ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 лютого 2016

У Канівському лісгоспі виконали план із реалізації лісопродукції на 103 відсотка



У лісівників є такий звичай – напередодні Нового року підбивати підсумки виконаного обсягу робіт, рахувати зароблене, планувати наступний рік. Такої ж традиції притримуються і в ДП «Канівське лісове господарство». Так, в 2015-му тут плідно попрацювали, щомісяця успішно виконуючи плани, вносячи свою вагому частку в економіку рідної Канівщини, Черкащини, України. Зокрема, план із заготівлі деревини виконали на 100 відсотків, забезпечили виконання плану із реалізації лісопродукції на 103 відсотка.

– Приємно констатувати той факт, що заробітна плата одного працівника у ДП «Канівське лісове господарство» за рік зросла майже на півтори тисячі гривень, – говоритьголовний бухгалтер підприємства Любов Биковець. – Це свідчить про те, що і в підприємства, і в його працівників є стимул надалі працювати ще продуктивніше. Адже, погодьтеся, на сьогодні дуже важливо мати постійну роботу із гідною зарплатнею та повним соціальним пакетом, що підтверджений Колективним договором між адміністрацією підприємства та трудовим колективом. Радують мене, як фахівця, й інші показники економіки нашого лісгоспу.

Тему підсумків продовжує інженер з лісових культур Канівського держлісгоспу Інна Жила:

– Ми добре попрацювали цього року в галузі лісорозведення. Тепер маємо чим похвалитися. Приміром, за цей рік ми виростили 1068,28 тисячі сіянців листяних та хвойних порід. Є у нас хороші здобутки в і розведенні декоративних порід. За цей рік ми виростили майже шість тисяч саджанців туї, ялівцю, самшиту, форзиції, чубушнику, спіреї, бірючини. Щороку у нас створюються плантації новорічних ялинок (сосни звичайної та ялини), що їх потім реалізуємо на новорічних ярмарках, приносячи таким чином у кожну домівку не лише частинку свята, але й вагомі часточки своєї праці.

Лісовідновлення – один із пріоритетних напрямків у роботі Канівського лісгоспу. Цьогоріч, приміром, було створено майже шістдесят гектарів лісових культур на зрубах. Сприяння природному поновленню проведено на площі майже сорок гектарів. Догляди за лісовими культурами здійснено на площі 650 гектарів, силами канівських лісівників доповнено лісові культури на площі 215 гектарів. Дбають і про заготівлю лісового насіння. Зокрема, за одинадцять місяців 2015 року у Канівському лісгоспі заготовили 1000 кілограмів дуба червоного та 1700 кілограмів дуба звичайного, горіха чорного – 800 кілограмів, акації білої – 20 кілограмів. Роботи із заготівлі насіння продовжуються. У планах – заготівля шишок сосни звичайної.

– Загальновідомо: робота в лісовому господарстві не має сезонності, тож і в нас робота продовжується, а отже, і в наступному році матимемо над чим попрацювати, – наголошує директор Канівського лісгоспу Едуард Симоненко. – Підсумки завжди корисно підбивати, а якщо вони мають позитивні значення, то це, в першу чергу, приємно. Зрозуміло – це результат роботи всього колективу підприємства, який згуртований однією метою – плідно працювати, аби лісове господарство і надалі процвітало.

Прикрашаючи рідну землю пишним буйноцвіттям лісів та плекаючи їх, канівські лісівники вписують свої імена в історію рідного краю. Саме це стало своєрідним лейтмотивом при написанні книги-літопису про Канівський лісгосп, його майже 60-річну історію та про тих, хто своїми руками і щоденною копіткою працею прикрашав і продовжує прикрашати нашу землю. Вихід у світ книжки «Творці Канівських лісів» відбувся наприкінці вересня цього року. І як би там не було, а канівські лісівники, не зважаючи на різноманітні проблеми в суспільстві та у світі, сумлінно працюючи, створюють диво-гаї, що будуть тішити своєю красою не одне прийдешнє покоління.

Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства

ДП «Дрогобицьке лісове господарство» заперечило звинувачення у масовому вирубуванні лісів

ДП «Дрогобицьке лісове господарство» офіційно спростувало поширену чутку про нібито масове вирубування лісів.

Лісівники твердять, що ведуть раціональне та невиснажливе користування лісами. Так, при річному прирості 4,1 куб м деревини на 1 га підприємство вирубує рівно половину, тобто 2,05 куб м. Якщо порівняти розрахункову лісосіку рубок головного користування 80-их років минулого сторіччя, то вона становила 80 000 куб м, на сьогоднішній час – 39 970 куб м., тобто в два рази менше.

«Реалізація лісопродукції за 2015 рік становить 53 млн.904 тис. грн, у тому числі відсоток експорту лісопродукції складає 47,6 % на суму 25 млн.665 тис. грн, – йдеться в повідомленні. – Заготівля лісопродукції від рубок головного користування та від рубок формування і оздоровлення лісів за 2015 рік становить 71 103 куб м деревини. Всі вище згадані лісогосподарські заходи проводять згідно матеріалів лісовпорядкування та санітарно-оздоровчих заходів.

Придбано пристрої для проведення електронного обліку лісопродукції на суму 506,1 тис. грн.

В 2015 році в Летнянському розсаднику вирощено 2 млн штук сіянців в тому числі: 1,5 млн штук дуба звичайного, 300 тис. штук ялиці білої та 200 тис. штук інших порід.

Активну участь підприємство взяло в будівництві фортифікаційних споруд. В зону АТО було відвантажено 10 вагонів лісопродукції на будівництво першої лінії оборони. 18 чоловік взяло участь у будівництві фортифікаційних споруд».

http://zik.ua/news/2016/02/01/dp_drogobytske_lisove_gospodarstvo_zaperechylo_zvynuvachennya_u_masovomu_668042

В житомирском лесе пограничники остановили незаконную добычу янтаря



Пограничники Житомирского отряда совместно с представителями Национальной полиции в лесном массиве близ населенного пункта Шебедиха обнаружили три места незаконной добычи янтаря.

Кроме того, в ходе совместных действий правоохранителями были задержаны 9 граждан Украины, которые осуществляли добычу минерала с помощью мотопомпы и других средств. У задержанных изъято 400 граммов янтаря, а также орудия добычи. Проводятся дальнейшие следственные действия.

Кроме этого, в ноябре 2015 года в Ровенской и Хмельницкой области сотрудники СБУ изъяли партию янтаря на 20 миллионов гривен.

Пресс-служба ГПСУ
31 января 2016, 23:13

Робоча група Мінприроди України розлянула проблеми збереження букових пралісів Закарпаття

Наказом Міністра екології та природних ресурсів України від 14 вересня 2015 року № 334 утворено робочу групу Сектору природничих наук та природної спадщини Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.




На засіданні цієї робочої групи, яке відбулось 28 січня 2016 року у приміщенні Мінприроди України в місті Києві, обговорено питання щодо управління об’єктом Всесвітньої спадщини «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

Директор департаменту заповідної справи Мінприроди Ігор Іваненко та заступник начальника відділу науково-дослідної роботи Карпатського біосферного заповідника Василь Покиньчереда інформували про стан виконання рішень 35, 37 і 39 сесій Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у частині розширення українсько-словацько-німецького об’єкту «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» за рахунок ділянок букових пралісів та старовікових букових лісів 11 європейських країн.

Детально роглянуто та підтримано пропозиції щодо включення до складу Всесвітньої спадщини ділянок букових пралісів національних природних парків «Синевир», «Зачарований край», «Подільські Товтри» та природних заповідників «Горгани» і «Розточчя». Рекомендовано направити відповідні номінаційні досьє до Секретаріату Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Про результати роботи та реалізацію рішень Спільного Керівного комітету тристороннього транскордонного об’єкта «Букові праліси Карпат (Словаччина та Україна) та давні букові ліси Німеччини (Німеччина)» (25-28 жовтня 2015 року, м.Сніна, Словацька Республіка) та «Про стан виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року № 1619-р, Доручення Президента України від 02.04.2013 року № 1-1/749 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року «Про затвердження плану заходів щодо забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» доповідав заступник директора Карпатського біосферного заповідника, професор Федір Гамор.

