єми річного обороту поступово зростають. Починали ми з обороту у 2-3 мільйони гривень, у 2012 – це було вже приблизно 10 мільйонів, 2013-2014 роках – обороти також збільшувалися, зокрема через девальвацію, сягаючи близько півтора мільйони доларів США. Це є середній бізнес. Нещодавно критики моєї політичної діяльності закидали, що започатковане мною підприємство є чи не найбільшим деревообробним гігантом в Україні та звинувачували в лобіюванні його інтересів. Але це смішно: його обіг складає десь соту, а можливо і тисячну частину відсотку від загального обігу цієї галузі по всій країні. І це мова йде лише про оборот! Прибуток не завжди навіть був додатнім, були і збитки. В українських реаліях цей бізнес не є дуже легким. Частка бізнесу збереглася у моєї дружини: їй належить 23% частини компанії, і вона є комерційним директором. Поруч з тим, що моя дружина є акціонером та комерційним директором в штаті, вона знаходиться в декретній відпустці - бавить дітей, яких у мене двоє. Компанія працює повністю автономно, в поточну діяльність ніхто не втручається. Ми отримуємо дивіденди, сплативши всі податки. Це все офіційно вказано в моїй декларації.
- В багатьох секторах економіки експерти вказують на головну проблему – експорт сировини з України. В нашій розмові ми також торкаємось цієї теми: постачання готової продукції і сировини. Тобто Ви, як колишній підприємець, бачите розвиток деревообробної галузі саме як створення кінцевої продукції в Україні, розвитку внутрішнього ринку із подальшим збутом за кордон?
- Звичайно, мені як колишньому бізнесмену, зрозумілі ці питання. Однак, якщо ми говоримо про виробництво і підприємництво, для подальшого розвитку завжди потрібен більший власний капітал, або можливість залучення інвестицій. В поточних українських реаліях – це дуже ризикований крок. Насправді, на тому ж Закарпатті вже існують просто фантастичні підприємства, які самі розвивалися, однак їх шлях тривав близько 15 років. Тобто, їм потрібно було стільки часу, аби перейти до кінцевого продукту. Є, наприклад, на Закарпатті один великий меблевий завод: по своїх об’ємах і оборотах він може вважатись флагманом галузі, адже робить меблі для такого бренду як "IKEA". Цей завод щомісяця відправляє на експорт 30-40 великих вантажівок різних меблів, очевидно, що стандартів і якості «IKEA», але саме підприємство знаходиться у жахливому стані. Коли йде дощ, на території підприємства на човні можна плавати. Власник німець не вкладає кошти ні в дороги, ні в інфраструктуру, ні у виробничі приміщення, повна катастрофа. І це типова картина для сотень деревообробних підприємств!
- Чому так стається?
- Тому що деревообробна галузь до недавнього часу була вкрай непривабливою для інвестицій. Ключова проблема в тому, що у бізнесу немає впевненості, що в тебе завжди і безперебійно буде сировина для виробництва продукції. Тут ми підходимо до іншого питання, яке вже стосується сфери регулювання державної політики і зокрема моєї діяльності як народного депутата. Мова йде про активну підтримку закону про заборону експорту лісу-кругляка з України. І Рада його прийняла! Зараз завдання політиків – змусити Уряд вирішити проблему абсолютно непрогнозованого середовища для ведення бізнесу.
Лісова та деревообробна галузі досі не трансформовані за нормальними ринковими правилами
- Наскільки допомагає у законотворчій діяльності ваш колишній досвід роботи і ведення бізнесу у деревообробній галузі?
