Налагоджуватимуть взаєморозуміння між пересічними українцями і чиновниками фахівці й спеціальні структури в міністерствах.
КОМУНІКАЦІЯ.
Реформи тільки тоді матимуть успіх, якщо їх зрозуміє і сприйме народ. Тому, сказала на брифінгу в Кабінеті Міністрів радник міністра інформаційної політики Аліна Фролова, потрібно якнайшвидше побудувати систему ефективного діалогу влада-громада. Інакше — це політичний ризик непорозуміння, це несприйняття реформ, це політична нестабільність.
Дослідження, проведені міжнародними організаціями, показали, що попри доволі велику кількість інформації про діяльність урядових установ, вона не дає позитивного результату. Успадкована нинішнім урядом ще від радянської доби система комунікування з громадянами і громадами неефективна, вона потребує перебудови. Шляхи цієї перебудови окреслено в Концепції реформи урядових комунікацій та дорожній карті щодо втілення цієї концепції в життя.
Концепцію розробила група фахівців за фінансової підтримки Великої Британії. Її створенню передував аудит комунікаційних ресурсів урядових установ. Коротке резюме 500 сторінок аудиту: наявна система комунікацій дисфункціональна й потребує перезавантаження. Одним із завдань нової системи має стати формування державної репутації органів виконавчої влади, запровадження раціональної, а не емоційної складової у продукт, який вона має виробляти.
Концепція передбачає розділення політичної комунікації (зокрема міністрів як політичних фігур) та державної (урядової) комунікації, завдання якої — роз’яснювати суть роботи тієї чи тієї урядової структури, суть реформ, а також отримати оцінку цієї діяльності і таких реформ від суспільства та донести цю оцінку до осіб, які формують і ухвалюють державні рішення, забезпечити врахування думки суспільства.
За словами іншого радника міністра інформаційної політики Іветти Делікатної, нині в міністерствах і відомствах різні підрозділи, з одного боку, дублюють функції комунікування, а з іншого — певні напрями такої роботи залишаються неохопленими. Фахівці з комунікацій працюють у різних за назвою та спектром завдань підрозділах урядових установ, мають різне підпорядкування. Концепція ж передбачає створення стрункої комунікаційної системи починаючи з Кабінету Міністрів, де пропонують запровадити посаду профільного віце-прем’єр-міністра та створити офіс з комунікацій.
Якщо я правильно зрозумів російську (недержавну) мову радника міністра інформаційної політики України пані Іветти Делікатної, якою вона викладала свою частину презентації, то планується чітко розділити функції прес-служб і департаментів з комунікації. Перші, як і нині, забезпечуватимуть відповідну роботу міністрів та очільників відомств (організовуватимуть і проводитимуть прес-конференції, інтерв’ю міністрів тощо). Другі плануватимуть інформаційні та піар-кампанії всього відомства, втілюватимуть їх у життя і відсте-жуватимуть їхню ефективність.
На моє запитання, як буде налагоджено вислуховування думки народу й донесення цієї думки до осіб, які ухвалюють урядові рішення, пані Іветта пояснила, що робота зі зверненнями громадян, розгляд петицій тощо реформою не охоплені. Як інструмент вивчення громадської думки вона назвала ті самі планові заміри ефективності інформаційних кампаній.
Нині коштів на втілення концепції в життя немає, але їх планують закласти в бюджет наступного року. Зокрема передбачають пристойні зарплати фахівцям з комунікації, яких мають намір переманити з бізнес-структур.
На ще одне моє запитання, як запобігти можливому при цьому перенесенню у практику роботи державних установ неетичних методів роботи тих бізнесових піарників, які заради захисту іміджу компанії застосовують відверту брехню та маніпуляції, пані Іветта відповіла, що свою контролюючу роль мають виконувати ЗМІ, натомість влада має реагувати на те, що пишуть і показують ЗМІ, а народ — на чергових виборах вирішувати, чи досить ефективно від-реагували політики і на те, і на друге.
Що ж, джерелом влади в Україні справді є народ.
Олег ЛИСТОПАД // «Урядовий кур`єр»
середа, 27 січня 2016 року, 2 сторінка
0 коммент.:
Дописати коментар