У зв’язку із незадовільним виконанням цих актів Президента та Уряду України, робоча група рекомендувала Національній комісії України у справах ЮНЕСКО та Мінприроди України направити звернення до прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка щодо проведення міжвідомчої наради стосовно вирішення проблем збереження букових пралісів та забезпечення сталого розвитку та благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

Відбулась гостра дискусія щодо проблем збереження ділянки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Стужиця-Ужок», що розташована на території Ужанського національного природного парку.

З цього питання доповідали директор Ужанського НПП Віктор Биркович та керівник робочої групи, утвореної з цього приводу Мінприроди України, професор Федір Гамор.

Робоча група висловилася за негайне припинення будь-яких господарських заходів на цій ділянці Спадщини. Адміністрації Ужанського НПП разом із Карпатським біосферним заповідником доручено забезпечити приведення у відповідність до номінайного досьє межі ядрової зони ділянки «Стужиця-Ужок» на площі 2592 гектари.

Робоча група схвалила пропозиції щодо затвердження наказом Мінприроди, персонального складу національного комітету з управління об’єктом Всесвітньої спадщини «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» та визначення відповідальною установою за його роботу адміністрацію Карпатського біосферного заповідника.

На засіданні робочої групи ішлось також і про науково-дослідницьку роботу Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Мінприроди, за тематикою дотичною до проблем компетенції Робочої групи.




Федір Гамор, член робочої групи, заступник директора КБЗ, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, для Закарпаття онлайн
31 січня 2016 р.

31 січня 2016

Тайна перевала Дятлова ракрыта



Печальную славу сыскал себе перевал на Северном Урале, расположенный между горой Холатчахль и безымянной высотой 905. Именно там в 1959 году погибла при странных обстоятельствах группа из девяти туристов. Теперь тайна смерти туристов на мистическом перевале Дятлова разгадана.

С той поры, как на перевале погибла при таинственных обстоятельствах группа уральских студентов под предводительством Игоря Дятлова, этот район как магнит притягивает туристов-экстремалов. Сильно изувеченные тела молодых людей тогда смогли отыскать только спустя три месяца. Примечательно, что некоторые из тел погибших имели многочисленные ссадины и травмы, причиненные тупым орудием, однако вскрытие показало, что все, кто принимал участие в своей последней экспедиции, погибли из-за переохлаждения.

Тогда уголовное дело, касающееся расследования гибели группы Дятлова было закрыто, а в качестве причины смерти указана стихийная сила, которую молодые люди не смогли преодолеть. И, хотя версия следствия тогда многим показалась неверной, нередко подвергалась критике, однако пересмотрена она так и не была.

Вновь интерес к расследованию трагедии, случившейся более 65 лет назад, вернулся после целого ряда новых происшествий и смерти на перевале. Один из таких случаев произошел не так давно, когда альпинисты из Перми обнаружили в горах тело неизвестного мужчины. Позже выяснилось, что погибший является отшельником Сергеем из Челябинской области.

Исследователи выдвигают различные версии того, почему на перевале Дятлова так часто погибают люди. В частности, как утверждает один из основателей фонда «Памяти группы Дятлова» Юрий Кунцевич, группа студентов имела плохой уровень подготовки, а суровые погодные условия только повысили вероятность трагедии.

Еще один ученый – Евгений Буянов из Санкт-Петербурга также заявил, что ему удалось раскрыть тайну гибели группы Дятлова. Как сообщается в некоторых СМИ, эксперт утверждает, что если даже были сразу открыты все материалы уголовного дела, спекуляции все равно имели бы место. Однако сейчас, по словам исследователя, можно точно сказать, что тайна перевала Дятлова раскрыта. Причиной гибели студентов послужила лавина, которая сошла ночью, плюс арктический циклон.