- По факту я був представником малого і середнього бізнесу. Зараз можна сказати, що я представляю інтереси не стільки цієї частини суспільства, а всієї галузі в інтересах країни. Я починав із самого "низу", тому мені дуже близька ситуація на ринку, і я розбираюся у специфіці тієї галузі, про яку говорю. Крім того, якщо подивитися на ситуацію збоку, я жодним чином не можу впливати на рішення всього парламенту. В мене для цього немає ані організаційного, ані якогось іншого ресурсу. Перш за все, зрушити ситуацію з місця вдалося з прийняттям закону про обмеження експорту необробленої деревини, і в якому були присутні корупційні зиски. Дійсно, на профільному комітеті я відстоював позиції малого і середнього бізнесу, деревообробних асоціацій, і ми дебатували із Держлісагентством, яке захищало інтереси держлісгоспів. Адже їм вигідніше зрубати ліс і його просто відправити на експорт. А я говорю про робочі місця, про більші надходження до бюджету та про перспективу галузі в майбутньому. Це важливо, така моя позиція.
- Державний бюджет справді втрачає суттєві кошти, про які суми йдеться?
- Потрібно дивитися на ситуацію комплексно. Так, дійсно, втрачає. І не тільки гроші. Наведу дуже простий приклад. Є підприємство, яке переробляє бук. Один кубічний метр бука, якщо його просто зрубати і відправити на експорт, приблизно коштуватиме 50 доларів. І це по нульовій ставці ПДВ, бо цей податок лісгосп не платить. А от підприємство, яким я раніше керував, за найсприятливіших умов в рік переробляло близько 8 тис. куб. метрів бука. Тобто, якщо просто зрубати дерево і його відправити на експорт - 8 тис. кубів деревини по 50 доларів, - держава Україна (а по факту держлісгоспи) отримала б валютної виручки 400 тисяч доларів. Якщо ж цей об’єм деревини відправити на завод, і з нього зробити напівфабрикатто після продажу такої переробленої продукції Україна отримає вже 968 тисяч доларів. Тобто, держава отримає в 2,5 рази більше прибутку валютної виручки. І це якщо ми "кругляк" переробимо в дошку, тобто у напівфабрикат! А якщо піти далі і виробляти готову продукцію – меблі, наприклад. До того ж, різниця у більш ніж 500 тисяч доларів, яку я навів у прикладі із експортом деревини і збуту вже обробленої продукції, зовсім не означає, що ці гроші підуть у кишеню бізнесмену. Це в першу чергу податки в бюджет, зарплати працівникам, інвестиції.
- Якщо говорити про перехід від прямого експорту кругляка до розвитку деревообробної галузі, то це, безумовно, тривалий шлях. З чого потрібно починати?
- Наразі найбільша проблема в тому, що лісова та деревообробна галузі досі не трансформовані за нормальними ринковими правилами. Ми не відповідаємо жодним європейським стандартам. Ще після розпаду Радянського Союзу, управління галуззю залишилось напіввоєнізованою структурою із чіткою вертикаллю управління. Є голова Держлісагентства, в нього у підпорядкуванні є начальники обласних управлінь, у останніх – є директори лісгоспів, їх більше 300. Лісгоспи займаються господарською діяльністю від імені держави, але фактично займаються бізнесом: вони ліс вирощують, вони його зрізають, вони його продають. За екс-президента Януковича були вибудовані просто фантастичні корупційні вертикалі: через електронну систему обліку деревини, для цього працювало окреме ДП, "смотрящі" бачили прямо з Києва що, куди і кому продається, і якщо компанія іноземна (а мова йшла переважно про експорт деревини) не платила хабарі безпосередньо "в центр", то лісгоспам просто не надавалася фізична можливість оформити документи на експорт і відправити продукцію.
- Мова йде про руйнацію монополії держави?
Потрібно забрати повноваження у центрального органу виконавчої влади функцію управління лісгоспами. Це і є основне джерело, довкола якого здійснюються усі корупційні схеми. Центральний орган виконавчої влади має формувати і реалізувати політику, тобто він дає ті правила, за яким рубається ліс, за якими він доглядається. Він перевіряє і контролює, і то, бажано, щоб ще й у функції контролю були задіяні певні запобіжники. А самі лісгоспи мають входити у державний холдинг, який керується Радою директорів, має прозору та ефективну структуру за західними стандартами. А вже держава контролює цей холдинг і вказує рамки, в яких він має працювати.
