ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

23 січня 2016

Держлісагентство розглянуло проект щодо протидії нелегальним рубкам деревини


23 січня 2016 року.

У Держлісагентстві України презентовано проект фірми «Earth Observation Systems Limited» щодо протидії нелегальним рубкам деревини. Про це повідомила прес-служба Держлісагентства.
Фірмою розроблено програмне забезпечення, що дозволяє відстеження ланцюга руху деревини.

Найближчим часом опрацьовуватиметься питання доцільності започаткування пілотного проекту в Україні.

http://progolovne.ck.ua/archives/149363

Как выглядит фрагментальная вырубка лесов из квадрокоптера

Мы уже рассказывали о том, как беспилотники следят за незаконными вырубками лесов в бассейне Амазонки, а вот как выглядят вырубки у нас с высоты птичьего полета.

фрагментальные вырубки лесов: Живая планета Земля, практическое восстановление.

Читайте также:
Как беспилотники могут защитить диких животных от исчезновения
Как остановить вырубку лесов, используя старые мобилки
20% мировых лесных массивов имеют размер не больше футбольного поля

Так местный активист Валерий Ловчиновский с помощью ‪‎квадракоптера‬ показал (31.10.2015 ) масштабы уничтожения леса под г. ‪Изюм‬, Украина (Харьковская область, ‪Изюмский‬ р-н, ГП «Изюмский ‪гослесхоз‬», #‎Завгородневское‬ лесничество.)

незаконные вырубки: Живая планета Земля, практическое восстановление.

Здесь мы видим ‪‎уничтожение‬ ценнейшего в рекреационном, водоохранном и природоохранном отношении лесного массива ‎сплошными‬ ‎санитарными‬ рубками на основании сфальсифицированных ‪‎лесопатологических‬ обследований.

незаконные вырубки лесов: Живая планета Земля, практическое восстановление.

незаконные вырубки: Живая планета Земля, практическое восстановление.

Контуры рубок, состояние прилегающих посадок, ширина примыканий (расстояние между лесосеками) говорят о вопиющем факте воровства. Но, к сожалению, ‪у‎ нас сейчас нет рычагов не только для остановки варварского уничтожения лесов, но даже для примерной оценки ущерба лесным экосистемам в ходе «плановой» лесохозяйственной деятельности предприятий‪‎‬.

Только взгляд с высоты птичьего полета нам просто говорит: леса нет, его украли.
Хочется напомнить, что десятки лет активисты борются над созданием здесь национального парка. Результаты видны с ‪‎коптера‬. Уничтожение лесниками лесов претендующих на дальнейшее заповедание уже давно стало традицией.

Квадрокоптер на страже природы

Слияние двух самых крупных рек Востока Украины – Оскола и Северского Донца. Здесь расположена уникальная и ценная в природном отношении территория – Яремовский природный резерват.

Яремовский природный резерват: Живая планета Земля, практическое восстановление.


Эта территория по причине ‪‎коррупции‬ в ‪‎лесном‬ секторе никак не может получить законный природоохранный статус‪‎‬‪‎. Понимая уникальность ‪‎биоразнообразия‬ этого небольшого участка (~2500 га), его в течение не одного десятка лет охраняет от уничтожения и незаконного использования группа энтузиастов.
В ходе постоянного патрулирования природоохранники постоянно сталкиваются с трудностями, в том числе технического характера. В месте слияния рек Оскола и Северского Донца расположен довольно большой остров. Фактически территория представляет собой 4 участка суши, разделенные водными протоками. ‪‎Квадрокоптер‬ справился с задачей за считанные минуты.
Параметры полета: 

Высота 60 м

Скорость 12 м/с

Время полета 11 мин

Протяженность маршрута 5900 м

Точка взлета и посадки N 49.1060 
E 37.4105
По материалам: Валерий Ловчиновский

У пріоритеті — енергетичні насадження

НА ЧАСІ

Завдяки альтернативним видам палива на Вінниччині зекономили  майже 40 мільйонів кубометрів газу

Нині, коли забезпечення теплом стало невід’ємною частиною національної безпеки, на Вінниччині майже півтисячі закладів бюджетної сфери перевели на опалювання альтернативними газу енергоносіями.

Насамперед місцевими. Область належить до найенергоефективніших у країні. Тому в ній на рівні експерименту випробувано, а також впроваджено в експлуатацію майже всі відновлювальні енергоносії, які ефективні в Європі.

Кочегарові  доведеться  попотіти

Наприклад, амбулаторію в селі Северинівка гріє рідна земля — тут встановлено тепловий насос, яких досі дуже мало в нашій країні. Втім, для багатьох котелень у сільській місцевості краю надоступніші енергоносії — дрова і тріска з лісу, інколи пелети або брикети.

Якщо таке високотехнологічне паливо, як газ, умовно кажучи, — математика, то дрова — арифметика. І не та, де на рахівниці «кісточки» кидають… Донедавна з настанням холодів у котельні вмикали газову систему, і кочегарові треба було лише спостерігати за її роботою. Щось не так — викликав газовиків, які все налагодять. А тепер йому треба кидати метрові дровиняки в котел, а це не на печі сидіти. Але ж ефективність неабияка. Зі слів начальника управління департаменту ЖКГ енергетики та інфраструктури Вінницької обласної держадміністрації Івана Вітюка, дровами утричі вигідніше опалювати, ніж блакитним паливом. Крім того, використання відновлюваної місцевої сировини — це нові робочі місця, податки, наведення порядку на території.