Буянов провел подробное исследование материалов, касающихся трагедии 1959 года, после чего пришел к выводу, что молодые люди совершили ряд роковых ошибок, которые в итоге привели к их гибели. Стоит отметить, что ученый был один из немногих специалистов, кто имел доступ к уголовным делам по факту гибели девяти человек на перевале Дятлова. Оказывается, участники группы не имели опыта восхождений в холодную погоду, а сам Дятлов совершал такие переходы всего четыре раза.

В своей работе «Тайна гибели группы Дятлова» эксперт заявляет, что студентам не следовало устанавливать палатку и устраивать ночевку на склоне горы. Дело в том, что обычно днем снег на склоне горы тает, а ночью превращается в лед. Когда сверху выпадет новый снег, то вся масса превращается в своего рода «многослойную доску». Когда молодые люди подрезали основание данного пласта, вырубая место под палатку, то тем самым создали аварийную ситуацию.

Буянов уверен, что такая мини-лавина накрыла отряд дятловцев. Когда же несколько человек смогли выбраться на поверхность, то они оказались на 30-градусном морозе и ветру без теплой одежды. Все их снаряжение осталось под слоем плотного снега. Молодые люди попытались откопать палатку, но сделать это было практически невозможно без инструментов, так как в лавине снег намного тверже. Даже, имея лопату, очень непросто раскопать плотный слой.

Далее исследователь считает, что после того, как группе не удалось добраться до вещей, Дятлов принимает решение спустить вниз раненых, а затем вернуться обратно, чтобы продолжить раскопки. Спустившись чуть ниже, группа делает укрытие из веток и снега, где остаются шесть человек, а также разжигает костер, чтобы немного согреться от сильного ветра.

Сам руководитель группы и двое самых сильных студентов возвращаются к заваленной палатке, чтобы откопать снаряжение и теплые вещи. Однако уставшие люди погибают на склоне от переохлаждения. Внизу, их товарищи в агонии от невероятного холода, чтобы хоть как-то согреться, бросаются в костер, тем самым, получая ожоги рук и ног. Позже и они погибают от переохлаждения.


Между тем, руководитель «Памяти группы Дятлова» не совсем согласен с версией Буянова и его последователей. Как заявил Кунцевич в интервью одному из интернет-порталов, « Евгения Буянова заклинило на лавине. Он там никогда не был зимой и незнаком с реальными условиями. У него даже солнечная активность приплетается к версии, как будто в другие годы этой активности не было. Более того, он совершенно не слушает оппонентов».

По словам Кунцевичв, многие хотят закрыть «дело перевала Дятлова», замять его и убрать в архив. Сам эксперт не опровергает также версию, что группу Дятлова просто «убрали». 
Исследователь ждет, когда теперь откроются некоторые материалы из секретных архивов. Но чтобы эти документы затребовать, необходимо, чтобы вновь возобновилось следствие. Вполне возможно, что дятловцев ликвидировали, как ненужных свидетелей ядерных испытаний, поэтому соответствующим госструктурам нет никакого резона извещать об этом общественность.

Стоит отметить, что доказательства в пользу техногенной версии трагедии недавно привели свердловские альпинисты. Не так давно они обнаружили в ходе одной из экспедиций обломки военной техники. Теперь они утверждают, что дятловцы погибли в результате взрыва ракеты. Как заявляет член Русского географического общества Евгений Тамплон, похоже, что это была ракета Р-7, которая в то время проходила испытания, или же так называемый проект «Буря» — межконтинентальная крылатая ракета.

Есть также еще одна версия загадочной гибели студентов, согласно которой молодые люди погибли в результате воздействия ультразвука. Именно он, как считают некоторые исследователи, заставил группу покинуть палатку и буквально «взорвал» черепа некоторых дятловцев.

Согласно другой версии, не имеющей отношения к конспирологии, испытаниям нового оружия и пришельцам (такая тоже имела место), речь идет о плазмоидах. Это ближайшие родственники шаровых молний, образуются они преимущество над тектоническими разломами и чрезвычайно опасны для человека. Данная теория возникла после того, как некоторые из местных жителей сообщили, что видели в небе над местом гибели группы Дятлова таинственные светящиеся шары. Загадочные объекты могли быть, если уж не НЛО, то уж точно не менее опасными плазмоидами.