- Тобто, вся ця вертикаль із збереженими корупційними ризиками після втечі Януковича й надалі функціонує?
- Так. Корупція нікуди не зникла.
Держава провалила процес комунікації реформ з суспільством
- Що змусило вас покинути бізнес і піти в політику?
- Все почалося з періоду Євромайдана. Як і мільйони наших співвітчизників вже у перші дні після побиття студентів я поїхав на Майдан, відбув там декілька днів. Потім став активним учасником Громадського сектору Євромайдану – це була ініціатива мирного спротиву, організовували багато акцій, пікетів. 18-19 лютого 2014 року ми з батьком боронили Майдан, і після цих днів я з Києва не повернувся в Броди. Одразу після Революції Гідності була створена ініціатива Реанімаційного пакету реформ, до роботи якої я активно долучився. Весь цей час я був у Києві, тому можливостей для ведення бізнесу майже не зосталося. Вже у квітні 2014 року я віддав більше 70% бізнесу партнерам, після чого повністю занурився у громадську роботу. Тобто, ще за півроку до парламентських виборів, про дату яких ще на той час було невідомо, я припинив займатися бізнесом.
- Який саме напрямок ви курували у РПР?
- Я був співкоординатором роботи організації. В РПР працювало більше 10 робочих груп, в кожній групі - по декілька громадських організацій. Безпосередньо створив групу із публічних фінансів – це прозорість бюджетних коштів, реформа Рахункової палати, реформа Держфінінспекції, ми тоді зібрали найкращих експертів, проводили робочі зустрічі під час яких створювали наші напрацювання із реформ. Почавши громадську роботу, я й поняття не мав, що вже за півроку балотуватимусь у парламент.
- А як сталося, що ви вирішили балотуватися до парламенту?
- Все відбулося напрочуд швидко. Наприкінці літа (2014-го) стало відомо про дострокові парламентські вибори. Колега з Реанімаційного пакету реформ Ганна Гопко запропонувала керівництву партії "Самопоміч" розглянути мою кандидатуру у списки від цієї політсили на виборах до Верховної Ради. До остаточного партійного з’їзду, на якому було прийнято рішення про партійний список кандидатів, я не знав, чи буду я обраний, чи ні. Тим більше, я не знав, яке це буде місце. Крім того, коли я дізнався, що партія висунула мене під №17 у партійному списку, не було жодних гарантій, що воно стане прохідним. Прийшовши у фракцію "Самопоміч", я і мої колеги з громадського сектору дуже пишалися тим, що саме наша фракція стане локомотивом змін. Я потрапив у Комітет екологічної політики, бо мав певний бекграунд ще на початку своєї кар’єри у екологічних громадських організаціях. Одні з перших моїх законодавчих ініціатив були пов’язані саме із цим напрямком – захистом довкілля. Зараз ми працюємо над системними екологічними законопроектами.
- Ви були одним із тих 5-ти депутатів, яких виключили з фракції "Самопоміч" за голосування всупереч позиції політсили. У першому читанні ви разом із іншими колегами підтримали зміни до Конституції у плані децентралізації. Було б цікаво почути передісторію цієї ситуації, чому так сталося?