Торік держпідприємства лісового господарства Вінниччини поставили на енергоринок області понад 189 тисяч кубічних метрів дров. Зокрема реалізовано населенню більш як 107 тисяч, закладам соціальної сфери — майже 27 тисяч, іншим підприємствам та організаціям — понад 55 тисяч кубометрів. Так, зекономили майже 40 мільйонів кубометрів газу.

Лісівники області усвідомлюють, що в умовах суворої економії газу надзвичайно важливо максимально забезпечити заклади соціальної сфери, жителів регіону альтернативними видами палива. Зрозуміло, не можна зрубати лісу більше, ніж передбачено законодавчими нормативами. «Держлісгоспи збільшили обсяги реалізації дров паливних, переорієнтувавши певну кількість дров’яної деревини та лісосічних відходів на паливні потреби. Завдяки цьому забезпечили попит, який значно зріс», — повідомили у Вінницькому обласному управлінні лісового і мисливського господарства, яке очолює Анатолій Бондар.

Виростуть  нові ліси

У подільських лісах переважають листяні насадження. З економічного погляду держлісгоспи насамперед зацікавлені в обсягах заготівлі цінних сортиментів — фанерного кряжу, пиловників, що мають високу ціну на ринку. А дрова — низькотоварна деревина діаметром від трьох сантиметрів та завдовжки приблизно 1,2 метра. До речі, затрати на їхню заготівлю більші, ніж на заготівлю цінних сортиментів. Та навіть у високопродуктивних листяних насадженнях обсяг дров’яної деревини становить не менш ніж 50%.

У всіх держлісгоспах області створено пункти для складування дров паливних та природного підсушування. Їх розпилюють, реалізують та навантажують на транспорт споживачів. ДП «Вінницький лісгосп» і «Жмеринський лісгосп» мають дроворуби, тож торік реалізували майже 2 тисячі кубометрів цієї продукції. Нещодавно дроворуб придбало і ДП «Тульчинське ЛМГ», а ще подрібнювач, який за зміну переробляє 30 кубометрів хмизу й дров’яних решток на тріску (її розфасовують у мішки). Це паливо зручно зберігати й використовувати і установам, і населенню. Звичайно, адміністративні та виробничі приміщення держлісгоспів теж на дров’яному опаленні з використанням котлів з високим коефіцієнтом тепловіддачі.

Народна мудрість каже, що перш ніж взяти в руки сокиру, посади дерево. Лише торік вінницькі держ лісгоспи заклали майже 1400 гектарів лісових культур. А щоб зменшити використання природного газу й забезпечити споживачів альтернативними видами палива, вони на 200 гектарах вирощують енергетичні дерева швидкорослих порід, переважно акацію білу.

Олег ЧЕБАН
http://ukurier.gov.ua/uk/articles/u-prioriteti-energetichni-nasadzhennya/

Олешківські піски

Чи бували ви у Сахарі? Може бачили пустелю Наміб, чи Гобі, чи Кара-куми? А як щодо пустелі на території України?

Мало кому відомо, що на півдні нашої Батьківщини, за 30 км від Херсона у Цюрюпинському району, прямо на березі Чорного моря, знаходиться друга за розмірами пустеля Європи - Олешківські піски. 210 000 га земель з унікальним ландшафтом та природою.

Фото зі сторінки Національного природного парку "Олешківські піски" у Facebook

Назва походить від колишньої назви міста Цюрюпінськ - Олешки, а перетнути її можна за пів дня, адже діаметр пустелі - всього 15 км. Проте, якщо абстрагуватися від того, що пишуть у довідниках і сприймати цей унікальний куточок лише за допомогою уяви та відчуттів, то цілком можна відчуті переживання людей, які зустрічаються з безкраїм піщаним морем.За традиційною класифікацією, 

Олешківські піски - це напівпустеля. Влітку пісок нагрівається до 70 градусів за Цельсієм, повітря збирається у гарячі висхідні потоки і розганяє дощові хмари, тож опадів тут дуже мало, значно менше ніж у навколишніх регіонах. Можна потрапити навіть у піщану бурю.

У часи Геродота в цих місцях росли густі ліси, але згодом вони були вирубані місцевим населенням. На зміну лісам прийшов степ з невеличкими піщаними масивами, утвореними завдяки наносам Дніпра.

Фото з Flickr (by phenolog)

Олешківські піски у сучасному вигляді з'явилися не так давно - у ХIX ст. тут активно випасали овець, тварини майже повністю знищили трав'яний покрив і почалася ерозія ґрунтів, а з нею і розширення пустелі. У тому ж таки XIX ст. навколо Олешківських пісків почали насаджувати штучні ліси, щоб зупинити розширення напівпустелі. Зараз це дуже химерне видовище - море піщаних барханів в оточенні велетенських штучних масивів лісу.

Фото зі сторінки Національного природного парку "Олешківські піски" у Facebook


У радянські часи це місце було засекреченим військовим полігоном - тут тренувалися завдавати ракетних та бомбових ударів військові пілоти. Чач від часу, коли вітер переносить пісок, можна побачити металеві уламки, або й ціла авіабомби. Частина з них досі може бути вибухонебезпечною, тож слід вважати на це і бути обережними, вибравши це екзотичне місце для подорожі. Можливо, саме завдяки легендам та чуткам про заховані у барханах (місцеві жителі називають їх "кучугурами") бомби, це місце досі зберігає унікальну атмосферу та природу.

