На біологічному факультеті УжНУ наразі навчається більше 600 студентів
Біологічний факультет -- один з перших, створених в Ужгородському університеті у далекому 1945-му році. Потужна історія, знані науковці, відомі випускники. Де знаходять себе нинішні студенти факультету після закінчення навчання, які професії для біологів найпопулярніші? Про це – у наступній статті із серії публікацій про факультети УжНУ.
Декан біологічного факультету Ярослава Гасинець влаштувала цілу екскурсію по кафедрах біофаку та його приміщеннях. Тут є що подивитися і насамперед, з ким поговорити. А тим, хто тут вчиться, взагалі пощастило: фахівцям з тих спеціальностей, що готують на біологічному, роботу знайти нескладно. Сучасні тенденції на ринку праці свідчать – людей, які розуміються на всьому живому, розбирають «з руками і ногами» у новітні лабораторії, національні природні парки, міжнародні компанії, наукові установи, державні служби.
Сьогодні на біологічному факультеті навчаються понад 600 студентів. Тут працюють понад 40 висококваліфікованих викладачів-професорів, доцентів, які постійно підвищують свій фаховий рівень, у тому числі стажуванням закордоном, зокрема, у США, Німеччині, Австрії, Італії, Греції, Чехії, Угорщині, Словаччині, Польщі та ін.
Кращі студенти факультету мають змогу навчатися за програмами обміну у вишах Угорщини, Словаччини, Польщі та Чехії, проходити переддипломну та дипломну практики на базах провідних вітчизняних та зарубіжних науково-дослідних інститутів.
На біологічному факультеті кажуть: саме тут формується та основа, яка дасть поштовх студентам і вони зможуть себе реалізувати у будь-якій сфері. Така область як Закарпаття – це найкраща модельна область, на якій можна реалізувати природоохоронні проекти. На Закарпатті представлені як компоненти природи, так і складові для розвитку економічного вектору, котрий може втілювати або ж враховувати всі ці нюанси. А спеціалісти, яких випускає факультет, здатні правильно вирішувати економічні та соціальні питання.
Загалом на біологічному діють п’ять кафедр: ботаніки; зоології; генетики, фізіології рослин і мікробіології; ентомології та збереження біорізноманіття; плодоовочівництва і виноградарства. Знайомимося з «біологами» детальніше.
Кафедра ботаніки. Одна з найстаріших і сьогодні одна найкращих в університеті. У цьому впевнений старший викладач кафедри ботаніки Андрій Сойма: «На кафедрі розвиваються як класичні ботанічні дослідження – вивчення флори, рослинності і біотопів, популяційної біології, систематики рослин та ін., так і експериментальні – цитоембріологічні, палінологічні (вивчення пилку рослин). Варто зазначити, що кафедра є однією з небагатьох в університеті, де сформувалися дві визнані в Україні наукові школи. Це одна з двох у державі школа цитоембріологів, започаткована одразу після створення університету і кафедри доц. Х.Ю. Руденком та розвинута його учнями (В.Ю. Мандрик, М.М. Чубірко, Ю.Ю. Петрус). Нині на кафедрі продовжує дослідження вже третя генерація дослідників школи (О.Б. Колесник, Я.С. Гасинець). Другою є одна з трьох в Україні школа популяційної біології та екології, започаткована проф. В.І. Комендарем, і яка успішно розвивається, розширюючи напрямки та методи досліджень.
Важливий напрямок – актуальна для краю та держави загалом природоохоронна тематика. Науковці кафедри є членами авторського колективу національної Червоної книги. Завдяки старанням та з ініціативи працівників кафедри в Українських Карпатах створено десятки природоохоронних об’єктів – заказників, пам’яток природи, а також два національні парки та регіональний ландшафтний парк. Варто зазначити, що багато випускників кафедри працюють як науковці у колективах природоохоронних установ – заповідників, національних парків, є керівниками наукових відділів.
Залишаються актуальними дослідження рослинного покриву – флори, рослинності та біотопів. Адже край вирізняється найвищим після Криму біорізноманіттям і незважаючи на тривале, вже впродовж двох століть вивчення території, чимало місцевостей залишаються недостатньо обстеженими та вивченими. Тому цікаві польові виходи, експедиції та екскурсії на Карпатські терени є невід’ємною частиною як дослідницьких студій так і навчального процесу. При цьому експедиційні вояжі не обмежуються територією краю – дослідження ведуться і в різних куточках як України та і ближнього зарубіжжя. Незабутні враження під час подорожей, відчутий дух пригод стануть кращими спогадами всього життя».
