Між митником і короїдом

ДРОВА СПОТИКАННЯ.

Заборона на вивезення деревини, незатребуваної місцевими деревопереробниками, обертається для Буковини екологічними та фінансовими збитками

Світлана ІСАЧЕНКО. // «Урядовий кур’єр»

Допоки я керую місцевою митницею, ніхто не вивозитиме з Буковини ділову деревину під виглядом дров, — відрубав на сесії Чернівецької облради генерал Микола Салагор, який був серед ініціаторів запровадження в державі мораторію на експорт необробленого лісу.

Відповідні поправки до закону про державне регулювання експорту лісоматеріалів чинні з листопада минулого року. Відтоді чернівецькі митники пропускають через свої пости до Румунії виключно транзитом російські ешелони з кругляком. А буковинські державні лісогосподарські підприємства вимушені працювати на склад. Тонкомір, який вони продавали за пристойні гроші європейським переробникам, тепер залишають на лісосіках. Вітчизняним деревопереробним підприємствам, орієнтованим на використання високосортних лісоматеріалів, він не потрібен. А нові виробництва для переробки сортиментів, які раніше прямували за кордон, так і не з’явилися, хоча розмов було багато.

— Наше підприємство через мораторій втрачає щомісяця 2 мільйони гривень, оскільки на внутрішньому ринку немає споживачів кругляку малих діаметрів, — зазначає перший заступник директора Берегометського лісомисливського господарства Іван Акришора. — Ми намагаємося хоч трохи виправити ситуацію, встановлюємо нові переробні лінії і сушильні камери, хоча переробка деревини — не наш профіль.

Така сама ситуація в усіх держлісгоспах краю.

Нерозумний також платить двічі

— Схоже, ми таки поквапилися з мораторієм на вивіз лісу. Треба було спочатку потурбуватися про збільшення в краї переробних потужностей під різні сортименти деревини, — погоджується тепер з лісівниками Марина Коняк, відома на Буковині еколог-активіст.

Проте працювати над створенням нових підприємств ніхто не збирається — ані влада, ані підприємці. «Зараз почнемо щось думати», — схаменувся голова обласної асоціації деревопереробників Володимир Дорош.

А поки що незатребувані колоди лежать на верхніх складах просто неба. Навесні вони струхлявіють, що завдасть екології Карпат неабиякої шкоди. Однак постійну комісію облради з питань довкілля і природокористування це не обходить. «Є така проблема? Можливо, розглянемо її через місяць-другий», — каже голова комісії Світлана Фочук.

Для фінансової стабільності підприємства, забезпечення виплати зарплат і бюджетних платежів Берегометське лісомисливське господарство експортує в Румунію дрова. Закон не забороняє. Але й тут спалахнув скандал. Чернівецькі митники відмовили лісівникам в оформленні документів на експорт партії дров паливних.

— Де ви бачили дрова по шість метрів? Вони хоча б покололи їх про людське око. На мою думку, це кругляк, і не треба мене переконувати держстандартами 1937 року в протилежному, — наполягає головний митник Буковини Микола Салагор.

Свою позицію митники доводять на пальцях, не поспішаючи давати офіційну експертну оцінку лісоматеріалам, що спричинили суперечку. Про готовність провести фахову незалежну експертизу заявляє Чернівецька торгово-промислова палата. Але ні лісівники, ні митники так і не надали її спеціалістам необхідних для цього документів. Вони сподіваються, що своє слово нарешті скаже СБУ і прокуратура. Правоохоронці ж мовчать, посилаючись на брак висновків офіційної експертизи.

Згноїти неможна продати

Проблема в тому, що 20 вагонів з конфліктними дровами подіти все одно немає куди.

— Попит на лісоматеріали, зокрема кругляк, не збільшився, — коментує ситуацію в. о. начальника Чернівецького обласного управління лісового господарства Роман Череватий. — Зараз виставили на продаж 37 тисяч кубів деревини, реалізували всього 3,5 тисячі. Що робити із зайвим ресурсом? Шукаємо споживачів на внутрішньому ринку, оскільки також зацікавлені у розвитку вітчизняної деревопереробної галузі. Натомість іноземні підприємства готові платити за ці поки що зайві дрова і деревину малих діаметрів хорошу ціну.

А це забезпечить надходження валюти в країну, а нам — фінансовий ресурс для охорони і відновлення лісів.

Одначе лісівники марнувати незатребуваний деревопереробниками ліс на верхніх складах не збираються. Тому в Берегометському лісомисливському господарстві будуть змушені суттєво зменшити обсяги лісозаготівель, насамперед у всохлих ялинниках, звідки найбільше дров і тонкоміру. Проте це також погіршить екологічний стан лісів, призведе до поширення шкідників і деревних хвороб.

Урядовий кур`єр , 28 січня 2016 року № 17 (5637) 8 сторінка
http://ukurier.gov.ua/uk/articles/mizh-mitnikom-i-koroyidom/