Олешківські піски - це море барханів, яке тягнеться скільки сягає погляд. На цих барханах, або ж - кучугурах, часом росте така-сяка рослинність, між кучугурами трапляються маленькі озерця-солончаки, біля яких рослин трохи більше.

 

Фото зі сторінки Національного природного парку "Олешківські піски" у Facebook
Тут можна зустріти вовка, зайців, піщанок, вужів і найрізноманітніших комах. Чим ближче до межі лісу, тим більше живих істот. 
На одному з барханів є невеличкий цвинтар, ніхто не знає, як і чому він тут опинився, на одному з хрестів можна побачити дату смерті - 1968 рік. Місцеві люди кажуть, що десь у ті часи на полігоні сталася аварія - зіткнулися два літаки, були людські жертви. 
Ще одна з легенд пов'язує Олешківські піски з козаками-характерниками, за якою ці козаки мали проходити у пісках обряд ініціації - вижити близько місяця без їжі та води. Розповідають, що сам отаман Сірко проходив подібне випробування. Забувають оповідачі лиш про одне - у часи Сірка на місці Олешківських пісків ще не було ніякої пустелі.
Фото з UAfacts.com

Пісок тут дуже мілкий та легкий, отже заввиграшки переноситься вітром. Часом можна побачити, як його закручують у танок смерчі. Є посеред пісків і оаза - невеличкий сосновий лісок на березі озерця з чистою водою.

Як дістатися?

Добиратися в українську пустелю можна з Херсона. Спершу потрібно дістатися маршруткою до Цюрюпінська, а звідти - маршруткою/автобусом до Раденська або Великих Копань. З Херсона можна також виїхати вранці на дизелі (відправляється біля 8.00 години ранку) і доїхати до тих самих населених пунктів. А далі вже пішки, з мапою. 

Ще можна дістатися з Нової Каховки, - автобусом до Пролетарки (автобусів в цьому напрямку йде багато). Потім з Пролетарки пішки до Нової Маячки, звідки до Олешківських пісків - шапкою докинути.

http://www.autotravel.ua/countries/ukraine/oleshkivski-pisky/more_info/view_print/

Відкликання Міністра Олексія Павленка політсилою не передбачено законодавством


Заступник міністра аграрної політики та продовольства України-керівник апарату Інна Гребенюк прокоментувала заяву Політичної ради партії «Самопоміч» щодо відкликання Міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка.

«Міністерство працює в звичайному режимі. Юридичних наслідків дана політична заява не має. Законодавством не передбачена можливість відкликання політичною силою члена Уряду», - наголосила Інна Гребенюк.

Заступник міністра роз’яснила, що призначення та звільнення членів Уряду відбувається в рамках Конституції України та Закону України «Про Кабінет Міністрів України». Зокрема, стаття 18 зазначеного Закону передбачає виключний перелік підстав для звільнення з посади міністра, де відкликання міністра політичною силою не передбачено. Тому Олексій Павленко продовжує виконувати свої функції відповідно до законодавства.

https://www.facebook.com/minagropolicy/

Нагадаємо


Я займався і буду займатись єдиною політикою – аграрною. Я пішов працювати в Уряд після нашої спільної перемоги у Революції Гідності. Моїм єдиним мотивом було бажання стати корисним для країни.
За час моєї роботи в Уряді на чолі Міністерства ми провели успішні реформи. Їх визнали усі: бізнес, громадськість, експерти, європейська та міжнародна спільнота. І Президент, і Прем’єр-міністр підкреслюють вагомість агросектору для розвитку економіки України. Моя команда відчуває цю підтримку. За всіма рейтингами Мінагрополітики – лідер з реалізації реформ. «Трансперенсі інтернешнл» визнало аграрну галузь одною із небагатьох, де зменшено корупційні ризики.
Наша спільна мета – українського народу, Верховної Ради, Президента та Уряду – благополуччя нашої держави. Ми всі обрали європейський вектор розвитку. Вперше разом з Європейською спільнотою, міжнародними партнерами, громадськістю, бізнесом розробили Стратегію розвитку агросектору. Ми вже почали її впроваджувати і разом повинні її реалізувати.
За рік ми забезпечили продовольчу безпеку. Третина валютних надходжень в країну - здобуток аграрного сектора. Це – внесок аграріїв у валютну стабільність країни. Також здійснили дерегуляцію, позбулися російської торгової залежності, відкрили нові експортні ринки. Залучаємо 10 млрд гривень довгострокових та дешевих кредитів для українських аграріїв від ЄІБ.
Сьогодні мене вразила заява Політради партії «Самопоміч», оскільки партія завжди високо оцінювала роботу моєї команди. Консультації із цього питання зі мною не велися. Я не є членом будь-якої партії і не входжу ні в які партійні органи. У мене немає жодних кулуарних зобов’язань.
В мене тільки одна політика – АГРАРНА.