Підписання членства про асоціацію з Євросоюзом відкриває нові можливості не тільки в сфері навчання, обміну та участі у наукових чи природоохоронних міжнародних проектах для майбутніх випускників, - кажуть на кафедрі. Враховуючи транскордонне розташування краю та залучення України до багатьох міжнародних програм, проектів, зокрема, у сфері охорони довкілля та збереження біорізноманіття, таких фахівців у найближчі роки гостро потребуватимуть.
Серед нових напрямків підготовки спеціалістів на кафедрі -- вивчення перспективного нині ландшафтного дизайну та можливості застосування дендрологічних елементів у зеленому будівництві. У майбутньому випускники кафедри за цим напрямком зможуть працювати у багатьох сферах, починаючи від фітомаркетів, зеленгоспів, приватних фірм з розвитку ландшафтного дизайну до відділів благоустрою міст, у фітосанітарних службах тощо.
Кафедра зоології. «Головним напрямком науково-дослідної роботи кафедри зоології залишається вивчення фауни Карпат, ‑ розповідає виконувач обов’язків завідувача кафедри зоології Федір Куртяк. ‑ Але життя ставить перед біологічною наукою нові завдання. І науково-педагогічний колектив біологічного кафедри, йдучи в ногу з часом, починає активно вирішувати сучасні теоретичні та прикладні проблеми біології. Широкий спектр наукових напрямків охоплює і тематику регіональних досліджень в галузі екології та охорони природи Українських Карпат; дослідження впливу різного рівня рекреаційного навантаження на зоокомпоненти природних екосистем Українських Карпат; еколого-фауністичні дослідження окремих груп безхребетних і хребетних тварин Українських Карпат; розвиток менеджменту та програма екомоніторингу для національних природних парків Закарпаття; моніторинг за рідкісними та зникаючими видами тварин Українських Карпат; дослідження екологічних особливостей мисливсько-промислових звірів Українських Карпат та розробка наукових основ їх раціонального використання; генетичний аналіз систематичного статусу проблемних видів хребетних тварин.
На кафедрі зоології готують фахівців високої кваліфікації, велика увага надається практичним навичкам. Із метою підготовки висококваліфікованих кадрів проводяться заняття у зоологічному музеї, де за кілька десятиліть зібрано безцінні колекції, а також польові, виробничі та педагогічні практики. Як наслідок, за нашими даними, випускники кафедри працевлаштовані у понад 40 типів організацій. Основними працедавцями традиційно залишаються освітні заклади. Поряд із цим, наші випускники успішно працюють у санепідемстанціях, митницях, управлінні екобезпеки, інспекціях по карантину рослин, станціях захисту рослин, держлісгоспах, а також вчителями біології та хімії в загальноосвітніх школах».
«Оскільки проблема безпліддя сьогодні, на жаль, стоїть на перших позиціях у медицині, ‑ розповідає виконувач обов’язків завідувача кафедри зоології Федір Куртяк, ‑ на кафедрі зоології готують фахівців, що у перспективі можуть працевлаштуватися у медичних закладах, що займаються допоміжними репродуктивними технологіями. Саме на нашій кафедрі читаються курси, необхідні в роботі ембріолога, зокрема, біологія індивідуального розвитку, цитологія. Професія ембріолога досить на часі. Наші випускники працюють у сучасних лабораторіях у якості висококваліфікованих спеціалістів-ембріологів. До речі, самі фахівці біологічного факультету допомагали налагодити роботу однієї із лабораторій у місті Ужгород і, відповідно, забезпечують кадрами».
Про високий рівень фахової підготовки студентів-зоологів говорить те, що протягом останніх років, вони займають призові місця на Всеукраїнських студентських олімпіадах з біології, прикладної екології; наукових Всеукраїнських конференціях. Результати наукової діяльності публікуються в щорічних тезах студентських наукових конференцій УжНУ, а окремі з них – у фаховому виданні ВАК України "Віснику Ужгородського університету. Серія “Біологія”.
Науковці кафедри представляли Україну на 8-му засіданні групи експертів щодо збереження амфібій і рептилій (у тому числі морських черепах) у Європі. Зустріч була організована в рамках Програми діяльності Бернської конвенції та на запрошення швейцарської влади. У межах форуму передбачено утворення цілої мережі заповідних об’єктів під назвою. Викладачі кафедри є членами науково-технічних рад майже всіх об’єктів природно-заповідного фонду Закарпатської області.
«Незважаючи на те, що кафедра зоології є класичною, напрям не втрачає життєздатності та актуальності і сьогодні ‑ резюмує Федір Куртяк – а наші студенти залучаються до вирішення конкретних практичних проблем регіону».
