Знайома незнайомка

Так ялина зацвіте навесні.

Ялина, мабуть, — чи не перше дерево, з яким від народження познайомився зблизька кожний із читачів «Соняшника». Із року в рік на осяяні вогнями гірлянд новорічні свята чекаємо її появи з радістю і надією…

ПРОТЕ ходімо в ялиновий ліс. Цієї пори він зовсім не ясний і святковий. Навіть погожої днини у ньому панують тиша і напівморок. Височенних колючих дерев так багато і ростуть вони настільки щільно (чим тепліший клімат, тим вищими бувають ялинові ліси), що здається, підпирають небо. Під сніговим покривом у мороз хрускотять віти повалених колись буревієм красунь. Деінде пробиваються до світла молоді хвойні деревця. У сутінках вони ростуть украй повільно. Першого року відростають усього на 3-4 см, в 10-річному віці зазвичай не перевищують півтора метра. Лише коли поруч упаде старе дерево й утвориться просвіток, тоді вони починають стрімко рости.

Усі знають: ялина — дерево хвойне. Ще кажуть — вічнозелене. І справді, ялина зелена увесь свій вік. Проте хвоя її зовсім не вічна. Через кожні 5-7 років голочки відпадають. Але не всі відразу. Щороку ялина скидає приблизно сьому частину хвої. Тому цього й не помітно. Лише жовті голки на землі видають таємницю ялини. Зате навесні на її гілках легко побачити молоді пагони із ясно-зеленими голочками.

Багато хто звертав увагу, яка струнка і висока буває ця хвойна рослина. У неї є свій секрет. Таким дерево виростає лише у разі, якщо його верхня брунька (це, вважається, основний пагін) розвивається нормально. Якщо ж її пошкоджено, зростання головного стебла припиняється, бічні гілки непомірно товщають і вигинаються.

Ялина росте впродовж усього життя. Щороку в неї з’являється прямий однорічний вертикальний пагін, а під ним на стовбурі відростають іще бокові, що простягають ніжні зелені лапки на всі боки. При цьому бічні гілки дерева ростуть ніби «поверхами». За цим можна напевно вгадати, скільки йому років. Для цього слід порахувати «поверхи» і додати ще 3-4 роки (у перші три-чотири роки ялина не дає бокових пагонів).

Здавалося б, у такого прямостовбурного дерева і корінь має рости вертикально вглиб. Так воно і є. Втім, лише до 10-15 років життя. Затим основний стрижень кореня відмирає, а його горизонтальні відростки такою собі зіркою розбігаються врізнобіч. З одного боку, це для ялини добре, бо таким корінням їй легше всотувати і вологу, і поживні речовини з ґрунту. Та під час буревіїв бокові корені нерідно підводять: часом навіть величні дерева вириває з корінням вітер.

Імовірно, кожен із нас неодноразово прикрашав ялинку. Проте не всякий знає, що ялинки і самі прикрашаються. Так, вони цвітуть! Щоправда, не взимку, а навесні. У розрідженому лісі рясно вбираються в рубіново-червоні квіточки молоді 10-15-літні ялинки, а в густому лісі — 25-30-річні. Шкода лише, що квітують ялини недовго. Минає небагато часу, і «вогники» згасають — темнішають і зрештою обертаються на зелені шишки.

Під лусочками шишок утворюється насіння. Поки воно не дозріє, лусочки щільно притиснуті і для певності заклеєні смолою. Але ось насіння дозріло, тоді лусочки відгинаються і випускають на волю насінини з невеликими округлими прозорими «крильцями», завдяки яким насінинки планерують. Часом вітер відносить їх так далеко, де за сприятливих умов вони проростають. До речі, насіння ялини не втрачає схожості до 10 років.

Однак часто насінини ялини просто не встигають вирватися на волю. Дуже вже багато в лісі охочих поласувати ними, як-от дятли, білки, миші. Хто саме ласував, можна визначити. Ось затиснута у невеликій щілині пенька наполовину розбита шишка, поруч — купа вже «оброблених». Це кузня дятла. А ось шишка, в котрої зовнішні половинки лусочок так розгризені, що, здається, обернені на труху. Це вже якась миша вибралася з-під снігу та поживилася насінням. Білка також любить ялинові шишки. І в неї теж свій «почерк». Якщо гризе шишку на дереві, лусочки розкидані довкола, а якщо на землі — акуратно складені купкою. Але в обох випадках від шишки, обгризеної білкою, залишається лише голий стрижень.

Ялина щедра й до людини. Вона дає нам цінний будівельний матеріал, з її деревини роблять високосортні папір і картон. Це також важлива складова при виробництві гуми для автомобільних покришок, кормових дріжджів, гліцерину, ліків, штучної шкіри. А ще з цієї лісової красуні виготовляють музичні інструменти. В її деревині на подив рівно тягнуться волокна, і це, кажуть майстри, дозволяє видобувати з інструмента звуки особливої чистоти. Тож найкращі скрипки, у тому числі й інструменти знаменитих італійців Аматі і Страдіварі, також виготовлено з ялини. Ще багато добра творить людям це дерево. І, звісно ж, на новорічні свята усі хочуть мати в хаті чепурну ялинку. Щоби люди раділи і ялинові ліси не рідшали, лісівники організовують спеціальні плантації. Звідти й приходять до наших осель на новорічні свята пухнасті зелені красуні.

http://www.silskivisti.kiev.ua/19338/Sonjashnik.php?n=30265