Головним лісівником Буковини став Віктор Яковець

У Держлісагентстві визначено переможця конкурсу на заміщення вакантної посади начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

22 січня 2016 року, відповідно до протоколу № 4 засідання Конкурсної комісії з відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців Державного агентства лісових ресурсів України, визначено переможця конкурсу на заміщення вакантної посади начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства. Ним став Віктор Олександрович Яковець.

Раніше Віктор Яковець працював у Хотинському лісгоспі заступником директора.

За рішенням Конкурсної комісії буде оголошено повторний конкурс на заміщення вакантної посади заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, повідомляє прес-служба Держлісагентства.

БукІнфо (с)
http://acc.cv.ua/chernivtsi/7111-golovnim-lisivnikom-bukovini-stav-viktor-yakovets

Прес-служба Держлісагентства
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=162888&cat_id=32888

Лісівники долучилися до відзначення Дня соборності


З нагоди відзначення Дня Соборності та Свободи України у місті на площі біля пам'ятника Володимиру Винниченку, відбувся урочистий мітинг. Про це паовідомили у прес-службі Кіровоградського ОУЛМГ, передає УНН-Центр.

Захід пройшов за участі керівництва обласної та міської влади, представників громадськості, політичних партій і трудових колективів.

Працівники апарату обласного управління лісового та мисливського господарства поклали квіти до підніжжя пам’ятнику В. Винниченку та разом з учасниками мітингу хвилиною мовчання вшанували пам’ять українських воїнів, які загинули, обороняючи східні кордони держави.

КІРОВОГРАД. 22 січня. УНН-Центр.
http://region.unn.ua/uk/news/26047-lisivniki-doluchilisya-do-vidznachennya-dnya-sobornosti

Бершадські лісівники заклали на землях понад 200 га “енергетичних плантацій”


Лісівники Вінниччини реалізували на енергоринок області 189,3 тис. кбм дров’яної деревини. А також заклали на землях, не придатних для сільгоспвикористання, понад 200 га “енергетичних плантацій” швидкорослих порід, переважно акації білої. Про це повідомили у прес-службі Вінницького ОУЛМГ, передає УНН-Центр.

Реалізований обсяг дров дав змогу зекономити майже 40 млн. кбм газу.
У 2015 році реалізовано 19,4 тис. кубометрів дров’яної деревини: населенню — 8,1 тис. кубометрів, закладам соціальної сфери — 10,8 тис. кубометрів, іншим підприємствам й організаціям — 0,5 тис. кубометрів.

На сьогодні адміністративні та виробничі приміщення держлісгоспу мають дров’яне опалення. При реконструкції котелень встановлено піролізні котли з тривалим терміном горіння і високим коефіцієнтом тепловіддачі, що забезпечує окупність нового обладнання за 2-3 роки.

Створено також пункти по складуванню дров паливних, де проводиться природне їх підсушування з наступною реалізацією.

Лісівники збільшили об’єми реалізації дров паливних, переорієнтувавши певну кількість дров’яної деревини та лісосічних відходів на паливні потреби, за рахунок цього забезпечивши попит, що значно зріс.

ВІННИЦЯ. 22 січня. УНН-Центр. 

Польские "зеленые" выступили против вырубки лесов в Беловежской пуще




Активисты польской партии "Зеленых" и другие экологических организаций прошли маршем в костюмах героев книг Дж. Р. Р. Толкина по Варшаве.

МИНСК, 18 янв – Sputnik. Жители Варшавы провели экологический марш против вырубки лесов в Беловежской пуще, сообщает Радио Польша.

В воскресной акции участвовали несколько сотен поляков, основным требованием митингующих было прекратить рубку в реликтовом лесу.

"Мы считаем, что Беловежская пуща находится под угрозой. Речь идет не о том, в чем пытаются убедить нас министерство окружающей среды и компания "Государственные леса", что лесу якобы угрожают короеды. Короеды – это естественный элемент экосистемы. Существованию Беловежской пущи угрожает человек", – заявил член польской партии "Зеленых" Мацей Юзефович.



Специально для марша его участники нарядились в костюмы персонажей книг Дж. Р. Р. Толкина.

В национальном парке "Беловежская пуща" Sputnik пояснили, что вырубка на территории пущи в Польше может быть легальной и не наносить вред экологии.

"Деревья в пуще рубились и раньше. Следует понимать, что в парке есть заповедная зона, а есть хозяйственная. Во втором случае имеется лесостроительный проект, в котором четко указано, где можно рубить лес, а где нельзя", – рассказал Sputnik начальник лесного отдела национального парка "Беловежская пуща" Александр Головко.

Специалист также добавил, что о протестах в Польше ничего не слышал и о требованиях польских "зеленых" не знает.




http://sputnik.by/society/20160118/1019610814.html

22 січня 2016

Лісове господарство України в умовах євроінтеграційних викликів: інституціональне підґрунтя модернізації


У статті обґрунтовуються пріоритетні напрями та пропонуються сучасні інституціональні форми розвитку лісового господарства з урахуванням євроінтеграційних викликів. Запропоновано механізми наближення вітчизняної моделі управління лісовими ресурсами до аналогічних моделей, які сформовані в країнах Європейського Союзу. Необхідною передумовою імплементації передового європейського досвіду у вітчизняну практику господарювання розглядається інтеграція сільського та лісового господарства на основі встановлення партнерських відносин. Обґрунтовується доцільність формування інституціональних форм партнерських відносин між суб’єктами аграрного підприємництва та державними лісогосподарськими підприємствами щодо заліснення сільськогосподарських угідь та проведення агролісомеліоративних робіт.