Кафедра генетики, фізіології рослин і мікробіології готує студентів за трьома напрямками. Для потреб студентів – лекційні аудиторії, лабораторії для практичних занять, лабораторії для виконання курсових, дипломних та кандидатських робіт, бокс та кімната для приготування різноманітних середовищ, стерилізації. На кафедрі – сучасне і класичне обладнання: мікроскопи, фотоелектроколориметри, спектрометри, іономіри, шатл-апарати, тонко-шарова хроматографія, термостати, автоклави. Є експериментальні ділянки у ботанічному саду.
«Студенти готуються у різних галузях мікробіології: загальна, санітарна, медична та сільськогосподарська, а також з фізіології рослин, – розказує доцент Борис Шарга. -- Вже з третього курсу вони виконують експериментальну курсову роботу. Наукою займаються викладачі та аспіранти. Діє також студентський науковий гурток. Тематика досліджень різноманітна: починаючи від санітарно-мікробіологічних досліджень довкілля, води, ґрунту, їжі, повітря до бактеріальної та грибної патології рослин і тварин, біотехнологічних досліджень, зокрема, одержання мікробної целюлози, бактеріородопсину, грибної маси, біодобавок. Випускники кафедри мають два типи спеціалізації: фізіологія рослин і мікробіологія. Але генетика, молекулярна біологія і біотехнологія вивчаються також поглиблено, що дає можливість нашим випускникам працювати в різних лабораторіях як в Україні, так і закордоном. Як приклад, це наші недавні випускниці – Аліна Сілаєва зараз навчається в Австралії, отримує там диплом кандидата наук та Ірина Микайло, яка вступила в аспірантуру у Чехії».
Борис Шарга проводить екскурсію по приміщеннях кафедри. Заходимо у лабораторію: на поличках ряди скляних пробірок з рослинами. Це не експонати, а живі рослинки більшого чи меншого розміру. Тут, виявляється, їх вирощують in vitro. «Це не нова технологія, вона відкрита з середини минулого століття у США, після того поширилась по лабораторіям світу, - пояснює Борис Михайлович.– У наш університет потрапила і «прижилася» завдяки старанням доцента Віри Белчгазі та професора, зав. кафедри Віталія Ніколайчука. Вони – засновники цієї лабораторії. Для досліджень обираються ті рослини, які є рідкісними чи дуже вартісними, або ж ті, які цінні, але погано розмножуються вегетативно і мають дуже дрібне чи мало життєздатне насіння або продукують якісь рідкісні, цінні біологічно активні сполуки. Можемо довести рослини до того стану, щоб вони зацвіли, проводити мутагенез, різні маніпуляції, як штучне запилення, соматичну гібридизацію, які в природі не пройдуть. Можна отримувати навіть ембріони рослин та штучне насіння in vitro».
На кафедрі ентомології і збереження біорізноманіття авторитетно заявлять: наступне століття - століття біологів. «У світовій науці, зокрема у молекулярній біології, мікробіології, очікуються величезні відкриття, – пояснює доцент кафедри Василь Чумак. Тому біологія починає бути затребуваною і перспективною.
На земній кулі приблизно 1,5 млн. видів організмів, з них – 1 мільйон комах. Для Закарпатської області ймовірно, ця цифра буде біля 40-50 тисяч. Тому їх вивчення необхідне, оскільки серед них як корисні для нас тварини, так і шкідники та паразити».
До речі, з класичних університетів України тільки в УжНУ діє кафедра, яка має спеціалізацію ентомології. Випускники нашої кафедри загалом мають хороші перспективи як працевлаштування, так і подальшого навчання в аспірантурі в системі захисту рослин, сільському господарстві, паразитологічних лабораторіях, захисту лісу, в установах екологічного спрямування. Так, випускники кафедри працюють в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Закарпатській області.
Інший напрям, який розробляється на кафедрі – екологічний, зокрема проблеми заповідання, охорони природи, збереження біологічного різноманіття та моніторингу екосистем Карпатського регіону. Як приклад, наведу факт, що співробітниками нашої кафедри підготовлено Червону книгу Українських Карпат, яка вийшла з друку у 2009 році під редакцією кандидата біологічних наук, доцента Олександра Мателешка.
Кафедра також співпрацює із міжнародними організаціями, зокрема, Швейцарським федеральним інститутом вивчення снігу, лісу і ландшафту. В межах цієї співпраці вивчаються угруповання комах природних пралісових екосистем, які вважаються еталонами природи.
«Але у природі відбуваються стрімкі зміни. Наша біота з одного боку губить багато видів, які зникають, бо не витримують, зокрема, забруднення середовища. З іншого боку, у нас з‘являються види комах та інших тварин (і рослин), які часто «зайві», більше того, агресивні по відношенню до місцевих видів. Наприклад, в останні десятиліття в Україні з’явився новий вид сонечка – гармонії, який витісняє наші місцеві види (наприклад, сонечко семикрапкове). Тому питань і проблем, які потрібно вивчати, чимало», – додає Василь Чумак.