- Голосування по децентралізації було зроблено свідомо. Весною ми з фракції "Самопоміч" подали свої альтернативні пропозиції змін до Конституції, почали збирати підписи, назбирали їх більше 30 – що дорівнює кількості депутатів самої ж фракції. Тобто в парламенті дані пропозиції не знайшли більше союзників. Коли в липні 2015-го почалися обговорення змін до Конституції, виникла думка підтримати позицію Ганни Гопко за направлення альтернативних пропозицій на розгляд Конституційного суду. Тоді фракція дуже жорстко почала з нею говорити. Було рішення відкликати її з посади голови комітету (Комітету Верховної Ради України у закордонних справах). У мене виникло питання: чому так жорстко, адже людина має право на свою позицію? Коли довіра до керівництва фракції починає рушитися, відповідно починаєш читати документи, вникати в певні речі. Починаєш задати питання колегам по фракції, і на свої питання ти не отримуєш відповіді. І коли вже починаєш глибше копати, ти починаєш розуміти, що насправді ті пропозиції, які нам змальовувалися керівництвом фракції як "драконівські" – і узурпація, і Конституцію в стані війни не змінюють, і під тиском агресора не можна змінювати – це все лозунги та міфи, за якими нічого не стоїть. Голосувати треба, тому що там нормальні норми. Так, не ідеальні, але ідеальної Конституції не буває, і тим більше пропоновані "Самопоміччю" конституційні зміни були далекі від ідеалу. Було чітко зрозуміло, що "Самопоміч" зміни до Конституції використовувала як інструмент в політичній боротьбі, а не як можливість впровадження реформ.
- Зараз, як позафракційний депутат відчуваєте більшу свободу, кращі можливості?
- Після виключення з фракції я отримав можливості більш широко дивитися на процеси, які відбуваються в парламенті. Тому що всі члени фракції "Самопоміч", і я думаю, що багато членів інших фракцій, вони живуть в інформаційній ізоляції. Що їм говорять лідери фракцій, те вони сприймають і так вони бачать світ. Керівники фракцій певним чином виступають у ролі маніпуляторів. У мене ця димова завіса спала з очей. Натомість основні проблеми в державі залишаються. Та ж сама децентралізація та зміни до Конституції, які були політизовані. Повністю держава Україна (я не кажу Президент, я не кажу Адміністрація, Гройсман чи Секретаріат Верховної Ради, депутати, експерти і так далі) – вся держава Україна провалила процес комунікації реформ з суспільством. Це стало ясно після 31 серпня (2015 року).
- Тобто, відсутність комунікації між суспільством і тими людьми, які приймають рішення?
- Так, я це побачив, коли потрапив на декілька телеканалів і отримав думки з різних регіонів України від звичайних людей, які просто плутали поняття, що відбувається, що пропонується реформувати, і який це матиме вплив на них. Тому одразу ми після нашого виключення з фракції «Самопоміч» підготували проект комунікаційного плану по пропозиції децентралізації. Наші напрацювання були «на ура» сприйняті міжнародним середовищем, донорським та виконавчою владою.
Ця комунікаційна кампанія складалася з декількох елементів. Один із цих елементів – це ініціатива «Посли реформ», яку ми запустили. Ми з експертами, з локальними медіа, з представниками місцевого самоврядуванням зустрічалися впродовж останніх півтора місяця. Тобто ми чекали, коли пройдуть вибори, щоб це не подавалося як передвиборча агітація, щоб звільнилися місцеві ЗМІ та медійне поле - і поїхали в тур по децентралізації з листопада по грудень місяць. 12 поїздок пройшли дуже класно, це потрібно було робити раніше, якомога ширшим колом нардепів. І ми багато чого дізналися, і людям багато чого розповіли.
- Наприкінці року стало відомо про створення міжфракційного депутатського об’єднання "Європейська екологічна ініціатива". Які саме завдання перед собою ставлять депутати, що увійшли до його складу?
- Так, справді, я ініціатор цього проекту. Дякую тим 15-м колегам, які підтримали цю ідею. Думки про створення подібного МФО з’явилися ще на початку минулого року, щоб на підтримку до нашого комітету екологічної політики було ще МФО, яке складається з депутатів з різних комітетів і фракцій. Вони повинні допомагати просувати якісні екологічні законопроекти та будуть комунікаторами по екологічних проблемах кожен у своїй фракції. Об’єднання повинне сприяти тому, щоб доносити суть екологічних реформ у фракціях серед депутатів. Це основна функція. Поки що триває підготовча робота: презентації законопроектів, інфографіки, узгоджуються графіки зустрічей. Ці процеси ми запустили, думаю, з нового року підемо трохи активніше.
Микола Ткаченко
http://apostrophe.com.ua
http://www.derevo.info/news/detail/7407