In the article the preferential directions and modem institutionalforms of forestry development are substantiated considering the Euro-integration challenges. The mechanisms to approximate the national model of forest resources management to the analogical models established in the EU countries. The essential prerequisite for implementation of leading European practice into the national management practice is an integration of rural and forestry economy based on establishment of partnership relations. The expediency to form the institutional forms of partnership relations between the agricultural business entities and state forestry enterprises as to the afforestation of agricultural lands and carrying out of agroforestry works is grounded.

Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом вимагає перегляду стратегічних пріоритетів розвитку окремих секторів національного господарства, особливо тих, які базуються на використанні природних ресурсів і впливають на формування асиміляційного потенціалу територій. Репрезентативним у цьому плані є лісовий сектор і особливо його структуроутворююча ланка -лісове господарство. Існуюча на сьогодні модель управління лісовим господарством, яка побудована на відомчому принципі й передбачає жорстку вертикаль управління системою використання, відтворення та охорони лісоресурсного потенціалу, вже неповною мірою відповідає сучасним вимогам невиснажливого лісокористування. Більше того, значний детермінуючий вплив на темпи розширеного відтворення ресурсно-виробничого потенціалу лісового господарства здійснює значна територіальна асиметрія рівнів лісистості окремих регіонів України. Історично так склалося, що в Україні сформувалися багатолісні та малолісні райони, що значною мірою визначає спеціалізацію та диверсифікацію виробничо-господарської діяльності державних лісогосподарських підприємств, яким держава делегувала права постійного користування землями лісового фонду для практичного втілення пріоритетів національної лісової політики.

З огляду на викладене виникла необхідність у науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних підходів до реформування лісового господарства на основі врахування євроінтеграційних викликів та передового іноземного досвіду. Незважаючи на числення праці, які присвячені реформуванню лісового господарства (1-7], залишаються нероздробленими механізми наближення вітчизняної моделі управління лісовими ресурсами до аналогічних моделей Європейського Союзу. Цей чинник і визначив мету нашої публікації - обґрунтування напрямів удосконалення інституціонального підґрунтя реформування лісового господарства в контексті імплементації передового іноземного досвіду та природоохоронних директив ЄС.

У багатолісних районах, в першу чергу в Карпатському та Поліському економічних районах, лісове господарство разом із сільським господарством виступає базовим чинником соціально-економічного піднесення. На жаль, на сьогодні повною мірою не використовуються всі наявні резерви позитивного впливу лісового господарства на розвиток продуктивних сил окремих регіонів. Причиною такої ситуації є високий рівень фізичного спрацювання лісозаготівельного та деревообробного обладнання в переважної більшості державних лісогосподарських підприємств, перманентний інвестиційний дефіцит, що не дозволяє своєчасно впроваджувати сучасні інноваційні технології лісорозведення та переробки деревини. Не використовується також повністю потенціал недеревної сировини та несировинних якостей лісу. Однією з причин уповільненого інноваційно-технологічного розвитку лісового господарства є значні інститу-ціональні обмеження щодо володіння, користування та розпоряджання лісовими та лісогосподарськими активами, що не дає можливості сформувати потужний сегмент приватного лісогосподарського підприємництва.

У зв'язку з євроінтеграційними пріоритетами України необхідною передумовою подальшого розвитку лісового господарства (впровадження сучасних технологій лісівництва, модернізація виробничо-технічної бази лісозаготівлі та деревообробки, комплексне використання відходів лісосічного виробництва, недеревної сировини та несировинних якостей лісу) є поступове наближення вітчизняної моделі управління лісовими ресурсами до аналогічних моделей, які сформовані в країнах Європейського Союзу, зокрема в країнах постсоціалістичного табору.

Ураховуючи досвід Європейського Союзу стосовно фінансової підтримки фермерів та інших суб'єктів аграрного підприємництва щодо заліснення сільськогосподарських угідь та створення захисних лісосмуг, необхідною складовою національної лісовоі політики має стати стимулювання підвищення рівня лісистості окремих адміністративно-територіальних утворень шляхом використання партнерських відносин між державою та суб'єктами підприємницької діяльності. Однією зі складових національної лісовоі політики є розширення масштабів агролісомеліорації як необхідної передумови забезпечення невиснажливого та збалансованого сільськогосподарського виробництва. Агролісомеліорація є важливим чинником обмеження масштабів ерозійних та дефляційних процесів, що разом з іншими агротехнічними заходами сприяє формуванню надійного субстрату поглинання й асиміляції екологією небезпечних речовин-дестру югорів.

Європейський досвід також свідчить, що дієвими суб'єктами здійснення процесів заліснення, в тому числі й проведення агролісомеліоративних робіт, є суб'єкти аграрного підприємництва. Виходячи з того, що в нашій країні проходить процес наближення вітчизняного природоохоронного законодавства до відповідного законодавства Європейського Союзу та здійснюється конвергенція вітчизняної та загальноєвропейської лісової політики, необхідно сформувати сучасні форми взаємодії між суб'єктами аграрного підприємництва та державними лісогосподарськими підприємствами в напрямі заліснення сільськогосподарських угідь, неугідь, дефляційних сільськогосподарських земель, а також здійснення агролісомеліоративних заходів. Необхідне налагодження взаємодії між суб'єктами аграрного та лісогосподарського підприємництва зумовлена також потребою в імплементації природоохоронних директив Європейського Союзу, які стосуються використання лісових біоценозів для недопущення забруднення водних об'єктів та забезпечення невиснажливого сільськогосподарського виробництва.