Випускники кафедри плодоовочівництва і виноградарства вже точно дадуть собі в житті раду. Адже сільське господарство - перспективна галузь економіки у світі. «Населення збільшується, є потреба у виробництві їжі, продуктів харчування. Україна за обсягами експорту сільськогосподарської продукції займає одне з лідируючих місць у світі, до того ж експорт продукції аграрного виробництва наразі перевищує усі інші галузі нашої держави. А якісно виробляти у великих кількостях не можна без знань. Ці знання можна отримати у нас – переконаний к.б.н., доцент кафедри плодоовочівництва і виноградарства Андрій Гамор. – Україна володіє прекрасним аграрним потенціалом: у нас багато родючих земель, сприятливі кліматичні умови для вирощування різних культур. Не бракує у нашій державі і працьовитих досвідчених людей. Однак, сьогодні потрібні не просто фахівці, які можуть займатися вирощуванням культур, а необхідні такі, що по-новому мислять, володіють новітніми технологіями. Всі ці знання ми намагаємося студентам дати під час навчання за напрямом «агрономія» та спеціальністю «плодоовочівництво та виноградарство». З’являються сучасні підприємства, фермери, які вирощують плодоовочеві культури на сучасному рівні. Закладаються весь час нові насадження за новими світовими технологіями, що дають можливість швидко отримувати урожай високої якості та ліквідності. Для прикладу, в першу чергу, це виноградники та яблуневі сади, однак, минулого року закладені перші промислові плантації горіхоплідних на Мукачівщині.
В економіці України попит на фахівців-агрономів буде весь час збільшуватися. Аграріїв готують і в інших закладах України, але ми маємо свою специфіку, пов’язану з тим, що у нас традиційно вирощують плодоовочеві та ягідні культури. Краще за нас це ніхто не зробить. Тому, у плані працевлаштування великих проблем у студентів не буде, бо багато наших випускників, які закінчили нашу спеціальність, працевлаштовані, і фермери чекають на них за умови, якщо вони мають хороші знання. Тобто галузь перспективна. До того ж можна започаткуватися свій невеликий аграрний бізнес. Тим більше, що в останні роки у списках найбагатших людей світу почали з’являтися бізнесмени, які займаються сільським господарством», − наголошує Андрій Федорович.
Потреба в агрономах відчувається і в державних установах, які обслуговують сільське господарство. В першу чергу, це управління сільського господарства регіонального рівня, фітосанітарні інспекції та лабораторії, робота яких є надзвичайно актуальною в Закарпатті, враховуючи його транзитне значення, спільні кордони з чотирма країнами Європейського співтовариства.
Упродовж останніх трьох років попит на випускників кафедри плодоовочівництва і виноградарства суттєво перевищує пропозицію, однак, головним завданням є зламати «стереотипи радянського періоду» - не престижність аграрної справи. До речі, заробітна плата фахівців аграрного сектору, в успішних підприємствах, наразі є одна з найвищих по державі та області, зокрема.
«В усі часи біологи були і залишаються затребуваними, тому що це одна з професій, від якої безпосередньо залежить людське життя у всіх її проявах, а розвиток науки і технологічний прогрес – два вірних союзника на шляху до її вдосконалення, - резюмує Ярослава Гасинець, декан біологічного факультету. – Вже більш, як півстоліття біологічний факультет готує висококваліфікованих спеціалістів, кращі з яких мають можливість продовжувати навчання в аспірантурі, спробувати свої сили в науково-дослідній та навчально-методичній діяльності. На факультеті видають науковий вісник УжНУ. Серія Біологія, в якому молоді науковці мають можливість публікувати свої досягнення. Серед наших випускників є багато таких, хто працює закордоном і стали всесвітньо відомими науковцями, - каже Ярослава Гасинець. – Зокрема, професор Оксфордського університету Іван Бубряк, професор університету Північної Дакоти Василь Ткач, професор університету Майягвез (Пуерто-Рико) Тарас Олексик, провідний нейробіолог Угорщини проф. Золтан Віднянський та ін.
Таким чином, біологічний факультету має високий потенціал для підготовки високоякісних спеціалістів, які в подальшому майбутньому зможуть успішно реалізувати себе в житті.
Чтв, 04/02/2016 - 17:27 Новина
http://zaholovok.com.ua/na-biologichnomu-fakulteti-uzhnu-narazi-navchajetsya-bilshe-600-studentiv