Буянов, однако, уверен, что в этих светящихся шарах нет ничего сверхъестественного, а версию о плазмоидах категорически опровергает. Он заявил, что вспышки в небе вполне могли быть стартующими ракетами с Байконура. При этом ученый считает, что ни одна из этих ракет не могла упасть и убить тем самым группу Дятлова.

Нет никаких сомнений, что «тайна перевала Дятлова» и дальше будет интриговать и будоражить умы многих исследователей, а трагедии в этом районе только умножат различные слухи и домыслы. Кстати, на языке коренной народности манси перевал Дятлова имеет название – «Отортен». Оно дословно переводится как «Не ходи туда». Также старейшины манси утверждают, что есть еще более древнее название перевала – Холат-Сяхыл или «Гора мертвых». Согласно старинной легенде там когда-то погибли девять шаманов, которые присоединились к темным силам.

В Голливуде же планируют снять фильм о трагедии 1959 года.

Опубликовано 31 Января 2016 года

Что стоит за смещением руководителя «Сумыоблагролеса»?

Информация о смещении с должности и.о. генерального директора КП «Сумыоблагролес» Дмитрия Нагорного и назначение на его место бывшего руководителя КП «Сумыжилкомсервис» Сергея Котляренко вызвала недоумение как у большей части областных депутатов, общественников, медийщиков, так и у коллектива этого коммунального предприятия и его дочерних структур.




Почему КП, которое обеспечивает львиную часть доходов предприятий областного совета, стало объектом критики со стороны его руководства? Ведь буквально в прошлом году зампредседателя облсовета Вера Лаврик объездила вместе с членами рабочей группы все дочерние агролесхозы в районах, после чего провела расширенное совещание, на котором работе этого КП была дана положительная оценка. В качестве заслуг были отмечены прибыльность и позитивная динамика экономических показателей. Что же так изменилось с тех пор? Почему Дмитрия Нагорного, который руководит чисто управленческой структурой и не имеет никакого отношения к формированию цен на биржах, через которые сейчас и продается лес, сегодня обвиняют в занижении его стоимости? Причем это далеко не единственное обвинение в его адрес.

Сегодня коллектив КП «Сумыоблагролес» и его дочерних структур направил председателю Сумского областного совета Семену Салатенко и руководителям депутатских фракций открытое письмо, в котором обращает внимание на недопустимость озвучивания непроверенных обвинений, которые порочат как самого руководителя КП, так и систему «Сумыоблагролеса» в целом. А также просит поддержать кандидатуру Дмитрия Нагорного на должность генерального директора КП, учитывая мнение коллектива.

Что по поводу всей этой ситуации думает сам Дмитрий Нагорный? Согласен ли он с выдвинутыми против него обвинениями? Об этом и не только наш с ним разговор.

- Озвучивая решение о вашем смещении с должности, новый председатель областного совета заявил также о своих намерениях обратиться в правоохранительные органы с требованием взять вас «в оборот». Какие для вас после этого наступили правовые последствия?
- В том-то и дело, что после этих его заявлений никаких правовых последствий для меня не наступило. И наступить не может, потому что все мои действия на посту руководителя ОКАП «Сумыоблагролес» были исключительно в правовом поле и исключительно в интересах предприятия. И вообще - весь наш коллектив, все те люди, которые знают меня, кто со мной работает, мои сотрудники, все они были просто шокированы заявлениями нового председателя областного совета в мой адрес. Потому что все эти «коррупции и ущербы», о которых говорил Семен Салатенко, не имеют под собой никаких оснований и относятся к разряду, мягко говоря, фантазий. Так что для правоохранительных органов я не представляю абсолютно никакого интереса.