Наслідки тривалої економічної кризи в аграрному секторі національної економіки, половинчастість земельної реформи призвели до багатьох негативних явищ у землекористуванні, зокрема таких, як фрагментація та парцеляція сільськогосподарських угідь, що. з одного боку, ускладнює процеси агролісомеліорації, а з другого - створює передумови для заліснення віддалених від основного земельного масиву сільськогосподарських угідь. Наявність мораторію на вільний оборот сільськогосподарських угідь та значні обмеження щодо прискореної зміни цільового призначення сільськогосподарських угідь ускладнюють процеси заліснення та здійснення агролісомеліоративних робіт. З огляду на викладене та враховуючи досвід Європейського Союзу, який передбачає активну участь у процесах заліснення та агролісомеліорації суб'єктів аграрного підприємництва, важливого значення набуває розширення сфери застосування угод державно-приватного партнерства щодо заліснення сільськогосподарських угідь та розширення площі агролісомеліорації [8].

Землевласники й землекористувачі, які здійснюють сільськогосподарське виробництво, використовуючи при цьому різні види добрив та препаратів захисту рослин і боротьби з бур'янами, порушують базові положення природоохоронних директив Європейського Союзу, зокрема в частині охорони водних об'єктів від забруднення нітратами із сільськогосподарських джерел. Одним із дієвих засобів зменшення потрапляння азотистих сполук у водні об'єкти, які знаходяться поблизу сільськогосподарських угідь, є агролісомеліорація. Переважна більшість суб'єктів аграрного підприємництва не мають необхідного техніко-технологічного потенціалу для проведення агролісомеліоративних робіт, зокрема створення захисних лісосмуг.

Єдино можливим варіантом вчасного і ефективного здійснення агролісомеліоративних заходів у сучасних умовах є залучення до цього процесу спеціалізованих підрозділів державних лісогосподарських підприємств на основі угоди державно-приватного партнерства. Укладання такої угоди базується на тому, що суб'єкт аграрного підприємництва подає відповідну заяву до обласного управління лісового й мисливського господарства, де вказується потреба у здійсненні певного обсягу агролісомеліоративних робіт та заліснення сільськогосподарських угідь. Обласне управління лісового та мисливського господарства визначає серед підпорядкованих йому державних лісогосподарських підприємств на конкурсних засадах оператора проведення агролісомеліоративних робіт та заліснення окремих ділянок сільськогосподарського призначення.

Переможець конкурсу укладає договір державно-приватного партнерства із суб’єктом аграрного підприємництва (сільськогосподарським підприємством, фермером чи домогосподарством), де визначаються умови надання лісогосподарських послуг (здійснення агролісомеліоративних заходів та заходів із заліснення земельних ділянок та їх окремих фрагментів), терміни виконання робіт та розмір плати, яку має сплатити приватний партнер державному. Також у цьому договорі мають зазначатися умови щодо визначення розміру такої плати, яка дозволить покрити витрати на заліснення, придбавання посадкового матеріалу, технічне обслуговування лісонасаджень протягом перших п’яти років.

Вагомим стимулом для землевласників та землекористувачів щодо активізації процесів агролісомеліорації та заліснення сільськогосподарських угідь має стати компенсація державою втрат доходу в результаті заліснення земель сільськогосподарського призначення і відповідно зміни їх цільового призначення. Впровадження угод державно-приватного партнерства у сферу агролісомеліорації та заліснення сільськогосподарських угідь на основі використання мотиваційних чинників як для суб’єктів аграрного, так і для суб’єктів лісогосподарського підприємництва сприятиме укріпленню агроландшафтів, підвищенню рівню врожайності окремих видів сільськогосподарських культур, формуванню надійного субстрату поглинання мінеральних добрив, меліорантів та засобів захисту рослин. Нарощення масштабів агролісомеліоративних заходів дасть можливість суттєво знизити ризики щодо збільшення обсягів ерозійних та дефляційних процесів на значних площах сільськогосподарських угідь, особливо у лісостеповій та степовій зонах.

Магістральним напрямом реформування лісового господарства нашої країни має бути поступова інтеграція лісогосподарського виробництва в систему розширеного відтворення всього природно-ресурсного комплексу, оскільки передовий досвід показує, що інтегроване управління природними ресурсами (земельними, лісовими та водними) є базовою детермінантою ресурсоошадливого та невиснажливого природокористування. Отже, державні лісогосподарські підприємства мають активніше працювати із суб’єктами аграрного підприємництва, водного господарства та рекреаційної діяльності, оскільки лісові біоценози на сьогодні є необхідною передумовою стійкості агроландшафтів і відновлювального землеробства, захисту водотоків і внутрішніх водойм, формування природно-ресурсних передумов для розвитку санаторно-курортного та туристично-оздоровчого господарства.

У Європейському Союзі поширеною є практика стимулювання фермерів до розширення масштабів заліснення сільськогосподарських угідь та проведення агролісомеліоративних робіт, що робить цю категорію сільськогосподарських виробників суб'єктами лісогосподарського підприємництва. Зобов'язання, взяті Україною перед європейською спільнотою, і вимоги природоохоронних директив Європейського Союзу вимагатимуть залучення вітчизняних сільськогосподарських виробників до процесів розширеного відтворення лісоресурсного потенціалу, оскільки рівень розораності сільськогосподарських угідь є одним з найвищих в Європі і таким, що загрожує екологічно збалансованому соціально-економічному розвитку переважної більшості регіонів України. Враховуючи те, що переважна більшість сільськогосподарських виробників (суб'єктів аграрного підприємництва - сільськогосподарських підприємств, фермерів та особистих селянських господарств) не мають необхідного виробничо-технічного та організаційного потенціалу проведення заліснення та агролісомеліорації, а також догляду за лісовими культурами, переважну більшість видів лісогосподарської діяльності на сільськогосподарських угіддях та прибережних водоохоронних зонах повинні здійснювати державні лісогосподарські підприємства.

Виходячи з того, що в аграрному секторі вже давно сформовано недержавний сектор господарювання і прямий вплив держави тут вже не спрацьовує, необхідно використовувати регулятори та сучасні інституцюнальні форми, які стимулюватимуть суб’єктів аграрного підприємництва на партнерських засадах залучати державні лісогосподарські підприємства до відтворення лісоресурсного потенціалу та здійснення агролісомеліоративних робіт на території сільськогосподарських угідь. Надзвичайно перспективною формою інтеграції аграрного підприємництва та державних лісогосподарських підприємств є державно-при ватне партнерство. При такій формі взаємодії одна зі сторін виступає в ролі державного, а інша - приватного партнера. Приватним партнером можуть бути сільськогосподарські підприємства, фермери та особисті селянські господарства, а державним партнером - державні лісогосподарські підприємства. Ініціаторами встановлення партнерських відносин щодо заліснення угідь та неугідь можуть стати як державні, так і приватні партнери.

Імплементація державно-приватних партнерств також необхідна для розбудови індустрії рекреаційного лісокористування (8). Оскільки державні лісогосподарські підприємства як постійні лісо-користувачі мають значний рекреаційний потенціал, то забезпечення його ефективного використання дасть можливість диверсифікувати виробничо-господарську діяльність та перенести центр тяжіння підвищення рівня капіталізації лісових та лісогосподарських активів зі сфери нарощення обсягів заготівлі ліквідної деревини у сферу комплексного використання лісоресурсного потенціалу. З огляду на викладене державним партнером знову ж таки мають стати державні лісогосподарські підприємства, а приватним - спеціалізовані рекреаційні підприємства, суб’єкти зеленого та сільського туризму.

Пріоритетною формою активізації рекреаційного лісокористування є лісові кластери, які є добровільним об'єднанням на не-статутній основі та на засадах партнерства лісогосподарських підприємств, суб’єктів рекреаційної діяльності, органів місцевого самоврядування, фінансово-кредитних установ та вищих навчальних закладів. Інноваційним ядром таких кластерів мають бути державні лісогосподарські підприємства, які забезпечуватимуть узгодження пріоритетів невиснажливого та неперервного лісокористування з пріоритетами господарського освоєння рекреаційного потенціалу лісу. Для багатолісних районів, зокрема Карпатського та Поліського економічних районів, лісова кластеризація дасть можливість забезпечити інтеграцію сільського, лісового та рекреаційного господарства, що кумулятивним чином відобразиться на динаміці зайнятості місцевого населення та розвитку суміжних галузей.

ВИСНОВКИ

Поступова імплементація природних і природоохоронних директив, які є невід'ємною складовою Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, вимагає реформування системи управління лісовими ресурсами шляхом упровадження нових форм інтеграції та господарювання. У короткостроковій перспективі необхідно поширити позитивний досвід європейських країн щодо нарощення масштабів заліснення малопродуктивних сільськогосподарських угідь та агролісомеліорації суб’єктами аграрного підприємництва за рахунок залучення до виконання лісогосподарських та лісоохоронних робіт державних лісогосподарських підприємств.

Перспективною формою інтеграції сільського та лісового господарства є угоди державно-приватного партнерства, які передбачають спільне використання лісових та лісогосподарських активів або ж передачу прав тимчасового користування лісовкритими площами. Можливість використання лісових та лісогосподарських активів як об’єкта встановлення партнерських відносин між суб’єктами аграрного підприємництва та державними лісогосподарськими підприємствами має бути створена шляхом внесенням змін до Закону України «Про державно-приватне партнерство», тобто до сфери застосування такого виду партнерств мають бути віднесені окремі види лісових активів, лісогосподарських робіт та екосистемних послуг.

Інституціональною передумовою впровадження державно-приватних партнерств у сферу агролісомеліорації стане внесення змін у Закон України «Про державно-приватне партнерство», які стосуються внесення в перелік сфер застосування партнерських відносин агролісомеліоративних робіт та заліснення сільськогосподарських угщь. Це сформує умови для того, щоб приватний партнер (власн ик сільськогосподарських угідь) отримав можливість ініціювати процеси заліснення сільськогосподарських земель та проведення агролісомеліоративних заходів за участю державного партнера (державного лісогосподарського підприємства).