- В таком случае расскажите о реальном состоянии дел на КП «Сумыоблагролес».
- С результатами нашей хозяйственной деятельности могут ознакомиться все желающие. И даже сравнить итоги за 2015 год с показателями прошлых лет. Цифры говорят сами за себя. Предприятие не просто работает, а работает эффективно. Восстановлены производство и переработка в Недригайловском и Ахтырском агролесхозах, увеличен объем переработки в Краснопольском агролесхозе. Построено новое помещение для Липоводолинского агролесхоза. Не взяв у государства ни копейки, за собственные заработанные средства мы приобрели сушильную камеру стоимостью более 1 млн. грн. (для Ямпольского агролесхоза), тракторы, грузовики, деревообрабатывающее оборудование. Всего в 2015 году мы вложили 4 млн. грн. капитальных инвестиций.

- Инвестиции - это, конечно, хорошо, а вот как у вас с зарплатой сотрудников?
- На сегодня в системе ОКАП «Сумыоблагролес» трудится 916 человек, которым в 2015 году было выплачено 38,5 млн. грн. зарплаты. Это на 10,5 млн. грн. больше, чем в 2014 году. И если перед моим назначением средняя зарплата на предприятии составляла 2590 грн. (это данные на август 2014 года), то на декабрь 2015 года она составила уже 5316 грн. Но самый, конечно, позитивный наш момент - это создание новых рабочих мест. С того времени, как 11 сентября 2014 года я стал исполнять обязанности директора «Сумыоблагролеса», нам удалось создать на предприятии 58 новых рабочих мест.

- Еще один из камней, брошенных в ваш огород, - ваше якобы небрежное отношение к лесному фонду и выплате налогов. Что вы можете ответить на этот выпад?
- Опять же, я могу только лишь показать цифры, а выводы делайте сами. Итак, мы высадили в 2015 году 516 га лесных культур. Из них 58 га - на землях, не пригодных для сельскохозяйственного использования. А всего в прошлом году нами вложено в лесокультурную кампанию 2,7 млн. грн. собственных средств. Что же касается налоговых платежей, в 2015 году мы принесли в бюджеты и государственные целевые фонды 42,6 млн. грн., что на 18,6 млн. больше, чем в 2014 году. За 2015 год чистая прибыль по системе составила 6 млн. грн. против 1,8 млн. грн. за 2014 год. Кстати, за первый же квартал моей работы мы увеличили чистую прибыль до 1,25 млн. грн.

- Но чем же тогда объясняется волевое решение Семена Салатенко о вашем отстранении и его обвинительная риторика в ваш адрес?
- На самом деле все очень просто. Если сравнить основные финансовые результаты 2013-2014 гг. (чистая прибыль, капитализация, зарплата и налоговые выплаты), то по итогам 2015 года путем нехитрых арифметических действий мы получим около 35 млн. роста в сумме по всем этим показателям при щадящих объемах заготовки. Возможно, причиной моего отстранения является то, что кому-то очень не нравится открытая, прозрачная и доходная работа КП и снова все хотят вернуть на круги своя? ИП

Беседовала Ирина Бойко

Березовий ліс. ФОТО

Агро-Країна від 31 січня 2016 року. ВІДЕО

На заміну Лісової варти прийшла Агро-Країна (ефір 31 січня 2016 року о 16:15 год. на 5 каналі Україна)





)

Під Маріуполем у Володарському районі браконьєри вирубують ліс

У Володарському районі лісова охорона затримала браконьєрів "на гарячому", коли вони бензопилою спилювали дерева.

Як розповів директор ДП «Приазовське лісове господарство» Ігор Москаленко, незаконною вирубкою лісу займалися жителі одного з сіл району. Спиляні дерева вони планували продати в якості дров, передає Репортер.

Браконьєри завдали збитків державі порядку 5000 гривень. Матеріали на порушників передані в правоохоронні органи.

У лісгоспі зазначили, що це не перший випадок незаконної рубки лісу в цьому році. Такі факти реєструвалися в Янісольском, Федорівському та Азовському лісництві. У більшості випадків браконьєри рубали дерева на дрова не для власних потреб, а для продажу.

http://www.mariupolnews.com.ua/descr/65351