На сьогодні склалася ситуація, коли переважна більшість земель сільськогосподарського призначення перебуває у приватній власності у зв'язку зі здійсненням процесів розпаювання на початку 2000-х років. Основними суб’єктами лісогосподарського підприємництва є державні лісогосподарські підприємства, які знаходяться у прямому підпорядкуванні регіональних підрозділів Державного агентства лісових ресурсів України. Значна питома вага сільськогосподарських земель, які гіпотетично можуть бути заліснені, та домінування на ринку лісогосподарських послуг і виробництва продукції лісового господарства державних лісогосподарських підприємств створюють передумови для розширення ареалу створення й діяльності державно-приватних партнерств.

ЛІТЕРАТУРА

1. Коваль ЯВ. Проблеми збалансованого лісокористування в системі сталого розвитку/ЯВ. Коваль. В.С. Бондар. О.А. Голуб. - К.: Наук. світ. 2005. - 224 с.

2. Критерії та індикатори сталого розвитку лісової галузі України. Методичні рекомендації з питань ведення та управління Лісовим господарством/[за ред. Акад. УМНО.І. Фурдиіка]. -К.: Норапрінт. 2003. - 138 с.

3. Лісова політика: теорія і практика: монографія/[Синякевич І. М.. Соловій І.П.. Врублевська О.В.. Дейнека А.М. та ін.); під ред. І.М. Синякевича. - Львів: ЛА «Піраміда». 2008.-612с.

4. Лісове господарство України: стратега розвитку/За ред. І. Р. Юкновського. -К.: Наука. -2003. -34 с.

5. Фурдичко О.І. Лісове господарство України, перспектив, критерії та індикатори екологічно сталого ведення і управління // Регіональна економша. - 2003. - №2. -С. 21-35.

6. Фурдичко О.І. Лісове господарство України: перспективи, критерії та індикатори екологічно сталого ведення й управління/О. І. Фурдичко//Регіональна економша. -№2.-2003.-0.21-33.

7. Хвесик М-А. Формування інституціонального середовища підприємницької діяльності у сфері природокористування: інвестиційно-мноваїуйний аспект: монографія/МАХвесик. ВА-Голян. Ю.М.Хвесик. С.МДемидиок -Луцьк:ПВД «Твердиня». 2010.-488 с.

8. Шестак М. Державно-приватне партнерство в лісовому господарстві: перспективні напрями та проблеми інституціоналізації /М.Шестак//Економіст. -2015. -№3(341). -С. 30-32.

REFERENCES

1. Koval' Ya.V.. Bondar V.S., Holubû.A. Problemyzbalansovanoho lisokorystuvan-nya v system/ staloho rozvytku [Problems ot sustainable forest management in the system of sustainable development!- Куп. Nauk. svK. 2005.224 p. (in Ukrainian).

2. FurdychkoO.I. Kryterr/i ta md/kalory staloho rozvytku Aisovoyr hatuzi Ukra/my. Me-todychnirekomendatsiyizpylan'vedennya ta upravlmnya lisoy/m hospodarsUom [Cnteria and indicators of sustainable development ot forest industry in Ukraine. Guidelines on keeping and conduction forest management). Кут. Nora-pnnt. 2003. 138 p. [m Ukrainian).

3. Synyakevych I. M.. SokMyl.P.. WubtevsTo 0. V.. DeynekaAM. Usova poktyka: teonya i praktyka [Forest pokey: theory and practice). Cvir. LA ‘Piramida’. 2008.6)2p. [in Ukrainian).

4. Yukhnovs'kyi t.R. Lisove hospodarsho Ukraymy: stratehrya rozvytku [Ukrainian forest: development strategy). Kyiv. Nauka. 2003. 34 p. [in Ukrainian).

5. Furdychko 0.1. Usove hospodarsho Ukraymy: perspektyv. krytenyi ta indykatory ekololwchno staloho vedermya і upravlmnya [Forestry ot Ukraine: perspectives, criteria and indicators of environments»/sustainable management and conducting). Flehronal'na ekonomika. 2003. no. 2. pp. 21-35 [in Ukrainian).

6. Furdychko 0.1. Usove hospodarsho Ukraymy: perspektyvy. krytenyi ta indykatory ekololwchno staloho vedeimya і upravlmnya [Forestry ot Ukraine: perspectives, criteria and indicators of environments»/sustainable management and conducting). Flehronal'na ekonomika. no. 2.2003. pp. 21-33 [in Ukrainian].

7. Khvesyk M.A.. Holyan V.A. Khvesyk Yu.M.. Demydyuk S.M. Formuvannya instytutsional'noho seredovyshcha pidpryyemnyts'koy) diyal'nosti u sten pryrodokorystu-vanrrya: mvestytsr,no-mnovatsiynyy aspect [Formation of the institutional environment of business activities m environmental management Held: investment and innovation aspect). Luts'k. FVD “Tverdynya". 2010.488p. [in Ukrainian).

8. ShestakM. Derzhavno-pryvatne partnerstvo vlisovomuhospodarstvi:perspektyvni napryamy ta problemymstytutsionakzats/filF^tAc-prnate partnerships m forestry, promising areas and issues otmst&Sjonaltzaoon). Ekonomst. 2015. no. 3 [341). pp. 30-32[in Ukrainian).